ОСВОЄННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ : ОСВОЕНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ЗАИМСТВОВАНИЙ В УКРАИНСКОЙ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ терминологии

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

СКОРЕЙКО-СВІРСЬКА ІРИНА ПАВЛІВНА

УДК 811.161.2’276.6:811.111

ОСВОЄННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
к.філол.н., доц.,
Гузар Олена Володимирівна

ТЕРНОПІЛЬ 2009

Зміст
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Основні аспекти вивчення явищ запозичення в
українській терміносистемі науки й техніки 15
1.1. Теоретичні засади концепції випрацювання термінологічних
запозичень у мові 15
1.2. Витлумачення терміна як основної одиниці терміносистеми.
Поняття про науково-технічний термін 28
1.3. Вплив англомовних запозичень на становлення та розвиток
української науково-технічної термінології 36
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2. Освоєння англомовних науково-технічних термінів на
фонетичному рівні української літературної мови 56
2.1. Загальні тенденції фонетичної адаптації англізмів 56
2.2. Особливості асиміляції англійських голосних в українському
вокалізмі 61
2.3. Адаптація англійських приголосних у системі українського
консонантизму 75
2.4. Орфографування англомовних запозичень на українськомовному
ґрунті 84
Висновки до розділу 2 88
РОЗДІЛ 3. Граматичне освоєння науково-технічних термінів
англомовного походження в українській літературній мові 91
3.1. Морфологічна адаптація термінів-англізмів 91
3.2. Особливості морфемного освоєння англомовних
науково-технічних термінів 105
3.3. Словотвірна активність англомовної спеціальної лексики 112
Висновки до розділу 3 125
РОЗДІЛ 4. Освоєння англомовних науково-технічних термінів на
лексико-семантичному рівні української літературної мови 129
4.1. Зміни в семантичній структурі англізмів на українськомовному
ґрунті 129
4.2. Освоєння науково-технічних термінів англомовного походження
в контексті явищ полісемії та омонімії 143
4.3. Синонімічні відношення між англомовною й автохтонною
спеціальною лексикою в галузях української науки й техніки 151
Висновки до розділу 4 165

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201
ДОДАТОК Покажчик запозичених науково-технічних термінів
англомовного походження 209

ВСТУП

У різні періоди становлення та розвитку української літературної мови її склад поповнювався іншомовними словами. Кожний етап запозичень був підготовлений практикою попередніх віків, історичними змінами в різних сферах життя країни та її народу, контактами з іншими державами. Нині у зв’язку з інтенсивним розвитком міжнародних контактів, участю України в процесах глобалізації та міжнародної інтеграції, активізацією процесу міжмовної взаємодії в українській мові з’являється все більше й більше запозичень з інших мов.
Розв’язання проблем, пов’язаних із критеріями входження та особливостями освоєння іншомовних слів в українській мові, завжди було важливим лінгвістичним завданням і привертало увагу науковців. Ці питання розглядалися в працях таких учених, як Б.М.Ажнюк [2], С.П.Гриценко [48], Ю.О.Жлуктенко [60], Г.В.Зимовець [65], Є.А.Карпіловська [71], Т.Р.Кияк [74], Н.Ф.Клименко [79], І.М.Кочан [85], Д.В.Мазурик [105], У.Л.Мрозіцька [116], І.В.Муромцев [118], О.Г.Муромцевa [119], С.В.Семчинський [170], В.П.Сімонок [177], В.В.Скачкова [178], Ю.В.Цимбалюк [205], Л.В.Чурсіна [209] та ін. Водночас науково-теоретичні основи та прикладні аспекти явища запозичення висвітлено в науковому доробку багатьох зарубіжних лінгвістів. Зважаючи на те, що мова не може обійтися без природного та закономірного процесу запозичення елементів з інших мов, чужомовні лексеми, особливості їхньої асиміляції в системі мови-реципієнта досліджували В.М.Арістова [8], С.А.Беляєва [16], Т.А.Бертагаєв [17], Н.В.Ваганова [26], У.Вайнрайх [27], В.Г.Дем’янов [52], Н.Н.Кошкарьова [91], Л.П.Крисін [95], Л.Л.Кутіна [97], Д.С.Лотте [103], А.Мартіне [107], Г.Е.Рицарева [162], М.С.Селіванова [164], М.Ю.Семенова [168], С.Г.Сидоренко [173], Н.Ю.Суворкіна [184], Ф.П.Філін [199], Е.Хауген [201] та багато інших.
Провідну роль серед інших мов-донорів у світі вже понад століття відіграє англійська мова, тому дослідження, присвячені визначенню критеріїв входження та особливостей адаптації слів англомовного походження, належать в українській лінгвістиці до числа пріоритетних і посідають вагоме місце. Нині особливістю англо-українських мовних зв’язків є безпосередній, перманентний характер контактування й тенденція до інтенсифікації процесу запозичення англомовної лексики.
У вітчизняному мовознавстві різноманітні аспекти освоєння слів англомовного походження були об’єктом наукового спостереження та аналізу в працях Л.М.Архипенко (Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX початку XXI ст.”)) [10], Я.В.Битківської (Тенденції засвоєння і розвитку семантики англізмів у сучасній українській мові”) [18], Я.А.Голдованського (Проблемы этимологической идентификации лексических заимствований (на матер. англицизмов в украинском языке)”) [38], І.М.Каминіна (Структурно-семантичне освоєння запозичених слів у сучасній українській літературній мові (на матеріалі побутової лексики)”) [68], Л.П.Кислюк (Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень)”) [73], А.Д.Олійника (Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології”) [129], Н.О.Попової (Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-ті рр. ХХ ст. початок XXI ст.)”) [143], Г.А.Сергєєвої (Англомовні запозичення в українській правничій термінології”) [172], С.А.Федорця (Англійські запозичення в мові сучасної української реклами”) [198] та ін.
Збільшення кількості іншомовних лексичних одиниць відбувається здебільшого в термінологічних системах, адже термінологія надзвичайно чутлива до зовнішнього впливу: розширення поняттєвого апарату багатьох національних терміносистем часто зумовлює їхнє формування за рахунок запозичень (у тому числі з англійської мови). Тому всебічне й глибоке студіювання запозиченої спеціальної лексики в українській мові було й залишається актуальним завданням.
Іншомовні слова різного походження в українських терміносистемах розглянуто в наукових доробках таких учених, як В.В.Акуленко [6], О.В.Боровська [23], І.І.Вакулик [29], А.В.Грицьків [49], А.С.Д’яков [57], М.Г.Зеленцова [64], Т.П.Кравченко [92], З.Й.Куньч [96], Л.Д.Малевич [106], О.Г.Муромцева [119], Н.І.Овчаренко [127], Г.С.Онуфрієнко [139], П.О.Селігей [165], Д.П.Шапран [210] та ін.
Максимальну кількість іншомовних термінологічних одиниць зафіксовано в тих галузях, де відбувається найбільш тісна взаємодія мов і культур. Такими сферами є насамперед наука й техніка як невід’ємні складники суспільного життя. Розвиток науки й техніки зумовлює поступову еволюцію всіх компонентів суспільної діяльності й послідовне вдосконалення технології виробничих процесів на основі всебічного пізнання й освоєння навколишньої дійсності як одного з основних об’єктів наукового спостереження й технологічного перетворення.
Серед лінгвістів, які у своїх наукових розвідках торкалися проблем чужомовних запозичень в українській терміносистемі науки й техніки, виокремлюємо студії Т.Р.Кияка [74], І.М.Кочан [88], Т.Й.Лещука [99], О.А.Лисенко [101], Н.Ф.Непийводи [124], А.О.Ніколаєвої [126], Т.І.Панько[134], В.І.Пілецького [139], Б.Є.Рицаря [157] та ін. Проте чимало аспектів явищ запозичення іншомовної спеціальної лексики (зокрема, англомовної) в українській науково-технічній термінології залишаються поза увагою лінгвістів і потребують наукового пояснення та узагальнення.
Актуальність пропонованого дослідження визначається чималим поповненням української терміносистеми науки й техніки термінологічними одиницями англомовного походження впродовж її історичного становлення, особливо на сучасному етапі. Нині науково-технічна термінологія розвивається та поновлюється відповідно до вдосконалення науки й техніки, у ній відбуваються зміни, спричинені входженням до її складу значної кількості спеціальної лексики з англійської мови. Відповідно проблема запозичень у досліджуваній галузі займає одне з чільних місць у вітчизняному мовознавстві й праці, присвячені вивченню процесів входження та адаптації науково-технічних термінів англомовного походження, є надзвичайно важливими.
Отже, актуальність дослідження обраної проблематики зумовлена необхідністю здійснення комплексного та всебічного аналізу тенденцій освоєння термінів-англізмів на різних рівнях української літературної мови як мови-реципієнта для можливості їхнього уніфікованого вживання в мовленні та випрацювання практичних рекомендацій щодо внормування англомовних запозичень в українській науково-технічній термінології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця відповідає загальній науковій проблематиці відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України Динаміка поповнення терміносистем української мови на початку ХХІ ст.” (протокол № 7 від 14 грудня 2006 року, державний реєстраційний номер 0107U000993) і пов’язана з дослідженням особливостей творення термінолексики й розвитку терміносистем сучасної української мови, яке проводить кафедра рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Мета дослідження визначити вплив спеціальної лексики англомовного походження на становлення й розвиток української терміносистеми науки й техніки та здійснити системно-структурний опис загальних тенденцій освоєння термінів-англізмів на фонетичному, морфологічному, словотвірному й лексико-семантичному мовних рівнях.
Досягнення поставленої мети безпосередньо пов’язане з розв’язанням таких завдань:
укласти реєстр науково-технічних термінів англомовного походження, засвідчених у спеціальних текстах і лексикографічних працях; виокремити тематичні групи запозичень з англійської мови, які входять до української терміносистеми науки й техніки;
розглянути основні науково-теоретичні положення дослідження термінологічних запозичень у мові;
простежити динаміку входження англомовних лексем до української терміносистеми науки й техніки, визначити роль англізмів у її формуванні;
схарактеризувати тенденції освоєння спеціальної лексики англійського походження на різних рівнях української літературної мови;
запропонувати альтернативні шляхи уніфікації термінів-варіантів, виокремлених серед фактичного матеріалу дослідження;
випрацювати практичні рекомендації щодо внормування англомовних запозичень в українській науково-технічній термінології.
Об’єктом дослідження є англомовні лексеми, які входять до української терміносистеми науки й техніки як частина лексичного складу української літературної мови. До аналізу залучено як новітні англізми, так і лексичні одиниці, раніше запозичені з англійської мови. Це пояснюється насамперед відсутністю в українській лінгвістиці комплексного дослідження тенденцій освоєння науково-технічної лексики англомовного походження. Зазначимо також, що для визначення особливостей пристосування запозичень до системи мови-реципієнта треба брати до уваги результати їхньої асиміляції на різних мовних рівнях. Водночас для більшості новітніх термінів-англізмів унаслідок порівняно нетривалого функціонування в українській мові здебільшого ще не характерні процеси, які відбуваються під час адаптації іншомовних слів (творення дериватів на чужомовному ґрунті, зміни в характері та обсязі значень, взаємодія з автохтонними синонімами тощо).
У процесі виокремлення корпусу науково-технічних лексем англомовного походження провідним визначаємо обов’язковий зв’язок між наукою, технікою та виробництвом. Використання в дослідженні такого критерію зумовило вирізнення для проведення лінгвістичного аналізу таких тематичних груп запозичень:
1) загальнотехнічні терміни назви машин, пристроїв, частин, деталей, процесів і результатів виробництва та галузеві терміни лексеми, закріплені за тими галузями терміносистеми науки й техніки, де кількість запозичень з англійської мови, за результатами наших спостережень, є найбільшою, а саме: комп’ютерні технології, військово-морська справа, текстильна справа, будівництво та металургія;
2) загальнонаукові терміни лексичні одиниці тих наук (фізика, хімія, інформатика), теоретичні основи яких є фундаментальною базою виробничо-технічних галузей першої групи англізмів.
До аналізу залучено понад 1000 термінів у 3000 фіксацій: власне-англомовні лексеми (запозичені безпосередньо з англійської мови й через посередництво інших мов) і похідні терміни (слова, створені в англійській мові на основі грецького або латинського елементу й англійської частини). У роботі комплексно проаналізовано прямі (матеріальні) запозичення: чисті” англізми та міжнародні терміни англомовного походження. Інші види запозичень перекладні кальки та напівкальки до уваги не брались, оскільки вони є здебільшого об’єктом наукового дослідження в інших лінгвістичних галузях (перекладознавстві, порівняльній типології).
Зауважимо, що до аналізованих англомовних запозичень входить певна кількість екзотизмів (2,9% лексем) термінів, що вживаються на позначення науково-технічних понять і реалій чужомовної дійсності (наприклад, базука), а також іншомовних вкраплень (1,6% лексем) лексичних одиниць, у яких часто збережене оригінальне написання (наприклад, flash). Периферійність термінів такого типу в українській терміносистемі науки й техніки зумовлює їхнє входження до пасивної лексики, однак вони зафіксовані в українськомовних лексикографічних працях. Практика термінологічної роботи доводить, що певні еволюційні процеси в мові та суспільстві можуть спричинити перехід термінів-екзотизмів” з периферії до ядра терміносистеми внаслідок появи в мові-реципієнті відповідних понять і реалій [див. 172:12-13]. Окрім того, неусталеність орфографування низки англомовних запозичень, які належать до групи таких термінів, зумовлює існування паралельних форм їхнього написання на українськомовному ґрунті (наприклад, on line онлайн/он-лайн/он лайн), що беззаперечно вказує на необхідність дослідження цього аспекту в роботі.
Варто наголосити, що під час виокремлення корпусу науково-технічних термінів англійського походження є певні труднощі, пов’язані з визначенням етимології слів, а саме: у деяких лексикографічних працях вказано різні джерела запозичення для однієї й тієї самої термінологічної одиниці. На нашу думку, це зумовлено тим, що в англійській мові серед науково-технічних лексем є значна кількість міжнародних термінів або таких, які мають латинську чи грецьку основи й, відповідно, часто мають паралелі в інших мовах германської та романської груп (переважно в німецькій та французькій мовах).
Для розв’язання проблеми визначення мови-джерела спеціальних лексичних одиниць іншомовного походження в дослідженні використовуємо етимологічні та тлумачні словники англійської мови (Glynnis Chantrell The Oxford Dictionary of Word Histories” [220], Longman Dictionary of Contemporary English” [221], OnionsC.T. The Oxford dictionary of English etymology” [228], Walter W. Skeat An Etymological Dictionary of the English Language” [226], Webster’s online Dictionary with Multilingual Thesaurus Translation” [230]). З урахуванням відомостей цих лексикографічних праць, на основі семантичного критерію визначення мови-джерела ті науково-технічні терміни, значення яких розвинулося в англійській мові, вважаємо англомовними й аналізуємо в роботі.
Процес освоєння науково-технічної термінолексики, запозиченої з англійської мови, на різних системних рівнях української літературної мови є предметом нашого дослідження.
Джерельна база дослідження це посібники, підручники, періодика, словники різного типу, видані протягом 80-90-х років ХХ ст. та на початку ХХІ ст.: у працях цих періодів зафіксовано як новітні англомовні лексичні одиниці, так і терміни, запозичені раніше, що уможливило залучення до аналізу англізмів, які ввійшли до складу української науково-технічної термінології в різні періоди її історичного розвитку. Джерелом добору ілюстративного матеріалу слугувала спеціальна науково-технічна література, а саме:
підручники: Будівельна механіка металевих конструкцій дорожньо-будівельних, підйомних і транспортних машин” (за ред. В.Г.Піскунова, В.Д.Шевченка), Напівпровідникові прилади” (Л.Д.Васильєва, П.І.Медведенко, Ю.І.Якименко), Технологія сільськогосподарського машинобудування” (Б.М.Гевко, І.Б.Гевко, Д.Л.Радик), Схемотехніка електронних систем: У 3 кн.” (В.І.Бойко, А.М.Гуржій, В.Я.Жуйков), Теорія механізмів і машин” (Я.Т.Кінницький), Елементи роботехнічних пристроїв і модулі ГВС” (за заг. ред. Л.С.Ямпольського), Електромеханотроніка” (В.І.Ткачук) та ін.;
посібники: Електроніка та мікросхемотехніка” (А.М.Буняк), Детерміновані сигнали і спектри” (В.П.Бабак, А.Я.Білецький), Основи технології виробництва в галузях народного господарства” (Є.П.Желібо, Д.В.Анопко, В.М.Буслик), Інформатика і комп’ютерна техніка” (Л.О.Савчук, О.В.Гримпинюк), Технологія конструкційних матеріалів” (В.В.Атаманюк), Технологія опоряджувального виробництва” (Л.І.Тебляшкіна), Деталі машин. Курсове проектування” (В.О.Малащенко, В.В.Янків), Автоматизоване проектування колекторних двигунів постійного струму” (В.І.Ткачук) та ін.;
періодичні видання: науково-прикладний журнал Технічна електродинаміка”, науково-технічний і виробничий журнал Машинознавство”, науково-практичні журнали Електроінформ” і Залізничний транспорт України”.
До аналізу також залучено низку лексикографічних видань, зокрема:
словники іншомовних слів: Сучасний словник іншомовних слів” (уклад. О.І.Скопненко, Т.В.Цимбалюк), Новий словник іншомовних слів” (за ред. Л.І.Шевченко), Словник іншомовних слів” (за ред. С.Я.Єрмоленко) та ін.;
перекладні словники: Новий англо-український політехнічний словник” (ред. О.П.Онуфрієнко, упоряд. В.В.Бутник), Українсько-англійський словник загальнонаукової та науково-технічної лексики” (уклад. В.Я.Карачун, Ю.З.Прохур), Англо-український словник комп’ютерних термінів і англо-українські аудіо-візуальні терміни” (П.Фединський, Т.Городинська, Т.Кікена), Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос” (В.В.Гейченко, В.М.Завірюха, О.О.Зеленюк та ін.), Російсько-українсько-англійський військовий словник” (уклад. В.Я.Карачун, І.А.Черненко та ін.), Українсько-російський словник наукової термінології” (за заг. ред. Л.О.Симоненко) та ін.;
енциклопедичні видання: Енциклопедичний словник морських нафтогазових технологій: Українсько-російсько-англійський” (уклад. І.А.Франчук та ін.), Енциклопедія термометрії” (Я.Т.Луцик, Л.К.Буняк та ін.), Мала гірнича енциклопедія” (за ред. В.С.Білецького);
тлумачні та термінологічні словники різних типів: Тлумачний англо-російсько-український словник транспортних термінів” (вид-во ОНМУ), Тлумачний словник-довідник з автоматизації, телемеханізації та використання обчислювальної техніки для працівників газової промисловості” (уклад. В.В.Дубровський, М.Д.Гінзбург та ін.), Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії” (Й.О.Опейда, О.П.Швайка), Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування” (Е.М.Пройдаков, Л.А.Теплицький), Великий тлумачний словник сучасної української мови” (уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел) та ін.
Науковою новизною дисертаційної праці є те, що в ній уперше в українському мовознавстві простежено динаміку входження лексичних одиниць англомовного походження до української науково-технічної термінології з огляду на розвиток відповідних галузей науки, техніки й виробництва на території мови-джерела; комплексно проаналізовано та системно описано загальні тенденції освоєння англомовної науково-технічної термінолексики на різних рівнях української літературної мови; запропоновано альтернативні шляхи уніфікації термінів-варіантів, зважаючи на результати їхнього освоєння відповідно до чинних норм мови-реципієнта; випрацювано практичні рекомендації щодо внормування та впорядкування української терміносистеми науки й техніки, до якої входить англомовна спеціальна лексика.
Дисертаційна праця має теоретичне значення стосовно таких загальних лінгвістичних понять, як теорія мовної взаємодії, контактування мов, білінгвізм, запозичення й асиміляція іншомовних лексичних одиниць у системі мови-реципієнта. Проведене дослідження доповнює теоретичні положення щодо особливостей національного термінотворення, поглиблює відомості про тенденції формування й становлення української терміносистеми науки й техніки, ілюструє концептуальні науково-теоретичні засади випрацювання фахової лексики.
Практичне значення роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути корисними для подальшого вивчення процесів адаптації англізмів у різних галузях української науково-технічної термінології; для комплексного опису англомовних запозичень у системі української мови; у процесі дослідження іншомовної спеціальної лексики в інших терміносистемах; під час випрацювання загальних практичних рекомендацій щодо роботи з чужомовними термінами; у процесі написання наукових робіт; у практиці й теорії укладання словників; у викладанні контрастивної лексикології та типології, проблем термінознавства. Рекомендації щодо уніфікованого вживання термінів-варіантів англомовного походження частково сприяють розв’язанню актуальних проблем унормування української науково-технічної термінології.
У роботі комплексно використано різні ме

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Запозичення іншомовної лексики природне й закономірне лінгвістичне явище, зумовлене головно активізацією контактів між народами, інтенсифікацією мовної взаємодії, еволюційними тенденціями в системі самої мови. Функціонування лексичних одиниць чужомовного походження на новому ґрунті супроводжується їхнім освоєнням на різних мовних рівнях і є тривалим історичним процесом: запозичені слова зазнають певних змін як у момент появи в мові-реципієнті, так і впродовж подальшого існування в ній.
Термінологія як складова загальнолітературної мови є особливо чутливою до зовнішнього впливу й має високу здатність засвоювати іншомовні одиниці. Відкритість терміносистеми невід’ємна ознака її динамічності, і спеціальна лексика чужомовного походження часто відіграє вагому роль у становленні та розвитку багатьох національних терміносистем.
Результати вивчення основних науково-теоретичних аспектів запозичення термінологічних одиниць засвідчили, що їхнє входження до нової мовної системи безпосередньо пов’язане з такими лінгвістичними явищами, як білінгвізм, мовні контакти, взаємодія мов, інтерференція. Порівняно з процесами, які відбуваються під час освоєння загальновживаних слів чужомовного походження, адаптація запозиченої спеціальної лексики характеризується як ізоморфними (вплив екстралінгвальних й інтерлінгвальних чинників на появу іншомовних одиниць у мові-реципієнті; формальні та функціональні ознаки освоєння запозичень, проходження ними початкового, поглибленого та завершального етапів адаптації тощо), так й аломорфними рисами (можливість запозичення одиниць різних рівнів структури мови; певні відмінності у формальному пристосуванні та функціональному навантаженні тощо).
В українській мові однією з найбагатших” на іншомовні компоненти є науково-технічна термінологія сукупність різних галузевих підсистем, що стосуються науки, техніки чи виробництва, де основною одиницею виступає науково-технічний термін як номінант спеціального поняття науково-технічної галузі знання чи діяльності. Визначення особливостей формування вітчизняної терміносистеми науки й техніки довело, що запозичення англомовної спеціальної лексики мало вагомий вплив на цей процес: вихід Англії з-поміж інших країн на передову позицію у світі ще в ХVІІІ ст., еволюційні перетворення в галузях англійської науки й техніки, значні досягнення у вдосконаленні процесу виробництва, а також становище англійської мови як мови міжнародного спілкування зумовили високу частотність використання найменувань англійського походження для позначення понять і реалій позамовної дійсності. Провідна роль англомовних країн у світовому науково-технічному прогресі за останні десятиліття зумовила особливо значний доплив англізмів до української науково-технічної термінології.
Серед домінантних причин входження науково-технічних термінологічних одиниць англомовного походження до лексичного складу української мови виокремлюємо такі: розвиток науки й відповідних виробничо-технічних галузей на території мови-джерела; запозичення номінацій унаслідок відсутності в мові автохтонних еквівалентних термінів для називання нових понять; тенденція до інтернаціоналізації терміносистеми; вплив моди” на появу лексем іншомовного походження в мові-реципієнті.
Функціонування значної кількості англізмів в українській науково-технічній термінології зумовило необхідність проведення комплексного лінгвістичного дослідження стосовно визначення загальних тенденцій освоєння запозичених термінів на фонетичному (з урахуванням графічних характеристик), морфологічному, словотвірному та лексико-семантичному рівнях української літературної мови. Для цього було виокремлено понад 1000 англізмів, засвідчених у спеціальних науково-технічних текстах і лексикографічних працях. Відповідно до різних галузей науки, техніки та виробництва вирізнено тематичні групи термінолексики, які, за результатами опрацювання джерельної бази дослідження, найчисленніші за кількістю запозичень з англійської мови, а саме:
1) загальнотехнічні терміни назви машин, пристроїв, частин, деталей, процесів і результатів виробництва та галузеві терміни лексеми, закріплені за окремими галузями терміносистеми науки й техніки (комп’ютерні технології, військово-морська справа, текстильна справа, будівництво та металургія);
2) загальнонаукові терміни лексичні одиниці тих наук (фізика, хімія, інформатика), теоретичні основи яких є фундаментальною базою виробничо-технічних галузей першої групи термінів.
Фонетичне та графічне освоєння іншомовної спеціальної лексики є однією з основних умов її входження в систему мови-реципієнта. Установлено, що внаслідок запозичення термінів здебільшого писемним шляхом, фонемний склад науково-технічних лексем англомовного походження відтворюється в українській мові найчастіше способом транслітерування (44% англізмів), рідше способом транскрибування (38% лексичних одиниць). У незначної кількості термінів простежено змішування транслітерування і транскрибування.
З’ясовано, що морфологічний статус компонентів, до складу яких входять фонеми, а також фаховий рівень мовця, який уперше вводить запозичений термін до українськомовного середовища є іншими вагомими чинниками, урахування яких обов’язкове під час визначення зовнішньої форми іншомовних лексем.
Як засвідчив проаналізований матеріал, 68% англізмів зберігають наголос, властивий їм у мові-джерелі, тоді як у 32% запозичень відбулася зміна наголосу, що можна вважати наслідком пристосування іншомовних термінів до особливостей акцентуації в мові-реципієнті, а також дотриманням одного з основних правил української орфоепії милозвучності мови.
Адаптація спеціальної лексики англійського походження до фонетичної системи української мови супроводжується послідовною втратою фонемами мови-джерела артикуляційних рис, невластивих мові-реципієнту (довгота голосних, напруженість проривних приголосних, заміна альвеолярних передньоязикових приголосних дентальними тощо). Між англійськими й українськими фонемами простежено тенденцію до встановлення діафонічних відношень, які виявляються у вокальних і консонантних субституціях запозичених фонем (у тому числі тих, які є нетиповими для української мови) найближчими до них за звучанням автохтонними.
Відтворення англійських голосних на українськомовному ґрунті супроводжується численними змінами, що пояснюється належністю англійської мови до вокального типу, української до консонантного. Передавання голосних, які входять до складу англізмів, здійснюється переважно способом субституції дивергентного (передавання однієї фонеми мови-джерела різними фонемами мови-реципієнта) або конвергентного (передавання двох англійських фонем однією українською фонемою) характеру.
Невластиві українській мові англійські двоголосні фонеми дифтонги переважно монофтонгізуються або замінюються на сполучення фонем, яке не суперечить її фонологічним особливостям. Серед проаналізованого фактичного матеріалу зафіксовані випадки відтворення дифтонгів послідовним вживанням двох монофтонгів. Таке передавання відображає прагнення до максимального наближення вимови англомовних запозичень у мові-реципієнті до вимови їхніх термінів-прототипів у мові-джерелі, однак суперечить орфоепічним нормам української мови, оскільки містить зіяння голосних.
Англійські приголосні фонеми, які входять до складу науково-технічних термінологічних одиниць, відтворюються в українській мові здебільшого способом простої, рідше синтагматичної субституції. Між англійськими й українськими приголосними також можливе встановлення діафонічних відношень дивергентного або конвергентного характеру. Серед важких із погляду української вимови сполучень приголосних установлено тенденцію до їхнього спрощення або розбивання за допомогою вставних голосних.
У дисертації запропоновано переглянути традицію передавання англійської фонеми /g/ українською /г/ і відтворювати її на українськомовному ґрунті автохтонною фонемою /ґ/, яка найкраще відображає диференційні ознаки артикуляції приголосної /g/ (відповідно фонему /η/ доцільно передавати сполученням українських /н/ і /ґ/).
Результати, отримані в процесі визначення тенденцій фонетичного освоєння науково-технічних термінів англомовного походження з урахуванням їхніх графічних характеристик, дали підстави зробити певні узагальнювальні висновки стосовно орфографування англізмів (як простих, так і складних) в українській літературній мові.
Паралельне відтворення звукової та графічної форми англомовних науково-технічних термінів, посередництво інших мов під час запозичення, непослідовність у передаванні тих самих англійських фонем в аналогічних позиціях у різних термінологічних одиницях часто спричиняють виникнення фонетичних варіантів (зафіксовано серед 3,4% лексем). Оскільки явище варіантності небажане в термінології, то в дисертаційній праці подано можливі шляхи уніфікації термінів-варіантів, зафіксованих серед проаналізованого матеріалу, з огляду на їхнє освоєння відповідно до чинних норм української літературної мови.
Як засвідчили матеріали комплексного дослідження, абсолютна більшість англізмів є іменниками (92% лексем), що зумовлено номінативною природою термінів як спеціальних лексичних одиниць. У результаті пристосування запозичених іменників до граматичних особливостей системи української мови характерними змінами під час їхнього освоєння на морфологічному рівні є втрата артикля та набуття лексико-граматичної категорії роду. Визначення родової належності англомовних термінологічних одиниць відбувається переважно внаслідок урахування їхніх формальних показників. Оскільки англомовні терміни здебільшого закінчуються на приголосний, то серед проаналізованих прикладів 82% слів є іменниками чоловічого роду. Під час дослідження зафіксовано поодинокі випадки впливу семантики запозичень на результати їхнього освоєння на рівні категорії роду в мові-реципієнті.
З’ясовано, що парадигма множини англізмів утворюється за граматичними законами української мови. Виокремлено 2,3% термінологічних одиниць, які не мають на українськомовному ґрунті граматичної форми множини, однак можуть мати поняттєву категорію числа і, відповідно, семантичне значення множини. Серед проаналізованого фактичного матеріалу вирізнено групу англомовних термінів, які мають неповну парадигму лексико-граматичної категорії числа: іменники, які вживаються тільки в однині або множині (29% лексичних одиниць).
Результати визначення тенденцій освоєння англізмів на рівні граматичної категорії відмінка іменника в українській мові засвідчили, що вони відмінюються за правилами мови-реципієнта. Вирізнено незначну кількість запозичених термінологічних одиниць, які є невідмінюваними на українськомовному ґрунті (4% лексем).
Процес граматичної адаптації англомовних термінів супроводжується певними змінами в їхній морфемній структурі. У дисертації використано коренезорієнтовану концепцію визначення ступенів морфемної подільності іншомовних основ. За результатами проведеного дослідження визначено, що 41% лексем, запозичених з англійської мови, мають неподільні основи, 31% слова з членованою непохідністю основ, а для 28% англізмів характерна актуалізація морфемної будови внаслідок реалізації семантично-словотвірного зв’язку з іншим запозиченням. У процесі освоєння в морфемній структурі запозичень можливим є усічення та нарощення їхніх основ.
Дериваційна продуктивність 61% науково-технічних термінів англійського походження виявилась у творенні від їхніх основ похідних в українській мові. Установлено, що найбільш продуктивними способами словотворення в досліджуваній галузі є: суфіксальний спосіб, осново- та словоскладання, аналітична номінація.
Так, творення прикметників від основ англомовних термінів відбувається за допомогою питомих формантів -н-, -ов-, -ськ-(-цьк-), іменників-осіб за фахом, родом діяльності суфіксів -ист-(-іст-), -ер-, -ник-, абстрактних іменників суфікса -ість, дієслів форманта -ува-(-юва-). Термінологічні одиниці, запозичені з англійської мови, можуть в українській мові ставати твірними основами для творення віддієслівних іменників на -ування.
У результаті використання осново- чи словоскладання як способу творення дериватів від основ англізмів на українськомовному ґрунті функціонують похідні складні терміни з англомовним й автохтонним компонентами. Одночасне використання національної та запозиченої лексем, їхнє поєднання під час творення композитів та юкстапозитів ознака успішного освоєння англізмів у словотвірній системі української мови.
Аналітична номінація як продуктивний спосіб термінотворення зумовлює виникнення значної кількості похідних двокомпонентних словосполучень типу іменник + іменник та прикметник + іменник, де внаслідок поєднання англомовних і питомих лексем виражаються родо-видові відношення. В українській науково-технічній термінології функціонують також й інші типи багатокомпонентних словосполучень, умотивованих запозиченнями з англійської мови, наприклад: прикметник + прикметник + іменник, іменник + прикметник + іменник, прикметник + іменник з прийменником + прикметник + іменник, прикметник + іменник з прийменником + іменник + прикметник + іменник та ін.
У процесі визначення словотвірного потенціалу англізмів установлено, що лексичні одиниці, які належать до групи неографем” (1,6% лексем), також беруть участь у дериваційних процесах, що вказує на їхнє прийняття” мовою-реципієнтом і перехід із розряду іншомовних вкраплень до власне” запозичень. З огляду на це, у роботі запропоновано усталити в українській мові варіанти орфографування лексем такого типу засобами кирилиці.
Серед термінів англійського походження, які не беруть участі в словотвірних процесах на українськомовному ґрунті (39% лексем), виокремлюємо: найновіші запозичення, які мають здебільшого незвичне фонетичне оформлення; англізми, які належать до периферійної лексики (архаїзми, екзотизми); більшість невідмінюваних іменників і складних слів, написаних через дефіс. Однак вважаємо, що практично всі групи лексем такого типу в разі потреби можуть потенційно стати основами для творення дериватів в українській літературній мові.
Визначення тенденцій освоєння англомовних термінів на лексико-семантичному рівні здійснювалося з урахуванням особливостей їхніх епідигматичних і парадигматичних відношень в українській мові. Виокремлено групу термінів, які не змінились у семантичному відношенні (53% лексем), і групу англізмів, у семантичній структурі яких відбулися певні зміни (47% лексем).
Унаслідок використання методу порівняльного аналізу семантичної структури запозичень у мові-реципієнті та їхніх термінів-прототипів у мові-джерелі визначено характер можливих змін у семантичній структурі спеціальної лексики англомовного походження. Так, тенденція до однозначності терміна в межах окремої терміносистеми як основної її одиниці зумовлює процеси спрощення (відбулось у 22,5% запозичень) і, відповідно, гальмує ускладнення (відбулось у 5% лексем) семантичної структури англізмів в українській мові. Звуження чи розширення характеру значень унаслідок спеціалізації чи генералізації позначуваних понять, скорочення та узагальнення диференційних сем, а також розвиток нових значень на основі метафоричного й метонімічного переосмислення є іншими типовими змінами в семантичній структурі запозичень (усього 19,5% одиниць), установленими та проаналізованими під час визначення особливостей лексико-семантичного освоєння науково-технічних термінів англомовного походження в українській літературній мові.
У процесі дослідження вирізнено низку прикладів (4,5% лексем), у семантичній структурі яких на українськомовному ґрунті послідовно відбувалися структурні зміни різного характеру: спрощення й розширення значення, спрощення та звуження значення, почергове звуження й розширення значення тощо.
Незважаючи на тенденцію до уникнення семантичної різноманітності в термінологічних системах, 16% проаналізованих англізмів унаслідок збереження складної семантичної структури під час запозичення або в результаті розвитку нових значень на новому мовному ґрунті функціонують в українській мові як полісемантичні терміни. Ці результати підтверджують висновки інших дослідників щодо поширеності явища багатозначності в терміносистемах загалом і в науково-технічній термінології зокрема. Серед проаналізованого матеріалу приклади полісемії зводяться переважно до внутрішньосистемної (1,5% лексем) і міжсистемної (14,5% запозичень).
У роботі виокремлено терміни англомовного походження, які є однозвучними в плані вираження, однак семантично не пов’язані між собою та функціонують на парадигматичному рівні української мови як внутрішньогалузеві (5,9% лексичних одиниць) та міжгалузеві (4,8% англізмів) омоніми.
Стрімкий розвиток науки й техніки, потреба деталізації змісту окремих номінацій, паралельне вживання питомого й запозиченого термінів із тим самим або схожим значенням часто зумовлюють виникнення відношень синонімічного характеру між англомовною та автохтонною спеціальною лексикою на українськомовному ґрунті. Синонімічність термінів визначено шляхом порівняння їхніх дефініцій, засвідчених у відповідних лексикографічних працях. Простежено тенденцію до превалювання науково-технічних термінів англомовного походження над автохтонними терміноодиницями, що вживаються на позначення тих самих понять, унаслідок лаконічності, стислості й однозначності запозичень, можливості подальшого продуктивного творення похідних від їхніх основ, відсутності в англомовних лексичних одиницях емоційно-експресивного забарвлення, ймовірності виникнення асоціативних уявлень тощо.
На основі проведеного лінгвістичного аналізу зроблено висновки, що серед термінологічних пар англомовне запозичення автохтонний термін” переважають дублетні відношення (8,9% прикладів). Ураховуючи результати дослідження вважаємо, що вживання в українській науково-технічній термінології національних відповідників замість запозичених з англійської мови лексем у випадках, коли вони є дублетами, цілком можливе, бажане й сприятиме збереженню національної домінанти в термінотворенні.
Визначено, що 6,7% синонімічних пар, компонентами яких є автохтонні науково-технічні терміни й терміни англомовного походження, функціонують в українській літературній мові з певними відмінностями в значенні та є поняттєвими (відносними) синонімами. Тенденцію до взаємозаміни синонімів такого типу в практиці термінологічної роботи вважаємо необґрунтованою.
Усебічний аналіз фактичного матеріалу дослідження зумовив виокремлення незначної кількості запозичень (1,8% лексем), у яких процес детермінологізації спричинив розвиток переносного значення на новому мовному ґрунті. Вживання англомовних термінів не тільки в межах окремої терміносистеми, а й в українській літературній мові загалом, перетворення їх із термінологічних одиниць на загальновживані лексеми вказує на можливості розширення функціональних характеристик запозичень в українській мові як мові-реципієнті.
Отже, проведене комплексне дослідження стосовно визначення тенденцій освоєння науково-технічних термінів англомовного походження на фонетичному, морфологічному, словотвірному та лексико-семантичному рівнях української літературної мови дає підстави стверджувати, що значна кількість запозичених лексичних одиниць пристосувались до особливостей системи мови-реципієнта й активно функціонують у ній, перебуваючи на завершальному етапі адаптації: 61% лексем є словотвірно продуктивними на українськомовному ґрунті; у семантичній структурі 47% термінів відбулися певні зміни в результаті освоєння; для 15,6% англізмів характерні синонімічні відношення з автохтонною лексикою в українській мові.
Водночас результати аналізу фактичного матеріалу засвідчили, що певний відсоток англізмів усе ще перебувають на початковому та поглибленому етапах адаптації до системи української мови: 9,7% лексичних одиниць є частково освоєними на фонетичному та графічному рівнях (мають варіантність у звучанні чи написанні; містять у своєму складі сполучення фонем, не властиве українській орфоепії), а 43% запозичень не є повністю освоєними граматично (належать до невідмінюваних іменників; є лексемами, що не беруть участі у творенні похідних).
Подальші наукові розвідки, присвячені вивченню особливостей адаптації англомовних термінів на українськомовному ґрунті, важливі як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах, насамперед у розв’язанні завдань, пов’язаних із проблемами внормування та стандартизації спеціальної лексики англомовного походження в українській літературній мові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. АжнюкБ.М. Англізми в сучасній українській, російській і чеській мовах / Б.М.Ажнюк // Мовознавство. 2008. №2/3. С.190208.
2. АжнюкБ.М. Мовна єдність нації : діаспора й Україна : [монографія] / Б.М.Ажнюк. К. : Рідна мова, 1999. 452с.
3. АжнюкБ.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Б.М.Ажнюк // Мовознавство. 2001. №3. С.4854.
4. АзароваЛ.Е. Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція Золотої” пропозиції : [монографія] / Л.Е.Азарова. Вінниця : Універсам, 2000. 222с.
5. АкуленкоВ.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / В.В.Акуленко. Харків : Вид-во Харк. ун-ту, 1972. 214с.
6. Акуленко В.В. Співвідношення національного та інтернаціонального у мові / В.В.Акуленко // Мовознавство. 1976. № 1. С. 312.
7. АристоваВ.М. Англо-русские языковые контакты / В.М.Аристова. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1978. 151с.
8. АристоваВ.М. Трансформация английских слов в русском языке / В.М.Аристова // Этимологические исследования по русскому язику. М., 1972. Вып.7. С.411.
9. АрхипенкоЛ.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ початку ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / Л.М.Архипенко. Харків, 2005. 20 с.
10. АрхипенкоЛ.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX початку XXI ст.) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Архипенко Людмила Михайлівна. Харків, 2005. 314с.
11. БаранникД.Х. Українська мова на межі століть / Д.Х.Баранник // Мовознавство. 2001. №3. С.4047.
12. БардінаЛ. Питання вмотивованості запозичення спортивних термінів-неологізмів / Л.Бардіна, Н.Назаренко // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Серія Проблеми української термінології”. 2008. №620. С.298301.
13. БездоговаН. Співвідношення понять термінологія професіоналізм номенклатура / Н.Бездогова // Вісник Львівського університету. Серія: Філологічна. 2004. Вип.34, ч.І. С.458463.
14. БезпояскоО.К. Граматика української мови. Морфологія : [підручник для студ. філол. фак. вузів] / О.К.Безпояско, К.Г.Городенська, В.М.Русанівський. К.: Либідь, 1993. 335с.
15. БезпояскоО.К. Морфеміка української мови / О.К.Безпояско, К.Г.Городенська. К.: Наук. думка, 1987. 211с.
16. БеляеваС.А. Английские слова в русском языке ХIV XX вв. / С.А.Беляева. Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 1984. 108с.
17. БертагаевТ.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления / Т.А. Бертагаев // Проблемы двуязычия и многоязычия. - М., 1972.- С.8387.
18. Битківська Я.В. Тенденції засвоєння і розвитку семантики англізмів у сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / Я.В.Битківська. Івано-Франківськ, 2008. 20с.
19. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка : [учеб. для студ. филол. фак. ун-тов и фак. англ. яз. педвузов] / М.Я. Блох. М. : Высш. шк., 1983. 383с.
20. БойченкоН. Термінологічний характер стійких дієслівних сполук / Н.Бойченко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К. : КНЕУ, 2001. Вип.4. С.2831.
21. Большой англо-русский политехнический словарь : около 200000 терминов / [С.М.Баринов, А.Б.Борковский, В.А.Владимиров и др.]. М. : Рус. яз., 1991. Т.1 : A L. 701 с.
22. Большой англо-русский политехнический словарь : около 200000 терминов / [С.М. Баринов, А.Б. Борковский, В.А. Владимиров и др.]. М. : Рус. яз. 1991. Т.2 : M Z. 720с.
23. БоровськаО.В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Боровська Ольга Василівна. К., 2004. 235с.
24. БояроваЛ.Г. Терміни-синоніми як об’єкт термінографії (на матеріалі ринкової термінології) / Л.Г.Боярова, О.А.Покровська // Vocabulum et Vocabularium : сб. науч. трудов по лексикографии. Харків, 1996. Вип.3. С.6062.
25. Будагов Р.А. Проблемы развития языка / Р.А.Будагов. М. : Наука, 1965. 73 с.
26. ВагановаН.В. Современные заимствования из английского языка: семантико-словообразовательный аспект: на материале англицизмов конца XX-начала XXI в. в современном русском языке : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Ваганова Наталья Вячеславовна. Нижний Новгород, 2005. 279 с.
27. ВайнрайхУ. Одноязычие и многоязычие / У.Вайнрайх // Новое в лингвистике. М., 1972. Вып.6 : Языковые контакты. С.2560.
28. ВакарюкЛ.О. Український словотвір у термінах : словник-довідник / Л.О.Вакарюк, С.Є.Панцьо. Тернопіль : Джура, 2007. 260с.
29. Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, французької, англійської мов) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / Вакулик Ірина Іванівна. К., 2004. 240с.
30. ВерещагинЕ.М. Психологическая и методологическая характеристика двуязычия / Е.М.Верещагин. М.: Изд-во МГУ, 1969. 160с.
31. ВихованецьІ.Р. Граматика української мови / І.Р.Вихованець, К.Г.Городенська, А.П.Грищенко. К. : Рад. шк., 1982. 208 с.
32. ВихованецьІ.Р. Теоретична морфологія української мови : академічна граматика української мови / І.Р.Вихованець, К.Г.Городенська ; за ред. І.Р.Вихованця. К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с.
33. ВолохО.Т. Сучасна українська літературна мова : підруч. для студ. пед. ін-тів / О.Т.Волох. [2-ге вид., перероб. і допов.]. К.: Вища шк., 1986. 200с.
34. ГавришІ.В. Розвиток українського наукового стилю 20-30-х років ХХ століття (на матеріалі науково-технічних текстів) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Гавриш Ірина Володимирівна. Харків, 2000. 176с.
35. ГавришІ.В. Українська наукова мова: проблеми і перспективи розвитку / І.В.Гавриш // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К., 1998. С.6062.
36. ГодованаМ.П. Словосполучення як джерело поповнення української термінології / М.П.Годована // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К., 2005. Вип.6. С.101103.
37. ГолдованськийЯ.А. Етапи розвитку слів іншомовного походження в лексичній системі мови-реципієнта (на матеріалі англіцизмів) / Я.А.Голдованський // Іноземна філологія. 1983. Вип.69. С.1721.
38. ГолдованскийЯ.А. Проблемы этимологической идентификации лексических заимствований (на матер. англицизмов в украинском языке) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 Теория языка” / Я.А.Голдованский. Минск, 1987. 19с.
39. ГоловинБ.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б.Н.Головин, Р.Ю.Кобрин. М.: Высш. шк., 1987. 105с.
40. ГоловинБ.Н. Термин и слово / Б.Н.Головин // Термин и слово : межвузовский сб. Горький, 1980. С.312.
41. ГордонЕ.М. Грамматика современного английского языка (на англ. языке) / Е.М. Гордон, И.П. Крылова. [3-е изд., испр. и доп]. М.: Высш. шк., 1986. 430с.
42. ГорнунгБ.В. К вопросу о типах и формах взаимодействия языков / Б.В.Горнунг // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. М., 1952. №2. С.37.
43. ГороденськаК.Г. Словотвірна структура слова / К.Г.Городенська, М.В.Кравченко. К. : Наук. думка, 1981. 199с.
44. ГороденськаК.Г. Нові запозичення і новотво