АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ «БЕЗПЕКА / НЕБЕЗПЕКА» В ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ XX–XXI СТОЛІТЬ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

КОРОТИЧ КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 811.161.2’373’42

АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ «БЕЗПЕКА / НЕБЕЗПЕКА»
В ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ XXXXI СТОЛІТЬ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Пономаренко Валентина Дмитрівна,
кандидат філологічних наук, доцент

Харків 2007

ЗМІСТ

Перелік скорочень.....4
Перелік умовних позначень назв джерел.5
Вступ7
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ МОВНИХ / МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ ВИРАЗНИКІВ ПОНЯТТЯ «БЕЗПЕКА / НЕБЕЗПЕКА»18
1.1. Безпека як базова потреба людини.....18
1.2. Мовна картина світу преси як різновид мовної картини світу.......................................................................................................20
1.3. Дискурс української преси XXXXI ст.: його еволюція й особливості..27
1.4. Розвиток теорії поля: погляд крізь призму лінгвістичних напрямів...38
1.5. Теоретичні засади дослідження асоціативно-семантичного поля...45
1.6. Висновки до розділу.....53
Розділ 2. ОДИНИЦІ АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «БЕЗПЕКА / НЕБЕЗПЕКА»: СЕМАНТИЧНИЙ, СИНТАГМАТИЧНИЙ, СТРУКТУРНИЙ І КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ.....................................56
2.1. Особливості дослідження складників асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека». Загальні зауваження.....56
2.2. Семантика й сполучуваність одиниць, що узагальнено позначають ситуацію безпеки / небезпеки.................58
2.2.1. Семантична й синтагматична характеристика ядра поля безпеки...58
2.2.2. Семантична й синтагматична характеристика ядра поля небезпеки...61
2.3. Склад, семантика й синтагматика одиниць на позначення емоцій уситуації безпеки / небезпеки...66
2.4. Рівневий і частиномовний склад асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека»..69
2.5. Роль конституентів асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека» у стратегіях і тактиках впливу в дискурсі української преси.................................................................................................................75
2.6. Явище накладання лінгвальних полів: причини та способи їх взаємодії...........................................................................................................80
2.7. Висновки до розділу.............87
Розділ 3. АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ «БЕЗПЕКА / НЕБЕЗПЕКА» ЯК ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ XX ПОЧАТКУ XXI СТ. (ТЕМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ)..................................89
3.1. Вступні зауваги до характеристики мікрополів асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека»........89
3.2. Мікрополе ворогів............................90
3.3. Мікрополе війни / миру.........114
3.4. Мікрополе стихійних лих......134
3.5. Мікрополе хвороб / здоров’я.....138
3.6. Мікрополе протиправних дій............148
3.7. Мікрополе ідеологічної небезпеки...............159
3.8. Мікрополе небезпечних виявів політики.............164
3.9. Мікрополе екологічної небезпеки.....173
3.10. Мікрополе економічної кризи / економічної стабільності.......179
3.11. Висновки до розділу.....186
Висновки.189
Бібліографія....194
Список використаних джерел.219

ВСТУП

Одним із пріоритетних напрямів сучасного мовознавства є антропо-центричний підхід до розгляду лінгвальних явищ. Антропоцентричний підхід передбачає вивчення людського чинника в мові, передусім виявлення того, як мовці, сприймаючи й осмислюючи світ навколо себе, об’єктивують своє бачення дійсності лінгвальними засобами. Дослідження семантичних полів зантропоцентричної точки зору, на наш погляд, є плідним для розв’язання вищезазначених завдань сучасної лінгвістики, оскільки семантичні поля, за влучним висловом Ф.О.Нікітіної, являють собою «мікрообрази світу» [153, с.11], які, на думку Ю.М.Караулова, є основними змістовими елементами мовної картини світу [91, с.271].
На сьогодні в українській лінгвістиці співіснують нові когнітивна, комунікативно-функціональна та традиційні порівняльно-історична й системно-структурна парадигми, що дозволяє дослідникові проаналізувати предмет наукового інтересу з різних точок зору. Зважаючи на викладені вище положення, у дисертаційному дослідженні здійснюємо спробу привнести нове втеорію мовного поля, для чого, крім структурно-функціонального підходу, застосовуємо елементи когнітивного й комунікативного аналізу та розглядаємо за допомогою їхнього інструментарію, як виявляється на мовному рівні поняття «безпека / небезпека».
Протягом усієї історії людства неодмінною умовою його існування була дихотомія «безпека / небезпека», яка мала найрізноманітніші форми вияву. Потреба в безпеці є постійною, оскільки забезпечує виживання. Така велика роль безпеки / небезпеки в житті людини виявилася на лінгвальному рівні значною кількістю мовних засобів на їх позначення, яким присвячена низка досліджень загального й більш конкретного характеру. Так, ситуація небезпеки, на думку Г.В. Колшанського, закріпилась у понятті небезпеки, що відображає вже не її конкретні вияви, а загальну закономірність [102, с.10]. У психології здійснено спробу створити динамічну модель виникнення емоцій та їх перебігу в ситуації безпеки / небезпеки [68].
Проблему вербалізації поняття «безпека / небезпека» лінгвісти вивчають у кількох планах. У порівняльно-історичній площині вона стала предметом дослідження А.А. Бурячка. Учений розкрив поняття «безпека / небезпека», розглянув етимологію лексем, що позначають його в українській, російській ібілоруській мовах. Він простежив також розвиток семантики й сполучуваність цих слів від давньоруського періоду до 80-х рр. XX ст. [30, 31]. Дослідник виконав ґрунтовний аналіз складу, структури та системних зв’язків макрополя «ворожо-воєнних відносин між державами, народами» з центром війна йналежних до його складу мікрополів [29], а також полів миру, безпеки [30] ісинонімічного ряду на позначення примирення противників [28]. Зокрема, учений з’ясував стилістичне забарвлення та сфери вживання одиниць із названих полів, простежив динаміку й частоту функціонування досліджуваних лексем на різних етапах розвитку східнослов’янських мов.
Дослідивши лексику доби Гетьманщини на позначення злочинних дій, спрямованих проти життя людини, Р. Стецюк виявила семантику, словотвірну структуру, джерела походження й умови творення цих одиниць [216].
Проаналізувавши на матеріалі російських службових записок XVII ст. склад лексико-семантичного поля, яке об’єктивує концепт ВІЙНА, Н.В.Поспєхова виявила кілька семантичних моделей війни того часу, що репрезентують її різні концептуальні образи [169].
Вужчий аспект проблеми функціонування традиційної поетичної фра-зеології на позначення битви в мові преси та художньої літератури розглянула Л.І.Коломієць [100]. Вивчаючи функціонування суспільно-політичної терміно-логії з компонентами війна та зброя в сучасній пресі, А. Григораш наполягає на фразеологічному походженні деяких нових політичних термінів і їх потужному прагматичному потенціалові [51]. Н.Ф.Грозян здійснила ідеографічну характеристику фразеологізмів на позначення кримінально не караної аморальної поведінки людини та описала їх семантичні особливості [52].
З поширенням ідей когнітивної лінгвістики з’являється низка праць, уяких на матеріалі українських, російських, німецьких, англомовних текстів різних періодів здійснено спроби моделювання концептів, належних до опозиції «безпека / небезпека», або досліджено окремі аспекти цих концептів. Так, фразеологічний і метафоричний склад субконцептів НЕБЕЗПЕЧНЕ СТАНОВИЩЕ та СТРАХ частково виокремила О.П. Левченко [125, с. 18, 20], з’ясувавши специфіку їх вербалізації. На матеріалі російської мови В.А.Маслова схарактеризувала склад, семантику, синтагматику та асоціативні зв’язки лексем і фразеологічних одиниць, що об’єктивують концепт ВІЙНА [138, с. 203229]. Натомість Г.С. Єлизарова проаналізувала специфіку формування концепту ВІЙНА та особливості його розширення в давньоруській мові, у російській мові XVIIXIX ст. і в сучасній російській мові внаслідок формування нових номенів, пов’язаних із відображенням воєнних подій [70]. Концептуальний зміст і структуру фрейму ЗБРОЙНЕ ПРОТИСТОЯННЯ визначила на російському, англійському й італійському матеріалі У.О.Карпенко, удосконаливши фреймовий підхід до вивчення концептів [93].
Стратегії формування образу ворога в радянському дискурсі різних періодів вивчають Н.І. Клушина, Е. Лассан, А.П. Романенко. Структуру каузального фрейму для розуміння політичних текстів, запропоновану В.Акімовим, А.Барановим і В.Сергєєвим [4], успішно використала Е.Лассан [123] на матеріалі енкратичного і акратичного дискурсів 1960-х рр. для аналізу фрейму ВОРОГ. Сукупність мовних засобів на позначення ворога в радянський період, на думку А.П.Романенка, складалась із підгруп явний ворог, прихований ворог і той, який зазнав втрат, на основі сем ‘відкритість’, ‘прихованість’, ‘утрата’ (‘залишковість’) [182, с. 7677]. Порівнявши наповнення образу воро- га центрального в концепті ВІЙНА у російському політичному дискурсі за радянських і пострадянських часів, Н.І.Клушина доводить, що в епоху глобалізації образ ворога набув, крім традиційних складників зовнішній ворог / внутрішній ворог, транснаціонального елементу світове зло. Дослідниця констатує, що для створення ідеологічного стереотипу образ ворога використовуються комунікативні стратегії мовленнєвої агресії, дискредитації, негативного йменування [97]. Якщо С.Л. Попов виявив обсяг концепту ТЕРОРИЗМ, а також характер ідеологічного й емоційного забарвлення його мовних репрезентацій в англомовних новинах [167], то О.Ю. Лукашкова на матеріалі російських і американських ЗМІ зафіксувала трансформації в концеп-ті ВОРОГ, де стала актуальною когнітивна ознака щось, що загрожує життю багатьох людей [132].
Метафоричний аспект проблеми перебуває в полі зору дослідників, які використовують для її розв’язання прагматичні й когнітивні методи: це Дж.Лакофф, О.А. Сербенська, І.П.Пасєчникова, М.Бєлова, Л.В. Семиволос. Проаналізувавши тенденції вживання воєнної метафори за радянських часів іпісля здобуття Україною незалежності, О.А. Сербенська робить висновок про зв’язок ступеня мілітаризації свідомості з частотністю функціонування названої метафоричної моделі в мовній практиці суспільства [199]. Виявляючи прагма-тичну роль метафор у сучасній російськомовній пресі, Л.В. Семиволос аналізує деякі метафори, що експлікують концепти ВІЙНА і ХВОРОБА, причому автор говорить про парадоксальне наближення концепту ВІЙНА до концептів ГРА і ТЕАТР [195]. На матеріалі німецької преси І.П.Пасєчникова дослідила мовну репрезентацію концепту ВІЙНА метафорами пекла й зробила висновок, що вони найбільше впливають на реципієнта порівняно з іншими метафорич-ними мікрополями через їх давність, укорінення у вигляді стереотипів та функціонування як індикаторів добра і зла [158]. Дж. Лакофф, досліджуючи систему метафоричного мислення, розробив так звану «Казку про справедливу війну», прагматичний ефект якої базується на використанні метафор лиходія, жертви та героя для виправдання загарбницької політики держав [121]. Розви-ваючи ідеї Дж. Лакоффа, М. Бєлова на матеріалі повідомлень ЗМІ Сполучених Штатів Америки щодо воєнного конфлікту між США та Іраком розглянула концепти ВІЙНА, ВОРОГ / ЗЛОДІЙ, ГЕРОЙ та їхні метафоричні кореляти. На основі дослідження авторка констатує, що аналізовані нею когнітивні метафори є інструментом політичної влади, вони спрямовані на нав’язування стереотипів суспільству та впливають на емоційну атмосферу в ньому [21]. Проблемі евфемістичних і розпливчастих номенів у пресі США XXXXIст. присвячена робота Ю. Зацного, у якій дослідник з’ясовує причини виникнення таких мов-них засобів, а також особливості розвитку їх семантики йфункціонування [82].
Змоделювавши на матеріалі сучасної української й російської преси фрагмент медіа-картини світу, що репрезентує злочинний світ, Е.Г.Шестакова вказала на породження сучасними ЗМІ стабільного впливу кримінальної реальності [252].
Структуру концепту ГОЛОД і його асоціативно-семантичне мікрополе на основі художніх, наукових і публіцистичних текстів досліджує А.М. Яценко [260; 261]. Він доводить, що явище голодомору 19321933 рр. позначилося на лексичному складі української мови, спричинивши появу неологізмів, стійких словосполучень, абревіатур [260, с. 212]. Проблему адекватного розуміння езопової мови, якою повідомлялося про події голодомору 19321933 рр. утогочасній радянській пресі (на прикладі районної газети «Степова комуна»), ставить К.М. Середа [200].
Наукове і побутове розуміння мовних одиниць, які об’єктивують концепт ХВОРОБА, зіставила Л.Ф. Єльцова, що дозволило уточнити структуру цього концепту, його лінгвальну репрезентацію та відношення до концептів БІЛЬ іЗДОРОВ’Я [71]. Склад компаративно-семантичних груп на позначення здоров’я розглянула Г. Доброльожа [69].
З точки зору семантики й структури окремі тематичні групи лексики із семами ‘безпека’, ‘небезпека’ досліджують Н.М. Пославська, І.Тимочко, А.В.Шумейкіна. Так, Н.М.Пославська описала структурно-семантичну типоло-гію дієслів із семою руйнування об’єкта, виявила семантичні та валентнісні особливості конституентів лексико-семантичного поля деструкції [168]. Натомість А.В.Шумейкіна схарактеризувала склад лексико-семантичної групи багатозначних дієслів із семантикою зруйнування та пошкодження об’єкта, атакож їхні валентнісні властивості й особливості семантичної організації [254]. Структуру функціонально-семантичних груп «агресивної» і «миротвор-чої» лексики, а також значення їхніх складників і синонімічні зв’язки між ними розглянув на матеріалі «Словника української мови» в 11 томах І. Тимочко [229]. Українські вербальні обереги, виникнення яких зумовлене дією оберего-вої функції мови, стали предметом дослідження О.Є.Хомік, котра визначила їх типи, структуру, семантику та функції (уберігання й застереження) [244].
Згадані роботи свідчать про певний ступінь теоретичної та практичної опрацьованості питання (мовної репрезентації поняття «безпека / небезпека»), причому деякі конкретні вияви цього поняття в мові розглянуто досить детально. Зазначмо, що дослідники зосереджували увагу передусім на сучасному їм матеріалі, насамперед на одиницях лексичного (зазвичай іменниках) і фразеологічного рівнів, оминаючи синтаксичні номени[1]. Тому, проаналізувавши вказані праці вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, констатуємо, що на сьогодні в українському мовознавстві немає комплексного дослідження, де було б розглянуто основні вияви поняття «безпека / небезпека» протягом тривалого періоду на різних мовних рівнях у системно-структурному, комунікативному й когнітивному аспектах, чим і зумовлена актуальність нашої роботи. Такий інтегрований підхід оновить, на нашу думку, способи аналізу мовних засобів і вможливить цілісний підхід до їх розгляду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах наукової теми кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Аналіз системи рівнів української мови XVIIXXI століть». Тему дисертації затвердила наукова координаційна рада «Українська мова» Інституту української мови НАН України (протокол №31 від 11.04.06).
Мета дослідження виявити способи репрезентації фрагмента мовної картини світу лінгвальними засобами, що позначають різні аспекти поняття «безпека / небезпека»; з’ясувати особливості вживання в дискурсі української преси XXXXI ст. конституентів асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека». Метою роботи зумовлені завдання:
1) визначити теоретичні засади дослідження асоціативно-семантичного поля;
2) змоделювати асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека» та схарактеризувати його структуру, визначити склад конституентів поля за лінгвальними рівнями й частинами мови, а також відношення між його одиницями;
3) виявити причини та способи взаємодії лінгвальних полів;
4) проаналізувати особливості номінації різних аспектів поняття «безпека / небезпека» з огляду на людський чинник у мові та схарактеризувати роль цих номенів у мовній картині світу української преси протягом XXXXI ст.;
5) розкрити специфіку побутування одиниць асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека» в діахронії в дискурсі української преси;
6) виокремити стратегії й тактики впливу на адресата, що реалізуються за допомогою конституентів асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека» в дискурсі української преси.
Об’єктом дослідження є дискурс української преси XXXXI ст. Предмет дослідження конституенти асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека».
Матеріалом для дослідження є українська преса різних рівнів: загальнодержавна / республіканська (найбільшою мірою), регіональна, обласна та місцева за 19052007 рр.: «Маяк», «Сніп», «Дїло»[2], «Рух», «Аґітатор для села», «Молодий більшовик», «Радянська Україна», «Перець», «Робітнича газета», «Україна і світ сьогодні», «Молодь України», «Україна молода», «День», «Політика і культура», «Березіль» та ін. (усього 160 назв джерел).
Вибір корпусу текстів зумовлений тим, що преса: 1) є відносно однорідним матеріалом, де можна простежити, як функціонують певні одиниці протягом тривалого часу; 2) різноаспектно подає широку картину громадського та приватного життя; 3) використовує мовні засоби не лише публіцистичного, але й офіційно-ділового, наукового, художнього, розмовного стилів; 4) є ре-зультатом діяльності багатьох осіб і відображає різні погляди; 5) покликана не тільки інформувати реципієнтів, але й впливати на них, що значною мірою відображається на доборі мовних засобів і способах подання інформації.
Фактичний матеріал дібрано з українських газет і журналів різного спрямування методом часткового добору. Авторська картотека містить близько 11000 прикладів уживань різнохарактерних одиниць.
Картотеку, дібрану з текстів преси, доповнено матеріалами тлумачних [268; 291], фразеологічних [276; 282; 284; 292; 295], перекладних (російсько-українських) [269; 271; 272], асоціативних [266; 267] словників; словників іншомовних слів [288], синонімів [283; 290] та інновацій [270; 277; 280; 281].
Методологічною основою дисертаційної роботи є розуміння «мови як цілеспрямованої системи засобів вираження» [110, с. 27; 228, с. 17], що зумов-лює вивчення мови як системи в її функціонуванні. Тому в дисертації ми керуємося системно-функціональним підходом з елементами комунікативного й когнітивного, зважаючи на положення про діалектичний зв’язок мови і мисле-ння, а також взаємозв’язок продуктів номінації та структур репрезентації знань.
Багатоплановість поставлених у дисертації завдань зумовлює використан-ня кількох методів. Для характеристики мовних явищ і виявлення закономір-ностей їхнього функціонування в роботі застосовано описовий метод. Для аналізу сполучуваності конституентів поля використано елементи дистрибу-тивного методу, для розмежування за парцелами[3] й уточнення семантики одиниць метод компонентного аналізу. Простежити особливості функціону-вання складників поля в дискурсі української преси дозволив метод дискурсив-ного аналізу, а для розгляду особливостей внутрішньої форми номенів ми використали елементи етимологічного аналізу. Для моделювання структури фреймів і реконструювання асоціативних зв’язків мовної / мовленнєвої одиниці застосовано фреймове моделювання.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на матеріалі української преси 19052007 рр. системно виявлено діахронічну специфіку репрезентації фрагмента мовної картини світу лінгвальними засобами, що позначають різні аспекти поняття «безпека / небезпека». У роботі подано новий комплекс поняттєвого та мовних (семантичний, контекстуальний, оцінний) критеріїв для віднесення одиниць до асоціативно-семантичного поля, а також запропоновано метод моделювання когнітивних структур (фреймів) для реконструювання асоціативних зв’язків певної мовної / мовленнєвої одиниці вмежах теорії лінгвального поля й застосовано його на конкретному матеріалі. Для вдосконалення методики польового аналізу запропоновано виокремлювати кілька типів ядер мовних полів і запроваджено терміни на їх позначення: загальне історично незмінне ядро, історично зумовлене ядро, ситуативне ядро, а також виділено кілька типів взаємодії та накладання мовних полів: 1) повне ічасткове (за повнотою переходу одиниць певної парцели поля-донора до поля-акцептора); 2) постійне, епізодичне та оказіональне (за тривалістю викори-стання цих одиниць для виконання функцій поля-акцептора); 3) ідеологічне, експресивне, іронічне, ігрове (за функціями конституентів). У дисертаційній роботі вперше в комплексі з’ясовано роль одиниць аналізованого поля виразників поняття «безпека / небезпека» для реалізації стратегій і тактик впливу на реципієнта в дискурсі української преси й системно виявлено на матеріалі асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека» залежність продуктів номінативної діяльності від ідеологічної настанови номінанта.
Теоретичне значення. Теоретичні положення дисертаційної роботи дають змогу уточнити механізми побудови МКС преси, зокрема ідеологізованої мовної картини світу. Здійснений нами комплексний різноплановий аналіз значної кількості мовних / мовленнєвих одиниць розширює уявлення про особ-ливості їх функціонування в різні періоди в дискурсі української преси, а також про лінгвальні засоби реалізації стратегій і тактик впливу на реципієнта. У ро-боті вдосконалено методику моделювання польової структури й аналізу її конституентів. Одержані в дисертації результати можна використати в дослі-дженнях із лексикології та семантики сучасної української мови (парадигма-тичні відношення), історії мови (динамічні процеси в мові української преси), історії журналістики,

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Специфіка досліджуваного матеріалу зумовила вибір як методоло-гічних засад дисертації положень структурної, функціонально-комунікативної та когнітивної лінгвістики. Структурно-функціональний підхід з елементами комунікативного й когнітивного до розгляду організованої як поле сукупності номінативних засобів дозволив проаналізувати мовні / мовленнєві одиниці в ди-наміці, з’ясувати їх роль у дискурсі преси як цілеспрямованій соціальній дії.
2. Моделювання асоціативно-семантичного поля з урахуванням ілексикоцентричного, і текстоцентричного підходів виправдало себе, оскільки орієнтування на добір одиниць передусім із текстів преси (з подальшим доповненням матеріалу з лексикографічних джерел) дозволило виокремити не лише не зафіксовані словниками однослівні номени (лексеми й фразеологізми), а й синтаксичні номени; дало змогу простежити їх сполучуваність і динаміку вживання в дискурсі української преси XXXXI ст.
3. В асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека» об’єднуються однослівні та синтаксичні номени на позначення ситуації безпеки / небезпеки. Елементами типової ситуації безпеки / небезпеки є: 1) простір і час, у яких розгортається ситуація; 2) відсутність небезпеки, характеристика цього стану; 3) характеристика сфери / джерела небезпеки; 4) об’єкт, якому загрожує небезпека, його характеристика (зокрема емоційна); 5) характеристика способів вияву небезпеки; 6) способи й засоби подолання небезпеки, що зумовлює відповідне структурування аналізованого поля номінативних засобів і його мікрополів. У конкретних ситуаціях, де виявляється небезпека, структура поданого фрейму може коригуватися відповідно до обставин.
4. Змоделювавши фрейм узагальненої ситуації безпеки / небезпеки й про-стеживши мовну репрезентацію його слотів в окремих виявах названої ситуації, ми виокремили сталі асоціативні зв’язки між лінгвальними одиницями виразниками поняття «безпека / небезпека», які відображають відношення між явищами дійсності, зафіксовані, осмислені й вербально оформлені мовцями. Урадянському дискурсі маємо значну кількість штучно сформованих асоціативних зв’язків, що модифікувало МКС. Аналізуючи дискурс української преси, ми виокремили одиниці, що в тоталітарний період ситуативно належали до асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека» внаслідок штучно наведених асоціацій. Модифікації в названому фреймі зумовлені передусім ідеологічними настановами, вони спричинюють і штучні зміни асоціативних зв’язків. У сучасний період спостерігаємо процес деконструювання фреймів уведенням до них невластивих елементів або зміною зв’язків між їхніми компонентами, що розхитує стереотипи свідомості.
5. Фрагмент мовної картини світу, репрезентований одиницями на позначення поняття «безпека / небезпека», має значний обсяг, для нього характерні постійний розвиток і «ущільнювання». На нашу думку, це свідчить про реалізовану потребу в номінації фактів дійсності, а особливості внутрішньої форми фіксують погляд номінантів-сучасників і рефлексію мовців над цим явищем. Динамічні процеси, що відбуваються в аналізованій сукупності мовних / мовленнєвих одиниць, є наслідком змін у суспільстві загалом і свідомості мовців зокрема, які відображаються в модифікації фреймових структур на когнітивному рівні й зумовлюють зміни в номінативних засобах на лінгвальному рівні.
6. Проаналізовані особливості процесів номінації (використання онімів / апелятивів; функціонування однослівних / синтаксичних, прямих / метафоричних, індивідуалізаційних / узагальнювальних, нейтральних / емоційно й експресивно забарвлених номенів; творення узагальнювальних іслабко інформативно мотивованих номенів із ілюзорним або дифузним денотатом, а також номенів з евфемістичною або спеціально наданою внутрішньою формою) дають змогу схарактеризувати картину світу, витворювану в радянській пресі. У МКС акцентовано одну з її провідних аксіо-логічних опозицій «свій / чужий», що може трактуватись і як «безпечний / небезпечний». Гіпертрофія цієї опозиції, з нашого погляду, зумовлена тим, що базова потреба в певності й безпеці є пріоритетною для особистості, чим успішно й скористалися творці ідеологічної картини світу для підвищення ефективності її дії.
7. Асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека» має розгалужену структуру, складаючись із низки мікрополів, асоціативно-семантичних груп іпідгруп; гіперо-гіпонімічних, синонімічних, антонімічних пар і рядів, зрідка конверсивних пар. Усі мікрополя й групи мають у кожний з означених періодів своє ядро й периферію, взаємодіють з іншими мікрополями, причому необов’язково з асоціативно-семантичного поля «безпека / небезпека», що зумовлене екстралінгвальними причинами потенційною небезпечністю будь-якого явища чи предмета. Особливості групування мовних / мовленнєвих одиниць АСПБН зумовлені також і структурою фрейму безпека / небезпека.
8. Головними відношеннями, що організовують асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека», є антонімія та гіперо-гіпонімія. На рівні мікрополів і асоціативно-семантичних груп велику роль відіграють синонімічні та епідигматичні відношення, зрідка виявляються й конверсивні відношення. Омонімія й паронімія використовуються згідно з настановою автора, часто для мовної гри. Змодельоване поле має відкритий характер.
9. Щоб розв’язати питання про можливість змін у складі ядра, ми вважа-ємо за доцільне виокремлювати кілька типів ядер і пропонуємо запровадити відповідні робочі терміни на їх позначення: 1) загальне історично незмінне ядро; 2) історично зумовлене ядро, що відображає діахронічні зрізи; 3) ситуа-тивне ядро. Для подолання маніпулятивного ефекту й точнішого розмежування типів (або зон) ядер та периферії ми пропонуємо застосовувати додаткові критерії відомості реалії мовцям і наявності / історичного зникнення називаної реалії.
10. Накладання фрагментів лінгвальних полів здійснюється на семантичному, словотвірному, синтаксичному, фразеологічному рівнях мови. Екстралінгвальними причинами накладання є настанова номінанта, певний тип дискурсу. Ми пропонуємо виділяти різні типи накладання фрагментів полів: 1)повне і часткове (за повнотою переходу одиниць певної парцели поля-донора до поля-акцептора); 2) постійне, епізодичне, оказіональне (за тривалістю використання цих одиниць для виконання функцій поля-акцептора); 3)ідеологічне, експресивне, іронічне, ігрове (за функціями).
11. Проаналізовані семантичні й синтагматичні особливості одиниць із поля небезпеки дозволяють зробити висновок про різноаспектний і динамічний характер ситуації небезпеки, оскільки остання може бути потенційною, усвідомленою, наявною постійно, змінною, можливою, реальною / ірреальною тощо; мати різні ступені вияву за допомогою засобів морфологічного та синтаксичного рівнів.
12. Асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека» поповнюється внаслідок творення номенів на власне українському ґрунті, а також запозичення одиниць з інших мов і соціолектів української мови (кримінального жаргону).
13. Найбільш продуктивними суфіксами для творення назв ворогів були -іст / -ист, -івець / -овець; ворожих течій і напрямів -ізм / -изм; негативно поцінованих суспільних явищ -щин-, традиційне вживання яких маркувало назву ворога в мовній картині світу української преси.
14. Асоціативно-семантичне поле «безпека / небезпека» відображає динаміку фрагментів МКС. Це виражається в появі лексичних і семантичних інновацій, функціонуванні фонетичних і словотвірних варіантів, пасивізації, актуалізації історизмів, а також в аксіологічному переорієнтуванні сталої частини утворень. Деякі конституенти зберігають сталий тип оцінки на основі актуалізації фреймів, підтримуючи зв’язки між часово різнорідними шарами МКС і викликаючи в реципієнтів потрібні асоціації. За допомогою таких мовних засобів номінанти поціновують явища дійсності крізь призму стереотипного розуміння історичних фактів.
15. У дискурсі української преси протягом XX початку XXI ст. функціонували такі різновиди образної номінації, як метафора, перифраз, зрідка метонімія, синекдоха, гіпербола. Ми зафіксували передусім антропо-морфний, натурморфний (зооморфний, фітоморфний), артефактний, акціональний, морбіальний, просторовий типи метафоричних перенесень. Фітоморфна метафора, за нашими спостереженнями, використовувалася передусім у 19051916 рр.; у радянський час найпоширенішими були метафори тварини (зооморфна), війни (зброї), стихії й механізму. Протягом усіх аналізованих періодів уживалась «ірраціональна» («потойбічна») метафора.
16. Характерною особливістю поля «безпека / небезпека» є наявність удеяких його одиниць одночасної полярної оцінки. Виокремлюємо такі типи зміни оцінки: у різних типах дискурсу, у тому самому дискурсі через зміну екстралінгвальних чинників. На поціновування явищ, позначуваних одиницями поля, впливають дискурс побутування (енкратичний / акратичний), актуалізовані фрейми, конотації конституентів, фонові культурно-історичні знання, асоціації. Текстовими засобами реалізації оцінки є відповідне контекстне оточення та введення вербалізованих уявлень про безпеку / небезпеку до бінарного протиставлення свій ⁄ чужий під певним кутом зору.
17. Прагматичний потенціал конституентів АСПБН виявляється в їх активній участі у стратегіях і тактиках дискурсу української преси, якими єуникнення небезпеки, погроза / залякування, подолання страху; застереження від потенційної небезпеки / її попередження, зменшування / применшування небезпеки, підтримування ілюзії / відчуття постійного перебування в оточенні ворогів.
18. Перспективними напрямами подальшого дослідження лінгвального вираження поняття «безпека / небезпека» є діахронічне вивчення МКС із точки зору процесів номінації, аналіз ідеологічної мовної картини світу, зіставлення ідеологічних МКС різних соціальних груп, а також народів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. М.; Л.: Наука, 1964. 108 с.
2. Адрианова-Перетц В.П. Очерки поэтического стиля Древней Руси. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1947. 188 с.
3. АжнюкБ. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство. 2001. №3. С.4854.
4. Акимов В.П. Компьютерная модель текущего сознания в системе «Авгур»/ В.П. Акимов, А.Н. Баранов, В.М. Сергеев // Уч. зап. Тарт. ун-та. 1990. Вып.903. С.319.
5. Акуленко В.В. Функциональное описание языка и вопросы изучения функционально-семантических полей // Романские и германские языки. К.: Наук. думка, 1985. С.517.
6. Амосов Н.М. Мое мировоззрение // Вопросы философии. 1992. №6. С.5074.
7. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Семиотика и информатика. 1986. Вып. 28. С.533.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
9. АхметжановаЗ.К. Функционально-семантические поля русского иказахского языков: (Опыт сопоставительного исследования). Алма-Ата: Наука Каз. ССР, 1989. 106 с.
10. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
11. Балуш Т.В. Концепт закон в белорусской наивной картине мира // Актуальныя праблемы функцыянавання і развіцця лексікі славянскіх моў: Матэрыялы Міжнар. навук. канф., прысвечанай 60-годдзю ун-та, 78 кастрычніка 2004 г., г. Мазыр. Мазыр: УА МДПУ, 2004. С.4446.
12. БаранникД. Українська мова на межі століть // Мовознавство. 2001. №3. С.4047.
13. Баранов А.Н. Когнитивные механизмы онтологизации знания в зеркале языка (к лингвистическому изучению аргументации) / А.Н.Баранов, В.М.Сергеев // Уч. зап. Тарт. ун-та. 1988. Вып. 793: Психол. проблемы познания действительности. Труды по искусств. интеллекту. С.2140.
14. Баранов А.Н. Что нас убеждает?: (Речевое воздействие и общественное сознание). М.: Знание, 1990. 64 с.
15. Барт Р. Война языков // Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. С.535540.
16. Барт Р. Нулевая степень письма // Семиотика. М.: Радуга, 1983. С.306349.
17. Барт Р. Разделение языков // Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. С.519534.
18. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології. К.: Академія, 2006. 248 с.
19. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 344 с.
20. Бацевич Ф.С. Функціонально-ономасіологічний аналіз лексики (на матеріалі російського дієслова) // Мовознавство. 1989. №1. С.1521.
21. Белова М.А. Когнитивная метафора в «политическом диалоге» между Ираком и США (на материале английского языка) // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім.В.Н. Каразіна. 2003. №586: Лінгвіст. й дидакт. проблеми іншомовн. комунікації. Сер.: Романо-герм. філологія. С.122125.
22. Березин Ф.М. Очерки по истории языкознания в России (конец XIX начало XX в.). М.: Наука, 1968. 310 с.
23. Бехтерева Н.П. Зашифровано природой, разгадано человеком // Наука ижизнь. 1976. №9. С.7983.
24. Блакар Р. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моде-лирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.88125.
25. Болинджер Д. Истина проблема лингвистическая // Язык и модели-рование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.2343.
26. Бондар С.О. Стереотип «дружба» у заголовках газети «Радянська Україна» періоду брежнєвського застою // Мовна екологія як чинник гармонійного розвитку суспільства: Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. (Одеса, 1213листоп. 2002 р.). Одеса: Астропринт, 2003. С.148151.
27. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976. 256с.
28. Бурячок А.А. З історії назв понять примирення та перемир’я всхіднослов’янських мовах // Мовознавство. 1983. №4. С.1727.
29. Бурячок А.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики (на матеріалі східнослов’янських назв політичних відносин) // Мовознавство. 1985. №4. С.4147.
30. Бурячок А.А. Формування назв понять миру та безпеки у східнослов’янських мовах // Мовознавство. 1982. №6. С.3646.
31. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. К.: Наук. думка, 1983. 248 с.
32. Вайнрих Х. Лингвистика лжи // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.4487.
33. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высш. шк., 1990. 176 с.
34. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. №5. С.105113.
35. Вежбицка А. Антитоталитарный язык в Польше: Механизмы языковой самообороны // Вопросы языкознания. 1993. №4. С.107125.
36. Вельмезова Е.В. Семантика чешских фразеологизмов со значением ‘избавляться от’ в контексте мифопоэтической модели мира // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках. М.: Языки славян. культуры, 2004. С.147150.
37. Вендина Т.И. Словообразование как источник реконструкции языкового сознания // Вопросы языкознания. 2002. №4. С.4272.
38. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высш. шк., 1986. 120 с.
39. Верещака В.І. Словотворче поле кореня мороз у сучасній українській мові// Мовознавство. 1975. №3. С.7480.
40. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови / М.М.Пилинський, Н.Я.Дзюбишина-Мельник, К.В.Ленець та ін. К.: Наук. думка, 1990. 216 с.
41. Владимиров В.М. Преса тоталітарної моделі: насильство над свободою інтерпретації // Наук. зап. Ін-ту журналістики. 2001. Т. 5. С.5261.
42. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
43. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: Гнозис, 2004. 236 с.
44. ГайсинаР.М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения всовременном русском языке. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1981. 196 с.
45. ГайсинаР.М. Сопоставительное описание лексических полей: (На материале разносистемных языков). Уфа: БГУ, 1990. 68 с.
46. Ганжуров Ю.С. Чорно-біла «відлига» у дзеркалі преси: газетні публікації як джерело вивчення політичної системи України (19561964 рр.). К.: Оріяни, 1999. 151 с.
47. Гладкий М. Наша газетна мова. Х.: Держ. вид-во України, 1928. 175 с.
48. ГолубовськаІ.О. Метафорико-символічні іпостасі зоонімів у рамках фрагмента мовної картини світу «Царство тварин» (на матеріалі української, російської, англійської та китайської мов) // Мовознавство. 2003. №6. С.6168.
49. Голянич М.І. Словотвірне поле кореня -каз- // Мовознавство. 1978. №2. С.8289.
50. Гончарова Т.И. Универсальность и специфика языковых зооморфных картин мира: Дис. канд. филол. наук: 10. 02. 15 / Харьк. гос. ун-т. Х., 1996. 177 с.
51. ГригорашА. Суспільно-політична термінологія фразеологічного походження із базовими компонентами «війна» та «зброя» у сучасній публіцистиці // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2006. №559: Проблеми української термінології. С.216219.
52. Грозян Н.Ф. Тематична група ФО «Кримінально не карана (непротиправна) аморальна поведінка людини»: ідеографічний і семантичний аспекти // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. №632. Сер.: Філологія. Вип.42. С.2631.
53. Губа П.І. Періодична преса як джерело дослідження українського державотворчого процесу 19171920 рр.: Автореф. дис. д-ра іст. наук: 07.00.06 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2007. 40 с.
54. Губа П. Свідчення історії буремних літ (191720). Черкаси: Відлуння, 1998. 159 с.
55. Губарева Г.А. Семантика та стилістичні функції кольоративів у поетичній мові Ліни Костенко: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. нац. ун-т ім.В.Н. Каразіна. Х., 2002. 174 с.
56. Гулыга Е.В. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е.В. Гулыга, Е.И. Шендельс М.: Просвещение, 1969. 184 с.
57. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М.: Искусство, 1972. 320 с.
58. Даниленко Л.І. Мовно-образний простір чеської ментальності: концепт «краса» // Мовознавство. 2006. №23. С.147152.
59. Дейк Т.А., ван Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 310с.
60. Дем’янчук І.Л. Зброєю слова. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1966. 240 с.
61. Дем’янчук І.Л. Партизанська преса України. К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка, 1956. 108 с.
62. ДенисенкоВ.Н. Семантическое поле как функция // Филологические науки. 2002. №4. С.4452.
63. Денисик Л.М. Словотворчі парадигми речовинних іменників ЛСГ «продукти харчування» // Мовознавство. 1987. №1. С.6367.
64. Дикан О. «Новомова» та особливості її функціонування на Прикарпатті (50-ті рр. XX століття) // Семантика мови і тексту: Матеріали IX Міжнар. конф. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. С.326328.
65. ДідківськаЛ.П. Словотвір, синонімія, стилістика / Л.П.Дідківська, Л.О.Родніна К.: Наук. думка, 1982. 172 с.
66. Добренко Е. Метафора власти. Литература сталинской эпохи в истори-ческом освещении // Slavistische Beiträge. 1993. B. 302. 408 s.
67. Добренко Е. Фундаментальный лексикон // Новый мир. 1990. №2. С.237250.
68. Добрович А.Б. Эвристическая модель возникновения и динамики переживания // Уч. зап. Тарт. ун-та. 1988. Вып. 793: Психол. проблемы познания действительности. Труды по искусств. интеллекту. С.9096.
69. Доброльожа Г. Тема здоров’я в поліських народних порівняннях // Мовознавство: Доп. та повідомл. на IV Міжнар. конгресі україністів. К.: Пульсари, 2002. С.138141.
70. Елизарова Г.С. Образ человека в структуре концепта «война» // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. №632. Сер.: Філологія. С.2326.
71. Ельцова Л.Ф. О специфике концепта «болезнь» // С любовью к языку: Сб. науч. тр. М.; Воронеж: ИЯ РАН, Воронеж. гос. ун-т, 2002. С.166170.
72. Єфремов С.О. Історія українського письменства. К.: Феміна, 1995. 688с.
73. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных направлений когнитивной лингвистики // С любовью к языку: Сб. науч. тр. М.; Воронеж: ИЯ РАН, Воронеж. гос. ун-т, 2002. С.115123.
74. Животко А.П. Історія української преси. К.: Наша культура і наука, 1999. 362 с.
75. Жилко Ф.Т. Про семантичні поля української мови // Українська мова ілітература в школі. 1971. №12. С.2532.
76. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX початок XX ст.). К.: Наук. думка, 1970. 303 с.
77. Жовтобрюх М.А. Мова української преси (до середини дев’яностих років XIX ст.). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 415 с.
78. Зайцева М.А. Языковая игра в полемике. Х.: Тимченко А.Н., 2006. 94 с.
79. Закувала зозуленька: Антологія укр. нар. творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки. К.: Веселка, 1989. 606 с.
80. Заметалина М.Н. К проблеме описания функционально-семантического поля в синхронии и диахронии // Филологические науки. 2002. №5. С.8993.
81. Зарецький О.В. Альтернативний дискурс в УРСР 6080-х років (до постановки проблеми) // Мовознавство. 2000. №23. С.6673.
82. Зацный Ю.А. Антитеррористические войны и английский язык: эвфемизация и «война слов» // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. №635: 200-річчя Харківської мовознавчої школи. Сер.: Романо-герм. філологія. С.6164.
83. Зильберт Б.А. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газеты. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. 212 с.
84. Иванов Вяч.Вс. Славянские языковые моделирующие семиотические системы: (древний период) / Вяч.Вс.Иванов, В.Н.Топоров М.: Наука, 1965. 246 с.
85. Изард К.Э. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2000. 464 с.
86. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: Едиториал УРСС, 2002. 284 с.
87.