НАЗВИ ВІЙСЬКОВОЇ ФОРМИ ОДЯГУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут української мови

На правах рукопису
УДК: 811.161.2’276.6:’373

Яценко Ніна Олександрівна

НАЗВИ ВІЙСЬКОВОЇ ФОРМИ ОДЯГУ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
к.ф.н., ст.н.сп.
Л.О. Симоненко

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Розділ1. Системна організація та лексико-семантичні особливості назв військового одягу в українській мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1. Системна організація УВТ (назви одягу) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Поняття термін”, термінологія”, військова термінологія” в сучасному мовознавстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14
1.3. Структурна організація назв військового одягу . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1.4. Основні етапи становлення української військової термінології . . 23
1.5. Генетична характеристика української військової термінології . . . 30
1.6. Лексико-семантичні особливості назв військової форми одягу . . . 33
1.7. Розвиток гіперо-гіпонімічних відношень в українській військовій термінології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Розділ2. Формування й розвиток назв військового одягу в українській мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55
2.1. Загальні назви спорядження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58
2.2. Загальні назви одягу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
2.3. Видові назви захисного спорядження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
2.4.1. Назви короткого верхнього одягу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
2.4.2. Назви довгого верхнього одягу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
2.4.3. Назви натільного одягу і верхніх сорочок . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
2.4.4. Назви поясного одягу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .130
2.5. Назви знаків розрізнення та оздоб військового одягу . . . . . . . . . . 137
2.6. Назви військових головних уборів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
2.7. Назви взуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
Список спеціальних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
Список лексикографічних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211
Покажчик термінологічної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 217

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. Скорочення мов та діалектів

азерб. азербайджанська
англ. англійська
араб. арабська
блр. білоруська
бойк. бойківський
болг. болгарська
голланд. голландська
гот. готська
гр. грецька
д.-в.-н. давньоверхньонімецька
д.-інд. давньоіндійська
д.-ісл. давньоісландська
д.-пол. давньопольська
д.-р. давньоруська
д.-сканд. давньоскандинавська
діал. діалектний
др. давньоруська
заст. застаріле
зах. західно-
і.-є. індоєвропейська
ін. інша
інд. індійська
іран. іранська
ірл. ірландська
іст. історизм
італ. італійська
кирг. киргизька
кімр. кімрський
кримськотатар. кримськотатарська
лат. латинська
лит. литовська
лтс. латиська
монг. монгольська
н. ново
нвн. нововерхньонімецька
нім. німецька
перс. перська
пол. польська
псл. праслов’янська
рос. російська
рум. румунська
с. середньо.
серб. сербська
слов. слов’янська
слц. словацька
спслов. спільнослов’янська
ср.-в.-н. середньоверхньонімецька
ст. старо.
ст.-блр. старобілоруська
ст.-нім. старонімецька
ст.-рос. староросійська
ст.-сл. старослов’янська
ст.-фр. старофранцузька
сх. східно

татар. татарська
тур. турецька
туркм. туркменська
тюрк. тюркські
угор. угорська
укр. українська
фін. фінська
фр. французька
хорв. хорватська
чагат. чагатська
черк. черкеська
чес. чеська
швед. шведська

2. Термінологічні скорочення

ЛСГ лексико-семантична група
МГ мікрогрупа
МО мотиваційна ознака

ТГ тематична група
ТГЛ тематична група лексики

3. Інші скорочення

див. дивись
мн. множина
напр. наприклад
под. подібне
пор. порівняйте

поч. початок
розм. розмовне
т.с. те саме
у т.ч. у тому числі

ВСТУП
Одним з актуальних завдань сучасної лінгвістики є докладне вивчення словникового складу мов у синхронно-діахронному аспекті. Особливо важливим є дослідження процесів становлення і розвитку окремих терміносистем у сучасних літературних мовах, їхнього функціонування та специфіки проникнення іншомовних елементів до термінологічного фонду національних мов.
Військова лексика як одна з найдавніших фахових термінологій неодноразово була предметом лінгвістичного аналізу в східнослов’янських мовах. Вона привертала увагу багатьох українських мовознавців (Ф.Є. Ткач [134], Л.І. Батюк [6, 7, 8], Р.І. Сидоренко [109], А.І. Генсьорський [191], П.Ковалів [44], В.Й. Горобець [28], А.А. Бурячок [19] та ін.), російських (Ф.П. Філін [149], О.Г. Порохова [95], С.Д. Лєдяєва [55], Д. Банзаров [5], Л.Л.Кутіна [53], Д.А. Гарибян [25], А.К. Абдульманова [3], О.М. Кожин [47], Ф.П. Сороколєтов [124], А.С. Львов [69] та ін.) та білоруських (О.М. Булика [16, 17], Н.К. Пометько [238] та ін.). Її окремі етапи (XIVXVст., XVIXVIIст.) знайшли відображення у монографії Історія української мови. Лексика і фразеологія” (К., 1983).
У студіях згаданих авторів описано окремі лексичні групи, пам’ятки, унаслідок чого військові терміносистеми (і українська, і російська та білоруська) не мають повного системного опису. Тому дослідження військової термінології залишається особливо актуальним.
Українська армія складний державний організм. Вона була і є своєрідним індикатором політичної історії України. Об’єктивно узалежненою від трагічної історії національного війська є й історія становлення української військової термінології (далі УВТ).
УВТ переживала періоди розквіту в часи державної незалежності та визвольних змагань і періоди занепаду внаслідок штучної русифікації, полонізації та германізації військової лексики української мови з паралельним вилученням з обігу термінів, створених на власній мовній основі.
У зв’язку з набуттям Україною незалежності, створенням власних збройних сил, наданням українській мові статусу державної та впровадженням її у військову галузь виникла нагальна потреба розбудови власне української військової термінології як важливого засобу усного та писемного спілкування в сучасній українській армії.
Із 90-х років ХХ ст. на принципово новій основі проводять різноаспектні наукові дослідження УВТ. В українському мовознавстві відомо декілька спроб дослідити військову термінологію: Г.І. Халимоненко (тюркська військова лексика у мовленні українського козацтва), Т.Д.Михайленко (інтра- та екстралінгвальні аспекти формування і функціонування військової терміносистеми в національних мовах), Л.В.Мурашко (українська військова лексика в її історичному розвитку на матеріалі військових звань та посад), Я.П. Яремко (формування української військової термінології), Я.І. Рибалка (структура тематичної групи військова лексика козацтва” в українській мові XVI XVII ст.). Крім того, УВТ побіжно розглянуто в підручнику Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк Українське термінознавство” (Л., 1994). Проблематику сучасної УВТ широко обговорено на останніх Міжнародних наукових конференціях (Проблеми української науково-технічної термінології 1992, 1993, 1994, 1996 рр. у Львові, Українська термінологія і сучасність 1996, 1997, 2001, 2003, 2005 рр. у Києві), опубліковані матеріали яких є вагомим внеском у дослідження цієї терміносистеми.
Назв військового одягу в синхронному аспекті торкнулися у своїх дослідженнях Г.М. Миронова [77], В.Й.Горобець [27], Г.В. Войтів [189].
Із досліджень історико-етнографічного характеру заслуговує на увагу монографія Д.І. Яворницького Історія запорозьких козаків” [164], у якій автор побіжно описав одяг козаків, запозичений ними переважно від татар і турків: шуби, каптани, шаровари, сорочки, шапки, чоботи, чекмені, сукні, пояси та ін.
Проте виконані розвідки українського мовознавчого й історико-етнографічного характеру засвідчують, що назви військової форми одягу як одна з підсистем УВТ досі не були об’єктом комплексного лінгвістичного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з темою Функціональний розвиток термінолексики на початку XXI ст.”, над якою працюють у відділі наукової термінології та Словниковий склад сучасної української літературної мови та його лексикографічне опрацювання”, яку опрацьовують у відділі лексикології, лексикографії та національного корпусу української мови Інституту української мови НАН України.
Метою дисертаційної роботи є комплексний лінгвістичний аналіз назв військової форми одягу від XI до XXI ст. як частини УВТ.
Поставлена мета зумовила такі завдання дослідження:
виявити якнайповніше номінації військової форми одягу;
виділити основні тематичні групи назв військового одягу, що функціонували в українській мові від давнини до сучасності;
з’ясувати джерела формування й поповнення цих груп;
встановити шляхи проникнення та засвоєння іншомовних запозичень, мотиви номінації питомих назв;
визначити час фіксації та тривалість функціонування досліджуваних лексем;
дослідити лексико-семантичні особливості їхнього розвитку;
порівняти еволюцію співвідносних назв у трьох східнослов’янських мовах на всіх етапах історичного розвитку, простежити їхній взаємовплив;
установити взаємозв’язок між розвитком УВТ та історією українського війська;
надати практичні рекомендації щодо внормування УВТ на сучасному етапі.
Джерельна база дослідження: загальномовні, галузеві словники української мови Історичний словник українського язика” за ред. Є. Тимченка, Словарь української мови” за ред. Б. Грінченка, Лексикон словенороський” П.Беринди, Словник староукраїнської мови XIV XV ст.”, Словник української мови” в 11-ти томах, Московсько-український словник для військових” В. Євтимовича, Російсько-український словник для військовиків” А. Бурячка, М. Демського, Б. Якимовича, Етимологічний словник української мови”; літописи, діаріуші та пам’ятки: Літопис С.Величка”, Літопис Самовидця”, Літопис Граб’янки”, Дневник генерального хорунжего Николая Ханенка”, Дневник генерального подскарбия Якова Марковича” та інші. Для зіставного аналізу використано словники інших слов’янських мов: російської Материалы для Словаря древнерусского языка” І.І.Срезневського, Материалы для Словаря древнерусского языка” А.Дювернуа, Материалы для терминологического словаря древней России” Г.Є. Кочина, Словарь русского языка XI XVII вв.”, Военно-исторический словарь” С.М.Вікторова та ін.; білоруської Гістарычны слоўнік беларусскай мовы”, Русско-беларусский словарь” в
2-х томах та ін. Використано також матеріали лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, часопису Календар Червоної калини”, тексти художнього та публіцистичного стилю української мови, матеріали періодичних видань незалежної України та законодавчих актів, серед яких: Проекти Статутів Збройних Сил України (1994), Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. №1135 Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час”, Указ Президента України Про військову форму одягу військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України”, Статути Збройних Сил України” (1999, 2002), Закон України Про оборону України” (2004), Закон України Про загальний військовий обов’язок і військову службу” (2005).
Об’єктом дослідження є назви військової форми одягу в українській мові.
Предметом дослідження є лексико-семантичні процеси, що зумовили формування й розвиток досліджуваної термінології в українській мові.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано діахронний, синхронний, описовий методи, а також метод контекстуального аналізу.
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі вперше зібрано та проаналізовано назви військової форми одягу в українській мові на генетичному та функціональному рівнях. Це перше монографічне дослідження окремої термінологічної підсистеми, здійснене на основі залучення великого за обсягом матеріалу, засвідченого в лексикографічних працях та спеціальних наукових студіях. Уперше в українському мовознавстві назви військової форми одягу проаналізовано в діахронному аспекті. Це дало можливість детально дослідити періоди зародження, становлення і розвитку військової термінології української мови, здійснити системний опис з огляду на лексико-семантичну, структурну та генетичну характеристики УВТ (назви одягу).
Теоретичне значення роботи. Одержані результати дисертаційного дослідження, спостереження за еволюцією назв військового одягу та зроблені висновки дають додаткові відомості з історії становлення та розвитку УВТ. Узагальнення та запропоновані теоретичні засади аналізу військової термінології будуть корисними також для вивчення інших її тематичних груп і суміжних терміносистем, особливо фалеристики, зброєзнавства, геральдики та вексилології. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у лексикографічній практиці, для написання спецкурсів з історії мови, лексикології, історії українського війська у цивільних та військових навчальних закладах.
Результати дослідження сприятимуть також унормуванню й стандартизації термінології військової галузі. Вони прислужаться історикам, військовикам, етнографам, кінематографістам, художникам, працівникам музеїв усім, хто вивчає історію народу та його мову.
Апробація положень та висновків дисертації відбулася на Всеукраїнських наукових конференціях Українська термінологія і сучасність” (Київ, 1998, 2005); на засіданнях відділів наукової термінології і лексикології, лексикографії та національного корпусу української мови Інституту української мови НАН України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 праць, із них 8 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна праця загальним обсягом 218 с. складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку літератури (168 позицій), списку використаних фахових джерел (100 позицій), лексикографічних праць (83 позиції), переліку умовних скорочень та покажчика проаналізованих термінів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Підсистема УВТ Назви військового одягу” розвивалася відповідно до загальних тенденцій та закономірностей історичного розвитку української мови і формування війська в різні історичні епохи: становлення війська в Київській Русі та в козацькій державі, зародження регулярних західноєвропейських і російської армій, функціонування самостійного українського війська в добу визвольних змагань на початку ХХ ст., розвиток національних збройних сил на сучасному етапі. Розвиток УВТ (зокрема й досліджуваної підсистеми) відбувався епізодично, хвилеподібно, оскільки визначальними рушіями її динаміки були ідеологічно-політичні умови існування української державності.
Спираючись на загальнотеоретичні засади сучасного термінознавства, військову термінологію визначаємо як сукупність моногалузевих і полігалузевих спеціальних найменувань, що співвідносяться з певними поняттями та реаліями військової сфери й утворюють відповідну терміносистему. Військова терміносистема це складова частина національної терміносистеми, яка має свої особливості формування, зумовлені специфікою військової підмови та військової мови в цілому.
Із погляду походження назви військового одягу є гетерогенними. Їхнє ядро становить автохтонна лексика, що складалася впродовж віків (лати, плащ, кожух, знак). Інтенсивні інтеррегіональні військові контакти України з іншими народами спричинили проникнення чужомовних лексичних елементів, серед яких виділяють: тюркізми (бадана, бехтер, опанча, тегиляй, кутас, башлик, кушак, кирея, папаха та ін.); полонізми (пас, місюрка), германізми (кітель, мундир), французькі запозичення (еполети, шеврон).
Термінам УВТ притаманні загальномовні лексико-семантичні відношення: полісемія, омонімія, синонімія. У військовій терміносистемі виділяємо внутрішньосистемну (багатозначність усередині УВТ), міжсистемну та міжгалузеву полісемію.
Омонімія в досліджуваній терміносистемі спричинена розвитком значень слів та випадковим збігом різних за походженням, але співзвучних номінацій (галун, кубанка, кант).
Наявність синонімів у назвах військового одягу свідчить, що ця система не штучне утворення, а природна мовна ієрархія, у якій відбуваються ті самі динамічні процеси, що й у літературній мові, пов’язані з подальшим її унормуванням. У цілому ж явище синонімії у назвах військового одягу, як і в будь-якій іншій терміносистемі, відбиває історію становлення і динаміку її розвитку на сучасному етапі.
Наявність фонетичної (бехтеръ, бахтеръ), словотвірної (убиръ, убранство, убор, уборство, убиря, убрання) та граматичної (тужурка, тужурок) варіантностей є ознакою остаточно несформованої терміносистеми на певному синхронному зрізі. Останнім часом синоніми у військовій терміносистемі виникають під впливом різних словотвірних процесів, наприклад: спецобмундирування спецоднострій; пілотка-летунка польова шапка; убрання убір.
До складу військової термінології (назви одягу) входять терміни різних структурних типів: терміни-однослови (френч, бушлат), терміни-композити (шапка-вушанка, гермошолом, однострій), терміни-словосполучення (тужурка вовняна, плащ брезентовий). Аналітичні терміни на зразок: шолом сталевий, форменка бавовняна літня є свідченням подальшого розвитку цього ряду.
Велика ТГ ділиться на кілька менших підгруп, кожна з яких містить окреслене коло конкретних іменників. У межах тематичних груп словам властива семантична організація, яка виявляється: в наявності мотиваційних ознак при виникненні мотивованих назв: ‘належність’ (гусарка, черкеска, матроска, мічманка), ‘матеріал’ (шкірянка, залізняк), ‘частина тіла’ (наколінник, нагрудник, наплічник), ‘функція’ (тілогрійка, тільник), ‘зовнішня ознака’: форма, крій, фасон (кольчуга, безкозирка, кльош).
Історична доля назв одягу неоднакова. Одні з них дійшли до сьогодні без жодних семантичних змін і використовуються на позначення військового одягу сучасної армії (одяг, шапка, чоботи, сорочка). Інші назви вийшли з ужитку разом із зникненням реалій, які вони позначали, перейшовши до розряду історизмів (кіраса, лати, ментик, прилбиця, гелм). Незначна частина слів збереглася в діалектах (кабат, закавраш, кутас). Деякі застарілі військові терміни, розширивши свою семантику, входять до активного лексичного фонду української мови (броня, нагрудник). Незначна частина слів збереглася в діалектах (кабат, закавраш, кутас).
Серед назв військового одягу переважають відантропонімні (похідні від прізвищ відомих військових діячів), які в українській мові представлені апелятивами (бекеша, френч, мазепинка, будьонівка та ін.). Відетнонімні утворення репрезентовані назвами кабардинка, черкеска, венгерка; відтопонімною є лексема кубанка.
В історичному розвитку військової термінології східнослов’янських мов переважали процеси конвергенції над процесами дивергенції. Чимало слів на позначення предметів військової форми одягу спільні для них: шинеля, берет, погони. Проте є лексеми, спільні для двох мов за відмінності в третій. Серед них наявні українсько-білоруські ізолекси (риштунок), українсько-російські (бадана, колонтар), російсько-білоруські (тегиляй, фуражка). У групі назв одягу функціонують національно-специфічні утворення, для яких немає відповідників в інших східнослов’янських мовах: тиляги, обладунок в українській мові; куяк, налатник в російській мові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абаев В.И. Русское и украинское лудан // Этимология. Исследования по русскому и другим языкам. М., 1963. С.116-119.
2. Абдульманова А.К. Военная и иноязычная лексика исторической повести Казанский летописец” // Уч. зап. Бийского пед. ин-та. 1958. Вып. II. С. 324-340.
3. Абдульманова А.К. Общественно-политическая и военная лексика: Автореф. дис. канд. филол. наук. Куйбышев, 1966. 15с.
4. Авербух К.Я. Терминологическая вариантность: теоретический и прикладной аспекты // Вопросы языкознания. 1986. №6. С. 38-49.
5. Банзаров Д. О восточных названиях некоторых старинных русских вооружений // Дж.Банзаров. Собрание сочинений. М., 1955. С.161-167.
6. Батюк Л.І. Лексика Літопису Самовидця // Дослідження і матеріали з української мови. К., 1959. Т.1. С.24-36.
7. Батюк Л.І. Назви одягу в Актовій книзі Житомирського міського уряду кінця XVI ст.” // Питання історії української мови. К.: Наук. думка, 1970. С.19-26.
8. Батюк Л.І. Спостереження над мовою Хмільницького літопису // Наукові записки Інституту суспільних наук АН УРСР. Л., 1957. Т.4. С.61-67.
9. Березин Ф.Н., Головин Б.Н. Общее языкознание. М. Просвещение, 1979. 416 с.
10. Биржакова Е.Э., Войнова Л.А., Кутина Л.Л. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века: языковые контакты и заимствования. Л., Наука, 1972. 431 с.
11. Борисова Е.Н. Лексика Смоленского края по памятникам письменности: Учебн. пособие. Смоленск, 1974. 161с.
12. Брагина А.А. Значения и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи. М., 1981. С. 37-47.
13. Буда В.А. Лінгвостилістика сучасного історичного роману про добу козацтва (60-90 рр. ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Тернопіль, 1998. 15с.
14. Будагов Р.А. Система языка в связи с разграничением его истории и современного состояния. Вопрсы языкознания, 1958, №4, С. 37-50.
15. Будагов Р.А. Терминология и семиотика // Человек и его язык. М., 1976. С.245-255.
16. Булыка А.М. Даўнiя запазычаннi ў беларускай мове XIV-XVIII ст. Мінск: Навука і тэхніка, 1972. 383с.
17. Булыка А.М. Лексічныя запазычаннi ў беларускай мове XIV-XVIII ст. Мінск: Навука і тэхніка, 1980. 256с.
18. Бурячок А.А. Джерела української військової термінології // Народна газета. 1993. Вип. V. С.6.
19. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. К.: Наук. думка, 1983. 248с.
20. Ващенко В. С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1979. 128 с.
21. Ващенко В.С., Медведєв Ф.П., Петрова П.О. Лексика Енеїди” І. П.Котляревського. Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1955. 207с.
22. Виноградов В.В. Вступительное слово// Вопросы терминологии (Мат. Всесоюзного терминолог. совещания). М.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 3-10.
23. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений // Вопросы языкознания. 1960. №5. С. 3-29.
24. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Моск. ин-та истории, философии и литературы. 1939. С. 3-54.
25. Гарибян Дж. Из истории русский лексики. О военной лексике Азовских повестей XVIII в. // Уч. зап. Ереванского пед. ин-та. Ереван, 1956. Т.6. С.281-314.
26. Горбачевич К.С. Вариантность слова и языковая норма: На материале современного русского языка. Л., 1978. 238 с.
27. Горобец В.Й. Лексика историко-мемуарной прозы первой половины XVIII в.: Автореф. дис. . канд. филол. наук. К., 1973. 25с.
28. Горобець В.Й. Лексика історично-мемуарної прози першої пол. XVIII ст.: На матеріалі укр. діаріушів. К.: Наук. думка, 1979. 127с.
29. Городенська К.Г. Словотвірна варіантність і процеси унормування сучасної української термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 2003. С.3-6.
30. Даниленко В.Л. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 245 с.
31. Даниленко В.П. О месте научной терминологии в лексической системе языка // Вопросы языкознания. 1976. №4. С. 64-71.
32. Даниленко В.П. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. 1980. №6. С. 16-21.
33. Денисов П.Н. Русская военная лексика в период Великой Отечественной войны // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. М., 1985. Т.ХХХХIV. Вып.IV. С.358-364.
34. Дзендзелівський Й.О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі. К.: Наук. думка, 1969. 210с.
35. Еще о тюркизмах Слово о полку Игореве” // Памятники литературы и искусства XI-XVII веков. М., 1978. С.59-68.
36. Жанри і стилі в історії української літературної мови. К.: Наук. думка, 1989. 288с.
37. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. 321с.
38. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 384с.
39. Історія української мови. Лексика і фразеологія. К.: Наук. думка, 1983. 743 с.
40. Казлова Р.М. Славянская гідранімія. Праславянскі фонд. Гомель, 2003. Т.ІІІ. 361с.
41. Капанадзе В.А. Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. 204 с.
42. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
43. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов: Вища школа, 1976. 127 с.
44. Ковалів П. Лексичний фонд літературної мови Київського періоду ХІ-ХIV ст. Нью-Йорк, 1962. Т.1.
45. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. К: КДУ, 1978. 375 с.
46. Коваль А.П. Синонімічне в термінології// Дослідження з лексикології та лексикографії: Міжвідомчий збірник. К.: Наук. думка, 1965. С. 157-169.
47. Кожин А.Н. Лексико-семантические средства составных наименований (На материале лексики русского языка): Автореф. дис. ... докт. филол. наук. М., 1967. 28.с.
48. Кочан І.М. Ще раз про системність у термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 2001. Вип. 4. С.67-70.
49. Критенко А.П. Абсолютна і відносна омонімія та її подача в Українсько-російському словнику // Лексикографічний бюллетень. 1963. Вип. 3. С. 29.
50. Критенко А.П. Тематичні групи слів і синонімія // Слов’янське мовознавство. 1962. Вип. 4.
51. Крыжановская А.В. Сопоставительное исследование терминологии современных русского и украинского языков. К.: Наук. думка, 1985. 203с.
52. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. К.: Наук. думка, 1987. 162 с.
53. Кутина Л.Л. Лексика исторических повестей о смутном времени Московского государства // Из истории русского литературного языка XVIIв. Л., 1955.
54. Кутина Л.Л. Лексика исторических повестей о смутном времени Московского государства (из истории русского литературного языка XVIIв.): Автореф. ... дисс. канд. филол. наук. Л., 1953. 23 с.
55. Ледяева С.Д. Военная лексика в древнерусском языке XI-XIII вв. Уч. зап. Кишиневского пед. инст. Т. 8, 1954. С. 69-84.
56. Ледяева С.Д. Заметки по истории русской военной лексики XI-XIII веков // Уч. зап. Бельцкого пед. ин-та. Кишинев, 1960. Вып. IV. С.95-111.
57. Ледяева С.Д. К вопросу о некоторых названиях соединений в древнерусском языке. По материалам летописей XI-XIII вв. // Вестник МГУ. Серия историко-филолог. М., 1959. Вып.IV. C.163-174.
58. Ледяева С.Д. К истории названий воинских символов // Тезисы докл. научн. конференции профес.-препод. состава по итогам научн.-исследов. работы за 1958 г. Кишинев, 1959. С.80.
59. Ледяева С.Д. К истории русской военной лексики ХІ-ХІІІ веков // Тезисы Кишинев. пед. ин-та научн. конференции профес.-препод. состава по итогам научн.-исследов. работы за 1965 г. Кишинев, 1957. С.72-75.
60. Лейчик В.М. Оптимальная длина и оптимальная структура термина // Вопросы языкознания. 1981. № 2. С.63-73.
61. Лейчик В.М. Языки для специальных целей функциональные разновидности современных развитых функциональных языков // Общие и частные проблемы функциональных стилей. М.: Наука, 1986. С. 28-43.
62. Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами // Тези доповідей. Ужгород, 1982. 238с.
63. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. Х.: Вища школа, 1977. 113с.
64. Литвиненко А.С. Термин и метафора // Учен. зап. 1-го Моск. пед. ин-та ин. яз. 1954. Т.8. С.253-277.
65. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии: Вопросы теории и методики. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 158 с.
66. Лукина Г.И. К семантической характеристике бытовой лексики древнерусского языка XI-XIV вв. // Исследования по словообразованию и лексикологии древнерусского языка. М.: Наука, 1978. С.245-256.
67. Лукина Г.И. Названия одежды в древнерусском языке XI-XIV вв. // Исследования по словообразованию и лексикологии древнерусского языка. М.: Наука, 1978. С.241-245.
68. Лысякова М.В. Гипонимия в русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1986. 17 с.
69. Львов А.С. Лексика Повести временных лет”. М.: Наука, 1975. 367с.
70. Львов А.С. Очерки по лексике памятников старославянской письменности // Исследования по лексикологии и грамматике русского языка. М., 1961. С.45-131.
71. Малаховский Л.С. Теория лексической и граматической омонимии. Л., 1990. 238 с.
72. Мартынов В.В. Славяно-германское лексическое взаимодействие древнейшей поры. Минск: Выд-во АН БССР, 1963. 250с.
73. Маслова Г.С. Народная одежда русских, украинцев и белорусов в ХІХ нач. ХХ вв. // Восточнославянский этнографический сборник: Труды института этнографии. Новая серия. М.: Изд-во АН СССР, 1956. Т.ХХХІ. С.543-800.
74. Матлина Г.А. К вопросу о гипонимической группе // Семантика языковых единиц. Л.: Изд-во Ленингр. пед. ин-та, 1975. С. 85-88.
75. Медведєва О. Семантичне освоєння німецьких запозичень в українській військово-спортивній термінології // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези 4-ої Міжнар. наук. конференції. Львів, 1996. С.151.
76. Миронова Г.М. Загальні назви одягу в давньоруській мові // Мовознавство. 1977. №1. С.50-59.
77. Миронова Г.М. Названия одежды в древнерусском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1978. 22с.
78. Миронова Г.М. Назви верхнього одягу в давньоруській мові // Мовознавство. 1977. №6. С.77-86.
79. Миронова Г.М. Назви одягу від давнини до сучасності // Культура слова. 1978. Вип.14. С.54-60.
80. Михайленко Т.Д. Интра- и экстралингвистические аспекты формирования и функционирования военной системы в национальных языках (на материале русского, немецкого и украинского языков): Дис докт. филол. наук. М., 1996. 412 с.
81. Михайленко Т.Д. Пути развития немецкой командно-штабной терминологии и особенности ее функционирования в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. Одесса, 1989. 19с.
82. Михайлова Т. До вивчення системних зв’язків у військовій термінології // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези 4-ої Міжнар. наук. конференції. Львів, 1996. С.136.
83. Младенов Ст. Славянские этимологии // РФВ. Варшава, 1912. Т.LXVII. №4. С.373-389.
84. Мурашко Л.В. Українська військова лексика в її історичному розвитку (військові звання і посади): Автореф. дис. ... канд. філол наук. К., 1997. 21с.
85. Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ на початку ХХ ст. Х.: Вид-во Харків. ун-ту, 1985. 152с.
86. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах / За ред. Л.О.Симоненко. К.: Наук. думка, 1993. 236 с.
87. Никитин М.В. Лексическое значение слова (структура и комбинаторика). М.: Высшая школа, 1983. 127 с.
88. Нікітіна Ф.О. Виділення і визначення лексико-семантичних полів // Мовознавство. 1981. №1. С. 11-15.
89. Новиков Л.А. Семантика русского языка. М.: Высшая школа, 1982. 272 с.
90. Одинцов Г.Ф. Из истории некоторых старорусских военных терминов в связи со словообразовательными процессами // Вопросы словообразования в индоевропейских языках. Томск, 1985.
91. Онуфрієнко Г. Україномовна військова термінолексика: сучасний стан і проблеми перекладу // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези 4-ої Міжнар. наук. конференції. Львів, 1996. С.136.
92. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. Львів: Світ, 1994. 215с.
93. Плотников Б.А. Основы семасиологии. Минск: Высшая школа, 1984. 223 с.
94. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови. К.: Либідь, 1993. 247 с.
95. Порохова О.Г. Лексика сибирских летописей XVIIIв. Автореф. дисс. канд. филол. наук. М., 1952. 21 с.
96. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике: Т. І-ІІ. М., 1958. 536с.
97. Репьева Э.Н. Из наблюдений над номинацией одежды в памятниках русской и украинской деловой письменности XV века // Исследования по лексикологии и грамматике русского языка. К., 1975. С.75-92.
98. Репьева Э.Н. О некоторых тюркизмах в русском и украинском языках XV-XVI веков (по материалам памятников деловой письменности) // Советская тюркология. 1976. №5. С.36-42.
99. Реформатский А.А. Введение в языковедение. М.: Просвещение, 1967. 542 с.
100. Реформатский А.А. Мысли о терминологии // Современные проблемы русской терминологии. М., 1986. С. 163-198.
101. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии. М., 1961. С. 46-55.
102. Рибалка Я.І. Структура тематичної групи військова лексика козацтва” в українській мові XVI-XVII ст.: Автореф. дис. ...канд. філол. наук. Дніпропетровськ, 1998. 20с.
103. Рогаль М.С. Лексические заимствования в украинских летописях конца XVII І-ой половины XVIII вв.: Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1969. 16с.
104. Рогаль М.С. Тюркські лексичні запозичення в українських літописах кінця XVII початку XVIII ст. // З історії української та інших слов’янських мов. К., 1965. С.171-192.
105. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. К., 2001. 391 с.
106. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. К.: Наук. думка, 1988. 236с.
107. Саяхова Л.С. Лексика как система и методика её усвоения. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1979. 88 с.
108. Семантика и категоризация (под ред. Ю.А. Шрейдера). М.: Наука, 1991. 168 с.
109. Сидоренко Р.И. Военная лексика памятника XVII в. Ученіе и хитрость ратнаго строенія пехотныхъ людей”: Автореф. дис... канд. філол. наук. Львів, 1960. 16с.
110. Сидоренко Р.И. Из истории терминов общеславянского происхождения // Зб. наук. праць. К., 1958. Т.1. С.127-141.
111. Симоненко Л.О, Формування української біологічної термінології. К.: Наук. думка, 1991. 152 с.
112. Симоненко Л.О. Біологічна термінологія: формування та функціонування. РВЦ Софія” Умань 2006. 104 с.
113. Симоненко Л.О. Термін. Термінологія // Українська мова. Енциклопедія. К., 2000. С.682-684.
114. Симоненко Л.О. Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 2001. С.3-8.
115. Симоненко Л.О. Українська термінологічна лексикографія за роки незалежності: здобутки і прорахунки // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 2003. С.18-22.
116. Симоненко Л.О. Українська термінологія кінця ХХ століття // Українська термінологія і сучасність. Матер. ІІ Всеукр. наук. конф. К., 1997. С. 10-14.
117. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Відп. ред. А.В. Крижанівська. К., 1984. 194 с.
118. Слободянюк Н.Ю. Український національно-культурний компонент художньої історичної прози Пантелеймона Куліша: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 2001. 20с.
119. Словотвір сучасної літературної мови. К.: Наук. думка, 1979. 406с.