ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ЕКОНОМІКИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Краткое описание

Миколаївський державний аграрний університет

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО ТЕТЯНА ПИЛИПІВНА

УДК 811.161.2’373.46

ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОСИСТЕМИ
ЕКОНОМІКИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Городенська Катерина Григорівна,
доктор філологічних наук, професор

Миколаїв 2006

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................... 4
Вступ ................................................................................................................. 7
розділ і. Структурно-семантична диференціація економічної термінології .................................................................................. 13
1.1. Обсяг поняття економічна термінологія” (спроба ономасіологічного визначення) ................................................................................................ 13
1.2. Параметри економічної терміносистеми в сучасній українській мові ........ 19
1.2.1. Екстралінгвістичні параметри ........................................................................ 23
1.2.2. Лінгвістичні параметри ................................................................................... 25
1.2.2.1. Модель утворення економічної терміносистеми ....................................... 25
1.2.2.2. Структурні параметри економічної терміносистеми ................................. 27
1.2.2.3. Системність економічної термінології ........................................................ 35
1.2.2.4. Лексико-семантичні явища у сфері сучасної української економічної термінології .................................................................................................... 40
Висновки до розділу І ...................................................................................... 48
РОЗДІЛ ІІ. ІНТЕГРОВАНИЙ ХАРАКТЕР ЛОГІКО-ПОНЯТТЄВОГО АПАРАТУ Й ТЕРМІНОЛОГІЇ ЕКОНОМІКИ АПК ............................................... 50
2.1. Особливості формування логіко-поняттєвого апарату економіки АПК ..... 50
2.2. Тематична диференціація термінів економіки АПК .................................. 59
Висновки до розділу ІІ ..................................................................................... 70
Розділ ІІІ. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЕКОНОМІКИ апк . 73
3.1. Проблема способів термінологічної номінації в сучасному мовознавстві .. 73
3.2. Особливості формування термінології економіки АПК ................................ 74
3.3. Загальноекономічна термінологія як основне джерело формування термінології економіки АПК ...................................................................... 77
3.4. Спеціальні економічні терміни у складі термінології економіки АПК ....... 95
3.5. Термінологізована загальновживана лексика в термінології економіки АПК ............................................................................................................. 101
3.5.1. Особливості термінологізації загальновживаної лексики ......................... 101
3.5.2. Терміни і терміносполуки економіки АПК на основі питомих слів загального вжитку української мови ........................................................... 104
3.5.3. Термінологізація запозиченої лексики української мови ........................... 110
3.6. Способи творення галузевих термінів на позначення понять економіки АПК .................................................................................................................. 116
Висновки до розділу ІІІ .................................................................................... 130
Розділ Іv. Способи освоєння термінів-запозичень у галузі АПК в сучасній українській мові ....................................... 134
4.1. Поняття терміна-запозичення” ...................................................................... 134
4.2. Основні способи освоєння термінів-запозичень ........................................... 138
4.3. Етапи освоєння запозичених слів .................................................................... 141
4.4. Особливості морфологічного освоєння термінів-запозичень економіки АПК ................................................................................................................... 143
4.4.1. Пристосування агроекономічних термінів-запозичень до відмінкової системи української літературної мови ......................................................... 147
4.4.2. Специфіка пристосування запозичених агроекономічних термінів до категорії роду .................................................................................................... 151
4.4.3. Пристосування запозичених агроекономічних термінів до категорії числа .................................................................................................................. 157
4.5. Словотвірне освоєння агроекономічних термінів-запозичень .................... 162
4.6. Терміни-запозичення АПК як словотвірна база для похідних одиниць ..... 168
4.6.1. Суфіксальні деривати .................................................................................... 168
4.6.2. Префіксальні деривати .................................................................................. 172
4.6.3. Складні слова .................................................................................................. 175
Висновки до розділу ІV ................................................................................... 179
Висновки ........................................................................................................ 183
список використаної Літератури ........................................................ 192
список використаних джерел .......... 212

ВСТУП

Однією з найактуальніших і найскладніших проблем української термінології кінця XX початку ХХІ ст. стала проблема формування та подальшого унормування термінологій різних галузей знань на національній основі. Вона зумовлена низкою позамовних чинників, насамперед проголошенням незалежності України, наданням українській мові статусу державної, демократизацією суспільно-політичного життя в Українській державі, ринковою орієнтацією її економіки тощо.
Чільне місце в дослідженнях української термінології посіли праці, присвячені різним проблемам становлення економічної термінології. Серед них праці Т.М. Дячук, О.В. Чуєшкової, М.І. Навальної, Г.Ю. Пастернак, Я. Плоткіна, Г.В. Чорновол, І.І.Вакулик та ін [61; 217; 131; 157-158; 160; 215-217; 20]. Значно більше уваги нині приділяють дослідженню спеціальних економічних термінологій, передусім установленню їхніх структурно-семантичних параметрів в економічній термінології, питанням їхньої стандартизації та кодифікації. Зокрема, ринкову термінологію досліджували Б.П. Михайлишин [121], О.А. Покровська [161], З.Б. Куделько [102], біржову Н.О. Жданова [62], фінансово-бухгалтерську О.Г. Чумак [219-220], С.М. Кришталь [95], маркетингову О.І. Гутиряк [48], Д.П. Шапран [222]. Інші галузеві економічні термінології поки що залишаються поза увагою українських мовознавців. До таких належить і термінологія економіки агропромислового комплексу (АПК). Це наймолодша галузева економічна термінологія, логіко-поняттєвий апарат якої почав формуватися внаслідок виокремлення в українській економіці нового типу економічних зв’язків АПК. Терміном економіки АПК вважаємо мовну одиницю, що позначає реалію економіки агропромислової галузі, співвіднесена з її поняттям та виявляє певну сукупність ознак і є складником терміносистеми.
Пропонована дисертаційна праця це перша спроба цілісного й комплексного дослідження нової галузевої економічної термінології. Її актуальність зумовлена насамперед потребою створити термінологічні найменування для науково-поняттєвого апарату цього нового комплексного типу економічних відносин, установити джерела формування таких найменувань, визначити зв’язок термінології економіки АПК із загальноекономічною термінологією та іншими спеціальними економічними термінологіями, а також із процесами термінологізації загальновживаної питомої і запозиченої лексики сучасної української літературної мови.
Важливо також згрупувати термінологічні одиниці в тематичні групи, що об’єктивно розчленовують сферу економіки АПК, а термінологію цієї економічної сфери репрезентують як системне утворення окрему терміносистему.
Актуальність пропонованого дисертаційного дослідження полягає також у тому, щоб з’ясувати загальні і специфічні закономірності організації терміносистеми економіки АПК, що сприятиме її впорядкуванню, стандартизації та кодифікації, дасть змогу прогнозувати тенденції її подальшого розвитку, водночас допоможе досягти належного рівня мовного забезпечення цієї економічної галузі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з проблематикою кафедри українознавства Миколаївського державного аграрного університету Проблеми унормування та кодифікації української професійної мови” та з науковою темою Функціональний розвиток термінолексики початку ХХІ ст.” відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України.
Метою дисертаційної роботи є цілісне й комплексне дослідження української термінології економіки АПК, виявлення особливостей її становлення та функціонування.
Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:
1) з’ясувати обсяг поняття економічна термінологія”, застосувавши ономасіологічний підхід;
2) визначити параметри галузевої термінології економіки АПК у складі економічної термінології;
3) обґрунтувати інтегрований характер науково-поняттєвого апарату економіки АПК;
4) зробити тематичну диференціацію термінів економіки АПК;
5) установити специфіку формування терміносистеми економіки АПК на тлі інших економічних терміносистем;
6) визначити способи номінації в термінології економіки АПК;
7) проаналізувати джерела формування термінології економіки АПК та семантичні зміни, яких зазнають слова в новому термінооточенні;
8) визначити способи творення власної галузевої термінології;
9) проаналізувати морфологічне та словотвірне освоєння термінів-запозичень українською мовою;
10) установити словотвірний потенціал агроекономічних термінів-запозичень.
Об’єктом дослідження є українська термінологія економіки АПК як частина загальноекономічної термінології і водночас окрема галузева система термінів.
Предметом дослідження є процеси формування української термінології економіки АПК як галузевої терміносистеми української літературної мови.
Методи дослідження. Мета і завдання роботи, специфіка об’єкта та предмета дослідження зумовили використання описового методу дослідження як основного, що охоплює лінгвістичні спостереження, порівняння, узагальнення та класифікації. Дослідження плану змісту термінології, уточнення семантичної структури одиниць здійснювалося у процесі спостережень за функціонуванням термінів у науковому контексті та порівняння результатів зі словниковими статтями. Використано також прийоми компонентного (дефінітивного) і порівняльного аналізів та елементів дистрибутивного аналізу. Певною мірою залучено кількісні підрахунки.
Джерелами фактичного матеріалу послужили українські наукові монографії й статті з економіки АПК, навчальні посібники й підручники, економічні й фінансові словники, довідкова література, законодавчі документи. Крім того, термінологічний матеріал добирали з періодичних фахових видань (Економіка України”, Економіка АПК”) та видань, орієнтованих на певні верстви населення (Сільський час”, Реформатор”, Пропозиція”, Урядовий кур’єр”) за період 1999 2003 рр. Процес формування та розвитку термінології економіки АПК розглянуто на матеріалі лексикографічних праць різного спрямування загальномовних, спеціалізованих, енциклопедичних, перекладних тощо. Добираючи матеріал, враховували як сферу фіксації термінів, так і сферу їхнього функціонування. Усього використано 64 джерела, список яких додано. Загальна кількість проаналізованих термінів становить 9700 лексичних одиниць.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві об’єктом цілісного лінгвістичного дослідження обрано зовсім молоду галузеву економічну термінологію, виокремлення і формування якої пов’язане з появою в українській економіці наприкінці ХХ ст. нового типу економічних зв’язків агропромислового комплексу.
У роботі обґрунтовано окремішність терміносистеми економіки АПК, інтегрований характер її логіко-поняттєвого апарату, визначено джерела формування цієї галузевої економічної термінології, зокрема вказано на термінологізацію загальновживаної питомої та запозиченої лексики української літературної мови, на використання загальноекономічної термінології, запозиченої переважно з європейських мов, а також на способи творення власної галузевої термінології.
Установлено особливості морфологічного та словотвірного освоєння запозичених агроекономічних термінів, зазначено незавершеність процесу формування терміносистеми економіки АПК.
Теоретичне значення виконаної роботи полягає в уточненні й доповненні лінгвістичної характеристики обсягу поняття економічна термінологія”, у випрацюванні засад виокремлення нової економічної термінології, у встановленні її зв’язків з іншими галузевими економічними термінологіями. На основі запропонованих у дисертації теоретичних засад можливе поглиблене дослідження загальноекономічної термінології, яке сприятиме впорядкуванню й стандартизації її галузевих термінологій, унормуванню та кодифікації термінології економіки АПК.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання для укладання тлумачних та перекладних словників термінології економіки АПК. Матеріали дослідження прислужаться для написання підручників та посібників із лексикології й термінознавства, довідників для фахівців економіки АПК. Результати спостережень можуть бути використані в навчальному процесі у створенні та викладанні спецкурсів із термінознавства, у межах курсів ділової української мови та української мови (за професійним спрямування) студентам аграрних та економічних спеціальностей.
Апробація дисертації. Основні результати дослідження були викладені на IV Міжнародній науковій конференції Українська термінологія й сучасність” (Київ, 2001); конференції Функціонування мовних одиниць у художньому і публіцистичному мовленні” (Херсон, 2002); І Міжнародній науково-практичній конференції Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ, 2004); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Слов’яни: історія, мова, культура”, присвяченій 85-річчю Дніпродзержинського державного технічного університету (Дніпродзержинськ, 2005).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 публікаціях, серед них 4 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і зміст дисертації. Дослідження складається зі списку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 233 найменування, списку використаних джерел (64 позиції). Повний обсяг дисертації 215 сторінок, основного тексту 191 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ
На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки.
Застосування ономасіологічного підходу, що поєднав витлумачення родового поняття термінологія” з видовим поняттям економіка”, дало підстави визначити економічну термінологію як сукупність термінів, співвіднесену з найважливішою сферою суспільного життя, у якій відбувається виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, та пов’язану на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному й граматичному рівнях.
Формування економічної терміносистеми відбувалося в безпосередньому зв’язку зі становленням науково-поняттєвого апарату економіки. Економічним термінам у цілому притаманні ті ж способи словотвору, що й загальновживаним словам, проте властива й спеціалізація деяких словотворчих засобів та структурних типів, зокрема творення термінів осново- та словоскладанням, зростання кількості терміносполук. В економічній терміносистемі переважають двокомпонентні терміни, що становлять 51,3% від загальної кількості. З-поміж них найбільша група утворена за моделлю прикметник + іменник”, друга група представлена моделлю іменник + іменник”. Уповільнює процес унормування й стабілізації економічної терміносистеми зростання кількості іншомовних термінів, зокрема англіцизмів, та перегрупування активних і пасивних термінів. Вона є відкритою системою, що потребує подальшого впорядкування.
Виникнення й формування однієї з галузевих економічних термінологій термінології економіки АПК спричинено ідеєю організаційно-виробничого поєднання сільського господарства і промисловості, що зародилася в Україні в 60-ті рр., а зазнала докорінних трансформацій наприкінці ХХ століття. У зв’язку з цим у межах української економіки виокремився новий тип економічних зв’язків АПК, який сформував власний логіко-поняттєвий апарат, що об’єднав базові загальноекономічні та основні галузеві поняття, які становлять його ядро, і складні спеціальні банківські, кредитні, податкові, фінансово-бухгалтерські, а також запозичені із суміжних галузей знань сільськогосподарські та юридичні поняття, що сформували його периферію. Ключовим поняттям термінології економіки АПК є власне сільське господарство”, навколо якого структурується вся сукупність понять відповідно до своєї ієрархії, відтворюючи реалії економіки АПК. Логіко-поняттєвий апарат економіки АПК продовжує поповнюватися новими компонентами, зазнає уточнень і трансформацій, що зумовлено позамовними чинниками.
Систему понять економіки АПК виражають терміни, які входять до складу різних за обсягом та структурою, але близьких за значенням, тематичних груп, що є назвами 1) дій та процесів; 2) установ, організацій і об’єднань, які беруть участь в аграрному виробництві, та їхніх структурних підрозділів; 3) осіб за зайнятістю в аграрному секторі економіки; 4) наук, наукових напрямків, галузей, концепцій тощо; 5) економічних явищ, властивостей і показників виробництва; 6) об’єктів (предметів і наслідків) виробництва та інших агроекономічних понять і реалій; 7) документів, за допомогою яких оформляють акти аграрно-економічних відносин.
Розмежування агроекономічних термінів залежить від специфіки та структури номінованої галузі, що складається з трьох основних сфер, тому в кожній тематичній групі виділяємо три лексико-семантичні підгрупи: 1) терміни на позначення понять досільськогосподарської сфери; 2) терміни, що номінують власне сільськогосподарські реалії; 3) терміни, що обслуговують післясільськогосподарську сферу і четверту, що об’єднує терміни, властиві всім сферам економіки АПК. Розподіл термінів за тематичними групами й лексико-семантичними підгрупами сприяє становленню термінології економіки АПК як системи та дає змогу встановити, що найбільше лексико-семантичних зрушень через екстралінгвістичні причини сталося в підгрупі термінів на позначення понять сільського господарства всіх тематичних груп.
Терміном економіки АПК вважаємо мовну одиницю, що позначає реалію економіки агропромислової галузі, співвіднесена з її поняттям та виявляє певну сукупність ознак і є складником терміносистеми.
Становлення термінології економіки АПК відбувалося під впливом двох протилежних тенденцій: з одного боку, диференціації й спеціалізації економіки, а з іншого інтеграції виробництва. Виокремлення цієї галузевої термінології із загальноекономічної є процесом диференціації, а взаємодія загальноекономічних, спеціальних економічних і сільськогосподарських наукових сфер та їхніх термінологій наслідком інтеграції. Це спричинило своєрідний симбіоз у термінології економіки АПК до цієї системи разом з власне галузевими термінами входять базові загальноекономічні й спеціальні економічні терміни, сільськогосподарські назви та терміни інших суміжних галузей.
Одним з основних способів термінотворення в економіці АПК є використання загальноекономічних термінів, які виконують три основні функції: а) позначають базові економічні поняття; б) слугують частиною складного терміна, передаючи складні чи похідні поняття цієї термінології; в) виражають родове поняття в дефініції терміна АПК. До термінології економіки АПК ввійшли такі загальноекономічні й актуалізовані терміни, як власність, рента, приватизація, роздержавлення, персоніфікація, оренда, лізинг та ін. Економічна діяльність у будь-якій галузі народного господарства спрямована на одержання кінцевого результату, який у термінології економіки АПК позначають базові терміни кінцевий продукт, валова продукція, валове виробництво, валовий дохід тощо. Терміни собівартість, рентабельність, продуктивність, вартість, ціна репрезентують поняття, пов’язані з показниками результативності господарської діяльності агропромислових підприємств. Перехід від планового господарювання до ринкового відродив терміни ринок, бізнес, біржа. Упровадження ринкового механізму в аграрний сектор виробництва передбачає процеси, що дістали назву конкуренція, комерціалізація, кооперація. Термінологія економіки АПК запозичила з економічної термінології для номінації форм реалізації продовольства терміни ф’ючерс, спот, форвардні угоди, бартер, опціон, вільний продаж. Залучення базових економічних термінів відбувалося трьома шляхами: 1) без зміни значення і структури, 2) унаслідок звуження їхньої семантики, 3) входження разом з конкретизаторами до складу терміносполук економіки АПК. Це передусім терміносполуки, логіко-семантична структура яких має щонайменше дві ядерні семи, одна з яких вказує на зв’язок з економікою, а друга з АПК, і реалізується переважно у двох терміноодиницях. Сема, співвідносна з економікою, визначає найближче родове поняття і є родовою семою. Видова сема, що співвідносна з АПК чи сільським господарством, відрізняє це значення від родового. Так утворені терміносполуки колгоспна власність, земельна рента, приватизація землі, кінцевий продукт АПК, аграрний ринок, кредит під урожай тощо.
Термінологія економіки АПК використала також спеціальні економічні терміни, що позначають складні (похідні) поняття, залучені з фінансово-кредитної, податкової та цінової системи, зокрема терміни банк, страхова (акціонерно-пайова) компанія, інвестиційний фонд, кредит і кредитування, дотації і дотування, інвестиції й інвестування, субсидії і субсидування, податок, оподаткування. На їхньому ґрунті утворені терміносполуки, що номінують поняття економіки АПК. У сучасній термінології економіки АПК загальноекономічні й спеціальні економічні терміни, що ввійшли до складу терміносполук, мають найбільшу системну вартість.
Термінологізація загальновживаної лексики слугує постійним і надійним джерелом поповнення терміносистеми економіки АПК. Термінологізовані загальновживані слова позначають основні галузеві поняття економіки АПК і становлять близько 10%.
Терміни й терміносполуки економіки АПК на основі слів загального вжитку української мови позначають найосновніші поняття, пов’язані з використанням землі для виробництва сільськогосподарської продукції: земля, родючість, урожайність, збір, ділянка та ін. Велику групу становлять термінологізовані слова, що є віддієслівними іменниками і мають при собі залежний іменник земля” у родовому відмінку розмежування землі, передача землі, вилучення землі. З-поміж цих віддієслівних іменників є ті, що увійшли до термінології економіки АПК вдруге, зокрема наділ, перепродаж, викуп, успадкування тощо. Вони є реанімованими” термінологізованими номенами, що становлять специфіку цієї термінології.
До термінології економіки АПК внаслідок термінологізації потрапляють як питомі українські слова, так і слова іншомовного походження, проте перші номінують здебільшого поняття власне сільського господарства і є давніми утвореннями, а другі переважно інновації, що позначають різні поняття цієї галузі: пай, абсентеїзм, парцела, кадастр та ін. Кількість термінологізованих іншомовних лексем останнім часом зростає, що зумовлено потребою номінувати ті активні зрушення, які сталися в економіці АПК. Чимало з них стало агроекономічними термінами, поєднавшись із залежним компонентом, який звузив їхнє значення, що сприяло розмежуванню значень терміна й вихідного слова, пор.: легалізація земельного кадастру, консервація землі, паспортизація земель, моніторинг земель, абсентеїзм землевласницький тощо.
Галузевим терміном економіки АПК вважаємо похідну одиницю на позначення певного її поняття, утворену за властивим українській мові словотвірним типом або за допомогою іншомовного компонента. Галузева термінологія на позначення власних понять АПК сформована на основі наявного мовного матеріалу за допомогою поширених в українській мові способів словотворення, з-поміж яких найактивнішими та найпродуктивнішими є суфіксація, слово- й основоскладання та абревіація. У межах суфіксального способу найпродуктивнішими є словотвірні типи з питомими суфіксами -нн- у творенні назв дій, процесів, станів; -ість на позначення властивостей; -ств-/-зтв-/-цтв- у творенні галузей АПК, певних сукупностей осіб чи предметів і видів діяльності; -ик, -ник у творенні назв осіб, зайнятих безпосередньо в агропромисловому комплексі й іншомовними суфіксами -ізацій-/-изацій- у творенні іменників із значеннями процесу та результату.
Другим за продуктивністю способом творення галузевих термінів є осново- та словоскладання. Більшість термінів-композитів утворена складно-суфіксальним способом, коли поєднання основ супроводжується суфіксацією, а решта поєднанням основ двох іменників або іменникової та дієслівною. До складно-суфіксальних належать терміни-композити, першим складником яких є основа залежного іменника земля”, пор.: землекористувач, землерозпоряджання.
У термінології економіки АПК зростає кількість термінів-юкстапозитів, які є здебільшого назвами осіб за видом занять у цій галузі, що зумовлено неспроможністю інших структурних різновидів термінів точно передавати всі відтінки агроекономічних понять.
Осново- й словоскладання в згаданій терміносистемі набувають все більшого поширення, оскільки терміни-композити й терміни-юкстапозити порівняно з простими термінами моносемантичні й меншою мірою емоційно забарвлені, а від терміносполук відрізняються мовною заощадливістю, структурною цілісністю, що уможливлює чітке вираження складних понять.
У термінології економіки АПК простежуємо тенденцію до активного творення трьох типів абревіатур: складових, мішаних та ініціальних. Терміни складового типу становлять кількісно невелику групу й належать до пасивної лексики, яка поступово відходить на периферію терміносистеми. Близько 50 термінів-абревіатур мішаного типу утворено поєднанням усіченого слова-означення агро- та повного загальнонаукового або економічного терміна-означуваного, причому тут компонент агро- виконує лише класифікаційну функцію, указуючи на належність до термінології економіки АПК: агробізнес, агроринок, агрогосподарства, агрофірма тощо. З-поміж ініціальних скорочень у термінології економіки АПК найбільшу групу становлять літерні новотвори, утворені за назвами літер: ОПГ (о-пе-ге) особисті підсобні господарства; ПСП (пе-ес-пе) приватне сільськогосподарське підприємство. Абревіатури є повторними номенами, що постали на базі громіздких терміносполучень, які незручні в користуванні й тому підлягають заміні.
Актуальним способом творення термінів економіки АПК є запозичення з інших мов. Серед безпосередніх запозичень за характером запозиченого матеріалу виділено такі групи термінів: матеріальні буквальні запозичення, матеріальні трансформовані запозичення, кальки буквальні, кальки трансформовані. Поповнення термінології економіки АПК матеріальними буквальними та матеріальними трансформованими запозиченнями є досить продуктивними способами. До термінології економіки АПК увійшли запозичені загальноекономічні терміни без зміни семантичної структури, загальновживані слова іншомовного походження внаслідок семантично-функціональних трансформацій, а також нові запозичення, поява яких в українській мові була зумовлена безпосередньою потребою заповнити лакуни для позначення власне галузевих понять. Значна частина лексем іншомовного походження, використана для потреб номінації в зазначеній термінології, була запозичена українською мовою з латинської, німецької, французької, англійської мов задовго до формування сучасної терміносистеми економіки АПК. З-поміж нових запозичень переважну більшість становлять запозичення з англійської мови, які ще цілком не адаптувалися до української мови, тому зберігають виразні фонетичні та граматичні ознаки гетерогенності. Агроекономічні терміни-запозичення за рівнем освоєння поділено на три групи: цілком адаптовані, адаптовані і передтерміни.
Запозичені терміни економіки АПК належать переважно до граматичного класу іменників і становлять близько 98%, решта до класу дієслів та прикметників української літературної мови.
Запозичені терміни в українській мові належать здебільшого до тієї частини мови, що й у мові-донорі, проте зрідка змінюють свою частиномовну належність. Терміни, запозичені з англійської, німецької та французької мов, на ґрунті української мови втратили артиклі, оскільки значення означеності-неозначеності тут не має формального граматичного вираження.
У мові-джерелі іменники відмінюють чи не відмінюють за нормами, притаманними граматиці цієї мови, але потрапивши до термінології економіки АПК, вони набули українських відмінкових закінчень та ввійшли до однієї з трьох груп: 1) іменники, що мають повну відмінково-числову парадигму; 2) іменники, що мають неповну парадигму: або в однині, або в множині; 3) невідмінювані” іменники, що функціонують в українській мові з нульовою флексією.
Усі запозичення, що мають в українській термінології економіки АПК форму однини, набули значення певного граматичного роду, причому переважно за формальними ознаками. Одні з них зберегли свій рід, трансформувавши закінчення, інші залишили без змін флексію, але змінили родову належність. Деякі запозичені терміни змінили і закінчення, і свій рід у мові-реципієнті. Більшість термінів-англіцизмів у граматичній системі української мови були віднесені до чоловічого роду, оскільки за своїм звуковим складом вони відповідають цій родовій формі.
Запозичені агроекономічні терміни-іменники пристосувалися до граматичної категорії числа сучасної української літературної мови, утворивши парадигму множини за допомогою властивих їй граматичних форм. Лише поодинокі з них уживаються з неповною парадигмою категорії числа.
Освоєння запозиченої лексики на морфемно-словотвірному рівні характеризується формуванням нової морфемної структури слова відповідно до норм української мови. Показниками її пристосування до морфемної та словотвірної підсистем є відповідний ступінь морфемної подільності цих слів та їхня участь у словотвірних процесах української мови, що виражається в здатності запозичених слів утворювати похідні за її законами.
Основи запозичених термінів економіки АПК слугують твірними для суфіксальних дериватів, насамперед іменників із суфіксами -нн-, -ацій-, -ізацій-/-изацій-, -ств-, -ість, а також дієслів із суфіксом -ува-, який іноді ускладнений іншомовними елементами -із-/-из або -фік-, та прикметників із суфіксами -н-, -ов-, рідше -ськ-.
До запозичених іменників приєднуються префікси та префіксоїди іншомовного походження, з-поміж яких найпродуктивнішими є де-, ре-, супер-, макро- та мікро-, до прикметників, похідних від термінів економіки АПК, префікс анти-. І тільки дієслова, мотивовані запозиченими термінами, легко приєднують питомі українські префікси про- і роз-.
Запозичені терміни дедалі ширше використовують для утворення складних іменників і складних прикметників. Найбільший словотвірний потенціал мають давно запозичені терміни ґрунт, товар, оренда. У сучасній терміносистемі економіки АПК активізувалися проміжні способи творення складних слів з особливостями композиції та юкстапозиції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авербух К.Я. Терминологическая вариантность: теоретический и прикладной аспекты // Вопросы языкознания. 1986. №6 . С.3849.
2. Азарова Л.Є. Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція золотої” пропорції. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. 222 с.
3. Азарова Л.Є., Костюк А.Д. Спецкурс з технічної, фізичної та математичної термінології. Вінниця, 1998. 98 с.
4. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 216 с.
5. Акуленко В.В. Лексические интернационализмы и методы их изучения // Вопросы языкознания. 1976. №6. С. 5063.
6. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Х.: Вища школа, 1980. 206 с.
7. Акуленко В.В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології// Мовознавство. 1997. №1. С. 1219.
8. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты (англицизмы в русском языке). Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. 312 с.
9. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ початку ХХІ ст.): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. / ХНУ ім. Каразіна. Х., 2005. 20 с.
10. Безбородько Н.І. Композити в медичній термінології // Мовознавство. 1979. №3. С.3033.
11. Безпояско О.К. Іншомовні префікси в українській мові // Українська мова і література в школі. 1979. №7 С. 2833
12. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. К.: Наук. думка, 1987. 211 с.
13. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. К.: Наук. думка, 1993. 336 с.
14. Бєляєв Р.С. Поняття терміноелемента з погляду теорії номінації // Мовознавство. 1990. №3. С.6465.
15. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание: Учебное пособие. М.: Просвещение, 1979. 416 с.
16. Бондар Н.Б. Способи і методи структурації термінологічної лексики // Теорія та прагматика термінологічної лексики. К., 1991. С. 4251.
17. Боярова Л.Г., Калашник В.С., Муромцев І.В. Про умови та межі використання кальок у науковій термінології // Тези доп. 2-ої Міжнародної конференції Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1993. С. 8285.
18. Бурячок А.А. Соціально-політична лексика і її відображення в тлумачних словниках української та російської мов. К.: Наук. думка, 1980. 237 с.
19. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. К.: Наук. думка, 1983. 248 с.
20. Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у наукові термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, французької, англійської мов): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології. К., 2004. 20 с.
21. Васильева Н.В. К семантическому и функциональному описанию греко-латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии // Вопросы языкознания. 1983. №3. С. 7179.
22. Ващенко В.С. Стилістична морфологія української мови: Навч. посібник зі стилістики. Дніпропетровськ, 1970. 87 с.
23. Ващенко В.С. Слово та його лексичне значення: Посібник з лексикології. Дніпропетровськ, 1976. 39 с.
24. Ващенко В.С. Українська лексикологія: семантико-стилістична типологія слів: Посібник для студентів-філологів. Дніпропетровськ: ДДУ, 1979. 124 с.
25. Ващенко В.С. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень: Посібник для студентів-філологів. Дніпропетровськ, 1981. 67 с.
26. Вербицька О.А. Термін і метафоризація // Культура слова. К.: Наук. думка. 1986. Вип. 30. С. 52 53.
27. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 256 с.
28. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. К.: Унів. вид-во Пульсари”, 2004. 400 с.
29. Воробйова С.А., Молодід Т.К. Українська соціально-економічна термінологія радянської доби // Мовознавство. 1971. №2. С.1422.
30. Герд А.С. Логико-понятийное моделирование терминосистем и машинный фонд русского языка // Отраслевая терминология и её структурно-типологическое описание. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1988. С. 114123.
31. Герд А.С. Формирование терминологической структуры русского биологического текста. Л.: Изд.-во ЛГУ, 1981. 112 с.
32. Годована М.П. Формування сучасної української геологічної термінології: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01./ АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 1994. 16 с.
33. Головин Б.Н. Термин и слово // Термин и слово. Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1980. С. 311.
34. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебное пособие. М.: Высш. школа, 1987. 104 с.
35. Головин В.Г. Очерки по русской морфемике и словообразованию. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. 157 с
36. Головин В.Г. Принципы выделения словообразовательных частей слова и их характеристика: Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.01/ СПб. ун-т. СПб., 1991. 44 с.
37. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова: (Відіменні деривати). К.: Наук. думка, 1981. 199 с.
38. Городенська К.Г. Префікси і префіксоїди в українській мові // Мовознавство. 1986. №1. С.3642.
39. Городенская Е.Г. Аффиксоиды украинского язика // Проблема статуса деривационных формантов. Владивосток: ДВО АН СРСР, 1989, С. 8694.
40. Горпинич В.О. Словотворення і словотвір української мови: Тези лекцій. К., 1995. 68 с.
41. Гринёв С.В. Терминологические заимствования (Краткий обзор современного состояния вопроса) // Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М.: Наука, 1982. С.108135.
42. Гринёв С.В. Введение в терминологическую лексикографию. М.: Изд-во МГУ, 1986. 102 с.
43. Гринёв С.В. Введение в терминоведение. М., 1993. 309 с.
44. Гринёв С.В. Исторический систематизирующий словарь терминов терминоведения: Уч. пособие. М.: МПУ, 2000. 144 с.
45. Гринёв С.В. Основы семиотики. М., 2000. 47 с.
46. Гумецька Л.Л. Способи адаптації запозиченої лексики в староукраїнській мові // Мовознавство. 1976. №4. С.7173.
47. Гур’єва Л.Г. Суспільно-політична термінологія в мові періодики кінця 80-х 90-х років // Українська термінологія і сучасність. К., 1998. С. 199203.
48. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 1999. 209 с.
49. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии // Терминология и норма (О языке терминологических стандартов). М.: Наука, 1972. С.532.
50. Даниленко В.П. О месте научной терминологии в лексической системе языка // Вопросы языкознания. 1976. № 4. С. 6471.
51. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 247 с.
52. Даниленко В.П., Скворцов Л.І. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. 1980. № 6. С.1621.
53. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Лингвистические проблемы упорядочения научно-технической терминологии // Вопросы языкознания. 1981. №1. С.716.
54. Даниленко В.П. Актуальные направления лингвистического исследования русской терминологии // Современные проблемы русской терминологии: Сб. статей. М.: Наука, 1986. С. 523.
55. Даниленко В.П. Стандартизированные термины. Лингвистическая правильность // Русская речь. 1986. №5. С. 6167.
56. Денисов П.Н. Современные проблемы терминологии в науке и технике. М.: Наука, 1996 23 с.
57. Дослідження з словотвору та лексикології: Зб. наук. праць. К.: Вища школа, 1985. 163 с.
58. Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб наук. праць. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетров. ун-ту, 2003. Вип.3. 160 с.
59. ДСТУ 3966-200. Термінологія. Засади і правила стандартів на терміни та визначення понять. На заміну КНД 50-011-93; Введ. 2001.01.01. К.: Держстандарт України, 2000. 32 с.
60. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінґвістичні аспекти. К.: КМ Academia”, 2000. 216 с.
61. Дячук Т.М. Українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01/ Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2003. 20 с.
62. Жданова Н.О. Терміноутворювальні механізми у сфері біржової лексики: Дис. канд. філол. наук: 10.02.15 / Донецький нац. ун-т. Донецьк., 2003. 182 с.
63. Жлуктенко Ю.О. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Вища школа, 1974. 175 с.
64. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. К.: Вид-во КДУ, 1966. 125 с.
65. Жлуктенко Ю.О. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов. К.: Наук. думка, 1981. 354 с.
66. Жовтобрюх М.А. Мова української преси (до середини 90-х років ХІХ ст.). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 415 с.
67. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси: кін. ХІХ поч. ХХ ст. К.: Наук. думка, 1970. 303 с.
68. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации Донецк: Донбасс, 1998. 252с.
69. Зотова В.П. Семантизация терминов в учебном тексте и словаре (на материале терминологии робототехники): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02/ Днепропетровский гос. ун-т. Днепропетровск, 1998. 185 с.
70. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем (на примере англоязычной терминологии венчурного финансирования): Учебно-метод. пособие. М.: Акад. проект, 2003. 303 с.
71. Історія, стан і перспективи розбудови української термінології: Темат. зб. наук. праць. К.: ИМК ВО, 1992. 127с.
72. Казарина С.Г. Типологические характеристики отраслевых терминологий.