РОЗВИТОК СИНОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ІІ ПОЛОВИНИ ХVІІ – І ПОЛОВИНИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ (на матеріалі староукраїнської поезії, прози та драматургії)

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Заболотна Наталія Валентинівна

УДК 811.161.2’373.42116/17”

РОЗВИТОК СИНОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
ІІ ПОЛОВИНИ ХVІІ І ПОЛОВИНИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
(на матеріалі староукраїнської поезії, прози та драматургії)

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Горобець Василь Йосипович
кандидат філологічних наук, доцент

Київ 2005

ЗМІСТ

Вступ

5

Розділ І.

Синоніми в лексичній системі мови. Особливості синонімічних відношень в історичному аспекті

13

1.1.

Визначення синоніма і синонімії. Властивості синонімів. Їх класифікація

17

1.2.

Критерії виділення синонімів. Функції синонімів. Роз-межування синонімів і варіантів

23

1.3.

Властивості синонімічного ряду

34

1.3.1. Визначення синонімічного ряду. Склад синоніміч-
них рядів

34

1.3.2. Властивості домінанти і необхідність її виділення

37

1.3.3. Синонімічна пара

38

1.4.

Співвіднесення лексичної та фразеологічної синонімії

39

1.5.

Синонімія у власних назвах

41

1.6.

Контекст як середовище реалізації синонімічних зв’язків

42

1.7.

Джерела синонімії

46

1.8.

Особливості художньої мови і синонімія

49

1.9.

Загальні особливості історичної синонімії

51

Висновки до розділу І

54

Розділ ІІ.

Зіставно-типологічний аналіз синонімії ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття

56

2.1.

Необхідність проведення зіставно-типологічного аналізу синонімії

56

2.2.

Питома лексика у складі синонімічних рядів

58

2.3.

Слов’яноруська лексика у складі синонімічних рядів. Явище міжмовної синонімії як елемент специфіки побутування двох літературних мов у тогочасній Україні

60

2.4.

Запозичення у складі синонімічних рядів

74

2.5.

Авторські новотвори як вияв мовного потенціалу в поширенні синонімічних рядів

86

Висновки до розділу ІІ

89

Розділ ІІІ.

Семантичні процеси у лексиці української мови ІІполовини ХVІІ І половини ХVІІІ століття

91

3.1.

Метафора як чинник поповнення синонімічних рядів

95

3.1.1. Вплив загальномовної метафори на склад синоні-
мічних рядів

97

3.1.2. Авторська метафора у складі синонімічних рядів

102

3.2.

Метонімія як чинник поповнення синонімічних рядів

103

3.2.1. Загальномовна метонімія у складі синонімічних
рядів

105

3.2.2. Авторська метонімія у складі синонімічних рядів

112

3.3.

Відображення енантіосемії та процесів розширення значення у синонімічних рядах

113

Висновки до розділу ІІІ

114

Розділ ІV.

Функціонування синонімів у літературних творах ІІполовини ХVІІ І половини ХVІІІ століття

119

4.1.

Синоніми у мові творів Климентія Зиновієва

120

4.2.

Синоніми у мові творів Івана Величковського

129

4.3.

Синоніми у мові творів П. Поповича-Гученського

131

4.4.

Синоніми у мові різножанрової анонімної поезії різного територіального походження

132

4.5.

Синоніми у мові літопису Самовидця

138

4.6.

Синоніми у мові Львівського літопису

142

4.7.

Синоніми у мові Острозького літописця

143

4.8.

Синоніми у мові шкільної драми

143

4.9.

Синоніми у мові інтермедій різного територіального походження

151

4.10.

Синоніми в мові творів І. Галятовського

152

Висновки до розділу ІV

155

Загальні висновки
Список використаних джерел
Список використаної літератури
Додаток А. Приклади змодельованих синонімічних рядів

160

164

177

210

ВСТУП

Друга половина ХVІІ перша половина ХVІІІ століття в Україні позначені розквітом стилю бароко в архітектурі, живописі, красному письменстві. Література цієї доби характеризується високим ступенем розвитку таких жанрів, як релігійна, філософська та світська (насамперед історична й гумористична) поезія, літописна проза, зміцнює свої позиції шкільна драма й у її рамках жанр інтермедії. Розвиток і збагачення літературних жанрів не міг не позначитися на мові засобі втілення авторського задуму у творі.
Найбільш істотних змін, кількісного поповнення, семантичних зрушень зазнає у цей період найбільш рухлива і гнучка система мови лексико-семантична. Найповніше відображає процеси, що відбувалися на той час у лексиці української літературної мови, саме синонімія.
Синкретизм барокового мистецтва переплетення поезії і малюнка (наприклад, у геральдичній та емблематичній поезії), слова і графічного зо-браження (курйозні вірші (докладно про версифікацію цієї доби див. [235 236]), перетин площин високого і низького у мистецтві (наприклад, пародіювання інтермедією попередньої дії драми [195; 297, 306]), багата символіка, що складалася частково із біблійних образів, а частково з образів античної міфології, й куди вже вливалася народна образність [див. 57; 143; 267; 277; 295], усе це творило своєрідне середовище змістових еквівалентів, що відповідає мовному явищу синонімії.
Огляд синоніміки окремих пам’яток української мови різних епох здійснено у статтях Л.Л.Гумецької [79 80], Д. Г. Гринчишина [73 75], та ін. [154], узагальнення зроблено в синтетичній академічній праці «Історія української мови. Лексика і фразеологія» [117] та в монографічних дослідженнях і статтях з історичної лексикології В.М.Русанівського [212 213], Л.М.Полюги [197 199], І.М.Керницького [123], Ф.Є.Ткача [251], В.В.Німчука [179], В.Й.Горобця [66 68], Г.І.Войтів [58] та ін. [16; 90; 121; 130; 133; 155; 168; 173; 205; 208; 234; 246], але системного дослідження синоніміки певних хронологічних зрізів, зі встановленням синонімічних зв’язків між словами, зі з’ясуванням особливостей функціонування синоні-мів у діахронії, використання їх у творах різних жанрів, виявленням причинно-наслідкових відношень у формуванні синонімічних рядів досі немає. Проблеми історичної лексичної синонімії найглибше досліджені в російському мовознавстві (праці К.П.Смоліної [225 228], Л.Л.Кутіної [144], Ю.С.Сорокіна [230], В.В.Замкової [104 105], Б.М.Сіночкиної [217 218], О.Г.Порохової [201], В.С.Золотової [106], В.П.Забродченко [100 102] та ін. [1 2; 13; 21 22; 28; 41 44; 46; 51; 55; 60; 76; 88; 94; 103; 107; 112 115; 122; 124; 126; 129; 139; 149; 152; 161 166; 186; 191 192; 196; 200, 202; 211; 231 233; 254; 256 257; 260 261; 263; 265; 269; 272; 280 281]), меншою мірою в студіях з інших слов’янських мов, але здебільшого ці праці містять лише частковий опис синоніміки конкретних пам’яток чи деяких лексико-семантичних груп. До того ж, залучаючи матеріал інших слов’янських мов, треба постійно мати на увазі, що попри спільні явища і тенденції, розвиток кожної мови відбувався у власному річищі.
Розвиток поглядів на лексичну синонімію в системі мови відображає опрацьована теоретична література (Л.А.Булаховський [39], В.В.Вино-градов [49 53], О.О.Тараненко [237; 242; 244 247], Л.М.Полюга [198], М.Ф.Палевська [187 190], А.А.Брагіна [24 27], Л.І.Шевченко [274 276], М.П.Кочерган [141], Й.Філіпец [289 290], М.Пісарчікова [297 301], К.Нічева [171] та ін.). Поставлені у роботі завдання потребували звернення до праць із теорії метафори та метонімії О.О.Потебні [203] та ін. Для з’ясування загальнокультурного контексту епохи було залучено наукові студії М.Возняка [57], В.І.Крекотня [143], А.Макарова [153], С.Матгаузерової [295] та ін.
Варто зазначити, що всі праці з історичної синонімії ґрунтуються на матеріалі лексики однієї пам’ятки (чи її різних списків) або обмеженого кола одножанрових пам’яток чи однієї або кількох лексико-семантичних груп. Попри безперечну цінність, такі дослідження не дають повного уявлення ані про стан усієї синонімічної системи на певному хронологічному зрізі, ані про тенденції у розвитку синонімії. Проте для виявлення зазначених явищ необхідно вдаватися до аналізу різножанрових пам’яток, оскільки історична синонімія має бути досліджена як загальномовне явище. Всебічного аналізу історичної синонімії, а тим більше історичного словника синонімів, не має ще жодна слов’янська мова.
Протягом історичного розвитку склад синонімічних рядів змінювався, що було викликано змінами в лексичному складі й семантичними зрушеннями у багатьох словах, але визначальні закономірності формування і розвитку синонімічних відношень, зумовлені якісним розвитком мови, змі-нами семантико-стилістичних параметрів одиниць у діахронії, збереглися до наших днів. Дослідження цих закономірностей одне з найскладніших і невідкладних завдань у вітчизняній науці. В українському мовознавстві попри значну кількість праць, присвячених вивченню лексичної синонімії, ще не створено системних досліджень синонімії саме в історичному ас-пекті. Хоча у працях із історичної лексикології ([7; 16; 121; 212; 213; 85]), зокрема аналізованого періоду ([123; 205]) досліджено склад деяких синонімічних рядів (переважно в межах лексико-семантичних груп), проте вони не створюють цілісної картини стану синонімії в історії української мови, зокрема не визначають характеру синонімічних зв’язків, причин виникнен-ня і розширення синонімічних рядів, функціонування їх у діахронії, мети використання синонімів у творах різних жанрів. Також важливо мати на увазі, що, аналізуючи синонімію того чи іншого історично-мовного періо-ду, необхідно враховувати сприйняття і трактування синонімії сучасниками, подібно до того, як, досліджуючи мистецтво бароко, потрібно послуговуватися принципами і категоріями барокової естетики.
Актуальність теми зумовлена браком системних досліджень лек-сичної синонімії ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття.
Повний опис, а отже, і повний системний аналіз синонімії даного (як і попередніх) історичного періоду унеможливлюється кількома чинниками: лексичний склад будь-якого джерела тісно пов’язаний із його тематикою, таким чином, сукупний лексичний склад пам’яток є до певної міри випадковим і не репрезентує всього лексичного багатства української мови цієї доби, до того ж, обсяг пам’яток, які дійшли до нашого часу, також зумовлений різними причинами історичного характеру (стихійні лиха, зумисні нищення, втрата рукописів, які існували тільки в одному примірнику). Проте для виявлення системних зв’язків у синонімії ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття та характеристики функціонування синонімів у текстах достатньо певного кола пам’яток, які репрезентують різні сфери літературного функціонування української мови.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Наукове дослідження виконано в рамках науково-дослідної програми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні проблеми філології» (тема № 02БФ044-01).
Джерельною базою дослідження є різножанрові твори ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття, які походять із різних територій України. У лексиці аналізованих пам’яток виявлено близько 18000 синонімічних одиниць. Критерієм добору джерел було їх літературне походження, оскільки у мові літературного твору, насамперед у лексиці, поєднуються народне та книжне мовне багатство і творчий авторський підхід до слова, який може дати початок традиції. Таким чином, специфіка обраних джерел полягає у тому, що мова у них виступає засобом художньої виразності.
Для аналізу обрано лексику історично-мовного періоду з ІІ половини ХVІІ до І половини ХVІІІ століття, оскільки цей період характеризується відносною мовною однорідністю. Події Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького позначилися на загальній українській національній свідомості. Це знайшло своє відображення і в українській літературній мові, яка в середині другій половині ХVІІ століття звільняється від значної частини полонізмів, що раніше широко використовувалися насамперед у світських літературних творах. Але вже через кілька десятиліть, коли після Андрусівського миру, наслідком якого був поділ українських земель між Польською і Московською державами, Лівобережжя України і Київ потрапляють під владу Московського царства (з початку ХVІІІ століття Росії), московська влада проводить неухильну політику русифікації. Мова українських творів ІІ половини ХVІІІ століття вже позначена значною кількістю російських запозичень, навіть у тих випадках, коли існувало питоме українське слово або конструкція. Таким чином, ІІ половина ХVІІ І половина ХVІІІ століття характеризувалися відносною чистотою української літературної мови, незасміченістю лексики зайвими іншомовними елементами.
Аналізовані джерела за своєю типологією належать до творів, написаних українською мовою, тією чи іншою мірою наближеною до народної або ж до слов’яноруської, що зумовлено жанровими особливостями та тематикою творів.
Поезія представлена творами Климентія Зиновієва, Івана Величковського та Петра Поповича-Гученського, а також анонімними релігійними, історичними (тут і далі під історичними творами маються на увазі твори, присвячені значущим для історії подіям, хоча час від події до моменту виникнення відповідного твору міг дорівнювати навіть кільком дням) та геральдичними віршами аналізованого періоду. Саме у поезії виразно простежується бароковий принцип взаємозв’язку тематики і літературної мови, стилю, цей принцип уже дещо порушується у гумористичних творах (П.Попович-Гученський, К.Зиновіїв та деякі анонімні автори).
Барокова драматургія виразно поділяється на дві змістово та жанрово протилежні складові тогочасного сценічного твору: драми та інтермедії. У роботі аналізується лексика значної кількості інтермедій різного територіального походження, серед україномовних драм для дослідження обрано Драму про Олексія Чоловіка Божого.
Прозові твори представлені літописами (Львівським, Острозьким і Літописом Самовидця), а також творами І.Галятовського та прозовими вкрапленнями у творчій спадщині І.Величковського.
Для порівняльного аналізу застосовується матеріал залучено лексикографічні свідчення ХVІІ ст., словникові матеріали української та інших слов’янських мов.
Метою дослідження є з’ясування стану та виявлення закономірностей у розвитку синонімії української мови ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких основних завдань:
визначити теоретичну базу системно-історичного аналізу синонімії;
реконструювати синонімічні ряди української літературної мови ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття на основі контекстуального аналізу різножанрових пам’яток;
з’ясувати джерела синонімії української літературної мови у зазначений період (генетичні та семантичні);
виявити причини та мету використання синонімічних ресурсів лексики авторами;
простежити загальні тенденції в розвитку синонімії.
Об’єктом дослідження є мова різножанрових пам’яток української літературної мови ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття.
Предметом дослідження є синонімічні зв’язки і процеси в українській літературній мові зазначеного періоду.
Методика дослідження. Основні методи, застосовані в ході роботи, описовий, порівняльно-історичний (у тому числі прийом контекстуального аналізу), зіставно-типологічний, лексикографічний та метод внутрішньої реконструкції.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше здійснено спробу комплексного системного дослідження лексичної синонімії української мови на матеріалі пам’яток ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ ст., змодельовано склад синонімічних рядів та здійснено аналіз їх за генетичними, семантичними та стилістичними ознаками, встановлено роль семантичних зрушень у формуванні синонімічних рядів, з’ясовано основні закономірності в розвитку синонімії як лексико-семантичного явища.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що визначено загальні механізми формування синонімічного ряду завдяки скоригованій методиці системного аналізу в діахронії, з огляду на специфі-ку мовнокультурної ситуації доби розглянуто роль митця та співвіднесення загальномовної й авторської засад у синонімії. Обґрунтовано наявність міжмовної синонімії як специфічного явища епохи бароко та одного із джерел збагачення мови.
Практичне значення роботи: зібраний і систематизований матеріал та проведені узагальнення можуть бути використані при викладанні мови та в підготовці спецкурсів у вищих навчальних закладах, а також при укла-данні історичного словника синонімів української мови.
Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертаційного дослідження відображено у виступах на щорічній конференції в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (К., 2003), на секції «Гуманітарна підготовка спеціалістів для транс-портного та будівельного комплексів» (К., 2003) та науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління» у Київському університеті економіки і технологій транспорту (К., 2003).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 6 публікаціях автора, 5 із яких надруковано в провідних наукових виданнях, затверджених ВАК України як фахові.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (101 найменування), списку використаної літератури (304 найменування) та до-датка А.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Критичний аналіз теорії синонімії на сучасному етапі розвитку славістики створює базу для формулювання системно-історичних підходів до фак-тів, визначає межі прийнятності усталених положень у діахронічних студіях.
Контекстуальний аналіз синоніміки ХVІІ ХVІІІ століть доводить правомірність поділу її за функціональними ознаками подібно до сучасної на семантичні, стилістичні та семантико-стилістичні синоніми. Синонімічній лексиці цієї епохи були різною мірою властиві всі можливі функції синонімів, що є похідними від функції диференціації.
Реконструйовані на матеріалі різножанрових пам’яток синонімічні ряди змодельовано на основі спільності позначеного поняття, близькості значення із залученням допоміжних критеріїв взаємозамінності та сполучуваності слів. У ході реконструкції синонімічних рядів свідомо були враховані контекстуальні синоніми, які не є словниковими одиницями, але засвідчують виражальні можливості мови на даному етапі розвитку, а часом і авторський мовний пошук. Усебічне дослідження історичної синонімії стає можливим лише за наявності реконструйованих синонімічних рядів певних хронологічних зрізів, а реконструкція має здійснюватися на основі конкретних випадків контекстуального функціонування слів (та еквівалентних слову одиниць) синонімів.
2. Джерела творення та збагачення синонімії української мови аналізованого періоду можна поділити на дві групи: генетичні та семантичні джерела. За типологічними ознаками синонімічна лексика поділяється на три потужні струмені: питома лексика, слов’яноруська та запозичена. Окремою категорією виступають індивідуальні авторські новотвори, функціонування яких обмежене поодинокими випадками.
Аналіз мовного матеріалу пам’яток обраного періоду показав, що засади функціонування української та запозиченої синонімічної лексики не мають істотних відмінностей. Етимологія слова-синоніма не впливає на його синонімічну активність.
3. Специфіка побутування двох літературних мов у тогочасній Україні, руйнування старої жанрово-стилістичної системи породили таке своєрідне явище, як «міжмовна синонімія», що була одним із важливих джерел збагачення української синоніміки в добу бароко.
4. Основними семантичними джерелами синонімії аналізованого періоду є в першу чергу метафора та метонімія. Найбільш активною у творенні та поширенні синонімічних рядів є метонімія; ця мовна закономірність ґрунтується на особливостях асоціативного мислення. Загальномовній метафорі та метонімії властива, крім емоційно-експресивної, функція семантичної диференціації. Загальномовні метафора та метонімія є джерелом збагачення контекстуальної синоніміки, а також, у міру «стирання образності» джерелом полісемії. Авторські метафора та метонімія є менш активними в синонімічних зв’язках.
5. Синоніміка досліджуваної доби базується на набутку попередніх епох, але помітними є тенденції прямування до сучасного стану синоніміки. Засвідчені випадки пошуку мовою назви поняття, який може відбуватися не лише в рамках давнього синонімічного ряду (шляхом відкидання «найменш придатних» лексем, а отже, руйнування синонімічного ряду), а й за його межами (за рахунок переважно семантичних процесів).
Пошук мовою назви для нового поняття або ж уточнення вже існуючого, відбувається за такою схемою: спершу накопичення відповідників (яке може призвести до надлишковості) а потім звільнення від зайвих дублетів (які або виходять із мовного вжитку, або набувають диференційних елементів значення та / або стилістичної маркованості).
Наслідком першого етапу є утворення синонімічних рядів абсолютних синонімів, обмежених або широких кількісно, але завжди з нечітко окресленими однотипними зв’язками та однаковими умовами функціонування одиниць. Наслідком другого етапу цілковите руйнування синонімічного ряду (із наявних абсолютних синонімів залишається один-єдиний) або ж структурні зміни в утвореному на першому етапі синонімічному ряді, де частина одиниць переходить із абсолютних у семантичні та семантико-стилістичні синоніми.
Спроба виявити мотивацію використання синонімічних ресурсів лексики авторами творів доби бароко здійснювалася шляхом аналізу особливостей синоніміки певного автора або однотипного кола пам’яток зі з’ясуванням міри та характеру авторського опрацювання мови, а також виявленням загальномовних тенденцій використання синоніміки в цьому плані.
Особливості синоніміки певного твору залежать і від майстерності митця, уміння винаходити новотвори, від місця походження автора, а також від специфіки жанру і від свідомої авторської настанови. Врахування цих передумов дає змогу встановити основні мотиви й завдання використання синонімів, що ґрунтуються на функціях синонімів: уточнення думки, акцентування на понятті, емоційному підсиленні, протиставленні (в межах синонімічного ряду), надання вислову експресивності, урізноманітнення мови. Відчуваючи нестачу необхідного слова, митці часто вдаються до індивідуальної мовної творчості, йдучи слідами своїх попередників, зокрема, І.Вишенського.
Основними причинами розширення синонімічних рядів і появи нових синонімів були також потреба у нових виражальних можливостях, яка зумовлювалася розширенням сфер уживання української літературної мови, а також поява нових побутових, суспільних та інших реалій, які знаходили часто по кілька назв відповідників у мові.
Метою вживання синонімів у пам’ятках цієї доби є увиразнення й урізноманітнення мови, емоційне підсилення враження, уточнення поняття, що властиво і для сучасної літературної мови. Отже, мета використання синоні-міки авторами ХVІІХVІІІ століть не різнилася від ХХ століття, відмінність полягала у засобах досягнення цієї мети (наприклад, характерна для народної творчості та старої літературної традиції ампліфікація, що мала на меті експресивне підсилення, в сучасній творчості зрідка використовується з метою стилізації під певну епоху).
6. Проведений аналіз різножанрових пам’яток ІІ половини ХVІІ І половини ХVІІІ століття та залучення матеріалу попередніх епох дає змогу простежити певні закономірності розвитку синонімії в діахронічному аспекті.
Динаміка синонімічної системи стосується насамперед складу синонімічних рядів, а вже потім механізму розвитку синонімічних зв’язків між одиницями ряду.
Функціонування синонімів у цю добу до певної міри залежить від вимог барокових поетик, приписів, які регламентували чітку жанрово-стиліс-тичну систему. В той же ж час сама стара жанрово-стилістична система вже неухильно руйнується, автори отримують більшу свободу щодо використання лексичних (отже, і синонімічних) багатств, як загальномовних, так і книжних та народних, і вповні цією свободою користуються. Таке співіснування трьох потужних джерел загальномовної, книжної та народнорозмовної лексики, характерне для бароко поєднання непоєднуваного, дає надзвичайно широкий та різноплановий простір для здійснення синонімічних зв’язків.

Співіснування трьох потужних джерел загальномовної, книжної та народнорозмовної лексики, характерне для бароко поєднання непоєднуваного, давало надзвичайно широкий та різноплановий (навіть порівняно з сучасним станом) простір для здійснення синонімічних зв’язків. Синонімії цього періоду властива не лише різноманітність шляхів утворення, а й велика пластичність у функціонуванні. Добу бароко можна сміливо назвати добою розквіту синонімії в староукраїнській мовній традиції, що засвідчено пам’ятками різних жанрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. «Братству Лвовскому лва и вежу за герб дано...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 61.
2. «Валечных богатыров клейнот знаменитый...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 55.
3. Величковський І. Твори / Підгот. тексту та коментарі В.П.Ко-лосової та В. І. Крекотня. Відп. ред. Л. Є. Махновець. К.: Наук. думка, 1972. 191 с.
4. «Висипався хміль із міха...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 98.
5. Галятовський І. Боги поганскїи // Галятовський І. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І. П. Чепіга. Відп. ред. В. Німчук / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім. О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 388 410.
6. Галятовський І. Грhхи розмаитїи // Галятовський І. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І. П. Чепіга. Відп. ред. В. Німчук / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім. О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 372 387.
7. Галятовський І. Души // Галятовський І. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І. П. Чепіга. Відп. ред. В. Німчук / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім.О.О.Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 411 437.
8. Галятовський І. Ключ разумhнї# // Галятовський І. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І. П. Чепіга. Відп. ред. В. Німчук / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім. О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 53 206.
9. Галятовський І. Небо новоє // Галятовський І. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І. П. Чепіга. Відп. ред. В. Німчук / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім.О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 242 343.
10. Галятовський І. Скарбница // Галятовський І. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І. П. Чепіга. Відп. ред. В. Німчук / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім.О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 344 371.
11. Гербы и трены при гробh и трунh того ж яснепревелебного єго милости господина, отца и пастыра кир Сильвестра Косова, архієпіскопа, митрополита кієвского, галицкого и всея Россіи, екзархи святhйшого апостол[с]кого Константінополскаго трону з свhтом раздhленнаго, на подhлен-нє жалю, през музы коллекгиум Києво-Могилеанского раздhленые // Укра-їнська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 66 97.
12. Довгалевський М. Комическое дhйствіе // Хрестоматія давньоукраїнської літератури (до кінця ХVІІІ ст.) / Упоряд. акад. О. І. Білецький. К.: Рад. шк., 1967. С. 438 448.
13. «Домінік скомкой лежить...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 100.
14. Драма про Олексія Чоловіка Божого // Драма українська. 1. Старовинний театр український. Вип. V. Драматизовані легенди агіографічні / Рєзанов В. // Збірник іст.-філ. відділу УАН. № 7-д. К., 1928. С. 123 187.
15. Дума козац[ь]кая о войні з ляхами над рікою Стиру[о]м на те нуте: «Ой постил би-м я сім понеділков, ос[ь]мую неділен[ь]ку» В року 1651 // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 104 107.
16. [Дьяковскіе гласы] // ЯворскийЮ.А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 299 301.
17. Ευφώνία веселобрмячаа // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 62 66.
18. «Эй, Иване, поповичу-гетьмане!» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 128.
19. Зблизка и здалека на герб панов Брыгаллhров // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С.56 57.
20. Интермедиум жид из русином // Українські інтермедії ХVІІ ХVІІІ ст. / Упоряд. Л. Махновець. К.: АН УРСР, Ін-т літ-ри, 1960. С.188 191.
21. Інтерлюдії до драми Георгія Кониського «Воскресеніе мертвых» // Українські інтермедії ХVІІ ХVІІІ ст. / Упоряд. Л. Махновець. К: АН УРСР, Ін-т літ-ри., 1960. С. 164 187.
22. Інтермедії до драми М. Довгалевського «Властотворній образ» // Українські інтермедії ХVІІ ХVІІІ ст. / Упоряд. Л. Махновець. К.: АН УРСР, Ін-т літ-ри, 1960. С. 121 142.
23. Інтермедії до драми М. Довгалевського «Комическое дhйст-віе» // Українські інтермедії ХVІІ ХVІІІ ст. / Упоряд. Л. Махновець. К.: АН УРСР, Ін-т літ-ри, 1960. С. 99 120.
24. Інтермедії з Дернівського збірника // Українські інтермедії ХVІІ ХVІІІ ст. / Упоряд. Л. Махновець. К.: АН УРСР, Ін-т літератури, 1960. С. 50 83.
25. Інтермедия на три персонh: баба, дhд и чорт // Українські інтермедії ХVІІ ХVІІІ ст. / Упоряд. Л. Махновець. К.: АН УРСР, Ін-т літ-ри, 1960. С. 93 96.
26. Ісписаніє літом от рождества Христова року і по нім ідущих (Львівський літопис) // Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. К.: Наук. думка, 1971. 199 с. С. 99 124.
27. «Клейнот домов Шумлянских, вhдом всему свhту» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 61.
28. Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті / Підгот. тексту І. П. Чепіги / Вст. ст. В. П. Колосової та І. П. Чепіги / Іст.-літ. коментар В.П.Колосової. К.: Наук. думка, 1971. 391 с.
29. «Которые пришли, Хмелницкого абы поймали» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 100.
30. Лексикон словенороський Памви Беринди / Підгот тексту і вст. ст. В. В. Німчука. К.: АН УРСР, 1961. 272 с.
31. Літопис Самовидця / Видання підгот. Я. І. Дзира. К.: Наук. думка, 1971. 207 с.
32. Лямент людей побожных, що ся стало в Литовской земли, меновите, хто хощеш, прыйди и очима своими обач, що ся в мирh дhєт, снать, з волh Божои; хто хочет, то ся з нас смhєт // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 115 116.
33. [На... клей]нот [...Мо]гило[в] [е]пікграмма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 55.
34. На пресвhтлый, всему свhту свhтящій герб месіи правдивого Ісуса Христа, Сина Божія // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М.М.Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 61.
35. На пресвhтлый клейнот ясне освецоных их милостей княжат Корибутов-Вишневецких // Українська поезія. Середина XVIIст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М.М.Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 49 50.
36. На пресвhтный клейнот их милостей пп. Могилов // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 51 52.
37. На пресвhтный клейнот их милостей панов Могилов епікграм-ма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 55 56.
38. На преславный герб их милостей панов Желиборских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 55.
39. На преславный клейнот вельможного єго милости Іо Мирона Бернавского, воєводы Молдовлахіа // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 49.
40. На преславный клейнот ясне освецоных княжат, их милостей Святополков-Четверти[е]нских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекот-ня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 53.
41. На стародавный и пресвhтлый герб ясневелможных их милостей панов Могилов // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О.В.Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М.М.Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 51.
42. На старожитный герб их милостей панов Брозовских епіграмма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С.56.
43. [На старож]итный герб их милостей панов [Горба]цких епиграмма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 58 59.
44. На старожитный герб их милостей панов Могилов // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 60.
45. На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 53.
46. На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущан-ских епікграмма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О.В.Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М.М.Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 50.
47. На старожитный герб их милостей панов Стеткевичов епікграмма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 50.
48. На старожитный и преславный герб их милостей панов Могилов, господаров землh Молдовлахійскои // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 57 58.
49. На старожитный и славный герб их милостей панов Жели-борских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 59.
50. На старожитный и славный герб их милостей панов Жели-борских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 59 60.
51. На старожитный клейнот дому ясне освецоных князей их милостей Святополков-Четверти[е]нских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О.В.Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 54.
52. На старожитный клейнот их милостей Окгинских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Упорядн. В. І. Крекотень, М. М. Сулима. К.: Наук. думка, 1992. С. 54.
53. На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 57. І.
54. На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 57. ІІ.
55. На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 59.
56. На старожитный клейнот их милостей панов Сулятицких // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 54.
57. На старожитный клейнот ясневелможного дому их милостей панов Балабанов // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О.В.Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М.М.Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 59.
58. На старожитный клейнот ясневельможных, вельможных, высоце урожоных их милостей панов Трызнов епікграмма // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 58.
59. На старожитный клейнот ясневельможных их милостей панов Киселов // Українська поезія. Середина XVII ст. / Упорядн. В. І. Крекотень, М. М. Сулима. К.: Наук. думка, 1992. С. 54 55.
60. На старожитный клейнот яснеосвецоных ксіонжонт их милостей на Четвертнh Святополков-Четвертинских // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 59.
61. «Не день, не два Виговський гетьман...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 116 118.
62. «Нинh чистая Дhва Ісуса раждаєт...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 33.
63. «О Боже мой милостывій!» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 113 114.
64. «О Лва граде, твоя тя слава именуєт...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 61.
65. «Пастырскій уряд значне Каллист одправуєт» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 40.
66. Піснь о пану Миколаю Потоцькім, гетьмані короннім, а о Хмельницькім р[оку] П[анського] 1648 // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 98 100.
67. «Побудка зпрудка християнським воєм...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 118 121.
68. «Побhду над ляхами нося Украинh...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 101.
69. Попович-Гученський Петро. Вhрш другий нищенский // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 331 332.
70. Попович-Гученський Петро. Вhрш нищенский («А що, панове, либой єсте мя познали, дворака...») // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 331.
71. Попович-Гученський Петро. Вhрш нищенский («Ос и я с Кобиволок триста мил з-за свhта...») // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 333 334.
72. Попович-Гученський Петро. Вhрш нищенский, хороший и смішний // Українська поезія. Середина XVIIст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С.332 333.
73. Попович-Гученський Петро. Вhрш третий // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 342 343.
74. Попович-Гученський Петро. Вhрши на Воскресеніє Христово // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упо-рядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 334 341.
75. Попович-Гученський Петро. Вhрши нищенскиє а смhшниє // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 341 342.
76. Попович-Гученський Петро. Вhрши нищенскиє, утhшниє // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В. І. Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 330 331.
77. «Послухайте, що з вас живо...» // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 122 124.
78. Пречестное знаменіє Братства ставропігіон Лвовского Успеніє пречистыя Богородица присно дhвы Маріа // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 51.
79. Пhснъ зhло красна // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 290 291.
80. Пhснъ набожная о покаяніи и о смерти // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 272 273.
81. Пhснъ на Покровъ пресвятыя Богородицы // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 135 137.
82. Пhснъ на Положеніе честныя ризы пресвятыя Богородици // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 133 135.
83. Пhснь на Рождество Іисусъ-Христово // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 165. І.
84. Пhснь на Рождество Іисусъ-Христово // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 169 170. ІІ.
85. Пhснь на Рождество пресвятой Богородици // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. Praze: Orbis, 1934. С. 130.
86. Пhснь о Будинh, воєнска // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 124 126.
87. [Олександр Падальський] Пhснь о марности свhтовой // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 278 279.
88. Пhснь о образє Кло[ко]чевском // Українська поезія. Середина XVII ст. / Відп. ред. О. В. Мишанич. Упорядкув., вст. статті та примітки В.І.Крекотня, М. М. Сулими. К.: Наук. думка, 1992. С. 126 128.
89. Пhснь о пустынном жытіи // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 64.
90. Пhснь пресвятой Богородици // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 142 143.
91. Пhснъ свhцка // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 298.
92. Пhснь св. Василію // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 240 241.
93. Пhснь умилна // Яворский Ю. А. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. V Praze: Orbis, 1934. С. 255 256.
94. Разговор пастырей // Драма українська. 1. Старовинний