ДІЄСЛІВНА ЛЕКСИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛІ МОВИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КІНЦЯ XX СТ.)

Краткое описание

Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди

На правах рукопису

Навальна Марина Іванівна

УДК 811.161.2’81’367.625

ДІЄСЛІВНА ЛЕКСИКА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ
(НА МАТЕРІАЛІ МОВИ
ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КІНЦЯ XX СТ.)

10.02.01 - українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник —
Городенська К.Г.,
доктор філологічних наук,
професор
Переяслав-Хмельницький - 2002

ЗМІСТ
Вступ
Розділ I. Склад та семантична диференціація дієслів соціально-економічної сфери
1.1. Проблема лексико-семантичної диференцiацiї дiєслiвної лексики в сучасному мовознавствi
1.2. Iсторiя формування дієслів української мови на позначення соцiальних та економiчних понять
1.3. Структурнi параметри дiєслiв соцiально-економiчної сфери в сучаснiй українськiй мовi
1.3.1.Непохiднi дiєслова
1.3.2.Словотвiрна структура похiдних дiєслiв
1.3.3. Словотвірний потенціал дієслів соціально-економічної сфери
1.4. Лексико-семантична диференцiацiя дiєслiв соцiально-економiчної сфери
Висновки до I розділу

Розділ II. Основні тенденції семантичного розвитку дієслів соціально-економічної сфери в мові засобів масової інформації
2.1. Особливості семантичної структури дієслів соціально-економічної сфери
2.1.1. Співвідношення однозначних і багатозначних питомих українських дієслів
2.1.2. Розширення тематичних груп за рахунок дієслів іншомовного походження, лексико-семантична однозначність цих лексем
2.1.2.1. Дієслова загального вжитку
2.1.2.2. Специфіка вживання дієслів-термінів на позначення понять соціально-економічної сфери
2.2. Основні шляхи та способи семантичного збагачення тематичних груп дієслів соціально-економічної сфери
2.2.1. Соціальна зумовленість змін у лексико-семантичній структурі дієслів соціально-економічної сфери
2.2.2. Метафоризація як один із засобів розширення лексико-семантичної структури дієслів
2.2.3. Семантична транспозиція дієслів інших тематичних груп
2.2.3.1. Дієслова конкретної фізичної дії
2.2.3.2. Дієслова звучання
2.2.3.3. Дієслова мовлення, мислення, розумової діяльності людини
2.2.4.Особливості семантики та словотвірної структури розмовних дієслів на позначення понять соціально-економічної сфери
2.2.5. Синонімія дієслів соціально-економічної сфери
2.2.6. Антонімія дієслів соціально-економічної сфери
Висновки до II розділу
Загальні висновки
Список використаної літератури
Список використаних джерел
Додатки

Вступ

Сучасний етап розвитку лінгвістичної науки позначений підвищеним інтересом до семантичних аспектів мови на всіх її рівнях. Особливо активізувалося вивчення семантики дієслова, передусім у російській мові. Ця частина мови має специфічні лексико-семантичні сполучувальні та функціональні параметри, вирізняється з-поміж інших складністю змісту, різноманіттям граматичних категорій та форм.
Теоретичні засади семантичної структуралізації дієслова та лексико-семантичної класифікації дієслівної лексики викладено в працях Ю.Д.Апресяна[6; 7; 8; 9], О.С.Ахманової[13; 14], Ф.С.Бацевича[15; 16], Л.М.Васильєва[27; 28; 29; 30], Р.М.Гайсиної[40; 41; 42; 43; 44], Е.В.Кузнєцової[96; 97; 98], С.І.Логвиненка[104], І.І.Мещанінова [109], Л.А.Новикова[118], О.М.Соколова[147], Ж.П.Соколовської[149], Н.Ю.Шведової[183] та ін.
Семантику російського дієслова особливо детально розглянув у своїх працях Л.М. Васильєв[28]. Він проаналізував типи значень (семем) та структурні компоненти, види семантичних синтагм і семантичних опозицій між семемами і семантичними синтагмами, які складають структуру семантичної системи мови. Л.М.Васильєв звернув увагу на семантичну своєрідність дієслівної лексики, визначив принципи її класифікації.
Важливим етапом у вивченні семантики російського дієслова стали результати колективних досліджень Уральського університету, викладені в праці Лексико-семантические группы русских глаголов”[100]. У монографії зроблено огляд праць, пов’язаних із дослідженням дієслівних семантичних груп, а також здійснено спробу побудови загальної теорії лексико-семантичних груп дієслова. Тут подано триаспектну системно-мовну характеристику дієслівних груп: парадигматику, синтагматику і варіантність у рамках лексико-семантичної групи.
Російські лінгвісти дійшли до висновку, що класифікація дієслівної лексики на власне семантичних основах дає змогу підійти до окремих її ділянок з тими результатами, які допомагають встановити основні ознаки лексики, зокрема системної її організації. Класифікація дієслів,— зазначає Н.Ю. Шведова,— дасть не тільки правильне уявлення про специфіку певного лексичного класу, але й буде побудована на єдиних засадах, визначених самою специфікою”[183: 310].
В українському мовознавстві семантику дієслова досліджували не так широко, як у російському. Тому дотепер не створено єдиної класифікації дієслівної лексики, не визначено принципи формування лексико-семантичних груп. В останні десятиріччя інтерес до вивчення українського дієслова помітно активізувався. Вагомим внеском у дослідження семантики дієслова стали спеціальні розвідки І.Р.Вихованця [37], А.П.Загнітка[ 65; 67], Н.Б.Іваницької[77], М.П.Кочергана[91; 92], Л.А.Лисиченко[103], Т.Є.Масицької[106], Р.П.Михайлик[111], І.І.Овчиннікової[121], В.М.Русанівського[140], О.А.Стишова[154], Т.П.Усатенко[167].
Деякі аспекти лексичної семантики, й дієслівної зокрема, в україністиці розглядали О.О.Тараненко та М.П.Кочерган. О.О.Тараненко у праці Полісемічний паралелелізм і явище семантичної аналогії” вивчав особливості аналогії. Дослідник визначив місце, типи, роль аналогії як явища семантики. З приводу розвитку значень лексичних одиниць автор зауважував, що вони одержують стимул ... по лінії своєї прагматики, однак конкретний шлях зміни визначається їх семантикою (мовець встановлює певні моменти подібності між референтом якого-небудь із цих слів і ще одним об’єктом) і, можливо, частково синтактикою (мовець, приписуючи слову нове значення, виходив при цьому з наявності аналогічного похідного значення в його партнера по системі”[163: 9]. В основу досліджень О.О.Тараненко поклав розуміння значеннєвого розвитку слова як елемента лексико-семантичної системи мови.
М.П. Кочерган вивчав слово в контексті [92], визначав лексичну сполучуваність і семну структуру слів, розглядав проблеми зіставної семантики[91].
В українському мовознавстві проблему семантики ґрунтовно проаналізував В.М. Русанівський. У праці Структура лексичної і граматичної семантики”[139] він визначив поняття семантичного інваріанта і встановив взаємозв’язок зовнішньої та внутрішньої форм слова. Особливу увагу звернено на розвиток семантичної структури та на варіанти її одиниць. В.М. Русанівський робить висновок: Мінімальною одиницею лексичної семантики є семема, граматичної — сема. Сема виражає певне відношення, яке існує в об’єктивній дійсності, семема — пучок сем, що передають уже певну ознаку об’єктивної дійсності”[139: 223].
Актуальні проблеми семантики розглядає у своїх працях Л.А.Лисиченко[103]. Дослідниця аналізує семантичну структуру слова, зокрема діахронічні процеси в багатозначних лексичних одиницях[102].
Українське дієслово у семантико-граматичному аспекті вивчав І.Р.Вихованець[37].
Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці вперше докладно розглянув А.П.Загнітко[65; 68].
У 90-х роках ХХ ст. українські мовознавці досить активно досліджують нові аспекти дієслова: Н.Б.Іваницька — функціонально-семантичні параметри абсолютивних дієслів[77]; Т.Є.Масицька — семантико-синтаксичну валентність дієслів[106]; О.А.Стишов — новітні аспекти лексичного розвитку українського дієслова [154].
Кожен аспект, який вивчають українські лінгвісти, більшою чи меншою мірою заторкує проблему семантики дієслів. Наприклад, у зв’язку із дослідженням лінгвістичної природи абсолютивних дієслів сучасної української мови визначено критерії їх виділення в окремий лексико-граматичний дієслівний клас, проаналізовано семантичну структуру та основні лексико-семантичні групи абсолютивних дієслів. О.А. Стишов зафіксував семантичну специфіку дієслів-неологізмів у мові засобів масової інформації кінця XX ст.
Лише дві дисертаційні праці безпосередньо присвячені вивченню лексико-семантичних груп українських дієслів: Т.П.Усатенко дослідила дієслова руху, переміщення[167], І.І. Овчиннікова — дієслова конкретної фізичної дії із семантикою створення об’єкта[121].
Проблему дієслів соціально-економічної сфери значною мірою висвітлюють дослідження, виконані на матеріалі термінологічної лексики.
Особливості значень суспільно-політичних термінів встановив А.А.Бурячок[26; 25]. Він поділив їх на групи, докладно охарактеризував кожну з них. Т.І. Панько ґрунтовно проаналізувала економічну лексику[123; 124], визначила її місце в системі мови. Але об’єктом їхнього аналізу були здебільшого іменники, а не дієслова.
Для кінця XX ст. характерна поява нових дієслів та лексико-семантичних варіантів у семантичній структурі вже наявних дієслів, що пов’язано з цілим рядом позамовних факторів: здобуттям Україною незалежності, науково-технічними досягненнями, розвитком засобів масової комунікації, зміною форм власності, загальним прискоренням темпів життя суспільства тощо. Тому постає питання про шляхи та фактори виникнення цих дієслів і їхніх значень, моделі утворення, визначення типів трансформацій тощо. У 90-х роках XX ст. під впливом екстралінгвістичних факторів особливого розвитку набули дієслова соціально-економічної сфери. Динамічні процеси у словотворі цих дієслів, у їхньому семантичному наповненні та функціонуванні відбиває досить повно мова засобів масової інформації кінця XX ст.
Актуальність роботи зумовлена насамперед тим, що дослідження системних відношень у лексиці розглядають як один із аспектів глобальної проблеми сучасної лінгвістичної науки — проблеми закономірностей системної будови мови в цілому. У зв’язку з цим важлива роль належить вивченню дієслівних лексико-семантичних груп (ЛСГ), взаємодії їхніх складників, встановленню відношень між окремими дієслівними лексико-семантичними групами в системі мови, оскільки саме із семантикою дієслова як провідної частини мови пов’язане дослідження інших лексико-граматичних категорій. Саме тому актуальним є комплексне дослідження семантичної і структурної організації дієслів на позначення соціальних та економічних понять. З огляду на те, що в українському мовознавстві ці дієслова досі спеціально не вивчали, установлення їхнього кількісного обсягу та параметрів семантичної структури є не тільки актуальним, але й новим у сучасному мовознавстві.
Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою темою Граматика сучасної української літературної мови”, над якою працюють у відділі історії та граматики української мови Інституту української мови НАН України.
Мета дисертаційного дослідження — комплексно охарактеризувати дієслівну лексику на позначення понять соціально-економічної сфери.
Для досягнення поставленої мети у роботі розв’язано такі завдання:
1) визначено потенціал дієслів соціально-економічної сфери;
2) простежено історію формування питомих українських дієслів на позначення соціальних та економічних понять;
3) об’єднано дієслова соціально-економічної сфери в тематичні групи та підгрупи;
4) установлено співвідношення між питомими українськими дієслівними основами й основами іншомовного походження;
5) простежено основні тенденції у словотворі нових дієслів соціально-економічної сфери;
6) проаналізовано динамічні процеси в семантичній структурі дієслів;
7) описано лексико-семантичні явища, характерні для дієслів соціально-економічної сфери;
8) розмежовано дієслова загального вжитку та дієслова-терміни;
9) визначено основні шляхи та способи семантичного збагачення тематичних груп дієслів соціально-економічної сфери.
Наукова новизна дослідження полягає насамперед у тому, що воно є першою спробою комплексного лексико-семантичного аналізу дієслів соціально-економічної сфери. Визначено параметри та місце цих дієслів у лексичній системі української мови, їхні зв’язки з дієсловами інших ЛСГ, виділено тематичні групи, проаналізовано інноваційні процеси у словотворі нових дієслівних одиниць, зміни в семантичній структурі давніх(наявних) лексем, термінологізацію та детермінологізацію дієслів.
Методи дослідження зумовлені необхідністю повного і всебічного аналізу мовного матеріалу. Для досягнення поставленої мети було використано метод лінгвістичного спостереження та описовий методи.
Об’єктом дослідження є лексико-семантичний клас дієслів сучасної української мови, що позначають поняття соціально-економічної сфери.
Основним джерелом фактичного матеріалу стали тексти друкованих та електронних засобів масової інформації кінця XX ст., з яких дібрано дієслова соціально-економічної сфери. Географія поширення видань, передач радіо та телебачення досить широка — від регіональних до всеукраїнських ЗМІ. Картотека налічує понад 2000 дієслів.
Теоретичне значення дисертаційної роботи. Висновки й узагальнення виконаного дослідження сприяють глибшому пізнанню структурно-семантичних властивостей дієслова, збагачують новими ідеями теоретичну лексикологію, формують наукові засади для системного вивчення інших груп мовних одиниць, що враховує їхні формальні та змістові ознаки. Теоретичні узагальнення матимуть застосування в подальших наукових працях із проблем семантики та словотвору української мови.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані для написання навчальних підручників і посібників із морфології, лексикології та словотвору, укладання словників, для лекцій і спецкурсів із семантики, у проведенні спецсемінарів із сучасної української мови, а також у науково-дослідній роботі. Результати дисертаційної роботи можуть використати також дослідники сучасної журналістики.
Особистий внесок здобувача. Уперше в українському мовознавстві комплексно досліджено дієслівну лексику соціально-економічної сфери на матеріалі текстів засобів масової інформації, унаслідок чого встановлено основні тенденції їхнього семантичного розвитку, словотворення та функціонування.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати роботи було обговорено на засіданнях кафедри української лінгвістики Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди та відділу історії та граматики української мови Інституту української мови НАН україни, Всеукраїнській науковій конференції Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку” (Херсон, 2001) та Міжнародній науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2001) За темою дисертації опубліковано шість статей, чотири з них вміщено у фахових виданнях.
Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, списку використаної літератури, списку використаних джерел та трьох додатків.

Список литературы

Загальні висновки
Дослідження дієслівної лексики соціально-економічної сфери в сучасній українській мові дало пістави зробити такі висновки.
Дієслова соціально-економічної сфери сучасної української мови охоплюють широку палітру назв дій, процесів та станів, пов’язаних з внутрішнім і зовнішнім політичним, соціальним та економічним життям суспільства. Вони становлять шість основних тематичних груп, кожна з яких має свої підгрупи. Ці тематичні групи відкриті для поповнення як новими лексичними одиницями, так і дієсловами інших лексико-семантичних груп.
Склад цих дієслів і відношення між ними великою мірою залежать від екстралінгвістичних факторів: ієрархії соціальних зв’язків у суспільстві, знанням законів соціального та державного устрою.
Переважна більшість дієслів на позначення соціальних та економічних понять — це дієслова іншомовного походження. Вони мають здебільшого статус похідних. Питомих українських дієслів зовсім небагато. Словотвірно вони не пов’язані з основами інших частин мови.
Дієслова соціально-економічної сфери мають великий словотвірний потенціал, що зумовлено передусім їхнім широким вживанням та соціальною значущістю. Він активно виявляється у внутрішньому дієслівному словотворенні, зокрема в префіксальному та постфіксальному.
За генетично-історичними ознаками дієслова соціально-економічної сфери поділяють на питомі та запозичені одиниці.
Питомі українські дієслова соціально-економічної сфери — це однозначні та багатозначні лексеми. Переважну їх більшість становлять багатозначні дієслова, які у засобах масової інформації кінця XX ст. функціонують здебільшого як тризначні одиниці. Багатозначність властива загальновживаним дієсловам, які репрезентовані в мові публіцистики як у своїх прямих, так і переносних лексико-семантичних варіантах.
Для всіх тематичних груп дієслів соціально-економічної сфери характерні запозичення.
Дієслова іншомовного походження представлені передусім лексемами, що мають тільки одне значення. Для 90-х років XX ст. характерна поява нових дієслів іншомовного походження, які практично не розширюють своєї семантичної структури, залишаються однозначними.
Найдавнішими запозиченнями, що визначають соціальні й економічні поняття, є грецизми та латинізми. Одну з найбільших за обсягом групу давніх запозичень становлять лексеми німецького походження, які досить органічно адаптувалися до лексичної системи української мови. Порівняно пізнішими є запозичення з англійської мови. У цей період до мови засобів масової інформації особливо багато потрапило англіцизмів на позначення фінансових та економічних понять.
Характерною рисою соціально-економічної дієслівної лексики є її зрозумілість і загальнодоступність. За характером своєї семантики вона рухлива, динамічна, швидко втрачає ознаку обмеженого вживання і стає загальновживаною. У мові публіцистики простежуємо тенденцію до зміни стилістичного статусу слів, зокрема вузькоспеціальних на загальновідомі.
Для дієслів-термінів цієї сфери не характерна така однозначність, як для термінів-іменників. Дієслівна термінологічна лексика посідає проміжне місце між функціонально обмеженими терміносистемами і загальновживаною літературною лексикою, в яку вона постійно переходить. Цим термінам не властиві стильове закріплення, замкненість, яку спостерігаємо в інших термінологічних шарах лексики. Дієслова соціально-економічної сфери не формують терміносполук, майже всі вони вживаються одноосібно.
Зміни в лексико-семантичній структурі цих дієслів зумовлені соціальними факторами, які й визначають основні шляхи та способи семантичного збагачення їхніх темантичних груп.
Процеси оновлення та збагачення соціально-економічної лексики в кінці XX ст. набули значної інтенсивності та певної своєрідності. Досить помітним явищем стало розширення їхньої семантичної структури за рахунок значень запозичених дієслів. Цей процес активізувався під впливом дії внутрішніх і зовнішніх факторів.
Помітна тенденція до їхнього поповнення за рахунок слів, що перебували в пасивному словникові української мови. Тематичні групи дієслів соціально-економічної сфери поповнюються за рахунок дієслів інших ЛСГ. Семантична транспозиція характерна для дієслів конкретної фізичної дії, звучання, мовлення, мислення та розумової діяльності людини. Ці лексеми є здебільшого емоційно забарвленими, вони набувають додаткових лексико-семантичних варіантів.
Для мови засобів масової інформації 90-х років XX ст. характерне помітне збагачення семантики дієслів соціально-економічної сфери за рахунок значень розмовних одиниць. У семантичній структурі цих дієслів спостерігаємо розвиток конотативно-оцінних значень.
Дієсловам соціально-економічної сфери властиві такі лексико-семантичні явища, як синонімія та антонімія. Синонімізуються переважно питомі українські й іншомовні дієслівні основи, рідше — іншомовні. Типовим виявом антонімії є різнокореневі пари.
Мові українських засобів масової інформації кінця XX ст. характерне емоційно-експресивно-оцінне забарвлення, у формуванні якого певну роль відіграють і дієслова соціально-економічної сфери.

список ВИКОРИСТАНої ЛІТЕРАТУРи
1. Абрамов В.П. Выражение передачи глаголами, смежными с классом глаголов передачи // Лингвистическая семантика и логика.— М.: Ин-т дружбы народов, 1983.—С.17—24.
2. Авилова Н.С. Варианты глаголов с заимствованной основой // Русская речь.—М.:Наука,1967.— №5.—С.38—43.
3. Авилова Н.С. Глаголы с суффиксом -ова- и его вариантами -ирова-,-изирова-,-изова- в русском языке // Исследования по грамматике русского литературного языка: Сб. статей.—М.,1955.—С.42—72.
4. Аксьонова О.Г. Семантичні зміни в групі суспільно-політичної лексики української літературної мови другої половини XIX— першої половини XX ст.: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.02 / Ін-т мовознавства АН УРСР ім. О.О. Потебні.— К., 1968.— 374с.
5. Акуленко В.В. Вопросы интернациологизации словарного состава языка / Под. ред. А.В. Федорова.— Харьков: ХТУ, 1972.— 214с.
6. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Семантика и информатика.— 1986.— Вып. 28.— С.5—18.
7. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка.— М.: Наука, 1974.— 366с.
8. Апресян Ю.Д. Синонимия и синонимы // Вопросы языкознания.—1969.—№4.—С.75—91.
9. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола.— М.: Наука, 1967.—251с.
10. Арват Н.Н. О семантике предложения // Филол. науки.— 1979.— №5.—С.52—61.
11. Арнольд Н.В. Эмоциональный, экспрессивный, оценочный и функционально-стилистические компоненты лексического значения слова // XXII Герценовские чтения: Матер. межвуз. конф.—Л.,1970.— С.58—69.
12. Аспекты семантических исследований / А.А. Уфимцева, Е.С. Кубрякова, Н.Д. Арутюнова и др.; Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, А.А. Уфимцева.— М.: Наука, 1980.— 356с.
13. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии.— М.: Учпедгиз, 1957.— 295с.
14. Ахманова О.С., Бельчиков Ю.А., Веселитский В.В. К вопросу о правильности” речи // Вопросы языкознания.— 1960.— С.35—44.
15. Бацевич Ф.С. Русский глагол в функционально-ономасиологическом аспекте изучения: Дис. ...д-ра филол. наук: 10.02.01 / Львов. гос. ун-т им. И. Франко.— Львов, 1995.—339с.
16. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики (на материале русского глагола): Текст лекций по спецкурсу Актуальные проблемы коммуникативной лексикологии” / Львов. ун-т им. И. Франко.— Львов, 1993.— 170с.
17. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии.— Львов: Світ, 1997.— 392с.
18. Безродных А.И. Взаимодействие лексической многозначности и словообразовательных потенций слова (на материале глаголов и отглагольных имен): Автореф. дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.01 / МОПИ им.Н.К. Крупской.—М., 1989.—18с.
19. Бессонова Л.Е. Глагольная префиксальная энантиосемия в русском языке в сопоставлении с украинским: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.01 / Днепропетровск. ГУ им. 300-летия воссоединения Украины с Россией.-Днепропетровск, 1983.— 25с.
20. Бибик С.П. Естетичні модифікації народнорозмовності в ідіостилі Григора Тютюнника: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.02 / НАН України, Ін-т української мови.— К., 1994.— 186с.
21. Білова А.Г. До питання про місце соціально-економічної лексики в словниковому складі російської мови // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць за ред. проф. В.О. Горпинича.— Дніпропетровськ, 2000.—Вип. 12. — С.14—19.
22. Блягоз З.У. Словообразовательные типы глаголов перемещения с приставками пере-, под-(подо-), раз-(разо-, рас-) // Материалы IX и X конференций Северо-Кавказкого зонального объединения кафедр русского языка.— Ростов н/Д., 1971.—С.37—46.
23. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства.— К.: Рад. школа, 1959.— 308с.
24. Булыгина Т.В. Грамматические и семантические категории и их связи // Аспекты семантических исследований.— М.: Наука, 1980.—С.320—355.
25. Бурячок А.А. Соціально-політична лексика і її відображення в тлумачних словниках сучасної української та російської мов// Слово і фразеологізм у словнику.— К.: Наук. думка, 1980.—С.18—34.
26. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов.— К.: Наук. думка, 1983.—248с.
27. Васильев Л.М. Значение как предмет современной лингвистической семантики // Исследования по семантике. Общие вопросы семантики.— Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1983.— Вып.9.—С.11—20.
28. Васильев Л.М. Семантика русского глагола.— М.: Высш. школа, 1981.—184с.
29. Васильев Л.М. Семантика русского глагола (Глаголы речи, звучания и поведения).—Уфа: Башкир.ГУ им. 40-летия Октября,1981.—71с.
30. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика.— М.: Высш. школа, 1990.—176с.
31. Василькова Т.П. Семантические сдвиги (нейтрализация) в пределах лексемы со значением движения: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.01 / Воронеж. ун-т.— Воронеж, 1980.— 26с.
32. Вечер Н.Н. К проблеме выделения лексико-семантической группы глагола // ХХVII Герценовские чтения: Филол. науки. Лингвистика.— Л., 1975.—С.121—132.
33. Вильчинский С.С. Взаимодействие терминологии, номенклатуры и общелитературной лексики (на материале патентной документации): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.19 / КГУ им. Т.Г. Шевченко.—К.,1987.—24с.
34. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. Избранные труды.—М.: Наука,1977.— 312с.
35. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове)/2-е изд.— М.: Высш. школа, 1972.— 614с.
36. Винокур Т.Г. Закономерности использования языковых единиц.—М.: Наука, 1980.— 27с.
37. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.— К.: Наук. думка, 1988.— 256с.
38. Вольф Е.М. Метафора и оценка // Метафора в языке и тексте / Отв. ред. В.Н.Телия.— М.: Наука, 1988.— С.52—65.
39. Вопросы глагольной семантики: Памяти проф. О.М. Соколова.— Симферополь, 1993.— 90с.
40. Гайсина Р.М. Значение и синтагматика глаголов (На материале глаголов отношения): Пособие по спецкурсу.— Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1980.— 79с.
41. Гайсина Р.М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке.— Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1981.— 195с.
42. Гайсина Р.М. К семантической типологии глаголов русского языка // Семантические классы русских глаголов.— Свердловск: Изд-во Свердловск. пед. ин-та, 1982.— С.15—21.
43. Гайсина Р.М. Общая характеристика семного поля глаголов отношения // Иследования по семантике.—Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 1975.— С.49—60.
44. Гайсина Р.М. Специфика значения глагола // Известия АН СССР. Серия литературы и языка.— М., 1982.—Т.41.— №1.—С.59—64.
45. Гак В.Г. Высказывание и ситуация // Проблемы структурной лингвистики 1972.— М.: Наука, 1973.— С.24—33.
46. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики 1971,— М.: Наука, 1972.—С.367—395.
47. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте / Отв. ред. В.Н.Телия.— М.: Наука, 1988.— С.11—26.
48. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова.— М.:Наука, 1971.—С.78—96.
49. Голдованский Я.А. Проблемы этимологической идентификации лексических заимствований (на материалах англицизмов в украинском языке): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.19 / КГУ им. Т.Г. Шевченко, К., 1985.— 21с.
50. Головин Б.Н. О словообразовательной типологии русских приставочных глаголов и ее зависимости от семантики производящих коррелятов // Уч. зап.: / Горьк. ун-т.— 1967.— Вып. 76.—С.21—29.
51. Голубева Е.Л. О семантических особенностях глаголов звучания // Науч. тр. / Ташкент. ун-т.— 1967.— Вып.229.—С.72—79.
52. Голубовская И.А. Структурно-семантические особенности глагольной полисемии: Автореф. дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.19 / КГУ им.Т.Г. Шевченко.—К.,1989.—27с.
53. Горобець В.Й. Лексика історично-мемуарної прози першої половини XVIII ст.— К.: Наук. думка, 1979.— 126с.
54. Городенська К.Г. Морфологiчна структура вiдiменних дiєслiв у сучаснiй українськiй мовi: Дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.02 / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні.—К, 1975.—226с.
55. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова.— К.: Наук. думка, 1981.— 198с.
56. Демиденко Л.П. К проблеме двувидовости в современном русском языке // Вопросы морфологии и синтаксиса современного русского языка.— Новосибирск, 1966.— С.124—152.
57. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принцыпы ее описания.— М.: Рус.язык, 1980.— 253с.
58. Диб’як Н. Дещо про формування сучасної української лiтературної лексики // Дивослово.—1996.— №1.—С.14—15.
59. Доломан С. Антоніми на сторінках газети // Вісник Київського ун-ту.Сер.: Журналістика.— К., 1995.—Вип.2— С.164—177.
60. Дятчук В.В., Пустовiт Л.О. Семантична структура i функцiонування лексики української лiтературної мови.—К.:Наук. думка, 1983.—156с.
61. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры: Сборник: Пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз. / Вступ. ст. и сост. Н.Д. Арутюновой; Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской.— М.: Прогресс, 1990.— С.173—193.
62. Евгеньева А.П. О некоторых особенностях лексической синонимии русского языка // Лексическая синонимия.— М.:Наука, 1967.— С.68—74.
63. Ершова И.В. Семантическая сложность конструкций с оценочными глаголами-предикатами // Вопросы синтаксиса сложного предложения.— Иркутск, 1981.—С.24—31.
64. Жовтобрюх Н.В. Формирование филисофской терминологии украинского литературного языка: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.02 / Киев. пед. ин-т им. М.П. Драгоманова.— К., 1992.— 20с.
65. Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці.— К.: НМК ВО, 1990.— 132с.
66. Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова / Донецьк. ун-т.— К., 1990.— 51с.
67. Загнітко А.П. Структура та ієрархія валентних значень дієслова / НМК ВО — Препр.— К., 1990.— 64с.
68. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія.— Донецьк: ДонДУ, 1996.— 435с.
69. Засоби художньої експресії в публіцистичному стилі // Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови.— К.: Наук. думка, 1990.— С.166—179.
70. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса.— М.:Наука, 1982.—368с.
71. Ибрагимова В.Л. Лексико-семантический класс глаголов перемещения в русском языке // Исследования по семантике.— Уфа: БГУ,— 1980.— С.55—72.
72. Ибрагимова В.Л. Семантика русского глагола: Лексика движения: Учеб. пособие / Башкир. ун-т им. 40-летия Октября.— Уфа, 188.— 77с.
73. Иваницкая А.А. Заимствование иноязычной лексики и ее освоение: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.05 / КГУ им. Т.Г. Шевченко.— К., 1980.— 21с.
74. Иванова О.В. Ассоциативная структура термина и общеупотребительного слова: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.19 / БГУ им. В.И. Ленина.— Минск, 1987.—22с.
75. Исследования лексической и грамматической семантики современного русского языка: Сб. науч. тр. / Ред. кол. О.М. Соколов(отв. ред.) и др.— Симферополь, 1983.— 148с.
76. Исследования по семантике: Сб. науч. ст. / Симферопол. ун-т. им. М.В. Фрунзе; Ред.кол.: О.М. Соколов (отв. ред.) и др.— Симферополь,1987.— 119с.
77. Iваницька Н.Б. Функцiонально-семантичнi параметри абсолютивних дiєслiв української мови: Дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України.—К.,1999.—198с.
78. Історія української мови. Лексика і фразеологія / В.О. Винник, В.Й. Горобець, В.Л. Карпова та ін.; Ред. кол.: В.М. Русанівський(відп. ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983.—743с.
79. Каминін І.М. Структурно-семантичне освоєння запозичених слів у сучасній українській літературній мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.02 / Харк. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, Харків, 1994.— 16с.
80. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической лексики с общелитературной (на материале современного русского языка): Автореф. дис. ...канд. филол. наук:10.02.01 / Ин-т языкознания АН СССР.— М., 1966.—25с.
81. Карунц Г.Г. Семантическая структура глаголов звучания в современном русском языке: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.01 / Моск. гос. пед. ин-т им.В.И. Ленина.— М.,1975.—24с.
82. Кильдибекова Т.А. Структуры поля глаголов действия: Учеб. пособие.— Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1983.—76с.
83. Кислюк Л.П. Словотвiрний потенцiал запозичень у сучаснiй українськiй лiтературнiй мовi (на матерiалi англiйських та нiмецьких запозичень): Дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.15 /НАН України, Ін-т української мови.— К.,2000.—238с.
84. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне спілкування: вид.2-ге, перероб. і доп.— К.: Вища школа, 1977.— 295с.
85. Ковальчук Л.Ю. Синонимия терминов в русской устной научной речи: Дис. ...канд. филол. наук: 10.02.01 / Одес.ун-т им. И.И. Мечникова.— Одесса, 1993.— 214с.
86. Кодухов В.И. Лексико-семантические группы слов. Лекция. Отв. ред. проф. Н.П. Гринкова.—Л.,1955.—28с.
87. Копыленко М.М. Опыт изучения значений лексем с помощью операционного анализа // Структурная типология языков.— М., 1966.—С.45—57.
88. Костомаров В.Г. Разговорные элементы в языке газеты // Русская речь.— М.: Наука, 1967.— №5.— С.48—53.
89. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности языка современной газетной публицистики.—М.: Изд-во Моск. у-та,1971.—267с.
90. Коць Т.А. Функціональний аспект лексичної норми в засобах масової інформації (на матеріалі газет 90-х років XX ст.): Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України Ін-т української мови.— К., 1997.— 16с.
91. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і семна структура слова // Мовознавство, 1984.— №1.— С.25—32.
92. Кочерган М.П. Слово і контекст.— К.: Вища школа, 1980.— 183с.
93. Кретов А. А. Семантические процессы в лексико-семантической группе глаголов зрительного восприятия современного русского языка: Дис. ...канд.филол. наук: 10.02.01 / Воронеж. пед. ин-т.— Воронеж, 1980.—189с.
94. Крысин Л.П. Ступени морфемной членимости иноязычных слов // Развитие современного русского языка. Словообразование. Членимость слова.— М.: Наука, 1975.— С.227—231.
95. Крючкова Т.Б. Особенности формирования и развития общественно-политической лексики и терминологии / Отв.ред. В.Ю.Михальченко.—М.: Наука,1989.—51с.
96. Кузнецова Э.В. О пересекающемся характере лексико-семантических групп слов // Семантика и структура предложения: Лекс. и ситаксич. семантика.— Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1978.—С.7—13.
97. Кузнецова Э.В. О принципах и методах выделения объема семантических классов русских глаголов // Классы и их взаимодействие.— Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1979.—С.5—12.
98. Кузнецова Э.В. Русская лексика как система.— Свердловск, 1980.—88с.
99. Кулиев Г.Г. Метафора и научное познание .— Баку: ЭЛМ, 1987.— 155с.
100. Лексико-семантические группы русских глаголов.— Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1989.—180с.
101. Лингвистическая семантика и логика: Сб. науч. тр. / Ун-т дружбы народов им. Патриса Лумумбы; (Отв. ред. Л.А. Новиков).— М.: УДН, 1983.— 159с.
102. Лисиченко Л.А. Диахронические процессы в семантической структуре многозначного слова // Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнословянских языков: Тезисы докладов и сообщений Всесоюзн. научн. конф. / Гл. редактор Ф.П.Филин — Днепропетровск, 1975.— С.36—38.
103. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова.— Харків: Харків. ун-т, 1977.— 114с.
104. Логвиненко С.І. Функціонально-семантична структура дієслів вміщення в сучасній російській літературній мові: Автореф. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / Київ. ун-т. ім. Тараса Шевченка.—К., 1993.— 1993.— 17с.
105. Маковский М.М. К проблеме так называемой интернациональной лексики” // Вопросы языкознания, 1960.— №1.—С.45—52.
106. Масицька Т.Є. Семантико-синтаксична валентність дієслова: Автореф. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України Ін-т української мови.— К., 1995.— 16с.
107. Мацюк Г.К. Роль терминологии в обогащении значений общеупотребительной лексики украинского языка: Дис. ...канд. филол. наук: 10.02.02 / Львов. гос. ун-т.— Львов, 1985.— 192с.
108. Мацько Л.І. Українська мова в кiнцi XX ст. (Змiни в лексицi) // Дивослово.—2000.—№4.—С.15—20.
109. Мещанинов И.И. Глагол.— Л.: Наука, ЛО, 1982.—272с.
110. Миллер Дж. Образы и модели, уподобления и метафоры // Теория метафоры: Сборник: Пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз. / Вступ. ст. и сост. Н.Д. Арутюновой; Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской.— М.: Прогресс, 1990.— С.236—283.
111. Михайлик Р.П. Семантико-граматична структура дієслів на -ся в сучасній українській мові: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 /НАН України, Ін-т української мови .— К., 1995.—16с.
112. Мова сучасної масово-політичної інформації.— К.: Наук. думка, 1979.— 250с.
113. Муравицкая М.П. Некоторые вопросы полисемии. Материалы для спецкурсов и спецсеминаров по лексикологии.— К.: Изд-во Киев. ун-та, 1964.— 89с.
114. Мучник И.П. Развитие системы двувидовых глаголов в современном русском языке // Вопросы языкознания.— 1966.— №1.— С.61—75.
115. Непийвода Н.Ф. Детерминологизация как результат взаимодействия общелитературной и терминологической лексики: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.02 / АН УССР Ин-т языкознания им. А.А. Потебни, К., 1983.— 22с.
116. Ничман З.В. К вопросу о лексико-семантических группах слов(на материале глаголов устной речи в современном русском языке) // Науч. тр. / Новосиб. пед. ин-т.— 1973.— Вып.91.— С.15—19.
117. Новиков Л.А. Антонимия в русском языке: (Семантический анализ противоположности в лексике).— М.: Изд—во Моск. ун-та, 1973.— 290с.
118. Новиков Л.А. Семантика русского языка.—М.: Высш. школа, 1982.—272с.
119. Новоселова Т.И. Взаимодействие лексико-семантической группы глаголов созидания с другими группами в современном русском языке // Русская лексикология и вопросы межуровневых связей.— Новосибирск, 1980.—С.47—55.
120. Норман Б.Ю. Синтаксис речевой деятельности.— Минск: Высшэйш. школа, 1978.—151с.
121. Овчиннікова І.І. Лексико-семантична класифікація дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об’єкта в українській мові: Автореф. дис. ...канд. філол.наук: 10.02.02 / Київ. держ. пед. ін-т ім. М.П. Драгоманова.— К., 1993.— 23с.
122. Опыт семантической классификации русских глаголов: Обзор лексико-семантический групп глаголов русского языка // Урал. гос. ун-т.— Свердловск, 1982.—С.27—34.
123. Панько Т.И. Развитие украинской экономической терминологии XIX—XX веков: Автореф. дис. ...канд. филол.наук: 10.02.02 / Львов. гос. ун-т им. И. Франка.— Львов, 1965.— 16с.
124. Панько Т.И. Соотношение интернационального и национального в общественно-политической терминологии восточно-славянских языков.— Львов: Изд-во при Львов. гос. ун-те изд-ого объединения Вища школа”, 1984.—202с.
125. Панько Т.І. Українське термінознавство.— Львів: Світ, 1994.— 214с.
126. Пилинський М.М. Експресивність стилю масової політичної інформації // Мовознавство.— 1977.—№5.— С.35—46.
127. Покровська О.А. Українська термінологія ринкових відносин: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / Харків. держ. ун-т.—Харків, 1996.— 24с.
128. Пономарев А.Д. Лексика греческого происхождения в современном украинском языке: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.19 / АН УССР Ин-т языкознания им. А.А. Потебни.—К., 1974.— 24с.
129. Пономарiв О.Д. Стилiстика сучасної української мови.—К.: Либiдь, 1992.—248с.
130. Попович Н.Г. Семантико-граматичнi функцiї загальнонаукової та загальновживаної лексики у фiлологiчному аспектi: Автореф. дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.01 / НАН України Ін-т української мови.—К., 2000.—18с.
131. Потапенко Т.А. Лексико-семантическая характеристика глаго­­­лов разрушительного воздействия на объект // Науч. доклады высшей школы / Филол. науки, 1983.— №2.—С.50—56.
132. Прокопов В.В. Основные лексико-семантические группы русского глагола.— Самарканд, 1945.— 68с.
133. Проблемы лексической и категориальной семантики / Отв. ред. О.М. Соколов.— Симферополь, 1982.—Вып.2.— 158с.
134. Родичева Э.И. Психолингвистический анализ лексической антонимии: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.21 / МГУ.— М., 1976.— 24с.
135. Розмовна лексика в писемних стилях сучасної української літературної мови // Взаємодія усних і писемних стилів мови / За ред. М.М. Пилинського.— К.: Наук. думка, 1982.— С.28—66.
136. Розмовна лексика у мові преси // Мова сучасної масово-політичної інформації.—К.: Наук. думка, 1979.— С.23—42.
137. Русанiвський В.М. Дiєслово — рух, дiя, образ.—К.: Рад. школа,1977.—110с.
138. Русанівський В.М. Спроба визначення семантичних груп дієслів на основі формальних критеріїв // Структурно-математична лінгвістика.— К.: Наук. думка, 1965.— С.56—65.
139. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики.— К.: Наук. думка, 1988.—237с.
140. Русанівський В.М. Структура українського дієслова.— К.: Наук. думка, 1971.— 315с.
141. Салимов Ш.Г. К вопросу об изучении глаголов речи русского языка // Филол. сб.— Алма-Ата, 1975.— Вып. 15—16.—С.68—75.
142. Самійленко В. Чужомовні слова в українській мові.— К.: Шлях, 1918.— 18с.
143. Селиверстова О.Н. Компонентный анализ многозначных слов.— М.: Наука,1975.—240с.
144. Сергеева Т.Д. Семантический анализ глаголов звучания //Семантическая структура слова.—Кемерово,1984.—С.97—102.
145. Смирницкий А.И. К вопросу о слове (Проблемы тождества слова) // Труды Ин-та языкознания АН СССР.—М.,1954.—Т.4.—С.3—49.
146. Соколов О.М. Вопросы морфемно-семантической соотносительности в лексике русского языка. Материалы для спецкурса.—Томск: Томск. гос. ун-т им. В.В. Куйбышева, 1972.—218с.
147. Соколов О.М. Некоторые семантические свойства глаголов несовершенного вида // Вопросы словообразования в индоевропейских языках.— Томск, 1976.— С.3—14.
148. Соколова Л.Н. К проблеме определения и классификации антонимов и их стилистического использования // Науч. докл. высш.шк. Филол. науки.— М., 1977.—№6.— С.60—69.
149. Соколовская Ж.П. Проблемы системного описания лексической семантики.— К.: Наук. думка, 1990.—184с.
150. Соколовская Ж.П. Система в лексической семантике (Анализ семантической структуры слова).—К.: Вища школа, 1979.—189с.
151. Солганик Г.Я. Лексика газети: Функцион. аспект / Учеб. пособие для вузов по спец. Журналистика”.— М.: Высш. школа, 1981.— 112с.
152. Стандарти і штампи у мові газети // Мова сучасної масово-політичної інформації.— К.: Наук. думка, 1979.— С.142—168.
153. Стишов О.А. Лексичні інновації з погляду нормативності (на матеріалі підстилю ЗМІ 90-х років XX століття) // Українська мова: з минулого в майбутнє.— К., 1998.— С.172—176.
154. Стишов О.А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця XX ст. // Мовознавство, 1999.— №1.— С.7—21.
155. Структура сучасного терміна. Універсалії в галузі термінології // Науково-технічний прогрес і мова.— К.: Наук. думка, 1978.— С.37—56.
156. Стряпчая С.А. Фунционирование в предложении глаголов лексико-семантической группы социальных отношений: Дис. ...канд. филол. наук: 10.02.01 / КГУ им.Т.Шевченко.—К., 1994.—208с.
157. Сучасна українська лiтературна мова: Лексика i фразеологiя / За заг. редакцiєю акад. I.К.Бiлодiда.—К.: Наук. думка, 1973.—440с.
158. Сучасна українська літературна мова. Морфологія.— К.: Наук. думка, 1969.—583с.
159. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис / О.Т. Волох, М.Т. Чемерисов, Є.І. Чернов.— 2-ге вид., перероб. і доп..—К.: Вища школа, 1989.— 334с.
160. Сучасна українська лiтературна мова: Пiдручник / А.П.Грищенко, П.I.Мацько, М.Я.Плющ та iн., За ред. А.П.Грищенка.—2-ге вид., перероб. i допов.—К.:Вища школа, 1997.—493с.
161. Сучасна українська мова: Лексикологія (Конспект лекцій).— К.: КДПІ, 1992.— 39с.
162. Таємниця мовної метафори // Культура української мови: Довідник / С.Я. Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник, К.В. Ленець та ін.; За ред. В.М. Русанівського.— К.: Либідь, 1990.—С.244—248.
163. Тараненко О.О. Полісемічний паралелелізм і явище семантичної аналогії.— К.: Наук. думка, 1980.— 115с.
164. Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция // Метафора в языке и тексте / Отв. ред. В.Н.Телия.— М.: Наука, 1988.— С.26—52.
165. Терещенко С.І. Шляхи формування лексичної синоніміки української мови (явища синонімізації і десинонімізації): Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Ін-т української мови.— К., 1996.— 23с.
166. Термін і художнє