СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ, КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.В.Н.КАРАЗІНА

На правах рукопису

УДК 81’37: (001.4: 004)

НІКОЛАЄВА аЛЛА оЛЕКСІЇВНА

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА характеристика ТЕРМІНОЛОГІЇ
ПРОГРАМУВАННЯ, комп’ютерних МЕРЕЖ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник —
Калашник Володимир Семенович,
доктор філологічних наук,
професор

Харків-2002

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ, КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ 11
1.1 Теоретичні аспекти дослідження терміносистеми галузі комп’ютерної техніки............................................................................................................ 11
1.2 Мотивованість терміна................................................................. 26
1.3 Екстралінгвістичні особливості формування терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації.................... 31
1.4 Структурно-типологічний опис термінів галузі комп’ютерної техніки в англійській та українській мовах............................................................... 37
Висновки до розділу 1......................................................................... 49
РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ І СПОСОБИ НОМІНАЦІЇ ТЕРМІНІВ ГАЛУЗІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ.......................................................................... 51
2.1 Специфіка морфологічної будови синтетичних термінів програмування, баз даних, систем та мереж і захисту інформації............................................ 51
2.2 Особливості адаптації англо-американізмів у терміносистемі галузі комп’ютерної техніки................................................................................ 64
2.3 Парасинтетичні моделі................................................................. 72
2.4 Терміни-композити та юкстапозити........................................... 75
2.5 Субстантивація та ад’єктивація як основні види конверсії у термінології галузі комп’ютерної техніки....................................................................... 81
2.6 Калькування.................................................................................. 90
2.7 Аналітична деривація у терміносистемі програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації...................................................................... 104
2.8 Абревіатури................................................................................... 112
Висновки до розділу 2....................................................................... 121
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ СИСТЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ, КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ.................................................................................................. 124
3.1 Семантичні зв’язки між терміноелементами........................... 124
3.2 Модифікація значення мовних одиниць у термінології галузі комп’ютерної техніки.......................................................................................................... 132
3.2.1 Полісемія..................................................................... 132
3.2.2 Відепоніми.................................................................. 140
3.3 Термінологізація та транстермінологізація............................. 141
3.4 Номенклатурна номінація у термінології галузі комп’ютерної техніки 152
Висновки до розділу 3....................................................................... 157
ВИСНОВКИ.......................................................................................... 160
ЛІТЕРАТУРА....166
ДЖЕРЕЛА............................................................................................. 185

ВСТУП

Прискорений розвиток науки, техніки та культури останніх десятиліть зумовив швидке збільшення обсягів створюваної та розповсюджуваної інформації, ускладнення структури інформаційних потоків і посилення їх значення у житті суспільства. Швидке зростання інформаційного обміну у сфері культурних, наукових та технічних комунікацій викликало потребу у номінації значної кількості нових понять продуктів пізнавальної та творчої діяльності людини, уточнення окремих термінів, а інколи й перебудови понятійного апарату наукових дисциплін і відповідних термінологій. Необхідність ревізування існуючих та формування нових концептуальних систем з побудовою адекватних номенів у мові є наслідком того, що комп’ютерні науки, тобто програмування, захист інформації у комп’ютерних мережах, створення різноманітних баз даних, систем і середовищ, виникли лише кілька десятиліть тому на межі кількох галузей. Такий шлях є природним для розвитку науки, бо на всіх етапах еволюції їй притаманні дві протилежні та взаємопроникні тенденції: з одного боку, диференціація та спеціалізація окремих галузей, а з другого активні інтеграційні процеси. Лексичний склад термінології програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації детермінується синтезом знання, взаємодією наук і відбиває як внутрішні, так і зовнішні зв’язки наукової дисципліни, що, в свою чергу, дозволяє глибше проникати в мовну природу досліджуваної терміносистеми, виявляти умови й особливості її формування та прогнозувати тенденції подальшого розвитку.
Унаслідок стрімкого поширення комп’ютерних мереж, упровадження нових технологій, випуску все більшого асортименту програмних продуктів, постійного їх оновлення та необхідності захисту інформації у різних сферах промисловості та бізнесу процес створення нових понять охопив не тільки термінологію в її традиційному розумінні, а й різноманітний шар мовних одиниць. До складу спеціальної лексики комп’ютерних наук включено назви класів та конкретних виробів обчислюваної техніки, зв’язку, прикладних систем, даних та їх збереження, настільних видавничих систем, історії, оброблення інформації, виводу даних, програмування, систем та середовищ, назви видів робіт та послуг, компаній, організацій та закладів, професій, техніко-економічних показників тощо. До цієї лексики додається номенклатура товарні знаки, штампи та інші спеціальні позначення, що використовуються в різноманітній діловій документації. Певна її частина репрезентована термінами, інші це стійкі лексичні та лексико-синтаксичні одиниці різних типів: від словосполучень, скорочень та абревіатур до сполучень слів з елементами штучних знакових систем. Цей величезний за обсягом шар спеціальної лексики знаходиться у стані безперервної динаміки, оскільки змінюються технології та виробництво, вдосконалюється управління та розвивається бізнес. Функціонально це один великий, хоча й дещо розмаїтий, шар лексики, за допомогою якого відбувається фіксація нових знань і номінуються денотати, забезпечується передавання та сприйняття наукової та соціальної інформації. І власне термінологія, і спеціальна лексика досліджуваної галузі є складовими частинами інформаційних потоків, що забезпечують функціонування усіх сфер суспільства.
Інтенсифікація зв’язків між наукою, технікою та промисловістю висвітлила невідповідність між наявною термінологією програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації, що виникла до певної міри стихійно, та раціонально впорядкованими системами термінів наук, час існування яких обчислюється століттями.
Розширення обсягу міжнародної інформації, розвиток галузі комп’ютерної техніки, що вимагає певної системи понять для уточнення денотативної та сигніфікативної визначеності терміна, а також відсутність автохтонної україномовної комп’ютерної термінології для описування новітніх досягнень зумовлюють широке використання запозичених термінів (переважно англо-американського походження) та перекладних еквівалентів, коли для заповнення лакун уводяться поряд з окремими запозиченими термінами і терміноелементами оформлені термінологічні мікрополя і вже усталені термінології нових наукових напрямів. Активно використовується інтернаціональний термінологічний фонд, який становлять власне інтернаціоналізми, інтернаціональні лексичні дериваційні морфеми і основи, інтернаціональні лексичні, семантичні, та фразеологічні аналоги (приховані запозичення), міжнародні терміни-абревіатури, міжнародна наукова символіка, комбіновані терміни.
Сучасна термінотворчість у Європі значною мірою відрізняється цілеспрямованою політикою в упорядкуванні мов та стандартизації їх поняттєвого апарату, гармонізації, уніфікації як на національному, так і на міжнародному рівнях. Таке раціональне регулювання процесу зумовлене об’єктивними чинниками реальною потребою суспільства в однозначній науковій комунікації.
Пропонована робота це перша спроба системного структурно-семантичного аналізу української комп’ютерної лексики. Концептуальним підґрунтям дослідження стали праці, що висвітлюють загальні проблеми термінології, зокрема таких авторів, як В.Акуленко, В.Даниленко, А.Д’яков, Т.Кияк, І.Кочан, А.Крижанівська, Д.Лотте, Г.Мацюк, Т.Панько, О.Реформатський, Л.Симоненко, О.Суперанська та ін., а також дослідників, що аналізували галузеві терміносистеми (Л.Боярова, М.Годована, І.Корнейко, О.Покровська, І.Сабадош та ін.). У російському термінознавстві проводився порівняльний аналіз дериваційних особливостей термінології обчислювальної техніки (А.Гільдіна), однак в україністиці лексика програмування, баз даних, систем та мереж і захисту інформації ще не була предметом всебічного наукового лінгвістичного дослідження.
Актуальність дисертації зумовлена комплексним лінгвопрагматичним підходом до вивчення структурно-семантичних особливостей терміносистеми галузі комп’ютерної технології, розглядом питань дериватології, які стосуються структурної організації словотвірного гнізда, а також репрезентацією дериваційної системи як сукупності реалізованих і потенційних одиниць, що передбачає виявлення теоретично можливих дериватів: зіставлення їх із кількістю реалізованих одиниць на базі порівняльного аналізу з релевантною терміносистемою англійської мови, лексика якої стала основним джерелом творення термінології комп’ютерних наук.
Усебічне і глибоке вивчення терміносистеми галузі комп’ютерної техніки стосовно різних рівнів мови і насамперед її лексичного складу та системи словотвору, виявлення закономірностей і тенденцій, що мають місце, розгляд чинників, що їх зумовлюють, дозволять не тільки дати рекомендації щодо мовних форм термінів відповідно до сучасних лінгвістичних норм, але й прогнозувати їх розвиток на перспективу.
Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами.Тема дисертаційного дослідження узгоджена з планом наукової роботи кафедри української мови Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, колектив якої працює над темою Аналіз системи функціонування рівнів української мови в ХVІІ-ХХІ ст.”
Головною метою дисертаційного дослідження є аналіз структурно-семантичної будови терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації, лексико-семантичних процесів, що зумовлюють її існування.
Об’єктом дослідження є українська термінологія галузі комп’ютерної техніки.
Джерельною основою дисертації стали терміни програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації, що увійшли до словників, монографій, збірників наукових праць, підручників і посібників для вищих і середніх навчальних закладів. Використано 50 джерел, список яких додається. Загальна кількість проаналізованих термінів складає 5100 лексичних одиниць.
Мета дослідження зумовлює необхідність виконання таких практичних завдань:
- проведення стратифікації усього шару лексики термінології галузі комп’ютерної техніки з урахуванням структурних, семантичних та типологічних характеристик;
- здійснення екстралінгвістичного аналізу відповідної термінології;
- розгляд словотвірних та структурних особливостей термінів названої галузі, визначення співвідношення національних та міжнародних компонентів;
- аналіз лексико-семантичних процесів, що відбуваються у терміносистемі програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації.
Розв’язання цих завдань неможливе без висвітлення окремих теоретичних питань, а саме:
- дефініції та класифікації терміноодиниць у сучасному мовознавстві, з’ясування їхнього статусу залежно від етимології, структури, семантики, сфери функціонування;
- визначення спільних і відмінних рис у термінології та номенклатурі;
- з’ясування специфіки дериваційного процесу у термінології.
Під час розгляду терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації було використано методи дослідження, які передбачають комплексний аналіз зібраного матеріалу на основі принципу неповної індукції, тобто від мовних явищ до побудови їх моделей:
· порівняльно-зіставний аналіз вихідних слів та їх перекладу;
· квантитативних вимірів;
· внутрішньо-лінгвістичний аналіз;
· узагальнення мовних фактів;
· традиційно-квалітативні спостереження.
За допомогою контрастивного опису зроблено спробу з’ясування смислових меж кожного терміна української мови та відповідно поняттєву еквівалентність термінологічних одиниць у межах терміносистем програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації порівнюваних мов з урахуванням змінюваності, рухливості семантичних меж терміна. Контрастивний опис двох терміносистем та їх тематичних груп розуміємо не як зворотну конфронтацію, а як паралельне дослідження однорівневих категоріальних явищ, притаманних англо- та україномовним термінам галузі комп’ютерної техніки.
З’ясуванню специфіки української термінології галузі комп’ютерної техніки сприяло зіставлення мовних явищ на різних рівнях (діафонічному, діаморфемному, діасемному) з метою виявлення в кожному з них спільних, індивідуальних і загальномовних ознак у їх взаємозв’язку з іншими структурними компонентами тексту.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим в україністиці системним дослідженням у сфері вивчення термінології комп’ютерних наук, проведеним на матеріалі української термінології галузі комп’ютерної техніки. Терміносистема програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації розглядається як складний комплексний об’єкт і вперше аналізується як система, визначаються тематичної групи комп’ютерної лексики, що перебувають у лексико-семантичному зв’язку; описуються дериваційні процеси у терміносистемі комп’ютерних наук та аналізується специфіка лексико-семантичних властивостей досліджуваної термінології.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання її матеріалів та результатів дослідження в курсах лекцій зі словотвору, ономастики, спецкурсах із проблем термінознавства, а також для подальших лінгвістичних студій, створення інформаційних мов, алгоритмів машинного перекладу, опрацювання інформації, записаної природними мовами з використанням комп’ютерів та лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем управління.
Апробація роботи. Основні положення дисертації викладалися на II Всеукраїнській конференції Українська термінологія і сучасність”(Київ, 1997), конференціях: Творчий доробок Ю.Шевельова і сучасні гуманітарні науки”(Харків, 1998), Міф і міфопоетика у традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості”(Харків, 1999), Філологічні аспекти дослідження дискурса”(Харків, 2001), а також обговорювалися на засіданнях кафедри українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки.
Публікація результатів дослідження. Різні аспекти досліджуваної проблеми відбито у п’яти публікаціях: у тому числі чотирьох статтях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Термінологія галузі комп'ютерної техніки та бізнесу визначається як система термінів широкого кола дисциплін: прикладних систем зв'язку, програмування, даних та їх зберігання, обробки й захисту інформації, мереж, систем та середовищ, що співвідносяться з системою понять цих галузей знань.
Матеріалом дослідження стали терміни, що увійшли до словників, монографій, підручників для вищих навчальних закладів та науково-популярних видань з питань інформаційних технологій. Було опрацьовано 5100 терміноодиниць.
Проведений аналіз терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації дозволив з'ясувати її лексико-семантичні особливості та зробити деякі узагальнення.
Спостереження над функціонуванням лексем на позначення матеріальної частини пристроїв, виробничих процесів та режимів, осіб і технічних дисциплін засвідчило, що термінологія галузі комп'ютерної техніки та бізнесу становить собою множинність взаємопов'язаних елементів, які створюють стійку єдність. Аналіз формування терміносистеми дозволяє твердити, що ряд проблем як теоретичного, так і практичного аспектів українського термінознавства ще не знайшли остаточного вирішення. Наше дослідження базується на ідеї цілісного розуміння лінгвістичних явищ та твердженнях про необхідність системного підходу до вивчення термінологічних процесів як у синхронії, так і в діахронії.
У першому розділі роботи подано теоретичні положення дослідження терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації щодо мовної природи терміна та його мотивованості, екстралінгвістичних чинників її формування, розглянуто структурні типи аналізованої терміносистеми.
Проблема семантики терміна та визначення його характеристик належить до основних дискусійних питань сучасних термінознавчих студій відбитих у роботах як вітчизняних науковців (Л.Симоненко, Т.Панько, А.Крижанівської, Т.Кияка, І.Мацько та ін.), так і зарубіжних дослідників, зокрема Д.Лотте, В.Даниленко, О.Реформатського, Б.Головіна. Певні дискусії серед фахівців викликає питання про значення терміна. На різних етапах розвитку науки, техніки та виробництва дефініції репрезентованого тією самою лексикою терміна змінюються, що стало підґрунтям для виникнення принципово різних поглядів на проблему. Прихильники цілісного нерозчленованого аналізу спеціальної лексики базуються на обмеженості вживання терміноодиниць. У результаті вони розглядаються як компоненти лексичної системи протиставлені лексиці загальновживаній. Другий підхід, „стилістичний”, ґрунтується на стилістичній функції лексичних одиниць. Третій погляд на проблему виходить з лексикостилістичної ознаки маркованостінемаркованості лексичних одиниць у термінології. І, врешті, четвертою позицією є підхід, коли стратифікаційні ознаки відбивають суть спеціального слова: роль лексичних засобів з погляду глибини інформації (понятійного змісту) та нормативність ненормативність терміна.
У нашому дисертаційному дослідженні дотримуємося думки, що термінологія є складовою частиною літературної мови, а термін інваріант (слово чи словосполучення), що означає наукове поняття, обмежене дефініцією та місцем, або назва спеціального предмета.
Питання смислової мотивованості терміна актуальні для аналізу терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації, оскільки, крім теоретичного наукового інтересу, має багато практичних застосувань у найрізноманітніших галузях виробничої діяльності, зокрема може стати критерієм визначення якості перекладу на природні та інформаційні мови, бо під час перекладу похідних мовних одиниць, не зафіксованих у машинному словнику, відтворюється лише їх внутрішня форма, а не значення. З’ясовано, що досліджувана терміносистема має невисокий рівень мотивованості терміноодиниць, оскільки часто до їхньго складу входять епоніми, символи, абревіатури та терміни, утворені шляхом зміни значення.
Екстралінгвістична детермінованість лінгвістичних процесів у термінології зумовлена чутливістю зовнішніх впливів на лексику, тому вивчення причинових зв’язків між соціальноекономічними та мовними явищами дозволяє пояснити більшість лінгвістичних процесів у терміносистемі. Аналіз термінології програмування, комп’ютерної техніки та захисту інформації висвітлив те, що в ній наявні номени, створені як окремими вченими (біт, аналітична машина, програматранслятор), так і групами фахівців (жучок, дисквінчестер тощо). Особливої ваги набуває екстралінгвістичний фактор під час розгляду лексичного складу досліджуваної терміносистеми, де значна частина терміноодиниць є іншомовними словами. Причиною позамовних мотивацій є численні контакти науковців різних країн, зростання освіченості користувачів комп’ютерних мереж, авторитетність мовиджерела, певна мовна мода.

Досить великий обсяг та гетерогенність комп’ютерної лексики з метою виділення окремих розрядів та специфічних лексем досліджуваної терміносистеми висувають вимогу її стратифікації. Виокремлено три класи термінів, що складають термінологію програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації: конкретно галузеві, вузько галузеві та власне галузеві терміни. Щодо залученої термінології, то в ній було визначено міжгалузеві терміни, властиві суміжним з аналізованою галузям, зокрема радіоелектроніці та кібернетиці, та терміни інших наук.
Специфікою терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації є формування у її межах практичної та науковотеоретичної автономних підсистем з функціонуючими в кожній з них термінами певного типу денотативного або сигніфікативного. У зосереджено увагу на встановленні кількісного та якісного складу досліджуваної термінології, понятійно-змістових методах її вивчення.
Зокрема виваженим критерієм визначення компонентного складу стало поняття системності. З’ясовано, що між загальнолітературною мовою та терміноодиницями немає суттєвих обмежень щодо полісемії та зміни семантичного значення. На нашу думку, це є свідченням лабільності меж між загальнолітературною мовою та аналізованою терміносистемою.
Запозичення, кальки та інтернаціоналізми складають більшість у лексиці термінології галузі комп’ютерної техніки.Абсолютні інтернаціоналізми та напівкальки не завжди мають повний збіг фонетичної структури, оскільки певна частина фонем є невіддільним компонентом грецької та латинської мов і чужі українській.
Специфікою досліджуваної терміносистеми є широке використання абревіатур та символів, що виступають як окремими терміноодиницями, так і їх компонентами. Використання епонімів на позначення наукових понять в аналізованій термінології не набуло поширення.
Достатньо великий прошарок у терміносистемі програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації складає номенклатура. На теоретичному рівні зроблено спробу визначити спільні та відмінні риси між терміном та номеном, подано їхні дефініції, досліджено перехід технічного номена до класу товарних знаків.
Аналіз словотворення, яке разом із калькуванням та запозиченням є основним способом номінації термінів галузі комп'ютерної техніки, дозволив з'ясувати, що термінотворення зі значенням процесу здійснюється в українській мові переважно шляхом афіксації та основоскладання. Дослідження українських паралелей до англомовних лексем продемонструвало, що останні досить часто співвідносні з українськими словосполученнями. Проте композити, утворені шляхом основоскладання, більш властиві мові-реципієнту. У мові-донорі релевантні утворення в межах досліджуваного семантичного поля зустрічаються досить рідко: typewriter, keyboard, type-out,type-in. З'ясовано, що специфікою дериваційних процесів порівняно з загальнолітературним словотворенням є комбіноване використання абревіатур, терміноелементів та чисел, а також сполучення українських, англійських та інтернаціональних словотворчих засобів. Виокремлено три типи сполучення терміноелементів: запозичена основа та український афікс, українська основа та інтернаціональний афікс, запозичена основа та інтернаціональний афікс. Визначальною рисою термінології програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації є відсутність усталеного набору дериваційних елементів та способів словотворення. Причину цього бачимо у невеликому терміні, що минув з часу виникнення галузі комп'ютерної техніки.
З'ясовано особливості лексико-семантичної організації терміносистеми програмування, баз даних систем та мереж. Інтерференція термінів різних сфер знань спричинила спеціалізацію лексем, що сприяла перетворенню термінів галузі комп'ютерної техніки не у міжгалузеві терміни, а в омоніми. Аналіз стилістичної асиміляції англо-американізмів у терміносистемі автохтонної мови дозволив виокремити синтагматичний та парадигматичний види лексичної полісемії, наявної у досліджуваній термінології.
Отримані результати дослідження терміносистеми програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації стосовно різних рівнів мови, її лексичного складу та системи словотвору, виявлення закономірностей і тенденцій, що мають місце, розгляд чинників, що їх зумовлюють, дозволять, не тільки дати рекомендації щодо мовних форм термінів відповідно до сучасних лінгвістичних норм, але й прогнозувати їх розвиток на перспективу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Азарова Л.Є. Складні слова в українській мові: Структура, семантика, концепція золотої пропорції”. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. 222 с.
2. Акуленко В.В Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во Харьковского университета, 1972. 216 с.
3. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике языков// Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. Кишинев: Штиинца, 1971. С.251-264.
4. Акуленко В.В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології// Мовознавство. 1997. №1. С. 12-19.
5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
6. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола. М.: Наука, 1967. 251 с.
7. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты (англицизмы в русском языке). Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. 312 с.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с.
9. Биржакова Е.Э., Войнова Л.А., Кутина Л.Л. Очерки по исторической лексикологии русского языка 18-го века. Языковые контакты и заимствования. Л.: Наука, 1972. 431 с.
10. Блинова О.И. Явление мотивации слов. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1984. 191 с.
11. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. М.: Воениздат, 1972. 120 с.
12. Борковский А.Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике (с толкованиями) /Сост. А.Б. Борковский. М.: Рус. яз., 1987. 333 с.
13. Бородина М.А., Гак В.Г. К типологии и методике историко-семантических исследований (на материале французского языка). Л.: Наука, Ленинградское отд-ние, 1979. 232 с.
14. Боярова Л.Г., Калашник В.С. Деякі особливості української математичної термінології (до укладання російсько-українського математичного словника) // Тези доп. 1-ої Міжнародної конференції Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1992. С.125-128.
15. Боярова Л.Г., Калашник В.С., Муромцев І.В. Про умови та межі використання кальок у науковій термінології // Тези доп. 2-ої Міжнародної конференції Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1993. С.82-85.
16. Боярова Л.Г., Корж О.П. Російсько-український словник сучасних банківських, фінансово-кредитних та комерційних термінів: Близько 10 000 термінів. Х.: Основа, 1997. 254 с.
17. Брагина А.А. Значение и оттенки значения в термине// Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С.37-47.
18. Будагов Р.А. Сходства и несходства между родственными языками: Романский лингвистический материал. М.: Наука, 1985. 272 с.
19. Будагов Р.А.Язык реальность язык. М.: Наука, 1983. 262 с.
20. Будняк Д. Терміни-словосполучення польського походження в лексичному складі української мови// 2-а Міжнародна наукова конференція Проблеми української науково-технічної термінології”. Тези доповідей. Львів, 1993. С.32.
21. Важева Ф.А. Некоторые принципы систематизации терминов и понятий ( на материале социологии)// Место терминологии в системе современных наук. М.: Изд-во МГУ, 1970. С.71-75.
22. Винницький В.М. Акцептуальна дублетність і кодифікація// Мовознавство. 1983. № 6. С.25-36.
23. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук.думка, 1988. 256 с.
24. Волкова И. Н. Стандартизация научно-технической терминологии. М.: Изд-во стандартов, 1984. 200 с.
25. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
26. Гак В.Г., Лейчик В.М. Субституция терминов в синтагматическом аспекте// Терминология и культура речи. М., 1981. С.47-57.
27. Галкина-Федорук Е.М. Слово и понятие. М.: Учпедгиз, 1956. 54с.
28. Ганич Д. І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища шк., 1985. 360 с.
29. Герд А.С. Еще раз о значении термина // Лингвистические аспекты терминологии. Воронеж, 1980. С.39.
30. Гнатишена І.М., Кияк Т.Р. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології К.Видавничий дім «КМ Academia”, 1996. 103 с.
31. Годована М.П. Формування сучасної української геологічної термінології: Автореф. дис....канд філол. наук: 10.02.01./ АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 1994. 16 с.
32. Головин Б.Н., Кобрин Р. Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высш. школа, 1987. 104 с.
33. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наук.думка, 1991. 192 с.
34. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова: (Відіменні деривати). К.: Наук.думка, 1981. 199 с.
35. Городецкий Б.Ю. Термин и его лингвистические свойства// Структурная и прикладная лингвистика. 1987. Вып. 3. С.54-62.
36. Горпинич В. О. Українська словотвірна дериваційна термінологія. Дніпропетровськ : ДДУ, 1998. 189 с.
37. Гречко В.А. Синонимия терминов// Актуальные проблемы терминологии и словообразования. Новосибирск, 1974. Вып. 3. С.447-450.
38. Гринев С.В. Терминологические заимствования (Краткий обзор современного состояния вопроса) // Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М.: Наука, 1982. С.108-135.
39. Гур’єва Л.Г. Суспільно-політична термінологія в мові періодики кінця 80-х — 90-х років // Українська термінологія і сучасність. К., 1998. С.199-203.
40. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
41. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии// Терминология и норма (О языке терминологических стандартов). М.: Наука, 1972. С.5-32.
42. Денисов. П.Н. Современные проблемы терминологии в науке и технике. М.: Наука, 1996 23 с.
43. Д’яков А.С, Кияк Т.Р. До питання про інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 1. Германська філологія: Збірник наукових праць. Чернівці: ЧДУ, 1996. С.88-94
44. Д’яков А.С, Кияк Т.Р. Роль етимології при прямому запозиченні нових термінів та терміноелементів // Проблеми зіставної семантики. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. К., 1995. С.100-101.
45. Д’яков А.С, Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. Дім КМ Асаdemіа”, 2000. 218 с.
46. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. 167 с.
47. Жлуктенко Ю.О. Українська мова на лінгвістичній карті Канади / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К.: Наукова думка, 1990. 176с.
48. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Московского ун-та, 1957. 322 с.
49. Зорич З.М., Черемшина Н.И. О специфике языка слов и языка символов в научном описании (на примере физики)// Исследования по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С.68-77.
50. Исследования по русской терминологии: Сб. статей. М.: Наука, 1971. 231с.
51. Іващишин О.М. Структурні особливості та семантична диференціація термінів - словосполучень у науково-технічних текстах// Іноземна філологія. 1996. Вип. 109. С.41-44.
52. Іващишин О.М. Принципи диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць // Тези доп. 2-ої Міжнародної наукової конференції Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1993. С.270 272
53. Калашник В.С., Покровська О.А. Складений термін у фразеологічному аспекті // Тези доп. Всеукраїнської наукової конференції Українська термінологія і сучасність”. К., 1996. С.97.
54. Калашник В.С., Савченко Л.Г. Українсько-російський словник наголосів. Х.: Каравела, 1997. 112 с.
55. Калашник В.С., Філон М.І. Термінологізація загальновживаного слова (семантико-лексикографічний аспект) // Тези доп. 3-ої Міжнародної конференції Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1994. С.88-89.
56. Калекина Т.Г. О математическом описании орфоэпических связей для буквосочетаний и отдельных грамматических форм // Проблемы бионики. Харьков: Выща шк. 1985. Вып. 34. С.39-44.
57. Калинин А.В. Лексика русского языка. М.: Изд-во МГУ, 1978. 232 с.
58. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с.
59. Карпіловська Є.А. Конструювання складних словотвірних одиниць. К.: Наук.думка, 1990. 155 с.
60. Кияк Т.Р. До питання про своє” та чуже” в українській термінології // Мовознавство. 1994. № 1. С.22-25.
61. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: Учеб. пособие. К.: УМК ВО, 1989. 103 с.
62. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (немотивированные и качественные характеристики). Львов: Вища школа, 1988. 162 с.
63. Кияк Т.Р. Науково-технічний переклад (теоретичні та практичні аспекти) // Іноземна філологія. 1992. Вип. 104. С.141-150.
64. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. К.: Наук.думка, 1984. 251 с.
65. Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. К.: Вища школа, 1984. 119 с.
66. Коготкова Т.С. Опыт лингвистического описання одной терминосистемы// Культура речи в технической документации. М., 1982. С.67-109.
67. Корнейко І.В. Становлення термінології медичної радіології в українській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01/ Харк. держ. пед. ун-т ім Г.С.Сковороди. Xарків, 1996. 18 с.
68. Кочан І.М. Термінологія телебачення та її специфіка// Тези доп. Всеукраїнської наукової конференції "Українська термінологія і сучасність". К., 1996. С.48.
69. Кочерга О. Ще раз про псевдосинонімію в українській науковій мові// Тези доповідей 4-ї Міжнародної наукової конференції: Проблеми української науково-технічної термінології.” Львів, 1996. С.13-14.
70. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению научно-технической терминологии / Сост. Коршунов С.И. Самбурова Г.Г. М.: Наука, 1979. 126 с.
71. Крижанівська А.В., Симоненко Л.О., Панько Т.І. Склад і структура термінологічної лексики української мови. К.: Наук.думка, 1984. 194с.
72. Крыжановская А.В. Сопоставительное исследование терминологии современных русского и украинского языков: Проблемы унификации и интеграции. К.: Наук.думка, 1985. 204 с.
73. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии/ АН УССР. Ин-т языковедения им.А.А.Потебни. К.: Наук.думка, 1987. 163 с.
74. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. М.: Наука, 1968. 208 с.
75. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений (семантика производного слова). М.: Наука, 1981. 200 с.
76. Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа (На материале герм.яз.). М.: Наука, 1974. 319 с.
77. Кубрякова Е.С. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. 238 с.
78. Кутина Л.Л. Языковые процесы, возникающие при становлении научных терминологических систем // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М.: Наука, 1970. С. 82 94.
79. Кучеренко Л.І. Комбінована варіантність слова// Мовознавство. 1985. № 5. С.61-64.
80. Ладижинський С. Засади українізації англомовних назв і термінів// Проблеми української науково-технічної термінології. Тези доповідей 4-ї Міжнародної наукової конференції. Львів, 1996. С.65-66.
81. Левковская К.А. Именное словообразование в современной немецкой общественно-политической терминологии и примыкающей к ней лексике. М.: Изд-во Академии наук СССР, 1960. 163 с.
82. Лейчик В.М. Терминысинонимы, дублеты, эквиваленты, варианты// Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. Новосибирск, 1973. Вып. 2. С.103-107.
83. Лейчик В.М. Люди и слова. М.: Наука, 1982. 177 с.
84. Лексико-номинативные свойства английского языка: (Статистика и динамика) / Сб. науч. тр. М.: Б.И., 1988. 176 с.
85. Лингвистические аспекты терминологии.: Сб. статей. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1980. 120 с.
86. Лингвистический энциклопедический словарь/ Под ред. В.Ярцевой. М.: Советская энциклопедия, 1990. 685 с.
87. Лингвистический энциклопедический словарь/ Под ред. О.С.Ахмановой. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 346 с.
88. Лисиченко Л.А. Лексикосемантична система української мови. Харків: Харків.держ.пед.ун-т ім.Г.С.Сковороди, 1997. 131 с.
89. Лотте Д.С. Как работать над терминологией. Основы и методы. М., 1968. 131 с.
90. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М.: Наука, 1982. 149 с.
91. Лотте Д.С. Краткие формы научно-технических терминов. - М.: Наука, 1971. 84 с.
92. Лотте Д.С. Образование и написание трехэлементных научно-технических терминов. М.: Наука, 1969. 119 с.
93. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории и методики. М.: Изд. АН СССР, 1961. 158 с.
94. Маковский М.М. Теория лексической аттракции: (Опыт функциональной типологии лексико-семантических систем). М.: Наука, 1971. 252 с.
95. Маковский М.М. Удивительный мир слов и значений: Иллюзии и парадоксы в лексике и семантике. М.: Высш. шк., 1989. 199 с.
96. Максимов В.М. Структура и членение слова. М.Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. 146 с.
97. Мартинюк М.М. Концептуальні засади термінотворення// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізвиховання і спорту. 1994. № 1. С.6-7.
98. Милославский И.Г. Вопросы словообразовательного синтеза. М.: Изд-во МГУ, 1980. 296 с.
99. Миронова Н.Н. Оценочный дискурс: проблемы семантического анализа// Известия РАН. Серия литературы и языка. 1997. Т.56. № 4. С.52-59.
100. Михайлишин Б., Слободян Н. Стійкість складених термінів та їхня природа// Всеукраїнська наук. конф. Українська термінологія і сучасність” : Тези доп. К., 1996. С.38.
101. Михайлишин Б. Чи графічні познаки у словниках є показником термінологічності словосполучень?// Проблеми української науково-технічної термінологиї. Тези доповідей 4-ї Міжнародної наукової конференції: Проблеми української науково-технічної термінології.” Львів, 1996. С.111.
102. Моргунюк В. Про доконану і недоконану дію в українській термінології.// Тези доповідей 4-ї Міжнародної наукової конференції: Проблеми української науково-технічної термінології.” Львів, 1996. С.40.
103. Морковкин В.В. Методологические основы создания учебных профессионально ориентированных лексикографических произведений// Подготовка и использование научно-технических словарей в системе информационного обеспечения: Тез. докл. Всесоюзн. конф. 14-16 октября 1986 г. М.: Рус. яз., 1986. С.29-32.
104. Морфологічна будова сучасної української мови / Відп. ред. Жовтобрюх М.А. К.: Наукова думка, 1975. 207 с.
105. Муромцев І.В. Морфеміка і словотвір сучасної української мови: Учбовий посібник. Харків, 1980. 59 с.
106. Муромцев І.В. Особливості освоєння лексики іншомовного походження в сучасній українській мові // Вісник Харківського ун-ту. № 284. Т.Шевченко. Питання мовознавства і літе