ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ У АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ : Локализация программных ПРОДУКТОВ В АНГЛО-УКРАИНСКОМ ПЕРЕВОДЕ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ОНИЩЕНКО ЮЛІЯ КОСТЯНТИНІВНА

УДК 81’255:004.418=111=161.2

ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ У АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

10.02.16 перекладознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Коломієць Лада Володимирівна
д. філол. н, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
Вступ.. 4
Локалізація як особливий різновид перекладу.. 14
1.1. Дискурс комп’ютерних технологій та локалізація в аспекті проблем перекладу. 14
1.2. Локалізація програмних продуктів: її сутність, специфіка, етапи та складові 17
1.3. Інтернаціоналізація як передумова здійснення локалізації 24
1.4. Категоріальний апарат перекладознавчого аналізу локалізації: загальнотеоретичні аспекти. 35
1.4.1. Роль перекладу та проблема еквівалентності в теорії локалізації 35
1.4.2. Проблема адекватності перекладів та роль адаптації в локалізації 48
1.4.3. Категорія перекладності в локалізації 54
1.4.4. Відтворення значень та змісту оригіналу в процесі локалізації 58
Висновки до розділу 1. 61
Ключові компоненти та характер здійснення перекладу програмної продукції. 63
2.1. Переклад термінів та спеціалізованої лексики як частина локалізації: лексико-семантичні аспекти. 63
2.1.1. Специфіка терміносистеми програмних продуктів як проблема перекладу. 66
2.1.2. Образність комп’ютерних термінів та особливості їх відтворення у перекладах. 75
2.2. Тенденція очужинення перекладів у сфері комп’ютерно-інформаційних технологій. 84
2.3. Явище інтерференції у перекладах програмних продуктів українською мовою................................................................................. ................................................................................. 86
Висновки до розділу 2. 92
Типові труднощі локалізації та способи їх подолання.. 94
3.1. Визначення труднощів локалізації 94
3.2. Способи розв’язання труднощів загальнолінгвістичного характеру в перекладі програмної продукції 96
3.3. Лексико-синтаксичні та мовностилістичні недоліки українських перекладів продукції компанії «Майкрософт» та способи їх подолання. 101
3.3.1. Пасивізація в українських перекладах програмної продукції 104
3.3.2. Неточності у застосуванні іменникових форм в українських перекладах програмної продукції 112
3.3.3. Лексико-семантичні недоліки у доборі українських відповідників та смислові неточності у перекладах програмної продукції 124
3.3.4. Неточності у застосуванні граматичних структур в українських перекладах програмної продукції 136
3.3.5. Деякі особливості стилістичного оформлення перекладених повідомлень комп’ютерних програм.. 146
3.4. Порівняльний термінологічний аналіз українських перекладів програмної продукції компанії «Майкрософт». 155
Висновки до розділу 3. 178
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 190
Додаток А.. 223
ДОДАТОК Б.. 244
Додаток В.. 257

Вступ
На сучасному етапі розвитку цивілізації етапі переходу до інформаційного суспільства роль мови і мовної комунікації невпинно зростає, набуваючи при цьому нових форм. Технічний прогрес, поєднання інформаційних і комунікаційних технологій розширили можливості обробки та поширення даних. Оскільки комп’ютер сьогодні є засобом створення, збереження та передачі даних, не можна обійти увагою питання, як все це відображається у мові та мовленні, що є їх носіями, та яким чином ця новітня інформація передається з іноземних мов. Іншими словами, в умовах проникнення комп’ютерних технологій до різноманітних сфер суспільного життя та з огляду на те, що ці технології запозичуються з інших країн та лінгвокультур, проблема перекладу в дискурсі, що їх обслуговує, стоїть особливо гостро.
У наш час у галузі комп’ютерних технологій інтенсивного розвитку та поширення набуває такий специфічний різновид перекладу як локалізація. Аналізу перекладознавчих аспектів локалізації, визначенню її особливостей та труднощів на матеріалі англо-українських перекладів присвячено це дослідження.
Локалізація програмної продукції є складним явищем, яке охоплює широке коло аспектів: економічні, технологічні та лінгвістичні. Переклад є невід’ємною, але не єдиною частиною локалізації, у процесі якої розв’язується цілий комплекс взаємопов’язаних завдань. У нашій роботі локалізація розглядається з точки зору перекладознавства, і саме за своєю перекладознавчою сутністю її обґрунтовано як особливий новий жанр перекладу. Серед аспектів перекладу в контексті локалізації зокрема висвітлюються такі: загальнотеоретичні, лексико-семантичні, граматичні, мовностилістичні та прагматичні.
Концептуальним підґрунтям цього дослідження стали праці науковців, у яких висвітлено загальні проблеми дискурсу комп’ютерно-інформаційних технологій, а саме проблеми розвитку мови, що відбуваються як наслідок виникнення нових технологічних реалій, які, в свою чергу, потребують відповідного відображення та закріплення у мові, а також адекватного відтворення при перекладі іншими мовами. Серед основоположних робіт, під впливом яких була сформована концептуальна база нашого дослідження, стали праці, присвячені особливостям комп’ютерного та мультимедійного дискурсів (О. Галічкіна [40], Є. Долуденко [63], А. Самаричева [181], І. Шуміліна [204-205, 131] та В. Мирошниченко [131]), проблемам української термінології та термінологічного планування (А. Ніколаєва [138], А. Д’яков, Т. Кияк та З. Куделько [51-53], Б. Рицар [161-172], Р. Мисак [166-168, 179], Р. Рожанківський [169-171, 173-179], Р. Микульчик [127-128, 163-165, 168], Б. Шуневич [206-208], І. Соколова [185], К. Городенська [48], Н. Непийвода [136]), та специфіці локалізації програмних продуктів з англійської мови (А. Pym [263-268], B. Esselink [227-228], S. Hall [237], P. Dohler [224] та ін.). Теоретико-методологічною основою перекладознавчого аналізу стали фундаментальні праці з теорії перекладу, з опорою на які визначено концептуальну базу локалізації як особливого різновиду перекладу (Ю. Найда [135, 256-260], К. Райс [156], Дж. Кетфорд [219], В. Коллер [243-245], В. Віллс [291-292], Я. І. Рецкер [160], В. Н. Коміссаров [94-101], О. Д. Швейцер [199-201], П. Тороп [189]), а також дослідження, присвячені проблемам науково-технічного перекладу (В. І. Карабан [85-87], Є. Єнікєєва [70], В. В. Моргун [132] та ін.).
Забезпечення адекватності українських перекладів у галузі комп’ютерних технологій, яка швидко розвивається, є одною з найбільш нагальних проблем сучасного перекладознавства. Особливу актуальність та необхідність такого дослідження зумовлено активним поширенням англомовної програмної продукції на українському ринку та потребою точного та зрозумілого відтворення всіх мовних компонентів цієї продукції для кінцевих користувачів. Локалізація це особливий новий різновид перекладу, що за темпами та масштабами свого розвитку поступово виростає у окремий жанр, який є недослідженим у вітчизняних перекладознавчих працях. Україномовний дискурс комп’ютерних технологій, у якому оперує локалізація, а саме термінологічний апарат української мови у цій галузі, все ще перебувають на достатньо ранніх стадіях свого формування, а також постійно поповнюються новими одиницями на позначення новітніх технологічних реалій, в результаті чого якість існуючих українських перекладів програмної продукції з англійської мови залишається недостатньо високою, а шляхи підвищення їхньої якості недостатньо дослідженими. Вивчення проблем перекладу програмних продуктів у реальному часі, тобто паралельно до моменту їхньої появи, дозволяє одержати цілісні уявлення про лексико-семантичні, структурно-граматичні, мовностилістичні та прагматичні особливості цих перекладів та запропонувати шляхи їх удосконалення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у рамках наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Європейські мови та культури у контексті глобалізації світових процесів» (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Метою роботи є розробка комплексної стратегії локалізації програмної продукції українською мовою та виправлення на її основі істотних недоліків у існуючих перекладах, зокрема програмних продуктів компанії «Майкрософт», що локалізувалися українською мовою упродовж 2002-2007 років.
Вирішення поставленої мети зумовило розв’язання таких завдань:
1. сформулювати концепцію локалізації та обґрунтувати її специфіку, роль та місце в системі понять теорії перекладу;
2. визначити категоріальний апарат для аналізу локалізації програмної продукції як нового жанру перекладу;
3. з’ясувати специфіку терміносистеми програмної продукції, що становить труднощі під час перекладу;
4. виокремити та вивчити лексико-семантичні, граматичні, мовностилістичні та прагматичні особливості сучасних перекладів програмної продукції українською мовою;
5. виявити недоліки та невідповідності у локалізації програмної продукції українською мовою, з’ясувати причини недостатньої якості здійснюваних перекладів, визначити типові труднощі, систематизувати прийоми перекладу та виправити помилки.
Об’єктом нашого дослідження виступає текстова частина програмного продукту (комп’ютерної програми, веб-сторінки тощо), що є видимою для користувачів і представлена англійською (оригінал) та українською (переклад) мовами.
Предметом дослідження є лексико-семантичні, граматичні, мовностилістичні та прагматичні особливості локалізації програмної продукції з англійської мови українською.
Джерельною основою роботи стали бази перекладів операційних систем Windows XP та Windows Vista і програмного забезпечення Office компанії «Майкрософт» з англійської мови українською та іншими мовами, а також бази перекладів, надані іншими компаніями, що здійснюють локалізацію своєї продукції для українського ринку, загальною кількістю більше 70000 прикладів. Кількість відібраних та проаналізованих текстових повідомлень та їх перекладених відповідників складає 3 672 одиниці. Добір матеріалу здійснювався методом суцільної вибірки за ключовими словами та словосполученнями.
Методи дослідження. У дослідженні було застосовано комплексний перекладознавчий аналіз, що базується на фундаментальних працях вітчизняних та західних дослідників, а також ураховує найновіші тенденції у тлумаченні локалізації як лінгвістичного явища. Порівняльний метод застосовувався з метою зіставлення дискурсів комп’ютерних технологій в обох мовах та встановлення їхніх спільних і відмінних рис. Контекстуальний метод застосовувався з метою виявлення недоліків та неточностей існуючих перекладів програмної продукції, до яких були запропоновані інші варіанти перекладу в умовах наявності контексту та без нього. Елементи статистичного аналізу були частково залучені задля підкріплення аргументації дослідження у кількісному вираженні. Лексико-семантичний, граматичний та стилістичний аналіз дав змогу підібрати адекватні відповідники для англійських термінів, терміносполучень, спеціалізованої лексики та цілісних синтаксичних конструкцій в українській мові з урахуванням особливостей різних стилів. Наше дослідження також базується на інтроспективному методі, оскільки більшість пропозицій щодо удосконалення перекладів програмної продукції спирається на приклади з власної практики.
Наукову новизну роботи становить те, що в дисертації вперше:
надано визначення явища локалізації для сучасної теорії перекладу та здійснено обґрунтування її засад як особливого жанру та предмету перекладознавчого вивчення;

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження локалізації програмної продукції з англійської мови українською дозволило з’ясувати та уточнити її теоретичні та практичні аспекти в системі понять теорії та практики перекладу, а також зробити деякі узагальнення.

1. Аналіз локалізації як особливого нового жанру перекладу дозволив установити, що вона є недостатньо вивченою в українському перекладознавстві, а ряд її теоретичних та практичних проблем і досі не знайшли остаточного вирішення. Під локалізацією розуміється особливий різновид технічного перекладу, що здійснюється у дискурсі комп’ютерних технологій, спрямований на комплексне відтворення текстової частини програмної продукції засобами іншої мови та включає в себе мовно-культурну інтерпретацію та адаптацію текстів перекладу відповідно до специфічних потреб та очікувань цільової аудиторії. Локалізація як перекладознавчий феномен складається з кількох етапів: інтернаціоналізації (попередньої підготовки вихідних текстів до перекладу шляхом здійснення внутрішньомовного перекладу (у разі необхідності)), власне перекладу (відтворення підготовлених текстових елементів програмного продукту засобами іншої мови, що включає переклад текстів програми, матеріалів інтерактивної довідки, супровідної документації, інформації в інтернеті та ін.), гуманізації (адаптації технічних повідомлень та їх перевираження мовою, зрозумілою для широкого загалу користувачів) та тестування локалізованого продукту (перевірки збереження функціональності та коректності відображення програмного продукту в умовах нового мовного оформлення). Зазначені етапи локалізації є тісно взаємопов’язаними та взаємозалежними, а кожен наступний етап може виконуватися паралельно до попереднього, забезпечуючи неперервність та інтерактивність локалізаційного процесу.

2. Теоретичне обґрунтування локалізації дало змогу виявити її специфічні характеристики в контексті загальної теорії перекладу. Для аналізу локалізації були залучені основні перекладознавчі категорії, такі як еквівалентність, адекватність, перекладність та ін. Було визначено, що локалізація здійснюється в особливому контексті тотального перекладу, що охоплює сам текст та весь комплекс екстралінгвістичних компонентів, які з ним пов’язані. Відповідно до цього перекладність тексту, відношення еквівалентності та адекватність визначаються у комплексі з екстралінгвістичним контекстом, у якому здійснюється локалізація, а також з урахуванням прагматичного аспекту, настанови на реципієнта та необхідності випрозорення глибинного смислу оригіналу в перекладі.
Вимога еквівалентності є невід’ємною як для теорії перекладу, так і для теорії локалізації, що, в першу чергу, передбачає максимальну повноту відтворення вихідного тексту на комунікативно-функціональному рівні. Однак, урахування прагматичних факторів у локалізації, де добір відповідних одиниць у цільовій мові регулюється різноманітними екстралінгвістичними факторами, а саме мультимедійною природою програмної продукції та особливостями функціонування та відображення у ній одиниць тексту, може призводити до необхідності відмовлятися від найбільш повного відтворення змісту оригіналу та вдаватися до адаптацій, які можуть суперечити уявленням про еквівалентність. З огляду на це вирішальною для теоретичного осмислення локалізації визначається категорія адекватності.
Адекватний переклад у більшості випадків передбачає відступ від формальної еквівалентності та застосування адаптивних стратегій з метою оптимального відтворення змісту та збереження прагматичного інваріанту оригіналу в перекладі. Потреба у здійсненні адаптації цільового тексту при локалізації залежить від різноманітних лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, починаючи з розмірів графічних елементів, у яких розміщується текст перекладу в програмі, прийнятих вимог щодо стилю та термінології в цільовій мові для текстів цього типу та закінчуючи особливостями місцевого законодавства та реаліями промисловості, для якої реалізується та чи інша програмна продукція. Відповідно до цього під адекватною локалізацією розуміється створення граматично правильного, зрозумілого для кінцевих реципієнтів тексту, що відповідає лексико-стилістичним настановам цільової мови, в умовах коректного відображення перекладених повідомлень на екрані комп’ютера та відповідного виконання всіх функцій програмного продукту з новими назвами у його локалізованій версії.
Що стосується питання перекладності текстів програмних продуктів, які в українській лінгвокультурі характеризуються значним впливом та присутністю іншомовних елементів, наше дослідження спростовує хибні уявлення про те, що ці матеріали є неперекладними. Безперечно, стан розвитку дискурсу комп’ютерних технологій в англійській та українській лінгвокультурах не є однаковим, у результаті чого виражальні можливості у перекладі з англійської мови українською є доволі обмеженими. Однак, незважаючи на наявність поняттєвих лакун між двома лінгвокультурами, а також постійне поповнення словникової бази неологізмами, відтворення таких текстів є можливим, що повинно відбуватися за умови виконання принципу адекватності з обов’язковим збереженням основних функцій оригіналу в перекладі.

3. Особлива практична нагальність обраної теми зумовлена активним поширенням англомовного програмного забезпечення на українському ринку та потребою точного, зрозумілого відтворення всіх мовних компонентів цієї продукції для кінцевих користувачів. Однак, з огляду на те, що україномовний дискурс комп’ютерних технологій, а також термінологічний апарат української мови у цій галузі не тільки перебуває на достатньо ранніх стадіях свого формування, але і постійно поповнюється новими одиницями на позначення новітніх технологічних реалій, якість існуючих перекладів програмних продуктів з англійської мови залишається недостатньо високою. Зокрема переклади програмної продукції компанії «Майкрософт», які було проаналізовано у рамках цього дослідження, не тільки характеризуються специфічними недоліками, пов’язаними з мовним відтворенням інтерфейсу користувача, такими як несистематичність вживання відповідників для термінів та спеціалізованої лексики, значна варіативність та синонімія, потужний вплив та інтерференція з боку англійської та російської мов, але і потерпають від численних неточностей в плані лексико-синтаксичної побудови перекладних повідомлень та їх стилістичного оформлення.
Переклад термінів та спеціалізованої лексики розглядається як невід’ємна частина локалізації, що характеризується специфічними труднощами внаслідок постійного оновлення та поповнення терміносистеми новими одиницями, що потребують відповідного відтворення. Крім того, англомовні терміни у сфері комп’ютерних технологій характеризуються високим рівнем метафоричності (hot key клавіша активізації, warm boot «тепле» перезавантаження (без вимикання живлення), bind copy прихована копія, user-friendly зручний у використанні, surf the Web пошук в Інтернеті (Windows XP, Office 2003), багатозначності та омонімії (picture малюнок, зображення та кадр; line лінія та рядок; display екран, дисплей; показати та відобразити; link посилання та зв’язок; checked перевірений та відмічений (=selected with a check mark) (Windows XP, Office 2003), що в умовах послаблених зв’язків з контекстом створює додаткові труднощі під час добору перекладних відповідників.
Способи утворення назв та термінів, а також стилістичне оформлення текстів у сфері комп’ютерних технологій є культурно вмотивованими та відображають особливу картину світу вихідної культури, що відповідним чином виражається у мові. Цим зумовлюються додаткові труднощі у локалізації програмної продукції, що пов’язані з необхідністю пристосування тексту перекладу під нові стандарти та норми, які можуть переноситися з вихідної лінгвокультури у цільову відповідно до типу дискурсу, або навпаки потребувати адаптації та перевираження змісту оригіналу в перекладі відповідно до існуючих мовленнєвих традицій цільової мови.
З огляду на те, що україномовний дискурс комп’ютерно-інформаційних технологій все ще перебуває у стані становлення, більшість норм щодо перекладу та мовностилістичного оформлення текстів не є визначеними. Такі умови зумовлюють наявність високого рівня транслітерацій, транскрипцій (апгрейд (upgrade), акаунт (account), бекап (backup), браузер (browser), банер (banner), букмарк (bookmark), кеш (cache), клік (click), кукі (cookie), логін (login), кодек (codec), онлайновий (online), фреймовий (frame), мультимедійний (multimedia), конфігурувати (configure), інсталювати (install) та кальок (control panel панель керування, task manager диспетчер завдань, stationery wizard майстер створення бланків, media library бібліотека мультимедіа, playlist список відтворення, quick launch bar панель швидкого запуску (Windows XP, Office 2003) з вихідної лінгвокультури на рівні лексико-синтаксичного вираження змісту, а також на рівні пристосування стилю перекладних текстів під стилістику текстів оригіналу. Разом з цим, вплив загальних настанов щодо оформлення технічних текстів також присутній в українських перекладах у сфері комп’ютерно-інформаційних технологій, що призводить до неоднорідності та гібридизації стилю в єдиному контексті.
Однак, незважаючи на недостатньо розвинену термінологічну базу в зазначеній сфері, українська мова має достатні виражальні засоби для перекладу більшості термінів з англійської мови. Аналіз на структурному рівні дозволив установити, що терміни зі значенням процесу, дії та події в українській та англійській мовах утворюються переважно шляхом афіксації та основоскладання. Найпродуктивнішими суфіксами для утворення назв процесів були виявлені суфікси -аці(я), -уван, -юван, -анн, -енн (copying копіювання, sorting сортування, blocking блокування, formatting форматування, sorting прокручування, coding кодування, configuration конфігурація, installation інсталяція, initialization ініціалізація, activation активація, synchronization синхронізація, navigation навігація тощо) (Windows XP, Office 2003). Найпродуктивнішими суфіксами для утворення назв пристроїв були встановлені суфікси ник, ач та ор (встановлювач, обробник, будувач, планувальник, провідник, сортувальник, ідентифікатор, транслятор, конвертор, перемикач, розділювач, розпізнавач, зчитувач) (Windows XP, Office 2003). Особливою активністю у творенні термінів на позначення процесів і пристроїв виявився словотвірний процес основоскладання різних типів (гіпертекст, гіперфрейм, метафайл, автоблокування, автозавантаження, мультизадачнісь, макропарметр, графопобудовник, тест-програма, буфер-текст, інтернет-сторінка, веб-посилання, програма-диспетчер, стрілка-вказівник, мета-функція) (Windows XP, Office 2003).
Основна проблема перекладу та творення термінів у дискурсі комп’ютерних технологій українською мовою полягає у тому, щоб підібрати адекватний відповідник, що якнайкраще відтворює семантику оригіналу, серед множини можливих функціональних варіантів. Крім того, у цьому процесі значну увагу слід приділяти інтерферентним впливам англійської та російської мов, з метою врегулювання та зменшення цих впливів на формування термінології та стилістики україномовного дискурсу комп’ютерних технологій та програмного забезпечення.

4. Проведений огляд мовностилістичних особливостей локалізації програмної продукції показав, що вони існують на всіх рівнях перекладу на лексико-семантичному, граматичному та стилістичному. Деякі з проаналізованих особливостей є спільними для перекладів у технічному дискурсі, однак поряд з ними існує цілий ряд специфічних проблем, серед яких можна виокремити відсутність контексту, особливості композиції (фрагментарність) повідомлень, відсутність норм і стандартів перекладу термінів та спеціалізованої лексики, а також вказівок щодо застосування стилів. Розробка таких вказівок та гармонізація термінології можуть значно сприяти вирішенню основних труднощів локалізації. У рамках цього дослідження надано пропозиції щодо уніфікації перекладу найбільш проблемних одиниць спеціалізованої лексики, загальний огляд яких подається у додатку В. При цьому, найбільша проблема локалізації програмної продукції українською мовою з перекладознавчої точки зору полягає не стільки у відтворенні окремих термінів за словниковим значенням, скільки у здатності до здійснення адекватного перекладу цілісних повідомлень для кожного конкретного продукту, так щоб кожна назва вповні відтворювала зміст позначуваних функцій та щоб описи цих функцій і вказівки щодо їх виконання були максимально зрозумілими для кінцевих користувачів. Серед мовностилістичних рекомендацій, сформульованих у результаті проведеного аналізу існуючих перекладів програмної продукції, першочерговими є:
§ уникнення надмірної пасивізації та деперсоніфікації в українських перекладах:
User aborted transfer. à Передачу перервано користувачем. (Windows XP) à Користувач перервав пересилання.

§ уникнення застосування складних аналітичних дієслівних конструкцій («дієслово + іменник», «дієслово + дієслово», «дієслово+дієслово+іменник», «дієслово+дієслово+дієприкметник») замість окремих дієслів у ролі присудків або їх частин:
Unable to merge offline changes on.à Не вдається виконати злиття автономних змін. (Windows XP) à Не вдається об’єднати автономні зміни.

§ зменшення кількості невмотивованих складнопідрядних речень з підрядними означальними та заміна їх простими реченнями з іменниково-прикметниковими та дієприкметниковими конструкціями:
Text color will become the nearest supported color. à Колір тексту буде змінено на найближчий колір, який підтримується.(Word 2003) à
Колір тексту буде змінено на найближчий наявний колір.

§ урахування прагматичної функції та підтримання настанови на адресата (кінцевого користувача) при побудові перекладних повідомлень українською мовою:
You cannot install this program because the date for installing the program has expired. à Не вдається установити цю програму, оскільки термін її установки минув. (Windows XP) à Ви не можете встановити цю програму, оскільки термін для її встановлення минув.

§ диференціація застосування віддієслівних іменників на позначення дії, події та наслідку (типу, вставляння вставлення вставка), уникнення перенасичення текстів перекладу віддієслівними іменниками, що закінчуються на ння, ття, та застосування дієслів або інших способів перекладу (прикметників, дієприкметників, дієприслівникових зворотів та ін.) замість віддієслівних дериватів, де це можливо:
Unlocks the selected fields for updating. à Зняття блокування оновлення виділених полів.(Word XP) à Дозволити оновлення обраних полів.

Reset All Folders . à Скид для всіх папок. (Windows XP) à Відновити всі папки.

§ підтримання однорідності застосування частин мови для перекладу назв аналогічних елементів інтерфейсу користувача, наприклад, застосування іменникових форм для назв вікон та застосування дієслівних конструкцій (у наказовому способі) для назв кнопок/команд і т.п., наприклад: «Зберегти як...» для назви команди меню та «Збереження документа» для назви вікна. (Word/Excel/Outlook/PowerPoint XP/2003)

§ необхідність ретельного добору відповідників на всіх рівнях з метою випрозорення глибинного, прагматичного змісту оригіналу в перекладі:
Compare Side by Side with: à Порівняти поруч з: (Office 2003) à Зіставити документ з:

§ уникнення буквального перекладу та двозначності:
Installation failed. à Установка скінчилася невдало. (Windows XP) à Під час встановлення програми виник збій.

§ уникнення жаргонізмів та професіоналізмів; орієнтація на пересічного користувача-непрофесіонала:
The path is a read-only property and cannot be changed. à Властивість Path доступна лише для читання і не може бути змінена. (Word XP) à Вказаний мережевий шлях доступний лише для читання і не може бути змінений.

§ розробка стандартів щодо відтворення стилістично забарвлених компонентів (наприклад, формул ввічливості, експресивних мовленнєвих актів тощо) відповідно до потреб локалізації як нового жанру перекладу; адаптація стилістично забарвлених елементів тексту відповідно до нових вимог щодо перекладу програмних продуктів:
Publishing presentation. Please wait... à Публікація презентації. Зачекайте... (Windows XP)
порівняти з:
Saving File. Please Wait. à Триває збереження файлу... Зачекайте, будь ласка. (Windows XP)

Welcome to System Restore à Відновлення системи (Windows XP)
порівняти з:
Welcome to Search Companion! à Вас вітає помічник із пошуку! (Windows XP)

5. Детальний аналіз локалізації показав, що цей різновид перекладацької діяльності супроводжується численними труднощами різного характеру, які умовно можна розділити на лінгвістичні, технологічні, культурологічні та організаційні. Найчисельнішою групою серед перерахованих виявилася група лінгвістичних труднощів, однак ураховуючи особливий тип дискурсу, в якому здійснюється локалізація, неможливо оминути увагою й технологічний аспект, який значною мірою визначає способи перекладу та виокремлює локалізацію як його особливий жанр. Під технічними труднощами розуміються складнощі у перекладі, що виникають як наслідок специфічного технічного середовища, в якому він здійснюється. Вони визначаються такими факторами, як наявність особливих екстралінгвістичних значущих одиниць, які є невід’ємною частиною текстів, що відтворюються, та потребують відповідного передання і пристосування у перекладі, форма якого, нарівні зі змістом, також відіграє вагому роль. Крім того, проблематика здійснення перекладу цього типу мотивується особливістю жанрової приналежності текстових повідомлень комп’ютерної програми, які, згідно з виявленими ознаками, діють на суміжжі науково-технічного та інформаційно-публіцистичного стилів, що, з одного боку, зумовлює наявність великої кількості спеціальної технічної термінології, а з іншого, за мовностилістичним оформленням характеризуються значною кількістю непритаманних науково-технічному стилю елементів, що мають на меті забезпечити доступність цих текстів для розуміння широким загалом неспеціалістів, що працюють з комп’ютером, тим самим гарантуючи реалізацію прагматичної функції у перекладі.
Аналіз словникового матеріалу, який охопив п’ять спеціалізованих англо-українських словникових видань, дозволив виявити, що похибки та неточності перекладів у сфері комп’ютерних технологій існують і на лексикографічному рівні, що дає привід стверджувати, що створення адекватного словника термінів у цій сфері все ще попереду. Серед довідкових джерел, які значною мірою сприяють вирішенню проблеми стандартизації української термінології у цій сфері, потрібно відзначити «Англійсько-український глосарій виробів Microsoft®: громадська редакція» за ред. Б. Рицара [295], який було видано в результаті інтерактивної співпраці численних спеціалістів у рамках проекту громадського словникового проекту Microsoft Community Glossary Project for Ukrainian [315], а також відкритий словниковий проект англо-українського словника технічних термінів, що розробляється під егідою Linux [305]. Останній, на нашу думку, є одним з найбільш інтерактивних словникових проектів з огляду на частотність поповнення новими термінами, що є особливо важливим для досліджуваного типу дискурсу, а також характеризується достатньо високою точністю пропонованих перекладних відповідників порівняно з іншими аналізованими словниками.
З огляду на все вищезазначене можна підсумувати, що локалізація програмної продукції українською мовою є одним із найбільш актуальних напрямів практики перекладу, що стрімко розвивається. Урахування рекомендацій цього дослідження може сприяти розвитку цієї діяльності в Україні на більш високому та якісному рівні. Виробивши однозначні, чіткі та прийнятні робочі критерії щодо відтворення текстових повідомлень програмних продуктів на основі рекомендацій, поданих у цьому дослідженні, ми маємо на меті звести необхідність у корекції майбутніх перекладів продукції у цій галузі до мінімуму. Розробка подальших рекомендацій, усталення стандартів перекладу та підготовка довідкових, лексикографічних матеріалів у цій сфері повинні відбуватися у тісній співпраці фахівців різних галузей (філології, перекладознавства, комп’ютерних технологій, електроніки та ін.) з метою добору адекватних способів перекладу, формування узгодженої, однозначної, чіткої, а також змістовно і граматично правильної бази відповідників для спеціалізованої лексики, гармонізація принципів відтворення стилю у цьому новому специфічному жанрі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
НАУКОВО-КРИТИЧНІ ПРАЦІ ТА МАТЕРІАЛИ ПЕРІОДИКИ

1. Акуленко В. В. Научно-техническая революция и проблема интернационализации терминологии / В. В. Акуленко // НТР и функционирование языков мира. М. : Наука, 1977. С. 73-84.
2. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: Учеб.пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений / И. С. Алексеева. СПб. : Издательский центр «Академия». Филологический фак. СПбГУ, 2004. 352 с.
3. Антонова С. Н. Гибридность компьютерного дискурса / С. Н. Антонова // Language and Literature [Електронний ресурс]. Тюменский государственный ун-т. Ф-т романо-германской филологии. Вып. 19. Режим доступу до журналу: http://frgf.utmn.ru/journal/No19/text02.htm. Цитовано за станом на: 21.11.2004 р.
4. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка / И. В. Арнольд. М. : Высш. школа, 1986. 295 с.
5. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры: Сборник. М. : Прогресс, 1990. С. 5-32.
6. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл (Логико-семантические проблемы) / Н. Д. Арутюнова. М. : Наука, 1976. 383 с.
7. Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 57-79.
8. Базылев В. Н. Интерпретативное переводоведение. Пропедевтический курс. / В. Н. Базылев, Ю. А. Сорокин // Вестник ВГУ. Серия лингвистика и межкультурная коммуникация. Вып. 2. Ульяновск, 2001. С. 12-14.
9. Байбакова І. Іноземна безеквівалентна лексика та способи її перекладу на українську мову / І. Байбакова, З. Казимира, Б. Шуневич // Проблеми української термінології: Матеріали 5-ї Міжнар. наук. конф. Львів, 1998. С. 9495.
10. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Л. С. Бархударов. М. : Междунар. отношения, 1975. 240 с.
11. Беликов В. И. Социолингвистика: Учебник для вузов. / В. И. Беликов, Л. П. Крысин. М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. 439 с.
12. Белозерова Н. Н. Законы симметрии и перевод / Н. Н. Белозерова // Университетское переводоведение. Материалы I Всероссийской научной конференции [Федоровские чтения”], (27-28 октября 1999 г.) / СПбГУ СПб. : Филологический ф-т СПбГУ, 2000. Вып. 1. С. 29-34.
13. Белянин В. П. Введение в психолингвистику / В. П. Белянин. М. : ЧеРо, 1999. 128 с.
14. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми / А. Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу. / Зб. наук. праць. К., 2001. № 5. С. 15-22.
15. Бєлова А. Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові / А. Д. Бєлова // Основи семантики слова, речення, тексту. К., 2002. С. 21-25.
16. Бизунова Е. В. Переводческие универсалии и их психологический смысл / Е. В. Бизунова // Реальность, язык и сознание: Междунар. межвуз. сб. научн. тр. Тамбов : ТГУ им. Г.Р. Державина, 2005. Вып. 3. С. 109-114.
17. Бирдсли М. Метафорическое сплетение / М. Бирдсли // Теория метафоры. М. : Прогресс, 1990. С. 201-218.
18. Блинова О. И. Термин и его мотивированность / О. И. Блинова // Терминология и культура речи. М. : Наука, 1981. С. 28-37.
19. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры. М. : Прогресс, 1990. С. 153-172.
20. Боднар О. Екологія українського слова: аспекти і проблеми / О. Боднар // IV міжнародний конгрес україністів, (26-29 серпня 1999 р.) Одеса, 2002. С. 158-163.
21. Бондарець О. В. Посібник з основ українського термінознавства та перекладу науково-технічної літератури: Навч. посіб. / О. В. Бондарець, В. В. Дубічинський, Г. Д. Павлова, Л. Я. Терещенко. Х. : НТУ ХПІ, 2002. 68 с.
22. Борисов В. В. Аббревиация и акронимия / В. В. Борисов. М. : Воениздат, 1972. 320 с.
23. Брагина А. А. Значение и оттенки значения в термине / А. А. Брагина // Терминология и культура речи: Сб. науч. тр. М. : Наука, 1981. С. 37-47.
24. Будагов Р. А. Введение в науку о языке / Р. А. Будагов. М., 1965. 492 с.
25. Будагов Р. А. Терминология и семиотика / Р. А. Будагов // Человек и его язык. М., 1976. С. 245-252.
26. Буйнова О. Ю. Производно-метафорическое значение в развитии семантической структуры слова: автореф. дис. канд. филол. наук : 10.02.04 «Германские языки» / О. Ю. Буйнова. М., 1998. 36 с.
27. Булдаков В. А. Коннотативные потенции терминологической лексики / В. А. Булдаков // Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии: Межвуз. тематический сборник науч. трудов. Калинин : Калининский государственный ун-т, 1987. С. 31-36.
28. Булич С. Заимствованные слова и их значение для развития языка / С. Булич. Казань, 1985. 18 с.
29. Вакуленко М. Транслітераційний стандарт як доповнення до українського правопису / М. Вакуленко // Українська термінологія і сучасність: матеріали II Всеукр. наук. конф. К., 1997. С. 237238.
30. Ванников Ю. В. О едином комплексе переводческих дисциплин / Ю. В. Ванников // Вопросы теории и техники перевода / Ред. А. Г.Назарян. М., 1970. Вып. 4. С. 105-114.
31. Ванников Ю. В. Типы научно-технических текстов и их особенноcти / Ю. В. Ванников. М. : Высшая школа, 1985. 197 с.
32. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая : [пер. с англ. А. Д. Шмелева]. М. : Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
33. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Л. Г. Верба. Вінниця : Вид-во «Нова книга», 2003. 160 с.
34. Верещагин Е. И. Психолингвистическая проблематика теории языковых контактов / Е. И. Верещагин // Вопросы языкознания. 1967. № 6. С. 122-133.
35. Вине Ж.-П. Технические способы перевода / Ж.-П. Вине, Ж. Дарбельне // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. М., 1978. С. 157-167.
36. Вишнякова Н. Г. О соотношении терминологической и общеупотребительной лексики в специальной научно-технической литературе / Н. Г. Вишнякова // Ученые записки. МГПИЯ, 1993. С. 222-236.
37. Влахов С. Непереводимое в переводе. / С. Влахов, С. Флорин М. : Высшая школа, 1986. 416 с.
38. Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина / М. Н. Володина. М. : Московский лицей, 2002. С.114-117.
39. Гак В. Г. Асимметрия лингвистического знака и некоторые общие проблемы терминологии / В. Г. Гак // Семиотические проблемы языковой науки, терминологии и информатики. М. : Изд-во Московского университета, 1971. С. 68-71.
40. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конферен