ТРАНСФОРМАЦІЯ НОМІНАЛІЗАЦІЇ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКОМУ НАПРЯМКАХ ПЕРЕКЛАДУ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Кузьміна Катерина Анатоліївна

УДК 81′ 253 : 81′ 364 (=161.2 : =111)

ТРАНСФОРМАЦІЯ НОМІНАЛІЗАЦІЇ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКОМУ НАПРЯМКАХ ПЕРЕКЛАДУ

Спеціальність 10.02.16 перекладознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник

доктор філологічних наук,
професор КАРАБАН В.І.

Київ - 2003

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ НОМІНАЛІЗАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ................... 11
1.1. Стан дослідженості проблеми................................................................... 11
1.2. Порівняльний аналіз процесів номіналізації в англійській та українській мовах.............................................................................................................................. 20
1.3. Процеси номіналізації на міжмовному рівні на прикладі англо-українського та українсько-англійського напрямків перекладу............................................ 33
Висновки до Розділу 1....................................................................................... 38
РОЗДІЛ 2. ПРИЧИНИ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ НОМІНАЛІЗАЦІЇ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ Й УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКОМУ НАПРЯМКАХ ПЕРЕКЛАДУ...................................................................................................... 41
2.1. Причини застосування трансформації номіналізації в перекладі з англійської мови на українську........................................................................................... 41
2.1.1. Граматичні причини............................................................................................................. 41
2.1.2. Словотвірні причини........................................................................................................... 52
2.1.3. Жанрово-стилістичні причини.......................................................................................... 55
2.1.4. Мовленнєві причини............................................................................................................ 61
2.2. Причини застосування трансформації номіналізації в перекладі з української мови на англійську........................................................................................... 65
2.2.1. Граматичні причини............................................................................................................. 65
2.2.2. Словотвірні причини........................................................................................................... 70
2.2.3. Жанрово-стилістичні причини.......................................................................................... 74
2.2.4. Мовленнєві причини............................................................................................................ 78
Висновки до Розділу 2....................................................................................... 80
РОЗДІЛ 3. РІЗНОВИДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ НОМІНАЛІЗАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ ТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА АНГЛІЙСЬКУ..................................................................................................... 84
3.1. Різновиди трансформації номіналізації в перекладі з англійської мови на українську.......................................................................................................... 84
3.1.1. Неповна трансформація номіналізації в англо-українському напрямку перекладу 85
3.1.2. Повна трансформація номіналізації в англо-українському напрямку перекладу 100
3.2. Різновиди трансформації номіналізації в перекладі з української мови на англійську........................................................................................................ 123
3.2.1. Неповна трансформація номіналізації в українсько-англійському напрямку перекладу 124
3.2.2. Повна трансформація номіналізації в українсько-англійському напрямку перекладу 142
Висновки до Розділу 3..................................................................................... 159
РОЗДІЛ 4. УМОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ НОМІНАЛІЗАЦІЇ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ Й УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКОМУ НАПРЯМКАХ ПЕРЕКЛАДУ.......................................................................... 161
Висновки до Розділу 4..................................................................................... 183
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................................ 185
Список використаних джерел....................................................... 194
Додаток А.................................................................................................... 222
Додаток Б.................................................................................................... 223
Додаток В.................................................................................................... 224
Додаток Д.................................................................................................... 225

ВСТУП
Зв’язок кожної мови з певним лінгвокультурним простором, у якому функціонують особливі норми й традиції застосування мовних одиниць [127; 135; 173], призводить до того, що при відтворенні змісту іншомовного тексту перекладачі вдаються до різноманітних трансформацій, які спричиняють часткову або повну зміну структури речень оригіналу. Саме тому проблема перекладацьких трансформацій є найактуальнішою й найважливішою в сучасному перекладознавстві. Один із різновидів такої трансформації - це трансформація номіналізації, яка в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу не досліджувалася зовсім.
В основі явища міжмовної трансформації номіналізації як процесу перетворення динамічних мовних одиниць у номінативні статичні мовні одиниці лежать досить складні лексико-синтаксичні процеси в англійській та українській мовах, що відбивають особливості людської психіки. Так, деякі дослідники в галузі лінгвістики та психолінгвістики пов’язують перетворення у процесі комунікації особових форм дієслова на віддієслівні іменні елементи з абстрактним мисленням і з намаганням у певних ситуаціях імплікувати реального суб’єкта дії [13; 35; 31; 114; 223; 224, с. 28 - 29]. Абстрагуючись від реального суб’єкта за допомогою номінативних віддієслівних елементів і безособових номінативних речень, люди усувають себе од відповідальності за конкретні дії (пор.: у нас із ним чудові стосунки ми чудово ставимося один до одного).
Наведені вище спостереження є результатом дослідження номіналізації як внутрішньомовної трансформації. Особливість дослідження явища номіналізації як міжмовної перекладацької трансформації полягає в тому, що це досідження ще раз підтверджує: причиною існування номіналізованих елементів є не тільки універсальні особливості людського мислення, а й індивідуальні характеристики будови певної мови, яка є найглибшим і найголовнішим утіленням народного характеру” [150, с. 52].
Ця дисертація засвідчує той факт, що, маючи однаковий зміст, українські тексти перекладу подекуди виявляються більш номінативними порівняно з англійськими оригінальними текстами й навпаки: на окремих ділянках будови мови англійські тексти перекладу бувають більш номінативними проти українських оригінальних текстів.
Актуальність дослідження полягає в тому, що аналізоване явище міжмовної трансформації номіналізації − один із основних різновидів перекладацьких трансформацій в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу досі не розглядалося як перекладознавча проблема. У роботі розкриваються головні причини, різновиди й умови застосування трансформацій номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу, дається їх порівняльна й кількісна характеристика на основі аналізу перекладів художніх та інформаційний текстів. Усе це, своєю чергою, дозволяє по-новому поглянути на особливості побудови синтаксичних одиниць носіями англійської й української мов, зокрема, та на особливості будови англійської і української мов, взагалі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація виконана в межах наукової теми БФ 0147-01 Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дослідження повний опис застосування трансформації номіналізації в перекладі з англійської мови на українську та з української мови на англійську.
Відповідно до поставленої мети завданнями дисертації є:
1. Визначення перекладацької трансформації номіналізації.
2. З’ясування головних причин застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу.
3. Класифікація трансформацій номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу.
4. Встановлення умов застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу.
5. Порівняльний аналіз застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу.
6. Кількісна характеристика застосування трансформації номіналізації, що відбувається в обох досліджуваних напрямках перекладу.
Об’єкт дослідження - 3500 пар речень (2000 пар − для англо-українського напрямку перекладу й 1500 пар речень для українсько-англійського напрямку перекладу), між якими спостерігається міжмовна трансформація номіналізації. Об’єктом кількісного аналізу є трансформації номналізації, вилучені з художніх та інформаційних текстів на 200 000 знаків для англо-українського напрямку перекладу й з художніх та інформаційних текстів на 200 000 знаків для українсько-англійського напрямку перекладу.
Предмет дослідження основні характеристики, причини, різновиди й умови застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу.
Методи дослідження у дисертаційному дослідженні застосовано перекладознавчий, контрастивно-лінгвістичний, компонентний, трансформаційний, семантичний та синтаксичний аналізи, а також елементи морфологічного, словотвірного, стилістичного, контекстуального та кількісного аналізу.
Матеріал дослідження - оригінали та переклади з англійської мови на українську (2000 стор.) і з української мови на англійську (2000 стор.) текстів різних стилів і жанрів загальним обсягом 4000 сторінок.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше на конкретному матеріалі англо-українських і українсько-англійських перекладів художніх й інформаційних текстів дано визначення перекладацької трансформації номіналізації, виявлено та описано причини, різновиди та умови застосування трансформації номіналізації як одного з головних процесів міжмовних лексико-граматичних трансформацій, що позначає перехід від динамічної семантики речення в мові оригіналу до більш статичної семантики речення в мові перекладу.
Теоретичне значення результатів роботи полягає в повному опису й поясненні недослідженої до цього перекладацької трансформації номіналізації, що становить внесок у дослідження способів і прийомів перекладу та поглиблює розуміння трансформаційного аспекту перекладу.
Положення, що виносяться на захист:
1. Міжмовна трансформація номіналізації - це процес збільшення в тексті перекладу питомої ваги номінативних елементів, функцій, ознак або статичних сем внаслідок зменшення при перекладі дієслівних елементів, функцій, ознак або динамічних сем тексту оригіналу. Це означає, що трансформація номіналізації є процесом із певними проміжними етапами: 1) зменшення динамічної семантики в тексті перекладу проти тексту оригіналу − перехід до статичної семантики без появи в реченнях тексту перекладу номінативних елементів і 2) повне перетворення дієслівних елементів і структур речень тексту оригіналу на номінативні елементи й структури речень тексту перекладу.
2. Основою граматичних, словотвірних, жанрово-стилістичних та мовленнєвих причин застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу здебільшого є мовно-системні особливості англійської та української мов, а саме − розбіжності між будовою переважно аналітичної англійської мови та синтетичної української мови.
3. В англо-українському перекладі невластиві українській мові англійські дієслівні структури з десемантизованими дієсловами у функції зв’язок і складні аналітичні конструкції, утворені на основі дієслівного центру, піддаються різною мірою номіналізації. Буквальний переклад українською мовою вищеназваних англійських конструкцій перевантажує синтаксис українського речення і порушує норми української мови.
4. Головною мовно-системною причиною трансформації номіналізації в українсько-англійському перекладі є тяжіння англійської мови на певних мовних ділянках до більшої компактності порівняно з українською мовою.
5. В англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу трансформації номіналізації поділяються на неповні і повні. До неповної трансформації номіналізації належать усі проміжні етапи перекладацької трансформації: спрощення в реченні тексту перекладу дієслівних структур тексту оригіналу внаслідок вилучення дієслівних форм, перетворення процесуальних дієслів на статичні дієслова та дієслова із конкретною, часто процесуальною семантикою, на статичні дієслова із широкою семантикою, перетворення повнозначних присудків (виражених дієсловами-універбами) на складені іменні присудки або на дієслівно-іменні словосполучення з повністю або частково десемантизованими дієсловами. До повної номіналізації належать перетворення дієслівних елементів і структур речення тексту оригіналу на номінативні елементи й структури речення тексту перекладу; заміна при перекладі номінативних елементів і структур із динамічними семами на повністю номіналізовані елементи та структури.
6. Головними умовами трансформації номіналізації у перекладі з англійської мови на українську є наявність в англійських текстах оригіналу інфінітивних, дієприкметникових і герундійних конструкцій та форм, модальних дієслів, структур з дієсловами-зв’язками, допоміжними дієсловами, підрядних речень із дієсловом-присудком в особовій формі, інших, крім підрядних, синтаксичних структур із дієсловом-присудком в особовій формі, номінативних елементів із динамічними семами.
7. Головними умовами трансформації номіналізації при перекладі з української мови на англійську є наявність в українських текстах оригіналу кількох дієслів-присудків в особовій формі, складених дієслівних присудків, конструкцій предикативний прислівник + інфінітив”, повнозначних універбів, підрядних речень із дієсловом-присудком в особовій формі, інших, крім підрядних, синтаксичних структур із дієсловом-присудком в особовій формі, інфінітивних, дієприслівникових та дієприкметникових форм, словосполучень з абстрактними віддієслівними іменниками на позначення фази тривалості дії.
8. З усієї сукупності різновидів трансформації номіналізації в англо-українських і українсько-англійських перекладах художніх та інформаційних текстів 72 % трансформацій номіналізації припадає на англо-український напрямок перекладу. Це може свідчити про більшу номінативність української мови порівняно з англійською мовою на певних ділянках будови першої.
Особистий внесок автора
Особистий внесок автора полягає в тому, що в дисертації подано визначення перекладацької трансформації номіналізації, виявлено причини застосування трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу, наведено класифікацію різновидів трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу, з’ясовано умови й розбіжності між трансформаціями номіналізації в обох напрямках перекладу, наведено відповідні кількісні дані, що дозволяє розглянути особливості побудови англійських та українських синтаксичних одиниць під новим кутому зору.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можна використати в нормативних курсах основ перекладознавства, теорії і практики перекладу та спеціальних курсах Трансформаційний аспект перекладу”, Контрастивна лінгвістика”, а також у підготовці відповідних підручників і посібників. Головні положення підрозділу 3.2. Різновиди трансформації номіналізації в українсько-англійському напрямку перекладу” були апробовані в навчальному процесі й опубліковані в навчальному посібнику Попередження інтерференції мови оригіналу в перекладі” (у співавторстві). Крім того, результати дисертації безпосередньо сприятимуть поліпшенню практики перекладу з англійської мови на українсьтку та з української мови на англійську.
Апробація результатів дослідження
Результати дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародній конференції Поширення досвіду в галузі іноземних мов та перекладу” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (лютий 2001 року), на міжнародній конференції Мова і нація” в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (жовтень 2002 року), на міжнародній конференції Мова і культура” у 2001 та 2003 роках (м. Київ), а також на конференціях молодих учених в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2001 та 2003 роках.
Публікації
Результати дослідження викладені у п’яти статтях у різних фахових наукових збірках. Крім того, результати дослідження у формі окремого розділу опубліковані в навчальному посібнику Попередження інтерференції мови оригіналу в перекладі”, написаному у співавторстві.
Структура дисертації
Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу й загальних висновків, бібліографії, тобто списків використаної та цитованої літератури (225 позицій), словників (16 позицій) і джерел ілюстративного матеріалу (89 позицій) та чотирьох додатків у формі трьох таблиць та списку основних термінів із визначеннями. Приклади трансформації номіналізації нумеруються в межах кожного підрозділу.
Перший розділ Дослідження номіналізації в перекладі” теоретичний. У ньому подано огляд літератури, короткий порівняльний аналіз трансформації номіналізації в англійській та українській мовах, визначення перекладацької трансформації номіналізації, а також загальний огляд міжмовної трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу. Другий розділ − Причини застосування трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу” − присвячено розглядові причин застосування трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу. У третьому розділі − Різновиди трансформації номіналізації в перекладі з англійської мови на українську та з української мови на англійську” - здійснено класифікацію й кількісний аналіз різновидів трансформації номіналізації в досліджуваних напрямках перекладу. У четвертому розділі Умови та особливості застосування трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу” − подано характеристику головних умов застосування й розбіжностей у застосуванні трансформації номіналізації у двох напрямках перекладу та наведено відповідні кількісні дані.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. До цього дослідження перекладацька трансформація номіналізації майже не вивчалася. Основною теорією, на якій базується наше дослідження, є мовознавча теорія про те, що ім’я та дієслово-присудок в особовій формі, який є центральним елементом синтаксису, перебувають у постійній взаємодії.
2. Аналіз україномовних і англомовних перекладів оригінальних англійських і українських текстів та попередні теоретичні дослідження дозволили так визначити перекладацьку трансформацію номіналізації це процес збільшення в тексті перекладу номінативних елементів, функцій, ознак або статичних сем внаслідок зменшення при перекладі дієслівних елементів, функцій, ознак або динамічних сем відповідного тексту оригіналу.
3. Основними мовними причинами всіх трансформацій номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу є граматичні, словотвірні, жанрово-стилістичні та мовленнєві. До граматичних причин застосування трансформації номіналізації належать синтаксичні й морфологічні розбіжності між англійською та українською мовами, до словотвірних особливості словотворення в англійській та українській мовах, до стилістичних особливості використання різновидів трансформації номіналізації в перекладах художніх та інформаційних текстів англійської та української мов, до мовленнєвих особливості використання в англійській та українській мовах мовленнєвих кліше, словосполучень та лексичних елементів.
Однак з огляду на те, що норми стилістики, мовлення та особливості словотвору зумовлюються переважно граматичними особливостями тієї чи тієї мови (у нашому випадку, англійської та української мов), в основі всіх причин застосування трансформації номіналізації здебільшого лежать системні розбіжності між англійською та українською мовами.
4. Процеси номіналізації, що відбуваються в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу, зумовлені, перш за все, відмінністю між синтетичною будовою української мови та переважно аналітичною будовою англійської мови.
5. В англо-українському перекладі англійськими структурами та елементами, що можуть сигналізувати про можливість чи необхідність застосування англо-української трансформації номіналізації є, по-перше, значна кількість формалізованих дієслівних зв‘язок, що часто набувають динамічного характеру (пор.: to be red, to seem red, to get red, to turn red, to grow red), повнозначні дієслова в особовій формі, головною функцією яких є не транслювання нової інформації, а здійснення зв’язків між попередніми й наступними словами. Доказом незначної інформативності, а отже, напівдесемантизованості таких слів є те, що в українському перекладі вони, як правило, вилучаються, що призводить до перетворення англійських дієслівних структур із чітким визначенням особи на українські номінативні знеособлені речення. Іншим доказом високої функціональності англійських дієслівних десемантизованих і напівдесемантизованих зв’язок є те, що вони використовуються як в особовій, так і в неособовій формі і в українському перекладі однаковою мірою вилучаються.
Важливою умовою застосування трансформації номіналізації в перекладі з англійської мови на українську є наявність англійських допоміжних дієслів, які, крім функції замінників флексій, можуть використовуватися для емфази (емфатичне do”) або в певних контекстах набувати самостійного значення (особливо в розділових питаннях та частинах складних речень). В українському перекладі такі функції англійських допоміжних дієслів часто відтворюються прислівниками, частками та іншими номінативними засобами.
Трансформації номіналізації в англо-українському перекладі також зумовлюють утворені навколо дієслівного центру різні англійські аналітичні граматичні та лексико-граматичні сталі конструкції, що структурують синтаксис англійського речення (it isthat, it is true that”, it is likely”, represented by, to be under question, to be in high (low) spirits, to have a look, to make use тощо). В українському перекладі всім цим англійським конструкціям здебільшого відповідають одиничні номінативні або дієслівні слова.
Однією з основних причин застосування трансформації номіналізації в англо-українському перекладі є наявність в англійському оригіналі підрядних речень, які беруть участь у структуруванні нефлективного англійського синтаксису. Останні в українському перекладі або номіналізюються, або вилучаються.
Велика кількість складних оказійних лексичних одиниць з динамічними семами, утворених через нерозвиненість в англійській мові синтетичних зв’язків, також може бути причиною застосування трансформації номіналізації в англо-українському напрямку перекладу. Серед таких одиниць − англійські складні прикметники з віддієприкметниковими елементами, які часто не мають відповідників в українській мові.
6. В українсько-англійському перекладі аналітизм англійської мови виявляється в перетворенні українських повнозначних універбів-присудків на англійські складені іменні присудки з роздільним утіленням лексичних і граматичних значень.
В українсько-англійському напрямку перекладу застосування трансформації номіналізації зумовлюється також більшою схильністю англійської мови, порівняно з українською, до оформлення думки у вигляді скомпресованих компактних мовних форм, до яких належать англійські інфінітивні, дієприкметникові й герундійні конструкції та форми, прийменниково-іменні словосполучення, іменникові фрази, іменні частини мови із суфіксами на позначення динамічної семантики. При застосуванні міжмовної трансформації номіналізації всі вони можуть виступати у функції замінників українських дієслівних розгорнутих структур у формі підрядних речень, інших частин складних речень та номінативних фраз з віддієслівними іменниками на позначення фази тривалості дії.
Тенденція носіїв англійської мови на одних мовних ділянках використовувати скомпресовані синтаксичні конструкції та словосполучення пояснюється потребою компенсувати наявність на інших мовних ділянках громіздких дієслівних аналітичних конструкцій та потребою в чіткому структуруванні синтаксису речення.
7. Головною особливістю української мови, що сигналізує про можливість застосування в англо-українському напрямку перекладу трансформації номіналізації є, навпаки, відсутність потреби в надмірному структуруванні синтаксису речення за допомогою складних дієслівних структур через наявність у ній досить розвиненої системи флективних зв’язків. Необхідність запобігти надмірному перевантаженню синтаксису речення якраз і призводить до застосування трансформації спрощення й номіналізації англійських дієслівних структур в українському перекладі.
Завдяки відсутності явної потреби в дієслівному структуруванні синтаксису носії української мови для оформлення думки зосереджуються не на утворенні усталених аналітичних конструкцій, а на окремому слові та різновидах його форм. Останнє пояснює використання носіями англійської мови для створення емфази дієслівних конструкцій, а носіями української мови номінативних лексичних елементів (підсилювальних часток та прислівників), які в англо-українському перекладі є прямими відповідниками перших; використання в художніх текстах носіями української мови дієслів з деталізованою та процесуальною семантикою, які в англійському перекладі замінюються дієсловами to be” і to have” із широкою статичною семантикою; згортання кількох українських дієслівних форм з деталізованою семантикою до одного англійського дієслова із ширшою семантикою; вилучення в англійському перекладі українських процесуальних віддієслівних іменників та пасивних дієприкметників, які широко використовуються в українських інформаційних текстах для уточнення думки й забезпечення офіційності тексту.
8. Причиною застосування в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу трансформацій номіналізації можуть бути функціональні й частотні розбіжності між англійськими та українськими частинами мови. До таких розбіжностей можна віднести відсутність в українській мові категорії модальних дієслів, дієслівної форми герундія, менша функціональність українського інфінітива проти його англійського аналога, що при відтворенні українською мовою часто замінюються українськими номінативними елементами.
9. Завдяки багатству та гнучкості англійської й української мовних систем трансформації номіналізації можуть мати суто стилістичні або мовленнєві причини. До стилістичних причин належить, наприклад, відтворення при перекладі інформаційних текстів англійських особових форм дієслова українськими дієслівно-іменними фразами, що свідчить про прояви аналітизму в українських текстах названого типу.
Мовленнєвими причинами застосування трансформації номіналізації є номіналізація в тексті перекладу (здебільшого англійському) дієслівних мовленнєвих штампів тексту оригіналу (Слухаю! Yes, sir!), що пов’язано не стільки зі структурними особливостями англійської й української мов, скільки з розбіжностями в мовленнєвих традиціях.
10. Процес номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу відбувається на синтаксичному, морфологічному й семантичному рівнях. Синтаксичний рівень є основним, оскільки якщо номіналізація відбувається на двох останніх рівнях, то вона обов’язково торкається й синтаксичного рівня.
11. В англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу трансформації номіналізації поділяються на неповні і повні. До неповної трансформації номіналізації належать спрощення в реченні тексту перекладу дієслівних структур речення тексту оригіналу внаслідок вилучення дієслівних форм, перетворення процесуальних дієслів на статичні дієслова й дієслів з конкретною, часто процесуальною, семантикою, на статичні дієслова із широкою семантикою, перетворення повнозначних дієслів-універбів на іменні складені присудки та дієслівно-іменні фрази (to investigate проводити розслідування) з повністю або частково десемантизованими дієсловами. До повної номіналізації належить перетворення дієслівних елементів і структур речення тексту оригіналу на номінативні елементи й структури речення тексту перекладу. До повної номіналізації також належить заміна при перекладі номінативних елементів і структур із динамічними семами на повні номінативні елементи й структури (Kyiv-based center Київський центр).
12. В англо-українському перекладі до неповної трансформації номіналізації на синтаксичному рівні належить спрощення в українській мові англійських структур з особовою формою дієслова, ускладнених англійськими конструкціями з неособовими формами дієслова, англійських конструкцій логічної емфази (it isthat), конструкцій з модальними дієсловами внаслідок вилучення останніх в українському перекладі, заміна повнозначних дієслівних форм-універбів дієслівно-іменними фразами; на морфологічному рівні − перетворення англійських особових форм дієслова на українські інфінітивні, дієприслівникові та дієприкметникові неособові форми дієслова, які позбавлені деяких дієслівних функцій; на семантичному − заміна в інформаційних текстах англійських процесуальних дієслівних форм з деталізованою семантикою українськими менш процесуальними дієслівними формами із ширшою семантикою.
В англо-українському перекладі повна номіналізація на синтаксичному рівні відбувається при перетворенні англійських простих речень і частин складних речень на українські номінативні речення внаслідок вилучення англійських дієслівних зв’язок, при заміні англійських підрядних дієслівних речень українськими номінативними реченнями, при заміні інших, непідрядних, англійських дієслівних речень українськими номінативними структурами, при вилученні в українському перекладі англійських неособових форм дієслова, що призводить до номіналізації на рівні словосполучення, при заміні англійських дієслівних емфатичних і вставних конструкцій українськими підсилювальними частками, прислівниками, іншими лексичними елементами, словосполученнями; на морфологічному при заміні англійських особових форм дієслова, до складу яких увіходять як десемантизовані, так і повнозначні форми, українськими іменниками, прислівниками, частками, словами категорії стану; перетворення англійського емфатичного do” на українські підсилювальні частки та прислівники, при заміні англійських інфінітивних, дієприкметникових та герундійних форм українськими іменниками й прикметниками; при заміні англійських модальних дієслів українськими предикативними прислівниками та модальними прислівниками на позначення ймовірності; на семантичному рівні при заміні англійських складних прикметників з дієприкметниковою частиною українськими прикметниками зі статичною семантикою, при заміні англійських прикметників з динамічним суфіксом ed, що утворилися від іменників, українськими статичними прикметниками, при заміні англійських віддієслівних іменників на ing з позначенням фази тривання процесу українськими статичними іменниками, що позначають результат дії або називають певні факти.
13. До неповної номіналізації в українсько-англійському перекладі на синтаксичному рівні належить спрощення українських складених дієслівних присудків до одного англійського дієслівного елемента в інфінітивній чи особовій формі, спрощення в англійському перекладі української конструкції предикативний прислівник + інфінітив” за рахунок вилучення предикативного прислівника, спрощення ряду українських особових форм дієслова як однорідних членів речення (частіше двох) до одного англійського дієслова в особовій формі, при перетворенні українських повнозначних особових форм дієслова на англійські складені іменні присудки та дієслівно-іменні словосполучення; на морфологічному заміна українських особових форм дієслова англійськими інфінітивними, дієприкметниковими й герундійними формами; на семантичному рівні заміна в художніх текстах українських дієслів з динамічною та деталізованою семантикою англійськими статичними дієсловами із ширшою семантикою.
Повна номіналізація в українсько-англійському перекладі на синтаксичному рівні відбувається при заміні українських підрядних речень та частин безсполучникових складних речень з присудками в особовій формі дієслова англійськими прийменниково-іменними фразами та іменниковими словосполученнями з іменниками в атрибутивній функції, англійськими іменниками з динамічними суфіксами able, -er тощо, при вилученні українських особових форм дієслова, дієприкметників та віддієслівних іменників з позначенням фази тривання дії, що призводить в англійському тексті перекладу до номіналізації на рівні словосполучення; на морфологічному рівні при заміні українських особових форм дієслова англійськими іменниками, при заміні українського інфінітива, дієприслівника та дієприкметника англійськими іменниками й прикметниками.
14. З огляду на відмінності між будовами англійської та української мов умови застосування перекладацької трансформації номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу не завжди співпадають. Проведене дослідження показує, що в англо-українському перекладі основною умовою застосування трансформації номіналізації є наявність в англійському реченні тексту оригіналу дієслівних, часто граматизованих, конструкцій. В українсько-англійському перекладі основною умовою застосування трансформації номіналізації є наявність в українському реченні тексту оригіналу нетипових для англійської мови розгорнутих дієслівних структур з деталізованою семантикою.
15. З усієї сукупності різновидів трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському перекладі художніх та інформаційних текстів (1362 випадків застосування трансформації на 400 000 знаків тексту) найбільша кількість трансформацій припадає на англо-український напрямок перекладу (72%).
Кількість випадків застосування трансформації номіналізації в англо-українському перекладі перевищує кількість випадків застосування цієї трансформації в українсько-англійському перекладі на таких мовних ділянках: переклад конструкцій з особовими формами дієслова повністю номіналізованими конструкціями (у 13 разів), переклад конструкцій з неособовими формами дієслова повністю номіналізованими структурами (у 7 разів), зменшення при перекладі дієслівних форм (у 3 рази), повна номіналізація номінативних елементів і структур із динамічною семантикою (у 8,5 разу). Відтворення модальних дієслів предикативними прислівниками є характерною рисою лише англо-українського напрямку перекладу. Найбільша кількість трансформацій номіналізації в англо-українському перекладі спостерігається при заміні англійських простих речень та частин складних речень з дієсловами-зв’язками у функції присудка українськими номіналізованими конструкціями (26%).
Існують мовні ділянки, на яких кількість випадків застосування трансформації номіналізації в українсько-англійському напрямку перекладу перевищує кількість випадків застосування цієї трансформації в англо-українському напрямку перекладу. Такими мовними ділянками є: переклад особових форм дієслова складеним іменним присудком (у 10 разів) і переклад особових форм дієслова неособовими формами дієслова (у 2 рази). Трансформація заміни процесуальних дієслів статичними дієсловами в українсько-англійському перекладі відбувається на 5% частіше, ніж в англо-українському напрямку перекладу. Трансформація заміни особових форм дієслова дієслівно-іменними фразами в українсько-англійському перекладі відбувається на 2% частіше. Кількісне співвідношення застосування трансформації номіналізації між двома вищезазначеними напрямками перекладу на цих мовних ділянках є незначним. Найбільша кількість трансформацій номіналізації в українсько-англійському перекладі припадає на перетворення українських особових форм дієслова на англійські дієприкметники І (29 %).
Більша частотність застосування в англо-українському перекладі трансформацій часткової та повної номіналізації, спричинених структурованістю англійського синтаксису, в основі якого лежить дієслово, дає нам підстави прогнозувати той факт, що українська мова є більш номінативною порівняно з англійською мовою.
16. Різноманітність мовних та мовленнєвих засобів англійської і української мов, певна загальна подібність граматичних і лексичних систем обох мов пояснює факт застосування трансформацій номіналізацій, які властиві одному напрямкові перекладу, в іншому напрямку перекладу.
Відповідно до поставленої мети в дисертації наведено визначення перекладацької трансформації номіналізації, розглянуто основні причини застосування трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу, здійснено класифікацію різновидів трансформації номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу, виявлено основні умови, подібності й розбіжності між трансформаціями номіналізації в досліджуваних напрямках перекладу, надано кількісну характеристику застосування трансформацій номіналізації в англо-українському й українсько-англійському напрямках перекладу.

Список використаних джерел

1.

Адмони В.Г. Размер предложения и словосочетания как явления синтаксического строя // Вопросы языкознания. - 1966. - № 4.
С. 111 - 118.

2.

Акодес М.И. О двух структурных типах распространенных односоставных субстантивных предложений (на мат. англ. яз.) // Проблемы теории членов предложения. Кишенев: Штиница, 1973. С. 138 142.

3.

Акодес М.И. Односкладні бездієслівні речення, ускладнені конструкціями, які не є членами речення (на мат. сучасн. англ. мови) // Іноземн. філол-я: Респуб. міжвід. наук. зб. Львів: Львів. держ. ун-т., 1974. Вип. 34. С. 31 34.

4.

Александров Н.М. О взаимосвязи аналитических и синтетических форм // Аналитические конструкции в языках различных типов. М.; Л.: Наука, 1965. С. 115 119.

5.

Алексієнко А.А. Пасив з погляду комунікативної і семантичної структури висловлювання // Українське мовознавство, 1987. - Вип. 14.- С. 44 51.

6.

Анацкий И.Н. Структурно-типологическая характеристика аналитических конструкций на материале родственных и неродственных языков // Аналитические конструкции в языках различных типов. М.; Л.: Наука, 1965. С. 143 151.

7.

Антонов А.В. Стиль и композиция научно-технических публикаций. - К.: Общ-во Знание” Укр. СССР, 1977. 46 с.

8.

Аполлова М.А. Specific English: Грамматические трудности перевода. М.: Международные отношения, 1977. 136 с.

9.

Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола. М.: Наука, 1967. 250 с.

10.

Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. Л.: Просвешение, 1979. 259 с.

11.

Аринштейн В.М. Особенности образования производных каузативных значений у глаголов различных валентностных классов // Семантика и функционирование английского глагола: Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред.: Л.А. Львова и др. Горький: Горьк. гос. пед. ин-т им. М. Горького, 1985. С. 3 10.

12.

Арутюнова Н.Д. О номинативном аспекте предложения // Вопросы языкознания, 1971. - № 6. С. 63 73.

13.

Байрон А., Пуселик Ф., Люис Б. NLP. Магия нейролингвистического программирования без тайн: Практическое руководство по общению и позитивному изменению личности. П.: ХХI век. 1995. 172 с.

14.

Баклушин А.В. Взаимоотношение аналитических средств и флективных форм // Аналитичность и флективность в системе и тексте (на материале немецкого языка). И.: Изд-во Иркут. ун-та, 1989. С. 43 82.

15.

Бацевич Ф.С. Функціональна типологія прихованих семантичних категорій дієслівної дії // Мовознавство, 1990. - № 5. С. 24 29.

16.

Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови: Морфологія: Підр. для студ. філол. фак. вузів. К.: Либідь, 1993. 336 с.

17.

Бенвенист Э. Синтаксические основы именного сложения // Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. С. 241 255.

18.

Бергельсон М.Б., Кибрик А.Е. Прагмматический принцип приоритета и его отражение в грамматике языка // Моделирование языковой деятельности в интеллектуальных системах / М.В. Бергельсон, О.Ю. Богуславская. М.: 1987. С. 55 56.

19.

Берман И.М. Некоторые особенности и приемы работы над английскими техническими текстами. М.: Научно-технич. общ-во белорусс. железн. дороги и Белорусс. инст-та инженеров железнодорож. транспорта. 33 с.

20.

Бертагаев Т.А. Сочетание слов и аналитическая конструкция // Аналитические конструкции в языках различных типов. М. ; Л.: Наука, 1965. С. 121 128.

21.

Бибихин В.В. Слово и событие. М.: УРСС, 2001. 277 с.

22.

Біятенко Л.О. Деякі відомості про номінативні речення // Наукові записи Київ. пед. ін-ту ім. М. Горького. К., 1958. Т. 29. С. 3 14.

23.

Біятенко Л.О. Номінативні речення в сучасній українській літературній мові // Наукові записи Київ. пед. ін-ту ім. М. Горького. К., 1957. Т. 24. С. 90 108.

24.

Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. Л.: Просвещение, 1967. С. 26 27.

25.

Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. М.: УРАО, 1998. 207с.

26.

Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. М.: Гос. пед. изд-во Мин-ва просвещения РСФСР, 1958. С. 281 283.

27.

Буторин С.С. О номинализации семантических предикатов в кетском языке // Сибирский лингвистический семинар. Новосибирск, 2002. - № 1. http://www.philology.ru/linguistics4/butorin-02.html

28.

Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю: Перевод с французского. М.: Гос. соц.-эконом. изд-во, 1937. С. 114 133.

29.

Вейхман Г.А. Новое и мало известное о личных формах английского глагола // Иностранный язык в школе, 1986. - № 1. - С. 24 30.

30.

Виноградов В.В. Введение в синтаксис // Грамматика русского языка. М.: Изд-во АН СССР, 1954. Т. 2. Ч. 1. С. 5 20.

31.

Виноградов В.В. Взаимодействие между газетно-публицистическими стилями и стилями официальной и канцелярской речи //
В.В. Виноградов Очерки по истории русского литературного языка XVII XIX вв.: Учеб. пособие. 3-е изд. М.: Высшая школа, 1982. С. 446 - 451.

32.

Виноградов В.В. Русский язык. М. Высшая школа, 1986. 639 с.

33.

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. К.: Либідь, 1993. 365 с.

34.

Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наукова думка, 1992. 222 с.

35.

Гак В.Г. Номинализация сказуемого и устранение субъекта // Синтаксис и стилистика. - М.: Наука, 1976. С. 85 102.

36.

Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. 458 с.

37.

Герцен А.И. Былое и думы: Полн. собр. соч. и писем. /
Под ред. М.К. Лемке Пг.: Гос. изд-во, 1919. - Т. 12. - С. 223 224.

38.

Гетьман З.О. Бездієслівні структури діалогічного тексту та їх переклад (На матеріалі іспан. худож. тексту) // Теорія і практика перекладу: Укр. наук. зб. К.: КГУ ім. Т.Г. Шевченка, 1991. Вип. 20. С. 88 95.

39.

Гладуш Н.Ф. Особливості перекладу інформаційного тексту на англійську мову // Вісник Сумського держ. ун-ту: Зб. наук.пр. Суми: СумДУ, 2002. - № 4 (37). С. 41 45.

40.

Городецька В.А. Односкладні речення з граматичним центром, вираженим формами на но, -то, та особливості їх перекладу // Проблема граматики і лексикології української мови.: Зб. наук. пр. К.: Нац. пед. ун-т імені М. Драгоманова, 2001. С. 174 180.

41.

Ґудманян А.Ґ. Лінгво-педагогічні аспекти відтворення власних назв у перекладному тексті // Семантика мови і тексту. Івано-Франківськ: Плай. 2000 С. 142 146.

42.

Денисенко Л. Прагматичні значення і структурні особливості номінативних речень у творах О. Гончара //Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 85-річчю І.І. Слинька, НАН України. Чернівці: Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, 1997. С. 105 106.

43.

Джиоева А.А. Синтаксизация имени и номинативность английского языка. - М.: Московская ассоциация лингвистов практиков, 1995. 96 с.

44.

Ди Пьетро Р. Дж. Языковые структуры в контрасте. Теория и исследовательские процедуры // Новое в зарубежной лингвистике. Контрастивная лингвистика / Под общ. ред. В.Г. Гак М., 1981. Вип. XXV. Гл. 2. - С. 82 121.

45.

Диброва Н.В. Номинализация как средство выражения аспектуальног