Німецькі фразеологізми з етнокультурним компонентом та проблеми їх відтворення при перекладі



  • Название:
  • Німецькі фразеологізми з етнокультурним компонентом та проблеми їх відтворення при перекладі
  • Альтернативное название:
  • Немецкие фразеологизмы с этнокультурным компонентом и проблемы их воспроизведения при переводе
  • Кол-во страниц:
  • 299
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    На правах рукопису

    ЛЮБЧУК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА


    УДК 81’25: 81’373.7=11

    Німецькі фразеологізми з етнокультурним
    компонентом та проблеми їх відтворення при перекладі

    Спеціальність 10.02.16 перекладознавство

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

    Науковий керівник:
    Сахарчук Людмила Іллівна,
    доктор філологічних наук,
    професор




    Київ 2004










    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ВСТУП
    РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ОБ’ЄКТ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА та лінгвокультурологіЇ .....................
    1.1. З історії досліджень в галузі фразеології та перекладу фразеологізмів......................................
    1.2. Проблеми етнолінгвістичного аспекту фразеології з погляду перекладознавства.......................................................................................
    1.3. Контрастивний аналіз походження німецьких та українських фразеологізмів з етнокультурним компонентом .........................................
    1.3.1. Національні фразеологізми з етнокультурним компонентом ..........
    1.3.1.1. Фразеологізми, пов’язані з розвитком ремесла та професій .........
    1.3.1.2. Фразеологізми, що відображають розвиток судочинства ..............
    1.3.1.3. Фразеологізми, що відображають розвиток торгівлі .....................
    1.3.1.4. Фразеологізми, пов’язані з народним побутом ..............................
    1.3.1.5. Фразеологізми, що утворилися на основі звичаїв німецького та українського народів.......................................................................................
    1.3.1.6.Фразеологізми, пов’язані з уявленнями, повір’ями, релігійними віруваннями .....................................................................................................
    1.3.1.7. Фразеологізми, що відображають розвиток науки і мистецтва ....
    1.3.1.8. Фразеологізми, що відображають розвиток військової справи та видів озброєння ...............................................................................................
    1.3.1.9.Фразеологізми, пов’язані з морською термінологією та полюванням......................................................................................................
    1.3.1.10. Фразеологізми з ігровим та спортивним компонентом...............
    1.3.1.11. Фразеологізми з компонентом-антропонімом .............................
    1.3.1.12. Фразеологізми, утворені від арго ..................................................
    1.3.1.13. Фразеологізми літературного походження ..................................
    1.3.1.14. Зміни у складі фразеологізмів ........................................................
    1.3.1.15. Роль народної етимології в утворенні фразеологізмів ................
    1.3.2. Запозичені ФО з етнокультурним компонентом...............................
    1.3.2.1. Фразеологічні біблеїзми ...................................................................
    1.3.2.2.Фразеологізми, запозичені з народної творчості інших народів..........................................................................................
    1.3.2.3. Фразеологізми, що відображають побут та звичаї інших народів
    1.3.3. Фразеологічні збіги ..............................................................................
    1.4. Семантична структура фразеологізмів: до перекладознавчого аналізу ..............................................................................................................
    1.5. Фразеологізм як одиниця перекладу ......................................................
    1.6. Врахування мовних та позамовних характеристик фразеологізмів при перекладі ..............................
    1.7.Принципи та методи порівняльного аналізу фразеології..
    Висновки до першого розділу........................................................................
    Розділ 2.. ПОРІВНЯЛЬНО-ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ німецьких та українських фразеологізмів з етнокультурним компонентом
    2.1. Варіативність німецьких та українських фразеологічних одиниць з етнокультурним компонентом.......................................................................
    2.1.1. Фонетичне варіювання .........................................................................
    2.1.2. Граматичне варіювання .......................................................................
    2.1.3. Лексичне варіювання ...........................................................................
    2.1.3.1. Варіювання іменника у складі ФО ..................................................
    2.1.3.2. Варіювання дієслова у складі ФО ....................................................
    2.1.3.3.Варіювання прикметників та дієприкметників у складі ФО.....................................................................................................................
    2.1.3.4.Факультативне вживання окремих компонентів ФО ......................
    2.1.3.5. Варіювання антонімічних компонентів у складі ФО......................
    2.2. Синонімія німецьких та українських фразеологізмів з етнокультурним компонентом ......................................................................
    2.2.1. Функціонально-стилістично рівнозначні фразеологічні синоніми ..
    2.2.2. Ідеографічні фразеологічні синоніми .................................................
    2.2.3. Стилістичні фразеологічні синоніми ..................................................
    2.2.4. Синонімія багатозначних ФО ..............................................................
    2.3. Антонімія фразеологічних одиниць з етнокультурним компонентом
    2.3.1. Критерії антонімічності та поняття фразеологічного антоніма .......
    2.3.2.Характеристика фразеологічних антонімів та фразеогічних антонімічних рядів.........................................................................................
    2.4. Полісемія та омонімія німецьких та українських фразеологічних одиниць з етнокультурним компонентом ....................................................
    2.4.1. Джерела виникнення фразеологічних омонімів ................................
    2.4.2. Джерела виникнення полісемічних ФО .............................................
    2.4.3. Типологічна характеристика фразеологічних омонімів та полісемічних фразеологізмів .........................................................................
    Висновки до другого розділу ........................................................................
    Розділ 3. Переклад фразеологізмів з етнокультурним компонентом ...........................................................................................
    3.1. Міжмовна співвіднесеність фразеологізмів з етнокультурним компонентом.........
    3.1.1. Типи міжмовних відповідників ФО, пов’язаних з розвитком ремесел, професій................................................................................
    3.1.2. Типи міжмовних відповідників ФО, що відображають розвиток торгівлі....................................................................................................................
    3.1.3. Типи міжмовних відповідників ФО, що відображають розвиток судочинства, права, канцелярської справи....................................................
    3.1.4. Типи міжмовних відповідників ФО, пов’язаних з розвитком військової справи та мореплавства ...........
    3.1.5. Типи міжмовних відповідників ФО з ігровим та спортивним компонентом.....................

    3.1.6. Типи міжмовних відповідників ФО, що утворилися на основі народних звичаїв, традицій, релігійних вірувань, повір’їв, прикмет ........
    3.1.7. Типи міжмовних відповідників ФО, пов’язаних з побутом німецького народу, розвитком сільського господарства, транспорту, полювання ....................................................................................
    3.1.8. Типи міжмовних відповідників ФО біблійного та літературного походження ......................................................................................................
    3.1.9. Типи міжмовних відповідників ФО, що відображають розвиток освіти, науки, мистецтва ............................................................................
    3.1.10. Типи міжмовних відповідників ФО з компонентом - антропонімом та компонентом арготизмом...............................................
    3.1.11.Характеристика типів міжмовних фразеологічних відповідників ..
    3.1.12.Кількісні характеристики міжмовної співвіднесеності фразеологічних одиниць з етнокультурним компонентом..........................
    3.2.Співвідношення типологічних зв’язків німецьких фразеологізмів з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників ................
    3.2.1.Співвідношення варіантів німецьких ФО з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників .............................................
    3.2.2. Синонімічні зв’язки німецько-українських фразеологічних відповідників ...................................................................................................
    3.2.3. Антонімічні зв’язки німецько-українських фразеологічних відповідників....................................................................................................
    3.2.4. Співвідношення омонімії та полісемії німецьких ФО та їх українських відповідників..............................................................................
    3.3.Засоби та способи перекладу фразеологізмів з етнокультурним компонентом ...................................................................................................
    3.3.1. Переклад фразеологізмів, які мають абсолютні фразеологічні еквіваленти ......................................................................................................
    3.3.2. Переклад фразеологізмів, які мають семантично тотожні фразеологічні відповідники............................................................................
    3.3.3. Переклад безеквівалентних фразеологізмів .......................................
    3.3.4. Переклад багатозначних фразеологізмів ...........................................
    3.3.5. Характеристика факторів, що впливають на вибір способу перекладу .........................................................................................................
    Висновки до третього розділу .......................................................................
    Висновки ...........................
    Список використаниХ джерел .......................
    Список лексикографічних джерел ...........................................................................
    Список джерел ілюстративного матеріалу ....................................................
    Додаток А ........................................................................................................








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ФО фразеологічна одиниця
    НУФС німецько-український фразеологічний словник
    ФСУМ фразеологічний словник української мови
    ФС фразеологічний синонім
    ФА фразеологічний антонім
    САР синонімічно-антонімічний ряд
    САП синонімічно-антонімічне поле
    ФВ фразеологічний відповідник
    АФЕ абсолютний фразеологічний еквівалент
    СТФВ семантично тотожний фразеологічний відповідник
    СВФВ стилістично відносний фразеологічний відповідник
    СЧФВ семантично частковий фразеологічний відповідник
    ФПЕ - фразеологічний псевдоеквівалент






    ВСТУП

    На сучасному етапі стрімкого розвитку людського суспільства та новітніх інформаційних технологій, коли посилюється активність контактів між представниками різних культур, зростає роль перекладу, як особливого виду мовленнєвої діяльності. Якщо мовне і культурне розмаїття сьогодні визнане як багатство людської цивілізації, то саме переклад працює на його збереження. Саме переклад виступає як засіб захисту національних мов і культур, даючи імпульси для їхнього саморозвитку і водночас уберігаючи їх від надмірного іншомовного впливу” [243, с. 485].
    Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом дослідників до вивчення національно-культурної специфіки фразеологізмів (ФО) окремих мов та майже повною відсутністю порівняльних досліджень національно-культурної специфіки ФО різних мов та порівняльно-перекладацького аналізу німецьких та українських ФО.
    Останнім часом в лінгвістиці великого значення набув метод порівняння різних мов [44, 104, 141, 181, 208, 257, 260, 280]. Виявлення мовних паралелей здійснювалося на рівні фонемного складу, окремих граматичних явищ, тобто аспектів, які в першу чергу піддаються системному аналізу. На рівні фразеології порівнювалися лише окремі групи ФО, праці з конфронтативної фразеології нечисленні. Порівнянню німецьких та українських фразеологізмів присвячені лише дисертація Муниці С.М. Адъективные компаративные фразеологические единицы в немецком и украинском языках” [159] та кілька статей [218, 240, 312]. Недостатньо приділялася увага порівняльним дослідженням ФО з погляду перекладознаства. Спроби порівняти національно-культурну специфіку ФО різних мов також не робилися. А передача саме національно забарвлених ФО викликає найбільші труднощі при перекладі, оскільки такі ФО були викликані до життя різними культурними традиціями. Часто для утворення ФО з однаковою чи схожою семантикою служили абсолютно різні джерела. Кількість абсолютних фразеологічних еквівалентів в зазначеній групі незначна, це можуть бути інтернаціоналізми, запозичення з інших мов чи взаємозапозичення, є невелика група ФО, що утворилися на основі певної схожості традицій. Незнання першоджерел та первинних значень ФО інколи призводить до неправильного трактування та відтворення ФО іншою мовою. Кількість праць, в яких досліджуються проблеми перекладу ФО, незначна, а проблеми перекладу німецьких ФО українською мовою не досліджувалися взагалі. Результати порівняльних досліджень національної специфіки німецьких ФО та їхніх українських відповідників в поєднанні з результатами семантичних та стилістичних порівнянь та порівнянь системних зв’язків ФО сприяють виявленню можливостей перекладу.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає комплексній міжкафедральній науковій темі Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженій Міністерством освіти і науки України, яка узгоджується з темою Міжкультурні аспекти німецько-української комунікації”, що розробляється на кафедрі германської філології.
    Метою дослідження є встановлення співвіднесеності німецьких ФО з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників.
    Досягнення встановленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    - розробка методики порівняльно-перекладацького аналізу фразеологічних одиниць;
    - встановлення факторів, що зумовили національну своєрідність ФО та рівнів прояву національної своєрідності;
    - визначення типів фразеологічних відповідників;
    - аналіз співвіднесеності національної забарвленості німецьких ФО та їх українських відповідників;
    - розробка критеріїв розмежування фразеологічних варіантів та функціонально-стилістично рівнозначних фразеологічних синонімів та критеріїв антонімічності ФО;
    - встановлення системних зв’язків німецьких та українських ФО з етнокультурним компонентом;
    - аналіз співвіднесеності системних зв’язків німецьких ФО з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників;
    - дослідження функціонування ФО з етнокультурним компонентом у художньому тексті та виявлення можливостей відтворення функцій ФО при перекладі;
    - встановлення залежності вибору фразеологічного відповідника від наявності в мові перекладу синонімічно-антонімічних рядів для позначення певного явища або поняття.
    Об’єктом дослідження є німецькі ФО з етнокультурним компонентом та їх українські відповідники.
    Предметом дослідження є етимологічні, семантичні та функціональні особливості німецьких ФО з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників, їх синонімічно-антонімічні зв’язки, способи передачі конотативних (функціонально-стилістичних, емотивно-оцінних та культурологічних) особливостей при перекладі.
    Складність об’єкта аналізу визначає використання комплексу методів досліджень, серед яких:
    - метод фразеологічного аналізу О. Куніна для дослідження варіативності ФО та системних зв’язків у сфері фразеології (синонімії, антонімії, полісемії та омонімії);
    - топологічний метод для встановлення співвіднесеності походження та системних зв’язків німецьких та українських ФО з етнокультурним компонентом;
    - трансляційний метод для встановлення мовних відповідників;
    - метод лінгвістичного аналізу Ферса, контекстологічний метод Н. Амосової та інтерпретація тексту для встановлення контестуальних відповідників.
    В ході роботи були проаналізовані 1251 німецька ФО з етнокультурним компонентом та їхні українські відповідники. До уваги бралися лише ті ФО, що зафіксовані як мінімум у двох лексикографічних джерелах або часто вживаються носіями мови. При цьому використовувалися дані 16 німецьких та 12 українських та російських лексикографічних джерел, твори німецької художньої літератури та їх переклади українською та російською мовами.
    Наукова новизна дослідження. Вперше порівняння німецьких та українських фразеологізмів здійснене в межах концепції мовної картини світу; вперше здійснено аналіз співвіднесеності системних зв’язків німецьких та українських фразеологізмів; уточнені критерії розмежування фразеологічних варіантів та функціонально-стилістично рівнозначних синонімів, критерії антонімічності, розмежування полісемії та омонімії; уточнена класифікація типів фразеологічних відповідників; запропоновано новий підхід при визначенні контекстуальних відповідників та виборі способів перекладу з урахуванням етнокультурного фактора та системних зв’язків фразеологічних відповідників.
    На захист виносяться такі положення:
    1. ФО з етнокультурним компонентом мають складну семантичну структуру, яка включає денотативний, граматичний та конотативний компоненти. Конотативний компонент складається з функціонально-стилістичного, емотивно-оцінного, мотиваційного та культурологічного підкомпонентів. Взаємодіючи між собою, ці компоненти утворюють єдність, яка виступає як одиниця перекладу і має бути відтворена як єдине ціле.
    2. Поняття мовний відповідник” та перекладацький (контекстуальний) відповідник” не є тотожними. Це зумовлюється тим, що в контексті може реалізуватися загальне значення ФО або актуалізуватися її окремі компоненти або первинне значення. Актуалізація окремих компонентів або первинного значення ФО спонукають до відмови від використання наявних у мові перекладу фразеологічних відповідників та пошуку контекстуальних відповідників. Національне забарвлення фразеологічного відповідника також може бути причиною відмови від нього.
    3. Врахування результатів культурологічних та порівняльних досліджень в лексикографічній практиці та при встановленні мовних фразеологічних відповідників створить підґрунтя для досягнення адекватності при перекладі ФО. Нехтування цією інформацією може звузити поле для пошуку відповідника або призвести до неадекватного перекладу.
    4. Наявність у мові перекладу фразеологічних синонімічно-антонімічних рядів для позначення певного поняття створює можливість варіантності вибору контекстуального фразеологічного відповідника.
    5. Явище паралельної національної забарвленості як німецької ФО, так і її українського відповідника не є поширеним. Цей факт, а також наявність елементів типологічної спільності в мовних традиціях німецької та української фразеології зумовлюють принципову перекладність більшості національно маркованих ФО.
    Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що порівняльні дослідження здійснювалися з засад концепції мовної картини світу; запропонована методика порівняльно-перекладацького аналізу на рівні фразеології; запропоновано новий підхід до встановлення фразеологічних відповідників з урахуванням результатів етимологічних досліджень та співвіднесеності системних зв’язків німецьких ФО з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників. Дане дослідження є певним внеском у теорію перекладу. Воно може бути базою для подальшого порівняльно-перекладацького аналізу фразеологізмів інших груп, а також для аналізу функціонування та перекладу оказіональних фразеологізмів.
    Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути застосовані у курсах лексикології німецької мови та порівняльної лексикології, теорії та практики перекладу під час розгляду проблем фразеологічної номінації та еквівалентності.
    Запропонований фрагмент німецько-українського фразеологічного словника, в якому враховані етимологічні дані та синонімічно-антонімічні зв’язки, може бути базою для подальших лексикографічних розробок.
    Апробація роботи. Результати даного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри германської філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка та були оприлюднені на науковій конференції викладачів і аспірантів факультету іноземної філології Київського університету ім. Т.Шевченка (Київ, 15 квітня 1998р.) та Міжнародній науковій конференції за участю молодих учених Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 9 квітня 2003р.).
    Основні положення дисертації знайшли відображення у 8 публікаціях.
    Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку. Загальний обсяг дисертації становить 299 сторінок, з них 193 сторінки основного тексту. Список використаної літератури налічує 378 позицій, з них 316 різномовних теоретичних праць, 47 лексикографічні джерела та 15 джерела ілюстративного матеріалу.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В ході вивчення тенденцій розвитку фразеології було виявлено, що поява у 80-х роках ХХ століття лінгвокраїнознавчої теорії слова зумовила підвищений інтерес до дослідження національно-культурного компонента слова та фразеологічних одиниць. Проте такі дослідження проводилися на базі однієї окремої мови. Вважається, що більшість ФО з етнокультурним компонентом, будучи джерелом фонової національно-культурної інформації, не мають відповідників в інших мовах, а деякі мають національно забарвлені відповідники, використання яких неможливе при перекладі. Нечисленні праці, присвячені перекладу фразеологізмів, торкаються їх семантичних та стилістичних особливостей, оминаючи етнокультурний фактор. Між тим, у сучасному перекладознавстві ставиться питання про необхідність міжкультурної компетентності” перекладача. Перекладач має бути посередником не лише між мовами, а й між культурами. Він має знати і враховувати як особливості культурного середовища, в якому функціонує оригінал, так і те, для якого культурного середовища створюється переклад. В останні роки постало питання про необхідність проведення порівняльного аналізу різних мов з погляду перекладознавства та створення двомовних лінгвокраїнознавчих словників та словників універсалій. Але робота в цьому напрямку лише починається.
    2. Оскільки культура явище надзвичайно багатогранне, вона включає як чисто національні особливості, так і загальнолюдські, так і поняття, притаманні багатьом народам. Етнокультурний компонент, як відображення властивостей культури, може мати чисто національний характер, тобто містити національні реалії або характеристики, або загальнокультурний характер, тобто містити характеристики, відомі багатьом народам. Етнокультурний компонент семантики ФО може виявлятися на трьох рівнях плану змісту ФО: 1) в значенні окремих лексичних компонентів ФО, 2) в сукупному фразеологічному значенні сталого словосполучення, 3) в прямому значенні сукупного словесного комплексу; раніше такі ФО функціонували як вільні словосполучення. Найбільша кількість ФО з етнокультурним компонентом як в німецькій, так і в українській мові належить до третього рівня, найменша до другого. В цій групі представлені переважно реалії, образ яких абсолютно затемнений для представника з іншого культурного середовища. До ФО з чисто національним характером належать ФО з компонентом-антропонімом, ФО з компонентом-арготизмом, ФО, що відображають національні звичаї, повір’я; ФО, що відображають розвиток ремесла, військової справи, освіти, полювання, мореплавства, ФО літературного походження можуть мати як чисто національний, так і загальнолюдський характер; ФО біблійного походження, інтернаціональні ФО літературного походження мають загальнолюдський характер.
    3. ФО, як багатопланова мовна одиниця, має складну семантичну структуру, в якій взаємодіють денотативний, граматичний та конотативний компоненти. Конотативний компонент включає функціонально-стилістичний, емотивно-оцінний, мотиваційний та культурологічний підкомпоненти. Якщо денотативний та граматичний компоненти обов’язкові для всіх ФО, то співвідношення конотацій може бути різним. Функціонально-стилістичний підкомпонент присутній у семантичній структурі ФО завжди, емотивно-оцінний та мотиваційний можуть бути відсутніми. Особливістю ФО з етнокультурним компонентом є те, що в їхній семантичній структурі завжди наявний культурологічний підкомпонент.
    4. Ідеальним фразеологічним відповідником міг би бути такий, в семантичній структурі якого були б наявні всі компоненти, які містить семантична структура вихідної ФО. Але випадки такого збізу досить рідкісні. До них належить переважно інтернаціональна фразеологія. Аналіз показав, що близько 66% німецьких ФО з етнокультурним компонентом мають фразеологічні відповідники в українській мові. Як правило, німецькі ФО з етнокультурним компонентом та їх українські відповідники побудовані на різних образах. Випадки, коли німецька ФО з етнокультурним компонентом має український відповідник аналогічного походження нечисленні. Найменшу кількість фразеологічних відповідників мають ФО з компонентом-реалією, ФО з компонентом-антропонімом та ФО з компонентом-арготизмом.
    З огляду на параметри (лексичний, граматичний, денотативне значення, конотації), за якими фразеологічні відповідники можуть збігатися або розрізнятися, їх можна розділити на чотири типи: абсолютні фразеологічні еквіваленти (АФЕ) (збігаються за всіма параметрами), семантично тотожні фразеологічні відповідники (СТФВ) (збігаються за денотативним значенням та функціонально-стилістичним забарвленням але мають різну образну основу та тотожну або відмінну граматичну структуру), семантично часткові фразеологічні відповідники (СЧФВ) (збігаються за стилістичним забарвленням та частково за денотативним значенням), стилістично відносні фразеологічні відповідники (СВФВ) (збігаються за денотативним значенням та розрізняються за функціонально-стилістичним забарвленням, граматична структура може бути тотожною або відмінною). В рідкісних випадках однакові образи були основою для утворення міжмовних омонімів, тобто псевдоеквівалентів.
    Найчисленнішими є СТФВ (близько 40,8%). АФЕ мають лише 16% ФО. До них належать інтернаціоналізми, запозичення з мови до мови та незначна кількість фразеологічних збігів. Саме при перекладі за допомогою АФЕ відтворюється культурологічний компонент семантичної структури ФО. Найбільшу кількість СТФВ з аналогічним джерелом походження мають німецькі ФО, що відображають забобони та прикмети, народні звичаї, обряди та догмати християнської церкви (відповідно 21 з 50 ФВ у першій підгрупі, 9 з 31 ФВ у другій, 3 з 26 ФВ у третій). Відмінні у обох народів традиції та уявлення послужили джерелом для утворення ФО з однаковим значенням. Отже, для німецьких та українських ФО тотожність конкретних фразотворчих характеристик притаманна значно меншою мірою, ніж тотожність конкретних функціонально-смислових характеристик.
    5. ФО виступає як єдине ціле, носій денотативних, граматичних та конотативних (функціонально-стилістичних, емотивно-оцінних, мотиваційних, культурологічних) характеристик. При перекладі слід враховувати і намагатися максимально відтворити всі характеристики. Крім того, в тексті ФО вступає у зв’язки з іншими елементами речення. Інколи актуалізується певна граматична категорія (однина-множина, доконаний-недоконаний вид дієслова), інколи первинне значення ФО, певну роль відіграє частотність вживання ФО. Всі ці фактори впливають на вибір відповідника. Актуалізація якоїсь певної характеристики може виключити використання семантично тотожного фразеологічного відповідника, у якого відсутня ця характеристика. Це спонукає до аналізу синонімічно-антонімічних фразеологічних рядів.
    6. Важливим для перекладознавства є розмежування фразеологічних варіантів та функціонально-стилістично рівнозначних фразеологічних синонімів. І одні, і інші збігаються за семантикою та функціонально-стилістичним забарвленням. Але, якщо варіанти зберігають відносну тотожність образу, функціонально-стилістично рівнозначні ФС завжди мають в основі різні образи. Тому фразеологічні варіанти можуть взаємозамінятися майже необмежено. Винятком можуть бути ФО, варіанти яких містять додаткові, інтенсифікуючі компоненти. В такому випадку в перекладі використовується той варіант, який найкраще відтворює функції вихідної ФО. Використання функціонально-стилістично рівнозначних ФС може обмежуватися образом, що лежить в їхній основі, якщо він має чітко виражене національне забарвлення. Тому чим довший фразеологічний синонімічний ряд для позначення певного поняття наявний в мові перекладу, тим більшою є можливість варіантного вибору фразеологічного відповідника. Аналіз німецьких та українських фразеологічних синонімічних рядів показав, що в 56% випадків синонімічному ряду чи полю в німецькій мові відповідає синонімічний ряд чи поле в українській мові.
    7. За певних обставин можливий антонімічний переклад з відповідними трансформаціями в структурі речення. Фразеологічні антоніми можуть бути абсолютними, відносними, частковими та ситуативними. Абсолютні ФА мають полярні семантичні значення та збігаються за функціонально-стилістичним забарвленням. Відносні ФА мають приблизно протилежні значення або не збігаються за функціонально- стилістичним забарвленням. ФА, що не покривають всіх значень або відтінків значень вихідної ФО є частковими. Ситуативні ФА це ФА, у яких протилежність виражена імпліцитною семою. Використання відносних, часткових та ситуативних ФА обумовлюється контекстом.
    8. Труднощі може викликати переклад омонімічних та полісемічних ФО. Словники часто подають не всі значення ФО, що ускладнює розуміння її функції в тексті. Фразеологічні відповідники у мові перекладу, як правило, не покривають всіх значень вихідної ФО. Асоціативний зв’язок між значеннями полісемічних ФО не приводить, як можна було очікувати, до наявності спільних для всіх значень відповідників.
    9. Для подолання труднощів, пов’язаних з диференціацією відтінків значень та стилістичного забарвлення ФО, могли би слугувати як одномовні тлумачні, так і дво- та багатомовні фразеологічні словники, які б фіксували синонімічні та антонімічні зв’язки та багатозначність ФО. Корисними для перекладачів були б також двомовні словники, в яких би порівнювалася етимологія ФО-відповідників.
    10. Серед безеквівалентних ФО слід розрізняти такі, що співвілносяться зі словом або усталеним словосполученням та фразеологічні лакуни. В першому випадку функція ФО може бути відтворена за допомогою експресивного, стилістично забарвленого слова. Це єдиний нефразеологічний спосіб перекладу, який не призводить до втрат конотацій. Фразеологічні лакуни можуть бути етнографічними та етнографічними та асоціативно-образними водночас. Словникове значення таких ФО передається описово. Описовий переклад неминуче призводить до стилістичних втрат. Тому по можливості слід знаходити інші способи перекладу. Одним із нечастих, але можливих способів перекладу є оказіональне калькування. Воно допускається лише, якщо ФО містить реалію, яку автор хоче підкреслити (тоді необхідні виноски з поясненням значення реалії), або якщо образ ФО прозорий і зрозумілий для носія іншої культури. Ще одним фразеологічним способом перекладу є прийом компенсації, коли ФО, що не має фразеологічного відповідника, перекладається нейтральним словом, а за допомогою ФО перекладається нейтральне слово. Така заміна дозволяє зберегти загальну тональність тексту. В рідкісних випадках при актуалізації первинного значення ФО фразеологічний відповідник можна знайти у відповідній тематичній групі мови перекладу. Практично непридатним для перекладу безеквівалентних ФО є такий класичний спосіб перекладу безеквівалентної лексики, як транскрипція.
    11. В ході аналізу було виявлено, що при перекладі ФО образ може: 1. зберігатися (при перекладі за допомогою АФЕ, калькування, стилістично забарвлених слів); 2. змінюватися (при перекладі за допомогою СТФВ, СВФВ, стилістично забарвлених слів, антонімічних ФО, ситуативних відповідників); 3. зсуватися (при перекладі за допомогою прийому компенсації); 4. зникати (при перекладі за допомогою стилістично нейтральних слів та словосполучень, описовим способом та при опущенні).
    Експресивно-стилістичне забарвлення може: 1. зберігатися (при перекладі за допомогою АФЕ, СТФВ, стилістично забарвлених слів, антонімічних ФО, прийому компенсації, лексико-синтаксичних трансформацій, ситуативних відповідників, калькування); 2. пом’якшуватися (при перекладі за допомогою СВФВ, стилістично забарвлених слів, прийому компенсації, лексико-синтаксичних трансформацій, ситуативних відповідників); 3. стиратися (при перекладі за допомогою стилістично нейтральних слів та словосполучень, описовим способом та при опущенні).
    Проведений аналіз свідчить про принципову перекладність більшості ФО з етнокультурним компонентом, причому втрачається тільки етнокультурний компонент.

    12. Перспектива даного дослідження полягає в тому, що воно може бути базою для подальшого порівняльно-перекладацького аналізу ФО інших груп та фразеологічних систем різних мов, а також для розробки способів відтворення оказіональних ФО.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. Некоторые вопросы современной фразеологии // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц: Материалы межвуз. симпозиума (1968). Вып.2: Ответы на вопросы анкеты / Отв. ред. В.Л.Архангельский. Тула: Тульский ГПИ им. Л.Н.Толстого, 1972. С. 121-126.
    2. Аврахова Л.Я. Метафорична система Лесі Українки і її відтворення в англійських перекладах // Теория и практика перевода: Респ. межведомств. науч. сборник. Киев: Голов. изд-во издат. объединения Вища школа”. 1986. Вып. 13. С. 27-33.
    3. Ажнюк Б.М. Фразеологічна лакуна як об’єкт перекладу // Теория и практика перевода: Респ. межведомств. науч. сборник. К.: Изд-во при Киев. гос. ун-те издат. объединения Вища школа”. 1983. Вып. 10. С. 99-106.
    4. Ажнюк Б.М. Актуалізація фразеологізму в художньому тексті і завдання перекладу // Теория и практика перевода: Респ. межведомств. науч. сборник. К.: Голов. изд-во издат. объединения Вища школа”. 1984. Вып. 11. С. 113-121.
    5. Ажнюк Б.Н. Лингвострановедческие аспекты английских фразеологизмов: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГУ им. Т.Г.Шевченко. К., 1984. 24 с.
    6. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа,1987. 135 с.
    7. Алефиренко Н.Ф. О соотношении формообразовательных и деривационных связей фразеологических единиц // Проблема тождества фразеологических единиц: Межвуз. сборник научных трудов. Челябинск: Челяб. гос. пед. ин-т, 1990. С. 11-20.
    8. Алехина А.И. Фразеологическая антонимия в современном английском языке: Пособие для студентов и преподавателей языковых и неязыковых вузов. Челябинск: Челябинский политехнический институт, 1968. 42 с.
    9. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики немецких фразеологизмов // Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. Вып. 232. М.: МГПИИЯ им. М. Тореза. 1984. С. 66-79.
    10. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики устойчивых словесных комплексов современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский гос. пед. ин-т иностранных языков им. М. Тореза. М., 1987. 27 с.
    11. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1963. 208 с.
    12. Аннинский Л.А. Выявить взаимодействие национальных духовных космосов // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвідомчий наук. збірник. Київ: Головне вид-во видавнич. об’єднання Вища школа”. 1989. Вип. 16. С. 84-86.
    13. Антоникова Л.Е. Переходный класс явлений между полисемией и омонимией (гетеросемия)/ на мат. англ.яз.: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ОГУ им. И.И.Мечникова. Одесса, 1988. 17 с.
    14. Антропова Л.И. Структурно-семантическое моделирование фразеологических единиц с общей идеей "порицать" в немецком языке // Фразеологическая система немецкого и английского языков: Межвуз. сборник науч. Трудов / Под ред. Л.Б.Гарифулина. Челябинск: Челяб. ГПИ, 1979. С. 3-8.
    15. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (на материале фразеологических единиц семантически ориентированных на человека в английском и русском языках). Казань: Изд-во Казанского университета, 1989. 123 с.
    16. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов-на-Дону: Изд. Ростов. ун-та, 1964. 316 с.
    17. Архангельська А.М. Системні відношення компонентів фразеологічних одиниць (на мат. російської та української мов): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01, 10.02.02/ НАН України ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 1994. 23 с.
    18. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. Ленинград: «Наука», Ленингр. отделение 1970. 263 с.
    19. Байрамова Л.К. Тождество фразеологизмов в зеркале трансформаций и корреляций // Проблема тождества фразеологических единиц: Межвуз. сборник научных трудов. Челябинск: Челяб. гос. пед. ин-т, 1990. С. 3-11.
    20. Балли Ш. Французская стилистика: Пер. с франц. М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. 394 с.
    21. Бангерт И.А. Парадигматические связи конституентов лексико-фразеологического поля с общим значением "вводить в заблуждение, обманывать" в современном немецком языке // Фразеологическая система немецкого и английского языков: Межвуз. сборник науч. Трудов / Под ред. Л.Б.Гарифулина. Челябинск: Челяб. ГПИ, 1979. С. 8-15.
    22. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища школа, 1980. 156 с.
    23. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 176 с.
    24. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Москва: Изд. Международные отношения”, 1975. 238 с.
    25. Бауш К.-Р. Сравнительное языкознание, прикладная лингвистика и перевод // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Пер. с франц. - М.: Международные отношения, 1978. С. 55-69.
    26. Бахтадзе Д.П. Фразеологические варианты в немецком языке в сопоставлении с грузинским: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ Тбилисский гос. ун-т - Тбилиси, 1976. 34 с.
    27. Бездек Я., Коут И. К вопросу о сопоставительном изучении фразеологии русского и чешского языков // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. Вологда: Сев.-Зап. книжное изд-во, 1967. С. 68-81.
    28. Белозерова Ф.М. Фразеологические единицы с компонентом-наименованием лица по социально-профессиональному признаку в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04, 10.02.01/ Московский гос. пед. ин-т. М., 1981. 16 с.
    29. Берлизон С.Б. Сочетаемость слов как формальный критерий выделения эмоционального значения и как средство его раскрытия и уточнения (К вопросу о стилистической валентности) // Проблемы семасиологии и лингвостилистики / Отв. ред. С.Б.Берлизон. Рязань: Рязанский ГПИ, 1973. Вып.1, Ч.2. С. 259-309.
    30. Берлизон С.Б. Стилистический аспект значения (стилистическое значение) фразеологических единиц и методы его исследования // Проблемы семасиологии и лингвостилистики / Отв. ред. С.Б.Берлизон. Рязань: Рязанский ГПИ, 1975. Вып.2. С. 166-261.
    31. Бояркин В.Д. Тождество фразеологических единиц и контекст (на материале фразеологических единиц с ономастическим компонентом) // Проблема тождества фразеологических единиц: Межвуз. сборник научных трудов. Челябинск: Челяб. гос. пед. ин-т, 1990. С. 26-33.
    32. Бурбак О.Ф. Сутність та функції національно-культурного компонента значення реалії // Мовознавство. 1986. - № 4. С. 56-58.
    33. Бушуй А.М. Лексикографическая и библиографическая репрезентация фразеологии: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Ленинградский гос. ун-т. Ленинград, 1983. 32 с.
    34. Быбина Г.И. О фразеологических единицах с диминутивами в немецком языке // Фразеологическая система немецкого и английского языков: Межвуз. сборник науч. Трудов / Под ред. Л.Б.Гарифулина. Челябинск: Челяб. ГПИ, 1979. - С. 119-121.
    35. Вакуленко О.Л. Воссоздание авторски преобразованных фразеологизмов в переводе (на мат. англоязычных переводов произведений В. Маяковского) // Теория и практика перевода: Респ. межведомств. науч. сборник. К.: Изд-во при Киев. гос. ун-те издат. объединения Вища школа”. 1982. Вып. 7. С. 97-104.
    36. Величко С.І. Фразеологізми прислів’я як конституенти функціонально-семантичного поля спонукання в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Київ. держ. лінгвістичний ун-т. Київ, 1996. 21 с.
    37. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык. 1980. 320 с.
    38. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение / Под ред. Е.М. Верещагина. М.: Русский язык, 1982. С. 89-98.
    39. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: Методич. руководство. 4-е изд. перераб. и доп. Москва: Русский язык, 1990. 246 с.
    40. Вине Ж.-П., Дарбельне Ж. Технические способы перевода // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Пер. с франц. - М.: Международные отношения, 1978. С. 157-167.
    41. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины (1946) // В.В.Виноградов Лексикология и лексикография: Избр. Труды. М.: Наука, 1977. С. 118-139.
    42. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке (1947) // Лексикология и лексикография: Избр. Труды. М.: Наука, 1977. С. 140-161.
    43. Вовк В.Н. Лексико-семантическая сочетаемость и перевод // Теорія і практика перекладу. Київ: Вид-во при Київ. держ. ун-ті видавнич. об’єднання Вища школа”. 1981. Вип. 5. С. 77-80.
    44. Вопросы методики сравнительно-исторического изучения индоевропейских языков /Под ред. А.В. Десницкой, Б.А. Серебренникова. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. 324 с.
    45. Воробьев В.В. О понятии лингвокультурологии и ее компонентах // Язык и культура: Вторая междунар. конференция. Доклады. К.: Библиотека журнала Collegium”. 1993. С. 42-48.
    46. Воскресенская Л.Б. Лингвострановедческая паспортизация лексики: теоретические принципы и практическая реализация // Словари и лингвострановедение / Под ред. Е.М. Верещагина. М.: Русский язык, 1982. С. 33-40.
    47. Гаврин С.Ф. Фразеология современного русского языка: Учебное пособие по спецкурсу для филологов. Пермь, 1974. 255 с.
    48. Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові. К.: Радянська школа, 1971. 247 с.
    49. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. Москва: Международные отношения, 1977. 264 с.
    50. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков: Учебное пособие для факультетов и институтов иностранных языков. Ленинград: Просвещение, 1977. 300 с.
    51. Гак В.Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов // Фразеология в контексте культуры / Под ред. В.Н.Телии. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 260-265.
    52. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови): Монографія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
    53. Гарифулин Д.Б. Аспектологический анализ глагольной фразеологии современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук / Калининский гос. пед. ин-т. Калинин, 1968. 26 с.
    54. Гатиатуллина З. Сравнительные исследования фразеологических единиц с компонентом - глаголом движения (На материале английского, немецкого и шведского языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 663/ Московский гос. пед. ин-т. М., 1968. 14 с.
    55. Гвоздарев Ю.А. Процессы образования фразеологических единиц в русском языке // Проблемы русского фразообразования / Ред. В.Л.Архангельский. Тула: Тульский ГПИ им. Л.Н.Толстого, 1973. С. 44-63.
    56. Гепнер Ю.Р. Фразеология в системе русского литературного языка // Вопросы фразеологии. Ташкент: Наука, 1965. С. 28-40.
    57. Гладкий П.І. До питання про розмежування омонімії і полісемії // Тези доповідей XXII науково-технічної конференції. Львів: Львівський політехнічний ін-т, 1965. С. 30-33.
    58. Глазырин Р.А. Сопоставительный анализ компаративных фразеологических единиц в современных германских языках (На материале английского, немецкого и шведского языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10-663 / Московский гос. пед. ин-т иностранных языков. М., 1972. 35 с.
    59. Гнатюк А.Д. Трансформації фразеологічних сполук у мові сучасної французької преси та їх переклад // Теория и практика перевода: Респ. межведомств. науч. сборник. Киев: Голов. изд-во издат. объединения Вища школа”. 1986. Вып. 13. С. 120-125.
    60. Головач У.В. Етномовний компонент поетичного тексту давньогрецької трагедії як перекладознавча проблема (на матеріалі давньогрецьких трагедій та їхніх українських перекладів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16. / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2003. 20 с.
    61. Горелов И.Н. Энантиосемия как столкновение противоречивых тенденций языкового развития // Вопросы языкознания. М.: Наука. 1986. - № 4. С. 86-96.
    62. Грицютенко В.І. Відтворення прагматичної функції фразеології в художньому перекладі (на матеріалі перекладу фразеології Неприємних п’єс” Бернарда Шоу) // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвідомчий наук. збірник. Київ: Вид-во при Київ. держ. ун-ті видавнич. об’єднання Вища школа”. 1980. Вип. 4. С. 53-63.
    63. Демедюк Р.М. Прислів’я та приказки на заняттях з німецької мови // Тези доповідей XXII науково-технічної конференції. Львів: Львівський політехнічний ін-т, секція іноз. мов , 1965. С. 52-54.
    64. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования). Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1988. 197 с.
    65. Денисенко С.Н. Лінгвокраїнознавчий аспект дослідження фразеологічної деривації // Язык и культура. V Международная научная конференция. Т.2. Культурологический компонент языка. К.: Киевский университет им. Т.Шевченко, Институт международных отношений, НАН Украины, Институт украинского языка. 1997. С. 49-50.
    66. Денисенко С.Н. Культурна релевантність міжмовних контрастів (в аспекті питання культурної специфіки у фразеології) // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Логос”. 2001. - № 5. С. 43-45.
    67. Денисенко С.Н., Хлівний В.А. Національно-культурна своєрідність фразеологізмів з погляду взаємозв’язку мови і культури // Язык и культура // Междунар. науч. конференция. Доклады. К.: Библиотека журнала Collegium”. 1993. С. 96-99.
    68. Диброва Е.И. Аксиологическая ориентация как культурологический компонент семантики фразеологической единицы // Язык и культура. II Междунар. научная конференция. Тезисы. К.: Библиотека журнала Collegium”. 1993. Ч.1. С. 71-72.
    69. Добровольский Д.О., Малыгин В.Т., Коканина Л.Б. Сопоставительная фразеология: Курс лекций. Владимир: Мос. гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина, Владимир. гос. пед. ин-т им. П.И. Лебедева-Полянского, 1990. 80 с.
    70. Добродомов И.Г. К изучению семинарско-школьнического вклада во фразеологию восточнославянских языков // Язык и культура: Вторая междунар. конференция. Доклады. К.: Библиотека журнала Collegium”. 1993. С. 112-118.
    71. Долгополов Ю.А. Сопоставительный анализ соматической фразеологии (на материале русского, английского и немецкого языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Казанск. гос. университет им. В.И.Ульянова-Ленина. Казань, 1973. &nd
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины