ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЧНИХ ПОЕМ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ У ПЕРЕКЛАДІ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕМИ “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ” ТА ЇЇ АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДІВ)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

СИТАР Руслана Андріївна

УДК 821.161.213’04.09:811.111’255.4

ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЕПІЧНИХ ПОЕМ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У ПЕРЕКЛАДІ
(НА МАТЕРІАЛІ ПОЕМИ СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”
ТА ЇЇ АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДІВ)

Спеціальність 10. 02. 16 перекладознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
ЗОРІВЧАК Роксолана Петрівна

Львів 2006

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕМИ
СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ” У ДІАХРОНІЇ ПЕРЕКЛАДІВ 14
1.1. Жанрові особливості героїчного епосу Середньовіччя як проблема
перекладу 14
1.2. Множинність перекладів як варіантність відтворення жанрово-
стилістичних особливостей оригіналу. Часовий фактор у перекладі 27
1.3.Загальний огляд англомовної Словіани 34
Висновки до розділу 1 47
РОЗДІЛ2. ЛЕКСИЧНІПРОБЛЕМИПЕРЕКЛАДУПОЕМИ
СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ” 50
2.1. Синоніміка оригіналу як перекладознавча проблема 50
2.2. Реалії національно марковані елементи твору. Шляхи їх
трансляційного перейменування 53
2.3. Одиниці ономастикону пам’ятки. Проблеми перекладу 60
2.4. Лексеми слово” та пълкь” як ключові компоненти заголовка й
поеми в цілому 71
2.5.Темні місця”лакуни поеми в англомовних інтерпретаціях.
З’ясування кон’єктури та способи відтворення їх семантики 79
Висновки до розділу 2 84
РОЗДІЛ 3. ВІДТВОРЕННЯ СЕМАНТИКИ СИМВОЛІВ ТА СЛОВЕСНИХ ОБРАЗІВ СЛОВА” ЗАСОБАМИ ЦІЛЬОВОЇ МОВИ 92
3.1.Символізм як чинник інтенсифікації епічної поеми 98
3.2. Способи відтворення функціонально-стилістичного навантаження
епiтетних конструкцій твору 121

3.3.Відтворення у перекладі структурно-семантичних особливостей
порівнянь давньоруського твору 134
3.4.Гiперболізм поеми як перекладознавча категорія 144
Висновки до розділу 3 156
РОЗДІЛ 4. ВІДТВОРЕННЯ СИНТАКСИКО-СТИЛІСТИЧНИХ
ЗАСОБІВ ТВОРУ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ 163
4.1. Повтор як засіб експресивності 163
4.2. Інверсія в оригіналі та перекладі 168
4.3. Еліптичні конструкції відтворення семантики 172
4.4. Відособлення у перекладах 175
4.5. Риторичні запитання, звертання, вигук і переклад 178
Висновки до розділу 4 181
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
ДОДАТОК А. Огляд англомовної літератури про Слово о полку Iгоревiм” 222

В С Т У П

Дисертацію присвячено дослідженню стратегії відтворення жанрово-стилістичних особливостей епічних поем Середньовіччя у перекладі Слова о полку Ігоревім” та його англомовних перекладів.
В історії загальнолюдської культури відомі пам’ятки, які віддзеркалюють особливості світосприйняття та національний характер того чи іншого народу, виражають найзаповітніші його мрії. Вони не лише представляють свій народ у світовій культурі та мистецтві, а й стають здобутком усього людства, ніколи не втрачаючи своєї актуальності. Вони володіють надзвичайною здатністю певним чином адаптовуватися” до плинних умов часу, входити в нове суспільне життя. До таких шедеврів світового мистецтва належать: Беовульф” у англійців, пісні скальдів і Едда” у скандинавів, Пісня про Гільйома Оранського” та Пісня про Роланда” у французів, Пісня про Нібелунгів” і Кадруна” у німців, Гейке-моногатарі” (Повість про дім Тайра”) у японців, Витязь в тигровій шкурі” у грузинів. До цього переліку світових шедеврів героїчного епосу Середньовіччя належить і Слово о полку Iгоревiм” славетна пам’ятка літератури Київської Русі.
Методологічно важливим для перекладознавчого аналізу жанрово-стилістичних особливостей твору (словесних образів, їх лексичного наповнення, семантичних характеристик та стильової значущості) є теоретичні напрацювання в дослідженні художньої деталі в перекладному тексті (В.Кухаренко), текстового символу (М.Новикова, І.Шама), естетичного наповнення текстових елементів (В.Радчук), теорії еквівалентності (В.Комісаров, Я.Рецкер), відтворення семантики словесного образу в перекладі (О.Чередниченко, П.Бех, Р.Зорівчак, В.Карабан, В.Коптілов, О.Грабовецька, І.Ковальська), реалії (А.Федоров, С.Влахов, С.Флорін, Р.Зорівчак), контекстної семантики фразеологізмів (О.Кунін, Р.Зорівчак, О.Лебедь), ритмомелодійних особливостей оригіналу (О.Івасюк, В.Коптілов), етномовного компонента в семантичній структурі (Б.Ажнюк, Н.Кушина, У.Головач, О.Бурда-Лассен), етномовного світобачення (А.Архангельська), жанрової теорії перекладу (С.Скороходько, М.Лукінова, О.Лебедь), часової дистантності перекладів (О.Лучук, Н.Рудницька).
Актуальність теми дослідження зумовлено необхідністю випрацювання жанрової теорії перекладу як складової загальної теорії перекладу. Вивчення і лінгвістичний аналіз жанрово-стилістичних особливостей мови-джерела сприяє глибшому розумінню художньо-образної тканини тексту, осмисленню способів розв’язання лінгвостилістичних проблем перекладу епічного твору, випрацюванню методики перекладознавчого аналізу епосу. Кореляція жанр тексту :: передача його своєрідності цільовою мовою основне у дослідженні. Актуальність дослідження, присвяченого відтворенню жанрово-стилістичних особливостей Слова о полку Ігоревім” в англомовних перекладах, зумовлено надзвичайною вагою цієї пам’ятки в світовій літературі. Актуальність роботи випливає також із сучасних вимог до художнього перекладу, коли йдеться про передачу не лише змісту й ідей, мегаобразу оригіналу, а й про оптимальне відтворення стилістичних якостей твору, кожного його мікрообразу. Зіставлення окремих елементів художнього тексту мови-джерела і цільової мови розв’язує вузьку, часткову проблему художнього перекладу, що надзвичайно актуальна на сучасному етапі розвитку перекладознавства. Необхідно врахувати також, що в світовому перекладознавстві після піонерських праць Г.Турі [288], М.Кроніна [263], Л.Венуті [289] посилився інтерес до дослідження мов меншин (minority languages).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з комплексною науковою темою кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка Ключові проблеми теорії та історії художнього перекладу. Концепція вишколу перекладачів” (номер державної реєстрації 0105U004928), затвердженою Міністерством освіти і науки України.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні жанрово-стилістичних особливостей перекладу поеми Слово о полку Ігоревім”, зокрема у встановленні та обґрунтуванні методів відтворення семантики її символів, словесних образів, історичних реалій, синтаксико-стилістичних своєрідностей, одиниць ономастикону що мають високу змістово-стилістичну значущість засобами цільової мови.
Досягнення мети дослідження вимагає реалізації таких завдань:
· зібрати та осмислити англомовну Словіану.
· з’ясувати жанрово-стилістичні домінанти епічної поеми з перекладознавчого погляду.
· випрацювати методику аналізу жанрово-стилістичних рис епічної поеми в оригіналі та перекладі.
· дослідити особливості відтворення жанрово-стилістичних домінант епічної поеми з погляду діахронної множинності.
Об’єктом дослідження є текст поеми Слово о полку Ігоревім” та його англомовні переклади. Предмет дослідження це узагальнення стратегії перекладачів у віднайденні способів відтворення жанрово-стилістичних особливостей поеми засобами цільової мови. Чинник множинності перекладів сприяє перекладознавчому дослідженню жанрово-стилістичних своєрідностей оригіналу. Основою перекладознавчого аналізу стала концепція національно-культурного контексту М.Новикової.
Матеріалом дослідження слугує текст епічної поеми (в основу дослідження покладено видання 1981 р.) та її англомовні переклади (І.Петрової, В.Набокова, В.Кіркконела та К.Андрусишина, Р.Мена, Д.Ворда, В.Кіркконела та П.Крата, Р.Гауза, Л.Магнуса, Б.Яценка, М.Скрипник). Обсяг суцільної вибірки становить 633 одиниці з тексту оригіналу та 5697 з перекладів.
Методи дослідження. Вивчення ключових проблем художнього мовлення оригіналу і перекладу проведено у дисертації з широких філологічних позицій, із застосуванням лінгвістичного і літературознавчого апарату. Багатоаспектність роботи зумовила комплексний характер методики дослідження. У дисертації використано методи перекладознавчого та контрастивного аналізів, контекстуально-ситуативний метод, компонентну та трансформаційну методики структурного методу й елементи методу кількісних підрахунків. Використання численних методів дослідження дало змогу виявити жанрово-стилістичну своєрідність поеми, її композиційну заданість, засоби і способи відтворення контекстної семантики словесних образів, темних місць”, одиниць ономастикону в цільовій мові.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб жанрового підходу до перекладу. У ній уперше систематизовано історію англомовної Словіани. Першою є спроба комплексного, системного дослідження жанрово-стилістичних особливостей епічної поеми Слова о полку Ігоревім” давньоруською мовою при зіставленні її з англомовними перекладами. У перекладознавстві не було ще комплексного дослідження проблем відтворення семантики і композиційної заданості словесних образів, реалій, значущих власних назв, експресивного синтаксису епічної поеми часово віддаленого тексту-джерела Слова о полку Ігоревім” засобами англійської мови. Уперше випрацьовано методику зіставного аналізу жанрових складових пам’ятки ХІІ ст., обґрунтовано шляхи та засоби відтворення перекладом жанрово-стилістичних домінант пам’ятки на матеріалі оригіналу епічної поеми та її англомовних перекладів. У дисертації вперше проведено комплексний аналіз поетики численних англомовних перекладів Слова...” (на лексичному, фразеологічному, стилістичному та синтаксичному рівнях) у світлі сучасних перекладознавчих парадигм.
Теоретична значущість праці полягає у випрацюванні методики перекладознавчого аналізу поетики епічної поеми як жанру та дослідженні проблеми множинності перекладів. Дисертація є певним внеском у перекладознавчу генологію та в історію рецепції української літератури англомовним світом. У дослідженні теоретично осмислено з перекладознавчого погляду функціональну значущість словесних образів, реалій, одиниць ономастикону, синтаксико-стилістичних засобів як жанрових складових, способи відтворення їхньої семантики цільовою мовою, шляхи досягнення високого ступеня адекватності при перекладі. Результати дослідження можна застосовувати у випрацюванні теоретичних постулатів перекладознавства, жанрової теорії перекладу, контрастивної лінгвістики, контрастивної стилістики і лексикології, лінгвокультурології. Матеріал дослідження та його висновки можуть бути корисними при узагальненні певних теоретичних засад поетики перекладу як окремої дисципліни, при випрацюванні теорії зіставного вивчення мов на лінгвостилістичному рівні та в лінгвостилістиці перекладу.
Висновки роботи сприятимуть осмисленню методів комплексного перекладознавчого та зіставного опису окремих стилістичних мікросистем, загальних принципів перекладницької діяльності. Випрацювану методику перекладознавчого аналізу жанрово-стилістичних особливостей Слова о полку Ігоревім” можна екстраполювати на дослідження творів інших жанрів.
Практична цінність роботи визначається тим, що її матеріал і результати можна використовувати для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з перекладом в англо-українській та українсько-англійській площинах, у практиці викладання української та англійської мов, у практичній роботі перекладачів та у двомовній лексикографії. Теоретичні висновки та матеріали дисертації можна також використовувати у загальних лекційних курсах з історії і теорії перекладу, зокрема у лекційному курсі з історії рецепції української літератури в англомовному світі; у спецкурсах з жанрової теорії перекладу, контрастивної лінгвістики й контрастивної стилістики.
На захист виносяться такі твердження:
1. Адекватне відтворення героїко-епічного твору можливе лише тоді, коли перекладачі зосередять увагу на жанровій моделі, зокрема, цілісно сприймуть жанрові елементи оригіналу як вторинні утворення та вербалізують їх засобами цільової мови, долаючи проблеми часопростору і сприяючи культурній адаптації перекладу.
2. Жанрова модель героїчного епосу має тричленну структуру: 1/інваріантні елементи, зміна яких у перекладі зруйнує жанрову модель твору; 2/варіативні елементи, при відтворенні яких перекладач має можливість виявити свою творчу індивідуальність і враховувати своєрідність ментальності, художнього сприймання і вимог цільового читача; 3/ маргінальні елементи, які можна вилучити без суттєвого порушення жанрової моделі та цілісності тексту.
3. Переклад часово віддаленого твору слід виконувати з урахуванням літературних норм часу створення оригіналу, а жанрово-стилістичні домінанти тексту відтворювати варіантними відповідниками з використанням таких мовних ресурсів, які б підкреслювали архаїчність оригіналу мовою перекладу.
4. Вибір, що постає перед перекладачем героїко-епічного твору, звужується до наступних варіантів: 1/ жанрово-стилістичні домінанти, що відображають типові ситуації та універсальні символи, входять до глобального (загальнолюдського) культурного простору отже, проблема перекладу зводиться до суто мовної; 2/ жанрово-стилістичні домінанти, які мають лише часткові відповідники, нашаровуючи певну національну інформацію, тоді проблема перекладу стає напівмовною, напівкультурологічною; 3/ жанрово-стилістичні домінанти, відтворюючи національну мовну картину світу, не мають жодного відповідника у культурі-сприймачі перекладачеві доводиться розв’язувати подвійну (мовну і культурологічну) проблему.
5. Множинність перекладів сприяє варіантному відтворенню жанрово-стилістичних особливостей героїко-епічної поеми Середньовіччя, яке зумовлюється професійною компетенцією перекладача, різноаспектними психологічними і лінгвокультурологічними факторами, жанровою природою тексту і характером читача цільового тексту.
6. Інтерпретаційний потенціал жанрово-стилістичних особливостей Слова о полку Ігоревім” розкривається для англомовного читача завдяки існуванню в його історичній свідомості типологічно споріднених творів.
7. Основні способи відтворення жанрово-стилістичних домінант поеми віднайдення повного або часткового відповідника, калькування, описове відтворення і транскрипція.
Апробація результатів роботи. Основні твердження роботи висвітлено на звітних конференціях викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 19972006), засіданнях Методологічного семінару з проблем перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені проф. Ю.Жлуктенка (Львів 19972006), наукових сесіях Наукового товариства імені Шевченка (Львів, 19972006), Всеукраїнській науковій конференції Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття” (Львів, листопад 1996), Всеукраїнській науковій конференції Семантика, Синтактика, Прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, січень 1999), Всеукраїнській науковій конференції Наукова спадщина професора Ю.Жлуктенка” (Київ, вересень 2000), Всеукраїнській науковій конференції З ХХ в ХХІ століття” (Київ, жовтень 2002), міжнародній конференції Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, травень 2004), міжнародній науковій конференції Слово о полку Ігоревім” та його епоха” (Путивль, травень 2005), науковій конференції Мова, культура і переклад у добу глобалізації” (Київ, вересень 2005).
Матеріали дослідження застосовують уже протягом декількох років на практичних заняттях з перекладу із студентами перекладацького відділу та відділу англійської філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено у дев’яти наукових публікаціях (чотирьох статтях у провідних фахових збірниках наукових праць України і п’яти публікаціях у матеріалах наукових конференцій).
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі Вступу, чотирьох розділів, Висновків, Списку основної використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінок, із них 190 сторінок основного тексту. Список використаної літератури налічує 349 позицій, із них 292 науково-критичні праці, 32 літературні джерела і 25 довідкова література.
У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, окреслено його мету, завдання і методику; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне завдання роботи; сформульовано основні твердження, що виносяться на захист.
Перший розділ Жанрово-стилістичні особливості поеми Слово о полку Ігоревім” у діахронії перекладів” присвячено жанровим особливостям героїчного епосу Середньовіччя та проблемам, які виникають при перекладі часово віддалених творів. Подано також огляд наукової літератури, присвяченої перекладознавчим проблемам генології. Розглядається літературна й фольклорна система жанрів, поєднання яких творить двоєдність” мовного мистецтва. Стисло описано форму героїчного епосу, стиль оповіді, умови та час його створення. Розглядаються різні гіпотези щодо жанрової природи Слова о полку Ігоревім”. Детально зупиняємось на жанрах перекладу як критерію систематизації перекладної літератури. У цьому розділі увагу також зосереджено на перекладній множинності твору як чинникові різноманітного відтворення жанрово-стилістичних особливостей першотвору. Зображено діахронію перекладів на прикладі англомовних перекладів Слова”. Подано стислу історію англомовної Словіани.
У другому розділі Лексичні проблеми перекладу поеми Середньовіччя” представлено зіставлення лексичного рівня тексту-джерела та вихідного тексту (одиниці ономастикону, реалії, темні місця” поеми). Висвітлено основні методи відтворення контекстуальної семантики реалій і темних місць” Слова” та шляхи пошуку функціональних відповідників одиниць ономастикону (топоніми, етноніми, теоніми, антропоніми). Перелічуються найважливіші аспекти, які слід враховувати у процесі перекладу промовистих власних назв. Розділ 2 містить також аналіз заголовка пам’ятки, його функції й ролі у тексті та шляхи відтворення його концептуального наповнення у перекладах.
У третьому розділі Відтворення семантики символів та словесних образів пам’ятки засобами цільової мови” досліджено своєрідні ознаки словесних образів пам’ятки, методи відтворення їхньої семантики засобами цільової мови, досліджено граматичні та лексичні трансформації у процесі відтворення. Зосереджено увагу на віднайденні повних та часткових відповідників, конструювання денотативно-образних і смислово-образних кальок, перекладі дескриптивною перифразою та за допомогою гіперонімічного перейменування. Розглянуто вагомість концепту для перекладознавчого аналізу як сукупності понять, знань, асоціацій, що супроводжують ключове слово, як чинника творення індивідуально-авторської образності, як складової когнітивної пам’яті лексичного складу мови, що зв’язує смислові характеристики словесного знаку з системою духовних цінностей та традицій етносу, як носія етномовного світобачення й етнокультурної інформації. У тканині тексту оригіналу це інтенсивно відображено на символічному рівні.
Четвертий розділ Відтворення синтаксико-стилістичних засобів твору у процесі перекладу” присвячено паратаксичності пам’ятки, що, власне, засвідчує її автентичність та архаїчність. Розглядаються з погляду перекладу основні риси експресивного синтаксису твору: перевага сурядності у поєднанні з безсполучниковістю над підрядністю, часте вживання сурядних сполучників а, и, нъ; повторення сполучників, прийменників і часток при однорідних членах речення; паралелізм суміжних синтаксичних конструкцій. Головну увагу звернено на відтворення чи, радше, збереження у перекладах таких складових експресивного синтаксису, як полісиндетон, асиндетон, відособлення, паралелізм, еліпсис, інверсія, риторичні запитання, риторичні звертання, частково-заперечні речення, хіазм, повтори, які й визначають ритмічну й мелодійну структуру оригіналу та перекладу.
Висновки узагальнюють основні теоретичні та практичні підсумки дослідження.
Додаток А охоплює стислий огляд англомовного літературознавства про Слово о полку Ігоревім”.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Зіставлення різночасових англомовних перекладів Слова о полку Ігоревім” з оригіналом допомагає краще збагнути часово віддалений оригінал, можливості якого часто розкриваються власне у перекладі, подає надзвичайно цікавий матеріал щодо висвітлення питань про передачу жанрової своєрідності перекладного твору, допомагає дійти певних висновків щодо методів відтворення жанрово-стилістичних особливостей оригіналу з перекладознавчого погляду.
Художній твір це цілісна мовна тканина, різнорівневі компоненти якої тісно пов’язані між собою. Відтворюючи навіть окреме мовне явище, перекладач має справу не з ізольованою одиницею тексту, а, у першу чергу, з фактом мови, який поєднаний із загальною її будовою, і який, як частина тексту, міг увібрати в себе особливості та специфічні риси авторського мовлення, його уявлення, ідеї. Адже послідовність епізодів, певних образів твору становлять сукупність концептів і створюють окрему малу концептосферу твору. Врахування зазначених чинників обмежує формальні відповідники відтворюваного явища у цільовій мові. Перекладачі, занурюючись у поетичний світ Слова о полку Iгоревiм”, прагнуть віднайти найточніші вирази, адекватні образи й звороти, щоб зробити Слово” надбанням культури свого народу.
У системах ідеалів різних народів виразно простежуються дивергентні та конвергентні ознаки, а, отже, лінгво-стилістичні засоби створюють чимало труднощів з огляду українсько-англійського зіставлення. Перекладач повинен володіти глибокими знаннями культурно-історичного підґрунтя, відчувати національне світорозуміння обох етносів аби уникнути залучення до перекладу чужих для оригінальної культури понять та щоб створити зрозумілий, близький для англомовного читача текст, водночас адекватний оригіналові.
Специфіка жанру героїко-епічної поеми полягає у збалансованому поєднанні історичного/документального пласту із міфологічним/магічним, що, водночас, зумовлює виникнення подвійної перекладацької проблеми: відтворення історичних фактів вимагає від перекладача наслідувати стратегію перекладу історичного роману, історичної балади чи, навіть, літопису, а міфологічне тло зобов’язує до підходу, виробленого перекладачами фольклорного жанру, наприклад, казки. Отже, перекладачеві Слова” слід зберегти баланс пам’ятки як великого літературного твору ХІІ ст. та як історичного джерела. Неабияке значення має збереження у перекладах архаїчного стилістичного пласту Слова о полку Ігоревім”, який несе найважливіше функціональне навантаження при відтворенні в перекладі історичного колориту часово-віддаленого епічного твору. І тільки тоді ця епічна поема може захоплювати англомовного читача, коли в ній збережено адекватний вплив на почуття читача, що досягається за допомогою повних і часткових відповідників чи аналогів епітетних конструкцій, метафор, порівнянь, гіпербол, реалій.
У Слові о полку Ігоревім” персонаж постає ніби у двох площинах: розкриваються певні події його життя паралельно із зображенням переживань, емоцій, настроїв. За жанровими ознаками Слово” є яскравим представником героїчного епосу Середньовіччя: 1/ жанрово-стилістичні елементи складають композиційну структуру твору формули зачину і кінцівки, повтори, поширені діалоги; 2/ вербалізація тісного зв’язку людини і природи; 3/ наявність описових типових символічно-маркованих ситуацій: прибуття та приймання гостей, описи бенкетів, двобоїв, плачів; 4/ велике значення незвичайних явищ у природі, зловісних прикмет (затемнення сонця, зліт гайвороння) та віщих снів; 5/ центральний персонаж воїн-захисник рідної землі від чужоземної навали, наділений яскравими гіперболічними рисами; 6/ наявність міфологічних компонентів; 7/ магічна символіка числа; 8/ широке застосування тавтології, алітерації, асонансів та паралельних конструкцій, риторичних запитань, риторичних звертань й частково-заперечних речень.
Жанрова модель героїчного епосу, виявлена за допомогою методики жанрово-стилістичної домінанти, має тричленну структуру: 1/ інваріантні елементи, зміна яких у перекладі зруйнує жанрову модель твору; 2/ варіативні елементи, при відтворенні яких перекладач має можливість виявити свою творчу індивідуальність і враховувати своєрідність ментальності, художнього сприймання і вимог цільового читача; 3/ маргінальні елементи, які можна вилучити без суттєвого порушення жанрової моделі та цілісності тексту.
Оскільки героїчний епос це ядро національної літератури, який творить особливу культурну мову, то відтворюючи його засобами цільової мови, перекладач стикається з трьома типовими варіантами пошуку відповідників: існування культурних відповідників зводить проблему перекладу лише до мовної; часткові відповідники напівмовна, напівкультурологічна проблема перекладу; при відсутності аналогії у культурі-сприймачі перекладач стикається з подвійною проблемою і мовною, і культурологічною. Адекватне відтворення часово віддаленого твору можливе лише тоді, коли перекладачі цілісно сприймуть жанрові риси оригіналу як вторинні утворення та вербалізують їх засобами цільової мови, долаючи проблеми часопростору і, сприяючи культурній адаптації перекладу.
Англомовні варіанти перекладу жанрово-стилістичних особливостей твору у надзвичайній місткості словесних образів, символів, реалій, одиниць ономастикону, темних місць, одиниць експресивного синтаксису при зіставленні з оригіналом дають досить вагомий і багатий матеріал для вичерпних теоретичних узагальнень щодо способів відтворення жанрово-стилістичних особливостей героїко-епічної поеми Слово о полку Ігоревім” засобами цільової мови. У англомовних перекладах Слова” до повних образних відповідників вдаються перекладачі у 28,9% (перекладаючи словесні образи) та у 5,8% відтворюючи реалії, одиниці ономастикону, а до часткових смислово-образних відповідників у 6% та у 2 % відповідно. Вони забезпечують досить низький ступінь адекватності відтворення, оскільки, у більшості випадків, відрізняються функціонально-стилістичними та експресивно-емоційними властивостями.
Для відтворення національного колориту жанрово-стилістичних особливостей першотвору та через відсутність функціональних відповідників в образному фонді цільової мови (в давньорусько-англійській площині), перекладачі застосовують калькування, прагнучи таким чином передати чужу образну своєрідність та жанрові особливості твору засобами своєї мови. Цей метод відтворення жанрово-стилістичних особливостей Слова” засобами цільової мови найчастіший при відтворенні функціональної значущості, головно, символів, гіпербол та епітетних конструкцій (43,5%).
Методом описового перекладу послуговуються англомовні перекладачі Слова”, відтворюючи семантику національно-самобутніх словесних образів (24%) та реалій (16,7%) жанротворчих та стильотворчих засобів. Якщо у тексті-джерелі реалія це лише деталь, подробиця, позбавлена особливої експресивної дієвості, то в перекладі, як носій семи локальність”, вона посилює свій стилістичний потенціал, свої виражальні можливості, набуває стильотворчої ваги, втрачаючи стилістичну нейтральність, у певних випадках стає ключовим словом тексту. Перекладач, відтворюючи мовно-стилістичні засоби першоджерела описово, повинен бути добре обізнаним з матеріальними та історико-культурними умовами життя народу, з мови якого здійснюється переклад, а також із експресивним потенціалом цільової мови. Лише виконуючи ці умови та добираючи вдалі варіанти тлумачення, при дескриптивному перекладі можна (частково) уникнути втрати експресії, стилістичної маркованості.
Зведена картина способів відтворення семантико-стилістичних функцій словесних образів Слова о полку Ігоревім” англомовними перекладачами зображено на Рис. 11 (с. 189), а способи відтворення лексичних одиниць пам’ятки засобами цільової мови на Рис. 12 (с. 190).
Отже, дослідження охопило основні аспекти перекладу жанрово-стилістичних особливостей героїко-епічної поеми Слово о полку Ігоревім”. Одержані результати можна застосувати в опрацюванні теоретичних проблем перекладознавства, контрастивної лінгвістики, культурології, лінгвокультурології, етнолінгвістики, критики художнього перекладу. Робота може стимулювати дослідницькі розвідки в галузі жанрології.
Доречно було б у майбутньому виокремити ключові концепти ліро-епічної поеми Слово о полку Ігоревім” за тематичними групами та дослідити їх у перекладознавчому плані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Науково-критичні праці

1. Абаев В.И. Жанровые истоки Слова о полку Игореве” в свете сравнительного фольклора // Изв. Юго-осетин. научно-исслед. ин-та АН СССР. Цхинвали, 1985. Вып. 27. С. 98 116.
2. Аверинцев С.С. Символ // Краткая литературная энциклопедия. М., 1971. С. 826 831.
3. Аврахова Л.Я. Епітет як проблема художнього перекладу // Теория и практика перевода: Респ. междувед. науч. сб. / Киев. гос. ун-та им. Т.Г.Шевченко. Киев: Вища шк., 1982. Вып. 8. С. 9197.
4. Адрианова-Перетц В.П. Слово о полку Игореве” и памятники русской литературы ХI-XIII векав / Редкол.: М.П.Алексеев, Д.С.Лихачев, О.В.Творогов. Л.: Наука, 1968. 204с.
5. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні/АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Відп. ред. Ю.О.Жлуктенко. К.: Наук. думка, 1989. 136с.
6. Азнаурова Э.С. Очерки по стилистике слова. Ташкент: ФАН, 1973. 405с.
7. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса (на материале английского языка). М.: Высш.шк., 1984. 211с.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300с.
9. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М., 1990. С. 532.
10.Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки рус. культуры, 1999. 896с.
11.Балли Ш. Французская стиллистика / Пер. К.А.Долинина; Под. ред. Е.Г.Эткинда. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394с.
12.Баскаков Н.А. Тюркская лексика в Слове о полку Игореве”. М.: Наука, 1985. 207с. (АН СССР. Ин-т языкознания).
13.Бережна О.В. Мовна картина світу художнього тексту як відображення концептуальної картини світу автора: Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. К., 2000. С.1217.
14.Бех П.О. Поетичний переклад і принцип еквілінеарності // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук. зб. / Київ. держ. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. 1979. Вип.1. С. 8393.
15.Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфера етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: В-во Київ. нац. ун-ту ім. Т.Г.Шевченка, 2001. №5. С. 1522.
16.Білодід І.К.Сучасна українська літературна мова. К.: Наук. думка, 1973. 141с.
17.Булаховский Л.А. Заметки к спорным местам Слова о полку Игореве” // Рад. літературознавство. 1955. №18. С. 4856.
18.Булаховский Л.А. К лексике Слова о полку Игореве” // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1963. Т. ХIV. С. 3336.
19.Булаховский Л.А. О первоначальном тексте Слова о полку Игореве” // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка, 1952. Т.11, Вып. 5. С. 439449.
20.Бурда-Лассен О.В. Переклад як процес декодування ментальної ідентичності нації (на матеріалі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 перекладознавство / КНУ ім. Т.Г. Шевченка. К., 2005. 20с.
21.Верещагин Е.М. Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русс. яз., 1980. 320с.
22.Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М.: Высш. шк., 1989. С. 5975.
23.Виноградов В.В. О поэзии Анны Ахматовой (стилистические наброски) // Виноградов В.В. избранных трудов. Поэтика русской литературы. М., 1976. С. 369459.
24.Виноградов В.В. Русский язик: (Грамматическое учение о слове): Учебное пособие для вузов. М.: Высш. шк., 1984. 404с.
25.Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наук. думка, 1992. 222с.
26.Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Высш. шк., 1986. 416с.
27.Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. Реалии // Мастерство перевода: Сб. статей. 1969. М.: Сов. писатель, 1970. С. 432456.
28.Возняк М.С. Історія української літератури. У 2 кн., Кн.1. Львів: Світ, 1992. 696с.
29.Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. № 1. С. 6472.
30.Гак В.Г. Сопоставительная лексикология (на материале французского и русского языков). М.: Междунар. отношения, 1977. 264с.
31.Гаспаров Б. М. Поэтика Слова о полку Игореве”. М.: Аграф, 2000. 608с.
32.Гаспаров М.Л. О переводимом, переводах и комментариях // Лит. обозрение. 1988. № 6. С. 4548.
33.Гачечиладзе Г.Р. Введение в теорию художественного перевода. Тбилиси, 1970. 358с.
34.Гей Н.К. Искусство слова. О художественности литературы. М.: Наука, 1967. С. 150.
35.Гетман И.М. Язык и картина мира // Язык и культура: Вторая международная конференция: Тезисы/ Сост. С.Б.Бураго Киев, 1993. Ч. 1. С. 34.
36.Гетманец М.Ф. Тайна реки Каялы. Слово о полку Игореве”. Харьков: ОВС, 2003. 224с.
37.Головач У.В. Етномовний компонент поетичного тексту давньогрецької трагедії як перекладознавча проблема (на матеріалі давньогрецьких трагедій та їхніх українських перекладів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 перекладознавство / КДУ імені Т.Г.Шевченка. К., 2003. 20 с.
38.Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській картині світу ХХ століття: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 германські мови / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. К., 2003. 21с.
39.Грабовецька О.С. Епітетна конструкція у художньому перекладі (на матеріалі української та англійської мов): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16. перекладознавство / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. К., 2003. 22с.
40.Грабовецька О.С. Шевченківський епітет як перекладознавча проблема (на матеріалі епітетів до символу Дніпро” та їхніх англомовних відтворень) // Записки НТШ. Львів, 2000. Т. ССХХХІХ: Праці філологічної секції. С. 306315.
41.Гудзий Н.К. История древней русской литературы. М.: Учпедгиз, 1956. С. 132134.
42.Гумбольдт В. Язык и философия культуры: Пер. с нем./ Сост., общ. ред. и вступ. статьи А.В.Гульиш, Г.В.Рамишвили. М.: Прогресс, 1985. 451с.
43.Дегтев С.В., Макеева И.И. Концепт слово в истории русского языка // Язык о языке: Сб. статей / Под общ. рук. и ред. Н.Д.Арутюновой. М.: Языки рус. культуры, 2000. С. 156171.
44.Дзера О.В. Біблійні мотиви Гамлета” в українських перекладах // Дзвін, 2004. №4. С. 149153.
45.Дзера О.В. Жанри художнього перекладу // Записки перекладацької майстерності. Львів: ЛНУ, 2001. Т.1. С. 1837.
46.Дзера О.В. Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі перекладів творів Дж.Г.Байрона): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 перекладознавство / КДУ ім. Т.Г. Шевченка. Київ, 1999. 21с.
47.Дмитриев Л.А. Важнейшие проблемы исследования Слова о полку Игореве” // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1964. Т. ХХ. С. 134135.
48.Дмитриев Л.А. Глагол каяти” и река Каяла в Слове о полку Игореве” //Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1953. Т. ІХ. С. 3038.
49.Дмитриев Л.А. Два замечания к тексту Слова о полку Игореве” // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1976. Т. ХХХI. С. 285 291.
50.Дмитриев Л.А. Книга академика В.Н. Перетца Слово о полку Ігоревім пам’ятка феодальної України Руси ХІІ віку” // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1976. Т. ХХХI. С. 344350.
51.Добродомов И.Г. О половецких этнонимах в древнерусской литературе //Тюркологич. сб. 1975. М., 1978. С.102108.
52.Еремин И.П. К вопросу о жанровой природе Слова о полку Игореве” // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1956. Т. ХIІ. С. 2834.
53.Еремин И.П. Литература Древней Руси: Этюды и характеристики. М.; Л., 1966. С. 144163.
54.Еремин И.П. Слово о полку Игореве” как памятник политического красноречия Древней Руси // Лекции и статьи по истории древней русской литературы. Л., 1987. С. 235281.
55.Еремин И.П. Слово о полку Игореве”: (К вопросу о его жанровой природе) // Учен. зап. ЛГУ. Л., 1944. № 72. С. 318.
56.Еремина В.И. Поэтический строй русской народной лирики. Л.: Наука, 1978. 182с.
57.Ермолович Д.И. К вопросу о раскрытии содержательной структуры имен собственных в переводе // Тетради переводчика / Под ред. Л.С.Бархударова. М.: Межд. отношения, 1981. Вып. 18. С.6477.
58.Эткинд Е.Г. Поэзия и перевод. М.; Л.: Сов. писатель, 1963. 430с.
59.Эткинд Е.Г. Стихотворный перевод как проблема сопоставительной стилистики: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Л., 1965. 36с.
60.Железная С.М., Алефиренко Л.Б. Лингвистические принципы перевода лексико-словообразовательных синонимов // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук. зб. К., 1981. Вип. 6. С. 310.
61.Живоглядов А.А. Особые случаи перевода смысловых имен собственных (на материале перевода поэмы Н.В.Гоголя Мертвые души” на английский язык) // Теория и практика перевода: Респ. междувед. науч. сб./ КГУ Киев: Вища шк., 1982. Вып. 7. С. 6072.
62.Жлуктенко Ю.А. Слово о полку Игореве в английском переводе”// Теория и практика перевода. Респ. межвед. науч. сб. / КГУ Киев: Вища шк., 1985. Вып.12. С. 310.
63.Жлуктенко Ю.О., Бублик В.Н. Контрастивна лінгвістика. Проблеми і перспективи // Мовознавство. 1976. №4. С. 315.
64.Жлуктенко Ю.О., Двухжилов О.В. Проблеми адекватності перекладу // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук. зб./ КДУ К.: Вища шк., 1981. Вип.6. С. 8591.
65.Жордания С.Д. Проблема архаизмов в связи с переводом средневекового эпоса (на материале переводов Витязя в тигровой шкуре” и Слова о полку Игореве” на английский язык): Дис. ... канд. филол. наук: 10.01.08. М., 1970. 205с. машинопись.
66.Загнітко А. Теоретична граматика української мови // Синтаксис. Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2001. 662с.
67.Зайцева К.Б. Английская стилистическая ономастика. Тексты лекций. Одесса, 1973. 67с.
68.Зарубин Н.Н. Заря утренняя или вечерняя?: (Из коммент. к Слову о полку Игореве”) // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1935. Т. ІІ. С. 95155.
69.Захаров В.А. Что означает до куръ Тмутороканя” в Слове о полку Игореве”? // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М.; Л., 1976. Т. ХХХI. С. 291295.
70.Зацний Ю.А. Практика лексичних досліджень // Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі: Наукова монографія. Запоріжжя: ЗДУ, 1998. Т. 3. С. 115 129.
71.Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті 90ті роки ХХ століття: Автореф. дис. дра філол. наук: 10.02.04 германські мови / КДУ ім. Т.Г. Шевченка. Київ, 1999. 32с.
72.Зацний Ю.А. Шляхи та тенденції розвитку лексико-семантичної системи сучасої англійської мови: Учбовий посібник. Запоріжжя: ЗДУ, 1992. 110 с.
73.Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. 322с.
74.Зеров М.К. У справі віршованого перекладу // Всесвіт. 1988. №8. С. 128135.
75.Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. 216с.
76.Зорівчак Р.П. Семантична структура словесного образу: до методології перекладознавчого аналізу // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 1999. Вип.111. С. 218 224.
77. Зорівчак Р.П. Словесний образ у художньому перекладі // Хай слово мовлене інакше”: Статті з теорії, критики та історії художнього перекладу / Упоряд. В. Коптілов. К.: Дніпро, 1982. С. 5165.
78.Зорівчак Р.П. Слово о полку Ігоревім” у англомовному світі: переклади, критичні праці // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 1997. Вип.110. С. 116124.
79.Зорівчак Р.П. Український художній переклад і буття нації. Спроба історико-літературного осмислення // Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (19141939): Бібліогр. покажч. / За заг. ред. О. Лучук, Т. Лучука; Наук. ред. Р. Зорівчак. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. С. 516.
80.Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. Львів: Вища шк., 1983. 173с.
81.Івасюк О.Я Відтворення ритмомелодійних особливостей оригіналу як засіб репрезентації його змісту: (на матеріалі перекладів сучасної англомовної поезії українською мовою): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.19 / КДУ ім. Т.Г. Шевченка. К., 1994. 24с.
82.Івасюк О.Я. Відтворення ритмомелодійної домінанти в українських перекладах поезії Полін Джонсон (Текагіонвейк) // Записки НТШ. Львів, 2000. Т. ССХХХІХ: Праці філологічної секції. С. 354366.
83.Карабан В.И. Воссоздание метафоры при переводе поэзии с русского языка на английский. // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук. зб. / Київ.держ ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К.: Вища шк., 1980. Вип. 3. С. 122127.
84.Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. 2-е вид., випр. К., Кременчук, 1999. Ч.1: Граматичні труднощі. 249 с.; Ч.2: Термінологічні і жанрово-стилістичні труднощі. 251с.
85.Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355с.
86.Кашкин И. Для читателя-современника: Статьи и исследования. М.: Сов. писатель, 1977. 560с.
87.Качуровський І. Генетика і архітектоніка. К.: Вид. дім Києво-Могилянська акад.”, 2005. Кн.1.: Література Європейського Середньовіччя. 2005. 382с.
88.Ковалева Т.В., Лапин И.Л., Паньков Н.А. Литература средних веков и возрождения. Минск: Университетское, 1988. 238с.
89.Ковальська І.В. Колористика як перекладознавча проблема: (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 перекладознавство / КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Київ, 2001. 19с.
90.Ковальська І.В. Особливості відтворення словесного образу з колірним компонентом (на матеріалі української та англійської мов). // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. / ЛНУ ім. І. Франка. Львів, 1999. Вип. 111. С. 257261.
91.Козырев В.А. Словарный состав Слова о полку Игореве” и лексика современных русских народных говоров // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы Пушкинского Дома. М., Л., 1976. Т. ХХХI. С. 93103.
92.Козловский И.И. Палеографические особенности погибшей рукописи Слова о полку Ігореве” // Древности: Тр. Моск. Археол.об-ва. М., 1890. Т. 13., Вып. 2. С. 315.
93.Коломієць Л.В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії). К.: Київ. ун-т, 2004. 521с.
94.Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. М.: Междунар. отношения, 1980. 168с.
95.Комиссаров В.Н. Современное переводоведение: Курс лекций. М.: ЭТС, 2000. 192с.
96.Комиссаров В.Н. Теория перевода: (лингвистические аспекты). М.: Высш.шк., 1990. 253с.
97.Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 192с.
98.Копистянська Н.Х. Жанр, жанрова система у просторі, літературознавстві. Львів: Паїс, 2005. 368с.
99.Коптілов В.В. Образне слово в контексті поетичного перекладу (На прикладі творчості М. Бажана) // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук. зб. Київ, 1980. Вип. 3. С. 310.
100. Коптілов В.В. Першотвір і переклад: [Роздуми і спостереження]. К.: Дніпро, 1972. 215с.
101. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. К.: Юніверс, 2003. 280с.
102. Коптілов В.В. Художній переклад і культура мови // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. зб. / Київ держ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К.: Вища шк., 1981. Вип.6. С. 9197.
103. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія: Вибрані праці з фольклористики й літературознавства / Упор., прим. І.П. Бетко, А.М. Полетай. К.: Либідь, 1994. 384с.
104. Костомаров Н.И. Об историческом значении народной поэзии. Харьков, 1843. 214с.
105. Коцюбинська М.Х. Література як мистецтво слова. К.: Наук. думка, 1965. 314с.
106. Коцюбинська М.Х. Образне слово в літературному творі: Питання теорії художніх тропів. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 188с.
107. Кочур Г.П. З творчої майстерні перекладача // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. зб. / Київ держ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К.: Вища шк., 1992. Вип. 18. С. 169 193.
108. Кочур Г.П. Майстри перекладу // Всесвіт. 1966. №4. С. 17