ГРИЦЕНКО МАРІЯ ВАЛЕРІЇВНА. МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЇ НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ДЛЯ РІЗНОВІКОВОЇ АУДИТОРІЇ

Краткое описание

ГРИЦЕНКО МАРІЯ ВАЛЕРІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЇ НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ДЛЯ РІЗНОВІКОВОЇ АУДИТОРІЇ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ГРИЦЕНКО МАРІЯ ВАЛЕРІЇВНА
УДК 81‘255,4=111
МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЇ НА МАТЕРІАЛІ
ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ДЛЯ РІЗНОВІКОВОЇ АУДИТОРІЇ
Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
КОЛОМІЄЦЬ
ЛАДА ВОЛОДИМИРІВНА
доктор філологічних наук, професор
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. Введення в ситуацію перекладу літератури для різновікової
аудиторії ........................................................................................................................ 14
1.1. Література для різновікової аудиторії як об‘єкт перекладу ........................... 14
1.2. Кроскультурні ядрові семантичні структури................................................... 22
1.3. Виокремлення кросоверів .................................................................................. 35
1.4. Загальні особливості перекладу літератури для різновікової аудиторії ....... 46
Висновки до Розділу 1 .................................................................................................. 52
РОЗДІЛ 2. Засади й фактори моделювання ситуації перекладацької дії ........ 55
2.1. Функціональний підхід....................................................................................... 55
2.2. Адаптація і реконструкція.................................................................................. 63
2.3. Цільова аудиторія................................................................................................ 71
2.4. Культурна політика дитинства .......................................................................... 80
2.5. Культурний імпорт цінностей ........................................................................... 87
2.6. Моделювання....................................................................................................... 97
Висновки до Розділу 2 ................................................................................................ 105
РОЗДІЛ 3. Перекладений твір-у-ситуації: аналіз типових творів для
різновікової аудиторії ............................................................................................... 110
3.1. ―Мандрівний замок Хаула‖ Д. В. Джонс ........................................................ 111
3.1.1. Культурні маркери...................................................................................... 113
3.1.2. Гендерні маркери ........................................................................................ 125
3.1.3. Перекладацькі хиби .................................................................................... 130
3.1.4. Підсумок аналізу......................................................................................... 133
3
3.2. ―Гарун і Море Оповідок‖ С. Рушді ................................................................. 136
3.2.1. Маркери інтертекстуальності .................................................................... 138
3.2.2. Стильові маркери........................................................................................ 141
3.2.3. Паратекст ..................................................................................................... 149
3.2.4. Прояв кроскультурних ядрових семантичних структур......................... 151
3.2.5. Підсумок аналізу......................................................................................... 152
3.3. ―Дивний випадок із собакою вночі‖ М. Геддона........................................... 155
3.3.1. Маркери табу............................................................................................... 156
3.3.2. Стильові маркери........................................................................................ 168
3.3.3. Ілюстрації..................................................................................................... 178
3.3.4. Підсумок аналізу......................................................................................... 182
Висновки до Розділу 3 ................................................................................................ 183
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.......................................................................................... 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ....................................................... 194
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ .............................................................. 221
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................... 226
Додаток А. Термінологічний глосарій ..................................................................... 231
Додаток Б. Культурний фільтр як інструмент моделювання ситуації
перекладацької дії ....................................................................................................... 236
Додаток В. Мандрівний Замок Хаула ..................................................................... 248
Додаток Д. Гарун і Море Оповідок .......................................................................... 274
Додаток Е. Дивний випадок із собакою вночі ........................................................ 288
4
ВСТУП
Література для різновікової аудиторії або ж кросовер-література (англ.
crossover fiction) — явище не нове, однак не досліджене комплексно у світлі
перекладознавства. До цього типу літератури належать твори різноманітних
жанрів, зокрема прозові твори найвідоміших сучасних авторів, як-от: У. К. Ле
Ґуїн, М. Геддона, Ф. Пуллмана, Дж. Ролінг, С. Рушді тощо. Визначальна
особливість такого типу літератури полягає в тому, що до цієї категорії належать
художні твори, які охоплюють одночасно як дорослу, так і дитячу аудиторію. Ця
література має одну спільну для всього корпусу текстів характерну рису —
здатність переходити від однієї вікової групи читачів до іншої. Навіть якщо в
оригінальній культурі власне текст у більшості випадків не зазнає ніяких змін,
позатекстові риси такого художнього твору змінюються, а саме: позиціонування
твору на літературному ринку і його цільова аудиторія та її ставлення до книги.
Видавець твору для різновікової аудиторії позиціонує його відносно обраного
цільового читача: дорослої, молодшої чи змішаної аудиторії.
Зростання популярності літератури для різновікової аудиторії як явище
привертає увагу дослідників, і в літературознавстві вже з‘явилися праці, в яких
учені, як, наприклад, С. Л. Бекет, Р. Фалконер, М.-Л. Хар‘ю тощо простежують
історію виникнення такого феномена й характеризують його. Однак ступінь її
дослідженості в царині перекладознавства залишається вкрай низьким: у даному
випадку можна зазначити лише окремі статті, присвячені тому чи іншому творові,
як-от: дослідження А. Урбан, М. Рудвін і Ф. Орлаті. Вищесказане наштовхує на
думку про те, що дослідження власне такої літератури в перекладознавстві мають
спорадичний характер. Окрім того, в українському перекладознавстві окремих
цілеспрямованих досліджень цього явища немає, тому ми вважаємо, що така
робота є актуальною, зважаючи на поширення літератури для різновікової
аудиторії, яка за своїм характером — явище сучасне й популярне, таке, що
відображає загальні тенденції в культурному житті Заходу, і при цьому не оминає
Україну. Прилучення українського читача до кола її шанувальників відбувається
5
головним чином завдяки перекладові, і саме тому постає необхідність розробки
загального теоретичного підходу до перекладу такої літератури.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню специфіки моделювання
ситуації перекладацької дії для перекладу й аналізу/редагування/критики
кросовер-творів. Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження визначає
комплексний підхід до ситуації перекладацької дії та літератури для різновікової
аудиторії як її об‘єкта. Вікова орієнтація кросовер-твору, зокрема,
амбівалентність оригінальної аудиторії та невизначеність цільового читача
перекладу зумовили обрання функціонального підходу в перекладознавстві
(К.Норд, Р. Ойттінен, К. Райс) та адаптивних студій (Л. Хатчен, Ш. О‘Флінн;
зокрема в перекладознавстві: Ю. Вандаль-Сіруа, М. Морейра, А. С. Россхольм,
Е.Фрісвольд тощо) як теоретико-практичної основи для аналізу перекладацької
дії. Ситуативний аспект дослідження ґрунтується на теоретичних і
термінологічних здобутках розвідок у царині літератури для молодших читачів
(дитячої та підліткової) та для різновікової аудиторії (С. Бекетт, К. Вілкі-Стіббз,
К. Джеймс, Г.-Г. Еверс, П. Ноделман, Р. Фалконер, З. Шавіт). Загальне теоретикопрактичне підґрунтя дослідження склали праці С. Басснетт, Л. Венуті, Л. Коломієць,
О. Ребрія, М. Рильського, О. Чередниченка. Практичний аспект моделювання
ситуації перекладацької дії ґрунтується на сучасних здобутках у царині
редагування та оцінки якості перекладу (Дж. Драґан, Дж. Мандей, Б. Моссоп).
Зв‟язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано в рамках комплексної наукової теми кафедри теорії та
практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка ―Мови та літератури народів
світу: взаємодія та самобутність‖ № 11БФ044-01, затвердженої Міністерством
освіти і науки України. Тему дисертаційної роботи затверджено Вченою радою
Інституту філології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка 18 грудня 2012 року (протокол № 5), уточнено Вченою радою
Інституту філології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка 29 вересня 2015 року (протокол № 2).
6
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей моделювання ситуації
перекладацької дії в контексті амбівалентної природи об‘єкта перекладу.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:
- визначити літературу для різновікової аудиторії як окремий тип об‘єкта
процесу перекладу; окреслити передумови сприйняття українською культурою
перекладів художньої літератури з подвійною аудиторією;
- встановити засади, на яких ґрунтується моделювання ситуації
перекладацької дії;
- виокремити та дослідити основні фактори впливу на формування ситуації
запланованого перекладу твору для різновікової аудиторії, а саме: амбівалентної
цільової аудиторії першотвору та необхідності визначення цільової аудиторії
перекладу, її особливостей і потреб;
- визначити роль адаптації як способу культурного трансферу та
перекладацької стратегії привласнення інокультурного капіталу;
- розглянути моделювання ситуації перекладацької дії в контексті критичного
аналізу перекладених творів-у-ситуації та визначити вплив моделювання на
оптимізацію процесу перекладу та його критики.
Об‟єктом дослідження постає першотвір-у-ситуації та відповідний йому
перекладений кросовер-твір-у-ситуації з урахуванням можливостей моделювання
ситуації перекладацької дії.
Предмет вивчення становить специфіка відтворення кросовер-маркерів
(виражених у таких маркерах, як: культурні, гендерні, лексичні, граматичні тощо)
в перекладі.
Основним матеріалом дослідження слугують три англійські твори для
різновікової аудиторії: ―Мандрівний Замок Хаула‖ (―Howl‘s Moving Castle‖) Діани
Вінн Джонс, ―Гарун і Море Оповідок‖ (―Haroun and the Sea of Stories‖) Салмана
Рушді та ―Дивний випадок із собакою вночі‖ (―The Curious Incident of the Dog in
the Night-Time‖) Марка Геддона та їх українські переклади, виконані відповідно
Андрієм Поритком, Тарасом Бойком і Лоттою Мейдз. Додатковим матеріалом
аналізу стали: російський і французький переклади роману ―Мандрівний Замок
7
Хаула‖, виконані відповідно Анастасією Бродоцькою та Анн Кріштон, російський
переклад роману ―Дивний випадок із собакою вночі‖, виконаний Анастасією
Куклей. Допоміжними матеріалами дослідження стали українські художні твори,
зокрема оригінальна українська література для різновікової аудиторії. У
дослідженні також були використані інші англомовні твори для дитячої та
різновікової аудиторії як загальний ілюстративний матеріал. Сукупний обсяг
дослідженого матеріалу становить 13611 сторінок.
Методика дослідження обумовлена метою і завданнями роботи та має
комплексний характер. У дослідженні застосовуються як загальнонаукові методи,
так і лінгвістичні та власне перекладознавчі методи. Контрастивний метод
слугує для встановлення розбіжностей між ситуаціями першотвору і перекладів та
виділення ключових факторів відповідних ситуацій; а також для виокремлення
відмінностей літератури для різновікової аудиторії від суміжних типів літератури
окремо для старшої та для молодшої вікової групи читачів. Компаративний
метод використовується з метою виявлення спільних рис англомовної літератури
для різновікової аудиторії з українськими творами, що виявляють ознаки
спрямованості на подвійну аудиторію або здійснили перехід від однієї вікової
групи читачів до іншої. Загальний метод аналізу трьох контрольних творів для
різновікової аудиторії у Розділі 3 — це постперекладний ситуативний аналіз, що
використовується для визначення способів реалізації кросовер-маркерів із
констатацією активізації кросовер-потенціалу твору (вибір спрямування твору на
певну вікову групу читачів як його нову цільову аудиторію в ситуації перекладу).
Предметом такого аналізу виступають першотвір-у-ситуації та його переклад-уситуації. Цей метод передбачає використання інших, нижчих за ієрархією
методів, а саме: контекстуального аналізу (застосовується з метою визначення
семантики та комунікативних функцій культурноспецифічних понять у ситуації
першотвору як у тексті, так і поза ним); дистрибутивного аналізу
(використовується для визначення характеру функціонування лексичних одиниць
першотвору та їх відповідників у перекладі); порівняльно-перекладознавчого
аналізу (передбачає порівняння елементів першотвору та їх перекладів із метою
8
встановлення адекватності відтворення й актуалізації кросовер-маркерів
відповідно до ситуації перекладу); компонентного аналізу (для розкриття
семантики лексичних одиниць та для встановлення значення лексичної одиниці в
контексті твору); лінгвостилістичного методу (для визначення стилістичного та
емоційного навантаження лексичних одиниць першотвору та перекладів).
Дескриптивний метод із узагальненням використовується для визначення
специфіки, факторів і засад моделювання ситуації перекладацької дії; а також для
характеристики функціонального підходу до аналізу та критики творів для
різновікової аудиторії; та для виділення підсумкових результатів
перекладознавчого дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:
- в перекладознавчому аспекті проаналізовано поняття літератури для
різновікової аудиторії та розкрито вплив амбівалентності її цільової аудиторії на
стратегії перекладу;
- окреслено засади й фактори моделювання ситуації перекладацької дії
відносно реалізації кросовер-потенціалу художнього твору;
- розвинуто ідею про дослідження перекладу в широкій ситуації
соціокультурного контексту: об‘єкт перекладу визначається як твір-у-ситуації;
відповідно стратегія аналізу та критики здійсненого перекладу вибудовується в
ситуативному аспекті, що, зокрема, дозволяє виділити ключову роль адаптації в
перекладі як процесі культурного трансферу та культурного імпорту цінностей.
Наукова новизна одержаних результатів може бути сформульована в таких
положеннях, що виносяться на захист:
1. Література для різновікової аудиторії належить до так званого
літературного параканону, куди твори входять залежно від фактичних, а не
стереотипно визначених читацьких уподобань. Параканон відкриває перспективи
відходу від стереотипних перекладацьких рішень у перекладі твору для певної
вікової групи читачів і, таким чином, врахування їхніх фактичних потреб та
очікувань. У ситуації моделювання перекладацької дії амбівалентність
оригінальної аудиторії доцільно розглядати як кросовер-потенціал першотвору в
9
цільовій культурі. Кросовер-потенціал — це узагальнене поняття на позначення
можливостей кросовер-маркерів, використання яких у процесі перекладу
уможливлює (пере-)спрямування кросовер-твору на нову читацьку аудиторію.
2. Екстраполяція факторів ситуації, що сприяють виникненню питомих
українських творів для різновікової аудиторії, а також стратегій вибору та
пристосування текстів для нової читацької аудиторії на перекладацький ґрунт
дозволить більш ефективно моделювати ситуацію перекладацької дії та органічно
вводити перекладений твір у цільовий контекст функціонування. Характеристики
вітчизняних кросовер-тенденцій дозволять виділити норми, що висуваються до
творів для різновікової аудиторії українським соціокультурним контекстом.
Передумовою сприйняття кросовер-текстів цільовою культурою виступає
наявність кроскультурних ядрових семантичних структур. Така структура
визначається як єдність наскрізних ідей, що в сукупності формують спільну й
однаково актуальну для різних культур тему. При цьому закладається підґрунтя
для культурного імпорту вітчизняних цінностей до перекладеного твору.
3. Моделювання ситуації перекладацької дії відбувається з позицій
функціонального підходу, який послуговується двома базовими поняттями:
―ситуація‖ та ―*-в-ситуації‖, що визначають загальну ситуативність (залежність
від чинників передбачуваного середовища функціонування) перекладацького
проекту й перекладацької дії. Агенти впливу, процес і продукт перекладу завжди
розглядаються в ситуації. Модель ситуації перекладацької дії — це спрощена
система релевантних факторів впливу соціокультурного контексту, в якому
функціонуватиме створюваний переклад, і зумовлених такими факторами
стратегій реалізації кросовер-потенціалу твору, вираженого в кросовер-маркерах.
4. До основних факторів впливу ситуації перекладу твору для різновікової
аудиторії належать: прогнозована цільова аудиторія та культурна політика
дитинства (у разі входження до цільової аудиторії молодшої вікової групи
читачів). Оптимальна реалізація кросовер-потенціалу твору в перекладі вимагає
побудови соціокультурного досьє запланованого цільового читача, внаслідок і
згідно чого здійснюється вікова (пере-)орієнтація твору. Необхідно враховувати
10
як традиційне, стереотипне бачення цільового читача, так і фактичні, позначені
ситуативністю особливості реального читача в сучасних обставинах.
5. Адаптація в процесі перекладу літератури для різновікової аудиторії — це
водночас об‘єктивно зумовлене явище та стратегія реконструкції першотвору,
його привласнення в цільовій культурі. Вона виступає способом культурного
трансферу, під час якого відбувається культурний імпорт цінностей: іноземних у
цільовий літературний контекст і вітчизняних у текст твору інокультурного
походження. Це стратегія створення набутого оригіналу, оскільки відхилення від
першотвору становлять засіб і спосіб наближення чужорідного тексту до
цільового читача. В ситуації перекладацької дії адаптація використовується як
постійна стратегія опрацювання чужорідного культурного капіталу.
6. Моделювання ситуації перекладацької дії спирається на ключові фактори
ситуації першотвору й запланованого перекладу, й визначає найбільш релевантні
з них як основу для формування перекладацької стратегії, орієнтованої на
цільового читача. Моделювання забезпечує прогноз можливих читацьких реакцій
відповідно до обраної стратегії перекладу та показує фактичні можливості й
способи реалізації кросовер-маркерів для успішної орієнтації твору на обрану
цільову аудиторію. Кросовер-маркери — це фактичні ознаки прояву та потенційні
ресурси реалізації кросовер-потенціалу в перекладі.
Моделювання покликане забезпечити послідовність та логічну єдність у
застосуванні перекладацьких стратегій з урахуванням обраної цільової аудиторії
перекладу. Узгодження застосування перекладацьких стратегій має відбуватися
шляхом вибудовування єдиної спільної моделі ситуації перекладацької дії на
доперекладній стадії проекту. Такий підхід може використовуватися для
узгодження стратегій роботи з твором для різновікової аудиторії усіх учасників
перекладацького проекту. Індивідуальне використання перекладачем обраної
моделі ситуації перекладацької дії сприяє забезпеченню цілісного бачення свого
завдання, а отже й послідовного застосування обраних стратегій перекладу.
Критика перекладу повинна враховувати мету перекладацького проекту, ситуацію
11
перекладу та його заявлену цільову аудиторію. Об‘єктом критики перекладу має
виступати перекладений-твір-у-ситуації.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її основні положення
та висновки слугують внеском у теорію художнього перекладу (вивчення
особливостей та обґрунтування раціональності моделювання ситуації
перекладацької дії в рамках функціонального підходу; дослідження ключових
факторів ситуації перекладу і засад її моделювання із соціокультурних позицій;
розробка ситуативного підходу до критики перекладу), лексикологію (вивчення
реалій, фразеологізмів), стилістику (вивчення стильових особливостей текстів для
різновікової аудиторії, зокрема кросовер-потенціалу).
Практична цінність дослідження зумовлюється можливістю використання
його результатів у перекладі різножанрової літератури для різновікової аудиторії
та задля вікової переорієнтації художнього твору в перекладі, а також для
критики перекладу. Матеріали дисертації можуть бути використані для
викладання курсів із вступу до перекладознавства, теорії перекладу та
художнього перекладу на філологічних факультетах та факультетах перекладу
вищих навчальних закладів; історії літератур Великої Британії та США ХХ-ХХІ
ст.; а також для укладання науково-практичних посібників із художнього
перекладу й у науково-дослідних розвідках аспірантів та студентів.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження висвітлювалися в
доповідях на восьми міжнародних конференціях: ХІХ Міжнародна наукова
конференція ―Мова і культура‖ ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 21-25 червня 2010
року), ХХ Міжнародна наукова конференція ―Мова і культура‖ ім. проф. Сергія
Бураго (Київ, 20-23 червня 2011 року), Міжнародна наукова конференція
―Творчий спадок А. Білецького в новітніх парадигмах наукового знання‖ (Київ, 21
жовтня 2011 року), ХХІ Міжнародна наукова конференція ―Мова і культура‖ ім.
проф. Сергія Бураго (Київ, 26-29 вересня 2012 року), ХХІІ Міжнародна наукова
конференція ―Мова і культура‖ ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 24-27 червня 2013
року), ХХІІІ Міжнародна наукова конференція ―Мова і культура‖ ім. проф. Сергія
Бураго (Київ, 23-25 червня 2014 року), Міжнародна наукова конференція
12
―Сучасна філологія: парадигми, напрямки, проблеми‖ (Київ, 9 жовтня 2014 року),
Scientific and Professional Conference Philology and Linguistics in the Digital Age —
2015 (Budapest, March 29, 2015); чотирьох всеукраїнських конференціях:
Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених ―Етнічні виміри
універсуму: мова, література, культура‖ (Київ, 14 квітня 2010 року),
Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених ―Мова, свідомість,
художня творчість, інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій‖ (Київ, 11
квітня 2013 року), Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених
―Філологічна наука в інформаційному суспільстві‖ (Київ, 10 квітня 2014 року),
Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених ―Дух нового часу у
дзеркалі слова і тексту‖ (Київ, 8-10 квітня 2015 року).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 13-
ти одноосібних наукових публікаціях та 1-й у співавторстві, з яких 13 науковопрактичних статей опубліковано у фахових виданнях України, 1 стаття — у
зарубіжному науковому журналі. Загальний обсяг публікацій становить 6,9 др. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку
використаних джерел і додатків. Структура дисертації зумовлена її темою і
відображає послідовність розгортання процесу моделювання ситуації
перекладацької дії: введення в ситуацію — її моделювання — переклад і його
аналіз/критика.
Загальний обсяг дисертації з бібліографією становить 230 стор., обсяг
основного тексту — 193 стор. Список використаної літератури містить 349
джерел, із них 228 позицій наукової літератури (у тому числі 96 — іноземними
мовами), 24 лексикографічних джерела, 40 довідкових джерел, 57 позицій
ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та
практичне значення роботи, визначено об‘єкт, предмет, мету, завдання й методи
дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, подано
відомості про апробацію результатів дослідження.
13
Перший розділ ―Введення в ситуацію перекладу літератури для
різновікової аудиторії‖ присвячено розглядові такої літератури як об‘єкта
сучасних перекладознавчих досліджень: визначено її поняття й основні
характеристики, виокремлено амбівалентність цільової аудиторії або ж її
подвійну комунікативну спрямованість (термін О. Ребрія) як ключовий вектор
моделювання ситуації перекладацької дії. Розглянуто феномен української
класики як літератури для різновікової аудиторії ХХІ ст., що дає підстави
говорити про емпіричне підґрунтя для її виокремлення як окремого напрямку
перекладацької та перекладознавчої діяльності. Проведено аналіз впливу системи
―ярлик‖ — ―стереотип‖ — ―канон‖ на формування стратегії перекладу твору для
різновікової аудиторії та подано алгоритм перекладу такої літератури.
У другому розділі ―Засади й фактори моделювання ситуації
перекладацької дії‖ встановлено основні засади функціонального підходу до
перекладу, аналізу, критики творів для різновікової аудиторії; розглянуто
адаптацію як явище, а саме як спосіб реконструкції оригіналу в перекладі для
читачів, які не володіють мовою першотвору; а також культурний імпорт
цінностей як стратегію вікової переорієнтації художнього твору. Досліджено роль
таких факторів впливу, як-от: цільова аудиторія, культурна політика дитинства —
у моделюванні ситуації перекладацької дії.
У третьому розділі ―Перекладений-твір-у-ситуації: аналіз типових творів
для різновікової аудиторії‖ досліджено поняття ситуації перекладу таких творів.
Проведено аналіз трьох перекладених кросовер-творів-у-ситуації: з‘ясовано роль
кросовер-маркерів як фактичних проявів перекладацької стратегії та як
показників ступеня її послідовності. Подано критичну оцінку перекладів та
показано практичність моделювання ситуації перекладацької дії як системи
самоконтролю в індивідуальній роботі перекладача та критика перекладу.
У загальних висновках сформульовано результати дослідження, зазначено
основні висновки дисертації та окреслено перспективи подальших розвідок.
Список використаних джерел містить вітчизняні та іноземні джерела, які
склали теоретичне підґрунтя даного дослідження.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Отже, в дисертаційному дослідженні встановлено засади моделювання
ситуації перекладацької дії для літератури, спрямованої на читачів різного віку
(англо-український напрямок). Література для різновікової аудиторії (кросоверлитература) визначається як різножанровий корпус сучасних художніх творів для
різновікової читацької аудиторії: молодших і старших читачів. Однією з
важливих рис такого типу літератури виступає добровільність її вибору читачем
як спеціально для нього створеної. У даному разі спостерігається дія
неінституціоналізованих критеріїв розподілу творів, внаслідок чого твори для
різновікової аудиторії входять до літературного параканону, приналежність до
якого залежить від фактичних, а не стереотипно визначених читацьких
уподобань. Параканон — це альтернативне бачення вікового канону сучасної
популярної літератури, що відкриває перспективи відходу від стереотипних
перекладацьких рішень під час перекладу твору для певної вікової групи читачів
і, таким чином, врахування їхніх фактичних потреб та очікувань.
Система понять ―ярлик — стереотип — канон — параканон‖ може
використовуватися для ідентифікації твору для різновікової аудиторії як такого,
що в ситуації перекладу може бути потенційно спрямований на читачів певної
вікової групи (груп). Отже, на етапі ідентифікації закладається можливість
свідомого вибору цільової аудиторії запланованого перекладу.
Оригінальна аудиторія кросовер-твору може характеризуватися як така, що
охоплює читачів-експертів і неекспертів. Амбівалентність цільової аудиторії —
це риса, притаманна творові для різновікової аудиторії в оригінальній культурі
його функціонування. В перекладацькому проекті й ситуації моделювання
перекладацької дії амбівалентність оригінальної аудиторії доцільно розглядати як
кросовер-потенціал першотвору в цільовій культурі. Кросовер-потенціал — це
узагальнене поняття на позначення можливостей особливих ресурсів твору
(кросовер-маркерів), використання яких у процесі перекладу уможливлює його
(пере-)спрямування на нову читацьку аудиторію.
188
Засади перекладу літератури для різновікової аудиторії передбачають
взаємозв‘язок перекладеного твору з літературним процесом у цільовій культурі.
У сучасному українському літературному просторі спостерігаються оригінальні
кросовер-тенденції, як, наприклад, перехід не-дитячої класики до категорії
дитячих творів шляхом адаптивного редагування, інтерсеміотичного перекладу та
використання паратекстів, або ж ідентифікація нецільовими читачами певного
твору як такого, що повинен належати саме до їхнього кола читання.
Екстраполяція факторів ситуації, що сприяють виникненню питомих українських
творів для різновікової аудиторії, а також стратегій вибору та пристосування
текстів для нової читацької аудиторії на перекладацький ґрунт дозволить більш
ефективно моделювати ситуацію перекладацької дії та органічно вводити
перекладений твір у цільовий контекст функціонування. Характеристики
вітчизняних кросовер-тенденцій дозволять виділити норми, що висуваються до
такого типу творів українським соціокультурним контекстом.
Передумовою сприйняття текстів для різновікової аудиторії цільовою
культурою виступає наявність кроскультурних ядрових семантичних структур.
Така структура визначається як єдність наскрізних ідей, що в сукупності
формують спільну й однаково актуальну для різних культур тему; це аргумент на
користь перекладності. В перекладацькому проекті може бути запозичена
спрямованість вітчизняного тексту, що містить таку саму кроскультурну ядрову
семантичну структуру, що й інокультурний твір, задля успішної спрямованості
запланованого перекладу. В такому випадку закладається підґрунтя для
культурного імпорту вітчизняних цінностей у текст перекладу. Отже, процес
перекладу аналізованої літератури визначається як міжкультурний трансфер.
Моделювання ситуації перекладацької дії відбувається з позицій
функціонального підходу (в основі такого підходу лежить теорія скопосу й теорія
перекладацької дії). Мета моделювання полягає в реалізації кросовер-потенціалу
відповідно до обраної спрямованості твору для різновікової аудиторії в рамках
перекладацького проекту. Функціональний підхід передбачає широке
міждисциплінарне підґрунтя, що виражається в оцінці й визначенні релевантності
189
для ситуації перекладу низки екстралінгвістичних факторів, як-от: культурних,
економічних, політичних, соціальних тощо.
Функціональний підхід послуговується двома базовими поняттями:
“ситуація” та “*-в-ситуації”, які визначають загальну ситуативність (залежність
від чинників передбачуваного середовища функціонування) перекладацького
проекту й перекладацької дії. Агенти впливу (перекладач, видавець тощо), процес
і продукт перекладу завжди розглядаються в ситуації. Перекладацькі стратегії
розробляються й обираються відповідно до моделі ситуації перекладацької дії.
Отже, модель ситуації перекладацької дії — це спрощена система
релевантних факторів впливу соціокультурного контексту, в якому
функціонуватиме створюваний переклад, і зумовлених такими факторами
стратегій реалізації кросовер-потенціалу твору, вираженого в кросовер-маркерах
тексту.
Рис. 2. Модель ситуації перекладацької дії
стратегія
перекладу
запланована
цільова
аудиторія
кросоверпотенціал
першотвору
(кросовер-маркери)
культурна
політика
дитинства
екстралінгвістичні
фактори
ситуцій
мета
перекладацького
проекту
190
Графічна модель ситуації умовно показує взаємовплив і взаємозв‘язок між
релевантними для неї факторами: спостерігаємо як незмінні чинники (названі),
так і ситуативні (неназвані), які будуть активізуватися лише в певних випадках.
Сила впливу факторів, а також відносини між ними змінюються й визначаються в
кожній окремій ситуації моделювання перекладацької дії. З-поміж
екстралінгвістичних факторів ситуації першотвору й перекладу виокремлюємо:
соціально-економічні умови, ринок літератури, автора першотвору, політику
видавництва, компетентність і досвід перекладача, потреби й очікування
фактичних читачів, міжнародну популярність твору та зумовлені нею попередні
очікування цільових читачів (фан-спільнот) тощо.
До основних факторів впливу на формування ситуації запланованого
перекладу твору для різновікової аудиторії належать: прогнозована цільова
аудиторія та культурна політика дитинства (у разі входження до цільової
аудиторії молодшої вікової групи читачів). Читацька аудиторія такої літератури
утворює неоднорідну спільноту з різним рівнем досвіду (читачі-експерти й
неексперти) й очікуваннями від художнього твору.
Цільова аудиторія перекладу кросовер-твору визначається в кожній новій
ситуації перекладу й може бути звужена й заново розширена відповідно до
ситуації перекладу й мети перекладацького проекту. Оптимальна реалізація
кросовер-потенціалу твору в перекладі вимагає побудови соціокультурного досьє
запланованого цільового читача, внаслідок і згідно чого здійснюється вікова
(пере-)орієнтація твору для різновікової аудиторії. Проте необхідно враховувати
як традиційне, стереотипне бачення цільового читача, так і фактичні, позначені
ситуативністю особливості реального читача в сучасних обставинах.
Культурна політика дитинства визначається як сукупність культурних
детермінант, політичних механізмів, інституціоналізованих та неофіційних норм,
які формують і визначають дитинство й, відносно літератури для молодшої
аудиторії, диктують норми, яким повинні відповідати художні твори.
Адаптація в процесі перекладу літератури для різновікової аудиторії — це
водночас об‘єктивно зумовлене явище та стратегія реконструкції першотвору,
191
його привласнення в цільовій культурі. Адаптація виступає способом культурного
трансферу під час якого на різних рівнях відбувається культурний імпорт
цінностей: іноземних у цільовий літературний контекст і вітчизняних у текст
твору інокультурного походження. Адаптація — це стратегія створення набутого
оригіналу, оскільки відхилення від першотвору становлять засіб і спосіб
наближення чужорідного тексту до цільового читача. Адаптація передбачає
врахування особливостей цільового читача й пристосування перекладеного тексту
до його можливостей сприйняття незнайомих культурноспецифічних елементів
першотвору, як формальних, так і змістових. Адаптація спрямована не тільки на
молодшу аудиторію, а й на загальне коло читачів-неекспертів незалежно від віку.
В ситуації перекладацької дії адаптація використовується як постійна стратегія
опрацювання чужорідного культурного капіталу.
Амбівалентна природа літератури для різновікової аудиторії породжує
множинність її прочитань, а отже — потенційну множинність перекладів. Вибір
оптимальної перекладацької стратегії для досягнення мети перекладацького
проекту можливий лише в ситуації. Тому моделювання ситуації перекладацької
дії має на меті оптимізувати процес перекладу та його критики. Моделювання
спирається на ключові фактори ситуації першотвору й запланованого перекладу,
й визначає найбільш релевантні з них як основу для формування перекладацької
стратегії, орієнтованої на цільового читача перекладу. Оскільки цільовий читач
твору для різновікової аудиторії має по-новому визначатися на початковому етапі
перекладацького проекту, моделювання забезпечує прогноз можливих читацьких
реакцій відповідно до обраної стратегії перекладу. Отже, моделювання ситуації
перекладацької дії показує фактичні можливості й способи реалізації кросоверпотенціалу твору.
В результаті постперекладного ситуаційного аналізу творів для різновікової
аудиторії у перекладі було досліджено кросовер-маркери як фактичні ознаки
прояву та потенційні ресурси реалізації кросовер-потенціалу (спрямованість
твору на певну вікову групу/групи читачів). Моделювання ситуації
перекладацької дії показує, які саме способи відтворення кросовер-маркерів
192
можуть бути застосовані для успішної орієнтації твору на певну обрану цільову
аудиторію. Так, наприклад, культурні маркери та маркери інтертекстуальності
можуть бути місцем культурного імпорту іноземних або вітчизняних цінностей у
текст перекладу. Для зменшення інформаційного навантаження на цільового
читача вони можуть відтворюватися частково або нейтралізуватися повністю
шляхом заміни їх на нейтральні елементи, позбавлені вузькоспецифічного
характеру (тобто для розуміння тексту не знадобляться спеціальні знання). До
того ж, відтворення таких маркерів у перекладі вказує на політику видавництва та
ідеологічну позицію перекладача. Усунення гендерних маркерів у перекладі
використовується як засіб звуження аудиторії до винятково дитячої. Послідовне
відтворення стильових маркерів може зберігати подвійну спрямованість
перекладу. Маркери табу викликають необхідність орієнтації на культурну
політику дитинства, якщо запланована цільова аудиторія охоплює молодшу
вікову групу читачів. Паратексти та ілюстрації слугують засобом
(інтерсеміотичної) компенсації з метою забезпечення цілісності сприйняття
перекладеного твору. Кроскультурні ядрові семантичні структури можуть
використовуватися як засіб актуалізації твору для різновікової аудиторії в
цільовому культурному контексті.
Стосовно гарантування якості перекладу моделювання покликане
забезпечити послідовність та логічну єдність у застосуванні обраних
перекладацьких стратегій з урахуванням обраної цільової аудиторії перекладу.
Моделювання ситуації перекладацької дії може бути найбільш ефективним у
нетипових перекладацьких проектах, коли виконання перекладу покладене на
команду перекладачів. Якщо переклад художнього твору здійснюється
неодноосібно, зростає потреба в узгодженні обраних перекладацьких стратегій і
використання тематичних словників для конкретного художнього твору.
Непослідовність у використанні тих чи інших стратегій може призводити до
порушення вікової спрямованості твору, а також лексичної та стильової
однорідності тексту. Тому узгодження застосування перекладацьких стратегій
має відбуватися шляхом вибудовування єдиної спільної моделі перекладацької дії
193
на доперекладній стадії проекту. Такий підхід також може повноцінно
використовуватися для узгодження стратегій роботи всіх учасників
перекладацького проекту з твором для різновікової аудиторії (наприклад, для
запобігання суперечностей між перекладацькою стратегією та політикою
видавництва). Індивідуальне використання перекладачем обраної моделі ситуації
перекладацької дії також сприяє забезпеченню цілісного бачення перекладачем
свого завдання, а отже і послідовного застосування обраних стратегій перекладу.
Критика перекладу має враховувати мету перекладацького проекту, ситуацію
перекладу та його заявлену цільову аудиторію. Об‘єктом критики перекладу має
виступати перекладений-твір-у-ситуації, оскільки відсторонена оцінка твору
винятково як тексту не надає цілісної картини його функціонування в
культурному контексті та успішності його вікової спрямованості.
Перспективи подальших розвідок вбачаємо в дослідженні: впливу
нестереотипних сучасних груп обізнаних читачів, зокрема фан-спільнот, а також
різновікової аудиторії як цілісної одиниці на формування перекладацьких
стратегій; застосування нетрадиційних перекладацьких стратегій, що
передбачають відхилення від усталених вікових норм перекладу і спрямовані на
фактичного читача-неексперта (масова аудиторія) й можливого узгодження таких
стратегій із прихованою просвітницькою та дидактичною метою перекладацького
проекту; ролі книжкового ринку та необхідності власної ніші для такого типу
літератури у перекладацькому проекті та впливу даних факторів на типові
перекладацькі стратегії. Література для різновікової аудиторії потребує
подальших загальних досліджень як об‘єкт перекладу й перекладознавства для
встановлення закономірностей роботи з таким типом літератури у
перекладацькому проекті.