КИРИЛОВА ВІРА АНДРІЯНІВНА. ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОПОЕТИКИ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО У ФРАНЦУЗЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Краткое описание

КИРИЛОВА ВІРА АНДРІЯНІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОПОЕТИКИ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО У ФРАНЦУЗЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КИРИЛОВА ВІРА АНДРІЯНІВНА
УДК 81’255.4(44)
ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОПОЕТИКИ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
У ФРАНЦУЗЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ
Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник –
д. філол. н., проф.
Смущинська Ірина Вікторівна
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЛІНГВОПОЕТИКИ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ І ПЕРЕКЛАДУ……………..12
1.1 Художній текст як об’єкт лінгвопоетичного дослідження………….12
1.2 Методологічна основа аналізу оригінального художнього тексту та
моделі його перекладу…………………………………………………………..16
1.3 Віхові події українського літературного процесу у французьких
перекладах………………………………………………………………………..35
1.3.1 Українська художня література у перекладах французькою
мовою ХІХ-ХХІ ст………………………………………………………………35
1.3.2 Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде – французькі дослідники-перекладачі
творчої спадщини М. Коцюбинського………………………………………….40
Висновки до Розділу 1……………………………………………………..47
РОЗДІЛ 2 ВІДТВОРЕННЯ ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКОГО У ФРАНЦУЗЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ
Е. КРЮБИ ТА Ж.-К. МАРКАДЕ……………………………………………….49
2.1 Поняття жанрової форми: великі, середні та малі жанри………….49
2.2 Імпресіонізм та психологізм творів М. Коцюбинського у
французьких перекладах………………………………………………………...55
2.3 Відтворення архітектоніки та композиції творів М. Коцюбинського у
французьких перекладах………………………………………………………...67
2.3.1 Передача жанрових особливостей повісті М. Коцюбинського
«Тіні забутих предків» у перекладах Е. Крюби та Ж.-К. Маркаде…………..81
2.3.2 Переклад художніх деталей та авторських відступів у повісті
М. Коцюбинського «Тіні забутих предків…………………………………….94
2.4 Стилістичні особливості творів М. Коцюбинського та їх відтворення
у перекладах…………………………………………………………………….105
2.4.1 Стилістичні особливості повісті М. Коцюбинського «Тіні
забутих предків» у французьких перекладах Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде…...105
3
2.4.2 Відтворення майстерності М. Коцюбинського-новеліста в
перекладах Е. Крюби…………………………………………………………...115
Висновки до Розділу 2……………………………………………………123
РОЗДІЛ 3 ЛІНГВОПОЕТИКА М. КОЦЮБИНСЬКОГО У ФРАНЦУЗЬКИХ
ПЕРЕКЛАДАХ…………………………………………………………………125
3.1 Лексико-семантичні особливості творів М. Коцюбинського та їх
переклад французькою мовою……………………………………………..….125
3.1.1 Національно-маркована лексика творів М. Коцюбинського у
французьких перекладах Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде…………………………125
3.1.2 Емоційно-експресивна лексика творів М. Коцюбинського у
французьких перекладах Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде…………………………137
3.2 Лінгвостилістичні особливості творів М. Коцюбинського у
французьких перекладах……………………………………………………….145
3.2.1 Метафорика як основний засіб вираження експресивності
автора у французькому перекладі……………………………………………..152
3.2.2 Українські колоративи М. Коцюбинського та їх французький
переклад…………………………………………………………………………161
3.3 Відтворення синтаксичних особливостей творів М. Коцюбинського у
французьких перекладах……………………………………………………....166
3.3.1 Синтаксичні особливості посилення експресивності тексту
оригіналу та перекладу………………………………………………………..166
3.3.2 Синтаксичні фігури у створенні додаткової емоційності
художнього тексту…………………………………………………………….172
3.4 Фонографічні особливості мелодики творів М. Коцюбинського та їх
відтворення в перекладі………………………………………………………..179
Висновки до Розділу 3……………………………………………………187
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….189
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………194
4
ВСТУП
«Творчість Михайла Коцюбинського
відображає розвиток літературного мистецтва всієї епохи.
Заслуга письменника полягає в тому,
що він розкрив для нас українську літературу у всій красі і
багатогранності, зробив свій самобутній внесок у її розвиток.
Завдяки Коцюбинському українська література посіла
своє гідне місце у світовій літературі»
Е. Крюба [329, с. 585].
Кожен художній твір є неповторним та багатозначним, саме тому він
може викликати різні, подекуди протилежні, інтерпретації. Складніший для
розуміння твір пропонує більше можливостей для його тлумачення. В основі
перекладацької діяльності лежить інтерпретація, адже будь-який переклад –
це процес народження нового тексту, що ґрунтується на розумінні вихідного
тексту. Найсуттєвішим та найскладнішим моментом у цьому процесі є
здатність перекладача відтворювати образний світ художнього твору,
зберігаючи при цьому стиль та манеру письма автора.
Світ художньої літератури – це змодельований автором і забарвлений
його свідомістю світ, в якому велике значення має авторське світобачення і
світосприйняття [186]. Художня майстерність М. Коцюбинського була
об’єктом аналізу багатьох науковців, як лінгвістів, так і літературознавців,
зокрема, М. Богдан [15], Н. Букатевича [20], Л. Дядечко [64], М. Зерова [72],
Н. Калениченко [81], П. Колесника [99], В. Коптілова [110], М. Наєнка [147],
А. Скачкова [181], Ю. Тимченка [201; 202] та ін. Досліджувалися особливості
його стилю, перш за все, використання метафор, порівнянь, синтаксичних
конструкцій, фразеологічних одиниць, діалектизмів, екзотизмів, фольклорних
елементів тощо. Переклади творів М. Коцюбинського здійснювалися
англійською мовою, зокрема Г. Андрусишиним, А. Бернгардом,
5
Дж. Гуральським, М. Джамболом, А. Микитяком, А. Мистецьким,
М. Скрипник; іспанською – Х. Борисюком; французькою – Е. Крюбою,
Ж.-К. Маркаде.
Наша робота присвячена дослідженню самобутньої спадщини
видатного українського прозаїка Михайла Михайловича Коцюбинського
(1864-1913), зокрема особливостей відтворення лінгвопоетики його повісті
«Тіні забутих предків» (1911) та новел «Що записано в книгу життя» (1911),
«Intermezzo» (1908),«Він іде!» (1906), «Поєдинок» (1902), «На камені» (1902),
«Цвіт яблуні» (1902) у французьких перекладах Е. Крюби (нар. в 1935) – «Les
ombres des ancêtres disparus», «Inscrit dans le livre de la vie»,«Intermezzo», «Il
arrive!», «Un duel», «Sur le rocher», «Les Fleurs de pommier» (1971) та
Ж. –К. Маркаде – «Les ombres des ancêtres oubliés» (1970).
Актуальність теми дисертації об’єктивована необхідністю
дослідження сприйняття української художньої прози у франкомовному
культурному просторі, визначення ролі перекладів української класики у
розвитку літературних і культурних взаємин українського та французького
народів. Потреба різноаспектного перекладознавчого аналізу франкомовних
перекладів української класичної прози, обґрунтування специфіки
перекладацьких методів та прийомів, а також брак спеціальних наукових
праць, присвячених перекладу творів М. Коцюбинського французькою
мовою, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження відповідає науковій проблематиці кафедри теорії та практики
перекладу з романських мов імені М. Зерова Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка та виконано в межах
комплексної науково-дослідної теми «Мови та літератури народів світу:
взаємодія та самобутність» (№11БФ044-01), що розробляється мовними
кафедрами Інституту філології Київського національного університету імені
Тараса Шевченка.
6
Метою дисертації є всебічне дослідження лінгвопоетичних
особливостей різножанрових творів М. Коцюбинського у французькому
художньому перекладі.
Реалізація визначеної мети передбачає виконання таких завдань:
– проаналізувати теоретичні праці з лінгвопоетики художнього тексту;
– обґрунтувати доцільність і перспективність використання методів та
прийомів лінгвостилістичного та лінгвопоетичного аналізу художнього
тексту і моделей його перекладу;
– дослідити відображення українського літературного процесу у
французькому перекладі;
– схарактеризувати творчість французьких дослідників-перекладачів
Е. Крюби та Ж.-К. Маркаде;
– розглянути жанрово-стилістичні особливості прози
М. Коцюбинського та їх відтворення у французьких перекладах Е. Крюби та
Ж.-К. Маркаде;
– визначити лінгвопоетичні особливості прози М. Коцюбинського з
метою виявлення специфіки їх відтворення у французьких перекладах
Е. Крюби та Ж.-К. Маркаде.
Об’єкт дослідження – лінгвопоетика творів М. Коцюбинського та її
відтворення у французьких перекладах Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде.
Предметом дослідження є лінгвостилістичні засоби та прийоми
відтворення лінгвопоетики творів М. Коцюбинського у французьких
перекладах Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде.
Матеріал дослідження становлять оригінальні твори
М. Коцюбинського, зокрема повість «Тіні забутих предків», новели «Що
записано в книгу життя», «Intermezzo», «Він іде!», «Поєдинок», «На
камені», «Цвіт яблуні» та їх французькі переклади, зроблені Е. Крюбою («Les
ombres des ancêtres disparus», «Inscrit dans le livre de la vie»,«Intermezzo», «Il
7
arrive!», «Un duel», «Sur le rocher», «Les Fleurs de pommier») та
Ж.-К. Маркаде («Les ombres des ancêtres oubliés»).
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці
вітчизняних та зарубіжних учених із загальної теорії перекладу та теорії
художнього перекладу – Л. Бархударова, О. Дубенко, Р. Зорівчак, О. Івасюк,
В. Карабана, Т. Кияка, Л. Коломієць, В. Комісарова, В. Коптілова, Е. Крюби,
Л. Латишева, О. Огуя, В. Радчука, Я. Рецкера, М. Стріхи, О. Фінкеля,
О. Чередниченка, Т. Шмігера, У. Еко, Д. Гуадека, А. Гуту, Б. Гасана,
Ж. Ламбера, Г. Мірама, Дж. Штайнера, Л. Венуті; з лінгвостилістики,
літературознавства та лінгвокультурології – В. Агеєвої, М. Бахтіна,
В. Виноградова, В. Гака, С. Гаспаряна, І. Денисюка, О. Корнілова, І. Кочан,
Ю. Кузнецова, В. Кухаренко, Г. Логвина, В. Маслової, А. Пермінової,
І. Смущинської, Н. Слухай, Л. Супрун, М. Рильського, А. Ткаченка,
Н. Ференц, І. Франка, З. Хованської, О. Черненко, А. Брісе, М. Кресо,
Е. Крюби; з лінгвопоетики – В. Бурбело, В. Задорнової, Л. Карпової,
Г. Климовської, Л. Краснікової, А. Ліпгарта, О. Маленко, А. Науменко,
Р. Якобсона та ін.
Методи дослідження. У дисертації застосовано комплекс сучасних
загальнонаукових методів та прийомів, вибір яких зумовлений специфікою
об’єкта дослідження. Основними з яких є методи зіставного, стилістичного
та лінгвопоетичного аналізів для виявлення фонетичних,
лексико-семантичних, риторико-стилістичних і синтаксичних особливостей
оригінальних художніх творів та їх перекладів французькою мовою. Для
виявлення особливостей вербалізації певних смислів, специфічних для
кожної мови, ми користувалися методом перекладознавчого аналізу
оригінальних і перекладених текстів. Для дослідження реалізації задуму
автора та для спостереження над словом у прозаїчних текстах та їх
перекладах був використаний контекстуально-інтерпретаційний метод та
метод лінгвокультурологічної інтерпретації. У роботі також застосовуються
8
лінгвокульторологічний аналіз для виявлення національної самобутності
оригінального твору.
Наукова новизна роботи полягає у виробленні авторської комплексної
зіставної методики порівняльного аналізу лінгвопоетики оригінального твору
та перекладу. Уперше: а) застосовано комплексну міждисциплінарну
лінгвопоетичну методику до аналізу перекладів Е. Крюбою та
Ж.-К. Маркаде різножанрових творів М. Коцюбинського; б) досліджено
засоби відтворення жанрово-стилістичних, лексико-семантичних,
лексикостилістичних, синтаксичних та фонографічних особливостей творів
М. Коцюбинського у французьких перекладах Е. Крюби та Ж.-К. Маркаде;
в) з’ясовано сукупність різноаспектних методів та прийомів відтворення
різножанрових творів М. Коцюбинського у французьких перекладах;
г) поглиблено розуміння адекватності перекладу на основі інтегрованого
підходу до різновекторних перекладацьких методів та синтезу
перекладознавчої, лінгвостилістичної та лінгвопоетичної методології.
Подальшого розвитку набуло уявлення про традиційні методи та прийоми
перекладача.
Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні теоретичних
підходів до вивчення оригінального художнього твору та особливостей його
перекладу французькою мовою, розширенні та доповненні знань про
лінгвопоетичні та лінгвостилістичні засоби відтворення особливостей
художньої мови автора при перекладі.
Практична цінність роботи полягає в тому, що зроблені автором
спостереження та висновки можуть бути використані при викладанні
нормативних і спецкурсів із художнього перекладу та редагування, з
інтерпретації франкомовного художнього тексту; нормативних курсів із
французької мови та порівняльної стилістики; в укладанні підручників і
навчальних посібників, фахових довідникових видань із художнього
перекладу; при написанні курсових, дипломних робіт, предметом яких є
9
відповідні аспекти аналізу індивідуально-художнього стилю письменника та
його відтворення в перекладах. Зроблені у дослідженні висновки дозволять
перекладачеві-практику уникнути помилок при відтворенні в перекладі
індивідуально-художнього стилю письменника.
На захист виносяться такі положення:
1. Переклад художнього твору має здійснюватися з урахуванням
особливостей лінгвостилістики та лінгвопоетики оригінального твору автора,
зі збереженням експресивності та емоційності як основних категорій
художнього тексту.
2. Лінгвопоетичний аналіз художнього твору, що полягає в дослідженні
мовної та структурної організації тексту з естетичних позицій і поєднує в
собі лінгвістичний, стилістичний та літературознавчі підходи, має бути
першим етапом, що передує власне перекладознавчому аналізу художнього
твору.
3. До основних рис перекладацького методу Е. Крюби належать:
використання методу контекстуально-функціональної компенсації задля
максимального наближення до тексту першоджерела; цілеспрямований
відбір мовних засобів з орієнтацією на мовностилістичні особливості автора;
застосування описового перекладу для відтворення безеквівалентних
одиниць; уникнення діалектної лексики шляхом використання нейтральної
чи емоційно забарвленої лексики розмовного стилю.
4. Французькі перекладачі Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде в перекладі
повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» відтворюють перш за все
імпресіонізм та психологізм твору, використовуючи як процес
перевираження засобами мови перекладу смислового і концептуального
наповнення оригінального твору та перекладацькі трансформації різних
типів, зокрема лексико-граматичні, лексико-семантичні, семантикосинтаксичні і стилістичні.
10
5. Суттєвою різницею між перекладацькими підходами Е. Крюби та
Ж.-К. Маркаде є тяжіння останнього до буквального перекладу без
проникнення у внутрішню семантику оригінального твору та часткова втрата
римування, що значно зменшує емоційність оригіналу. Якщо Е. Крюба
"проживає" твір, то Ж.-К. Маркаде перекладає його, хоча завдяки розлогим
тлумаченням українських реалій побуту саме переклад Ж.-К. Маркаде
вважається своєрідною енциклопедією, що відкриває французькомовному
світові культуру і звичаї гуцульського народу.
6. Порушення ідейно-художньої та естетичної рівноваги між текстами
оригінальних творів та їхніх перекладів зумовлені як суб’єктивними, так і
об’єктивними обставинами: бажанням перекладачів максимально наблизити
твір до розуміння французькою читацькою аудиторією з прикладним
використанням різноманітних перекладацьких методів та прийомів.
7. У процесі перекладу різножанрових українських творів
М. Коцюбинського французькими перекладачами Е. Крюбою і
Ж.-К. Маркаде внаслідок збереження смислового і концептуального
наповнення оригінальних творів створено самодостатні тексти, які можуть
бути повноцінною заміною оригінального твору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дисертаційної праці обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та
практики перекладу з романських мов імені М. Зерова Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на
міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: Всеукраїнській
науковій конференції за участі молодих вчених «Мова, свідомість, художня
творчість, інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій» (11 квітня
2013 р., м. Київ), Міжнародній науковій конференції «Етнознакові функції
культури: мова, література, фольклор» (17 жовтня 2013 р., м. Київ),
Всеукраїнській науковій конференції за участі молодих вчених «Філологічна
наука в інформаційному суспільстві» (10 квітня 2014 р., м. Київ), Наукових
11
читаннях «Античний світ і сучасність», присвячених 20-річчю відновлення
спеціальності «Мова і література (класичні)» (10 квітня 2014 р., м. Київ),
Міжнародній науковій конференції «Сучасна філологія: парадигми,
напрямки, проблеми» (9 жовтня 2014 р., м. Київ), Міжнародній
науково-практичній конференції «Филология и культурология. Актуальные
научные исследования. Теория, практика» (30–31 березня 2015 р.,
м. Познань, Польща), V Всеукраїнській науковій конференції романістів
«Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного
романського мовознавства» (17–18 вересня 2015 р., м. Одеса).
Публікації. Основні положення дисертації, результати й висновки
проведеного дослідження висвітлено у семи одноосібних наукових статтях, з
яких 6 опубліковано у наукових виданнях, затверджених ДАК України як
фахові, та одна – у зарубіжному фаховому виданні в Угорщині.
Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку
використаної літератури, джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг
дисертації становить 227 сторінки, із яких 193 ‒ основного тексту. Список
використаної літератури містить 330 позицій, у тому числі 90 іноземними
мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках узагальнено основні результати дослідження, отримані у
процесі аналізу новел та повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського та
їх французьких перекладів, зроблених Е. Крюбою та Ж.-К. Маркаде.
1. З’ясовано, що художній текст – це специфічна мовна система, для
якої характерна естетично-образна інтерпретація дійсності, якій
підпорядковані всі мовні рівні відповідно до авторської індивідуальності.
Лінгвопоетичний аналіз художнього тексту полягає в дослідженні елементів
мовної організації тексту з позицій естетичного ідеалу і поєднує водночас
лінгвістичний, стилістичний і літературознавчий підходи.
2. Уконкретнено теоретичні положення лінгвопоетики, предметом якої
є сукупність використаних у художньому тексті мовних засобів, методів і
їхнього естетичного впливу на читача та лінгвостилістики, яка визначає
здатність мовних елементів співвідноситися з цією функцією, що виявилися
релевантними для дослідження українських художніх творів
М. Коцюбинського та їх французьких перекладів у виконанні Е. Крюби та
Ж.-К. Маркаде.
3. Обґрунтовано, що під час роботи перекладач використовує низку
перекладацьких методів та прийомів, підшукує найкращі засоби відтворення
авторської інтенції у перекладі. Саме тому детальний аналіз перекладу, а
також перекладацьких моделей та прийомів, є надзвичайно актуальним,
оскільки дослідження досягнень та втрат перекладача полегшує працю
його наступників.
4. Розглянуто різні теорії та методи наукового дослідження
перекладацьких практик, зокрема: метод зіставного аналізу,
зіставно-стилістичного і лінгвопоетичного як базових у нашому дослідженні.
Для виявлення особливостей вербалізації певних смислів, специфічних для
кожної мови, ми користувалися методом перекладознавчого аналізу
190
оригінальних і перекладних текстів. Для дослідження реалізації задуму
автора у перекладі було використано контекстуально-інтерпретаційний метод
та метод лінгвокультурологічної інтерпретації. У роботі також
застосовується лінгвокульторологічний аналіз для виявлення національної
самобутності оригінального твору.
5. Проаналізовано творчість М. Коцюбинського – неперевершеного
майстра психологізму, який передає почуття героїв за допомогою описів
навколишнього світу, поезії співанок та коломийок, вживання колоративів.
Завдяки самобутності мови письменника, його твори є одними з
найскладніших для перекладачів. Особливості стилю М. Коцюбинського
безумовно вирізняють його серед інших українських письменників.
Переклади повісті «Тіні забутих предків», зроблені Е. Крюбою і
Ж.-К. Маркаде, і переклад новел, виконаний Е. Крюбою, стали своєрідною
енциклопедією, яка відкриває франкомовному світові культуру і звичаї
українського народу.
6. З’ясовано, що однією з найсуттєвіших проблем у перекладі
іноземною мовою художнього тексту є відтворення стилю автора. Характер
стилю визначається не тільки нормами граматики, лексики та фразеології,
але й формами експресивності, оскільки вони мають емоційний та модальний
зміст. М. Коцюбинський використовує різні засоби: тропи, синтаксичні
фігури, метафоризацію ключових понять творів, поліфонію, невласне пряму
мову, фразеологізми, привнесення у контексті літературної мови розмовних
елементів. У своїх перекладах Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде намагалися
відтворити естетичні особливості першотвору через єдність і системність –
основні ознаки інтерпретативного підходу, оскільки цільовий текст повинен
увійти в літературний та культурний канон іншої країни, справляти на
франкомовних читачів те саме враження, що й на україномовних читачів
оригінальний твір М. Коцюбинського.
191
7. Встановлено, що перекладачі відтворили особливості архітектоніки
та композиції повісті та новел М. Коцюбинського. Особливу увагу приділено
перекладу назв творів, адекватно відтворених у цільових текстах через
застосування семантичної моделі, граматичної трансформації, лексичної
трансформації (контекстуальні відповідники, описовий переклад). З’ясовано,
що Е. Крюба і Ж.-К. Маркаде, використовуючи різні моделі та прийоми
перекладу, відтворили особливості індивідуального стилю письменника.
У перекладі жанрових вкраплень, художніх деталей, портретних
характеристик, описів пейзажів ми доволі часто зіштовхувалися із
труднощами перекладу безеквівалентних одиниць, які інтерпретовано за
допомогою прийомів транскрибування, калькування, генералізації,
категоризації тощо.
8. Оскільки головним завданням перекладача є максимально точно
відобразити в перекладі те, що викликає в читача почуття, асоціації, тобто
відтворити культурні особливості мовлення тексту оригіналу, то, завдяки
тому, що Е. Крюба присвятив більшу частину свого життя вивченню
творчості М. Коцюбинського та його перекладам, тонко відчуваючи стиль
автора, поділяючи його погляди, відчуваючи певну співзвучність із власним
світосприйняттям, він сконцентрував свою увагу на відтворенні авторської
модальності, інтенції і точно передав особливості авторської манери
М. Коцюбинського, символіку, образну лексику та її колорит, звернув увагу
на фонографічні та синтаксичні особливості, яскраво відтворив авторські
метафори та кольороназви. Встановлено, однак, що навіть йому не завжди
вдавалося відтворити нюанси народної мови у французькому перекладі.
9. Доведено, що в перекладі діалектизмів та архаїзмів як Е. Крюба, так і
Ж.-К. Маркаде намагалися зберегти та передати національний колорит або,
щонайменше, зберегти семантику виразів, використовуючи транскрибування
або описовий переклад, що призвело до певної втрати експресії та
стилістичного забарвлення. Перекладачі розуміли, що зміст речення, а
192
подекуди і твору в цілому не є звичайною сумою значень слів, тому
приділяли особливу увагу культурним асоціаціям. Важливою художньою
функцією діалектизмів, колоритно забарвленої лексики та архаїзмів є
забезпечення художньої переконливості й етнографічної достовірності
відтворення гуцульського колориту.
10. З’ясовано, що перекладачі іноді самі створювали нові слова та
вирази в перекладі авторських неологізмів, в інших випадках Е. Крюба і
Ж.-К. Маркаде використовували лексичну заміну або вдавалися до
калькування.
11. Встановлено, що в перекладах Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде
відображено індивідуальні особливості перекладачів, які в кожному випадку
перекладу мовної одиниці враховували сукупність різних факторів,
знаходячи максимально адекватні засоби перекладу, з метою збереження
змісту і конотації першотексту, та додаючи при цьому легкості сприйняття
твору. Оригінальний текст повісті «Тіні забутих предків» супроводжується
примітками, в яких пояснюються важкі для розуміння українського читача
мовні одиниці. Тому французькі переклади є простішими для розуміння.
Хоча і переклад Е. Крюби, і переклад Ж.-К. Маркаде мають коментарі, у яких
здебільшого тлумачаться як правило незнайомі або незрозумілі
французькому читачеві топоніми і міфоніми.
12. Унаслідок здійсненого комплексного зіставного аналізу
оригінального твору та перекладу доведено, що порушення ідейно-художньої
та естетичної рівноваги між текстами оригінальних творів та їхніх перекладів
зумовлені суб’єктивними та об’єктивними обставинами: бажанням
перекладачів максимально наблизити твір до розуміння французькою
читацькою аудиторією та наявністю для прикладного використання
тогочасних перекладацьких методів та прийомів.
13. На основі лінгвопоетичного аналізу фактологічного матеріалу
з’ясовано, що завдяки перекладу різножанрових українських творів
193
М. Коцюбинського французькими перекладачами Е. Крюбою і
Ж.-К. Маркаде внаслідок збереження смислового і концептуального
наповнення оригінальних творів створено самодостатні тексти, які можуть
бути повноцінною заміною оригіналу або власне оригіналом для
франкомовного читача.
Перспективність отриманих у дисертації висновків виявляється : а) у
розвитку лінгвопоетики та перекладознавства як інтегрованого підходу для
здійснення перекладу художнього тексту; б) у розбудові взаємозв’язків
перекладознавства з лінгвокультурологією, літературознавством, історією на
матеріалі художніх творів М. Коцюбинського та їхніх перекладів
французькою мовою Е. Крюби і Ж.-К. Маркаде; в) у деталізації жанрових
характеристик творів М. Коцюбинського та їх урахування у здійсненні
майбутніх перекладів; г) у вивченні естетичного потенціалу художнього
тексту та способів його передачі в перекладі; ґ) у розширенні теоретичних
підходів до вивчення оригінального художнього твору та особливостей його
перекладу французькою мовою; д) у розробці цілісної концепції здійснення
перекладу художнього тексту, побудовану на основі відтворення
лінгвопоетичних особливостей першотвору тощо.