ЛІТВІНЯК ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА. ВНЕСОК ПРОФЕСОРА ЮРІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЖЛУКТЕНКА В РОЗВИТОК ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА І КОНТРАСТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЛІТВІНЯК ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ВНЕСОК ПРОФЕСОРА ЮРІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЖЛУКТЕНКА В РОЗВИТОК ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА І КОНТРАСТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ В УКРАЇНІ"

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
ЛІТВІНЯК ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК [81-115+81'25](477)"19":001:81-051Ю.Жлуктенко
ВНЕСОК ПРОФЕСОРА ЮРІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЖЛУКТЕНКА В
РОЗВИТОК ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА І КОНТРАСТИВНОЇ
ЛІНГВІСТИКИ В УКРАЇНІ
10.02.16 – перекладознавство
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Зорівчак Роксолана Петрівна,
доктор філологічних наук, професор
Львів-2016
2
ЗМІСТ
В С Т У П .......................................................................................................................4
РОЗДІЛ І. НАУКОВИЙ ТА БІОГРАФІЧНИЙ КОНТЕКСТ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЮРІЯ ЖЛУКТЕНКА. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО СПАДЩИНИ У ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ Й
КОНТРАСТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ ..........................................................................12
1.1. Актуальність дослідження постаті Юрія Жлуктенка в контексті
сучасної йому епохи ....................................................................................... 14
1.2. Методологічні принципи дослідження................................................. .29
Висновки до розділу І............................................................................................... 36
РОЗДІЛ ІІ. РОЛЬ ЮРІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЖЛУКТЕНКА У ПОСТУПІ
УКРАЇНСЬКОЇ КОНТРАСТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ .............................................38
2.1. Праці Ю. Жлуктенка з проблем контрастивної лінгвістики ............... 38
2.2. Прикладні контрастивні дослідження Ю. Жлуктенка ......................... 42
2. 3. Загальнотеоретичні контрастивні дослідження Ю. Жлуктенка......... 47
2.3.1. Еквівалентність у контрастивній лінгвістиці за Ю. Жлуктенком. ....60
2.3.2 Зіставна текстологія в працях Ю. Жлуктенка.......................................65
2.3.3 Зіставна лексикологія в працях Ю. Жлуктенка. ...................................69
Висновки до розділу ІІ.............................................................................................. 73
РОЗДІЛ ІІІ. СИСТЕМА ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИХ ПОГЛЯДІВ ЮРІЯ
ОЛЕКСІЙОВИЧА ЖЛУКТЕНКА.............................................................................75
3.1. Перекладознавчий контекст досліджень Ю. Жлуктенка..................... 75
3.2. Погляди Юрія Жлуктенка на загальну теорію перекладу ................... 77
3.3. Адекватність та еквівалентність в перекладі за Юрієм Жлуктенком 81
3.4. Якість перекладу та її оцінка у працях Юрія Жлуктенка .................... 94
3.5. Критика перекладу в перекладознавчому доробку Юрія Жлуктенка 99
3.6. Погляди Юрія Жлуктенка на роль читача і редактора ...................... 104
3.7. Часові аспекти перекладу з погляду Юрія Жлуктенка ...................... 109
3.8. Алгоритм роботи перекладача та перекладацькі труднощі за Юрієм
Жлуктенком................................................................................................... 114
3
3.9. Думки Юрія Жлуктенка про своєрідності прозового та віршового
перекладу ....................................................................................................... 122
3.10. Трактування ―духу‖ твору та підходи до його відтворення у системі
перекладознавчих поглядів Юрія Жлуктенка............................................ 141
Висновки до розділу ІІІ .......................................................................................... 143
РОЗДІЛ IV. ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРІЯ ЖЛУКТЕНКА...............146
4.1. Роман Р. ван дер Вельде ―De fûke‖ в українському перекладі
Ю. Жлуктенка................................................................................................ 146
4.2. Верифікація застосовності перекладознавчої системи Ю. Жлуктенка
......................................................................................................................... 151
4.3. Юрій Жлуктенко – перекладач ―Languages in Contact‖
Уріеля Вайнрайха.......................................................................................... 164
Висновки до розділу IV .......................................................................................... 188
ВИСНОВКИ...............................................................................................................191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................197
Додаток А. Приклади до підрозділу 4.1. ―Роман Р. ван дер Вельде ―De fûke‖ в
українському перекладі Ю. Жлуктенка‖ ................................................................235
Додаток Б. Приклади до підрозділу 4.2. ―Верифікація застосовності
перекладознавчої системи Ю. Жлуктенка‖ ............................................................242
Додаток В. Зразки перекладу балад про Робіна Гуда............................................248
Додаток Д. Приклади до підрозділу 4.3. "Юрій Жлуктенко – перекладач
―Languages in Contact‖ Уріеля Вайнрайха".............................................................251
Додаток Е. Терміни контрастивної лінгвістики, використовувані
Ю. Жлуктенком.........................................................................................................258
4
В С Т У П
Символічним початком дослідження історії перекладу та
перекладознавства у постатях став 1957 р., коли у збірнику ―Дослідження з
мовознавства в Українській РСР за 40 років‖ вийшла друком стаття Й. Багмута
―Питання теорії перекладу на Україні за радянський час‖ [13]. Далі, хоч і не
систематично, публікувалися інші розвідки, присвячені видатним перекладачам
та теоретикам перекладу [4; 8; 138; 153 та ін.].
Усі згадані джерела подають погляди на діяльність і здобутки людей, які
власне сформували українське перекладознавство. Після здобуття Україною
незалежності, коли українське перекладознавство остаточно відділилося від так
званого радянського, виникли нові спроби комплексного і цілісного осмислення
історії українського перекладу та перекладознавства, а також повернення в
історію та сьогодення цієї науки деяких несправедливо знехтуваних імен. На
сьогодні головними надбаннями тут є праці М. Москаленка [188; 189],
М. Стріхи [252] і Т. Шмігера [284].
Окрім спроб комплексної характеристики, важливими видаються і
дослідження, спрямовані на всеохопне вивчення окремих особистостей та
їхнього творчого і наукового доробку. Тут варто виокремити дослідження
В. Бабенко [10], А. Василик [37], Л. Коломієць [125], Г. Косів [140; 141],
О. Мазур [172], Н. Гриців [45], І. Одрехівської [195], В. Савчин [233; 234] та ін.,
а також спроби повернення в науковий обіг забутих чи маловідомих джерел
[256; 262]. Такі дослідження ставлять своїм основним завданням осягення
людського виміру українського перекладознавтсва.
Це дослідження присвячено науковій спадщині професора Юрія
Олексійовича Жлуктенка (31.08.1915 – 04.02.1990) – українського мовознавця,
доктора філологічних наук (1969), професора (1969), іноземного члена Фризької
Академії (1987 р., Нідерланди). Він – людина енциклопедичної думки, філологгерманіст, педагог, соціолінгвіст, перекладознавець, контрастивіст,
лексикограф, методист і перекладач. Як дослідник, професор зумів поєднати
різні галузі філологічного знання і стати центром і, водночас, рушієм наукових
5
досліджень у 1960-1980-х роках ХХ ст. Усі його дослідження відрізняються
новизною, а деякі навіть стали основоположними у своїх напрямках, чому
сприяли оригінальність підходів та наукова відвага вченого.
Багатогранність інтересів Ю. Жлуктенка передбачає розлоге дослідження,
що своїм обсягом значно перевищило б можливості однієї дисертації. Тому ми
обмежилися розглядом внеску вченого до перекладознавства і контрастивної
лінгвістики (далі – КЛ) в Укрїані. Вибір саме цих галузей спричинений тим, що,
на відміну від, зокрема, соціолінгвістики, більшість напрацювань Ю. Жлуктенка
у цих сферах не отримали монографічного викладу, а, отже, потребують
систематизації.
Актуальність теми зумовлено необхідністю всебічного вивчення та
систематичного осмислення наукової та перекладацької спадщини
Ю. Жлуктенка у галузях перекладознавства і КЛ, а також визначення ролі
професора у поступі цих дисциплін в Україні, що в кінцевому результаті
доповнить сучасні уявлення про їхній розвиток.
Такий підхід передбачає розгляд особистості науковця не в ізоляції, а в
широкому контексті наукової та історичної епохи, а також зіставлення деяких
характерних для періоду 1960-1980-х рр. поглядів із сучасними надбаннями
науки. Цей підхід відповідає сучасним тенденціям у перекладознавстві
(передусім, українському), а також у сучасній науці загалом, яка розвивається в
межах антропоцентричної парадигми, що передбачає особливу увагу до
особистості та її ролі для людства чи окремої спільноти.
Важливою видається і потреба ―віднайдення місця‖ окремих постатей в
історії українського перекладознавства і КЛ та окреслення їхньої вагомості в
цих галузях знання, а також установлення безперервності зв’язку між ними та
їхніми науковими попередниками і послідовниками. Такий підхід передбачає
створення відносно цілісної історичної картини і сприяє систематизації,
категоризації та усвідомленню ролі Ю. Жлуктенка у зазначених сферах.
Інтелектуальну біографію Ю. Жлуктенка досліджували Н. Биховець [21],
Н. Жлуктенко [57], Р. Зорівчак [105-106], С. Семчинський [236],
О. Чередниченко [101; 109] та ін. Попри вагомість цих статей і розвідок, вони не
6
дають всеохопного наукового портрету професора Ю. Жлуктенка як
контрастивіста і перекладознавця. Тому є потреба уважніше розглянути наукову
і перекладацьку спадщину Ю. Жлуктенка, систематизувати її й оцінити її роль у
контексті епохи та з огляду на сучасний стан розвитку науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу
виконано в рамках комплексних наукових тем кафедри перекладознавства і
контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного
університету імені Івана Франка ―Удосконалення методики перекладу
різножанрових текстів з українською та англійською мовами як робочими‖
(номер державної реєстрації 0111U008011) та ―Актуальні питання англоукраїнського перекладу на початку ХХІ сторіччя‖ (номер державної реєстрації
0114U000868), які затвердило Міністерство освіти і науки України. Тему
дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Львівського національного
університету імені Івана Франка (протокол № 25/2 від 23 лютого 2013 року).
Мета дослідження – виявити, описати і систематизувати погляди
Ю. Жлуктенка на перекладознавство і КЛ, щоб визначити його роль у розвитку
цих галузей.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:
1) описати і пояснити передумови та сутності процесів формування
поглядів науковця та його вплив на подальший розвиток філологічної науки в
Україні;
2) систематизувати перекладознавчі думки Ю. Жлуктенка та віднайти їхнє
місце в рамках українського (радянського і пострадянського) і світового
перекладознавства ХХ століття;
3) випрацювати схему аналізу перекладів, здійснених Ю. Жлуктенком, та
застосувати її до його перекладів;
4) систематизувати доробок Ю. Жлуктенка у галузі КЛ та висвітлити його
роль у впровадження в українську науку КЛ як окремої складової, щільно
пов’язаної з перекладознавством;
7
5) систематизувати результати дослідження і сформувати цілісне уявлення
про діяльність Ю. Жлуктенка у досліджуваних галузях, а відповідно й
визначити його місце в їхній історії.
Багатоплановість дослідження визначає комплексність підходів та
методів. Для досягнення поставлених завдань використано методи дедукції,
індукції, аналізу, синтезу, історичний метод, описовий метод, герменевтичний
метод, біографічний метод, перекладознавчий аналіз, діалектичний метод,
аналіз оцінки якості перекладу, а також принцип історизму і систематичний
принцип, метод кількісних підрахунків.
Об’єкт дослідження – система поглядів Ю. Жлуктенка на
перекладознавство, переклад, КЛ та, частково, інші галузі мовознавства.
Предмет дослідження – роль Ю. Жлуктенка у розвитку
перекладознавства й КЛ в Україні.
Матеріал дослідження включає наукові праці Ю. Жлуктенка з
перекладознавства і КЛ, соціолінгвістики і методики викладання, його
переклади з англійської та фризької мов. З метою простеження зв’язків із
світовими тенденціями в перекладознавстві й КЛ, а також для підтвердження
тяглості української перекладознавчої традиції залучено окремі публікації
фахівців з перекладознавства і КЛ ХХ – початку ХХІ ст.
Наукова новизна дослідження розкривається в його багатоаспектності й
полягає у випрацюванні комплексного підходу до наукового і перекладацького
доробку Ю. Жлуктенка. Зокрема, у дисертації вперше: а) досліджено й
систематизовано концепції Ю. Жлуктенка щодо розвитку перекладознавства,
КЛ, зокрема контрастивної лексикології, крізь призму його
загальномовознавчих і соціолінгвістичних поглядів; б) обґрунтовано погляди
Ю. Жлуктенка на окремі перекладознавчі проблеми як елементи цілісної
системи перекладознавчих поглядів вченого; в) апробовано перекладознавчу
систему Ю. Жлуктенка на основі його перекладів з англійської мови; г)
проведено аналіз наукового перекладу Ю. Жлуктенка – книги У. Вайнрайха
―Languages in Contact‖ за функційним підходом та з погляду принципів
перекладу мовознавчої літератури, внаслідок чого визначено підходи
8
Ю. Жлуктенка до перекладу гуманітарної (мовознавчої) літератури та його
вагомості для становлення соціолінгвістичної терміносистеми; ґ) представлено
комплексний розгляд досягнень Ю. Жлуктенка як перекладознавця,
контрастивіста й перекладача, а також як лексикографа й германіста у
нерозривному зв’язку з іншими аспектами його наукової, творчої та громадської
діяльності; д) введено в науковий обіг джерельний матеріал про Ю. Жлуктенка
як перекладача, зокрема щодо неопублікованих перекладів балад про Робіна
Гуда, які Ю. Жлуктенко зробив разом зі своїм братом В. Жлуктенком.
Теоретична цінність роботи полягає в поглибленні методології наукової
характеризації дослідника в галузі перекладознавства й КЛ. Принципи, які
лежать в основі дослідження, можна екстраполювати на аналіз внеску інших
перекладознавців та контрастивістів.
Практична цінність дослідження полягає у можливості використовувати
результати дослідження у курсах з перекладознавства, КЛ, соціолінгвістики,
теорії і практики художнього і наукового перекладу, а також у проведенні
досліджень з перекладознавства, КЛ і гуманітарного перекладу; окремі
міркування придатні до застосування при перекладі художніх та наукових
текстів, а також у критиці таких перекладів.
З огляду на вказане вище, на захист винесено такі твердження:
1. Персонологічний, історичний та антропоцентричний підходи
дозволяють цілісно представити доробок вченого в контексті сучасної йому
епохи та встановити, що наукова діяльність Ю. Жлуктенка зумовлена його
заангажованістю поступом галузей, мало розвинених в Україні в 60-80-х рр.
ХХ ст. Мета вченого – дати поштовх подальшому розвитку перекладознавства,
контрастивної лінгвістики, соціолінгвістики та інших дисциплін. На це була
спрямована як його наукова, так і організаційна діяльність.
2. Свідомою настановою Ю. Жлуктенка-перекладача з маловідомих в
Україні мов було ознайомлення читача з новими культурами та заповнення
прогалин в українській перекладній літературі. Робота Ю. Жлуктнека з творами
фризької й фламандської літератур продовжила традицію перекладів із
маловідомих мов.
9
3. Перекладознавчі погляди Ю. Жлуктенка складаються у цілісну систему,
в центрі якої стоїть оцінка якості (художнього) перекладу. Ця система
сформувалася на відносно пізньому етапі наукової діяльності Ю. Жлуктенка та
підтверджує тяглість української перекладознавчої традиції й відображає
впливи реалістичного напряму перекладознавства.
4. Система перекладознавчих поглядів Ю. Жлуктенка цілком застосовна
до аналізу перекладних художніх текстів. При цьому його власні ―ранні‖
переклади з англійської мови засвідчують постійність деяких постулатів цієї
системи та відносну ―новизну‖ інших.
5. Науковий переклад Ю. Жлуктенка виник завдяки власному інтересу
вченого до вивчення мовних контактів і був спрямований на розширення
наукових горизонтів. Конкретні підходи та прийоми продиктовані чинними на
той час нормами й вимогами до наукового перекладу, а подекуди й
ідеологічними чи цензурними міркуваннями. Робота Ю. Жлуктенка з
доповнення книги коментарями та бібліографією виходить за рамки типово
перекладацьких обов’язків та характеризує Ю. Жлуктенка як глибокого
дослідника цих питань.
6. ―Порівняльна граматика української та англійської мов‖ Ю. Жлуктенка
заклала принципи та основи зіставних досліджень цих двох мов та стала
прототипом наступних праць такого характеру. В деяких із них її вплив
відчувається особливо сильно.
7. Ю. Жлуктенко – засновник теоретичних та піонер прикладних
досліджень з КЛ в Україні. Його праці з теоретичної КЛ гармонійно
доповнюють тогочасні східноєвропейські контрастивні студії.
Теоретико-методологічна база включає дослідження з
радянської/реалістичної теорії перекладу сучасної та передуючої
досліджуваному матераілу (Л. Бархударова, Г. Гачечиладзе, Ю. Жлуктенка,
І. Кашкіна, В. Комісарова, Р. Міньяра-Бєлоручєва, В. Россельса, А. Федорова,
М. Цвіллінга, О. Швейцера), українські перекладознавчі дослідження, що
дозволяють простежити тяглість національних традицій у цій галузі (В. Бабенко,
В. Державина, Ю. Жлуктенка, М. Зерова, Р. Зорівчак, Т. Кияка, Л. Коломієць,
10
В. Коптілова, І. Корунця, Г. Кочура, О. Кундзіча, М. Новикової, В. Радчука,
М. Стріхи, О. Фінкеля, О. Чередниченка, Т. Шмігера, Б. Якубського),
перекладознавчі праці світових, головно європейських і північноамериканських,
дослідників, що доводять існування точок перетину українського
перекладознавства радянського періоду з тенденціями його розвитку у світі
(Л. Венуті, Дж. Гауз, Е. Ґентцлера, У. Еко, І. Івен-Зогара, А. Лефевра, І. Лєвого,
Дж. Мандея, Ю. Найди, А. Нойберта, П. Ньюмарка, Д. Робінсона, Г. Турі,
Г. Фермеєра), дослідження з історії та теорії контрастивної лінгвістики
(Б. Ворфа, В. Гака, Л. Деже, К. Джеймса, Ю. Жлуктенка, М. Кочергана,
С. Куртеш, Т. Кшешовського, М. Ліпінської, В. Мартона, Д. Престона,
В. Скалічки, Я. Фісяка, В. Ярцевої), практичні порівняльні й контрастивні
граматики і типології англійської та української мов (Ю. Жлуктенка,
А. Левицького, І. Корунця, І. Карамишевої). Для охопнішої характеристики
постаті Ю. Жлуктенка як науковця використано також деякі його праці з
соціолінгвістики та методики викладання іноземних мов. В основу
перекладознавчого аналізу покладено дослідження з проблем гуманітарного
перекладу (З. Козловська), методики перекладознавчого аналізу з функційної
перспективи (К. Норд).
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації
висвітлено на засіданнях Методологічного семінару з проблем
перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені проф. Ю. Жлуктенка
(Львів, 2010 – 2015), звітних наукових конференціях викладачів Львівського
національного університету імені Івана Франка (Львів, 2011 – 2015), щорічних
наукових сесіях Наукового товариства імені Шевченка (Львів, 2011 – 2014), VI
Міжнародній науково-практичній конференції ―Мови і світ: дослідження та
викладання» (Кіровоград, 2012), ІХ Всеукраїнському соціолінгвістичному
семінарі (Львів, 4 квітня 2012 р.), Міжнародній конференції ―Słowo. Tekst. Czas -
XII" Frazeologia w idiolekcie i systemach języków słowiańskich‖. W 200. rocznicę
urodzin Tarasa Szewczenki‖ (м. Щецин, Польща, 2013), ХІ Всеукраїнському
соціолінгвістичному семінарі (Львів, 2014 р.), Всеукраїнській конференції
―Національна пам’ять у філології: Спадщина професора Юрія Олексійовича
11
Жлуктенка‖ (м. Львів, 2015), Міжнародній конференції ―Сучасна філологічна
наука в міждисциплінарному контексті‖ (м. Київ, 2015 р.).
Матеріали та висновки дослідження використовуються на заняттях зі
студентами філологічного факультету й факультету іноземних мов Львівського
національного університету імені Івана Франка в межах курсів ―Контрастивна
граматика‖, ―Контрастивна лінгвістика‖, ―Соціолінгвістика‖, ―Рецепція світової
літератури в українських перекладах‖.
Публікації. Основні положення дослідження висвітлено у 17 одноосібних
публікаціях, з них 13 – у фахових виданнях України, 3 – в іноземних наукових
виданнях, 1 – у колективному збірнику наукових праць.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку
використаних джерел та п’ятьох додатків. Основний зміст дисертації
представлено на 199 сторінках. Список використаних джерел включає
397 позицій, серед яких 361 – наукові праці, 27 – довідкова література, 9 –
літературні джерела.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертація – спроба проникнути в науковий світогляд Ю. Жлуктенка.
Дослідження показало, що з погляду сучасності наукова діяльність
Ю. Жлуктенка в галузях перекладознавства й КЛ становить важливий етап
їхньої історії, що справив суттєвий вплив на напрями їх подальшого розвитку.
Водночас здобутки Ю. Жлуктенка-перекладача відкривають читачам нові
наукові та літературні обрії, що також вважаємо важливим з огляду на їх
першочергове завдання – заповнити прогалини в українській перекладній
літературі, зокрема творами, написаними мовами обмеженого користування.
Особистість Ю. Жлуктенка-дослідника перекладознавства і КЛ, а заразом
і перекладача, вперше стала центром уваги комплексного дослідження, в якому
описано та зроблено спробу пояснити передумови та впливи на формування
наукових поглядів дослідника, розкрито роль його напрацювань у подальшому
розвитку філології в Україні. Погляди вченого на КЛ і перекладознавство,
викладені в окремих розвідках різних років, зібрано, упорядковано й
систематизовано в цілісну систему. Порівняно цю систему з думками інших
науковців. Упорядкування перекдознавчих поглядів Ю. Жлуктенка дало
можливість окреслити перекладознавчу концепцію науковця, що насамперед
зосереджується на питаннях художнього перекладу.
Дослідження внеску Ю. Жлуктенка має антропоцентричне спрямування,
що цілком відповідає традиціям українського перекладознавства ХХ – початку
ХХІ ст.
Вивчення особистості науковця, який працював у різних галузях науки,
вимагає використання цілого комплексу різних методів та підходів, сукупність
яких дозволяє якнайкраще охарактеризувати науковий портрет дослідника. У
процесі дослідження використано як загальнонаукові методи, так і деякі
специфічні методи, притаманні перекладознавству і КЛ.
Постать Ю. Жлуктенка неможливо розглядати у відриві від
загальнонаукового та соціально-політичного контексту радянського
192
часопростору, а також без певного зіставлення із загальносвітовим науковим
фоном.
Новаторство, як одна з ключових рис, що характеризують працю вченого,
виявлялася в усіх аспектах роботи Ю. Жлуктенка. Попри позірну розрізненість,
комплексний розгляд наукових і професійних інтересів науковця свідчить про
їхню суміжність, наявність спільного ―ядра‖. Уся його дослідницька й
перекладацька праця зосереджувалася навколо його зацікавлення питанням
взаємодії мов у різних формах та за різних обставин.
Унаслідок проведеного дослідження можемо стверджувати таке:
―Програмою‖ наукової діяльності Ю. Жлуктенка вважаємо сукупність
таких настанов науковця: 1) робота в малорозвинених пошукових галузях;
2) ознайомча діяльність; 3) спроби заповнити культурні та наукові прогалини.
Дотримання цих принципів допомогало Ю. Жлуктенку розвивати українську
філологію.
Підбір літературних творів для перекладу свідчить про спроби заповнити
прогалини в перекладній літературі українською мовою. Його переклади творів
фризької та фламандської літератур – перші в Україні. Вибір творів цілком
невипадковий. Збірка фризької поезії ―Над озерами білі вітрила‖ послідовно
представляє поезію різних періодів фризької літератури, починаючи від XVII ст.
і до 80-х рр. ХХ ст., що дозволяє читачеві отримати відносно цілісне уявлення
про етапи розвитку фризької поезії. Показовим для цієї літератури є й роман
Рінка ван дер Вельде ―De fûke‖, якого називають ―фризькми Гемінгвеєм‖.
Актуальність перекладу роману ―Небезпека‖ фламандця Йоса Ванделоо
пов’язана із проблемою ядерної загрози, про яку йдеться в творі, що, вочевидь,
була близькою українському читачеві після катастрофи на Чорнобильській
АЕС.
В царині перекладознавства погляди Ю. Жлуктенка загалом вписувалися в
рамки т. зв. ―реалістичної‖ теорії перекладу, яка переважала в СРСР того часу.
Встановлено спільність поглядів дослідника та таких українських
перекладознавців, як Г. Кочур та В. Коптілов, російських – В. Комісаров,
А. Федоров, О. Швейцер та ін. Розрізнені думки вченого складаються в єдину
193
перекладознавчу концепцію, в центрі якої стоїть оцінка якості перекладу. Втім,
не усі елементи цієї концепції виявилися однаково успішними й стійкими.
Зокрема, суперечливими видаються твердження щодо тотожності
еквівалентності й адекватності перекладу, а також екстраполяція
перекладознавчих підходів до еквівалентності на КЛ. Ю. Жлуктенко вважав, що
перекладознавство повинно допомагати перекладачам у подоланні труднощів,
тому звертався до цього питання у своїх статтях.
Перекладознавча концепція Ю. Жлуктенка пройшла випробування на
можливість її застосування до художніх перекладних текстів. Матеріалом для
аналізу стали українські переклади балад про Робіна Гуда, що їх зробили
В. та Ю. Жлуктенки. Внаслідок такої апробації вдалося встановити, що такі
принципи, як дотримання історичної правди, збереження форми, відповідність
засобів вираження епосі сформувалися у Ю. Жлуктенка ще на ―ранньому‖ етапі
його перекладацької діяльності. Водночас, погляди на відношення між змістом і
формою, збереження точності, критичне ставлення до підміни образів,
розуміння еквівалентності, збереження ―духу‖ оригіналу тощо на цьому етапі
чітко не прослідковуються, що дає підстави стверджувати, що теоретичні
узагальнення цих питань Ю. Жлуктенко сформулював пізніше.
Гуманітарні тексти більше, ніж негуманітарні піддаються впливу
ідеологічних чинників, та й самі нерідко є носіями певної ідеології. Внаслідок
цього вони проходять доволі строгу цензуру в перекладі, а їхнє відтворення
цільовою мовою залежить не лише від об’єктивних мовних чинників, а й від
суб’єктивних, таких як сприйняття тексту перекладачем та редактором, або
вимоги панівної ідеології, які можуть бути причиною внесення певних змін у
текст, чи, щонайменше, вилучення з нього частин, які їй не відповідають.
Слідом за З. Козловскою вважаємо, що гуманітарні тексти несуть не лише
інформаційне навантаження, але й авторське бачення світу, його філософські
установки. У перекладі на них накладається також бачення світу перекладачем.
Водночас, перекладач може свідомо модифікувати цю картину, щоб вона
відповідала певним критеріям цільової культури.
194
Науковий переклад Ю. Жлуктенка цілком вписується в коло його
зацікавлень. Для його публікації довелося деякою мірою ―модифікувати‖ текст,
щоб його визнали придатним до друку. Аналіз цього перекладу в зіставленні з
оригіналом показав, що у своєму прагненні розширити горизонти науки в СРСР
Ю. Жлуктенко вийшов далеко за межі традиційного розуміння функції
перекладача, взявши на себе також роль коментатора та укладача бібліографії.
Вважаємо, що для читача, знайомого з іменем Ю. Жлуктенка та його працями з
дослідження мовних контактів, ці доповнення значною мірою підвищили міру
―видимості‖ перекладача, а подекуди навіть знизили рівень довіри до автора.
Ю. Жлуктенко одним із перших звернувся до порівняльних досліджень з
граматики англійської та української мов. Популярнішими та ―бажанішими‖ на
той час були дослідження мов союзних республік у зіставленні з російською.
Оскільки КЛ на той час не була цілком офіційно визнаною в СРСР, порівняльні
дослідження могли проводитися лише з дидактичною метою – щоб полегшити
роботу вчителям та викладачам іноземної мови. Тому порівняльні дослідження з
граматики двох мов могли брати за основу лише традиційний (―класичний‖ за
Т. Кшешовським) підхід. ―Порівняльна граматика англійської та української
мов‖ Ю. Жлуктенка і сама стала певною мірою ―класичною‖ (тобто зразковою),
оскільки усі наступні (хоч і нечисленні) дослідження опираються на неї та
багато в чому її наслідують.
―Порівняльна граматика‖ була для Ю. Жлуктенка першим кроком на
шляху до популяризації КЛ в Україні, адже більшість попередніх досліджень
такого характеру опиралися на принципи порівняльно-історичного
мовознавства й ставили перед собою інші цілі. Не менш вагомою виявилася й
роль Ю. Жлуктенка у започаткуванні теоретичних контрастивних студій.
Дослідник зумів ввести в науковий обіг основні дані з історії започаткування
цієї галузі й базові поняття, що лежать в основі зіставних досліджень на
синхронному рівні. Як окремі галузі пошукової діяльності в межах КЛ
Ю. Жлуктенко виділяв контрастивну лексикологію та контрастивну
текстологію. Головними здобутками вченого в контрастивній лексикології
вважаємо його двокомпонентну класифікацію еквівалентності (позитивна ::
195
негативна) та використання терміна рівнева асиметрія засобів позначення
поруч із теріміном лакуна (із розмежуванням їх значень).
У дослідженні з контрастивної текстології Ю. Жлуктенко передбачив
виокремлення типології текстів у окремий розділ. Попри це, запропонований
ним контрастивний аналіз текстів значною мірою наближається до
перекладознавчого аналізу.
Дослідження постаті науковця вимагає урахування часопросторового та
наукового контексту, адже вагомість внеску певної особистості можна оцінити
лише у зіставленні з науковими досягненнями відповідної епохи. Саме тому це
дослідження розглядає наукові погляди Ю. Жлуктенка у зіставленні з думками
його попередників та сучасників, головно з України та СРСР, а подекуди й з
інших країн. Унаслідок такого підходу вдалося, зокрема, встановити, що в
галузі КЛ погляди Ю. Жлуктенка суголосні деякою мірою поглядам російських
дослідників В. Ґака та В. Ярцевої, поляка Я. Фісяка і угорця Л. Деже. Українські
дослідники того часу подібні проблеми розробляли мало, що підкреслює
вагомість роботи Ю. Жлуктенка саме для розвитку української КЛ.
Комплексний розгляд наукової спадщини Ю. Жлуктенка, обґрунтований в
цьому дослідженні, доводить, що науковець зробив важливий внесок у розвиток
КЛ, перекладознавства та деяких інших пошукових галузей в Україні. Його
наукова сміливість та відданість ідеям поступу наукових досягнень дозволили
заповнити деякі прогалини в багатьох ділянках української філології, зокрема
перекладознавства, та започаткувати КЛ і соціолінгвістику як повноцінні
пошукові галузі.
Діяльність професора була передусім підпорядкована освітній меті. Його
наукова робота, а також уміння знаходити та розвивати молоді дослідницькі
таланти відбилася на розвитку окремих пошукових галузей. Організаційна
діяльність професора Ю. Жлуктенка – не менш важлива, ніж наукова, а тому їх
не можна розглядати відокремлено. Важливим є внесок професора в
започаткування збірника ―Теорія і практика перекладу‖, впровадження
перекладознавства як окремої спеціальності для захисту дисертацій, організації
Відділу романо-германського мовознавства Інституту мовознавства імені
196
О. О. Потебні АН УРСР. Безсумнівно, усе це відіграло важливу роль у розвитку
мовознавчої науки в Україні та активізувало перекладознавчі дослідження. Крім
того, Ю. Жлуктенко мав неабиякий авторитет у радянській науковій громаді 60-
80-хх рр. ХХ ст.
Комплексний розгляд професійної діяльності Юрія Жлуктенка доводить
вагомість його постаті для української філології 60-80-х рр. ХХ ст., а відголоски
його праці бачимо й сьогодні в роботах сучасних науковців, які продовжили та
розвинули його ідеї (Б. Ажнюк, Р. Зорівчак, М. Кочерган, В. Манакін,
О. Чередниченко та ін.). Покликання на праці Ю. Жлуктенка знаходимо в
численних сучасних дослідженнях, що свідчить про релевантність його
наукових ідей і в ХХІ ст.
Дослідження охопило основні напрями діяльності Ю. Жлуктенка як
дослідника в галузях контрастивної лінгвістики, перекладознавства і як
перекладача-практика. Його результати є певним внесокм до історії
контрастивної лінгвістики, перекладознавства і перекладу в Україні. Отримані
результати можна застосовувати в дослідженнях з перекладознавства, проблем
художнього та гуманітарного перекладу, контрастивної лінгвістики. Вивчення
постаті Ю. Жлуктенка щодо його внеску до перекладознавства і КЛ
відкривають перспективи для подальших досліджень:
- порівняльної історії українського перекладознавства та КЛ в
особистостях;
- напрацювань учнів та послідовників Ю. Жлуктенка;
- специфіки перекладу гуманітарних (передусім мовознавчих) текстів.
У майбутньому доречно для осягнення повнішого інтелектуального
життєпису науковця дослідити його внесок у популяризацію в Україні фризької
та фламандської мов і літератур