МАЛКОВИЧ Тарас Іванович. ПРИНЦИПИ ВІДТВОРЕННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ КІНОПЕРЕКЛАДІ

Краткое описание

МАЛКОВИЧ Тарас Іванович. Назва дисертаційної роботи: "ПРИНЦИПИ ВІДТВОРЕННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ КІНОПЕРЕКЛАДІ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
Інститут філології
На правах рукопису
МАЛКОВИЧ Тарас Іванович
УДК 81’25=111=161.2:791:778.534.48
ПРИНЦИПИ ВІДТВОРЕННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ
В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ КІНОПЕРЕКЛАДІ
Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник –
доктор філологічних наук, професор
Коломієць Лада Володимирівна
Київ – 2014
2
ЗМІСТ
ВСТУП .........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. КІНОПЕРЕКЛАД ЯК ВИД ПЕРЕКЛАДУ: ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСОБІВ ПЕРЕКЛАДУ КІНОФІЛЬМІВ......................16
1.1. Теоретичне підґрунтя явища кіноперекладу: неоднорідність поглядів…..16
1.2. Кінопереклад як наступник театрального перекладу: загальні особливості
міжвидового перенесення основної проблематики.....................................21
1.2.1. Проблема зміни локації фільму у перекладеному кіносценарії...25
1.2.2. Проблема перекладу імен персонажів у перекладених кіносценаріях............................................................................................33
1.2.3. Проблема узгодження змін у перекладі скрипту з кіносценаристами.....................................................................................35
1.3. Вади і переваги різноманітних способів перекладу кінофільмів…....36
1.4. Особливості розуміння поняття укладання реплік як прерогативного
способу кіноперекладу: аналіз визначень……………………………….46
1.5. Практика дубляжу з укладанням реплік в Україні …………………58
1.6. Укладання реплік анімаційних персонажів: відтворення губних
змикань……………………………………………………………………….67
1.7. Теорія фонетичних кластерів як одна з ключових теорій укладання
реплік у кіноперекладі..............................................................................73
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.................................................................................. 75
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ УКЛАДАННЯ КІНОРЕПЛІК....................78
2.1. Укладання автором цієї дисертації реплік до фільму «Duplicity».........80
2.1.1. Фонетична синхронність……………..................................………80
2.1.2. Семантична синхронність………..........................……………..…93
2.1.3. Синтаксична синхронність…………………………………….....101
2.2. Аналіз роботи різних перекладачів над укладанням реплік………...104
2.2.1. Фонетична синхронність…………………………………………105
2.2.2. Семантична синхронність..............................................................122
3
2.2.3. Синтаксична синхронність.............................................................132
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..................................................................................140
РОЗДІЛ 3. ТАКТИКИ ТА ПРИЙОМИ СУБТИТРУВАННЯ…………………..142
3.1. Особливості елементів субтитрування кінофільмів.............................142
3.1.1. Основні типи діалогів і часті проблеми їх перекладу.................149
3.1.2. Тактики уникнення фальшивого звучання в діалогах................154
3.1.3. Тактики уникнення дослівних перекладів...................................156
3.1.4. Особливості ритму субтитрів........................................................159
3.1.5. Виокремлення зайвих нашарувань у перекладі субтитрів……164
3.2. Ситуативні тактики та прийоми субтитрування кінофільмів в Україні,
використовувані на практиці автором цієї дисертації...........................167
3.2.1. Розгляд програмного забезпечення для субтитрування як чинника перекладацьких проблем у субтитруванні...........................168
3.2.2. Тактики відтворення ідіолекту в субтитрах…………………….170
3.2.3. Тактики відтворення звуконаслідування у субтитрах.................176
3.2.4. Прерогативний характер розмовного стилю мовлення в
субтитруванні…………………......................................................178
3.2.5. Розгляд та застосування інших видів ситуативних тактик
перекладу субтитрів........................................................................185
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3..................................................................................190
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.........................................................................................193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...197
ДОДАТОК А ...........................................................................................................222
ДОДАТОК Б ............................................................................................................225
ДОДАТОК В ...........................................................................................................242
4
ВСТУП
Передусім неможливо не зазначити з певною приємністю, що від 2011
року, коли автор цієї дисертації захистив магістерську роботу з дослідження
явища укладання реплік в англо-українському кінодубляжі і коли сучасних
досліджень з кіноперекладу майже не було, тепер їх з`явилося принаймні
кілька, і в кількох з них ішлося про дубляж. Це спостерігається, зокрема, з
відчутного збільшення пропозиції на доповіді, дотичні до кіноперекладу, на
різноманітних наукових конференціях України, а також на це вказує організація
нових, досі чужорідних для України, вузькоспеціалізованих конференцій,
присвячених саме кіноперекладу. Однак характерно, що серед усіх відомих
автору цієї дисертації доповідей і наукових праць жодного матеріалу саме про
явище укладання реплік так і не виявлено (окрім доповіді французького
спеціаліста з цієї теми Шарлот Босо у Львові на конференції «Переклад і кіно:
розмаїття підходів, точки дотику» – першій в Україні міжнародній конференції,
присвяченій суто кіноперекладу – однак хоча ця тема й стосувалася дубляжу,
ґрунтовного дослідження самого явища укладання реплік її доповідь не
містила). З огляду на такий брак досліджень з цієї теми у цій дисертації
доповнюється попередній вислід автора про укладання реплік у кіноперекладі,
а також з’являється дослідження такого явища кіноперекладу, як
субтитрування. Про субтитрування згадувалося різними доповідачами у деяких
доповідях на конференціях (у таких доповідях: О. Федорченко «Переклад
кінофільмів різних жанрів: перекладацькі стратегії» на Х Міжнародній науковопрактичній конференції «Методологічні проблеми сучасного
перекладознавства» у Кіровограді (2012); на VІІ Міжнародній науковій
конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання
перекладу» у Харкові (2013); Т. Андрієнко «Перекладацькі стратегії у перекладі
документальних фільмів»; Т. Лук`янової «Культурно-специфічні елементи у
5
перекладі субтитрів»; А. Ніколенка «Субтитри в американському
кінодискурсі»; на згаданій конференції з кіноперекладу у Львові (2014),
наприклад, у доповіді Т. Лук`янової «Субтитрування та переклад дієтетичних
компонентів лінгвістичної системи кінофільму», чи в доповіді тієї ж таки Т.
Андрієнко «Стратегія евфемізації у субтитруванні розмовного мовлення в
документальному кінодискурсі»), але з почутого там складається враження, що
це явище недооцінено в Україні як таке, що має більше вад, аніж переваг
порівняно з іншими видами кіноперекладу. Частина цього дисертаційного
дослідження фактично є спробою зламати стереотип «другосортності»
субтитрів в Україні.
Озвучення (закадровий переклад, voice-over) у цьому дисертаційному
дослідженні береться до уваги лише побіжно, оскільки, судячи з якості
озвучення чи не кожного іноземного телесеріалу на українському телебаченні,
можна припустити, що цей вид перекладу в Україні ще надто низькопробний
для хоча б якихось потенційно втішних результатів дослідження – попри те, що
саме цей вид кіноперекладу дуже поширений в Україні. Власне, його
поширеність пояснюється необхідністю великої кількості іноземного контенту
на телебаченні через очевидний брак національного українського кінопродукту
для ТБ. Надалі у цьому дослідженні побіжно з’ясовано деякі очевидні причини
такої низької якості українського закадрового перекладу.
Проблему укладання реплік у дубляжі з погляду перекладознавства
розглядає низка європейських і заокеанських дослідників з таких країн, як
Велика Британія (Г-М. Люйкен [165], А. Сербан [186], О`Коннел [172], С. Вурм
[198]), Іспанія (М.Х. Чавес [132], Х. Діаз Цінтас [137], [138], Ф. Чауме [131],
А.М. Форес [144], М.К. Перес [177], А. Беллестер [125], Р. Еґост [122]), Канада
(Р. Паквін [175], М. Данан [134]), Франція (О. Ґорі [151]), США (Дж. Осипа
[174]), Німеччина (К. Вітмен-Лінсен [197]), Чехія (О. Каутський [160], П. Райх
[181]) та ін.
6
Щодо субтитрування, то базою цього дослідження були, окрім власних
умовиводів автора дисертації, праці таких іноземних дослідників, як Д. Беннон
[126], Я. Педерсен [176], Я. Іварсон, М. Керрол [130], Е. Лемборн [163], К.
Тітфорд [190], Г. Ґотліб [145], [152], Т. Шрьотер [187], Я. Е. Твейт [193], А.
Ремаель [183], І. Ґамб`є [146], [145], [147], Д. Елефтеріотіс [140], та ін.
Так чи інакше, перекладацьких проблем, досліджуваних у цій
кандидатській дисертації, торкалися І.С. Алєксєєва [1], В.Є. Горшкова [26], [27],
Ю.М. Лотман [63], [64], С.С. Саприкін [100], В.В. Сдобніков [101], , Г.Г.
Слишкін [104], Ю.А. Сорокін [107], Ю.Н. Усов [110], Ю.Г. Цив`ян [112], А.Г.
Чищева [115], А.П. Чужакін [116], Л.Л. Нелюбін [91], Д.М. Бузаджі [9], [10],
[11], М.А. Єфремова [36], Л.В. Іллічева [43], А.Н. Зарецька [38], С.С.
Назмутдінова [88], М.С. Снєткова [105], Т.А. Вархотов [14], Т.І. Гаврилів [18],
В.П. Гайдук [19], Л.І. Гришаєва [29], О.І. Чередниченко [113], В.І. Карабан [47],
А.Ґ. Гудманян [30], Г.Денисова [33], О.Б. Іванова [41], [42], В.В.
Конкульовський [53], В.В. Коптілов [55], Є.В. Кулагіна [59], Т.Г. Лук`янова
[66], Р.А. Матасов [76], [77], І. Миголатьєв [82], О.Н. Мітта [84], І.П. Муха [86],
О.В. Пойманова [95], Н.В. Скоромислова [102], Ю.Н. Тинянов [109], М.Б.
Ямпольський [120], В.Н. Комісаров [51], [52], Л.С. Бархударов [4], В.С.
Виноградов [16], С.І. Влахов, С.П. Флорін [17], Р.П. Зорівчак [40], Я.І. Рецкер
[97], Ю.М. Скрєбнєв [103], А.В. Федоров [111], А.Д. Швейцер [118], Є.В. Бреус
[8], І.Р. Гальперін [22], К.І. Чуковський [117], В.А. Кухаренко [162], Л.К.
Латишев [61], Т.Р. Кияк [49], І.В. Арнольд [2], А.А. Малінкін [69], Л.А.
Булаховський [12], Н. Галь [21], М.М. Бахтін [5], Г.Р. Гачечиладзе [24], І.Є.
Грицютенко [28], І.В. Гюббенет [31], Ю.О. Жлуктенко [37], М.С. Каган [45],
Т.А. Казакова [46], І.В. Качуровський [48], М.П. Дворжецька [34], О.І.
Макаренко [68], В.І. Кузнєцова [58], Г.А. Золотова [39], А.Л. Бурак [13], С. П.
Ковганюк [50], В.С. Ващенко [15], П.І. Копанін [54], І.Ю. Марковіна [74], О.С.
Медвідь [80], В.Г. Гак [20], І.В. Корунець [57], Л.Т. Микуліна [83], М.К.
7
Гарбовський [23], В.Л. Муравйов [85], Ю.А. Найда [89], Г.Г. Почепцов [96],
М.Т. Рильський [98], М. Стріха [108], Ю.П. Гольцекер [25], Н.А. Читаліна [114],
Н.В. Якименко [119], Ч.С. Пірс [93], Дж. Г. Лоусон [65] та інші.
Отже, актуальність теми полягає у тому, що вона висвітлює методи і
засоби створення якісного і конкурентоспроможного перекладу фільмів
українською мовою, що сприяє популяризації української мови, оскільки саме
кіно є наразі одним із наймасовіших видів мистецтва і у всьому світі, і в Україні
зокрема.
Зв`язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертаційного дослідження пов’язана з науковою проблематикою
кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології
Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка та плановою
науковою темою № 11 БФ 044-01 «Мови та літератури народів світу: взаємодія
та самобутність», що розробляється в Інституті філології КНУ ім. Т.Г.
Шевченка.
Мета цієї дисертації – комплексне і системне виявлення та опис
особливостей укладання реплік у перекладі фільмів українською мовою,
особливостей субтитрування фільмів українською мовою.
Окреслена мета потребувала виконання таких завдань:
1) Систематизувати теоретичне підґрунтя явища кіноперекладу в цілому,
окреслити спорідненість кіноперекладу з іншими, старшими видами перекладу
(напр. театральний переклад), – а також систематизувати теоретичне підґрунтя
явищ кінодубляжу і субтитрування зокрема, та окреслити власне бачення
малодослідженого в Україні явища укладання реплік у кінодубляжі.
2) Визначити складнощі і переваги дубляжу з укладанням реплік над
іншими видами перекладу фільмів.
3) Вивести й застосувати на практиці теорію фонетичних кластерів, яка
полягає у тому, що основною одиницею поділу кінорепліки оригіналу на
8
частини задля спрощення процедури відтворення губних змикань пропоновано
вважати фонетичний кластер, як альтернативу слову, словосполученню і т.п.
4) Довести важливість дотримання під час укладання кінореплік трьох
типів синхронності (фонетичної, семантичної та синтаксичної), як визначальної
умови створення якісного перекладу кінофільму.
5) Довести доцільність застосування у перекладі субтитрів ситуативних
тактик перекладу ідіолекту, звуконаслідування, графонів як надважливих
елементів збереження розмовного стилю субтитрованих кінореплік.
6) Довести необхідність застосування у перекладі субтитрів ситуативних
тактик скорочення субтитра.
Об’єкт дослідження – застосування теорії фонетичних кластерів в
укладанні кінореплік для дубляжу, а також переклад ідіолекту,
звуконаслідування та графонів у кіносубтитрах.
Предмет дослідження – перекладацькі стратегії, ситуативні тактики та
прийоми виконання укладання реплік у кінодубляжі (відтворення губних
змикань акторів на кіноекрані), та субтитрування кінофільмів.
Матеріал дослідження – укладені репліки з фільму «Duplicity»
(«Подвійна гра»), «American Reunion» («Американський пиріг: знову разом»,
«The Day After Tomorrow» («Післязавтра»), «Cuban Fury» («Танцюй звідси»),
«The Devil`s Violinist» («Паганіні: скрипка диявола»), «Fast & Furious 6»
(«Форсаж 6»), «Django Unchained» («Джанґо вільний»), «The Hangover Part III»
(«Похмілля: частина ІІІ»), «Alice in Wonderland» («Аліса в країні чудес»),
«Vicky, Christina, Barcelona» («Вікі. Крістіна. Барселона»), «Burn After Reading»
(«Прочитати і спалити»), «Cloud Atlas» («Хмарний атлас»); субтитри фільму
«Exit Through the Gift Shop» («Вихід через сувенірну крамницю»), «You Will
Meet A Tall Dark Stranger» («Ти зустрінеш таємничого незнайомця»), «The
Black Power Mixtape 1967–1975» («Чорний мікстейп 1967–1975»), «Papusza»
(«Папуша»), деякі перекладені уривки телесеріалу «Black Books» («Кнігарня
9
ЛогвінаЎ»), мультсеріалу «Kung Faux», «The Simpsons» («Сімпсони»), художні
фільми «Проект Х: Дірвалися», «Дружинники / Сусіди на стрьомі»,
«Касабланка», мультфільм «Літачки», театральні п`єси «The Sleep of Reason»,
«The Elephant Graveyard», «Hostages in the Barrio», «Kiling Time» та «The Dark
Man`s Gaze».
Методи дослідження зумовлені метою та завданнями дисертаційного
дослідження.
Дисертація потребувала застосування методів перекладознавчого
аналізу укладання реплік, що спирався на розроблену нами теорію фонетичних
кластерів. Окрім цього, використано такі методи задля:
 Практичний фонетичний аналіз фонограм кінофільмів – доведення
ефективності теорії фонетичних кластерів;
 Структурно-семантичний аналіз – дослідження семантичної та
синтаксичної синхронностей між укладеними репліками
кінофільмів;
 Порівняльний (контрастивний) перекладацький аналіз – доведення
можливості широкого вжитку теорії фонетичних кластерів під час
укладання реплік кінофільмів (англо-український напрямок);
 Дистрибутивний аналіз кластерів – пояснення суті теорії
фонетичних кластерів і глибокого дослідження фонетичної
синхронності між кластерами, а отже, й між відповідними
укладеними репліками кінофільмів (англо-український напрямок).
Наукова новизна дисертації. Зважаючи на те, що в Україні досі
ґрунтовно не досліджено такий аспект кіноперекладу, як укладання реплік
(відтворення мовних змикань) через недавність впровадження укладання реплік
як обов’язкової вимоги до якісного дубляжу фільмів українською мовою, новим
є саме собою дослідження, у якому автор фактично одним з перших в Україні
дослідив цей аспект кіноперекладу ґрунтовно. Окрім цього, тут обґрунтовано
10
доцільність застосування деяких досі не поширених, а подекуди й принципово
нових для українського субтитрування ситуативних тактик і прийомів
перекладу субтитрів. Одне з основних положень наукової новизни дисертації
тісно пов’язане з теоретичним значенням цього дослідження: у процесі роботи
над дослідженням розроблено так звану теорію фонетичних кластерів, розкрито
її суть, пояснено можливості її застосування на практиці, а також обґрунтовано
її важливість для явища укладання реплік у кіноперекладі. Наукова новизна цієї
теорії полягає в тому, що вона змінює уявлення про процес укладання реплік,
зокрема про найменші одиниці поділу репліки задля зручності її укладання. Не
менш важливою новизною є те, що у цій дисертації чи не вперше
систематизовано більшість найголовніших досліджень явищ дубляжу з
укладанням реплік і субтитрування українськими та іноземними вченими.
Теоретичне значення цієї дисертації полягає в тому, що, поряд з
іншими теоріями і методами укладання реплік, наведеними в тексті роботи з
іноземних джерел, автор дисертації розробив власну теорію (теорію
фонетичних кластерів). Вона набагато полегшує роботу над укладанням реплік
і робить певний внесок у теоретичне обґрунтування укладання реплік в Україні.
Не менш важливе теоретичне значення цієї дисертації полягає також у тому, що
в ній віднайдено певні способи створення максимально цікавих, корисних та
ефективних для українського кіноглядача субтитрів.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що у процесі її
написання напрацьовані на той час результати автор цієї дисертації
застосовував на практиці через викладання основ кіноперекладу в Інституті
філології КНУ ім. Т.Г. Шевченка у межах викладацького навантаження
аспіранта. Автор цієї дисертації послуговувався її напрацюваннями для надання
студентам теоретичного матеріалу про дубляж і субтитрування, а також для
виконання зі студентами практичних завданнь з обох цих видів кіноперекладу,
таких як (у межах наданих університетом технічних можливостей) навчання і
11
практика дубляжу з укладанням реплік, а також субтитрування коротких
кіноуривків. Результатів, напрацьованих у цій дисертації, достатньо також і для
майбутнього використання їх і для викладання кіноперекладу у вищих
навчальних закладах, і для всього комплексного процесу перекладу кінофільмів
українською мовою.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження
оприлюднено на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ:
дослідження та викладання» (Суми, 29–30 березня 2012 р.);
Х Міжнародній науково-практичній конференції «Методологічні проблеми
сучасного перекладознавства» (Кіровоград, 15–16 березня 2012 р.);
Міжнародній науковій конференції «Мови та літератури в глобалізованому
світі: взаємодія та самобутність» (Київ, 18 жовтня 2012 р.); VІІ Міжнародній
науковій конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики
навчання перекладу» (Харків, 25–26 квітня 2013 р.); Міжнародній конференції з
аудіовізуального перекладу «Переклад і кіно: розмаїття підходів, точки дотику»
(Львів, 20–21 березня 2014 р.)
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження
висвітлено у шести публікаціях: п`яти статтях, опублікованих у фахових
наукових виданнях, та одному виданні тез доповідей на міжнародних і
всеукраїнських наукових конференціях.
На захист винесено такі твердження:
1. Зважаючи на популярність кінематографу серед аудиторій
різного віку, а також на те, що і наявність власного кінематографу, і
можливість ознайомлення зі світовими його надбаннями, є одними з
численних ознак процвітання культурної й освіченої нації, можна
стверджувати, що кінематографічний переклад, який є різновидом
художнього перекладу, виконує націєтворчу функцію.
12
2. Теорія фонетичних кластерів є безперечно ефективною під
час укладання реплік для кінодубляжу, і полягає у доцільності поділу
кінореплік оригіналу перекладачем/адаптувальником на фонетичні
кластери (а не на слова, словосполучення і т.п.) задля спрощення
процедури відтворення губних змикань.
3. Укладання реплік у кінодубляжі уможливлене трьома типами
синхронності, дотримання яких під час укладання реплік є
визначальною умовою створення якісного дубляжу кінофільму з
укладанням реплік:
а) фонетична синхронність: вид синхронізації, пов’язаний з
артикуляційними рухами рота;
б) семантична синхронність: діалог, перекладений цільовою
мовою, має означати те саме, що й відповідний діалог мовою оригіналу;
в) синтаксична синхронність: маніпуляції з порядком слів у
реченні (кінорепліці) задля успішності укладання реплік.
4. Застосування ситуативних тактик і прийомів субтитрування,
націлених на передачу гумору в кінокомедіях, через якомога точніший
переклад ідіолекту, звуконаслідування та графонів оригіналу, а також
тактик, націлених на скорочення субтитра, є необхідним способом
створення максимально природніх, живих та ефективних для
українського кіноглядача субтитрів, не зважаючи на те, що зазвичай
передачею таких тонкощів як ідіолект, звуконаслідування і графони у
субтитрах радять нехтувати.
Обсяг і структура дисертації. Ця наукова розвідка складається зі
вступу, трьох розділів і висновків. У вступі обґрунтовано вибір теми, її
новизну, актуальність, теоретичне і практичне значення цієї дисертації,
інформується про її об`єкт і предмет, надано стислий огляд сучасного стану
питань, які досліджено в цій дисертації, визначено мету і завдання дослідження,
13
уточнено деякі питання методологічного характеру і наведено твердження,
винесені у цій дисертації на захист. Окрім того, надано інформацію зв`язок
дослідження з науковими програмами, планами і темами, апробацію
результатів дослідження і публікації автора цієї дисертації.
Перший розділ складається з семи пунктів. У цьому розділі розглянуто
спорідненість кіно перекладу з іншими різновидами художнього перекладу
(напр., театральний переклад), основні теоретичні засади поняття
кіноперекладу, наведено низку визначень явища укладання реплік у
кінодубляжі, комплексно досліджено це явище. Автор дисертації надає власне
визначення явища укладання реплік у кінодубляжі; Тут також визначено
складнощі процесу дубляжу з укладанням реплік, переваги і вади його
порівняно з іншими видами кіноперекладу, розглянуто, узагальнено і
доповнено авторськими напрацюваннями дослідження американського вченого
Дж. Осипи про особливості процесу відтворення губних змикань анімаційного
персонажа, розроблено теорію фонетичних кластерів, на практиці доведено, що
ця теорія набагато полегшує роботу над укладанням реплік і робить певний
внесок у теоретичне обґрунтування укладання реплік в Україні.
Другий розділ складається з двох пунктів, кожен з яких своєю чергою
поділяється на три підпункти, і в кожному з них на практиці застосовано
наведену в попередньому розділі теоретичну базу (зокрема теорію фонетичних
кластерів). У першому пункті проаналізовано попередньо виконане автором
цієї дисертації укладання реплік до фільму «Duplicity» («Подвійна гра»). Задля
більшої практичної цінності аналізу його розділено на три частини (власне, три
підпункти, як згадано вище), де показано три типи синхронності, яких варто
обов’язково дотримуватися для вдалого укладання реплік і про які також
йшлося у першому розділі (фонетична, семантична і синтаксична
синхронності). У другому пункті задля поглибленого доведення доцільності
практичного застосування теорії фонетичних кластерів проаналізовано
14
укладання реплік, здійснене різними перекладачами (С. Ковальчук, М.
Калініна, І. Грей, Ю. Когут). Цей аналіз з тих самих причин також розділено на
три підпункти, аналогічні до підпунктів першого пункту.
Третій, заключний розділ дисертаційного дослідження складається з
двох пунктів. Перший пункт, своєю чергою, складається з п`яти підпунктів, де
здійснено спробу узагальнити дуже докладну розвідку про субтитрування Д.
Беннона, з`ясувати певну теоретичну та практичну базу явища субтитрування,
напрацьовану в його дослідженні. У другому пункті третього розділу, який
також складається з п’яти підпунктів, системно досліджено програмне
забезпечення для субтитрування кінофільмів (лише те, яке широко
використовують на українських кінофестивалях) як один з чинників проблем
кіноперекладу. Автор дисертації запропонував деякі ситуативні тактики і
прийоми субтитрування, націлені на передачу гумору в кінокомедіях, де
присутні персонажі, які з різних причин незв`язно розмовляють (наприклад,
вставка в субтитри ідіолекту персонажа – пауз хезитації іноземця, який погано
розмовляє мовою, якою ведеться фільм). Тут також досліджено окремий
нелегкий випадок – переклад неприродних, штучних звуконаслідувань у
субтитруванні фільмів та переклад графонів. У цьому ж пункті на певних
прикладах обґрунтовується необхідність дотримання у кіноперекладі
розмовного стилю реплік, оскільки основна мета якісного кіноперекладу
українською в умовах навмисної маргіналізації нашої мови – урізноманітнити її
розмовний стиль, заохотити людей до вживання її у повсякденному житті. Тут
також розповідається про те, що на багатьох кінофестивалях
субтитрувальникові часто доводиться робити так, щоб у стандартні два рядки
субтитрів умістилися дві мови і показано як найефективніше це робити на
практиці. Наостанок, оскільки на багатьох українських кінофестивалях схема
роботи субтитрувальника передбачає переклад субтитрів не з мови оригіналу, у
цьому розділі обґрунтовується необхідність субтитрувальника, на відміну від
15
адаптувальника реплік у дубляжі, якомога частіше прислухатися до мови
оригіналу і вишукувати будь-яких мовних подібностей з мовою перекладу:
дуже часто така фонетична синхронність виявиться й семантичною.
Кожен розділ закінчується висновками. Загальні висновки підводять
підсумки дослідження і окреслюють перспективи подальшої зацікавленості
перекладацькою проблемою кіноперекладу широким колом українських
науковців.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Ймовірно, кінопереклад узагалі не мав би теоретичних передумов для
свого існування без ключових категорій, які пов`язують текстуальну та
візуальну складові кінофільму – а це «кінотекст» (Ю.М. Усов, Ю.Г. Ців'ян,
М.А. Єфремова, І.П. Муха), «знак» («знаки-ікони», «знаки-індекси», «знакисимволи» - Ч. Пірс, Ю.М. Лотман), «кінокод» (М.А. Єфремова), «креолізований
текст» (Ю.О. Сорокін), «кінодіалог» (В.Є. Горшкова, Д. Беннон), «кінодискурс»
(А. Н. Зарецька, С. С. Назмутдінова).
2. Кінопереклад можна вважати наступником театрального перекладу,
оскільки обидва вказані різновиди художнього перекладу часто мають спільну
міжвидову проблематику. Саме театральний переклад, як і кінопереклад,
пов`язаний радше не з уявою реципієнта, а з реальним відображенням дії.
Глядач театральної п`єси або кінофільму бачить лише те, що нав`язує йому
режисер / драматург / сценарист. Саме те, як перекладена вистава надається до
гри, – першочергова мета театрального перекладача, але також саме те, як
перекладений кіносценарій надається до гри кіноакторів, – є одним з ключових
завдань перекладача. Проблема зміни локації фільму у перекладеному
кіносценарії є спільною з аналогічною проблемою, що виникає під час
перекладу театральної п`єси; проблема перекладу імен персонажів у
перекладених кіносценаріях узагалі є дуже поширеним каменем спотикання у
театральному перекладі, проблема узгодження змін у перекладі скрипту зі
сценаристами викликає такі самі конфлікти між сценаристом і перекладачем
так само часто і в кіноперекладі і в театральному перекладі.
3. Укладання реплік у кінодубляжі – це такий спосіб перекладу фільму,
який забезпечує якомога повнішу синхронність між вимовленими звуками та
відповідними рухами губ актора на телеекрані і вимовленими звуками та
відповідними рухами губ актора дубляжу, таким чином зближуючи акторів на
194
телеекрані з глядачами країни, чиєю мовою фільм демонструється, через
враження, ніби актор і глядач розмовляють однією мовою.
4. Теорія фонетичних кластерів полегшує роботу над укладанням реплік
під час перекладу фільму. Вона полягає у тому, що задля спрощення процедури
відтворення губних змикань перекладач/адаптувальник може поділяти фразу в
оригіналі не на слова, а на кластери. Цей поділ доцільно робити для того, щоб
під час вимовляння, наприклад, кількох англійських слів, відтворити губні
змикання оригіналу через вживання кількох співзвучних українських слів або
лише одного українського слова. Кластери відрізняються від звичайних слів /
словосполучень-уривків фраз ще й тим, що для теорії кластерів не важливий
семантичний збіг поміж кластерами, а важливий збіг суто фонетичний.
Семантичний збіг виникає вже у фразі, складеній з кількох різних за значенням,
але фонетично спільних кластерів. Цю теорію застосовано на практиці у
другому розділі цього дисертаційного дослідження.
5. Укладання реплік є далеко не фінальною стадією дубляжу, хоча, – і
ми це довели, – є одною з найважливіших стадій роботи над якісним дубляжем
кінофільму українською мовою.
6.. Визначальною умовою створення якісного дубляжу кінофільму з
укладанням реплік є дотримання трьох типів синхронності: а) фонетична
синхронність: вид синхронізації, пов’язаний з артикуляційними рухами рота; б)
семантична синхронність: діалог, перекладений цільовою мовою, має означати
те саме, що й відповідний діалог мовою оригіналу; в) синтаксична
синхронність: маніпуляції з порядком слів у реченні (кінорепліці) задля
успішності укладання реплік.
7. Цим дослідженням доведено доцільність тактик субтитрування,
націлених на передачу гумору в кінокомедіях через якомога точніший переклад
ідіолекту, звуконаслідування та графонів оригіналу. Ці тактики ми використали
під час субтитрування кінофільмів, де присутні персонажі, що з різних причин
195
невпевнено розмовляють (як от француз, що розмовляє англійською у фільмі
«Вихід через сувенірну крамницю»). Враховуючи проблеми головного героя з
англійською мовою і комедійність фільму, ми здійснили спробу передати в
субтитрах ідіолект згаданого персонажа – те, як він довго думає над кожним
словом, як довго він вибудовує і формулює речення – а саме, його паузи
хезитації у мові. Зазвичай передачею таких тонкощів у субтитрах радять
нехтувати, але ми довели, що передача їх у субтитрах лише додає фільму
необхідної комедійності.
8. У субтитруванні неприродних, штучних звуконаслідувань
безальтернативним варіантом є звуконаслідувальне словотворення,
застосування якого в українському перекладі субтитрів обґрунтовано в одній з
частин цього розділу. У фільмі «Вихід через сувенірну крамницю» трапляється
ціла низка звуконаслідувань фотоапарата й автомобіля. Українські кіноглядачі
часто не сприймають новотворів у перекладах, утім, через те, що активний
словниковий запас звуконаслідувань в українській мові не надто широкий, –
особливо це стосується звуконаслідування роботи сучасних пристроїв, –
звуконаслідувальне словотворення тут неминуче.
9. Оскільки основна мета якісного кіноперекладу українською в умовах
навмисної маргіналізації нашої мови – показати розмаїття розмовного її стилю,
заохотити людей до вживання її у повсякденному житті, необхідним є
максимального дотримання у кіноперекладі розмовного стилю реплік.
10. Задля необхідного скорочення субтитра варто застосовувати
якнайрізноманітніші ситуативні тактики. З нашого особистого досвіду,
найефективнішими з них є такі: вживати якнайкоротших мовних зворотів задля
економії місця; використовувати багатозначність, характерну дуже багатьом
англійським словам; користуватися відсутністю в українській мові частого
вживання присвійних займенників; обходитися якомога менш повною
граматичною структурою речення; часто ігнорувати часові маркери;
196
порушувати синтаксичну структуру речень. Тим не менш, слід не випускати з
уваги, що у субтитруванні не варто переривати цілісність думки персонажа у
рядку субтитра – навіть за необхідності максимально скорочувати рядок.
11. Визначальною є важливість кіноперекладу як націєтворчого
елемента, оскільки кінематограф – чи не найпопулярніший сучасний вид
мистецтва серед аудиторій різного віку, а і наявність власного кінематографу, і
можливість ознайомлення зі світовими його надбаннями, є одними з численних,
очевидних, а тому аксіоматичних ознак процвітання культурної й освіченої
нації, – що у наш бурхливий час переосмислення загальнолюдських цінностей
відіграє визначну роль.
12. Розроблена дисертантом наочна база українських візем на основі
досліджень Дж. Осипи суттєво полегшує роботу над укладанням реплік.