ГОНЧАРУК Лілія Миколаївна. ЖАНРОВІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ ФРАНКОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ

Краткое описание

ГОНЧАРУК Лілія Миколаївна. Назва дисертаційної роботи: "ЖАНРОВІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ ФРАНКОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ
На правах рукопису
ГОНЧАРУК Лілія Миколаївна
УДК 811.133.1ʼ255ʼ42:355
ЖАНРОВІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ
ДОКУМЕНТІВ ФРАНКОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ
Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
Саєнко Сергій Григорович,
кандидат філологічних наук, доцент
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................ 4
ВСТУП.......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ФРАНКОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ В
АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА ..................................................................... 15
1.1.Військовий переклад як об’єкт загальної теорії перекладу........................ 15
1.2.Спеціальна теорія військового перекладу .................................................... 17
1.3. Інституційні ознаки франкомовного військового дискурсу в аспекті
перекладу................................................................................................................ 25
1.3.1. Зміст поняття ФВД у військовому перекладі....................................... 25
1.3.2. Концептосистема текстів ФВД та її відтворення у перекладі............ 34
1.3.3. Відтворення військових реалій ФВД мовою перекладу ..................... 50
1.4. Функціонально-комунікативна система підстилів та жанрів текстів
франкомовного військового дискурсу ................................................................ 56
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ................................................................................... 62
РОЗДІЛ 2. ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ЖАНРІВ
ФРАНКОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ В УКРАЇНСЬКОМУ
ПЕРЕКЛАДІ............................................................................................................... 67
2.1. Дискурсивні категорії жанрів тексту Оборонний кодекс, інструкція,
нота, резолюція ПАРЄ, рекомендація ПАРЄ в оригіналі та перекладі........... 67
2.1.1. Категорія модальності ............................................................................ 67
2.1.2. Категорія персональності....................................................................... 79
2.1.3. Категорія діатези жанрів ФВД в оригіналі та перекладі..................... 88
2.2. Передача структури текстових жанрів ФВД у перекладі .......................... 95
2.2.1. Структура жанрів тексту Оборонний кодекс та інструкція
Генерального штабу ЗСФ в оригіналі та перекладі ...................................... 95
3
2.2.2. Особливості передачі структури жанрів нота, резолюція ПАРЄ,
рекомендація ПАРЄ у перекладі.................................................................... 100
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ................................................................................. 111
РОЗДІЛ 3. ВІДТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ ТА
ІНТЕРДИСКУРСИВНИХ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЖАНРІВ
ФРАНКОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ В ПЕРЕКЛАДІ............... 117
3.1. Лексичний склад текстових жанрів ФВД та їх відтворення у перекладі122
3.1.1. Спеціальна військова лексика жанрів Оборонний кодекс та
інструкція Генерального штабу ЗСФ в оригіналі і перекладі ................... 122
3.1.2. Лексичні особливості жанрів тексту нота, резолюція ПАРЄ,
рекомендація ПАРЄ та їх відтворення у перекладі українською мовою .. 136
3.2. Інтердискурсивні зв’язки текстових жанрів ФВД у перекладацькому
аспекті................................................................................................................... 148
3.2.1. Інтердискурсивні зв’язки жанрів тексту Оборонний кодекс та
інструкція Генерального штабу ЗСФ в оригіналі і перекладі ................... 153
3.2.2. Інтердискурсивні зв’язки жанрів резолюція і рекомендація ПАРЄ та
їх відтворення у перекладі українською мовою .......................................... 160
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ................................................................................. 166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........................................................................................ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 177
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
БК – базовий концепт
ВП – військовий переклад
ДТ – дипломатичний текст
ДД – дипломатичний дискурс
ДКК – дискурсивна конфігурація концептів
ЗСФ – Збройні сили Франції
ЗСУ – Збройні сили України
ЗТ – законодавчий текст
МО – мова оригіналу
МП – мова перекладу
НПТ – нормативно-правовий текст
ОТ – оригінальний текст
ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи
ПТ – перекладний текст
УВД – україномовний військовий дискурс
УВоД – україномовний воєнний дискурс
УДД – україномовний дипломатичний дискурс
УПД – україномовний політичний дискурс
УЮД – україномовний юридичний дискурс
ФВД – франкомовний військовий дискурс
ФВоД – франкомовний воєнний дискурс
ФДД – франкомовний дипломатичний дискурс
ФПД – франкомовний політичний дискурс
ФЮД – франкомовний юридичний дискурс
ЮД – юридичний дискурс
5
ВСТУП
У сучасному вітчизняному і зарубіжному перекладознавстві
спостерігається стійка тенденція до формування спеціальних теорій перекладу,
пов`язаних із вивченням закономірностей відтворення окремих стилів,
підстилів та видів спеціальних текстів у транслятах. Дедалі більшої ваги серед
загальної кількості перекладознавчих досліджень набувають розвідки у галузях
технічного, юридичного, економічного, психологічного, філософського,
релігійного перекладу, а також комунікативні та функціональні підходи до
перекладацького процесу, у тому числі у синхронному перекладі [63; 75;76;
165;166;167;168; 170; 202; 209; 211; 213].
Зростання уваги до спеціальних теорій перекладу в руслі комунікативнофункціонального підходу пояснюється, з одного боку, наявністю
держзамовлень у сферах економіки, фінансів, політики, законотворчості,
оборони та безпеки, міжнародного права, промисловості, фармацевтики та ін. З
іншого боку, бурхливий розвиток міжнародних зв’язків, комунікаційних
технологій, вільний доступ до інформації викликають потребу у підготовці
високоякісних спеціалістів-перекладачів для відповіді на актуальні
запити суспільства.
Не залишається осторонь новітніх тенденцій розвитку і така вкрай
важлива галузь перекладознавства, як військовий переклад. Сучасною
парадигмою розвитку військового перекладу на початку ХХІ століття став
відхід від так званої «мовоцентричності» перекладу, тобто досліджень суто
мовного плану, з одночасною концентрацією уваги на політичних,
історіографічних, етичних та соціологічних аспектах перекладу [200; 205; 206].
Так, М. Бейкер вивчає проблематику військового перекладу з огляду на роль
перекладача у медіації конфліктних ситуацій, наголошуючи на тому, що
військові перекладачі не завжди є провідниками ідей миру, добра і
толерантності [188, с. 15–27]. Аналогічних поглядів дотримується французька
дослідниця М. Салама-Кар, яка розглядає особливості усного й письмового
6
перекладу в умовах військових та ідеологічних конфліктів, реалізовані у ЗМІ,
історіографічних розвідках і художній літературі [216, с. 5–18].
В Україні упродовж останніх років з’явилась низка інноваційних робіт,
присвячених проблемам військового перекладу для різних мовних пар [див.,
напр., 8; 64; 105; 186]. В. Балабін започаткував серію перекладознавчих
досліджень військової субмови: "Для якісної підготовки фахівців необхідно
створювати школу військового перекладу в Україні, яка б гармонійно
інтегрувала найкращі досягнення сучасних філологічних та інших гуманітарних
наук, оперативно впроваджувала їх у навчально-виховний процес" [6, с. 22].
Заслуговує на увагу і дослідження лексико-семантичних трансформацій у
військовому перекладі для французько-українського напряму, виконане
М. Біланом, в якому автор використовує фреймові моделі й структури
військових статутних документів для перекладацького аналізу [ 19;20;21,
с. 66–80].
Дисертаційна робота С. Янчука, присвячена перекладу військової
документації миротворчих місій ООН та НАТО (англо-українська мовна пара),
цікава насамперед своїм матеріалом і зверненням автора до проблем
лексикографії у військовому перекладі [186, с. 175-189]. Б. Дзісь детально
досліджує особливості перекладу штабної документації німецького військового
діловодства на різних рівнях МО та МП, від лексичного, морфологосинтаксичного до стилістичного [64, с. 58-172].
Утім, попри певні досягнення у створенні спеціальної теорії військового
перекладу завдяки зусиллям вітчизняних перекладознавців і військових
перекладачів ХХ століття Л. Нелюбіна [119], Г. Стрєлковського [148],
В. Комісарова [89;90], В. Гака [51; 199], М. Гарбовського [55;56;57], Р. МіньярБєлоручева [109], А. Швейцера [174], засадничі питання військового перекладу
залишаються недостатньо висвітленими у наукових розвідках. Так, в
перекладознавстві практично не досліджені проблеми військового дискурсу як
специфічного інституційного утворення із розгалуженою системою категорій,
принаймні для французько-українського напряму перекладу. Дискурсивні
7
категорії отримують свою реалізацію на рівні не тільки окремих мовних
одиниць, а й цілих текстів у жанрово-стильовій системі військового дискурсу.
Крім того, поза увагою дослідників досі знаходяться питання міждискурсивних
зв’язків військового дискурсу, які маніфестуються у спеціальних текстах
військової тематики, що можуть належати не тільки до «чистого» дискурсу
військової справи, а й бути дотичними до інших типів дискурсів, зокрема
юридичного або дипломатичного. Зрештою, питання функціонально-жанрового
розподілу текстів у межах військового дискурсу дотепер залишається нечітко
з`ясованим, оскільки існують значні розбіжності у традиційних та сучасних
класифікаціях текстів військової тематики [147; 117].
Отже, актуальність пропонованого дослідження зумовлена, по-перше,
необхідністю виокремлення і систематизації дискурсивних категорій
військового дискурсу загалом та його франкомовного варіанта зокрема і
жанрових особливостей його відтворення у перекладі.
По-друге, постає нагальна потреба розгляду реалізації категорій
франкомовного військового дискурсу у різножанрових військових текстах
офіційно-ділового стилю та їх українських перекладах.
По-третє, співпраця України з Організацією Північноатлантичного
договору і Європейським союзом на рівні міждержавних угод у галузі оборони
та безпеки [див. напр., рамкова програма НАТО «Партнерство заради миру»
1994 р. [254]; Угода між Україною і Європейським Союзом про визначення
загальної схеми участі України в операціях ЄС із врегулювання криз,
ратифікована Законом України від 6.03.2008, №137-V1 [256], передбачає
лінгвістичну сумісність з військовими структурами країн-членів НАТО під час
миротворчих навчань, а також спілкування зі статутними органами ЄС, де в
обох випадках французька мова є офіційною.
По-четверте, План заходів Міністерства оборони України з виконання
Програми діяльності Кабінету міністрів України та Стратегії сталого розвитку
«Україна – 2020» [255], вимагає поступового переходу до стандартів НАТО
(STANAG), зокрема впровадження стандартів НАТО в галузі розробок
8
озброєння та військової техники, реформування системи військової освіти,
скорочення структур Генерального штабу Збройних сил України, актуалізуючи
питання оптимізації перекладу законодавчих і нормативно-правових текстів
ЗСФ українською мовою з метою обміну досвідом.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах
наукової підтеми “Концептуальні картини романських та германських мов у
контексті сучасного перекладознавства”, яка входить до комплексної наукової
теми “ Мова і література народів світу: взаємодія та самобутність ” (№ 11 БФ
044-01), що розробляється в Інституті філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка й затверджена Міністерством освіти і
науки України.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають вітчизняні й
зарубіжні наукові розвідки у галузі перекладознавства та компаративістики
(Л. Бархударов, В. Виноградов, С. Влахов, В. Гак, А. Гудманян, В. Карабан,
В. Комісаров, Р. Міньяр-Бєлоручев, Я. Рецкер, С. Саєнко, А. Федоров,
О. Чередниченко, Ж. Віне, С. Фогелер) [2; 11; 12; 40; 41; 42; 46; 47; 48; 49; 62;
78; 89; 110; 130; 135; 153;160; 161; 163; 218; 219]; військового перекладу
(В. Балабін, М. Гарбовський, Е. Мішкуров, Г. Стрєлковський, Ю. Кочарян) [6;7;
53;55; 58; 148; 95]; військової термінології (Р. Салімова, Н. Фоміна, В. Шевчук,
Я. Яремко) [132; 155; 176; 177; 187]; загальної лінгвістики (Н. Арутюнова,
Ш. Баллі, А. Бєлова, О. Селіванова, І. Мещанінов, О. Потебня) [4; 5; 10; 14; 15;
16; 17; 138; 139; 108; 126]; стилістики і жанрології (Н. Болотнова, О. ЗарумаПанських, В. Калюжна, І. Смущинська, Ю. Степанов, М. Федосюк) [22; 71; 74;
144; 145; 146; 154]; функціональної граматики (О. Бондарко, Г. Золотова,
Н. Слюсарева) [30; 31; 32; 72; 143]; аналізу дискурсу (В. Бурбело, В. Карасик,
К. Кусько, М. Макаров. В. Чернявська) [35; 80; 97; 101; 171; 172]; теорії
фахового перекладу і термінотворення (А. Д’яков, Т. Кияк, Ф. Циткіна) [66; 81;
159]; когнітивної лінгвістики та концептології (С. Воркачов, В. Маслова,
А. Приходько, Г. Слишкін, А. Худяков) [44; 103; 127; 128; 142].
Мета дисертаційної роботи полягає у встановленні жанрових
9
особливостей перекладу офіційно-ділових документів франкомовного
військового дискурсу українською мовою.
Термін «франкомовний» військовий дискурс на противагу
«французькому» військовому дискурсу вживається у роботі тому, що корпус
емпіричного матеріалу включає не тільки національні документи, створені для
державного користування у межах Французької республіки (як Оборонний
кодекс або інструкції Генерального штабу ЗСФ). Третина матеріалу охоплює
міжнародні дипломатичні документи, видані одночасно двома офіційними
мовами: французькою та англійською, автором яких виступає ПАРЄ як
консультативний орган парламентської співпраці Ради Європи.
Зважаючи на неоднорідність корпусу досліджених текстів, створених
національними та міжнародними продуцентами для різного кола реципієнтів,
матеріал було об`єднано на підставі критеріїв стилю (офіційно-ділові
документи) і тематики (військова) у сукупність документів франкомовного
військового дискурсу.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
 З’ясувати місце французько-українського військового перекладу в
загальній теорії перекладу;
 Визначити поняття франкомовного військового дискурсу в
контексті військового перекладу;
 Виявити вербалізовані базові концепти ФВД в офіційно-ділових
документах та вивчити особливості їх відтворення в українському перекладі;
 Визначити дискурсивні категорії документів, що належать до
жанрів Оборонний кодекс, інструкція, нота, резолюція ПАРЄ, рекомендація
ПАРЄ і розглянути засоби реалізації таких категорій у перекладі згаданих
жанрів;
 Вивчити особливості відтворення композиції досліджуваних текстів
у перекладі українською мовою;
 Проаналізувати лексичний склад обраних текстових жанрів ФВД і
розглянути закономірності відтворення військової спеціальної лексики у
10
перекладі;
 Встановити інтердискурсивні зв’язки ФВД з іншими видами
дискурсів та засоби їх реалізації в оригіналі і перекладі досліджуваних жанрів.
Об`єктом дослідження виступають оригінали офіційно-ділових
документів ФВД, які належать до жанрів Оборонний кодекс, інструкція, нота,
резолюція ПАРЄ, рекомендація ПАРЄ та їх переклади українською мовою.
Предмет дослідження становлять жанрові особливості відтворення
концептосистеми, дискурсивних категорій, міждискурсивних зв’язків,
структури і спеціальної військової лексики текстів ФВД у перекладах
українською мовою.
Матеріалом дослідження є такі офіційно-ділові документи:
1) тексти законодавчого підстилю ФВД (жанр тексту – Оборонний кодекс
Французької Республіки в оригіналі та його переклад українською мовою)
загальним обсягом 1212 сторінок; 2) тексти нормативно-правового підстилю
ФВД (жанр тексту – інструкція Генерального Штабу ЗСФ в оригіналі та його
українські переклади; джерело – офіційний бюлетень Збройних Сил Франції)
загальним обсягом 435 сторінок; 3) тексти дипломатичного підстилю ФВД
(жанри текстів – вербальна нота військової місії Посольства Франції в Україні,
резолюція ПАРЄ, рекомендація ПАРЄ військової тематики в оригіналі та у
перекладі українською мовою) загальним обсягом близько 50 сторінок.
Мета і завдання дисертаційної роботи зумовили вибір методів
дослідження, серед яких було використано концептуальний аналіз для
виявлення базових концептів ФВД як вербалізованих лексичних домінант
перекладу військових текстів; порівняльно-перекладацький аналіз ОТ і ПТ
офіційно-ділової документації ФВД з метою виявлення закономірних
відповідників та перекладацьких відхилень від оригіналу; дискурс-аналіз для
виявлення формоутворювальних категорій ФВД, релевантних для військового
перекладу французько-українського напряму; лінгвостилістичний аналіз із
метою встановлення типових жанрово-стильових ознак текстів ФВД та їх
відтворення у перекладі; метод аналізу словникових дефініцій для з’ясування
11
відношень між терміносистемою фахової мови військової справи і одиницями
спеціальної військової лексики МО та МП; контекстуальний аналіз для
визначення вербальних та екстравербальних компонентів ФВД в оригіналі та
специфіки їх відтворення у перекладі; елементи кількісного аналізу для
підтвердження дослідницької гіпотези і достовірності висновків.
Гіпотеза дослідження. Переклад офіційно-ділової документації ФВД
визначається уживанням стратегії перекладацької репродукції на граматичному
рівні і стратегії адаптації на лексичному рівні перекладу. Перекладацька
репродукція визначається міжмовною асиметрією категорій ФВД. На
композиційному рівні текстів ФВД перекладацька репродукція реалізується у
еквівалентності форми, у тому числі з мінімальним варіюванням змісту
офіційно-ділового документа. Перекладацька адаптація лексичного рівня
відбувається під час перекладу військових реалій.
Теоретичне значення роботи. Дисертаційна праця становить внесок у
спеціальну теорію військового перекладу для французько-українського
напряму. Застосування категоріально-понятійного апарату когнітивної
лінгвістики і теорії дискурсу дозволяє розширити уявлення про різножанрові
офіційно-ділові документи військового дискурсу як об’єкти перекладознавчого
дослідження і створити нові моделі порівняльно-перекладацького аналізу для
текстів такого зразка.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у
дисертаційному дослідженні вперше проведено комплексний аналіз офіційноділової документації франкомовного військового дискурсу для мовної пари
«французька-українська». Уведені до наукового обігу поняття франкомовного
військового дискурсу в контексті перекладу, інтердискурсивних зв`язків у
військовому перекладі, а також визначено домінанти перекладу документів
ФВД жанрів Оборонний кодекс, інструкція, нота, резолюція ПАРЄ та
рекомендація ПАРЄ на лексичному, граматичному і жанрово-стилістичному
рівнях.
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування її
12
результатів для виконання практичних завдань у галузі військового перекладу,
зокрема здійснення перекладу текстів українською мовою, що належать до
жанрів Оборонний кодекс, інструкції, ноти, резолюції та рекомендації ПАРЄ
франкомовного військового дискурсу, для забезпечення участі України у
міжнародних заходах військового співробітництва. Теоретичні узагальнення і
матеріали роботи можуть бути використані при розробці нормативних і
спеціальних курсів з теорії та практики військового перекладу, а також при
написанні курсових, бакалаврських і магістерських робіт зі спеціальності
«Військовий переклад».
На захист виносяться такі положення:
1. Франкомовний військовий дискурс у контексті військового перекладу
охоплює сукупність національних та міжнародних документів французькою
мовою, які належать до військового варіанта офіційно-ділового стилю і є
оригіналами для подальшого перекладу із збереженням перекладацьких
домінант лексичного, граматичного і жанрово-стилістичного рівнів.
2. У відтворенні граматичного рівня жанрів тексту Оборонний кодекс,
інструкція, нота, резолюція ПАРЄ, рекомендація ПАРЄ переважає
репродуктивна стратегія перекладу. Адаптивна стратегія перекладу
вживається на лексичному рівні у жанрах тексту Оборонний кодекс та
інструкція.
3. Із когнітивного погляду тексти франкомовного військового дискурсу
чітко об’єднуються поняттями: базові концепти (БК) та концептосистема. Ядро
концептосистеми формують вербалізовані базові концепти MILITAIRE –
ВІЙСЬКОВИЙ; GUERRE – ВІЙНА; COMBAT – БІЙ; LUTTE – БОРОТЬБА.
Вербалізовані базові концепти та військові реалії формують лексичні домінанти
перекладу всіх досліджених жанрів ФВД.
4. Відтворення вербалізованих базових концептів у лексикографічних
джерелах військової справи визначається асиметрією терміносистем ФВД та
УВД. Відтворення військових реалій як підвиду БК у жанрах тексту Оборонний
кодекс та інструкція відбувається переважно шляхом адаптивного перекладу.
13
5. До формотворчих категорій ФВД було віднесено категорії модальності,
персональності та діатези. Вони є граматичними домінантами перекладу всіх
досліджених жанрів ФВД.
6. Жанрово-стилістичними домінантами перекладу досліджених текстів
ФВД за результатами аналізу виявились: 1) інтердискурсивність для всіх
досліджених жанрів тексту; 2) еквівалентність форми для жанрів тексту
Оборонний кодекс, інструкція, нота; 3) мінімальне варіювання композиційносмислових блоків для жанрів тексту резолюція, рекомендація ПАРЄ.
7. Лексичний склад усіх досліджених жанрів ФВД охоплює такі групи
спеціальної військової лексики: 1) військові терміни у вузькому смислі як
елементи терміносистеми фахової мови військової справи; 2) міжгалузеві
полісемантичні терміни; 3) реалії і власні назви. Проявами репродуктивної
стратегії перекладу перших двох груп військової лексики стали еквіваленти у
всіх досліджених жанрах ФВД. До адаптивної стратегії перекладу третьої групи
належать адаптивні трансформації у жанрах тексту Оборонний кодекс,
інструкція Генерального штабу ЗСФ.
8. Усі досліджені жанри ФВД відзначаються наявністю
інтердискурсивних зв’язків, які на мовному рівні реалізуються через
інтердискурсивні маркери. Інтердискурсивними домінантами перекладу для
жанрів є: 1) терміни у складі терміносистем інших фахових мов для жанрів
Оборонний кодекс, інструкція; 2) композиція для жанрів нота, Оборонний
кодекс, інструкція; 3) кліше дипломатичної фахової мови, ергоніми, колокації
для жанрів резолюція ПАРЄ, рекомендація ПАРЄ.
Апробація роботи. Положення дисертації обговорювалися на на трьох
міжнародних конференціях: на ІХ Міжнародній науково-практичній
конференції «Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє» (Київ, 22
листопада 2013 року); ХХІІІ Міжнародній науковій конференції імені проф.
Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 25 квітня 2014 року); Х Міжнародній
науково-практичній конференції «Військова освіта і наука: сьогодення та
майбутнє» (Київ, 21 листопада 2014 року); на двох всеукраїнських
14
конференціях: Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих вчених
«Філологічна наука в інформаційному суспільстві» (Київ, 10 квітня 2014 року);
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодіжна військова наука у
Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (Київ, 24
квітня 2015 року); на Науково-практичній конференції «Актуальні задачі
фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та
лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України»
(Київ, 25 квітня 2008 року). Формою апробації стала також участь у
щомісячних науково-практичних семінарах, які проводились на базі кафедри
кафедрі військового перекладу та спеціальної мовної підготовки військового
гуманітарно-лінгвістичного факультету Військового інституту Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, а також кафедри теорії та
практики перекладу з романських мов імені М.Зерова Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка упродовж 2013-
2015 років.
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження
висвітлено у 7 статтях загальним обсягом 42 сторінки, розміщених у фахових
вітчизняних та зарубіжних виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаної
літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 211 сторінок друкованого тексту, обсяг основного тексту
складає 176 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел налічує
325 позицій, з них 219 – науково-критичні праці; 39 – джерела довідкової
літератури; 67 – джерела ілюстративного матеріалу.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Військовий переклад як різновид фахового перекладу становить об`єкт
дослідження спеціальної теорії перекладу, тому що його складниками
виступають дві фахові мови у галузі військової справи: фахова мова оригіналу
та відповідна фахова мова перекладу. За умови уточнення мовної пари і
напряму перекладу французько-український військовий переклад належить до
об’єктів спеціальної часткової теорії перекладу.
З погляду теорії дискурсу військовий дискурс отримує визначення
сукупності текстів військової та воєнної тематики, що вербалізують фахове
спілкування учасників суспільного інституту Збройних сил між собою та
іншими суспільними інститутами, відзначаються авторитарним режимом
комунікації і офіційно-діловим стилем.
У межах теорії перекладу військовий дискурс загалом визначається як
сукупність текстів військової та воєнної тематики мовою оригіналу, що
відтворюються мовою перекладу із збереженням перекладацьких домінант та з
урахуванням системоутворювальних факторів дискурсу: середовища,
режиму і стилю.
Франкомовний військовий дискурс в контексті військового перекладу
становить сукупність національних і міжнародних документів французькою
мовою, які належать до військового варіанта офіційно-ділового стилю та є
оригіналами для подальшого відтворення мовою перекладу із збереженням
перекладацьких домінант лексичного, граматичного і жанрово-стилістичного
рівнів. Критерієм віднесення текстів до військового варіанта, зокрема офіційноділового стилю, є військова тематика і висока частота уживання мовних
одиниць, об’єднаних архісемою «військовий», «воєнний», «бойовий».
Поняття «військового дискурсу» доповнюється поняттям «воєнний
дискурс», вони знаходяться між собою у гіпо-гіперонімічних відношеннях,
тобто поняття «воєнний» утворює гіпонім більш загального поняття –
гіпероніма «військовий». Структура ФВД охоплює фахові тексти військової та
172
воєнної тематики зі «слідами» інших типів дискурсів, які через військовий
переклад стають частиною УВД. У свою чергу, УВД містить як оригінальні
військові тексти українською мовою, так і переклади текстів з французької
мови.
Тексти ФВД мають власну концептосистему з ядром, приядерною зоною і
периферією, а також обов’язково містять вербалізовані базові концепти. До
вербалізованих базових концептів у текстах ФВД та їх перекладах, за даними
семантичного аналізу словникових дефініцій, належать MILITAIRE –
ВІЙСЬКОВИЙ; GUERRE – ВІЙНА; COMBAT – БІЙ; LUTTE – БОРОТЬБА.
За результатами порівняльно-перекладацького аналізу, вербалізовані
базові концепти та військові реалії становлять лексичні домінанти військового
перекладу. Перекладацьке відтворення вербалізованих базових концептів як
лексичних домінант військового перекладу характеризується наявністю кількох
часткових відповідників для одного терміна і термінологічною негомогенністю.
Такі особливості перекладу зумовлені асиметрією терміносистем фахових мов
оригіналу і перекладу, а також асиметрією текстової концептосистеми
франкомовного та україномовного військових дискурсів. Передача військових
реалій у жанрах тексту Оборонний кодекс та інструкція відбувається переважно
шляхом адаптивного перекладу.
У межах функціонально-комунікативної системи ФВД були встановлені
три підстилі текстів, релевантні для перекладу: 1) законодавчий підстиль, до
якого належить жанр тексту Оборонний кодекс; 2) нормативно-правовий
підстиль, який включає жанр тексту інструкції Генерального штабу Збройних
сил Франції; 3) дипломатичний підстиль, що охоплює такі жанри текстів, як
ноти, резолюції та рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи.
Відповідно до даних порівняльно-перекладацького аналізу, граматичними
домінантами військового перекладу для всіх досліджених жанрів тексту ФВД
виступають дискурсивні категорії модальності, персональності і діатези. У
досліджених жанрах текстів ФВД переважно представлений об’єктивний тип
модальності як перша граматична домінанта військового перекладу. Серед
173
типових прийомів перекладу морфологічних засобів реалізації модальності для
всіх аналізованих жанрів ФВД виявлено: (а) граматичні еквіваленти; (б)
формальні граматичні трансформації без зміни змісту висловлення. Прийоми
формальної граматичної трансформації становлять репродуктивну стратегію
перекладу досліджених жанрів ФВД. Такі трансформації не залежать від жанру
тексту оригіналу, оскільки зумовлюються міжмовною асиметрією. Відтворення
лексичних засобів вираження модальності у перекладі відбувається за рахунок
функціональних аналогів модальних слів у жанрах Оборонний кодекс та
інструкція (відтворення лексичних засобів МО лексико-граматичними
засобами МП).
Категорія персональності як друга граматична домінанта перекладу
текстів ФВД представлена засобами трьох рівнів: морфологічного, лексичного
та синтаксичного. До прийомів відтворення категорії персональності в
перекладі, за даними аналізу, було віднесено: 1) формально-граматичні
трансформації морфологічного рівня без зміни змісту висловлення у всіх
досліджених жанрах ФВД; 2) заміна морфологічного засобу вираження
персональності в тексті оригіналу лексичним засобом у тексті перекладу у
жанрах Оборонний кодекс та інструкція генерального штабу ЗСФ; 3) формальні
синтаксичні трансформації без зміни змісту оригінального висловлення у
жанрах резолюція ПАРЄ та інструкція Генерального штабу ЗСФ.
Категорія діатези (стану) як формотворчих категорія ФВД і третя
граматична домінанта перекладу представлена в оригінальних текстах однім
своїм видом: пасивним станом. Значення пасивності у ОТ маркується такими
мовними засобами, як складені іменні та дієслівні присудки; зворотні дієслова.
Прийомами відтворення категорії пасивного стану у перекладі стали формальні
граматичні трансформації без зміни змісту та з частковою зміною змісту
висловлення, серед яких: 1) відтворення пасивної аналітичної конструкції через
граматичні еквіваленти для жанрів інструкція Генерального штабу ЗСФ та
Оборонний кодекс; 2) заміна синтаксичних ролей для жанрів інструкція,
резолюція та рекомендація ПАРЄ; 3) передача пасивного стану через активний
174
шляхом уживання додаткових лексичних засобів (кліше дипломатичної фахової
мови) для жанрів резолюція та рекомендація ПАРЄ.
Формальні граматичні трансформації без зміни змісту ототожнюються із
репродуктивною стратегією відтворення категорії персональності та категорії
стану у перекладі.
На рівні відтворення композиції текстів ФВД у перекладі основний
прийом відтворення становить еквівалентність форми і змісту. Зовнішня
формальна структура всіх досліджених жанрів ФВД послідовно відтворюється і
зберігається в тексті перекладу, це, зокрема, ієрархія заголовків, частин, глав,
статей, пунктів, підпунктів, абзаців, у тому числі шрифт і кегль оригіналу.
Внутрішня змістова структура тексту ФВД чітко зберігається у перекладі
відповідно до порядку слідування смислових частин документа одна за одною,
зокрема жанр, повна назва документа, скорочена назва документа,
інформаційний номер та код, інтродуктивна, інформативна, фінальна частина і
додатки. Лише для жанрів резолюція та рекомендація ПАРЄ були зафіксовані
незначні відхилення у відтворенні змістової структури документа, пов’язані з
традицією оформлення дипломатичних текстів такого зразка у мові перекладу.
Лексичний склад досліджених жанрів ФВД утворює спеціальна військова
лексика, що включає три типи, які становлять лексичні труднощі перекладу
військових текстів: 1) терміни військової справи як складові терміносистеми
відповідної фахової мови; 2) міжгалузеві терміни-омоніми як елементи
терміносистем різних галузей знання; 3) військові реалії і власні назви як
окремий підвид реалій.
Прийомами перекладу спеціальної військової лексики перших двох груп
для всіх досліджених жанрів ФВД стали термінологічні еквіваленти для групи
1; повне і часткове калькування, а також транскрипція з елементами освоєння
для групи 2. Жанрові особливості відтворення спеціальної військової лексики
стосуються третього типу – військових реалій-ергонімів. Для жанру інструкція
Генерального штабу ЗСФ характерна стратегія репродуктивного перекладу
ергонімів з прийомами уживання еквівалентів, повного та часткового
175
калькування. У перекладах жанру Оборонний кодекс були встановлені прийоми
передачі ергонімів через неологізми, конкретизацію та вилучення компонентів
власної назви. Тому для жанру Оборонний кодекс типовим є застосування
стратегії адаптивного перекладу військових реалій-ергонімів.
Відповідно до результатів дискурс-аналізу в досліджених жанрах ФВД
було встановлено інтердискурсивні зв`язки з іншими типами інституціональних
дискурсів, релевантні для перекладу, зокрема з юридичним, політичним,
дипломатичним, економічним, медичним дискурсами. Ці зв’язки зумовлюють
відбір засобів перекладу текстів ФВД в межах терміносистем різних дискурсів,
а також визначають конкретні прийоми перекладу для інтердискурсивних
одиниць оригіналу різного рівня. Міждискурсивні зв’язки отримують мовну
реалізацію у вигляді інтердискурсивних маркерів: міжгалузевих термінів;
реалій та ергонімів невійськових предметних галузей; колокацій; кліше;
композиції тексту.
Серед перекладацьких прийомів передачі названих інтердискурсивних
маркерів у ПТ зафіксовано такі: термінологічні еквіваленти; калькування;
генералізація; конкретизація з пристосуванням до жанрово-стильових
юридичних норм МП; адаптивне транскодування; переклад нетермінологічного
словосполучення термінологічним; лексико-семантичний варіант перекладу
терміна; описовий переклад. Жанрові особливості відтворення
інтердискурсивних зв’язків стосуються прийомів передачі інтердискурсивних
маркерів різних фахових мов. Прийомами передачі термінів фахової мови
юриспруденції для жанру Оборонний кодекс виявились: еквіваленти;
калькування; генералізація; конкретизація; описовий переклад. Відтворення
економічних термінів у Оборонному кодексі відбувається за допомогою
еквівалентів, прийомів генералізації та кокретизації. Медичні терміни у
Оборонному кодексі передаються через еквіваленти і калькування. Для жанру
інструкція Генерального штабу ЗСФ серед прийомів передачі юридичних
термінів були зафіксовані еквіваленти, калькування, конкретизація, описовий
переклад.
176
Проміжне положення жанру Оборонний кодекс між військовим та
юридичним дискурсом та жанрів нота, резолюція, рекомендація ПАРЄ між
військовим дискурсом і дипломатичним підвидом політичного дискурсу
підтверджує гіпотезу про інтердискурсивність як інваріантну ознаку
військового дискурсу та зумовлює стратегії перекладу відповідних текстів. На
мікрорівні дискурс-аналізу інтердискурсивність реалізується через високу
частоту вживання інтердискурсивних маркерів різних типів. Таким чином,
інтердискурсивність можна вважати жанрово-стилістичною домінантою
перекладу для всіх досліджених жанрів франкомовного військового дискурсу.