Конкульовський Володимир Вікторович. Кінокомедія як об'єкт перекладу (на матеріалі англомовних скриптів та їх українських, російських перекладів)

Краткое описание

Конкульовський Володимир Вікторович. Кінокомедія як об'єкт перекладу (на матеріалі англомовних скриптів та їх українських, російських перекладів).- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.16, Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2015.- 248 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОНКУЛЬОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ

УДК 81’25: 811.111: 81’42: 81’38

КІНОКОМЕДІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ПЕРЕКЛАДУ
(на матеріалі англомовних скриптів
та їх українських, російських перекладів)

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
ДЕМЕЦЬКА
ВЛАДИСЛАВА ВАЛЕНТИНІВНА
доктор філологічних наук, професор

Херсон – 2015

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...4
ВСТУП……………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1.
Теоретичні засади кіноперекладу…………………………………………….15
1.1. Термінологічна система мови кіноперекладу……………………………..15
1.2. Ключова одиниця аналізу кінокомедії з огляду перекладознавства….....27
1.3. Перекладознавча типологія комедійних жанрів…………………………..37
1.4. Жанрово-стилістична домінанта кінокомедії……………………………..46
1.5. Лінгвокультурологічні аспекти кіноперекладу……………………...……58
Висновки до Розділу 1…………………………………………………………..67
РОЗДІЛ 2.
Методологія дослідження специфіки перекладу кінокомедій……………74
2.1. Методи та принципи дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу кінокомедій…………………………………………………………..74
2.2. Комплексна методика дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу кінокомедій……………………………………………………..........81
Висновки до Розділу 2…...……………………………………………………...95
РОЗДІЛ 3.
Американська культуроцентрична кінокомедія у перекладі…………….98
3.1. Композиційний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект…………98
3.2. Характерологічний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект…...109
3.3. Лексико-семантичний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект...117
Висновки до Розділу 3…………………………………………………...……..140
РОЗДІЛ 4.
Американська чорна кінокомедія у перекладі…………………………….143
4.1. Композиційний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект ………143
4.2. Характерологічний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект…..152
4.3. Хронотопний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект …………172
4.4. Лексико-семантичний контекст кінотексту: перекладознавчий аспект..180
Висновки до Розділу 4………………………………………………………….193
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………..……196
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………....204
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...239
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ………………241

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВМ – вихідна мова
ПМ – мова перекладу
ВТ – вихідний текст
ПТ – текст перекладу

ВСТУП
У сучасній парадигмі перекладознавства актуальними вважаються проблеми, пов’язані з кіноперекладом, що викликають жвавий інтерес серед наукової спільноти. Особливого значення проблематика кіноперекладу набуває в умовах розширення жанрового різноманіття кінопродукції. Жанр кінокомедії на часі відзначається значною популярністю і, відповідно, потребує детального вивчення з точки зору перекладознавства, головно, жанрової теорії перекладу.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню специфіки перекладу кінокомедійних текстів, зумовленої їх жанрово-стилістичними особливостями.
Теоретичні та практичні розвідки українських та зарубіжних теоретиків і практиків перекладу, які слугують підґрунтям дослідження, присвячені, зокрема проблемам відтворення у тексті перекладу (далі – ПТ) жанрово-стилістичних властивостей оригіналу (далі – ВТ) (В.В. Демецька, В.В. Коптілов, О.І. Макаренко, М.О. Новикова, О.Г. Хан, О.І. Чередниченко, І.М. Шама, О.М. Шапошник, О.Д. Швейцер та ін.) і питанням виокремлення та обґрунтування теоретичних засад кіноперекладу, а саме визначення кіноперекладу як особливого виду художнього перекладу (Д.М. Бузаджи, В.Є. Горшкова, Г.В. Денисова, М.А. Єфремова, М. Самкова, Г.Г. Слишкін, М.С. Снєткова та ін.), проблемам опису національних особливостей кіноперекладу у різних країнах світу в історичному аспекті (В.В. Демецька, Р.А. Матасов та ін.), а також відтворення комічного в кінотексті (Т.Г. Лукьянова, І.А. Наговіцина, М.М. Юрковська та ін.), питанням окреслення гранично допустимого рівня адаптації кінотекстів (В.В. Демецька та ін.), навчання та викладання кіноперекладу (Т.Г. Лукьянова, Р.А. Матасов та ін.). Окремого значення набувають аспекти вивчення превалювання в окремих кіножанрах домінувального значення вербального рівня кінотексту по відношенню до невербального (І.П. Муха та ін.), вирішення проблем передачі граматичного компонента кінотексту (А.Г. Гудманян, Ю.М. Плетенецька та ін.) поряд із відтворенням у перекладі інваріантних жанрових ознак кінотрилеру (В.В. Демецька, О.І. Орєхова), специфікою транскодування анімаційних фільмів (А.Д. Бєлова, Д. Бондаренко та ін.), а також описом труднощів відтворення реплік персонажів художнього кінофільму (Л.В. Коломієць, Т.І. Малкович та ін.).
У дисертаційній роботі вивчаються проблеми відтворення гумору у перекладі на матеріалі англомовних скриптів кінокомедійних текстів американської лінгвокультури, звідси дослідження спирається на наукові розвідки, присвячені аналізу різних аспектів комічного, зокрема природи та механізмів його породження, когнітивного підґрунтя створення комічного, мовних засобів реалізації гумору, відтворення комічного у процесі перекладу (Ю. Борєв, О. Кагановська, А. Карасик, І. Наговіцина, О. Ребрій, О. Шонь, М. Юрковська та ін.).
Основні проблеми, які наразі активно досліджуються науковцями у сучасних перекладознавчих студіях, пов’язані з розмежуванням термінологічного апарату мови кіноперекладу, вивченням фільму як форми сучасного художнього тексту, особливостями транскодування заголовків кінотекстів, специфікою відтворення у ПТ гумористичного ефекту, стилістично зниженої, безеквівалентної та частково еквівалентної лексики, реалій, визначенням одиниці аналізу перекладу різних жанрів кіно, питаннями доместикації та форенізації тощо.
Проте на часі відсутні наукові розвідки комплексного характеру, де би ґрунтовно розглядалися особливості, закони, ознаки окремих жанрів кіно та, відповідно, специфічні стратегії та тактики їх перекладацького відтворення в іншій лінгвокультурі. Окрім цього, надзвичайно важливою з точки зору перекладу, одначе, зовсім недослідженою на теренах ані українського, ані зарубіжного перекладознавства залишається проблема співвідношення жанрово-стилістичної домінанти (термін М.О. Новикової) кінокомедійних текстів з огляду часткової теорії перекладу, зокрема у зіставленні англомовної та східнослов’янської лінгвокультурних традицій.
Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасної перекладознавчої науки, власне жанрової теорії перекладу, на вивчення особливостей відтворення текстів того чи іншого жанру не тільки з вихідної мови (далі – ВМ) мовою перекладу (далі – ПМ), але також з однієї лінгвокультури в іншу. Актуальність розвідки зумовлена також і тим, що в сучасному американському кінематографі існує тенденція до створення кінотекстів з елементами різних жанрів, що призводить до необхідності дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу, зокрема кінокомедій, яке уможливлює виопрацювання теоретико-методологічної бази для рекомендацій щодо правильної ідентифікації та адекватного відтворення жанрових ознак у перекладі. Актуальність проблематики дослідження обумовлена також всезростаючою популярністю кінопродукції на теренах нашої держави та водночас слабкою теоретичною базою в сфері кіноперекладу і відсутністю в Україні вагомих наукових розвідок комплексного характеру в цій галузі, які спираються на всебічно обґрунтовані й загальноприйняті положення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у рамках комплексної наукової теми кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики Херсонського державного університету «Сучасна дискурсологія в перекладознавстві та міжкультурній комунікації» (номер держреєстрації 0110U002452), затвердженої Міністерством освіти і науки України. Тему дисертаційної роботи затверджено 30 січня 2012 року (протокол № 7) Вченою радою Херсонського державного університету.
Мета дослідження полягає у виявленні специфіки відтворення жанрово-стилістичних ознак піджанрів англомовної культуроцентричної (термін – В.В. Демецької) та чорної кінокомедій американської лінгвокультури у перекладі в східнослов’янську лінгвокультурну традицію.
Досягнення мети потребує розв’язання таких завдань:
• виокремити парадигму основних понять термінологічної системи кіноперекладу, релевантних з позиції теорії і практики перекладу саме для кінокомедій;
• визначити ключову одиницю аналізу кінокомедій з огляду перекладознавства;
• обґрунтувати комплексну методику дослідження специфіки перекладу кінотекстів піджанрів культуроцентричної (традиційної) та чорної кінокомедій;
• установити облігаторні/факультативні жанрово-стилістичні ознаки піджанрів англомовної культуроцентричної та чорної кінокомедій в американській лінгвокультурній традиції з позиції перекладознавства;
• окреслити коло перекладацьких труднощів, які впливають на адекватне/еквівалентне відтворення жанрово-стилістичної домінанти американської культуроцентричної та чорної кінокомедій у східнослов’янській лінгвокультурній традиції;
• виявити перекладознавчі проблеми, пов’язані з транскодуванням облігаторних елементів хронотопного, характерологічного, композиційного та лексико-семантичного контекстів досліджуваних кінокомедійних піджанрів, та проаналізувати особливості їх відтворення в українських і російських перекладах.
Об’єктом дослідження постають переклади українською, російською мовами американської культуроцентричної та чорної кінокомедій.
Предмет вивчення становлять жанрово-стилістичні особливості англомовних кінотекстів американської лінгвокультури піджанрів культуроцентричної та чорної комедій у перекладі.
Матеріалом дослідження слугують англомовні скрипти американських кінофільмів, серед яких скрипти жанру кінокомедії (п’ять скриптів піджанру культуроцентричної комедії: «Old School», «Eurotrip», «The Hangover», «The Hangover Part II», «The Longest Yard»; три скрипти піджанру чорної комедії: «Death at a Funeral», «The Addams Family», «Addams Family Values») та їх українські, російські переклади.
Методика дослідження обумовлена метою і завданнями роботи та має комплексний характер, який полягає у застосуванні як загальнонаукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), так і лінгвістичних та власне перекладознавчих методів. Дефінітивний метод дозволяє навести потрактування ключовим поняттям дисертаційного дослідження. Контрастивний аналіз допомагає встановити розбіжності в організації хронотопного, характерологічного, композиційного та лексико-семантичного контекстів культуроцентричної та чорної кінокомедій в американській лінгвокультурі, а також виокремити відмінності між цими опозиційними піджанрами. Компаративний аналіз залучається з метою виявлення спільних ознак кінотекстів культуроцентричної та чорної комедій в американській лінгвокультурі. Контекстуальний аналіз уможливлює виокремлення інваріантних елементів американської культуроцентричної та чорної кінокомедій у хронотопному, характерологічному, композиційному та лексико-семантичному контекстах. Диференційний метод впроваджується для розмежування аналізованих мовностилістичних одиниць на основі їх відмінних характеристик; дистрибутивний аналіз застосовується для визначення характеру функціонування досліджуваних одиниць ВТ і ПТ. Порівняльно-перекладознавчий аналіз передбачає порівняння ВТ і ПТ з метою встановлення адекватності / еквівалентності відтворення мовностилістичних одиниць, що постають інваріантними жанровими ознаками. Компонентний аналіз застосовується для розкриття семантики певного типу лексичних одиниць. За допомогою лінгвостилістичного методу виокремлюється стилістична характеристика та емоційне забарвлення лексичних одиниць ВТ і ПТ. Тезаурусний метод впроваджується для ідентифікації образів знакових персонажів, з’ясування їх аксіологічності у вихідній та цільовій лінгвокультурах із залученням міфологічних і тлумачних словників. Дескриптивний метод спрямований на висвітлення особливостей функціонування мовностилістичних одиниць ВТ і ПТ, власне інваріантних елементів різних контекстів, та окреслення жанрово-стилістичної специфіки перекладу американських кінотекстів піджанрів культуроцентричної та чорної кінокомедій.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше:
 виокремлено парадигму основних понять термінологічної системи кіноперекладу, релевантних з позиції теорії і практики перекладу саме для кінокомедій;
 визначено ключову одиницю аналізу кінокомедій з огляду перекладознавства;
 здійснено компаративно-контрастивний аналіз інваріантних жанрово-стилістичних ознак культуроцентричної та чорної кінокомедій в американській лінгвокультурній традиції з позиції перекладознавства та зазначено відмінності, які породжують труднощі при відтворенні англомовного ВТ українською, російською мовами;
 окреслено засади відтворення у перекладі хронотопного, характерологічного, композиційного та лексико-семантичного контекстів культуроцентричної та чорної кінокомедій.
Наукова новизна одержаних результатів може бути сформульована у таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Ключовими термінами для нашого дослідження і найбільш релевантними з позиції теорії і практики перекладу саме для кінокомедії як об’єкта перекладу визначаються поняття мовленнєвого акту, скрипту, кінотексту, кінофільму та кінодискурсу.
2. У дослідженні застосовано комплексну методику аналізу специфіки перекладу кінотекстів піджанрів культуроцентричної (традиційної) та чорної кінокомедій американської лінгвокультури, яка полягає у використанні як загальнонаукових методів, так і лінгвістичних та власне перекладознавчих.
3. В англомовній американській лінгвокультурній традиції існують знакові відмінності у жанрово-стилістичній домінанті культуроцентричної та чорної кінокомедій. Відмінності відзначаються, зокрема у чотирьох жанроформувальних контекстах – хронотопному, характерологічному, композиційному та лексико-семантичному. Суттєві відмінності інваріанту культуроцентричної та чорної кінокомедій важливі з огляду перекладознавства, оскільки досягнення адекватності ПТ в умовах розходжень жанрового «портрету» в обох комедійних піджанрах крізь призму різних лінгвокультур реалізується за умов залучення креативних трансформацій у межах стратегії перекладу-адаптації.
Інваріантною ознакою композиційного контексту як для американської культуроцентричної, так і для чорної кінокомедій є наявність трьох основних компонентів – зав’язки, кульмінації та розв’язки, що маркують сильні позиції кінотексту, які реалізуються в ключових сюжетоформувальних мовленнєвих актах. Інваріантною ознакою для композиційного контексту піджанру чорної кінокомедії саме американської лінгвокультури постає обов’язкова наявність злочину.
4. Адекватне транскодування промовистих власних імен і прізвиськ як інваріантних елементів характерологічного контексту американських кінокомедійних текстів реалізується за умов застосування креативних способів і прийомів перекладу. Для адекватного відтворення міфологічних та фольклорних персонажів у ПТ необхідним є врахування особливостей цих образів, у тому числі їх аксіологічності.
5. Інваріантними елементами актуалізації хронотопного контексту американських кінокомедій виявляються маркери художнього простору – топоніми та квазітопоніми для позначення реального простору насамперед у культуроцентричних комедіях і для ідентифікації простору особливого вторинного (ірреального) світу, відповідно, в чорних комедіях.
6. Інваріантними елементами лексико-семантичного контексту американських чорних кінокомедій постають реалії, квазіреалії, жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу чорних комедій. Для культуроцентричної комедії – це реалії, стилістично знижена лексика, зокрема сленг, оніми, фразеологізми тощо.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її основні положення та висновки слугують внеском у загальну та часткову теорії перекладу (вирішення проблем адекватності перекладу комедійних кінотекстів, висвітлення міжмовних змін в англо-українському перекладі кінокомедій), жанрову теорію перекладу (обґрунтування жанрово-стилістичної домінанти кінокомедій у перекладі), порівняльну лексикологію (вивчення засобів та прийомів перекладу онімів, жаргонізмів, реалій, фразеологізмів), порівняльну стилістику (стилістична диференціація ключової для кінокомедій лексики з огляду на компаративне/контрастивне зіставлення), лінгвістику тексту (виокремлення інваріантних ознак текстового рівня кінокомедій та визначення їх функціонального навантаження).
Практична цінність дослідження зумовлена можливістю використання його результатів при перекладі кінокомедійних текстів, а також у викладанні курсів з теорії та практики перекладу (розділ «Актуальні проблеми перекладознавства»), спеціалізованих курсів з кіноперекладу (розділи «Основи аудіовізуального перекладу», «Основи англо-українського кіноперекладу»), лінгвокультурології (розділ «Відтворення національно-культурної специфіки у кінотекстах»), а також у науково-дослідних розвідках студентів та аспірантів і при укладанні науково-практичних посібників з кіноперекладу.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики Херсонського державного університету (2011–2014 рр.), висвітлювалися в доповідях на п’ятьох міжнародних конференціях: «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2012 р.), «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2013 р.), «Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість» (Острог, 2013 р.), «Актуальні проблеми германо-романської філології та освітній соціокультурний процес» (Тернопіль, 2013 р.), «Переклад і кіно: розмаїття підходів, точки дотику» (Львів, 2014 р.); одній всеукраїнській конференції: «Переклад у мультикультурному просторі: школи, традиції, перспективи» (Херсон, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 9 ти одноосібних наукових публікаціях, з яких 8 науково-практичних статей опубліковано у фахових виданнях України, 1 стаття – у зарубіжному науковому журналі. Загальний обсяг публікацій становить 3,08 др. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації із бібліографією становить 243 стор., обсяг основного тексту – 203 стор. Список використаної літератури містить 386 джерел, із них 334 позиції наукової літератури (у тому числі 76 – іноземними мовами), 28 лексикографічних джерел, 24 позиції ілюстративного матеріалу.
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, подано відомості про апробацію результатів дослідження.
Перший розділ «Теоретичні засади кіноперекладу» присвячено виокремленню парадигми основних понять термінологічної системи кіноперекладу, розгляду кінокомедії як об’єкта сучасних перекладознавчих досліджень, визначенню ключової одиниці аналізу кінокомедій з огляду перекладознавства, встановленню облігаторних/факультативних жанрово-стилістичних ознак піджанрів культуроцентричної та чорної кінокомедій в англомовній лінгвокультурній традиції з позиції перекладознавства. Окреслено коло перекладацьких труднощів, які впливають на адекватне/еквівалентне відтворення жанрово-стилістичної домінанти культуроцентричної та чорної кінокомедій у приймаючій лінгвокультурній традиції.
Другий розділ «Методологія дослідження специфіки перекладу кінокомедій» слугує окресленню методів та принципів, залучених під час наукового пошуку, та репрезентує комплексну методику дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу кінокомедійних текстів.
У третьому розділі «Американська культуроцентрична кінокомедія у перекладі» встановлено інваріантні елементи культуроцентричної кінокомедії у композиційному, характерологічному та лексико-семантичному контекстах. Виявлено перекладознавчі проблеми, пов’язані з транскодуванням облігаторних елементів композиційного, характерологічного та лексико-семантичного контекстів культуроцентричної кінокомедії, та проаналізовано особливості їх відтворення в українських і російських перекладах.
У четвертому розділі «Американська чорна кінокомедія у перекладі» встановлено інваріантні елементи чорної кінокомедії у композиційному, характерологічному, хронотопному та лексико-семантичному контекстах. Виявлено перекладознавчі проблеми, пов’язані з транскодуванням облігаторних елементів композиційного, характерологічного, хронотопного та лексико-семантичного контекстів чорної кінокомедії, та проаналізовано особливості їх відтворення в українських і російських перекладах.
У загальних висновках сформульовано результати дослідження, зазначено основні висновки дисертації та окреслено перспективи подальших розвідок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні визначено жанрові ознаки культуроцентричної та чорної кінокомедій в англомовній лінгвокультурній традиції з позиції перекладознавства, виокремлено інваріантні елементи обох піджанрів у хронотопному, характерологічному, композиційному та лексико-семантичному контекстах, що дозволило дійти висновків стосовно жанрово-стилістичної специфіки перекладу кінотекстів культуроцентричної та чорної комедій, окреслити коло перекладацьких труднощів, які впливають на адекватне/еквівалентне відтворення жанрово-стилістичної домінанти культуроцентричної та чорної кінокомедій у приймаючій лінгвокультурній традиції.
У дисертаційному дослідженні також окреслено парадигму основних понять термінологічної системи кіноперекладу, релевантних з точки зору теорії і практики перекладу саме для кінокомедії як об’єкта перекладу і визначено ключову одиницю аналізу кінокомедій з огляду перекладознавства.
До актуальних питань, релевантних проблематиці кіноперекладу, належать труднощі транскодування назв кінотекстів, відтворення гумористичного ефекту, стилістично зниженої, безеквівалентної та частково еквівалентної лексики, реалій, вивчення лінгвокультурологічних і лінгвостилістичних особливостей кінотексту, характеристика фільму як форми сучасного художнього тексту, питання застосування стратегій доместикації та форенізації тощо.
У сучасних лінгвістичних розвідках дослідники не чітко розмежовують терміни кіноперекладу через відсутність уніфікованих критеріїв щодо термінологічного апарату з кіноперекладу, тому наше магістральне завдання полягало у визначенні основних теоретичних понять кіноперекладу для характеристики їх ролі в термінологічній системі філології та виокремленні одиниці аналізу кінокомедій з позицій лінгвістики та перекладознавства.
Ключовими термінами для нашого дослідження і найбільш релевантними, з точки зору теорії і практики перекладу саме для кінокомедії як об’єкта перекладу, визначаються поняття мовленнєвого акту, скрипту, кінотексту, кінофільму та кінодискурсу.
Релевантним з точки зору визначення функціональної одиниці перекладу саме для кінокомедій, які відзначаються своєю багатогранністю, видається поняття мовленнєвого акту, яке постає ширшим елементом за кінодіалог чи полілог саме у площині кінотексту, крізь призму перекладознавства та набутих додаткових семіотичних характеристик, притаманних аудіовізуальній продукції, що передбачає наявність вербальних та іконічних знаків.
В сучасному американському кінематографі існує тенденція до створення кінотекстів з елементами різних жанрів, що призводить до необхідності дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу, зокрема кінокомедій, яке уможливлює виопрацювання теоретико-методологічної бази для рекомендацій щодо правильної ідентифікації та адекватного відтворення жанрових ознак у перекладі.
Для встановлення особливостей перекладу кінотекстів культуроцентричної та чорної комедій порівнюються ознаки обох піджанрів у чотирьох жанроформувальних контекстах – композиційному, характерологічному, хронотопному та лексико-семантичному.
У рамках дисертації встановлено інваріантні жанрово-стилістичні ознаки культуроцентричної та чорної кінокомедій в англомовній лінгвокультурній традиції.
Культуроцентрична кінокомедія – традиційний, ядерний тип, прототипова модель комедії, яка розуміється як знакова, культуро специфічна комедія, побудована на національних традиціях вихідної лінгвокультурної спільноти. Особливою характерною ознакою культуроцентричних кінокомедій вважається їхня національно-культурна маркованість і значущість. Фільми цього піджанру відображають ціннісні орієнтири та пріоритети американського соціуму, передбачають визначену тематику сюжетних ліній, характерні образи персонажів, близький американському реципієнту гумор, який викликають алюзії, метафори, пародії тощо на традиційні, типові американізми.
Чорна кінокомедія – це комедія навиворіт, мета якої досягається за рахунок «чорного» гумору, показуючи усталені традиційні моральні цінності, питання життя і смерті у комічних ситуаціях. Чорній комедії властива суміш ексцентричних персонажів, мовлення яких характеризується іронією, самоіронією та сарказмом із неординарним сюжетом, в основі якого лежить «зворотне» сприйняття світу в його анормативній концептуалізації, де гумористичний ефект викликають жарти над табуйованими темами.
Тематика чорних комедій більшістю випадків у порівнянні з традиційною, культуроцентричною комедією віддзеркалює не норму поведінки у соціумі, а радше антинорму. Усе, що пов’язано зі смертю, похоронами, хворобами, фізичними вадами, насильством, що у традиційному розумінні викликає смуток, тугу, жаль, а у літературному процесі проявляється у формі драми, трагедії, насамкінець мелодрами, у жанрі чорної кінокомедії набуває рис сарказму, іронії, фарсу і навіть буфонади.
Більшість жартів у чорних кінокомедіях будується на ефекті ошуканого очікування, що лежить в основі чорного гумору і вважається стрижневим стилістичним засобом, на основі якого створюється гумористичний ефект саме для кінотекстів піджанру чорної комедії.
Уся специфіка гумору в кінотекстах досліджуваних комедійних піджанрів будується на поєднанні вербального та візуального елементів, адже гумор не зрозуміти як без звуку, так і без відеоряду, звідси проблему становить адекватне відтворення цих нероздільних компонентів.
Методика дослідження жанрово-стилістичної специфіки відтворення культуроцентричної та чорної кінокомедій у перекладі має комплексний характер. Доперекладознавчий етап слугує визначенню і порівнянню жанрово-стилістичної домінанти культуроцентричної та чорної кінокомедій з точки зору англомовної лінгвокультурної традиції, а також виокремленню інваріантних елементів культуроцентричної та чорної кінокомедій на різних рівнях тексту. На перекладознавчому етапі досліджуються ВТ і ПТ з метою виявлення адекватності відтворення жанрових ознак кінотекстів, та визначаються способи і прийоми досягнення адекватності як окремих елементів ПТ, так і усього трансляту в цілому. На останньому етапі дослідження, враховуючи результати попередніх, зазначається специфіка відтворення у перекладі жанрово-стилістичних ознак кінотекстів культуроцентричної та чорної кінокомедій американської лінгвотрадиції. Так, на різних етапах дослідження застосовуються низка методів аналізу: дефінітивний, контрастивний, компаративний, контекстуальний, диференційний, дистрибутивний, порівняльно-перекладознавчий, компонентний, лінгвостилістичний, тезаурусний, дескриптивний методи аналізу. Залучаються і загальнонаукові методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, узагальнення.
Однією з характерних ознак двох досліджуваних піджанрів кінокомедії у композиційному контексті є відсутність конкретного обов’язкового типу композиції для більшості кінотекстів. Традиційною облігаторною ознакою композиції в обох піджанрах є наявність трьох основних компонентів, а саме – зав’язки, кульмінації, розв’язки.
Адекватна інтерпретація зав’язки кінотексту вважається фундаментальною, оскільки власне у зав’язці в свідомості глядача формується індивідуальна картина видуманого автором світу на основі первинного знайомства з просторово-часовими, персонажними та соціокультурними особливостями ВТ. Розв’язка також відноситься до сильних позицій кінотексту, вказуючи на його завершеність і цілісність.
Одним із ключових завдань на початковому доперекладацькому етапі роботи перекладача із кінотекстом залишається адекватне відтворення назви фільму, як першої сильної позиції кінотексту, що виконує одну з найголовніших функцій у змістовій та композиційній структурах кінокомедій. Через назву автор уже розпочинає власний діалог з глядачем, намагаючись з її допомогою, як першої сильної позиції кінотексту, привернути увагу, встановити контакт, активізувати певні фрейми у свідомості реципієнта, які би спонукали його до перегляду картини, адже кожен кінотекст передбачає модель жанрового очікування, яка усвідомлюється як певний стереотип побудови.
Назви фільмів, в яких присутні неперекладні специфічні культурні елементи часто перекладають за допомогою ампліфікації чи елімінування окремих лексичних елементів, введення ключових слів фільму, які компенсують смислову чи жанрову недостатність дослівного перекладу, застосовуючи у деяких випадках цілісну заміну висловлення.
Фундаментальну роль у композиції кінокомедійних текстів з точки зору комічного наповнення відіграють пісні, звідси відтворення текстів пісень у ПТ постає облігаторною умовою для адекватного сприйняття реципієнтами гумористичного ефекту сюжетоформувальних мовленнєвих актів.
Інваріантною ознакою для композиційного контексту піджанру чорної кінокомедії саме американської лінгвокультури постає обов’язкова наявність будь-якого, але злочину.
Щодо характерологічного контексту необхідно зауважити про недопустимість нівелювання емоційності чи емотивності, що постають необхідними для характеристики певного персонажа, адже вказують на його соціальний статус, відношення до інших героїв, характеризують його як можливого антипода через використання притаманної йому специфічної лексики: термінів, жаргонізмів, сленгу тощо.
Важливим, для адекватної інтерпретації глядачем цілого характерологічного портрету персонажа, і водночас складним залишається питання відтворення у кінотексті імен та прізвиськ героїв. Перекладачеві необхідно уважно прослідкувати етимологічне походження онімів, які переважно містять прихований зміст або завуальовані алюзії, врахувати контекстуальне і комедійне значення, екстралінгвальні фактори, щоб зрештою підібрати найбільш прийнятний варіант.
Жанроформувальним з точки зору характерологічного контексту чорних комедій постає завдання адекватного відтворення у ПТ ядерних ознак персонажів, які почасти характеризуються амбівалентною природою і несуть подвійну символіку, яка вказує на приналежність героїв до протилежних світів Добра і Зла.
Промовисті власні імена слугують потужним засобом характеристики персонажів, тому потребують збереження семантики при перекладі.
Відтворення імен і прізвиськ повинно належати до основних завдань перекладача, варіант перекладу якого формує уявлення аудиторії про цілісний образ того чи іншого персонажа у межах характерологічного контексту. Для адекватного відтворення міфологічних та фольклорних образів необхідно враховувати міфопоетичні очікування цільової аудиторії. Оскільки вихідна та цільова культури, як правило, суттєво відрізняються, з ними можуть відрізнятися і образи персонажів. Якщо ознаки міфопоетичних персонажів різняться, такий ПТ повинен піддатися перекладу-адаптації. Так, зазнають певного нівелювання, трансформації або ампліфікації ті чи інші особливості персонажів у ПТ.
Для адекватного транскодування антропонімів перекладачі найчастіше вдаються до прагматичної адаптації, застосовуючи цілісну заміну, доцільно ігноруючи використання транслітерації чи транскрипції.
Хронотопний контекст вважається релевантним для кінотекстів піджанру саме чорної комедії, зважаючи на фактор присутності в них ознак вторинного світу, поєднаного опосередковано або безпосередньо з реальним світом. Хронотопний контекст у чорних комедіях зазвичай представлений чітко окресленим вторинним світом, із притаманним йому особливим і водночас контрастним культурно-історичним фоном (традиціями, обрядами, ритуалами, вбранням, жартами тощо), у співіснуванні з реальністю, так би мовити всередині «правильного» світу. Інваріантною ознакою хронотопу постає репрезентація головно вторинного світу у його одночасному співіснуванні з реальним. Інваріантними елементами хронотопного контексту кінокомедій виявляються маркери художнього простору – топоніми для позначення реального простору та квазітопоніми для ідентифікації особливого простору вторинного світу в чорних кінокомедіях.
Більшість перекладацьких втрат і лакун з точки зору ключових контекстів, релевантних для комедійних кінотекстів, традиційно зосереджено у площині лексико-семантичного контексту.
Інваріантними елементами лексико-семантичного контексту піджанру культуроцентричної комедії постають реалії, стилістично знижена лексика, фразеологізми, сленг тощо.
Інваріантними елементами лексико-семантичного контексту піджанру чорної комедії постають реалії, квазіреалії, жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу чорних комедій.
Одним із найважчих та водночас найважливіших залишається питання адекватного відтворення реалій у межах іншої лінгвокультури. За умови відсутності позначуваної у ВТ реалії у цільовій культурі, доречним вважається переклад за допомогою прагматичної адаптації до реалій лінгвотрадиції приймаючої культури. Прийнятним убачається варіант перекладу з використанням цілісної заміни на універсальну крос-культурну реалію з відповідним стилістичним забарвленням або застосування прийому генералізації з метою досягнення комічного ефекту та ідентичної реакції вітчизняного реципієнта.
Для перекладу квазіреалій застосовується власне переклад або трансформації контекстуальної заміни чи морфологічної кальки. Прийоми транскрипції / транслітерації виявляються неефективними, оскільки не забезпечують передачу семантики лексичних одиниць та гумористичного ефекту у ПТ.
Серед кіноперекладачів і теоретиків кіноперекладу одним із найбільш контроверсійних та дискусійних залишається питання варіативності перекладацьких підходів до адекватного відтворення стилістично зниженої лексики у межах іншої лінгвокультури.
Під час перекладу недопустимим вважається нівелювання образності так само, як і надмірна експресивність, зокрема відтворення нейтральної лексики експресивно забарвленою чи надмірне пом’якшування лайки в кінотексті. Використання вкрай ненормативної, обсценної лексики вважається недопустимим. Українські перекладачі зазвичай влучно використовують стилістично та експресивно забарвлені еквівалентні розмовні відповідники рідної мови для відтворення лайливої лексики оригіналу, якою переповнені кінотексти культуроцентричних комедій.
Збереження жанроформувальних характеристик тексту оригіналу – одне з основних завдань кіноперекладача. Відхилення від дотримання ЖСД при перекладі призводить до неадекватного потрактування кінофільму цільовою аудиторією, оскільки текст перекладу стає працею іншого жанру.
Перспективи подальших розвідок убачаємо в дослідженні жанрово-стилістичної специфіки перекладу іншокультурних кінотекстів суміжних піджанрів кінокомедії, з установленням їх інваріантних ознак, збереження / незбереження яких у перекладі призводить до адекватності / неадекватності тексту оригінала тексту цільової культури, тобто з акцентом на можливих відмінностях у вихідній та приймаючій лінгвокультурах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: учебное пособие / И. С. Алексеева. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 352 с.
2. Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика: Учеб. пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. / И. С. Алексеева – СПб.: Союз, 2005. – 288 с.
3. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизированных текстов) / Е. Е. Анисимова. – М.: ИЦ «Академия», 2003. – 128 с.
4. Антонюк С. М. Прагматична адаптація при перекладі (на матеріалі кінофільму «Family Man») / С. М. Антонюк // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. пр. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – Вип 3. – Ч. 1. – 339 с.
5. Антропова А. В. Названия американских и российских кинофильмов: сопоставительная характеристика и проблемы перевода: дис. … канд. филол. наук: 10.02.20 / А. В. Антропова. – Екатеринбург, 2008. – 217 с.
6. Арістотель. Поетика. Псевдо-Лонгі. Про високе. Горацій. Про поетичне мистецтво / Упоряд. М. Борецький, В. Зварич. – К.: Грамота, 2007. – 168 с.
7. Арнольд И. В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста// Иностранные языки в школе. – 1978. – №4. – с. 6–13.
8. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике [Электронный ресурс] / Арнольд И. В. – М.: Книжный дом «ЛИБРИКОМ», 2011. – 144 с. – Режим доступа: http://classes.ru/grammar/128.Arnold-research/html/topic.html.
9. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования) / И.В. Арнольд. – Л.: Просвеение, 1973. – 302 с.
10. Арнхейм Р. Кино как искусство / Р. Арнхейм. – М.: Издательсво иностранной литературы, 1960. – 280 с.
11. Артемова А. Ф. Механизмы создания комического в английской фразеологии: автореф. дисс. канд. филол. наук / А. Ф. Артемова. – М., 1976. – 23 с.
12. Белянин В.П. Основы психолингвистической диагностики. (Модели мира в литературе). – М.: Тривола. – 2000. –248 с.
13. Берди М. Л. Киноперевод: мало что от Бога, много чего от Гоблина/ М. Берди // «Круглый стол» в редакции «Мостов». – №4 (8) – М., 2005. – С. 53– 62. – Режим доступа: http://kalaus-kalaus.narod.ru/Goblin_r_table.doc.
14. Бідасюк Н. В. Синхронний аудіовізуальний переклад: виклики професії / Н. В. Бідасюк, І. М. Кучман // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия «Филология. Социальные коммуникации». – Том 25 (64). – № 4. – Часть №1. – Симфирополь, 2012. – С. 48–52.
15. Блейман М. О кино свидетельские показания / М. Блейман. – М.: Искусство, 1973. – 320 с.
16. Близнюк О. О. Концепти життя і смерть: лінгвокультурологічний аспект: (На матеріалі паремійного фонду української та італійської мов): Автореф. дис ... канд. філол. наук / О. О. Близнюк. – К.: Б.в., 2008. – 20 с.
17. Болдирева А. Е. Лингво–когнитивные механизмы создания юмористического эффекта / А. Є. Болдирева // Мова і культура. – К.: КНУ, 2004. – Вип. 7. – Т.IV. – Ч. I. – С. 111–116.
18. Болдирева А. Е. Лингво–прагматический аспект комического / А. Е. Болдирева // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 45–47.
19. Болдырева А. Е. Когнитивный подход к изучению комического / А. Е. Болдирева // Записки з романно-германської філології. – Одеса: Фенікс. – Вип. 18. – 2007. – С. 21–29.
20. Болотнова Н. С. Филологический анализ текста: [уч. пособие] / Болотнова Н. С. / [4-е изд.]. – М.: Флинта: Наука, 2009. – 520 с.
21. Бондаренко Є. В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини / Є. В. Бондаренко // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / [Під заг. ред. Шевченко І. С. : кол. монографія. – Харків : Константа, 2005. – С. 36–64.
22. Борев Ю. Комическое / Юрий Борев – М.: Искусство, 1970. – 239 с.
23. Борисова И. Ф. Особенности перевода жанров художественной литературы: учебное пособие / И. Ф. Борисова. – Ташкент. Издательство ТашГУ, 1983. – 48 с.
24. Бугорская Ю. А. Ошибки при переводе англоязычных художественных фильмов // Теория языка и межкультурная коммуникация: межвуз. сб. науч. тр. / Кур. гос. ун-т. – Курск, 2006. – Вып. 6. – С. 8–11.
25. Бузаджи Д. М. Хоть горшком назови? / Д. М. Бузаджи // Мосты. – 2005. – № 1 (5). – С. 64 – 75.
26. Вардзелашвили Ж. Компонентный анализ слова в теории вторичной номинации / Ж. Вардзелашвили // Русский язык и литература в Азербайджане. – 2000. – № 4. – С. 8–13.
27. Виды перевода фильмов: разновидности и их расшифровка [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://file-tracker.net/topic/12.
28. Власов М. Виды и жанры киноискусства / М. Власов. – М.: Знание, 1976. – 112 с.
29. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М.: Международные отношения, 1980. – 341 с.
30. Возна М. До питання про англійську ментальність та еквівалентність англо-українського перекладу (на прикладах назв житла) / М. Возна // Мовні і концптуальні картини світу. – 2013. – Вип. 2. – С. 86–93.
31. Возний Б. Особливості перекладу власних назв українською мовою в аудіовізуальних творах [Електронний ресурс] / Богдан Возний // Наукові конференції. – Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2516.
32. Володина Е. А. Нестандартная сочетаемость как средство создания юмористического эффекта (на материале англоязычной прозы): автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук / Е. А. Володина. – М: 1998. – 16 с.
33. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: кинотекст / М. Б. Ворошилова // Политическая лингвистика. – Екатеринбург, 2007. – Вып. (2) 22. – С. 106–110.
34. Вострецова В. О. До проблеми перекладу назв кіно- та мультфільмів (на матеріалі англійської та української мов) / В. О. Вострецова, Ю. С. Приходько // Материалы V междунар. науч.-практ. конф. "Сровременные возможности науки – 2009". – Прага: Образование и наука, 2009 – С. 82-84.
35. Вуєк О. Є. Відтворення семантичних концептів "життя" та "смерть" в українських перекладах поезії В.Б. Єйтса [Електронний ресурс] / О.Є. Вуєк. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2009ip/vuyek.php.
36. Гарбовский Н. К. Теория перевода: Учебник. / Н. К. Гарбовский. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. – С. 403–405.
37. Гачев Г. Д. Национальные образы мира: Америка / Г. Гачев. – М.: Риритет, 1997. – 679 с.
38. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу: [монографія] / Ірина Олександрівна Голубовська. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Логос, 2004. – 284 с.
39. Горшкова В. Е. Кинодиалог как единица перевода / В. Е. Горшкова // Вестник НГУ. – Сер. “Лингвистика и межкультурная коммуникация”. – Т. 4. – Вып. 1. – Новосибирск, 2006. – С. 52–58.
40. Горшкова В. Е. Кинодиалог на службе подготовки переводчиков / В. Е. Горшкова // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. – Серия “Филология”. – 2008. – № 4. – С. 26–31.
41. Горшкова В. Е. Концепция “культурной дистанции” и перевод кинодиалога / В. Е. Горшкова // Вестник Сибирского государственного аэрокосмического университета имени академика М. Ф. Решетнева. – Красноярск, 2006. – Вып. 2 (9). – С. 178–181.
42. Горшкова В. Е. На ошибках учатся (на материале перевода художественных фильмов) / В. Е. Горшкова // Перевод и сопоставительная лингвистика: периодический научный журнал. – Екатеринбург: УрГИ, 2005. – С. 22–27.
43. Горшкова В. Е. Особенности перевода фильмов с субтитрами // Вестн. Сиб. гос. аэрокосм. ун-та им. акад. М.Ф. Решетнева: сб. науч. тр. / Сиб. гос. аэрокосм. ун-т. – Красноярск, 2006. – Вып. 3(10). – С. 141–144.
44. Горшкова В. Е. Перевод в кино / В. Е. Горшкова. – Иркутск: МИГЛУ, 2006. – 278 с.
45. Горшкова В. Е. Перевод в кино: дублирование vs субтитры / В. Е. Горшкова. – Вестник НГУ. Сер. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – Новосибирск: НГУ, 2007. – Т.5. – Вып.1. – С.133–140.
46. Горшкова В. Е. Перевод кинодиалога в свете концепции Жиля Делеза / В. Е. Горшкова // Вестник Московского университета. Серия 22 “Теория перевода.” – 2010. – № 1. – С. 16–26.
47. Горшкова В. Е. Переводчик перед лицом кинематографической реалии / В. Е. Горшкова, А.В. Карнаухова // Эволюция имиджа переводчика: от невидимого передатчика к модератору диалога культур: мат. межд. конф. 29.09–01.10 2011. – Иркутск: ИГЛУ, 2011. – С.21–28.
48. Горшкова В. Е. Проблемы дублирования кинофильма как особого вида текста / В. Е. Горшкова // Язык. Сознание. Этнос. Культура: Вестник ИГЛУ. – Сер. Психолингвистика. – Иркутск: ИГЛУ, 2002. – № 5. – С. 8–13.
49. Горшкова В. Е. Стратегии перевода кинодиалога / В. Е. Горшкова // Наука о переводе сегодня: мат. межд. конф. (1–3 октября 2007 г.). – М.: МГУ, 2007. – С.128–136.
50. Горшкова В. Е. Сценарий фильма в переводческом аспекте / В. Е. Горшкова // Вопросы теории и практики перевода: Вестник ИГЛУ. – Сер. Лингвистика. – Иркутск: ИГЛУ, 2003. – № 6. – С. 68–78.
51. Горшкова В. Е. Теоретические основы процессоориентированного подхода к переводу кинодиалога: на материале современного французского кино: дисс. … доктора филол. наук: спец. 10.02.05, 10.02.20 / В. Е. Горшкова. – Иркутск, 2006. – 366 с.
52. Горшкова В. Е. Теоретические основы процессоориентированного подхода к переводу кинодиалога (на материале современного французского кино): автореф. дис. д-ра филол. наук / Горшкова В. Е. – Иркутск, 2006. – 32 с.
53. Горшкова В. Е. Техника перевода в кино: дублирование / В. Е. Горшкова // Вопросы теории и практики перевода: Вестник ИГЛУ. – Сер. Лингвистика. – Иркутск: ИГЛУ, 2005. – № 7. – С. 30–43.
54. Грабовецька О. С. Епітетна конструкція в перекладах Григорія Кочура // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Григорій Кочур і український переклад” (м. Ірпінь, 27–29 жовт. 2003 р.) / Редкол.: О.Чередниченко (голова) та інш. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – С. 108–112.
55. Грабовецька О. С. Епітетна конструкція у художньому перекладі (на матеріалі української та англійської мов) : дис. ... канд. філол. наук : 10. 02. 16 / Грабовецька Ольга Сергіївна. – Львів, 2003. – 201 с.
56. Граудина Л. К. Слово на экране: (О яз. и стиле синхрон. диалогов в дублированных кинофильмах) / Л.К. Граудина, Л.И. Скворцов // Культура речи на сцене и на экране. – М., 1986. – С. 125–135.
57. Гудманян А. Г. Відтворення власних назв у перекладі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.16 «Перекладознавство» / А.Г. Гудманян. – К., 2000. – 40 с.
58. Гудманян А. Г. Переклад жаргонізмів сленгу і пейоративної лексики художніх фільмів США / А. Г. Гудманян, Ю. М. Плетенецька. – С. 58–62.
59. Демецкая В. В. Адаптация как кросс-культурная и переводческая проблема // Зб. праць та доп. Всеукр. наук. конф. “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (м. Хмельницький, 12–13 трав. 2005 р.) –Хмельницький. – 2005. – С.148–150.
60. Демецкая В. В. Кросс-культурный анализ проповеди как типа текста // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа. – 2004. – № 636: До 200-річчя Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – С.157–161.
61. Демецкая В. В. Определение понятия адаптация в рамках теории коммуникации и переводоведения // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. филология. – 2007. – Т. 20 (59). – № 2. – С.107–111.
62. Демецкая В. В. Религиозный дискурс: адаптация и перевод // Матер.YII Всеукр. наук.-практ. конф. “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (м. Київ, 29–31 бер. 2006 р.). – К. – 2006. – Т. 3. – С.96 – 103.
63. Демецька В. В. “Свій–чужий” простір у політичному дискурсі: крос-культурний аналіз // Наукові записки Луганського нац. пед. ун-ту. Сер. філол. науки.: Зб. наук. пр. – Луганськ: Альма-матер. – 2004. – Вип.5: Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта. – С.115–123.
64. Демецька В. В. Адаптація як поняття перекладознавства й культурології / В. В. Демецька // Вісник СумДУ : Філологічні науки. – № 1, 2007. – Т. 2. – С. 96–102.
65. Демецька В. В. Перекладацька адаптація та типологія дискурсів // Нова філологія. Зб.наук.праць. – Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2007. – С.205–210.
66. Демецька В. В. Проблема перекладацької адаптації прагматичних текстів // Проблема семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Вид-во Центр КНДУ. – 2006. – Вип. 14. – С. 70–74.
67. Демецька В. В. Теорія адаптації в перекладі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.16 «Перекладознавство» / В. В. Демецька. – К., 2008. – 34 с.
68. Демецька В. В. Теорія адаптації: крос-культурні та перекладознавчі проблеми: Монографія. / В.В. Демецька – Херсон: МЧП "Норд", 2006.– 378 с.
69. Демецька В., Федорченко О. До проблеми перекладу кінотекстів// Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": збірник наукових праць. Розділ IV – Херсон: видавництво ХДУ, 2010. – С. 239– 243.
70. Дем'янков В. З. Теорія мовленнєвих актів. – М.: Просвещение. – 2006. – 420 с.
71. Денисова Г. Чужой среди своих: к вопросу о переводе художественных фильмов и их восприятии в рамках иноязычного культурного пространства / Г. Денисова // Университетское переводоведение. – СПб., 2006. – Выпуск 7. – С. 155.
72. Ермолович Д. И. Перевод в кинозеркале // Словесная механика. Избранное о языке, переводе и культуре речи. – М.: Р. Валент, 2013. – С.296–318.
73. Ефремова М. А. Концепт кинотекста: структура и лингвокультурная специфика: На материале кинотекстов советской культуры: дисс. ...канд. филол. наук, спец: 10.02.19 / М. А. Ефремова. – Волгоград, 2004. – 185 с.
74. Ефремова М. А. Концепт кинотекста: структура и лингвокультурная специфика (на материале кинотекстов советской культуры): автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / М.А. Ефремова. – Волгоград, 2004. – 15 с.
75. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С. А. Жаботинская // Когнитивная семантика: Мат-лы 2-й междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике. Ч. 2. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. – С. 10–13.
76. Ждан В. Специфика кинообраза / В. Ждан. – М.: Искусство, 1965. – 172 с.
77. Жук Е. Е. Некоторые особенности перевода стилистически маркированной лексики: (на материале произведений О. Генри) / Е. Е. Жук // Современная лингвистика: теория и практика. – Краснодар, 2002. – С. 51–57.
78. Загот М. А. Кинофестиваль / М. А. Загот // Мосты: Журнал переводчиков. – 2006. – №2(10). – С. 70–75.
79. Зайцева В. А. Межкультурная коммуникация и обучение переводу / В. А. Зайцева // Теория и практика обучения иностранным языкам на пороге XXI столетия: Лемпертовские чтения–Ш. – Пятигорск, 2001. – С. 32–33.
80. Зайченко С. С. К вопросу о знаковой неоднородности кинодискурса / С. С. Зайченко // Вестник Челябинского государственного университета : научный журнал. Филология и искусствоведение. Вып. 74. / гл. ред. А. Ю. Шатин. – Челябинск : Изд-во Челябинского государственного университета, 2013. – № 2 (293). – С. 96–99.
81. Зайченко С. С. Кинодискурс как полимодальное образование / С. С. Зайченко // Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах : материалы VI Международной научной конференции, Челябинск, 23–24 апр. 2012 г. / отв. ред. Л. А. Нефедова. – Челябинск : Изд-во Челябинского государственного университета, 2012. – В 2 т. – Т. 1. – С. 378–380.
82. Зайченко С. С. Некоторые особенности кинодискурса как знаковой системы / C. C. Зайченко // Филологические науки. Вопросы теории и практики : научно-технический и прикладной журнал. – Тамбов : Грамота, 2011. – № 4 (11). – С. 82–86.
83. Зайченко С. С. От кинофильма к кинодискурсу: определение понятий и подходы к исследованию / С. С. Зайченко // Альманах современной науки и образования : научно-теоретический и прикладной журнал широкого профиля. – Тамбов: Грамота, 2011. – № 10. – С. 143–145.
84. Зайченко С. С. Семиотико-синергетические особенности реализации художественного кинодискурса в пространстве семиосферы / С. С. Зайченко // European Social Science Journal (Европейский журнал социальных наук): научный журнал. – М. : Изд-во Международного исследовательского института, 2013. – № 9 (36). – В 2 т. – Т. 1. – С. 258–265.
85. Зайченко С. С. Типы англоязычного художественного кинодискурса исторического жанра / С. С. Зайченко // Новый университет : научный журнал. Серия «Актуальные проблемы гуманитарных и общественных наук» / гл. ред. А. В. Бурков. – Йошкар-Ола : Коллоквиум, 2013. – № 2 (23) – С. 17–20.
86. Зайченко С. С. Художественный кинодискурс исторического жанра в пространстве семиосферы / С. С. Зайченко // Филологические науки. Вопросы теории и практики : научно-технический и прикладной журнал. – Тамбов : Грамота, 2013. – № 7 (25). – В 2 ч. – Ч. 1. – С. 69–72.
87. Запольських С. П. Концепт "козацтво" в історичному дискурсі: перекладознавчий аспект / Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2005. – 20 с.
88. Зарецкая А. Н. Кинодискурс как особый вид дискурса / А. Н. Зарецкая // Вопросы теории индоевропейских языков. – Пермь: Прикамский социальный ин-т, 2007. – С. 18–24.
89. Зарецкая А. Н. Кинодискурс: специфика формы и содержания (на материале анимационной сказки) / А. Н. Зарецкая // Языки профессиональной коммуникации: сб. ст. участников III Междунар. науч. конф. (Челябинск, 23–25 октября 2007 г.) – Т. II. – Челябинск, 2007. – С. 139–142.
90. Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе / А.Н. Зарецкая // Вестник Челябин. гос. ун-та. – 2008. – № 16 (117) – С. 70–74.
91. Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе: монография / А.Н. Зарецкая. – Челябинск: Абрис, 2012. – 191 с.
92. Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе: дис. … канд. філол. наук: 10.02.19 / Зарецкая Анна Николаевна. – Челябинск, 2010. – 180 с.
93. Зарецкая А. Н. Фильм и киносценарий как взаимосвязанные дискурсы / А. Н. Зарецкая // Вестник Челябинского государственного университета. – Сер. Филология. Искусствоведение. – № 34 (172). – Челябинск, 2009. – С. 43–47.
94. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Зорівчак Р. П. – Львів : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.
95. Зыкова А. В. Особенности перевода кино- и видеофильмов // VII Ломоносовские студенческие и аспирантские чтения: материалы выступлений, 26–28 апр. 2005 г. / Помор. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – Архангельск, 2005. – С. 50–51; То же [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://inyaz.pomorsu.ru/science/tezis/tezis2005.doc.
96. Иванов В. В. Функции и категории языка кино / В. В. Иванов // Уч. записки ТГУ. – 1975. – Вып. 365. – С. 170–192.
97. Иванова Е. Б. Интертекстуальные связи в художественных фильмах: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Е. Б. Иванова. Волгоград: 2001. 16 с.
98. Иванова Е. Б. Художественный видеофильм как текст и его категории / Е. Б. Иванова // Языковая личность: проблемы креативной семантики. К 70-летию профессора И.В. Сентенберг: сб. науч. тр. / ВГПУ. Волгоград: Перемена, 2000. – С. 200–206.
99. Иванова П. В. О моделях перевода художественных фильмов // Учен. зап. Ленингр. гос. обл. ун-та им. А.С. Пушкина. – СПб., 2005. – Т. 14, вып. 3. Вопросы германской и романской филологии. – C. 218–226.
100. Иванова П. В. Проблемы перевода художественных фильмов [Электронный ресурс] // Союз переводчиков России. – СПб., 2000–2005. – Режим доступа: http://www.utr.spb.ru/Doc/Fyodorov%202005_thesis.htm.
101. Игнатов К. Ю. От текста романа к кинотексту: языковые трансформации и авторский стиль (на англоязычном материале): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. / Ігнатов К. Ю. – М., 2007. – 26 с.
102. Иосифлян С. А. Проблемы массовости киноискусства / С. А. Иосифлян. – М.: Издательство им. Воровского, 1977. – 280 с.
103. Кагановская Е. М. Ирония как средство создания речевой установки в художественном тексте (на материале призведений Марселя Эме): дис. … канд. филол. наук: 10.02.05 – романские языки / Е. М. Кагановская. – К., 1992. – 178 с.
104. Кагановська О. М. Відтворення комічного у художньому перекладі авторських казок [Електронний ресурс] / О.М. Кагановська // Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної заочної конференції. – Острог, 17 жовтня 2014 року. – Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2014/vidtvorennya-komichnoho-u-hudozhnomu-perekladi-avtorskyh-kazok.
105. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В. І. Карабан. – Вінниця : Нова Книга, 2004. – 576 с.
106. Карасик А. В. Лингвокультурные характеристики английского юмора: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук / А. В. Карасик. – Волгоград, 2001. – 23 с.
107. Карасик В. И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с.
108. Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник для студентів. 2-ге видання, розширене та доповнене. – К.: Київський ун-тет імені Бориса Грінченка, 2012. – С. 152–153.
109. Козинцев А. Г. Об истоках антиповедения смеха и юмора / А. Г. Козинцев // Смех: истоки и функции. – СПб.: Наука, 2002. – 223 с.
110. Колесник Р. Відтворення комічного у художньому перекладі (на матеріалі творів німецькомовних авторів ХХ століття): дис… канд. 49 філол. наук: 10.02.16 / Р. С Колесник. – Київ, 2011. – 220 с.
111. Колесниченко С. А. Условия реализации стилистического приема игры слов в английском языке: автореф. дисс. … канд. филол. наук / Колесниченко С. А. – Л., 1984. – 20 с.
112. Колодина Е. А. (Тугаринова, Е.А.) Аудиовизуальная реальность и ее отражение в кинодиалоге / Е.А. Тугаринова // Современные проблемы гуманитарных и естественных наук: материалы конференции молодых ученых (Иркутск, 1–5 марта 2010 г.). – Иркутск: ИГЛУ, 2010. – С. 163–165.
113. Колодина Е. А. (Тугаринова, Е.А.) Учет соотношения вербального и визуального при переводе кинодиалога (на материале фильма корейского кинорежиссера Ким Ки Дука «Пустой дом») / Е.А. Тугаринова // Вестник МИЭЛ ИГУ. Серия «Восточные языки» / отв. ред. Е.В. Крайнова. – Иркутск: ИГУ, 2010. – №1. – С. 96–114.
114. Колодина Е. А. Взаимодействие семиотических систем при формировании смысла кинодиалога: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Е.А. Колодина. – Иркутск, 2013. – 22 с.
115. Колодина Е. А. Значение vs. смысл в приложении к кинодиалогу / Е.А. Колодина // Современные проблемы гуманитарных и естественных наук: материалы конференции молодых ученых (Иркутск, 1–4 марта 2011 г.). – Иркутск: ИГЛУ, 2011. – С. 72–73.
116. Колодина Е. А. Кинодиалог vs. кинотекст vs. кинодискурс / Е. А. Колодина // Аспирантские чтения ИГЛУ: сборник научных статей (Иркутск, 17–18 мая 2012 г.). – Иркутск: ИГЛУ, 2012. – С. 124–128.
117. Колодина Е. А. Перевод кинодиалога в