Шевцова Олена Василівна. Еквівалентність в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій

Краткое описание

Шевцова Олена Василівна. Еквівалентність в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій.- Дис. канд. філол. наук: 10.02.16, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 180 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК [811.111+811.133.1]:811.161.2'25'373:34

Шевцова Олена Василівна
ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ АНГЛОМОВНИХ ТА ФРАНКОМОВНИХ ТЕКСТІВ МІЖНАРОДНИХ КОНВЕНЦІЙ

10.02.16 – перекладознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Гнатюк Наталія Георгіївна,
кандидат філологічних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ

ЗМІСТ..............................................................................................................................2
ВСТУП.............................................................................................................................4
РОЗДІЛ І. ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ЯК ОСНОВНА КАТЕГОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ КОНВЕНЦІЙ......................................................................................13
1.1. Теорії еквівалентності в перекладознавстві: стан дослідженості проблеми.........................................................................................................................13
1.2. Еквівалент як рівень мікроодиниці тексту.......................................................36
1.3. Співвідношення перекладознавчих категорій "адекватність" та
"еквівалентність" у перекладі конвенцій................................................................46
1.4. Методологічні засади дослідження еквівалентності в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій.........57
Висновки до розділу І........................................................................................60
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ КОНВЕНЦІЙ..............63
2.1. Особливості текстів конвенцій як різновиду міжнародних договорів.........63 2.1.1. Конвенція як вид правового договору, що регулює міжнародні
відносини...................................................................................................................63
2.1.2. Мова міжнародних договорів........................................................................68
2.2. Специфіка та філософська парадигма перекладу конвенцій........................76
2.3.Особливості перекладу конвенцій як текстів офіційно-ділового стилю......89
Висновки до розділу ІІ....................................................................................102
РОЗДІЛ ІІІ. ДОСЯГНЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ В ПЕРЕКЛАДІ КОНВЕНЦІЙ З АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ УКРАЇНСЬКОЮ.......................................................................................................106
3.1. Способи досягнення еквівалентності в перекладі лексичних одиниць текстів конвенцій з англійської та французької мов українською...................107
3.2. Лексичні трансформації в перекладі конвенцій з англійської та французької мов українською..............................................................................121
3.3. Еквівалентність у перекладах граматичних категорій англійських та французьких текстів конвенцій українською мовою.........................................134
3.4. Практична модель перекладу текстів міжнародних конвенцій.................156
Висновки до розділу ІІІ..................................................................................186
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................................189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................................196
ДОДАТКИ...................................................................................................................218 Додаток А.Авторський переклад Європейської конвенції про правову допомогу у кримінальних справах.................................................................................................219
Додаток Б.Термінологічний глосарій текстів міжнародних конвенцій.................258
Додаток В. Словник перекладознавчих термінів.....................................................270

ВСТУП

Еквівалентний переклад міжнародних конвенцій відіграє важливу роль в інтеграційних процесах України та формуванні іміджу держави на міжнародній арені. Попри численні спроби перекладознавців дослідити теорії еквівалентності, наукове тлумачення інтерпретаційних підходів досі залишається неповним, а дилема феноменів "адекватність" та "еквівалентність" не є до кінця вирішеною.
Актуальність теми. У представленому дисертаційному дослідженні вперше в українському перекладознавстві розглядаються та комплексно аналізуються питання, що обумовлюють специфіку та критерії якості українських перекладів англомовних та франкомовних текстів конвенцій Ради Європи та ООН. За умов світової інтеграції утворюються численні міжнародні організації, активно розвиваються відносини, які регулюються та регламентуються в міжнародних договорах, що веде до підписання значної кількості конвенцій, переклад яких необхідний для встановлення та підтримання двосторонніх та багатосторонніх відносин із урядами іноземних держав. У свою чергу, міжмовна еквівалентність – одне з базових і достатньо складних понять теорії перекладу – дозволяє судити про його успішність.
Найбільші проблеми еквівалентного перекладу текстів конвенцій пов’язані з пошуком якомога точніших відповідників, застосуванням коректних трансформацій при передачі лакун, юридичних термінів, зі збереженням імперативності, точності та інтенції змісту, відтворенням тексту функціонально та стилістично рівноцінного оригіналу.
Питання досягнення еквівалентності двох текстів, тексту оригіналу і тексту перекладу, а також їхніх фрагментів постало давно. Ще перекладач Етьєн Доле в XIV ст. та А. Тайлер у XVIII ст. склали досить суперечливі списки вимог до перекладу. Достатньо переглянути відомий перелік Т. Сейворі (1968), в якому вимоги взаємно виключають одна одну: 1) переклад повинен передавати слова оригіналу; 2) переклад повинен передавати думки оригіналу; 3) переклад повинен читатися як оригінал; 4) переклад повинен читатися як переклад; 5) переклад повинен відображати стиль оригіналу; 6) переклад повинен відображати стиль перекладача; 7) переклад має читатися як твір, сучасний оригіналові; 8) переклад має читатися як твір, сучасний перекладачу; 9) переклад може припускати доповнення та скорочення; 10) переклад не повинен припускати доповнень та скорочень. У науці про переклад станом на сьогоднішній день не склалося однозначного розуміння еквівалентності.
Керуючись зазначеними факторами, можна зрозуміти, що актуальність перекладознавчого дослідження, матеріали та результати якого представлені у нашій дисертаційній роботі, підсилюється нагальною потребою напрацювання необхідної теоретико-методологічної та практичної баз знань, які б сприяли вирішенню проблеми нееквівалентності офіційних перекладів текстів міжнародних конвенцій, адже, порівнюючи їх з оригінальними англомовними та франкомовними версіями, можна простежити вживання русизмів, некоректний вибір відповідників, перекручування смислу положень у зв’язку зі здійсненням перекладу лише з однієї іноземної версії конвенції та неврахуванням іншої оригінальної версії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковим пріоритетом якої є вивчення методології перекладу з огляду на жанрово-стилістичну диференціацію перекладного матеріалу, напрацювання та введення до широкого практичного застосування сучасного теоретичного інструментарію. Дисертаційна робота виконана в рамках планової теми названої кафедри (спеціальність 10.02.16) та наукової теми, що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації" (номер державної реєстрації 06 БФ 044-01). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 25.12.2011 року, протокол № 5.
Мета дисертації: дослідити феномен, поле та межі еквівалентності в українських перекладах текстів міжнародних конвенцій, укладених англійською та французькою мовами.
Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання:
- дослідити наявні в перекладознавстві теорії еквівалентності;
- встановити співвідношення перекладознавчих категорій "адекватність" та "еквівалентність";
- простежити та узагальнити особливості перекладу текстів конвенцій;
- виявити способи досягнення еквівалентності в українських перекладах англомовних і франкомовних текстів міжнародних конвенцій;
- простежити спільні і відмінні риси в текстах оригіналу та перекладу конвенцій;
- узагальнити результати аналізу теоретико-методологічних джерел, запропонувати своє бачення теорії еквівалентності на прикладі перекладу конвенцій.
Мета і завдання дослідження сформульовані у відповідності з ключовими позиціями теоретико-методологічної бази дисертації, заснованої на працях таких відомих учених, як В. Н. Комісаров, О. І. Чередниченко, О. Д. Швейцер, Я. І. Рецкер, О. В. Федоров, В. С. Виноградов, В. Г. Гак, Л. К. Латишев, В. В. Сдобніков, О. В. Петрова, іноземних учених-перекладознавців – Дж. Кетфорда, О. Каде, В. Коллера, Ю. Найди, Р. Якобсона, Г. Єгера, М. Бейкер. Переклад текстів конвенцій став об’єктом лінгвістичних студій у роботах В. І. Карабана та Л. М. Черноватого. Докладно про вокабуляр, що широко використовується у міжмовній комунікації, написано в книзі Н. М. Антонюк і К. К. Краснолуцького "International Organisations". Композиція текстів міжнародних договорів та основи їх перекладу викладені в посібнику І. І. Борисенко, Л. І. Євтушенко і В. В. Дайнеко "English in International Documents and Diplomatic Correspondence". Крім того, для дослідження цієї теми однаково важливу роль відіграють праці, присвячені компаративістиці: "Порівняльна граматика англійської та української мов" А. Е. Левицького і "Порівняльна лексикологія англійської та української мов" Л. Г. Верби. Тема стала об’єктом дослідження таких дисертаційних робіт як "Лексико-граматичні трансформації у перекладі міжнародно-правових документів" (на матеріалі двосторонніх іспансько-українських міждержавних угод) І. С. Орлової (2006 р.), "Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі" Б. В. Стасюка,"Міжмовна термінологічна омонімія як проблема термінографії і перекладу" (на матеріалі німецької та української юридичних терміносистем) О. А. Шаблій.
Об’єктом дослідження є українські переклади оригіналів текстів англомовних та франкомовних конвенцій Ради Європи та ООН.
Предметом дослідження виступають способи, за допомогою яких досягається еквівалентність в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій, з урахуванням стилістичних особливостей, композиції цього типу документів.
Матеріалом дослідження виступають англомовні та франкомовні тексти конвенцій Ради Європи та ООН і їхні офіційні переклади. Загалом опрацьовано 12000 сторінок матеріалу. Зокрема, до джерел ілюстративного матеріалу були включені англомовні та франкомовні версії та офіційні переклади українською мовою Європейської конвенції про правову допомогу у кримінальних справах, Європейської конвенції про громадянство, Конвенції проти корупції, Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину, Конвенції про передачу засуджених осіб, Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, Європейської конвенції про видачу правопорушників, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами та властями, Конвенції про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру, Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом.
Методи дослідження. На основі власного перекладацького досвіду, методу комплексного перекладознавчого аналізу, який включає прийоми порівняльного, семантичного, стилістичного, трансформаційного аналізу, досліджено перекладознавчу категорію "еквівалентність", вивчено конвенції як складову міжнародних договорів офіційно-ділового стилю. В дослідженні використано універсальний метод пізнання ‒ порівняльний, який виражається в порівнянні текстів оригіналів та їхніх перекладів, філософський метод ‒ герменевтичний (спосіб тлумачення змісту конвенцій); вузькопрофільні методи: трансформаційний ‒ застосування перекладацьких трансформацій, граматичний і стилістичний аналізи текстів, за допомогою яких встановлюються спільні та відмінні риси текстів оригіналів та перекладів. Із загальнонаукових методів використано: аналітичний (досліджено різні підходи та теорії перекладу), опис ‒ зазначено ознаки конвенцій, індуктивний метод ‒ на окремих прикладах описано всі конвенції.
Наукова новизна одержаних результатів. У рамках проведеного дослідження вперше було:
- комплексно проаналізовано теорії еквівалентності, що існують у перекладознавстві, описано їхні переваги та недоліки;
- розкрито співвідношення перекладознавчих категорій "адекватність" і "еквівалентність" у контексті перекладу конвенцій;
- подано детальний аналіз текстів конвенцій у філософській, лінгвістичній та юридичній площинах;
- системно опрацьовано у перекладознавчому аспекті особливості перекладу текстів конвенцій як документів офіційно-ділового стилю;
- доведено дієвість ієрархічних теорій еквівалентності в процесі перекладу текстів конвенцій;
- розроблено нову практичну модель перекладу конвенцій, в основу якої покладено принцип ієрархічних моделей еквівалентності та функціональний підхід, що в результаті дало можливість виокремити такі рівні: текстотвіврний, модально-оцінний, естетичний, крос-культурний та інтердисциплінарний.
Наукова новизна отриманих результатів відбита у таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Ієрархічна модель еквівалентності, застосована до перекладу міжнародних конвенцій, передбачає виділення низки послідовних текстових рівнів і забезпечує досягнення високого ступеня відповідності оригіналу і перекладу на максимально можливій кількості рівнів.
2. Еквівалентність на рівні мікроодиниці тексту досягається через вибір перекладацького відповідника, який передає безпосередньо концепт, вербалізований у контекстуально вжитій лексемі оригіналу.
3. Еквівалентність є передумовою адекватного перекладу текстів конвенцій, оскільки дозволяє забезпечити рівноцінність перекладу щодо оригіналу за максимально можливою кількістю текстових характеристик, тобто на текстотвірному, модально-оцінному, естетичному, крос-культурному та інтердисциплінарному рівнях.
4. Статус мови міжнародного договору юридично не закріплений. Офіційними мовами Ради Європи визначено англійську та французьку мови, які також входять до офіційних мов Організації Об’єднаних Націй. З огляду на автентичність двох версій текстів конвенцій їхні офіційні переклади повинні відповідати як англомовним, так і франкомовним текстам оригіналів.
5. Еквівалентність є родовим поняттям різноманітних відношень типу рівності. Переклад конвенції слугує оптимальним вирішенням ряду діалектичних протиріч, пов’язаних із тотожністю ‒ рівністю ‒ еквівалентністю. Це правовий переклад, сутність якого полягає у крос-культурному та інтерлінгвальному комунікативному акті.
6. Специфіка перекладу конвенцій як документів офіційно-ділового стилю зумовлена стандартизованим типом мовлення, клішованістю, збереженням імперативності, чіткості та точності викладу інформації. Синтаксичні особливості текстів конвенцій полягають у застосуванні тавтології та розгалужених складних речень, і, відповідно, збереженні паралелізму та тема-рематичних зв’язків у їхніх перекладах. Особливості перекладу конвенцій з англійської та французької мов українською спричинені вживанням юридичних термінів переважно у першому значенні, вербономінативними сполуками, міжмовними омонімами та міжстильовими фразеологізмами.
7. Еквівалентність в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій, на основі ієрархічної моделі еквівалентності, досягається на лексичному, граматичному, прагматичному рівнях та на рівні тексту.
8. Практична модель перекладу текстів міжнародних конвенцій є сукупністю керівних положень, дотримання яких необхідне для створення у майбутньому еквівалентних перекладів конвенцій, які у сьогоднішньому вигляді мають багато огріхів та неточностей в їхніх офіційних версіях. Вона розроблена на основі ієрархічної моделі еквівалентності та з урахуванням функціонального підходу. Практична модель містить такі рівні: текстотвірний, модально-оцінний, естетичний, крос-культурний та інтердисциплінарний.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що розроблені нами концепції перекладацької передачі текстів англомовних та франкомовних конвенцій є внеском до загальної теорії перекладу. Використання висновків та узагальнень дисертаційної роботи сприяє уточненню та вирішенню дискусійних моментів перекладацьких теорій, присвячених дослідженню понять "еквівалентність" та "адекватність". Крім того, завдяки дослідженню особливостей перекладу текстів конвенцій ця робота вносить нові аналітичні надбання у сферу перекладу юридичних текстів. Результати здійсненого дослідження поглиблюють розуміння феномена "еквівалентність" та розкривають специфіку малодосліджених аспектів перекладу конвенцій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що напрацьований у ході дисертаційного дослідження теоретично-методологічний та практично-перекладацький матеріал може використовуватися безпосередньо в перекладацькій діяльності Міністерства закордонних справ України у ході перекладу конвенцій, а також у навчальному процесі: у таких нормативних курсах, як "Теорія та практика перекладу", "Порівняльна стилістика", а також у спецкурсах "Жанрові теорії перекладу", "Інтерпретація тексту", "Семантико-стилістичні проблеми перекладу текстів різних жанрів" та у межах спецкурсу з особливостей перекладу юридичних текстів.
Апробація дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації розкрито у доповідях, виголошених на IV Міжнародній науково-практичній конференції "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції "Міжкультурна комунікація: мова-культура-особистість" (Острог, 2012), І Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації" (Острог, 2012), Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених "Людина і соціум у контексті проблем сучасної філологічної науки" (Київ, 2012), ХХІ Міжнародній наукові конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2012), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Мова і культура" (Новосибірськ, 2012), Міжнародній конференції "Вітчизняна та зарубіжна наука на початку другої декади ХХІ століття" (Київ, 2013), Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених "Мова, свідомість, художня творчість, інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій" (Київ, 2013).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 6 одноосібних статтях, опублікованих у фахових виданнях України, а також в одній статті, опублікованій у закордонному виданні.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, одного теоретичного та двох практичних розділів, висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. У додатках наведено авторський переклад Європейської конвенції про правову допомогу у кримінальних справах, термінологічний глосарій текстів міжнародних конвенцій та словник перекладознавчих термінів. Обсяг дисертації становить 275 сторінок, із них 195 ‒ основного тексту.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Унаслідок комплексного перекладознавчого дослідження, здійсненого у межах цієї дисертаційної роботи, було підтверджено актуальність аналітичних напрацювань у сфері вивчення перекладацької еквівалентності в текстах міжнародних конвенцій та на прикладах численних напрацювань доведено, що проблема досягнення еквівалентності в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій безпосередньо пов’язана з юридичною та дипломатичною складовими цих текстів та їхньою належністю до офіційно-ділового стилю.
2. Застосувавши компаративний та індуктивний аналізи, із використанням аналітичного та герменевтичного філософських методів було виконано всі поставлені на початку дисертаційного дослідження завдання, які допомогли вирішенню проблеми еквівалентності в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій. Для практичного розв’язання проблеми запропоновано практичну модель перекладу міжнародних конвенцій.
3. Відповідно до поставлених завдань дисертаційної роботи було проаналізовано існуючі теоретичні праці в сучасному перекладознавстві, сформульовані науковцями різних шкіл та в різний час. Проте, всі ці теоретичні напрацювання передбачають розгляд явища еквівалентності на основі однієї певної моделі перекладу або підходу: інформативна, комунікативна, ситуативна моделі, семіотичний, семантичний, функціональний підходи. В практичній площині під час перекладу неможливо застосувати одночасно всі теорії еквівалентності, а при виборі однієї будуть втрачені інші важливі аспекти, що внеможливить досягнення повної перекладацької еквівалентності. Всебічно цей феномен було досліджено в ієрархічних теоріях еквівалентності, які полягають у виділенні в змісті тексту ряду послідовних рівнів, що відрізняються за характером інформації, яка передається від джерела до реципієнта. Таким чином, всебічність полягає в тому, що в кожній ситуації еквівалентність досягається на максимально можливій кількості її рівнів.
4. Еквівалентність на рівні мікроодиниці тексту досягається через вибір перекладацького відповідника, який передає безпосередньо концепт (культурно марковане багатомірне поняття, що об’єктивується різноярусними мовними засобами), вербалізований у контекстуально вжитій лексемі оригіналу. Наприклад, у текстах конвенцій англійський концепт "authorities" та, відповідно, французький "autorités" актуалізують субфрейми "державно-політична влада" та "влада у структурних підрозділах", тому перекладаються як "влада", імплікуючи владу Президента України та Верховної Ради України, або "судова влада", імплікуючи судові інстанції та правоохоронні органи.
5. Еквівалентність є передумовою адекватного перекладу текстів конвенцій, оскільки дозволяє забезпечити рівноцінність перекладу щодо оригіналу за максимально можливою кількістю текстових характеристик.
6. Статус мови міжнародного договору юридично невизначений та незакріплений. Надання мові певного статусу – це результат практичного застосування положень певного договору. Офіційними мовами Ради Європи визначено англійську та французьку мови, які також належать до числа офіційних мов Організації Об'єднаних Націй. Питання офіційного перекладу міжнародних договорів урегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2006 року № 353 “Про затвердження порядку здійснення офіційного перекладу багатосторонніх міжнародних договорів України на українську мову”, відповідно до якої офіційні переклади текстів конвенцій ‒ це компетенція Міністерства закордонних справ України. З огляду на автентичність двох версій текстів конвенцій, їхні офіційні переклади повинні відповідати як англомовним, так і франкомовним текстам оригіналів.
7. Переклад текстів конвенцій розглядається крізь призму філософського вчення про тотожність ‒ рівність ‒ еквівалентність. Еквівалентність становить родове поняття різнорідних відношень рівності. Умови нерозрізнюваності в перекладі, при яких текст однією мовою визнається еквівалентним тексту іншою мовою, зводяться до трьох головних вимог. По-перше, вихідний текст та текст перекладу повинні мати рівні комунікативно-функціональні властивості, тобто "поводити себе" відносно однаковим чином у сферах носіїв вихідної мови та носіїв мови перекладу. По-друге, в міру, допустиму в межах першої умови, вихідний текст та текст перекладу повинні бути максимально аналогічні один одному в семантико-структурному відношенні. По-третє, при всіх відхиленнях, що компенсуються, між вихідним текстом та текстом перекладу не повинні виникати семантико-структурні розходження, що є недопустимими в перекладі. Таким чином, переклад конвенції слугує оптимальним вирішенням ряду діалектичних протиріч, це правовий переклад, сутність якого полягає у крос-культурному та інтерлінгвальному комунікативному акті.
8. Специфіка перекладу конвенцій як документів офіційно-ділового стилю зумовлена стандартизованим типом мовлення, клішованістю, збереженням імперативності, чіткості та точності викладу інформації. Синтаксичні особливості текстів конвенцій полягають у застосуванні тавтології та розгалужених складних речень, і, відповідно, збереженні паралелізму та тема-рематичних зв’язків у їхніх перекладах. До особливостей перекладу конвенцій з англійської та французької мов українською належать уживання юридичних термінів переважно у першому значенні, вербономінативні сполуки, міжмовні омоніми та міжстильові фразеологізми.
9. Еквівалентність в українських перекладах англомовних та франкомовних текстів міжнародних конвенцій на основі ієрархічних теорій еквівалентності досягається на лексичному, граматичному, прагматичному рівнях та на рівні тексту. До способів досягнення еквівалентноcті в перекладі рівня лексичних одиниць конвенцій віднесено: віднайдення словникового відповідника, транскодування (транскрибування, транслітерування, змішане транскодування і адаптивне транскодування), калькування, контекстуальні заміни та описовий переклад. На лексичному рівні виявлено перекладацькі трансформації за параметром рівня мовної системи, які поділяються на формальні та формально-змістові. Способи досягнення еквівалентності в перекладі лексичного рівня текстів конвенцій з англійської та французької мов українською представлені такими лексичними трансформаціями: конкретизацією, генералізацією, додаванням, вилученням, заміною та пермутацією. На граматичному рівні еквівалентність досягається за допомогою граматичних трансформацій – змін граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі, тобто за допомогою синтаксичного уподібнення або дослівного перекладу, членування речення, об’єднання речень та граматичних замін форми слова, частини мови чи члена речення. На рівні тексту, який у випадку з конвенціями збігається з прагматичним рівнем, у зв’язку з відмінністю структур англійської, французької та української мов еквівалентність у перекладах текстів конвенцій забезпечується лексичними, граматичними та стилістичними трансформаціями, тобто поєднанням названих вище рівнів.
10. Практична модель перекладу текстів міжнародних конвенцій передбачає керівні положення, дотримання яких необхідне для створення у майбутньому еквівалентних перекладів конвенцій, які у сьогоднішньому вигляді містять багато огріхів та неточностей у їхніх офіційних версіях. Її розроблено на основі ієрархічних теорій еквівалентності та з урахуванням функціонального підходу. Практична модель вмістила такі рівні: текстотвірний, модально-оцінний, естетичний, крос-культурний та інтердисциплінарний. Сутність текстотвірного рівня полягає в тому, що всі речення, які утворюють лінійний ланцюг, слугують відправним пунктом мети висловлювання чи свого роду фразовим зачином для кожного наступного тематичного відрізку тексту перекладу, а також для цілих абзаців. На прикладі конвенцій відправна точка обумовлюється структурою цього типу документів офіційно-ділового стилю таким чином, що одиницями перекладу конвенцій виступають саме її структурні елементи: преамбула, яка може містити перелік держав, які її підписали, та виклад цілей, які спонукали до її підписання; статті та заключні положення, які уточнюють повноправних членів відповідної конвенції, кількість підписаних автентичних копій, мови, якими її було укладено, місце та дату підписання. Варто підкреслити, що текстотвірний рівень однаковий для всіх мов. Для текстотворення конвенцій характерні довгі речення, розгорнуті періоди з розгалуженим сполучниковим зв’язком, з прикметниковими і дієприкметниковими зворотами, інфінітивними конструкціями, вставними виразами, структура яких чітко відображена і в українських перекладах. Нерідко речення складається з відрізків, кожен із яких виражає закінчену думку, оформлений в окремий абзац, але не відділений від інших крапкою, а входить формально до структури одного речення. Для текстотворення конвенцій характерний поділ на: а) інтродуктивний комунікативний блок, який призначений для того, щоб забезпечити тло для сприйняття основної інформації тексту, представлене преамбулою, б) основний комунікативний блок, де міститься інформація, з метою якої створювався текст, представлений основним текстом конвенції, який поділяється на глави, статті та пункти. В основному комунікативному блоці викладаються загальні положення, принципи, предмет, правила дії конвенції та сфера суспільних відносин, яку регулює конвенція, в) заключний комунікативний блок, в якому реалізується логічне завершення інформації, закладеної в інтродуктивному та основному комунікативних блоках, представлений заключними положеннями конвенції, застереженнями, денонсацією, умовами приєднання до конвенції, датою набрання чинності. Модально-оцінний рівень простежується у тому, що перекладач висловлює ставлення автора до того чи того феномену, тобто згоду чи незгоду процесуального плану. Модально-оцінний рівень вибудовується культурною традицією, яка зумовлює певне світобачення автора. Естетичний рівень у текстах конвенцій передбачає ясність, точність, однозначність, лаконічність, нормативність, мовностилістичну довершеність правового акта як еталонні якості юридичного тексту. Крім того, естетичний рівень передбачає виникнення певних емоцій унаслідок опрацювання адресатом інтелектуальної інформації, що виступає вторинним продуктом емоційного ефекту. Естетична проблема у мові конвенцій нерозривно пов’язана з проблемою становлення та розвитку офіційно-ділового стилю. Використання еcтетики пов'язане з її основною функцією. Саме функцією-роллю текстів конвенцій пояснюється необхідність еквівалентної передачі естетичної функції у перекладах. Це виражається в підкресленні урочистості та важливості правочину, додержання офіційності та еталонності, що передається через удавання до тавтології, широке використання архаїзмів та герундія. Особливу увагу на естетичну функцію потрібно звертати під час перекладу преамбул та заключних положень конвенцій. Більше того, естетичний рівень простежується в тому, що оригінали, як зазначається в самих текстах конвенцій, є однаково автентичними, тобто конвенції Ради Європи представлені двома мовами ‒ англійською та французькою, і серед автентичних текстів конвенцій ООН також присутні англійська та французька версії, які мають однакову юридичну силу. На основі проаналізованих офіційних перекладів ми дійшли висновку про те, що вони зроблені лише з англійської мови. Естетичний рівень виявляє себе у досягненні повного балансу між перекладами різних версій текстів, як англійської так і французької, адже офіційний переклад двомовних та багатомовних текстів конвенцій може бути лише один. Крос-культурний рівень полягає в адекватному розумінні культурного тексту. Наприклад, у більшості європейських країн прокуратура знаходиться при судовій гілці влади, тому в положеннях конвенцій про міжнародні доручення зустрічаються формулювання "judicial authorities" та, відповідно, "autorités judiciaires", тобто "судові органи", що є специфікою європейської правової культури. В українських реаліях прокуратура не належить до жодної гілки влади, а є незалежною системою органів. Тому, з метою уникнення проблем через розбіжність культур, варто вживати в перекладі "компетентні органи", тобто використовувати трансформацію генералізації. Або: англійський концепт "legal capacity" та французький "personnalité juridique" можуть мати два українські відповідники-реалії: "правоздатність" та "правосуб’єктність". В українській правовій культурі правоздатність – це передбачена нормами права здатність особи мати суб’єктивні юридичні права і виконувати суб’єктивні юридичні обов’язки. Правоздатність є складовою ширшого поняття "правосуб’єктність", що означає передбачену нормами права здатність особи бути учасником правовідносин. Отже, не знаючи особливостей української та європейської правових культур, можна зазнати комунікативної невдачі, або й навіть проблем на міжнародному рівні. Інтердисциплінарний рівень передбачає інтерпретацію текстів як репрезентантів певної дисципліни. Мова конвенцій як спеціальна "субмова" має свій власний зміст і низку специфічних якостей. Більше того, переклад конвенцій є міждисциплінарним намаганням, навички якого можна вивчити та розвинути, опанувавши значення латинізмів, які вживаються в текстах такого типу. Наприклад, загальнопоширений принцип, формулювання якого часто зустрічається при перекладі конвенцій Ради Європи ‒ "non bis in idem" ‒ означає, що “особа не може двічі притягатися до відповідальності за вчинення одного злочину”; або часто вживаний принцип "habeas corpus", який широко використовується в текстах конвенцій ООН, означає "cудовий наказ про передачу заарештованого в суд на предмет належного судового розгляду".
11. Напрацьований у ході дисертаційного дослідження теоретично-методологічний та практично-перекладацький матеріал відкриває великий потенціал для розширення концептуально-методологічної бази програм цілої низки перекладознавчих та загальнофілологічних курсів, таких як, наприклад, жанрові теорії перекладу, теорія і практика перекладу, теорія інтерпретації текстів, стилістика і переклад. Крім того, розроблена практична модель перекладу міжнародних конвенцій сприятиме створенню їхніх еквівалентних офіційних перекладів і може слугувати основою для запровадження різноманітних практичних студій із перекладу юридичних текстів та базою для створення нової функціонально-ієрархічної теорії еквівалентності, яка буде універсальною та застосовуватиметься під час перекладу текстів усіх жанрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Теоретичні джерела

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: Учеб. пособие для студ. филол. и лингв. ф-тов высш. учеб. заведений / И. С. Алексеева. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 352 с.
2. Алимов В. В. Юридический перевод / В. В. Алимов, Ю. В. Артемьева. – М.: ЛКИ, 2008. – 160 с.
3. Антонюк Н. М. Інтерпретація юридичної термінології в контексті іноземномовного перекладу / Н. М. Антонюк // Вісник Академії адвокатури України 1(17), 2010. – С. 158‒160.
4. Антонюк Н. М. Міжнародні організації: навчальний посібник (англ. та укр. мовами) / Н. М. Антонюк, К. К. Краснолуцький. – В.: Нова книга, 2004. – 240 с.
5. Антонюк Н. М. Міжнародні технології навчання правничої термінології у змісті іноземномовного перекладу / Н. М. Антонюк // Вісник Академії адвокатури 1(14) України, 2009. – С. 222‒227.
6. Апель К.-О. Трансцедентально-герменевтичне поняття мови / К.-О. Апель // Питання філософії. ‒ 1997. ‒ № 1. – С. 69‒72.