КОМУНІКАТИВНА ЛЕГІТИМАЦІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ : КОММУНИКАТИВНАЯ легитимация образования в глобальном контексте

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОМУНІКАТИВНА ЛЕГІТИМАЦІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • КОММУНИКАТИВНАЯ легитимация образования в глобальном контексте
  • Кол-во страниц:
  • 174
  • ВУЗ:
  • ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені К. Д. УШИНСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені К. Д. УШИНСЬКОГО



    На правах рукопису
    УДК: 370.2+100

    САКУН АЙТА ВАЛДУРОВНА


    КОМУНІКАТИВНА ЛЕГІТИМАЦІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
    за спеціальністю 09.00.10 філософія освіти




    Науковий керівник:
    доктор філософських наук,
    професор Кавалеров А.І.


    Одеса - 2009






    ЗМІСТ РОБОТИ

    ВСТУП................................................................................................................3
    Розділ 1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЗРОСТАННЯ ВПЛИВУ ОСВІТИ
    НА СУСПІЛЬСТВО...........................................................................................9
    1.1. Легітимація освіти в її комунікативності..................................................10
    1.2. Концепції соціальної функції сучасної освіти в контексті
    феномена глобалізації........................................................................................29
    1.3. Право на освіту як предмет філософії освіти...........................................58
    Висновки першого розділу................................................................................74

    Розділ 2. КОМУНІКАТИВНА ФІЛОСОФІЯ ЯК ЗАСАДА ОБҐРУНТУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ФУНКЦІЇ ОСВІТИ.......................77
    2.1. Розвиток освіти в умовах «суспільства ризиків».....................................79
    2.2. Становлення особистості як мета сучасної освіти...................................102
    2.3. Поняття ідеальної комунікативної спільноти і визначення
    громадянської функції освіти............................................................................119
    2.4. Концепт «відкрита комунікація» як методологічний підхід
    до філософії освіти.............................................................................................142
    Висновки другого розділу.................................................................................160
    ВИСНОВКИ........................................................................................................162
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................165








    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Впровадження в Україні домовленостей, визначених Болонськими угодами, супроводжується значним розширенням освітнього простору. Це відбувається в умовах усесвітньої економічної, культурної і політичної інтеграції на багатонаціональній основі, глобалізації — зі всіма її позитивними і негативними сторонами. Одній з актуальних гуманітарних, усвідомлених в соціології, педагогіці, філософії науки і філософії освіти проблем, стає проблема гармонізації національних освітніх систем, які в процесі «європеїзації» як гомогенізації освіти ризикують втратити національну ідентичність. Метою Болонського процесу є не тільки економічні імперативи, а й створення спільної європейської ідентичності, де окрема людина легітимно має визначати себе.
    Освіта як організований процес трансляції знань та залучення людини до культурних надбань безпосередньо пов’язана з практикою формування людини як особистості, що, маючи знання про світ, повинна персонально визначатися стосовно прийнятної для неї практики в цьому світі. Моральність, духовність, відповідальне відношення стають визначальними характеристиками випускника класичного університету, а не власника освітнього мінімуму.
    Справа полягає в тому, що освіта, заснована на домінуванні практичних дисциплін, вже має певний реалізований моральний принцип, до якого залучають індивіда, автоматично залишаючи його особисто за межами морального вибору. Персональна відповідальність випускника навчального закладу, де домінує праксеологічне відношення до світу, обмежується правильністю практичного виконання запропонованих йому для засвоєння методів діяльності. Приймаючи, що навчання, яке здійснюється у межах інституціоналізованої освіти це спеціально організований, цілеспрямований і керований процес взаємодії вчителів і учнів, спрямований на засвоєння знань, умінь і навичок, треба вказати на принципову необхідність формування уміння критичного ставлення до засвоюваних знань, умінь та навичок. Тобто людина, яка здатна вибудовувати відношення до знань, осмислюючи, перевіряючи, при цьому нічого не змінюючи в їх змісті, стає здатною формувати знання про знання, власне пізнавати саму себе. Сьогодні актуальна теоретична рефлексія прийомів освоєння комунікативних систем, сприяючих інтеріоризації як корисних повсякденних, так і теоретичних дисциплінарних знань, які обумовлюють успішність соціальних практик.
    Осмислення глобалізаціїних процесів (освітянськими, економічними, історичними, правовими, соціологічними, демографічними, географічними та ін. студіями) є неможливе без застосування філософії. Потребою вивчення освіти в контексті глобалізації, залучення до комунікативних систем, до знань, за допомогою яких здійснюється регуляція взаємин, поведінки людей в сучасних соціальних умовах, і обумовлене наукове завдання даного дослідження, яке полягає у осмисленні комунікативної легітимації освіти в контексті глобалізації з теоретичних позицій філософії освіти.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках тематики наукових досліджень кафедри філософії та соціології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського «Інноваційність в методології та технології наукового та соціального пізнання» (затверджена на засіданні вченої ради університету, протокол № 5 від 25.12.2008 року), якою передбачено вивчення людської діяльності в аспекті трансляції знань і передачі культурного досвіду.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обгрунтування комунікативної легітимації освіти в контексті глобалізації.
    Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі:
    - проаналізувати сучасний досвід легітимації освіти;
    - дослідити процес становлення освітнього простору, який пов’язаний з феноменом глобалізації, та виявити специфіку соціальних функцій освіти в сучасному суспільстві;
    - визначити зв’язок соціальних функцій освіти зі змістом освітнього процесу в контексті глобалізації;
    - розглянути правові засади освіти як процесу;
    - розкрити вплив усвідомлення феномену «суспільства ризиків» на комунікативну легітимацію в освітньому процесі;
    - застосувати концепт відкритої комунікації як методологічний підхід філософії освіти;
    - обґрунтувати за допомогою концепції «ідеальної комунікативної спільноти» актуалізацію громадянської функції освіти.
    Об’єкт дослідження - становлення освітнього простору у динаміці процесів глобалізації.
    Предмет дослідження - освітній процес як комунікативна легітимація в контексті глобалізації.
    Методи дослідження. Дослідження здійснювалося на основі наукового аналізу з використанням принципів об’єктивності, системності, рефлексивності історичного і порівняльного аналізу, казуальності, конструктивної критичності.
    Визначальним для даного дослідження став метод реконструктивної рефлексії, за допомогою якого було розкрито зв’язок легітимних соціальних функцій освіти зі змістом освітнього процесу.
    За допомогою принципу об’єктивності внаслідок аналізу досвіду легітимації освіти у межах Болонського процесу було виявлено феномен зростання впливу освіти на суспільство, яке перебуває у процесі глобалізації. Принцип системності застосовувався при дослідженні концепцій, що визначають соціальні функції освіти. У межах історичного і порівняльного аналізу було впроваджено дослідження права на освіту як предмета філософії освіти. Принцип казуальності використовувався при обґрунтуванні визначення особистості метою сучасної освіти. Застосування принципу конструктивної критики дозволило здійснити редукцію та інтерпретацію поняття «ідеальної комунікативної спільноти» у якості концепту філософії освіти, виявити громадянську функцію освіти.
    Наукова новизна одержаних результатів. Це перше в сучасному українському філософському дискурсі дисертаційне дослідження, в якому з теоретичних позицій філософії освіти дано обгрунтування комунікативної легітимації в контексті глобалізації .
    Наукова новизна одержаних результатів відбивається в наступних аспектах:
    Вперше:
    - сформульовано поняття «ідеальна комунікативна спільнота» у якості концепту філософії освіти, що дозволило обґрунтувати актуалізацію громадянської функції освіти в умовах глобалізації та усвідомлення суспільством себе як «суспільства ризиків»;
    - розглянуто як предмет філософії освіти комунікативне співтовариство, що дозволило виявити у ньому в межах моделі «від проблеми до проблеми» знання, які набувають статусу раціональних, зрозумілих відповідей на осмислені питання, а сама комунікативна легітимація постає як така, що самореалізує етичні норми та узасадничує їх;
    уточнено:
    - поняття соціальної функції освіти як форми встановлення єдності наукової та суспільної раціональності у контексті феномену глобалізації; освіта у своїй осно­ві відповідає соціокультурному континуу­му, в якому вона реалізується, а також тенденціям його розвитку.
    - що етичні норми детермінують комунікативну легітимність в освітньому процесі та визначають її відкритість;
    - принципи нової етики, етики відповідальності, яка б виконувала функцію критичної або легітимуючої інстанції і здійснювала контроль за розвитком сучасного суспільства. Прийняття засадничої норми комунікативної етики (визнання потреб інших, як загальнозначущих, за умови гармонізації їх з власними під час аргументативного дискурсу) дозволяє гармонізувати діяльність суб’єктів педагогічного процесу, зокрема, як розумного та здатного до порозуміння з навколишнім соціальним і природним світом.
    дістало подальшого розвитку:
    - теорія гуманістичної педагогіки, яка визначає за мету педагогічного процесу формування самодостатньої особистості шляхом упровадження у систему її визначень форми освітньої взаємодії ліберальну легітимацію, орієнтовану на визнання значимості індивіда як вищої моральної цінності та комунікативної інстанції соціального життя;
    - доповнено методологічні засоби філософії освіти здобутками комунікативної філософії, концептом «суспільство ризиків», поняттям «ідеальна комунікативна спільнота».
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути застосовані як методологічний інструментарій вивчення трансформацій освіти в єдиному освітньому просторі, який формується у зв’язку з процесом становлення міжнародного освітнього простору в умовах суспільства, що глобалізується та усвідомлює себе як «суспільство глобальних ризиків».
    У методичному застосуванні в педагогічній практиці може використовуватися концепція освітнього процесу як комунікативної легітимації.
    Матеріали дослідження, висновки, обґрунтування можуть запроваджуватися у навчальному процесі при читанні курсів і спецкурсів із філософії, філософії освіти, теорії та історії педагогіки, соціальної філософії.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на наукових, теоретичних семінарах, засіданнях кафедри філософії та соціології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, а також знайшли відображення в доповідях на міжнародних наукових, науково-практичних, науково-теоретичних та всеукраїнській науково-теоретичній дистанційній конференціях: «Інновації в технології та методології наукового пізнання» (Одеса, жовтень 2006 р.), «Культура и экономика» (Донецьк, березень 2008 р.), «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, травень 2008 р.), «Традиція та інновація в науці та освіті» (Одеса, жовтень 2008 р.), «Інтелект. Особистість. Економіка» (Донецьк, січень 2009 р.), «Філософія освіти як методологічна основа реформування Школи» (Дніпропетровськ, жовтень 2009 р.)
    Публікації. Основні ідеї та положення дисертації висвітлені в публікаціях, що вміщені у провідних наукових фахових виданнях України, загальним обсягом 3 друкованих аркуші. Всі публікації є авторськими, серед них 4 статті, решта тези та матеріали доповідей конференцій.
    Структура дисертаційної роботи та її обсяг. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які поділяються на сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг - 174 сторінки. Список використаних джерел - 110 найменування, нараховує 10 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у осмисленні комунікативної легітимації освіти в контексті глобалізації з теоретичних позицій філософії освіти.
    Здійснене дослідження дає можливість в узагальнено-теоретичній формі зробити такі висновки:
    1. Глобальні проблеми сучасності співвідносяться з соціокультурною і ціннісною переорієнтацією людської діяльності, яка реалізується в конкретних соціальних механізмах. Змінюються функції освіти, загальнийгуманітарні і професійні пріоритети, її місце у всій системі суспільного життя, по відношенню до всього соціуму. Відбулося суттєве розширення ролі і значущості освіти в індустріальному (а потім - інформаційному) суспільстві, зокрема як чинника соціалізації та світоглядної орієнтації особистості. Розширення світоглядних функцій освіти зробило необхідним включення тих чи інших філософських принципів безпосередньо до педагогічної теорії та практики.
    2. Вихід на практичний рівень вирішення основних освітніх проблем вже не на рівні елітарної, а на рівні масової школи привів до появи різноманітних шкіл та напрямків у педагогічній теорії та практиці. Адже навіть незначні відмінності на теоретичному рівні давали при практичній розробці технологій навчання різні методи, а відтак - і педагогічні школи. Це змушувало останні для обґрунтування власної самодостатності і оригінальності своїх концепцій звертати особливу увагу на тонкощі філософсько-освітньої методології.
    3. Бурхливий соціальний та науково-технічний розвиток суспільства в XX ст. поставив нові освітні проблеми, які неможливо було вирішити традиційними методами. Експериментальний пошук у сфері освіти часто примушував до виходу за рамки класичної освітньої парадигми. Це також стимулювало зрощування філософських та педагогічних систем на основі обґрунтування нових технологій навчання та виховання. Якщо раніше при всіх відмінностях педагогічні школи все ж концентрувалися навколо кількох основних філософсько-освітніх концепцій, то створене в XX ст. розмаїття концепцій, шкіл вже не піддається суворій науковій класифікації. Виникає феномен, який може бути визначено як освітній плюралізм.
    4. Визначаючи зв’язок легітимних соціальних функцій освіти зі змістом освітнього процесу, можна побачити, що реально вказаний вище плюралізм далеко не завжди був на користь людству. Одним з його продуктів були тоталітарні філософсько-освітні системи. Проте в цілому плюралізм в освітній сфері відображав процеси диференціації, виокремлення, синтезу тощо. Відбулося технологічне урізноманітнення освітніх систем, яке здебільшого не виходило за межі гуманістичної системи цінностей.
    5. Розкриття впливу усвідомлення феномена «суспільства ризиків» (суспільство, що не має стабільності) на лібералізацію комунікації в освітньому процесі демонструє неприйнятність поширеного сьогодні тлумачення концепту біологізаторського еволюціонізму стосовно суспільства, який визначає закони, прийнятні для поведінки тварин такими, що (у світлі математичної теорії ігор економічної поведінки) розуміються як норма «стратегії стабільної еволюції» чи як норма оптимального примноження.
    6. В сучасному суспільстві змінюється акцент соціального дискурсу. На перше місце в сфері легітимованих інтересів громадськості виходять глобальні екологічні, біологічні та соціальні проблеми пов’язані з високим розвитком утилітаризованої науки. Теорія «суспільства ризику» загострює, актуалізує проблему зв’язку освіти і пануючої раціональності. Вирішення цієї проблеми, чи вірніше, суперечності між науковою і соціальною раціональностями може слугувати виходом з кризових ситуацій «суспільства ризику»
    7. Застосування концепту відкритої комунікації як методологічного підходу філософії освіти засвідчує, що у сучасних умовах лібералізації стратегічна дія має скеровуватись (наче регулятивними ідеями) засадничими принципами комунікативної спільноти і комунікативної дії. Основу такого підходу складає нестратегічний принцип транссуб'єктивності, який в комунікативному процесі, що відбувається в освітній сфері, визначає комунікативну поведінку таким чином, щоб так звана стратегія аргументації у дискурсі з самого початку мала б на меті досягнення консенсусу щодо смислу.
    8. Концепція «ідеальної комунікативної спільноти» виявляє, що в філософії освіти та освітній сфері на перший план виходять не просто відособлені філософські та педагогічні теорії, пов'язані між собою та реальною практикою освіти лише концептуально, а системні філософсько-освітні концепції, що в переважній більшості спираються на конкретну педагогічну практику. Цей взаємозв'язок філософсько-освітньої методології, педагогічної теорії та освітньої практики залишається головною ознакою сучасних освітянських процесів.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Андрущенко В. П. Педагогічна освіта України: Болонські виклики і напрями модернізації / В. П. Андрущенко // Практична філософія. 2004. - № 1. - С. 124128.
    2. Алексеев С. С. Философия права: История и современность. Проблемы, тенденции, перспективы / Алексеев С. С. М. : НОРМА, 1999. 329 с.
    3. Апель К. О. Ситуація людини як етична проблема. Комунікативна практична філософія / Апель К. О. ; пер. с нім А. М.Єрмоленко - К. : Лібра, 1999. 360 с.
    4. Апель К. О. Трансформация философии / Апель К. О. ; пер. с нім. В. Куренного, Б. Скуратова. М. : Логос, 2001. 344 c.
    5. Аристотель. Метафизика. Сочинения: в 4 т. / Аристотель [ ред. - сост. В.Ф. Асмус ]; пер. с древнегреч. М. : Мисль, 1976. Т.1. - 1976. 830 с.
    6. Афанасьев Ю. Н. Может ли образование быть негуманным? / Ю. Н. Афанасьев // Вопросы философии. 2000. - №7. C. 32-44.
    7. Ахиллеас Минтос. Будущее фундаментальных исследований в Европе. Фундаментальные исследования в современном инновационном процессе: организация, эффективность, интеграция / Ахиллеас Минтос. К. : «Феникс», 2004. С. 32-37.
    8. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Бек У.; пер. с нем. В. Сидельника, Н. Фьодоровой; послесл. А. Филиппова. М. : Прогрес - Традиция, 2000. 384 с.
    9. Бердяев Н. А. Смысл творчества. Опыт оправдания человека / Бердяев Н. А. М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. 678 с.
    10. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма / Бердяев Н. А. М. : Наука, 1990. 222 с. - (Репринторно воспроизведенное издание YMCA-PRESS).
    11. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание / Бернс Роберт.; пер. с англ.; под общ. ред. В. Я. Пилипского. - М. : Мысль, 1986. 422 с.
    12. Библер В. С. От наукоучения к логике культуры / Библер В. С. - М. : Политиздат, 1991. 278 с.
    13. Болонський процес у фактах і документах (Сорбона - Болонья - Саламанка - Прага - Берлін) [упоряд. : М.Ф. Степко., Я.Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В.В. Грубіянко, І. І. Бабин]. Київ - Тернопіль : Вид-во "Екон. думка" ТАНГ, 2003. 60 с.
    14. Бондаревская Є. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Є. В. Бондаревская // Педагогика. - 1997. - № 4. - С. 11-17.
    15. Буряк В. Актуальные проблемы философии. Методологические основания экономического знания, постиндустриальное общество, глобализация / Буряк В. Симферополь : Самохвалов, 2006. 127 с.
    16. Вельш В. Наш постмодерний модерн / Вельш В.; пер. з нім. А. Л. Богачова, М. Д. Култаєвої, Л. А. Ситніченко. К. : Альтерпрес, 2004. 328 с.
    17. Воловик В.І. Філософія педагогіки / В. І. Воловик. Запоріжжя : Просвіта, 2004. - 140 с.
    18. Всемирный историко-педагогический процесс. Концепции, модели, историография. [Текст] / под ред. Г. Б. Корнетова и В. Г. Безрогова. - М. : ИТОП, 1996. - 268,[2] с.
    19. Вульфсон Б. Л. Педагогическая мысль в современной Франции / Б. Л. Вульфсон. - М. : Мысль, 1983. 373 с.
    20. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас. - Львів, 2000. - 318 с.
    21. Гадамер Г. Г. Истина и метод: основы философии герменевтики / Гадамер Ганс Георг ; пер. с нем., общ. ред. и вступ. Б. Н. Бессонова. М. : Прогресс, 1988 699, [1] с.
    22. Галузинський В. М. Педагогіка та її теорія і історія / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. - К. : Вища школа, 1995. - 379 с.
    23. Істина і метод [Текст] / Г.-т. Тадамер ; пер. з нім. М. Кушніра. - Київ : Юніверс, 2000. - (Філософська думка). Т. 2 : Герменевтика II: Доповнення. Покажчики. - 478с.
    24. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. Философия природы / Гегель Г. В. Ф. ; пер. с нем. Огурцова А. П.; отв. ред. Е. П. Ситковский. - М. : "Мысль", 1975.- Т. 2. - 1975. - 695 с. - (Филос. наследие).
    25. Геллнер Э. Нации и национализм / Геллнер Э. ; пер. с англ. Т. В. Бердикова, М. К. Тюнькина; ред. и послес. И. И. Крупника. М. : Прогресс, 1991. 320 с.
    26. Гьосле В. Діалектика стратегічної та комунікативної національностей / Гьосле В. ; пер. з нім., примітки та післямова Анатолія Єрмоленка. Київ : Лібра, 2003. 248 с. (Практична філософія в сучасному світі).
    27. Давыдов В. В. Философско-психологические проблемы развития образования / В. В. Давыдов. - М. : МГУ, 1994. 278 с
    28. Дамміт М. Логічні основи метафізики / М. Дамміт. К. : Основи, 2001. 256 с.
    29. Дерябин Ю. С. Образование, наука и инновации: "финское чудо"? / Ю. С. Дерябин // Высшее образование сегодня. - 2003. - № 11. - С. 34-49.
    30. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / Дистервег А. ; пер. с нем. В. И. Аксьоновой. - М. : Учбедгиз, 1956. 375 с.
    31. Донцов Д. Дух нашої давнини / Д. Донцов. Дрогобич : Відродження, 1991. 341 с.
    32. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология / Гуссерль Эдмунд; пер. с нем. О. А. Сердюкова Москва : АСТ, 2000г. 502 с. (Логические исследования).
    33. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія / А. М. Єрмоленко - К. : Лібра, 1999. 488 с.
    34. Жадько В. А. Світоглядні основи морально-етичної свідомості / В. А. Жадько. Запоріжжя : ЗДІА, 1997. 105 с.
    35. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. Ильин. М. : Интрада. 1996. 255с
    36. Кант И. К вечному миру. Сочинения в 6-ти т. / Кант И. ; под общ. ред. В. Ф. Асмус и др. - М. : Мысль, 1966. - Т.6. 743 с.
    37. Кантор М. Понятийно-терминологическая система педагогики: Логико-методологические проблемы / Кантор И. М. ; предисл. М. Н. Скаткина - М. : Педагогика, 1980. 159 с.
    38. Киселев Н. Н. Философия экологии и мировоззренческие сдвиги современности / Н. Н. Киселев // Философская и социологическая мысль. 1996. - №1-2. - С. 30 48.
    39. Корсак К. В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія / Корсак К. В. ; за заг. ред. проф. Г. В. Щокіна. - К. : МАУП-МКА, 1997. - 208 с.
    40. Кримський С .Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський. К. : Парапан, 2003. 154 с.
    41. Лазарев В. С. Управление школой: теоретические основы и методы / В. С. Лазарев. - М. : ЦСИЭИ, 1997. 232 с.
    42. Лебедева М. Политикообразующие функции образования в современном мире / Лебедева М. // Мировая экономика и международные отношения. - 2006.-№10. С. 56-72.
    43. Лиотар Ж. Ф. Состояние постмодерна / Жан Франсуа Лиотар; пер. с фран. Н. А. Шматко. СПБ.: Алтея, 1998 160 с.
    44. Лукьянец В. С. Философия науки: тернистый путь в век глобализации / Лукьянец В. С. // Практична філософія. - 2001. - № 2 С. 140-151.
    45. Лук’янець В. С. Сучасний філософський дискурс: Оновлення методологічної культури: монографія / В. С. Лук’янець, О. М. Кравченко, Л. В. Озадовська. К. : Просвіта, 2000. 304с.
    46. Майоров А. Н. Элементы педагогического мониторинга и региональных стандартов в управлении / А. Н. Майоров, Л. Б. Сахарчук, А. В. Сотов. - Санкт-Петербург : ГУПМ, 1992. 456 с.
    47. Мамардашвили М. Философия это сознание вслух / М. Мамардашвили // Юность. 1988. - №12. С. 12-38.
    48. Мамардашвили М. К. Классический и неклассический идеалы рациональности / М. К. Мамардашвили Тбилиси : «Мцениереба», 1984. 352 с.
    49. Маркс К. К критике гегелевской философии права. Введение Сочинения: в 50 т. / К. Маркс, Ф.Энгельс ; пер. с нем. Г.В. Плеханова. М. : Политиздат, 1955. Т.1. - 430 с.
    50. Мілль Дж.Ст. Про свободу / Ст. Дж. Мілль; пер. з анг. А. Фридмана. К. : Основи, 2001. 463 с.
    51. Назарчук А. В. Этика глобализирующегося общества / А. В. Назарчук. М. : ДиректМедиа, 2002. 308 с.
    52. Образование в современном мире: состояние и тенденции развития [сб. ст. / под ред. М. И. Кондакова]- М. : Педагогика, 1986. 245, [2] с. (Человечество на рубеже ХХІ в.)
    53. Ожеван М. Фундаментальний характер випадковості та антропні принципи самоорганізації суспільства ризиків ” // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). Вип. №1. Вінниця, 2007. 126-134 с.
    54. Основные направления и тенденции развития педагогической науки в конце XIX - начале XX вв. - М. : Просвещение, 1980. 340 с.
    55. Оруэлл Дж. 1984” и эссе разных лет: роман и худож. публицистика / Джордж Оруэлл; пер. с англ. и комент. В. А. Чаликовой. М. : Прогресс, 1989. 377, [1] с.
    56. Пазенок В. Гуманістичний принцип сучасної філософії освіти / В. Пазенок // Філософія освіти. - 2005. - №1. - C. 52-73.
    57. Педагогика : [под. ред. Пидкасистого П. И.] - М. : Роспедагентство, 1995. 548 с.
    58. Педагогика : [под. ред. Бабанского Ю. К.] - М. : Просвещение, 1983. 479 с.
    59. Пелагеша Н. Є. Європейська ідентичність: зміст, функції, механізми формування / Н. Є. Пелагеша // Мультиверсум. Філософський альманах: 3б. наук. праць - Вип. № 60. - 2007. - С. 12-34.
    60. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. / И. Г. Песталоцци ; под ред. В. А. Ротенберг, В. М. Кларина. - М. : Педагогика, 1981. 278 с.
    61. Подласый И. П. Педагогика / И. П. Подласый. - М. : Владос, 1999. 473 с.
    62. Резанов В. В. Сумерки просвещения / В. В. Резанов. - М. : Наука, 1990. 351с.
    63. Різун В. В. Болонський процес як точка зустрічі двох Європ / В. В. Різун // День. - № 12 - 2005. - С. 14.
    64. Рижко В. А. Сучасні інновації в наукових і освітянських методологіях та практиках: напрямки та проблеми / В. А. Рижко // Наукові і освітянські методології та практики. 2004. - Вип.2. C. 17-32.
    65. Руссо Ж. Ж. Педагогические сочинения. В 2-х т. / Руссо Ж. Ж. ; под ред. Г. Н. Джибладзе. - М.: Политиздат, 1981. 352 с. (Пед. б-ка)
    66. Сафонов Ю. И. Роль и место высшего образования в духовной культуре развитого социалистического общества / Ю. И. Сафонов. - Томск : Издательство Томского университета, 1979. - 379 с.
    67. Сбруєва А. Болонський процес: пошуки шляхів підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти / А. Сбруєва // Шлях освіти. 2002. - №1. C. 18-21.
    68. Степин В. С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации / В. С. Степин // Вопросы философии. - 1989. - №10. - С. 3-18.
    69. Сухомлинский В. А. О воспитании. [Выд. из робот] .- 6-е изд. / Сухомлинский В. А. ; сост. С. Соловейчик - М. : Педагогика, 1988. 269, [1] с.
    70. Толстой Л. Н. Педагогические сочинения / Толстой Л. Н.; ред. М. Б. Храпченко и др. - М. : Мысль, 1989. - 458 с.
    71. Тур М. Г. Некласичні моделі легітимації соціальних інститутів: Монографія / Тур М. Г. К. : ПАРАПАН, 2006. 396 с.
    72. Ушинський К. Д. Вибрані твори в 2-х т. / К. Д. Ушинський; [под. ред. В. П. Орловської] - К. : Знання, 1983. 356 с.
    73. Фейербах Л. История философии. Собрание соч. в 3-х т. / Л. Фейербах ; пер. с нем. М. М. Григорьян. М. : Мысль, 1974. Т 1.- 1974. 485 с. (Философское наследие).
    74. Фрейре П. Формування критичної свідомості / Пауло Фрейре; пер. з браз. Т. Пошевалової. К. : ЮНІВЕРС, 2003. 170 с.
    75. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Юрген Хабермас ; пер. с нем., ред. Д. В. Скледнева, отв. ред. Б. В. Марков. М. : Издательство «Весь Мир», 2002. 144с.
    76. Хайдеггер М. Время картины мира / Хайдеггер М.; сост., пер. с нем., вступ. стат. и ком. В. В. Бибихина. М. : Республика, 1993. 447с. (Время и бытие: статьи и выступления).
    77. Хайдеггер М. Европейский нигилизм / Хайдеггер М.; сост., пер. с нем., вступ. стат. и ком. В. В. Бибихина. М. : Республика, 1993. 447с. (Время и бытие: статьи и выступления).
    78. Хиггинс Р. Седьмой враг. Человеческий фактор в глобальном кризисе / Хиггинс Р. ; пер. с англ. Т. И. Смирнова. М. : Прогресс, 1990. 178 с.
    79. Хесле В. Гении философии Нового времени / Хесле В.; пер. с - М. : Наука, 1992. 224 с.
    80. Шмитт К. Политическая теология: Сборник / К. Шмит; пер. с - М. : 2000. 274 с.
    81. Чуйко В. Л. Когнітивізм як об’єкт когнітології. Монографія / В. Л. Чуйко. Ніжин : Міланік”, 2007. 148 с.
    82. Юнг К. Психология бессознательного / К. Г. Юнг; пер. с нем. В. Бакусева, А. Кричевского, Т. Ребекко - М. : АСТ-ЛТД, Канон+, 1998. 400 с.
    83. Юнг К. Психологические типы / К. Г. Юнг; под общ. ред. В. Зеленского; пер. с нем. С. Лорис. - Санкт-Петербург : Ювента-М; Изд. фирма «Прогресс-Универс», 1995. - 253 с.
    84. Коменский Я.-А., Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И.-Г. Песталоцци. Педагогическое наследие / [сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский]. - М. : Просвещение, 1987. 412 с. (Б-ка учителя).
    85. Aggleton P. Deviance / P. Aggleton. London, New York : Tavistock Publ, 1988. 120 p.
    86. Aligisakis M. Labour disputes in Western Europe: Typology and tendencies / M. Aligisakis // International labour review. Geneva, 1997. vol. 136. N 1. P. 7394.
    87. Arendt H. Macht und Gewalt / H. Arendt Munchen, 1970. 370 p.
    88. Attias-Donfut C. Sociologie des generations: L’empreinte du temps / C. Attias-Donfut. Paris : Presse univ. de France, 1988. 249 p.
    89. Васhе І. Еuropeanisation and Ніgeher Еducation: Тоwards а Соre Сurriculum in Еuropean Studies? Рареr рresented to the ЕSRС/UACES Grouh and Seminar Series on the Europeanisation of British Politics and Policy-Making, Sheffield, 23 April, 2004. // In University of Sheffield, Department of Politics, Sheffield, UK. // http://aei.pitt.edu/1728/.
    90. Banach Cr. Reforma systemu edukacyi w polse wyzwania, szansk i zagro]enia / Cr. Banach. // Strategie reform oswiatowych w Polse na tle porywnawczym. - Warszawa: ELIPSA, 1999. - P. 39-42.
    91. Barnes B. The nature of power / B. Barnes. Cambridge: Polity Press, 1988. 221 p.
    92. Barry N. P. An introduction to modern political theory / N. P. Barry. London : Basingstoke; Macmillan, 1989. 309 p.
    93. Beck H. Ek-in-sistenz:.Positionen und Transformation dear Existenszphilosophie: Einf. in die Dynamic existentiellen Denkens / H. Beck. Frankfurt a. Main : Lang, 1989. 183 p.
    94. Bell D. The Cultural Contradictions of Capitalism / D. Bell. New York, 1976. 200 p.
    95. Beukel E. 'Educational Policy: Institutionalization and Multi-Level Governance // Svein S. Anderson and Kjell A. Eliassen. Making Policy in Europe. - 2nd Edition, London : Sage. - 2001. - P. 124-139.
    96. Brinton C. The anatomy of revolution / C. Brinton. New York : Vintage Books, 1965. 326 p.
    97. Brzezinski Z. Between Two Ages America’s Role in the Technotronic Era / Z. Brzezinski New York, 1970. 320 p.
    98. Charlier J. How European Integration is Eroding National Control over Educating Planning and Policy/ J. Charlier, S. Croche // European Education, vol. 37, no. 4. Winter. - 2006. - pp. 7-21 L.
    99. Cihon P. J. Labour and employment law / P. J. Cihon, J. O. Castagnera. Boston: PWC Kent, 1988. 666 p.
    100. .Clark T. Heidegger, Derrida and the Greek limits of Philosophy / T. Clark // Philosophy and literature. Baltimore, vol. 11. 1987. N 1. P. 7591.
    101. Claster P. Society against the state: Essays in political anthropology / P. Claster. New York: Zone, 1987. 218 p
    102. Fuchs E. Van der Hout R. Teaching the EU to Europeans - How can "old" and "new" Europe be brought together? / E. Fuchs // EUSA Ninth Biennial International Conference "The State of Teaching the European
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины