ПОЕТИКА ПОСТМОДЕРНОГО МИСТЕЦТВА УМБЕРТО ЕКО : Поэтика постмодерного ИСКУССТВА УМБЕРТО ЭКО



  • Название:
  • ПОЕТИКА ПОСТМОДЕРНОГО МИСТЕЦТВА УМБЕРТО ЕКО
  • Альтернативное название:
  • Поэтика постмодерного ИСКУССТВА УМБЕРТО ЭКО
  • Кол-во страниц:
  • 188
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ
    ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка


    На правах рукопису



    БУРМАЧЕНКО КИРИЛО ЮРІЙОВИЧ

    УДК 111.852




    ПОЕТИКА ПОСТМОДЕРНОГО МИСТЕЦТВА УМБЕРТО ЕКО

    спеціальність 09.00.08 – естетика




    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    філософських наук









    Науковий керівник:
    доктор філософських наук, професор,
    завідувач кафедри етики, естетики та культурології
    Панченко Валентина Іванівна





    Київ – 2012










    ЗМІСТ

    ВСТУП..................................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. ПОЕТИКА В КОНТЕКСТІ НОВОЇ КУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ……………….......................................................…….......……..12
    1.1. Поетика як предмет естетичної теорії…....................…........……..12
    1.2. Постмодерн у пошуках нової поетики……….................….......……….…29
    РОЗДІЛ 2. ФІЛОСОФСЬКО-ЛІТЕРАТУРНІ ВИТОКИ ПОЕТИКИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ........................................................................................…43
    2.1. Концепція «діалогічності» Михайла Бахтіна, як предтеча поетики конструктивного постмодернізму………….............…………...............……....43
    2.2. Теорія «інтертекстуальності» Юлії Крістевої.............................................67
    2.3. Ідея «Тексту» культури в філософії Ролана Барта…...……...................…80
    РОЗДІЛ 3. УМБЕРТО ЕКО ПРО СПЕЦИФІКУ ПОЕТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПОСТМОДЕРНУ ДОБУ............................................................95
    3.1. Проект «поетики» постмодернізму Умберто Еко...…....…....................…95
    3.2. Семіотика як поетика…....………………………………….......................121
    3.3. Інтертекстуальність як художня комунікація………........................……144
    ВИСНОВОК.....................................................................................................167
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................171








    ВСТУП

    Актуальність та доцільність дослідження. У часи Арістотеля та Горація поетикою називали вчення про словесне мистецтво загалом, сьогодні ж поетика є розділом теорії літератури, який пояснює на основі встановлених науково-методологічних передумов питання структури літературного твору, його поетичну форму та техніку, тобто засоби та прийоми поетичного мистецтва. У своєму історичному розвитку поетика як наука пройшла довгий шлях формування, змінюючи свій предмет і завдання: то звужуючись до переліку поетичних правил та прийомів, то розширюючись до меж історії літератури або естетики. Головним завданням поетики у всі часи було визначення межі між художнім твором і реальністю, проте спільною рисою для всіх напрямів поетики є те, що вони, досліджуючи художню літературу, намагаються сформувати теорію поетичного мистецтва в порядку встановлення науково доведених естетичних норм, або як догматичну декларацію творчих принципів, або ж як емпіричний аналіз поетичної структури художніх творів. У XX столітті виникає інше значення терміну «поетика». Це поняття фіксує розмежування в літературному процесі, а саме втілення в художніх творах креативних і методологічних установок та принципів окремих письменників, а також художніх напрямів і цілих епох. Щоправда, останнє значення поетики часто може отримувати спекулятивний характер, будучи спробую формування певної естетичної типології.
    Нові форми поетики другої половини ХХ – початку ХХІ століття намагаються виразити відчуття нової реальності в межах змін глобальної комунікації, інформаційного перенасичення та інтерпретації інформації. У наслідок цього відбувається переосмислення класичної поетики та основних категорій класичної естетики загалом, а також зміна методології естетичного пізнання. Нова методологія виявила характерні ознаки інформаційної епохи і надала можливість оперувати інформацією в її нових формах.
    Для постмодернізму характерним було руйнування традиційних уявлень про цілісність структури естетичного твору й естетичної системи сприйняття, в результаті чого під сумнів ставилися всі класичні категорії естетики. Постмодернізм синтезував теорію постструктуралізму, практику літературно-критичного аналізу деконструктивізму, художні прийоми сучасного мистецтва, та спробував обґрунтувати цей синтез як нове бачення світу. Італійський семіотик, автор нової поетики, історик культури, письменник, професор, медієвіст, журналіст та літератор Умберто Еко, у своїй філософії намагається відійти від основної парадигми постмодернізму, відмовившись від заперечення класичних категорій естетики. Еко наполягає на використанні класичних та некласичних теорій естетики й естетичних категорій для розуміння сучасного мистецтва. Також Умберто Еко вважає, що символічне сприйняття твору мистецтва пропонує, окрім прямого, першого інтерпретованого традиційного або лексичного значення, додаткове – вигадане значення. Це друге значення – непряме, адже воно має бути актуалізоване спеціально виведеним результатом адресата частково, але, не зважаючи на це, воно не є слабким і невизначеним. Епізод інтерпретується як символічний саме тоді, коли він не може бути інтерпретований з певною точністю. Суть символу – неоднозначність можливих інтерпретацій, він відкритий семіотичним переміщенням від одного інтерпретатора до іншого. Символ містить натяк на щось, що не може бути розшифроване раз і назавжди, інакше символ припинив би своє існування. У філософії культури Умберто Еко запропонована нова модель творчого оновлення сенсів культури на основі символічної уяви. Символічна уява допомагає ширше та яскравіше інтерпретувати отримувані повідомлення і є необхідним механізмом процесу семіозису.
    В епоху, коли життя в будь-якій його формі сприймається як текст, виникає поняття відкритого твору, що в поетиці Умберто Еко займає чи не найважливіше місце в процесі розуміння твору мистецтва та реальності загалом. Відкритий твір як поняття бере свій початок з теорії загальної інтертекстуальності, але має набагато ширші межі застосування. Своє визначення інтертекстуальності Еко формує в результаті опрацювання та переосмислення теорій Юлії Крістевої та Ролана Барта.
    Філософія Михайла Бахтіна вплинула на процес формування поетики постмодернізму та на нову методологію створення літературного тексту. Пройшовши через ряд перепотрактувань, ідеї Бахтіна отримали на даному етапі розвитку своє найповніше втілення в філософії Умберто Еко, сформувавши поетику конструктивного постмодернізму. Головна категорія поетики постмодернізму, інтертекстуальність, вперше була запропонована Крістевою в статті «Бахтін, слово, діалог і роман», в якій переосмислення діалогізму Бахтіна здійснювалося під впливом теорій постструктуралістської філософії інтерпретації.
    Постструктуралістський «Текст» – це нескінченні комбінації гетерогенних елементів, пов'язаних не стільки метафоричними та причинно-наслідковими, скільки метонімічними стосунками – стосунками взаємного зіткнення та перетікання, коли можливі будь-які інтерпретації поза межами класифікації. Подібну позицію займає Умберто Еко, який вважає, що одержувач повідомлення повинен не лише отримати інформацію, але й засвоїти її, інтерпретувати, використовуючи чисельні посилання на інші джерела.
    Умберто Еко створив філософську концепцію, яка володіє важливим теоретичним потенціалом і потужним семіотичним інструментарієм, який дозволяє по-новому зрозуміти нові важливі риси мистецтва, його творення та його іманентні механізми. Введені ним у вжиток терміни – «гіперінтерпретація», «ідеальний читач», «відкритий твір», «енциклопедія», тобто компендіум знань, якими володіє людина, – дозволили сформувати новий погляд на роль культурної ситуації в процесі семіозису. Філософія У. Еко суттєво вплинула на сучасну поетику та західну філософію культури, породивши хвилю дискусій про взаємозв'язок культури та мови.
    Теоретичний інструментарій, розроблений Умберто Еко, містить високий евристичний потенціал і дозволяє дати відповідь на запитання, які перед нами ставить сучасна європейська культура, відкриваючи одночасно продуктивні горизонти розгляду сучасної мозаїчної постмодерної ситуації, що склалася в межах глобальної комунікації. Саме аналіз інформаційних процесів та їхнього семіотичного механізму дозволив Еко запропонувати власне глибоке оригінальне прочитання специфіки подій, які відбуваються в постмодерній культурі періоду глобалізації.
    Важливу роль у розвитку категорій некласичної поетики відіграли теоретичні погляди представників постструктуралізму (Ю. Крістева, Р.Барт, М. Фуко), які описали нову методологію сприйняття світу як тексту, що надає можливість переосмислювати й інтерпретувати.
    Некласична поетика обґрунтовується в працях Р. Барта, М. Бахтіна, Ж. Деріда, У. Еко, Ю. Крістева, С. Ланге, Ж-Ф. Ліотара, М. Ріфатена. У межах цієї проблематики працює цілий ряд вітчизняних дослідників – І. Бондаревська, К. Васильєва, В. Герасимчук, Т. Гундорова, А. Жолковський, О. Забужко, Н. Кузьміна, І. Смірнова, Н. Фатєєва.
    Дослідженню поетики постмодернізму та її естетичному значенню присвячений цілий ряд праць вітчизняних дослідників: В. Бичкової, І. Кондакової, Л. Левчук, В. Личковаха, О. Наконечної, О. Павлової, В. Приходька, Д. Скальської. Теорія поетики постмодернізму є і в сучасному мистецтвознавстві, естетиці та культурології, досліджена в працях українських науковців – М. Бровка, А. Дорогої, І. Живоглядової, В. Панченко, О. Поліщук, І. Федорової, Р. Шульги та інших.
    Дослідженню наукової та художньої творчості Умберто Еко в українському та пострадянському просторі присвячені роботи А. Андрєєва, М. Васильєва, О. Гофман, В. Іванова, Д. Затонського, С. Козлова, О. Костюкович, М. Назарець, М. Прокоповича, Ю. Сабадаш, О. Солоухіна, А. Усманової, К. Чекалова та ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми КНУ ім. Т. Шевченка «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації.», науково-дослідницької роботи філософського факультету 11БФ041-01 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства», науково-дослідницької тематики кафедри етики, естетики та культурології.
    Мета дослідження: визначення естетичного змісту теорій та категорій поетики постмодернізму в процесі їхнього взаємодоповнення на прикладі розвитку теорії поетики Умберто Еко.
    Відповідно до окресленої мети визначаються такі завдання:
    - розглянути розвиток поетики в контексті нової культурної парадигми як предмет естетичної теорії.
    - дослідити етапи виникнення та формування поетики постмодернізму.
    - проаналізувати вплив «діалогічності» Михайла Бахтіна та теорії «інтертекстуальності» Юлії Крістевої на формування поетики конструктивного постмодернізму.
    - дослідити витоки семіотичного повороту в естетиці постмодернізму через теорію «Тексту» Ролана Барта.
    - визначити основні ідеї поетики постмодернізму Умберто Еко.
    - виявити своєрідність концепції відкритого твору Умберто Еко.
    - дослідити розвиток ідеї інтертекстуальності, як художньої комунікації в умовах сучасного культуротворчого процесу.
    Об'єктом дисертаційного дослідження: поетика постмодернізму.
    Предметом дослідження: теорія поетики постмодернізму в контексті філософії У. Еко.
    Теоретико-методологічна основа дослідження. Робота є філософсько-естетичним дослідженням. Застосовані в ній методи аналізу та підходи інтерпретації можна визначити як поліметодологію. Методологічне підґрунтя дослідження зумовлене складністю та гетерогенністю досліджуваного феномену. Під час написання роботи використовувалися історичний і порівняльно-історичний, діалектичний, герменевтичний, структурно-семіотичний та інтертекстуальний методи. У роботі велика увага надається розгляду специфіки категорій поетики постмодернізму. У дослідженні акцентується увага на таких категоріях, як «поетика», «семіотика», «Текст», «знак», «код», «відкритість», «інтерпретація», «інтертекстуальність».
    Наукова новизна дослідження. У дисертації вперше в вітчизняній науковій творчості здійснюється спроба дослідити взаємовплив теорій поетики М. Бахтіна, Р. Барта та У. Еко, розглянути формування семіотики як поетики, а також визначити специфіку поетики постмодернізму та проаналізуватия її основні теорії та категорії, їхній взаємовплив і взаємодоповнення. Наукова новизна дослідження конкретизується в таких основних положеннях, які пропонуються на захист:
    - проаналізовано теорію класичної поетики в основних етапах її розвитку, починаючи від поетики Арістотеля і завершуючи поетикою модернізму, що вказує на причини виникнення поетики класичного і конструктивного постмодернізму, а саме – на потребу повернення до наративної структури твору, відновлення взаємодії з реципієнтом твору мистецтва і впорядкуванні відношення між змістом і формою твору мистецтва. Встановлено, що конструктивний постмодернізм намагається відмовитися від парадигми поетики класичного постмодернізму, яка загострює питання, поставлені модернізмом, що призводить до спроб відмовитися від встановленої структури тексту, його трансформації в найрізноманітніші ігрові форми і виникнення нових форм подачі інформації.
    - виявлено вплив концепції «діалогічності» Михайла Бахтіна, і його філософії загалом, на формування і розвиток поетики конструктивного постмодернізму, а також доповнено дослідження процесу виникнення теорії «інтертекстуальності» Юлії Крістєви та показано важливість цієї теорії для виникнення теорії відкритого твору в поетиці конструктивного постмодернізму, та взаємопов’язаність теорії «інтертекстуальності» з ідеями поетики Михайла Бахтіна.
    - визначено основні характеристики «Тексту» як тексту культури в філософії Ролана Барта, такі як полісемічність, відсутність центру і некласифікованість, та його вплив на подальший розвиток поетики Умберто Еко в питаннях теорії відкритого твору і семіотичності поетики. Показано, що Ролан Барт здійснив семіотичний поворот в розвитку світової поетики.
    - досліджено використання Умберто Еко семіотики при створенні нової поетики конструктивного постмодернізму, що допомагає йому під час створення теорії інтертекстуальності та відкритого твору. Означена важливість введеного Умберто Еко поняття «культурний код», яке дає можливість виявити специфіку стереотипів прочитання наявних культурних текстів
    - досліджено взаємозв’язок теорії «інтертекстуальності» Умберто Еко, «діалогічності» Михайла Бахтіна, «інтертекстуальності» Юлії Крістєви та «Тексту» Ролана Барта.
    - Виявлено, що поетика конструктивного постмодернізму намагається вийти за межі таких категорій класичної семіотичної поетики, як комунікація, і перевести увагу з конкретного створеного знаку на процес його породження відійшовши від семіології до семаналіз, тобто до аналізу «Тексту».
    - розглянуто основну особливість інтертекстуальної теорії Умберто Еко, а саме – здатність художнього твору взаємодіяти з реципієнтом через комунікативно-семіотичне потрактування твору. Доведено важливість інтертекстуальності в процесі комунікації виходячи з ідей Умберто Еко та його спроб впорядкування символічно-візуальної системи мови.

    Теоретичне і практичне значення роботи. Робота є естетико-філософським аналізом розвитку поетики постмодернізму в межах сучасної культури. Це питання не є достатньо опрацьованим у вітчизняних дослідженнях. Враховуючи це, висновки даного дисертаційного дослідження мають науково-практичне значення при обговоренні питань сучасної постнекласичної поетики, філософії мови та проблем масової комунікації. Дослідження питань сучасної поетики допомагає в розробці нових методів розуміння та усвідомлення не тільки мистецтва, але й будь-якої інформації загалом. Це допомагає розширити розуміння трансформації сучасного естетико-художнього простору, використовуючи при цьому як класичну, так і новітню методологію опрацювання інформації. Теоретичні висновки можна використовувати під час вивчення феномену творчого процесу й естетичного сприйняття.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки та положення наукової новизни отримані автором самостійно. Усі публікації автора є одноосібними. Матеріал даної роботи можна використати під час вивчення дисциплін «Філософія», «Естетика» та «Історія зарубіжної культури» для студентів філософських факультетів у ВНЗ.
    Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на щорічних наукових конференціях «Дні науки філософського факультету» у 2010, 2011, 2012 рр. (Київ, Національний університет імені Тараса Шевченка), на міжвузівській науково-теоретичній конференції молодих науковців: «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення» (Житомир, Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2010 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Релігія, релігійність, філософія та гуманітарні знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти» (м. Рубіжне-Луганськ. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2010 р.).
    Публікації. Основні ідеї та положення відображені у п’яти статтях, які були опубліковані у фахових наукових виданнях України, та п’ятьох тезах опублікованих матеріалів конференцій.
    Структура та обсяг дисертації відповідають меті дослідження та відображають послідовність поставлених у роботі завдань. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), висновку та списку використаних джерел (192 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок. Обсяг основного тексту становить 170 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Повернувшись до наративності, поетика постмодернізму змогла впорядкувати формотворення тексту в літературі та відновити процес формування внутрішньої логіки розвитку сюжету, щоправда не без ускладнення структурної системи тексту. В межах нової поетики автор, читач і сам текст залежать один від одного та виховують один одного. Автор створює текст, який може існувати автономно, продовжуючи вести діалог з читачами, кожен з яких отримує від тексту те, що він, власне, й може отримати в залежності від свого соціолекту, від свого культурного коду. Нова форма тексту не має визначеного центру і саме тому може сприйматися довільно, приховуючи в собі багаторівневий наратив зі складною структурою, який є головною запорукою багатьох прочитань одного тексту. Умберто Еко описує процес інтертекстуальності в якому виникає відкритий твір. Відкритий текст може трансвормуватися в ефект тексту, що показуватиме звуження процесу інтертекстуальності в його межах та існування простого наративу в його структурі. Процес прочитання тексту зі складним наративом в своїй структурі, залежить від культурної енциклопедії читача, а повноцінно осягнути складний наратив може тільки ідеальний читач, тобто такий читач, який може зрозуміти закладений автором сенс тексту на прихованому рівні.
    Поняття коннотативності в філосоії Михайла Бахтіна, після процесу переосмислення, переростає в концепцію діалогічності, яка формує теорії гено-тексту Юлії Крістевої та Тексту Ролана Барта, що разом стало передумовою створення теорії інтертекстуальності в філософії Умберто Еко, чиє уявлення про поетику свормувало поетику крнструктивного постмодернізму. Сьогодні ж нові зміни в поетиці тяжіють до посилення гіпертекстуальності та до стилізації, але в основних своїх позиціях залишаються в межах поетики конструктивного постмодернізму.
    Якщо класична поетика, будучи наративною, декларувала творчі принципи та правила, то модерна поетика відмовилась від наративу та відкрила нові можливості для текстуальних експериментів. Відсутність наративності в тексті призвела до того, що читач навчився знаходити власні способи прочитання тексту і, відповідно, почав вимагати нову форму тексту, яка змогла б задовольнити його нові смаки та потреби. Кожен новий тип поетики розвивав і виховував свого нового читача. Сучасний читач, як це пояснив Михайло Бахтін, вимагає діалогу з текстом, який є потребою не тільки нового смаку читача, але і його соціально-екзистенційною потребою. Поетика класичного постмодернізму спочатку також намагається відмовитись від наративності, адже проголошувалось, що внутрішня суть постмодернізму полягає в заперечуванні наративу реалістичного дискурсу, причинно-наслідкової залежності сюжетних ліній та психологічної зумовленості, але зробити цього не може, оскільки поєднує різні літературні жанри тексту і розуміє механізм утворення як тексту, так і його окремих частин. Будь-яка розповідь визнається наративною і кожна з них формує загальне поле дискурсу. Як наратив, розповідь існує завдяки зв’язку з історією, що в ньому викладається, а як дискурс, вона існує завдяки своєму зв’язку з нарацією, яка її породжує.
    Поняття коннотативності в філософії Михайла Бахтіна після процесу переосмислення, переростає в концепцію діалогічності, яка формує теорії гено-тексту Юлії Крістевої та «Тексту» Ролана Барта, що разом стало передумовою створення теорії інтертекстуальності у філософії Умберто Еко, чиє уявлення про поетику сформувало поетику конструктивного постмодернізму. Крістева пояснює діалогічність, як взаємодію текстів, між якими, власне, і відбувається діалог. Така ідея була характерною для філософії деконструктивізму та класичного постмодернізму, але ідея смерті автора, призвівши до смерті суб’єкта, вказувала на те, що література починає віддалятися від читача, чи від людини загалом. Саме тому Умберто Еко, поєднавши теорію Юлії Крістевої – діалогу між текстами, та теорію Михайла Бахтіна – діалогу між суб’єктами через текст, створив теорію інтертекстуальності та відкритого твору, які поєднують у собі ці дві теорії. У ній мають значення як автор і читач, так і текст та міжтекстуальні відношення. Означені ідеї Михайла Бахтіна сформували основні напрямки розвитку поетики постмодернізму та багато в чому посприяли зміні уявлення про роль читача в літературознавстві. Його теорії знаходили своє продовження у філософських концепціях Юлії Крістева та Ролана Барта, але найповніше продовження вони знайшли у філософії Умберто Еко. У своїй філософії, Еко не надає такого значення автору, як це робить Михайло Бахтін, у якого автор повинен вивести основне діалогічне звучання твору, сформувати ідею наснажену духом, яка, власне, і буде спонукати до відкритості сприйняття, відкритості діалогу та виходу за межі матеріального (об’єктного) сприйняття твору мистецтва, твору мистецтва як співрозмовника, або ж звичайного співрозмовника. Умберто Еко ж вказує на важливість читача, який відкриває твір мистецтва кожен раз по-новому, в залежності від своїх знань (залежно від своєї енциклопедії). Проте більшість ідей цих мислителів якщо не тотожні за своїм змістом, то принаймні перегукуються.
    Умберто Еко показує складну наративну систему поетики конструктивного постмодернізму, яка не має однозначної форми і не піддається простій класифікації на новому етапі розвитку філософії постмодернізму. Поєднуючи поетику з семіотикою, Еко показує відкритість будь-якого твору мистецтва, будь-якого тексту для вільного розуміння, де кожен з них є символом з різними рівнями пояснення. Текст зі складним наративом може мати форму, яка, на перший погляд, немає чіткої структури, але від хорошого тексту подібне враження може виникати тільки за наявності дієвого та складного наративу. У поетиці конструктивного постмодернізму, текст має комунікативно-семіотичний характер, адже він починає сприйматися, як символ, який розпізнається та інтерпретується читачем. Для того, щоб створити враження відсутності структури, твір повинен володіти сильною внутрішньою структурою, а точність складного тексту забезпечує читача свободою.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Александрова А. В. Отчуждение как форма развития культуры / А. В. Александрова. – К.: Самватас, 1996. – 194 с.
    2. Алпатов В. М. Волошинов, Бахтин и лингвистика / В. М. Алпатов. – М.: Языки славянских культур, 2005. – 432 с.
    3. Андреев Д. А. Умберто Эко: взгляд в XXI век / Д. А. Андреев // Общественные науки и современность. – № 5. – М.: Президиум РАН, 1997. – С. 44-67.
    4. Андрухович Ю. Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода / Ю. Андрухович // Слово і час. – № 3, 1999. – С. 56-66.
    5. Андрухович Ю. Рекреації / Ю. Андрухович // Слово і час. – №1, 1997. – С. 257-268.
    6. Аристотель. Поэтика / Аристотель / [Пер. с древн. греч. Н. В. Брагимской, М. Л. Гаспарова] // Сочинения в 4 томах. Т. 4. – М.: Мысль, 1984. – 830 с.
    7. Асмус В. Ф. Немецкая эстетика ХVIII века / В. Ф. Асмус – М.: Искусство, 1962. – 359 с.
    8. Барт Р. Война языков / Р. Барт / [Пер. с фр. Г. К. Косикова] // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1996. – 640 с.
    9. Барт Р. Империя знаков / Р. Барт / [Пер. с фр. Я. Г. Бражниковой]. – М.: Праксис. – 2004. – 144с.
    10. Барт Р. Критика и истина / Р. Барт // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX—XX в.: Трактаты, статьи, эссе / [Пер. с фр. Г. К. Косикова]. – М.: МГУ, 1987. – 426 с.
    11. Барт Р. Мифологии / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика / [Пер. с фр. Г. К. Косикова]. – М.: Прогресс, 1996. – 640 с.
    12. Барт Р. Нулевая степень письма / Р. Барт / [Пер. с фр. Г. К. Косикова] // Семиотика. – М.: Радуга, 1983. – 320 с.
    13. Барт Р. Основы семиологии / Р. Барт / [Пер. с фр. Г. К. Косикова] // Структурализм: «за» и «против». – М.: Прогресс. – 1975. – 469 с.
    14. Барт Р. От произведения к тексту / Барт Р // Избранные работы: Семиотика. Поэтика– М.: Прогресс, 1989. – 642 с.
    15. Барт Р. Писать – непереходный глагол? / Р. Барт / [Пер. с фр. Г. К. Косикова] // Arbor Mundi Мировое древо Международный журнал по теории и истории мировой культуры. – Вып. II. – М., 1993. – С. 83-91.
    16. Барт Р. Удовольствие от текста / Р. Барт / [Пер. с фр. Г. К. Косикова] // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1996. – 640 с.
    17. Барт Р. S/Z / Р. Барт / [Пер. с фр. Г. К. Косикова и В. П. Мурат]. – M.: Академический Проект, 2010. – 394 с.
    18. Бархударов Л. С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода / Л. С. Бархударов. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.
    19. Баткин Л. О. постмодернизме и «постмодернизме»: О судьбе ценностей в эпоху после модерна / Л. О. Баткин // Октябрь. – № 10. – М., 1996. – С. 56-71.
    20. Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности / М. М. Бахтин // Собрание сочинений в 7 томах. Том 1. – М.: Русские словари, Языки славянской культуры, 2003. – 960 с.
    21. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики / М. М. Бахтин. – М.: Лабиринт, 2008. – 240 с.
    22. Бахтин М. М. Идиллический хронотоп в романе / М. М. Бахтин // Эпос и роман. – М.: Азбука, 2000. – 304 с.
    23. Бахтин М. М. Проблема исторической инверсии и фольклорного хронотопа / М. М. Бахтин // Эпос и роман. – М.: Азбука, 2000. – 304 с.
    24. Бахтин М. М. Проблемы творчества поэтики Достоевского / М.М. Бахтин. – СПб.: Алетейя, 1998. – 540 с.
    25. Бахтин М. М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве / М. М. Бахтин // Собрание сочинений в 7 томах. Том 1. – М.: Русские словари, Языки славянской культуры, 2003. – 960 с.
    26. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и ренессанса / М. М. Бахтин. – М.: Художественная литература, 1994. – 548 с.
    27. Бахтин М. М. Философия эстетики 1920-х годов / М. М. Бахтин. – М.: Директмедиа Паблишинг, 2006. – 800 с.
    28. Бахтин М. М. Фольклорные основы раблезианского хронотопа. / М. М. Бахтин // Эпос и роман. – М.: Азбука, 2000. – 304 с.
    29. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике. Греческий роман / М. М. Бахтин // Эпос и роман. – М.: Азбука, 2000. – 304 с.
    30. Бахтин М. М. Эпос и роман / М. М. Бахтин. – М.: Азбука, 2004. – 348 с.
    31. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Директмедиа Паблишинг, 2006. – 408 с.
    32. Бахтин М. М., Волошинов. В. Н. Антрополингвистика / М. М. Бахтин, В. Н. Волошинов. – М.: Лабиринт, 2010. – 256 с.
    33. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э.Бенвенист / [Пер. с фр. Ю. Н. Караулова]. – М.: Либроком, 2010. – 448 с.
    34. Бергсон А. Творческая эволюция / А. Бергсон / [Пер. с фр. В. А. Флеровой]. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 2006. – 384 с.
    35. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. – М.: Политиздат, 1990. – 413 с.
    36. Бордіяр Ж. Імплозія смислу в засобах інформації / Ж. Бордіяр / [Пер. з фр. В. Ховхун] // Симулякри і симуляція. – К.: Основи, 2004. – 230 с.
    37. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: Студії до феноменології Чужого. / Б. Вальденфельс / [пер. з нім. В.І.Кебуладзе]. – Київ: ППС-2002, 2004. – 206 с.
    38. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus / Л. Вітгенштайн // Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження / [Пер. з нім. Є. Попович]. – К.: Основи, 1995. – 311 с.
    39. Воскресенская М. А. Символизм как мировидение Серебряного века: Социокультурные факторы формирования общественного сознания российской культурной элиты рубежа ХІХ – ХХ вв / М. А. Воскресенская. – Томск: Изд-во Том. Ун-та, 2003. – 226 с.
    40. Выготский Л. С. Психология искусства. / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика, 1987. – 334 с.
    41. Гадамер Г.–Г. Актуальность прекрасного. / Г. –Г. Гадамер / [Пер. с нем. В. С. Малахова]. – М.: Искусство, 1991. – 368 с.
    42. Гадамер Г.–Г. Естетика і Герменевтика. / Г. –Г. Гадамер / [Пер з нім. В. Бабич] // Герменевтика і поетика. Вибрані твори. – К.: Юніверс, 2001. – С. 7-15.
    43. Гадамер Г.–Г. Истина и метод / Г.–Г. Гадамер / [Пер. с нем. Б. Н. Бессонова]. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с.
    44. Гаспаров М. Л. Бахтин в русской культуре XX века / М.Л. Гаспаров // Избранные труды в ІІІ томах. Т ІІ. – М.: Языки русской культуры, 1997. – 604 с.
    45. Гаспаров Б. М. Язык. Память. Образ. Лингвистика языкового существования / Б. М. Гаспаров. – М.: Новое литературное обозрение, 1996. – 352 с.
    46. Гегель Г. В. Ф. Лекции по эстетике. Книга первая / Г. В. Ф. Гегель / [Пер. с нем. Б. Г. Столпнера, П. С. Попова] // Сочинения в ХIV томах. Том ХII. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1938. – 494 с.
    47. Гегель Г. В. Ф. Лекции по эстетике. Книга вторая / Г. В. Ф. Гегель / [Пер. с нем. Б. Г. Столпнера, П. С. Попова] // Сочинения в ХIV томах. Том ХIII. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1940. – 363 с.
    48. Гегель Г. В. Ф. Лекции по эстетике. Книга третья / Г. В. Ф. Гегель / [Пер. с нем. Б. Г. Столпнера, П. С. Попова] // Сочинения в ХIV томах. Том ХIV. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1958. – 440 с.
    49. Герасимчук В. А. Філософський роман: Специфіка тексту / В. А. Герасимчук. – К.: Парапан, 2007. – 392с.
    50. Гессе Г. Письма по кругу / Г. Гессе / [пер. с нем. А. Науменко]. – М.: Погресс, 1987. – 400 с.
    51. Гірняк М. У пошуках значень, або Мандрівка лабіринтами думок Умберто Еко / М. Гірняк // Эко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. – Львів.: Літопис, 2004. – C. 5-20.
    52. Гораций. Оды. Эподы. Сатиры. Послания / Гораций / [пер. с древн. греч. М. Л. Гаспаров]. – М.: Художественная литература, 1970. – 479 с.
    53. Греймас. А. Ж., Фонтаний. Ж. Семиотика страстей. От состояния вещей к состоянию души Текст / А.Ж. Греймас, Ж. Фонтаний / [пер. с фр. И. Г. Меркуловой]. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 336 с.
    54. Гуменюк Т. К. Постмодерний дискурс «відсутності» / Т. К. Гуменюк // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. Наук. Праць. – К.: Вид. Центр КДПУ, 2000. – С. 75-81.
    55. Гундорова Т. Карнавальний постмодерн / Т. Гундорова // Зб. наукових праць: Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005. – С. 32-37.
    56. Гурко Е. Деконструкция: тексты и интерпретация. Деррида. Ж. / Е. Гурко. – Минск.: Экономпресс, 2001. – 320 с.
    57. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. / Э. Гуссерль / [Пер. с нем. А. В. Михайлова]. – М.: Академический проект, 2009. – 489 с.
    58. Гайдеґґер М. Гельдерлін та сутність поезії Э/ М. Гайдеґґер / [пер. з нім Т. С. Возняк] // Возняк Т. Тексти та переклади. – Фоліо: Харків, 1998. – С. 353.
    59. Делёз Ж. Логика смысла / Ж. Делёз / [Пер. с фр. Я. И. Свирского]. – М.: Academia, 1995. – 298 с.
    60. Деррида Ж. О грамматологии / Жак Деррида / [Пер. с фр. Н.С. Автономовой]. – М.: Ad Marginem, 2000. – 512 с.
    61. Дерріда. Ж. Письмо та відмінність. / Ж. Дерріда / [пер. с фр. В. Шовкун]. – К.: Основи, 2004. – 602 с.
    62. Дерріда. Ж. Цілі людини. / Ж. Дерріда / [Пер. з фр. С. О. Кошарний] // Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000. – 432 с.
    63. Деррида Ж. Позиции: беседы с Анри Ронсом, Юлией Кристевой, Жаном-Луи Удбином, Ги Скарпетта / Ж. Деррида / [Пер. с фр. В. В. Бибихина]. – М.: Академический проект, 2010. – 170 с.
    64. Джеймисон Ф. Постмодернизм или логика культуры позднего капитализма / Ф. Джеймисон / [Пер. с анг. А. А. Горных] // Философия эпохи постмодерна. – Минск,: Красико-принт, 1996. – С. 118 – 137.
    65. Дронова Е. М. Интертекстуальность и аллюзия: проблема соотношения / Е.М. Дронова // Язык, коммуникация и социальная среда: Сбор научн. трудов. – Вып. 3. – Воронеж: ВГУ, 2004. – С. 92-96.
    66. Ельмслев Л. Пролегомены к теории язика / Л. Ельмслев / [Пер. с анг. В. А. Звегинцева]. – М.: КомКнига. 2006. – 248 с.
    67. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / У. Еко / [Пер. з анг. Мар’яна Гірняк]. – Львів.: Літопис, 2004. – 384 с.
    68. Енциклопедія постмодернізму / [за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; пер. з анг. В. Шовкун]. – К.: Основи, 2003. – 503 с.
    69. Женетт. Ж. Повествовательный дискурс / Ж. Женетт / [Пер. с фр. Н. Перцова] // Фигуры: Работы по поэтике : в 2 томах. Том 2. – М.: Издательство им. Сабашниковых, 1998. – С. 60-282.
    70. Жукова Н. А. Елітарність як компонент культуротворення: досвід не класичної естетики: Монографія / Н. А. Жукова. – К.: Вид.: ПАРАПАН, 2010. – 244 с.
    71. Журавльова Т. В. Постмодерний філософський дискурс, як «терапевтична» ініціатива (в контексті філософської антропології) / Т. В. Журавльова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – № 66-67 – К., 2004. – С. 35-36.
    72. Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств / Д. В. Затонский. – Харьков.: Фолио; М.: ООО «Издательство ACT», 2000. – 256 с.
    73. Затонский Д. В. Постмодернизм в историческом интерьере / Д. В. Затонский. – № 3. – М.: Вопросы литературы, 1996. – С. 182-206.
    74. Зборовська Н. Літературний процес і завдання критики / Н. Зборовська // Слово і Час. – № 4. – К.,2004. – С. 3-7.
    75. Иванов В. B. Огонь и роза. Введение к «Имени розы» / В. В. Иванов // Иностранная литература. – № 8 – М.,1988. – С. 3-7.
    76. Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. П. Ильин. – М.: Итрада, 2004. – 270 с.
    77. Ингарден Р. Исследования по эстетике / Р. Ингарден / [Пер. с пол. А. Ермилова и Б. Федорова]. – М.: Иностранная литература, 1962. – 572 с.
    78. История красоты / [под ред. Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой]. – М.: Слово, 2007. – 440 с.
    79. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант / [Пер. с нем. Н. Лосского]. – М.: Мысль, 1994. – 591 с.
    80. Карасев Л. В. Сегодня и завтра. Постмодернизм и культура. Материалы «круглого стола» / Л. В. Карасев // Вопросы философии. – № 3. – М., 1993. – С. 15.
    81. Козловски П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия технического развития / П. Козловски. – М.: Республика, 1997. – 211 с.
    82. Колесников А. С. Философия и литература: современный дискурс / А. С. Колесник // История философии, культура и мировоззрение. – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. – С. 8-36.
    83. Компаньон А. Демон теории. Le demon de la theorie: Литература и здравый смысл / А. Компаньон / [Пер. с фр. С. Зенкина]. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2001. – 336 с.
    84. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог и роман. / Ю. Кристева. // Диалог. Карнавал. Хронотоп / [Пер. с фр. Г. К. Косикова]. – № 4. – Витебск.: Издательский центр Витебского государственного университета, 1993. – С. 143-158.
    85. Крістева Ю. Полілог / Ю. Крістева / [Пер. з фр. П. Таращука]. – К.: Юніверс, 2004. – 480 с.
    86. Кристева Ю. Разрушение поэтики. / Ю. Кристева / [Пер. с фр. Г. К. Косикова]. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – 656 с.
    87. Крістева Ю. Самі собі чужі. / Ю. Крістева / [Пер. з фр. З. Борисюк]. – К.: Основи, 2004. – 262 с.
    88. Кристева Ю. Текст романа / Ю. Кристева / [Пер. с фр. Б.П. Нарумова] // Избранные труды: Разрушение поэтики. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – С. 395-593.
    89. Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и как общая лингвистика. Часть I. Теория. / Б. Кроче / [Пер. с ит. В. Яковенко]. – М.: Изд. М. и С. Сабашниковых, 1920. – 172 с.
    90. Курицын В. Русский литературный постмодернизм / В. Курицын. – М.: ОГИ, 2000. – 288 с.
    91. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. Посібник / Л. Т. Левчук. – К.: Либідь, 1997. – 224 с.
    92. Лексикон нонклассики. Художественно-эстетическая культура XX века / [Под ред. В. В. Бычкова]. – М.: Рос. полит, энцикл., 2003. – 607 с.
    93. Лессінг Г. Е. Лаокоон / Г. Е. Лессінг / [Пер. з нім Б.М. Гавришкова, Є.А. Попович] // Мінна фон Барнгельм. Емілія Галотті. Лаокоон [Текст] : п`єси, трактати. – К.: Дніпро, 1976. – 320 с.
    94. Леш С. Соціологія постмодернізму / С. Леш / [Пер. з анг. Ю. Олійник]. – Львів.: Кальварія, 2003. – 344 с.
    95. Лиотар Жан-Франсуа. Состояние постмодерна. / Жан-Франсуа Лиотар / [Пер. с фр. Н. А. Шматко]. – СПб.: Алетейя, 2002. – 164 с.
    96. Лосев А. Ф. Предисловие к книге «Имена» П. А. Флоренского / А. Ф. Лосев // П. А. Флоренский. Имена. – Харьков.: «Фолио»; М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – С. 1-8.
    97. Лотман Ю. Выход из лабиринта / Ю. Лотман // Эко У. Имя розы. – М.: Книжная палата, 1989. – С. 468-481.
    98. Лотман Ю. М. Текст в тексте / Ю. М. Лотман // Избр. Статьи: В 3 томах. Том 1. Статьи по семиотике и топологии культуры. – Таллинн,: 1992. – С. 148-160.
    99. Лотман Ю. М., Успенский Б. А. «Письма...» Карамзина и их место в развитии русской культуры / Ю. М. Лотман., Б. А. Успенский // Карамзин. Н. М. Письма русского путешественника. – Ленинград.: Наука, 1987. – 576 с.
    100. Макінтайр Е. Після чесноти: Дослідження з теорії моралі / Е. Макінтайр / [Пер. з англ. В. Малахова]. – Київ: Дух і літера, 2002. – 436 с.
    101. Маньковская Н. В. Париж со змеями. (введение в эстетику постмодернизма) / Н. В. Маньковская. – М.: ИФРАН(ЦОП Института философии РАН), 1994. – 220 с.
    102. Маньковская Н. В. Эстетика постмодернизма / Н. В. Маньковская. – СПб.: Алетейя, 2000. – 347 с.
    103. Маритен Ж. Творческая интуиция в искусстве и поэзии / Ж. Маритен / [Пер. с фр. В. Гайдамака, И. Осиновская]. – Москва.: «Российская политическая єнциклопедия» (РОССПЄН). Книга света, 2004. – 400 с.
    104. Маршалл М. Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего / М. Маршалл / [Пер. с анг. И.О. Тюриной]. – М.: Академический проект, 2005. – 496 с.
    105. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / М. Мерло-Понти / [Пер. с фр. И. С. Вдовиной, С. Л. Фокина]. – М.: Ювента, 2004. – 609 с.
    106. Можейко М. А. Ризома / М. А. Можейко // Всемирная энцыклопедия: Философия / [Под редакцией А. А. Грицанова, М. А. Можейка]. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. – С. 646-648.
    107. Можейко М. А. Становление теории нелинейных динамик в современной культуре: сравнительный анализ синергетической и постмодернистской парадигмы / М. А. Можейко. – Минск.: Харвест, 2005. – 270 с.
    108. Мунэн Ж. Теоретические проблемы перевода. Перевод как языковой контакт / Ж. Мунэн / [Пер. с фр. Г. Туровера] // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М.: МО, 1978. – 250 с.
    109. Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музики / Ф. Ницше / [Пер. с нем. Г. А. Рачинского]. – СПб.: Азбука-класика, 2005. – 208 с.
    110. Озадовська Л.В. Мова у контексті діалогу / Л. В. Озадовська // Філософська думка. – № 3 – К.: Академперіодика, 2004. – С. 22-51.
    111. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс / Х. Ортега-и-Гассет / [Пер. с исп. А.Матвеева] // Восстание масс: Сб. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2003. – С. 213-268.
    112. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства / Х. Ортега-и-Гассет / [Пер. с исп. С. Л. Воробьева] // Эстетика. Философия культуры. – М.: Политиздат, 1991. – 445 с.
    113. Павлова О. Ю. Особливості гри уяви в епоху модерну / О. Ю. Павлова // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Збірник наук. праць. Випуск ІХ. Частина перша. – К., 2002. – С. 74-84.
    114. Панченко В. І. Мистецтво в контексті культури: Монографія / Панченко В. І. – К.: ТОВ Міжнародна фінансова агенція, 1998. – 192 с.
    115. Пахаренко В. Постмодерн / В. Пахаренко // Всесвітня література. –№ 5-6. – К., 2002. – С. 3-7.
    116. Пирс Ч. С. Логические основания теории знаков. / Ч. С. Пирс / [Пер. с анг. В. В. Кирющенко, М. В. Колопотина]. – СПб.: Лаборатория Метафизических Исследований философского факультета СПбГУ; Алетейя, 2000. – 352 c.
    117. Приходько В. В. Досвід як оновлення / В. В. Приходько // Філософська думка. – №5 – К., 2011. – С.51-60.
    118. Прокопов Д. Є. Історія філософії: s'attendre aux "limites de la philosophie" / Д. Є. Прокопов // Історія філософії: теорія та методологія (до 110-річчя від дня народження В.Ф. Асмуса): Збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – С. 120-123.
    119. Прокопович М. Дві мрії Умберто Еко / М. Прокопов. – № 3. – К.: Всесвіт, 1991. – С. 170 – 172.
    120. Рашкофф Дуглас. Медиавирус! Как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание / Дуглас Рашкофф // [Пер. с анг. Д .Борисов]. – М.: Ультра. Культура, 2003. – 369 с.
    121. Рікер П. Сам як інший / П. Рікер / [Пер. с фр. В. Андрушко, О. Серцова]. – К.: Дух і Літера, 2000. – 450 с.
    122. Рикёр. П. Время и рассказ / П. Рикёр / [Пер. с фр. Т. В. Славко] // Время и рассказ. В 3 томах. Конфигурации в вымышленном рассказе. Том 2. – М.: Университетская книга, 2000. – 224 с.
    123. Рорті Р. Прагматизм і філософія / Р. Рорті / [Пер. з анг. О. М. Соболь] // Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000. – 432 с.
    124. Рорти Р. Философия без оснований. / Р. Рорти / [Пер. с анг. М. Рыклин] // Философский прагматизм Ричарда Рорти и российский контекст. Сборник. Рос. акад. наук, Ин-т философии. – М.: Традиция, 1997. – 360 с.
    125. Руднев В. П. Энциклопедический словарь культуры XX века: ключевые понятия и тексты / В.П. Руднев. – М.: Аграф, 2003. – 608 с.
    126. Рыклин М. После конца истории / М. Рыклин // Независимая газета. – № 21. – М., 1996. – с. 18-22.
    127. Сабадаш Ю. С. Гуманізм як феномен італійської культури: Монографія / Ю. С. Сабадаш. – К.: ДАКККіМ, 2008. – 361 с.
    128. Сафронова Л.В. Постмодернистский текст: поэтика манипуляции / Л.В.Сафронова. – СПб.: Петрополис, 2009. – 212 с.
    129. Смирнов И.П. Бытие и творчество / П. П. Смирнов. – СПб.: Канун, 1996. – 192 с.
    130. Соболь О. М. Постмодерн і майбутнє філософії / О. М. Соболь. – К.: Наукова думка. – 1997. – 188 с.
    131. Соколов Б.Г. Маргинальный дискурс Деррида / Б. Г. Соколов. –СПб.: Изд. СПбГТУ, 1996. – 119 с.
    132. Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво. Прекрасне. Форма. Творчість. Відтворництво. Естет. Переживання / В. Татаркевич. – К.: Юніверс, 2001. – 368 с.
    133. Тодоров Ц. Теория символа / Ц. Тодоров / [Пер. с фр. Б. Нарумова]. – М.: Дом Интел. Книги, Рус. Феноменом. Об-во, 1998. – 408 с.
    134. Триков В. Йонеско Ежен. / В. Триков // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. В 2 томах. Том 1 / [За ред. Н. Михальської та Б.Щавурського]. – Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2005. – С. 690-691.
    135. Турчин В. С. По лабиринтам авангарда / В. С. Турчин. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – с. 248.
    136. Усовская Э. А. Постмодернизм / Э. А. Усовская. – Минск.: ТетраСистемс, 2006. – 252 с.
    137. Усманова А.Р. Умберто Эко: парадоксы интерпретации / А. Р. Усманова. – Минск.: Пропилеи, 2003. – 215 с.
    138. Флоренский П. А. Имена / П. А. Флоренский. – Харьков.: «Фолио»; М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – 448 с.
    139. Фридлендер. Г.М. Лессинг. / Г. М. Фридлендер. // Краткая литературная энциклопедия. В 9 томах. Том 4 / [под ред. А. А. Аникста, В. В. Виноградова, Н. К. Гудзкого, А. Ф. Ермакова, В. В. Жданова, Д. С. Лихачева, Ю. Г. Оксмана, Л. И. Тимофеева]. – М.: «Советская энциклопедия», 1967. – 1024 с.
    140. Фуко М. Археологія знання / М. Муко / [Пер. з фр. В. Шовкун]. – К.: Основи, 2003. – 326 с.
    141. Фуко М. Проблеми методу: Інтерв’ю з Мішелем Фуко / М. Фуко / [Пер. з фр. В. В. Лях] // Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000. – 432 с.
    142. Фуко М. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук / М. Фуко / [Пер. с фр. В. П. Визгина, Н. С. Автономовой]. – М.: 1977. – 408 с.
    143. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме / [Пер. с нем. В. В. Бибихина] // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 2003. – 552 с.
    144. Хайдеггер М. Поворот / М. Хайдеггер // Новая технократическая волна на Западе / [Пер. с нем. В. В. Бибихина]. – М.: Прогресс, 1986. – С. 85-92.
    145. Хасан У. Культура постмодернізму / У. Хасан / [Пер. с анг. Е. Г. Яковлев] // Вікно в світ. – № 5. – К.,1999. – с. 99-111.
    146. Чихольд Ян. Новая типографика. Руководство для современного дизайнера / Ян Чихольд / [Пер. с нем. Л. Якубсона]. – М.: Изд-во Студии Артемия Лебедева, 2011. – 244 с.
    147. Шестов Л. Достоевский и Ницше / Л. Шестов. М.: АСТ: АСТ Москва: Хранитель, 2007. – 220 с.
    148. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологи мировой истории: Гештальт и действительность / О. Шпенглер / [Пер. с нем. К. А. Свасьян]. – М.: Эксмо, 2009. – 800 с.
    149. Эко У. Быть интеллигентом в России – знак противостояния / [Пер. с итал. Е. Костюкович] // Лит. газ. – № 18. – М.,1998. – С. 14.
    150. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» / У. Эко / [Пер. с итал. Е. Костюкович]. – М.: Симпозиум, 2007. – 105 с.
    151. Эко У. Имя розы / У. Эко / [Пер. с итал. Е. Костюкович]. – М.: Книжная палата, 1989. – с. 7-424.
    152. Эко У. «Компьютер не убьет тебя – книга» / У. Эко / [Пер. с итал. Е. Костюкович] // Лит. газ. – N49. – М., 1994. – С. 7.
    153. Эко У. Маятник Фуко / У. Эко / [Пер. с итал. Е. Костюкович]. – СПб.: Симпозиум, 2000. – 764 с.
    154. Эко У. От игры к карнавалу/ У. Эко // Полный назад. «горячие войны» и популизм в СМИ / [Пер. с итал. Е. Костюкович]. – М.: Эксмо, 2007. – 141-149 с.
    155. Эко У. Открытое произведение / У. Эко / [Пер. с итал. А. Шурбелева]. – М.: Академический проект, 2004. – 384 с.
    156. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко / [Пер. с итал. А. Г. Погоняйло и В. Г. Резник]. – СПб.: Симпозиум, 2006. – 544 с.
    157. Эко У. Поиски совершенного языка в европейской культуре / У. Эко / [Пер. с итал. Анастасии Миролюбовой]. – СПб.: Александрия, 2007. – 423 с.
    158. Эко У. Поэтики Ждойса / У. Эко / [Пер. с итал. А. Коваля]. – СПб.: Симпозиум, 2006. – 496 с.
    159. Эко У. Роль читателя. Исследования по семиотике текста / У. Эко / [Пер. с итал. С. Серебряного]. – СПб.: Симпозиум, 2007. – 510 с.
    160. Эко У. Сказать почти то же самое. Опыты о переводе / У. Эко / [Пер. с итал. А. Коваля]. – СПб.: Симпозиум, 2006. – 576 с.
    161. Эко У. Шесть прогулок в литературных лесах / У. Эко / [Пер. с итал. А. Глебовской]. – М.: Симпозиум, 2002. – 288с.
    162. Эко У., Жан-Клод Карьер. Не надейтесь избавиться от книг! / У. Эко., Жан-Клод Карьер / [Пер. с фр Ольги Акимовой]. – М.: Симпозиум, 2010. – 336.с.
    163. Эпштейн М. Парадоксы новизны. О литературном развитии Х1Х-ХХ веков / М. Эпштейн. – М.: Советский писатель, 1988. – 416 с.
    164. Яценко И. И. Интертекст как средство интерпретации художественного текста: (На материале рассказа В. Пелевина «Ника») / И.И. Яценко // Мир русского слова. – № 1. – М., 2001. – С. 73-74.
    165. Dr. Beverley Southgate. Postmodernism in History: Fear or Freedom? / Southgate Beverley. – New York.: Routledge, 2003. – 224 р.
    166. Connor S. Postmodern Culture: An Introduction to Theories of the Contemporary / S. Connor. – Oxford: Blackwell, 1997. – 327 p.
    167. Deleuze G., Guattari F. A. Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia / G. Deleuze., F. Guattari. – London: Continuum, 2004. – 688 р.
    168. Eco Umberto. From Marco Polo to Leibniz: Stories of Intellectual Misunderstandings // Serendipities: Language and Lunacy. / Umberto Eco. New York: Columbia University Press, 1998. – p. 53-77.
    169. Eco Umberto. Kant And The Platypus: Essays On Language And Cognition. / Umberto Eco. – London.: Vintage, 2000. – 464 p.
    170. Hutcheon Linda. Eco’s Echoes. Ironizing the (Post) modern // Diacritics: A Review of Contemporary Criticism. – Vol.22. №1. – Baltimore, Maryland.: The Johns Hopkins University Press, 1992. – p. 2-16.
    171. Hutcheon Linda. Irony's Edge: The Theory and Politics of Irony / Linda Hutcheon. – London; New York.: Routledge, 1995. – 248 р.
    172. Hermann Kleber. Der Autor und sein Roman. Hinfuehrung zu Umberto Ecos «Der Neme der Rose», in Ecos Rosenroman. Ein Kolloguium, Hb.A..Haverkanp u A.Heit / Kleber Hermann – Muenchen.: Ein Kolloquium, 1987. – р. 19-59.
    173. Kristeva Julia. Desire in Language: A Semiotic Approach to Literature and Art / Julia Kristeva. – New York.: Columbia University Press, 1980 – 305 p.
    174. Kristeva Julia. Revolution in Poetic Language / Julia Kristeva. – New York.: Columbia University Press, 2004 . – 271 p.
    175. Murphy J. W. Cultural manifestations of postmodernism/ J. W. Murphy // Philosophy today. – Vol.30, № 4. – Celina., 1986. – р. 346-353.
    176. Owens C. The Discourse of Others: Feminists & Postmodernism / С. Owens // In The Anti-Aesthetic: Essays on Postmodern Culture. – Washington.: ed. H. Forest, Bay Press, 1983. – р. 57-82.
    177. Андрухович Ю. Повернення літератури? / Ю. Андрухович // Культурологічний часопис «Ї». «Плерома» – часопис з проблем культурології, теорії мистецтва, філософії. – Випуск 3 / [Електронний ресурс]. – http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/andr-pl.htm. – Загол. з екрана.
    178. Бахтин М. М. Марксизм и философия языка. Основные проблемы социологического метода в науке о языке. / М. М. Бахтин // Сайт студентов-лингвистов Саратовского госуниверситета / [Электронный ресурс]. – http://sgulingv.narod.ru/Seminar.html. – Загол. з екрана.
    179. Болєцький В. Лови на постмодерністів / В. Болєцький // Критика. – № 7-8. – 2001. / [Електронний ресурс]. – http://krytyka.kiev.ua/articles/s3-78-2001.html. – Загол. з екрана.
    180. Буррiо Н. Релаціональна естетика / Н. Бурріо // – Presses du Reel, 1998 / [Електронний ресурс]. – http://www.boiler.odessa.net/ukrainian/2/nn2s04a.htm – Загол. з екрана.
    181. Габор Н. Постмодернізм – постжурналізм – пост реальність / Н. Габор // Електронна бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка / [Электронный ресурс]. –http://www.franko.lviv.ua/mediaeco/zurnal/N1/Mediaphilos/gabor.htm. – Загол. з екрана.
    182. Джеймсон Ф. Постмодернизм и общество потребления / Ф. Джеймсон // Логос. – № 4. (20). – М., 2000 / [Электронный ресурс]. –http://www.ruthenia.ru/logos/number/2000_4/10.htm. – Загол. з екрана.
    183. Зенкин С. Семиолог в отсутствие структур / С. Зенкин // «НЛО». – №80. – М.,2006 / [Электронный ресурс]. – http://magazines.russ.ru/nlo/2006/80/ze28.html. – Загол. з екрана.
    184. Костюкович Е. Орбиты Эко / Е. Костюкович // У. Эко. Имя розы. – М., 1998. – С. 645–649 // Библиотека русского филологического портала / [Электронный ресурс]. – http://www.philology.ru/literature3/kostyukovich-98.htm. – Загол. з екрана.
    185. Личковах В. Філософія сучасного мистецтва (Вступ до некласичної естетики) / В. Личковах // журнал «Зеленая лампа» / [Электронный ресурс]. – http://jgreenlamp.narod.ru/lich.htm. – Загол. з екрана.
    186. Ли Маршалл и Умберто Эко. Под Сетью (интервью) / Ли Маршал, Умберт Эко / [Пер. с анг. Н. Цыркун] // «Исскуство кино» // Библиотека Максима Мошкова – № 9. – М.,1997 / [Электронный ресурс]. – http://www.philos.msu.ru/libfiles/eko_1.txt. – Загол. з екрана.
    187. Матюшин М. В. О выставке «Последних футуристов» / М. В. Матюшин // Очарованный странник: Весенний альманах. – №1. – М.,1916 / [Электронный ресурс]. – http://www.philol.msu.ru/~rlitsm/study-activity/courses/1. – Загол. з екрана.
    188. Пахаренко В. Ходіння по лезу: гра у постмодерні / В. Пахаренко // Світо-Вид. – Частина 1-2. – К., 1997 / [Электронный ресурс]. – http://ukrlit.kma.mk.ua/Paharenko_Gra_u_postmoderni.htm. – Загол. з екрана.
    189. Ребеккини Д. Эко на рубеже веков: от теории к практике. Звезды итальянского интеллектуального небосклона / Д. Ребеккини // «НЛО». – №80 – М.,2006 / [Электронный ресурс]. –http://magazines.russ.ru/nlo/2006/80/re26.html.– Загол. з екрана.
    190. Семків Р. Постмодернізм як дискусія та дискурсивність / Р. Семків // Література плюс. – К., 1999. / [Электронный ресурс]. – http://www.aup.iatp.org.ua/litplus/lit16-17.php#14. – Загол. з екрана.
    191. Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст. Отрывки из публичной лекции Умберто Эко на экономическом факультете МГУ 20 мая 1998 / У. Эко // Библиотека Гумер / [Электронный ресурс]. – http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Eko/Int_Gutten.php. – Загол. з екрана.
    192. Эко У. Пять эссе на темы этики / У. Эко // Либрусек. Библиотека / [Электронный ресурс]. – http://lib.rus.ec/b/115623/read#t5. – Загол. з екрана.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины