РОЛЬ САКРАЛЬНОГО У ВОЇНСЬКИХ ПРАКТИКАХ (НА ПРИКЛАДІ ЯПОНІЇ) : РОЛЬ САКРАЛЬНОГО В воинских практиках (НА ПРИМЕРЕ ЯПОНИИ)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний університет інформатики і штучного інтелекту

На правах рукопису

ГЕРАСЬКОВ СЕРГІЙ ВАДИМОВИЧ

УДК: 2.21.796.85(520)

РОЛЬ САКРАЛЬНОГО У ВОЇНСЬКИХ ПРАКТИКАХ
(НА ПРИКЛАДІ ЯПОНІЇ)

Спеціальність 09.00.11. – Релігієзнавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Шевченко Анатолій Іванович,
член-кореспондент НАН України,
доктор технічних наук, професор

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЯПОНСЬКІ ВОЇНСЬКІ ПРАКТИКИ ЯК ОБ’ЄКТ РЕЛІГІЄЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ
12
Висновки до розділу 1 26
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ "КАРТИНИ СВІТУ"
ЯПОНЦІВ
28
2.1. Сакральне як детермінанта японського ціннісно-
смислового універсуму
28
2.2. Полірелігійність як фактор формування
ідентичності японців
48
Висновки до розділу 2 63
РОЗДІЛ 3. РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
САМУРАЙСЬКИХ ТРАДИЦІЙ
64
3.1. Витоки самурайських традицій: міфолого-світоглядне підґрунтя та історико-культурні передумови
64
3.2. Релігійний фактор в житті самураїв 80
3.2.1. Релігійні уявлення самураїв в періоди Хейан і Камакура 80
3.2.2. Специфіка комплексу релігійних традицій самурайства
в періоди Муроматі та Едо
93
3.3. Релігійно-філософська експлікація феномена бусідо 106
Висновки до розділу 3 118
РОЗДІЛ 4. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА ВОЇНСЬКИХ
ПРАКТИК СУЧАСНОЇ ЯПОНІЇ
120
4.1. Роль сакрального в японських будзюцу 120
4.2. Релігійно-філософські пошуки в японських будо
(на прикладі айкідо)
130
4.3. Вплив японських будо на воїнські практики
сучасної України

142
Висновки до розділу 4 157
ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
ДОДАТКИ 184

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У наш час, коли розвиток світової спільноти багато в чому визначається двома парадигмами: моноцентричним Заходом і поліцентричним Сходом, дуже важливо надати міжкультурним комунікаціям характер осмисленого і плідного діалогу. Однак слід пам’ятати, що "діалог культур" – це перформативна й тим самим легітимаційна категорія. При цьому діалог не є проблемою людей однієї культури, однієї раціональності, однієї цивілізаційної належності. Сучасний Захід не є однозначним: і демонструє тотальну експансію, і здатен містити у собі інше, знаходячи у самому собі Схід (саме Захід створює синологію, індологію, японознавство, орієнталістику загалом). Термін "Схід" сьогодні втрачає сенс та стає умовним, конвенційним. Сучасні орієнтальні суспільства є неоднорідними та переслідують різні політико-культурні цілі. Кожен приклад потрібно аналізувати окремо, оскільки вплив вестернізації на Схід є різним (в індо-японському випадку його можна вважати позитивним, а у випадках Китаю чи Ірану – навпаки).
Вибір японського прикладу в цьому контексті має важливе значення. Двосторонні зв’язки України і Японії, що постійно розвиваються, є вельми необхідними для поступу українського суспільства, оскільки досвід Японії можна вважати зразковим для майбутнього стану не лише України, а й кожної держави, яка намагається досягнути інформаційної фази розвитку соціуму. Як відомо, далекосхідні моделі розвитку (у сферах економіки, політики, культури), і японська модель зокрема, стають все більш популярними та ефективними, у першу чергу, завдяки успішності свого функціонування: японський менеджмент, японські корпорації тощо. Останні часто використовують у своїй діяльності принципи, на яких базуються японське світобачення та світосприйняття, важливою частиною яких є сакральне та воїнські практики.
Сакральне завжди розглядалося як інтегратор японського суспільства, гарант гармонійного існування японського народу. І тут не головне, чи мова йде про місцеві етнічні релігії, а чи про запозичені. Одне залишалося незмінним: для японця – бути японцем, для Японії – жити у злагоді з благословенням і милістю божеств. У цій площині й пролягає важливість розкриття ролі сакрального як смислової матриці в межах японської культурної парадигми.
Воїнські практики традиційно надихаються тим чи іншим духовним корінням, що безперестанно підкреслюють (навіть у рекламних текстах) провідники й розповсюджувачі цих практик у сучасному суспільстві. Воїнські традиції в тому чи іншому вигляді продовжують зберігатися в сучасній Японії. Кульмінацією їх впливу можна вважати феномен японських бойових мистецтв (будо), які наприкінці XX ст. швидко отримали популярність в усьому світі, в тому числі й в Україні. Але не всі, хто практикують японські бойові мистецтва, можуть усвідомити, наскільки важливою у них є релігійно-філософська складова. Як наслідок, сенс занять бойовими мистецтвами часто пролягає у суто прикладній, технічній площині, що в деяких випадках, без урахування релігійно-філософської складової, може стати навіть загрозою для суспільства. Відтак дослідження японських воїнських практик в контексті їх релігійно-філософської наповненості постає вельми необхідним і актуальним, зважаючи й на те, що інтерес до них у сучасному світі невпинно зростає. Треба пам’ятати, що поверхове сприйняття орієнтальних традицій, фокусування на техніці, а не на сутності, призводить до вульгаризації, викривлення і спотворення східних практик.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідницької роботи, яка проводилась кафедрою філософії і релігієзнавства Державного університету інформатики і штучного інтелекту, відповідно до теми: "Роль релігійного чинника в процесі розвитку та консолідації суспільства (український та світовий досвід)" (номер державної реєстрації N0109U005743).
Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми, метою роботи є встановлення ролі сакрального в японських воїнських практиках у контексті їх виникнення, розвитку та сучасного стану.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати наступні завдання:
– розглянути японські воїнські практики як об’єкт релігієзнавчого дослідження;
– розкрити специфіку розуміння сакрального в межах японського ціннісно-смислового універсуму шляхом аналізу фундаментальних категорій японської культури;
– дослідити феномен полірелігійності як фактор формування національної та культурної ідентичності японців;
– провести аналіз місця релігії в житті японських самураїв, виявивши міфолого-світоглядний підтекст виникнення самурайських традицій, закономірності впливу релігійного фактора на світосприйняття самураїв, а також дослідити сутнісне ядро самурайських воїнських практик у контексті їх релігійно-філософської наповненості;
– вдатися до релігійно-філософської експлікації феномена бусідо як детермінанти розвитку японських воїнських традицій;
– проаналізувати релігійну складову воїнських практик сучасної Японії (на прикладі айкідо та ін.) в контексті поширення їх у світі;
– з’ясувати особливості оприсутнення японських воїнських практик на іншому етнічному і конфесійному ґрунті, зокрема в Україні.
Об’єктом дослідження є японські воїнські практики як феномен релігійно-філософського змісту.
Предметом дослідження є сакральне як складова японських воїнських практик в контексті їх релігійно-філософської наповненості.
Методи дослідження. Під час проведення дисертаційного дослідження базовими були принципи об’єктивності та позаконфесійності, толерантності, світоглядного плюралізму та історизму. У процесі роботи, крім загально- філософських методів аналізу і синтезу, дедукції та індукції, автор використав історико-критичний метод і метод компаративного аналізу, шляхом яких зіставлялися і виявлялися особливості розвитку як власне японських воїнських практик на різних етапах розвитку, так і японських воїнських традицій по відношенню до воїнських традицій інших народів. Також був застосований феноменологічний метод, оскільки воїнські практики розглядалися, у першу чергу, як релігійно-філософський феномен, для ідентифікації їх сутнісного ядра. Подальший аналіз мав на меті виявлення семантичних детермінант та амбівалентності воїнських практик. Після цього зіставлялися їх аналогічні типи з тим, щоб у перспективі пошуку спільного відняти зайві семантичні конотації. Принагідно пояснювалися ті конотації, що з’являються під час входження в сутність феномена. Для кращого дослідження полірелігійності японців, їх ставлення до релігії, а також сутності воїнських практик сучасної Японії, автор використовував методику інтерв’ю.
Наукова новизна дисертації. У рамках дисертаційного дослідження вперше у вітчизняному релігієзнавстві на прикладі Японії здійснено ґрунтовний аналіз воїнських практик як релігійно-філософського феномена, в основі якого полягає розуміння сакрального як фундаментального смислового ядра. Специфіка японського розуміння сакрального полягає у тому, що: 1) сакральне тісно пов’язане із профанним (це можна простежити на прикладі таких фундаментальних для японської культури категорій, як простір, час, держава, імператор, мова та міф, річ, родина); 2) основу сакрального для японця становить релігія, але не сама по собі, а у вигляді комплексу, кожен з елементів якого вважається самодостатнім; 3) релігія в японському сприйнятті нерозривно пов’язана із філософією як такою, оскільки філософська думка Японії протягом тривалого часу екзистувала в межах релігійних вчень (буддизму, конфуціянства тощо), спираючись на їх принципи. Дисертантом сформульовано низку положень, які відрізняються науковою новизною:
– доведено, що розуміння японської культурної традиції поза межами феномена сакрального є неможливим;
– вперше визначено і введено до наукового обігу терміни "сакральне-для-себе" і "сакральне-для-всіх"; виходячи зі специфіки інтерпретацій сакрального японцями; вживання запропонованих термінів можливо поширити і на інші культури;
– з’ясовано, що механізми впливу сакрального на японську традицію розкриваються крізь призму полірелігійності, яка має онтологічно визначальний вплив на японське самосприйняття і самоідентифікацію; полірелігійність глибоко позначається на всіх сферах традиційного життя японців, у тому числі й на сфері воїнських практик;
– встановлено, що науковий підхід до визначення місця релігії в житті японських самураїв дозволяє виділити сутнісне ядро японських воїнських практик крізь призму їх зв’язків з релігійними ідеями; внаслідок проведеного аналізу виявлено існування специфічного, самурайського типу релігійності, який детерміновано впливом кількох релігійно-філософських систем: сінто, буддизму, конфуціянства тощо;
– обґрунтовано, що релігія і філософія в японській традиції нерозривно пов’язані; на прикладі феномена бусідо показано тісний взаємозв’язок між релігійними та філософськими ідеями, а також їх вплив на воїнські традиції японців;
– виявлено, що традиція будзюцу є яскравим прикладом цілісності розвитку японських воїнських традицій; показано, що релігійні практики не були для японських воїнів лише додатком до їх занять бойовими мистецтвами, оскільки релігійні ідеї часто розглядалися як джерела воїнських практик;
– на прикладі аналізу системи айкідо доведено, що духовний аспект є фундаментальною умовою виникнення та поширення воїнських практик сучасної Японії (будо), що стало закономірним наслідком історії розвитку японських воїнських традицій;
– на прикладі аналізу систем бойового гопака і бойового спасу з’ясовано, що українська традиція бойових мистецтв поки що не може логічним чином самоідентифікуватися, а тому імплементує ідеї інших традицій. При цьому у технічному відношенні бойові мистецтва сучасної України часто "запозичують" або й повністю копіюють японські воїнські практики. Відтак, констатується відсутність самодостатнього українського бойового мистецтва, яке б належним чином сприймалося в інших країнах.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використати результати дослідження у прогнозуванні розвитку японських воїнських практик, враховуючи їх релігійно-філософську наповненість; адекватно сприймати феномен бойових мистецтв у сучасній Японії та Україні. Отримані результати можуть мати вигляд рекомендацій для тих, хто займається японськими бойовими мистецтвами в Україні та інших країнах. Треба зважати на те, що до останньої категорії населення відноситься, у першу чергу, молодь, а також враховувати низку як соціальних проблем, пов’язаних із молоддю (зловживання алкоголем, паління, наркоманія, високий рівень злочинності та ін.), так і проблем, що стосуються моральних і духовних цінностей молодого покоління (точніше, нерідкої відсутності цих цінностей). Відтак, дослідження глибинного смислу японських воїнських практик, крізь призму сукупності історичних, релігійно-філософських, культурних та інших факторів, має також профілактичне і виховне значення.
Матеріали і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у розробці підручників та навчально-методичних посібників з релігієзнавства, лекційних курсів і семінарських занять з історії релігій, філософії Сходу, феноменології релігій, конфесіології релігій, а також при розробці спецкурсів для вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, висновки та положення наукової новизни отримані автором самостійно. Це визначається змістом авторського підходу до розгляду японських воїнських практик як до явища, сутність якого неможливо віднайти поза межами сакрального. Уточнюється недостатньо розроблена проблема ролі сакрального в ціннісно-смисловому універсумі японської культури, на підставі чого вводяться та обґрунтовуються нові терміни ("сакральне-для-себе", "сакральне-для-всіх"), що, на думку автора, більш точно передає зміст процесів, які відбуваються у релігійному житті Японії та інших країн. За матеріалами дисертації, окрім семи статей та дев’яти тез індивідуального авторства, вийшли статті, написані здобувачем у співавторстві, а саме: Білокобильський О.В., Гераськов С.В. Доонтологічні й онтологічні засади культурної ідентичності. Японія у вимірах модерну (Наука. Релігія. Суспільство. – №2, 2010. – Донецьк, 2010), де дисертантові належить розкриття механізмів функціонування опозиції "традиційне-опозиційне", в контексті впливу на ідентичність японців, а співавторові – аналіз онтологічного зрізу культурної ідентичності й оцінка впливу способів естетичної взаємодії зі світом на стратегії соціального відтворення реальності у суспільних практиках; Шевченко А.І., Гераськов С.В. Релігійний фактор у житті японських самураїв та запорозьких козаків: компаративний аналіз (Наукові записки університету "Острозька академія". Серія: Філософія, 2010), де дисертантові належать емпіричні розвідки впливу релігійного фактора на життя самураїв і козаків, а співавторові – теоретичні засади такого впливу.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри філософії і релігієзнавства, а також Вченої Ради факультету філософії і релігієзнавства Державного університету інформатики і штучного інтелекту. Основні ідеї дисертаційного дослідження були успішно апробовані у виступах на конференціях, що проводились Київським національним університетом ім. Т. Шевченка – Міжнародних наукових конференціях "Дні науки філософського факультету" (2008, 2009); Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – Українсько-японському симпозіумі "Ефективність та конкурентоспроможність в умовах подолання економічної кризи (2010); Державним університетом інформатики і штучного інтелекту – XXIII, XXV і XXVI Міжнародних науково-практичних конференціях "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості" (2008, 2009), II Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія" (2008), I та II Міжнародних науково-практичних конференціях "Українсько-японський Форум з культури і регіональної економіки" (2010, 2011); Національним університетом "Львівська політехніка" – II Всеукраїнській науково-практичній конференції "На шляху до синтезу філософії, релігії та науки" (2009); Російською християнською гуманітарною академією – II Міжнародній науково-практичній конференції "Мистико-эзотерические движения в теории и практике (История. Психология. Философия)" (2008); Санкт-Петербурзьким державним університетом – VI Міжнародній науковій конференції з філософії, релігії і культури країн Сходу "Торчиновские чтения. Идеалы. Ценности. Нормы" (2010).
Публікації. Основний зміст дисертації відображений у 18 наукових публікаціях – 9 статтях, 7 з яких видрукувані у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, та 9 тезах доповідей.
Структура та обсяг дисертації обумовлені логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та завдань дослідження. Експлікацію воїнських практик як об’єкта релігієзнавчих досліджень було здійснено у першому розділі. Місце сакрального в межах ціннісно-смислового універсуму японської культури, а також його вплив на формування ідентичності японців було обґрунтовано у другому розділі. Аналіз витоків та закономірностей розвитку релігійних уявлень самураїв, розгляд феномена бусідо створили фундамент для дослідження сакрального в житті самураїв у третьому розділі. Детальний аналіз релігійно-філософської складової японських будзюцу і будо (на прикладі айкідо), а також бойового гопака і бойового спасу як систем, що виникли в Україні за безпосереднього впливу японських будо, надав можливість у четвертому розділі перейти до визначення місця сакрального у сучасних японських воїнських практиках і специфіки розуміння останніх в Україні. Отже, дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, що налічує 261 найменування, а також додатків. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, з яких основній частині належить 161 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Як світоглядна категорія сакральне позначає властивість, володіння якою ставить об'єкт у ситуацію виняткової значущості, одвічної цінності, і на підставі цього потребує особливо уважного до нього ставлення. Існування сакрального доктринального ядра, що окреслює певну священну, "недоторканну", незбагненну сферу життя, яка не підлягає аналізу і критиці, зумовлює ступінь сакралізованості інших сфер і є критерієм інтерпретації й оцінки будь-яких соціокультурних фактів і явищ. Саме перехід на рівень сакрального забезпечує глибоку значущість і своєрідність традиції.
2. Розуміння сакрального японцями має свою внутрішню специфіку. Сакральне, тісно переплітаючись з профанним, пронизує японську культуру, і це є неодмінною умовою її аутентичного розвитку в майбутньому. Особливості української ментальності є сприятливим ґрунтом для перенесення сакрального у сферу індивідуальної, внутрішньої набожності, що є відокремленою від профанного зрізу життя. Відтак можливим є позначення сакрального як "сакрального-для-всіх" у контексті японської культури, а також як "сакрального-для-себе" у контексті української традиції. Означені терміни можуть бути застовсоввані й по відношенню до інших культурних традицій.
3. Полірелігійність має фундаментальне значення для існування чітко визначеної особистісної, національної і культурної ідентичності японців і є неодмінною умовою автентичного розвитку японської традиції, оскільки сама є її частиною. Комплекс японських релігійних уявлень являє собою історично мінливе, багатокомпонентне і достатньо складне для дослідження явище. Це зумовлено не тільки закономірностями світового історичного процесу, але й тими векторами розвитку, які були визначені самого японською культурою. Як наслідок, формування сучасної японської релігійної спадщини завжди відбувалось крізь призму національних традицій. Культурні надбання, що запозичувались Японією з інших країн, неодмінно були адаптовані до запитів японського суспільства.
4. Виникнення самураїв не було швидкоплинним процесом, а мало тривалу історію і відбувалось у складних умовах боротьби за державну владу. Разом з тим поява самураїв мала й міцну ідеологічну опору у вигляді "божественного" походження від воїнів-героїв японських міфів. Міфологічні витоки японських воїнських традицій необхідно шукати у давньому культі божеств Такемікадзуті-но камі та Фуцунусі-но камі.
5. Науковий аналіз визначення місця релігії в житті самураїв дозволяє виділити онтологічне ядро японських воїнських практик крізь призму їх зв’язків з релігійними ідеями. Самурайські традиції мали певний релігійно-філософський підтекст протягом всієї історії свого існування. Цей підтекст набував постійних змін, однак не зникав на жодному з етапів розвитку воїнських практик самураїв. Як наслідок, маємо утворення специфічного, "самурайського" типу релігійності, який детерміновано впливом кількох релігійно-філософських систем: сінто, буддизм у різних його виявах, а також конфуціянство. Цей тип суттєвим чином вплинув на формування релігійності сучасних японців.
6. Бусідо репрезентував моральний кодекс самурая, принципи його поведінки і світогляду. Цей кодекс був сповнений релігійного характеру, оскільки його було обумовлено декількома релігійно-філософськими вченнями. Останнє ще раз підтверджує надзвичайне важливе значення сакрального в цінносно-смисловому полі японської культури. Філософський аспект самурайських традицій є досить складною темою для розгляду, оскільки філософські ідеї самураїв тісно переплітаються з комплексом їх релігійних уявлень, і часто між ними неможливо провести чітку межу, для того щоб встановити, що саме розуміється під філософією самурайства. Причина цього полягає в тому, що протягом тривалого часу японська філософська думка екзистувала в рамках буддійського світобачення, після чого розвивалася переважно її етична складова, що було пов’язане з розповсюдженням конфуціянства.
7. Вплив самураїв на хід історії Японії був настільки значним, що японська культура увійшла до кола світових культур, які часто називають "лицарськими", підкреслюючи виключне значення воїнських традицій для їх історії. "Лицарською" можна назвати і українську культуру за часів запорозьких козаків. Незважаючи на те, що наприкінці ХІХ ст. було скасовано самурайські привілеї, ті культурні цінності, що склалися всередині самурайства як верстви, стали цінним здобутком японського суспільства. Вони існують і в наш час, і завдяки їм сучасні культурні традиції Японії продовжують зберігати свою унікальність та ідентичність.
8. Міфолого-світоглядні та історико-культурні передумови виникнення самурайства свідчать про те, що воїнські практики Японії були тісно пов’язані з сакральним від самого початку свого існування. Як наслідок, маємо закономірний вплив сакрального на воїнські практики сучасної Японії (будзюцу і будо), цінність яких міститься поза межами прагматики, оскільки пов’язана насамперед із духовними ідеями. Найбільш показово це можливо простежити, аналізуючи систему айкідо як релігійно-філософський феномен.
9. Глибинний смисл японських воїнських практик як явища, що існувало і розвивалося впродовж століть, залишаючись унікальним джерелом знання і пізнання, є нерозривно поєднаним із вченнями релігійно-філософських систем, що визначали специфіку світосприйняття японців. Для того, щоб наблизитися до розуміння сутності японських воїнських практик, їх потрібно розглядати крізь призму сукупності історичних, релігійно-філософських, культурних, медико-біологічних та інших факторів, серед яких духовний аспект посідає особливо важливе місце. Традиція будзюцу є яскравим прикладом цілісності розвитку японських воїнських традицій, проникнення релігії у всі сфери традиційної японської культури. Релігійні практики не були для японців лише додатком до їх занять бойовими мистецтвами. Вони органічно вписувалися в самі ці заняття, адже за елементами психотехнік до воїнської психокультури потрапляли релігійні та філософські ідеї, які часто розглядалися як джерела воїнських традицій.
10. Осмислення сакрального в межах воїнських практик сучасної України (бойовий гопак і бойовий спас), як за формою, так і за змістом істотно відрізняється від ролі сакрального в японських будо. Це можна пояснити закономірним наслідком розвитку українських воїнських практик, точніше відсутністю наслідування традиції в процесі цього розвитку. Відтак сьогодні має місце активна та прискорена міфотворчість, метою якої є свідоме бажання "зістарити" сучасні бойові мистецтва, а також обґрунтувати їх духовну складову або за рахунок вчень нових релігійних течій, що масово виникають у сучасній Україні, або присвоєння українській традиції ідей, що важко віднести до питомо українських, оскільки вони не мають регіонального забарвлення й стосуються радше спільного міфологічного прошарку людської культури як такої. Як наслідок, постає необхідність створення якісно нового бойового мистецтва, що мало б власне українські коріння і вчення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Академічне релігієзнавство. Підручник / [за наук. ред. проф. А.Колодного]. – К.: Світ знань, 2000. – 862 с.
2. Алпатов В.М. Япония: язык и культура / В.М. Алпатов. – М.: Языки славянских культур, 2008. – 208 с. – (Studia philologica).
3. Антология дзэн / [сост. Н. Болдырев]. – Челябинск: Аркаим, 2004. – 456 с. – (Антология тысячелетий).
4. Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків / О.М. Апанович. – К.: "Дніпро", 1991. – 334 с.
5. Арутюнов С.А. Старые и новые боги Японии / С.А. Арутюнов, Г.Е Светлов. – М.: "Наука", 1968. – 200 с.
6. Балушок В.Г. Инициации древних славян / В.Г. Балушок // Этнографическое обозрение. – 1993. - №4.
7. Балушок В.Г. Инициации древнерусских дружинников / В.Г. Балушок // Этнографическое обозрение. – 1995. - №1.
8. Бедрицкая Н.В. Экзистенциальное значение священного (к вопросу о предмете феноменологии религии) / Н.В. Бедрицкая // Матеріали доп. та виступів Між- нар. наук. конф. "Людина. Світ. Суспільство. Дні науки філософського факультету - 2009". – К.: "Київський університет", 2009. – Ч.VII. – С.11-13.
9. Безнюк Д.К. Сакрализация / Д.К. Безнюк // Социология. Энциклопедия [сост. А. Грицанов, Г. Соколова, О. Терещенко и др.]. – Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2003. – С. 882-885.
10. Білокобильський О.В., Гераськов С.В. Доонтологічні й онтологічні засади культурної ідентичності. Японія у вимірах модерну / О.В. Білокобильський, С.В. Гераськов // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк: ШШІ "Наука і освіта", 2010. – №2. – С. 268-273.
11. Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. Японсько-український словник. Навчальний словник японських ієрогліфів / [за ред. Ю.О. Карпенка]. – К.: Вид. дім "Альтернативи", 1998. – 592 с.
12. Борисенко О. Роль релігії у внутрішній політиці Японії: історична ретроспектива та сучасні реалії / О. Борисенко // Релігійна свобода. Взаємини держави і релігійних організацій: правові та політичні аспекти. Науковий щорічник. [за загальною редакцією д.філос.н. А. Колодного]. – К., 2006. – С. 59-62.
13. Буддизм и государство на Дальнем Востоке. Сборник статей / [отв. ред. Л.П. Делюсин]. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1987. – 228 с.
14. Буддизм и культурно-психологические традиции народов Востока / [отв. ред. Н.В. Абаев]. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд., 1990. – 216 с.
15. Вайнтруб І.В. Священні лики цивілізацій / І.В. Вайнтруб. – К.: Техніка, 2001. – 512 с.
16. Варли П. Самураи / П. Варли, А. Моррис, Н. Моррис. – СПб.: Гиперион, 1999. – 128 с.
17. Вещь в японской культуре / [сост. Н.Г. Анарина, Е.М. Дьяконова]. – М.: Вост. лит., 2003. – 262 с.
18. Воробьев М.В. Япония в III-VII вв. Этнос, общество, культура и окружающий мир / М.В. Воробьев. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1980. – 344 с.
19. Гаврилюк Т.В. Незбагненне і непояснюване: Священне як елемент людського світогляду / Т.В. Гаврилюк // Людина і світ. – 2003. – № 3. – С. 51-54.
20. Гарри И.Е. Дзен-буддийское миросозерцание Эйхей Догэна / И.Е. Гарри. – М.: Вост. лит., 2003. – 208 с.
21. Гвоздёв С.А. Самураи. Путь меча / С.А. Гвоздёв. – Минск: "Современное слово", 2001. – 384 с.
22.Гераськов С.В. Роль сакрального в ціннісно-смисловому універсумі японської культури / С.В. Гераськов // Наука. Релігія. Суспільство . – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2005. – №1. – С. 127-131.
23. Гераськов С.В. Проблема екзистенції японської філософії / С.В. Гераськов // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2006. – №4. – С. 96-101.
24. Гераськов С.В. Роль релігії у формуванні моральної особистості: японський контекст (на прикладі феномену бусідо) / С.В. Гераськов // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2008. – №4. – С. 138-145.
25. Гераськов С.В. Сакральне в українській і японській культурах: компаративний аналіз / С.В. Гераськов // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк: ШШІ "Наука і освіта", 2010. – №2. – С. 274-279.
26. Гераськов С.В. Полірелігійність як фактор формування ідентичності японців / С.В. Гераськов // Схід. – Донецьк, 2010. - №3. – С. 90-94.
27. Гераськов С.В. Релігійно-філософська складова японських будо (на прикладі айкідо) / С.В. Гераськов // Українське релігієзнавство, 2010. - №4. – С. 88-94.
28. Гераськов С.В. Роль сакрального в релігійній свідомості людини / С.В. Гераськов // Матеріали II міжвузівської обласної студентської науково-практичної конференції "Духовний розвиток як фактор морально-етичного формування особистості". – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2004. – С. 27-28.
29. Гераськов С.В. Роль релігії в контексті самурайських традицій / С.В. Гераськов // Матеріали XVII Міжнародної науково-практичної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2005. – С. 16-18.
30. Гераськов С.В. Феномен взаємовпливу сінто і буддизму в японській культурі / С.В. Гераськов // Матеріали доповідей та виступів Міжнародної наукової конференції "Дні науки філософського факультету – 2006" (частина VI). – К.: ВПЦ "Київський університет", 2006. – С. 17-18.
31. Гераськов С.В. Вплив соціуму на формування релігійної ідентичності японців / С.В. Гераськов // Матеріали XX Міжнародної науково-практичної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2006. – С. 52-54.
32. Гераськов С.В. Роль релігії в японських будзюцу / С.В. Гераськов // Матеріали доповідей та виступів Міжнародної наукової конференції "Дні науки філософського факультету – 2008" (частина V). – К.: ВПЦ: "Київський університет", 2008. – С. 106-107.
33. Гераськов С.В. Релігійно-філософська інтерпретація феномену бусідо / С.В. Гераськов // Матеріали II Міжнародної науково – практичної конференції молодих учених, аспірантів, студентів "Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія". – Донецьк, 2008. Т.3. – С. 102-108.
34. Гераськов С.В. Міфологічні витоки японських воїнських традицій / С.В. Гераськов // Матеріали XXIII Міжнародної науково-практичної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2008. – С. 55-59.
35. Гераськов С.В. Мистический опыт и психотехники в японских воинских практиках (на примере будзюцу) / С.В. Гераськов // Материалы II Международной научно-практической конференции "Мистико-эзотерические движения в теории и практике (История. Психология. Философия)". – СПб., 2008. – С. 285-292.
36. Гераськов С.В. Езотеричний аспект японських воїнських практик (будзюцу) / С.В. Гераськов // На шляху до синтезу філософії, релігії та науки: Тези II Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів. – Вид-во Національного Університету "Львівська політехніка", 2009. – С. 149-152.
37. Гераськов С.В. Образ Японії в Україні: специфіка формування та міфологеми / С.В. Гераськов // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Українсько-японський Форум з культури та регіональної економіки». – Донецьк, 2011. – С.5-9.
38.Гераськов С.В. Сакральне в релігієзнавчому дискурсі: проблема інтерпретації / С.В. Гераськов // Вісник факультету філософії і релігієзнавства: Збірка наукових праць. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. – С. 50-59.
39. Гераськов С.В. Проблема соотношения восточного и западного: японская модель / С.В. Гераськов // "Україна і світ: політичні, економічні та культурологічні питання": Збірник наукових праць. ПВНЗ "Інститут сходознавства і міжнародних відносин "Харківський колегіум". – Харків, 2011. – С. 242-245.
40. Гераськов С.В. Вплив сінто на формування японської ідеології (кінець XVIII – початок XXI ст.) / С.В. Гераськов // Матеріали XXVI Міжнародної науково-практичної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2009. – С. 144-146.
41. Гераськов С.В. Мистический опыт в японских будо (на примере айкидо) / С.В. Гераськов // Материалы VI Международной научной конференции по философии, религии и культуре стран Востока "Торчиновские чтения. Идеалы. Ценности. Нормы". – СПб., 2010. – С. 301-309.
42. Героический эпос народов СССР: В 2 т. / [вступ. ст., сост. и прим. А.А. Петросян]. – М.: "Художественная литература", 1975. – Т.1. – 560 с.
43. Героический эпос народов СССР: В 2 т. / [сост. и прим. А.А. Петросян]. – М.: "Художественная литература", 1975. – Т.2. – 576 с.
44. Главева Д.Г. Традиционная японская культура: Специфика мировосприятия / Д.Г. Главева. – М.: Вост. лит., 2003. – 264 с.
45. Горегляд В.Н. Классическая культура Японии: Очерки духовной жизни / В.Н. Горегляд. – СПб.: Петербургское Востоковедение, 2006. – 352 с. (Серия "Orientalia").
46. Горегляд В.Н. Японская литература VIII-XVI вв.: Начало и развитие традицій / В.Н. Горегляд. – СПб.: "Петербургское Востоковедение", 2001. – 400 с.
47. Грабович Г. Шевченко як міфотворець / Г. Грабович. – К.: Рад. Письменник, 1991. – 124 с.
48. Григорьева Т.П. Движение красоты: Размышления о японской культуре / Т.П. Григорьева. – М.: Вост. лит., 2005. – 440 с.
49. Григорьева Т.П. Красотой Японии рожденный: В 2 т. / Т.П. Григорьева. – М.: Альфа-М, 2005. – Т. 1. Путь японской культуры. – 360 с.
50. Григорьева Т.П. Япония: путь сердца / Т.П. Григорьева. – М.: Культурный центр "Новый Акрополь", 2008. – 392 с.
51. Гриценко О.А. "Своя мудрість": Національні міфології та "громадянська релігія" в Україні / О.А. Гриценко. – К.: УЦКД, 1998. – 184 с.
52. Гришелёва Л.Д. Культура послевоенной Японии / Л.Д. Гришелева, Н.И Чегодарь.– М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1981. – 202 с.
53. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры / А.Я. Гуревич // Избранные труды. – Т. 2. – М.-СПб., 1999. – С. 17-262.
54. Гуревич Т.М. Человек в японском лингвокультурном пространстве. – Монография / Т.М. Гуревич. – М.: МГИМО (У) России, 2005. – 202 с.
55. Дейноров Э. История Японии / Э. Дейноров. – М.: АСТ, 2008. – 768 с.
56. Джонс Д. Традиционные боевые искусства: Путеводитель по системам и школам обучения / Д. Джонс; [пер. с англ. А. Блейз]. – М.: Фаир-Пресс, 2003. – 272 с.
57. Дисциплінарне релігієзнавство. Навчальний посібник / [за науковою редакцією д.філос.н., проф. А. Колодного]. – К., 2010. – 219 с.
58. Догэн. Луна в капле росы (Избранные произведения мастера дзэн Догэна) / [пер. с яп. Р. Эйткина; пер. с англ. Н. фон Бок]. – Рязань: Узорочье, 2000. – 288 с.
59. Долин А.А. Кэмпо – традиция воинских искусств / А.А. Долин, Г.Е.Попов. – М.: Наука, 1991. – 429 с.
60. Духовная культура Китая: Энциклопедия: В 5 т. Т. 1. Философия / [ред. М.Л. Титаренко, А.И. Кобзев, А.Е. Лукьянов]. – М.: Вост. лит., 2006. 728 с.
61. Духовність, мораль, етика традиційних суспільств Далекого Сходу / [упоряд. В.Ф. Резаненко]. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська Академія", 2007. – 296 с.
62. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм; [пер. с фр. и послесл. А. Б. Гофмана. – М.: Наука, 1990. – 574 с.
63. Елисеев В. Японская цивилизация / В. Елисеев, Д. Елисеев. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 528 с.
64. Ермаков М.Е. Магия Китая. Введение в традиционные науки и практики / М.Е. Ермаков. – СПб.: "Азбука-классика"; "Петербургское Востоковедение", 2003. – 208 с.
65. Закон Неба / Комаровский Г.Е., Арутюнов С.А., Григорьева Т.П. – М.: Искусство, 1996. – 64 с.
66. Золотая серия японской литературы. Японские самурайские сказания / [рук. Проекта В.Н. Горегляд]. – СПб.: СЕВЕРО-ЗАПАД ПРЕСС, 2002. – 688 с.
67. Історія релігії в Україні: Навч. посібник / [А.М. Колодний, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик та ін]. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – 736 с.
68. Игнатович А.Н. Буддизм в Японии (Очерк ранней истории) / А.Н. Игнатович. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1998. – 320 с.
69. Игнатович А.Н. Школа Нитирэн / А. Игнатович. – М.: Стилсервис, 2002. – 480 с.
70. Исида Э. Мать Момотаро: Исследование некоторых аспектов истории культуры / Э. Исида; [пер. с яп. А.М. Кабанова]. – СПб.: Центр "Петербургское востоковедение", 1998. – 224 с.
71. Искандеров А.А. Тоётоми Хидэёси / А.А. Искандеров. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1984. – 448 с.
72. История и культура Японии / [отв. ред. В.М. Алпатов]. – М.: Институт востоковедения РАН. – Издательство "Крафт+", 2001. – 288 с.
73. История и культура традиционной Японии / [под ред. И.С. Смирнова]. Серия "Orientalia et Classica: Труды Института восточных культур и античности". – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2008. – 558 с.
74. История китайской философии / [общ. ред. и послесл. М.Л. Титаренко]. – М.: Прогресс, 1989. – 552 с.
75. История философии: Энциклопедия / [сост. и гл. ред. А.А. Грицанов]. – Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. – 1376 с.
76. История Японии: В 2 т. / [под ред. А.Е. Жукова]. – М.: Ин-т востоковедения РАН, 1998. – Т.1. С древнейших времен до 1868 г. – 660 с.
77. История Японии / [под ред. И.А. Настенко]. – М.: "Евролинц", "Русская панорама", 2003. – 504 с.
78. Исэ моногатари. Японская повесть начала Х века / [сост. прим. и общ. ред. Р.В. Грищенкова]. – СПб.: Издательский дом "Кристалл", 2000. – 320 с.
79. Иэнага С. История японской культуры / С. Иэнага; [пер. с яп. Б.В. Поспелова; под ред. В.С. Гривнина]. – М.: Прогресс, 1972. – 230 с.: ил.
80. Кадоваки К. Дзэн и Библия / К.Кадоваки; [пер. О. Корнеева]. – М.: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2004. – 224 с.
81. Кант И. Религия в пределах только разума // И. Кант. Трактаты [пер. Н.М. Соколова, А.А. Столярова]. – СПб.: 1996. – 460 с.
82. Капранов С.В "Ісе моногатарі" як пам’ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан / С.В. Капранов. – К.: Вид. дім "КМ Академія", 2004. – 168 с.
83. Капранов С.В. Психотехніка та містичний досвід у сінто: до питання про типологію / С.В. Капранов // Східний світ. К. – 2007. – №3. – С. 107-113.
84. Касевич В.Б. Буддизм. Картина мира. Язык / В.Б. Касевич. – СПб.: Изд-во С-Петерб. ун-та, 2004. – 282 с.
85. Катаока Х. Художня модифікація куульту предків в українському та японському фольклорі. Автореф. дис. ... канд. філологічних наук: 10.01.07 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка / Х. Катаока. – К., 2006. – 20 с.
86. Каюа Р. Людина та сакральне. Пер. з фр. / Р. Каюа; [відп. ред. С.Л. Удовик].– К.: "Ваклер", 2003. – 284 с.
87. Кёгэн – японский средневековый фарс / [отв. Ред. Н.И. Конрад; пер. и вступ. Ст. В.В. Логуновой]. – М.: Издательство восточной литературы, 1958. – 192 с.
88. Киддер Дж. Э. Япония до буддизма. Острова, заселенные богами / Дж. Э. Киддер; [пер. с англ. О.И. Миловой]. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. – 286 с.
89. Китагава Дж. М. Религия в истории Японии / Дж. М. Китагава; [под ред. С.В. Пахомова; пер. с англ. Н.М. Селиверстова]. – СПб.: Наука, 2005. – 588 с.
90. Книга самурая. Такуан Сохо. Письма мастера дзэн мастеру фехтования. Вечерние беседы в храме Токайдзи. Предания о Такуане. Миямото Мусаси. Книга пяти колец / [пер. с яп. А.А. Мищенко]. – СПб.: Евразия, 2003. – 320 с.
91. Книга самурая. Юдзан Дайдодзи. Будосёсинсю. Ямамото Цунэтомо. Хагакурэ. Юкио Мисима. Хагакурэ Нюмон / [пер. с яп. Р.В. Котенко и А.А. Мищенко]. – СПб.: Евразия, 2003. – 384 с.
92. Коваль С.Н. Дух воина / С.Н. Коваль, Ю.Е. Холин. – Ростов н/Д: "Феникс", 2004. – 448 с.
93. Кодзики / [сост. и общ. ред. Р.В. Грищенкова]. – СПб: ООО "Издательский дом "Кристалл", 2000. – 608 с.
94. Козловець М. Ідентичність: сакральне та профанне / М. Козловець // Філософська думка. – 2008. – №4. – С. 136-149.
95. Козловский И.А. История религий: Учебно-методическое пособие / И.А. Козловский. – Донецк: ДонГИИИ, 2003. – 182 с.
96. Козловский И.А. Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма / И.А. Козловский. – Т.1. Буддизм. Христианство. – Донецк: Норд-Пресс, 2009. – 322 с.
97. Коляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України / Т. Коляндрук. – Львів: Сполом, 2004. – 352 с.
98. Конрад Н.И. Очерк истории культуры средневековой Японии (VIІ-ХVІ века) / Н.И. Конрад. – М.: "Искусство", 1980. – 144 с.
99. Конрад Н.И. Японская литература в образцах и очерках. Репринтное издание / Н.И. Конрад. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. – 562 с.
100.Конфуций. Уроки мудрости: Сочинения / [сост., вступ. ст. и коммент. М.А. Блюменкранца]. – М.: Изд-во "Эксмо"; Харьков: Изд-во "Фолио", 2003. – 958 с.
101.Косенко Л.О. Козаки: Лицарський орден України: Факти. Міфи. Коментарі / Л.О. Косенко. – Харків: ВД "ШКОЛА", 2009. – 608 с.
102.Краткий японско-русский словарь иероглифов: 2300 иероглифов / [сост. Н.Д. Неверова , Р.Б. Ноздрева, Т.А. розанова, Т.И. Тарасова]. – М.: Рус. яз., 1985. – 416 с.
103.Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Підручник / О.П. Крижанівський. – К.: Либідь, 2000. – 592 с.
104.Крымский С.Б. Ценностно-смысловой универсум как предметное поле философии / С.Б. Кримський // Філософська думка. – К., 1996. – № 3-4. – С. 102-116.
105.Кузнецов Ю.Д. История Японии / Ю.Д. Кузнецов, Г.Б. Навлицкая, И.М. Сырицын. – М.: "Высшая школа", 1988. – 432 с.
106.Куланов А.Е. Обратная сторона Японии / А.Е. Куланов. – М.: АСТ: Астрель, 2008. – 352 с.
107.Курэ М. Самураи. Иллюстрированная история / М. Курэ; [пер. с англ. У. Сапициной]. – М.: АСТ: Астрель, 2007. – 192 с.
108.Лиман І. Лицарі православ’я чи "єретичні сини"? (Особливості релігійності запорозьких козаків / І. Лиман // Людина і світ. – 2004. – №9. – С.43-51.
109.Мак-Клейн Дж. Л. Япония. От сёгуната Токугавы – в ХХІ век / дж. Л. Мак-Клейн; [пер. с анг. Е.А. Красулина]. – М.: АСТ: Астрель, 2006. - 896 с.
110.Макарьевский (Феодосий). Исторический обзор православной христианской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени феодального открытия ея. – Екатеринослав, 1976. – 398 с.
111.Макферсон Дж. Поэмы Оссиана / Дж. Макферсон; [отв. ред. М.П. Алексеев; пер. Э.Л. Липецкой]. – Л.: Изд-во "Наука", 1983. – 590 с.
112.Мандзяк А.С. Боевая магия славян / А.С. Мандзяк. – Минск: Харвест, 2007. – 544 с.
113.Манъёсю: Японская поэзия: В 3 т / [пер. с яп. и коммент. А.Е. Глускиной]. – М.: ООО "Издательство АСТ", 2001. – Т.3. – 464 с.
114.Маркарьян С.Б. Праздники в Японии: обычаи, обряды, социальные функции / С.Б. Маркарьян, Э.В. Молодякова. – М: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. – 248 с.
115.Маслов А.А. Дзен самурая / А.А. Маслов. – Ростов н/Д: "Феникс", 2005. – 336 с.
116.Маслов А.А. Тайные коды боевых искусств Японии / А.А. Маслов. – Ростов н/Д: "Феникс", 2006. – 400 с.
117.Мендрин В.М. История сёгуната в Японии: Нихон гайси: В 2 т. / В.М. Мендрин [пер. с яп.]. – Т. 1. – М.; СПб.: Рос. гос. б-ка: Летний сад, 1999. – 480 с.
118.Мендрин В.М. История сёгуната в Японии: Нихон гайси: В 2 т. / В.М. Мендрин [пер. с яп.]. – Т. 2. – М.; СПб.: Рос. гос. б-ка: Летний сад, 1999. – 384 с.
119.Мещеряков А.Н. История древней Японии / А.Н. Мещеряков, М.В. Грачев. – СПб: Гиперион, 2002. – 512 с.
120.Мещеряков А.Н. Герои, творцы и хранители японской старины / А.Н. Мещеряков. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. – 236 с.
121.Мещеряков А.Н. Император Мейдзи и его Япония / А.Н. Мещеряков. – М.: Наталис: Рипол Классик, 2006. – 736 с.
122.Мещеряков А.Н., Книга японских символов. Книга японских обыкновений / А.Н. Мещеряков. – М.: Наталис, 2003. – 556 с.
123.Мещеряков А.Н. Японский император и русский царь: элемент. База / А.Н. Мещеряков. – М.: Наталис: Рипол Классик, 2004. – 254 с.
124.Мифологический словарь / [гл. ред. Е.М. Мелетинский]. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990. – 672 с.
125.Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. / [гл. ред. С.А. Токарев]. – М.: Сов. Энциклопедия, 1991. – Т. 1 А-К. – 672 с.
126.Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. / [гл. ред. С.А. Токарев]. – М.: Сов. Энциклопедия, 1992. – Т. 2 К-Я. – 720 с.
127.Моррис А. Благородство поражения: трагический герой в японской истории / А. Моррис; [пер. с англ. А.Г. Фесюн]. – М.: Серебряные нити, 2001. – 382 с.
128.Нагата Х. История философской мысли Японии / Х. Нагата; [пер. с яп. А.Н. Игнатовича, Б.П. Лаврентьева, Т.А. Розановой; общ. ред. и вступ. ст. Ю.Б. Козловского]. – М.: "Прогресс", 1991. – 416 с.
129.Накорчевский А.А. Синто / А.А. Накорчевский. – СПб.: "Азбука-классика"; "Петербургское Востоковедение", 2003. – 448 с.
130.Накорчевский А.А. Японский буддизм: история людей и идей (от древности к раннему средневековью: магия и эзотерика) / А.А. Накорчевский. – СПб.: "Азбука-классика"; "Петербургское Востоковедение", 2004. – 384 с.
131.Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках) / Д. Наливайко. – К.: "Дніпро", 1982. – 496 с.
132.Народы и религии мира: Энциклопедия / [гл. ред. В.А. Тишков]. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 2000. – 928 с.
133.Нитобэ И. Бусидо. Душа Японии. Классическое эссе о самурайской этике / И. Нитобэ; [пер. с англ. К. Семенова]. – М.: ООО "Издательский Дом "София", 2004. – 208 с.
134.Нихон сёки – Анналы Японии: В 2 т. / [пер. со старояп. и коммент. л.М. Ермаковой и А.Н. Мещерякова]. Т. 1. Свитки I-XVI. – СПб.: Гиперион, 1997. – 496 с.
135.Нихон сёки – Анналы Японии: В 2 т. / [пер. со старояп. и коммент. Л.М. Ермаковой и А.Н. Мещерякова]. Т. 2. Свитки XVIІ-ХХХ. – СПб.: Гиперион, 1997. – 432 с.
136.Норбури П. Япония / П. Норбури; [пер. с англ. Ю.Е. Бугаева]. – М.: АСТ; Астрель, 2007. – 160 с. – (Быт. Традиции. Культура).
137.Норито. Сэммё / [пер. со старояп., исслед. и коммент. Л.М. Ермаковой]. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. – 300 с. – (Пам. письм. Вост. XCVII).
138.Носов К.С. Вооружение самураев / К.С. Носов. – М.: ООО "Издательство АТС"; СПб.: "Издательство "Полигон", 2001. – 256 с.
139.Нукария К. Религия самураев. Исследование дзэн-буддийской философии и практики в Китае и Японии / К. Нукария; [пер. с англ. О.Б. Макаровой; под ред. С.В. Пахомова]. – СПб.: Наука, 2003. – 246.
140.Омия С. Скрытые корни айкидо. Айки Дзюдзюцу Дайторю. Секретные техники древнего воинского искусства / С. Омия; [пер. с англ. В. Пузанова]. К.: София, 2000. – 224 с.
141.Оно С. Синтоизм: Древняя религия Японии / С. Оно, У. Вудард; [пер. с англ. Ю. Гладковой]. – М.: ООО Издательство "София", 2007. – 160 с.
142.Оружие и техника самурайских воинов 1200-1877 / Т.Д. Конлейн; [пер. с англ. В.Г. Яковлева]. – М.: АСТ: Астрель, 2010. – 224 с.
143.Отто Р. Священное. Об иррациональной идее божественного и его соотношении с рациональным / Р. Отто; [пер. и послесл. А.М. Руткевича]. – СПб.: АНО "Изд-во С.-Петерб. ун-та", 2008. – 256 с.
144.Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства : навчальний посібник для студ. гум. фак-тів вищ. закл. освіти / Ю.В. Павленко. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.
145.Петербургское Востоковедение. Выпуск 3 / [гл. ред. И. Алимов]. – СПб.: Центр "Петербургское востоковедение", 1993. – 454 с.
146.Пилат В. Бойовий гопак. Козацьке лицарське мистецтво / В. Пилат. – Львів: "Троян", 2008. – 452 с.
147.Плохій С. Наливайкова віра: Козаки та релігія в ранньомодерний Україні / С. Плохій. – К.: "Критика", 2005. – 496 с.
148.Повесть о доме Тайра: Эпос. (XIII в.) / [пер. со старояп., предисл. и коммент. И. Львовой]. – М.: "Худож. лит.", 1982. – 703 с.
149.Политическая культура древней Японии / [под ред. А.Н. Мещерякова].. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2005. – 368 с. – (Серия "Orientalia et Classica: Труды Института восточных культур и античности")
150.Полосин В. Миф. Религия. Государство / В. Полосин. – М.: "Ладомир", 1999. – 352 с.
151.Полюх С.М. Айкідо Сейсінкай. Основні положення: Методичний посібник для вивчаючих Айкідо Сейсінкай / С.М. Полюх. – Хмельницький, 2008. – 35 с.
152.Полюх С.М. Бойовий Спас. Основні положення / С.М. Полюх. – Хмельницький, 2008. – 17 с.
153.Полюх С.М. Бойовий Спас. Стратегія й тактика (Методичний посібник для вивчаючих практичну систему "Бойовий Спас") / С.М. Полюх. – Хмельницький, 2008. – 45 с.
154.Полюх С.Н. Айкидо – путь мира и гармонии / С.Н. Полюх. – Хмельницкий, 2001. – 160 с.
155.Портрет современного японского общества / [рук. проекта Э.В. Молодякова]. – М.: АИРО-ХХI, 2006. – 288 с.
156.Пронников В.А. Японцы (этнопсихологические очерки) / В.А. Пронников, И.Д. Ладанов. – М.: Издательство "ВиМ", 1996. – 400 с.
157.Путь лука: Традиционная стрельба из лука (Англия, Япония, Индия, Китай, Корея). Антология традиционных текстов / [сост. И.С. Левашова]. – Книжный дом "ЛИБРОКОМ", 2009. – 112 с.
158.Пылаев М.А. Феноменология религии как герменевтика священного / М.А. Пылаев // Религиоведение. – 2005. – №2. – С. 74-82.
159.Равина М. Последний самурай / М. Равина; [пер. с англ. Д. Воронина]. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 384 с.
160.Ратти О. Секреты самураев. Боевые искусства феодальной Японии / О. Ратти, А. Вестбрук; [пер. с англ. А.К. Курчакова]. – Ростов н/Д: "Феникс", 2000. – 544 с.
161.Релігієзнавчий словник / [за ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика]. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.
162.Религиозные традиции мира. В 2-х т. Т. 1 / [сост. Г. Иэрхарт]. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. – 576 с.
163.Религиозные традиции мира. В 2-х т. Т. 2 / [сост. Г. Иэрхарт]. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. – 640 с.
164.Рівень релігійності різний в різних країнах світу // Релігійна панорама / [гол ред. А. Колодний]. –К., 2005. – № 12. – 72 с.
165.Россия и Япония: соседи в новом тысячелетии / [рук. проекта Э.В. Молодякова]. – М.: АИРО-ХХ, 2004. – 284 с.
166.Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність / В.А. Рубель. – К.,: "Аквілон-Прес", 1997. – 256 с.
167.Рубель В.А. Походження військово-самуpайської деpжавності у тpадиційній Японії (сеpедина I тис. до н.е. — ХIV ст. н.е.): Автоpеф. дис. ... д-pа іст. наук / HАH Укpаїни. Ін-т сходознавства ім. А.Ю. Кpимського / В.А. Рубель. – К., 1999. – 33 с.
168.Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник / В.А. Рубель. – К.: Либідь, 2002. – 736 с.
169.Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII – друга половина XIX ст.): Навч. Посібник / В.А. Рубель. – К.: Либідь, 2007. – 560 с.
170.Садокова А.Р. Японский фольклор (В контексте мифолого-религиозных представлений) / А.Р. Садокова. – М.: ИМЛИ РАН, 2001. – 256 с.
171.Самозванцев А.М. Мифология Востока / А.М. Самозванцев. – М.: Алетейа, 2000. – 384 с.
172.Саотомэ М. Айкидо и гармония в природе / М. Саотомэ; [пер. с англ. Н. Шпет]. – К.: София, 1999. – 304 с.
173.Сато Х. Самураи: история и легенды / Х. Сато; [пер. с яп. Р. В. Котенко]. – СПб.: Евразия, 2003. – 344 с.
174.Светлов Г.Е. Путь богов: (синто в истории Японии) / Г. Е. Светлов. – М.: Мысль, 1985. – 240 с.
175.Свод законов "Тайхо рицурё". 702-718 гг. Рицу (Уголовный кодекс) / [вступ. ст., пер. с древнеяп. и коммент. К.А. Попова]. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1989. – 112 с.
176.Семенов Н.С. Философские традиции Востока: Учебное пособие / Н.С. Семенов. – Минск: ЕГУ, 2004. – 304 с.
177.Синицын А.Ю. Самураи – рыцари Страны восходящего солнца. История, традиции, оружие / А.Ю. Синицын. – СПб.: "Паритет", 2001. – 352 с.
178.Синто – путь японских богов: В 2 т. Т. 1. Очерки по истории синто / [отв. ред. Е.М. Ермакова, Г.Е. Комаровский, А.Н. Мешеряков]. – СПб.: Гиперион, 2002. – 704 с.
179.Синто – путь японских богов: В 2 т. Т. 2. Тексты синто / [отв. ред. Е.М. Ермакова, Г.Е. Комаровский, А.Н. Мешеряков]. – СПб.: Гиперион, 2002. – 496 с.
180.Сказание о Ёсицунэ: Роман / [пер. со старояп. А. Стругацкого]. – М.: "Худож. лит.", 1984. – 288 с.
181.Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького / А.О. Скальковський. – Дніпропетровськ: «Січ», 1994. – 678 с.
182.Спандарьян В.Б. Деловая Япония / В.Б. Спандарьян. – М.: "Мысль", 1991. – 256 с.
183.Спеваковский А.Б. Духи, оборотни, демоны и божества айнов (религиозные воззрения в традиционном айнском обществе) / А.Б. Спеваковский. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1988. – 206 с.
184.Степин В.С. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации / В.С. Степин, А.Ф. Кузнецова. – М., 1994. – 274 с.
185.Стивенс Дж. Морихэи Уэсиба. Непобедимый воин: Иллюстрированная биография основателя айкідо / Дж. Стивенс; [пер. с англ. С. Холоднова]. – М.: Фаир-Пресс, 2001. – 304 с.
186.Стивенс Дж. Секреты айкидо / Дж. Стивенс; [пер. с англ. В. Пузанова; под ред. В. Галанцева]. – К.: София, 2001. – 176 с.
187.Стивенс Дж. Сущность айкидо. Духовное учение Морихэи Уэсиба / Дж. Стивенс; [пер. с англ. В. Пузанова; под ред. И. Старых]. – К.: София, 2001. – 192 с.
188.Судзуки Д.Т. Антология дзен-буддийских текстов / Д.Т. Судзуки; [пер. с англ. М.А. Захаровой; под ред. С.В. Пахомова]. – СПб.: Наука, 2005. – 276 с.
189.Судзуки Д.Т. Дзэн и японская культура / Д.Т. Судзуки; [под ред. С.В. Пахомова]. – СПб.: Наука, 2003. – 522 с.
190.Сэй-Сёнагон. Записки у изголовья / [пер. со старояп., предисл. и коммент. В. Марковой]. – М.: "Худож. лит.", 1975. – 368 с.
191.Сэнсом Дж. Б. Япония: краткая история культуры / Дж.Б. Сэнсом; [пер. с англ. Е.В. Кириллоова; под ред. А.Б. Никитина]. – СПб.: Издательская группа "Евразия", 2002. – 576 с.
192.Тарас А.Е. Боевая машина: руководство по самозащите / А.Е. Тарас. – Минск: Харвест, 2000. – 592 с.
193.Тёрнбулл С. Кодекс самурая. Воспитание воина / С. Тёрнбулл; [пер. с англ. П.И. Маркова]. – М.: Эксмо, 2009. – 224 с. – (Военная история человечества).
194.Толстогузов А.А. Японская историческая наука: очерки, истории: проблемы изучения средних веков и феодализма / А.А. Толстогузов. – М.: Вост. лит., 2005. – 566 с.
195.Толстогузов С.А. Сёгунат Токугава в первой половине ХІХ века и реформы годов Тэмпо / С.А. Толстогузов. – М., 1999. – 182 с.
196.Томпсон М. Восточная философия / М. Томпсон; [пер. с англ. Ю. Бондарева]. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. – 384 с.
197.Тортіка О.О. Військова справа протоболгарських племен Східної Європи у дохозарські часи (V-VIII ст.) / О.О. Тортіка // Східний світ. – К., 2003. – №4. – С. 98-108.
198.Торчинов Е.А. Даосизм: опыт историко-философского описания / Е.А. Торчинов. – СПб.: Лань, 1998. – 380 с.
199.Торчинов Е.А. Пути философии Востока и Запада: познание запредельного / Е.А. Торчинов. – СПб: "Азбука-классика"; "Петербургское Востоковедение", 2007. – 480 с.
200.Торчинов Е.А. Религии мира: Опыт запредельного. Психотехника и трансперсональные состояния / Е.А. Торчинов. – СПб: "Азбука-классика"; "Петербургское Востоковедение", 2005. – 544 с.
201.Тосака Д. Японская ідеологія / Д. Тосака; [пер. с яп. Л.Ш. Шахназаровой]. – М. Прогресс, 1982. – 256 с.
202.Трубников Б.Г. Боевые школы и системы мира: [словарь-справочник] / Б.Г. Трубников. – М.: АСТ; СПб.: Ост, 2006. – 360 с.
203.Трубникова Н.Н. История религий Японии IX-XII вв. / Н.Н. Трубникова. – М.: Наталис, 2009. – 560 с.
204.Умбритин Д.Н. Воины-звери, воины-колдуны: Традиционные пути обретения воинской силы / Д.Н. Умбритин; [под ред. А.Е. Тараса]. – Минск: Харвест, 2007. – 304 с.
205.Умебаясі М. Типологічні паралелі в календарних святах українців та японців. Автореф. дис. ... канд. історичних наук: 07.00.05 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка / М. Умебаясі. – К., 2009. – 20 с.
206.Универсалии восточных культур / [отв. ред. М.С. Степанянц]. – М.: Издательская фирма "Восточная литература" РАН, 2001. – 432 с.
207.Уотс А.В. Путь Дзэн / А.В. Уотс; [пер. с англ. Ю. Михайлина]. – К.: София, Ltd, 1993. – 320 с.
208.Успенский М.В. Самураи Восточной столицы: История преданных вассалов, И. Куниёси и японская гравюра 1840-х гг / М.В. Успенский. – Калининград: Янтарный сказ, 1998. – 128 с.
209.Уэсиба К. Дух айкідо / К. Уэсиба; [пер. с англ. С. Никшича; под ред. Е. Леонтовского]. – К.: София, 2000. – 128 с.
210.Уэсиба М. Будо: Учение основателя айкідо / М. Уэсиба; [пер. с яп. И. Савенко]. – Ростов н/Д: "Феникс", 1999. – 224 с.