ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ СВІДОМОСТІ У ПЕРІОД СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Павленко Людмила Анатоліївна

УДК291.12:316.4

На правах рукопису

ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ СВІДОМОСТІ У ПЕРІОД СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук,

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Горбаченко Тетяна Григорівна

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….…........3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………..…...................12
Висновки до розділу 1.....................................................................43

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ У ПЕРІОД СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ.........................................................................45
2.1 Свідомість людини: головні характеристики..........................45
2.2 Релігійний світогляд, релігійна філософія й філософія у період соціальних трансформацій: динаміка взаємовідносин....67
Висновки до розділу 2.....................................................................91

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ У ПЕРЕХІДНУ ДОБУ.................................................................................................95
3.1 Перехідна доба в історії як соціокультурний феномен..........95
3.2 Перехідна доба: особливості функціонування міфологічної та релігійної свідомості і культури………………...........................116
Висновки до розділу 3...................................................................151

ВИСНОВКИ………………………………………………………...….............153

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.………..............157

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сьогодення України – це, з одного боку, процес розбудови громадянського суспільства, з іншого – постійні зміни, що відбуваються у різновидах людської діяльності, а головне – в їх свідомості. Економічна криза, нестабільність життєвих установок, втрата певних ціннісних орієнтирів – усе це є ознаками переходу від одного стану українського суспільства до іншого. І суспільство, і культура, і релігія прагнуть знайти шляхи для покращення сучасної ситуації як в матеріальному, так і духовному аспектах.
Сучасний період в історії не тільки України, але й всього людства можна охарактеризувати як перехідний. ХХ ст. – це стан біфуркації, який відбувався на всіх рівнях життєдіяльності людства. Цей перехід, що відбувався протягом ХХ ст. не просто на одному якомусь рівні, наприклад, на рівні суспільства, а був тотальним, тобто містив у собі зміни особистості, групи, субкультури, суспільства. Тотальний перехід є наслідком трансформації культури, релігії, літератури тощо, їх трансформації від однієї фази до іншої або від одного циклу до іншого. Виникнення «третьої хвилі» постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства – це входження до стану невизначеності. Самосвідомість людей на межах ХІХ – ХХ ст. і ХХ – ХХІ ст. можна охарактеризувати як перехідну. Йдеться про ті процеси, що пов’язані зі змінами ціннісних орієнтацій, колективної ідентичності, релігійних установок, норм культури тощо. В українській історії такими епохами були, наприклад, доба прийняття християнства, асиміляція релігійного досвіду Візантії, Жовтнева революція, перебудова М.Горбачова та ін. Сучасний період соціальних трансформацій в Україні, коли вже давно знищена система соціалістичних цінностей і склався загальнокультурний світоглядний вакуум, характеризується тим, що однією з форм світоглядної самореалізації постають релігія, містика, віра у трансцендентне. Саме цей вакуум, що склався у перехідний період, формує передумови для розвитку релігійної свідомості, яка повинна гуманізувати соціальні відносини. Сучасна політична система все більше нівелює особистість, яка знаходиться поза межами реалізації владних відносин.
Окрім того, Україна стала на шлях до євроінтеграції й у цьому зв’язку активним постав пошук нових шляхів для реалізації ідеалів як окремої людини, так і суспільства в цілому. Ці процеси призвели до нового розуміння взаємовідносин держави і церкви, віруючих і невіруючих у період соціальних трансформацій.
Феномен перехідної доби потребує осмислення, перш за все, в зв’язку зі змінами в релігійній свідомості людей. Оскільки подібні дослідження ще не здійснювалися на теренах української філософсько-релігієзнавчої традиції, тому й виникає потреба у таких наукових розвідках, що, в свою чергу й зумовило вибір теми цієї дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації», науково-дослідної теми філософського факультету № 11БФ041 – 01 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства», науково-дослідницької тематики кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб на основі структурно-функціонального аналізу періоду соціальних трансформацій, цілісно осмислити й об’єктивно розглянути модифікації релігійної свідомості людини.
Реалізація поставленої мети передбачає послідовне вирішення наступних завдань:
- проаналізувати специфіку людської свідомості в історичному часі;
- дослідити специфіку перехідних процесів у людській історії;
- розкрити особливості релігійної свідомості людини у період соціальних трансформацій;
- виявити потенціал моралі й релігії в період соціальних трансформацій;
- проаналізувати місце релігійної філософії, релігії й філософії в перехідний період;
- визначити головні ознаки періоду соціальних трансформацій в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є свідомість людини.
Предметом дослідження є релігійна свідомість, як індивідуальна, так і колективна у період соціальних трансформацій.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологічною основою дослідження є роботи провідних українських і зарубіжних філософів і релігієзнавців, які обґрунтували принципи філософського, історичного, соціокультурного й політичного аналізу релігійних явищ: Т.Аболіної, В.Андрущенка, В.Бондаренка, І.Васильєвої, А.Глушака, Т.Горбаченко, А.Гордієнка, В.Горського, Л.Губерського, Є.Дулумана, В.Єленського, М.Заковича, М. Кирюшка, М.Кияка, А.Колодного, Л.Конотоп, П.Кралюка, С.Кримського, В.Лубського, М.Лубської, О.Марченка, М.Мокляка, В.Панченко, М.Поповича, О.Предко, М.Рибачука, О.Сагана, П.Сауха, Є.Торчинова, Є.Харьковщенка, А. Чернія, В.Шинкарука, О.Шуби, П.Яроцького та ін.
Для вирішення поставлених завдань автор виходить із загальнометодологічних принципів наукового дослідження. Були використані як традиційні методи наукового дослідження (аналіз і синтез, системний підхід), так і феноменологічний та інтерпретаційний методи для розкриття особливостей модифікації свідомості людини у період соціальних трансформацій. Принцип єдності логічного та історичного дозволив розкрити перехідну добу як певний феномен, який пов’язаний з усіма сферами життєдіяльності людей, що просякає як релігійні, так і культурні традиції. Специфіка й своєрідність дослідження обумовили використання методологічного принципу зіставлення й порівняльного аналізу щодо ставлення до перехідної доби у ХІХ ст. і ХХ ст. Завдяки використанню цих методів також була виявлена й проаналізована специфіка перехідної доби, яка містить, перш за все, релігійне світобачення й релігійне світовідношення. Використання автором цих методів ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, історизму, світоглядного плюралізму, гуманізму, системності, толерантності та позаконфесійності.
Окрему групу праць складають дослідження, які присвячені аналізу сутності історичного процесу, а також майбутніх перспектив руху людства. Такими роботами є дослідження С.Аверінцева [2], О.Ахієзера [6], А.Байбуріна [7], М.Бердяєва [16], Ю.Габермаса [28], А. ван Геннепа [41], В.Єленського [60], С.Кримського [79], П.Куртца [82], Г.Лебона [86], Ю.Лотмана [106], В.Лубського [112], В.Лукьянця [116], Ю.Павленка [80], М.Поповича [144], Г.Тарда [162], Е.Трельча [183], М. де Унамуно [58] та ін.
Окрім того, були використані загальні й спеціальні роботи, які присвячені особливостям змін у релігійній свідомості людей впродовж історії. Проблему людини, її ментальних і релігійних характеристик, особливості індивідуальної та колективної психології в процесі історії аналізували такі відомі вчені, як С.Аверінцев [2], А.Ахієзер [6], М.Бахтін [9], М.Бердяєв [19], Л.Гумільов [48], С.Кримський [77], О.Леонтьєв [93], О.Лосєв [99], Ю.Лотман [108], Ю.Павленко [80], П.Сорокін [159], С.Роуз [155], С.Рубінштейн [158], А.Тойнбі [170], Е.Тоффлер [178], В.Топоров [174], Дж. Фрезер [188], О.Фрейденберг [196], З.Фройд [192], М.Фуко [201], В.Шкуратов [223] та ін.
Проблему цінностей в українській філософській думці розробляли Т.Аболіна [1], А.Гордієнко [43], В.Горський [45], Л.Губерський [46], С.Кримський [76], В.Малахов [117], В.Шинкарук [221] та ін.; в російській філософській думці слід виділити праці О.Ахієзера [6], М.Бахтіна [11], М.Бердяєва [20], О.Веліканова [24], М.Кагана [64], В.Шєстакова [218] та ін. Сучасна аксіологія існує рівноправно поруч з такими розділами світової філософії, як онтологія, гносеологія, антропологія, культурологія, етика, естетика та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українському релігієзнавстві представлено системне осмислення доби соціальних трансформацій як цілісного культурно-історичного й релігієзнавчого феномена. Найсуттєвіші наукові результати, що висвітлюють новизну дисертаційної роботи, внесок автора у розробку проблеми, і які виносяться на захист, конкретизуються у наступних положеннях:
вперше:
- розкрито, що колективна реакція на об’єктивні процеси в людській історії може «випадати» з історичного часу, тобто історичні процеси можуть осмислюватися на рівні неісторичної свідомості. Усе це дозволяє зафіксувати специфіку перехідних періодів на рівні ментальності, що важко ототожнювати лише з суспільством, з культурою або цивілізацією. Рівень ментальності розкриває такий рівень в осмисленні перехідних процесів, на якому й розгортаються процеси синтези різних рівнів – мистецтва, релігії, моралі та моральності;
- доведено, що у період соціальних трансформацій домінує релігійна свідомість - людина починає орієнтуватися на інших людей, на їх відчуття тривоги, на масове очікування чогось незрозумілого й страшного. У зв’язку з цим відбуваються зміни у свідомості людини у перехідну добу, причому ці зміни, як правило, релігійного, містичного, есхатологічного та іншого характерів, а психологічні установки, як і будь-яке інше психічне явище, зумовлюються у своєму розгортанні, в своїй динаміці не фізіологічними факторами, а відносинами, що складаються між людиною і світом, практикою окремої людини (або людей), їх постійною діяльністю;
уточнено:
- що моральнісний потенціал релігії не є вичерпаним. Саме тому в період соціальних трансформацій, коли моральність пригнічується й деформується з різних боків – імперативами ринкової економіки, політичними інтересами, ідеологічними догмами, інстинктами та фізіологічними потребами людей, релігія має можливість і повинна використовувати свій потенціал. Такий підхід є виправданим і щодо сучасної України, оскільки сьогодні моральність потребує релігійної підтримки;
- що результатом перехідних процесів соціальних трансформацій стало затвердження культури Нового часу, яка розпочинається зі зміни картини світу. Історія останніх XX – XXI ст. характеризується двома глобальними переходами, які пов’язані з культурою Нового часу. Перша перехідна доба – це закінчення Середньовіччя й Ренесансу як прелюдії до доби Нового часу, а друга – пов’язана з кінцем доби культури Нового часу і переходом до нової культури. Ці дві зміни ціннісних орієнтацій в історії дозволяють твердити, що йдеться про цикл, тривалість якого вимірюється століттями;
- що, як стародавня людина, так і середньовічна й сучасна людина завжди боялися невідомого, нескінченного, трансцендентного. Тому як релігійна філософія, так і релігія, й філософія будуть мати своїх прибічників у зв’язку з особливостями психічної діяльності людини із багатьма соціальними моментами, що потрібні для збереження різного типу світоглядів. Філософія як світогляд, у творенні якої головну роль відіграє розум, повинна була, рано чи пізно, вийти поза межі тієї форми, яку можна охарактеризувати як «релігійну» й позбавитися свого прагнення долучення людини до Божественного. Самість людини не є даром, її необхідно постійно створювати й відтворювати в процесі життєдіяльності, а буття людини – це самоздійснення, тобто здійснення самості людини;
набуло подальшого розвитку:
- положення про те, що традиційну культуру просякає опозиція «профанне – сакральне». Найбільш значущий смисл періоду соціальних трансформацій пов'язаний з переходом від профанного світу до світу сакрального. Цей період є важливим лише у формі обрядів переходу – обряду відокремлення, проміжного обряду або обряду включення. Якщо не витримується ця умова як норма культури – тоді й відбуваються незворотні процеси;
- положення про те, що сьогодні в українському суспільстві спостерігається вибух інтересу до міфології, який зумовлений зміною культурних парадигм, заміною соціоцентричної моделі культурного розвитку, що сформувалася на ґрунті ідей Просвітництва й була «розгорнута» марксистською теорією, антропоцентричними (персоналістськими) вченнями, основою яких може слугувати філософська антропологія, екзистенціальна філософія, герменевтика. Неабиякий інтерес до міфології, релігії, містики зумовлений не тільки об’єктивними й суб’єктивними чинниками, а він, перш за все, відображає об’єктивний процес – у період соціальних трансформацій, для нової комп’ютерної цивілізації міфологія, релігія та містики опинилися на вістрі поступу.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що матеріали, теоретичні положення й висновки дисертації можуть бути використані у подальших розвідках з історії релігій; дослідженнях з філософії релігії, історії філософії; у філософських, політологічних працях з проблем взаємовідносин держави й релігії, при підготовці спеціальних і узагальнених наукових праць з історії релігії, при підготовці навчально-методичної літератури і спецкурсів з релігієзнавства та філософії культури, а також можуть слугувати при визначенні та уточненні головних засад і пріоритетів сучасної державної політики у галузі міжконфесійних відносин.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки, положення наукової новизни одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на міжнародних наукових конференціях, зокрема: IX Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми і тенденції розвитку сучасного суспільства" (Київ, Лондон, 14 – 19 вересня 2011 р.), Міжнародна науково-практична конференція "Ідеологія в сучасному світі", (Київ, 19 – 20 жовтня 2011 р.), XXII наукова сесія наукового товариства імені Шевченка (Львів, 23 лютого – 26 березня 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації висвітлено автором у 3 наукових статтях, що вміщені у фахових виданнях, визначених ДАК Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і 3 тезах наукових доповідей.
Структура дисертаційного дослідження зумовлена специфікою об’єкта аналізу та логікою його дослідження, що випливає із поставленої мети й розв’язання визначених для цього головних завдань. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури.
Обсяг основного тексту дисертації - 156 сторінок, загальний обсяг дисертації – 186 сторінок. Список використаних джерел займає 30 сторінок і містить 276 найменувань, з них – 37 іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках репрезентовано теоретико-методологічні підсумки роботи, які в узагальненому вигляді відображають мету, завдання та наукову новизну дослідження:
1. Період соціальних трансформацій – це процес, який розгортається об’єктивно. На цивілізаційному рівні він відбувається в циклічних формах, є переходом від циклу до циклу. Закономірним є те, що об’єктивні процеси історії визначають як психологію й релігійність окремої людини, так психологію й релігійність груп. Але, якщо надавати ментальності такого важливого значення, тоді виникає питання про співвідношення об’єктивних і суб’єктивних факторів. Якщо об’єктивні процеси визначають свідомість людей, то, очевидно, що й їх свідомість не є тільки пасивним фактором в історії. Колективний стан свідомості не буває й не може бути нейтральним щодо процесів, які розгортаються об’єктивно. Але, при цьому слід враховувати складність структури колективної свідомості, яка не визначається виключно ситуаціями та подіями політичної історії, а співвідноситься з різними пластами людської психіки, що сформувалися протягом усієї історії.
2. В історії можна й необхідно виокремлювати періоди, що мають назву "періодів соціальних трансформацій", тобто йдеться про універсальні ознаки розвитку, які є свідченням того, що в історії постійно відбуваються переходи від однієї події до іншої, від одного явища до іншого, від одного стану до іншого. В логіці історичного розвитку можна виділити епохи, які були більш динамічними і епохи – менш динамічні. Більш динамічні епохи і є предметом дослідження, оскільки це й є перехідні епохи. Поняття «перехід» буде мати більшу визначеність, якщо співвіднести його з поняттям «розвиток». Смисл перехідної доби полягає в тому, що в її формах в історії відбувається розвиток, тобто перехід від однієї фази, стадії до іншої, що демонструє як поступ, так і регрес. Якщо уявити, що перехід – це перехід однієї системи цінностей (як світських, так і релігійних) до іншої, то він може репрезентувати або різкий розрив між системами цінностей, або репрезентувати наслідування, коли розрив нейтралізують збереженням існуючих цінностей або їх повним, або частковим включенням до нової системи цінностей. Тобто, йдеться про те, що коли в процесі переходу розрив буває достатньо помітним, тоді він нейтралізується.
3. Дотепер залишилася неподоланою безодня між світом одиничних речей і світом думок людини, а у період соціальних трансформацій ця безодня постає все більшою - дуальність світу, дуальність самої людини. Доводи, вимоги розуму, задовольнити які неспроможні різні типи світогляду, що розглядаються, теж не є всесильними. Доводи серця постають для людини сильнішими, ніж доводи розуму. І в період соціальних трансформацій людина прагне жити у зрозумілому й осмисленому світі.
4. Індивідуальна свідомість розглядається М.Бахтіним у рамках опозиції: «я» - «ти». Одночасно це супроводжується переконанням про тиск зовнішніх щодо свідомості сил, які наступають на індивідуальну свідомість і особистість, на свободу людини. Існують різні види тиску «від середовища і насилля до дива, таємниці, авторитету». У класовому суспільстві, а ще більшою мірою в тоталітарній системі, насилля набуває всіляких можливих форм: економічних, політичних, релігійних, ідеологічних та ін., які впливають на особистість як зовні, так і з середини. Внаслідок дії цих сил особистість втрачає свою «автентичну свободу» (М.Бахтін). Натомість російський вчений згадує про боротьбу проти нищівних сил: вона може точитися тільки назовні й зовнішніми засобами – у такий спосіб виправдовується революційне насилля. Проте метою обох ворожих сторін є свідомість (особистість) людини. Індивідуальна свідомість, що сконструйована подібно, ізоморфно, як ідеологія певного колективу (колективна свідомість) і як будь-яка культура.
5. Найбільш очевидною ознакою доби соціальних трансформацій є розпад картини світу. Вочевидь, така картина має достатню кількість ознак. Найбільш універсальними є просторово-часові ознаки. Оскільки найбільш загальною ознакою періоду соціальних трансформацій є розпад картини світу, тоді, відповідно, для вияву перехідності найбільш репрезентативними будуть зміни щодо простору й часу. Ця обставина для періодів – межі ХІХ – ХХ ст. і ХХ – ХХІ ст., є, на нашу думку, визначальною. Очевидно, що в ці періоди відбувається розрив між традиційною картиною світу й буттям людини, що відходить від неї.
6. Відмінності між філософією й релігійним світоглядом зумовлені наявністю людського розуму. Філософія ґрунтується на розумі та його породженнях – мисленні, знанні, логіці, аргументації, доведенні, обґрунтуванні тощо. На відміну від філософії, ґрунтом релігійного світогляду виступає віра, Одкровення, містичне прозріння тощо. В цьому плані не існує прірви між релігійним світоглядом, релігійною філософією і філософією. Тим більше, що їх об’єднують духовні феномени, зокрема, до них належить й теологія. Теологія спирається в різних своїх модифікаціях і на розум (мислення, знання, логіку та ін.), і на віру, Одкровення (Священне Писання). По-друге, відмінністю між релігійною філософією й релігійним світоглядом є різне тлумачення ними Божественного, вищого, істинного буття і, таким чином, різні інтерпретації характеру взаємовідносин людини і Божественного.
7. Перехідність доби соціальних трансформацій проявляється, зокрема, в тому, що архетип переходу, який функціонує в стаціонарні епохи виключно в художніх формах, долає ці форми та виявляється реальним для всього соціуму – він проявляється у свідомості людей, в культурі, в релігії та ін. Іншими словами, перехід починає інституціоналізуватися у різних сферах. Архетип переходу починає визначати ціле розмаїття свідомості та поведінки людини.
8. Характерною ознакою періодів соціальних трансформацій є інтерес до міфу, який виникає на межі ХІХ – ХХ ст., а ще точніше – з символізму. Прагнення розібратися в природі символу призводить представників цього напряму до підтвердження присутності в мистецтві надчуттєвого початку. Слід наголосити, що стихія надчуттєвого, взагалі, без міфу неможлива. Тому філософська рефлексія символізму наповнена глибокими судженнями про міф не як про мертву реальність, а як про елемент реальності як такої в її минулому і сучасному. В Античності міф убив Сократ (Ф.Ніцше), тобто античну форму раціоналізму, то відповідно, доба критики раціоналізму як значущої ознаки «проекту модерну», що виявиться тільки через століття, постає добою реабілітації міфів. Тому логічним є твердження Ф.Ніцше про міфологічне підґрунтя культури, релігії та мистецтва.
9. Період соціальних трансформацій у ХІХ – ХХ ст. має дві системи інтерпретації – першу, яка розглядає час як лінійний, і другу, що розглядає час як циклічний. Саме межа ХІХ – ХХ ст. змінила ставлення до історичного часу: з’явилися сумніви щодо конструктивності в історії лінійної логіки й водночас впевненість у ефективності осмислення історії в межах циклічної логіки. Такий підхід є свідченням і значущості зміни в культурі, а саме - ставлення до проблеми часу. Час виступає як одна з репрезентативних ознак універсальної картини світу, але вочевидь, у перехідну добу така картина розпадається і уявлення, власне, про самий час мають кризові ознаки. Межа ХІХ – ХХ ст. – це універсальна ситуація, тобто загальнокультурна. Іншими словами, йдеться про те, що значущість переходу в цей час підвищується в зв’язку з тим, що він, як і перехід на межі ХХ – ХХІ ст., розгортається саме на рівнях культури й релігії, що потребує як культурологічної, так і релігієзнавчої інтерпретацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Аболіна Т. Г. Етичні норми і цінності: проблеми обґрунтування / [Аболіна Т. Г., Єрмоленко А. М., Кисельов О. О., Малахов В. А.] ; Ін-т філософії НАН України ім. Г. Сковороди – Київ : Стилос, 1997. – 144 c.
2. Аверинцев С. С. Мы призваны в общение / С. С. Аверинцев // София – Логос : словарь / С. С. Аверинцев ; [сост. и послесл. К. Сигов]. – [2-е изд., испр.]. – Киев, 2001. – С. 417–420.
3. Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії (західно-європейський контекст) : [підручник для студентів вищих навчальних закладів.] / В. П. Андрущенко. – Київ : Тандем, 1998. – 405 с.
4. Аристотель. Метафизика / Аристотель ; [пер. с греч. П. Д. Первова, В. В. Розанова]. – Москва : Институт философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – 232 с. – (Biblioteca ignatiana. Богословие, духовность и наука).
5. Асмус В. Ф. Про велике полонення російської культури / В. Ф. Асмус // Дух і Літера : часопис / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – Київ, 2001. – № 7/8. – С. 350–357.
6. Ахиезер А. С. Труды / А. С. Ахиезер. – Москва : Новый хронограф, 2006. – 567 с.
7. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов / А. К. Байбурин. – Москва : Наука, 1995. – 253 с.
8. Бахтин М. М. Беседы с В. Д. Дувакиным / М. М. Бахтин. – Москва : Согласие, 2002. – 398 с.
9. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского : работы 1960–1970 гг. / М. М. Бахтин – Москва : Русские словари ; Языки славянских культур, 2002. – 800 с.
10. Бахтин М. М. Слово в романе / М. М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики / М. М. Бахтин. – Москва, 1975. – С. 72–233.
11. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – Москва : Искусство, 1986. – 544 с.
12. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. М. Бахтин. – Москва : Художественная литература, 1990. – 541 с.
13. Белый А. Символизм как миропонимание / А. Белый. – Москва : Республика, 1994. – 528 с.
14. Бергсон А. Два источника морали и религии / А. Бергсон ; [пер. А. Гофман]. – Москва : Канон, 1994. – 384 с. – (История философии в памятниках).
15. Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память / А. Бергсон ; [пер. с фр.]. – Минск : Харвест, 2001. – 1408 с.
16. Бердяев Н. А. Вселенскость и конфессионализм / Н. А. Бердяев // Православие и экуменизм. Документы и материалы, 1902–1998. – Москва, 1999. – С. 134–147.
17. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма / Н. А. Бердяев. – Москва : Правда, 1992. – 124 с.
18. Бердяев Н. А. О земном и небесном утопизме / Н. А. Бердяев // Русская мысль. – Санкт-Петербург, 1913. – № 9. – С. 46–54.
19. Бердяев Н. А. Опыт эсхатологической метафизики / Н. А. Бердяев // Царство Духа и Царство Кесаря / Н. А. Бердяев. – Москва, 1993. – С. 187–244.
20. Бердяев Н. А. Проблема Востока и Запада в религиозном сознании Вл. Соловьева / Н. А. Бердяев // О Владимире Соловьеве. – Москва, 1911. – Сб. 1. – С. 110–137.
21. Бердяев Н. А. Смысл истории / Н. А. Бердяев. – Москва : Мысль, 1990. – 176 с.
22. Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев ; [вступ. ст., сост., подгот. текста, примеч. Л. В. Полякова]. – Москва : Правда, 1989. – 607с. – Прил. к журн. «Вопросы философии». – Библиогр. в примеч.: с. 535–600. – (Из истории отечественной философской мысли).
23. Бердяев Н. А. Александр Степанович Хомяков / Н. А. Бердяев. – Москва : Путь, 1912. – VIII, 251 с. – (Русские мыслители).
24. Великанов А. И. Симулякр ли я дрожащий или право имею / А. И. Великанов. – Москва : Новое литературное обозрение, 2007. – 272 с.
25. Волошинов В. Н. [Бахтин М.М.] Марксизм и философия языка / В. Н. Волошинов [псевд.]. – Ленинград : Прибой, 1929. – 120 с.
26. Воропаєва Т. С. Дослідження фундаментальних і прикладних проблем українознавства крізь призму етнічних, націєтворчих та соціокультурних процесів / Т. С. Воропаєва // Українознавчий альманах. – Київ, 2011. – Вип. 3. – С. 57–81.
27. Вундт В. Миф и религия / В. Вундт ; пер. со 2-го, вновь перераб., изд. В. Базарова и П. Юшкевича ; под ред. Д. Н. Овсянико-Куликовского. – Санкт-Петербург : Издание «Брокгауз-Ефрон», 1910. – 416 с., ил.
28. Габермас Ю. Дії, мовленеві акти, мовленеві інтерації та життєвий світ / Ю. Габермас // Комунікативна практична філософія / А. М. Єрмоленко. – Київ, 1999. – С. 287–324.
29. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Г.-Г. Гадамер ; [послесл. В. С. Малахова ; коммент. В. С. Малахова, В. В. Бибихина] ; [пер. с нем.]. – Москва : Искусство, 1991. – 367 с.
30. Гадамер Г.-Г. Истина и метод / Г.-Г. Гадамер ; [пер. с нем.; общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова.]. – Москва : Прогресс, 1988. – 704 с.

31. Гадамер Г.-Г. Хайдеггер и греки / Г.-Г. Гадамер ; [пер. И прим. М. Ф. Быковой] // Логос. – 1991. – № 2. – С. 56–68.
32. Гадамер Г.-Г. Что есть истина? / Г.-Г. Гадамер ; [пер. М. А. Кондратьевой при участии Н. С. Плотникова] // Логос. – 1991. – № 1. – С. 30–37.
33. Гадамер Г.-Г. Игра искусства / Г.-Г. Гадамер ; [пер. с нем. А. В. Явецкого] // Вопросы философии. – 2006. – № 8. – С. 164–168.
34. Гадамер Г.-Г. Диалектическая этика Платона : феноменологическая интерпретация «Филеба» / Г.-Г. Гадамер ; [пер. С нем. и предисл. О. А. Коваль]. – Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское о-во, 2000. – 255 с.
35. Гадамер Г.-Г. Пути Хайдеггера : исследования позднего творчества / Г.-Г. Гадамер ; [пер. с нем. А. В. Лаврухина]. – Минск : Пропилеи, 2007. – 240 c.
36. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии : в 2 кн. Кн. 1 / Г. В. Ф. Гегель. – Москва : Наука, 1993. – 350 с. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии : в 2 кн. Кн. 2 / Г. В. Ф. Гегель. – Москва : Наука, 1994. – 423 с.
37. Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа / Георг Вильгельм Фридрих Гегель // Феноменология духа. Философия истории / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [пер. с нем. Густава Шпета, Алексея Водена]. – Москва, 2007. – С. 7–476. – (Антология мысли).
38. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель // Сочинения / Г. В. Ф. Гегель ; [под ред. А. Деборина, Д. Рязанова] ; Ин-т К. Маркса и Ф. Энгельса. – Москва ; Ленинград, 1934. – Т. 7. – С. І–XV, 3–380.
39. Гегель Г. В. Ф. Философская пропедевтика / Г. В. Ф. Гегель // Работы разных лет : в 2 т. / Г. В. Ф. Гегель. – Москва, 1971. – Т. 1. – С. 7–212.
40. Гегель Г. В. Ф. Философия религии : в 2 т. / Гегель Георг Вильгельм Фридрих ; АН СССР, Институт философии. – Москва : Мысль, 1975. – Т. 1. – 532 с. – (Философское наследие).
41. Геннеп А. ван. Обряды перехода : систематическое изучение обрядов / Арнольд ван Геннеп ; [пер. с фр. Ю. В. Ивановой, Л. В. Покровской]. – Москва : Восточная литература, 2002. – 198 с. – (Этнографическая библиотека / Рос. акад. наук, Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая).
42. Голосовкер Я. Э. Логика мифа / Я. Э. Голосовкер ; [послесл. Н. И. Конрада, Н. В. Брагинской ; сост. и авт. прим. : Н. В. Брагинская, Д. Н. Леонов ; АН СССР, Ин-т востоковедения]. – Москва : Наука, 1987. – 218 с. – (Исследования по фольклору и мифологии Востока).
43. Гордієнко А. Т. Аксіологічна драма ХХ століття / А. Т. Гордієнко. – Київ : Інститут філософії НАНУ, 1994. – 63 с.
44. Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України : релігієзнавчо-філософський аспект : монографія / Т. Г. Горбаченко. – Київ : Академія, 2001. – 272 с.
45. Горский В. С. Философская культура Киевской Руси Х – ХI веков / В. С. Горский. – Київ : Наукова думка, 1981. – 147 с.
46. Губерський Л. В. Культура. Ідеологія. Особистість (методологічно-світоглядний аналіз) / Л. В. Губерський, В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; Ін-т соціології НАНУ ; Ін-т вищої освіти України. – Київ : Знання України, 2002. – 578 с. – На тит. аркуші деяких примірників першим автором є В. Андрущенко. – Київ : Основи, 2002. – 580 с.
47. Гулыга А. В. Миф как философская проблема / А. В. Гулыга // Античная культура и современная наука / АН СССР, Научный совет по истории мировой культуры ; [ред. кол. :

Б. Б. Пиотровский (пред.), А. А. Тахо-Годи, В. В. Бычков]. – Москва, 1985. – С. 271–276.
48. Гумилев Л. Н. От Руси к России : [вся история человечества состоит из череды… изменений] / Лев Гумилев. – Москва : АСТ, 2008. – 412 с. чі ця? Гумилев Л. Н. От Руси к России / Лев Гумилев. – Москва : АСТ, 2008. – 397 с. – (Золотой фонд мировой классики).
49. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Р. Гуревич. – Москва : Искусство, 1972. – 318 с.
50. Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры / А. Р. Гуревич. – Москва : Искусство, 1981. – 359 с.
51. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / Э. Гуссерль // Собрание сочинений / Э. Гуссерль ; [пер. с нем. В. А. Молчанова] – Москва, 2000. – Т. 1 : Феноменология внутреннего сознания времени. – 165 с.
52. Гуссерль Э. Картезианские медитации / Э. Гуссерль // Собрание сочинений / Э. Гуссерль ; [пер. с нем. В. А. Молчанова]. – Москва, 2001. – Т. 4. – С. 3–142.
53. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философии / Э. Гуссерль // Вопросы философии. – 1986. – № 3. – С. 104–110.
54. Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука / Э. Гуссерль. – Минск ; Москва : Харвест ; АСТ, 2000. – 752 с.
55. Гуссерль Э. Собрание сочинений / Э. Гуссерль ; [под общ. ред. В. А. Молчанова] – Москва : РИГ «Логос» ; Гнозис, 1994. – Т. 1 : Феноменология внутреннего сознания времени. – 162 с., ил.
56. Гуссерль Э. Философия как строгая наука / Э. Гуссерль. – Новочеркасск : Сатуна, 1994. – 323 с.
57. Давыдов В. В. О месте категории деятельности в современной теоретической психологии / В. В. Давыдов // Деятельность: теории, методологии, проблемы. – Москва, 1990. – С. 23–36.
58. Де Унамуно М. Туман ; Авель Санчес [и др. романы] / Мигель де Унамуно ; [пер. с исп. ; вступ. ст. Г. Степанова ; примеч. С. Ереминой, Т. Коробковой]. – Москва : Художественная литература, 1973. – 847 с. : ил. – ([Б-ка всемирной литературы ; Т. 141. Серия третья. Литература ХХ в.]).
59. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя : тотемна система в Австралії = Les formes elementaires de la vie religievse / Е. Дюркгайм ; [з франц. пер. Г. Філіпчук, З. Борисюк]. – Київ : Юніверс, 2002. – 424 с.
60. Єленський В. Релігія після комунізму. Релігійно-соціальні зміни в процесі трансформації центрально- і східноєвропейських суспільств : фокус на Україні / В. Єленський. – Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2002. – 419 с.
61. Зізіулас Йоан. Буття як спілкування. Дослідження особистісності і церкви / Йоан Зізіулас ; [пер. з англ. В. Верлоки, М. Козуба.] – Київ : Дух і літера, 2005. – 276 с.
62. Ильин И. А. Путь к очевидности : сочинения / И. А. Ильин ; [сост. и вступ. ст. В. Ю. Кузнецова]. – Москва : Эксмо-пресс, 1998. – 911 с.
63. Ильин И. А. Сущность и своеобразие русской культуры. / И. А. Ильин ; [сост., подтот. текста, вступ. ст., коммент. Ю. Т. Лисицы]. – Москва : Русская книга – ХХІ век, 2007. – 462, [1] с., [5] л. ил., портр., факс., цв. портр. ил., портр.
64. Каган М. С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа) / М. С. Каган. – Москва : Политиздат, 1974. – 328 с.
65. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган ; Акад. гуманитар. наук [и др.]. – Санкт-Петербург : Ювента ; Наука, 1996. –
287 с.

66. Каган М. С. Философская теория ценности / М. С. Каган. – Санкт-Петербург : Ювента ; Наука, 1997. – 255 с.
67. Калинников Л. А. Кант в русской философской культуре / Л. А. Калинников ; Российский гос. ун-т им. И. Канта, Балтийский межрегиональный ин-т общественных наук «Россия и Европа : прошлое, настоящее, будущее». – Калининград : РГУ им. И. Канта, 2005. – 308 с.
68. Кант И. Критика чистого разума : с вариантами пер. на рус. и европ. яз. / И. Кант ; [пер. Н. О. Лосского ; отв. ред., сост. и авт. вступ. ст. В. А. Жучков]. – Москва : Наука, 1998. – 654 с.
69. Кант И. Наблюдения над чувством возвышенного и прекрасного / И. Кант // Собрание сочинений : в 6 т. / И. Кант. – Москва, 1963. – Т. 2. – С. 125–225.
70. Кант И. Грезы духовидца, поясненные грезами метафизики / И. Кант // Собрание сочинений : в 6 т. / И. Кант. – Москва, 1963. – Т. 2. – С. 291–361.
71. Кант И. Метафизика нравов / И. Кант // Собрание сочинений : в 6 т. / И. Кант. – Москва, 1965. – Т. 4, ч. 2. – С. 109–439.
72. Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке : [введение в философию человеческой культуры] / Э. Кассирер ; [сост. : С. Я. Левит, Л. В. Скворцов ; пер. Б. Вимер и др.]. – Москва : Гардарика, 1998. – 779 с. – (Лики культуры).
73. Коллинвуд Р. Дж. Идея истории ; Автобиография / Р. Дж. Коллингвуд ; [пер. и коммент. Ю. А. Асеева]. – Москва : Наука, 1980. – 485 с., 1 л. портр.
74. Коллингвуд Р. Дж. Принципы искусства. Теория эстетики. Теория воображения. Теория искусства / Р. Дж. Коллингвуд ; [пер. с англ. А. Г. Раскина ; под ред. Е. И. Стафьевой]. – Москва : Языки русской культуры, 1999. – 328 с. – (Язык. Семиотика. Культура).
75. Конотоп Л. Г. Проблема життя та смерті в історії філософії : (мітологічні та середньовічні інтерпретації) / Л. Г. Конотоп. – Київ : Українська видавнича спілка, 1996. – 172 с.
76. Кримський С. Б. Архетипи української культури / С. Б. Кримський // Феномен української культури : методологічні засади осмислення / НАН України ; М-во України у справах національностей та міграції. – Київ, 1996. – С. 91–112.
77. Кримський С. Б. Заклики духовності ХХІ століття : [з циклу щоріч. пам’ят. лекцій ім. А. Оленської-Петришин, 2002 р.] / С. Б. Кримський. – Київ : «Києво-Могилянська академія», 2003. – 32 с.
78. Кримський С. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський. – Київ : Видавець ПАРАПАН, 2003. – 240 с.
79. Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії / С. Б. Кримський. – Київ : Видав. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 367 с.
80. Кримський С. Б. Цивілізаційний розвиток людства / С. Б. Кримський, Ю. В. Павленко. – Київ : Фенікс, 2007. – 316 с.
81. Кэмпбелл Дж. Мифический образ / Джозеф Кэмпбелл ; [пер. с англ. К. Е. Семёнова]. – Москва : Изд-во АСТ, 2004. – 686 с. – (Philosophy).
82. Куртц П. Запретный плод. Этика гуманизма / Пол Куртц ; [пер. с англ. И. В. Куквакин ; общ. ред. В. А. Кувакин]. – Москва : Рос. гуманист. о-во, 2002. – 309 с.
83. Куртц П. Нравственность естетственна / Пол Куртц ; [пер. с англ.] // Здравый смысл. – 2007. – № 4 (45). – С. 8–11.
84. Кюнг Г. Теология на пути к новой парадигме / Г. Кюнг // Путь. – 1992. – № 2. – С. 160–182.
85. Лакан Ж. Инстинкт буквы в бессознательном или судьба разума после Фрейда / Ж. Лакан. – Москва : Русское феноменологическое об-во, 1997. – 187 с.

86. Лебон Г. Психология народов и масс / Г. Лебон ; [пер с фр.]. – Санкт-Петербург : Макет, 1995. – 316 с.
87. Лебон Г. Психология социализма / Г. Лебон ; [пер с фр.]. – Санкт-Петербург : Макет, 1995. – 541 с.
88. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении / Л. Леви-Брюль. – Москва : Педагогика-Пресс, 1999. – 608 с. – (Психология ; Классические труды).
89. Левинас Э. Время и Другой = Le temps et l'autre ; Гуманизм другого человека = Humanisme de l'autre homme / Эммануэль Левинас ; [пер. с фр. А. В. Парибка]. – Санкт-Петербур : Высш. религиоз.-филос. шк., 1998. – 265 с.
90. Левінас Е. Між нами. Дослідження думки про Іншого / Е. Левінас ; [пер. з фр. В. Куринського]. – Київ : Дух і літера ; Задруга, 1999. – 312 с.
91. Леви-Строс К. Структурная антропология / Клод Леви-Строс ; пер. с фр. В. В. Иванива. – Москва : Эксмо-Пресс, 2001. – 512 с. – (Психология без границ).
92. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – Москва : Политиздат, 1975. – 302 с.
93. Леонтьев А. Н. Исторический поход к изучению психических явлений / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические труды : в 2 т. / А. Н. Леонтьев ; под ред. : В. В. Давыдова, В. П. Зинченко, А. А. Леонтьева, А. В. Петровского. – Москва, 1983. – Т. 1. – С. 17–141.
94. Леонтьев А. Н. Возникновение и эволюция психики / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические труды : в 2 т. / А. Н. Леонтьев ; под ред. : В. В. Давыдова, В. П. Зинченко, А. А. Леонтьева, А. В. Петровского. – Москва, 1983. – Т. 1. – С. 142–279.
95. Леонтьев А. Н. Развитие психики в онтогенезе / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические труды : в 2 т. / А. Н. Леонтьев ; под ред. : В. В. Давыдова, В. П. Зинченко, А. А. Леонтьева, А. В. Петровского. – Москва, 1983. – Т. 1. – С. 283–389.
96. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения / А. Ф. Лосев. – Москва : Искусство, 1978. – 623 с.
97. Лосев А. Ф. Античный космос и современная наука / А. Ф. Лосев. – Москва : Изд. авт., 1927. – 550 с.
98. Лосев А. Ф. Античная мифология в ее историческом развитии / А. Ф. Лосев. – Москва : Гос. учеб.-пед. изд-во Мин. просвещения РСФСР, 1957. – 620 с.
99. Лосев А. Ф. Дерзание духа / А. Ф. Лосев ; [послесл. Ю. А. Ростовцева]. – Москва : Политиздат, 1988. – 366 с.
100. Лосев А. Ф. Диалектика мифа / А. Ф. Лосев. – Москва : Изд. авт., 1930. – 250 с.
101. Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф : труды по языкознанию / А. Ф. Лосев. – Москва : Изд-во МГУ, 1982. – 479 с.
102. Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии / А. Ф. Лосев. – Москва : Мысль, 1993. – 959 с.
103. Лосев А. Ф. Философия имени / А. Ф. Лосев // Из ранних произведений / А. Ф. Лосев. – Москва, 1990. – С. 9–194.
104. Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви / В. Н. Лосский // Мистическое богословие / Христианск. благотворительно-просветит. ассоциация «Путь к истине» ; под ред. Л. Лутковского. – Киев, 1991. – С. 95–259.
105. Лосский В. Н. Догматическое богословие // Мистическое богословие / Христианск. благотворительно-просветит. ассоциация «Путь к истине»; [под ред. Л.Лутковского.]. – Киев : Путь к истине, 1991. – С.261 – 335.
106. Лотман Ю. Исторические закономерности и структура текста / Ю. Лотман, Б. Успенский // Избранные труды : в 2 т. / Ю. Лотман. – 2-е изд. – Москва, 1994. – Т. 1 : Семиотика истории. Семиотика культуры. – С. 330–361.
107. Лотман Ю. М. Клио на распутье / Ю. М. Лотман // Наше наследие. – Москва, 1988. – № 5. – С. 17–25.
108. Лотман Ю. М. Культура и взрыв / Ю. М. Лотман. – Москва : Прогресс, 1992. – 272 с.
109. Лотман Ю. М. Миф – имя – культура / Ю. М. Лотман, Б. А. Успенский // Избранные труды : в 2 т. / Ю. Лотман. – 2-е изд. – Москва, 1994. – Т. 1 : Семиотика истории. Семиотика культуры. – С. 433–459.
110. Лотман Ю. М. Роль дуальных моделей в динамике русской культуры до конца XVIII века) / Ю. Лотман, Б. Успенский // Избранные труды : в 2 т. / Ю. Лотман. – 2-е изд. – Москва, 1994. – Т. 1 : Семиотика истории. Семиотика культуры. – С. 459–472.
111. Лубський В. І. Історія релігій : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська. – Київ : Центр учбової літератури, 2009. – 776 с.
112. Лубський В. І. Філософія релігії : [навч. посіб. та хрестоматія] / В. І. Лубський, С. М. Піддубна, Т. Г. Горбаченко, М. В. Лубська. – Київ : Університет економіки та права «КРОК», 2005.– 488 с.
113. Лубський В. І. Соціологія релігії / В. І. Лубський, В. М. Козленко, Т. Г. Горбаченко. – Київ : Фітосоціоцентр, 1999. – 203 с.
114. Лубський В. І. Релігієзнавство : підручник / В. І. Лубський. – Київ : Вілбор, 1997. – 480 с.
115. Лубський В. І. Історія релігій / В. І. Лубський, В. М. Козленко, М. В. Лубська, Г. Севрюков : [навч. посіб.]. – Київ : Тандем, 2002. – 640 с.
116. Лукьянец В. С. Глобализация. Техно-наука «Зловещее изменение мира» / В. С. Лукьянец // Людина і культура в умовах глобалізації : зб. наук. статей. – Київ, 2003. – С. 235–239.
117. Малахов В. А. Етика спілкування / В. А. Малахов. – Київ : Либідь, 2006. – 400 с.
118. Малиновский Б. Магия, наука и религия / Б. Малиновский. – Москва : Рефл-бук, 1998. – 304 с. – (Серия «Astrum Sapietiae»).
119. Мамардашвили М. К. Символ и сознание : метафизические ассуждения о сознании, символе и языке / М. К. Мамардашвили, А. М. Пятигорский. – Москва : Школа «Язики русской культуры», 1997. – 217 с.
120. Мамардашвили М. К. Формы и содержание мышления : к критике гегелевского учения о формах познания / М. К. Мамардашвили. – Москва : Высшая школа, 1968. – 191 с.
121. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / М. Мерло-Понти ; [пер. под. ред. И. С. Вдовиной]. – Санкт-Петербур : Ювента ; Наука РАН, 1999. – 607 с.
122. Местр Ж. де. Санкт-Петербургские вечера = Les soirées de St.-Petersbourg / Жозеф де Местр ; [пер. с фр. и примеч. А. А. Васильева ; под ред. А. Г. Терехова]. – Санкт-Петербур : Алетейя, 1998. – 732 с.
123. Морен Э. Утраченная парадигма: природа человека / Э. Морен ; [пер. с фр., введение, послеслов. М. Собуцкий] – Киев : Кармэ-Синто, 1995. – 240 с.
124. Морено Я. Психодрама = Psychodrama / Якоб Морено ; [пер. с англ. Г. Пимочкиной, Е. Рачковой]. – Москва : Апрель-Пресс ; Эксмо-Пресс, 2001. – 521 с.
125. Морено Я. Социометрия : экспериментальный метод и наука об обществе / Якоб Леви Морено ; [пер. с англ. А. Боковикова]. – Москва : Академический Проект, 2001. – 383 с.
126. Московичи С. Машина, творящая богов / С. Московичи ; [пер. с фр. Т. П. Емельяновой, Г. Г. Дилигенского] ; Ин-т «Откр. об-во». – Москва : Центр психологии и психотерапии ; КСП+, 1998. – 559 с. – (Б-ка социальной психологии).
127. Московичи С. Толпы, женщины и безумие (коллективное вещество : импульсивное и консервативное) / С. Московичи // Психологическое обозрение. – 1996. – № 2 (3). – С. 54–55.
128. Московичи С. Век толп : исторический трактат по психологии масс / Серж Московичи ; [пер. с фр. Т. П. Емельяновой]. – Москва : Центр психологии и психотерапии, 1996. – 478 с. – (Б-ка социальной психологии).
129. Мосс М. Социальные функции священного / Марсель Мосс ; [пер. с фр. под ред. И. В. Утехина]. – Санкт-Петербур : Евразия, 2000. – 444, [2] с.
130. Мосс М. Общества. Обмен. Личность : труды по социальной антропологии / М. Мосс ; [пер. с фр., послесл. и коммент. А. Б. Гофмана ; Рос. акад. наук, Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая]. – Москва : Восточная лит-ра, 1996. – 360 с. – (Этнографическая библиотека).
131. Ницше Ф. Воля к власти : опыт переоценки всех ценностей : незавершенный трактат Фридриха Ницше в реконструкции Элизабет Фёрстер-Ницше и Петера Гаста / Фридрих Ницше ; [пер. с нем. Е. Герцык и др.]. – Москва : Культурная революция, 2005. – 878 с. – (Впервые без цензуры).
132. Панофский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада / Эрвин Панофский ; [пер. А. Габричевского ; под ред. В. Д. Дажиной]. – Москва : Азбука-классика, 2006. – 541, [1] с., [46] л. ил., цв. ил. – (Художник и знаток).
133. Панофский Э. Смысл и толкование изобразительного искусства : статьи по истории искусства / Эрвин Панофский ; [пер. с англ. В. В. Симонова.] – Санкт-Петербур : Академический проект, 1999. – 394 с.
134. Паскаль Б. Мысли о религии / Блез Паскаль ; [пер. с фр.]. – Минск : Харвест ; Москва : АСТ, 2001. – 224 с.
135. Паскаль Б. Трактаты. Полемические сочинения. Письма / Блез Паскаль ; [сост. : О. И. Хомы, А. А. Жаровского ; статья, комм., указ. О. И. Хомы ; общ. ред. А. Б. Мокроусова ; пер. с фр. О. И. Хомы, С. Долгова] – Киев : Port-Royal, 1997. – 576 с. – (Собрание Латинского Клуба / Украинское Паскалевское Общество).
136. Перлз Ф. С. Эго, голод и агрессия / Фредерик Перлз ; [пер. с англ. Н. Б. Кедровой, А. Н. Кострикова] ; под ред. Д. Н. Хломова. – [2-е стер. изд.]. – Москва : Смысл, 2005. – 358 с. – (Золотой фонд мировой психологии).
137. Перлз Ф. С. Внутри и вне помойного ведра. Практикум по гештальттерапии / Фредерик С. Перлз, Пауль Гудмен, Ральф Хефферлин ; [пер. с англ.]. – [2-е изд.]. – Санкт-Петербург : Петербург-XXI век ; Москва : Академия, 1997. – 447 с. – (Библиотека зарубежной психологии).
138. Перлз Ф. С. Теория гештальттерапии / Фриц Перлз, [Пол Гудмен]. – Москва : Ин-т общегуманитарных исследований, 2001. – 377, [2] с. : ил. – (Современная психология : теория и практика. Серия «Концепции психотерапии» ; Вып. 3).
139. Пітерс Дж. Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Джон Дарем Пітерс ; [пер. з англ. А. Ю. Іщенка.] – Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 302 с.
140. Платон. Федон / Платон // Сочинения : в 3 т. / Платон ; [под общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса]. – Москва, 1970. – Т. 2. – С. 45–82.
141. Платон. Апология Сократа / Платон // Собрание сочинений : в 4 т. / Платон ; [пер. М. С. Соловьёва ; под общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи]. – Москва, 1990. – Т. 1. – C. 17–36. – (Философское наследие ; Т. 112).
142. Платон. Пир / Платон // Собрание сочинений : в 4 т. / Платон ; [пер. древнегреч. С. К.Апта ; под общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи]. – Москва, 1993. – Т. 2. – C. 34–56. – (Философское наследие ; Т. 116).
143. Плюханова М. А. О некоторых чертах личностного сознания в России XVII века / М. А. Плюханова // Художественный язык Средневековья : [сб. ст.] / АН СССР, Науч. совет по истории мировой культуры ; [отв. ред. В. А. Карпушин]. – Москва, 1982. – С. 180–199.
144. Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття / М. В. Попович. – Київ : Сфера, 1997. – 290 с.
145. Поршнев Б. Ф. О начале человеческой истории : (проблемы палеопсихологии) / Б. Ф. Поршнев ; [под. ред. Б. А. Диденко]. – Москва : ФЭРИ-В, 2006. – 634 с. : портр.
146. Поршнев Б. Ф. Социальная психология и история. – 2-е изд. допол. и исправ. / Б. Ф. Поршнев. – Москва : Наука, 1979. – 232 с.
147. Пригожин И. Порядок из хаоса : новый диалог человека с природой / Илья Пригожин, Изабелла Стенгерс ; [пер. с англ. Ю. А. Данилова ; общ. ред., послесл. В. И. Аршинова и др.]. – Москва : Прогресс, 1986. – 431 с. : ил.
148. Пригожин И. Время, хаос, квант = Time, Chaos, Quantum : к решению парадокса времени / И. Пригожин, И. Стенгерс ; / Илья Пригожин, Изабелла Стенгерс ; [пер. с англ. Ю. А. Данилова ; под ред. В. И. Аршинова]. – Москва : УРСС, 2005. – 229 с. : ил., табл. – (Синергетика: от прошлого к будущему).
149. Реан А. А. Психология человека от рождения до смерти : младенчество, детство, юность, взрослость, старость : [учебник] / [Аверин В. А., Дандарова Ж. А., Деркач А. А. и др.] ; под общ. ред. А. А. Реана. – Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак ; Москва : Нева, 2001. – 652 с. : ил., портр., табл. – (Психологическая энциклопедия).
150. Релігія та цінності українців / відп. за вип. О. Дишлевий. – Київ : Київський міжнародний інститут соціології ; Центр «Соціальні індикатори», 2009. – 96 с.
151. Рикер П. Герменевтика и психоанализ ; Религия и вера / Поль Рикер ; [пер. с фр., послесл., примеч. И. С. Вдовина]. – Москва : Искусство, [1996]. – 270 с. : портр.
152. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Генрих Риккерт ; [пер. с нем.]. – Москва : Республика, 1998. – 410 с. – (Мыслители XX века).
153. Розанов В. В. Уединенное : сборник произведений / В. В. Розанов. – Москва : Республика, 1990. – 417 с.
154. Розеншток-Хюсси О. Бог заставляет нас говорить / О. Розеншток-Хюсси ; [составл., пер. с нем. и англ., послеслов. и коммент. А. И. Пигалева]. – Москва : Канон +, 1997. – 288 с.
155. Роуз С. Православие и религия будущего / Иеромонах Серафим (Роуз) ; [пер. с анг. В. А. Шеенкова]. – Москва : Православная книга, 1991. – 197 с.
156. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Наука, 1957. – 251 с.
157. Рубинштейн С. Л. О мышлении и путях его исследования / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Наука, 1958. – 340 с.
158. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии : в 2 т. Т. 1 / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Педагогика, 1989. – 340 с. – (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР); Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии : в 2 т. Т. 2 / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Педагогика, 1989. – 328 с. – (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).
159. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Питирим Сорокин ; [общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонова]. – Москва : Политиздат, 1992. – 543 с. – (Мыслители XX века / редкол. : Т. И. Ойзерман (пред.) и др.).
160. Тайлор Э. Первобытная культура / Э. Б. Тайлор ; [предисл. и примеч. А. И. Першица ; пер. с англ.]. – Москва : Политиздат, 1989. – 573 с. : ил. – (Б-ка атеистической литературы).
161. Тард Г. Социальная логика / Габриэль Тард ; [пер. с фр.]. – Санкт-Петербург : Социально-психологический центр, 1996. – 427 с. – (Б- ка практической психологии).
162. Тард Г. Преступления толпы / Габриель Тард ; [пер. д-ра И. Ф. Иорданского, под ред. проф. А. И. Смирнова]. – Казань : [Н. Я. Башмаков], 1893. – 44 с. – Оттиск из «Неврологического вестника», 1893, т. 1, вып. 1.
163. Тейяр де Шарден П. Божественная среда (ч. 3) / Пьер Тейяр де Шарден // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности : [сборник] / [сост. : Л. И. Василенко, В. Е. Ермолаева ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера ; пер. с англ. и фр.]. – Москва, 1990. – С. 106–145.
164. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден ; [пер. с фр.] – Москва : Прогресс, 1992. – 180 с.
165. Тернер В. Символ и ритуал / Виктор Тернер ; [вступ. ст. В. А. Бейлиса ; пер. с англ.] ; АН СССР. – Москва : Наука, 1983. – 277 с.
166. Тиле К. Основные принципы науки о религии / К. Тиле // Классики мирового религиоведения : антология / [пер. с англ., нем., фр. ; сост., общ. ред. А. Н. Красникова]. – Москва, 1996. – Т. 1. – С. 144–196. – (История философии в памятниках).
167. Тиллих П. Избранное. Теология культуры / Пауль Тиллих ; [пер. с англ. ; отв. ред. и авт. послесл. С. В. Лезов]. – Москва : Юристъ, 1995. – 479 с. – (Лики культуры).
168. Тихомиров Л. А. Религиозно-философские основы истории / Лев Тихомиров ; [сост., вступ. ст., коммент. М. Б. Смолина]. – 3-е изд. – Москва : [Б. и.], 2000. – 589 с. ил., портр.
169. Тойнби А. Дж. Постижение истории : сборник / А. Дж. Тойнби ; [пер. с англ. ; сост. А. П. Огурцов ; вступ. ст. В. И. Уколовой ; закл. ст. Е. Б. Рашковского ; авт. коммент. Д. Э. Харитонович, Н. И. Колышкина]. – Москва : Прогресс, [1991]. – 736 с.
170. Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории : сборник / А. Дж. Тойнби ; [пер. с англ. ; под ред. В. И. Уколовой, Д. Э. Харитоновича]. – Москва : Айрис пресс ; Рольф, 2002. – 589 с.
171. Токарев С. А. Религия в истории народов мира / С. А. Токарев. – 3-е изд. испр. и доп. – Москва : Политиздат, 1976. – 575 с. : ил. – (Б-ка атеистической литературы).
172. Токарев С. А. Ранние формы религии / С. А. Токарев ; [предисл. В. П. Алексеева]. – Москва : Политиздат, 1990. – 622 с., [8] л. ил. : ил. – (Б-ка атеистической литературы).
173. Топоров В. Н. Эней – человек судьбы / В. Н. Топоров. – Москва : Наука, 1993. – 147 с.
174. Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического : избранное / В. Н. Топоров. – Москва : Прогресс ; Культура, [1995?]. – 623 с.
175. Топоров В. Н. Московские люди XVII века : (к злобе дня) / В. Н. Топоров // Philologia slavica : [сб. ст.] : к 70-летию акад. Н. И. Толстого / Рос. АН, Отд-ние лит. и яз., Отд-ние истории, Ин-т славяноведения и балканистики ; [отв. ред., авт. предисл. В. Н. Топоров]. – Москва, 1993. – С. 190–201.
176. Топоров В. Н. Предисловие / В. Н. Топоров // Космогония и ритуал / Михаил Евзлин. – Москва, 1993. – С. 7– 28.
177. Торчинов Е. А. Религии мира : опыт запредельного : трансперсональные состояния и психотехника / Е. А. Торчинов. – Санкт-Петербур : Центр «Петерб. Востоковедение», 1997. – 382 с. : ил. – (Orientalia).
178. Тоффлер Е. Третя хвиля / Елвін Тоффлер ; [пер. з англ.]. – Київ : Всесвіт, 2000. – 480 с. – На обкл.: Міжнародний футурологічний бестселер.
179. Тоффлер Э. Шок будущего / Элвин Тоффлер ; [пер. с англ. Е. Руднева и др.]. – Моск