ІСЛАМСЬКИЙ РАДИКАЛІЗМ: РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТИЧНА СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ ПРОЯВУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Качан Костянтин Євгенович
УДК 28

На правах рукопису

ІСЛАМСЬКИЙ РАДИКАЛІЗМ:
РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТИЧНА СУТНІСТЬ
ТА ФОРМИ ПРОЯВУ
Спеціальність 09.00.11 — релігієзнавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук,
професор
Горбаченко Тетяна Григорівна

Київ – 2012

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ.........................................................................................3
ВСТУП……………………………………………….…………………………....4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ ІСЛАМСЬКОГО РАДИКАЛІЗМУ………………..…………......…11
1.1. Аналітичний огляд літератури з теми дослідження та терміносистема ісламського радикалізму ………………..…………………..........……….…….11
1.2. Характерні особливості положень ісламу, що лежать в основі його радикальної складової…………………...............................................................40
Висновки до 1 розділу…………………………….........................………….….63
РОЗДІЛ 2. ЕВОЛЮЦІЯ ІСЛАМСЬКОГО РАДИКАЛІЗМУ……….…………66
2.1. Радикальна складова ісламу до ХІХ століття....……………...…………...66
2.2. Ісламський радикалізм ХІХ–ХХ століть.....…………...…………...…...…91
Висновки до 2 розділу………………………………………….........................120
РОЗДІЛ 3. ІСЛАМСЬКИЙ РАДИКАЛІЗМ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ....124
3.1. Ісламський радикалізм як чинник геополітичної активності ісламського світу……………………………………..………………………….……..……..124
3.2. Прояви ісламського радикалізму в сучасному світі....……..…….….…..136
Висновки до 3 розділу…………………………………………….....................169
ВИСНОВКИ……………………………………….……………….……...…....171
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ…….……................177

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

РПО – релігійно-політична організація
ПРО – Палестинський рух опору
КРП – Курдська робоча партія
СІС – Союз ісламських судів
АРММ – Автономний район мусульман Мінданао
ІФВМ – Ісламський фронт визволення моро
ТТП – Техрік Талібан-і-Пакистан
ЗІГ – Збройні ісламські групи

Вступ

Актуальність теми дослідження. Іслам – це друга за поширеністю світова релігія, що за кількістю віруючих поступається лише християнству. Країни ісламського світу відіграють значну роль в економічних, політичних і культурних відносинах сучасного світу. Хоча іслам зародився на Аравійському півострові, кількість мусульман-неарабів нині перевищує кількість мусульман-арабів майже втричі. Проживають мусульмани і в Україні. Причому це не тільки представники тих народів, які традиційно сповідують цю релігію, зокрема кримські татари, а й новонавернені віруючі з-поміж українців.
Іслам, як величезний соціальний інститут і процес, постає не просто вірою, а чимось більшим, що включає спосіб життя, традиції, звичаї й навіть менталітет. Іслам більше за інші світові релігії включений до системи соціального регулювання, оскільки майже всі сфери життя мусульманина є релігійно значущими й зазнають впливу релігії.
Для сучасного світу характерним є процес глобалізації, який охоплює всесвітню економічну, політичну та культурну уніфікацію, стандартизацію, впровадження глобальних технологій, вільну міграцію ресурсів і капіталу в масштабах усієї планети, а також появу нових ідей і поглядів. Глобалізація — процес амбівалентний. З одного боку, він призводить до покращення життя населення й консолідування планетарного співтовариства, а з іншого — глобалізація породжує нові глобальні небезпеки, які пов`язані зі спротивом консервативної частини населення планети новому світогляду, новій моделі ставлення до світу, до суспільства й до самих себе.
Однією з глобальних проблем, що постають перед людством, є проблема збереження миру. Для ісламу це питання є глибинним і тісно пов`язаним з історією його розвитку, оскільки однією з характерних рис цієї релігії є питання збереження миру і ненасильства. Протягом усієї історії ісламу його представники мирно співіснували з іншими народами, були віротерпимими й зробили гідний внесок у світову цивілізацію. Як релігія іслам формував моральні цінності й світогляд широких кіл населення і впливав на історію розвитку цілої низки держав.
Однак на початку ХХІ століття в інформаційному просторі неісламської частини світу все частіше стали лунати заяви про насильницький характер ісламу, що спричиняє негативне ставлення і до самої ісламської релігії, і до мусульман взагалі.
Ісламський радикалізм, як вагомий фактор сучасного життя, зокрема, політичного й релігійного, здатний реально впливати на соціально-політичні й релігійні процеси. Важливість дослідження ісламського радикалізму обумовлена глобалізаційними процесами, які відбуваються в сучасному світі й носять модернізаційний характер. Це вимагає вивчення специфічних рис ісламського радикалізму як самостійного філософсько-релігійного феномена, що зумовлює необхідність аналізу його теоретичних положень, вияву особливостей, модифікації в ході історичного розвитку, а також впливу на сучасні глобалізаційні та геополітичні процеси.
Ісламський радикалізм потребує окремого дослідження і з огляду на українське сьогодення, оскільки це пов`язано з проблемами національної безпеки та політичної стабільності України. Відтак, актуальність обраної теми дисертації зумовлена необхідністю філософсько-релігієзнавчого осмислення місця й ролі ісламу в сучасному світі, критеріїв та індикаторів, що дозволяють розрізняти його як релігійну систему, а також виокремлювати в ньому ідеологічні течії й групи, у тому числі й радикального спрямування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми філософського факультету № 06БФ041-01 "Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання", науково-дослідної тематики кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дисертаційної роботи полягає у філософсько-релігієзнавчому осмисленні релігійного підґрунтя, сутності й форм прояву ісламського радикалізму.
Завдання дисертаційної роботи:
- дослідити терміносистему ісламського радикалізму;
- виявити характерні особливості положень ісламу, що лежать в основі його радикальної складової;
- проаналізувати еволюцію ісламського радикалізму;
- дослідити ісламський радикалізм як чинник геополітичної активності ісламського світу;
- проаналізувати прояви ісламського радикалізму в сучасному світі.
Об`єктом дослідження виступає феномен ісламського радикалізму.
Предметом дослідження є релігійно-політична складова сутності й форми прояву сучасного ісламського радикалізму.
Методи дослідження. Принципового значення для дослідження мали наукові праці провідних українських філософів і релігієзнавців, у яких висвітлено методологічні засади аналізу філософсько-релігієзнавчих процесів. Це праці В.Андрущенка [7], [152], А.Глушака [199], Т.Горбаченко [28], [35], [36], [37], [174], [182], Л.Губерського [193], [194], Є.Дулумана [49], В.Єленського [52], М.Заковича [84], М.Кирюшка [75], А.Колодного [77], А.Конверського [3], Л.Конотоп [76], П.Кралюка [80], В.Лубського [94], [95], [105], [106], [107], [108], [109], [110], М.Лубської [96], [97], [98], [99], [100], [101], [102], [103], [104], О.Марченка [197], М.Мокляка [132], В.Панченко [160], М.Поповича [218], О.Предко [159], Л.Филипович [77], Є.Харьковщенка [68], А.Чернія [211], З.Швед [76], П.Яроцького [224] та ін.
Окрім того, були використані загальні й спеціальні роботи зарубіжних дослідників, присвячені історії ісламу, ісламського радикалізму, їх особливостям та сучасним модифікаціям. Такими роботами є дослідження З.Арухова [9], І.Гольдцієра [33], [34], Г. фон Грюнебаума [39], І.Добаєва [43], [44], [45], [46], [47], Дж.Еспозіто [231], О.Ігнатенка [57], [58], [59], [60], Ж.Кеппеля [239], Г.Керімова [73], Р.Ланди [90], [91], З.Лєвіна [92], [93], О.Малашенка [116], [117], [118], [119], [120], [121], [122], А.Массе [123], О.Руа [253], [254], Е.Сивана [178], [258], Л.Сюкіяйнена [187], А.Умнова [195], [196], С.Хантінгтона [204] та ін.
Зважаючи на те, що дисертаційна робота містить у собі аналіз та інтерпретацію певних релігійних та релігійно-філософських текстів, дослідження ісламського радикалізму як релігійно-політичного явища потребувало застосування системного підходу.
Автор спирається на загальноприйняті у вітчизняній філософії та релігієзнавстві принципи історизму, світоглядного плюралізму, позаконфесійності, толерантності та об’єктивного підходу при дослідженні витоків, причин, основних етапів становлення ісламського радикалізму та його змісту. Під час написання роботи також використовувалися загальнонаукові методи пізнання – герменевтичний (при аналізі канонічних текстів), порівняльно-історичний (при дослідженні радикальної складової ісламу на різних етапах його розвитку), структурно-функціональний (при розгляді терміносистеми ісламського радикалізму), а також аналіз, синтез (при вивченні ісламських радикальних релігійно-політичних рухів та організацій), моделювання й прогнозування (при дослідженні ісламського радикалізму в умовах глобалізації).
Зважаючи на процеси, що відбуваються у сучасному світі, значну роль у дослідженні ісламського радикалізму відіграли міждисциплінарний і цивілізаційний підходи.
У своїй сукупності методи, що були використані автором під час дослідження, набули характеру взаємного доповнення, що забезпечило релігієзнавчо-філософському дослідженню можливість відобразити такий складний феномен, як ісламський радикалізм.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження релігійної складової, динаміки розвитку та форм прояву такого феномена, як ісламський радикалізм, що дозволило показати, яким чином використання релігійної віри може впливати як на політичну, так і на конфесійну ситуацію в окремих регіонах, а також в цілому на геополітичні процеси.
Найсуттєвіші наукові результати, що висвітлюють новизну дисертаційної роботи, внесок автора у розробку проблеми і які виносяться на захист, конкретизуються у наступних положеннях:
Вперше:
- здійснено комплексний аналіз терміносистеми ісламського радикалізму, який дозволив довести, що останній є релігійно-філософським ученням і одночасно, соціально-політичною доктриною, яка ґрунтується на ідеях радикального ісламу й допускає безкомпромісний захист поглядів на основі однобічної інтерпретації положень релігійного походження;
- виявлені характерні особливості положень ісламу, які лежать в основі його радикальної складової, що зумовлює глибоке занурення мусульман у релігійну догматику, прив’язку її до релігійних постулатів, а це викликає прагнення ісламського радикалізму до ресекуляризації суспільства.
Набуло подальшого розвитку:
- доведення положення, що еволюція ісламського радикалізму є цілком закономірним та об'єктивним процесом, який має глибоке історичне, культурне, філософське і власне релігійно-догматичне підґрунтя, а також соціальні, економічні та політичні причини; ґенеза ісламського радикалізму зумовлена єдністю релігії та політики, яка закладена в самій ісламській традиції;
- положення, що орієнтація ісламської радикальної ідеології протягом усього свого історичного розвитку поступово відходила від суто релігійних і богословських питань та ставала все більш світською;
- обґрунтування впливу ісламського радикалізму на геополітичну активність ісламського світу на основі того факту, що ісламський світ представлений різними суб'єктами, які беруть активну участь у міжнародних відносинах і здатні впливати на геополітичні процеси: дії радикалів переконують політиків і суспільство в реальній наявності зіткнення цивілізацій, що в свою чергу впливає на суспільну свідомість та державну політику країн Європи, Азії та Америки.
Додатково обґрунтовано, що:
- прояви ісламського радикалізму в сучасному світі засвідчують, що ісламський радикалізм виявився фактично єдиним опозиційним рухом правлячому режиму, через який населення може висловити невдоволення своїм становищем та існуючими порядками;
- ісламський радикалізм має соціально-економічні, політичні, геополітичні, комунікаційні, демографічні та морально-психологічні причини.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів визначається тим, що матеріали, теоретичні положення й висновки дисертації можуть бути використані у подальших дослідженнях ісламу, соціології релігії, історії релігії, в релігієзнавчих та політологічних працях з проблем релігійного радикалізму, при підготовці спеціальних і узагальнених наукових праць з історії та соціології релігії, при підготовці навчально-методичної літератури і спецкурсів з релігієзнавства й політології, а також можуть слугувати для визначення та уточнення головних засад і пріоритетів сучасної державної політики у галузі міжконфесійних відносин.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки, положення наукової новизни одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на міжнародних та всеукраїнських науково-теоретичних і практичних конференціях. Зокрема це, ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності» (Житомир, 2009 р.), «Дні науки» філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2009 р. та 2010 р.). Також апробація результатів дослідження відбувалась на наукових семінарах кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основний зміст дисертації викладено автором у 4 наукових статтях, що вміщені у фахових виданнях, визначених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, а також у 16 навчально-методичних посібниках і матеріалах.
Структура та обсяг дисертації обумовлені специфікою предмета дослідження, логікою розкриття проблеми. а також метою і завданнями роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків і списку використаної літератури і джерел. Повний обсяг дисертації складає 203 сторінки, список використаної літератури і джерел нараховує 293 найменування на 26 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Внаслідок проведеного дослідження можна зробити наступні висновки й узагальнення:
1. Наявність широкого спектру підходів, розмитість і неоднозначність потрактовування таких понять, як «ісламізм», «радикальний іслам», «політичний іслам», «ісламський фундаменталізм» та інших понять, які пов'язані з розумінням феномена ісламського радикалізму, породжують різні оціночні судження стосовно цих явищ. Це криє в собі багато небезпек і стає однією з причин непорозумінь, що виникають навколо ісламу в сьогоднішньому світі.
Ідейною складовою ісламського радикалізму є радикальний іслам. Жоден дослідник не дає чіткого визначення радикальному ісламу, яке б вирізняло його з-поміж інших феноменів, таких як ісламський радикалізм, ісламізм, політичний іслам, ісламський фундаменталізм та ін. Найчастіше радикальний іслам ототожнюється з ісламізмом і не виокремлюється як його ідейна складова.
Радикальний іслам являє собою збірну назву ідейних рухів та вчень в ісламі, в основі яких лежить безкомпромісність у поглядах. Складовими радикального ісламу є радикалізовані варіанти фундаменталізму, традиціоналізму і модернізму. Говорити про радикалізацію даних течій можна в разі прояву безкомпромісності. Самі по собі ні фундаменталізм, ні традиціоналізм, ні модернізм не є радикальними, оскільки кожна з течій є реакцією на події, які відбуваються у суспільстві. Ісламський фундаменталізм і традиціоналізм виступають захисною реакцією на відхилення від традицій і сталих норм культури і соціуму. Порівняно з більш лояльним традиціоналізмом, фундаменталізм є більш реакційним і революційно налаштованим, а отже, і потенційно більш радикальним. У свою чергу ісламський модернізм, навпаки, прагне реформувати правові та суспільні структури згідно зі зміненими умовами життя. Це робить його більш гнучким і сучасним.
2. Ісламський радикалізм – це релігійно-філософське вчення і соціально-політична доктрина, яка ґрунтується на ідеях радикального ісламу, допускає безкомпромісність при захисті своїх поглядів на основі однобічної інтерпретації положень релігійного походження й прагне до застосування ісламських норм і принципів у всіх сферах людської життєдіяльності будь-якого суспільства або держави, де проживають мусульмани, а також у міждержавних відносинах.
Ісламський радикалізм являє собою релігійно-філософське явище, на основі якого можуть виникати як політичні феномени, на кшталт ісламізму як політичної ідеології, так і соціально-політичні практики, які намагаються втілити в життя ідеали, запропоновані теоретиками ісламського радикалізму.
3. Радикалізм утворюється в переломні моменти, коли суперечності усвідомлюються і досягають такого рівня, що породжують активність. Причиною сплеску інтересу до ісламського радикалізму є ісламізація суспільства. Потреба в ісламізації відбувається в разі різкої трансформації суспільства, що зумовлено системними кризами.
Будь-який радикалізм являє собою безкомпромісне прагнення йти до кінця, прагнути докорінних змін і найбільш повних результатів у будь-якій перетворювальній діяльності. Ісламський радикалізм не є негативним явищем, яке чимось загрожує світу.
4. Базові світоглядні принципи та положення будь-якого вчення спроможні, при їх радикалізації і доведенні до крайності, сформувати як вкрай позитивне, так і негативне ставлення як до місця людини у світі, так і до навколишнього середовища. Характерними особливостями та положеннями ісламу, що лежать в основі його радикальної складової й використовуються ідеологами ісламського радикалізму, є:
- проблема віри й невіри в ісламі, а також такфір (звинувачення в невірі);
- положення про те, що Мухаммад є останнім із пророків, яке виступає свідченням винятковості мусульман серед послідовників інших релігій, а звідси — особливе місце ісламу у світі;
- всеосяжність ісламу, яка повністю визначає поведінку і світогляд мусульманина і впливає на всі сфери його життєдіяльності;
- проблема співвідношення релігійного й політичного в ісламі, яке використовується радикалами для обґрунтування своїх політичних цілей і завдань;
- положення про джихад, яке ґрунтується на трьох основних постулатах ісламського радикалізму: по-перше, джихад розуміється виключно як збройна боротьба, що повністю виключає джихад «серця», «слова» і «руки», адже кожен, хто став на шлях джихаду, повинен вести боротьбу, взявши до рук зброю; по-друге, джихад зобов'язаний вести кожен мусульманин, адже це є священною справою і божественною місією; по-третє, джихад може бути спрямований проти кяфірів, до яких належать усі немусульмани і всі ті, хто не поділяє перші два постулати, – тобто не ведуть джихад зі зброєю в руках. Визначальними рисами джихаду радикали проголошують його позачасовий і наднаціональний характер, а також активність і наступальність унаслідок універсальності ісламу як релігії, призначеної для всього світу.
- постулати про причини і сутність світоустрою, вчення про існування певного порядку в суспільстві, положення про взаємовідношення Бога, умми і людини;
- положення про сакральність умми, релігійна приналежність до якої виражена у тенденції потягу один до одного братів по вірі, що породжує різні панісламістські концепції, спрямовані на об'єднання всіх мусульман в єдину державу.
5. Радикалізм як безкомпромісна прихильність до певних поглядів в ісламі існував завжди і циклічно повторювався, що можна побачити з багатовікової історії даної релігії. До ХІХ ст. радикалізм в ісламі проявлявся в численних розколах і виникненні рухів, результатом яких було утворення напрямів і різноманітних відгалужень. З початку ХІХ ст. радикалізм почав проявлятись у появі ідейних течій і утворенні релігійно-політичних об`єднань та організацій.
Основними розколами і новими рухами до ХІХ ст., які спричинили найвідчутніший вплив на виникнення в ньому радикальних тенденцій, були:
по-перше, відхід хариджитів від армії Алі (VII ст.);
по-друге, виокремлення шиїтів і сунітів;
по-третє, формування руху ханбалітів (вчення А. ібн Ханбала (IX ст.); вчення Т. ад-діна ібн Таймії (1263-1328рр.);
по-четверте, утворення ваххабізму (XVIII ст.).
Головною метою панісламізму у ХІХ ст. було звільнення мусульманських народів і відродження ісламу. Основними представниками панісламізму є Дж. ад-Дін аль-Афгані і М.Абдо.
Ісламський радикалізм ХХ ст. ґрунтується на ідеях ісламського фундаменталізму, головні положення якого сформували Х. аль-Банна, С.Кутб, рух деобандійців, аль-Маудуді, алі Шаріаті й аятола Р.Хомейні.
6. Досягнення цілей, поставлених ісламським радикалізмом, можливе двома шляхами – компромісу і поміркованості або непримиренності і боротьби. Концепції ісламського радикалізму, які обґрунтовують правильність першого шляху називаються «поміркованими». Обґрунтування другого як головного шляху обирає революційно налаштований ісламський радикалізм.
Такі протилежні підходи розвивались як у панісламістських, так і у фундаменталістських теоріях.
Основним представником поміркованого радикалізму в панісламістських теоріях був М.Абдо, у фундаменталістських – А. аль-Маудуді. Представниками революційного ісламського радикалізму були Дж. ад-дін аль-Афгані і С.Кутб.
7. Причинами сучасного етапу ісламського радикалізму є:
1. Соціально-економічні причини.
2. Геополітичні причини.
3. Морально-психологічні причини.
4. Політичні причини.
5. Демографічні причини.
6. Комунікаційні причини.
7. Актуалізація в історичній пам'яті мусульман подій, пов'язаних з хрестовими походами, західною колонізацією ісламських країн, а також визвольним джихадом мусульман, який протягом століть породжував цілу плеяду героїв.
8. Релігійна дискримінація мусульман немусульманським суспільством і владою в країнах Західного світу.
Окрім цього, придушення центральною владою світських сепаратистських проявів також призводить до їх радикалізації, в тому числі і ісламської.
8. Альтернатива суспільному розвитку за «західним зразком», яку запропонував ісламський радикалізм, виникла внаслідок активної реакції великих соціальних груп на швидкі і насильницькі зміни традиційних цивілізаційних цінностей. Таким чином, в основі ісламського радикального руху лежить прагнення зберегти свою ідентичність. Саме тому не можна наполягати на розумінні ісламського радикалізму, як безперечного зла.
Аналіз проявів ісламського радикалізму в сучасному світі показав, що ісламський радикалізм виявився єдиним опозиційним рухом правлячому режиму, через який населення може висловити невдоволення своїм становищем та існуючими порядками.
Вчення ісламського радикалізму активно проповідує основні релігійні цінності і відповідає потребам населення, поставленого у несприятливі умови в ході докорінної трансформації суспільства.
9. При дослідженні ісламського радикалізму необхідно уникати апріорної критики даного феномена. Для цього потрібно чітко розрізняти сутність ісламського радикалізму як релігійно-філософської доктрини й акції терористичного чи кримінального характеру, які відбуваються під релігійними гаслами. Останніми повинні займатися силові структури з метою забезпечення національних інтересів держави та безпеки громадян.

Список використаної літератури і джерел:

1. Авксентьев, А. Коран, шариат и адаты / А. Авксентьев – Ставрополь: Книжное издательство, 1966. – 219 с.
2. Академічне релігієзнавство : Підручник для студ. вищих навч. закладів / за ред. А.М. Колодного – К.: Світ знань, 2000. – 862 с.
3. Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (до 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка) = Problemata actualia philosophiae, politologiae et religionis (ad 170 annos facultatis philosophicae Kiioviensis nationalis universitatis nomine Taras Schevtschenco): Матеріали Міжнар. наук. конф. "Людина - Світ - Культура" (20 - 21 квіт. 2004 р., Київ) / Ред.: А.Є. Конверський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 975 с. — ISBN 966-8365-12-7.
4. Ал-Руб, Абу Емад Мустафа. Джихад як складова концептів війни і миру в ісламі : дис. ... канд. філос. наук: 09.00.11 – К.: [б.в.], 2009. – 178 с. – Бібліогр.: с. 153-178.
5. Алексиев, А. Таблиги Джамаат: невидимый легион джихада / А. Алексиев // Отечественные записки. – 2003. – №5. – С.68-90.
6. Аль-Альуани, Джабир Таха. Некоторые размышления относительно фикха для меньшинств / Дж.Т. Аль-Альуани // Мусульмане в публичном пространстве Америки: надежды, опасения и устремления / пер. с англ. ; под ред. З.Бухари, С.Нянга – М.: Наука, 2005. – С. 53–94.
7. Андрущенко, В.П. Історія соціальної філософії (Західно-Європейський контекст): Підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. В.П. Андрущенко – К.: Тандем, 1998. – 405 с.
8. Арзуманов, И. Эволюция проблем войны и мира в Исламе : дис... канд. филос. наук: 09.00.06 — К., 1995. – 169 с.
9. Арухов, З.С. Экстремизм в современном исламе: Очерки теории и практики / З.С.Арухов – Махачкала: Агентство “Кавказ” Ред. аналит. информации, 1999. – 163 с.
10. Ас-Саид, Р. Эволюция исламского фундаментализма / Р. Ас-Саид // Колодец. – 1998. – № 1. – С.5-17.
11. Ат-Тамими, М. ибн С. Книга единобожия: с коммент. А. ас-Саади; пер. с араб. М. ибн С. ат-Тамими. – 3 испр., перераб. изд. – М.:БАДР, 1999. – 279 с.
12. Атеистический словарь / А.И. Абдусаметов, Р.М. Алейник, Б.А. Алиева и др.; под общ. ред. М.П. Новикова. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва: Политиздат, 1985. – 502 с.
13. Аш-Шахрастани, М. ибн Абд ал-Карим. Книга о религиях и сектах / пер. с араб., введ. и коммент. С. М. Прозорова / М. ибн Абд ал-Карим Аш-Шахрастани. — М.: Наука, 1984. – 272 с.
14. Аятолла Хомейни. Свет исламской революции. Речи и выступления Руководителя Исламской Республики Иран. – М., 2000. — 312 с.
15. Бабаджанов, Б. Среднеазиатское духовное управление мусульман: предыстория и последствия распада / Б.Бабаджанов // Многомерные границы Центральной Азии / под ред. М.Б.Олкотт и А.Малашенко. – М.: Эксмо, 2000. – С. 58-59.
16. Баглиев, М.А. Политические аспекты современного исламского экстремизма (на примере Египта) : дис. ... канд. полит. наук: 23.00.02 / Дипломатическая академия Министерства иностранных дел Российской Федерации. — М., 2002. – 171 с.
17. Білозор, Д.В. Ваххабізм: релігійно-політична сутність та історичні трансформації : дис... канд. філос. наук: 09.00.11 – 2009. – 195 с.
18. Білозор, Д.В. Ідеологічні та політичні чинники радикального ісламу / Д. В. Білозор // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень. (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка): Матеріали Міжнар. наук. конф. «ЛЮДИНА–СВІТ–КУЛЬТУРА» (20-21 квітня 2004 р.) – К., 2004. – С.580-582.
19. Біркович, Р. Ісламський чинник у міжнародних відносинах на Балканах : дис.... канд. політичних наук: 23.00.04 – Київ, 2005. – 249 с.
20. Блешо, Э. Джихад и универсальные ценности / Э.Блешо // Восток.– 1999.– № 3.– С.35.
21. Бойцова, О. Іслам в Криму: національно-релігійна ідентифікація кримських татар (друга половина ХV - кінець ХVІІІ ст. ) : дис. ... канд. наук: 09.00.11 – К, 2000. – 185 с.
22. Болдонов, А. Краткий словарь-глоссарий по политологии / А. Болдонов, Т.Башинова, Е.Тармаханов – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2005. – 96 с.
23. Большая актуальная политическая энциклопедия / под общ. ред. А. Белякова и О. Матвейчева. — М.: Эксмо, 2009. — 412 с. — ISBN 978-5-699-36787-0.
24. Большой энциклопедический словарь / А.М.Прохоров [та ін.]; ред. А.М.Прохоров. – 2-е изд. Перераб. и доп. – М.: Большая Российская энциклопедия. – СПб.: «Неринт», 1977. — 1456 с. — ISBN: 5-7711-0004-8
25. Брильов, Д. Суфізм та ісламізм: глобальний та локальний контекст: дис. ... канд. філос. наук: 09.00.11 – 2011. – 185 с.
26. Бучма, O.B. Іслам в умовах глобалізації / O.B. Бучма // Українське релігієзнавство. – 2004. – № 3-4 (31-32). - С.25-37.
27. Васильев, А.М. История Саудовской Аравии / А.М.Васильев – М.: Наука, 1999. – 589 с.
28. Взаємодія релігії та культури // Т.Г.Горбаченко, В.І.Лубський, І.Д.Нілова. Релігія і культура. – К.,1997. – С.6-30.
29. Волков, В.В. Политический радикализм в исламе и национальная безопасность России : дис. ... канд. полит. наук: 23.00.02. – Москва, 2002. – 197 с.
30. Аль-Газали, Абу Хамид Мухаммад. Насихат аль-мулюк [Наставления правителям] / пер. с араб. / А.Х.М. Аль-Газали– М.: Ансар, 2004. — 336с.
31. Гареева, Г.И. Исламский фундаментализм и опыт государственного строительства в Пакистане // Ислам и политика / Отв. ред. В.Я.Белокриницкий и А.З.Егорин. – М.: Аграф, 2001. – С. 52-69.
32. Глєбов, П., Макух, Д. Арабський захід і НАТО / П. Глєбов, Д.Макух // Політика і час. – 2002. – № 5. – С.40-48.
33. Гольдциер, И. Исламская и европейская философия / И. Гольдциер. – СПб., 1912. – 549 с.
34. Гольдциер, И. Лекции об исламе / И. Гольдциер. – СПб., 1912. – 414 с.
35. Горбаченко, Т.Г. Мусульманське сімейне право: релігієзнавчо-правовий контекст: монографія // Т.Г.Горбаченко, В.І.Лубський, М.В.Лубська. - Одеса: Інтерпрінт, 2010. – 412 с.
36. Горбаченко, Т.Г. Релігія і культура : Курс лекцій для студ. вузів культури і мистецтв, філос. і релігієзнавчих фак. ун-тів / Т.Г. Горбаченко [та ін.] ; Київський держ. ін-т культури. – К. : [б.в.], 1996. – 236 с.
37. Горбаченко, Т.Г. Религия в системе духовной культуры: Монография. – К.: Киевский гос. ун-т, 1992. – 190 с.
38. Горицька, Г. Ісламські партії в політичних процесах країн арабського світу : дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 – Київ, 2010. — 216 с.
39. Грюнебаум, Г.Э. фон. Классический ислам / Г.Э. фон Грюнебаум. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы изд-ва "Наука", 1986. – 216 с.
40. Гусаров, М.И. Ислам и современные международные отношения / М.И. Гусаров // Восток. – 2001. – № 2. – С.160-161.
41. Джахилийя // Али-заде, А. Исламский энциклопедический словарь / А. Али-заде. — М.: Ансар, 2007. / [Електр. ресурс] // http://islam-book.info/drugie-knigi-sayta/slovari-entsiklopedii
42. Джихад // Али-заде, А. Исламский энциклопедический словарь / А. Али-заде. — М.: Ансар, 2007. / [Електр. ресурс] // http://islam-book.info/drugie-knigi-sayta/slovari-entsiklopedii
43. Добаев, И.П. Ислам и исламизм: компаративистский анализ [Електр. ресурс] // http://www.evrazia.org/print.php?id=1730.
44. Добаев, И.П. Исламский радикализм в международной политике / И.П.Добаев. – Ростов-на-Дону, 2000. - 156 с.
45. Добаев, И.П. Исламский радикализм: генезис, эволюция, практика: Монография / за ред. А.В.Малашенко – Ростов-на-Дону: Издательство СКНЦ ВШ, 2002. — 333 с. — Бібліогр.: С. 318-333.
46. Добаев, И.П. Исторические и доктринальные корни исламского радикализма, его современные проблемы и течения / И.П. Добаев // Центральная Азия и Кавказ. - 2001. - № 2(14). - С.43-61.
47. Добаев, И.П. Северный Кавказ: традиционализм и радикализм в современном исламе / И.П. Добаев // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 6. - С.52-70.
48. Дорошенко, Е.А. Иран: О некоторых современных толкованиях проблемы валайате факих / Е.А. Дорошенко // Восток. – 1996. – № 4. — С.34-59.
49. Дулуман, Є. К. Релігієзнавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Є.К. Дулуман, М.М.Закович [та ін.] — Київ: Вища школа, 2000. — 224 с.
50. Егупов, А.В. Исламский радикализм на постсоветском пространстве: идеологические и организационные аспекты : дис. ... канд. полит. наук: 23.00.02. – Краснодар, 2005. – 193 c.
51. Ежова, А.В. Философия Али Шариати в контексте исламской политической мысли XX века: Кутб и Шариати / А.В. Ежова // Исламская интеллектуальная инициатива в XX веке / Под ред. Г.Д. Джемаля– М., 2005. — С. 68-87.
52. Єленський, В. Глобалізація, уявлення спільноти і Православ'я / В. Єленський // Людина і світ. — 2004. — № 5. — С.14-20.
53. Заброда, Т.Н. Ислам в контексте религиозно-политического экстремизма: философско-религиоведческий анализ : дис. ... канд. филос. наук: 09.00.13. – Ростов-на-Дону, 2007. – 187 с.
54. Зінько, С. Іслам у сучасній світовій політиці: монографія / С.Зінько – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів: Видавництво "Простір-М". – 275 с.
55. Зуєв, К. Іслам у Східній Україні: його сутність та історичні трансформації : дис. ... канд. філос. наук: 09.00.11 – К., 2007. - 204 с.
56. Ибрагимов, М.Д. "Исламский фактор" в 70-80 гг. / М.Д. Ибрагимов // Современный ислам. Проблемы исламоведения. – Вып. 2. — М., 1992. — С. 66-90.
57. Игнатенко, А. Ислам и политика / А. Игнатенко. – М., 2004. — 414 с.
58. Игнатенко, А.А. Смертоносные слова Мохамада / А.А. Игнатенко [Електр. ресурс] // http://www.niiss.ru/ign_191103.shtml.
59. Игнатенко, А. Халифы без халифата / А. Игнатенко. – М.: Наука, 1988. — 208 с.
60. Игнатенко, А. Эндогенный радикализм в исламе / А. Игнатенко // Центральная Азия и Кавказ. — 2000. — № 2 (8). - С.57-76.
61. Идрис, А. Ваххабизм: история проблемы / А.Идрис // Мусульмане. — 2000. — № 1(4). — С. 54-79.
62. Ионова, А.И. Современный ислам и панисламизм / А.И. Ионова // Вопросы научного атеизма. — 1989. — С. 120-139.
63. Ислам. Энциклопедический словарь: справочное пособие / под ред. С.М. Прозорова – М.: Наука. ГРВЛ, 1991. – 315 с.: ил.
64. Ислам в современной политике стран Востока (конец 70-х начало80.х годов XX века) : монография / С.А. Алиев [та ін.]; ред. Л.Р. Полонская – М., Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1986. – 279 с.
65. Исламский экстремизм и фундаментализм как угроза национальной безопасности России: Научный отчет Российского института стратегических исследований / под ред. Е.М.Кожокина. — М.: Мысль, 1995. — 220 с.
66. Исламизм и экстремизм на Ближнем Востоке : сборник статей / В.А.Исаев, А.О.Филоник. – М., 2001. – 260 с.
67. Йонсон, Лена. Политический ислам и конфликты в Евразии / Л.Йонсон // Центральная Азия и Кавказ. — 1999. — № 4(5). — С.43-66.
68. Калінін, Ю. Релігієзнавство: Підручник / Ю. Калінін, Є. Харьковщенко – К.: Наукова думка, 1995. - 346 с.
69. Качан, К.Є. Сутність ісламського радикалізму / К.Є. Качан // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Серія 7. – 2010. – Вип. 24 (37). – С. 12-21.
70. Качан, К.Є. Місце ісламу у сучасній системі міжнародних відносин / К.Є. Качан // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2010. – Вип. 7 (95). – С. 225-234.
71. Качан, К.Є. Ісламський екстремізм і ісламський тероризм як засоби вирішення нагальних політичних проблем / К.Є. Качан // Нова парадигма (Національний педагогічний університет ім. Драгоманова). – 2010. – Вип. №95. – С. 73-81.
72. Качан, К.Є. Еволюція ісламського радикалізму / К.Є. Качан // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2011. – Вип. 3 (101). – С. 144-155.
73. Керимов, Г. М. Шариат: Закон жизни мусульман / Г.М.Керимов – М.: Леном, 1999. – 304 с.
74. Киреев, Н.Г. Борьба с террором в Турции / Н.Г. Киреев // Исламизм и экстремизм на Ближнем Востоке: сб. ст. — М.: Леном, 2001. — С.95-100.
75. Кирюшко, М. Іслам в Криму: релігійно-національна самоідентифікація кримськотатарського народу : монографія / М.І. Кирюшко, О.Є. Бойцова; НАНУ; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень. – Київ: Світогляд, 2005. — 300 с.
76. Конотоп, Л.Г. Слов'янська релігійна філософія: головні особливості та динаміка руху ідей: Навч. посібн. / Л.Г.Конотоп, З.В.Швед— К.: Літера ЛТД, 2006.- 320 с.
77. Конфесіологія релігії: Колективна монографія / За ред. А.Колодного і Л.Филипович. – К., 2009. - 320 c.
78. Коран / пер. и ком. И.Ю.Крачковского; ред. В.И.Беляев; предисловие В.И.Беляева и П.А.Грязневича. — М.: Изд-во вост. лит-ры, 1963. — 1320 с.
79. Косач, Г.Г. Политический ислам в палестинском контексте: движение ХАМАС / Г.Г. Косач // Исламизм и экстремизм на Ближнем Востоке (сборник статей). — М., 2001. — С. 111-145.
80. Кралюк, П. Чи приймав князь Володимир Святославович іслам?: (маловідомі аспекти зовнішньої політики Київської Русі в Х ст.) / П. Кралюк // Людина і політика. - 2004. - № 5. - С. 52-60.
81. Крапивний, І.В. Глобалізація: сутність, чинники та етапи розвитку / І.В. Крапивний // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. — 2008. — №1. — С. 129-137.
82. Куліш, І.В. Ісламський екстремізм, як підвид ісламського фундаменталізму: його ідейні джерела / І.В. Куліш // Вісник КНУ. Філософія.– 2001. – № 34. – С.33.
83. Куліш, І.В. Ісламський фундаменталізм: релігійно-політична сутність і форми прояву (на матеріалах Арабської Республіки Єгипет) : дис. ... канд. філос. наук: 09.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 195 с.
84. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. — 4-те вид., випр. і допов. — К.: Знання, 2009. — 589 с.
85. Кутб, С. Будущее принадлежит исламу / С.Кутб — М.: Сантлада, 1993. — 104 с. — ISBN 5-87029-013-9.
86. Кутб, С. Будущее принадлежит исламу. Эта религия. Вехи на пути Аллаха: збірник статей / С.Кутб – Махачкала: Бадр, 1997. - 876 с.
87. Кутб, С. Ценности исламского представления / С.Кутб – Баку, 1997. — 359 с.
88. Кушніренко, В. Реформування шаріату як основа модернізації ісламської держави в контексті теорії конституціоналізму: дис... канд. політ. наук: 23.00.01 – К., 2004. — 203 с.
89. Кяфир // Али-заде, А. Исламский энциклопедический словарь / А. Али-заде. — М.: Ансар, 2007. / [Електр. ресурс] // http://islam-book.info/drugie-knigi-sayta/slovari-entsiklopedii
90. Ланда, P.Г. Есть ли будущее у исламского фундаментализма в Алжире? / Р.Г. Ланда // Восток. – 1993. – №1. – С. 138-149.
91. Ланда, Р.Г. Политический ислам: предварительные итоги / Р.Г. Ланда – М., 2005. — 286 с.
92. Левин, З.И. Мусульманское реформаторство и политика // Ислам и исламизм / под ред. Е.М.Кожокина, В.И.Максименко. – М., 1999. — 320 с.
93. Левин, З.И. Общественная мысль на Востоке. Постколониальный период / З.И. Левин – М., 1999. — 200 с.
94. Лубский, В.И. Критика религиозных концепций войны и мира / В.И. Лубский — К.: Вища школа, 1985. – 80 с.
95. Лубский, В.И. Священные книги мусульман как историко-литературные памятники : конспект лекций по спецкурсу / В.И. Лубский. — К.: КГУ им. Т.Г.Шевченко, 1992. – 185 с.
96. Лубська, М.В. Відмінність шаріату від канонічного мусульманського права / М.В. Лубська // Наука. Релігія. Суспільство. – 2003. – №1. – С.30-35.
97. Лубська, М.В. Звичаєве право // Т.Г. Горбаченко [та ін.] Релігія і культура: Курс лекцій. – К.,1996. – С.223-244.
98. Лубська, М.В. Коран як головне джерело мусульманського права / М.В. Лубська // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк. – 2006. – №2. — С.170-177.
99. Лубська, М.В. Методи вирішення духовно-правових питань в правових школах ісламу / М.В. Лубська // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. – Вип.16. – К., 2006. – С. 46-53.
100. Лубська, М.В. Методологічні аспекти реформи сучасного мусульманського права / М.В. Лубська // Українське релігієзнавство. – 2006. – №37. – С.59-67.
101. Лубська, М.В. Мусульманське право як філософсько-релігієзнавчий феномен : дис... д-ра філос. наук: 09.00.11 – К., 2008. – 431 с.
102. Лубська, М.В. Мусульманське право: сутність, джерела, структура: Монографія / М. Лубська. – К.: Академвидав, 2009. – 256 с.
103. Лубська, М.В. Релігійно-правовий зміст понять “шаріат”, “фікх” та “мусульманське право” / М.В.Лубська // Філософські проблеми гуманітарних наук / Київський нац. у-нт. — 2006. – №8-9. – С.188-192.
104. Лубська, М.В. Мусульманське право в ісламській традиції: історико-релігієзнавчий аналіз : Монографія / М.В. Лубська, В.І. Лубський. – Черкаси: Брама, 2004. – 208 с.
105. Лубський, В.І. Іслам: учбовий посібник / В.І. Лубський // Лубський, Володимир Іонович. Історія релігій: Підручник для студентів вузів / В.І. Лубський, М.В. Лубська. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 505-591. – ISBN 966-8365-35-6.
106. Лубський, В. І. Історія релігій : Підручник для студентів вищ. навч. закладів: у 2 т. / В. І. Лубський, М. В. Лубська; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: Видавничо-поліграф. центр «Київський ун-т», 2008. — (До 175-річчя Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка). — ISBN 966-594-991-85-85647-056-7 загальний . Т. 1. — 383 с.: [13 арк. іл.]. – ISВN 966-594-992-6 — т. 1. Т. 2. — 415 с.: [10 арк. іл.] — ISВN 966-594-993-6 — т. 2.
107. Лубський, В.І. Проблеми війни і миру в контексті віроповчальних систем основних релігій світу : автореф. ... д-ра філос. наук: 09.00.11 / В.І. Лубский; Ін-т філософії НАН Укр. — К. [б. в.], 1997. — 46 с.
108. Лубський, В.І. Проблеми війни і миру в контексті віроповчальних систем основних релігій світу : дис. ... д-ра філос. наук: 09.00.11 – К., 1997. – 389 с.
109. Лубський, В.І. Сучасний іслам і питання війни і миру / В.І. Лубський — К.: Знання,1990. — 46 с.
110. Лубський, В.І. Соціально-історичні та політичні джерела
виникнення ісламського фундаменталізму / В.І. Лубський, І.В. Куліш // Українське релігієзнавство. – 2004. — №31-32. — С. 52-71.
111. Лукоянов, А.К. Экспорт "исламской революции": теория и практика / А.К. Лукоянов // "Исламский фактор" в международных отношениях в Азии: сб.ст. / отв. ред. Л.Р.Полонская. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1987. — С.57-91.
112. Маєвська, Л. Ваххабізм у сучасній Росії: історичні корені та тенденції розвитку : дис... канд. наук: 09.00.11 – 2007. — 173 с.
113. Макаров, Д. Официальный и неофициальный ислам в Дагестане / Д. Макаров. – М.: ЦСиПИ, 2000. — 84 с.
114. Макаров, Д. Радикальный исламизм на Северном Кавказе: Дагестан и Чечня / Д.Макаров // Конфликт-Диалог-Сотрудничество (Этнополитическая ситуация на Северном Кавказе). – М., 1999. – № 1. — С. 103-124.
115. Максименко, В.И. Фундаментализм и экстремизм в исламе. Предисловие / В.И. Максименко // Ислам и исламизм / под общ. ред. Е.М.Кожокина и В.И.Максименко. – М., 1999. — С.76-92.
116. Малашенко, А. Исламисты хлопают дверью? // Кеппель Ж. Джихад. Экспансия и закат исламизма. / Пер. с франц. В.Ф. Денисова. – Москва: Ладомир, 2004. – 468с.
117. Малашенко, А. Исламская альтернатива и исламистский проект / А.Малашенко – М., 2006. – 221 с. – ІSBN: 5-7777-6329-1.
118. Малашенко, А.В. Исламские ориентиры Северного Кавказа / А.Малашенко – М. Гендальф, 2001. – 180 с.
119. Малашенко, А. Политический ислам: мирное сосуществование или глобальное противостояние? / А.Малашенко // Отечественные записки. – 2001. – № 1. — С. 75-102.
120. Малашенко, А. Полюбить радикала / А.Малашенко // Отечественные записки. – 2003. – № 5. — С. 87-120.
121. Малашенко, А. Современный ислам между политикой и традицией / А.Малашенко // Неприкосновенный запас. – 2002. – №6(26). — С.56-81.
122. Малашенко, А. Религиозный фундаментализм в контексте глобальных перемен / А.Малашенко // Глобальные социальные и политические перемены в мире: матер. рос.-амер. семинара, Москва, 23-24 окт. 1996 г. – М., 1997. — С.34-49.
123. Массэ, А. Ислам: Очерк истории / А.Массэ — М., 1982. – 191с. – ISBN 978-5-93675-126-4.
124. Аль-Маудуди, А.А. Ислам сегодня / А.А. Маудуди — M.: ПК Сантрада, 1992. – 37 с.
125. Маудуди, А.А. Образ жизни в исламе / А.А.Маудуди – М., 1993. – 99 с.
126. Меркулов, К.А. Ислам в мировой политике и международных отношениях / К.А.Меркулов – М.: Международные отношения, 1982. – 320 с.
127. Мец, А. Мусульманский ренессанс / А. Мец. – М., 1996. — 648 с.
128. Милославский, Г.В. Ваххабизм в идеологии и политике мусульманских стран / Г.В. Милославский // Ислам и политика. – М., 2001. — С. 87-105.
129. Миронов Л. Ислам и политика / Л. Миронов, В. Тураджев // Персия. – 2000. – № 2. — С. 31-50.
130. Мирский, Г.И. Исламизм, транснациональный терроризм и ближневосточные конфликты / Г.И. Мирский. — Москва: Изд. дом ГУ — ВШЭ, 2008. — 164 с.
131. Мирский, Г.И. Жизнь в трех эпохах / Г.И. Мирский — М.: Летний сад. – 2001. — 368 с.
132. Мокляк, Н.Н., Куценко, В.И. Социальные отношения и социальное управление / За ред. Н.Н.Мокляк. – К.: Наукова думка, 1979. – 100 с.
133. Муктадар, Хан. Жизнь в пограничной ситуации: Ислам вне межцивилизационных столкновений и диалога цивилизаций / Муктадар Хан // Мусульмане в публичном пространстве Америки: надежды, опасения и устремления / пер. с англ. / под ред. З.Бухари, С.Нянга. – М., 2005. – С. 149–186.
134. Мунафик // Али-заде, А. Исламский энциклопедический словарь / А. Али-заде. — М.: Ансар, 2007. / [Електр. ресурс] // http://islam-book.info/drugie-knigi-sayta/slovari-entsiklopedii
135. Муратова, Е. Політологічний аналіз процесу відродження ісламу в Криму : дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 – Сімф., 2004. - 274 с.
136. Муртазин, М. Ф. Соотношение религии и политики в учении ислама и практике мусульманских стран : дис. ... канд. филос. наук: 09.00.13 / М. Ф. Муртазин; [Место защиты: Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ]. - Москва, 2008. – 149 с.
137. Мусульманский мир. Средние века. Новое время. Очерки исламской истории и культуры : Пособие для студентов / Под ред. Р.М.Валеева. – Казань, 1996. – 486 с.
138. Мюллер, А. История ислама от основания до наших дней / А. Мюллер – М., 1989. – 986 с.
139. ан-Набахани, Такаюддин. Исламская личность / пер. с араб. – [Б.м, б.p.] – 213 с.
140. ан-Набахани, Такаюддин. Халифат / пер. с араб. – [Б.м, б.p.] – 318 с.
141. ан-Наубахти, аль-Хасан ибн Муса. Шиитские секты / пер. с араб., исследов. и коммент. С.М. Прозорова – М.: Наука, 1973. – 278 с.
142. Народы и культуры / Оксфордская иллюстрированная энцкилопедия / под ред. Р.Хоггарта, 2002г. / [Електр. ресурс] // http://voluntary.ru/dictionary/950.
143. Наумкин, В. Ислам как коллективный игрок? / В.Наумкин // Международные процессы - № 1(10) Январь-апрель 2006. – С. 34-53.
144. Наумкин, В. Исламский радикализм в зеркале новых концепций и подходов / В. Наумкин // Восток. — 2006. — №1. — С.5-25.
145. Нечитайло, Д.А. Деятельность «Аль-Каиды» в Африке / [Електр. ресурс] // http://www.iimes.ru/rus/stat/2007/31-07-07a.htm
146. Нечитайло, Д.А. Турция и Ливия – новые очаги ради¬кального исламизма / [Електр. ресурс] // http://www.iimes.ru/rus/stat/2007/29-12-07b.htm
147. Новая философская энциклопедия: В 4 тт ./ Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В.С. Степин. — М.: Мысль, 2000 – 2001. – ISBN 5-244-00961-3 загальний. Т. 1: А – Д. – 2000. – 721 с. – ISBN 5-244-00962-1 – т.1.
148. Новая философская энциклопедия: В 4 тт ./ Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В.С. Степин. — М.: Мысль, 2000 – 2001. – ISBN 5-244-00961-3 загальний. Т.2: Е – М. – 2001. – 634 с. – ISBN 5-244-00963-X – т.2.
149. Новая философская энциклопедия: В 4 тт ./ Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В.С. Степин. — М.: Мысль, 2000 – 2001. – ISBN 5-244-00961-3 загальний. Т.3: Н – С. – 2001. – 692 с. – ISBN 5-244-00964-8 – т.3.
150. Новая философская энциклопедия: В 4 тт ./ Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В.С. Степин. — М.: Мысль, 2000 – 2001. – ISBN 5-244-00961-3 загальний. Т.4: Т – Я – 2001. – 605 с. – ISBN 5-244-00965-6 – т.4.
151. Новиков, А.И. Нигилизм и нигилисты: Опыт критической характеристики / А.И. Новиков — Л.: Лениздат, 1972. — 296 с.
152. Організоване суспільство: Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу / В. Андрущенко. — К. : ТОВ "Атлант ЮЕмСі", 2006. — 502 с. — Бібліогр.: с. 499-502. — ISBN 966-8968-00-X.
153. Основы религиоведения : учеб. / Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков, М. П. Новиков и др.; Под ред. И. Н. Яблокова. - М.:Высш. шк., 1994. - 438 с.
154. Поздняков, Э.А. Философия политики : Монография / Э.А. Поздняков – М., 2011. – 396 с.
155. Политология. Словарь / Под редакцией В.Н. Коновалова — М.: РГУ, 2010. – 764 с.
156. Полонская, Л.Р. Современный исламский фундаментализм: политический тупик или альтернатива развития / Л.Р.Полонская // Азия и Африка сегодня. – 1994. – № 11. – С. 56-74.
157. Поляков, К.И. Исламский фундаментализм в Судане / К.И. Поляков – М.: ИИИиБВ, 2000. – 168 с.
158. Постановления и рекомендации Совета исламской академии правоведения (фикха) – фетвы / пер. с араб. М.Ф. Муртазина. – М.: Ладомир, 2003. – 278 с.
159. Предко О.І. Психологія релігії: формування та утвердження релігієзнавчої парадигми : дис... д-ра філос. наук: 09.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2006.
160. Прикладна етика: Навч. посіб. / За наук. ред. Панченко В. І. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. - 320 с.
161. Пророченко, Н.О. Ісламський фундаменталізм в мусульманському світі: релігійний світогляд, ідейно-теоретична течія, політична практика (70-90-ті рр.) : дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02 / HAH України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин — К., 1997. — 202л.
162. Пророченко, Н.О. Ісламський фундаменталізм в мусульманському світі: релігійний світогляд, ідейно-теоретична течія, політична практика (70-90-ті рр.) : автореферат...канд. істор. н. — К., 1997. – 22 с.
163. Расул-заде, М. Э. О пантуранизме: В связи с кавказской проблемой / М.Э. Расул-заде / с предисловием Н. Жордания. – Оксфорд, 1985. – 438 с.
164. Разливаев, А.А. Радикальные исламисты Турции / А.А. Разливаев // Известия Алтайского государственного университета. —2008. — № 3-4. — С.219-223.
165. Резван, Е.А. Коран и его толкования : тексты, пер., комментарии / Е.А. Резван. – СПб.: Петербург. Востоковедение, 2000. – 200 с.
166. Рокай, М. Политика США в отношении Афганистана в 1978–92 гг. : автореферат дис. ... канд.истор.наук / М. Рокай – К.: Время, 1995.– 30с.
167. Сагадеев, А. Исламский фундаментализм: что же это такое? / А. Сагадеев // Азия и Африка сегодня. — 1994. — № 6. — С.57-80.
168. Сагадеев, А. Исламский фундаментализм: жизненный факт или пропагандистская фикция? / А. Сагадеев // Россия и мусульманский мир: Бюллетень реферативно-аналитической информации. — 1993. — № 10. — С. 120-138.
169. Сажин, В.И. К вопросу о цивилизациях, исламе и войнах / В.И. Сажин // Ближний Восток и современность. — 1998. — № 5. — С.124-145.
170. Салафизм // Али-заде, А. Исламский энциклопедический словарь / А. Али-заде. — М.: Ансар, 2007. / [Електр. ресурс] // http://islam-book.info/drugie-knigi-sayta/slovari-entsiklopedii
171. Саліх, ібн Фазуан аль-Фазуан. Книга єдинобожжя [Електр. ресурс] // http://abdullah.abdulvahab.tripod.com/Articles/salikh1.htm.
172. Санаи, М. Исламская революция, международное право и диалог цивилизаций / М. Санаи // Исламская революция в Иране: прошлое, настоящее, будущее: сб. статей – М.: Изд-во вост. лит-ры, 1999. — С. 118-141.
173. Сахих аль-Бухари: Достоверные предания из жизни Пророка Мухаммада, да благословит его Аллах и приветствует / сост. Имам Абу-ль` Аббас Ахмад бин Абд ал-Латиф ал-Зубайди (1410-1488); пер. с араб. А.Нирша. — М.: Умма, 2005. — 959 с.
174. Священні книги як феномен культури // П.В.Мельник, В.І.Лубський, Т.Г.Горбаченко, Л.Г. Гурська. Релігієзнавство. — К., 1999. — С. 393-425.
175. Священный Коран / авт. пер. с араб.; вступ. ст. и ком. Мулана Мухаммада Али; пер. на рус.яз. подготовил д-р А. Садецкий. — Колумбия: Лаход Инк, США, 1997. — 1312 с.
176. Семчинський, К. Онтологія релігійно-філософських концептів війни і миру в християнстві та ісламі : автореф. дис. ... канд. філософ, наук: 09.00.11; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди HAH України. / К.В. Семчинський — К., 2005. — 20с.
177. Семчинський, К. Онтологія релігійно-філософських концептів війни і миру в християнстві та ісламі : дис. ... канд. філос. наук: 09.00.11 – К., 2005. — 225 с.
178. Сиван, Э. «Радикальный ислам»: причины и последствия террористического насилия / Э.Сиван // Internationale Politik. — 1997. — № 8. — С.97-126.
179. Сикоев, P.P. Талибы: религиозно-политический портрет / Р.Р. Сикоев — М.: Крафт+, 2004. — 253 с.
180. Сикоев, Р.Р. Талибы строять исламский эмират [Електр.ресурс] // http://www.middleeast.org.ua/islam/3.htm
181. Современный ислам: политико-идеологические и социально-экономические проблемы: Сб. науч. тр. — М.: МГИМО, 1990. — 334 с.
182. Соціологія релігії: курс лекцій для студ. філософ. фак-тів, відділ. релігієзнавства, соціології, філософії, політології / В. І. Лубський, В. М. Козленко, Т. Г. Горбаченко. — Київ : Фітосоціоцентр, 1999. — 204 с. — ISBN 966-7459-38-1.
183. Средневековая арабская философия: Проблемы и решения / отв. ред. Е.А.Фролова. — М.: Наука, 1998. — 396 с.
184. Степанова, Е.А. Роль наркобизнеса в политэкономии конфликтов и терроризма / Е.А. Степанова – М.: Издательство «Весь мир», 2005. – 312 с. – ISBN: 5-7777-0319-4.
185. Степанянц, М.Т. О религиозно-философских взглядах Мухаммеда Абдо / М.Т. Степанянц // Религия и общественная мысль стран Востока – М.: Наука, 1974. – С. 287-299.
186. Степанянц, М.Т. Реформаторство как антитеза традиционности / М.Т. Степанянц // Бог – человек – общество в традиционных культурах Востока. – М.: Наука, 1993. – С. 221-241.
187. Сюкияйнен, Л.Р. Политическая и правовая мысль Арабского Востока // История политических и правовых учений: Учебник для вузов, изд. 2, стереотип / под общей ред. В.С.Нерсесянца – М.: Изд. Группа НОРМА ИНФРА, 1999. — 736 с.
188. Такфир // Али-заде, А. Исламский энциклопедический словарь / А. Али-заде. — М.: Ансар, 2007. / [Електр. ресурс] // http://islam-book.info/drugie-knigi-sayta/slovari-entsiklopedii
189. Тамім А., Ахмед.