ГАЛІЧЕНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ РЕФЛЕКСІЯ ІДЕОЛОГЕМИ «МОСКВА – ТРЕТІЙ РИМ» У РОСІЙСЬКІЙ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
ГАЛІЧЕНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 261.7
РЕФЛЕКСІЯ ІДЕОЛОГЕМИ «МОСКВА – ТРЕТІЙ РИМ»
У РОСІЙСЬКІЙ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ
09.00.11 – релігієзнавство
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник:
Богачевська Ірина Вікторівна
доктор філософських наук, професор
Житомир – 2016

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1.ІДЕОЛОГЕМА «МОСКВА – ТРЕТІЙ РИМ»ЯК ОБ’ЄКТ
ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…………..
11
1.1. Рефлексія ідеологеми «Москва – Третій Рим» в історико-
філософській думці……………………………………………………………
11
1.2. Методологічні засади філософсько-релігієзнавчого аналізу
ідеологеми «Москва – Третій Рим»…………………………………………
45
Висновки до розділу 1…………………………………………………….…. 64
РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ ІДЕОЛОГЕМИ «МОСКВА – ТРЕТІЙ РИМ» У
РОСІЙСЬКІЙ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ………………
67
2.1. Есхатологічно-месійний зміст ідеологеми «Москва – Третій Рим»… 67
2.2. Вплив ідеологеми «Москва – Третій Рим» на формування
самодержавної моделі державно-церковних відносин у Росії……………
89
Висновки до розділу 2…………………………………………………. 105
РОЗДІЛ 3. ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ ІДЕОЛОГЕМИ «МОСКВА – ТРЕТІЙ
РИМ» У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ
ДУМЦІ…………………………………………………………..………….….
108
3.1. Зародження та еволюція концепту «Русский мир» як невід’ємної
складової ідеології сучасної Росії…………………………………………….
108
3.2. Втіленняідеологеми «Москва – Третій Рим» у концепті «Русский
мир»Російської православної церкви……………………………………….
129
Висновки до розділу 3..……………………………………………………... 150
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ...…………. 157

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Ідеологема «Москва – Третій Рим»
як самобутній релігійно легітимізований сегмент російської самосвідомості й
світорозуміння та вихідний принцип російської історіософії традиційно є
основою для розробки національної ідеї, яка актуалізується на початку
ХХІ ст. у великодержавному контексті. Ідеологема «Москва – Третій Рим»
активно використовується російськими державними діячами й ієрархами
Російської православної церкви для оформлення сучасної місійної візії
неоімперського курсу Російської Федерації у контексті «осучасненої» її
версії – концепті «Русский мир».
Провідна роль Російської православної церкви у формуванні,
утвердженні й еволюції ідеологеми «Москва – Третій Рим»та чисельні
спроби наукового і богословського осмислення цієї ідеологеми, її ролі у
формуванні державної та церковної політики на різних етапах розвитку
російської історії потребують комплексного філософсько-релігієзнавчого
дослідження, зокрема, в контексті розробки теоретичної діахронної моделі
взаєминдержави та православної церкви у Російській Федерації.
Комплексне аналітичне дослідження чисельних російських,
українських та зарубіжних, часто діаметрально протилежних, оцінок ролі цієї
ідеологеми в сучасній церковній та державній політиці Російської Федерації,
її впливу на історичний, духовний і культурний розвиток Росії, а також
можливостей її реалізації в умовах ХХІ ст. уможливить прогнозування
характеру та форм впливу зазначеної ідеологеми на свідомість українських
православних віруючих та вироблення практичних заходів щодо протидії її
деструктивним аспектам на рівні православних церков та Української
державизагалом.
В умовах «гібридної війни», зростаючого інформаційно-ідеологічного
тиску збоку Російської Федерації, кризи українського православ’я, зокрема
4
загострення протистояння між Київським та Московським Патріархатами,
тема дисертаційного дослідження набуває значної суспільно-практичної
актуальності в контексті необхідності системного аналізу державної та
церковної політики РФ, прогнозування її наслідків для національної безпеки
та конфесійної стабільності Української держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію підготовлено у межах наукової програми кафедри філософії
Житомирського державного університету імені Івана Франка «Випробування
людського буття: класичний і посткласичний дискурс» (НДР №0111U000154).
Мета дисертаційної роботи полягає у здійсненні комплексного
філософсько-релігієзнавчого аналізу ідеологеми «Москва – Третій Рим»
шляхом виявлення її богословської та ідеологічної сутності, визначення
особливостей її рефлексії на різних етапах розвитку російської релігійно-
філософської думки, а також її втілення у сучасному концепті Російської
православної церкви «Русский мир».
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких
дослідницьких завдань:
– здійснити аналіз вітчизняних, російських і зарубіжних філософських
табогословських інтерпретацій ідеологеми «Москва – Третій Рим»;
– дослідити можливість застосування поняття «ідеологема» стосовно
формули Філофея «Москва – Третій Рим»;
– з’ясувати вплив ідеологеми «Москва – Третій Рим» на взаємини між
державою, церквою та суспільством у контексті самодержавної моделі
управління;
– простежити рефлексію ідеологеми «Москва – Третій Рим» на різних
етапах розвитку російської релігійно-філософської думки;
– проаналізувати ідеологему «Москва – Третій Рим» крізь призму
синтезу християнської есхатології та іудейського месіанізму;
– розкрити механізми екстраполяції ідеологеми «Москва – Третій Рим»
уконцепт«Русский мир» як невід’ємну складову ідеології сучасної Росії.
5
Об’єкт дослідження – ідеологема «Москва – Третій Рим».
Предмет дослідження – рефлексія ідеологеми «Москва – Третій Рим»
у російській релігійно-філософській думці.
Методи дослідження. Спектр розглянутих проблем та ракурс їх
постановки на перетині предметних полів релігієзнавства, філософії,
соціальної філософії, історії православної церкви, політології, соціології,
геополітики спонукав до застосування полідисциплінарної методології.
Дослідження ґрунтується на методологічних принципах академічного
релігієзнавства: об’єктивності, історизму, толерантності, позаконфесійності
(конфесійній неупередженості). Їх системне застосування уможливило
простеження ґенези трансформації та конкретно-історичних виявів
ідеологеми «Москва – Третій Рим» в ідеологічно-процесуальній перспективі,
визначення етапів її трансформації та тенденцій подальшого розвитку.
Принципи детермінізму, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного
і суб’єктивного застосовано для визначення внутрішніх та зовнішніх
взаємозв’язків і причинної значущості досліджуваної ідеологеми в контексті
кожного з розглянутих періодів її функціонування, усебічного дослідження
чинників формування діючої моделі державно-церковних відносин у
контексті концепту«Русский мир».
Зазначені принципи реалізовані шляхом застосування системного,
функціонального, логіко-аналітичного,порівняльного, проблемно-
хронологічного, ретроспективного, синхроністичного методів.
У дисертації значне місце посідає цивілізаційний підхід до розуміння
історичного процесу, що сприяв проведеннюфілософсько-релігієзнавчого
аналізу ролі та місця Росії у процесах взаємодії держави та релігіїв контексті
історії людства.
Історичний підхід дозволив у хронологічній послідовності дослідити
формування й розвиток ідеологеми «Москва – Третій Рим» на різних етапах
становлення російської релігійно-філософської думки, виявити внутрішні й
зовнішні зв’язки, закономірності та протиріччя означеного процесу;
6
звернення до діалектичного методу уможливило простеження трансформацій
змісту зазначеної ідеологеми та особливостей її рефлексії від релігійного
месіанства до геополітичного місіонізму.
У процесі аналізу документальних джерел, зокрема послань ченця
Філофея та історико-філософських текстів російських мислителів,
застосовувалися реконструктивно-текстологічні та герменевтичні методи. Це
дозволило зрозуміти їх ідеологічний зміст як у контексті епохи їх створення, так
і в контексті світоглядних пріоритетів їхніх авторів.
Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні комплексного
філософсько-релігієзнавчого аналізу рефлексії ідеологеми «Москва – Третій
Рим» у релігійно-філософській думці від її виникнення до сьогодення, що
дозволило обґрунтувати низку положень, які містять елементи наукової
новизни і виносяться на захист :
Уперше:
– доведено, що ідея про Москву як «Третій Рим» є ідеологемою, адже
на сучасному етапі свого функціонування вона постає особливим
багаторівневим концептом, структура якого актуалізує ідеологічно марковані
концептуальні ознаки, що поєднують у собі колективне, стеріотипічне,
міфологізоване уявлення росіян про владу, націю, державу, політичні та
ідеологічні інститути; ідеологема «Москва – Третій Рим»у сучасній Росії –
загальновживана, універсальна ідеологема-історизм зі змішаним
аксіологічним модусом;
– встановлено, що ідеологема «Москва – Третій Рим» є синтезом
богословських ідей християнської есхатології та іудейського месіанізму; в
іудейській традиції «Месія» може проявлятися як особистість і як народ, а
ідеологема «Москва – Третій Рим» на різних етапах свого функціонування як
поєднує, так і розмежовує ці прояви. Особистісним втіленням месії постає
цар, відповідальний за долю богообраного царства і вірян. Християнське
царство утримує світ від приходу Антихриста та Апокаліпсису. Мотив
відповідальності царя за чистоту православної віри й долю останнього
7
православного царства є основною інтенцією виникнення ідеологеми
(послання Філофея), згодом функції збереження чистоти віри переносяться
від царя до обраного народу – тих хто зберіг вірність традиції (старовіри),
після ліквідації монархії у 1917 р. РПЦ переорієнтовується на таке розуміння
месійної ролі православного народу, що остаточно легітимується у концепті
патріарха Кирила «Русский мир», де обраність безпосередньо ототожнюється
з «російськістю»;
– доведено, що концепт РПЦ «Русский мир» є похідним від
середньовічної ідеологеми «Москва – Третій Рим»; цей концепт як нова,
альтернативна західній цивілізаційна та геополітична ідентичність постав
основою сучасної цивілізаційної ідентифікації Російської Федерації,
спрямованої на інтеграцію в російську державу православних пострадянського
простору без врахування кордонів незалежних національних держав.
Уточнено:
– що наявні наукові та богословські дослідження ідеологеми «Москва –
Третій Рим»синтезують сформовані на різних етапах російської історико-
філософської думки дослідницькі підходи: філософсько-богословський та
історико-філологічний, що зумовлено як відмінністю у розумінні сутності,
функціонування та значення ідеологеми «Москва – Третій Рим», так і
дослідницькими завданнями окремих розвідок. Перший підхід осмислює
релігійний зміст ідеологеми у контексті християнської есхатології та історії
православної церкви, другий – досліджує ідеологему «Москва – Третій Рим»
як чинник формування московської держави та джерело літературно-
публіцистичних пам’яток ХVІ – ХVІІ ст.;
– тлумачення концепту«Русский мир» у сучасній російській філософії
постає синтезом культурного, релігійного та мовного підходів до
трактування поняття «цивілізація». Це дозволяє використовувати її як
керівництву РФ, котре акцентує увагу переважно на використанні та
поширенні російської культури, так і РПЦ, яка опікується збереженням та
поширенням традиційних християнських цінностей.
8
Набуло подальшого розвитку:
– положення, що ідеологема «Москва – Третій Рим» відображає
«йосифлянське» розуміння державно-церковних відносин, за яким царська
влада ставиться вище церковної та сакралізується, що сприяє утвердженню
самодержавної моделі державного управління й передбачає
відповідальність царя лише перед Богом. Це спричиняє зміну ідеологічної
парадигми розвитку самодержавства у Росії в напрямку руйнації симфонії
царської та церковної влади у XVII ст. у межах концепту «православного
царства» та впровадження ідеї імперії абсолютистського типу, де особа
імператора сакралізується, а православна церква стає державною
інституцією, підпорядкованою ідеї імперськості.
Теоретичне значення одержаних результатів. Отримані узагальнення
можуть бути використані у процесі розбудови державно-церковних відносин
у сучасній Україні на основі забезпечення рівності між конфесіями та
реалізації принципу відокремлення церквивід держави. Результати
дослідження ідеології Російської Федерації, зокрема, концепту«Русский мир»
можуть бути використані для розробки стратегії національної безпеки
Української держави. Національна безпека має бути забезпечена шляхом
опрацювання й реалізації відповідних рекомендацій стосовно інформаційної
безпеки, утвердження толерантності в українському суспільстві,
гарантування дотримання права на свободу совісті.
Практичне значення отриманих результатів зумовлено можливістю
використання основних положень і висновків дисертації при розробці
навчальних курсів і відповідних спецкурсів з релігієзнавства, соціальної
філософії та філософії історії.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою.
Висновки і положення, сформульовані самостійно на основі результатів,
отриманих автором у процесі дослідження.
Апробація результатів дисертації. Концептуальні положення і
висновки дисертаційного дослідження систематично обговорювалися на
9
методологічних семінарах та засіданнях кафедри філософії Житомирського
державного університету імені Івана Франка, а також апробовано в доповідях
на низці наукових конференцій : Міжнародній науково-практичній
конференції «Розвиток правової держави і громадянського суспільства в
Україні: проблеми теорії та практики» (Херсон, 2011); VIII Міжнародній
науково-практичній інтернет-конференції «Питання сучасної науки і освіти»
(Київ, 2012); ІІ Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції
«Сучасна наука: теорія і практика» (Дніпропетровськ, 2012); ІХ Міжнародній
науково-практичній інтернет-конференції «Сучасний соціокультурний простір
2012» (Київ, 2012); ІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-
конференції «Науково-дослідна робота молодих учених: стан, проблеми,
перспективи» (Херсон, 2012); II Міжнародній науково-практичній конференції
«Державно-конфесійна взаємодія у соціальній роботі» (Херсон, 2013);
Регіональній науково-практичній конференції «Російська релігійна філософія
та її вплив на розвиток церковно-державних відносин у Росії та Україні»
(Херсон, 2013); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції
«Науково-дослідна робота молодих учених: стан, проблеми, перспективи»
(Херсон, 2013); Регіональній науково-практичній конференції «Актуальні
проблеми розвитку духовної культури в Україні» (Херсон, 2014);
X Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасна наука ХХІ
століття» (Київ, 2014); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції
«Актуальні проблеми гуманітарних наук у дослідженнях молодих науковців»
(Київ, 2014); ХІІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференціій
«Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми і перспективи розвитку»
(Переяслав-Хмельницький, 2015); Всеукраїнській науково-практичній
конференції з міжнародною участю «Модернізація соціогуманітарного
простору: історичний досвід, виклики та перспективи» (Житомир – Вінниця,
2015); VII Міжнародній науковій конференції «Церква, держава і суспільство
в історії Росії та православних країн: релігія, наука і освіта» (Володимир,
10
Росія, 2015), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна: поступ
у майбутнє» (Київ, 2016).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного
дослідження висвітлено в 18 одноосібних публікаціях, з них: 4 – у фахових

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено комплексний філософсько-
релігієзнавчий аналіз ідеологеми «Москва – Третій Рим». Відповідно до
поставленої мети й завдань дослідження, обґрунтовано і сформульовано
низку теоретичних узагальнень та висновків:
1. Встановлено, що ідеологема «Москва – Третій Рим» постає
важливим і невід’ємним сегментомнеоімперської ідеології Російської
Федерації. Вона має значний потенціал для подальшого розвитку, адже
дозволяє сформулювати національну, цивілізаційну та геополітичну
ідентичність росіян.
У сучасній Росії це загальновживана, універсальна ідеологема-історизм зі
змішаним аксіологічним модусом, чим зумовлено широкий спектр її
використання й протилежні оцінки. В основу ідеологеми покладено уявлення
росіян про владу, націю, державу, політичні та ідеологічні інститути.
2. Виділено два напрями рефлексії ідеологеми «Москва – Третій Рим»:
філософсько-богословський та історико-філологічний. Цей поділ зумовлений
як відмінністю у підходах до розуміння сутності зазначеної ідеологеми, так і
завданнями дослідження.
Представники філософсько-богословського напряму рефлексії
ідеологеми «Москва – Третій Рим» наголошують на особливій її ролі для
становлення російської історіософії, месіанського світогляду та
самодержавної форми правління. Прихильники історико-філологічного
напряму вважають, що це – одна з численних ідеологем періоду формування
Московської централізованої держави, що ідеологема мала обмежений
характер функціонування у XVI – XVII ст. та не впливала на подальші етапи
розвитку російської історії.
Встановлено, що ідеологема «Москва – Третій Рим» спочатку постала
предметом богословських досліджень.Її розробка пов’язана з вивченням
есхатології старовірів. Для дослідників ХІХ – початку ХХ ст.важливим було
153
питання походження та джерел формування ідеологеми «Москва – Третій
Рим». До прихильників її іноземного походження варто віднести
Ф. Успенського, П. Мілюкова, І. Жданова, М. Сперанського,
М. Дьяконова.Прихильниками самостійного, оригінального характеру ідеї
«Третього Риму» були В. Ключевський, М. Каптерев, І. Кириллов,
В. Малінін. Окрім того дослідники звернули увагу на осягнення
«візантійської спадщини» у російській духовній культурі та політичній
традиції Російської імперії.
Ідеологема «Москва – Третій Рим» посідає важливе місце у спадщині
російських богословів діаспори. Їх об’єднує сприйняття зазначеної ідеологеми
як найважливішої ідеї російського православ’я, що визначила розвиток
російської православної церкви та Російської імперії. Саме через дослідження
ідеї про Москву як «Третій Рим» можна зрозуміти причини російського
церковного розколу, утвердження самодержавства, підпорядкування церкви
державі, а також – появу опозиційних рухів, остаточною реалізацією яких стає
російський комунізм. Відмінності у трактуванні ідеологеми «Москва – Третій
Рим» богословами та філософами пов’язані як з різницею у сприйнятті
взаємозв’язку між релігійними та політичними мотивами, закладеними у
формулі Філофея, так і відмінностями у розумінні співвідношення
національного та вселенського у російському месіанізмі.
У другій половині ХХ ст.західні дослідники застосували здобутки
цивілізаційного підходу длявивчення ідеологеми «Москва – Третій Рим»,
тоді як у СРСР вона розроблялася у контексті досліджень, пов’язаних із
вивченням суспільно-політичних процесів періоду становлення та розвитку
Московської централізованої держави, зокрема, співвідношення світських та
церковних елементів з позиції класового підходу.У сучасній українській
науці активізувалася розробка питань взаємозв’язку між ідеологемою
«Москва – Третій Рим» та неоімперським курсом Російської Федерації.
3. Ідеологема «Москва – Третій Рим» відіграє важливу роль у
російській історіософії, головне завдання якої – дослідження засадничих
традицій історичної пам’яті російського народу та відображення
154
властивостей його національного характеру. Ідеологема відображає те як
російський народ сприймає себе в історії.
Філофей,з одного боку, розвивав історіософські ідеї періоду Київської
Русі, зокрема, святість, богообраність, відповідальність правителя перед
Богом у боротьбі зі злом, а з іншого боку – закладав фундамент для
ідеологічних побудов наступних епох. У XVIII – ХІХ ст. ідея російського
месіанства отримала нову форму та почала розвиватись на основі нової
парадигми – у системі філософських побудов, присвяченихстосункам Росії із
Заходомв контексті пошуку власних шляхів у світовій історії. Таким чином
ідеологема «Москва – Третій Рим» почне доповнюватись новими сюжетами,
отримувати додаткову аргументацію та нову інтерпретацію. Саме тому вона
стала системоутворюючою для російської філософської думки в цілому.
Російська історіософія має виразне есхатологічне спрямування.
Ідеологема «Москва – Третій Рим» дозволила на основі християнської
есхатології створити «есхатологію надії», пов’язану з існуванням
Московського православного царства, котре утримує світ від приходу
Антихриста. Особливе покликання росіян як захисників істинної віри
зумовлене перенесенням світогляду іудейського месіанізму на російське
суспільство. Російський народ сприймав себе богообраним, а Росія– «святою
Руссю». Таким чином, ідеологема «Москва – Третій Рим» синтезує
богословські ідеї християнської есхатології та іудейського месіанізму.
4. Самодержавна модель управління відповідає традиціям російської
державності. Вона передбачає нічим не обмежену, сакральну владу
самодержця, його контроль над усіма сферами суспільного буття. Ідеологема
«Москва – Третій Рим»– результат «йосифлянського» розуміння державно-
церковних відносин, адже передбачає створення теократичної держави.
Визначальним для такої держави є принцип симфонії світської та церковної
влади. Цар виступає силою, що може забезпечити справедливість. Ідеї
Філофея сприяли ідеологічному обґрунтуванню можливості утвердження
самодержавства.Історія російської державності доводить неможливість
практичного втілення принципу симфонії.
155
5. Доведено, що «Русский мир» можна ствердно охарактеризувати як
концепт. Це пов’язано з його суб’єктивністю, залежністю від комунікації з
іншими, під час якої уточнюється та корегується сенс інформації. Важливою
характеристикою концепту є спрямованість на активізацію пам’яті та уяви.
Концепт «Русский мир» формує у свідомості росіян уявлення про
безперервність російської державності від періоду Київської Русі до сьогодення.
Він окреслює певний проект, котрий має бути реалізований у майбутньому.
Залежно від суб’єкту, який сприймає цей концепт, це може бути або окрема
російська православна цивілізація, або геоекономічна чи геополітична
спільнота, що відіграватиме провідну роль у глобалізованому світі.
Концепт «Русский мир» являє собою спробу конструювання російської
ідентичності. Він покликаний заповнити ідеологічний вакуум, який
утворений внаслідок краху ідеології марксизму-ленінізму, а такожстворити
альтернативу ідеології західному лібералізму. Окрім того, пропонується
модель взаємин Російської Федерації з російськомовноюдіаспорою.Концепт
«Русский мир» є відповіддю Росії на виклики глобалізації.
Встановлено, що передумовами появи концепту «Русский мир» можна
вважати німецьку філософію ХVІІІ – ХІХ ст., сучасну аналітичну філософію
та ідеї цивілізаційного розвитку С. Гантінгтона. На основі мовної та
релігійної ідентифікації вдалося обґрунтувати існування окремої російської
цивілізації, що знаходиться у конфронтації з західною цивілізацією. Таким
чином, концепт «Русский мир» синтезує культурний, релігійний та мовний
підходи до трактування терміну «цивілізація».
Концепт «Русский мир» реалізується в геополітичному,
геоекономічному, етнокультурному та релігійному аспектах. У релігійному
аспекті він виступає альтернативою неоєвразійству та є невід’ємною
складовою неоімперської ідеології сучасної Росії.
Саме Російська православна церква найбільш зацікавлена в актуалізації
ідеологеми «Москва – Третій Рим», адже вона дозволяє обґрунтувати
претензії на унікальність російського варіанту православ’я, його перевагу над
іншими християнськими конфесіями, богообраність. Звернення уваги на
релігійну ідентифікацію росіян небезпечне для керівництва Російської
156
Федерації через потенційний конфлікт з мусульманською частиною
російського суспільства. Тому в офіційний риториці ідеологема «Москва –
Третій Рим» поступається ідеології неоєвразійства, спрямованій на
об’єднання усіх громадян Росії у боротьбі проти Заходу.
6. Концепт «Русский мир» РПЦ являє собою модернізовану версію
ідеологеми«Москва – Третій Рим». Їх єднає намагання реалізувати принцип
симфонії світської й церковної влади; переконання в істинності православної
віри та можливість порятунку світу; богообраність росіян, пов’язана з
необхідністю поширення російської мови та культури, спільної історичної
пам’яті; звернення до цінностей традиційного суспільства.
«Русский мир» постає власним цивілізаційним проектом Російської
православної церкви. Витоки цього проекту можна відшукати в«Основах
соціальної концепції Російської православної церкви». У цьому документі в
зародковому вигляді присутні основні характеристики концепту«Русский
мир» патріарха Кирила: російська мова та культура (національна
християнська культура), спільна історична пам’ять (християнський
патріотизм) та православна віра (православний народ). Окрім того, закладена
ідея про необхідність об’єднання народів колишньої історичної Русі.
Патріарх Кирил намагається утвердити унікальність Росії як країни-
цивілізації та пов’язати можливість розвитку православної віри та культури з
російською державністю.
«Русский мир» РПЦ несе пряму загрозу для існування незалежних
національних держав, що межують з РФ, оскільки має на меті інтеграцію в
російську державу православних віруючих пострадянського простору без
врахування їх національної самоідентифікації, нехтуючи існуючими
кордонами.Альтернативою концепту«Русский мир» патріарха Кирила має
постати ідея «Київ – Другий Єрусалим», яка була актуалізована
митрополитом Київським та всієї України Володимиром. Ця ідея дозволяє
уникнути утвердження російського націоналізму у православній традиції та
сприяє розвитку національних культур на основі загальнолюдських та
християнських цінностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Академічне релігієзнавство / За заг. наук. ред. А. М. Колодного. –
К. : Світ знань, 2000. – 862 с.
2. Алексеев А. А. Ветхий Иерусалим древнерусской
историографии / А. А. Алексеев. // Труды отдела древнерусской
литературы. – 2003. – Т. 53. – С. 446–455.
3. Алпатов М. А. Русская историческая мысль и Западная Европа
(XII – XVII вв.) / М. А. Алпатов. – М. : Наука, 1973. – 476 с.
4. Арсеній (Бочкарь), ігумен. Що являє собою «Руський мир»?
Витоки, сучасний стан, уроки [Електронний ресурс] / Арсеній (Бочкарь). –
Режим доступу до джерела : http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/7780-
shho-yavlyaye-soboyu-ruskij-mir-vitoki-suchasnij-stan-uroki.html
5. Асонов Н. Византизм и российская власть : уроки и смыслы /
Н. Асонов. // Власть. – 2010. – № 9. – С. 26–29.
6. Ахромеева Ю. В.Неоевразийство и традиционализм как пример
фундаменталистской идеологии / Ю. В. Ахромеева. // Омский научный
вестник. – 2008. – № 5 (72). – С. 108–111.
7. Барт Р. Мифологии / Ролан Барт. – М. : Изд-во Сабашниковых,
1996. – 312 с.
8. Батанова О. Н. Русский мир и проблемы его формирования :
автореф. дис. на соискание науч. степени канд. полит. наук. : спец. 23.00.04.
«политические проблемы международных отношений и глобального
развития» / О. Н. Батанова. – М., 2009 – 24 с.
9. Батжаргал Н. Контенентальные цивилизации на международном
уровне / Н. Батжаргал. // Вестн. Бурят. гос. ун-та. – 2015. – № 8. – С. 111–118.
10. Бауэр Е. А. Идея «Москва – третий Рим» в русской общественной
мысли конца XV – начала XVII вв. : отечественная историография ХХ
158
столетия : Монография / Е. А. Бауэр. – Нижневартовск : Изд-во Нижневарт.
гуманит. ун-та, 2011. – 127 с.
11. Бауэр Е. А. Судьба теории «Москва – Третий Рим» в
древнерусской книжности (к историографии проблемы) / Е. А. Бауэр. //
Извест. высш. учеб. заведений. Поволжский регион. Гуман. науки. – 2013. –
№ 3 (27). – С. 23–30.
12. Бахтин М. М. Слово в романе / М. М. Бахтин // Вопросы
литературы и эстетики. – М. : Художественная литература, 1975. – С. 72–233.
13. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма /
Н. А. Бердяев. – М. : Наука, 1990. – 224 с.
14. Бердяев Н. А. Падение священного русского царства :
Публицистика 1914 – 1922 / Н. А. Бердяев. – М. : Астрель, 2007. – 1179 с.
15. Бердяев Н. А. Русская идея. Основные проблемы русской мысли
XIX века и начала XX века / Н. А. Бердяев. // Вопросы философии. – 1990. –
№ 1. – С. 77–144.
16. Библиотека литературы Древней Руси [Электронный источник] /
РАН. ИРЛИ ; Под ред. Д. С. Лихачева, Л. А. Дмитриева, А. А. Алексеева,
Н. В. Понырко. – СПб. : Наука, 1997. – Т. 1: XI – XІI века. – 543 с. – Режим
доступа : http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4863
17. Библиотека литературы Древней Руси [Электронный источник] /
РАН. ИРЛИ ; Под ред. Д. С. Лихачева, Л. А. Дмитриева, А. А. Алексеева,
Н. В. Понырко. – СПб. : Наука, 2000. – Т. 9 : Конец XIV – первая пол. XVI века. –
566 с. – Режим доступа : http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4887
18. Бистрицька Е. Концепція «Третього Риму» в політичній стратегії
Російської імперії та СРСР ХХ-го століття : історичний аспект /
Е. Бистрицька. // Українське релігієзнавство. – 2009. – № 52. – С. 117–125.
19. Богданов А. П. Конец «Третьего Рима» и утверждение
имперского самосознания накануне крушения Московского царства /
А. П. Богданов. // Человек между Царством и Империей : Сб. материалов
159
междунар. конф. / Под ред. М. С. Киселевой. – М. : РАН. Ин-т человека,
2003. – С. 47–60.
20. Бойко Ю. Теорія ІІІ Риму в Московській Православній церкві
після останньої війни / Юрій Бойко. – Париж, 1957. – 30 с.
21. Бойченко І. В. Філософія історії / І. В. Бойченко. – К. : Знання,
2010. – 724 с.
22. Борозенец Т. Богословские основания Русского мира
[Электронный ресурс] / Т. Борозенец. – Режим доступа :
http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/7123-bogoslovskie-osnovaniyarusskogo-
mira.html
23. Борозенец Т. Русский мир – благовестие воскресения
[Электронный ресурс] / Т. Борозенец. – Режим доступа :
http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/open_theme/39001/
24. Борозенец Т. Русский мир – плод боговоплощения [Электронный
ресурс] / Т. Борозенец. – Режим доступа :
http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/open_theme/39412/
25. Борозенец Т. Русский мир и РПЦ (попытка прояснения смыслов)
[Электронный ресурс] / Т. Борозенец. – Режим доступа :
http://risu.org.ua/ru/index/expert_thought/open_theme/39124/
26. Бушкович П. Православная церковь и русское национальное
самосознание XVI – XVII вв. / Пол Бушкович. // Ab imperio. – 2003. – № 3. –
С. 101 – 118.
27. Варадинов Н. В. История Министерства внутренних дел : в 8 кн. /
Н. В. Варадинов. – СПб. : Тип. МВД, 1858-1862. – Кн. 8 : История
распоряжений о расколе. – 656 с.
28. Василенко-Полонська Н. Теорія ІІІ Риму в Росії протягом ХVІІІ
та ХІХ сторіч / Н. Василенко-Полонська. – Мюнхен : Церковно–
археографічна комісія апостольського візитатора для українців у Західній
Европі, 1951. – 48 с.
160
29. Вдовиченко Л. В. Идеологемы «порядок/order –
беспорядок/disorder» в политическом дискурсе России и США : дис. на
соискание степени канд. филолог. наук : спец. 10.02.20. «сравнительно-
историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» /
Л. В. Вдовиченко. – Екатеринбург, 2011. – 230 с.
30. Винокуров Д. А. Идейно-религиозные течения XV – XVІ веков в
советской историографии периода «великодержавного сталинизма» :
идеология и наука / Д. А. Винокуров. // Извест. Рос. гос. пед. ун-та им.
А. И. Герцена. – 2009. – № 108. – С. 29–34.
31. Виступ Патріарха Московського Кіріла 3.11.2010 на відкритті
IV Асамблеї Русского міра [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.patriarchia.ru/ua/db/text/1310954.html
32. Виступ Святішого Патріарха Кирила на урочистому відкритті
ІІІ Асамблеї фонду «Руський світ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/2495-vistup-patriarxa-kirila-na-vidkrittiasambleyi.
html
33. Витгенштейн Л. Избранные работы / Людвиг Витгенштейн. [
Пер. с нем. и англ. В. Руднева]. – М. : Изд. дом «Территория будущего»,
2005. – 440 с.
34. Волковский В. Русский мир и Святая Русь : новелла патриарха или
протяженность традиции? [Электронный ресурс] / В. Волковский. – Режим
доступа : http://theology.in.ua/article_print.php?_lang=ua&id=35501&name
35. Выступление Святейшего Патриарха Московского и всея Руси
Кирилла на открытии XV Всемирного Русского Народного Собора –
[Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.patriarchia.ru/db/text/1495312.html
36. Гефтер М. Мир миров : русский зачин [Электронный ресурс] /
М. Гефтер. – Режим доступа : http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/history95-
97/gefter-zachin/
161
37. Гирц К. Идеология как культурная система / Клиффорд Гирц. //
НЛО. – 1998. – № 29. – С. 7–54.
38. Глазков А. П. Эсхатологическая историософия в русской
религиозной философии : от славянофилов к неопатристическому синтезу :
монография / А. П. Глазков. – М. : КНОРУС ; Астрахань : АГУ, ИД
«Астрахан. ун-т», 2016. – 200 c.
39. Глотов Б. Б. Культурно-цивілізаційна ідентифікація українського
народу : дис. ... д-ра філософ. наук : 09.00.03 / Глотов Борис Борисович. –
Дніпропетровськ, 2008. – 448 с.
40. Говорун К. Интерпретируя «русский мир» [Электронный
ресурс] / К. Говорун. – Режим доступа :
http://www.religion.in.ua/main/analitica/28250-interpretiruya-russkij-mir.html
41. Голенкова З. Т. Идеология евразийства : между Востоком и
Западом / З. Т. Голенкова, А. Е. Еремеев. // Общество и право. – 2006. –
№ 4. – С. 50–55.
42. Гольдберг А. Л. Три «послания Филофея» : опыт
текстологического анализа / А. Л. Голдберг. // Труды отдела древнерусской
литературы – 1974. – Т. ХХІХ. – С. 68–77.
43. Гордиенко Н. С. Образ Третьего Рима в сочинениях
Н. Ф. Федорова / Н. С. Гордиенко, Е. С. Шушпанов. // Вестн. ЛГУ им.
А. С. Пушкина. – 2009. – № 4. – Т. 1. – С. 86–93.
44. Гордон А. В. Архетипы российской власти / А. В. Гордон. // Куда
идет Россия? : материалы Международ. cимп., 17–18 января 2000 г. [Вып.
VII]. Власть, общество, личность ; ред. Е. И. Заславская. – 2000. – С. 21–29.
45. Горєлов М. Є. Цивілізаційна історія України / М. Є. Горєлов,
О. П. Моця, О. О. Рафальський. – К. : ЕксОб, 2005. – 632 с.
46. Горєлов М. Є. Культурно-цивілізаційний простір Європи і
Україна : особливості становлення та сучасні тенденції розвитку :
монографія / М. Є. Горєлов, А. І. Кудряченко, О. В. Білий та ін. – К. : Ун-т
«Україна», 2010. – 404 с.
162
47. Горский А. А. Представления о «царе» и «царстве» в
средневековой Руси (до середины XVI века) / А. А. Горский. // Царь и
царство в русском общественном сознании : Сб. ст. / Редкол. : А. А. Горский
(отв. ред.) и др. – М. : РАН. Ин-т рос. истории, 1999. – С. 17–37.
48. Градировский С. Русский мир как объект геокультурного
проектирования [Электронный ресурс] / С. Градировский, Б. Межуев –
Режим доступа :
http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/histori2003/gradirovsky-russmir/
49. Гребенкин А. Н. Генезис и развитие самодержавця в России /
А. Н. Гребенкин. // Вестн. гос. и муницип. управления. – 2015. – № 1 (16). –
С. 149–156.
50. Гришко В. Історично-правове підґрунтя теорії ІІІ Риму /
В. Гришко. – Мюнхен : Церковно–археографічна комісія апостольського
візитатора для українців у Західній Европі, 1953. – 76 с.
51. Громыко А. Русский мир : понятие, принципы, ценности,
структура [Электронный ресурс] / А. Громыко. – Режим доступа :
http://www.russkiymir.ru/analytics/tables/news/119902/
52. Губаненкова С. М. Социально-философский анализ евразийства :
дис. на соискание уч. степени канд. филос. наук. ; спец. 09.00.11. –
«социальная философия» / С. М. Губаненкова. – М., 2015 – 164 с.
53. Губерський Л. В. Ідеологія як соціально-культурний феномен
/Л. В. Губерський. // Філософ. проблеми гуманіт. наук. – 2011. – № 20. – С. 6–10.
54. Данилевский Н. Я. Россия и Европа / Н. Я. Данилевский. – М. :
Ин-т русской цивилизации, 2008. – 816 с.
55. Даренский В. Ю. «Диалог культур» : панацея или новая
мифология? / В. Ю. Даренский // Глобальное пространство культуры.
Материалы Междунар. науч. форума 12–16 апреля 2005 г. – СПб. : Центр
изучения культуры, 2005. – С. 212–215.
56. Дворнік Ф. Слов’яни в Європейський історії та цивілізації /
Ф. Дворнік. – К. : Дух і Літера, 2000. – 528 с.
163
57. Дебенко В. З. Генеза деспотизму в Московській державі за
правління Івана IV / В. З. Дебенко. // Галичина. – 2003. – № 9. – С. 32–37.
58. Дебенко В. З. Генеза месіанства і деспотизму в Московській
державі / В. З. Дебенко. // Нова політика. – 1998. – № 6. – С. 25–28.
59. Дебенко В. З. Зародження імперської ідеї в Московській державі
XV – XVI ст. / В. З. Дебенко. – Івано-Франківськ : Плай, 2002. – 153 с.
60. Джораева С. В. Социально-философские и исторические
предпосылки становлення моделей госдарственно-церковных отношений в
России (X – XVIII вв.) / С. В. Джораева. // Вестник Оренбург. гос. ун-та. –
2010. – № 7 (113). – С. 16–23.
61. Долгих Н. В. Политические мысли и правовые идеи Древней
Руси / Н. В. Долгих. // Science Time. – 2014. – № 7. – С. 95–104.
62. Доповідь Митрополита Володимира на Архієрейському Соборі
Руської ПЦ (Москва, червень 2008) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
orthodox.org.ua/uk/slovo_do_chitachiv/2008/06/25/3165.html
63. Дугин А. Г. Абсолютная Родина. Пути Абсолюта. Метафизика
Благой Вести. Мистерии Евразии / А. Г. Дугин.– М. : Арктогея-центр, 1999. –
752 с.
64. Дугин А. Г. Евразийский путь как национальная идея /
А. Г. Дугин. – М. : Артогея-центр, 2002. – 144 c.
65. Дугин А. Г. Консервативная революция / А. Г. Дугин. – М. :
Артогея-центр, 1995 – 325 с.
66. Дугин А. Г. Теория многополярного мира / А. Г. Дугин. – М. :
Евразийское движение, 2013. – 532 с.
67. Дугин А. Г. Философия политики. Приложение. Политическая
философия евразийства / А. Г. Дугин. – М. : Арктогея, 2004. – 616 с.
68. Дугин А. Г. Эволюция национальной идеи Руси (России)
[Электронный ресурс] / А. Г. Дугин. // Отечественные записки. – 2002. –
№ 3 (4). – Режим доступа : http://www.strana-oz.ru/2002/3/evolyuciyanacionalnoy-
idei-rusi-rossii
164
69. Дыркова Л. А. Концепция русского мессианства в зарубежной
славистике (Питер Дункан) / Л. А. Дыркова. // Вестн. Бурятского гос. ун-та. –
2009. – № 14. – С. 27–30.
70. Дьяконов М. А. Власть московских государей. Очерки из истории
политических идей древней Руси до конца XVI века / М. А. Дьяконов. –
СПб. : тип. И. Н. Скороходова, 1889. – 239 с.
71. Евфимий (Моисеев), иеромонах. Русская Церковь как основа
Русского мира, Русский мир как основа Вселенской Церкви. Доклад,
прочитанный на IX науч.-практ. конф. «Богословие и светские науки :
традиционные и новые взаимосвязи», состоявшейся 5-6.11.2010 в Казанской
духовной семинарии – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http: //
bogoslov.ru/text/501891.html
72. Епископ Переяслав-Хмельницкий Александр (Драбинко). Киев –
Новый Иерусалим. Доклад на IX Междунар. Успенских Чтениях «Память и
надежда : горизонты осмысления и пути осознания», Киево-Печерская Лавра,
27. 09. 2009 [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://orthodox.org.ua/uk/node/5683
73. Жаде З. А. Геополитическая идентичность России в условиях
глобализации. Автореф. дис. … д-ра полит. наук ; спец. 23.00.02
«политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные
и политические процессы и технологи» / Зуриет Анзауровна Жаде. –
Краснодар, 2007. – 50 с.
74. Жданов И. Н. Русский былевой эпос. Исследования и
материалы. / И. Н. Жданов. – СПб. : Издание Л. Ф. Пантелеева, 1895. – 649 с.
75. Здіорук С. Гуманітарно-політична експансія Росії на українських
теренах / С. Здіорук. // «Русский мир» Кирила не для України. Зб. наук.
статей. – 2014. – С. 115–124.
76. Зеньковский В. История русской философии. – М. :
Академический Проект, Раритет, 2001. – 880 с.
165
77. Зеньковский В. В. Христианская философия / Составитель и отв.
редактор О. А. Платонов. – М. : Ин-т русской цивилизации, 2010. – 1072 с.
78. Зернов Н. Москва – Третий Рим / Н. М. Зернов. // Путь. – 1936. –
№ 51. – С. 3–18.
79. Зимин А. А. РОССИЯ на рубеже XV – XVI столетий (очерки
социально- политической истории) / А. А. Зимин. – М. : Мысль, 1982. – 336 с.
80. Ивакин Г. А. Традиционализм как основа российской
государственности (к истории формирования отечественной консерватвной
идеи) / Г. А. Ивакин. // Исторические, философские, политические и
юридические науки, культурология и искусствоведение . Вопросы теории и
практики. – Тамбов : Грамота, 2013. – № 4 (30) : в 3-х ч. – Ч. 1. – С. 88–91.
81. Идентичности и ценности в эпоху глобализации / под. ред.
Ю. Н. Пахомова и Ю. В. Павленка. – К. : Наукова думка, 2013. – 602 с.
82. Ильин М. В. Политический дискурс как предмет анализа /
М. В. Ильин // Политический дискурс : история и современные
исследования : Сб. науч. трудов / Отв. ред. и сост. В. И. Герасимов и др. –
М. : РАН, 2002. – С. 7–19.
83. Калакура Я. Цивілізаційні засади української історіографії /
Ярослав Калакура, Леся Алексієвець. // Україна-Європа-Світ : Зб. наук.
праць. – 2014. – С. 233–245.
84. Кантор В. К. Санкт-Петербург: Российская империя против
российского хаоса. К проблеме имперского сознания в России /
В. К. Кантор. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН),
2007. – 544 с.
85. Каптерев Н. Ф. Характер отношений России к православному
Востоку в XVI и XVII столетиях / Н. Ф. Каптерев. – Сергиев Посад : Издание
книжного магазина М. С. Елова, 1914. – 577 с.
86. Карсавин Л. П. Основы политики / Л. П. Карсавин. // Россия
между Европой и Азией : Евразийский соблазн : антология. – М. : Наука,
1993. – С. 174–217.
166
87. Карташов А. В. Воссоздание Святой Руси / А. В. Карташов. – М. :
Столица, 1991. – 256 с.
88. Карташов А. В. Очерки по истории русской церкви /
А. В. Карташов. – М.:, 1991. – Т. 1. – 686 с.
89. Кириллов И. А. Третий Рим. Очерк исторического развития идеи
русского мессианизма. / И. А. Кириллов. – М. : Т-во типо-лит.
И. М. Машистова, 1914. – 100 с.
90. Киселева М. С. Национальный исторический миф «Москва –
Третий Рим» как идеологема древнерусских книжников / М. С. Киселева. //
Философский век. Альманах 16. Европейская идентичность и российская
ментальность. – СПб. : Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2001. –
С. 110–117.
91. Киселева М. С. Учение книжное : текст и контекст древнерусской
книжности / М. С. Киселева. – М. : Индрик, 2000. – 256 с.
92. Кислюк К. В. Історіософія в українській культурі : від концепту
до концепції : моногр. / К. В. Кислюк. – Х. : ХДАК, 2008. – 288 с.
93. Кітов М. Г. Філософія як духовний чинник конструювання
російської національної самоідентичності : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня д-ра філософ. наук. ; спец. 09.00.03. «соціальна філософія та
філософія історії» / Кітов Микола Григорович. – К., 2010 – 37 с.
94. Клименко А. Н. Концепция «Москва – третий Рим» в
геополитической практике И. В. Сталина / А. Н. Клименко. // Вестник
МГЛУ. – 2013. – № 24 (684). – C. 124–132.
95. Клюкина Л. А. Идея империи как способ формирования
культурной идентичности России / Л. А. Клюкина. // Ученые записки
Петрозавод. гос. ун-та. Общественные и гуманитарные науки. – 2013. –
№ 7. – Т. 2. – С. 85–89.
96. Ключевский В. О. Псковские споры / В. О. Ключевский //
Сочинения в 8 т. – Т. VІІ : Исследования, рецензии, речи (1866–1890). – М. :
Изд-во соц.-экон. литературы, 1959. – С. 76–101.
167
97. Кожаев М. М. Категория власти согласно концепции «Москва –
третий Рим» / М. М. Кожаев. // Известия ТулГУ. Гуман. науки. – 2009. –
№ 2. – С. 13–23.
98. Кожаев М. М. Концепция «симфонии» церкви и государства в
древнерусском учении о власти / М. М. Кожаев. // Известия ТулГУ. Гуман.
науки. – 2011. – № 2. – С. 39–48.
99. Кожаев М. М. Проблема восприятия власти в русской культуре и
ментальности XI – XVI вв. / М. М. Кожаев. // Известия ТулГУ. Гуман.
науки. – 2011. – № 2. – С. 35–45.
100. Кожаев М. М. Социальная ответственность правителя в
интерпретации древнерусской концепции «симфонии властей» /
М. М. Кожаев. // Известия ТулГУ. Гуманит. науки. – 2011. – № 2. – С. 49–60.
101. Кожаев . М. Философская доктрина самодержавной власти
преподобного Иосифа Волоцкого / М. М. Кожаев. // Известия ТулГУ. Гуман.
науки. – 2010. – № 2. – С. 3–12.
102. Козловець М. А. Ідентичність : поняття, структура, типи // Вісник
ЖДУ ім. І. Франка. – 2011. – Вип. 57. – С. 3–9.
103. Козловець М. А. Національна ідентичність як соціокультурний
феномен // Вісник ЖДУ ім. І. Франка. – 2011. – Вип. 60. – С. 3–11.
104. Козловець М. «Русский мир» як ідеологема сучасної російської
ідентичності : український контекст / М. Козловець. // «Русский мир» Кирила
не для України. Зб. наук. статей. – 2014. – С. 124–133.
105. Козловець М. А. Феномен національної ідентичності : виклики
глобалізації : Монографія. / М. А. Козловець. – Житомир : Вид-во ЖДУ
ім. Івана Франка, 2009. – 558 с.
106. Колодний А. Історизм як принцип релігієзнавчого пізнання /
А. Колодний // Українське релігієзнавство. – 1999. – № 12. – С. 6–14.
107. Колодний А. Патріарх Кирило – ідеолог і конструктор
нинішнього стану Православ’я України / А. Колодний. // «Русский мир»
Кирила не для України. Зб. наук. статей. – 2014. – С. 60–63.
168
108. Коппель О. А. Україна в цивілізаційному просторі ХХ століття
[Електронний ресурс] / О. А. Коппель, О.. Пархомчук. – Режим доступу :
http://helen-koppel.narod.ru/014
109. Кореневский А. Кем и когда была «изобретена» теория
«Москва – третий Рим» / А. Кореневский. // Ab imperio. – 2001. – № 1–2. –
С. 87–124.
110. Корецкая М. А. Амбивалентность власти : мифо-теологический
аспект / М. А. Корецкая. // Известия самарского научного центра РАН. –
2015. – Т. 17. – № 1. – С. 196–200.
111. Космина В. Г. Методологія цивілізаційного аналізу історичного
процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук. ; спец.
07.00.02. « всесвітня історія» / Космина Віталій Григорович. – К., 2011 – 36 с.
112. Котигоренко В. Ідеологічний проект “Русского мира” і політичні
переваги та уподобання населення українського Донбасу / В. Котигоренко,
О. Рафальський // Наукові записки. ІПіЕД ім. І. Ф. Кураса НАНУ.– 2013. –
Вип. 5(67). – С. 53–76.
113. Кочеров С. Н. Русский мир : проблема определения /
С. Н. Кочеров. // Философия. Вестн. Нижегород. ун-та
им. Н. И. Лобачевского. – 2014. – № 5. – С. 163–167.
114. Кравченко П. А. Концептуалізація філософії історії у некласичній
методології (стаття 1) / П. А. Кравченко, А. І. Мельник. // Філософські
обрії. – 2015. – № 33. – С. 48–70.
115. Красиков А. Н. Методологические проблемы религиоведения /
А. Н. Красиков. – М. : Академический проект, 2007. – 239 с.
116. Красиков А. «Три Рима» в третьем тысячелетии / А. Красиков. //
Современная Европа – 2007. – № 1. – С. 102–116.
117. Крупницький Б. Теорія ІІІ Риму і шляхи російської історіографії /
Б. Крупницький. – Мюнхен : Церковно–археографічна комісія
апостольського візитатора для українців у Західній Европі, 1952. – 30 с.
169
118. Крылов К. Русский мир как российская проблема [Электронный
ресурс] / К. Крылов. – Режим доступа :
http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/history00-03/krilov-russmir/
119. Крюков А. Імперська ідея в Московській державі наприкінці
XV – XVI століть : ідеологія, політика, практика / А. Крюков, В. Дебенко. –
Івано-Франківськ : Плай, 1997. – 76 с.
120. Купина Н. А. Тоталитарный язык : Словарь и речевые реакции /
Н. А. Купина. – Екатеринбург – Пермь : Изд-во Урал. ун-та, ЗУУНЦ, 1995. – 144 с.
121. Кураев А. В. Церковь в мире людей / Диакон Андрей Кураев. –
М. : Изд-во Сретенского монастыря, 2009. – 542 с.
122. Леонтьев К. Н. Восток, Россия и Славянство : Философская и
политическая публицистика. Духовная проза (1872–1891) / К. Н. Леонтьев. –
М. : Республика, 1996. – 799 с.
123. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні / В. Литвинов. – К. :
Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2000. – 472 с.
124. Лихачев Д. С. Национальное самосознание Древней Руси /
Д. С. Лихачев. – М., Л. : Изд-во АН СССР, 1945. – 121 с.
125. Лобье П. де Эсхатология / Патрик де Лобье ; Пер. с фр.
Н. Зубкова. – М. : ООО «Изд-во Астрель» : ООО «Изд-во АСТ», 2004. –
158 с.
126. Лотман Ю. М. Отзвуки концепции «Москва – третий Рим» в
идеологии Петра Великого / Ю. М. Лотман, Б. А. Успенский. //
Художественный язык средневековья. – М. : Художественная литература,
1982. – С. 236–249.
127. Лукашенко А. І. Есхатологічні очікування та їх вплив на
суспільно-політичні процеси у Європі XV – XVII ст. : автореферат дис. на
здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. : 07.00.02 «всесвітня історія» /
А. І. Лукашенко. – К., 2010. – 20 с.
128. Лукашенко А. І. Опричнина : трансформація місії Государя на тлі
християнського дуалізму / А. І. Лукашенко. // Гілея. – 2015. – № 95. – С. 13–16.
170
129. Лурье С. В. Община, империя, православие в русской этнической
картине мира XV – XVI веков [Электронный ресурс] / С. В. Лурье. //
Отечественные записки. – 2001. – № 1. – Режим доступа : http://www.stranaoz.
ru/2001/1/obshchina-imperiya-pravoslavie-v-russkoy-etnicheskoy-kartine-miraxv-
xvii-vekov
130. Лурье С. В. От древнего Рима до России ХХ века :
преемственность имперской традиции / С. В. Лурье// Общественные науки и
современность. – 1997. – № 4. – С. 123–133.
131. Лурье С. В. Российская империя как этнокультурный феномен /
С. В. Лурье// Общественные науки и современность. – 1994. – № 1. – С. 56–64.
132. Лурье Я. С. Заметки к истории публицистической литературы
конца XV – первой половины XVІ в. / Я. С. Лурье. // Труды отдела
древнерусской литературы – 1960. – Т. ХVI. – С. 457–465.
133. Лурье Я. С. О возникновении теории «Москва – Третий Рим» (К
выходу в свет второго издания книги Х. Шедер) / Я. С. Лурье. // Труды
отдела древнерусской литературы – 1960. – Т. ХVI. – С. 626–636.
134. Ляхова Е. А. Особенности взаимоотношений православной
церкви и централизованного государства (самодержавця) в XVI в.
[Электронный ресурс] / Е. А. Ляхова. // Современные проблемы науки и
образования. – 2012. – № 3. – Режим доступа : http://www.scienceeducation.
ru/ru/article/view?id=6188
135. Макарий. митр. Московский. История русского раскола,
известного под именем старообрядства. – СПб. : В тип. Королева и комп.,
1855. – 367 с.
136. Малинин В. Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его
послания. / В. Н. Малинин. – К. : Тип. Киево-Печерской Успенской Лавры,
1901. – 1026 с.
137. Малышева Е. Г. Идеологема как лингвокогнитивный феномен :
определие и классификация / Е. Г. Малышева. // Политическая
лингвистика. – 2009. – № 4 (30). – С. 32–40.
171
138. Мангейм К. Ідеологія і утопія / Карл Мангейм. – К. : «Дух і
літера» – 2008. – 411 с.
139. Маркс К. Немецкая идеология / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. –
М. : Политиздат, 1988. – 574 с.
140. Мартышин Д., прот. Русская идея и Русский мир : мания величия
или духовная вертикаль? [Электронный ресурс] / прот. Д. Мартышин, иерей
А. Беспалов. – Режим доступа : http://www.religion.in.ua/main/analitica/4191-
russkaya-ideya-i-russkij-mir-maniya-velichiya-ili-duxovnaya-vertikal.html
141. Масленникова Н. Н. Идеологическая борьба в псковской
литературе в период образования Русского централизованного государства /
Н. Н. Масленникова. // Труды отдела древнерусской литературы. – 1951. –
Т. VIІІ. – С. 187–217.
142. Масленникова Н. Н. К истории создания теории «Москва –
третий Рим» / Н. Н. Масленникова. // Труды отдела древнерусской
литературы. – 1962. – Т. ХVIІІ. – С. 569–581.
143. Мельник Л. М. Месіанська складова імперських концепцій Риму /
Л. М. Мельник // Гілея. – 2011. – № 47. – С. 720–725.
144. Мельник О. «Перший і Третій Рим» в контексті ідеології
«Русского мира» і верифікації сучасного Ватикану / О. Мельник. // Україна-
Ватикан : християнство в контексті його включення в різноманітні сфери
суспільного буття. Наук. зб. / За ред. Л. Филипович та П. Яроцького. – К. :
УАР, 2015. – С. 311–319.
145. Мигранян А. На орбите языка и государства [Электронный
ресурс] / А. Мигранян // Стратегия России. – 2007. – № 7. – Режим доступа :
http://sr.fondedin.ru/new/fullnews_arch_to.php?subaction
=showfull&id=1185274576&archive=1185275035&start_from=&ucat=14&
146. Милюков П. Н. Очерки по истории русской культуры (в 3 т.) –
Ч. 3. : Национализм и общественное мнение : Вып. 1. / П. Н. Милюков. –
СПб. : ред. журн. «Мир Божий», 1901. – 186 с.
172
147. Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан).
Пам’ять про Новий Єрусалим : київська традиція. Слово про Київ на
відкритті IХ Міжнарод. Успенських Читань «Пам’ять і надія : горизонти
осмислення та шляхи усвідомлення» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http: // orthodox.org.ua/article/pamyat-pro-novii-%D1%94rusalimki%
D1%97vska-tradits%D1%96ya
148. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність :
запасний гравець Європи / М. І. Михальченко. – Дрогобич : ВФ
«Відродження», 2004. – 488 с.
149. Михальченко Н. Украинская региональная цивилизация :
прошлое, настоящее, будущее / Н. Михальченко. – К. : ИПиЭНИ
им. И. Ф. Кураса НАН Украины, 2013. – 340 с.
150. Мірчук І. Історично-ідеологічні основи теорії ІІІ Риму /
І. Мірчук. – Мюнхен : Церковно–археографічна комісія апостольського
візитатора для українців у Західній Европі, 1954. – 64 с.
151. Новая философская энциклопедия в 4-х т. / [Руководители
научно-издательского проекта: академик РАН В. С. Стѐпин и д. полит. наук
Г. Ю. Семигин]. – М. : Мысль, 2001. – Т. 2. – 634 с.
152. Новиков А., прот. Боязнь Русского мира [Электронный ресурс] /
прот. А. Новиков. – Режим доступа :
http://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/15296-boyazn-russkogo-mira.html
153. Новикова Л. И. Три модели развития России / Л. И. Новикова,
И. Н. Сиземская. – М. : ИФ РАН, 2000. – 272 с.
154. Новикова Л. И. Идеи мессианизма в русской философии
истории / Л. И. Новикова, И. Н. Сиземская. // Общественные науки и
современность. – 1995. – № 6. – С. 69–77.
155. О причинах разделения главных раскольнических сект
(поповщины и беспоповщины) на многие мелкие толки. – Казань : Тип. Губ.
правл., 1857. – 207 с.
173
156. Оболенский Д. Д. Византийское содружество наций. Шесть
византийских портретов / Д. Д. Оболенский. – М. : Янус-К, 1998. – 655 с.
157. Оглоблин О. Московська Теорія ІІІ Риму в ХVI – XVІІ стол. /
О. Оглоблин. – Мюнхен : Церковно-археографічна комісія апостольського
візитатора для українців у Західній Европі, 1951. – 56 с.
158. Определение освященного Архиерейского Собора Русской
православной церкви (Москва, 24-29 июня 2008 года) «О единстве Церкви»
[Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.patriarchia.ru/db/text/428916.html