КОБЕТЯК АНДРІЙ РОМАНОВИЧ ІМПЕРАТИВИ ТОЛЕРАНТИЗАЦІЇ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
КОБЕТЯК АНДРІЙ РОМАНОВИЧ
УДК 130.2:94(477)
ІМПЕРАТИВИ ТОЛЕРАНТИЗАЦІЇ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
09.00.11 – релігієзнавство
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник:
Саух Петро Юрійович
доктор філософських наук, професор
Житомир – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………...............................
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН ……………..
12
1. 1. Міжконфесійні відносини як об’єкт філософсько-релігієзнавчого аналізу …………………………………………….…
12
1. 2. Методологія дослідження проблеми толерантизації міжконфесійних відносин……………………………..……………...
31
Висновки до розділу 1……………………………………………...…
43
РОЗДІЛ 2. ТОЛЕРАНТИЗАЦІЯ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН ЯК БАЗОВИЙ АЛГОРИТМ АРХІТЕКТОНІКИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ УКРАЇНИ ………………………
46
2. 1. Базові імперативи толерантності міжконфесійного діалогу…
47
2. 2. Трансформація конфесійної структури українського суспільства та ризики міжконфесійних конфліктів у контексті державотворення …………………………………………………..
59
2. 3. Толерантність як умова гармонізації міжконфесійних і державно-конфесійних відносин …………………………………….
81
Висновки до розділу 2………………………………………………...
103
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ НА БАЗІ ІМПЕРАТИВІВ ТОЛЕРАНТНОСТІ ………………………............................................
107
3. 1. Етнодемографічний чинник толерантизації релігійно-конфесійних процесів у сучасній Україні…………………………...
107
3. 2. Рівні та межі толерантності у міжконфесійних стосунках сучасної України………………………………………………………
122
3. 3. Українська модель міжконфесійних і державно-конфесійних відносин та її вплив на культурно-цивілізаційну самоідентифікацію українців………………………………………...
138
Висновки до розділу 3………………….……………………………..
158
ВИСНОВКИ……………………………………………………...........
161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……......
167

ВСТУП
Актуальність обраної теми. У сучасному світі вплив потужних глобалізаційних процесів позначений практично в усіх сферах людської буттєвості. Незважаючи на низку позитивних тенденцій, глобалізація сприяє зростанню масштабів та інтенсивності соціальних конфліктів і суперечностей. Серед них особливе місце посідають конфлікти на релігійному ґрунті. Ці процеси не оминули й суспільне життя в Україні, принісши в її національне відродження поряд із широкими можливостями діалогу й збагачення культур значну кількість проблем, що проявляються в міжконфесійній нетерпимості.
Україна посідає особливе геополітичне становище в Європі – вона перебуває на перетині між країнами з традиційним християнством та ісламом, між православ’ям, католицизмом та протестантизмом, що збагачує й водночас ускладнює релігійні процеси на її території. Оскільки українське суспільство ніколи не було моноконфесійним, релігійний плюралізм в Україні має глибоке історичне коріння. Через високий рівень політизації релігійних відносин у державі перманентно загострювалися міжконфесійні конфлікти.
У ситуації міжконфесійних зіткнень і державно-церковних непорозумінь, коли конфлікти не зникають і не вирішуються, а лише загострюються, актуальним завданням є формування нової моделі міжцерковних взаємин. Чи не єдиним варіантом гармонізації релігійної атмосфери в українському суспільстві є розбудова міжконфесійних відносин на засадах імперативів толерантності. Пошук шляхів оптимізації міжконфесійних відносин, прогнозування й упередження релігійних конфліктів перетворюється на нагальну суспільну потребу й важливу умову розбудови громадянського суспільства. При цьому забезпечення свободи
4
совісті є одним з основних завдань у процесі формування державно-церковних відносин в Україні.
Філософська та релігієзнавча література пропонує різні підходи до розуміння толерантності. Однак у більшості з них домінує позиція, за якою толерантність розглядають як невід’ємне суспільне благо та норму соціального життя, що набуває особливої актуальності в умовах стрімкого зростання інтеграційних та глобалізаційних процесів у сучасному світі.
Феномен толерантності у всій своїй багатоманітності був і залишається предметом численних досліджень науковців. Зокрема, фундаторами розробки проблеми толерантності (у її історичній ретроспективі) були М. Бубер, В. Вольтер, Е. Дюркгайм, І. Кант, Дж. Локк, П. Рікер, Ж.-Ж. Руссо.
У контексті нашого дослідження на особливу увагу заслуговують фундаментальні праці вітчизняних і російських учених, присвячені проблемам міжконфесійних відносин у постсоціалістичних країнах, зокрема в Україні, формування принципів толерантності, налагодження міжконфесійного діалогу та державно-церковних стосунків. Ґрунтовні дослідження в цьому проблемному полі були зроблені М. Бабієм, Л. Владиченко, В. Єленським, В. Бондаренко, С. Здіоруком, Ю. Іщенком, А. Колодним, В. Лекторським, В. Лубським, М. Мчедловим, О. Предко, О. Саганом, П. Саухом, Л. Филипович, П. Яроцьким.
Не можна не відзначити значний доробок дисертаційних досліджень (А. Арістова, Л. Волова, О. Сіман), які розкривають окремі аспекти сучасних міжконфесійних відносин в Україні: проблеми вирішення релігійних конфліктів і виявлення основних конфліктогенних чинників; розвиток міжконфесійних відносин; формування етноконфесійної толерантності в сучасній Україні. Важливими для загального результату є й дотичні до теми дослідження таких учених, як Є. Бистрицький, І. Богачевська, К. Вергелес, А. Герасимчук, А. Гусейнов, М. Дністрянський, Т. Зінкевич, М. Кирюшко, О. Кисельов, С. Кияк, М. Козловець, П. Кралюк, М. Маринович, П. Павленко, О. Поліщук, Б. Пружинін, Ю. Решетніков, Е. Соловйов, Н. Стоколос, Н. Федотова, Ю. Чорноморець, О. Шуба, Л. Шугаєва,
5
М. Якубович. Вони розкривають основоположні принципи свободи буття релігії та взаємовідносини між представниками основних віросповідних напрямків в Україні.
Важливе значення мають і праці конфесійного спрямування, які допомагають краще зрозуміти ставлення до толерантності різних християнських церков, представлених в Україні. Зокрема, у дисертації використані роботи богословів, протодиякона А. Кураєва, В. Осипова, ігумена Веніаміна (В. Новіка). Необхідними для розуміння позиції церковної ієрархії є й праці патріарха Філарета, митрополита Володимира, митрополита Онуфрія, кардиналів Вальтера Каспера та Любомира Гузара й інших церковних діячів.
Попри значний доробок згаданих авторів, досі відсутні комплексні філософсько-релігієзнавчі дослідження, у яких цілісно висвітлювалася б проблема толерантизації міжконфесійних відносин у сучасній Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка "Випробування людського буття: класичний і посткласичний дискурс", НДР № 0111U000154.
Мета дослідження полягає в здійсненні системного філософсько-релігієзнавчого аналізу імперативів толерантизації міжконфесійних відносин у контексті формування оптимальної моделі державно-церковних стосунків на сучасному етапі розвитку України.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:
– розкрити ступінь наукової розробки проблеми та визначити методологічні засади дослідження міжконфесійних відносин в Україні;
– охарактеризувати імперативи толерантності та з’ясувати закономірності процесу гармонізації міжрелігійних відносин в Україні на визначених засадах;
6
– узагальнити закономірності перебігу релігійних трансформацій і визначити основні ризики міжрелігійних протистоянь в українському суспільстві;
– визначити роль етнодемографічного чинника в процесі толерантизації міжконфесійних відносин у сучасній Україні;
– розкрити умови, рівні та межі толерантності в міжконфесійних відносинах у сучасному українському суспільстві;
– обґрунтувати принципи формування оптимальної моделі державно-церковних відносин в Україні та можливість її реалізації в житті суспільства.
Об’єктом дослідження є міжконфесійні та державно-церковні відносини в сучасній Україні.
Предметом дослідження є імперативи толерантизації міжконфесійного діалогу в умовах становлення оптимальної моделі державно-конфесійних відносин у процесі формування громадянського суспільства в незалежній Україні.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на базових принципах і методах філософії та академічного релігієзнавства. Однак специфіка об’єкта дослідження та значні трансформації конфесійної структури українського суспільства потребують уточнення методологічних підходів до процесу запропонованого дослідження. Зокрема, у процесі дослідження міжконфесійних і державно-церковних відносини періоду незалежності України дисертант застосував цілий комплекс загально- і конкретнонаукових методів.
Системний характер філософсько-релігієзнавчого аналізу емпіричної частини дисертації зумовив використання методу діалектичного аналізу. Зі свого боку, герменевтичний метод застосований під час аналізу священних текстів і виокремлення необхідних посилань. Проблемно-хронологічний метод було використано в процесі дослідження особливостей трансформації конфесійної структури українського суспільства. Натомість метод компаративного аналізу було застосовано під час зіставлення даних різних
7
соціологічних досліджень і виокремлення позитивних елементів у європейських моделях державно-церковних відносин.
Засадничим для дослідження міжконфесійних і внутрішньоконфесійних відносин став принцип об’єктивності, який забезпечив багатоаспектне розкриття природи й поліфункціональності релігійних конфліктів, що дало змогу проаналізувати та порівняти наукові й богословські підходи до розуміння релігійних конфліктів і визначити шляхи їх урегулювання. Дисертаційне дослідження також ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму, системності та методологічного плюралізму.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у здійсненні комплексного філософського-релігієзнавчого аналізу імперативів толерантизації міжконфесійних відносин та їх ролі у формуванні оптимальної моделі українських державно-конфесійних взаємин, який розкрито в таких теоретичних положеннях, що виносяться на захист:
– на основі всебічного аналізу теоретико-методологічних підходів до дослідження проблеми толерантизації релігійних відносин обґрунтовано ширший обсяг поняття "толерантність" щодо терміна "терпимість": якщо поняття "терпимість" стосовно релігійних взаємин розглянуто як процес, що відбувається під примусом, то толерантність тлумачимо як світоглядну установку, активну добровільну вольову дію, спрямована на налагодження конструктивного діалогу; уперше в дисертаційному дослідженні виокремлено та подано у формі цілісної системи імперативи толерантності: конструктивного діалогу, співжиття, невтручання, домовленості, любові, взаємопоступливості, милосердя, плюралізму, миру, спільного морального вчення, поваги, терпимості, справедливості, співпраці, інтелігентності, совісті тощо, на основі яких може відбуватися оптимізація міжконфесійних відносин в українському суспільстві;
– уточнено, що до основних закономірностей трансформації конфесійної мапи України після здобуття незалежності належить інтенсивний розвиток конфесійної мережі на початку 1990-х рр.,
8
інституційне оформлення найбільших українських церков, юрисдикційне розмежування православ’я, політизація релігії; установлено, що основними конфліктогенними чинниками в релігійній сфері сучасної України є відсутність чіткої нормативно-правової бази розвитку релігійних відносин, політизація релігії, роз’єднаний стан українського православ’я, регулярні сутички на етнорелігійному підґрунті, розташування більшості релігійних центрів за межами України;
– у контексті впровадження принципу толерантності як основи налагодження міжконфесійного діалогу доведено позитивний вплив на стабілізацію міжконфесійних відносин прийняття державних документів, наприклад, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" зі змінами та доповненнями в релігійній сфері в сучасній Україні, реалізації принципу свободи совісті та юридичної рівності представників усіх релігійних організацій на законодавчому рівні, орієнтації на вирішення міжконфесійних конфронтацій через діалог і поширення екуменічного руху;
– на підставі врахування етнодемографічних і геополітичних чинників установлено, що толерантизація міжконфесійних відносин в Україні має відбуватися з урахуванням етноконфесійноїналежності громадян, адже сучасне українське суспільство вирізняється строкатістю етноконфесійних спільнот, тому причини поділу на інколи ворогуючі напрямки чи течії в середині однорідних, але різних українських церков слід шукати саме в цих факторах, а не в догматично-канонічних відмінностях;
– у контексті аналізу феномену толерантності виділено три рівні міжконфесійних відносин: глобальний рівень охоплює загальноцерковні відносини, локальний рівень поширюється на міжконфесійні відносини в парафіях і містах, індивідуальний рівень толерантизації міжконфесійних відносин співвідноситься з конкретною людиною; установлено, що в сучасній Україні потенційна релігійна нетолерантність виникає здебільшого на другому – локальному рівні; доведено, що об’єктами суперництва на
9
локальному рівні міжконфесійних відносин є не тільки культові споруди, земельні ділянки, а й віруючі та потенційні адепти;
– обґрунтовано необхідність упровадження партнерської моделі міжконфесійних і державно-церковних відносин в Україні, яка полягає в обмеженні державного примусу до мінімуму та запровадженні принципу розмежування повноважень "церкви і держави", а не відокремлення церкви "від держави", взаємному невтручанні церкви й держави у справи один одного, яке призведе до деполітизації релігійної сфери, законодавчому та практичному зрівнянні українських конфесій перед владою; установлено, що однією з форм налагодження державно-церковних відносин є перспектива утвердження "громадянської релігії", яка уникає заангажованості щодо певної конфесії та сприяє злагоді в суспільстві, як важливого чинника суспільної консолідації.
Теоретико-практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати дають змогу поглибити напрацювання щодо аналізу міжконфесійних взаємин у сучасній Україні з метою запровадження імперативів толерантності у сфері релігійних відносин. Запропоновані в роботі положення та висновки можуть бути використані в подальших теоретико-методологічних дослідженнях зазначеної проблематики.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в можливості використання положень і висновків дисертації в процесі підготовки підручників і посібників із філософії, релігієзнавства, психології релігії, соціології релігії, історії релігії, конфліктології а також під час розробки спецкурсів.
Результати роботи можуть бути використані у просвітницькій роботі та в системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників і службовців, які працюють у дотичних сферах.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою розвідкою. Висновки та положення наукової
10
новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення й результати дисертації обговорено на методологічних семінарах та засіданнях кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка, апробовано на низці науково-теоретичних та науково-практичних конференцій, зокрема: Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету – 2012" (Київ, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції "Філософія та соціологія трансформаційного суспільства" (Сімферополь, 2012); ІV та V Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях "Актуальні проблеми філософії та науки у глобалізованому світі" (Житомир, 2012; 2013); ІІ та ІІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях з міжнародною участю "Науковий діалог "Схід-Захід" (Бахчисарай, 2013; Кам’янець-Подільський, 2014); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії" (Рівне, 2013); ІІІ та ІV Всеукраїнських науково-практичних конференціях з міжнародною участю "Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук" (Дніпропетровськ, 2013; 2014); Науковій викладацько-студентській конференції "Дні науки" Житомирського державного університету імені Івана Франка (Житомир, 2013); ХІХ науковій викладацько-студентській конференції "Дні науки" Національного університету "Острозька академія" (Острог, 2014); ХХІV Міжнародній науковій конференції "Історія релігій в Україні" (Львів, 2014); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю"Духовно-моральне виховання молодого покоління. Вітчизняний і зарубіжний досвід" (Острог, 2014); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції "Держава і Церква: форми взаємодії в умовах трансформації українського суспільства" (Чернівці, 2014).
11
Публікації за темою дисертації. Основні наукові результати та висновки дисертаційного дослідження висвітлено в 14 публікаціях, із яких 5 статей – у наукових фахових виданнях України та 1 – закордонному.
Структура й обсяг дисертації. Структура роботи визначена логікою дослідження та зумовлена поставленою метою й основними завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), загальних висновків та списку використаних джерел і літератури (273 позиції). Обсяг основного тексту роботи становить 166 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження проблеми толерантизації міжконфесійних відносин у сучасній Україні, здійснене на основі комплексного міждисциплінарного підходу, у результаті якого зроблено прогноз формування найприйнятнішої моделі державно-церковних відносин, дало підстави зробити такі висновки:
1. Значення імперативів толерантизації міжконфесійних відносин у сучасній Україні та аналіз релігієзнавчої, філософської, богословської, соціологічної літератури з теми засвідчують високий ступінь актуальності теми дисертації. Толерантність – фактично єдина категорія людського співжиття, яка забезпечує мирне життя суспільства, його етно- та культурозбереження, комунікацію між індивідами та релігійними спільнотами, сприяє налагодженню мирної атмосфери, пропагує позаконфесійне виховання молоді. Релігія в Україні – важливий соціальний інститут, який користується високим ступенем довіри, але у сучасній ситуації відіграє більше роз’єднувальну, а не об’єднувальну роль.
Людина має терпіти не тому, що нам байдуже, а тому, що розуміємо суть і необхідність толерантності. Ми визнаємо повноцінним існування людини лише як толерантної істоти, тобто тільки в діалогічному спілкуванні розкривається її суть.
2. Сьогодні сферу міжконфесійних відносин в Україні розглядають лише в дотичних до дисертації площинах. Несформованим було категоріальне поле основних понять, а теоретико-методологічна база – недостатньою. Уточнення таких основоположних понять, як конфесія, міжконфесійні та державно-церковні відносини, імперативи толерантності, дало змогу повноцінно розкрити суть такої багатогранної, багатоаспектної та багатозначної категорії, як толерантність.
162
Загальний процес пошуків порозуміння в поліконфесійному житті України варто спрямувати не на "переінакшення" одних іншими, а на встановлення паритетного діалогу на засадах взаємоповаги та толерантності.
Необхідно, щоб лідери релігійних організацій не відстоювали винятковість власної церкви, а усвідомили свою відповідальність перед народом і завжди пропагували повагу, мир і толерантне ставлення до "іншого".
3. Для мирного та гармонійного співіснування релігійних конфесій у поліконфесійній державі необхідна реалізація та утвердження імперативів толерантності як базових установок, що потрібні для налагодження толерантних міжконфесійних відносин, та єдиний можливий плацдарм для гармонізації релігійної ситуації в Україні. Толерантність повинна базуватися на імперативах конструктивного діалогу, співпраці, любові, визнанні позиції іншого, співпереживанні, ненасиллі, невтручанні, спільному моральному вченні, терпимості, повазі, інтелігентності, взаємопоступливості та ін.
Лише за реалізації зазначених принципів міжконфесійна злагода буде не лише декларуватися, а й справді реалізовуватися в конструктивному міжцерковному діалозі, що реально сприятиме налагодженню міжрелігійних відносин. Український екуменічний консенсус неможливий без усвідомлення проблеми релігійної нетерпимості та забезпечення на рівні держави принципу свободи совісті та рівноправності.
4. Складний і суперечливий шлях інституційного становлення конфесійної мережі, багатогранна трансформація конфесійної структури українського суспільства сприймаються як відродження духовності українців, проте це нетотожні речі. Багато вітчизняних релігієзнавців говорять про завершення формування конфесійної мапи країни, однак цей процес спровокував низку конфліктів, більшість із яких досі не вирішені.
Результатом трансформації міжконфесійної структури на принципах толерантності є компроміс між церквами, який має перейти в конструктивний діалог. Водночас, толерантність взаємопов’язана з конфліктом. І хоча релігійні конфлікти в Україні вже не мають характеру
163
відкритих протистоянь, як у 90-х рр. ХХ ст., вони існують у прихованій формі, що є набагато небезпечнішим для конфесійного миру в державі. Значна кількість цих протистоянь далекі від істинних богословських причин, якими часто прикриваються церкви.
Основними конфліктогенними чинниками сьогодні є недостатність чіткої нормативно-правової бази, високий рівень політизації релігійного життя, роз’єднаний стан українського православ’я, регулярні сутички в Криму на етнорелігійному підґрунті (до анексії), розташування більшості релігійних центрів за межами України. Ці фактори значною мірою дестабілізують і так нестійке українське суспільство. Вирішення численних міжконфесійних проблем українського суспільства можливе через переговори та тривалі богословські діалоги з обов’язковим залученням органів влади.
5. Поділяючи переконання, що релігійний плюралізм реально існує, доводимо, що гармонізація міжконфесійних стосунків у плюралістичному суспільстві можлива на основі принципу толерантності. Механізмами гармонізації міжконфесійних відносин на засадах толерантності є забезпечення реалізації принципу свободи совісті та загальної рівності всіх релігій, зростання віросповідної активності громадян, відкритість українського суспільства світовому досвіду побудови толерантних відносин тощо.
Гармонізації міжконфесійних стосунків сприяють державні закони (Конституція, Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації") та нормативні документи церков, на зразок "Основних принципів ставлення РПЦ до інослав’я" та "Концепції екуменічної позиції УГКЦ". Вони відіграють важливе значення в процесі налагодження міжконфесійного діалогу.
Утворення об’єднаної національної церкви на основі визнання винятковості однієї з конфесій і згуртування навколо неї інших християнських течій практично неможливе. Послідовники кожної церкви
164
сприймають її як єдино істинну національну релігію. Тому толерантність не повинна призводити до об’єднання, злиття культур чи релігійних відмінностей. Навпаки, толерантність має сприяти існуванню полікультурного світу, вона пропагує мирне співіснування в умовах мультикультуралізму.
6. Етнодемографічний і геополітичний чинники посідають особливе місце у формуванні толерантності міжконфесійних відносин. Україну продовжує "розривати" штучний поділ православ’я на різні юрисдикції. Проблема релігійної орієнтації постійно корелюється з національною самоідентичністю українських громадян.
Водночас відзначимо, що основною цінністю серед усього іншого залишається людина, її життя, гідність і свобода власного самовизначення, в зокрема й релігійного, незалежно від етнодемографічної належності.
7. Проведене дослідження дало підстави ввести поняття рівнів і меж толерантності в системі міжконфесійних стосунків України. Виділямо три рівні: глобальний – рівень загальноцерковний, локальний – рівень конкретної парафії чи міста та рівень кожної людини, будь-якого пересічного громадянина. Зокрема, доведено, що нетолерантність виникає на другому рівні міжконфесійних відносин, де перехрещуються переважно майнові інтереси громад. Очевидно, що концептуальне сприйняття "іншого", яке декларують основні світові релігійні центри, на практиці відрізняється від реальної взаємодії з ним. Крім того, його сприйняття на побутовому рівні та на рівні цілої громади теж інше. Носіями колективної свідомості виступають священнослужителі, які й несуть відповідальність за громаду. Необхідно усвідомити, що "інший" – насамперед людина. А релігія – це якраз і є спосіб виявлення людинолюбства.
Що стосується межі толерантності, то чітко встановити її неможливо. З одного боку, ми не можемо толерувати нетолерантне, а з іншого – ми повинні терпіти не зло, а конкретну людину.
165
8. Основним результатом цієї наукової розвідки є розроблені в дослідженні концептуальні засади найприйнятнішої моделі міжконфесійних і державно-церковних відносин в Україні. В Україні держава й Церква декларуються як рівноправні суб’єкти відносин, кожен із яких має власну сферу впливу та діяльності. Завдяки такому принципу та формуванню оновленого законодавства можлива розбудова партнерської концепції державно-церковних відносин, яка б сприяла налагодженню співпраці світської й церковної влади на всіх рівнях і розширенню спектра конфесійного розмаїття. У сучасних умовах поліконфесійності та мультикультуралізму такою моделлю державно-церковних відносин є партнерська, в основі якої лежать імперативи толерантності. Формуванню нових відносин між державою та Церквою буде також сприяти прийняття "Концепції державно-церковних відносин", яке підтримує ВРЦіРО.
Крім того, для України можливий варіант запровадження громадянської релігії, яка формується на ґрунті конфесій, проте їм не тотожна. Тому утвердження громадянської релігії, яка уникає заангажованості щодо певної конфесії та сприяє злагоді в суспільстві, на базі імперативів толерантності повинно сприяти консолідації всього суспільства та налагодженню мирної атмосфери в житті соціуму.
Підсумовуючи сказане, відзначимо, що, попри відсутність серйозних догматичних розходжень у більшості християнських українських церков, конфлікти існують, релігійна нетерпимість трапляється набагато частіше, ніж кроки примирення між церквами. Зрозуміло, що об’єднати людство під одним релігійним прапором неможливо, хоча всі релігії погоджуються з тим, що найбільшою цінністю є людське життя.
Процес пошуку консенсусу та злагоди в міжконфесійному житті України необхідно спрямовувати на поглиблення конструктивного діалогу, багатокультурного пізнання, порозуміння, стриманості та справедливості. Формуванню толерантного ставлення сприяє академічна релігійна освіта.
166
Релігійне життя "визначається не державною доктриною чи політикою релігійного керівництва, а самовідтворювальними процесами взаємотолерування релігійних груп, їх взаємопроникнення й узгодження інтересів. Проблема оптимізації державно-конфесійних та міжконфесійних відносин належить до одного зі стратегічних завдань державної влади України та ієрархів найбільших українських церков.
Спільною метою держави й релігійних організацій є забезпечення права людини на свободу совісті, консолідація українського суспільства, збереження та примноження його традиційної релігійної культури, формування його ціннісних орієнтацій, розв’язання загальносуспільних проблем, збереження етнокультурного розмаїття. Церква й держава служать одному й тому ж народові.
У межах цієї роботи розглянуто аспекти міжконфесійних відносин в Україні та процесу їх гармонізації на базі імперативів толерантності. Здійснене дослідження відкриває перспективи нових наукових розвідок, які будуть охоплювати теоретичні та практичні завдання щодо оптимізації міжконфесійних відносин та реалізації в суспільному житті України оптимальної моделі міжконфесійних і державно-церковних відносин.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Академічне релігієзнавство: Підручник / за ред. А. Колодного. – К. : Світ Знань, 2000. – 862 с.
2. Актуальні питання державно-церковних відносин в Україні / За ред. В. Бондаренка і А. Колодного. – К. : Світ Знань, 2001. – 142 с.
3. Алексеева Д. Другой как ближний: парадоксы тематизации : научное издание / Д. А. Алексеева // Философские науки. – 2011. – №10. – С. 75 – 89.
4. Андрущенко В. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти в Україні на рубежі століть / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – №2. – С. 5 – 13.
5. Антисери Д., Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта / пер. и ред. С. А. Мальцева. – Спб. : Пневма, 2002. – 880 с.
6. Арістова А. Діалог католицької церкви з мусульманським світом: досягнення і проблеми / А. Арістова // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. 77 – 88.
7. Арістова А. Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філ. наук: спец. 09.00.11 / А. Арістова. – К., 2008. – 418 с.
8. Бабій М. Міжконфесійні відносини в Україні: проблеми нормалізації й оптимізації / М. Ю. Бабій // Актуальні питання міжконфесійних взаємовідносин в Україні : зб. наукових матеріалів / заг. ред. В. П. Андрущенка та ін. – К., 2005. – С. 13 – 19.
9. Бабій М. Проблеми і перспективи міжконфесійного діалогу // Українське релігієзнавство. – 1999. – 12 бюлетень. – С. 63 – 72.
168
10. Бабій М. Свобода релігії: Принципи Другого Ватиканського Собору і сучасний їх вимір / М. Бабій // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. – 108.
11. Бабій М. Толерантність: теоретичні та практичні засади / М. Ю. Бабій // Українське релігієзнавство. – 1996. – №4. – С. 13 – 23.
12. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин // Сост. С. Г. Бочаров, примеч. С. С. Аверинцев и С. Г. Бочаров. – М. : Искусство, 1979. – 423 с.
13. Березяк О. Толерантність як умова подолання несприйняття іншого / О. І. Березяк. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua /1492/1/07boipni.pdf.
14. Бєлікова Н. Стан релігійності населення і перспективи розвитку міжконфесійних та етнокультурних відносин в Україні (за даними соціологічного дослідження Донецького державного інституту штучного інтелекту) / Н. Бєлікова, О. Бєліков, О. Туренко // Українське релігієзнавство. – 2001. – № 17. – С. 62 – 74.
15. Бистрицька Е. Еволюція унійної моделі католицько-православного діалогу в контексті східної політики Святого Престолу і Другий Ватиканський Собор / Е. Бистрицька // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. 88 – 99.
16. Бистрицький Є. Конфлікт культур і методологія толерантності / Є. Бистрицький // Єдність світу і розмаїття культур : Матеріали круглого столу українських та російських філософів // Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 102 – 118.
17. Богачевська І. Мовний аспект релігійно-конфесійної толерантності / І. В. Богачевська // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (19-20 травня 2011 року). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2011. – С. 24 – 25.
18. Бондарчук І. Релігія і церква в сучасній Україні: правовий і соціальний аспекти / І. В. Бондарчук // Актуальні питання
169
міжконфесійних відносин в Україні : зб. наук. мат. / заг. ред. В. Андрущенка та ін. – К., 2005. – С. 5 – 13.
19. Бубер М. Я и Ты / пер. с нем. Ю. С. Терентьева, Н. Файнгольда ; послесл. П. С. Гуревича. – М. : Высшая школа, 1993. – 175 с.
20. В День толерантности мусульмане рассказали об исламском подходе в решении социальных проблем Украины. – Режим доступа : http://islam.com.ua/news/9781.
21. В Україні пройде традиційний Тиждень молитов за єдність християн [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/54866.
22. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого ; пер. з нім. / Б. Вальденфельс. – К. : ППС,2004. – 206 с.
23. Вандишева-Ребро Н., Фесенко Г. Вимушена толерантність / Н. Вандишева-Ребро, Г. Фесенко // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (17-18 грудня 2009 року). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 42 – 44.
24. Вергелес К. Етноконфесійні чинники в процесах утвердження української державності / К. М. Вергелес // Релігійна свобода: [наук. щоріч.] : Державно-церковна політика в Україні як фактор формування громадянського суспільства. – К., 2009 – № 14. – С. 98 – 102.
25. Вергелес К. "Руский мир" Кирила не для України / К. М. Вергелес // Українська асоціація релігіє знавців. Збірка наукових статей за заг. редакцією проф. А. М. Колодного. – К., 2014. – С. 14 – 31.
26. Виговський Л., Виговська Т. Політико-правова модель державно-церковних відносин як чинник оптимізації стосунків між державою та Церквою в Україні / Л. Виговський, Т. Виговська // Держава і Церква: форми взаємодії в умовах трансформації українського суспільства : матеріали Міжн. наук-практ. Інтернет-конф. 28-29 травня 2014 р. / за заг. ред. проф. В. І. Докаша. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2014. – С. 114 – 120.
170
27. Відбулося робоче засідання Комісії УПЦ для діалогу з УПЦ КП і УАПЦ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://orthodoxy.org.ua/data/kiyiv-vidbulosya-roboche-zasidannya-komisiyi-upc-dlya-dialogu-z-upc-kp-i-uapc.html.
28. Вікарій Київської Митрополії єпископ Васильківський Пантелеімон взяв участь у прийомі з нагоди святкування Міжнародного дня солідарності з палестинським народом [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://orthodox.org.ua/ru/node/10631.
29. Вітюк І. Соборний стимул для розвитку релігійної толерантності та міжконфесійного діалогу / І. К. Вітюк // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. –С. 435 – 439.
30. Владиченко Л. Сучасний стан та динаміка розвитку релігійної мережі в Україні / Л. Владиченко // Мультиверсум. – 2012. – № 8 (116). – С. 214 – 225.
31. Влодиченко А. Розвиток християнсько-мусульманських відносин в контексті релігійної толерантності / А. Влодиченко // Релігійна свобода : Науковий щорічник. – 2008. – № 12. – С. 134 – 138.
32. Волова Л. Діалектика традицій і новаторства у розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філ. наук: спец. 09.00.03 / Л. О. Волова – Запоріжжя, 2000. – 184 с.
33. Володимир (Сабодан), митрополит. Мирне співбуття при взаємній повазі... // Людина і світ. – 1996. – № 3. – С. 41 – 43.
34. Ворон О. Професійна релігійна освіта Римо-католицької церкви в умовах розбудови України як незалежної держави / О. П. Ворон // Історія релігії в Україні і світі: збірник наукових праць. Серія "Історичне релігієзнавство". – Острог : Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2010. – Випуск 2. – С. 54 – 67.
171
35. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій: рік роботи // Людина і світ. – 1997. – №№ 11–12. – С. 25 – 28.
36. Гаврилюк Т. Феномен толерантності як проявсвітоглядної свободи особистості / Т. Гаврилюк // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (19-20 травня 2011 року). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 107 – 109.
37. Гальчинський А. Інтеграція кримських татар в Українське суспільство: проблеми і перспективи: аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних досліджень / А. Гальчинський, О. Власюк, О. Здірук, В. Крисаченко, Н. Прозорова, М. Степико; Нац. ін-т стратег. дослідж. – К., 2004. – 40 c.
38. Герасимчук А., Бойко Б. Проблема діалогу між православ’ям та католицизмом у сучасних умова / А. Герасимчук, Б. Бойко // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. 477 – 480.
39. Горбаченко Т. Релігія і культура : курс лекцій для студ. вузів культури і мистецтв, філос. і релігієзнавчих фак. ун-тів / Т. Г. Горбаченко [та ін] ; Київський держ. ін-т культури. – К. : [б.в.], 1996. – 236 с.
40. Горський В С. Де шукати Європу (погляд з позиції українського сьогодення) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету / В. С. Горський. – Запоріжжя, 2000. – Вип. XI. – С. 11 – 15.
41. Гринько О. Стратифікація українського суспільства і релігійний фактор // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2012. – № 2 – С. 136 – 141.
42. Гузар Любомир, кардинал. Любов влади зашкодить УПЦ (МП) // З інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі. – 18 січня 2011 р. – Режим доступу : www.galinfo.com.ua.
43. Гусейнов А. Возможно ли моральное обоснование насилия? / А. А. Гусейнов // Вопросы философии. – 2004. – № 3. – С. 19 – 27.
172
44. Декларация об отношении Церкви к нехристиянски религиям "Nostra Aetate" [Електронній ресурс]. – Режим доступа : http://www.cerkva.od.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=88.
45. Декларація принципів толерантності,схвалена Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 28 сесії в Парижі 16 листопада 1995 р. – Б.м.в., 1995. – 14 с.
46. Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії або переконань // Прийнята на Всесвітній конференції по боротьбі проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_b93.
47. Декларація про свободу / Документ Другого Ватиканського Собору // Релігійна свобода і права людини: Місія і прозелітизм. У 3-х т. – Т. 3. – Л. : Свічадо, 2004. – С. 34 – 36.
48. Державно-церковні відносини в Україні у контексті сучасного європейського досвіду / Наук. збірник. – К., 2004. – 283 с.
49. Державно-церковні відносини в Україні: регіональні аспекти : Науковий збірник за редакцією А. Колодного, та В. Олуйка. – Хмельницький, 2003. – 224 с.
50. Діалог із РКЦ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://orthodox.org.ua/page/dіalog-іz-rkts.
51. Дікова-Фаворська О. // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: Матеріали засідання "круглого столу" від 29 травня 2007 р. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 45 – 47.
52. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики : монографія / М. С. Дністрянський ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л. : Літопис, 2006. – 490 c.
53. Душпастирська Конституція про Церкву в сучасному світі Gaudium et spes (Радість і надія) // Документи Другого Ватиканського Собору: Конституції, декрети, декларації. – Л. : Свічадо, 1996. – С. 502.
173
54. Душпастирська конституція про церкву в сучасному світі "радість і надія" – "gaudium et spes" // Документи Другого Ватиканського Собору. Конституції, декрети, декларації. – Л., 1996. – С. 486 – 522.
55. Дюркгейм Э. Метод социологии // Э. Дюркгейм. – М. : Наука, 1990. – С. 391 – 527.
56. Екуменізм і проблеми міжконфесійних відносин в Україні : [збірник] / [Яроцький П. та ін. ; за заг. ред.: А. Колодного, П. Яроцького, О. Сагана] ; Від-ня релігієзнавства Ін-ту філос. ім. Г. С. Сковороди НАН України, Нац. б-ка України ім. В. Вернадського, Укр. асоц. релігієзнавців. – К. : Гнозис, 2001. – 279 с.
57. Екуменічний соціальний тиждень як проект міжконфесійної співпраці в Україні був представлений на міжнародній конференції у Мінську // Інститут Екуменічних студій українського Католицького Університету. – Режим доступу : http://www.ecumenicalstudies.org.ua/novini-institutu/2011/11/18/2237.
58. Ермолаев В. Самоорганизация в природе и етногенез / В. Ю. Ермолаев // Изд-во. Всесоюзн. географ. о-ва. – 1990. – Т. 122, вып 1. – С. 26 – 32.
59. Ефимова Д. Национальное самосознание и межэтническая толерантность / Д. В. Ефимова, Ю. А. Макаров. – Пенза : ПГПУ им. В. Г. Белинского, 2004. – 311 с.
60. Єленський В. "Повстання релігій", міжрелігійні відносини і толерантність у глобалізованому світі / В. Є. Єленский // Релігійна свобода. Міжконфесійні відносини в умовах суспільно-політичних трансформацій в Україні : наук. щорічник / заг. ред. А. Колодного, М. Бабія. – К., 2005. – С. 86 – 92.
61. Єленський В. Релігія після комунізму. Релігійно-соціальні зміни в процесі трансформації центрально- і східноєвропейських суспільств: фокус на Україні / В. Є. Єленський. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. – 420 с.
174
62. Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі XXI століття // Доповідь Групи видатних осіб Ради Європи / Пер. Г. Сташків. – Л. : Літопис, 2011. – 112 с.
63. Загальна декларація прав людини. – ГА ООН, 10.12.1948 р. // Хартія прав людини. – К. : Світоч, 1993. – 24 с.
64. Загрійчук І. Природа толерантності та її межі // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (19-20 травня 2011 року). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 46 – 48.
65. Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/987-12.
66. Звернення керівників Церков і релігійних організацій до своїх вірних та всіх людей доброї волі у зв’язку з суспільно-політичною ситуацією в Україні [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://vrciro.org.ua/index.php?option=com_content&taskItemid=1&lang=ru.
67. Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до православних громадян у зв’язку з майбутніми виборами до Верховної Ради України. – Режим доступу : http://orthodox.org.ua/article/kiїv-svyashchennii-sinod-upts-zvernuvsya-do-pravoslavnikh-maibutnіmi.
68. Здіорук С. Етноконфесійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти / С. І. Здіорук. – К. : НІСД, 1993. – 113 с.
69. Здіорук С. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні XXI століття : монографія / С. І. Здіорук. – К. : Знання України, 2005. – 552 с.
70. Зінкевич Т. Громадянська релігія, нація, держава / Т. Зінкевич // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 2008. – С. 195 – 200.
71. Знаки часу: До проблеми порозуміння між церквами / упоряд. З. Антонюк, М. Маринович ; Інститут релігії та суспільства при Львівській Богословській академії. – К. : Сфера, 1999. – 504 с.
175
72. Иоанн (Зизиулас), митрополит. Истина, толерантность, монотеизм. Возможен ли межрелигиозный диалог? / Митрополит Иоанн Зизиулас [Электронный ресурс] // Соборность, богословский ежегодник. – № 7. – 2013. – Режим доступа : http://minds.by/news/opublikovan-novy-j-vy-pusk-zhurnala-sobornost-bogoslovskij-ezhegodnik#.VZ6j6qT3nVE.
73. Інтерв’ю Містеблюстителя Київської Митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія "Церковній Православній газеті". – Режим доступу : http://info.church.ua /2014/03/17/intervyu-misteblyustitelya-kijivskoji-mitropolichoji-kafedri-mitropo lita-cherniveckogo-i-bukovinskogo-onufriya.
74. Історія релігії в Україні : Навчальний посібник / A. M. Колодний, П. Л. Яроцький, Б. О. Лобовик та ін.; За ред. A. M. Колодного, П. Л. Яроцького. – К. : Т-во "Знання", КОО, 1999. – 735 с.
75. Історія релігій в Україні: У 10-ти т. // Редкол. : А. Колодний (голова) та ін. – К., 1996-2004. – Т.10 Релігія і Церква років незалежності України (за ред. проф. А. Колодного). – Київ-Дрогобич : Коло, – 2003. – 616 с.
76. Іщенко Ю. Парадокси толерантності / Ю. А. Іщенко // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (19-20 травня 2011 року). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 127 – 130.
77. Іщенко Ю. Толерантність як філософсько-світоглядна проблема / Ю. А. Іщенко // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 4. – С. 44 – 56.
78. Іщук Н. В. Соціальна адаптація православ’я: філософський аналіз : автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03. "Соціальна філософія та філософія історії" / Н. В. Іщук ; Національний авіаційний ун-т. – К. : Б.в., 2007. – 16 с.
79. Кальной И. И. Философия для аспирантов: Учебник [3-е изд., стер.] / И. И. Кальной, Ю. А. Сандулов. – СПб. : Лань, 2003. – 512 с.
176
80. Кант И. Основы метафизики нравственности. Критика практического разума. Метафизика нравов / И. Кант. – СПб. : Наука, 1995. – 528 с.
81. Кант И. Сочинения : в 6-ти т. Т. 4. Ч. 2. / ред. В. Ф. Асмус / И. Кант, под. общ. ред. В. Ф. Асмуса и др. – М. : Мысль, 1965. – 478 с.
82. Карпенко О. Релігійна карта світу: як вірують сім мільярдів? / О. Карпенко // Церковна православна газета. – № 21 (295). – 2011. – листопад. – С. 2 – 4.
83. Каспер Вальтер, кардинал. Свобода віросповідання та національно-культурна ідентичність // Релігійна свобода: свобода релігії і національна ідентичність – світовий досвід та українські проблеми :Науковий щорічник / За заг. ред. А. Колодного і М. Бабія. – К.‚ 2002. – С. 5 – 8.
84. Кирюшко М. Діалог мусульман і християн як складова гармонійних міжконфесійних взаємовідносин / М. І. Кирюшко // Актуальні питання міжконфесійних взаємовідносин в Україні : зб. наук. мат. / заг. ред. В. Андрущенка, В. Бондаренка, М. Заковича. – К., 2005. – С. 80 – 86.
85. Кисельов О. Особливості православного екуменізму / О. С. Кисельов // Українське релігієзнавство. – 2006. – №2. – С. 38 – 46.
86. Кисельов О. Толерантність як основа екуменічних відносин / О. С. Кисельов // Актуальні питання міжконфесійних взаємовідносин в Україні : зб. наук. мат. / заг. ред. В. Андрущенка, В. Бондаренка, М. Заковича. – К., 2005. – С. 72 – 75.
87. Кисельов О. Феномен екуменізму в сучасному християнстві / О. С. Кисельов ; Нац. акад. наук України, Від-ня релігієзнавства Ін-ту філос. ім. Г. С. Сковороди та ін. – К. : НПУ, 2009. – 132 с.
88. Кияк С. Проблеми державно-конфесійних відносин, релігійної свободи та гідності людини в контексті Другого Ватиканського Собору / С. Кияк // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. 46 – 56.
177
89. Кіпрський документ: єдності ще немає, але примирення вже можливе // Католицький вісник. – № 21 (474), 6 червня 2010. – С. 4 – 9.
90. Климов В. Міжконфесійні відносини у формах їх вияву / В. Климов // Релігійна панорама. – 2006. – № 12. – С. 42 – 46.
91. Клімчук І. Протиріччя між традиціоналізмом та реформізмом у контексті формування релігійної ідентичності / І. Клімчук // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. 381 – 389.
92. Кобетяк А. Гармонізація міжконфесійних відноси в Україні на засадах толерантності / А. Р. Кобетяк // Науковий діалог "Схід-Захід" : Матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю (м. Бахчисарай, 12 жовтня 2013) : у 4-х частинах. – Д. : Вид-во "Інновація", 2013. – ч. 1. – С. 44 – 47.
93. Кобетяк А. Іслам в Україні: реалії співіснування / Андрій Кобетяк // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 4 (76). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – С. 29 – 33.
94. Кобетяк А. Принципи формування української моделі державно-церковних відносин / А. Р. Кобетяк // Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії : Матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю / Редкол. Ю. Боришицький, О. Чернецька, С. Українець. – Рівне, 2013. – С. 144 – 147.
95. Кобетяк А. Толерантизация и императив диалога в реалиях украинской конфессиональной жизни / А. Кобетяк // Веснік Гродзенскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя Янкі Купалы. Серыя 1. Гісторыя і археалогія. Філасофія. Паліталогія. – № 1 (166). – Гродно, 2014. – С. 120 – 126.
96. Кобетяк А. Трансформація конфесійної структури українського суспільства та ризики міжцерковних конфліктів / Андрій Кобетяк // Філософія та політологія в контексті сучасної культури. – Випуск № 7. – Дніпропетровськ, 2014. – С. 95 – 100.
178
97. Ковадло Г. Толерантність як людська чеснота і вимога самообмеження // Мультиверсум. – 2011. – № 9 (197). – С. 27 – 35.
98. Козловець М. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : Монографія / М. А. Козловець. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 558 с.
99. Колодний А. Іслам в його українському контексті: актуальність і проблеми дослідження / А. Колодний // Українське релігієзнавство. – К., 2004. – № 3-4 (31-32). – С. 5 – 10.
100. Колодний А. Історія релігії в Україні : Навчальний посібник / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – К. : "Знання", КОО, 1999. – 735 с.
101. Колодний А. Міжконфесійні та міжцерковні протистояння в незалежній Україні / А. Колодний // Релігійна свобода. Міжконфесійні відносини в умовах суспільно-політичних трансформацій в Україні: наук. Щорічник / За заг. ред. А. Колодного, М. Бабія. – К., 2005. – С. 23 – 28.
102. Колодний А. Поліконфесійність України – умова необхідності релігійної толерантності // Толерантність: сфера міжконфесійних відносин: Релігієзнавчий аналіз / А. М. Колодний (наук. ред.), Л. О. Филипович (упоряд. авт. передмови). – К., 2004. – 190 с.
103. Колодний А. Релігійне сьогодення України: роздуми, оцінки і прогнози (тематична збірка вибраних статей і тез) / А. Колодний. – К., 2009. – 450 с.
104. Комісія з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій відновить свою роботу // Сайт інституту релігійної свободи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_34%3Aua&Itemid=61&lang=uk.
105. Комісія по діалогу з УПЦ КП [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://risu.org.ua/ua/index/all_news/interchurch_ relations/57831.
106. Комюніке засідання Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій від 3 квітня 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://news.church.ua/2014/komyunike-zasidannya-vseukrajinskoji-radi-cerkov.
179
107. Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 26 жовтня. – С. 5 – 12.
108. Конфесійне багатоманіття України в контексті її духовного і національного відродження : Наук. збірник / За ред. А. Колодного і А. Гудими. – Київ–Тернопіль, 2007. – 213 с.
109. Концепція екуменічної позиції Української Греко-Католицької Церкви // Людина і світ. – 2000. – № 7. – С. 36 – 42.
110. Кохановский В. Философия и методология науки : Учебник для высших учебных заведений / В. Кохановский. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 576 с.
111. Кремень В. Толерантність як імператив мультикультурного світу / В. Кремень // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (19-20 травня 2011 року). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 7 – 10.
112. Кржевов В. Взаимоотношения государства и Церкви в современной России / В. Кржевов // Философские науки . – 2011. – № 2. – С. 26 – 42.
113. Крисаченко В., Степико М., Мостяєв О., Теслюк С., Андрос Є. Україна: крок у XXI століття (соціально-політичний аналіз) / Національний ін-т стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України; Інститут філософії НАН України / В. С. Крисаченко (відп.ред.). – Київ–Луцьк, 2002. – 288 с.
114. Кубійович В. Національні відносини в різних частинах України // Енциклопеція українознавства / В. Кубійович. – К, 2006. – С. 167 – 176.
115. Кураев А. "Диктатура толерантности". Протодиакон Андрей Кураев о нашем будущем и настоящем // Церковь в мире людей / Информационный блог. – Режим доступа : http://pravsiberia.ru/diktatura-tolerantnosti-protodiakon-andrej-kuraev-o-nashem-budushhem-i-nastoyashhem.
116. Лекторский В. Эпистемология классическая и неклассическая / В. А. Лекторский. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 256 с.
180
117. Лекторський В. Єдність світу і розмаїття культур: Матеріали круглого столу українських та російських філософів / В. Лекторський // Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 6.
118. Лекторский В. О толерантности, плюрализме и критицизме / В. А. Лекторський // Вопросы философии. – 1997. – №11. – С. 46 – 54.
119. Локк Дж. Опыт о веротерпимости // Сочинения в трех томах: Т.3. – М. : Мысль, 1988. – 668 с. – (Филос. Наследие. Т.103). – С. 66 – 90.
120. Локк Дж. Послание о веротерпимости // Сочинения в трех томах: Т.3. – М. : Мысль, 1988. – 668 с. – (Филос. Наследие. Т.103). – С. 91 – 134.
121. Лубський В. Проблема війни і миру в контексті віроповчальних систем основних релігій світу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук: спец. : 09.00.11 – Релігієзнавство / В. І. Лубський. – НАН України. – К., 1997. – 46 с.
122. Лука Крымский, святитель. Евангельское злато. Беседы на Евангелие // святитель Лука Крымский. – Изд 2. – М. : "Издательство сестричества во имя Святителя Игнатия Ставропольского", 2011. – 436 с.
123. Магда Є. Виклики політичного ісламізму та ісламського тероризму на зламі біполярної системи міжнародних відносин. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/PSF/2009_12/Magda.pdf.
124. Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка / Українська асоціація релігієзнавців / За заг. ред. Л. О. Филипович і О. В. Горкуші. – К. : Самміт-Книга, 2014. – 656 с.
125. Малинка Ю. Толерантність як цінність соціокультурної системи в глобалізованому суспільстві / Ю. Малинка // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (19-20 травня 2011 року) : зб. матеріалів / за заг. ред. П. Ю. Сауха. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 244 – 247.
126. Марчишак А. Р. Трансформація православ'я в глобалізованому світі: пострадянський контекст : дис... канд. філос. наук: 09.00.11.
181
"Релігієзнавство" / А. Р. Марчишак ; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К., 2007. – 194 с.
127. Межуєв В. Матеріали круглого столу українських та російських філософів : Єдність світу і розмаїття культур / В. Межуєв // Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 100.
128. Меморандум християнських конфесій України про несприйняття силових дій у міжконфесійних взаємовідносинах // Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин // Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу на тему: "Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку" 8 лютого 2011р. – К. : Центр Разумкова, 2011. – C. 63.
129. Митрополит Онуфрий: То, что происходит сейчас – испытание нашей любви к Богу и ближнему : интервью Журналу Московской Патриархии. – Режим доступа : http://news.church.ua/2014/03/13/mitropolit-onufrij.
130. Міжконфесійна Рада Криму "Мир – дар Божий" // Релігійна панорама. – 2004. – № 5. – С. 3 – 4.
131. Місцеблюститель Київської Митрополичої кафедри очолив засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. – Режим доступу : http://news.church.ua/2014/04/03/misceblyustitel-kijivskoji-mitropo lichoji-kafedri-ocholiv-zasidannya-vseukrajinskoji-radi-cerkov-i-religijnix-organizacij.
132. Міщук М. Екуменізм у поглядах ієрархів Української греко-католицької церкви / М. Міщук // Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору. Науковий збірник. – К. : УАР, 2013. – С. 45 – 47.
133. Множинська Р. Станіслав Оріховський про релігійну толерантність / Р. Множинська // Українське релігієзнавство. – 2004. – № 2. – С. 68 – 79.
134. Мчедлов М. Религиозная идентичность. О новых проблемах в межцивилизационных контактах. / М. П. Мчедлов // Социологические исследования. – 2006. – № 10. – С. 33 – 40.
182
135. Музичка І., отець. Християнство в житті особи і народу : вибрані твори / І. Музичка ; [упоряд. А. Колодний]. – К. : [б. в.], 1999. – 387 с.
136. Муратова Э. Политологический анализ возрождения ислама в Крыму / Э. Муратов // Іслам і Україна,– К.: Ансар Фаундейшн, 2005. – С. 175 – 215.
137. Наказ № 86 Про відзначення міжнародного дня толерантності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib5.podelise.ru/docs/59600/index-10318.html. 138. Недзельська Ю. К. Норми життя православного мирянина та їх трансформація за умов секуляризованого суспі