ПОПОВИЧ Яна Максимівна ФЕНОМЕН ПАЛОМНИЦТВА В КАТОЛИЦИЗМІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
ПОПОВИЧ Яна Максимівна
УДК 291.37: 282
ФЕНОМЕН ПАЛОМНИЦТВА В КАТОЛИЦИЗМІ
09.00.11 – релігієзнавство
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник:
Богачевська Ірина Вікторівна,
доктор філософських наук,
професор
Житомир – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………..............РОЗДІЛ 1. КАТОЛИЦЬКЕ ПАЛОМНИЦТВО ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ОСМИСЛЕННЯ…………………………………………...
1.1. Філософсько-релігієзнавчі засади дослідження католицького паломництва………………..……………………………………………….
1.2. Паломництво у релігійно-культурній традиції католицизму...
Висновки до розділу 1……….………………..……………………..
РОЗДІЛ 2. ҐЕНЕЗА ПАЛОМНИЦТВА В КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ...…
2.1. Біблійний текст як концептуальна основа паломницького культу………………………………………………………………………..
2.2. Виникнення і формування паломництва у західному християнстві………………………………………………………………...
Висновки до розділу 2……………………………………………….
РОЗДІЛ 3. КАТОЛИЦЬКЕ ПАЛОМНИЦТВО В СВІТОВІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ РЕЛІГІЙНІЙ КУЛЬТУРІ……………………...…………
3.1. Санктуарії в культурному просторі католицизму……….……
3.2. Функціональні вияви римо-і греко-католицького паломництва на українських землях………………………………………
Висновки до розділу 3……….………………………………………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ………………
3
11
12
28
50
53
54
72
103
105
106
136
174
176
182
3

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Релігійні процеси в сучасному світі, незважаючи на об’єктивні тенденції секуляризму, десакралізації й індиферентизму, впливають на всі сфери життя людини, уможливлючи діалог культур і традицій, орієнтацію на плюралізм думок та переконань, чого не уникнути в добу глобалізації. Важливим чинником формування самосвідомості людини в умовах глобалізації є релігійна самобутність. Вона постає однією з основних у загальній картині світу й впливає на індивідуальний саморозвиток особистості та культурно-цивілізаційний поступ народу. Відтак важливим напрямом філософсько-релігієзнавчих студій є дослідження конфесійних культових практик та їх проявів у світогляді віруючих.
Наукові засади сучасного релігієзнавства передбачають ґрунтовне дослідження культової практики християнських конфесій, специфічним елементом якої є паломництво, що отримало глибоке теологічне осмислення й практичне вираження у соціальних, мистецьких і народно-традиційних моделях сакральної комунікації.
Для реконструкції інтегрального образу культової практики західного християнства вагоме значення має дослідження багатоаспектних проявів католицького паломництва. Паломництво є специфічним явищем релігійного життя і духовних практик християнства, що функціонально виражає основоположні світоглядно-екзистенційні вияви людської сутності, репрезентує релігійну свідомість не тільки в історичному вимірі, а й її динамічні трансформації. Паломництво передбачає не лише відвідування віруючими місць, сакральний статус яких визначений об’явленням надприродного, діяльністю засновників релігії чи визначних її представників, а й наявність священних предметів культу. У сучасному релігієзнавстві
4
паломництво осмислюється як феномен, наділений широким спектром семіотичних референцій. Воно стосується і самого канонічного й адміністративного устрою Католицької церкви (візит єпископів до Апостольської Столиці Ad limina apostolorum). Отже, філософсько-релігієзнавче дослідження феномена паломництва має очевидну актуальність.
Феномен католицького паломництва простежується як у світовому релігійному контексті, так і в дискурсі української національної культури. Католицька церква протягом століть була конститутивним чинником європейської культури, впливаючи практично на всі (залежно від історичної епохи) сфери життя людини. Українська культура причетна до парадигми латинського християнського світу через присутність на наших землях від найдавніших часів сповідників римської традиції віри Христової. Тому дослідження вітчизняними релігієзнавцями католицьких релігійних практик, зокрема паломництва, є актуальним і в контексті практичного релігієзнавства.
На сьогодні подорожі традиційними паломницькими маршрутами (наприклад, El Camino de Santiago чи шлях до Зарваниці на Тернопільщині) стали популярними також серед нерелігійних людей, які не ставлять перед собою духовно-релігійних інтенцій, а прагнуть познайомитися з пам’ятками природи й архітектури, заглибитися у пізнання власного Я. Тому вивчення феномена католицького паломництва в Україні набуває актуальності і в соціокультурному контексті відродження національної духовної культури.
В українській науці паломництво досліджували П. Білоус, Ю. Завгородній, І. Ісіченко, І. Остащук, П. Яроцький, однак їхні ґрунтовні роботи не розкривають цілісне бачення цього феномена католицького культу. Ми опираємося на наукові узагальнення з близької до предмету нашого дослідження тематики С. Аверинцева, патріарха Варфоломія, В. Гєртиха, А. Гуревича, З. Ґурніцького, І. Ісіченко, К. Коха, А. Кочетова, С. Кримського, Б. Лобовика, Є. Мелетинського, Д. Угриновича, Дж. Л. Хендерсона та ін.
Зважаючи на необхідність використання в дослідженні теологічних праць, у розкритті мети й основних завдань залучені роботи католицьких
5
філософів і богословів, зокрема, Бенедикта XVI, Івана Павла ІІ, В. Каспера, Ю. Катрія, Т. Кемпійського, М. Кунцлера, М. Мокшицького, І. Скакальського.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка «Випробування людського життя: класичний і посткласичний дискурс» НДР №0111U000154.
Метою дисертаційної роботи є дослідження ґенези, біблійної й концептуальної основи та функціональних проявів культової практики католицького паломництва.
Реалізація поставленої мети вимагає розв’язання таких дослідницьких завдань:
- розглянути основні парадигми осмислення феномена паломництва у філософських, релігієзнавчих, культурологічних, літературознавчих джерелах;
- дослідити теологічну аргументацію та мотивацію католицького паломництва;
- проаналізувати ґенезу та напрямки еволюції паломництва в культовій системі католицизму;
- з’ясувати специфіку католицьких санктуаріїв та їх функції у католицькій паралітургійній практиці;
- розкрити значення католицького паломництва у конституюванні європейської культури;
- охарактеризувати місця, форми та традиції римо- та греко-католицького паломництва на українських землях.
Об’єктом дослідження є християнське паломництво.
Предмет дослідження становить католицьке паломництво як вияв віри і паралітургійна практика.
Методологічною основою дисертаційного дослідження стала сукупність принципів, підходів, методів пізнання. Використано основні
6
загальнонаукові принципи системності, цілісності, об’єктивності, доказовості, історизму.
Основними філософсько-релігієзнавчими принципами дослідження стали принципи толерантності, діалогізму, ідейної та конфесійної незаангажованості, світоглядного плюралізму, а методами – феноменологічний (як засадничий для дослідження паломницької практики), дескриптивно-аналітичний та наративний (при розгляді ґенези паломницької традиції в католицизмі).
Оскільки дослідження має міждисциплінарний характер, то в роботі застосовувалися методи суміжних гуманітарних наук. Так, для аналізу еволюції католицького паломництва використовувався історико-генетичний й історико-типологічний методи. Висвітлення елементів паломницької практики здійснено за допомогою структурно-функціонального аналізу, що забезпечило розкриття специфіки її організації, структури, змістового й концептуального наповнення.
Теоретико-методологічну базу дисертаційного дослідження склали праці М. Бахтіна, В. Бібіхіна, І. Богачевської, А. Герасимчука, В. Горського, Г.-Ґ. Ґадамера, А. Десніцького, М. Еліаде, В. Живова, А. Забіяко, Ж. Ле Гоффа, О. Лосєва, Ю. Лотмана, Є. Мелетінського, М. Мюллера, Г. Надя, П. Сауха, К. Сігова, О. Сліпушко, Е. Тайлора, С. Толстої, В. Топорова, Л. Шугаєвої та ін.
Культурно-мистецький, агіографічно-легендарний та художньо-літературний виміри католицького паломництва реконструйовано на основі методів культурологічного і компаративного аналізу.
Герменевтичний підхід дозволив розкрити окремі концептуальні топоси у відповідних наративах біблійного тексту, теологічної літератури й паломницьких творів. Семіотичний метод увиразнив знаково-символічний код паломницької традиції Католицької церкви в загальному культурно-мистецькому й народно-фольклорному контексті.
7
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного дослідження ґенези, теологічного обґрунтування, еволюції та культової практики католицького паломництва.
Проведене дослідження дозволило обґрунтувати низку положень, що містять елементи наукової новизни і виносяться на захист:
Уперше:
– доведено, що сучасна філософсько-релігієзнавча парадигма осмислення феномена релігійного паломництва ґрунтується на концепції сакрального простору, що виконує в релігійному культі функції місця, де відбувається відпущення гріхів через прилучення до святинь і забезпечується можливість комунікації з Абсолютом; релігійне паломництво пропонується розглядати не лише як феномен індивідуальної релігійності, а як засіб трансляції аксіологічних домінант релігійної традиції та забезпечення її тяглості, а також як культуротворчий фактор;
– розкрито теологічне обґрунтування необхідності паломництва в католицизмі як акту віри, що доктринально аргументовано текстами Старого і Нового Завітів, в яких увага акцентується на ідеях тимчасовості земного буття, важливості постійно прямувати до Господа, присутність котрого увиразнено в окремих сакральних місцях; з’ясовано, що біблійне підґрунтя детермінує належність паломництва до паралітургійної практики західного християнства, що розкриває депозитарій віри;
– обґрунтовано генетичний зв’язок католицького паломництва із християнським культом святих і святих місць, що репрезентують матеріальний вимір присутності божественного у сакральному просторі, який на практиці реалізується через здійснення «великого» та «малого» католицьких паломництв; показано, що на формування католицької паломницької традиції вплинула не лише літургійна, але й фольклорно-агіографічна традиція, що виявляється, зокрема, у поширенні та вшануванні марійних паломницьких центрів, що виникають із народної побожності;
8
– встановлено етимологічно-лінгвістичний, семантично-теологічний, культурно-ландшафтний зв’язок локалізації основних санктуаріїв католицького світу й України з християнським розумінням святості, а також органічну їх включеність у місцевий фольклорний наратив, природний ландшафт й архітектурно-мистецький дискурс, що дозволяє комплексно аналізувати конкретні місця католицького паломництва в країнах, причетних до парадигми латинського християнського світу, зокрема в Україні, де римо- і греко-католицькі паломницькі центри відіграють значну релігійно-духовну та соціально-культурну роль у забезпеченні включеності віруючих у загальноєвропейський католицький дискурс.
Уточнено:
– роль паломницької традиції католицизму як засобу трансляції аксіологічних та етичних основ християнської антропології, католицької естетики, які постають потужними чинниками формування європейської духовної культури та мистецтва;
– етимологічний зміст поняття «паломництво» та його релігійні конотації у християнстві, що дозволило стверджувати про суголосність первісного значення лексеми із розумінням апостольсько-мандрівної місії християнства в символічному сприйнятті земної дороги як прямування до потойбічної реальності (Бога); філософсько-релігієзнавчий понятійно-категоріальний апарат вивчення феномена паломництва в Католицькій Церкві шляхом систематизації лінгвістично-етимологічного осмислення й обґрунтування релігієзнавчих дефініцій понять санктуарій, кальварія, відпуст, коронація ікони, ad limina apostolorum.
Набуло подальшого розвитку:
– розуміння відмінностей між власне паломництвом як духовною практикою Церкви та релігійним туризмом як інформативно-культурним ознайомленням із місцями релігійного культу.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні релігієзнавчого знання культової практики католицизму, завдяки
9
комплексному аналізу в українському релігієзнавстві феномена католицького паломництва як специфічного елементу культової практики західного християнства, що може використовуватися у контексті подальшого вивчення християнського паломництва. Висновки дослідження сприятимуть взаємному теоретичному діалогу академічного релігієзнавства й теології.
Практичне значення роботи. Результати дисертаційного дослідження поповнять зміст навчальних курсів «Релігієзнавство», «Історія української культури», «Історія світової культури», «Культурологія», а також стануть у нагоді при розробці навчально-методичної літератури. Висновки репрезентованої роботи можуть використовуватися державними структурами та органами місцевого самоврядування для розвитку й облаштування місць релігійного паломництва, в організації релігійних паломництв і релігійного туризму.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною авторською науковою роботою. Основні положення та результати дослідження дисертант отримала особисто.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, практичні рекомендації, висновки та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка та було викладено у виступах і доповідях на низці міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференцій, зокрема: Міжнародній науковій конференції «Авраамічні релігії в Україні: історія, етнокультурні взаємовпливи, міжконфесійні відносини» (Галич, 2013); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Соціокультурні виміри релігійних процесів у світі та в Україні» (Чернівці, 2013); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Екзистенційні та комунікативні питання управління» (Суми, 2014); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету КНУ – 2014», (Київ, 2014); Міжнародній науковій конференції «Авраамічні релігії в Україні: інкультураційні взаємовпливи та міжконфесійні взаємини»
10
(Галич, 2014); Перших академічних читаннях пам’яті професора Г. І. Волинки «Філософія. Освіта. Наука» (Київ, 2015).
Публікації. Основні положення та результати дослідження

Список литературы

ВИСНОВКИ
Здійснення першого у вітчизняному релігієзнавстві комплексного аналізу ґенези, текстово-концептуальних джерел, основних етапів становлення і розвитку, функціональних виявів католицького паломництва в європейському й українському контекстах, відповідно до поставленої мети та завдань дослідження, дозволило сформулювати наступні висновки.
Паломництво займає важливе місце у релігійному культі, протягом століть визначаючи не тільки релігійні традиції, але й культурні особливості багатьох країн Західної Європи. Паломництво постає не лише виявом індивідуальної релігійності віруючої людини, але й органічною складовою культурного спадку європейської культури, що сформувала західну цивілізацію і виконує в християнстві наступні функції:
- передання католицької конфесійної культурно-духовної традиції;
- збереження і трансляція сакральних аксіологічних домінант, традиційно визначальних в світоглядній парадигмі людини Заходу;
- сакральне освячення людини, через її співпричетність до ідеально-трансцендентного виміру комунікації як з Богом, так і з одновірцями.
Паломництво визначено як поширену в багатьох релігіях культову практику, що розуміється як побожна подорож із виразною релігійною метою поклоніння Богові до особливо шанованих місць, що наділяються властивостями сакральності через відзначеність у корпусах священних текстів, прояв там надприродного, присутність засновників релігій або відомих представників духовенства, святих, маючих особливий авторитет і харизму, наявність культу шанованих чудотворних ікон або скульптур. Джерелом виникнення традиції паломництва є архаїчне уявлення про зв’язок божества з певним місцем, що сягає первісних релігійних культів.
177
Етимологічний аналіз змісту терміна «паломництво», здійснений на основі латинської мови, дозволив з’ясувати внутрішню форму слова «паломництво», на основі якого виникли наступні його релігійні конотації:
peregre
1) поза домом, за кордоном, поза вітчизною, в чужих краях, на чужині;
2) за кордон, в чужі краї;
3) з-за кордону, з чужих країв;
peregrīnātio [peregrinor]
мандрування, подорож або перебування за кордоном;
peregrinor [peregrinus]
1) жити на чужині; мандрувати, подорожувати;
2) бути чужим, вважатися іноземним;
3) перен. бути чужим, незнайомим;
4) перен. бути відсутнім, бути далеко, бути неуважним;
I peregrinus [peregre]
1) іноземний, чужий;
2) дорожний, шляховий;
3) недосвідчений, невідаючий;
II peregrinus
чужоземець, іноземець; іноземний резидент.
Вважаємо, що первісне значення лексеми суголосне із розумінням християнства як релігії відкритості для всіх народів, а також її апостольсько-мандрівної місії в символічному сприйнятті земної дороги як прямування до потойбічної реальності.
Виявлено принципові відмінності паломництва і релігійного туризму, котрий також знайомить з окремими об’єктами культу: паломництво визначається духовними цілями й аскетично-покутницькою інтенціональністю, а релігійний туризм не несе семантичного навантаженням богопошанування та інших виявів релігійної інтенційності.
178
Релігієзнавчо-філософський аналіз форм і традицій паломництва Католицької церкви дозволив окреслити базові поняття, що визначають його конфесійну специфіку:
- санктуарій (місце, що наділяється аксіологічними характеристиками сакральності та представляється у конкретному храмі чи храмово-монастирському комплексі);
- кальварія (духовний центр пошанування страстей Господніх, які символізували Голгофу й імітували Єрусалим);
- відпуст (теологічне уявлення про дарування Богом дочасної кари за гріхи, які стали відпущені у відношенні до віри);
- коронація ікони (визнання Апостольської Столиці, що пошана, яку віддають вірні певному зображенню, узгоджена із віровченням Католицької церкви);
- ad limina apostolorum (обов’язок єпископів певної країни регулярно відвідувати «пороги» святих апостолів Петра і Павла).
Формування паломництва супроводжувало становлення християнства від його початку, що підтверджує його авторитетність й органічність як у релігії, так і культурі Заходу. Аналіз зародження паломництва у ранньохристиянській історії, здійснений на основі праць Ермія Созомена та Сократа Схоластика, дозволяє висвітлити фактори, що сприяли виникненню масового паломництва до Святої Землі:
- поширення Святого Письма і біблійних знань;
- приклад імператорської родини;
- будівництво храмів на місцях найбільших християнських святинь;
- виникнення потужних осередків християнської духовності (пустельних монастирів).
Аналіз дискурсу текстологічного підтвердження практики паломництва у Старому і Новому Завітах у контексті розвитку концепції спасіння та формування системи культу, дозволяє стверджувати, що Біблія є сакральним
179
чинником визнання їхньої історичної вмотивованості й традиційної виправданості. Біблійне підґрунтя виправдовує приналежність паломництва до паралітургійної практики західного християнства, що розкриває депозитарій віри.
Католицизм вважає паломницькі практики актами віри у контексті теологічного розуміння паломництва як есхатологічного прямування до прославленого Агнця в Небесному Єрусалимі, біблійна репрезентація якого імплікована в традиційній символічній просторовій образності з багатими орієнтальними й античними художніми референціями. Згідно Святого Письма, земна дорога людини – це паломництво до вищої непроминальної мети, а саме: осягнення можливості бути включеними до грона обраних у Небесному Єрусалимі. Новозавітний корпус проголошує людське життя паломництвом до дому Отця, що водночас є закликом до практики прощі. «Паломницький» догмат віри, ґрунтований на текстах Біблії, виражає католицьке розуміння сотеріології.
Католицька церква попри відсутність канонічних вказівок стосовно обов’язковості паломницької побожності практикує паломництва до святих місць, передусім пов’язаних із земним життям Ісуса Христа й інших біблійних постатей, вбачаючи в цьому особливу нагоду практичного вираження віри в аскетичних формах самообмеження й молитви.
У середні віки у Західній Європі паломництво сприймалося в контексті дуалістичного сприйняття світу з його подвоєнням на земне і потойбічне буття, у християнській моделі «мандрівного життя» («peregrina vita») як наслідування Ісуса Христа. Паломництво поділялося на «велике» (Свята Земля, Рим, Сантяґо-де-Компостелла) і «мале» (національні чи локальні центри) у загальній християнській сакральній топографії.
Звичай пошанування ікон чи скульптур як одних із основних об’єктів католицьких санктуаріїв, котрі репрезентують матеріальний вимір присутності божественного у сакральному просторі, покликані сприяти комунікації віруючих із Богом. Обряди коронації чудотворних зображень у
180
католицизмі зі сторони Апостольської Столиці є підтвердженням народної побожності й вираженням найбільшої честі іконам (скульптурам) за аналогією до аристократично-монаршого символізму.
Паломництво органічно включене в фольклорний наратив, природний ландшафт й архітектурно-мистецький дискурс у загальному культурно-естетичному світовідчутті та філософсько-релігійному світорозумінні, суґеруючи культові форми поглиблення віри й актуалізації власного самовираження. На зовнішньо-формальний і внутрішньо-семантичний функціональні вияви католицького паломництва вплинули фольклорно-агіографічна та церковно-літургійна традиції. У католицьких паломницьких центрах вагоме значення має естетичний фактор, що проявлявся в прекрасних взірцях архітектури, скульптури і живопису, органічно вписаних у загальний міський ансамбль або природний ландшафт.
У католицькому культі особливе місце займають санктуарії як канонічно визначені місця для зібрань вірних і відправляння богослужінь, отримання духовних відпустів. Санктуарії Святої Землі – це меморіальні топоси подій в історії спасіння, сугестивність котрих наділена потенціалом розкриття догматів віри та укріплення культових практик. Виникнення найпопулярніших сьогодні в Католицькій церкві марійних санктуаріїв було офіційним підтвердженням народної побожності до Діви Марії, розвитком маріології у теологічній концепції непорочності й богоматеринства. Це свідчить про чутливість паломницького культу до еволюції католицького віровчення. Санктуарії, що виникали в різних місцевостях «старого» континенту, слугували вагомим конститутивним чинником європейської культури, в якій християнська складова незаперечна. Католицькі санктуарії вписуються в порівняльно-релігійну феноменологічну картину світу з її опозицією сакрального (освяченого, значимого, благословенного, наповненого особливим змістом) та профанного (хаотичного, неструктурованого, вихолощеного) простору. В культі паломництва до санктуаріїв реалізується теологічна концепція вираження в просторових
181
категоріях християнської релігійної концепції тимчасової земної мандрівки до обителі небесного Отця.
Релігієзнавчо-філософський аналіз католицького паломництва виявляє принциповість для нього поняття святості, адже, окрім відправлення культу певних прославлених постатей, паломники прямували до того або іншого санктуарію з метою досягнення власної святості.
Українська земля від найдавніших часів була органічно включена в європейське духовне життя, свідченням чого є активна участь предків сучасних українців у паломництві до Святої Землі та відомих центрів прощі. Ці духовні подвиги відображені в канонічних середньовічних жанрових формах ходінь ще з часів Київської Русі, для яких характерні агіографічні риси. В Україні розташовано чимало знаних протягом століть римо- й греко-католицьких паломницьких відпустових центрів, що відзначалися не тільки численними зафіксованими легендарними структурами й агіографічними сюжетами, відомими іконами, мистецькими вирішеннями архітектурних ансамблів, природним включенням у натуральний ландшафт, але й офіційним визнанням Святого Престолу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Августин (Никитин), архімандрит. На перехрестках вечности. Мир глазами паломников / архимандрит Августин (Никитин), протоиерей Артемий Владимиров, священник Филипп Парфенов и др. – М. : Лепта Книга, 2011. – 688 с.
2. Августин (Никитин), архимандрит. Русские паломники у христианских святынь Египта [Текст] / архимандрит Августин (Никитин). – СПб. : Издательский Дом "Нева" ; М. : Олма-Пресс, 2003. – 303 с.
3. Аверинцев С. С. Древнееврейская література / С. С. Аверинцев // История всемирной литературы : В 9 томах / АН СССР ; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. – М. : Наука, 1983–… Т. 1. – 1983. – С. 271 – 302.
4. Аверинцев С. С. К уяснению смысла надписи над конхой центральной апсиды Софии Киевской / С. С. Аверинцев // Аверинцев С. С. Софія – Логос. Словник. – К. : Дух і Літера, 1999. – С. 214 – 244.
5. Аверинцев С. С. От берегов Евфрата до берегов Босфора. Литературное творчество сирийцев, коптов и ромеев в I тысячелетии от Р.Х. / C. C. Аверинцев // Многоценная жемчужина: Литературное творчество сирийцев, коптов и ромеев в I тысячелетии ; пер. с сир. и греч., сост., предисл. и коммент. С. С. Аверинцева. – К. : Дух і літера, 2003. – С. 525 – 589.
6. Аверинцев С. С. Поэтика ранневизантийской литературы ; отв. ред. М. Л. Гаспаров / С. С. Аверинцев – М. : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1977. – 320 с.
7. Аверинцев С. С. Похвальное слово филологии / С. Аверинцев [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.pravmir.ru/pohvalnoe-slovo-filologii/#ixzz32jgNfRB6
8. Аверинцев С. Софія – Логос: словник / С. Аверинцев. – 2-е вид. – К. : Дух і Літера, 2004. – 664 с.
183
9. Академічне релігієзнавство: підручник / за науковою ред. професора А. Колодного. – К. : Світ Знань, 2000. – 862 с.
10.Александрова Н. В. Географическое пространство в картине мира буддиста-паломника / Н. В. Александрова // Человек и природа в духовной культуре Востока. – М. : ИВ РАН, Крафт+, 2004. – С. 48 – 78.
11.Альбедиль М. Ф. Зеркало традиций: Человек в духовных традициях Востока / M. Ф. Альбедиль. – СПБ. : Азбука-классика, Петербургское востоковедение, 2003. – 288 с.
12.Аникеева Е. Н. Священная география и священные реалии (на примере географии жития преподобного Сергия Радонежского) // Феномен паломничества в религиях: священная цель, священный путь, священные реликвии. Материалы ХІІІ Санкт-Петербургских религиоведческих чтений. – СПб. : ГМИР, Акционер и Ко, 2006. – С. 17 – 19.
13.Антонин (Капустин), архимандрит. Пять дней на Святой Земле и в Иерусалиме / архимандрит Антонин (Капустин). – М. : Индрик, 2007. – 256 с.
14.Базили К. М. Очерки Константинополя. Босфор и новые очерки Константинополя / К. М. Базили. – M. : Индрик, 2006. – 464 с.
15.Бар-Кохбы восстание // Еврейская электронная энциклопедия [Електронний ресурс] – Режим доступу до джерела : http://www.eleven.co.il/?mode=article&id=10418&query=
16.Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1990. – 544 с.
17.Бердяев Н. Судьба России / Н. Бердяев. – М. : Сов. писатель, 1990. – 346 с.
18.Бычков В.В. Древнерусская эстетика / В.В.Бычков. – СПб. : Центр гуманитарных инициатив; Патриаршее подворье храма-домового мц. Татианы при МГУ, 2012. – 832 с. – ил. («Российские Пропилеи»).
19.Бибихин В. В. Язык философии / В. В. Бибихин. – М. : Мысль, 1993. – 403 с.
184
20.Бизли Ч. Р. Генрих Мореплаватель / Ч. Бизли. – М. : Наука, 1979. – 345 с.
21.Білоус П. Міф про Єрусалим у літературі Київської Русі / П. Білоус // Літературознавство : Матеріали ІV конгресу Міжнародної асоціації україністів (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.). – К. : ТОВ "Видавництво "Обереги", 2000. − Книга 1. – С. 5 – 12.
22.Білоус П. Паломницький жанр в історії української літератури / П. Білоус. – Житомир,1997. – 160 с.
23.Білоус П. Творчість В. Григоровича-Барського / П. Білоус. – К. : Наук. думка,1985. – 246 с.
24.Білоус П. Тяжіння Святої Землі: Українська паломницька проза : монографія / П. Білоус. – К. : Академвидав, 2013. – 208 с. – (Серія «Монограф»).
25.Білоус П. Українська паломницька проза / П. Білоус. – К.,1998. – 160 с.
26.Білоус П. Українська середньовічна література : Лекції / П. Білоус. – Житомир : ЖДУ, 2008. – 288 с. – (Навчальне видання).
27.Богачевська І. В. Притча як об’єкт релігієзнавчого дослідження / І. В. Богачевська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 59. – Житомир : Вид-во ЖДУ, 2011. – С. 3 – 8.
28.Богачевська І. В. Релігійна лінгвістика: проблемне поле і дослідницькі підходи / І. В. Богачевська // Język doświadczenia religijnego. – T. II. Pod red. naukową G. Cyrana i E. Skorupskiej-Raczyńskiej. – Szczecin : Wydawnictwo Uniwersytetu Szczecińskiego, 2009. – S. 19 – 37.
29.Богачевська І. В. Сучасна релігійна свідомість православних українців: між міфом та ритуалом / І. В. Богачевська // Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. – Чернівці : Рута, 2011. – № 1 (5). – С. 5 – 10.
30.Богачевська І. В. Християнська наративна традиція: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження / І. В. Богачевська. – К. : Світ Знань, 2005. – 235 с. – Бібліогр. : с. 221 – 235.
31.Богачевская И. В. Язык религии в контексте национального самосознания / И. В. Богачевская. – К., 1999. – 180 с.
185
32.Борейко В. Е. Священные горы / В. Е. Борейко. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 1999. – Вып. 15. – 56 с.
33.Варфоломей, патриарх. Приобщение к таинству : Православие в третьем тысячелетии / Всесвятейший Вселенский Патриарх Варфоломей. – М. : Эксмо, 2008. – 368 с. – (Золотой фонд христианства).
34.Васильев Л. С. История религий Востока. Учебное пособие для вузов. – 7-е изд., испр. и доп. / Л. С. Васильев. – М. : КДУ, 2004. – 704 с.
35.Васильков Я. В. Эпос и паломничество (о значении «паломнической темы» в «Махабхарате») / Я. В. Васильков // Литературы Индии. – М. : Наука, 1979. – С. 3 – 14.
36.Введение в Ветхий Завет / Под ред. Эриха Ценгера. – М. : ББИ св. апостола Андрея, 2008. – 802 с.
37.Вепрук В. И. Феномен аскетизма в религиозной жизни человечества: Системно-сравнительный анализ модификаций аскезы с позиций Святого Православия / В. И. Вепрук. – Черновцы : Книги–ХХІ, 2006. – 480 с.
38.Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики ; пер. с нем. ; общ. ред. Р. Н. Бессонова. – М. : Прогресс, 1998. – 699 с.
39.Гаранін С. Шляхамі дауніх вандраванняу [Текст] : гістарычна-тэарэтычны нарыс развіцця беларускай паломніцкай літературы XII–XVI стст. / С. Гаранін. – Мінск : Тэхналогія, 1999. – 203 с/
40.Гарбар Г. А. Туризм як феномен культури / Г. А. Гарбар // Гілея : науковий вісник : збірник наукових праць / гол. ред. В. М. Вашкевич. – К. : ПП "Видавництво "Гілея", 2011. – Вип. 50 (8). – С. 471 – 478.
41.Геннеп А., ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обряда / Пер. с франц. / А. ван Геннеп. – М. : Издательская фирма "Восточная литература" РАН, 1999. – 198 с.
42.Генон Р. Эзотеризм Данте / Пер. с фр. / Р. Генон // Философские науки. – 1991. – № 8. – С. 132 – 171.
186
43.Геттнер А. География, ее история, сущность и методы / А. Геттнер. – М. ; Л. : б. в., 1930. – 236 с.
44.Гєртих В. ОР. Віра і дія / Пер. з пол. І. Єрмак / В. Гєртих ОР. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2014. – 352 с.
45.Глушкова И. П. Индийское паломничество. Кумбх-мела на берегах священной Ганги / И. П. Глушкова // Глушкова И. П. Из индийской корзины: Исторические интерпретации. – М. : Восточная литература, 2003. – С. 65 – 78.
46.Глушкова И. П. Индийское паломничество. Метафора движения и движение метафоры / И. П. Глушкова. – М. : Научный мир, 2000. – 264 c.
47.Глушкова И. П. Трансформация традиции в пределах единого священного пространства / И. П. Глушкова // Восток. – 1997. – № 3. – С. 33 – 44.
48.Головащенко С. І. Біблієзнавство. Вступний курс : Навч. посібник [Текст] / С. І. Головащенко. – К. : Либідь, 2001. – 496 с.
49.Горбаченко Т. Г. Религия в системе духовной культуры / Т. Г. Горбаченко. – К. : КГУ, 1992. – 190 с.
50.Горський В. С. Ідея наслідування Христа в давньоруській агіографії / В. С. Горський // Образ Христа в українській культурі : статті. – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. – С. 88 – 122.
51.Горський В. С. Святі Київської Русі / В. С. Горський. – К. : Абрис, 1994. – 176 с.
52.Гринцер П. А. Введение / П. А. Гринцер, А. Б. Куделин // Поэтика средневековых литератур Востока. Традиция и творческая индивидуальность. – М. : Наследие, 1993. – C. 3 – 19.
53.Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. Гумбольдт [пер. с нем. М. И. Левина]. – М. : Прогресс, 1985. – 448 с.
54.Гумилев Л. Н. Дух и материя. Об амбивалентности повседневной средневековой религиозности / Л. Н. Гумилев // Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Эпоха Возрождения : статьи. – М. : Наука, 1988. – С. 117 – 123. – (Научное издание).
187
55.Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. 2-е изд. / Л. Н. Гумилев. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 528 с.
56.Гуревич А. Я. Индивид и социум на средневековом Западе / А. Я. Гуревич. – М. : РОССПЭН, 2005. – 422 с. – (Научное издание).
57.Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. – 2-е изд., испр. и доп. / А. Я. Гуревич. – М. : Искусство, 1984. – 350 с.
58.Гуревич А. Я. Представления о времени в средневековой Европе / А. Я. Гуревич // История и психология. – М. : Наука, 1971. – С. 159 – 198.
59.Гуревич А. Я. Средневековый мир : культура безмолствующего большинства / А. Я. Гуревич. – М. : Искусство, 1990. – 395 с. – (Научное издание).
60.Гадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика : Вибрані твори / Г.-Ґ. Ґадамер. – К. : Юніверс, 2001. – 288 с.
61.Данилов В. В. О жанровых особенностях древнерусских «хождений» / В. В. Данилов // Труды Отдела древне-русской литературы. – М.–Л. : Изд-во АН СССР, 1962. – Т. 18. – С. 21 – 37.
62.Дворецький И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – 9-е изд., стереотип. – М. : Рус. яз.–Медиа, 2005. – 843, [5] c.
63.Дейвіс Н. Боже ігрище: історія Польщі ; пер. з англ. П. Таращук / Н. Дейвіс. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. – 1080 с.: іл. – Бібліогр.: с. 1017 – 1023.
64.Десницький А. Небесный Иерусалим / А. Десницкий // Католическая энциклопедия: в 3-х т. – М. : Изд-во Францисканцев, 2005–. –
– – Т. 2: И–Л. – 2005. – Стр. 94.
65.Дыбковская А. История Польши с древнейших времен до наших дней / Под ред. Анны Сухени-Грабовской т Эугениуша Цезары Круля / А. Дыбковская, М. Жарын, Я. Жарын. – Варшава : Научное издательство ПВН, 1995. – 382 с.
66.Дмитриевский А. А. Русские на Афоне. Очерк жизни и деятельности игумена русского Пантелеимоновского монастыря священноархимандрита
188
Макария (Сушкина) / А. А. Дмитриевский. – М. – С.-Пб. : Даръ, Издательство Олега Абышко, 2011. – 416 с.
67.Дмитриевский А. А. Современное русское паломничество в Св. Землю [Текст] : речь, читанная 30 марта в зале городской думы в торжественном заседании Киевского отделения Имп. православного Палестинского Общества / А. А. Дмитриевский. – К. : [б.и.], 1903. – 46 с.
68.Дореволюционная история католичества в Крыму [Електронний ресурс] – Режим доступу до джерела : http://crimeacatholic.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1115:2010-12-20-15-17-08&catid=100:2010-07-09-08-35-26&Itemid=140
69.Дорофеев Д. Феномен странничества в западноевропейской и русской культурах / Д. Дорофеев // Мысль: Философия в преддверии ХХІ столетия. Сб. ст. Ежегодник Петербургской ассоциации философов. – СПб. : Издание Санкт-Петербургского университета, 1997. – Вып. 1. – С. 208 – 227.
70.Драбинко А., еп. Киев – Новый Иерусалим : К очеркам о киевской градософии / еп. А. Драбинко [Електронний ресурс] Режим доступу : http://bogoslov-club.org.ua/?p=631
71.Дубинин H., OFMConv. Богослужение Крестного пути: история и значение / о. Н. Дубинин OFMConv [Електронний ресурс] Режим доступу : http://рускатолик.рф/bogosluzhenie-krestnogo-puti/
72.Дубічинський В. В. Сучасний тлумачний словник української мови / В. В. Дубічинський. – X. : ВД «Школа», 2006. – 1008 с.
73.Дундяк І. М. Процесійні ікони Західної України XVII–XVIII ст. (походження, іконографічні та художні особливості) : Автореф. … наук. ступ. к. мистецтвозн. / І. М. Дундяк. – Львів, 2003. – 18 с.
74.Элиаде М. Избранные сочинения. Очерки сравнительногo религиоведения ; [перев. с англ.] / М. Элиаде. – M. : Ладомир, 1999. – 488 с.
75.Элиаде М. История веры и религиозных идей : в 3 т. / Мирча Элиаде ; [пер. с фр. H. H. Кулаковой, В. Р. Рокитянского, Ю. Н. Стефанова]. – М. : Критерион, 2002. – Т. 1 : От каменного века до Элевсинских мистерий. – 464 с.
189
76.Элиаде М. Священное и мирское / Мирча Элиаде ; [пер. с фр., предисл. и коммент. Н. К. Гарбовского]. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – 144 с.
77.Энциклопедия мистицизма. – СПб. : Литера, 1997. – 480 с.
78.Энциклопедия сакральной географии / Сост. Д. В. Громов. – Екатеринбург : Ультра. Культура, 2005. – 648 с.
79.Ераст (Вытропский), о. Оптина Пустынь. История обители и жизнеописания скитян / о. Ераст (Вытропский). – М. : Даръ, 2012. – 640 с.
80.Етнос і соціум : монографія / [Б. В. Попов, В. А. Піддубний, Л. Є. Шкляр та ін.] ; відп. ред. Б. В. Попов. – К. : Наук. думка, 1993. – 172 с.
81.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : Словник-довідник / В. В. Жайворонок. – К. : Довіра, 2006. – 703 с.
82.Жаровська О. Паломницькі святині [Текст] : путівник / О. Жаровська. – Л. : Свічадо, 2009. – 199 с.
83.Живов В. М. Святость [Текст] : краткий словарь агиографических терминов / В. М. Живов. – М. : Гнозис, 1994. – 110 с.
84.Жила О. Прочанське щастя / О. Жила // Новинар. – 25 квітня – 9 травня 2008. – № 16–17 (35–36). – С. 44 – 49.
85.Жирмунський В. М. Литературные отношения Востока и Запада и развитие эпоса / В. М. Жирмунский // Жирмунський В. М. Фольклор Запада и Востока : Сравнительно-исторические очерки. – М. : ОГИ, 2004. – С. 105 – 169.
86.Жицінський Ю. Бог постмодерністів / Перекл. з польської Андрій Величко / Ю. Жицінський. – Львів : В-во Українського Католицького Університету, 2004. – 200 с.
87.Жорж А. Паломництво/Проща / A. Жорж // Словник біблійного богослов’я / [під ред. К. Леон-Дюфура ; пер. з франц]. – Львів : Місіонер, 1996. – С. 533 – 534.
88.Забияко А. П. Категория святости. Сравнительное исследование лингворелигиозных традиций / А. П. Забияко. – М. : Издат. дом «Московский учебник–2000», 1998. – 205 с.
190
89.Завгородній Ю. Ігумен Данило – давньоруський взірець паломницького досвіду / Ю. Завгородній // Горський В., Вдовина О., Завгородній Ю., Киричок О. Давньоруські любомудри. – К. : Вид. дім "КМ Академія", 2004. – С. 110 – 160.
90.Завгородний Ю. Ю. Идея центра в работах Рене Генона / Ю. Ю. Завгородний // Мистико-эзотерические движения в теории и практике. Проблемы интерпретации эзотеризма и мистицизма. Сб. материалов Третьей международной научной конференции / Под. ред. С. В. Пахомова. – СПб. : РХГА, 2010. – С. 176 – 187.
91.Завгородній Ю. Нестор-літописець – автор “вступу” до сакральної географії Київської Русі / Ю. Завгородній // Горський В., Вдовина О., Завгородній Ю., Киричок О. Давньоруські любомудри. – К. : Вид. дім "КМ Академія", 2004. – С. 74 – 108.
92.Завгородній Ю. Ю. Сакральний вимір острова Хортиця (до постановки питання) / Ю. Ю. Завгородній, М. А. Остапенко // Культурологічні студії: Зб. наук. праць. – К. : Видавничий дім "КМ Academia", 1999. – Вип. 2. – С. 247 – 275.
93.Завгородній Ю. Ю. Тарас Шевченко і острів Хортиця: модерні витоки відродження давньої святині. Стаття перша / Ю. Ю. Завгородній // Українознавство. – 2008. – № 3. – С. 112 – 115.
94.Завгородний Ю. Ю. Топос Земного рая в книжной культуре Древней Руси (на примере «Съказания отца нашего Агапия») / Ю. Ю. Завгородний // Мистико-эзотерические движения в теории и практике. История. Психология. Философия : Сб. материалов Второй международной научной конференции / Под. ред. С. В. Пахомова. – СПб. : РХГА, 2009. – С. 160 – 171.
95.Завгородній Ю. Ю. Уявлення про Земний рай у Давній Русі (на прикладі «Съказания отца нашего Агапия») / Ю. Ю. Завгородній // Українознавство. – 2008. – № 1. – С. 264 – 271.
191
96.Завгородній Ю. Фросина Полоцька: паломницький досвід святості / Ю. Завгородній // Давньоруське любомудріє: тексти і контексти. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – С. 160 – 175.
97.Задворный В. Паломничество / В. Задворный // Католическая энциклопедия : В 5 т. – Т. III : М–П. – М. : «Научная книга», Издательство Францисканцев, 2007. – C. 1229 – 1233.
98.Замятин Д. Н. Образы путешествий: социальное освоение пространства / Д. Н. Замятин // Социс. – М., 2002. – С. 12 – 22.
99.Замятина Д. С. Паломник / Д. С. Замятина // Энциклопедия религий / Под ред. А. П. Забияко, А. Н. Красникова, Е. С. Элбакян. – М. : Академический Проект ; Гаудеамус, 2008. – С. 932 – 933.
100. Зарваницький духовний центр [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://matir.org.ua/
101. Зиновіїва Ю. Спогади про паломництво / Ю. Зиновіїва // Образ міста в контексті історії, філософії, культури: Києвознавчі читання. – К. : ПАРАПАН, 2005. – С. 192 – 195.
102. Зинин С. В. Паломники и святые места в Китае / С. В. Зинин // Социальные и гуманитарные науки. Зарубежная литература. Реферативный журнал. Серия 10. Китаеведение. – М., 1995. – № 2. – С. 88 – 93.
103. Злыднева Н. В. Балканское надгробие как модель времени / Н. В. Злыднева // Время в пространстве Балкан : свидетельства языка / РАН, Институт славяноведения и балканистики ; отв. ред. И. А. Седакова [и др.]. – М. : [б.в.], 1994. – С. 120 – 143.
104. Іван Павло ІІ. Апостольський лист Dies Domini (День Господній) / Іван Павло ІІ. – Львів : Свічадо, 1998. – 92 с.
105. Іван Павло ІІ. Redemptoris Mater. Енцикліка / Іван Павло ІІ. – Львів : Місіонер, 2008. – 86 с.
106. Іваничук Р. Хресна проща: Романний триптих / Р. Іваничук. – Львів : ЛА «Піраміда», 2011. – 284 с.
192
107. Иеротопия. Создание сакральных пространств в Византии и Древней Руси / Ред.-сост. А. М. Лидов. – М. : Индрик, 2006. – 764 с.
108. Иерусалим. Исторический обзор // Еврейская электронная энциклопедия [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.eleven.co.il/article/15479
109. Ильин И. А. Основы христианской культуры / И. А. Ильин // Ильин И. А. Одинокий художник / Сост., предисл. и примеч. В. И. Белов. – М. : Искусство, 1993. – С. 219 – 336.
110. Ісіченко І., архиєпископ. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII–XVIII). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / архиєпископ І. Ісіченко. – Львів : Святогорець, 2011. – 568 с.
111. Ісіченко І., архиєпископ. Свята гора Афон в аскетичному письменстві України / архиєп. Ігор Ісіченко // Ісіченко І., архиєпископ. Дім мій – буде домом молитви. – Харків-Львів, 2006. – С. 266 – 278.
112. Історія Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://karmel.org.ua/ua/convents/berdychiv-friars/item/72/72
113. Кабанец Е. П. Топос «святой горы» в православной символике / Е. П. Кабанец // Символ в религии и философии : сборник научных трудов. – Севастополь : ЧП Арефьев, 2005. – С. 224 – 230.
114. Капелин Л. (архимандрит). Старый Иерусалим и его окрестности [Текст] : из записок инока-паломника / архимандрит Л. Кавелин. – М. : Индрик, 2008. – 384 с.: ил. – (Серия "Восточнохристианский мир").
115. Капранов С. «Ісе-моноґаторі» як пам’ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан / С. Капранов. – К. : Видавничий дім "КМ Академія", 2004 – 168 с.
116. Капранов С. Просторова структура святилища Сумійосі-тайся / С. Капранов // Наукові записки НаУКМа. – К., 2006. – Т. 49. Теорія та історія культури. – С. 56 – 61.
193
117. Каспер В. Бог Иисуса Христа. / [Пер. с нем. Анны Петровой]. – Москва : Библейско-богословский інститут св. ап. Андрея, 2005. – 462 с.
118. Каспер В. Ісус Христос / [Пер. Н. Вельбовець]. – К. : Дух і Літера, 2008. – 424 c.
119. Каспер В. У пошуках єдності християн / [Пер. С. Желдак] / В. Каспер. – К. : Дух і Літера, 2008. – 224 c. – (Bibliotheca Clementina).
120. Катехизм Католицької церкви. – Синод УГКЦ, 2002. – 772 с.
121. Катрій Ю. Я. ЧСВВ, о. Празник Воздвиження Чесного Хреста / о. Ю. Я. Катрій ЧСВВ // Катрій Ю. Я. ЧСВВ, о. Пізнай свій обряд! – Б. м. : Видавництво ОО. Василіян, б. р. – С. 219 – 225.
122. Кафоль М. Об изображении рая в русских средневековых текстах / М. Кафоль // Slavica tergestina. – 1994. – № 2. – Studia Russica. – С. 137 – 159.
123. Каюа Р. Людина та сакральне ; пер. з франц. / Р. Каюа. – К. : «Ваклер», 2003. – 256 с.
124. Квич П.-Д. (о. УГКЦ). Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці (Україна) [Текст] : богослов. погляд / о. д-р Петро-Дмитро Квич. – Торонто : В. Балюх, 2009. – 342, [38] с. : фотогр.
125. Кемпійський Т. Г. Наслідування Христа ; пер. на укр. мову Й. Боцян / Т. Г. Кемпійський. – Львів : Свічадо, 1996. – 331 с.– (Аскетична бібліотека).
126. Кірносова Н. А. Жанрово-тематична парадигма паломницької прози в китайській та європейських літературах ХVІ–ХVІІІ ст. [Текст] : дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Кірносова Н. А. ; Національний ун-т "Києво-Могилянська академія". – К., 2005. – 200 арк.
127. Кірносова Н. А. Паломницька проза у контексті перегляду традицій / Н. А. Кірносова // Східний світ. – К., 2003. – № 1. – С. 133 – 140.
128. Клименко В. Я. Православные монастыри Украины и их святыни / В. Я. Клименко. – К. : Изд-во Подолина, 2008. – 272 с.
194
129. Козловець М. А. Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізації : монографія / М. А. Козловець, Н. М. Ковтун. – К. : ПАРАПАН, 2010. – 348 с.
130. Колодний А. М. Україна в її релігійних виявах / А. М. Колодний. – Львів : Сполом, 2005. – 336 с.
131. Колодний А. М. Феномен релігії: природа, структура, функціональність, тенденції / А. М. Колодний. – К. : Світ знань, 1999. – 52 с.
132. Колодный А. Н. Церковь Иисуса Христа Святых последних дней: церковь мормонов в мире и Украине / А. Н. Колодный. – Полтава : М-Принт, 2014. – 120 с.
133. Кох К. Християни в Європі: нові шляхи передання віри / Пер. з нім. / К. Кох. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2013. – 216 с.
134. Кочетов А. Н. Искусство и религия. 2-е изд., доп. / А. Н. Кочетов. – М. : Знание, 1984. – 64 с.
135. Красников А. Н. Методология современного неотомизма. / А. Н. Красников. – Москва : Изд-во МГУ, 1993. – 77 с.
136. Кримський С. Практично-духовне освоєння світу / С. Кримський // Філософський енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – С. 513 – 514.
137. Крымский С. Б. Софийная основа сакральной топографии древнего Киева / С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко // Collegium. – К., 2001. – № 11. – С. 4 – 28.
138. Кримський С. Цивілізаційний розвиток людства / C. Кримський, Ю. Павленко. – К. : Вид-во «Фенікс», 2007. – 316 с.
139. Криса Б. С. Літописання. Оригінальна і перекладна література XV ст.: Латиномовні автори / Б. С. Криса // Історія української культури : У п’яти томах. – К. : Наук. думка, 2001–…– Т. 2 : Українська культура ХІІІ–першої половини XVII ст. – 2001. – С. 446 – 452.
140. Крюкова Н. В. Місця поклоніння Криму – традиції та особливості / Крюкова Н. В. // Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернiвцi, 2005. – №6. – С. 47 – 51.
195
141. Крюкова Н. В. Мусульманські святині Криму як об’єкт релігійного поклоніння / Крюкова Н. В. // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. – Київ – Полтава, 2007. – Вип. 18. – С. 212 – 227.
142. Крюкова Н. В. Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону) [Текст] : автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.12 / Крюкова Наталія Василівна ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2008. – 17 с.
143. Крюкова Н. В. Поклоніння „святим місцям“ - як елемент духовно-релігійної культури / Крюкова Н. В. // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «Філософія». – Львів, 2007. – №578. – С. 89 – 93.
144. Крюкова Н. В. Святині Криму як об'єкт малого паломництва / Крюкова Н. В. // Філософські пошуки. Феномен наукової школи в історії культури: форми та способи передавання знань і традицій, вип. XVI. – Львів – Одеса : Cogito – Центр Європи, 2004. – С.249 – 258.
145. Крюкова Н. В. Святі місця Криму – від давнини до наших днів / Крюкова Н. В. // Історія релігій в Україні, науковий щорічник, книга II. – Львів : Логос, 2004. – С. 16 – 20.
146. Ксенофонтова Н. А. Пространство и время в архаических культурах / Н. А. Ксенофонтова // Восток. – 1992. – № 3. – С. 137 – 147.
147. Кулешов Е. В. Сакральная топография нового времени: Святая земля / Е. В. Кулешов // Традиция в фольклоре и литературе: Статьи, публикации. методические разработки преподавателей и учеников Академической гимназии Санкт-Петербургского государственного университета / Ред.-сост. М. Л. Лурье. – СПб., 2000. – С. 177 – 190.
148. Кунцлер М. Літургія Церкви ; [пер. с нім. монахині Софії] / М. Кунцлер. – Львів : Свічадо, 2001. – 616 с.
149. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор. – Л. : Сов. фонд культуры, 1991. – 44 с.
196
150. Ле Гофф Ж. Другое Средневековье: время, труд и культура Запада / Ж. Ле Гофф. – Екатеринбург. : Издательство Уральского Университета, 2000. – 328 с.
151. Ле Гофф Ж. Рождение Европы / Пер. с фр. А. И. Поповой. Предисл. А.О. Чубарьяна / Ж. Ле Гофф. – СПб. : «Александрия», 2008. – 398 с.
152. Ле Гофф Ж. Становление Европы / Ж. Ле Гофф // Эко У. Поиски совершенного языка в европейской культуре / Серия «Становление Европы» / Пер. с итал. и примечания А. Миролюбовой / У. Эко. – СПб. : «Александрия», 2007. – 423 с. – С. 5 – 6.
153. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада: Пер. с фр. / Общ. ред. Ю. Л. Бессмертного; Послесл. А. Я. Гуревича / Ж. Ле Гофф. – М. : Издательская группа Прогресс, Прогресс-Академия, 1992. – 376 с.
154. Леонид (Кавелин), архимандрит. Старый Иерусалим и его окрестности. Из записок инока-паломника / архимандрит Леонид (Кавелин). – М. : Индрик,2008. – 384 с.
155. Лепкий Б.-Н. Казка мойого життя. Друге вид., випр. і доп. / Б.-Н. Лепкий. – Івано-Франківськ : Нова зоря, 1999. – 300 с.
156. Лидов А. М. Иеротопия. Пространственные иконы и образы-парадигмы в византийской культуре / А. М. Лидов. – М. : Феория, 2009. – 352 с.
157. Лихачев Д. С. Поэтика древнерусской литературы / Д. С. Лихачев. – М. : Наука, 1982. – 357 с.
158. Лобовик Б. А. Религиозное сознание и его особенности / Б. А. Лобовик. – К. : Наук. думка, 1986. – 248 с.
159. Лозко Г. Язичницькі святині Медоборів на туристській карті України / Г. Лозко // Наукові записки КІТЕП. Щорічник. – К. : Український центр духовної культури, 2001. – Вип. І. – С. 130 – 147.
160. Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура / А. Ф. Лосев. – М. : Политиздат, 1991. – 525 с. – (Мыслители ХХ века).
161. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров / Ю. М. Лотман // Лотман Ю. М. Семиосфера. – С.-Петербург : «Искусство СПб», 2000. – С. 150 – 392.
197
162. Лотман Ю. М. Культура и взрыв / Ю. М. Лотман. – М. : Гнозис; Издательская группа «Прогресс», 1992. – 272 с.
163. Лотман Ю. М. О понятии географического пространства в русских средневековых текстах / Ю. М. Лотман // Труды по знаковым системам. – Тарту : Изд-во ТГУ, 1965. – Т. 2. – С. 210 – 216.
164. Лотман Ю. М. Символические пространства. 4. Символика Петербурга / Ю. М. Лотман // Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера − история. – М. : Языки русской культуры, 1996. – С. 275 – 295.
165. Макінтайр Е. Після чесноти : Дослідження з теорії моралі ; пер. з англ. / Е. Макінтайр. – К. : Дух і літера, 2002. – 436 с.
166. Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках: Образ мира и миры образов / М. М. Маковский. – М. : Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1996. – 416 с.
167. Маркарян Э. С. Об исходных методологических предпосылках исследования этнических культур / Э. С. Маркарян // Методологические проблемы этнических культур. Материалы симпозиума. – Ереван : Изд-во АН Арм.ССР, 1978. – С. 5 – 12.
168. Марсель Г. Homo viator / Г. Марсель. – К. : Видавничий дім «КМ Academia», Університетське видавництво «Пульсари», 1999. – 320 с.
169. Масенко Ж. М. Духовність : феномен психології та об'єкт виховання / Ж. М. Маценко. – К. : Освіта України, 2010. – 100 с.
170. Мелетинский Е. М. Средневековый роман: Происхождение и классические формы / Е. М. Мелетинский. – М. : Наука, 1983. – 304 с.
171. Мень А., прот. Библиологический словарь. В 3 х томах / А. Мень, прот. – М. : Фонд Александра Меня, 2002. – Т. 1 : А–И. – 608 с.: ил.; Т. 2 : К–П. – 560 с.: ил.; Т. 3 : Р–Я. – 528 с.: ил.
172. Мень А. Истоки религии : В поисках Пути, Истины и Жизни / А. Мень. – М. : Фонд имени Александра Меня, 2000. – 428 с.
198
173. Миронюк І. Скит Манявський / І. Миронюк, М. Фіглевський. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 68 с.
174. Мильков В. В. Приложение. Концепция земного рая в древнерусских апокрифах / В. В. Мильков // Апокрифы Древней Руси: тексты и исследования. – М. : Наука, 1997. – С. 229 – 254.