НОШИН ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФІЛОСОФСЬКОГО ТА ТЕОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСІВ У ТВОРЧОСТІ ЕМАНЮЕЛЯ ЛЕВІНАСА : ВЗАИМОСВЯЗЬ философским и теологическим Дискурс В ТВОРЧЕСТВА Левинас

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
НОШИН ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
УДК [296:1(44)”19”]
Левінас
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФІЛОСОФСЬКОГО ТА ТЕОЛОГІЧНОГО
ДИСКУРСІВ У ТВОРЧОСТІ ЕМАНЮЕЛЯ ЛЕВІНАСА
Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Богачевська Ірина Вікторівна
Житомир – 2016

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТВОРЧІСТЬ ЕМАНЮЕЛЯ ЛЕВІНАСА ЯК ПРЕДМЕТ
ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧОЇ РЕФЛЕКСІЇ 10
1.1. Спадщина Е. Левінаса у філософській та теологічній думці
другої половини ХХ початку ХХІ століття 10
1.2. Методологічні засади дослідження творчості Е. Левінаса 21
Висновки до розділу 1 39
РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ В СПАДЩИНІ
ЕМАНЮЕЛЯ ЛЕВІНАСА 42
2.1. Домінантні теми та ключові аспекти етичної концепції
Е. Левінаса 42
2.2. Значення проблеми Іншого для етичної концепції Е. Левінаса 51
2.3. Філософсько-релігійні інтенції в етичній концепції Е. Левінаса 77
Висновки до розділу 2 86
РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА «КОНФЕСІЙНИХ» ТЕКСТІВ ЕМАНЮЕЛЯ
ЛЕВІНАСА 89
3.1. Роль талмудичного дискурсу в творчості Е. Левінаса 90
3.2. «Талмудичні лекції» Е. Левінаса у феноменологічно-
герменевтичному вимірі 108
3.3. Обраність як відповідальність у «конфесійних» працях
Е. Левінаса 120
Висновки до розділу 3 128
РОЗДІЛ 4. РЕЦЕПЦІЯ ІДЕЙ ЕМАНЮЕЛЯ ЛЕВІНАСА У ФІЛОСОФІЇ Й
ТЕОЛОГІЇ ЮЗЕФА ТІШНЕРА І ЖАН-ЛЮКА МАРЙОНА 131
4.1. Ю. Тішнер як послідовник і популяризатор поглядів
Е. Левінаса 132
4.2. Вплив ідей Е. Левінаса на філософсько-богослівський проект
Ж.-Л. Марйона 153
Висновки до розділу 4 178
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 186

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Етична концепція Еманюеля
Левінаса наприкінці ХХ століття набула всесвітнього визнання як
інтелектуально стимулююча філософська відповідь на виклики часу. Здійснене
Е. Левінасом переосмислення етичних проблем уможливило новий погляд на
європейську філософську традицію від досократиків до М. Гайдеггера, а також
актуалізувало єврейську релігійну думку, глибокий потенціал якої здатен, на
переконання мислителя, підняти фундаментальні філософські проблеми, не
артикульовані в західній європейській філософській парадигмі. Творчість
Е. Левінаса синтезує в собі два потужних та оригінальних способи мислення:
єврейський (біблійний) і грецький (філософський).
Філософія Е. Левінаса формувалася в руслі феноменологічної традиції
Е. Гуссерля, а також як відповідь на виклики проекту фундаментальної
онтології М. Гайдеггера. Е. Левінас черпає натхнення з джерел єврейської
релігійної традиції, талмудичного спадку, галахічних суперечок, величезної
кількості їх інтерпретацій і глибокої духовної інтуїції, не намагаючись при
цьому «штучно поєднати» біблійну й філософську традиції, оскільки будь-
яка філософська думка, на його переконання, ґрунтується на
дофілософському досвіді, а читання Біблії й є таким досвідом. Тому цілісне
осмислення наріжних філософських інтенцій Е. Левінаса не може бути
здійсненим без залучення «конфесійних» текстів французького мислителя,
аналіз яких потребує теоретичних філософсько-релігієзнавчих узагальнень.
На часі поглиблений аналіз взаємозв’язку обох традицій: єврейської –
біблійної та грецької – філософської у творчому доробку Е. Левінаса на
основі дослідження його «конфесійних» праць, що допоможе заповнити
певні прогалини у релігієзнавчому розумінні його творчої спадщини. На
противагу інтенсивному вивченню «загальної» філософії Е. Левінаса,
4
філософсько-релігієзнавче дослідження його «конфесійних» праць у
вітчизняному релігієзнавстві досі не поставало предметом системного
дослідження, що актуалізує комплексне осмислення його внеску як у
традицію західної філософської думки, так і в скарбницю єврейської
релігійної спадщини.
У контексті суспільної актуальності філософсько-релігійну спадщину
Е. Левінаса варто розглядати, насамперед, через осмислення ним ідеї
«катастрофи європейського єврейства» (Шоа) – у пошуку нового гуманізму
та нового розуміння людяності людини. Особистий протест проти
тоталітарної системи фашизму є мотивом і глибинним «нервом»
філософсько-релігійних праць французького мислителя. Завдяки Е. Левінасу
проблема морально-етичного досвіду та відповідальності людства зазвучала з
такою силою, що привернула увагу не тільки філософів, але й релігієзнавців,
теологів-богословів, культурологів, мистецтвознавців, політологів, педагогів.
Дослідження діалектики філософського та теологічного дискурсів у
творчості Е. Левінаса уможливлює переосмислення драматичних подій у
житті українського народу, зокрема, Революції Гідності та жахливих
наслідків гуманітарної кризи й військових дій на Сході України крізь призму
ідеї про об’єднувальний модус людського співіснування через виокремлення
реальності Іншого та відповідальності за Іншого. Глибокий «терапевтичний
потенціал», який несуть у собі філософсько-етичні та філософсько-релігійні
ідеї французького мислителя, відкриває можливість окреслення гуманітарних
шляхів виходу із сучасної кризової суспільної ситуації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в межах наукової програми кафедри філософії
Житомирського державного університету імені Івана Франка «Випробування
людського буття: класичний і посткласичний дискурс»
(НДР №0111U000154).
Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного філософсько-
релігієзнавчого аналізу етико-філософської концепції Е. Левінаса в її зв’язку
5
з «Талмудичними лекціями» та «Важкою свободою. Есе про юдаїзм», що
відображають юдейський світогляд, наріжним каменем якого є танахічний і
талмудичний корпуси праць; дослідженні впливу ідей французького
мислителя на сучасну релігійну філософію Ю. Тішнера та Ж.-Л. Марйона.
Зазначена мета конкретизується у таких дослідницьких завданнях:
 розглянути основні напрями вивчення філософського доробку
Е. Левінаса в сучасній філософії та релігієзнавстві;
 охарактеризувати специфіку філософсько-етичної концепції,
проаналізувати термінологію та понятійні напрацювання Е. Левінаса в межах
філософського дискурсу;
 розкрити роль танахічного й талмудичного корпусів текстів у
формуванні теологічного дискурсу Е. Левінаса;
 з’ясувати імпліцитний та експліцитний вплив фундаментальних
принципів юдаїзму на філософсько-етичну концепцію Е. Левінаса;
 виявити характер зв’язку філософських і «конфесійних» текстів у
творчому доробку Е. Левінаса;
 осмислити вплив філософського й теологічного дискурсу Е. Левінаса
на творчість релігійних філософів Ю. Тішнера і Ж.-Л. Марйона.
Об’єктом дослідження є творча спадщина Еманюеля Левінаса.
Предметом дослідження є філософський та теологічний дискурси у
творчому доробку Еманюеля Левінаса.
Методологія дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на
базових принципах і методах філософії та академічного релігієзнавства.
Методи дослідження зумовлені його комплексним характером і ґрунтуються
на фундаментальних міждисциплінарних напрацюваннях як зарубіжних, так і
вітчизняних філософів, релігієзнавців, теологів-богословів, культурологів й
інших фахівців гуманітарної галузі знань. Застосовано сукупність таких
загальнонаукових дослідницьких методів як дедукція, індукція, аналіз і
синтез; феноменологічний, герменевтичний, порівняльний методи;
міждисциплінарний і біографічний підходи.
6
Залучення принципів герменевтичного методу сприяло проясненню
специфічної манери висловлювання та складних для розуміння місць у
текстах Е. Левінаса. Використання порівняльного методу дало змогу
проілюструвати відмінності в поглядах мислителів, які разом з Е. Левінасом
досліджували подібні проблеми (наприклад М. Бубер), а також релігійних
філософів, на творчість яких мав вплив доробок останнього. Особлива увага
приділялася феноменологічному методу, оскільки французький мислитель
послуговувався ним, намагаючись представити Іншого у той спосіб, у який
Інший сам себе являє. Взаємодоповнююче використання цих методів, а
також залучення міждисциплінарного підходу сприяло виявленню та
проясненню характеру впливу юдейської релігійної думки на ключові
аспекти етичної концепції французького мислителя, а також дозволило
проаналізувати й осягнути чинники, що сприяли становленню філософських
поглядів Е. Левінаса як самостійного мислителя. Застосування біографічного
підходу дало змогу прояснити ключові моменти у творчості Е. Левінаса,
пов’язані з інтерпретацією танахічного й талмудичного корпусів текстів,
його громадською позицією та соціальними поглядами. Такі дослідницькі
принципи академічного релігієзнавства як системність, історизм,
позаконфесійність і толерантність, дескриптивний підхід дали змогу
об’єктивно й цілісно осмислити предмет дослідження.
Наукова новизна результатів дослідження визначається тим, що:
Уперше:
 встановлено відсутність в українському релігієзнавстві системних
досліджень взаємозв’язку філософського та теологічного дискурсів у
творчості Е. Левінаса, адже фокус дослідницької уваги традиційно
спрямований на філософсько-етичну концепцію мислителя, його
феноменологічні погляди, діалогічне вчення, у той час як «конфесійні»
тексти автора відходять на другий план, що заважає цілісному осмисленню
творчого доробку Е. Левінаса;
7
 доведено некоректність дихотомічного поділу або протиставлення
двох груп текстів Е. Левінаса: «конфесійних» та філософських, оскільки
«конфесійні» праці мислителя разом з його філософськими творами
формують своєрідний «диптих» спадщини мислителя. Основні філософські
ідеї Е. Левінаса (відповідальність за Іншого, асиметрія у ставленні Я до
Іншого, епіфанія обличчя Іншого, використання таких релігійних концептів
як «відкриття», «Бог» та ін.) розкриваються як у його філософських, так і в
«конфесійних» текстах;
 виявлено, що Е. Левінас використовує Танах і Талмуд як
ілюстраційну базу для обґрунтування власних філософського та теологічного
дискурсів, звертаючись до танахічного й талмудичного корпусу праць, як
самостійний мислитель; актуалізуючи такі загальнофілософські
екзистенціали людського буття, що містяться в юдейських сакральних
текстах, як Людина і Світ, Людина і Людина (Я та Інший), Людина і Бог,
Е. Левінас зумів «перевідкрити» Талмуд, вдихнувши в нього нове дихання; у
вченні Е. Левінаса відносини з Іншим інтерпретуються відповідно до
базового теологумену юдаїзму, який стверджує неможливість для людини і
Бога зустрітися «обличчям-до-обличчя»;
Уточнено:
 специфіку етики Е. Левінаса, що постає як «перша філософія», а
концепт Іншого набуває парадигмального значення, що дозволяє говорити
про створення Е. Левінасом оригінальної «філософії Іншого»; етика Левінаса
є принципово «асиметричною» і може розглядатися у контексті творчості
мислителя як така, що є актуальною як у сфері міжлюдської комунікації, так і
в сфері взаємин людини з Богом; оригінальну філософську термінологію
Е. Левінаса й таких понять як: «промовляння» (dire) і «сказане» (dit), поза-
пам’ятне (immemorial) минуле, «діахронія», «слід» та інших;
 вплив філософсько-релігійних поглядів Е. Левінаса на філософські й
теологічні побудови Ю. Тішнера та Ж.-Л. Марйона, які запозичують у
Е. Левінаса поняття «обличчя Іншого», проблематику відповідальності за
8
Іншого, поняття «пасивної свідомості суб’єкта», розглядаючи їх крізь призму
християнської традиції, що дає підстави говорити про історичну тяглість та
плідність юдео-христянського теологічного діалогу;
Дістало подальшого розвитку:
 з’ясування впливу фундаментальних принципів юдаїзму на
філософсько-етичну концепцію Е. Левінаса: експліцитно – заповіді
Танаха щодо ставлення до сироти, вдови, приходька, що кор елюють з
проблемою відповідальності за Іншого в філософсько-етичній концепції
Е. Левінаса; імпліцитно – вплив біблійного поняття «обличчя» – з
єврейської «панім», що відповідає поняттю «обличчя Іншого» в
філософсько-етичній концепції Е. Левінаса.
Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні
дослідницького поля релігієзнавчої науки шляхом поглиблення розуміння
філософської спадщини Е. Левінаса завдяки актуалізації теологічного
дискурсу в його творчості. Положення дисертації можуть бути використані
для подальших міждисциплінарних релігієзнавчо-етичних досліджень.
Практичне значення дослідження. Отримані узагальнення можуть
бути врахованими у державно-релігійному та міжрелігійному діалозі.
Доцільним є використання матеріалів дослідження в навчальному процесі,
зокрема, у вузівських курсах з релігієзнавства, філософії, етики,
феноменології, філософії діалогу, філософії релігії, соціальної філософії,
естетики, культурології та інших.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною авторською
науковою роботою. Основні положення та результати дослідження дисертант
отримав особисто.
Апробація результатів дослідження. Концептуальні положення і
результати дисертаційного дослідження систематично обговорювалися на
методичних семінарах та засіданнях кафедри філософії Житомирського
державного університету імені Івана Франка. Наукові ідеї та висновки
дисертаційного дослідження було викладено у доповідях і виступах
9
здобувача на низці конференцій, зокрема на : Міжнародній конференції
студентів та аспірантів «VIII Харківські студентські філософські читання»
(Харків; 2011); ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях
«Антикризовий розвиток соціальних та економічних процесів в умовах
глобалізації» (Буча; 2012, 2013); IX Міжнародній науково-практичній
конференцій викладачів та студентів ЗДА (Заокський; 2012), на Міжнародній
науковій конференції «Дні науки філософського факультету КНУ імені
Т. Шевченка» (Київ; 2012, 2014), на Міжнародних конференціях студентів,
аспірантів і молодих вчених «Ломоносов» (МДУ ім. М. В. Ломоносова)
(Москва; 2011, 2012, 2013, 2014, 2015); XVI Міжнародній молодіжній
конференції з юдаїки (Москва; 2011); XVII Міжнародній молодіжній
конференції з юдаїки (Санкт-Петербург; 2012); Міжнародній науково-
практичній конференції «Актуальні питання філософсько-релігієзнавчих
наук: реалії та тенденції в умовах міжкультурного діалогу» (Буча; 2014); IV
Міжнародній науково-теоретичній конференції «Толерантність як
соціогуманітарна проблема сучасності» (Житомир; 2015); IV Всеукраїнській
науково-теоретичній конференції з міжнародною участю «Філософія, релігія
та культура у глобалізованому світі» (Житомир; 2015).
Публікації. Основні ідеї, положення та результати дослідження

Список литературы

ВИСНОВКИ
Здійснення комплексного філософсько-релігієзнавчого аналізу етико-
філософської концепції Е. Левінаса у її зв’язку з «конфесійними» текстами
мислителя, які відображають єврейську релігійну традицію, а також
осмислення впливу ідей французького мислителя на сучасну філософію й
богослов’я Ю. Тішнера і Ж.-Л. Марйона відповідно до мети та завдань
дослідження дозволило сформулювати такі висновки:
1. Аналіз методологічних засад дослідження творчості Е. Левінаса в
працях закордонних та вітчизняних філософів, огляд основних підходів та
напрацювань, пов’язаних з вивченням спадщини мислителя, засвідчив, що
існує потреба в цілісному осмисленні його філософсько-релігійних поглядів
на основі міждисциплінарного підходу стосовно як філософських, так і
«конфесійних» текстів науковця. Урахування біографічного матеріалу, який
має важливе значення для прояснення поглядів Е. Левінаса, залучення
порівняльного, герменевтичного та феноменологічного методів сприяло
висвітленню основних аспектів творчого доробку французького мислителя.
Завдяки залученню вищеназваного інструментарію уможливлюється
комплексне філософсько-релігієзнавче осягнення філософського й
теологічного дискурсів Е. Левінаса.
2. Переосмисливши попередню європейську філософську традицію,
Е. Левінас відмовляється розуміти етику як перелік правил чи норм
поведінки. Для нього етика – це «перша філософія», «духовна оптика», крізь
яку осягається світ. Тому етика, яку пропонує французький мислитель,
протистоїть усій європейській філософській традиції, яка найчастіше
розгорталася у руслі онтології. Подолання монологічної парадигми – одна з
основних інтенцій філософії французького мислителя. Е. Левінас
відмежовується від європейської філософської традиції, зокрема, від
Е. Гуссерля та М. Гайдеггера, критикуючи недостатність морально-етичних
182
аспектів їхнього вчення. Спроби розуміння Іншого як «alter ego» приречені
на невдачу. Інший постає у Е. Левінаса як абсолютно Інший, який не може
мислитися як поняття. Інший виявляє себе через зустріч обличчям-до-
обличчя, через звертання, через слово. Тема Іншого є основним нервом
етико-філософської концепції мислителя. Інший – це, з одного боку,
підґрунтя етики Е. Левінаса, вісь, навколо якої все обертається, а з другого –
Інший – це той, до кого прямують, аби отримати від нього урок, навчитися
від нього. Ставлення до Іншого є відношенням «неалергійним», етичним, і
якщо воно прийняте добровільно, то є також і навчанням.
Найприкметнішою ознакою етики Е. Левінаса є асиметричний характер
взаємин між Я та Іншим. Він зазначає, що мова може йти лише про мої
обов’язки відносно нього, але аж ніяк не про те, що я можу претендувати на
відповідне ставлення до себе з боку Іншого. Етичне як таке є асиметричним
поняттям. Особливий статус етики в філософсько-релігійному вченні
Е. Левінаса зумовлений введенням до неї концепту Іншого (коли Я обмежує
свою волю перед волею Іншого, беручи на себе відповідальність за Іншого).
Етика вводиться у діалогічний контекст і постає як «перша філософія», а
концепт Іншого набуває парадигмального значення. Е. Левінас започатковує
свою концепцію діахронічної темпоральності, в якій проблеми часу і
значення виступають як єдине ціле. Мислитель розробляє нову філософську
термінологію: поняття «промовляння» (dire), «сказане» (dit), «слід», «поза-
памятне минуле» (immemorial), «діахронія», «відкриття», «Бог» та інші.
Аналіз поняття «Бог» в етичній концепції Е. Левінаса засвідчив, що
оскільки слово «Бог» присутнє у мові, то його смисл повинен бути введений
до філософського розгляду. Зустріч з Богом відбувається опосередковано,
через зустріч з іншою людиною. Мислитель закликає здійснити «практичний
поворот», в якому чисто теоретико-пізнавальне відношення до Бога було б
спрямоване не на Бога самого по собі, а на ближнього. У цьому полягає т. зв.
«теологічний поворот» Е. Левінаса. Так, місце поклоніння священному
займає виконання заповідей, етичний праксис. Лише шлях, який пролягає
183
через іншу людину, дійсно веде до Нескінченного, Котрого не можна
осягнути. Шлях, який Він залишив нам полягає у виконанні Його заповідей.
3. Попри те, що свої «конфесійні» тексти Е. Левінас принципово
публікує в іншому видавництві та зазначає, що не є релігійним мислителем,
основні філософські ідеї Е. Левінаса (відповідальність за Іншого, асиметрія у
ставленні Я до Іншого, епіфанія обличчя Іншого, використання таких
релігійних концептів як «відкриття» і «заповідь», поняття «Бога» та інші)
містяться також і в його «конфесійних» текстах. Таким чином можна зробити
висновок про відсутність дихотомії між двома групами текстів мислителя:
«конфесійними» та філософськими. Релігійний та філософський дискурси
Е. Левінаса тісно пов’язані між собою й органічно доповнюють один одного.
У контексті релігійного мислення внесок Е. Левінаса в єврейську
релігійну традицію важко переоцінити, оскільки він звертає особливу увагу
на переосмислення проблем «винятковості», «свободи», ролі танахічного й
талмудичного корпусів текстів, їх актуальності як для сучасного єврейства
зокрема, так і для людської спільноти загалом. Отже, «конфесійні» твори
французького мислителя становлять не менш вагомий внесок у розвиток
єврейської релігійної думки поруч з тим, як суто філософські твори
мислителя збагачують скарбницю світової філософської думки. Філософ і
єврей, які мислять – є одним цілим. Сприйняття Е. Левінасом юдаїзму, його
особистісні переконання відображені в аргументації його філософських
праць. Практично всі ключові філософські ідеї французького мислителя
містяться в його «конфесійних» текстах.
4. Наголошено, що Е. Левінас активно звернувся до Талмуду, коли був
вже остаточно сформований як самостійний мислитель і ніколи не
використовував Талмуд як підґрунтя для своєї філософської концепції, а
зумів перевідкрити і вдихнути в Талмуд нове дихання завдяки своїм
«Талмудичним лекціям». Філософські ідеї у талмудичному корпусі праць
Е. Левінаса (Людина і Світ, Людина і Людина, Людина і Бог) розкрито та
184
інтерпретовано відповідно до базового теологумену юдаїзму про
неможливість для людини і Бога зустрітися «обличчям-до-обличчя».
Потреба перекладу Тори і Талмуду (як відображення переконань,
цінностей і норм єврейського народу) зумовлена для Е. Левінаса
необхідністю транслювати ті концепції єврейського світосприйняття, які не
можливо висловити на основі концептуальних рамок, запропонованих
«стандартною» філософією (грецькою, тобто європейською), оскільки у цій
філософії просто не існує адекватних понять та концептів. Аналіз методу
тлумачення, який пропонує Е. Левінас, засвідчив, що «мідраш» (від євр.
дієслова «дореш» – дослідити, або дослідження), тобто «дослідження»
протиставляється «ілюстрації» (заздалегідь існуючій концепції). Розкрито, що
метод французького мислителя розгортається у ході дискусії, а дискусія
розуміється як найприродніша, хоча і не єдина форма буття.
5. Фундаментальні принципи юдаїзму експліцитно й імпліцитно
вплинули на етичну концепцію Е. Левінаса. Йдеться про заповіді Тори (зокрема
книга Вихід 32:21), Пророків (зокрема книга пророка Малахії 3:5), Писання
(зокрема книга Псалмів 40:2; 145:9) стосовно ставлення до сироти, вдови,
приходька, які корелюють з проблемою відповідальності за Іншого в етичній
концепції Е. Левінаса. Вплив біблійного поняття «обличчя» – (євр. мовою
«панім») відповідає поняттю «обличчя Іншого» в етичній концепції Е. Левінаса.
6. Ю. Тішнер та Ж.-Л. Марйон запозичують від Е. Левінаса поняття
«обличчя» і використовують його у своїх теологічних та філософських
розвідках, розвиваючи певні аспекти вчення Е. Левінаса, а саме
проблематику відповідальності за Іншого, проблему пасивності свідомості
суб’єкта, зустріч обличчям-до-обличчя. Щоправда вони розглядають цю
проблематику крізь призму християнської традиції. Продемонстровано, що,
по-перше, Ю. Тішнер подібно до Е. Левінаса вважає основним джерелом
пізнання слово, віддаючи перевагу метафорі слова на противагу
платонівській метафорі світла. Пізнання походить від слухання. По-друге,
польський мислитель використовує категорію блага, наголошуючи на тому,
185
що і Е. Левінас, і Платон виходять з того, що не буття – основа блага, а
благо – основа буття.
Ж.-Л. Марйон, як і Е. Левінас, вводить до свого філософсько-
богословського проекту феномен Бога. Однак, в той час, як Ж.-Л. Марйон
надає Богу можливість прямої дії, у Е. Левінаса Бог є лише місцем смислу,
Сам Він не робить нічого. В цьому відмінність філософії Ж.-Л. Марйона від
філософії Е. Левінаса. Важливим аспектом філософсько-богословської
системи Ж.-Л. Марйона є пасивний характер свідомості, що також
підтверджує вплив ідей Е. Левінаса на творчість Ж.-Л. Марйона.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Аббасова Н. Опыт инаковости Другого в философии
Э. Левинаса : [Електронний документ]. – Режим доступу : http://vestniksamgu.
samsu.ru/gum/2007web51/phyl/2007510503.pdf.
2. Августин. Сповідь / Святий Августин. – Львів : Свічадо, 2008. –
356 с.
3. Аверінцев С. С. Ми покликані у спілкування / С. С. Аверінцев //
Софія-Логос : словник. – К. : Дух і Літера, 2007. – С. 528–534.
4. Ажимов Ф. Е. Метафизика и онтология : проблемы демаркации /
Ф. Е. Ажимов // Социальные и гуманитарные науки на Дальнем Востоке. –
2011. – № 3 (31). – С. 42–48.
5. Ажимов Ф. Е. Религиозно-этический аспект французской
феноменологической метафизики : трансцендентализм Г. Марселя, М. Анри,
Э. Левинаса / Ф. Е. Ажимов // Религиоведение. – 2008. – № 3. – С. 138–145.
6. Антоний Сурожский. митрополит. Вера Божия в человека //
Антоний, митрополит Сурожский. Труды. – М. : «Практика», 2002. – С. 277–
288.
7. Апель К.-О. Проблема етичної раціональності // Першоджерела
комунікативної філософії / Л. А. Ситниченко. – К. : Либідь, 1006. – С. 60–67.
8. Ауэрбах Э. Мимесис. М. : Прогресс 1976.–556 с.
9. Ахутин А. Европа – форум мира. К. : ДУХ І ЛІТЕРА. – 2015. –
88 с.
10. Бадью А. Этика. Очерк о сознании зла [Пер. В. Е. Лапицкого]. –
СПб. : Machina, 2006. – 126 с.
11. Бальтазар Х. У. фон. Достойна веры лишь любовь /
Х. У. фон Бальтазар. – М. : Истина и Жизнь – 1997. – 124 с.
187
12. Бахтин М. М. К философии поступка / М. М. Бахтин // Работы
1920-х годов. – К., 1994. – С. 11–68.
13. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. –
2-е изд. – М., 1986. – 445 с.
14. Беларев А. Н. Лицо другого у Э. Левинаса и А. А. Ухтомского :
[Електронний документ]. – Режим доступу : http://www.crjournal.
ru/files/file/10_2015_15_36_08_1444750568.pdf.
15. Бен-Шломо И. Идея избранности еврейского народа в
современной еврейской философии // Введение в философию иудаизма. –
Иер., 1994. – 105 с.
16. Березяк О. Поняття Іншого в контексті діалогу / О. Березяк //
Філософія. Нове покоління. Діалог. Комунікація. Дискурс : тези IV студ. асп.
міждисц. конф. (Київ, 26-28 лют.) / НаУКМА. – К., 2009. – С. 53–55.
17. Березяк О. Розуміння Іншого як ствердження особовості в
концепції Е. Левінаса / О. Березяк // Трансформація парадигм мислення та
концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній соціальній
практичній і прикладній філософії : тези міждисц. конф. (Львів, 29–30 лист.) ;
[відп. за вип. А. Карась]. – Львів, 2007. – С. 146–147.
18. Березяк О. Християнсько-персоналістична концепція
К. Войтили : реконструкція поняття особи / О. Березяк // Тези звітної
наукової конференції філос-го фак-ту. – Львів : вид-во Центр ЛНУ
ім. І. Франка, 2009. – С. 70–72.
19. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту /
[пер. проф. Івана Огієнка]. – К. : Українське Біблійне Товариство, 2003.
20. Біла О. Християнство між постметафізикою та постмодерном : два
приклади богословської думки в епоху кінця історії / О. Біла // Наукові
записки Українського Католицького Університету. – 2015. – № 1. – С. 505–516.
21. Богачевська І. В. Методологія лінгвістичного релігієзнавства :
між філософською герменевтикою та постструктуралізмом /
188
І. В. Богачевська // Вісник Прикарпатського Університету. Філософські і
психологічні науки. – 2011. – Вип.15. – С. 103–109.
22. Богачевська І. В. Християнська наративна традиція : методологія
філософсько-релігієзнавчого дослідження : Монографія / І. В. Богачевська. –
К. : Світ Знань, 2005. – 235 с.
23. Богачов А. Л. Філософська герменевтика : навч. посіб /
А. Л. Богачов. – К. : Вид-во «Курс», 2006. – 405 с.
24. Больнов О. Ф. Зустріч / О. Ф. Больнов // Першоджерела
комунікативної філософії : навч. посіб. /Л. А. Ситниченко. – К. : Либідь,
1996. – С. 157–170.
25. Бубер М. Два образа веры / Мартин Бубер ; [пер. с нем.;
ред. П. С. Гуревича и др.]. – М. : Республика, 1995. – 464 с.
26. Бубер М. Диалог / Мартин Бубер // Два образа веры. – М., 1995. –
С. 93–124.
27. Бубер М. Образы добра и зла / Мартин Бубер // Два образа
веры. – М., 1995. – С. 125–156.
28. Бубер М. Проблема человека / Мартин Бубер // Два образа
веры. – М., 1995. – С. 157–232.
29. Бубер М. Я и Ты / Мартин Бубер // Два образа веры. – М., 1995. –
С. 15–92.
30. Вальденфельс Б. Мотив чужого / Б. Вальденфельс. – Минск :
Пропилеи, 1999. – 176 с.
31. Вальденфельс Б. Ответ чужому : основные черты респонзивной
феноменологии / Бернхард Вальденфельс ; [пер. с нем. О. Шпараги] // Мотив
чужого. – Минск : Изд-во ЕГУ ЗАО «Пропилеи», 1999. – С. 123–140.
32. Вальденфельс Б. Топографія Чужого : студії до феноменології
Чужого / Б. Вальденфельс. – К. : ППС-2002, 2004. – 206 с.
33. Вдовина И. С. Проблема человеческого общения в этической
философии Э. Левинаса / И. Вдовина // Проблема человека в современной
189
религиозной и мистической литературе ; [oтв. ред. П. С. Гуревич]. – М.,
1988. – С. 60–67.
34. Вдовина И. С. Творчество и «личностные коммуникации» во
французском персонализме / И. С. Вдовина // Философия. Религия. Культура.
Критический анализ современной буржуазной философии. – М. : Наука,
1982. – С. 252–278.
35. Вдовина И. С. Феноменология во Франции (историко-
философские очерки) / И. С. Вдовина. – М. : «Канон+» РООИ
«Реабилитация», 2009. – 400 с.
36. Вдовина И. С. Феноменология и этика / И. С. Вдовина // Природа
философского знания, ч. 2. Современная феноменология : Состояние и
перспективы (критический анализ). – М. : ИНИОН, 1977. – С. 87–91.
37. Вдовина И С. Э. Левинас и Э. Гуссерль / И. Вдовина // История
философии. – 2003. – № 10. – С. 101–115.
38. Вдовина И. С. Философские проблемы общения :
феноменологический подход / И. С. Вдовина // Философия и мировоззрение
(критический анализ буржуазных концепций). – М., 1988. – С. 24–40.
39. Вигода Р. Ш. Между Литвой и Афинами : Эммануэль Левинас –
философ и педагог / Р. Вигода // Новая еврейская школа. New Jew. school. –
СПб., 1999. – № 4. – С. 15–62.
40. Визель Э. Если слушаешь свидетеля, то становишься им сам /
Э. Визель // Книга знаний : Беседы с выдающимися мыслителями нашего
времени ; [пер. с франц. Г. Наумовой]. – М. : Прогресс-Традиция, 2010. –
С. 116–125.
41. Візель Е. Ніч. Світанок. День / Е. Візель ; [пер. з фр. В. Каденко,
Є. Кононенко]. – К. : Дух і Літера, 2006. – 272 с.
42. Волкова Т. Философская концепция Другого в контексте
формирования мультикультурного общества [Електронний ресурс] /
Т. Волкова. – Режим доступу :
http://vestnik.mstu.edu.ru/v11_1_n30/articles/14_volk.pdf.
190
43. Воробьева C. В. Проблема философской аргументации в
диалогике Э. Левинаса / В. Воробьева // Понимание и существование : сб.
докл. международного науч. семинара ; [отв. ред. Т. В. Щитцова]. – Минск :
Пропилеи, 2000. – С. 100–109.
44. Воробьева C. В. Философия диалога Эммануэля Левинаса / В.
Воробьева // Философия эпохи постмодерна : сб. переводов и рефератов. –
Минск : Красико-принт, 1996. – С. 159 – 181.
45. Воробьева С. В. Философия диалога Э. Левинаса : анализ
основных понятий / С. В. Воробьева // Вестник Белорусского
государственного ун-та им. В. И. Ленина. Сер. 3 : История, философия,
экономика, право. – Минск, 1991. – 12 с.
46. Габермас Ю. Комунікативна дія і відповідальність /
Ю. Габермас // Першоджерела комунікативної філософії : навч. Посібник /
Л. А. Ситниченко. – К. : Либідь, 1996. – С. 84–90.
47. Габермас Ю. Філософський дискурс модерну / Ю. Габермас ;
[пер. з нім. та комент. М. В. Купліна]. – К. : Четверта хвиля, 2001. – 424 c.
48. Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории / Г. В. Ф. Гегель. –
СПб. : Наука, 1993, 2000. – 480 с.
49. Гершензон М. О. Ключ веры : (Очерк по философии иудаизма) /
М. О. Гершензон. – П., 1922. – 126 с.
50. Гиршман М. Идеи культуры в диалогическом осмыслении
Э. Левинаса / М. Гиршман // Филология в пространстве культуры. К 75-
летию Е. С. Отина. – Донецк, 2007. – С. 82–88.
51. Гиршман М. Полемика Э. Левинаса с М. Бубером в контексте
развития диалогических идей в еврейской философии / М. Гиршман //
Материалы университетской международной конференции по иудаике. –
Ч. 2. – М., 2003. – С. 49–57.
52. Гиршман М. Э. Левинас о творчестве Ф. М. Достоевского /
М. Гиршман // Вісник Донецького інституту соціальної освіти. – 2005. –
Вип. 1. – С. 63–66.
191
53. Гнатів А. Богословський поворот у французькій феноменології /
А. Гнатів // Феноменологія і релігія : Щорічник Українського
феноменологічного товариства, 2009. – К. : Дух і літера, 2010. – С. 47–59.
54. Голофаст В. Б. Эмманюель Левинас против онтологизма /
В. Б. Голофаст // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2002. –
№ 4 – С. 200–207.
55. Горичева Т. Презумпция Другого : Беседа / Т. Горичева,
Д. Орлов, А. Секацкий // М. М. Бахтин : pro et contra : Антология :
Творчество и наследие М. М. Бахтина в контексте мировой культуры. – СПб.,
2003. – Т. 2. – С. 346–358.
56. Горичева Т. Э. Левинас как аналитик нацизма / Т. Горичева //
Ступени СТ. – 2000. – № 1 (11). – С. 93–94.
57. Горкуша О. Пошук шляхів інтеграції релігії та філософії в
постсекулярну добу / О. Горкуша // Релігія в контексті суспільної свідомості.
Колективна монографія ; [за ред. проф. А. Колодного]. – К. : ТОВ «НВП
«Інтерсервіс», 2015. – С. 117–139.
58. Горкуша О. Релігія та філософія як своєрідні засоби моделювання
світогляду / О. Горкуша // Релігія в контексті суспільної свідомості.
Колективна монографія ; [за ред. проф. А. Колодного]. – К. : ТОВ «НВП
«Інтерсервіс», 2015. – С.102–117.
59. Горкуша О. Спроби зближення філософії і релігії шляхом
теологізації і філософського розпредмечення релігії / О. Горкуша // Релігія в
контексті духовного життя. Колективна монографія ; [за ред. проф.
А. Колодного]. – К. : Українська конфедерація журналістів та Українська
асоціація релігієзнавців, 2012. – С. 220–251.
60. Гринчишин Н. І. Аксіологічне визначення «обличчя Іншого» в
етиці Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Науковий вісник «Гілея». – К.,
2007. – № 9. – С. 20–26.
192
61. Гринчишин Н. І. Відповідальність людини перед Богом в етичній
концепції Емануеля Левінаса / Н. Гринчишин // Вісник Черкаського
університету. Вип. 190. – Черкаси, 2010. – С. 112–118.
62. Гринчишин Н. І. Діалог як визначальний принцип етики
Е. Левінаса [Електронний ресурс] / Н. Гринчишин. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/filos_psihol/2008_11/12.pdf.
63. Гринчишин Н. І. Моральна відповідальність особи в етичній
концепції Емануеля Левінаса : Дис... канд. філос. наук : 09.00.07 /
Н. І. Гринчишин. – К., 2009. – 173 с.
64. Гроссман В. Жизнь и судьба / В. Гроссман. – М. :АСТ, 2000. – 63 с.
65. Губман Б. Проблема конечности человеческого бытия в
философии Э. Левинаса и Ж. Даррида / Б. Губман // Вопросы еврейской
истории : материалы XVI ежегодной международной конференции по
иудаике. Ч. 2. – М. : Сэфер, 2009. – С. 158–165.
66. Губман Б. Расставание перед ликом бесконечности : Ж. Деррида
прощается с Э. Левинасом / Б. Губман // Материалы ХІІІ ежегодной
международной междисциплинарной конференции по иудаике. Ч. 2. – 2004. –
Вып. 16. – С. 91–98.
67. Губман Б. Э. Левинас и Ж. Деррида : два похода к судьбе
метафизики / Б. Губман // Материалы ХІІІ ежегодной международной
междисциплинарной конференции по иудаике. – М. : Сэфер, 2006. – С. 136–144.
68. Гуссерль Е. Кризис европейских наук и трансцендентальная
феноменология / Едмунд Гуссерль. – СПб. : Унив. книга, 2004. – 384 с.
69. Гуссерль Э. Картезианские размышления / Эдмунд Гуссерль. –
СПб. : Наука, Ювента, 1998. – 316 с.
70. Ґадамер Ґ. -Г. Істина і метод : у 2 т. Т. 1 : Герменевтика І : Основи
філософської герменевтики / Ґанс-Георг Ґадамер ; [пер. з нім.
О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – 469 с.
71. Ґадамер Ґ. -Г. Істина і метод : у 2 т. Т. 2 : Герменевтика ІІ / Ґанс-
Георг Ґадамер ; [пер. з нім. М. Кушнір]. – К. : Юніверс, 2000. – 478 с.
193
72. Ґадамер Ґ. -Г. Людина і мова / Ґанс-Георг Ґадамер // Істина і
метод : у 2 т. Т. 2. : Герменевтика ІІ. – К. : Юніверс, 2000. – С. 133–140.
73. Даниляк Р. П. Концептуальні підходи до пізнавальної та
комунікативної взаємодії Я та Іншого : методологічний аналіз : автореф. дис
... канд. філос. наук : 09.00.02 / Р. П. Даниляк. – Одеса : Б. в., 2007. – 16 с.
74. Даренський В. Парадокси діалогічної ідентичності : діалог як
«самоіншування» / В. Даренський // Серія «Філософія». – Вип. 8. – С. 185–194.
75. Даренський В. Феномен діалогу як універсалія культури / Δόξα /
В. Даренський // Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип.
15. Універсальні виміри культури. – Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2010. –
С. 172–182.
76. Дворкин И. Герменевтика логоса и герменевтика текста / Греки и
евреи : диалог в поколениях / И. Дворкин // Труды по иудаике. Философия,
герменевтика, культурология. – Вып. 1. – СПб., 1995. – С. 11–40.
77. Дворкин И. С. На пути к философии диалога. – Толерантність та
діалог в сучасному світі / И. С. Дворкин // Зб. наук. праць. Філософські
діалоги 2013. – К., 2013. – С. 112–171.
78. Дворкин И. Сущий и существующий. Преодоление метафизики у
Когена, Хайдеггера и Левинаса / И. Дворкин // Judaica Petropolitana. – 2013. –
№ 1. – С. 155–173.
79. Декарт Р. Медитації про першу філософію / Метафізичні
медитації / Рене Декарт // «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних
тлумачень : Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун /
укладач Олег Хома ; [пер. і дослідн. матер. : А. Баумейстер]. – К. : Дух і
Літера, 2014. – С. 115–292
80. Декарт Р. Размышления о первой философии, в коих
доказывается существование Бога и различие между человеческой душой и
телом / Декарт Р. // Соч. в 2 томах. – Т. 2. – М., 1994. – С. 3–72.
81. Деменчонок Э. В. Концепция «другого» в философии Энрике
Дусселя / Э. В. Деменчонок // Философские науки. – 1989. – № 7. – С. 37–46.
194
82. Деррида Ж. Голос и феномен / Ж. Деррида. – СПб., 1999. – 208 с.
83. Деррида Ж. Насилие и метафизика. Эссе о мысли Эмманюэля
Левинаса / Ж. Деррида ; [пер. А. В. Ямпольской] // Избранное. Тотальность и
Бесконечное / Левинас Э. – М., СПб. : Университетская книга, 2000. – С. 367–403.
84. Деррида Ж. Письмо и различие / Ж. Деррида ; [пер. с франц.
А. Гараджи, В. Лапицкого и С. Фокина ; cост. и общая ред. В. Лапицкого]. –
СПб., 2000. – 432 с.
85. Діалог sub specie ethicae / [Даренський В. Ю, Жулай В. Д.,
Карачевцева Л. М. та ін.]. – К. : Вид ПАРАПАН, 2011. – 280 с.
86. Долгопольский С. Риторики талмуда. Анализ в
постструктуралистской перспективе / С. Долгопольский. – СПб., 1998. – 248 с.
87. Достоевский Ф. М. Братья Карамазовы : в 2-х томах /
Ф. М. Достоевский. – М. : ТЕРРА-Книжный клуб, 2007. – Т. 1. – 369 с.
88. Дымерец Р. К вопросу о соотношении понятий «власть» и
«ответственность» в философии Э. Левинаса / Ростислав Дымерец // Вісник
Міжнародного Соломонового університету. – 2002. – № 8. – С. 64–71.
89. Дымерец Р. Концепция творения в философии Э. Левинаса /
Р. Дымерец // Материалы Десятой Ежегодной Международной
Междисциплинарной конференции по иудаике. Ч. 2. – М., 2003. – С. 60–67.
90. Дымерец Р. Философия иудаизма / Р. Дымерец // Юдаїзм :
дослідження історії та віровчення. Матеріали міжнарод. молод. релігієзнавчої
школи з юдаїки [наук. ред. А. М. Басаурі Зюзіна]. – К., 2011. – С. 83–91.
91. Дымерец Р. Холокост и еврейская религиозная философия /
Ростислав Дымерец // Юдаїзм : дослідження історії та віровчення. Матеріали
міжнарод. молод. релігієзнавчої школи з юдаїки [наук. ред. А. М. Басаурі
Зюзіна]. – К., 2011. – С. 92–100.
92. Евстропов М. Н. «Иное, чем бытие» : лицо в метафизике
Эммануэля Левинаса. Часть І : Черты лица / М. Н. Евстропов // Вестник
Томского государственного университета. – 2011. – № 343. – С. 38–44.
195
93. Евстропов М. Н. Онтологическая грамматика Эмманюэля
Левинаса / М. Н. Евстропов // Вестник Томского государственного
университета. – 2009. – № 328. – С. 35–41.
94. Евстропов М. Н. Опыты приближения к «иному» : Батай, Левинас,
Бланшо / М. Н. Евстропов. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 2012. – 346 с.
95. Евстропов М. Н. Эммануэль Левинас : «Лицо» как абсолютное
выражение / М. Н. Евстропов // Извест. Томского политехн. ун-та. – 2010. –
№ 6 (том 317). – С. 101–106.
96. Зайцев И. Н. Идея бога в философии Декарта и Левинаса /
И. Н. Зайцев // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 6 – 2002. –
вып. 4 (№ 30). – С. 53–57.
97. Зайцев И. Н. Концепция Другого в философии Э. Левинаса : Дис.
канд. филос. наук : 09.00.03 / Игорь Николаевич Зайцев. – СПб., 2008. – 145 с.
98. Зайцев И. Н. Уточнение «начала» философии Хайдеггера и
Левинаса / И. Н. Зайцев // Эмманюэль Левинас : путь к другому : сборник
статей и переводов, посвященный 100-летию со дня рождения Э. Левинаса /
С.-Петерб. гос. ун-т ; [ред. : Н. В. Голик и др.]. – СПб. : Изд-во СПбГУ,
2006. – С. 48–66.
99. Закревский В. Э. Проблемное поле «другой» в
экзистенциализме / В. Э. Закревский // Современные исследования
социальных проблем. – 2010. – № 3 (03). – С. 23–28.
100. Звягинцева Е. И. Пределы субъективности : заметки о понятии
другого в философии Э. Левинаса и С. Франка / Е. И. Звягинцева // Ученые
записки казанского университета. – Том 155, кн. 1. – Гуманитарные науки,
2013. – С. 67–74.
101. Зізіулас Й. Буття як спілкування. Дослідження особистісності і
Церкви / Й. Зізіулас ; [пер. з англ. В. Верлоки, М. Козуба]. – К. : Дух і Літера,
2005. – 276 с.
102. Каган М. И. Об анализе взаимосвязи закона и поступка в
иудаизме : Герман Коген. Религия Разума из источников иудаизма.
196
Конспект / М. И. Каган // О ходе истории [Ред.-сост. В. Л. Махлин]. – М. :
Языки славянской культуры, 2004. – С. 89–92.
103. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може
постати як наука / І. Кант; [пер. з нім. В. Терлецького]. – К. : ППС-2002,
2005. – 178 с.
104. Кантемиров Е. В. Новый подход к национализму в философии
М. Хайдеггера и Э. Левинаса / Е. В. Кантемиров // Новые идеи в философии
науки и научном познании. – Екатеринбург, 2002. – С. 214–221.
105. Карачевцева Л. М. Божественна «травма» Нескінченного :
структура картезіанського cogito в трактовці Еманюеля Левінаса /
Л. М. Карачевцева // Мультиверсум. Філософський альманах ; [гол. ред.
В. В. Лях]. – Вип. 10 (118). – К., 2012. – С. 232–237.
106. Карачевцева Л. М. Дискусії про «суб’єкт» і «суб’єктивність» і
філософії ХХ-ХХІ століть / Л. М. Карачевцева // Філософська думка :
Спецвипуск «Християнська теологія і сучасна філософія». – 2013. – Вип. III
(2012). – С. 24–34.
107. Карачевцева Л. М. Діалогічна темпоральність /
Л. М. Карачевцева // Діалог sub specie ethicae / Даренський В. Ю.,
Жулай В. Д., Карачевцева Л. М. та ін. ; [відпов. ред. В. А. Малахов]. – К. :
ПАРАПАН, 2011. – С. 127–184.
108. Карачевцева Л. М. Етика відповідальності Ганса Йонаса та
Еманюеля Левінаса / Л. Карачевцева // Філософська думка. – 2006. – № 4. –
С. 90–111.
109. Карачевцева Л. М. З’ясування поняття розщепленої
суб’єктивності в контексті етичної філософії Еманюеля Левінаса /
Л. М. Карачевцева // Науковий Часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство.
Культурологія. Філософія : зб. наукових праць ; [ред. рада :
В. П. Андрущенко (голова)]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова,
2015. – Вип. 33 (46). – С. 203–209.
197
110. Карачевцева Л. М. Ідея нескінченності : Р. Декарт – Е. Гуссерль –
Е. Левінас / Лариса Карачевцева // IV Харківські студентські філософські
читання : матеріали міжнародної наукової конференції, (Харків, 29–30 берез.
2007 р.). М-во освіти і науки України, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. –
X. : Харк. нац. ун-т. ім. В. Н. Каразіна, 2007. – С. 91–92.
111. Карачевцева Л. М. Подія гіпостазису у філософській думці
Еманюеля Левінаса / Л. М. Карачевцева // Мультиверсум. Філософський
альманах : зб. наук, праць ; [гол. ред. В. В. Лях]. – 2006. – Вип. 56. – С. 15–22.
112. Карачевцева Л. М. Поняття «il y a» у філософії Еманюеля
левінаса / Л. М. Карачевцева // Мультиверсум. Філософський альманах ; [гол.
ред. В. В. Лях]. – Вип. 51. – К., 2005. – С. 148–155.
113. Карачевцева Л. Н. Разум и безумие в структуре картезианского
cogito. Три опыта истолкования «Метафизических размышлений» Рене
Декарта : [Електронний документ]. – Режим доступу : http://sthum.
ru/content/karachevceva-ln-razum-i-bezumie-v-strukture-kartezianskogocogito-
tri-opyta-istolkovaniya.
114. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта / Э. Кассирер. – СПб., 1997. –
447 с.
115. Качур И. Аспекты философии Левинаса : проблематика Другого
и попытка преодоления насилия / И. Качур // Время искать. – 2005. – № 12. –
С. 19–30.
116. Квіт С. Основи герменевтики : навч. посіб / С. Квіт. – К. : КМ
Академія, 2003. – 191 с.
117. Кебуладзе В. Понятие интерсубъективности в феноменологии
Э. Гуссерля / В. Кебуладзе // Дні науки (10-11 квітня 1997 року). Київський
університет імені Тараса Шевченка. Філософський факультет. – К., 1997. –
С. 69–79.
118. Классические библейские комментарии. Книга Бытия. – М. :
Олимп, 2010. – 700 с.
198
119. Клочовський Я. А. Філософія діалогу / Ян А. Клочовський ; [пер.
з пол. К. Рассудіної]. – К. : Дух і Літера, 2013. – 224 с.
120. Ковельман А. Б. Бегство от логоса : к пониманию
раввинистической герменевтики / А. Б. Ковельман, У. Гершович // Новое
литературное обозрение. Том 102. – 2010. – С. 31–54.
121. Ковельман А. Б. Война и мир в Талмуде : событие и его смысл /
А. Б. Ковельман, У. Гершович // Вопросы философии. – 2015.– № 7. – С. 140–149.
122. Ковельман А. Б. Толпа и мудрецы Талмуда // Ковельман А. Б.
Эллинизм и еврейская культура. – М. ; Иерусалим, 2007. – 220 с.
123. Ковельман А. Б. Фармация Талмуда / А. Б. Ковельман,
У. Гершович // Новое литературное обозрение. – 2011. – № 6. – С. 121–140.
124. Ковельман А. Б. Эллинизм и еврейская культура. – М. :
Иерусалим, 2007. – 220 с.
125. Колер Ф. Еврейская этика (в ее постоянном развитии, в
нынешнем состоянии и сопоставлении с современными философскими
системами) / Ф. Колер // Будущность. – СПб., 1903. – № 4. – С. 137–156.
126. Кошарний С. Феноменологічна концепція філософії Е. Гусерля :
критичний аналіз : Монографія / Степан Кошарний. – К. : Український центр
духовної культури, 2005. – 372 с.
127. Кошмило О. К. Бахтин и Левинас : Высказывание. Диалог.
Коммуникация / О. Кошмило // Эмманюэль Левинас : путь к другому :
сборник статей и переводов, посвященный 100-летию со дня рождения
Э. Левинаса / С.-Петерб. гос. ун-т ; [ред. Н. В. Голик и др.]. – СПб. : Изд-во
СПбГУ, 2006. – С. 147–176.
128. Крюков А. Н. Ранний Левинас и феноменологическая традиция /
А. Н. Крюков // Эмманюэль Левинас : путь к другому : сборник статей и
переводов, посвященный 100-летию со дня рождения Э. Левинаса / С.-
Петерб. гос. ун-т ; [ред. Н. В. Голик и др.]. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2006. –
С. 138–147.
199
129. Кузин И. В. Деонтологическая онтология Э. Левинаса /
И. В. Кузин // Эмманюэль Левинас : путь к другому : сборник статей и
переводов, посвященный 100-летию со дня рождения Э. Левинаса / С.-
Петерб. гос. ун-т; [ред. Н. В. Голик и др.]. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2006. –
С. 93–137.
130. Кук А.-И. Философия иудаизма : Избранные статьи / А.-И. Кук ;
[пер. с иврита]. – Иер., 1985. – 100 с.
131. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор ; [пер. Н. В. Исаева,
С. А. Исаев]. – М. : Республика, 1993. – 109 с.
132. Левинас Э. Бог и философия : [фрагмент] // Эмманюэль Левинас :
путь к Другому. Сборник статей и переводов, посвящѐнный 100-летию со дня
рождения Э. Левинаса. – СПб., 2006. – С. 201–230.
133. Левинас Э. Время и другой / Эмманюэль Левинас// Время и
другой. Гуманизм другого человека ; [пер. с франц. А. В. Парибка]. – СПб. :
Высшая религиозно-философская школа, 1998. – С. 21–119.
134. Левинас Э. Гуманизм другого человека / Э. Левинас //
Избранное : Трудная свобода. – М. : Российская политическая энциклопедия,
2004. – С. 591–662.
135. Левинас Э. Заметки о смысле… / Эмманюэль Левинас //
Эмманюэль Левинас : путь к Другому. Сборник статей и переводов,
посвящѐнный 100-летию со дня рождения Э. Левинаса. – СПб., 2006. – С. 18–38.
136. Левинас Э. Избранное : Тотальность и бесконечность /
Эмманюэль Левинас. – М.; СПб. : Университетская книга, 2000. – 416 с.
137. Левинас Э. Избранное : Трудная свобода / Эмманюэль Левинас. –
М. : РОССПЭН, 2004. – 752 с.
138. Левинас Э. От существования к существующему / Левинас Э. //
Избранное. Тотальность и Бесконечное. – М.; СПб. : Университетская книга,
2000. – С. 7–65.
200
139. Левинас Э. Открывая существование с Гуссерлем и
Хайдеггером / Левинас Э. // Избранное : Трудная свобода. – М. : Российская
политическая энциклопедия, 2004. – С. 162–312.
140. Левинас Э. По-другому чем быть, или по ту сторону сущности :
[фрагмент] / Э. Левинас // Эмманюэль Левинас : путь к Другому. Сборник
статей и переводов, посвящѐнный 100-летию со дня рождения Э. Левинаса. –
СПб., 2006. – С. 181–194.
141. Левинас Э. Ракурсы. / Эмманюэль Левинас // Избранное.
Тотальность и Бесконечное. – М., СПб. : Университетская книга, 2000. –
С. 292–349.
142. Левинас Э. Тотальность и Бесконечное // Левинас Э. Избранное.
Тотальность и Бесконечное. – М., СПб. : Университетская книга, 2000. –
С. 66–291.
143. Левинас Э. Трудная свобода. Очерки по иудаизму / Э. Левинас //
Избранное : Трудная свобода ; [пер. с франц]. – М. : РОССПЭН, 2004. –
С. 334–335.
144. Левінас Е. Етика і безконечність. Діалоги з Філіпом Немо /
Еманюель Левінас ; [пер. з франц. О. Білий]. – К. : Порт-Рояль, 2001. – 139 c.
145. Левінас Е. Між нами. Дослідження думки-про-іншого / Еманюель
Левінас ; [пер. з франц. В. Куринського]. – К. : Дух і Літера, 1999. – 291 с.
146. Левінас Е. Філософія, справедливість і любов / Еманюель
Левінас // Між нами : Дослідження. Думки-про-іншого / Е. Левінас ; [пер. з
франц.]. – К. : Дух і Літера : Задруга, 1999. – С. 119–139.
147. Лексикон неперекладностей : Європейський словник філософій.
Т. 1. / [Наук. керівники проекту : Барбара Кассен і Констянтин Сігов]. – К. :
Дух і Літера, 2009. – 576 с.
148. Львов А. Мидраш как ответ библейского мышления на ответ
греческого рационализма / Львов А. // Греки и евреи : диалог в поколениях.
Сборник научных трудов. – Спб. : Б.и., 1999. – С. 155–176.
201
149. Маковецкий Е. А. Социальный метод : Левинас, немного о
любви / Е. А. Маковецкий // Эмманюэль Левинас : путь к другому : сборник
статей и переводов, посвященный 100-летию со дня рождения Э. Левинаса /
С.-Петерб. гос. ун-т ; [ред. Н. В. Голик и др.]. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2006. –
С. 67–76.
150. Малахов В. А. Диалогическая парадигма в еврейской и восточно-
христианской постсекулярной философии (Э. Левинас и Г. С. Батищев) //
Евреи в меняющемся мире : Материалы 4-й междунар. конф. – Рига, 2002. –
С. 59–63.
151. Малахов В. А. Еманюель Левінас : погляд із Києва /
В. А. Малахов // Між нами. Дослідження думки-про-іншого / Еманюель
Левінас ; [пер. з франц. В. Куринського]. – К. : Дух і Літера, 1999. – С. 267–284.
152. Малахов В. А. Етика спілкування : навч. посіб / В. А. Малахов. –
К. : Либідь, 2006. – 400 с.
153. Малахов В. А. Право бути собою / В. А. Малахов. – К. : Дух і
літера, 2008. – 336 с.
154. Малахов В. А. Уязвимость любви / В. А. Малахов. – К. : Дух і
Літера, 2005. – 560 с.
155. Малахов В. Эмманюэль Левинас : дискурс «против света» /
В. А. Малахов // Материалы ХІІІ ежегодной международной
междисциплинарной конференции по иудаике. – М. : Сэфер, 2006. – С. 125–135.
156. Малахов В. Homo obses. Феномен заложничества и человеческая
идентичность / В. А. Малахов // Человеческая целостность и встреча
культур ; [сост. К. Б. Сигов]. – К. : Дух і Літера, 2007. – С. 83–108.
157. Мануссакис Д. П. Бог после метафизики. Богословская эстетика /
Джон Пантелеймон Мануссакис ; [пер. з англ. Д. Морозовой]. – К. : Дух і
Літера. – 2014. – 416 с.
158. Марион Ж.-Л. Идол и дистанция // Символ. – Париж, М. :
Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2009. – № 56. – С. 5–291.
202
159. Марион Ж.-Л. Насыщенный феномен / Жан-Люк Марион //
(Пост)феноменология : новая феноменология во Франции и за ее пределами /
С. Шолохова, А. Ямпольская. – М. : Академический проект, 2014. – C. 63–99.
160. Марион Ж.-Л. О белой теологии Декарта / Ж.-Л. Марион ; [пер. с
франц. и примеч. В. Вдовиной] // Вестник Русской христианской
гуманитарной академии. 2007. Том. 8. Вып. 2. – СПб. : Изд-в РХГА, 2007. –
С. 129–142.
161. Марйон Ж.-Л. Про метафізичну призму Декарта / Ж.-Л. Марйон //
«Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень : Жан-Марі Бейсад,
Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун / укладач Олег Хома ; [пер. і
дослідн. матер. : А. Баумейстер]. – К. : Дух і Літера, 2014. – C. 23–66.
162. Марйон Ж.-Л. Яку метафізику містить метод / Ж.-Л. Марйон //
«Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень : Жан-Марі Бейсад,
Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун / укладач Олег Хома ; [пер. і
дослідн. матер. : А. Баумейстер]. – К. : Дух і Літера, 2014. – C. 67–92.
163. Маритен Ж. Величие и нищета метафизики // Маритен Ж.
Избранное : Величие и нищета метафизики. М. : Российская политическая
энциклопедия, 2004. – С. 107–129.
164. Марсель Г. Homo viator. Пролегомени до метафізики надії /
Г. Марсель ; [пер. В. Шовкуна]. – К. : Пульсари : Академія, 1999. – 320 с.
165. Марсель Г. Про інтелектуальне дослідження (діалог) /
Г. Марсель, П. Рікер // Часопис «Дух і Літера». – 2004. – № 15–16. – С. 21–27.
166. Марчук О. В. Становлення «філософії Іншого» як нового підходу
до розв’язання конфліктів сучасності / О. В. Марчук // Мультиверсум.
Філософський альманах. – К. : Центр духовної культури, 2007. – № 61. –
С. 31–49
167. Марчук О. В. Феноменологічні концепції Іншого в сучасній
філософії : автореф. дис. на здобуття звання канд. філос. наук : 09.00.04 /
О. В. Марчук. – К., 2008.–18 с.
203
168. Мелихов Г. В. Женское как «свое» и «другое» : вариации на темы
философствования Л. Иригарей и Э. Левинаса // Вестник Самарской
гуманитарной академии. Серия : Философия. Филология. – 2008. – № 1. –
С. 138–149.
169. Мелихов Г. В. Открытость Другому : опыт введения в
феноменологическую этику Э. Левинаса (не без помощи Л. Бессона) //
Ученые записки Казан. ун-та. Сер. Гуманитарные науки. 2007. – Т. 149. –
№ 5. – С. 199–210.
170. Мендес-Флор П. Є