ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ : ЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСА

Краткое описание

МОНмолодьспорту України
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЯРЕМЧУК ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 16:659.1:81.42

ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ

09.00.06 – логіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філософських наук

Науковий керівник
Хоменко Ірина Вікторівна
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-методологічна основа та джерельна база логічного аналізу рекламного дискурсу……………………………………………………………….10

1.1. Визначення поняття реклами. Бінарність рекламного дискурсу……10
1.2. Реклама як аргументація: проблеми багатоплановості визначення……………………………………………………………………30
1.3. Реклама як предмет логічного аналізу: симбіоз підходів……………49
Висновки до розділу 1……………………………………………………….62

Розділ 2. Рівні логічного аналізу рекламного дискурсу…………………………64

2.1. Логічний аналіз імен/понять в рекламному дискурсі………………..64
2.2. Логічний аналіз суджень/висловлювань у рекламі…………………..88
2.3. Логічний аналіз міркувань в рекламному дискурсі………………...107
Висновки до розділу 2……………………………………………………...122

Розділ 3. Особливості логічного аналізу рекламного дискурсу як аргументативного процесу……………………………………………………….125

3.1. Особливості реклами як аргументації……………………………….125
3.2. Реклама і брехня: співвідношення понять…………………………..142
3.3. Правила та помилки в рекламному дискурсі з точки зору сучасної теорії аргументації………………………………………………………………...156
Висновки до розділу 3……………………………………………………..180

Висновки…………………………………………………………………………...183
Список використаних джерел……………………………………………………188

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Актуальність проблеми дослідження рекламного дискурсу засобами та методами логіки обумовлена принаймні двома причинами.
По-перше, сьогодні реклама є невід’ємною частиною суспільного життя. Поряд із «класичною рекламою» (теле-, радіо-, та друкована реклама) з’являються нові види (контекстна реклама, банерна реклама, реклама в громадських місцях, мобільний маркетинг тощо). Кількість рекламних повідомлень, які людина отримує щодня, невпинно зростає. Але не зважаючи на таку поширеність та впливовість реклами в суспільному житті, цілісного аналізу її з точки зору логіки не проводилося.
По-друге, кінець ХХ - початок ХХІ століття – час переорієнтації філософії. Зміни у суспільному житті висувають нові завдання для філософів. Зокрема, сьогочасне суспільство характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій та зростанням цінності інформації. Однак розуміння не встигає за знанням, процеси накопичення інформації випереджають процеси її осмислення та упорядкування. З іншого боку, спостерігається збільшення потоку інформації, посилення ролі інформаційних війн та різноманітних інтелектуальних маніпуляцій суспільством. Ці та інші фактори призвели до активного розвитку практичної філософії, а саме – до дослідження комунікативної дії.
Поряд з «прагматичним переворотом» у філософії, сьогодні робиться спроба відійти від парадигми «чистої логіки» і звернутися до логічної проблематики, яка пов’язана з питаннями, що постають перед людиною в реальних процесах мислення і комунікації. Одним із найпоширеніших комунікативних процесів, в якому бере участь людина майже щодня, є реклама.
Реклама не лише впливає на емоції, але й визначає структури та схеми міркувань. Саме тому її можна дослідити з точки зору науки логіки. А враховуючи інформаційно-комунікативну спрямованість та діалогічний характер рекламного дискурсу, він може бути досліджений як особливий вид аргументації.
Тема дослідження рекламного дискурсу засобами та методами логіки є особливо актуальною для України, де ринок реклами є набагато молодшим, ніж в багатьох інших країнах, в першу чергу США та країнах Європи, але при цьому він є більш динамічним та агресивним по відношенню до споживача. В Україні майже відсутні критерії оцінки та регламентації інформації, що подається в рекламі. Як результат, приклади зловживання зі сторони рекламістів є дуже поширеними, причому більшість з них пов’язані з порушенням правил логіки та дисциплін логічного циклу, зокрема теорії аргументації.
Аналіз рекламного дискурсу засобами та методами логіки може допомогти краще зрозуміти такий складний соціальний феномен як реклама та його вплив на сьогочасне суспільство. Крім того, подібний аналіз буде корисним як для самої індустрії реклами, так і для науки логіки. Дослідження може допомогти краще зрозуміти принципи дії реклами на споживача, що у свою чергу допоможе у визначенні принципів та критеріїв регламентації роботи рекламістів. Окрім цього, подібний аналіз може стати основою для майбутніх досліджень в галузі застосування логічних знань на практиці. Результати логічного аналізу рекламного дискурсу можуть стати частиною навчального курсу з логіки та дисциплін логічного циклу і сприяти розвитку критичного мислення у людей.
Стан наукової розробленості проблематики. Сьогодні не можна поскаржитись на відсутність чи одноманітність літератури з рекламної проблематики. Феномен реклами досліджують такі науки як психологія, соціологія, маркетинг, лінгвістика та інші. Окрім цього, поширеною серед дослідників є тема теорії аргументації.
Серед провідних рекламістів, які досліджували феномен реклами, можна виокремити: У. Аренса (W. Arens), К. Бове (С. Bovee), А. Дейяна (А. Dejyan), Д. Огілві (D. Ogilvy), Р. Рівза (R. Reeves), К. Ротцолла (K. Rotzoll), Ч. Сендіджа (C. Sandage), В. Фрайбургера (V. Fryburger) та багато інших.
Дослідниками реклами на пострадянському просторі є Г. Почепцов, І. Рожков, В. Учьонова, Л. Хромов та інші.
Реклама також є предметом дослідження науковців, які працюють в галузі риторики та семіотики. Це, зокрема, Р. Барт (R. Barthes), У. Еко (U. Eco) та інші.
Серед розробників сучасної теорії аргументації, перш за все, слід виокремити Дж. Адлера (J. Adler), Е. Блейра (A. Blair), Д. Валтона (D. Walton), Р. Гроотендорста (R. Grootendorst), Р. Джонсона (R. Johnson), Ф. ван Еємерена (F. van Eemeren), Е. Ірвіна (A. Irvin), Е. Краббе (E. Krabbe), Х. Перельмана (Ch. Perelman), Р. Пінто (R. Pinto), Н. Решера (N. Rescher), С. Тулміна (S. Toulmin), Дж. Фрімана (J. Freeman), Ф. Хенкеманса (F. Henkemans) та інших.
На пострадянському просторі дослідженням теорії аргументації займаються: О. Алєксєєв, В. Брюшинкін, І. Герасимова, Г. Гриненко, І. Гріфцова, Д. Зайцев, О. Івін, А. Конверський, А. Мігунов, І. Мікіртумов, М. Новосьолов, Г. Рузавін, Г. Соріна, І. Хоменко та інші.
Проте незважаючи на таку велику кількість робіт, питання логічного аналізу рекламного дискурсу залишається мало дослідженим. Здебільшого це роботи дослідників в області логічного аналізу мови (Н. Арутюнова, А. Баранов, Р. Блакар, Д. Болінджер (D. Bolinger), В. Кодухов, Є. Падучева, П. Паршин, В. Сєргєєв та інші) і поодинокі статті та розділи в монографіях на тему аргументації в рекламі.
Зростання впливу реклами в нашому житті та, поряд з цим, нерозробленість питання логічного аналізу рекламного дискурсу робить цю тему актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» і науково-дослідної теми філософського факультету 11БФ04101 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення логічних засад аналізу рекламного дискурсу.
Досягнення мети обумовлене необхідністю вирішення низки дослідницьких завдань:
- витлумачити поняття рекламного дискурсу як предмету логічного аналізу;
- виявити суттєві характеристики рекламного дискурсу на рівні імен/ понять;
- з’ясувати особливості логічного аналізу рекламного дискурсу на рівні суджень/висловлювань;
- визначити особливості застосування логічних засобів та методів для аналізу рекламного дискурсу на рівні міркувань;
- розкрити зміст та сутність рекламного дискурсу як аргументативного процесу;
- виявити головні прийоми переконання у рекламному дискурсі на підставі систематизації правил та помилок, які виокремлюють у сучасній теорії аргументації.
Об’єкт дослідження – рекламний дискурс комерційної реклами.
Предмет дослідження – логічні засоби і методи аналізу рекламного дискурсу.
Методи дослідження. Під час написання дисертаційної роботи застосовувались як загальнонаукові методи, так і спеціальні методи логіки. Різноманітність використання методів зумовлена тим, що дослідження рекламного дискурсу проводилося на двох рівнях: як певної сталої конструкції та як аргументативного процесу. З метою виявлення теоретико-методологічної та джерельної бази дослідження використовувався історичний метод. Під час аналізу рекламного дискурсу на рівні суджень/висловлювань, а також міркувань використовувався метод формалізації. Для встановлення особливостей рекламного дискурсу як аргументативного процесу застосовувались такі загальнонаукові методи як аналіз, синтез та порівняння.
Для досягнення цілісності та послідовності дослідження використовувався системний підхід.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці підходу до логічного аналізу рекламного дискурсу як сталої конструкції та як певного аргументативного процесу, що дозволяє виявити його суттєві характеристики та надати оцінку з використанням логічних методів та засобів.
Наукова новизна дисертаційної роботи розкривається у таких теоретичних положеннях:
Уперше в Україні:
- обґрунтовано, що на відміну від філософії, яка досліджує рекламу як особливе суспільно-культурне явище, психології, яка бере до уваги емоційні моменти впливу реклами на споживачів, логіка дає можливість аналізу рекламного дискурсу: по-перше, як певної сталої конструкції на трьох рівнях (імен/понять, суджень/висловлювань, та міркувань); по-друге, як аргументативного процесу;
Набуло подальшого розвитку:
- під час дослідження рекламного дискурсу на рівні імен/понять встановлено, що для нього суттєвим є: зловживання неясними і неточними іменами, порушення принципу однозначності теорії іменування, що тягне за собою помилку «еквівокація», підміна суттєвих ознак на необхідні у змісті понять, некоректне застосування відносних понять, порушення правил визначень та поділу понять;
- на підставі логічного аналізу рекламного дискурсу на рівні суджень/ висловлювань встановлено, що у ньому здебільшого застосовуються імперативи, дескриптивні та модальні висловлювання, які подаються переважно в скороченому вигляді завдяки використанню імлікацій та пресупозицій. У результаті питання в рекламі виконують роль прихованих дескриптивних висловлювань, а дескриптивні висловлювання у повному вигляді виявляються модальними висловлюваннями (найчастіше алетичними та епістемічними) або імперативами;
- обґрунтовано, що логічний аналіз рекламного дискурсу потрібно одночасно проводити на рівні практичних та теоретичних міркувань; виявлено, що особливістю застосування теоретичних міркувань у рекламному дискурсі є: використання переважно схем умовно-категоричних та розділово-категоричних міркувань, засновки та висновки яких є правдоподібними висловлюваннями, поширене використання неповної індукції з помилкою «поспішне узагальнення», вживання аналогії з метою не уподібнити товари, а навпаки – максимально розвести схожі предмети, показавши перевагу одного з них;
Додатково обґрунтовано:
- поняття структури аргументації: обґрунтовано та проілюстровано на прикладах, що у рекламному дискурсі наявні такі структури аргументації, як підрядна, сурядна та множинна. При цьому вибір однієї з них не впливає на підвищення рівня переконливості реклами;
- поняття аргументативної брехні: обґрунтовано, що рекламний дискурс є прикладом аргументативної брехні, яка має діалогічний характер та переважно репрезентується в рекламному дискурсі за допомогою правди та напівправди;
- виявлено головні прийоми переконання в рекламі, серед яких: зловживання неясністю, хибна аналогія, хибна дилема, брехливий аргумент, суб’єктивний аргумент, аргумент до авторитету, скромності, освіченості, публіки, звернення до думки більшості, аргумент до людини, необґрунтований аргумент, фіктивний супротивник та випередження основи. При цьому один і той самий прийом можна витлумачити по-різному залежно від рівня аналізу.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у виявленні логічних методів та засобів аналізу рекламного дискурсу.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у визначенні головних характеристик рекламного дискурсу, з’ясуванні критеріїв його оцінки. Результати дослідження можуть бути застосовані до аналізу конкретних повідомлень реклами та слугувати основою для розробки чітких критеріїв оцінки та регламентування рекламної діяльності. Окрім цього, результати дослідження можуть бути використані в навчальних курсах з логіки та дисциплін логічного курсу, а також реклами.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою дисертанта. Висновки, положення наукової новизни зроблені дисертантом на основі власних результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дослідження. Проміжні результати досліджень оприлюднені на міжнародних наукових конференціях «Дні науки філософського факультету» (Київ, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011) та «Сучасна логіка: проблеми теорії, історії та застосування в науці» (Санкт-Петербург, 2008), а також на зустрічі підприємців «Соціальна цінність реклами» організації Hub Kyiv (Київ, 2010).
Публікації. За темою дисертації вийшли друком 8 публікацій: три наукових статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та п’ять тез доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації обумовлені специфікою предмету дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 205 сторінок; список використаних джерел налічує 188 найменувань на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Реклама – це особливий вид комунікації, функція якого інформувати про певний продукт чи послугу та переконувати в потрібності його придбання. Специфічність завдань і умов функціонування реклами визначають її основні характеристики.
Рекламу можна розглядати як специфічний вид дискурсу, тобто як зв’язний текст, що розглядається як цілеспрямована соціальна дія, це текст, що невід’ємний від контексту та людей, що його проголошують. Для рекламного дискурсу характерною є гра, в якій діють власні закони. Головною характеристикою рекламного дискурсу є бінарність, що проявляється в поєднанні вербального та невербального, явного та неявного, загальновідомих фактів та нової інформації, раціонального та логічного, вплив на емоції та визначення структур та схем міркувань споживачів – усе це робить рекламний дискурс унікальним предметом для дослідження, у тому числі засобами і методами логіки.
На відміну від філософії, яка досліджує рекламу як особливе суспільно-культурне явище, психології, яка бере до уваги емоційні моменти впливу реклами на споживачів, логіка дає можливість аналізу рекламного дискурсу: по-перше, як певної сталої конструкції на трьох рівнях (імен/понять, суджень/висловлювань, та міркувань); по-друге, як аргументативного процесу. Більше того, логічний підхід не виключає, а навпаки, враховує результати дослідження інших дисциплін. Сукупність підходів різних наук під верховенством логіки і склали методологічну основу дисертаційного дослідження.

У ході логічного аналізу рекламного дискурсу на трьох рівнях (імен/понять, суджень/висловлювань та міркувань) було виявлено низку особливостей. Зокрема, на рівні імен/понять для рекламного дискурсу характерним є: зловживання неясними і неточними поняттями, порушення принципу однозначності теорії іменування, що тягне за собою помилку «еквівокація», підміна суттєвих ознак на необхідні у змісті понять, некоректне застосування відносних понять. Поширеними також є порушення операцій над поняттями, зокрема: використання незрозумілих слів у явних визначеннях, порівняння непорівнянних понять, поділ із зайвими членами поділу, стрибок у поділі та підміна основ поділу.

Логічний аналіз рекламного дискурсу на вірні суджень/висловлювань, встановив, що в рекламі представлені імперативи, дескриптивні та модальні висловлювання, причому одне й те саме висловлювання можна класифікувати по-різному. Це пов’язано з особливістю функціонування рекламного дискурсу - подавати інформацію у скороченому вигляді, - внаслідок чого складні висловлювання подаються у формі простих. Проте на якість інформації, що міститься в рекламі, це не впливає, споживачі «зчитують» її миттєво. Це досягається завдяки використанню пресупозицій та імплікатур. Для того, щоб імплікатури «зчитувалися» споживачами, в якості пресупозицій використовуються загальні місця та загальні положення. У той час як загальні місця є шаблонами, труїзмами, банальними істинами, які примітивізують рекламу, роблять її неякісною і тому їх варто уникати, загальні положення є певним спільним досвідом суспільства, об’єктивованим знанням, зрозумілим кожному, тому виступають основою для виводу нового знання та розуміння імплікатур. Загальні положення дозволяють зробити комунікацію максимально інтерсуб’єктивною, більш «рідною» для аудиторії.
Використання імплукатур і пресупозицій та представлення інформації в скороченому вигляді призводить до того, що в рекламному дискурсі питання виконують роль прихованих дескриптивних висловлювань, а дескриптивні висловлювання у повному вигляді виявляються модальними висловлюваннями (найчастіше алетичними та епістемічними) або імперативами.

Також було обґрунтовано, що логічний аналіз рекламного дискурсу можна проводити одночасно на рівні практичних та теоретичних міркувань. З точки зору практичної логіки, міркування реклами є правильними та цілком виправданими, адже кінцева мета практичних міркувань – це дія. Тому навіть використання софізмів для практичних міркувань не є помилкою. Проте, щоб будувати переконливі міркування з використанням софізмів, рекламіст має бути строго логічним. Таким чином, аналіз міркувань рекламного дискурсу як теоретичних є актуальним.
Логічний аналіз теоретичних міркувань показав, що в рекламному дискурсі представлені дедуктивні та правдоподібні міркування (індуктивні та міркування за аналогією). Усі вони набувають особливих характеристик. Зокрема в рекламі використовуються переважно правильні схеми дедуктивних міркувань (найпоширеніші з яких схеми умовно-категоричних та розділово-категоричних міркувань), проте засновки та висновки цих міркувань є правдоподібними висловлюваннями. Серед правдоподібних міркувань найбільш поширеними в рекламному дискурсі є неповна індукція та аналогія властивостей. Для реклами характерним є використання неповної індукції з помилкою «поспішне узагальнення», внаслідок чого робиться висновок про корисність товару на основі корисності лише одного з його складників. А міркування за аналогією в рекламному дискурсі часто вживаються з метою не уподібнити товари, а навпаки – максимально розвести схожі предмети, показавши перевагу одного з них.

Завдяки наявності таких ознак, як: діалогічність, використання прийомів переконання, наявність структури «теза - аргумент», рекламний дискурс може бути проаналізований як аргументативний процес, у тому числі з точки зору форми, схеми та структури аргументації.
Форма виступає критерієм для оцінки правильності аргументації і співпадає з формою міркувань. Структура фіксує зовнішній каркас складної аргументації та дозволяє аналізувати особливості будови та співвідношення тези та аргументів, що висуваються на її підтримку. А під схемою в рамках дослідження розумілися типові для людей приклади та прийоми аргументації.
Виявлено, що в рекламному дискурсі наявні такі структури аргументації, як підрядна, сурядна та множинна. При цьому вибір однієї з них, так само як і вибір аргументів (доводи, що контролюються, аргументи, що верифікуються, та доводи, що приймаються на віру) не впливають на підвищення рівня переконливості реклами.

Особливістю рекламного дискурсу як аргументативного процесу є його діалогічний характер. У ньому чітко вираженими є пропонент (рекламодавець) та аудиторія (споживачі). Тоді як роль опонента виконують як рекламодавець, так і самі споживачі. Проте відношення між ними є несиметричними, звідси закиди рекламі в брехні та маніпулюванні споживачами.
У дисертаційній роботі доводиться, що рекламний дискурс є прикладом аргументативної брехні, яка носить діалогічний характер та переважно репрезентується за допомогою правди і напівправди. Причиною обману є рекламодавці та самі споживачі. Останні не критично ставляться до інформації, що до них надходить. Поряд з цим рекламодавці часто подають інформацію таким чином, що провокує споживача на хибні висновки. Внаслідок цього важливим аспектом логічного аналізу рекламного дискурсу є визначення основних прийомів переконання, що застосовуються в рекламі.

Відповідно до правил та помилок в сучасній теорії аргументації визначаються найпоширеніші прийоми переконання в рекламному дискурсі. Аналіз показав, що деякі прийоми взагалі не є релевантними для дискурсу комерційної реклами. Це зокрема аргумент до жалю, до палки, перенесення тягаря доведення на опонента тощо. Разом з тим більшість прийомів аргументації мають місце в рекламному дискурсі. Наприклад, дуже поширеними є зловживання неясністю, хибна аналогія, хиба дилема, брехливий аргумент, суб’єктивний аргумент, аргумент до авторитету, освіченості, скромності, думки більшості та аргумент до публіки. Причому складність та багаторівневість рекламного дискурсу дозволяють аналізувати одні й ті самі прийоми по-різному в залежності від рівня дослідження.
Аналіз рекламного дискурсу засобами та методами логіки може допомогти краще зрозуміти такий складний соціальний феномен як реклама та його вплив на сьогочасне суспільство. Крім того, подібний аналіз буде корисним як для самої індустрії реклами, так і для науки логіки. Дослідження може допомогти краще зрозуміти принципи дії реклами на споживача, що у свою чергу допоможе у визначенні принципів та критеріїв регламентації роботи рекламістів. Окрім цього, подібний аналіз може стати основою для майбутніх досліджень в галузі застосування логічних знань на практиці. Результати логічного аналізу рекламного дискурсу можуть стати частиною навчального курсу з логіки та дисциплін логічного циклу і сприяти розвитку критичного мислення у людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамович С.Д. Риторика загальна та судова: Навч. посібник / Абрамович С.Д., Молдован В.В., Чикарькова М.Ю. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
2. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение / А.П. Алексеев. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 150 с.
3. Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь [гл. ред. В.Н. Ярцева]. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 136 – 137.
4. Арутюнова Н.Д. Лингвистические проблемы референции / Н.Д. Арутюнова // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Радуга, 1982. – Вып. 13. – С. 5 – 40.
5. Арутюнова Н.Д. «Полагать» и «видеть» (к проблеме смешанных пропозиционных установок) / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Проблема интенсиональных и прагматических контекстов. – М.: Наука, 1989. – С. 7 – 30.
6. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логическо-семантические проблемы / Н.Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1976. – 384 с.
7. Асмус В.Ф. Логика / В.Ф. Асмус. – М., 1947. – 386 с.
8. Бакрадзе К. Логика / К. Бакрадзе. – Тбилиси, 1951. – 457 с.
9. Банк / Словник іншомовних слів [уклад.: С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута.] – К.: Наукова думка, 2000. – С. 327.
10. Баранов А.Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание) / А.Н. Баранов. – М., 1990. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «лекторское мастерство»; № 9).
11. Баранов А.Н. Путеводитель по дискурсивным словам русского языка / Баранов А.Н., Плунгян В.А, Рахилина Е.В., Кодзасов С.В. – М. Помовский и партнеры, 1993. - 207 с.
12. Барт Р. Риторика образа / Р. Барт [пер. с фр., вступ. ст. и коммент. Г.К. Косикова.] // Избранные работы. Семиотика. Поэтика.– М.: Прогресс, 1989. – С. 297 – 318.
13. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико-эмпирическое исследование языка и его использование в социальном контексте) / Р.М. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы [сост. В.М. Сергеева и П.Б. Паршина; общ. ред. В.В.Петрова.] – М.: Прогресс, 1987. – С. 88 – 125.
14. Боброва Л.А. Рекламоподобная аргументация/ Л.А. Боброва // Мысль и искусство аргументации. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 381 – 387.
15. Бове К. Современная реклама / Бове К., Аренс У. [пер. с англ.] – Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. – 704 с.
16. Богачов А.Л. Філософська герменевтика: Навчальний посібник / А.Л. Богачов. – К.: КУРС, 2006. – 405 с.
17. Бодрийяр Ж. Система вещей / Ж. Бодрийяр [пер. с франц. С. Зенкина.] – М.: Рудомино, 1995. – 224 с.
18. Болинджер Д. Истина – проблема лингвистическая / Д. Болинджер //Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы [сост. В.М. Сергеева и П.Б. Паршина; общ. ред. В.В.Петрова.] – М.: Прогресс, 1987. – С. 23 – 43.
19. Бочаров В.А. Основы логики: Учебник / Бочаров В.А. Маркин В.И. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 296 с.
20. Брутян А.Г. Политическая аргументация: Автореферат дис… канд. полит. наук: 23.00.01 / А.Г. Брутян; Ереванский гос. ун-т. – Ереван, 2001. – 21 с.
21. Брутян Г.А. Аргументация / Г.А. Брутян // Вопросы философии. – М., 1982. - № 11. – С. 43 – 52.
22. Брюшинкин В.Н. Критическое мышление и аргументация / В.Н. Брюшинкин // Критическое мышление, логика, аргументация [под ред. В.Н. Брюшинкина, В.И. Маркина.]. – Калининград: Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 2003. – С. 29 – 34.
23. Брюшинкин В.Н. Обобщенная системная модель аргументации [Текст] / В.Н. Брюшинкин // Аргументация и интерпретация. Исследования по логике, истории философии и социальной философии. - Калининград, 2006. – С. 11 –17. – (Аргументация и логика).
24. Брюшинкин В.Н. Системная модель аргументации как основа методологии компаративистских исследований / В.Н. Брюшинкин // Модели мира: исслед. по логике, аргументации и истории философии. — Калининград: Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 2004. – С. 66 – 85.
25. Вайнрих Х. Лингвистика лжи / Х. Вайнрих // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы [cост. В.М. Сергеева и П.Б. Паршина; общ. ред. В.В.Петрова.] – М.: Прогресс, 1987. – С. 44 – 87.
26. Введенский А.И. Логика как часть теории познания: научное издание / А.И. Введенский [2-е изд.] – СПб.: Склад у М.М. Стасюлевича, 1912. – 510 с.
27. Власов Д.В. Понятие как форма мысли и проблема онтологического статуса признаков / Д.В. Власов // Философия и общество. – 2009. - № 2. – С. 156 –170.
28. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ / Е.К. Войшвилло. – М.: Изд-во МГУ. – 1989 – 239 с.
29. Войшвилло Е.К. Логика: Учеб. для студ. высших учеб. заведений / Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. – М.: Изд-во «ВЛАДОС-ПРЕСС», 2001. – 528 с.
30. Вригт Г.Х. фон, Логика и философия в ХХ веке / Г.Х. фон Вригт // Вопросы философии. 1992. № 8-10. – С. 80 – 91.
31. Высказывание / Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник.- М.: Наука, 1975. – С. 104 – 106.
32. Герасимова И.А. Имя, образ, понятие / И.А. Герасимова // Мысль и искусство аргументации. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 113 – 144.
33. Герасимова И.А. Предисловие / И.А. Герасимова // Теория и практика аргументации. – М., 2001. – С. 3 – 6.
34. Герасимова И.А. Феномен аргументации / И.А. Герасимова // Эпистемология и философия науки. – М: Канон +, 2009. - Т. 21. - №3. – С. 5 – 13.
35. Герасимова И.А. Искусство убеждения в традициях логической науки Герасимова И.А., Новоселов М.М. // Мысль и искусство аргументации. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 9 – 43.
36. Геращенко Л. Мифология рекламы / Л. Геращенко. – М.: Диаграмма, 2006. – 464 c.
37. Гетманова А.Д. Учебник по логике / А.Д. Гетманова [2-е изд.] – М.: ВЛАДОС, 1995. – 303 с.
38. Голубев В.Ю. Письма в редакцию в английской газете: анализ аргументации [Електронний ресурс] / Голубев В.Ю., Гудкова К.В. // ARGUMENTATION, INTERPRETATION, RHETORIC. – Online Journal. – 2002. – Issue 1. – Режим доступу до статті: http://argumentation.ru.
39. Гольман И.А. Практика рекламы: Десять уроков для советского бизнесмена / Гольман И.А., Добробабенко Н.С. – Новосибирск: Новосиб. филиал СП "Интербук", 1991. – 142 с.
40. Гончаров А.Ю. Логіка і теорія аргументації: формальний і неформальний підходи: автореферат дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / А.Ю. Гончаров; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди, НАН України. – К., 2003. – 16 с.
41. Горский Д. П. Вопросы абстракции и образования понятий / Горский Д.П. [oтв. ред. С. А. Яновская.] – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 353 с.
42. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1985. – Вып. 16. – С. 217 – 237.
43. Гриненко Г.В. Аргументация: опыт герменевтического анализа / Г.В. Гриненко // Мысль: Аргументация: Сб. Статей. – СПб.: Издательство СПб Университета, 2006. – (Ежегодник С.-Петербургского философского общества. Вып.6). – С. 48 – 63.
44. Гриненко Г.В. Аргументация и коммуникация / Г.В. Гриненко // Мысль и искусство аргументации. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 58 – 89.
45. Данченок Л.А. Маркетинг: учебное пособие, руководство по изучению дисциплины, практикум, учебная программа / Данченок Л.А. – М.: МЭСИ, 2005. – 300 с.
46. Демьянков В.З. Англо-русские термины по прикладной лингвистике и автоматической переработке текста. Методы анализа текста / В.З. Демьянков // Тетради новых терминов. – М.: ВЦП, 1982. – № 39. – Выпуск 2. – 288 с.
47. Демьянков В.З. Логические аспекты семантического исследования предложения [Електронний ресурс] / В.З. Демьянков. – Сайт профессора, доктора филологических наук, заместителя директора Института языкознания РАН В.З. Демьянкова. – Научно-исследовательский вычислительный центр МГУ им. М.В. Ломоносова. – Режим доступу до статті: http://www.infolex.ru/P017.html.
48. Демьянков В.З. Текст и дискурс как термины и как слова обыденного языка // IV Международная научная конференция «Язык, культура, общество» . Москва, 27–30 сентября 2007 г.: Пленарные доклады. М.: Московский институт иностранных языков; Российская академия лингвистических наук; Институт языкознания РАН; Научный журнал «Вопросы филологии», 2007. – С.86 – 95.
49. Еемерен Ф.Х. ван, Современное состояние теории аргументации / Ф.Х. ван Еемерен [пер. с англ.] // Важнейшие концепции теории аргументации. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2006. – С.14 – 33.
50. Завьялова Д. Блуждающе сюжеты [Електронний ресурс] / Д. Завьялова // Циркуль. – 2008. – № 43. – Режим доступу до статті: http://cirkul.info/article/bluzhdayushchie-syuzhety.
51. Зайцев Д.В. Логика и аргументация [Електронний ресурс] // Всероссийский научный семинар «Модели рассуждений – 1: логика и аргументация». – Калининград/Светлогорск, 3 – 5 октября 2006 г. – Режим доступу до статті: http://www.ratio.albertina.ru.
52. Зайцев Д.В. Философская логика и аргументация / Д.В. Зайцев // Полигнозис. – 2009. - №1 (34). – С. 3 – 11.
53. Зайцев Д.В. Moroz и солнце. Интерсубъективность в аргументации / Зайцев Д.В., Зайцева Н.В. // Мысль: Аргументация: Сб. Статей. – СПб.: Издательство СПб Университета, 2006. - (Ежегодник С.-Петербургского философского общества. Вып.6). – С. 110 – 120.
54. Закон України «Про рекламу» // Відомості ВРУ. – 2004 – № 8 – C. 62.
55. Зигварт Х. Логика. Том 1. Учение о суждении, понятии и выводе / Х. Зигварт [пер. с нем. И.А. Давыдова.] – М.: Издательский дом «Территория будущего», 2008 (Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»). – 464 с.
56. Ивин А.А. Логика: Учебное пособие / А.А. Ивин. – М.: Знание, 1997. – 240 с.
57. Ивин А.А. Логика. Учебник для гуманитарных факультетов / А.А. Ивин. - М.: Фаир-пресс, 2002. – 239 с.
58. Ивин А.А. Логика. Учебник для гуманитарных вузов / А.А. Ивин. – М.: "ФАИР-ПРЕСС", 1999. – 320 с.
59. Ивин А.А. Основы теории аргументации: Учебник / А.А. Ивин. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 352 с.
60. Ивлев Ю.В. Логика. Учебник для вузов [2-е изд., перераб. и доп.] / Ю. В. Ивлев. – М.: Логос, 1999 – 270 с.
61. Ивлев Ю.В. Логика для юристов: учебник для вузов [2-е изд., перераб. и доп.] / Ю.В. Ивлев. – М.: Дело, 2001. – 336 с.
62. Ивлев Ю.В. Логика / Ю.В. Ивлев. – М.: МГУ, 1992. – 270 с.
63. Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений (формализация психологических понятий): автореферат дис… д-ра филос. наук: 09.00.07 / А.Т. Ишмуратов; АН УССР. Ин-ут философии. – К.: 1987. – 32 с.
64. Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений: формализация психологических понятий / А.Т. Ишмуратов. – К. Наукова думка, 1987 – 137 с.
65. Каверин Б.И. Логика и теория аргументации: Учебное пособие для вузов / Каверин Б.И., Демидов И.В. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2005. – 286 с.
66. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / С.Г. Кара-Мурза. – М.: Изд-во «Эксмо», 2006. – 864 с.
67. Карнап Р. Значение и необходимость. Исследование по семантике и модальной логике / Р. Карнап [пер. Н.В. Воробьева; общ. ред. проф. Д.А. Бочвара.] – М.: Изд-во иностранной литературы, 1959. – 384 с.
68. Кащей Н.А. Теория аргументации и риторика [Електронний ресурс] / Н.А. Кащей // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 20 – 22 июня 2002 г. – СПб., 2002. – Режим доступу до статті: http://argumentation.ru/2002_1/papers/1_2002p8.html#10.
69. Кибрик А. Дискурс [Електронний ресурс] / Кибрик А., Паршин П. // Энциклопедия Кругосвет. – Режим доступу до статті: http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/DISKURS.html?page=0,0.
70. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1982. – 262 с.
71. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика (Серия «Новый лингвистический учебник») / И.М. Кобозева. - М., 2004. – 352 с.
72. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник / А.Є. Конверський. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 535 с.
73. Конверский А.Е. Логика традиционная и современная. Учебное пособие / А.Е. Конверский. – М.: Идея-Пресс, 2010. – 380 с.
74. Коротун О.О. Логічність та раціональність реклами / О.О. Коротун // Філософські проблеми гуманітарних наук. Альманах. – К., 2010. – № 17. – С. 209 – 214.
75. Коротун О.О. Логічний аналіз рекламного дискурсу: симбіоз підходів / О.О. Коротун // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Філософія. Політологія. – К., 2011. – № 101. – С. 23 – 26.
76. Коротун О.О. Проблеми та перспективи логічного аналізу реклами / О.О. Коротун // Філософські проблеми гуманітарних наук. Альманах. – К., 2007. – № 12-13. – С. 147 – 151.
77. Копнин П.В. Формы мышления и их взаимосвязь / П.В. Копнин // Вопросы философии. – М., 1956. - №3. – С. 44 – 58.
78. Котельникова Л.А. Системный подход к процессу убеждения и аргументации / Котельникова Л.А., Рузавин Г.И. // Теория и практика аргументации. – М.: 2001. – 184 с. – С. 7 – 28.
79. Красавин В.П. Выбор аргумента: его внутренние и внешние детерминанты / В.П. Красавин // Философские проблемы аргументации: сб.ст. [Редкол.: Г.А. Брутян, И.С. Нарский и др.] – Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1986. – С.49 – 57.
80. Краско Т.И. Психология рекламы / Т.И. Краско. – Х.: Студцентр, 2004. – 216 с.
81. Кромптон А. Мастерская рекламного текста / А. Кромптон [пер. с англ.] – Тольятти: Довгань, 1995. – 256 с.
82. Кронгауз М.А. Семантика / М.А. Кронгауз. – М.: РГГУ, 2001. – 400 с.
83. Лисанюк Е.Н. Аргументация в нормативных контекстах: подходы и проблемы / Е.Н. Лисанюк // Коммуникация и образование. Сборник статей [ под ред. С.И. Дудника.] – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2004. – С. 216 – 233.
84. Лисиця Н. Вплив суспільства на сучасну рекламу / Н. Лисиця // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 1999. – № 2. – С. 136 – 141.
85. Лисиця Н. Реклама як соціальний інститут / Н. Лисиця // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К.,1998. – №3. – С. 125 – 130.
86. Лисовский С.Ф. Политическая реклама / С.Ф. Лисовский. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000. – 256 с.
87. Логика и проблема рациональности / [Попович М.В., Омельянчик В.И., Ишмуратов А.Т. и др.]; АН Украины. Ин-т философии; [Отв. ред. М.В.Попович]. – К.: Наукова думка, 1993. – 192 с.
88. Макаров М.Л. Основы теории дискурса / М.Л. Макаров. – М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с.
89. Мацько Л.І. Риторика / Мацько Л.І., Мацько О.М. – К., 2003. – 311 с.
90. Международный кодекс рекламной деятельности [Електронний ресурс] – www.gorod-reklambl.ru. - Режим доступу до статті: http://www.gorod-reklambl.ru.
91. Микиртумов И.Б. Рациональная аргументация и чуждый ей дискурс (на материале публикаций глянцевого журнала «Караван историй») / И.Б. Микиртумов // Мысль: Аргументация: Сб. статей [под ред. А. И. Мигунова, Е. Н. Лисанюк.] – СПб.: Изд-во СПб Университета, 2006. – С. 239 – 252.
92. Минто В. Индуктивная и дедуктивная логика / В. Минто [пер. с англ. М.С. Моделя.] – СПб., 1902. – 250 с.
93. Никитин Е.П. Природа обоснования / Е.П. Никитин. – М., 1981. – 176 с.
94. Николаева Т.М. Словарик терминов лингвистики текста / Т.М. Николаева // Новое в зарубежной лингвистике [сост., общая ред. Т. Николаевой.] – М.: «Прогресс», 1978. – Вып. VIII. Лингвистика текста. – С. 467 – 472.
95. НКРС запретила нулевые тарифы на мобильную связь [Електронний ресурс] – Фокус.ua – 2009. - Режим доступу до статті: http://www.focus.ua/economy/50480//?#comments.
96. Новосёлов М.М. Аргументация / М.М. Новосёлов // Новая философская энциклопедия: В 4 т. – Т.1. – М.: Мысль, 2000. – С. 162.
97. Оганесян С.Г. Предметная область аргументации и основные понятия теории аргументации / С.Г. Оганесян // Философские проблемы аргументации / АН Арм ССР [Редкол.: Брутян Г.А., Нарский И.С. (отв. ред.) и др.] – Ереван, 1986. – 476 с.
98. Огилви Д. Огилви о рекламе / Д. Огилви. – М.: Эксмо, 2005. – 232 c.
99. Огилви Д. Откровение рекламного агента / Д. Огилви. – М.: АО «Финстатинформ», 1994. – 109 с.
100. Огилви Д. Тайны рекламного двора. Советы старого рекламиста
/ Д. Огилви [пер. с англ.] – М., 1995. – 112 с.
101. Олийнык В. "Киевстар" приветствует запрет "нулевых" тарифов, УМС, "Астелит" и УРС обеспокоены вмешательством госрегулятора в тарифную политику [Електронний ресурс] / В. Олийнык. – Finance.ua. – 2009. - Режим доступу до статті:
http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2009/07/10/165538.
102. Ольшанский Д.В. Политический PR / Ольшанский Д.В. – СПб, Питер, 2003. – 544 с.
103. Павловская О.А. «Неформальная логика» в изучении аргументации / Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". – Санкт-Петербург, 20 – 22 июня 2002 г. // ARGUMENTATION, INTERPRETATION, RHETORIC. - Online Journal. – 2002. – Issue 2. – Режим доступу до статті: http://argumentation.ru.
104. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью: (Референциальные аспекты семантики местоимений) / Е.В. Падучева [2-е изд.] - М.: УРСС, 2001. - 288 с.
105. Перельман Х. Аргументация, обосновывающая структуру реальности (Из книги «Новая риторика: трактат об аргументации») / Перельман Х., Ольбрехтс-Титека Л. // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы [сост. В.М. Сергеева и П.Б. Паршина; общ. ред. В.В.Петрова.] – М.: Прогресс, 1987. – С. 207 – 264.
106. Пионтковская Т.В. Неформальная логика: предмет исследования / Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". – Санкт-Петербург, 20 – 22 июня 2002 г. // ARGUMENTATION, INTERPRETATION, RHETORIC. – Online Journal. – 2002. – Issue 2. – Режим доступу до статті: http://argumentation.ru.
107. Платон Федон, Пир, Федр, Парменид / Платон [общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи; примеч. А. Ф. Лосева и А. А. Тахо-Годи; пер. Древнегреческого.] – М.: Изд-во «Мысль», 1999. – 528 с. – (Классическая философская мысль).
108. Помилка // Новий тлумачний словник української мови у 4 Т. [уклад.: В.В.Яременко, О.М.Сліпушко.] – К.: Аконіт, 2001. – Т. 3. – С. 556.
109. Понятие // Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник.- М.: Изд-во «Наука», 1975. – С. 456 – 460.
110. Попов, П. С. Суждение и его строение / П.С. Попов // Философские записки. – М., 1953. – Т. VI. – С. 71 – 93.
111. Почепцов Г.Г. Семиотика / Почепцов Г.Г. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2002. – 432 с.
112. Про языковое манипулирование в рекламе [Електронний ресурс] // Adme.ru. - 2006. - Режим доступу до статті: http://www.adme.ru/articles/pro-yazykovoe-manipulirovanie-v-reklame-4876/.
113. Пятнадцать признаков, что российская реклама становится хуже [Електронний ресурс] // Adme.ru. - 2009. - Режим доступу до статті: http://www.adme.ru/rejting-adme/15-priznakov-chto-rossijskaya-reklama-stanovitsya-huzhe-43782/.
114. Рассел Б. Дескрипции / Б. Рассел // Новое в зарубежной лингвистике.– М., 1982. – Вып. 13. – С. 41 – 54.
115. Реброва М. Какая зубная паста лучше защищает наши зубы (эксперимент) / М. Реброва // Еженедельник «Эспрессо». – 2010. - №1 (87).
116. Ревзина О.Г. Язык и дискурс / О.Г. Ревзина // Вестник Московского университета (Сер. 9. Филология). – М., 1999. – № 1. – С. 25 – 33.
117. Реклама такая реклама [Електронний ресурс] // Adme.ru. - 2011. - Режим доступу до статті: http://www.adme.ru/articles/reklama-takaya-reklama-152905/.
118. Рекламный текст: семиотика и лингвистика / Коллективная монография под ред. Пироговой Ю.К. и Паршина П.Б. – М., 2000. – 270 с.
119. Ривс Р. Реальность в рекламе / Р. Ривс [пер. с англ.] – М.: Внешторгреклама, 1992. – 116 c.
120. Рожков И.Я. Реклама: планка для «профи» / И.Я. Рожков. – М.: Юрайт, 1997. – 208 с.
121. Руденко К.П. Логіка / К.П. Руденко. – К.: Вища школа, 1976. – 304 с.
122. Рузавин Г.И. Аргументация в принятии решений / Г.И. Рузавин // Мысль и искусство аргументации. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 357 – 381.
123. Рузавин Г.И. Логика и аргументация: Учебное пособие для вузов / Г.И. Рузавин. – М.: Культура и спорт, ЮНИТ, 1997. – 351 с.
124. Рузавин Г.И. Методологические проблемы аргументации / Г.И. Рузавин. – М., 1997. – 204 с.
125. Рюмшина Л.И. Манипулятивные приемы в рекламе: Учебное пособие / Л.И. Рюмшина. – Москва: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2004. – 240 с.
126. Сагач Г.М. Золотослів: Навчальний посібник з риторики для середніх і вищих навч. закладів / Г.М. Сагач. – К.: Школяр, 1998. – 253 с.
127. Светлов В.А. Практическая логика / В.А. Светлов. – СПб.: Изд-во РХГИ, 1995. – 472 с.
128. Сергеев В.М. Когнитивные методы в социальных исследованиях / В.М. Сергеев // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы [cост. В.М. Сергеева и П.Б. Паршина; общ. ред. В.В. Петрова.] – М.: Прогресс, 1987. – С.3 – 20.
129. «Сильпо» оштрафовали за неправдивую рекламу [Електронний ресурс]. – Інформаційне агентство «ЛІГАБізнесІнформ». – 2010. - Режим доступу до статті: http://biz.liga.net/news/E1007477.html.
130. Соболева М.К концепции философии языка Юргена Хабермаса / М. Соболева // Логос. – 2002. – № 2. – С. 97 – 119.
131. Сорина Г.В. Искусство аргументации сквозь призму вопросно-ответных процедур / Г.В. Сорина // Мысль и искусство аргументации. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 90 – 113.
132. Соссюр Ф. де, Заметки по общей лингвистике. / Ф. де Соссюр. - М.: Прогресс, 1990 – 280 с.
133. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип Причинности / Ю.С. Степанов // Язык и наука конца ХХ века. Сб. статей. – М.: РГГУ, 1995. – С. 35 – 73.
134. Строгович М.С. Логика / М.С. Строгович. – М.: Гос. изд-во политической литературы, 1949. – 362 с.
135. Судольский Р. Операторам дали по нолям / Судольский Р., Гаврыш О. // Коммерсантъ Украина. – 2009. - №114 (935).
136. Суждение / Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник.- М.: Изд-во «Наука», 1975. – С. 574 – 577.
137. Сэндидж Ч. Реклама: теория и практика / Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. [пер. с англ.]. – М.: Прогресс, 1989. – 630 с.
138. Уёмов А.И. Логические ошибки: Как они мешают правильно мыслить / А.И. Уёмов. – М.: Гос. изд-во политической литературы, 1958. – 120 с.
139. Ученова В.В. Философия рекламы / В.В. Ученова. - М.: Гелла-принт, 2003. – 208 с.
140. Ученова В.В. История рекламы: Учебник для вузов / Ученова В.В., Старых Н.В. [2-е изд.] – СПб.: Питер, 2002. – 304 с.
141. Фещенко Л.Г. Структура рекламного текста: Учебно-практическое пособие / Л.Г.Фещенко. – СПб.: Изд-во «Петербургский институт печати», 2003. – 232 с.
142. Фреге Г. Смысл и денотат / Г. Фреге. // Сб. статей «Семиотика и информатика». – М., 1977. – № 8. – С. 181 – 210.
143. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / М. Фуко [пер. с фр. В. П. Визгина, Н. С. Автономовой.] – СПб.: A-cad, 1994. – 406 с.
144. Фуколова Ю. Удар мимо цели / Ю. Фуколова // Журнал “Секрет Фирмы”. - № 5. – 2003.
145. Хазагеров Г.Г. Риторика / Хазагеров Г.Г., Лобанов И.Б. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – 384 с.
146. Хаксли О. Искусство и банальность / О. Хаксли. – СПб., 1963. – 264 с.
147. Хейзинга Й.В. Homo Ludens / Й.В. Хейзинга // Человек играющий. В тени завтрашнего дня – М.: Издательская группа "Прогресс", "Прогресс-Академия", 1992. – 464 с.
148. Хоменко І.В. Дискурс еристичної комунікації / І.В. Хоменко // Філософська думка. Український науково-теоретичний часопис. – К., 2000. – №2. – С. 27 – 38.
149. Хоменко І. В. Еристика: теорія та практика суперечки / Хоменко І.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2008 – 280 с.
150. Хоменко И.В. К вопросу о различии понятий «форма», «структура», «схема» аргументации [Електронний ресурс] // Всероссийский научный семинар «Модели рассуждений – 1: логика и аргументация». – Калининград/Светлогорск, 3-5 октября 2006 г. - Режим доступу до статті: http://www.ratio.albertina.ru.
151. Хоменко І.В. Логіка. Підручник / Хоменко І.В. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 335 с.
152. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник / Хоменко І.В. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 224 с.
153. Хоменко И.В. Ложь как аргументативный феномен // Модели рассуждений – 3: Когнитивный подход [Текст] : сб. науч. ст. [Калинингр. гос. техн. ун-т. Каф. философии и логики; ред. и авт. предисл. В.Н. Брюшинкин.] – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 122 – 133.
154. Хромов Л.Н. Рекламная деятельность: Искусство, теория, практика / Л.Н. Хромов. – Петрозаводск, 1994. – 308 с.
155. Цепцов В.А. Когнитивная модель аргументации / В.А. Цепцов, П. Куарье // Психологический журнал. – М.: Наука, 1997. – Т. 18. – №1. – С. 25 – 31.
156. Челпанов Г.И. Логика: Учебник / Г.И. Челпанов. – М.: Прогресс, 1994. – 107 с.
157. Шейнов В.П. Риторика / Шейнов В.П. – Минск: Амалфея, 2000. – 591 с.
158. Штрафы от АМК. Ритейлера "ПАККО-Холдинг" оштрафовано за недобросовестную конкуренцию [Електронний ресурс] – TradeMaster. – 2010. – Режим доступу до статті: http://www.trademaster.com.ua/140/?tx_ttnews[tt_news]=3747&cHash=22edd5e8f4.
159. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / /У. Эко [пер. с итал. В.Г.Резник и А.Г.Погоняйло.] – СПб.: Симпозиум, 2004. – 544 с.
160. Crucial Concepts in Argumentation Theory / Edited by Frans H. van Eemeren. – Amsterdam: Amsterdam University Press, 2001. – 239.
161. Dijk Teun A. van, Ideology: A Multidisciplinary Approach / Teun A. van Dijk. - London: Sage, 1998. – 374.
162. Eemeren F. H. van, Argumentation: an overview of theoretical approaches and research themes [Електронний ресурс] / Frans H. van Eemeren // ARGUMENTATION, INTERPRETATION, RHETORIC. – Online Journal. – 2002. – Issue 2. – Режим доступу до статті: http://argumentation.ru.
163. Eemeren F.H. van, Fallacies and Judgments of Reasonableness. Impirical Research Concerning the Pragma-Dialectical Discussion Rules / Eemeren van F.H., Garssen B., Meuffels B. – Dordrecht: Springer, 2009. – 231.
164. Eemeren F.H. van, The (un)reasonableness of the ad hominen fallacies / Eemeren F.H. van, R. Grootendorst, B. Meuffels and M. Verburg // F.H. van Eemeren, R. Grootendorst, J.A. Blair, C.A. Willard (eds.), Proceeding of the Forth International Conference of the International Society for the Study of Argumentation (June 16 – 19, 1998). – Amsterdam, 1999. – P. 172 – 177.
165. Error / Active study dictionary. – Longman, Edinburgh, 1998. - P. 220. – 796.
166. Fallacy / Active study dictionary. – Longman, Edinburgh, 1998. - P. 234.- 796.
167. Gilbert M.A. Goals, Contexts, and the Reliability of Language [Електронний ресурс] // Symposium on Argument and Computation Group (June 27th - July 3rd 2000). – 2000. - Режим доступу до статті: http://www.csd.abdn.ac.uk/~tnorman/sac/.
168. Gladwell M. The Tipping Point. How little things can make a big difference / M. Gladwell. – New-York-Boston: Little, Brown and Company, 2000. – 279.
169. Govier T. Problems in Argument Analysis and Evaluation / T. Govier. – Dordrecht [etc.]: Foris, 1987. – 302.
170. Godin S. Permission marketing: Turning Strangers Into Friends And Friends Into Customers / S. Godin. – N-Y: SIMON&SCHUSTER, 1999. – 259.
171. Groarke L. Informal Logic [Електронний ресурс] / L. Groarke // The Stanford Encyclopedia of Philosophy. – 2008. – Режим доступу до статті: http://plato.stanford.edu/archives/fall2008/entries/logic-informal/.
172. Groarke L. The Philosophy of Argumentation, Computational Modeling and Artificial Intelligence [Електронний ресурс] // Symposium on Argument and Computation Group (June 27th – July 3rd 2000). – 2000. – Режим доступу до статті: http://www.csd.abdn.ac.uk/~tnorman/sac/.
173. Herry J. Advertising as a Philosophical System Up the Mainstream / J. Herry // A Critique of Ideology in American Politics and Everyday Life [Reid H.G. (ed.).] – N-Y.,1969. – P. 121-130.
174. Interpublic повышает прогноз роста рекламного рынка [Електронний ресурс]. – http://communications.kiev.ua. – 2010. – Режим доступу до статті: http://communications.kiev.ua/ru/novosti/view/17308.
175. Johnson R. J. Manifest Rationality: A Pragmatic Theory of Argument / Johnson R. J. – Routledge, 2000. – 391.
176. Krabbe E.C.W. Argument and Computational Societies Position [Електронний ресурс] // Symposium on Argument and Computation Group (June 27th - July 3rd 2000). – 2000. - Режим доступу до статті: http://www.csd.abdn.ac.uk/~tnorman/sac/.
177. "METRO" пришлось подправить прайс-листы [Електронний ресурс]. – Інформаційне агентство «ЛІГАБізнесІнформ». – 2009. – Режим доступу до статті: http://biz.liga.net/news/E0900898.html.
178. Mistake / Active study dictionary. – Longman, Edinburgh, 1998. – P. 421. –796.
179. Nutella разъясняет рекомендации по использованию продукта – 15 грамм [Електронний ресурс] // Adme.ru. – 2007. – Режим доступу до статті: http://www.adme.ru/which/nutella-razyasnyaet-rekomendacii-po-ispolzovaniyu-produkta-15-gramm-asa-45644/.
180. Тoulmin S. The uses of argument / S. Toulmin [update edition.] – Cambridge University Press, New York, 2003. – 247.
181. TV Commercial Effectiveness [Електронний ресурс] // Media Dynamics. – 2010. – Режим доступу до статті: www.mediadynamicsinc.com.
182. Walton D. Argumentative Reasoning Patterns [Електронний ресурс] / Walton D., Macagno F. // Proceedings of 6th CMNA (Computational Models of Natural Argument)Workshop, ECAI (European Conference on Artificial Intelligence), August 28 – September 1. – Italy, University of Trento, 2006. – P. 48 – 51. – Режим доступу до статті: www.dougwalton.ca/papers%20in%20pdf/06arg_reason_patterns.pdf.
183. Walton D. Why Fallacies Appear to Be Better Arguments Than They Are [Електронний ресурс] / D. Walton // Informal Logic. – 2010. – Vol. 30(2). – P. 159-184. – Режим доступу до статті: http://ojs.uwindsor.ca/ojs/leddy/index.php/informal_logic/article/view/2133/1577.
184. Walton D. Justification of Argumentation Schemes [Електронний ресурс] / D. Walton // Australasian Journal of Lоgic. – 2005. – P. 1 – 13. – Режим доступу до статті: www.philosophy.unimelb.edu.au/ajl/2005/2005_1.pdf
185. Walton D. Jumping to a Conclusion: Fallacies and Standards of Proof [Електронний ресурс] / Walton D., Gordon T. F. // Informal Logic. – 2009. – Vol. 29. – P. 215-243. – Режим доступу до статті: http://ojs.uwindsor.ca/ojs/leddy/index.php/informal_logic/article/view/1227/768.
186. Walton D. Visualization Tools, Argumentation Schemes and Expert Opinion Evidence in Law [Електронний ресурс] / D. Walton // Law, Probability and Risk. – 2007. – Vol. 6. – P. 119 - 140. – Режим доступу до статті: www.dougwalton.ca/papers%20in%20pdf/07ProbRiskpdf.pdf.
187. Wreen M. What is fallacy? / New Essays in Informal Logic/ Edited by R.H. Johnson and Blair J.A. – Windsor – Ontario – Canada, 1994. – 164.
188. Zyman S. The end of the Marketing as we know it. - Harper Collins, NY - 1999 – 246.