ПРОБЛЕМА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗНАННЯ В ЕПІСТЕМІЧНІЙ ЛОГІЦІ (ІСТОРИКО-ЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ) : ПРОБЛЕМА репрезентации ЗНАНИЯ В Епистемичной логике (ИСТОРИКО-ЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ)



  • Название:
  • ПРОБЛЕМА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗНАННЯ В ЕПІСТЕМІЧНІЙ ЛОГІЦІ (ІСТОРИКО-ЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)
  • Альтернативное название:
  • ПРОБЛЕМА репрезентации ЗНАНИЯ В Епистемичной логике (ИСТОРИКО-ЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ)
  • Кол-во страниц:
  • 186
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    На правах рукопису
    КОВАЛЬЧУК ІВАН АНАТОЛІЙОВИЧ
    УДК 164.3
    ПРОБЛЕМА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗНАННЯ В ЕПІСТЕМІЧНІЙ ЛОГІЦІ
    (ІСТОРИКО-ЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)
    09.00.06 – логіка
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    філософських наук
    Науковий керівник
    Хоменко Ірина Вікторівна
    доктор філософських наук, професор
    Київ – 2011







    2
    ЗМІСТ
    Вступ…………………………………………………………………………..…….. 3
    Розділ 1. Теоретико-методологічні основи застосування формальних
    засобів епістемічної логіки…..……………….…………....…....10
    1.1.Місце епістемічної логіки в системі сучасного логічного знання........11
    1.2.Епістемічна логіка та епістемологія: проблема взаємозв’язку….........27
    1.3.Поняття знання та інформаційних змін у сучасній науці…….…..…...42
    Висновки до розділу 1…………………………………………………..…...52
    Розділ 2. Особливості логічного підходу до вивчення знання.…………….……54
    2.1. Формалізація знання у рамках епістемічної логіки……………..…...55
    2.2. Семантичні методи аналізу знання………………………………........82
    Висновки до розділу 2…………………………………………...………....107
    Розділ 3. Проблеми дослідження знання у процесі зміни інформації…………109
    3.1. Утворення спільного знання через публічні оголошення.…...……..110
    3.2. Специфіка моделювання епістемічних дій…………………….….....138
    Висновки до розділу 3…………………………………………....….……..166
    Висновки………………………………..……………………………………….....168
    Список використаних джерел……………………………………………….…...173
    3







    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. У сферу досліджень епістемічної логіки
    включені процеси аналізу та моделювання знання. Тому вона досить широко
    пов’язана як з гуманітарними, так і з технічними науками. Проте, аналізуючи
    здобутки сучасної епістемічної логіки, виникають запитання щодо
    можливостей її реального застосування у ситуаціях зі знанням. Більше того,
    виникають запитання навіть щодо систематичності та узгодженості багатьох
    досліджень в межах самої епістемічної логіки. Вивчаючи історію розвитку
    цього напрямку, можна помітити неоднозначність результатів. З одного боку,
    існує ряд завершених закритих систем, які дозволяють вдало аналізувати та
    моделювати певні визначені заздалегідь ситуації зі знанням. З іншого –
    комплексний підхід, що дозволив би повний аналіз знання агентів, чи
    безперервне моделювання раціональної поведінки – відсутній.
    Актуальність дисертаційної роботи також зумовлена відсутністю
    ґрунтовних досліджень епістемічної логіки в Україні протягом кількох останніх
    десятиліть. Враховуючи здобутки за цей період, повноцінне висвітлення
    існуючого стану справ у епістемічній логіці та суміжних напрямках науки,
    може стати поштовхом для подальших розробок. Якщо зважати на той факт, що
    епістемічна логіка може бути посередником між філософськими дисциплінами
    та комп’ютерними науками для реалізації проекту штучного інтелекту, то
    систематичне вивчення та узагальнення результатів досліджень різних
    науковців в межах цілісної роботи може бути достатньо важливим. Крім того,
    засоби епістемічної логіки можуть мати успіх у спробах формального
    обґрунтування процесів аргументації. Таким чином, необхідним видається
    аналіз, порівняння та оцінка формальних засобів і методів епістемічної логіки.
    Стан наукової розробленості проблематики. У різні періоди
    проблематика досліджень епістемічної логіки зміщувалась залежно від завдань,
    які ставили перед собою науковці, що зумовило множинність результатів.
    Перша версія епістемічної логіки була побудована 1962 року завдяки діяльності
    4
    Я. Хінтікки (J. Hintikka). Оскільки епістемічна логіка виникла у руслі
    модальних логік, після Я. Хінтікки ряд науковців середини минулого століття
    долучилися до вирішення заданої проблематики. Першими ідеї епістемічної
    логіки продовжили розвивати Р. Балл (R. Bull), Г. фон Врігт (G. von Wright), Р.
    Карнап (R. Carnap), С. Кенгер (S. Kanger), С. Кріпке (S. Kripke), Дж. Леммон (J.
    Lemmon), Є. Лос (J. Łoś), Дж. Мейер (J.-J. Meyer), А. Прайор (A. Prior), Н.
    Решер (N. Resсher), К. Сегерберг (K. Segerberg). Їх наукова діяльність у першу
    чергу пов’язана з розбудовою та вдосконаленням теоретико-модельної
    семантики, яка до сьогодні залишається головною для епістемічної логіки.
    З часом епістемічна логіка стала найпопулярнішим напрямком модальних
    логік. Спільно з дослідженням епістемології, проблематикою епістемічної
    логіки займались Е. Гетьєр (E. Gettier), А. Голдмен (А. Goldman), Ф. Дретске (F.
    Dretskе), Н. Малколм (N. Malcolm), Р. Мур (R. Moore), М. де Рійке (M. de Rijke),
    Р. Хілпінен (R. Hilpinen), М. Хокат (M. Hocutt), Р. Чішольм (R. Chisholm).
    Значного впливу епістемічна логіка зазнала від дослідників комп’ютерних наук,
    K. Алчуррона (C. Alchourron), П. Герденфорса (P. Gardenfors) та Д. Макінсона
    (D. Makinson). Вони першими спробували застосувати описані логічні системи
    для проектування штучних інтелектуальних систем. Проблеми моделювання
    знання продовжили вирішувати у своїх дослідженнях М. Варді (M. Vardi), Й.
    Мозес (Y. Moses), Р. Фагін (R. Fagin), Дж. Халперн (J. Halpern) та інші.
    Важливий вплив на формування сучасної динамічної епістемічної логіки
    справили А. Балтаг (A. Baltag), Р. Голдблатт (R. Goldblatt), Ж. Гронендійк (J.
    Groenendijk), Д. Козен (D. Kozen), Р. Паріх (R. Parikh), Я. Плаза (J. Plaza), В.
    Пратт (V. Pratt), М. Стокхоф (M. Stokhof), Є. Тіурин (J. Tiuryn), Д. Харел (D.
    Harel). У різні періоди, застосовуючи різні підходи, вони намагались залучити
    динамічний елемент у синтаксис та семантику епістемічної логіки. Як результат
    виникли існуючі на сьогодні динамічні системи епістемічної логіки. Останнім
    часом проблематикою епістемічної логіки займаються Й. ван Бентем (J. van
    Benthem), Г. ван Дітмарх (H. van Ditmarsh), Б. Куі (B. Kooi), Дж. Саймонс (J.
    5
    Symons), Г. Санду (G. Sandu), В. Хендрікс (V. Hendriсks), В. ван дер Хоек (W.
    van der Hoek) та багато інших.
    Попри те, що переважна більшість досліджень проводяться на Заході,
    сумісною з епістемічною логікою проблематикою серед науковців
    пострадянського простору в різний час займались І. Герасимова, Д. Зайцев, А.
    Ішмуратов, Н. Козаченко А. Конверський, В. Костюк, В. Навроцький, Ю.
    Нечитайлов, М. Попович, І. Хоменко, Я. Шрамко та інші. Проте слід зазначити,
    що ґрунтовні дослідження сучасних систем епістемічної логіки серед
    вітчизняних науковців поки відсутні.
    Що стосується Світових досліджень, то більшість розробок та публікацій
    спрямовані на розв’язання якоїсь конкретної проблеми в межах епістемічної
    логіки. Загальні результати чи комплексні дослідження у світовій літературі
    подані досить рідко і переважно як ознайомчі матеріали.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
    виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного
    університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного
    розвитку України» і науково-дослідної теми філософського факультету
    11БФ04101 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного
    розвитку сучасного суспільства».
    Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційної роботи
    полягає у порівнянні та систематизації формальних засобів та методів
    епістемічної логіки для оцінки можливостей аналізу та моделювання ситуацій
    зі знанням.
    Досягнення мети обумовлене необхідністю вирішення таких завдань:
    - проаналізувати історію розвитку та здобутки епістемічної логіки як
    окремого напрямку сучасної логіки;
    - виділити взаємозв’язок досліджень епістемічної логіки та інших
    напрямків науки, що стосуються вивчення знання та інформації;
    - проаналізувати можливості формалізації знання та його властивостей в
    епістемічній логіці;
    6
    - описати та дослідити різновиди теоретико-модельної семантики
    епістемічної логіки щодо достовірності інтерпретації ситуацій зі знанням;
    - з’ясувати та продемонструвати роль нових динамічних та епістемічних
    операторів для розширення статичної епістемічної логіки.
    Об’єкт дослідження – епістемічна логіка.
    Предмет дослідження – формальні засоби та методи епістемічної логіки,
    які дозволяють аналізувати та моделювати знання.
    Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи застосовувались
    як загальнонаукові, так і спеціальні методи логіки. Різноманітність
    використання методів зумовлена тим, що дослідження має історично-
    аналітичний характер і прагне систематизувати існуючі доробки епістемічної
    логіки. Для досягнення цілісності та послідовності дослідження
    використовувався метод системний підхід. Для виявлення якісних змін,
    спрямованості досліджень та впливу діяльності тих чи інших науковців на
    розвиток епістемічної логіки використовувавсь історичний метод. Для
    встановлення спільного та відмінного у дослідженнях епістемічної логіки та
    інших напрямків науки, що стосуються вивчення знання та інформації,
    застосовувалися такі загальнонаукові методи як аналіз, синтез та порівняння.
    Для дослідження можливостей мови епістемічної логіки використовувавсь
    метод формалізації. При співставленні між собою та виявленні характерних
    особливостей різних систем в рамках епістемічної логіки використовуються
    методи семантичного та синтаксичного аналізу. Для демонстрації
    можливостей формальних засобів та методів епістемічної логіки застосований
    метод моделювання. Обрана методологія дозволила вирішити поставлені
    завдання для досягнення мети дисертаційного дослідження.
    Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі
    здійснено комплексне дослідження епістемічної логіки, проведено
    систематизацію її формальних засобів та методів, а також проаналізовані та
    продемонстровані можливості при аналізі знання людських агентів і
    моделюванні знання штучних інтелектуальних систем.
    7
    Основні результати дослідження сформульовані в таких положеннях, що
    мають елементи новизни:
    Уперше в Україні:
    - проаналізовано та систематизовано історію розвитку епістемічної
    логіки: виявлено головні причини її виникнення як автономного
    напрямку досліджень (розвиток модальних логік та проблемні питання
    епістемології); виокремлено головні періоди розвитку: класична
    епістемічна логіка (1962 р. – середина 1980-х років) та динамічна
    епістемічна логіка (середина 1980-х – наш час); з’ясовано суміжні галузі
    досліджень (епістемологія, комп’ютерні науки, теорія гри).
    - у межах цілісної наукової роботи описані та проаналізовані динамічні
    системи епістемічної логіки (логіка публічних оголошень та логіка
    епістемічних дій), вказані їхні переваги над статичними системами та
    продемонстровані на прикладах можливості їхнього застосування при
    аналізі та моделюванні ситуацій зі знанням (загадка замурзаних дітей,
    карткові ігри тощо);
    Набули подальшого розвитку:
    - при дослідженні формальних засобів встановлено, що мова епістемічної
    логіки дозволяє аналізувати і моделювати знання, враховуючи при
    цьому його властивості та особливості (рефлексивність, автентичність,
    обмеженість тощо); обґрунтовано необхідність вивчення в рамках
    епістемічної логіки досяжного знання; продемонстровано можливості
    застосування формальної мови (опис наявного знання агентів та його
    зміна залежно від інформації; протоколи передачі даних) та проблеми,
    що можуть при цьому виникнути (складнощі формалізації повсякденних
    ситуацій та проблеми логічного всезнання);
    - здійснено порівняння теоретико-модельних семантик для систем К, Т,
    S4, S5, К45, KD45, моделей Рантали, кластерних моделей та моделей
    відсіювання. На підставі аналізу аксіом та принципів, що включені до
    них, з’ясовано, що попри суперечки з епістемологами найбільш
    8
    придатною системою для аналізу знання груп та індивідуальних агентів
    та при моделюванні знання штучних інтелектуальних систем є S5,
    продемонстровані можливості її розширення (інтерпретація публічних
    оголошень та індивідуальних епістемічних дій).
    Додатково обґрунтовано:
    - здійснено аналіз взаємозв’язку епістемічної логіки з іншими напрямками
    науки (епістемологією, філософією науки, теорією гри в економіці,
    теорією інформації, комп’ютерними науками та ін.), для кожної
    виділено спільне та відмінне у дослідженнях, визначено предмет
    вивчення епістемічної логіки (висловлювання, що містять досяжне
    знання, тобто таке, що може бути отримане дедуктивним шляхом, чи
    іншими надійними логічними засобами), а також встановлено, що попри
    зростаюче відхилення епістемічної логіки в напрямку технічних
    дисциплін, тісний зв’язок та кореляція результатів з епістемологією
    зберігається.
    Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне
    значення полягає в узагальненні та систематизації формальних засобів та
    методів епістемічної логіки. Що стосується практичного значення, то
    дослідження несе в собі завершений систематизований матеріал, що може
    дозволити аналіз та моделювання різноманітних когнітивних ситуацій.
    Формальні засоби та методи епістемічної логіки, що тут проаналізовані, можуть
    дозволити надати формально-логічний аналіз процесам аргументації.
    Результати дисертаційного дослідження можуть слугувати стимулом
    впровадження епістемічної логіки в розробку різного роду програмного
    забезпечення та моделювання штучних інтелектуальних систем, а також надати
    допомогу в дослідженнях пізнавальних процесів та раціональності людини у
    філософії. На базі дисертаційної роботи можливі подальші розробки в галузі
    епістемічної логіки.
    Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у
    викладанні курсів логіки та дисциплін логічного циклу, зокрема некласичної
    9
    логіки, відповідних спецкурсів, та при підготовці підручників і методичних
    посібників з епістемічної логіки.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою
    роботою автора. Висновки та положення наукової новизни сформульовані на
    основі власних результатів, отриманих у процесі дослідження.
    Апробація результатів дослідження. Головні результати дослідження
    обговорювались на засіданнях кафедри логіки та науково-методологічному
    семінарі аспірантів Київського національного університету імені Тараса
    Шевченка. Головні ідеї та проміжні результати оприлюднені автором у
    доповідях та повідомленнях на міжнародних конференціях, зокрема, «Дні
    науки філософського факультету» (м. Київ, 2007-2011), та «Сучасна логіка:
    проблеми теорії та історії» (м. Санкт-Петербург, 2010).
    Публікації. За темою дисертації вийшли друком 10 одноосібних публікацій:
    чотири статті у фахових наукових виданнях затверджених ВАК України, та
    шість тез доповідей на наукових конференціях.
    Структура та обсяг дисертації обумовлені специфікою предмету
    дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями
    дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
    які містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
    Загальний обсяг дисертації складає 186 сторінок; список використаних джерел
    налічує 157 найменувань на 14 сторінках.
    10
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
    ФОРМАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЕПІСТЕМІЧНОЇ ЛОГІКИ.
    На початку ХХІ століття епістемічна логіка перебуває у тісному
    взаємозв’язку з різними напрямками наукових досліджень, серед яких
    епістемологія, комп’ютерні науки, теорія гри, та інші. Це пов’язано як зі
    специфікою предмету, так і загальним розповсюдженням міждисциплінарних
    досліджень. Для того, щоб мати можливість якомога повніше проаналізувати
    формальні засоби епістемічної логіки, слід звернутись до історії розвитку цього
    напрямку. Визначення передумов та причин вивчення таких модальних понять
    як знання та віра дозволяє встановити початкову мету та завдання, які ставили
    перед собою дослідники, що, у свою чергу, дає змогу перевірити ефективність
    досліджень в рамках епістемічної логіки. Крім того, необхідно виділити внесок
    науковців, діяльність яких пов’язана з дослідженнями формальних засобів та
    методів. Адже саме вони визначали спрямованість логічних досліджень.
    Епістемічна логіка виникає як засіб аналізу філософських категорій знання
    та віри. Останнім часом ведуться активні обговорення зв’язку епістемічної
    логіки з епістемологією. Це пов’язано з активним розвитком власне
    епістемічної логіки та її відхиленням до проблематики комп’ютерних наук.
    Тому для визначення адекватності формальних засобів та методів епістемічної
    логіки при аналізі знання людських агентів, необхідно прослідкувати зв'язок
    епістемічної логіки з дослідженнями знання в епістемології.
    Крім того, поняття знання нерозривно пов’язане з поняттям інформації та
    інформаційних змін. Інформація може виступати як носієм, так і причиною
    виникнення нового знання. Дослідження, що пов’язані з вивченням інформації
    також проводились у рамках теорії ймовірності, теорії інформації, статистики,
    ситуативної теорії. Тому для отримання повноти поставлених завдань потрібно
    вказати спільне та відмінне в дослідженнях епістемічної логіки та інших
    напрямків наукового знання. Це дозволить прослідкувати запозичення та
    можливості епістемічної логіки в аналізі та моделюванні знання.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    На основі поставленої мети та сформульованих завдань при написанні
    наукової роботи здійснено комплексне дослідження формальних засобів та
    методів епістемічної логіки стосовно адекватності та можливостей їх
    застосування при аналізі та моделюванні ситуацій зі знанням.
    Дослідження історії розвитку епістемічної логіки допомогло виявити ряд
    цікавих результатів. Виділення передумов показало, що появу епістемічної
    логіки можна вважати прогнозованим розвитком модальних логік другої
    половини ХХ століття. Ідеї надати формально-логічний аналіз для знання
    існували і до публікації праці Я. Хінтікки «Знання та віра», але саме з цієї події
    починається історія розвитку епістемічної логіки. Проте епістемічна логіка як
    цілісний напрям з конкретними завданнями проіснував досить короткий час. З
    одного боку, дослідження розділились на два відносно окремі напрямки:
    епістемічну логіку, предметом вивчення якої залишилось знання, та
    доксастичну, яка зосередилась на дослідженні віри та переконань. З іншого
    боку, навіть дослідження знання постійно відхилялось від співпраці з
    епістемологією, що було початковою метою, до моделювання знання агентів у
    теорії ігор та комп’ютерних науках. Разом з тим, така нестабільність виявилась
    досить позитивною, оскільки призвела до множинності досліджень. У свою
    чергу, це проявилось у побудові формальних систем для аналізу груп агентів та
    динаміки зміни інформації. Таким чином, за півстоліття існування епістемічної
    логіки науковий світ отримав велику кількість підходів щодо аналізу та
    моделювання різноманітних ситуацій зі знанням.
    Аналіз історії розвитку епістемічної логіки також дозволив виділити головні
    напрямки її співпраці з іншими галузями науки. Загалом, тут можна виділити
    два вектори досліджень: взаємозв’язок з епістемологією та комп’ютерними
    науками. Хоча з самого початку епістемічна логіка запланована як формальна
    епістемологія, і повинна формально обґрунтувати та надати логічні пояснення
    дослідженням знання у філософії, цієї спрямованості вона притримувалась
    169
    недовго. Спочатку науковці, які займались дослідженнями епістемічної логіки
    спробували застосувати формальні засоби та методи для аналізу знання агентів,
    що беруть участь у грі. Таким чином, епістемічна логіка стала тісно
    співпрацювати з теорією ігор в економіці та статистикою. У подальшому, у
    середині 80-х років минулого століття, дослідники комп’ютерних наук
    зацікавились можливостями логічного апарату для моделювання знання
    штучних інтелектуальних систем. Це вивело епістемічну логіку до тісної
    співпраці з комп’ютерними науками, і, особливо, дослідженнями штучного
    інтелекту. Хоча з цими напрямками більше пов’язана доксастична логіка,
    епістемічна також відіграє важливу роль. Крім того, вихід епістемічної логіки
    на рівень аналізу та моделювання знання в процесі зміни інформації пов’язаний
    із спільними дослідженнями у теорії ймовірності, теорії інформації,
    ситуативній теорії та філософії науки. Попри те, сучасна епістемічна логіка все
    ж зберігає зв’язок з епістемологією. Вона є посередником між дослідженнями
    людського знання у філософії та моделюванням знання штучних
    інтелектуальних систем комп’ютерними науками, оскільки намагається якомога
    точніше передати всі особливості знання.
    Таким чином, враховуючи множинність досліджень епістемічної логіки та її
    зв’язку з іншими галузями, що пов’язані з вивченням знання та інформації,
    можна зробити висновок, що вона важливий інструмент сучасної науки.
    Вивчення й аналіз класичного формального апарату епістемічної логіки
    дало змогу виявити особливості підходу епістемічної логіки щодо вивчення
    знання, а також можливості її засобів та методів для повної та адекватної
    формалізації. У дисертації проведено класифікацію видів знань, та встановлено,
    що для науковців у перше десятиліття існування епістемічної логіки головним
    предметом вивчення було стале досяжне знання індивідуальних агентів.
    Зважаючи на те, що знання досить об’ємне поняття, яке містить велику
    кількість особливостей та властивостей, дослідники чітко окреслили предмет і
    підібрали відповідний апарат досліджень. У подальшому, прагнення розширити
    можливості епістемічної логіки позначились на збільшенні засобів формальної
    170
    мови. З’явились оператори позначення мульти-агентних ситуацій та груп
    знання, тим самим надавши можливість аналізувати знання різних агентів у
    групі та груп в цілому. Сьогодні у мову епістемічної логіки залучені оператори,
    що дозволяють формалізувати знання в процесі інформаційних змін. Проте
    навіть початкові засоби дозволили формалізувати властивості знання, що
    відображають його суттєві специфічні особливості. Вони мають дуже важливе
    значення, оскільки розкривають сутність досяжного знання, базуючись на
    надійності інформації. Таким чином, формальні засоби класичної епістемічної
    логіки дозволяють якісно формалізувати стале знання різних агентів та груп.
    Дослідження показало, що навіть використання мови епістемічної логіки без
    звернення до правил інтерпретації може бути корисним для технічних наук.
    Під час написання наукової роботи також проаналізовані різні варіанти
    теоретико-модельної семантики, що застосовуються для інтерпретації ситуацій
    зі знанням. Їх детальний опис та порівняння, а також перевірка щодо
    відповідності дійсності дозволили визначити можливості епістемічної логіки
    щодо аналізу та моделювання ситуацій зі знанням, та виділити проблеми, що
    можуть виникнути. Встановлено, що класичні моделі семантики Кріпке хоча й
    дозволяють якісно інтерпретувати знання як індивідуальних, так і групових
    агентів, все ж приводять до проблеми логічного всезнання. Така ситуація
    характерна для всіх модальних логік у цілому. Проте для епістемічної, корені
    логічного всезнання заглиблюються у особливість предмету досліджень
    класичної епістемічної логіки. Досяжне знання несе в собі характерні аксіоми,
    що за припущення повної раціональності агентів дозволяють засобами дедукції
    зробити всі можливі висновки з уже наявного знання. Перенесення цих
    властивостей на рівень семантики виявляє суперечності щодо обґрунтованості
    таких висновків для людських агентів. Незважаючи на різноманітність моделей,
    які дозволяють ті, чи інші аксіоми, семантики Кріпке не дозволяють позбутися
    проблемного питання логічного всезнання. Спроби їх уникнути можна віднайти
    у некласичних моделях. Проте вони більше стосуються віри і майже не
    використовуються. Інше спірне питання стосується дискусії щодо відповідності
    171
    семантики S5 природі людського знання, оскільки для людських агентів не
    звично робити висновки стосовно свого незнання. Тому максимального
    застосування семантика епістемічної логіки знаходить у комп’ютерних науках
    при моделюванні знання штучних інтелектуальних систем. У будь-якому разі,
    кореляція епістемічної логіки з дослідженнями епістемології відбувається.
    На сучасному етапі розвитку, епістемічна логіка значно розширила свій
    формальний апарат. Це зумовлено прагненням науковців розширити сферу
    застосувань епістемічної логіки до аналізу та моделювання знання в процесі
    зміни інформації. На основі проведених досліджень, можна констатувати, що
    це було здійснено шляхом включення у синтаксис та семантику нових
    динамічних та епістемічних операторів. Проте вид знання, що є предметом
    дослідження залишається незмінним.
    Одним з варіантів розвитку суто епістемічної логіки є логіка публічних
    оголошень. Вона є варіантом розширення класичної системи за допомогою
    динамічного модального оператора. Дослідження показало, що попри те, що
    надто великих і суттєвих змін у межах епістемічної логіки не відбувається, таке
    доповнення виводить її на новий рівень. Однією з характерних особливостей
    публічних оголошень є те, що вони дозволяють формувати спільне знання, що є
    дуже важливим для епістемічної логіки. Незважаючи на проблеми, що можуть
    виникнути під час здійснення публічних оголошень, ця логічна система в
    цілому дозволяє якісно аналізувати та моделювати певний вид ситуацій зі
    знанням. Показовим підтвердженням цього є приклад замурзаних дітей. Єдине,
    для того, щоб епістемічна логіка публічних оголошень працювала ефективно,
    необхідною є повна раціональність агентів.
    У результаті дисертаційного дослідження також встановлено, що формальні
    засоби та методи логіки публічних оголошень отримали подальший розвиток у
    логіці епістемічних дій. При існуванні логічної системи, що досліджує дії, які
    спрямовані на утворення спільного знання, стало зрозумілим, що можливо
    побудувати логічний апарат для аналізу дій, що будуть орієнтовані на
    індивідуальних агентів. Це здійснено за рахунок додаткових епістемічних та
    172
    динамічних операторів. У відповідності до доповнень формальної мови
    адаптовано і семантику.
    У дисертаційній роботі представлені системи суто епістемічної логіки.
    Послідовність тексту розкриває еволюцію її формальних засобів та методів. Всі
    вони, починаючи від початкових систем побудованих Я. Хінтіккою та С. Кріпке
    та закінчуючи сучасними динамічними системами епістемічних дій, орієнтовані
    на аналіз та моделювання знання. Для них характерно не зупинятись на аналізі
    знання людських агентів чи моделюванні знання штучних інтелектуальних
    систем, а на поєднанні цих досліджень. Багато різноманітних прикладів
    показують, що формальний інструментарій епістемічної логіки може
    застосовуватись в обох сферах. Більше того, епістемічна логіка стає
    посередником між епістемологією та дослідженнями штучного інтелекту.
    Наявний стан справ у рамках епістемічної логіки дозволяє констатувати, що
    її формальні засоби та методи містять значний потенціал при аналізі та
    моделюванні ситуацій зі знанням. Значні результати вже досягнуті, оскільки
    епістемічна логіка застосовується як у гуманітарних, так і в технічних науках.
    Наведені в роботі приклади демонструють, що формальний апарат дозволяє
    ефективно пояснити ті зміни знання, що відбуваються під час комунікації.
    Звісно, подібні ситуації є змодельованими, а тому злегка обмеженими, проте
    вони дуже добре розкривають перспективу подальших досліджень. Засоби
    епістемічної логіки можна долучити для аналізу аргументації чи моделювання
    процесів пізнання штучних інтелектуальних систем. У наш час вже існують
    деякі спроби подібних пошуків. Систематизація формальних засобів та методів,
    а також демонстрація їх можливостей в аналізі та моделюванні ситуацій зі
    знанням показала ефективність та перспективи епістемічної логіки.
    173






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
    1. Вригт Г. фон, Логико-философские исследования / Г. фон Вригт.
    Избраные труды. – М.: Прогресс, 1986. – 595 с.
    2. Гарднер М. От мозаик Пенроуза к надежным шифрам / М. Гарднер. – М.:
    Мир, 1993. – 416 с.
    3. Горбатов В.В. От логики эпистемологии к эпистемологии логики / В.В.
    Горбатов // Актуальні проблеми духовності. Збірник наукових праць. –
    Кривий Ріг, 2009. – №10. – С. 219-233.
    4. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій
    розум і відшукувати істину в науках / Р. Декарт. – К.: Тандем, 2001. – 104
    с.
    5. Зайцев Д. В. Логическое следование и выделенные значения / Д. В.
    Зайцев, Я.В. Шрамко // Логические исследования. – 2004. – № 11. – С. 126
    – 138.
    6. Зайцев Д. В. Обобщенные модели рассуждений, инференциальная
    многозначность и квази-матрицы / Д. В. Зайцев // Полигнозис. – 2010. –
    № 38. – С. 116 – 125.
    7. Зайцев Д. В. Философская логика и аргументация / Д. В. Зайцев //
    Полигнозис. – 2009. – № 34. С. 3-11.
    8. Ивлев Ю.В. Содержательная семантика модальной логики / Ю. В. Ивлев.
    – М.: МГУ, 1985. – 180 с.
    9. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів
    та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів /
    А. Т. Ішмуратов. – К.: Абрис, 1997. – 350 с.
    10. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений / А. Т.
    Ишмуратов. – К., 1987. – 138 c.
    11. Ковальчук І.А. Знання як категорія міждисциплінарних досліджень /
    І.А.Ковальчук // Гуманітарні студії. Збірник наукових праць. – К., 2010. –
    № 7. – С. 41-47.
    174
    12. Ковальчук І.А. Класичні властивості знання в епістемічній логіці /
    І.А.Ковальчук // Мультиверсум. Філософський альманах. – К., 2010. –
    № 97. – С. 214-224.
    13. Ковальчук І.А. Семантика можливих світів та епістемічна логіка /
    І.А.Ковальчук // Вісник Київськиго національного університету імені
    Тараса Шевченка: Філософія. Політологія. – К., 2011. – № 101. – С. 16-19.
    14. Ковальчук І.А. Специфіка логічного підходу до аналізу знання /
    І.А.Ковальчук // Мультиверсум. Філософський альманах. – К., 2009. –
    № 84. – С. 163-173.
    15. Козаченко Н.П. Логіка перегляду переконань: пізнавальні дії як модальні
    оператори: дис. … канд. філос. наук: 09.00.06 / Козаченко Надія Павлівна.
    – Кривий Ріг, 2010. – 214 с.
    16. Козаченко Н.П. Знання і переконання як категорії логіки та філософії /
    Н.П. Козаченко // Актуальні проблеми духовності. Збірник наукових
    праць. – Кривий Ріг, 2004. – №5. – С. 128-142.
    17. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник. /
    А.Е.Конверский. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 535 с.
    18. Конверский А.Е. Теория и ее обоснование / А.Е. Конверский. – К. :
    ВІПОЛ, 2000. – 180 с.
    19. Костюк В.Н. Элементы модальной логики / В. Н. Костюк. – К.: Наукова
    думка, 1978. – 179 с.
    20. Крипке С. Семантическое рассмотрение модальной логики / С. Крипке
    [пер. с англ. А. Л. Никифорова] // Семантика модальных и
    интенсиональных логик. – М.: «Прогресс», 1981 – С. 27 – 40.
    21. Леммон Е. Алгебраическая семантика для модальных логик / Е. Леммон;
    [пер. с англ. А. А. Мучника] // Семантика модальных и интенсиональных
    логик. – М.: «Прогресс», 1981 – С. 98 – 124.
    22. Навроцький В.В. Логіко-семантичний аналіз інформаційних і
    мотиваційних підстав соціальних дій: дис. … доктора філос. наук:
    09.00.06 / Навроцький Володимир В’ячеславович. – К., 2010. – 398 с.
    175
    23. Навроцький В.В. Інференціалізм: ментальні стани чи ментальні статуси /
    В. В. Навроцький // Філософська думка. – 2008. – № 3. – С. 3 – 13.
    24. Навроцький В. В. Колективні ментальні поняття: логіка, методологія і
    філософія науки / В. В. Навроцький // Філософська думка. – 2005. – №2. –
    С. 3 – 12.
    25. Навроцький В.В. Логіка соціальної взаємодії / В. В. Навроцький. –
    Харків: Консул, 2005. – 204 с.
    26. Павлов В.Т. Модальная логика / Павлов В.Т., Ишмуратов А.Т.
    Омельянчик В.И. – Киев: Выща школа. – 1982. – 112 с.
    27. Пенроуз Р. Новый ум короля. О компьютерах, мышлении и законах
    физики / Р. Пенроуз. – М.: УРСС, 2005. – 384 c.
    28. Пенроуз Р. Тени разума: в поисках науки о сознании / Р. Пенроуз. –
    Москва-Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2005. – 688 с.
    29. Попович М.В. Философские вопросы семантики / М. В. Попович. – Киев,
    1975. – 300 с.
    30. Рассел С. Искусственный интеллект: современный подход, / С. Рассел,
    П. Норвиг; [2-е изд. / пер. с англ.] – М.: "Вильяме", 2006. – 1408 с.
    31. Сегерберг К. Модальные логики с линейными отношениями
    альтернативности / К. Сегерберг; [пер. с англ. А. Л. Никифорова] //
    Семантика модальных и интенсиональных логик. – М.: «Прогресс», 1981
    – С. 180 – 204.
    32. Слинин Я.А. Современная модальная логика / Я. А. Слинин. – Л.: ЛГУ,
    1976. – 104 с.
    33. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики / Е.Д. Смирнова. – М.,
    1990. – 143 c.
    34. Тарський А. Поняття істини в формалізованих мовах / А. Тарський; [пер.
    з англ. Н.Філіпенко.] – К.: Стилос, 1998. – 154 с.
    35. Тейз А. Логический подход к искусственному интеллекту. От модальной
    логики к логике баз данных / Тейз А., Грибомон П., Юлен Г. – М.: Мир,
    1998. – 494 c.
    176
    36. Фейс Р. Модальная логика / Роберт Фейс. – М.: Наука, 1974. – 520 с.
    37. Філософський енциклопедичний словник. [за ред. В.І. Шинкарука.] НАН
    України. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди: - К.:Абрис, 2002.– 742 с.
    38. Хинтикка Я. Виды модальности / Я. Хинтикка; [пер. с англ. А. Л.
    Никифорова] // Семантика модальных и интенсиональных логик. – М.
    «Прогресс», 1981 – С. 41 – 59.
    39. Хинтикка Я. Логико-епистемические исследования / Я. Хинтикка. – М.:
    «Прогресс», 1980. – 447.
    40. Хинтикка Я. Модальность и квантификация / Я. Хинтикка; [пер. с англ.
    А.Л. Никифорова] // Семантика модальных и интенсиональных логик. –
    М. «Прогресс», 1981 – С. 60 – 75.
    41. Хоменко І.В. Логіка: підручник / І.В. Хоменко. – К., 2007. – 336 c.
    42. Хоменко І.В. Логіка: теорія та практика / І.В. Хоменко. – К.: ЦУЛ, 2010. –
    398 c.
    43. Шрамко Я.В. Логико-эпистемологические предпосылки развития знаний /
    Я.В. Шрамко // Актуальні проблеми духовності. Збірник наукових праць.
    – Кривий Ріг, 2002. – №4 – С. 151 – 162.
    44. Шрамко Я.В. Ревизия знаний как проблема научной эпистемологии /
    Я.В. Шрамко // Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в
    освітній діяльності. – Кривий Ріг, 1999. – С. 34 – 45.
    45. Шрамко Я.В. Знания и убеждения: их развитие и критический пересмотр /
    Я.В. Шрамко // Философия науки. – 2005. – №1(24). – С. 3 – 19.
    46. Шрамко Я. В. Парадокс познаваемости мира / Я.В. Шрамко // Логика:
    Перспективы развития. – Киев : Изд-во Киевского университета, 2006. –
    С. 101 – 107.
    47. Agotnes T. Coalitions and Announcements / T. Agotnes, H. van Ditmarsch //
    Proceedings of the Seventh International Joint Conference on Autonomous
    Agents and Multi-Agent Systems, 2008. – P. 673 – 680.
    48. Agotnes T. Group Announcement Logic / T. Agotnes, P. Balbiani, H. van
    Ditmarsch, P. Seban // Journal of Applied Logic. – 2010. – Vol. 8. – P. 62 – 81.
    177
    49. Agotnes T. Quantifying Over Coalitions in Epistemic Logic / T. Agotnes, W.
    van der Hoek, M. Wooldridge // Proceedings of the Seventh International
    Conference on Autonomous Agents and Multi-Agent Systems, 2008. – Р. 665-
    672.
    50. Agotnes T. What will they say? — Public Announcement Games / T. Agotnes,
    H. van Ditmarsch // Synthese. – 2011. – Vol. 179. – P. 57 – 85.
    51. Alchourron C. On the logic of theory change: partial meet contraction and
    revision functions / C.E. Alchourron, P. Gardenfors, D. Makinson // Journal of
    Symbolic Logic. – 1985. Vol. 50. – P.510 – 530.
    52. Aldewereld H. Rational Teams: Logical Aspects of Multi-Agent Systems /
    H. Aldewereld, W. van der Hoek, J-J Meyer // Journal Fundamenta
    Informaticae. – 2004. – Vol. 63. – P 159 – 183.
    53. Aumann R. Epistemic conditions for Nash equilibrium / R. J. Aumann,
    A. Brandenburger // Econometrica. – 1995. – Vol. 63. – P. 1161 – 1180.
    54. Aumann R. Interactive Epistemology I: Knowledge / R. J. Aumann //
    International Journal of Game Theory. – 1999. Vol. – 28. P. 263 – 300.
    55. Balbiani P. ‘Knowable’ as ‘known after an announcement’ / P. Balbiani,
    A. Baltag, H. van Ditmarsch, A. Herzig, T. Hoshi, T. de Lima // Review of
    Symbolic Logic. – 2008. – Vol. 1. – P. 305 – 334.
    56. Balbiani P. Tableaux for public announcement logic / P. Balbiani, H. van
    Ditmarsch, A. Herzig, T. de Lima // Journal of Logic and Computation. – 2010.
    – Vol. 20. – P. 55 – 76.
    57. Balbiani P. What can we achieve by arbitrary announcements? - A dynamic
    take on Fitch's knowability / P. Balbiani, A. Baltag, H. van Ditmarsch, A.
    Herzig, T. Hoshi, T. de Lima // Proceedings of TARK’07.– 2007. – P. 42 – 51.
    58. Baltag. A. A logic of epistemic actions [Електронний ресурс] / A. Baltag //
    Proceedings of the ESSLLI 1999 workshop on Foundations and Applications
    of Collective Agent-Based Systems. – 1999. – Режим доступу до статті:
    http://folli.loria.fr/cds/1999/library/pdf/baltag.pdf
    178
    59. Baltag A. Epistemic logic and Information Update / A. Baltag, H. van
    Ditmarsch, L. Moss // Handbook on the Philosophy of Information. - Elvisier,
    2008. – P. 361 – 456.
    60. Baltag A. Logics for epistemic programs / A. Baltag, L. Moss. // Synthese. –
    2004. – Vol. 139. – P. 165 – 224.
    61. Baltag A. The Logic of Common Knowledge, Public Announcements, and
    Private Suspicion / A. Baltag, L. Moss, S. Solecki // Proceedings of the 7th
    Conference on Theoretical Aspects of Rationality and Knowledge. – Evanston,
    1998. – Р. 43-56.
    62. Benthem J. van, Common Knowledge in Update Logics / J. van Benthem, J.
    van Eijck, B. Kooi // Proceeding of the tenth conference of Theoretical aspects
    of rationality and knowledge. – 2005. – P. 253 – 261.
    63. Benthem J. van, Correspondence theory / J. van Benthem // Handbook of
    philosophical logic. – 1984. – Vol. 2. – P. 167 – 248.
    64. Benthem J. van, Dynamic logic for belief revision / J. van Benthem // Journal
    of Applied Non-Classical Logics. – 2007. – Vol. 17. – P. 129 – 155.
    65. Benthem J. van, Dynamic Logic of Preference Upgrade / J. van Benthem,
    F. Liu // Journal of Applied Non-Classical Logics. – 2007. – Vol. 17. – P. 157
    – 182.
    66. Benthem J. van, Dynamic update with probabilities / J. van Benthem,
    J. Gerbrandy, B. Kooi // Studia Logica. – 2009. – Vol. 93. – P. 67 – 96.
    67. Benthem J. van, Epistemic Logic and Epistemology: The State of Their
    Affiars. / J. van Benthem // Philosophical Studies. – 2006. – Vol. 128 – Р. 49 –
    76.
    68. Benthem J. van, Rational dynamics and epistemic logic in games / J. van
    Benthem // International Game Theory Review. – 2007. – Vol. 1 – P. 13 – 45.
    69. Benthem J. van, The information in intuitionistic logic / J. van Benthem //
    Synthese. – 2009. – Vol. 167. – P. 251 – 270.
    70. Bull R. Basic modal logic / R. Bull, K. Segerberg // Handbook of philosophical
    logic. – 1984. – Vol. 2. – P. 1 – 88.
    179
    71. Chandy K. M. How processes learn / K.M. Chandy, J. Misra // Distributed
    computing. – 1986. – Vol. 1. – P. 40 – 52.
    72. Chant S. R. Epistemic Conditions for Collective Action / S. R. Chant, Z. Ernst
    // Mind. – 2008. – Vol. 117. – P. 549 – 573.
    73. Chellas B. F. Modal logic: an introduction / B. F. Chellas. – Cambridge :
    Cambridge University Press, 1980. – 295 p.
    74. Cover T. Elements of Information Theory / T. Cover, J. Thomas. – NY: Wiley.
    – 1991. – 542 р.
    75. Cresswell M. Modal logic / M. J. Cresswell // The Blackwell Guide to
    Philosophical Logic. – 2001. – P. 136 – 158.
    76. Dégremont C. Dynamics we can believe in: a view from the Amsterdam
    School on the centenary of Evert Willem Beth / C. Dégremont, J. Zvesper //
    Synthese. – 2011. – Vol. 179 – P. 223 – 238.
    77. Ditmarsch H. van, Awareness and forgetting of facts and agents / H. van
    Ditmarsch, T. French // Proceedings of WI-IAT Workshops 2009. – IEEE
    Press, 2009. – P. 478 – 483.
    78. Ditmarsch H. van, Becoming Aware of Propositional Variables / H. van
    Ditmarsch, T. French // Indian Conference on Logic and its Applications. –
    2011. – P. 204 – 218.
    79. Ditmarsch H. van, Common Knowledge and Common Belief / H. van
    Ditmarsch, J. van Eijck, R. Verbrugge // Logic and Games. – 2009 – Vol. 5. –
    P. 99 – 122.
    80. Ditmarsch H. van, Concurrent Dynamic Epistemic Logic / H. van Ditmarsch,
    W. van der Hoek, B. Kooi // Knowledge Contributors. - 2003. – P. 105 – 143.
    81. Ditmarsch H. van, Dynamic Epistemic Logic / H. van Ditmarsch,W. van der
    Hoek, B. Kooi. – Dordrecht : Springer, 2008. – 282 р.
    82. Ditmarsch H. van, Dynamic Epistemic Logic and Knowledge Puzzles / H. van
    Ditmarsch,W. van der Hoek, B. Kooi // Conceptual Structures: Knowledge
    Architectures for Smart Applications. – Springer, 2007. – P. 45 – 58.
    180
    83. Ditmarsch H. van, Dynamic Epistemic Logic with Assignment / H. van
    Ditmarsch,W. van der Hoek, B. Kooi // Proceedings of the fourth international
    joint conference on Autonomous agents and multiagent systems (AAMAS’05),
    - 2005. – Р. 141 – 148.
    84. Ditmarsch H. van, Introspective forgetting / H. van Ditmarsch, A. Herzig, J.
    Lang, P. Marquis // Advances in Artificial Intelligence. – Springer, 2008. –
    P. 18 – 29.
    85. Ditmarsch H. van, Keeping secrets with public communication [Електронний
    ресурс] / H. van Ditmarsch // Proceedings of the Fifth Conference on Logic
    and the Foundations of Game and Decision Theory. – 2002. – Режим доступу
    до статті: http://personal.us.es/hvd/oldpubs/hvdLOFT02.pdf.
    86. Ditmarsch H. van, Knowledge games / H. van Ditmarsch // Bulletin of
    Economic Research. – 2002. – Vol. 53. – P. 249 – 273.
    87. Ditmarsch H. van, Logic of change, change of logic / H. van Ditmarsch, B.
    Hill, O. Majer // Synthese. – 2009. – Vol. 17. – P. 227 – 234.
    88. Ditmarsch H. van, My beliefs about your beliefs – a case study in theory of
    mind and epistemic logic / H. van Ditmarsch, W. Labuschagne // Synthese. –
    2007. – Vol. 155. – P. 191 – 209.
    89. Ditmarsch H. van, On the Logic of Lying / H. van Ditmarsch, J. van Eijck, F.
    Sietsma, Y. Wang // Games, Actions and Social Software. – Springer, 2011. –
    P. 5 – 37.
    90. Ditmarsch H. van, Optimal Regression for Reasoning about Knowledge and
    Actions / H. van Ditmarsch, A. Herzig, T. de Lima // Proceedings of the
    Twenty-Second AAAI Conference on Artificial Intelligence. – 2007. – P. 1070
    – 1075.
    91. Ditmarsch H. van, Public Announcement and Belief Revision / H. van
    Ditmarsch,W. van der Hoek, B. Kooi // Advances in Modal Logic. – 2005. –
    Vol. 5. – P. 335 – 346.
    92. Ditmarsch H. van, Playing cards with Hintikka / H. van Ditmarsch,W. van der
    Hoek, B. Kooi // Australasian Journal of Logic. – 2005. – Vol. 3. – P. 108-134.
    181
    93. Ditmarsch H. van, Semantic Results for Ontic and Epistemic Change / H. van
    Ditmarsch, B. Kooi // Logic and the Foundations of Game and Decision
    Theory. – 2008. – Vol. 7. – P. 87 – 117.
    94. Ditmarsch H. van, Simulation and information / H. van Ditmarsch, T. French
    // Proceedings of Knowledge Representation for Agents and Multi-Agent
    Systems, - 2009. – P. 51 – 65.
    95. Ditmarsch H. van, Sum and Product in Dynamic Epistemic Logic / H. van
    Ditmarsch, J. Ruan, L. Verbrugge // Journal of Logic and Computation. – 2007.
    – Vol. 18. – P. 563 – 588.
    96. Ditmarsch H. van, The semantics of concurrent knowledge actions
    [Електронний ресурс] / H. van Ditmarsch // ESSLLI Workshop on Logic and
    Games. – 2001. – Режим доступу до статті:
    http://personal.us.es/hvd/oldpubs/hvd_esslli.pdf.
    97. Dretske F. Epistemology and Information / F. Dretske // Handbook on the
    Philosophy of Information. – Elvisier, 2008. – P. 29 – 48.
    98. Eijck J. van, Dynamic Epistemic Modelling [Електронний ресурс] / J. Van
    Eijck. // CWI Report. – Amsterdam. – 2004. – Режим доступу до статті:
    http://homepages.cwi.nl/~jve/papers/04/pdfs/DEMO.pdf.
    99. Eijck J. van, The gamut of dynamic logic / J. Van Eijck, M. Stokhof //
    Handbook of the History of Logic. – 2006. – Vol. 6 – P. 499 – 600.
    100. Fagin R. Reasoning about Knowledge / R. Fagin, J. Halpern, Y. Moses, M.
    Vardi. – Cambridge : The MIT Press, 1995. – 491 р.
    101. Ferreira N. C. de, Specifying and reasoning about uncertain agents / N. C. de
    Ferreira, M. Fisher, W. van der Hoek // International Journal of Approximate
    Reasoning, - 2008. – Vol. 49. – P. 35 – 51.
    102. Garson J. Quantification in modal logic / J. W. Garson // Handbook of
    philosophical logic. – 1984. – Vol. 2. – P. 249 – 308.
    103. Gerbrandy J. Changing the Common Ground / J. Gerbrandy // Proceedings of
    the Munich Workshop on Formal Semantics and Pragmatics of Dialogue, -
    1997. – P. 40 - 58.
    182
    104. Gerbrandy J. Reasoning about Information Change / J. Gerbrandy, W.
    Groeneveld // Journal of Logic, Language, and Information. -1997. – Vol. 6. –
    P. 147–169.
    105. Gierasimczuk N. Bridging learning theory and dynamic epistemic logic /
    N. Gierasimczuk // Synthese. – 2009. – Vol. 169. – P. 371 – 384.
    106. Groenendijk J. Dynamic Predicate Logic / J. Groenendijk, M. Stokhof //
    Linguistics and Philosophy. – 1991. – Vol. 14 – P. 39 – 100.
    107. Halpern J. Y. Knowledge and common knowledge in a distributed environment
    / J. Y. Halpern, Y. Moses // Journal of the ACM. – 1990. – Vol. 37 – P. 549 –
    587.
    108. Halpern J. Y. Reasoning about knowledge of unawareness / J. Y. Halpern,
    L. Ch. Rego // Proceedings of the 12th Conference on Theoretical Aspects of
    Rationality and Knowledge (TARK’09). – 2009. – Р. 166 – 173.
    109. Halpern J. Y. Reasoning about knowledge: an overview. / J. Y. Halpern //
    Proceedings of the 1986 Conference on Theoretical Aspects of Reasoning
    About Knowledge (TARK’86). – 1986. – Р. 1 – 17.
    110. Halpern J. Y. Reasoning about Uncertainty / J. Y. Halpern. - Cambridge: MIT
    Press. – 2003. – 483 р.
    111. Halpern J. Y. Should Knowledge Entail Belief? / J. Y. Halpern // Journal of
    Philosophical Logic. – 1995. – Vol. 25. – P. 483 – 494.
    112. Halpern J. Y. Theory of knowledge and ignorance for many agents / J. Y.
    Halpern // Journal of Logic and Computation. – 1997. – Vol. 7. – P. 79 – 108.
    113. Harel. D. Dynamic logic / D. Harel, D. Kozen, J. Tiuryn. – Cambridge: The
    MIT Press, 2000. – 459 р.
    114. Harel. D. Dynamic logic / D. Harel // Handbook of philosophical logic. – 1984.
    – Vol. 2. – P. 497 – 604.
    115. Hendricks V. F. Mainstream and Formal Epistemology / V. F. Hendricks. -
    Cambridge University Press. – 2005. – 188 р.
    116. Hendricks V. F. Where’s the bridge? Epistemology and epistemic logic / V. F.
    Hendricks, J Symons // Philosophical Studies. – 2006. – №128. – P. 137–167.
    183
    117. Hintikka J. Knowledge and Belief. An introduction to the logic of the two
    notions / Jaakko Hintikka. – Ithaca, London : Cornell University Press, 1962. –
    179 p.
    118. Hintikka. J. Reasoning about knowledge in philosophy / J. Hintikka. //
    Proceedings of the Conference on Theoretical Aspects of Reasoning About
    Knowledge. – 1986. – P. 63 – 80.
    119. Hoek W. van der, A Complete Epistemic Logic for Multiple Agents –
    Combining Distributed and Common Knowledge / W. van der Hoek, J.-J. Ch.
    Meyer // Epistemic Logic and the Theory of Games and Decisions. -
    Dordrecht, 1997. – P. 35 – 68.
    120. Hoek W. van der, A Logic of Ignorance / W. van der Hoek, A. Lomuscio //
    Electronic Notes in Theoretical Computer Science. – 2004. – Vol. 85. – P. 117
    – 133.
    121. Hoek W. van der, Cooperation, Knowledge, and Time: Alternating-time
    Temporal Epistemic Logic and its Applications / W. van der Hoek,
    M. Wooldridge // Studia Logica. – 2003. – Vol. 75. – P 125 – 157.
    122. Hoek W. van der, Epistemic Logic: A Survey / W. van der Hoek, R. Verbrugge
    // Game Theory and Applications. – 2002. – Vol. 8. – P. 53 – 94.
    123. Hoek W. van der, Modal Logic for Games and Information / W. van der Hoek,
    M. Pauly // Handbook of Modal Logic. – Elsevier, 2006. – P. 1077 – 1148.
    124. Hoek W. van der, Multi-Agent Systems / W. van der Hoek, M. Wooldridge //
    Handbook of Knowledge Representation, - 2008. – P. 887 – 928.
    125. Hoek W. van der, Knowledge, Rationality and Action / W. van der Hoek //
    Proceedings of the Third International Joint Conference on Autonomous
    Agents and Multiagent Systems. – 2004. – Р. 16 – 25.
    126. Hoek W. van der, Systems for Knowledge and Belief / W. van der Hoek //
    Journal of Logic and Computation. – 1993. – Vol. 3. – P. 173 – 195.
    127. Hoek W. van der, Temporalizing Epistemic Default Logic / W. van der Hoek,
    J.-J.Ch. Meyer, J. Treur // Journal of Logic, Language and Information. – 1998.
    – Vol. 7. – P 341 – 367.
    184
    128. Hoek W. van der, Theories of Knowledge and Ignorance / W. van der Hoek,
    J. Jaspars, E. Thijsse // Logic, Epistemology and the Unity of Science. –
    Springer, 2004. – P. 381 – 418.
    129. Kaneko M. Map of Common Knowledge Logics / M. Kaneko, T. Nagashima,
    N. Suzuki, Y. Tanaka // Studia Logica. – 2002. – Vol. 71. – P. 57 – 86.
    130. Kooi B. Dynamic Term-Modal Logic / B. Kooi // Computer Science. – 2007. –
    Vol. 8. – P. 173 – 185.
    131. Kooi B. Expressivity and completeness for public update logics via reduction
    axioms / B. Kooi // Journal of Applied Non-Classical Logics. – 2007. – Vol.17.
    – P. 231 – 253.
    132. Kooi B. Knowledge, chance, and change / B. Kooi // ILLC Dissertation Series.
    – 2003. – 185 р.
    133. Kripke S. Naming and Necessity / S. Kripke. – Blackwell Publishers Ltd., –
    1981. – 182 p.
    134. Levesque H. The logic of knowledge bases / H.J. Levesque, G. Lakemeyer. –
    Cambridge: The MIT Press. – 2000. – 282 р.
    135. Linder B. van, Actions that make you change your mind / B. van Linder, W.
    van der Hoek, J.-J.Ch. Meyer // Knowledge and Belief in Philosophy and
    Artificial Intelligence. – NY, 1995. – P. 103 – 146.
    136. Linder B. van, The Dynamics of Default Reasoning / B. van Linder, W. van
    der Hoek, and J.-J.Ch. Meyer // Handbook of Defeasible Reasoning and
    Uncertainty Management Systems. – Dordrecht, 2001. – P. 125 – 157.
    137. Liu F. Reasoning about preference dynamicks / Fenrong Liu. – Springer, 2011.
    – 218 p.
    138. Lorini E. A Modal Logic of Epistemic Games / E. Lorini, F. Schwarzentruber
    // Games. – 2010. – Vol. 1. – P. 478 – 526.
    139. Mann A. Independence-Friendly Logic: A Game-theoretic Approach /
    A. Mann, G. Sandu, M. Sevenster. – CUP. – 2011. – 216 р.
    185
    140. Marion M. Reasoning about Knowledge in Linear Logic: Modalities and
    Complexity / M. Marion, M. Sadrzadeh // Logic, Epistemology, and the Unity
    of Science. – 2004. – Vol 1 – P. 327 – 350.
    141. Meyden R. van der, Common knowledge and update in finite environments /
    R. van der Meyden // Information and Computation. – 1998. – Vol. 140 – P.
    115 – 157.
    142. Meyer J.-J. Ch. Epistemic logic / J.-J. Ch. Meyer // The Blackwell Guide to
    Philosophical Logic. – 2001. – P. 183 – 202.
    143. Meyer J.-J. Ch. Epistemic Logic for AI and Computer Science / J.-J. Ch.
    Meyer, W. van der Hoek. – Cambridge, 1995. – 354 р.
    144. Moore R. Reasoning about knowledge and action / R.C. Moore // Proceedings
    of the Fifth International Joint Conference on Artificial Intelligence. – 1977. –
    Р. 223 – 227.
    145. Neumann J. von, Theory of Games and Economic Behavior / J. von Neumann,
    O. Morgenstern. – Princeton University Press. – 1944. – 641 р.
    146. Otterloo S. van, Knowledge Condition Games / S. van Otterloo, W. van der
    Hoek, M. Wooldridge // Journal of Logic, Language, and Information. – 2006.
    – Vol. 15. – P. 425 – 452.
    147. Plaza J. A. Logics of Public Communications / J. A. Plaza // Proceedins 4th
    International Symposium on Methodologies for Intelligent Systems. – 1989. –
    P. 201 – 216.
    148. Priest G. An introduction to non-classical logic / G. Priest. – Cambridge, 2008.
    – 613 р.
    149. Renardel de Lavalette G. Epistemic actions and minimal models / G. Renardel
    de Lavalette, H. van Ditmarsch // Proceedings of Advances in Modal Logic. –
    2002. – P. 77 – 90.
    150. Rescher N. Epistemic logic: a survey of the logic of knowledge / N. Rescher.
    – University of Pittsburgh Press, 2005. – 140 p.
    151. Rescher N. Epistemic logic / N. Rescher // A Companion to Philosophical
    Logic. – 2002. – P. 478 – 490.
    186
    152. Stalnaker R. On logics of knowledge and belief / R. Sralnaker // Philosophical
    Studies. – 2006. – Vol. 128. – P. 169 – 199.
    153. Veltman F. Defaults in Update Semantics / F. Veltman // Journal of
    Philosophical Logic. – 1996. – Vol. 25. – P. 221 – 261.
    154. Wang K. Nested epistemic logic programs / K. Wang, Y. Zhang // Proceedings
    of the 8th International Conference on Logic Programming and Nonmonotonic
    Reasoning (LPNMR05) – 2005. – P. 279 – 290.
    155. Wansing H. Doxastic decisions, epistemic justification, and the logic of agency
    / H. Wansing // Philosophical Studies. – 2006. – Vol. 128. – P. 201 – 227.
    156. Wooldridge M. Intelligent agents: Theory and practice / M.Wooldridge,
    N.R. Jennings // The Knowledge Engineering Review. – 1995. – Vol. 10. –
    P. 115 – 152.
    157. Yalcin S. Epistemic Modals / Seth Yalcin // Mind. – 2007. – Vol. 116. –
    Р. 983-1026.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины