ЛОГІКО-ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ РОЗГЛЯД АРГУМЕНТАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

МАМЕДОВА ТАМІЛА ЕЛЬХАНІВНА

УДК 16/165.62

ЛОГІКО-ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ РОЗГЛЯД АРГУМЕНТАЦІЇ

09.00.06 – логіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філософських наук

Науковий керівник
Хоменко Ірина Вікторівна
доктор філософських наук, професор

Київ - 2012

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-методологічні підстави логіко-феноменологічного розгляду аргументації...……………………...…………………….……………..9
1.1. Феноменологічний розгляд логіки: історичний аспект…….……10
1.2. Проблема витлумачення поняття «аргументація»…………….....32
Висновки до розділу 1……………………………………………….…..57

Розділ 2. Сучасні концепції феноменологічної логіки……...………………...59
2.1. Формальна феноменологія В. Васюкова….………………………60
2.2. Феноменологічна логіка А. Ішмуратова………….…….…………76
Висновки до розділу 2…………………………….……….……….……91

Розділ 3. Можливості використання методів діаграм та графів у логіко-феноменологічному розгляді аргументації…………………………………....93
3.1. Феноменологічний характер аргументації………………….…….94
3.2. Методи аналізу структури аргументації: неформальний підхід…………………………………………………………………………….115
3.3. Метод графів у логіко-феноменологічному дослідженні аргументації…………………………………………………………………….135
Висновки до розділу 3…………………………………………………152

Висновки………………………………………………………………………..154

Список використаних джерел…………………………………………………159

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблеми аргументації завжди привертали увагу логіків. Інтерес до цієї проблематики зростає, починаючи з другої половини ХХ ст. Саме в цей період формується такий напрям сучасних логічних досліджень як неформальна логіка, яка тісно пов'язана з теорією аргументації, поновлюють свій розвиток риторика та еристика. Прагнення і вміння грамотно й переконливо висловлювати свої думки, обґрунтовувати власні позиції, критично ставитись до висловлювань інших людей завжди відігравало неабияку роль. Сьогодні теорію аргументації розглядають як суміжний напрям дослідження, в розвитку якого зацікавлені спеціалісти з різних галузей знань, де мова йде про спілкування, обґрунтування, переконання.
Існують різноманітні підходи до витлумачення аргументації. Проте, як вважають дослідники у цій області, їх недостатньо для повної предметизації теорії аргументації. На сьогодні загальновизнаної теорії аргументації не існує.
Феноменологія – філософський напрямок, який значно вплинув на розвиток філософії у цілому й логіки зокрема. Розгляд питання щодо взаємозв’язку логіки та феноменології є досить актуальним у наш час. Саме завдяки Гусерлевій проблематизації обґрунтування логіки можна говорити про початок розвитку «феноменологічної логіки».
Проблему взаємозв’язку аргументації і логіки можна розглянути у феноменологічному розрізі. Завдяки цьому стає можливим дослідити важливі аспекти щодо аргументації: смисл, значення, інтерсуб’єктивність, концепція Іншого Я, інтенціональність, концепція «анонімності» трансльованого повідомлення, а також інтенціональну графіку як метод репрезентації аргументативних текстів.
Головною особливістю аргументації завдяки феноменологічному спрямуванню є те, що суб’єкти аргументативного процесу не стоять осторонь, а безпосередньо вплетені в цей процес. Іншими словами, аргументація розглядається через призму самих учасників, враховуючи їхні характеристики та інтенціональні стани. Таким чином, логіко-феноменологічний розгляд аргументації є ще одним актуальним напрямком дослідження, у рамках логічного знання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» і науково-дослідної теми філософського факультету 11БФ04101 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційної роботи – виявити можливості логіко-феноменологічного розгляду аргументативної проблематики та з’ясувати властиві йому методи.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити низку дослідницьких завдань:
- визначити особливості феноменологічного розгляду логіки;
- дослідити сучасні точки зору щодо витлумачення поняття аргументації;
- провести аналіз сучасних концепцій феноменологічної логіки у перспективі їхнього подальшого застосування для аналізу аргументативної проблематики;
- виявити специфіку феноменологічного характеру аргументації;
- розкрити можливості методу графів у логіко-феноменологічному розгляді аргументації.
Об’єкт дослідження – сучасні концепції аргументації.
Предмет дослідження – логіко-феноменологічні засоби й методи розгляду аргументації.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять роботи зарубіжних і вітчизняних дослідників у сфері феноменологічної логіки та теорії аргументації. Проблематика, що присвячена логіко-філософському аспекту феноменологічної концепції Е. Гусерля, розглядається у роботах В. Васюкова, Н. Зайцевої, А. Ішмуратова, П. Мірошниченка, Є. Причепія, Я. Слініна, О. Смирнової, В. Суровцева та інших. Треба зазначити, що єдиної позиції щодо проблем феноменологічної логіки досі не існує. Різні автори демонструють відмінні підходи в дослідженні цієї проблематики.
У середині ХХ століття з’являються дві фундаментальні роботи, які суттєво вплинули на подальший розвиток аргументативної проблематики. Мова йде про «Використання аргументів» («The Uses of Argument», 1958 р.) С. Тулміна (Stephen Toulmin), а також про роботу Х. Перельмана та Л. Ольбрехтс-Титеки (Lucie Olbrechts-Tyteca) «Нова риторика: трактат про аргументацію» («The New Rhetoric: A Treatise on Argumentation», 1969 р.). Серед інших дослідників у цій галузі слід відмітити також Ентоні Блейра (J. Anthony Blair), Ральфа Джонсона (Ralph H. Johnson), Дугласа Валтона (Douglas Walton), Джона Вудса (John Woods), Роберта Пінто (Robert C. Pinto), Майкла Гільберта (Michael A. Gilbert), Труді Говьєр (Trudy Govier), Ніколаса Решера (Nicholas Rescher), Е. M. Барт (E. M. Barth), Еріка С. В. Краббе (Erik C. W. Krabbe), а також представників Нідерландської школи – Франса Х. ван Еємерена (Frans H. van Eemeren), Роберта Гроотендорста (Robert Grootendorst) й А. Франциска Снук Хенкеманс (A. Francisca Snoeck Henkemans) та інші.
На терені колишнього СРСР проблеми аргументації почали активно досліджувати наприкінці ХХ століття. Особливого розвитку вони набули в роботах таких дослідників, як О. Алєксєєв, А. Баранов, А. Блінов, Г. Брутян, В. Брюшинкін, І. Герасимова, І. Гріфцова, Г. Гриненко, Д. Зайцев, А. Івін, А. Конверський, В. Курбатов, М. Новосьолов, В. Петров, Г. Рузавін, В. Сєргєєв, І. Хоменко та інші. Аналіз їхніх робіт засвідчує, насамперед, комплексний характер сучасної теорії аргументації. Проте в науковій літературі з аргументативної проблематики детально не аналізувалися засоби та методи логіко-феноменологічного розгляду аргументації.
При написанні дисертаційної роботи застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи логіки. Різноманітність використання методів зумовлена тим, що дослідження спрямоване на розгляд аргументації на різних рівнях. Для досягнення цілісності та послідовності дослідження використовувався системний підхід. З метою виявлення теоретико-методологічної та джерельної бази дослідження застосовувався історичний метод. Для дослідження поняття «аргументація» використовувався герменевтичний метод. Для встановлення особливостей аргументації як процесу застосовувалися методи аналізу, синтезу та порівняння. Для розгляду феноменологічної логіки був використаний метод формалізації. Дослідження аргументації здійснюється також з точки зору логіко-феноменологічного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи обумовлена сукупністю поставлених завдань і полягає в тому, що вперше в Україні аргументативна проблематика аналізується з позиції логіко-феноменологічного розгляду. Виявлена його специфіка та притаманні йому методи дослідження аргументації, зокрема метод графів.
Наукова новизна дисертаційної роботи розкривається у таких теоретичних положеннях:
Вперше:
- на підставі порівняльного аналізу методу графів та методу діаграм з’ясовано, що метод графів може бути застосований для репрезентації структури аргументації, беручи до уваги інтенціональні стани суб’єктів аргументації, а метод діаграм для виявлення структури аргументації з точки зору стороннього спостерігача. Цілісний аналіз структури аргументації доцільно проводити на підставі застосування цих двох методів.
Набули подальшого розвитку:
- виявлено, що сучасні точки зору щодо витлумачення поняття аргументації фокусуються навколо трьох уявлень: аргументація як обґрунтування, аргументація як переконання, аргументація як діяльність. Саме останнє витлумачення може бути застосовано в рамках логіко-феноменологічного розгляду аргументації;
- з’ясовано, що феноменологічний характер аргументації полягає у тому, що аргументація розглядається як явна мовна діяльність, що репрезентована в низці міркувань, мета якої полягає у зміні інтенціонального стану адресата, завдяки проникненню у його ментальний простір, що призводить до зміни його позиції з приводу обговорюваного питання.
Додатково обґрунтовано:
- з’ясовано, що феноменологічний розгляд логіки передбачає включення до логічного аналізу характеристик суб’єкта пізнавальної діяльності, що не призводить до повернення у логіку психологізму в традиційному значенні, а пов’язано з необхідністю врахування людського фактору при аналізі логічної проблематики;
- на підставі аналізу «формальної феноменології» (В. Васюков) та «феноменологічної логіки» (А. Ішмуратов) з’ясовано, що в першій концепції увага приділяється феноменологічному розгляду онтологічної проблематики в межах логіки, а в другій – логіко-феноменологічним характеристикам суб’єкта пізнавальної діяльності. Враховуючи цей факт, стверджується, що підставою для логіко-феноменологічного розгляду аргументації може слугувати концепція «феноменологічної логіки» А. Ішмуратова.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в узагальненні та систематичному аналізі аргументації, а також у встановленні головних характеристик, аналіз яких можливо розширити за допомогою логіко-феноменологічного розгляду.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно несе в собі систематизований матеріал, який дозволяє аналізувати аргументативні тексти, встановлювати взаємозв’язки між суб’єктами аргументації. Окрім цього, результати дослідження можуть бути використані у навчальних курсах з логіки та дисциплін логічного циклу.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки та положення наукової новизни сформульовані на основі власних результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дослідження. Проміжні результати досліджень оприлюднені на міжнародних наукових конференціях «Дні науки філософського факультету» (м. Київ, 2009, 2010, 2011, 2012), «Сучасна логіка: проблеми теорії та історії» (м. Санкт-Петербург, 2010), а також на конференції «Проблеми викладання логіки та дисциплін логічного циклу-5» (м. Київ, 2012).
Публікації. За темою дисертації вийшли друком 10 публікацій: чотири статті у фахових наукових виданнях та 6 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації обумовлені специфікою предмету дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінок; список використаних джерел налічує 166 найменувань на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі поставленої мети та сформульованих завдань при написанні наукової роботи здійснено дослідження основних особливостей аргументації, які можливо проаналізувати з позиції логіко-феноменологічного розгляду. Також продемонстровано можливість використання методу графів у процесі розгляду аргументативних текстів.
1. Виникнення феноменологічної логіки пов’язано з ім’ям засновника феноменології Е. Гусерля. Ідеї останнього щодо створення «науковчення» як проекту «чистої логіки» з точки зору проблеми «психологізму-антипсихологізму» й дали поштовх для зародження феноменологічного спрямування витлумачення логіки. Ця концепція мала досить вагомий вплив на філософію того часу, а роботу Е. Гусерля «Логічні дослідження» (1900-1901 рр.) вважали найвизначнішим надбанням тогочасної логічної літератури. Суть Гусерлевої критики психологізму полягала в тому, що логічні закони мають апріорний характер і зовсім не залежать від суб’єктивного сприйняття. Його ідеєю було надання логіці статусу теоретичної, незалежної від психології дисципліни, такої, що має об’єктивний характер.
Починаючи з другої половини ХХ століття, почалося нове обговорення й осмислення проблеми співвідношення логіки й мислення в аспекті психологізму-антипсихологізму. Враховуючи сучасні логічні дослідження, а саме поворот до «нового психологізму», де важливим є включення до логічних процедур характеристик суб’єкта, було встановлено, що основою для логіко-феноменологічного розгляду аргументації є концепція «чистої логіки» Е. Гусерля, із включенням до неї суб’єкта пізнавальної діяльності.
2. Історія розвитку теорії аргументації засвідчує зацікавленість її предметом ще в давні часи. Починаючи з античної Греції, стають актуальними питання щодо вміння переконувати, користуючись вдалими аргументами, впливати на розум і почуття слухачів.
Проте, як самостійний напрямок, теорія аргументації почала формуватися у 50-і роки ХХ століття. Це було підготовлено тривалою історією її розвитку. Саме в цей час з’являються дві фундаментальні роботи: «Використання аргументів» («The Uses of Argument», 1958 р.) С. Тулміна й «Нова риторика: трактат про аргументацію» («The New Rhetoric: A Treatise on Argumentation», 1969 р.) Х. Перельмана та Л. Ольбрехтс-Титеки. Завдяки такому новому спрямуванню увага дослідників зосереджується вже не на ідеальних логічних конструкціях, а на реальних процесах комунікації.
Розглянуті різноманітні підходи щодо тлумачення теорії аргументації дали змогу проаналізувати основні особливості її характеру, а також побачити різні погляди на один і той самий предмет. Головною ознакою, яка об’єднує усі існуючі підходи до теорії аргументації, є наявність суб’єктів, які діють відповідно до своїх намірів. Отже, враховується суб’єкт пізнавальної діяльності.
Теоретичне й практичне осмислення аргументації розвивалось разом з іншими науками. Однак на сьогодні теорія аргументації, яка має багату джерельну базу розробки та аналізу свого предмета, так і не змогла набути статусу загальновизнаної наукової дисципліни. Цей факт дає право говорити про актуальність розробки нових підходів до її аналізу. Так, у дослідженнях аргументації почали використовувати феноменологічно орієнтовані методи аналізу. При їх застосуванні аргументація розглядається не як обґрунтування чи переконання, а як діяльність.
3. На етапі сучасного розвитку логічного знання можна виокремити дві концепції до розгляду логіки з позиції феноменології. Першою є концепція В. Васюкова «формальна феноменологія», яку можна класифікувати як новий напрямок логіко-філософського мислення, що виник на межі онтології, логіки й феноменології. В. Васюков запропонував новий клас логічних систем, для семантики яких характерні предметні області з інтенціональними об’єктами, ввів нові логічні оператори, що й створило новий напрям дослідження сучасної некласичної логіки – формальну феноменологію.
Інша концепція належить А. Ішмуратову, який розглядає логіку з позиції феноменології, де свідомість аналізується завдяки феноменологічному спрямуванню. Його концепція має назву «феноменологічна логіка» і характеризується включенням не лише інтенціональних станів, а й когніцій і соціокогніцій, що надає можливість розглядати ширше коло питань. Також А. Ішмуратов пропонує метод графів, за допомогою якого розглядаються інтенціональні структури. Запропонований ним метод розгляду інтенціональних актів є візуальним, простим, логічним методом, який надає змогу розглядати складні структури, спираючись на їхнє графічне зображення.
Оскільки В. Васюков у своїй концепції зосереджує увагу переважно на онтологічній проблематиці, а суб’єкт пізнавальної діяльності тут фактично не розглядається, то в дисертації робиться висновок про недоцільність її використання для логіко-феноменологічного розгляду аргументації. На відміну від В. Васюкова, А. Ішмуратов, створюючи свою концепцію, розглядає саму логіку феноменологічно, тобто будує власну систему з огляду на феноменологічний стан самого пізнання. Іншими словами, суб’єкт відіграє важливе значення у його концепції. Тому для дослідження логіко-феноменологічного розгляду аргументації увага акцентується на ідеях останнього автора.
4. Метою аргументації є зміна позиції адресата, проникнення у його ментальний простір. Завдяки цьому адресат в інтенціональному значенні переосмислює предмет. Це відбувається через феноменологічне трактування свідомості як нескінченного смислового горизонту, який постійно змінюється.
Передати свій смисл іншому суб’єкту з позицій феноменологічного методу можливо завдяки теорії Alter еgo, тому що Інший є завжди проекцією мене самого. Для порозуміння в аргументативному сенсі ми ототожнюємо себе з Іншим, що означає наділення його пережитими в моєму досвіді власними смислами.
Завдяки інтерсуб’єктивному виміру існування людини, можливо говорити про взаєморозуміння суб’єктів спільноти. У комунікативному процесі інтерсуб’єктивність відіграє важливу роль при обміні інформацією, взаємодії та порозумінні суб’єктів.
Ефективність аргументації залежить також від ступеня анонімності, тобто типізації. При переході від конкретного об’єкта до його типізації відбувається стирання індивідуальних ознак, зростає ступінь абстрактності й анонімності, смисли набувають характеру інтерсуб’єктивності, полегшується сприймання трансльованого повідомлення, що у свою чергу створює умови для сприйняття інформації адресатом як власної, узгодженої з досвідом.
Таким чином, встановлено, що феноменологічний характер аргументації полягає у тому, що аргументація розглядається як явна мовна діяльність, що репрезентована в низці міркувань, мета якої полягає у зміні інтенціонального стану адресата, завдяки проникненню у його ментальний простір, що призводить до зміни його позиції.
5. На підставі методу графічного зображення конфліктних ситуацій, розробленого А. Ішмуратовим, було здійснено аналіз аргументації з позиції логіко-феноменологічного розгляду. Суть цього методу полягає у тому, що структуру аргументації репрезентують у формі графа, який будується, беручи до уваги інтенціональні стани суб’єктів аргументації. Це відрізняє його від методу діаграм, який базується на когнітивному підході, де важливим є присутність третього суб’єкта (спостерігача аргументації).
Графічне зображення аргументативного тексту являє собою модель візуального сприйняття аргументативної ситуації. Завдяки цьому стає візуально доступною загальна картина відношень між суб’єктами аргументації. Отже, застосувавши ці два методи при розгляді прикладів, було з’ясовано, що вони не заперечують, а доповнюють один одного, що надає можливість всебічного розгляду досліджуваного аргументативного тексту.
Таким чином, на сучасному етапі дослідження логічного знання простежується стрімке зростання інтересу до аргументативної проблематики, що спричинене варіативністю підходів до аналізу її предмета. Проте велика кількість досліджень у цій сфері досі не перетворила теорію аргументації на загальновизнану наукову дисципліну. Саме тому в дисертаційній роботі запропоновано варіант логіко-феноменологічного розгляду аргументації, що дозволяє по-новому подивитися на її предмет.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Алексеев А. П. Аргументация. Познание. Общение / А. П. Алексеев. – М. : Издательство Московского университета, 1991. – 150 с.
2. Аристотель. Риторика / Аристотель ; [пер. с древнегр. Н. Платоновой] // Античные риторики. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – С. 15–164.
3. Бабушкин В. У. Феноменологическая философия науки. Критический анализ [Электронный ресурс] / В. У. Бабушкин. – М. : «Наука», 1985. – 188 с. – Режим доступа к книге : http://psylib.org.ua/books/babus01/index.htm.
4. Бентем Й. ван. Логика и рассуждение: много ли значат факты [Электронный ресурс] / Й. ван Бентем ; [пер. с англ. И. Литуновского] // Вопросы философии. – 2011.– № 12. – С. 63–76. – Режим доступа к статье: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=437&Itemid=52.
5. Берж К. Теория графов и ее применения / К. Берж ; [пер. с франц. А. А. Зыкова]. – Москва : ИЛ, 1962. – 320 c.
6. Бичко І. В. Феноменологія Е. Гусерля: методологічний поворот / І. В. Бичко // Феноменологія і філософський метод : Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999. – К. : Тандем, 2000. – С. 21–28.
7. Бирюков Б. В. Актуальные проблемы философско-кибернетических исследований / Б. В. Бирюков // Философские науки. – 1981. – № 2. – C. 24–33.
8. Бирюков Б. В. В логическом мире Фреге / Б. В. Бирюков ; [пер. с нем. Б. В. Бирюкова] // Фреге Г. Логика и логическая семантика: сборник трудов / под ред. З.А. Кузичевой. – М. : Аспект Пресс, 2000. – С. 443–508.
9. Бирюков Б. В. Мыслители, разделенные веками : Фреге и Бэкон / Б. В. Бирюков // Вестник Московского университета. Серия 7 : Философия. – М., 2000. – № 6. – С. 70–76.
10. Бочаров В. А. Предмет и структура современной логики / В. А. Бочаров, Е. К. Войшвилло, Ю. В. Ивлев // Предмет и структура общественных наук ; под ред. П. А. Рачкова, В. С. Манешина. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – С. 97–111.
11. Брутян Г. А. Аргументация / Г. А. Брутян // Вопросы философии. – 1982. – № 11. – С. 43–52.
12. Брюшинкин В. Н. Когнитивный подход к аргументации / В. Н. Брюшинкин // РАЦИО.ru. – 2009. – № 2. – С. 2–22.
13. Брюшинкин В. Н. Критическое мышление и аргументация / В. Н. Брюшинкин // Критическое мышление, логика, аргументация: сб. ст. / под ред. В. Н. Брюшинкина, В. И. Маркина. — Калининград : Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 2003. – С. 29–34.
14. Брюшинкин В. Н. Обобщённая системная модель аргументации / В. Н. Брюшинкин // Аргументация и интерпретация. Исследования по логике, истории философии и социальной философии: сб. науч. ст. – Калининград : Изд-во РГУ им. И. Канта, 2006. – С. 105–121.
15. Брюшинкин В. Н. Психологизм на пороге XXI века [Электронный ресурс] / В. Н. Брюшинкин // Логическое кантоведение – 4: Труды междунар. семинара. – Калининград : Калининградский гос.ун-т, 1998. – С. 83–96. – Режим доступа к статье : http://www.ebiblioteka.lt/resursai/Uzsienio%20leidiniai/Kaliningrad/Uchebnye_e_pub/Katedros/KGU_kaf_09.pdf.
16. Брюшинкин В. Н. Системная модель аргументации как основа методологии компаративистских исследований / В. Н. Брюшинкин // Модели мира: исслед. по логике, аргументации и истории философии. – Калининград: Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 2004. – С. 66–85.
17. Булгаков М. Собачье сердце / М. Булгаков // Избранная проза. – Фрунзе : «Адапият», 1988 – С. 617–704.
18. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології / Б. Вальденфельс ; [пер. з німец. М. Д. Култаєва]. – Київ : Альтерпрес, 2002. – 176 с. – (“Сучасна гуманітарна бібліотека”).
19. Васильев Л. Г. Аргументативные аспекты понимания / Л. Г. Васильев. – М. : Ин-т психологии РАН, 1994. – 222 с.
20. Васильев Л. Г. Аспекты аргументации: Материалы по общему языкознанию / Л. Г. Васильев. – Тверь : Тверск. гос. ун-т, 1992. – 56 с.
21. Васильев Л. Г. Прагматика аргумента: коммуникативный подход / Л. Г. Васильев, Н. А. Ощепкова // Тверской лингвистический меридіан. – Тверь : Твер. гос. ун-т, – 1999. – Вып. 3. – С. 43–50.
22. Васюков В. Л. Формальная феноменология / В. Л. Васюков. – М. : Наука, 1999. – 223 с.
23. Васюков В. Л. Формализация философии : [интервью] [Электронный ресурс] / В. Л. Васюков, А. Нилогов // Проект : Библиотека форм. – Режим доступа к статье : http://censura.ru/printing/logics.htm.
24. Войшвилло Е. К. Логика с элементами эпистемологии и научной методологи / Е. К. Войшвилло, М. Г. Дегтярев. – М. : «Интепракс», 1994. – 446 с.
25. Вухтерль К. Феноменологический метод / К. Вухтерль ; [пер. с нем. А. Богачёва] // Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999. – К. : ТАНДЕМ, 2000. – С. 174–195.
26. Гайдич Н. М. Логіка Г. Фреге як передумова феноменології Е. Гусерля [Текст] / Н. М. Гайдич // Мультиверсум : Філософський альманах : [збірник наукових праць] / Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – К. : Український Центр духовної культури, 2003. – Вип. 35. – С. 52–61.
27. Герасимова И. А. Введение в теорию и практику аргументации : учебное пособие / И. А. Герасимова. – М. : «Логос», 2007 – 312 с.
28. Герасимова И. А. Феномен аргументации [Электронный ресурс] / И. А. Герасимова // Эпистемология и философия науки. – М. : Канон+, 2009. – Т. ХXI, № 3. – С. 5–13. – Режим доступа к статье : http://journal.iph.ras.ru/2009_3.pdf.
29. Герасимова И. А. Искусство убеждения в традициях логической науки / И. А. Герасимова, М. М. Новоселов // Мысль и искусство аргументации. – М. : Прогресс-Традиция, 2003. – С. 9–43.
30. Григорьева В. С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты: монография / В. С. Григорьева. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 288 с.
31. Гриненко Г. В. Аргументация: опыт герменевтического анализа / Г. В. Гриненко // Мысль. Ежегодник С.-Петербургского философского общества. Аргументация. – Спб., 2006. – № 6. – С. 48–63.
32. Гуссерль Э. Идеи чистой феноменологии и феноменологической философии / Э. Гусерль; [пер. с нем. А.В. Михайлова]. – М. : Дом интеллект. книги, 1999. – 336 с.
33. Гуссерль Э. Логические исследования. Т. 1. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука / Э. Гусерль. – Мн. : Харвест, М. : АСТ, 2000. – 752 с. – (Классическая философская мысль).
34. Гуссерль Э. Логические исследования. Т.2. Введение [Электронный ресурс] / Э. Гусерль ; [пер. с нем. В. И. Молчанова] // Логос. – 1997. – № 9. – С. 25–41. – Режим доступа к статье : http://www.ruthenia.ru/logos/number/1997_09/02.htm.
35. Гуссерль Э. Логические исследования. Т.2. Исследование 1 [Электронный ресурс] / Э. Гусерль ; [пер. с нем. В. И. Молчанова] // Логос. – 1997. – № 10. – С. 5–64. – Режим доступа к статье : http://www.ruthenia.ru/logos/number/1997_10/01.htm.
36. Еемерен Ф. Х. ван. Аргументация, коммуникация и ошибки / Ф. Х. ван. Еемерен, Р. Гроотендорст. – СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2002. – 160 с.
37. Еемерен Ф. Х. ван. Речевые акты в аргументативных дискуссиях / Ф. Х. ван Еемерен, Р. Гроотендорст. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 1994. – 240 с.
38. Еемерен Ф. Х. ван. Современное состояние теории аргументации / Ф. Х. ван Еемерен // Важнейшие концепции теории аргументации. – СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2006. – С. 14–34.
39. Зайцев Д. В. Аргументативные рассуждения и логика / Д. В. Зайцев // Миссия интеллектуала в современном обществе: сб. статей / ред. кол. : Ю. Н. Солонин (пред). – Спб. : Изд-во С-Петерб. ун-та, 2008. – С. 446–460.
40. Зайцев Д. В. Логика и аргументация / Д. В. Зайцев // Модели рассуждений – 1: логика и аргументация. – Калининград, 2007. – С. 17–36.
41. Зайцев Д. В. Некоторые соображения по поводу доклада В.Н. Брюшинкина "Когнитивный подход к аргументации" / Д. В. Зайцев // Модели рассуждений – 3: Когнитивный подход : сб. науч. ст. – Калининград : Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 338–347.
42. Зайцев Д. В. Обобщенная релевантная логика и модели рассуждений : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора философских наук : спец. 09.00.07 «Логика» / Д. В. Зайцев. – М., 2012. – 49 с.
43. Зайцев Д. В. Обобщенная релевантная логика и модели рассуждений: Монография / Д. В. Зайцев. – М. : Креативная экономика, 2010. – 312 с.
44. Зайцев Д. В. Схемы аргументации: игры риторического mind’а или источник общезначимости аргументативных рассуждений? / Д. В. Зайцев // РАЦИО.ru. – 2010. – № 4. – С. 57–77.
45. Зайцев Д. В. Философская логика и аргументация / Д. В. Зайцев // Полигнозис. – 2009. – № 34. – С. 3–11.
46. Зайцев Д. В. MOROZ и солнце. Интерсубъективность в аргументации / Д. В. Зайцев, Н. В. Зайцева // Мысль. Ежегодник С.-Петербургского философского общества. – СПб., 2006. – №6. – С. 110–120.
47. Зайцева Н. В. Как возможна аргументация к универсальной аудитории? / Н. В. Зайцева // РАЦИО.ru. – 2011. – № 5. – С. 67–88.
48. Зайцева Н. В. Когнитивные основания семантической теории Э. Гусерля (на материале «Логичесских исследований») / Н. В. Зайцева // Я. (А. Слинин) и МЫ: к 70-летию профессора Ярослава Анатольевича Слинина. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2002. – С.179–193. – (Серия «Мыслители». Выпуск X).
49. Зайцева Н. В. Феномнеология и когнитивные основания аргументации / Н. В. Зайцева // РАЦИО.ru. – 2009. – № 2. – С. 85–102.
50. Зотов А. Ф. Самокритика психологизма. «Логические исследования» / А. Ф. Зотов, Ю. К. Мельвиль // Западная философия ХХ века. – М. : «ПРОСПЕКТ», 1998. – С. 220–230.
51. Зыков А. А. Основы теории графов / А. А. Зыков. – М. : Наука, 1987. – 384 с.
52. Ивин А. А. Теория аргументации : учебное пособие / А. А. Ивин. – М. : Гардарики, 2000. – 416 с.
53. Ивлев Ю. В. Основы логической теории аргументации [Электронный ресурс] / Ю. В. Ивлев // Логические исследования. – М., 2003. – Вып. 10. – С. 50–60. – Режим доступа к статье : http://iph.ras.ru/uplfile//logic/log10/Li_10_Ivlev.pdf.
54. Ивлев Ю. В. Теория и практика аргументации / Ю. В. Ивлев. – М. : «Проспект», 2009 – 288 с.
55. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів / А. Т. Ішмуратов. – К. : Абрис, 1997. – 350 с.
56. Ишмуратов А. Т. К построению феноменологической логики / А. Т. Ишмуратов // Феноменологія: рецепція у Східній Європі: Щорічник, 2000 ; Укр. феноменол. т-во при Укр. філос. Фонді / відп. Ред. А. Л. Богачов. – К. : Тандем, 2001. – С. 111–122.
57. Ишмуратов А. Т. Логика и феноменология / А. Т. Ишмуратов // Логика : перспективы развития : сборник научных статей. – К. : Издательско-полиграфический центр «Киевский университет», 2006. – С. 30–35.
58. Ішмуратов А. Т. Логіка соціального дискурсу / А. Т. Ішмуратов // Філософська думка. – 2000. – №2. – С. 4–15.
59. Ишмуратов А. Т. Логические схемы интенциональных структур / А. Т. Ишмуратов // Структура и смысл. – Киев : Наукова думка, 1989. – С.155–175.
60. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений / А. Т. Ишмуратов. – К. : Наукова думка, 1987. – 138 с.
61. Ишмуратов А. Т. Математизация и логико-философский анализ / А. Т. Ишмуратов // Гносеологический анализ математизации науки. – Киев : Наукова думка, 1985. – С. 216–243.
62. Ишмуратов А. Т. Феноменология и когнитология (к сравнению методов) / А. Т. Ишмуратов // Феноменологія і філософський метод : Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999. – К. : Тандем, 2000. – С. 97–105.
63. Ишмуратов А. Т. Феноменология эзотерики / А. Т. Ишмуратов // Феноменологія і практична філософія : Щорічник Українського феноменологічного товариства 2001. – К. : ВК ТОВ «Курс», 2003. – С. 29–44.
64. Ишмуратов А. Т. Феноменология конфликта / А. Т. Ишмуратов // Феноменология и гумантитарное знания. – К. : Тандем, 1998. – С. 55–74.
65. Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду / В. І. Кебуладзе. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – 280 с.
66. Колотілова Н. А. Поняття практичної аргументації / Н. А. Колотілова // Мультиверсум. Філософський альманах. – К., 2004. – № 39. – С.131–141.
67. Крипке С. А. Семантическое рассмотрение модальной логики / С. А. Крипке // Семантика модальных и интенсиональных логик. – М. : «Прогресс», 1981. – С. 27–40.
68. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна: Підручник) / А. Є. Конверський. – К., 2004. – 535 с.
69. Кудрин А. К. Об особенностях философского доказательства / А. К. Кудрин // Философские проблемы аргументации. – Ер. : АНАрмССР, 1986. – С. 173–189.
70. Куренной В. А. Психологизм и его критика Эдмундом Гусерлем / В. А. Куренной // Логос. – 2010. – № 5. – C. 166–182.
71. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
72. Леонтьев А. Н. Общее понятие деятельности / А. Н. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности: сб. ст. ; под ред. А. А. Леонтьева. – М. : Наука, 1974. – Гл. 1. – С. 5–21.
73. Леонтьев А. Н. Основные процессы психической жизни / А. Н. Леонтьев // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, психология. – 1983. – № 2. – С. 18–20.
74. Лисанюк Е. Н. Аргументация в нормативных контекстах: подходы и проблемы [Электронный ресурс] / Е. Н. Лисанюк // Коммуникация и образование : сборник статей ; под ред. С. И. Дудника. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2004. – С. 216–233. – Режим доступа к статье : http://anthropology.ru/ru/texts/lisanyuk/educomm_11.html.
75. Логика и проблема рациональности / [Попович М. В., Омельянчик В. И., Ишмуратов А. Т. и др. ] ; под. ред. М. В. Поповича. — К. : Наукова думка, 1993. — 191 с.
76. Логика и феноменология: почему без “почему”? / [Н. Иванов, Ю. Орлова, А. Погребняк, Д. Разеев, Н. Савченкова, А. Секацкий] // Я. (А. Слинин) и Мы: к 70-летию профессора Ярослава Анатольевича Слинина. – Спб. : Санкт Петербургское философское общество, 2002. – С. 83–127.
77. Мотрошилова Н. В. Вычленение и анализ “предметностей” сознания в феноменологии Э. Гусерля (на материале второго тома «Логических исследований») / Н. В. Мотрошилова // Феноменология в современном мире. – Рига : Зинатне, 1991. – С. 97–155.
78. Мотрошилова Н. В. Интенциональность в “Логических исследованиях” Э. Гусерля / Н. В. Мотрошилова // Вопросы философии. – 2000. – №4. – С. 138–158.
79. Мотрошилова Н. В. Феноменология Э. Гусерля и основной вопрос философии / Н. В. Мотрошилова // Вопросы философии. – 1961. – №12. – С. 66–79.
80. Пойа Д. Математика и правдоподобные рассуждения / Д. Пойа ; [пер. с англ. И. А. Вайнштейна]. – [2-е изд., испр.]. – М. : Гл. ред. физ.-мат. лит., 1975. – 464 с.
81. Попа К. Теория определения / К. Попа ; [пер. с рум. М. Ф. Солодухиной] ; под ред. Б. В. Бирюкова. – М. : Прогресс, 1976. – 248 с.
82. Попович М. В. Очерки развития логических идей в культурно-историческом контексте / М. В. Попович. – К. : Наукова думка, 1979. – 243 с.
83. Прехтль П. Введение в феноменологию Е. Гусерля / П. Прехтль. – Томск : Водолей, 1999. – 96 с.
84. Причепій Є. М. Вступне слово / Є. М. Причепій // Щорічник Українського феноменологічного товариства. – К. : ТАНДЕМ, 2000. – С. 3–9.
85. Причепій Є. М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гусерля: (Критичний нарис) / Є. М. Причепій. – К. : Наукова думка, 1971. – 104 с.
86. Рузавин Г. И. Логика и аргументация : Учебн. пособие для вузов / Г. И. Рузавин. – М. : Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997. – 351 с.
87. Рузавин Г. И. Методологические проблемы аргументации [Электронный ресурс] / Г. И. Рузавин. – М. : ИФРАН, 1997. – 204 с. – Режим доступа к книге : http://ru.philosophy.kiev.ua/iphras/library/ruzavin/argument.html.
88. Светлов В. А. Практическая логика / В. А. Светлов. – СПб. : РХГИ, 1995. – 472 с.
89. Сергеев В. М. Когнитивные методы в социальных исследованиях / В. М. Сергеев // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М. : Прогресс, 1987. – С. 3 – 20.
90. Сергеев В. М. Структура диалога и неклассические логики / В. М. Сергеев // Труды по знаковым системам. – Тарту, 1984. – Вып. 641. – С. 24–32.
91. Слинин Я. А. Учение Э. Гусерля о модальностях и современная логика / Я. А. Слинин // Вестник Ленингр. ун-та. Сер. Экономика, философия, право. ¬– 1973. – №5. – С. 101-107.
92. Слинин Я. А. Феноменологическое истолкование логики / Я. А. Слинин // Логические исследования. – М. : 1999. – №6. – С. 15–20.
93. Смирнова Е. Д. Логика и философия / Е. Д. Смирнова. – М. : РОССПЭН, 1996. – 304 с.
94. Смирнова Е. Д. Логика и философия / Е. Д. Смирнова // Вопросы философии. – 2000. – № 12. – С. 35–48.
95. Смирнова Е. Д. Логическая семантика и философские основания логики / Е. Д. Смирнова. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 161 с.
96. Смирнова Е. Д. Психологизм и вопросы обоснования логического знания [Электронный ресурс] / Е. Д. Смирнова // Логическое кантоведение – 4: Труды междунар. семинара. – Калининград : Калининградский гос.ун-т, 1998. – С. 45–58. – Режим доступа к статье : http://www.ebiblioteka.lt/resursai/Uzsienio%20leidiniai/Kaliningrad/Uchebnye_e_pub/Katedros/KGU_kaf_09.pdf.
97. Смирнова Н. М. Альфред Шюц на книжной полке / Н. М. Смирнова // Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом. – М., 2004. – С. 1025–1048.
98. Сорина Г. В. Психологизм и антипсихологизм: возникновение, циклы подъема и спада в культуре [Электронный ресурс] / Г. В. Сорина // Логическое кантоведение – 4: Труды междунар. семинара. – Калининград : Калининградский гос.ун-т, 1998. – С. 58–83. – Режим доступа к статье : http://www.ebiblioteka.lt/resursai/Uzsienio%20leidiniai/Kaliningrad/Uchebnye_e_pub/Katedros/KGU_kaf_09.pdf.
99. Сорина Г. В. Психологизм и антипсихологизм о роли логики в научном познании / Г. В. Сорина // Философские науки. – 1986. – ¬№6. – С. 60–68.
100. Суровцев В. А. Философия логики Г. Фреге в контексте аналитической философии и феноменологии / В. А. Суровцев // Фреге Г. Логические ииследования. – ¬Томск : Издательство «Водолей», 1997. – С. 3–21.
101. Татт У. Теория графов / У. Татт ; [пер.с англ. Г. П. Гаврилова]. – М. : Мир, 1988. – 424 с.
102. Титов В. Д. Вопрос о существовании в философии права и нормативные системы / В. Д. Титов // Ежеквартальный научно-практический журнал – Снкт-Петербург : Конфликтология, 2011. – №4. – С.83 – 90.
103. Титов В. Д. Историческое развитие философско-логических концепций языка права [Текст] : [монография] / В. Д. Титов, С. Э. Зархина. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – Х. : ФИНН, 2011. – 559 с. – (Библиотека юриста).
104. Титов В. Д. Общество, культура, логика / В. Д. Титов // Философские науки [Текст] : науч. образоват. просветит. журн./ М-во образования и науки Рос. Федерации, Акад. гуманитар. наук. – М. : Гуманитарий, 1958. – 2009. – №4. – С.8–18.
105. Уёмов А. И. Логические ошибки: Как они мешают правильно мыслить / А. И. Уёмов. – М., 1958. – 120 с.
106. Философия в современном мире: Философия и логика / [отв. ред. В. П. Таванец, В. А. Смирнов]. – М. : Наука, 1974. – 480 с.
107. Феноменология и ее роль в современной философии (Материалы “круглого стола”) // Вопросы философии. – 1988. – №12. – С.43–85.
108. Философия, логика, язык : сб. ст. / [пер. с англ. и нем.] ; сост. и предисл. В. В. Петрова ; общ. ред. Д. П. Горского, В. В. Петрова. – М. : Прогресс, 1987. – 331 с.
109. Фреге Г. Избранные работы : сборник / Г. Фреге ; [пер. с нем. В. В. Анашвили и др.] ; сост. В. В. Анашвили, А. Л. Никифоров. – М. : Дом интеллектуальной книги : Русское феноменологическое общество, 1997. – 160 с.
110. Фреге Г. Логика и логическая семантика / Г. Фреге // Фреге Г. Логика и логическая семантика: сборник трудов ; [пер. с нем. Б.В. Бирюкова] ; под ред. З.А. Кузичевой. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 512 с.
111. Харари Ф. Перечисление графов / Ф. Харари, Э. Палмер ; [пер.с англ. Г.П. Гаврилова]. – М. : Мир, 1977. – 324 с.
112. Харари Ф. Теория графов / Ф. Харари ; [пер.с англ. В.П. Козырева] ; под ред. Г.П. Гаврилова. – М. : Мир, 1973. – 300 с.
113. Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования / Я. Хинтикка. – М. : «Прогресс», 1980. – 447 с.
114. Хоменко І. В. Еристика: підручник / І. В. Хоменко. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 280 с.
115. Хоменко І. В. Логіка: підручник / І. В. Хоменко. – К., 2007. – 336 с.
116. Хоменко І. В. Логіка: теорія та практика / І. В. Хоменко. – К. : ЦУЛ, 2010. – 398 с.
117. Хоменко И. В. Неформальные исследования в теории аргументации: проблема классификации / И. В. Хоменко // Модели рассуждений - 2: Аргументация и рациональность : сб. науч. ст. – Калининград : Изд-во РГУ им. И. Канта, 2008. – С. 50–62.
118. Шпет Г. Явление и смысл (Феноменология как основная наука и ее проблемы) / Г. Шпет. – М. : Гермес, 1914. – 219 с.
119. Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом / А. Шюц ; [пер. с англ. и нем. В. Г. Николаева, С. В. Ромашко, Н. М. Смирновой]. – М. : РОССПЭН, 2004. – 1056 с.
120. Adler J. E. Fallacies and Alternative Interpretations / J. E. Adler // Australasian Journal of Philosophy. – 1994. – Vol. 72. – P. 271–283.
121. Alexy R. A theory of legal argumentation / R. Alexy. – Oxford : Clarendon Press, 1989. – P. 187–206.
122. Baum R. Logic, Second Edition / R. Baum. – New York : Holt, Rinehart and Winston, 1981. – 600 p.
123. Beardsley M. C. Practical Logic / M. C. Beardsley. – New York : Prentice-Hall, 1950. – 580 p.
124. Blair J. A. Argumentation as Dialectical / J. A. Blair, R. H. Johnson // Argumentation: Proceedings of the Conference on Argumentation, 1986. – 1987. – Vol. 1. – P. 41–56.
125. Cocchiarella N. Formal Ontology and the Foundations of Mathematics // Bertran’s Russell Philosophy, G. Nakhikian (ed.). – London : Duckworth, 1974. – P. 29–46.
126. Crable R. E. Argumentation as Communication: Reasoning with Receivers / R. E. Crable. – Columbus (Ohio) : A. Bell and Howell Company, 1976. – 276 p.
127. Dölling E. Real Objects and Existence / E. Dölling // The Heritage of Kazimiers Ajdukiewicz ; eds. V. Sinisi, J. Wolenski. – Amsterdam – Atlanta : Ga, 1995. – Vol. 40. – P. 83–99.
128. Eemeren F. H. van. A Systematic Theory of Argumentation. The Pragma-dialectical Approach / F. H. van Eemeren, R. Grootendorst. – Cambridge : Cambridge University Press, 2004. – 226 p.
129. Eemeren F. H. van. Argumentation: an overview of theoretical approaches and research themes [Electronic resource] / F. H. van Eemeren // Argumentation, Interpretation, Rhetoric. Online Journal. – 2002. – Issue 2. – Mode of access : http://www.unibuc.ro/prof/zafiu_r/docs/2011/mar/10_18_58_02Eemeren_text.doc.
130. Eemeren F. H. van. Argumentation, Communication, and Fallacies: A Pragma-Dialectical Perspective / F. H. van Eemeren, R. Grootendorst. – Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 1992. – 236 p.
131. Eemeren F. H. van. Fundamentals of Argumentation Theory: A Handbook of Historical Backgrounds and Contemporary Developments / F. H. van Eemeren, R. Grootendorst, F. S. Henkemans, J. A. Blair, R. H. Johnson, E. C. W. Krabbe, Ch. Plantin, D. N. Walton, Ch. A. Willard, J. Woods, D. Zarefsky. – Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 1996. – 432 p.
132. Freeman J. B. Dialectics and the Macrostructure of Arguments: A Theory of Argument Structure / J. B. Freeman. – Berlin, New York : Foris Publications, 1991. – 287 p.
133. Gallagher S. The Phenomenological Mind. An Introduction to Philosophy of Mind and Cognitive Science [Electronic resource] / S. Gallagher, D. Zahavi. – New York : Routledge, 2008. – 256 p. – Mode of access : http://www.spiritual-minds.com/philosophy/assorted/Phenomenological%20Mind.%20An%20Introduction%20to%20Philosophy%20of%20Mind%20and%20Cognitive%20Science%20-%20Shaun%20Gallagher,%20Dan%20Zahavi%20(Routledge,%202008).pdf.
134. Gilbert M. Coalescent Argumentation / M. Gilbert. – Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates,1997. – 176 p.
135. Govier T. Problems in Argument Analysis and Evaluation. – Dordrecht : Foris Publications, 1987. – 302 p.
136. Grice H. P. Logic and Conversation / H. P. Grice // Syntax and Semantics. – New York etc., 1975. – Vol. 3: Speech Acts. – P. 41–58.
137. Harary F. Structural Models: An Introduction to the Theory of Directed Graphs / F. Harary, R. Z. Norman, D. Cartwright. – New York : John Wiley & Sons Inc, 1965. – 415 p.
138. Henkemans A. F. Analyzing Complex Argumentation. The Reconstruction of Multiple and Coordinatively Compound Argumentation in a Critical Discussion / A. F. Henkemans. – Amsterdam : Sicsat, 1992. – 170 p.
139. Johnson R. H. Logical Self-Defense / R. H. Johnson, J. A. Blair. – [2nd edition]. – Toronto : McGraw-Hill Companies, 1994. – 384 p.
140. Kusch M. Psychologism. A Case Study in the Sociology of Philosophical Knowledge / M. Kusch. – London, New York : Routledge, 1995. – 352 p.
141. Lemmon E. Algebraic Semantics for Modal Logics 1 // The Journal of Symbolic Logic. – 1966. – Vol. 31, № 1. – P. 45–55.
142. Lesnewski S. Collected works / S. Lesnewski ; eds. S. J. Surma, J. T. J. Srzednicki, D. I. Barnett. – Nijhoff ; PWN – Kluwer, 1992. – Vol. 1 and 2. – 794 p.
143. Mohanty J. N. Edmund Husserl's Theory of Meaning / J. N. Mohanty. – [2nd ed.]. – New York : Springer-Verlag, 1976. – 182 p.
144. Oswald S. Argumentation and Cognition: Can Pragma-Dialectics Interplay with Pragma-Semantics? [Electronic resource] / S. Oswald // CADAAD Journal. – 2007. Vol. 1, Issue 1. – Р.148–165. – Mode of access : http://cadaad.net/files/journal/CADAAD1-1-Oswald-2007-Pragmadialects_And_Relevance_Theory.pdf.
145. Perelman Ch. Justice, law and argument: Essays on Moral and Legal Reasoning / Ch. Perelman. – Dordrecht : Reidel Publishing Company, 1980. – 181 p.
146. Perelman Ch. The New Rhetoric: A Treatise on Argumentation / Ch. Perelman, L. Olbrechts-Tyteca. – Notre Dame etc. : University of Notre Dame Press, 1969. – 566 p.
147. Plumer G. Phenomenological Argumentative Structure / G. Plumer // Argumentation. – 2001. – Vol. 15, № 2. – P. 173–189.
148. Poli R. Ontologia Formale / R. Poli. – Genova : Marietti, 1992. – 542 p.
149. Putnam H. The Meaning of “Meaning” / H. Putnam // Minnesota Studies in the Philosophy of Science. – Minneapolis : University of Minnesota Press, 1975. – P. 131–193.
150. Reed C. Argument diagramming in logic, law and artificial intelligence [Electronic resource] / C. Reed, D. Walton, F. Macagno // The Knowledge Engineering Review. – UK : Cambridge University Press, 2007. – Vol. 22:1. – P. 87–109. – Mode of access : http://www.arg.dundee.ac.uk/people/chris/publications/2007/ker2007.pdf.
151. Reed C. Argumentation Machines: New Frontiers in Argument and Computation / C. Reed, T. J. Norman. – Dordrecht : Kluwer Academic Publishers, 2003. – 262 p.
152. Rieke R. D. Argumentation and the Decision Making Process / R. D. Rieke, M. O. Sillars. – New York : John Wiley, 1975. – 312 p.
153. Rowland R. On defining argument / R. Rowland // Philosophy and Rhetoric. – 1987. – Vol. 20, № 3. – P. 140–159.
154. Schum D. Evidential Foundations of Probabilistic Reasoning / D. Schum. – Toronto : John Wiley&Sons. – 1994. – 568 p.
155. Schumann K. Husserl’s Concept of the Noema: A Daubertian Critique / K. Schumann // Topoi, 8. – 1989. – № 1. – P. 53–61.
156. Scriven M. Reasoning / M. Scriven. – New York : McGraw-Hill, 1976. – 272 p.
157. Searle J. R. Intentionality. An essay in the philosophy of mind / J. R. Searle. – Cambridge : Cambridge University Press, 1983. – 278 p.
158. Tarski A. The semantic conception of truth and the foundations of semantics / A. Tarski // Philosophy and Phenomenological Research. – 1944. – Vol. 4, № 3. – P. 341–375.
159. Toulmin S. The uses of argument / S. Toulmin. – Cambridge : Cambridge University Press, 1958. – 262 p.
160. Walton D. N. Argumentation Schemes / D. N. Walton, C. Reed, F. Macagno. – Cambridge : Cambridge University Press, 2008. – 443 p.
161. Walton D. N. Argumentation Schemes for Presumptive Reasoning / D. N. Walton. – Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 1996. – 232 p.
162. Walton D. N. Argument Structure: A Pragmatic Theory / D. N. Walton. – Toronto: University of Toronto Press, 1996. – 304 p.
163. Walton D. N. Fundamentals of Critical Argumentation / D. N. Walton. – Cambridge : Cambridge University Press, 2006. – 343 p.
164. Walton D. N. Informal Logic: A Handbook for Critical Argumentation / D. N. Walton. – Cambridge: Cambridge University Press, 1989. – 292 p.
165. Walton D. N. Legal Argumentation and Evidence / D. N. Walton. – University Park, Pa : Pennsylvania State University Press, 2002. – 374 p.
166. Whately R. Elements of Logic / R. Whately. – New York : Sheldon & Company, 1859. – 442 p.