ЛОГІКА В ОСТРОЗЬКІЙ ТА ЗАМОЙСЬКІЙ АКАДЕМІЯХ (XVІ – XVIІ ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ПІОНТКОВСЬКА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 161/162(09)

ЛОГІКА В ОСТРОЗЬКІЙ ТА ЗАМОЙСЬКІЙ АКАДЕМІЯХ
(XVІ – XVIІ ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність 09.00.06 - логіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Хоменко Ірина Вікторівна
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ I. Теоретико-методологічна та джерельна база дослідження історії логіки в Україні XVІ – XVІІ ст. ……………………...………………………... 9
1.1. Джерельна база дослідження історії логіки в Україні XVІ – XVII ст. ........................................................................................................ 9
1.2. Теоретико-методологічне підґрунтя поширення логічних знань в Україні XVI–XVII ст. …………………………………………….. 18
РОЗДІЛ ІІ. Логіка в православних братських школах та єзуїтських колегіях в Україні (XVI – XVII ст.)………………………………..………….................... 59
2.1. Логіка в православних братських школах в Україні XVI – XVIІ ст.……………………………………………………………………..60
2.2. Логіка в єзуїтських колегіях XVI – XVIІ ст. ……………….…..... 77
РОЗДІЛ ІІІ. Логіка як наука та навчальна дисципліна в Острозькій та Замойській академіях XVI – XVII ст. ……………………………………….. 84
3.1. Логіка в Острозькій слов’яно-греко-латинській академії …....... 85
3.2. Особливості викладання логіки в Замойській академії. «Dialectica Ciceronis…» Адама Бурскі.............................................................. 103
3.3. Вплив логічних ідей А. Курбського та А. Бурскі на розвиток логіки в Україні XVII ст. ……..……………................................. 137
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………... 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………. 155

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження логіки в Острозькій та Замойській (Akademia Zamoyska) академіях XVI – XVII ст. обумовлена, принаймні, двома причинами.
По-перше, формування національної культури та науки неможливе без звернення до процесу становлення вітчизняного філософського знання, в тому числі і логіки. Усунення прогалин в історії логіки в Україні дає можливість відтворити адекватний та цілісний образ логіко-філософської думки. На сьогоднішній день достатньо широко в сучасній філософській літературі висвітлюється історія розвитку логічного знання з середини XVII ст., тобто з часу заснування та початку діяльності Києво-Могилянської академії. Однак, історичний поступ логіки в домогилянський період залишається малодослідженим. Вивчення цього періоду дасть можливість цілісного бачення етапів становлення, формування та розвитку вітчизняної логічної думки.
На сьогодні логіка в Україні до середини XVII ст. позиціонується як аристотелівсько-схоластична діалектика. Однак, аналіз історичних, соціальних, політичних та культурних умов тогочасної України, зумовив розуміння унікальності української філософії та логіки. Дослідження логіки Острозької та Замойської академій в історико-філософському контексті дає можливість продемонструвати новий погляд на логіку в Україні того періоду та сформувати новий підхід в аналізі вітчизняної логічної думки.
По-друге, аналіз логічного знання в Україні XVI – XVII ст. робить можливим визначити місце та значення вітчизняних логічних досліджень в історії розвитку філософії. Ґрунтовне дослідження логіки періоду XVI – XVII ст., в тому числі і логіки в Острозькій та Замойській академіях, дозволяє не тільки встановити умови, причини, напрямки та специфіку розвитку логіко-філософської думки в Україні зазначеного періоду, а й зрозуміти та висвітлити місце логіки у вітчизняній філософії загалом.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» і науково-дослідницької теми філософського факультету 11БФ14101 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення стану та особливостей розвитку логіки як науки та навчальної дисципліни в Острозькій та Замойській академіях XVI – XVII ст.
Досягнення мети обумовлене необхідністю вирішення низки дослідницьких завдань:
- виявити передумови розвитку логіко-філософської думки в Україні XVI – XVII ст.
- з’ясувати особливості розвитку логіки в українських православних братських школах та єзуїтських колегіях XVI – XVII ст.
- визначити місце та роль логіки у науковій та викладацькій діяльності представників Острозької академії XVI – XVII ст.;
- окреслити суттєві особливості логіки як науки і навчальної дисципліни в Замойській академії (XVI – XVII ст.);
- з’ясувати взаємозв’язок та розбіжності точок зору щодо тлумачення логіки в науково-педагогічному доробку науковців Острозької академії та Замойської вищої школи в історії розвитку логіки в Україні XVII ст.
Об’єкт дослідження – історія логіки в Україні.
Предметом дослідження є логіка як наука та навчальна дисципліна в Острозькій та Замойській академіях XVІ – XVII ст.
Теоретико-методологічну основу дослідження складає поєднання історичного, герменевтичного підходів. Дисертаційне дослідження ґрунтується на вітчизняних та зарубіжних розробках науковців, які досліджували історію логіки з часу її появи на теренах України, зокрема Л. Бедржицький, В. Владиславлєв, Н. Гаврюшин, В. Горський, Д. Кирик, П. Коковцов, А. Конверський, О. Маковельський, Н. Мозгова, Н. Мотрошилова, С. Неверов, К. Новоструєв, В. Огородник, І. Огородник, І. Паславський, Б. Пейчев, В. Петрец, М. Рогович, А. Соболевський, Ю. Федів, І. Хоменко, Д. Чижевський, Н. Яковенко, В. Ярошовець та інші.
Серед методів, які дозволили реалізувати поставлену в дисертації мету, слід назвати такі: історичний метод – з метою виявлення теоретико-методологічної та джерельної бази; герменевтичний метод – для дослідження, пояснення та тлумачення логіко-філософських текстів українських логіків XVI – XVIІ ст. Головним методом дисертаційного дослідження логіки Острозької та Замойської академій в XVI – XVII ст. є компаративний метод. За допомогою цього методу порівнюються дослідження як представників української логіко-філософської думки XVI – XVII ст., так і погляди сучасних дослідників окресленої в дисертації проблематики. При аналізі логіко-філософських досліджень використовується метод формалізації. Для встановлення особливостей розвитку логічної думки в Україні досліджуваного періоду застосовуються такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез.
Для досягнення послідовності та цілісності дослідження використовується системний підхід.
Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні комплексного компаративного аналізу логічної спадщини представників Острозької та Замойської академій XVI – XVII ст., на підставі якого були виявлені особливості витлумачення місця і ролі логіки як науки та викладацької дисципліни в цих навчальних закладах.
Наукова новизна дисертаційної роботи розкривається у таких теоретичних положеннях, що виносяться на захист:
Уперше в Україні:
- проведено аналіз логічної концепції викладача та ректора Замойської академії Адама Бурскі (1560-1611), з’ясовано її роль у формуванні та розвитку вітчизняної логічної думки та обґрунтовано, що його робота «Dialectica Ciceronis guae disperse in scriptis religuit, maxime ex Stoicorum sentential, cum commentariis, guibus ea partium supplentur, partium illustrantur. Opus non solum ad interlligenda Ciceronis scripta, sed etiam multorum veterum auctorum,ac in his theologorum,jurisconsultorum,medicorum, ac philosophorum, imprimis utile. Adam Bursius, Academiae Samosciensis professor, composuit» є першим друкованим українським підручником з логіки.
Набуло подальшого розвитку:
- Встановлено, що наприкінці XVI – на початку XVII ст. логіко-філософські знання поширювались на території України завдяки діяльності перших освітніх закладів: православних братських шкіл (логіка базувалася на концепціях Аристотеля, Порфирія, І. Дамаскіна, М. Псьола і викладалася за «Діалектикою» А. Курбського) та католицьких шкіл (логіка орієнтувалася на західноєвропейську філософську традицію Томи Аквінського (лат. Тhomas Aquinas), Вільяма Оккама, Дунса Скота).
- Виявлено два підходи щодо визначення статусу логіки в Острозькій академії XVI – XVII ст.: перший характеризується негативним ставленням до логіки як науки (Острозькі книжники), другий – визнанням високого статусу логіки як навчальної дисципліни та необхідності її викладання студентам Острозької академії (запрошені з-за кордону професори).
- На підставі компаративного аналізу логіки Острозької і Замойської академій, проведеного за такими ознаками, як: філософська та літературно-джерельна база викладання логіки; статус і місце логіки у викладацькій діяльності викладачів цих академій; вплив логіко-філософського доробку науковців Острозької та Замойської академій на подальший розвиток логічних ідей в Україні, з’ясовано, що:
- тлумачення логіки як науки представниками Острозької та Замойської академій різниться використанням різної філософської та літературно-джерельної бази: якщо в першому навчальному закладі логіка спирається на логічні дослідження авторів східної патристики, то в другому – логіка є еклектичною наукою, базованою на цицеронівсько-стоїчних логічних поглядах;
- і в Острозькій, і в Замойській академіях логіка як навчальна дисципліна була обов’язковим предметом вивчення, рівень логічних знань в цих закладах відповідав провідним логічним досягненням того часу;
- логічні здобутки професорів Острозької та Замойської академій вплинули на подальший розвиток вітчизняних логічних досліджень, зокрема на логічні погляди представників Києво-Могилянської академії (І. Гізель, Й. Кроковський, Й. Кононович-Горбацький, Ст. Яворський та інші).
Додатково обґрунтовано:
- З’ясовано, що передумовами розвитку логічних знань в Україні були логічна спадщина Аристотеля, базові тогочасні логіко-філософські дослідження «ожидовілих» та переклади візантійських та арабських авторів («Діалектика» І. Дамаскіна, «Логіка Авіасафа», «Книга глаголемая логіка»), з якими українська освічена еліта ознайомилась лише з прийняттям християнства.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дисертації визначається, насамперед, новизною і сукупністю положень, що виносяться на захист. Враховуючи недостатній рівень висвітлення досліджуваної проблематики в літературі, використані в роботі підходи та одержані за їх допомогою теоретичні положення можуть становити методологічну базу для подальшого вивчення питань, пов’язаних із дослідженням розвитку логіки в Україні XVІ – XVII ст.
Результати дисертаційного дослідження логіки в Острозькій та Замойській академіях XVІ – XVII ст. можуть бути використані у вітчизняних історико-філософських пошуках та бути корисними у визначенні місця та ролі логічного доробку представників Острогу та Замойстя (пол. Zamoscia) в контексті історії розвитку логіки загалом. Окрім цього, результати дослідження можуть бути використані в навчальних курсах з логіки, філософії, історії філософії, історії логіки та інших філософських дисциплін вищих освітніх закладів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою дисертанта. Висновки, положення наукової новизни сформовані дисертантом на основі власних результатів, отриманих в процесі дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації обговорювались на методологічних семінарах і засіданнях кафедри логіки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проміжні результати досліджень оприлюднені на міжнародних наукових конференціях «Дні науки філософського факультету» (Київ, 2005, 2007, 2012), «Проблеми викладання логіки та дисциплін логічного циклу» (Київ, 2008, 2012), «Сучасна логіка: проблеми теорії, історії та застосування в науці» (Санкт-Петербург, 2002, 2004, 2006, 2008), а також «Людина. Світ. Культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень» (Київ, 2004), та на науково-практичних конференціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003, 2006).
Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 17 публікаціях: 4 наукові статті у фахових виданнях, затверджених МОНмолодьспорту України та 13 тез доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації обумовлені специфікою предмету дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновку та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 179 сторінок; список використаних джерел налічує 207 найменувань на 25 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації в результаті дослідження отримано такі загальні висновки:
По-перше, виникнення та розвиток логіки в більшості наукових досліджень пов’язується з іменем Аристотеля та датується IV ст. до н.е. В той час, на території тогочасних українських земель ще не існувало, навіть, державних утворень. Якщо в Римі та Греції уже цікавилися проблемами логіки, то «філософія» того часу на території сучасної України зводилася до релігійно-міфологічних уявлень. Не має жодних документальних свідчень щодо концентрації уваги тогочасних «українців» навколо не тільки логічної проблематики, але і навколо проблеми філософії у класичному її розумінні. Мабуть, варто зауважити, що з переселенням на Чорноморське узбережжя грецьких племен, частково була перенесена не тільки їхня культура, а і певні наукові пізнання. Однак, якщо і привнесли греки свої філософські уявлення в Україну, історичного свідчення про те, що разом із філософськими знаннями поширювалися і знання з логіки не має. Тобто, логіка греків відголосу у «філософії» тогочасної України не мала.
По-друге, у період, коли на теренах Західної Європи широко наступала епоха Середньовіччя, українські землі тільки утворювали інститут державності – Київську Русь. І лише з прийняттям християнства на наші землі прийшли дослідження класиків, що дало змогу ознайомитися освіченій еліті з їх логіко-філософськими трактатами.
Коли в XV – XVI ст. Європа заглиблюється в Ренесанс, Україна живе середньовічними істинами. Звичайно, на території Русі поширюються вчення Аристотеля і Платона, однак, Середньовіччя в його східному варіанті не сприяє окремому дослідженню в сфері логіки. Знання з логіки українці черпали в основному із перекладів візантійських, єврейських та арабських авторів.
У результаті аналізу історико-філософської бази розвитку логічного знання в Україні XVI – XVII ст. отримано такі результати:
- Логіка в Україні, нехай і з часовим запізненням, однак, до XVI ст. була знайома з основними світовими логіко-філософськими тенденціями. Літературно-джерельну базу в Україні до XVI ст. становили «Ізборники Святославови», «Діалектика» I. Дамаскіна, «Книга глаголемая логіка» Мойсея Маймоніда та «Логіка Авіасафа».
- До кінця XV ст. на українських землях оформлюється достатньо широка концептуально-термінологічна система, достатня як для охоплення аристотелівської логіки, так і для тогочасних новітніх логічних досліджень.
- Українська логіко-філософська думка до XVI ст. основним джерелом дослідження логіки мала творчість Аристотеля.
- Значну роль в поширенні логіко-філософських знань на території України в XVI ст. відіграли перші освітні заклади, які відкривалися з метою поширення та протистояння як східного, так і західного віровчення.
- Логіка в Україні XVI – XVII ст. розвивалася під впливом релігійності на викладання логіки.
- Найбільш характерною рисою логіки в Україні XVII ст. був її синкретизм. У цей період активно синтезувалися логіко-філософські тенденції Сходу (візантійська філософія) з західноєвропейськими логічними дослідженнями, однак, в дусі православної чи католицької традицій.
Таким чином, факт поширення логічних знань та напрямок логічних інтересів в Україні визначила історична подія – хрещення Київської Русі. Хрещення Русі не тільки відкрило доступ до логіко-філософських світових джерел, а: по-перше, ввівши нові критерії освіченості, стимулювало до зацікавлення логіко-філософською проблематикою тогочасну руську наукову еліту; по-друге, визначило літературно-джерельні пріоритети у вивченні логіки; по-третє, прийняття християнства зі Сходу, в XVI ст. у зв’язку з польсько-католицькою експансією в Україні визначило місце логіки в католицько-православному протистоянні. Останній фактор утримував логіку в Україні в XVI – XVII ст. в межах релігійно-богословської проблематики, що було характерним для Європи епохи Середньовіччя.
Результати дослідження, що визначаються метою і завданнями дисертаційної роботи, можна сформулювати так:
- Логіко-філософську джерельну базу в Україні до XVI ст. становили «Ізборники Святославови», «Діалектика» I. Дамаскіна, «Книга глаголемая логіка» Мойсея Маймоніда та «Логіка Авіасафа», які з’явилися в Україні завдяки арабо-єврейській інтерпретації логічної спадщини Стагирита. Ці твори давали детальний огляд логіко-філософського доробку Аристотеля з урахуванням тогочасних філософських тенденцій та зробили значний внесок до поширення і розвитку логічних знань у тогочасній вітчизняній філософській думці.
- Значну роль у поширенні логіко-філософських знань на території України в XVI ст. відіграли перші освітні заклади, які відкривалися з метою поширення як східного, так і західного віровчення. Логіку в Україні в цей час можна умовно поділити на аристотелівську східно-візантійську логіку, репрезентовану в православній традиції та західноєвропейську.
На підставі проведеного порівняльного аналізу викладання логіки в українських православних та єзуїтських навчальних закладах на зламі XVI – XVII ст., можна зробити такі висновки: по-перше, наприкінці XVI – на початку XVII ст. логіка як освітня дисципліна поширювалася на території України завдяки діяльності перших освітніх закладів, серед яких були православні братські школи (Львівська та Київська братські школи) та єзуїтські колегії (єзуїтський учбовий заклад францисканців у м.Соколі та католицька школа у Львові); по-друге, у православних братських школах викладання логіки базувалося на логічних концепціях Аристотеля, Порфирія, І. Дамаскіна, М. Псьола; по-третє, логіка католицьких освітніх закладів орієнтувалася на західноєвропейську традицію Фоми Аквінського, Вільяма Оккама, Дунса Скота. Характерною особливістю логіки в єзуїтських освітніх центрах було дослідження проблеми універсалій, що було притаманним академічним інституціям Західної Європи; по-четверте, викладачами логіки і в православних, і в єзуїтських освітніх закладах були як іноземні, так і вітчизняні науковці, які здобували знання в закордонних університетах; по-п’яте, логіка в православних братських школах викладалася за «Діалектикою» А. Курбського, що синтезувала логіку Аристотеля, І. Дамаскіна та західноєвропейські тенденції в логіці та була чітко витримана в філософсько-богословській православній концепції. Що ж стосується викладання логіки в єзуїтських школах в Україні XVI – початку XVII ст., то можна зробити висновок, що тут відсутній як базовий єдиний підручний матеріал з логіки. У зв’язку з цим можна стверджувати, що логіка в цих школах викладалася за авторськими курсами з логіки самих викладачів. Однак, зміст курсів з логіки і в православних, і в католицьких освітніх закладах відповідав рівню тогочасної науки логіки: і східна, і західна логіко-філософські тенденції знайомили українське студентство з новітніми, на той час, здобутками логіки: використанням «логічного квадрату», аналізом модальних суджень, введенням буквених позначень у логічні операції тощо.
- Острозька академія в XVI – XVII ст. стає оплотом національної культури та релігії, перетворюється на стратегічний центр захисту та оборони православ’я і веде боротьбу за трьома напрямками: релігійному, соціально-політичному та філософсько-науковому. Останній напрямок отримує подвійний статус – з одного боку, православ’я заперечує та відкидає філософію, в тому числі і логіку в своїй захисній лінії, тобто, виступає проти неї зброєю полемічної літератури Острозьких книжників, а з іншого боку – вивчає та спирається на її досягнення в стінах Острозької академії. У вищих навчальних закладах тогочасної Європи логіка була необхідним предметом вивчення і складовою визначення рівня освіти вищого типу. Логіка в Острозькій академії – це логіка Аристотеля, репрезентована східно-візантійською філософією (І. Дамаскін, М. Псьол, Порфирій) з урахуванням тогочасних досліджень у філософсько-богословській православній концепції. Зразком такої логіки стала робота А. Курбського «ω»(т) другіе діалектики Иωана Спа(н)иньбергера ω силлогизме вытолковано».
- Встановлено, що західноєвропейська орієнтація в українській логіці XVI – XVII ст., в Замойській академії представлена на базі першого друкованого підручника з логіки в Україні «Діалектики» Адама Бурскі, який відіграв значну роль у становленні логічного знання і став зразком наукового підходу до вирішення логічних проблем. Свідченням цього є суперечка сучасників щодо визначення Адама Бурскі, як передумови виникнення методології Френціса Бекона.
- З’ясовано, що логіка Острогу і Замойстя, зважаючи на різні ідеологічні позиції мають як спільні характеристики, так і певні відмінності, а саме: тлумачення логіки як науки представниками Острозької та Замойської академій різниться використанням різної філософської та літературно-джерельної бази: логіка Острогу («Діалектика» А. Курбського) спирається на логічні дослідження авторів східної патристики, а логіка Замойстя («Діалектика» А. Бурскі) – є еклектичною логікою, базованою на цицеронівсько-стоїчних античних логічних позиціях; і в Острозькій, і в Замойській академіях логіка як навчальна дисципліна була обов’язковим предметом вивчення, рівень логічних знань в цих закладах відповідав провідним логічним досягненням того часу;
- логічні здобутки Острогу і Замойстя вплинули на подальший розвиток вітчизняних логіко-філософських досліджень, зокрема представників Києво-Могилянської академії (І. Гізель, Й. Кроковський, Й. Кононович-Горбацький, Ст. Яворський). Найбільшим досягненням розвитку логіки XVII ст. в Києво-Могилянській академії є її відхід від теології: по-перше, це простежується у відокремленні логіки від теології і її спрямуванням на практичне застосування логічних знань; по-друге, значне зменшення посилань під час логічних досліджень до авторитету релігії; по-третє, визначення логіки як науки раціональної, яка є результатом роботи інтелекту і своїм об’єктом має саму роботу інтелекту для пізнання істин за допомогою правильно побудованих міркувань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонюк Г. Д. Філософія в навчальних закладах типу святого Василя Великого (ХVІІ – ХVІІІ ст.) [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» / Г. Д. Антонюк – Львів, 1996. – 19 с.
2. Аристотель. Аналитика [Текст] / Аристотель; [пер. с греческого Б. А. Фохта]. // Сочинения в четырех томах : Т. 2. [Ред. З. Н. Микеладзе]. – М. : Мысль, 1978. – С. 117-346. – (Философское наследие. Т. 76)
3. Аристотель. Категории [Текст] / Аристотель; [пер. с греческого А. В. Кубицкого в переработке З. Н. Микеладзе] //Сочинения в четырех томах : Т. 2. [Ред. З. Н. Микеладзе]. – М.: Мысль, 1978. – С. 61-90. – (Философское наследие. Т. 76)
4. Аристотель. О софистических опровержениях [Текст] / Аристотель; [пер. с греческого М. И. Иткина дополненный Б. А. Фохта]. // Сочинения в четырех томах : Т. 2. [Ред. З. Н. Микеладзе]. – М.: Мысль, 1978. – С. 533-593. – ( Философское наследие. Т. 76)
5. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею. [Текст] Ч.1-2 / В. Аскоченскiй – Кіевъ с древнѣйшимъ его училищемъ Академіею. Ч.1-2. – Киев : Типография Университета Св. Владимира, 1856. – Ч. 1–2. – 376 с. + 567 с. – (першотвір)
6. Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. [Текст] / В. Ф. Асмус. [Б. В. Бирюков ред. и вступ. ст.] – М.: ЛКИ, 2007. – 235 с.
7. Бажанов В. А. История логики в России и СССР. Концептуальный контекст университетской философии. [Текст] / В. А. Бажанов. – М. : Канон+: РООН «Реабилитация», 2007. – 336 с.
8. Бажанов В. А. Прерванный полет. История «университетской» философии и логики в России. [Текст] / В. А. Бажанов. – М. : Изд-во Московского университета, 1995. – 109 с.
9. Бедржицкий Л. Заметки к литературе о жидовствующих. [Текст] // Русский филологический вестник / Л. Бедржицкий. – 1911. – Т.66. – № 3-4. – С. 372–388.
10. Бедржицкий Л. К изучению Диалектики Иоана Дамаскина. [Текст] / Л. К. Бедржицкий // Русский филологический вестник. – 1915. – Т. 73. – № 1. – С.147–156.
11. Безбородько Н. И. Язык латинских трактатов украинских философов XVII века [Текст] : пособ. для студентов и аспирантов филос., филол. и истор. ф-тов / Н. И. Безбородько. – Днепропетровск: ДГУ, 1972. – 137 с.
12. Беляева Н. П. Материалы к указателю переводных трудов А. М. Курбского [Текст] / Н. П. Беляева // Древнерусская литература: Источниковедение / Сб. науч. тр. / АН СССР. ИРЛИ; [Отв. ред. Д. С. Лихачев]. – Л.: Наука ЛО., 1984. – С. 115–136.
13. Болховитинов, митр. Євгений. Описание Киево-Софийского собора и Киевской иерархии [Текст] / Є. Болховітінов // Вибрані праці з історії Києва. – К.: Либідь, 1995. – С.36-270.
14. Бондар С.В. Біля витоків української мудрості [Текст]: філософська та релігійна думка народів Північного Причорномор'я VII ст. до н.е. – ІІ ст. н.е. / С.Бондар, П.Кралюк. – К.: Видавництво "Звіт знань", 2009. – 272 с.
15. Бочаров В.А. Основы логики [Текст] / В. А. Бочаров, В. И. Маркин. – М. : Инфра-М, 1998. – 296 с.
16. Булгаков, иером. Макарій. История Киевской Академии [Текст] / Макарий Булгаков. – СПб., 1843. – 226 с. – (Першотвір)
17. Введенский А. И. Лекціи профессора А. И.Введенскаго по исторіи древней философіи : вновь пересмотрђнное проф. А. И. Введенскимъ [Текст] / А. И. Введенский – СПетербург. : ЛИТ. БОГДАНОВА ЭРТЕАЕВЬ Л.І., 1911/1912. – 374 с.
18. Введенский А. И. Логика как часть теории познания [Текст] / А. И. Введенский. – С.Петербург: Типография М. М. Стасюлевича, 1912. – 510 с.
19. Вишенський І. Твори [Текст] / І. Вишенський [ З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука]. — К.: Дніпро, 1986. – 247 с.
20. Вишневский Д. Кіевская Академія в первой полововине XVIII ст. [Текст] : Новые данные, относящиеся к истории этой Академии за указанное время / Д. Вишневський. – К.: Тип. И.И. Горбунова, 1903. – 371 с.
21. Владиславлев М. Логика. Обозрение индуктивныхь и дедуктивних пріемов мышленія и историческіе очерки [Текст]: логика Аристотеля, схоластической діалектики, логик формальной и индуктивной / М. Владиславлев. – СПб.: – Тип. В.Деманова. В.О., 9 л., № 22. – 1872 – С. 3–152.
22. Возняк М. С. Історія української літератури [Текст]: У двох книгах / М. С. Возняк. – Кн.1. – Львів : Світ, – 1992. – 696 с.
23. Возняк М. С. Історія української літератури [Текст] : У двох книгах / М. С. Возняк. – Кн. 2. – Львів: Світ, – 1994. – 560 с.
24. Воробьов В. В. Новое в философской литературе о логике в средневековой России [Текст] / В. В. Воробьев, Р. А. Симонов, Н. И. Стяжкин // Философские науки. – 1984. – № 1. – С. 3–170.
25. Вяткіна Н. Б. Семантичні проблеми референції: пряма референція, референційність, істинність [Текст] / Н. Б. Вяткіна // Філософська думка. – К., 2010. – № 5. – С. 50-68.
26. Вяткіна Н. Б. Теорія ментальностей з погляду онтології / Н. Б. Вяткіна // Проблеми теорії ментальності. [Текст] / [ М. В. Попович, Ю. В. Кисляковська, Н. Б. Вяткіна та ін.; відп. ред. М. В. Попович]; НАН України, ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. – К.: Наукова думка, – 2006. – С. 53 – 74.
27. Гаврюшин Н. К. «Изборник Святослава» 1073 г. И «Диалектика» Иоанна Дамаскина [Текст] / Н. К. Гаврюшин // Советское славяноведение. – М.: Наука, – 1983. – № 4. – С. 94-96.
28. Гаврюшин Н. К. Научное наследие А. М. Курбского [Текст] / Н. К. Гаврющин // Памятники науки и техники.– М.: – Наука, 1986. – С. 210 – 236.
29. Гаврюшин Н. К. Первая российская «Логика» [Текст] / Н. К. Гаврюшин // Альманах библиофила. Вып. 15. – М. : Книга, 1983, – С. 238 – 242.
30. Герасимова И. А. Натурфилософия античности в зеркалах науки и культуры: учения о первоначалах [Текст] / И. А. Герасимова // Эпистемология и философия науки: научно-теорет. журн. по общ. методологии науки, теории познания и когнитив. наукам. – 2007. – Том ХII, N 2 . – С. 87-98.
31. Герасимова И. А. Натурфилософия античности в зеркалах науки и культуры. Математика и логика [Текст] / И. А. Герасимова // Эпистемология и философия науки: научно-теорет. журн. по общ. методологии науки, теории познания и когнитив. наукам. – 2007. – Том ХIII, N 3 . – С. 103 - 124.
32. Герасимова, И. А. Истина, Интернет и древнеиндийский спор [Текст] / И. А. Герасимова // Эпистемология и философия науки: научно-теорет. журн. по общ. методологии науки, теории познания и когнитив. наукам. – 2008. – Том ХVIII, N 4. – С. 199-209.
33. Герасимова, И. А. Проблема истины в теории и практике аргументации / И. А. Герасимова. // Истина в науках и философии [Текст] : [сборник] / Учреждение Рос. акад. наук Ин-т философии; под ред. И. Т. Касавина, Е. Н. Князевой, В. А. Лекторского. – Москва: Альфа-М, 2010. – С .184-202.
34. [Гізель, Інокентій] Opus totius philosophiae / Інокентій Гізель [ІР НБУВ ф. 303, од. зб. Мел.м / п 128], арк. 1-678 зв.
35. Голубев С. Киевская Академия во второй половине XVII и начала XVIII в. [Текст] / Степан Голубев. – К., 1901. – 101 с.
36. Голубев, С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники [Текст] / Опыт исторического исследования С. Голубева: в 2 т. – Киев: тип. Г. Т. Корчак-Новицеого, 1883-1889. – 2 т. – 576 c.
37. Горбаченко Т. Г. Релігія і культура [Текст] : курс лекцій для студ. вузів культури і мистецтв, філос. і релігієзнавчих фак. ун-тів / Т. Г. Горбаченко [та ін]; Київський держ. ін-т культури. – К.: [б.в.], 1996. – 236 с.
38. Горский В. С. Историко-философская оценка учения Канта На Украине (середина XIX – начало XX веков) [Текст] / В. С. Горский // Критические очерки по философии Канта : [Сб. науч. тр.], [Редколлегия: М. А. Булатов / председатель/ и др.] / АН УССР. Ин-т философии. – К. : Наукова думка, 1975. – С. 322-344.
39. Горский В. С. Философские идеи в культуре Кевской Руси XI – начала XII в. [Текст] : монография / В. С. Горский; АН УССР, Ин-т философии. – К. : Наукова думка, 1988. – 213 с.
40. Горський В. С. XVII сторіччя, в історії української філософії / В. С. Горский // Україна XVII століття : суспільство, філософія, культура : Зб. наук. пр. на пошану пам’яті професора Валерії Михайлівни Нічик [Ред. Упорядник Л. Довга, Н. Яковенко; Ін-т філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Тов. дослідників Центрально-Східної Європи, Укр. філос. фонд]. – К. : Критика, 2005. – С. 55-67.
41. Горський В. С. Історія української філософії [Текст] : Підручник для студентів вищ. навч. закладів. / В. С. Горський, К. В. Кислюк – К. : «Либідь», 2004, С. 6-123.
42. Гриненко Г. В. История философии [Текст] : учебник. / Г. В. Гриненко [ 2-е изд., испр. и доп.] – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 688 с. – (Основы наук).
43. Грифцова И. Н. Логика в Российской культуре XVIII века [Текст] / И. Н. Грифцова // Материалы Международной конференции "Развитие логики в России: итоги и перспективы" – М. : Логос, 1997. – С. 14-16.
44. Грифцова И. Н. Логика как теоретическая и практическая дисциплина. К вопросу о соотношении формальной и неформальной логики [Текст] / И. Н. Грифцова. – М. : Эдиториал УРСС, 1998. – 150 с.
45. Грифцова И. Н. Теоретическая и практическая логика в исследованиях российских логиков [Текст] / И. Н. Грифцова // Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке. – Спб.: СПбГУ, 1996. – С.74-75.
46. Громов М. Н. Русская философская мысль Х – ХVII веков [Текст] / М. Н. Громов, Н. С. Козлов. – М : Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
47. Давньоруські любомудри [Текст] / [Горський Вілен, Вдовина Олена, Завгородній Юрій, Киричок Олександр.]. – К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2004. – 304 с.
48. Жоль К. К. Логика в лицах и символах [Текст] : научн.-попул. кн / К. К. Жоль. – М. : Педагогика – Пресс, 1993. – 254 с.
49. Замалеев А. Ф. Отечественные мыслители позднего средневековья [Текст] : Конец ХIV – первая треть XVII в.) / А. Ф. Замалеев, В. А. Зоц. – К. : Либідь, 1990. – 176 с.
50. Замалеев А. Ф. Философская мысль в средневековой Руси (XI – XVI вв.) [Текст] / А. Ф. Замалеев / [под. ред. М. Г. Макарова] – Ленинград: «Наука». – 1987. – 247 с.
51. Захара И. С. Борьба идей в философской мысли на Украине на рубеже XVII – XVIII вв. (Стефан Яворский) [Текст] / И. С. Захара. – К. : Наукова думка. – 1982. – 162 с.
52. Захара И. С. Киево-Могилянская академия и польская культура конца XVII – начала XVIII в. [Текст] / И. С. Захара // Исторические традиции философской культуры народов СССР и современность : Сб. науч. тр. [Ред. Кол. В. И. Шинкарук (пред.) и др.] / – К. : Наукова думка, 1984. – С. 225-233.
53. Захара І. С. Академічна філософія України (XVII – І полов. XVIIІ ст.) [Текст] / І. С. Захара. – Львів: Видавництво Львівського національного університету ім. Ів.Франка. – 2000. – 237 с.
54. Зеленогорский Ф. А. О математическом, метафизическом, индуктивном и критическом методах исследования и доказательства [Текст] / Ф. А. Зеленогорский. – Х., 1877. – 245 с.
55. Зеньковский В. В. Русские мыслители и Европа [Текст] / В. В. Зеньковский [ П. В. Алексеев (сост); Р. К. Медведева (подгот текста и примеч.) В. Н. Жуков, М. А. Маслин (вступ. ст.)] – М. : Республика, 2005. – 368 с.
56. Ивлев В. Ю. Логика в России (Первая половина XVIII в.) [Текст] / В. Ю. Ивлев. – М. : Издательство КОГИТО-ЦЕНТР, 2000. – 169 с.
57. Ивлев В. Ю. Основные предпосылки формирования логики как философской дисциплины в рамках КМА и Москоской славяно-греко-датинской Академии от «Логоса» к «логике» [Текст] / В. Ю. Ивлев. – М.: Когито-Центр, 2000. – 36 с.
58. История логики [Текст] : Учебное пособие для высших учебных заведений / [под общей ред. проф. В.Ф. Беркова, проф. Я.С. Яскевич]. – Минск : РИВШ БГУ, 2000. – 148 с.
59. Інокентій Ґізель Вибрані твори у 3-х томах [Текст] / [ Редактор-упорядник Л. Довга ] /Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України; Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського; Товариство дослідників Центрально-Східної Європи; Dipartamento di Studi Linguistici Letterari e Filologici dell’ Universita di Milano/ – Т.2. – К. – Львів: «Свічадо», 2011 – 461 с.
60. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури ХVI – ХVIII ст. [Текст] / Я. Д. Ісаєвич. – К. : Наукова думка, 1966. – 251с.
61. Ісаєвич Я. Д. Джерела з історії української культури доби феодалізму XV – XVIII ст. [Текст] / Я. Д. Ісаєвич. – К. : Наук. думка, 1972. – 143 с.
62. Ісаєвич Я. Д. З історії викладання філософії на Україні (XVI — XVIII ст.) [Текст] / Я. Д. Ісаєвич // Від Вишенського до Сковороди: З історії філософ. думки на Україні XVI – XVIII ст. [Відп. ред. В. М. Нічик; АН УРСР Інститут філософії ]. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 24-34.
63. Ісаєвич Я. Д. Перші українські академії [Текст] / Я. Д. Ісаєвич // Київська старовина. – 1998. – № 6. – С. 3-11.
64. Історія української філософії [Текст] : [Підручник] / М. Ю. Русин, І. В. Огородник, С. В. Бондар та ін.[рецензенти О. В. Александрова, Г. І. Волинка, В. А. Рижко]. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 591 с.
65. Історія філософії в її зв’язку з освітою [Текст] / [Волинка Г. І., Гусєв В. І., Мозгова Н. Г., Огородник І. В., Федів Ю. О.]; За ред. Г. І. Волинки. – К.: «Каравелла», 2006. – 480 с.
66. Йоана Дамаскіна Діалектика, або логіка // Пам’ятки братських шкіл на Україні (кінець XVI – початок XVIII ст.) : Тексти і дослідження [Текст]. / [редкол. В. І. Шинкарук, М. В. Брик, А. Д. Сухов, В. С. Горський і ін.] – К.: Наук. думка, 1988. – С. 74 – 141.
67. Казакова Н. А. Антифеодальные еретические движения на Руси XIV – начала XVI века [Текст] / Н. А. Казакова, Я. С. Лурье. – М.: Л., Изд-во Акад. наук СССР, 1955. – 544 с.
68. Кашуба М. Киево-Могилянська академія в українській духовній культурі [Текст] / М. Кашуба // Україна XVII століття : суспільство, філософія, культура : Зб. наук. пр. на пошану пам’яті професора Валерії Михайлівни Нічик. [Ред. Упорядник Л. Довга, Н. Яковенко; Ін-т філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Тов. дослідників Центрально-Східної Європи, Укр. філос. фонд]. – К. : Критика, 2005. – С.68-72.
69. Києво-Могилянська академія в іменах, ХVІІ-ХVІІІ ст. [Текст] / [ред. В. С. Брюховецький; упоряд. З. І. Хижняк. – Енциклопедичне вид.] – К. : Видавничий дім "КМ Академія", 2001. – 736 с.
70. Київ в історії філософії України [Текст] / [Горський В. С., Стратій Я. М., Тихолаз А. Г., Ткачук М. Л]. – К. : Видавничий дім "КМ Academia": Університетське видавництво «Пульсари», 2000. – 264 с.
71. Коковцов П.К. К вопросу о "Логике Авиасафа" [Текст] / П.К. Коковцов // Журнал Министерсива народного просвещения. – 1912. – №5 – С.114-133.
72. Конверський А. Є. Філософська думка у Київському університеті: історія і сучасність [Текст] / А. Є. Конверський, І. В. Бичко, І. В. Огородник [ заг. ред. проф. Конверського А. Є]. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.
73. Кондаков Н. И. Логический словар / Н. И. Кондаков. – М. : Наука, 1971. – 656 с.
74. Кондзьолка В. В. Елементи матеріалістичного сенсуалізму в філософському трактаті Інокентія Гізеля «Психологія» / В. В. Кондзьолка // Від Вишенського до Сковороди: З історії філософ. думки на Україні XVI — XVIII ст. [Відп. ред. В.М. Нічик; АН УРСР Інститут філософії ]. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 81-87.
75. [Кононович-Горбацький, Йосиф] Subsidium logicae. [Текст] / Йосиф Кононович-Горбацький [ІР НБУВ, ф. 303, од. зб. Мел.м / п 126], арк. 1-446 зв.
76. Конончук С. Г. Метафізичний контекст «Підручника з логіки» Йосифа Кононовича-Горбацького та барокова схоластика [Текст] / С. Г. Конончук // Україна ХVII століття: суспільство, філософія, культура : Збірка наукових праць на пошану памяті професора Валерії Михайлівни Нічик [Ред. Упорядник Л. Довга, Н. Яковенко; Ін-т філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Тов. дослідників Центрально-Східної Європи, Укр. філос. фонд]. – К.: Критика, 2005. – С. 151-156.
77. Конончук С. Г. Силогістика в логічних курсах Києво-Могилянської академії середини ХVII сторіччя (И. Кононович-Горбацький і С. Яворський) [Текст] / С. Г. Конончук // Philosophia prima : метафізичні питання : Щорічник. [Наук.ред. Я. М. Стратій]. – К. : ВІПОЛ. 1999. – Вип. 2. – С.78-99.
78. Конотоп Л. Г. Слов'янська релігійна філософія: головні особливості та динаміка руху ідей [Текст] : Навчальний посібник / Л. Г. Конотоп, З. В. Швед. – К.: Літера Ltd, 2006. – 320 с.
79. Копыстенский Захарий Палінодія, или Книга обороны [Текст] / Копыстенский Захарий // Памятники полемической литературы в Западной Руси – СПб., 1878. – Ч. І. – С.900 – 906. – (першотвір)
80. Коркішко А. А. Про філософське спрямування курсу логіки Йосипа Кононовича-Горбацького [Текст] / А. А. Коркішко // Від Вишенського до Сковороди: З історії філософ. думки на Україні XVI – XVIII ст. [Відп. ред. В. М. Нічик; АН УРСР Інститут філософії ]. – К. : Наукова думка, 1972. – С.74-80.
81. Котусенко В. Викладання філософії в єзуїтських колегіумах XVI – XVII століть та Києво-Могилянській академії [Текст] / В. Котусенко // Україна XVII століття: суспільство, філософія, культура : Зб. наук. пр. на пошану пам’яті професора Валерії Михайлівни Нічик. [Ред. Упорядник Л. Довга, Н. Яковенко; Ін-т філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Тов. дослідників Центрально-Східної Європи, Укр. філос. фонд].– К. : Критика, 2005. – С.83-107.
82. Кралюк П. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI – початку XVII ст. [Текст] : [монографія] / П. Кралюк. – Острог : [Вид-во Національного ун-ту «Острозька академія»]. – 2007. – 206 с.
83. Лебедев А. Рукописи Церковно-Археологического музея Императорской Киевской Духовной Академии [Текст] / А. Лебедев. – Саратов, 1916. – Т. 1 – 472 с.
84. Лилеев М. Образование и просвещение на Украине в XVI – XVII [Текст] / М. И. Лилеев // Из истории раскола на Ветке и Стародубье XVII—XVIII вв. – Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895. Вып. 1. 382с.
85. Линчевский Н. Педагогія древнихь братскихь школь и преимущественно древней Кіевской Академіи [Текст] / Н. Линчевский // Труды Кіевской духовной академіи, 1870. – Т. 3. – К. : Типографія Императорскаго Университета св. Владиміра. Н. Т. Корчакь-Новицкаго –С.104 – 154, 437 – 500, 535 – 588.
86. Липатов, А. В. Великое княжество Литовское: исторический феномен симбиоза этнических культур [Текст] / Липатов А. В. // Вопросы философии. – 2003. – N 11. – С. 59-68.
87. Маковельский А. О. История логики [Текст] / А. О. Маковельский. – М.: Наука, 1967. – 500 с.
88. Матеріали до історії Острозької академії (1576-1636) [Текст] : Бібліографічний довідник / АН УРСР. Ін-т історії та ін.; [Упорядник Мицько І. З.; відп.ред. Дзюба О. М.] – К.: наука, 1990. – 216 с.
89. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори [Текст] / В. Микитась. – К.: Абрис, 1994. – 288 с.
90. Мицько І. З. Осередки культури при магнатських і шляхетських дворах. Острозька академія [Текст] / І. З. Мицько // Історія Української культури у 5 томах. Т. 2 (Українська культура ХІІІ – першої половини XVII століть) [Гол. ред. кол.: Б. Є. Патон (гол.), В. М. Даниленко (відп. секр.) та ін.; Ред. кол. Т. 2: Я. Д. Ісаєвич (гол), Л. В. Войтович (відп. секр.) та ін.; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.]. – К. : Наукова думка, – 2001. – С.531 – 549.
91. Мицько І. З. Острозька словяно-греко-латинська академія (1576-1636) [Текст] / І. З. Мицько – К.: Наукова думка, – 1990. – 190 с.
92. Мірчук І. Світогляд українського народу : Спроба характеристики. [Текст] / І. Мірчук // Науковий збірник УВУ, вип. 3. – Прага, 1942. – С.106-126.
93. Мозгова Н. Г. Київська духовна академія, 1819-1920 [Текст] : Філософський спадок / Н. Г. Мозгова. – К.: Книга, 2004. – 320 с.
94. Москаленко Ф. Я. Учение об индуктивных выводах в истории русской логики [Текст] / Ф. Я. Москаленко. – К.: Изд-во Киевского государственного университета им. Т.Г.Шевченко. – 1955. – 220 с.
95. Мотрошилова Н. В. Познание и общество. Из истории философии XVII–XVIII вв. [Текст] / Н. В. Мотрошилова. – М.: Мысль, 1969. – 296 с.
96. Нариси історії філософії на Україні [Текст] / Академія наук Української РСР Інститут філософії. [редкол. Острянин, Д. Х., Євдокименко, В. Ю., Гончаренко, М. В., Ємельяненко, Г. Г., Коваль, П. Д., Назаренко, І. Д., Шлепаков]. – Київ: Наукова думка, 1966. – 656 с.
97. Неверов С. Л. Логика иудействующих [Текст] : по рукописи 1483 года : введение и текст / Л. Неверов // Универстетские известия. – Киев: Тип. Имп. Ун-та Св.Владимира; Акц. О-ва печ. и издат. дела Н. Т. Корчак-Новицкаго, 1909. – № 8 С. 37 – 62.
98. Ничик В. М. Первые отечественные пособия по философии и психологи на Украине в начале XVII века [Текст] / В. М. Ничик, В. А. Роменец // Философские науки. – 1986. – №6. – С.112-117.
99. Ничик В. М. Роль Киево-Могилянской академии в развитии отечественной философсии [Текст] / В. М. Ничик, В. А. Буслинский, А. К. Бычко и др. // Философская мысль в Киеве : Историко-философский очерк. [редкол : В. И. Шинкарук отв. ред. и др.]. – К. : Наукова думка, 1982. – С. 105-148.
100. Нічик В. М Внесок діячів Києво-Моглянської академії в єднання духовних культур російського, українського й білоруського народів [Текст] / Нічик В. М. // Філософська думка. – 1974. – № 5. – С. 67-80
101. Нічик В. М. До питання про схоластичність філософських курсів у Києво-Могилянській академії [Текст] / В. М. Нічик // Від Вишенського до Сковороди: З історії філософ. думки на Україні XVI – XVIII ст. [Відп. ред. В. М. Нічик; АН УРСР Інститут філософії ]. – К. : Наукова думка, 1972. – С. 54-74.
102. Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України [Текст] / В. М. Нічик. – К. : Український центр духовної культури, 1997. – 326 с.
103. Нічик В. М. Реформаційні й гуманістичні ідеї в братських школах / Нічик В.М. // Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні : (XVI – початок XVII ст.) [Текст] / Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М.; АН УРСР, Ін-т філософії. – К.: Наукова думка, 1991. – С. 235-300.
104. Нічик В. М. Слов′яно-греко-латинська академія і її роль у розвитку російської філософії XVII – XVIII ст. (До 300-річчя заснування) [Текст] / В. М. Нічик // Філософська думка. – К., 1987. – № 2. – С. 92-103.
105. Нічик В. М. Філософія в Києво-Могилянській академії [Текст] / В. М. Нічик // Філософська думка. – К., 1978. – № 6. – С. 80 – 91.
106. Нічик В. М. Філософія в Київській братській школі [Текст] / В. М. Нічик // Філософська думка. – К., 1982. – № 2. – С. 54 – 65.
107. Оболенский М. О переводе князя Курбского сочинений Иоанна Дамаскина. [Текст] / М. О. Оболенский // Библиогр. зап. 1858, Т.1. – №12. – Спб. – C. 355-366.
108. Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій [Текст] : [Навч. посібник] / Огородник І. В., Огородник В. В. [рец. В. М. Свириденко]. – К. : Вища шк.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 543 с.
109. Огородник І. В. Українська філософія в іменах [Текст] / Огородник І. В., Русин М. Ю. [ред. Тарасенко М. Ф.]. – К. : “Либідь”, 1997. – 327 с.
110. Острозький Клірик Відпис на листа в Бозі превелебного отця Іпатія, Володимирського та Берестейського єпископа, до ясновельможного князя Костянтина Острозького, Воєводи Київського, щодо рекомендації та вихваляння Унії, або ж згоди Східної Церкви із Західним костелом, псаний року 1498 через одного найменшого клирика Церкви Острозької, відписаний у тому-таки році 1598. [Електронний ресурс] / Клірик Острозький // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. Кн. 1. – XVI ст. [Упор., передм., приміт., переклад В. Шевчука.]. – К.: Дніпро, 2001. Т.2 – 560с.: http://litopys.org.ua/suspil/sus11.htm – (першотвір)
111. Острянин Д. Х. Розвиток матеріалістичної філософії на Україні [Текст] : Навч. посібник для ін-тів / Д. Х. Острянин. – К.: Вища школа, 1971.
112. Памятки братських шкіл на Україні кінець XVI початок XVII ст. [Текст] : Тексти і дослідження / АН УРСР. Ін-т філософії та інші; підгот. В. М. Нічик та ін.; [Ред. Кол. В. І. Шинкарук та ін.] – К. : Наукова думка, 1988. – 568 с. – (Памятки філософської культури українського народу; кн.1).
113. Паславський І. В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI – першій третині XVIІ ст. [Текст] / І. В. Паславський. – К. : Наукова думка, 1984. – 128 с.
114. Паславський І. В. Критика метафізики томізму в натурфілософії Й.Кроковського [Текст] / І. В. Паславський // Філософська думка. – К.,1976. – №5. – С. 94-107.
115. Паславський І. В. Проблема універсалій в «Логіці» Й.Кроковського [Текст] / І. В. Паславський // Філософська думка. – К., 1973. – № 5 – С. 60-64.
116. Паславський І. В. Розвиток логічних ідей у вітчизняній філософії другої половини XV ст. [Текст] / І. В. Паславський // Філософська думка. – К., 1986, № 6 – С. 45-55.
117. Петрец В. Н. Новые труды о «жидовствующх» XV в. и их литературе [Текст] : (Критико-библиографический обзор) / В. Н. Петрец – Киев, 1908 – С. 95-107.
118. Петров Н. И. Кіевская академія во второй половинђ XVII вђка. [Текст] / Н. И. Петров. – Кіевъ.: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайловская у., д № 4. – 1895. – 171 с.
119. Плечкайтіс Р. М. Українські філософські рукописи XVII – XVIII ст. у Литві [Текст] / Р. М. Плечкайтіс // Філософська думка. – К., 1971. – № 1. – С. 110-116.
120. Попов П. С. История логики нового времени [Текст] / П. С. Попов. – М. : Изд-во Моск. Ун-та. – 262 с.
121. Попов П. С. Логические знания на Руси в конце XV в. [Текст] : Сборник статей / Попов П. С., Симонов Р. А., Стяжкин Н. И. // Естественнонаучные представления Древней Руси [ред. А. Н. Боголюбов, Р .А. Симонов]; АН СССР – М.: Наука, 1978. – С. 98-112. – (Серия «Наука и техника»).
122. Попов П. С. Развитие логических идей от античности до Нового времени [Текст] / А. С. Попов, В .Н. Стяжкин [Отв. ред. А. А. Старченко]. – М. : Изд-во МГУ, 1974. – 196 с.
123. Попович М. В. Культура: Ілюстративна енциклопедія України. [Текст] / М. В. Попович. – К. : Балтія-Друк, 2010. – 182 с.
124. Попович М. В. Мировоззрение древних славян. [Текст ] / М. В. Попович. – К. : Наукова думка, 1985. – 167 с.
125. Попович М. В. Нарис історії культури України [Текст] / М. В. Попович; Міжнар. Фонд «Відродження», Прогр. «Трансформація гуманітарної освіти в Україні». – К. : АртЕк, 1998. – 727 с.
126. Попович М. В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте [Текст] / М. В. Попович. – К. : Наукова думка. – 1979. – 243 с.
127. Проблема людини в українській філософії XVI – XVII ст. [Текст] : [монографія] / [І. С. Захара та ін.; відп. ред. М. В. Кашуба]; Ін-т українознавства ім. І. Крип′якевича НАН України. – Л. : Логос, 1998. – 238 с.
128. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. [Текст] / Джовани Реале, Дарио Антисери / Т. 1. Античность [С.Мальцева пер. с ит.]. – СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1994. – 320 с.
129. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. [Текст] / Джовани Реале, Дарио Антисери / Т. 2. Средневековье (От Биьлейского послания до Макиавелли.) [С. Мальцева пер. с ит.]. – СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1995. – 354 с.
130. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. [Текст] / Джовани Реале, Дарио Антисери / Т. 3. Новое время (от Леонардо до Канта) [С. Мальцева пер. с ит.]. – СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1996. – 736 с.
131. Рогович М. Д. Київська Русь і антична культура. [Текст] / М. Д. Рогович // Філософська думка. – К., 1980, – №1. – С. 94-107.
132. Рогович М. Д. Філософія Аристотеля на Україні (XIV – перша половина XVIII ст.) [Текст] / М. Д. Рогович., Д. Кирик. // Філософська думка. – К., 1978. – № 6. – С. 91 – 102.
133. Рогович М. Д. Філософська думка в Києво-Могилянській академії: Мануйло Козачинський [Текст] / М. Д. Рогович, В. М. Нічик // Філософська думка – К., 1969, – № 1. – С. 98-117.
134. Рогович М. Д. Гізель Інокентій. Філософія в Києво-Могилянській академії [Текст] / М. Д. Рогович, В. М. Нічик // Філософська думка. – К., 1970. – № 1. – С. 100-113.
135. Розвиток прогресивної філософської думки російського, українського та білоруського народів у XVII – XVIII ст. [Текст] / [Ред. М. В. Кашуба] – К. : «Наукова думка», 1978. – 168 c.
136. Русин М. Ю. Історія української філософії [Текст] : підручник / М. Ю. Русин, І. В. Огородник – К.: Академвидав, 2008. – 624 с. – (Серія «Альма-матер»).
137. Саух П. Князь Василь-Костянтин Острозький [Текст] / П. Ю. Саух. – Рівне : «Волинські обереги», 2002. – 244 с.
138. Симонов Р. А. Историко-логический обзор древнерусских текстов "Книга глаголемая логика" и "Логика Авиасафа" [Текст] / Р. А. Симонов, Н. И. Стяжкин // Филос. науки, М., 1977. – № 5, – С. 132-143.
139. Симчич М. Курси логіки в Києво-Могилянській академії кінця XVII – XVIII ст. [Текст] / М. Симчич // Київська академія. – К. : Вид. дім «КМАкадемія», 2006. – Вип. 2-3. – С. 74-85.
140. Симчич М. В. Philosophia rationalis у Києво-Могилянській академії [Текст]: компа