Соболєвський Павло Андрійович. Логіко-філософський аналіз інференційної прагматики Пола Грайса : Соболевский Павел Андреевич. Логико-философский анализ инференционной прагматики Пола Грайса Sobolevsky Pavel Andreevich. Logical and philosophical analysis of the infrequent pragmatics of Paul Grice

Краткое описание

Соболєвський Павло Андрійович. Назва дисертаційної роботи: "Логіко-філософський аналіз інференційної прагматики Пола Грайса"

Соболєвський Павло Андрійович. Назва дисертаційної роботи: "Логіко-філософський аналіз інференційної прагматики Пола Грайса"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
УДК 161.2:81’22 П. Грайс
СОБОЛЄВСЬКИЙ ПАВЛО АНДРІЙОВИЧ
ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
ІНФЕРЕНЦІЙНОЇ ПРАГМАТИКИ ПОЛА ГРАЙСА
09.00.06 – логіка
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник –
доктор філософських наук, професор
Конверський Анатолій Євгенович
Київ – 2016
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................. 2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ....... 10
1.1. Аналіз передумов виникнення філософії Пола Грайса: формалісти
VS неформалісти……………………………………………………. 10
1.2. Методологічний та категоріальний інструментарій дослідження 24
Висновки до першого розділу……………………………………………40
РОЗДІЛ 2. ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНФЕРЕНЦІЙНОЇ ПРАГМАТИКИ
ПОЛА ГРАЙСА………………………………………………………………...43
2.1. Інтенційна семантика………………………………………………...43
2.2. Поняття інференції та імплікатури…………………………………47
2.3. Принцип Кооперації і максими П. Грайса……………………….. 53
2.4. Деякі можливі застосування інференційної прагматики…………..72
Висновки до другого розділу……………………………………………. 110
РОЗДІЛ 3. ДЕЯКІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНФЕРЕНЦІЙНОЇ
ПРАГМАТИКИ ГРАЙСА У НЕОГРАЙСІВСЬКІЙ ПРАГМАТИЦІ………. 114
3.1. Імплісітури спілкування К. Баха…………………………………... 115
3.2. Узагальнені та індивідуалізовані імплікатури С. Левінсона………… 125
3.3. Скалярні імплікатури Л. Хорна………………………………….. 126
3.4. Імплікатури ввічливості Г. Ліча, С. Левінсона і П. Брауна……… 130
Висновки до третього розділу……………………………………………134
РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ТА ТЕОРЕТИКО-ІГРОВА
ПРАГМАТИКА ЯК ДІЄВІ АЛЬТЕРНАТИВИ ІНФЕРЕНЦІЙНІЙ
ПРАГМАТИЦІ ГРАЙСА………………………………………………………136
4.1. Головні положення Теорії Релевантності………………………... 137
4.2. Теорія ігор та теоретико-ігрова прагматика……………………... 145
Висновки до четвертого розділу…………………………………………154
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………... 164
3
ВСТУП
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена наступним.
Поява протягом середини XX ст. та на початку XXI ст. нових напрямів
логіко-філософських досліджень природної мови спричинена прагненням
науковців знайти відповіді на складні питання щодо методів та завдань, а
також доцільності здійснення аналізу в цій царині.
Початок XX ст.. – час з’яви двох протилежних стратегій вивчення
мовних виразів, а саме: школи повсякденної мови та символіко-логічного
підходу. На думку представників першого напряму, висловлювання
природної мови мають відповідати деяким зовнішнім умовам задля надбання
«належного» смислу. Представники другого напряму вважали, що вирази
природної мови мають надто нечітке, мінливе значення, що ускладнює
застосування таких виразів у наукових дослідженнях, і отже – їх треба
замінити на символіко-логічні відповідники. Жодний напрям не спромігся
надати цілісної картини комунікації мовців, пояснити механізми
функціонування значень висловлювань природної мови, а також механізми
породження та висновування значень мовних контекстів. Ба більше, підхід
школи повсякденної мови майже повністю виключав можливість
застосування формальних методів дослідження висловлювань та виступав з
критикою своїх опонентів (аргументи проти існування істиннофункціонального тлумачення логічного сполучника). Навзамін, представники
символіко-логічного підходу майже повністю виключали природну мову з
кола наукових інтересів.
Дослідження інференційної прагматики є актуальним як для
філософського знання в цілому, так і для логічного знання зокрема, адже
концепція Пола Грайса пропонує альтернативний варіант вирішення
проблем, що бентежили представників школи повсякденної мови та
символіко-логічного підходу до аналізу мови. Філософський аспект
дисертаційної роботи пов'язаний передусім з усвідомленням ролі
інференційної прагматики як цілісного бачення людської комунікативної
4
практики, що дозволяє побудувати місток між формально-логічними та
лінгвістичними методами дослідження мови. Історико-логічний аспект
роботи полягає в оцінці етапу розквіту філософії мови у сер. – другій пол..
XX ст. та можливості застосування його результатів для вирішення деяких
логічних проблем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано в межах комплексної програми наукових досліджень
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів
глобалізації» і науково-дослідної роботи філософського факультету НДР №
11БФ041-01 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти
гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування
походження, сутності і місця інференційної прагматики Пола Грайса в
контексті розвитку прагматичної теорії та оцінка сучасних перспектив її
розвитку.
Реалізація зазначеної мети потребує вирішення таких завдань:
- з’ясувати історичні та теоретичні витоки формування концепції
інференційної прагматики П. Грайса.
- уточнити категоріальний апарат інференційної прагматики П. Грайса.
- виявити специфіку концепції П. Грайса в межах неограйсівської
прагматики;
- виявити можливість використання концепції П.Грайса щодо
витлумачення логічних сполучників.
- виявити суттєві характеристики постграйсівських прагматик.
Об’єктом дослідження є логічна прагматика.
Предметом дослідження концепція інференційної прагматики
П. Грайса.
Методи дослідження ґрунтується на загальнотеоретичних
методологічних принципах: герменевтичному методі комплексного
5
контекстуального аналізу першоджерел, методах узагальнення та синтезу,
аналогій та системності. Використано методи опису та порівняння для
створення більш цілісного розуміння інференційної прагматики П. Грайса.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження
становлять теоретичні напрацювання зарубіжних і вітчизняних дослідників у
галузі прагматики, логіки та філософії мови. Джерельну базу дослідження
становлять праці Пола Грайса, що входять до збірок статей «Studies in the
way of words» та «Aspects of reason». Важливе теоретичне значення в
контексті історико-логічного аналізу має біографічна робота професора
лінгвістики Ліверпульського університету (Велика Британія) Сіобан Чапман
(Siobhan Chapman) «Пол Грайс: філософ та лінгвіст». Неограйсівська
прагматика представлена роботами Allott N., Bach K., Chapman S., Horn L.R.,
Leech G. N., Levinson S.C., Neal S.. Погляди Пола Грайса на проблему
умовних сполучників аналізують Chakraborty C., Strawson P., Edgington D.
Головні положення постграйсівської прагматики та теоретико-ігрової
прагматики доступні в роботах Allott N., Franke M., Jager G., van Rooy R.,
Sperber D., Wilson D., Yus F. Серед українських та російських дослідників
можна виділити праці І.А. Алексюка, Г.В. Барчунову, Н.Д. Арутюнову, Е.Б.
Клевакіну.
Ступінь розробленості. Інференційна прагматика Пола Грайса
упродовж тривалого часу була позбавлена уваги з боку представників
вітчизняної логіки та філософії мови. Деякі дослідження зі згаданої теми
проводилися здебільшого представниками лінгвістики, зокрема Ніною
Давидівною Арутюновою – радянським лінгвістом членом-кореспондентом
АН СРСР. Також великий внесок у популяризацію оксфордської традиції
філософії мови в слов’яномовному середовищі зробила серія збірників
перекладів наукових статей «Новое в зарубежной лингвистике», на сторінках
якої упродовж 1960—1980-х років вийшли у світ переклади наукових робіт
П. Грайса, Дж. Остіна, П. Стросона, Дж. Серля та інших.
6
У вітчизняній традиції наукові пошуки у сфері інференційної
прагматики здійснює доцент кафедри логіки Києвського національного
університету імені Тараса Шевченка кандидат філософських наук Ігор
Анатолійович Алексюк. Автор, зокрема, розглядає питання співвідношення
логіки та прагматики, а також аналізує неограйсівську та постграйсівську
прагматику.
Однак, в Україні й досі бракує ґрунтовного комплексного дослідження
наукової спадщини Пола Грайса у межах дисертації або монографії. Цікавим
є аналіз його філософії з позиції логіки, адже сам Грайс у своїх роботах
неодноразово звертався саме до цієї царини знання.
Існує дві стратегії розвитку інференційної прагматики Пола Грайса:
• Неограйсівська прагматика;
• Постграйсівська прагматика.
У межах неограйсівської прагматики дослідники намагаються не
знаходити слабкі місця теорії, а радше розвивати й уточнювати головні її ідеї.
До цього напряму відносять: A. Avramides, S. Chapman, W.A. Davis, а також
слов’яномовних дослідників – Г.В. Барчунова, Н.Д. Арутюнова, Е.Б.
Клевакіна.
Дослідники виокремлюють, зокрема, такі розвідки: імплікатур
спілкування й імплісітур спілкування К. Баха (Bach K.), імплікатури
ввічливості Г. Личча (Leech G. N.), узагальнених та індивідуальних
імплікатур Левінсона (Levinson S.C.), скалярних імплікатур Л. Хорна (L. R.
Horn).
Наступним кроком на шляху розвитку теорії Пола Грайса є
постграйсівська прагматика, до якої відносять Теорію Релевантності Д.
Спербера (Sperber D.) і Д. Вилсона (Wilson D.), а також теоретико-ігрову
прагматику, представлену: Н. Аллот (Allott N.), М. Франке (Franke M.), Г.
Ягер (Jager G.), Р. ван Рой (van Rooy R.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у висвітленні
інференційної прагматики П. Грайса, неограйсівської та постграйсівської
7
прагматик як цілісних концепцій аналізу комунікації, що уможливлює
виявлення зв'язку між формально-логічними та філософсько-лінгвістичними
методами дослідження виразів природної мови.
Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у таких
положеннях, які виносяться на захист:
уперше:
• на підставі здійснення комплексного аналізу інференційної
прагматики П. Грайса встановлено, що ця концепція виникає з
метою вирішення суперечки між панівними на той час підходами
до аналізу мови: школою повсякденної мови та формальнологічними підходами.
удосконалено:
• набуло подальшого розвитку уявлення про історичні етапи
становлення інференційної прагматики П. Грайса,
неограйсівської та постграйсівської прагматик.
доповнено та уточнено:
• точку зору про можливості використання концепції П. Грайса
щодо витлумачення логічних сполучників, зокрема захисту
розуміння сполучників не, і, або, якщо, то як істиннофункціональних;
• розуміння Теорії Релевантності Д. Спербера і Д. Вілсон як
варіанту дослідження в галузі інференційної прагматики, що
постає альтернативою концепції П. Грайса;
• перспективи розвитку інференційної прагматики П. Грайса у
теоретико-ігровій прагматиці, що полягають у застосуванні
методології теорії ігор для аналізу виразів природної мови та
вивчення механізмів висновування значення мовця.
Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в узагальненні та
систематичному аналізі етапу розвитку філософії мови, виокремленні етапів
8
становлення інференційної прагматики, її теоретичних засад, а також
демонстрації можливостей застосування цієї теорії для вирішення деяких
логічних проблем та прагматичних парадоксів. Результати дисертаційного
дослідження доповнюють розуміння Пола Грайса як логіка та філософа мови.
Одержані результати дослідження можуть бути використанні як
матеріали для підготовки лекцій та семінарських занять під час викладання
курсів з логіки та філософії мови.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є
самостійною науковою роботою дисертанта. Висновки та положення
наукової новизни сформульовані на підставі власних результатів, отриманих
у процесі дослідження.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень
доповідалися, обговорювалися та отримали позитивні відгуки на
міжнародних науково-практичних конференціях «Дні Науки Філософського
Факультету – 2014» (м. Київ, 15-16 квітня 2014 р.), «Сучасні соціальногуманітарні дискурси» (м. Дніпро, 22 березня 2014 р.), «Науковий діалог
«Схід-Захід» (Кам’янець-Подільський, 7 червня 2014 р.), «Проблеми
викладання логіки та перспективи її розвитку» (м. Київ, 15-16 травня 2014
р.), «Х Харківські студентські наукові читання» (м. Харків, 24-25 квітня 2014
р.), «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» (м. Дніпро, 29
листопада 2014 р.), «Дні Науки Філософського Факультету-2015» (м. Київ,
21-22 квітня 2015 р.), «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук» (м.
Дніпро, 28 серпня 2015 р.), «Дні Науки Філософського Факультету-2016» (м.
Київ, 20-21квітня 2016 р.), «Проблеми викладання логіки та перспективи її
розвитку» (12-15 травня 2016 р.).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 15 наукових
публікаціях автора: 5 наукових статей, загальним обсягом 2,7 др.арк., з яких
чотири – статті в журналах, що реферуються в міжнародних наукометричних
базах та 10 доповідей, опублікованих у збірниках матеріалів наукових
конференцій.
9
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу,
чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (163
найменування), з них 140 англійською мовою. Обсяг основного тексту
роботи складає 163 сторінки друкованого тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Відповіднодосформульованоїметитазавданьдослідженняотримано
такірезультати
З’ясованоісторичнійтеоретичнівитокиформуванняконцепції
інференційноїпрагматикиПолаГрайсаСередина–початокстоліття
–часстрімкогорозвиткунауковихдослідженьвисловлюваньприродної
мовиНовінапрямилогікофілософськихдослідженьприродноїмовибули
спричиненіпрагненнямнауковцівзнайтиновіметодианалізувиразівмовиа
такожокреслитиперспективнінапряминовихнауковихрозвідокуційгалузі
Теоретичнізасадиінференційноїпрагматикиможутьбутивизначеніна
підставіаналізудвохпанівнихпідходівдовивченнявиразівприродноїмови
формальнологічноготашколиповсякденноїмовиЦезумовленопередусім
тимщозасновникінференційноїпрагматики–британськийфілософГерберт
ПолГрайсрозпочавсвоюнауковудіяльністьсамевмежахдискусіїщо
відбуваласяміжпредставникамиформальнологічнихпідходівдоаналізу
мовитаоксфордськоїфілософіїНатойчасзначнурольурозвиткузасад
формальнологічногопідходуабоформалістівякїхназиваєГрайс
відігралиГФрегеБРасселААйєрЛВітгенштейнЗіншогобокуїх
опонентамибулипредставникифілософіїповсякденноїмовиДжМурН
МалькольмДжОстінГРайлПСтросон
ОсновнийфонднауковихробітПГрайсапредставленийматеріалами
йоголекційпрочитанихуроціуГарвардіумежахЛекційВіл’яма
ДжеймсатауроцівОксфорді–Лекції
ДжонаЛоккаПершийкурсбулоопублікованоу
видавництвіГарвардськогоуніверситетупідназвоюЛогікатамовне
спілкуваннядругий–увидавництві
ОксфордськогоуніверситетупідназвоюАспектимислення

ІнференційнапрагматиказапочатковуєтьсяпідчасдискусіїПГрайсаіз
представникамисамефілософіїповсякденноїмовиЗметоюокреслення

цьогонапрямудослідженняПГрайсзалучаєновийтермін–АфілософиДо
цієїкогортиналежатьнауковціякідосліджуютьвиразиприродноїмовина
предметїхдоречностішляхомзверненнядоконкретнихприкладівїх
вживанняПГрайсздійснюєґрунтовнийаналізприкладівРайла
МалькольмаБенджамінатавказуєнадеякіпроблемизякимизустрічається
методфілософуванняпредставниківшколиповсякденноїмови
СерльслідомзаПГрайсомвиступавзкритикоюдослідження
АфілософівтанаводивдваконтраргументиПопершезаперечення
дослідноговисловлюваннязаумовинедотриманнядослідноїобставиниє
хибнимПодругемовецьможенавестиіншийваріантдослідного
висловлюваннядоречненавітьзаумовиневиконаннядослідноїумовиНа
думкуПГрайсапозиціяДжСерлямаєбутипокладенавосновута
розвиненавмежахновоїтеорії
ПГрайсрозпочинаєсвоїнауковірозвідкиразомзпредставниками
філософіїповсякденноїмовиалесвоїмипоглядамифактичнозаперечуєїї
надбанняМаєтьсянаувазійогодумкистосовноінференційноїприроди
комунікаціїТомузім’ямПГрайсапов’язуютьзавершенняетапурозвитку
цієїтрадиціїтазапочаткуванняновогонапрямудослідження–прагматики
Уточненокатегоріальнийапаратінференційноїпрагматики
ПГрайсаФілософвважаєумовоюкомунікаціїпринципКоопераціїщомає
такевизначенняТвійкомунікативнийвнесокнакожномукроцідіалогумає
бутитакимякоговимагаєспільноприйнятаметанапрямцьогодіалогу
ІзпринципуКоопераціївипливаютькомунікативнімаксимиякістають
постулатамикомунікативногопроцесуЦіпостулатирозподіленіначотири
групимаксимикількостіякостівідношеннята
способудії
Максимакількостістосуєтьсякількостіінформаціїякупромовляє
мовецьЗмаксимислідуютьтакінастановиговоринастільки
інформативнонаскількицепотрібнонекажибільшінформативноніж
цьогопотребуєситуація

МаксимаякостімаєсупермаксимуНамагайсязробитисвоє
твердженняістиннимЇїдоповнюютьположенняНеговоритогощо
вважаєшхибнимНеговоритогоучомусумніваєшся
Максимавідношеннямаєодинпостулатасаме–релевантності
Говоритещомаєвідношеннядосправи
Постулатспособудіїстосуєтьсянетогощопромовляєтьсяатогояк
промовляєтьсявисловлюваннямовцемПостулатмаєсупермаксиму
Висловлюйсяяснозякоїслідуєтакінастановиуникайнезрозумілих
висловлюваньуникайнеоднозначностібудьлаконічнимуникай
зайвихслівбудьорганізованим
Максимиспілкуваннянеможеморозглядативякостіпевнихзаконівчи
аксіомВонивиступаютьскорішезагальнимирекомендаціямивиконання
якихдастьзмогуімплікатурамякізакладаємодопевнихвисловлюваньбути
розпізнанимитаправильноінтерпретованимислухачами
ВажливимпоняттямдляконцепціїПГрайсатакожєпоняття
імплікатури–компонентвисловлюванняякийімплікуєтьсямовцеміякий
прямонеслідуєізконвенційногозначеннясліввживанихуцьому
висловлюванніТакимчиноммаємодварівнязначенняконвенційне
значеннявисловлюванняізначеннямовцяякепредставленеімплікатурою
спілкування
ВиявленоможливістьвикористанняконцепціїПГрайсащодо
витлумаченнялогічнихсполучників
ІнференційнапрагматикаПГрайсадаєзмогуаналізуватитанадавати
прагматичнепоясненнядеякимпроблемамщобентежатьдослідниківу
галузіфілософіїмовилінгвістиціталогіціМаєтьсянаувазізахист
розуміннясполучниківякістиннофункціональних
Восновістратегіїзахистурозуміннясполучниківякістиннофункціональнихпокладенерозумінняприродногозначеннятаких
граматичнихсполучниківякнеіабоякщотоГрайснаголошуєщона
семантичномурівнізначенняцихсполучниківвизначаютьтабличнізначення

відповіднихлогічнихсполучниківОднакразомізцимграматичні
сполучникимаютьіншірівнізначення
Надумкуфілософафундаментальноюумовоюлюдськогоспілкування
єзапереченняаджемовецьмуситьматиможливістьзаперечитибудьяку
інформаціюякувінсповіщаєГраматичнийсполучникіякийє
відповідникомлогічноїкон’юнкції–дозволяєпоєднуватирізнімовленнєві
конструкціїГраматичнийсполучникаборозглядаєтьсяуконтекстінадання
відповідінатакзваніпитанняВраховуючисвоєсемантичнезначеннящо
надаєтьсятабличнимзначеннямістинидлядиз’юнкціїграматичний
сполучникабовиконуєтакожаналітичніфункціїтобтодозволяєпереходити
відскладнихмовнихконструкційдобільшпростихСхожимнаграматичний
сполучникабоєсполучникякщотоЦейсполучниквиконуєфункцію
переходувідоднихмовнихконструкційдоінших
Слідзазначитищоумовнівисловлюванняпороджуютьузагальнені
імплікатуриспілкуванняасаме–неопосередкованийстанякийвказуєнате
щоантецедентвисловлюванняприродноїмовимаєбутищонайменше
доброюумовоюдляконсеквентнуТожвідомалогічнапроблема
матеріальноїімплікаціїщодозволяєвисновуватибудьщозбудьчогов
термінахінференційноїпрагматикиПГрайсаєпрагматичноюпроблемою
Тобтохибнимиєнесамівисловлюванняалишеїхузагальненіімплікатури
спілкуванняякіімплікуютьхибнийнеопосередкованийстан
ВиявленоспецифікуконцепціїПГрайсавмежахнеограйсівської
прагматики
Донеограйсівськоїпрагматикизазвичайвідносятьдослідженняметою
якихєдеякеуточненняабопоглибленийописдеякихважливихпонять
інференційноїпрагматикиУмовноїхподіляютьнадвігрупидослідження
вихіднимпунктомякихєполеміказПГрайсомщодокількісноготаякісного
складумаксимспілкуванняякіобслуговуютьпринципКоопераціїДоіншої
групивідносятьдослідженнящобудуютьсязарахунокполемікизГрайсом
пророзрізненняконвенційногозначеннявисловлюваннятазначеннямовця

Допершоїгрупиналежатьдослідженняскалярнихімплікатур
ЛХорнаімплікатурввічливостіГЛічаСЛевінсонаіПБрауна
ТакЛХорннамагавсяпоказатищоуприродніймовієтаківиразиякі
утворюютьшкалупобудованузапринципомсемантичноговідношенняміж
предикатамиМовецьмаєзмогусвідомообиратибільшінформативнеабо
меншінформативневисловлюваннящостаєпідґрунтямдляутвореннянових
контекстів–тобтоімплікатур
ГЛічСЛевінсоніПБраунприпустилиіснуваннящеоднієїмаксими
щомаєназву–максимаввічливостіЦейпостулатвизначаєтьсяза
допомогоюгаслаБудьввічливимталіквідовуєпрогалинуувченні
Грайсаякапов’язанаізіснуваннямімплікатурякінеєконвенційнимиале
випливаютьізпевнихетичнихчинників
Додругоїгрупиналежатьдослідженняімплікатурспілкуванняі
імплісітурспілкуванняКБахаВченийзупинивсвоюувагунафеномені
семантичноїневизначеностіабо–семантичної
недовизначенностіРеченняізсемантичною
недовизначенністюформуютькласреченьізспецифічноювластивістю
виводуконцептуальнихелементівякімаютьбутисхопленідопояви
пропозиціїБахпропонуєрозглядатицейпроцесякконцептуальнепосилення
уходіякоголексичнийматеріалякийміститьсяу
висловлюваннівідсилаєдоконцептуальноширшоїпропозиціїніжтоїщо
булапроголошенаБахстверджуєщоіснуєтакожпрагматичнийкомпонент
тогощобулосказаноякийслідрозглядатиокремовідтогощо
булоімплікованоЦейкомпонентєрадше
неекспліцитнимаімпліцитнимівцьомуконтекстівінназиваєйого
імплісітурамиспілкування
ДослідженняіндивідуалізованихтазагальнихімплікатурСЛевінсона
Існуєрізновидімплікатурякізалишаютьсянезміннимизабудьяких
обставинпромовляннявисловлюванняТакіімплікатуриназивають
узагальненимиімплікатурамиПротилежнимидоузагальненихєіншийвид

імплікатур–індивідуальніУзагальненіімплікатуривиникаютьзазвичайпід
часвживанняспецифічнихслівізавідсутностіпевнихспецифічних
обставин
Виявленосуттєвіхарактеристикипостграйсівськихпрагматик
ТеоріяРелевантності–цекогнітивнатеоріялюдськогоспілкуванняякабула
розробленадвомадослідникамиДСперберомтаДВілсоннаприкінціх
роківстЗародиласявонаяккогнітивноспрямованаальтернативадо
прагматичноїтеоріїПГрайсаірозвинуласяусамостійнутеоріювсфері
прагматики
ГоловнимприпущеннямТеоріїРелевантностієтещовлюдському
існуваннізакладенавластивістьмаксимізуватирелевантністьзовнішніх
подразниківщовходятьдолюдськоїкогнітивноїсистемиДотаких
подразниківможнавіднестилінгвістичнівисловлюваннятаінші
комунікативнівпливиРелевантність–нетількивластивістьявнихстимулів
висловлюваньаіприхованихконцептівтакихякнашідумки
переконанняВсецеможеслугувативхідноюінформацієюдо
когнітивноїсистемилюдиниУцьомуконтекстіосновноювластивістю
людськоїментальностієнамаганнябутирелевантним
Релевантністьвхідноїінформації–цеугодаміжпозитивним
когнітивнимефектомтарозміромдокладенихзусильІншимисловамичим
більшийкогнітивнийефекттимбільшаступіньрелевантностінової
інформації
КомунікаціяумежахТеоріїРелевантностірозглядаєтьсякрізьпризму
чотирьохтездекодованезначеннявисловлюваннявідсилаєдопевної
кількостірізнихінтерпретаційпринезмінностіконтекстурізніінтерпретації
розглядаютьсявконтекстіїхдоступностіслухачіобирають
інтерпретаціюзаступенемсилицієїінтерпретаціїпісля
тогоякмовецьпромовиввисловлюванняслухачдекодуєйогоіобирає
найбільшсильнурелевантнуінтерпретаціютимсамимвідкриваючисобі
шляхдонеявнихінтерпретацій

Навідмінувідкодовоїмоделікомунікаціїврамкахякоїповідомлення
простокодуютьідекодуютьпідчаскомунікаціїТеоріяРелевантності
пропонуєінференційнумодельВрамкахцієїмоделікодуванняі
декодуванняграютьнабагатоменшурольіцярольпов’язанаізвластивістю
слухачависновуватиінформаціюДекодуваннявизначаєінтерпретаціюі
слугуєрадшемаркеромдлязначеннямовцяКодзастосовуємопідчас
комунікаціїпротебільшважливурольвідіграєвисновуваннящо
перетворюєсхематичнокодованувхіднуінформаціюназавершенні
пропозиціональніінтерпретації
ТеоріяРелевантності–ценезалежнасферадослідженняякуслід
відноситирадшедокогнітивноїпрагматикиівцьомусенсівонає
альтернативоюнеограйсівськимпрограмамдослідження
Останнімчасомзростаєпопулярністьіншогонапрямувгалузі
прагматикиасаме–теоретикоігровоїпрагматикиЦенапрямдослідженняв
межахприкладноїматематикищовивчаєінтерактивнірішенняяківходять
досфериінтересівбагатьохнаукзокремасоціологіїполітологіїекономіки
біологіїатакожлінгвістикиталогіки
Теоріяігормаєсправуізситуаціямиколидекількаагентівмають
прийматирішенняОбираючиоднерішенняізмножиниабосіткиможливих
рішеньагентвпливаєнаприйняттярішеньіншимиагентамиДослідникиу
межахтеоретикоігровоїпрагматикирозглядаютьлюдськукомунікаціюяк
різновидподібнихситуаційдемовецьпроголошуєвисловлюванняаслухач
прагнейогоінтерпретуватиТеоріяігормаєдеякіприпущеннястосовно
раціональноїпобудовиспілкуванняВрамкахтеоріїігормаємоможливість
більшдетальнодослідитимістокміжмисленнямтакомунікацією
Необхіднозазначитищотеоретикоігровапрагматика–цевідносно
молодагалузьпостграйсівськоїпрагматикиврамкахякоїпрагматичні
феноменирозглядаютьсязадопомогоюмоделітеоріїігорІншимисловами
прагматичніситуаціїрозглядаютьсявякостігриміжмовцемтаслухачемде

сіткавиборукожногоізгравцівпредставленаможливимиваріантами
інтерпретаціїпроголошеноговисловлювання
ІдеїПГрайсаорганічнозастосовуютьсявмежахтеоретикоігрової
прагматикищомаєзмогудопомогтидослідникамупереосмисленнідеяких
проблемізякимивонизустрічаютьсяпідчасаналізутамоделювання
комунікативнихситуацій