Білоус Анна Олександрівна Логіко-риторичний аналіз інтернет- дискурсу : Белоус Анна Александровна Логико-риторический анализ интернет дискурса Belous Anna Aleksandrovna Logiko-ritoricheskiy analiz internet diskursa

Краткое описание

Білоус Анна Олександрівна, аспірант кафедри ло­гіки Київського національного університету імені Та­раса Шевченка: «Логіко-риторичний аналіз інтернет- дискурсу» (09.00.06 - логіка). Спецрада Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
БІЛОУС АННА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 16:808.5
ЛОГІКО-РИТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ
Спеціальність - 09.00.06 - логіка
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Науковий керівник
Щербина Олена Юріївна,
доктор філософських наук, доцент
Київ - 2017
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
1
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................12
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ЛОГІКОРИТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ.....................................18
1.1. Витлумачення поняття «інтернет-дискурс»: філософський аспект...............18
1.2. Особливості формування та реалізація полідискурсивності інтернетдискурсу ......................................................................................................................56
1.3. Інтернет-дискурс як предмет логіко-риторичного аналізу .............................63
Висновки до першого розділу...................................................................................71
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ІНТЕРНЕТДИСКУРСУ ...............................................................................................................74
2.1. Специфіка формально-логічного аналізу інтернет-дискурсу.........................74
2.2. Рівні логіко-семіотичного аналізу мови інтернет-дискурсу...........................92
2.3. Флейм з точки зору неформального підходу в логіці....................................117
Висновки до другого розділу ..................................................................................151
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РИТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ ІНТЕРНЕТДИСКУРСУ .............................................................................................................154
3.1. Аргументативний аспект трансформації тексту в інтернет-дискурсі..........154
3.2. Специфіка використання риторичних модусів в інтернет-дискурсі............166
3.3. Особливості використання риторичних фігур в інтернет-дискурсі.............187
Висновки до третього розділу.................................................................................210
ВИСНОВКИ.............................................................................................................212
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ....................................................216

Список литературы

ВИСНОВКИ
Відповідно до поставленої мети та сформульованих завдань наукової
роботи отримано такі результати:
- Аналіз підходів до розуміння поняття «інтернет-дискурс» дозволив
виявити наступні, що відрізняються на підставі виокремлення різних його
аспектів: когнітивний, семіотичний, поліпарадигмальний, психолінгвістичний.
Подібно письмовій комунікації, інтернет-дискурс може бути синхронним
(різноманітні чати, месенджери) та асинхронним (email, замітка в соцмережах
тощо).
- Завдяки розгляду різних підходів до визначення дискурсу та
підходів до визначення термінів «комп’ютерно-опосередкована комунікація»,
«комп’ютерно-опосередкований дискурс», «електронна комунікація»,
«електронний дискурс», «інтернет-комунікація», «інтернет-дискурс» у роботі
сформовано розуміння інтернет-дискурсу як особливого типу спілкування у
віртуальному комунікативному середовищі (опосередкованому Всесвітньою
мережею). Зазначено, що він має наступні характерні особливості: поєднання
реального та віртуального у спілкуванні; взаємодія природних мов, яка у цьому
середовищі породжує гібридні мовні системи; взаємодія різних форм мовлення
(усний або письмовий текст, емодзі, смайли, меми тощо); наявність унікальної
структури спілкування, де соціальна ієрархія будується специфічним лише для
Інтернету чином; розмиття географічних та культурних меж, а отже, як
наслідок, можливість спілкування будь з ким та будь-коли, не знаючи нічого
про співбесідника; полідискурсивність. Через аналіз діяльності активного
користувача Всесвітньою мережею продемонстровано полідискурсивність
інтернет-дискурсу. Підкреслено, що інтернет-дискурс є процесом творення
тексту в сукупності з прагматичними, соціокультурними, психологічними
факторами.
- На підставі дослідження інтернет-дискурсу на рівні понять/імен
встановлено, що він збагачується різноманітними конструктами, які
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
213
відрізняються від звичайних слів, але виконують схожі функції. Емотикони,
гіф-анімація, стікери, графічні інтернет-меми, поєднуючи у собі риси впливу
вербального та невербального спілкування, постають такими знаками, що
мають смислові характеристики понять, замінюючи граматичну форму
вираження останніх, які частіше неможливо реалізувати на рівні реального
вербального спілкування, яке удосконалюється саме завдяки таким
конструктам.
- На підставі логічного аналізу інтернет-дискурсу на рівні
суджень/висловлювань встановлено, що він відрізняється від дискурсу
реального спілкування тим, що тут змішуються поняття природної та інтернетмови, яка використовує інтернет-конструкти задля підсилення виразності.
- Логічний аналіз інтернет-дискурсу на рівні міркувань показав, що
останній характеризується особливими проявами – актами інтернет-дискурсу
(флеймом, тролінгом, флудом, оффтопом, холіваром), у межах яких при
побудові аргументативних міркувань можуть свідомо порушуватися логічні
закони та правила. Тексти тут набувають своєї специфіки завдяки
використанню як складових висловлювань та міркувань різних інтернетконструктів, наявності обмеження (на деяких інтернет-ресурсах) на кількість
символів у публікаціях.
- На прикладах інтернет-діалогів, взятих з таких інтернет-ресурсів, як
приватні листування у месенджерах Telegram, Viber, WhatsApp, обговорення на
форумах, коментарі у соціальних мережах VKontаkte, Facebook, розглянуто
флейм з точки зору неформального підходу в логіці. Продемонстровано, що у
флеймі відбувається абсолютне нехтування правил ведення аргументативної
дискусії. Проведено оцінку міркувань у зазначених діалогах з точки зору їх
релевантності, прийнятності та достатності.
- Обґрунтовано, що відсутність в інтернет-дискурсі невербальних
складових у звичному розумінні компенсується застосуванням низки
різноманітних методів та прийомів, що уможливлюють підсилення виразності
тексту. Таким чином, можна говорити, що інтернет-дискурс у риторичному
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
214
полі набув таких властивостей, які роблять його особливою формою дискурсу:
1) використання різноманітних засобів для підсилення власної виразності
(інтернет-конструктів, актів інтернет-дискурсу, певних технічних позначень),
що дозволяють змінити спрямування інтернет-дискурсу і надати йому
потрібного смислу; 2) збільшена агресивність, порівняно зі звичайним
дискурсом; 3) меметичність; 4) потенційна доступність інформації для будького; 5) анонімізація.
- У результаті риторичного аналізу встановлено, що модуси
існування інтернет-дискурсу як тексту набувають специфічних рис.
Підкреслено, що на рівнях логосу, етосу та пафосу використовуються не тільки
ті прийоми впливу, які характерні для не опосередкованого комп’ютерною
мережею дискурсу, але і властиві лише інтернет-дискурсу конструкти та акти.
На рівні логосу – це інтернет-меми, які виступають носіями певної культурної
інформації, зазвичай упізнаваної користувачами, які часто використовують аби
підсилити та розмаїтити власний текст, але при цьому інтернет-мем може
поставати і безпідставним аргументом, особливо якщо аудиторія його не
розуміє. На рівні етосу часто використовується тролінг, який є навмисним
порушенням правил раціональної дискусії, засобом приниження гідності
співрозмовника з метою підмінити точку зору або взагалі зруйнувати дискусію.
На рівні пафосу найяскравішим проявом інтернет-дискурсу як риторичного
тексту є емотикони. Ці графеми розширюють виразні можливості віртуального
обміну інформації, а іноді навіть упевнюють аудиторію читачів, що автор є
щирим.
- У роботі акцентовано увагу на тому, що використання широкого
спектру технічних засобів, інтернет-конструктів та певні акти інтернетдискурсу трансформують і саму риторику. Вважаємо, що є сенс говорити про
поступове виникнення інтернет-риторики, яка може стати окремим напрямком
дослідження, поєднуючи в собі здобутки багатьох дисциплін. Цей напрямок
передбачав би систематизацію способів інформування інтернет-аудиторії,
дослідження техніки переконання, способів аргументації, що використовуються
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
215
в різноманітних вербальних та візуальних повідомленнях в інтернет-мережі,
визначав би причини створення та умови функціонування прийомів впливу,
властивих саме цій царині, а також розробку нових та особливості вже
створених засобів виразності промови в інтернет-мережі, що забезпечуватимуть
її впливовість та красу.