ПРАВОВА ОСВІТА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ : ПРАВОВОЕ ОБРАЗОВАНИЕ КАК ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИОННОГО СОЗНАНИЯ ЛИЧНОСТИ: Теоретико-методологический КОНТЕКСТ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ФАТХУТДІНОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК 141.145+165.12]: 37.013.73: 34

ПРАВОВА ОСВІТА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

Спеціальність – 09.00.10 – філософія освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філософських наук

Науковий консультант –
Бех Володимир Павлович,
доктор філософських наук, професор

Київ–2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ЗАСОБАМИ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ 17
1.1 Вплив правової освіти на формування організаційної свідомості, як головний концепт дослідження 17
1.2. Семантичні фільтри правової освіти як засіб вивчення формування організаційної свідомості особистості 35
1.3. Принципи, методи та категоріальний апарат дослідження 54
Висновки до першого розділу 60
РОЗДІЛ 2 ТИПОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ІДЕЙ І ПРИНЦИПІВ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 61
2.1. Ідея гуманізації правової освіти в Україні та умови її реалізації 62
2.2 Ідея демократизації правової освіти та реалізація її в умовах
українського освітянського простору 92
2.3 Випереджаюча правова освіта та особливості її впровадження в освітянський простір України 147
2.4 Безперервна правова освіта та її можливості у вдосконаленні
суспільства 161
Висновки до другого розділу 194
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВА ОСВІТА ТА ФОРМИ ЇЇ ВПЛИВУ НА ДИНАМІКУ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ 196
3.1 Вплив правової освіти в закладах загальної середньої та середньої спеціальної освіти на формування організаційної свідомості 196
3.2. Вища професійна освіта у дискурсі формування організаційної
свідомості майбутніх фахівців (гуманітарний і технічний профіль, менеджери, юристи) 233
3.3. Освіта протягом життя у дискурсі організаційно-правового
зростання фахівця (перепідготовка, підвищення кваліфікації,
курсове навчання) 273
Висновки до третього розділу 300
РОЗДІЛ 4 ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ЯК ЧИННИКА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 302
4.1 Правова держава як результат функціонування організаційної
свідомості особистості і організаційного потенціалу народу 302
4.2 Актуальні проблеми модернізації правової освіти у перехідному суспільстві 330
4.3 Практика використання правової освіти при формуванні
організаційної культури українців 364
Висновки до четвертого розділу 384
ВИСНОВКИ 385
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 390

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реалії сьогодення вимагають від нашої держави постійного підвищення професійного рівня її громадян. В усіх сферах діяльності: в науці, економіці, культурі, соціальному бутті тощо Україна як держава знаходиться в постійному протистоянні з іншими державами: Росією, країнами Європи та Азії, Сполученими Штатами Америки та іншими державами світу. Сучасний світ має таку структуру, що навіть сусідів, братерські народи, єдине культурне коріння не оберігає від головного, що домінує в сучасності – від конкуренції. На сьогоднішній день Україна поставлена в такі умови, в яких вона постійно вимушена конкурувати по всім напрямам існування, в усіх сферах діяльності. І від того наскільки конкурентоспроможна наша держава, настільки вагомі її здобутки та настільки вона авторитетна у світовій політиці, на геополітичній карті світу.
Саме з цієї причини особлива увага у формуванні українського суспільства повинна приділятися освіті. Тому що освіта формує покоління, які спроможні відстоювати інтереси держави, потреби народу, продовжувати боротьбу за майбутнє батьківщини. Наскільки масштабним і глибоким буде бачення новітніми поколіннями питання місця і ролі України як держави у світовій спільноті, настільки перспективною і вагомою виявиться їх діяльність. Саме тому, на наш погляд, з перших кроків життя, із загальноосвітніх навчальних закладів, ми повинні формувати у молоді не тільки повсякденне, тактичне бачення, але і бачення у перспективі, у русі, у масштабній та далекоглядній стратегії поведінки.
У дисертації розглянуто вплив правової освіти на формування організаційної свідомості особистості. На наш погляд, це лише один із напрямів впливу освіти на особистість і суспільство у цілому. Але цей напрямок дуже важливий, тому що Україна як держава тільки проходить етапи становлення демократичних устоїв, формування нових положень теорії держави і права, конституційного права і т. ін. Тому, розкриваючи зміст впливу правової освіти на організаційну свідомість особистості, ми робимо ще один внесок у становлення і розбудову державності, права, правосвідомості громадян. Саме свідоме сприйняття обов’язків перед нашою державою-батьківщиною є запорукою її сталого розвитку і процвітання; тільки людина організаційно свідома здатна активно і творчо включатися до суспільного життя, самореалізовуватися та самовдосконалюватися, бути суб’єктом своєї життєдіяльності.
Стан розробленості теми дослідження. Предметне поле даного дослідження представлене двома групами джерел, що майже не перетиналися: правниками і філософами. Воно більш досліджене правниками. В.Журавський наголошує, що юридична освіта в Україні – це ключова область вищої освіти у складній соціально-економічній ситуації, коли народ бореться за свою державність. Будівництво правової держави, реформи політичної та судової системи негайно потребують розвитку юридичної освіти в Україні. Власне з цієї причини, більшість авторів – фахівців у галузі права, в тому числі: С.Алексеєв, С.Бобровник, В.Бобир, С.Бостан, А.Венгеров, М.Вовк, П.Гаджиєва, В.Гвоздецький, О.Горун, В.Журавський, О.Зайчук, Н.Камінська, М.Кельман, С.Ківалов, А.Колодій, С.Комаров, В.Копєйчиков, В.Лазарев, С.Лисенков, А.Малько, Є.Моісеєва, М.Момот, О.Мурашин, П.Недбайло, Н.Оніщенко, О.Павлишин, О.Петришин, В.Сіренко, О.Скакун, О.Скрипнюк, В.Темченко, В.Ткаченко, Н.Ткачова, М.Фіцула, Н.Хома, В.Хропанюк, Ю.Шемшученко, С.Шефель, М.Цвік та багато інших, підтримують висновок В.Журавського про те, що в останні десятиріччя в Україні відбулася якісна зміна соціальної значимості юриспруденції. Юридична професія стала однією із найбільш престижних та значимих, а вплив правової освіти на свідомість громадян – незамінним і необхідним.
На сьогоднішній день значення правової свідомості і правової культури набуло нового визначення. Цю проблему досліджували такі українські вчені, як В.Бабкін, Л.Балабанова, С.Богачов, Л.Бостан, С.Бостан, З.Гладун, М.Городиський, Г.Гребенюк, С.Ківалов, Я.Кічук, М.Костинський, М.Козюбра, В.Котюк, О.Куціпак, П.Мартиненко, М.Матузов, А.Мащок, Є.Назаренко, П.Рабінович, В.Селіванов, С.Тихонова та ін. В їх працях характеризується нова суть правової культури, а саме: правова культура не зводиться лише до правосвідомості громадян суспільства. Вона визначається як сукупність досягнень суспільства, його соціальних груп та громадян у галузі регулювання суспільних відносин, яке забезпечує верховенство права в суспільному житті, тобто панування у суспільному житті правових принципів справедливості і гуманізму, захисту прав і свобод людини, її честі і гідності, реальне забезпечення місця людини як вищої соціальної цінності. Вчені сучасної України (О.Бандурка, В.Барковський, К.Басін, С.Болоніна, Н.Головко, В.Головченко, М.Гончар, М.Зайцев, А.Заєць, Н.Калашник, О.Кашинцева, В.Копейчиков, В.Кравець, В.Куц, С.Максимов, П.Макушев, О.Михайленко, О.Павлишин, П.Рабінович, Т.Смагіна, В.Тацій та ін.) пов’язують розбудову в Україні громадянського суспільства із суттєвим підвищенням правосвідомості громадян, їх правової культури, законослухняності, подолання явищ правового нігілізму, професійної деформації. Вони розглядають розвиток правової культури як умову розвитку України.
Дослідження організаційної свідомості в Україні головним чином проводяться науковою школою В.Беха. Він у праці «Людина і Всесвіт» підводить онтологічну основу під природну здатність людини бути самоорганізуючим і саморегулюючим суб’єктом, оскільки обґрунтовує наявність у структурі особистості механізму цілeутворення та висуває робочу гіпотезу про наявність специфічного виду свідомості – організаційної. О.Базалук у якості онтологічної основи здатності людини до самоорганізації і саморегуляції вбачає закономірні процеси на рівні нейрофізіологічних процесів. У своїх роботах він розглядає особливості формування і розвитку нейрофізіологічної основи людини у масштабах планети Земля, а також у космосі, наголошуючи на тому, що саме еволюція нейронних ансамблів підсвідомості і свідомості є запорукою історичного розвитку цивілізації і формування організаційної свідомості особистості. Н.Крохмаль обґрунтовує організаційні рівні системи саморегуляції та форми їх закріплення у свідомості. Г.Козловська розглядає діалектичний розвиток індивідуального і суспільного через поняття організаційної свідомості, тим самим розширюючи наукове і філософське бачення поняття «організаційна свідомість». На основі тектологічного, управлінського, психологічного, поведінкового, педагогічного, культурологічного, аксіологічного підходів Г.Козловська запропонувала нове визначення природи, суті, змісту та форми організаційної свідомості. Особливості формування організаційної свідомості розглядаються у працях, присвячених вивченню культури, дослідженням організаційної та корпоративної культури (В.Астапов, С.Болотова, Д.Боровіков, В.Весніна, В.Воронкова, П.Герчанівська, М.Закович, В.Попов, А.Пригожин, Ж.Серкіса, Е.Соколова, В.Співак, М.Туленков, В.Усачов, Г.Хаєт, Е.Шейна та ін.).
У психолого-педагогічній науці проблема впливу правової освіти на свідомість громадян розглядалася у працях відомих російських фахівців: Л.Батиєва, І.Галунського, А.Гліскова, О.Долгополова, С.Зелинського, В.Зорькіна, І.Іванова, К.Каюмової, Н.Кейзерова, Н.Матузова, А.Мордовець, А.Ратінова, Г.Філонова.
Питання отримання правової шкільної освіти та методики викладання основ держави і права у середніх загальних та вищих навчальних закладах розглянуті в працях: Л.Бахмутової, В.Бермана, О.Дручек, В.Іова, О.Колосової, О.Корнійчука, А.Котова, Л.Красномовець, В.Монастирського, В.Мушинського, А.Нікітіна, С.Нікітчиної, В.Одарій, Н.Суворової, А.Соловйова та багатьох інших.
Формування правової культури учнів знайшло відображення в філософських дослідженнях Е.Ануфрієва, Л.Буєвої, А.Булди, С.Гессена, М.Кагана, Д.Коваленко, Н.Коваленко, О.Ковальської, Т.Смагіної, І.Фролова.
Концептуальні підходи до профілактики девіантної поведінки засобами впливу правової освіти представлені в працях О.Балинської, В.Бігуна, Д.Вафіна, Л.Гірфанова, С.Думова, І.Запорожан, Б.Зейгарник, Л.Зюбіна, Е.Ізмайлова, Р.Наріманова, З.Ягудіна, Л.Хусаінова та ін.
У галузі філософії освіти проблемою впливу освіти на світосприйняття людиною навколишнього середовища займалися такі українські вчені: В.Андрущенко, Т.Андрущенко, О.Базалук, В.Бех, В.Буряк, В.Вашкевич, В.Воронкова, Е.Герасимова, Л.Губерський, Л.Зязюн, С.Клепко, П.Кононенко, В.Кремень, М.Култаєва, С.Куцепал, В.Муляр, І.Предборська, В.Савєльєв, Н.Скотна, О.Скубашевська, С.Черепанова та ін.
Проблемна ситуація дослідження – це суперечність між тим, якої особистості вимагає сучасне глобалізоване суспільство і реальною поведінкою пересічної особистості нашого співвітчизника, а також налаштованістю національної системи загальної і професійної освіти.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукового напряму кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Філософські засади єдності гуманітарних, природничих і технічних завдань в освіті сучасного вчителя» (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 732 від 27 жовтня 2006 р. та рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова від 22 грудня 2006 р., протокол № 5). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 4 від 24 грудня 2008 р.).
Мета дослідження – відтворити процес формування організаційної свідомості особистості засобами правової освіти.
Досягнення означеної мети вимагає вирішення низки дослідницьких завдань, зокрема:
- уточнити концепт дослідження – «правова освіта як чинник формування організаційної свідомості особистості»;
- подати наукові підходи до формування організаційної свідомості особистості;
- обрати принципи, методи, категоріальний апарат дослідження;
- розкрити механізм і етапи формування організаційної свідомості;
- визначити особливості розвитку впливу правової освіти в Україні на організаційну свідомість;
- дослідити вплив правової освіти на формування свідомості особистості;
- розглянути правове середовище як результат функціонування організаційної свідомості особистості;
- здійснити праксеологічний аналіз практики використання правової освіти у формуванні організаційної культури українців;
- розробити напрями підвищення результативності використання правової освіти у формуванні законослухняності громадян.
Об’єкт дослідження – свідомість особистості.
Предмет дослідження – правова освіта як засіб формування організаційної свідомості особистості.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці авторської концепції впливу правової освіти на формування організаційної свідомості особистості.
Проведена робота дає підстави сформулювати положення та висновки, що містять наукову новизну й виносяться на захист:
Вперше:
- правова освіта подається як інструментальний засіб розмежування моральної і правової регуляції поведінки суб’єктів соціального процесу, держави і громадянського суспільства, що створює унормований простір і правові відносини у процесі формування організаційної свідомості особистості, культури і поведінки, завдяки яким вона здатна ефективно організовувати власні організаційні дії, формувати плідні організаційні відносини з іншими учасниками глобалізаційного процесу, вступати у організаційну взаємодію за алгоритмом «суб’єкт-суб’єктних» відносин, породжувати правову державу, мати стійкий ефект правослухняності громадян у відносинах з державою, суттєво зменшувати ентропію громадянського суспільства, забезпечувати верховенство права у соціальному організмі країни і бути передбачуваними партнерами у відносинах з іншими країнами світу;
- подана діалектика правової освіти та організаційної свідомості людини і суспільства. Їх єдність полягає, по-перше, в тому, що обидва явища володіють здатністю відображати відносини, які складаються між людьми крізь призму упорядкованості і права; по-друге, вони формуються та розвиваються в процесі діяльності та впливають на цю діяльність, визначають та регулюють її; по-третє, вони пов’язані між собою мовою, за допомогою якої від покоління до покоління передається правовий і організаційний досвід людей; по-четверте, їх об’єднують належні їм функції (самоорганізації, управління); по-п’яте, суспільна та індивідуальна правова і організаційна свідомість містять в собі раціональну (знання, поняття, судження) та емоційну (почуття, схильності, мотиви) сфери тощо;
- формалізовані відмінності між правовою і організаційною свідомістю, що полягають у функціях і засобах впливу їх одне на одного: правова свідомість жорстко унормовує організаційну активність людини, а організаційна свідомість шляхом випереджаючого розвитку і поступового накопичення суперечностей штовхає правову до наступного узагальнення і унормування організаційної діяльності людини;
- подано механізм впливу правової освіти на формування організаційної свідомості, який являє собою цілеспрямовану систему взаємодій ціннісно-смислових полів системи правової освіти зі смисловою сферою особистості, у структурі свідомості якої виникають окультурені чинним у державі правом організаційні відчуття, смаки, оцінки, переживання, ідеї, міркування, судження, установки, уявлення, почуття та ін.; обґрунтована циклічність його функціонування і розвитку;
- обґрунтовано, що досягнувши певного рівня і об’єму, правові знання, як об’єктивований компонент суспільства, формують у структурі свідомості особистості специфічний сегмент індивідуалізованого смислового поля, що починає виконувати роль директивної матриці її повсякденної поведінки, тобто правові знання відіграють роль регулятора її життєдіяльності, не безпосередньо, а через механізм мислення людини, що проектує майбутнє і успішно реалізується в ньому;
- з’ясований генезис суперечності між новим (інноваційним) і унормованим (консервативним) початками у мисленні особистості: неунормована організаційна свідомість забезпечує прояв свободи і творчої самореалізації особистості у процесі соціального розвитку, прояв її позитивної і негативної девіантності, а унормована правовою освітою її організаційна свідомість забезпечує порядок – свідому підтримку норм і правил сумісного життя і діяльності, збереження цілісності соціальних форм життя;
- обґрунтовано особливий статус впливу правової освіти в системі освітянських технологій та необхідність його переосмислення у філософії освіти через філософсько-світоглядні та філософсько-антропологічні експлікації;
- доведено евристичність правової освіти, що виявляється у розширенні проблемного поля соціально-філософських досліджень, а також досліджень в галузі філософії освіти шляхом переосмислення онтологічної та гносеологічної природи моделей антропогенезу (закономірного розвитку психіки в масштабах Землі та космосу), моделей взаємодії еволюціонуючої психіки в умовах домінуючого впливу соціуму, моделей впливу на антропогенез сучасних освітянських технологій та ін.;
- визначено на основі компаративного аналізу гносеологічні засади моделювання впливу правової освіти на функціонування організаційної свідомості особистості;
- розглянуті можливості правової освіти, а також її ефективність при формуванні організаційної свідомості особистості на різних етапах навчання: у середніх загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів (перший – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий – основна школа, яка забезпечує базову загальну середню освіту, третій – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту); в закладах професійно-технічної освіти, до яких відносяться професійно-технічні училища відповідних профілів, вищі професійні училища, професійні ліцеї, професійно-художні училища тощо, а також освіту протягом життя (перепідготовка, підвищення кваліфікації, курсове навчання);
- доведено, що формування організаційної свідомості особистості засобами правової освіти призводить до розвитку правового середовища, формування законослухняного громадянина;
- з’ясовано діалектичний взаємозв’язок між досконалістю впливу правової освіти, формуванням організаційної свідомості особистості і рівнем законодавчого регулювання соціального середовища і встановлено, що законодавча основа суспільства регулюється не лише під впливом об’єктивних зовнішніх чинників, скільки завдяки змінам у мисленні людини мережевого суспільства.
Набуло подальшого розвитку:
- теоретичне обґрунтування правової освіти та особливостей її впливу в українському суспільстві;
- погляди на можливості впливу правової освіти на пересічних громадян України;
- розуміння впливу правової освіти як важливого синкретичного феномену сучасності та засобу маніпуляції масовою свідомістю.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість поглибити осмислення сутності правової освіти, впливу правової освіти на формування організаційної свідомості особистості. Реалізований у дисертації науково-теоретичний підхід створює реальні можливості пошуку ефективних шляхів практичного вирішення проблем реформи правової освіти в Україні. Отримані результати дослідження можуть бути використані в подальшій розробці філософсько-освітянських проблем, зокрема розвитку впливу правової освіти на організаційну свідомість людини і суспільства.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її висновки можуть бути використані в становленні і розбудові державності, права, правосвідомості громадян в Україні. Тільки людина з високим рівнем професіоналізму, культури та свідомості здатна бути суб’єктом своєї життєдіяльності.
Основні висновки дисертації можуть бути ефективно реалізовані при розробці спецкурсів, навчально-методичних програм, посібників та науково-довідникової літератури з філософських, педагогічних, соціологічних, управлінських та психологічних дисциплін у вищих навчальних закладах України.
Особистий внесок здобувача в розробку даної теми полягає у створенні авторської концепції правової освіти як чинника формування організаційної свідомості особистості. Допоміжні і проміжні завдання дослідження відображено у ряді спільних публікацій: у колективній монографії «Енциклопедія законодавства» (Розділ 2, підрозділ 2.4) особистий внесок автора полягає в розробці пропозицій дотримання законності у межах юридичного процесу (с. 75-87); у колективній монографії «Законність: теоретико-правові проблеми дослідження та впровадження» (Розділ ІІ «Законність як основна вимога процесуальної форми») визначено особливості прояву вимог, принципів та гарантій законності в межах юридичного процесу (с. 199-214); з О.Г.Мурашиним, М.С.Кельманом у підручнику «Загальна теорія права» (Розділ 6 «Правові відносини») розкрито суб’єкт-суб’єктні відносини (с. 148-169), (Розділ 11 «Законність і правопорядок») розглянуті основні шляхи зміцнення законності та правопорядку у громадянському суспільстві (с. 264-298), (Розділ 12 «Правосвідомість і правова культура») автором визначена роль правової свідомості та правової культури у суспільному житті (с. 298-325); з О.В.Горун, Н.В.Камінською у навчальному посібнику «Теорія держави та права» (Тема 12 «Правотворчість») обґрунтовано вплив правотворчості та законотворчості на підвищення правової культури і рівня правових знань населення (с. 131-136), (Тема 13 «Реалізація норм права») розглянуто застосування правових норм органами держави та винесення конкретно-правових рішень (с. 136-145).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної філософії і філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, на ряді науково-практичних конференцій, а саме: загальнофакультетській підсумковій науково-практичній конференції «Педагого-психологічні проблеми підготовки спеціалістів вищої школи» (Київ, 2002); Загальнофакультетській підсумковій науково-практичній конференції «Вдосконалення законодавства у сфері нотаріату, туризму та митної справи» (Київ, 2008); Загальноуніверситетській студентській науково-практичній конференції «Спортивний туризм в контексті ЕВРО-2012» (Київ, 2009); Науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 2009); Загальноуніверситетському круглому столі «Законодавство України в сфері туризму: стан, проблеми, перспективи розвитку» (Київ, 2010); Науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 2010); Загальнофакультетській підсумковій науково-практичній конференції «Вдосконалення законодавства у сфері нотаріату, туризму та митної справи» (Київ, 2010), Міжнародній інтернет-конференції «Образ людини майбутнього: Кого і Як виховувати в підростаючих поколіннях» (Київ, 2011); V-тій Міжнародній науково-практичній конференції «Туризм та зближення культур» (Київ, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Космічні подорожі: наука, освіта, практика» (Київ, 2011); Перших Українських педагогічних студіях «Освіта і культура як запорука сталого демократичного розвитку суспільства» (Київ, 2012); I міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Дитинство. Освіта. Соціум» (Київ, 2012); Других всеукраїнських філософських читаннях, присвячених пам’яті доктора філософських наук, професора Володимира Ісаковича Шевченка (Чернігів, 2012).
Публікації. Основні висновки дисертації викладено в 31 науковій публікації, з них 1 – одноосібна монографія, 2 – колективні монографії, 1 – підручник, 1 – навчальний посібник, 20 – статті у фахових виданнях з філософських наук, 2 – статті в інших наукових збірниках, 4 – матеріали конференцій.
Кандидатська дисертація на тему «Теоретико-правові проблеми юридичного процесу» була захищена у 2000 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використовувалися.
Структура і обсяг дисертації зумовлена її метою, завданнями і логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (13 підрозділів), висновків та переліку використаних джерел (362 позиції). Загальний обсяг роботи становить 428 сторінок, з них – 389 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Таким чином, у нашому досліджені ми зробили спробу відтворити механізм формування організаційної свідомості особистості засобами правової освіти. Для цього:
1. Розглянуто і аргументовано концепт дослідження – «правова освіта як чинник формування організаційної свідомості особистості». У роботі правова освіта показана як інструментальний засіб розмежування моральної і правової регуляції поведінки суб’єктів соціального процесу, держави і громадянського суспільства, що створює унормований простір і правові відносини у процесі формування організаційної свідомості особистості, культури і поведінки. Саме завдяки цим властивостям правова освіта здатна ефективно організовувати власні організаційні дії, формувати плідні організаційні відносини з іншими учасниками глобалізаційного руху, вступати в організаційну взаємодію за алгоритмом «суб’єкт-суб’єктних» відносин, сприяти становленню правової держави, мати стійкий ефект правослухняності громадян у відносинах з державою, суттєво зменшувати ентропію громадянського суспільства, забезпечувати верховенство права у соціальному організмі країни і бути передбачуваними партнерами у відносинах з іншими країнами світу.
2. На основі виділених наукових підходів до розуміння правової освіти як чинника формування організаційної свідомості особистості – тектологічного, управлінського, психологічного, поведінкового, педагогічного, культурологічного та аксіологічного – у роботі простежено напрями дослідження впливу правової освіти на формування організаційної свідомості, що характеризують основні тенденції його аналізу, але не вичерпують усіх можливих його досліджень. Між представниками різних напрямів ведеться полеміка, яка обумовлена складністю досліджуваного феномена та вихідними позиціями авторів.
3. Подана діалектика правової освіти і організаційної свідомості людини і суспільства. У дослідженні показано, що їх єдність полягає, по-перше, в тому, що обидва явища володіють здатністю відображати відносини, які складаються між людьми крізь призму упорядкованості і права; по-друге, вони формуються та розвиваються в процесі діяльності та впливають на цю діяльність, визначають та регулюють її; по-третє, вони пов’язані між собою мовою, за допомогою якої від покоління до покоління передається правовий і організаційний досвід людей; по-четверте, їх об’єднують належні їм функції (самоорганізації, управління); по-п’яте, суспільна та індивідуальна правова і організаційна свідомість містять у собі раціональну (знання, поняття, судження) та емоційну (почуття, схильності, мотиви) сфери тощо. У дослідженні формалізовані відмінності між правовою і організаційною свідомістю, що полягає у функціях і засобах впливу їх одне на одного: правова свідомість жорстко унормовує організаційну активність людини, а організаційна свідомість шляхом випереджального розвитку і поступового накопичення суперечностей штовхає правову до наступного узагальнення і унормування організаційної діяльності людини.
4. На основі морфологічного аналізу, а також досліджень попередників (В.Беха, Н.Крохмаль, В.Козловської та ін.) обґрунтовано структуру суспільної та індивідуальної організаційної свідомості під впливом правової освіти. Показано, що структура суспільної організаційної свідомості представлена у вигляді двох взаємопов’язаних рівнів: повсякденного та теоретичного, відмінність між якими полягає у глибині відображення організаційних явищ. Повсякденна організаційна свідомість представлена такими структурними елементами, як організаційні норми, оцінки, звичаї, традиції, відображає повсякденні відносини між людьми. Теоретична організаційна свідомість представлена організаційними поняттями, концепціями, відображає глобальні організаційні проблеми. Інтегральним елементом суспільної організаційної свідомості виступають організаційні цінності та ціннісні орієнтації, які виконують важливу роль в організації цього складного системного утворення.
Структура індивідуальної організаційної свідомості представлена трьома взаємопов’язаними сферами: раціональною, вольовою та емоційно-чуттєвою. Елементи всіх трьох сфер акумулюються в організаційних переконаннях, що складають ядро індивідуальної організаційної свідомості та виконують важливу функцію перетворення організаційних цінностей в надбання особистості, які спонукають її діяти згідно зі своїми ціннісними орієнтаціями.
На основі функціонального аналізу створена концептуальна модель функціонування організаційної свідомості, яка розкриває механізм її самовідтворення на індивідуальному та колективному рівнях.
Визначено на основі компаративного аналізу гносеологічні засади моделювання впливу правової освіти на функціонування організаційної свідомості особистості.
5. У дослідженні розглянуто механізм впливу правової освіти на формування організаційної свідомості. Він являє собою цілеспрямовану систему взаємодій ціннісно-смислових полів системи правової освіти зі смисловою сферою особистості, у структурі свідомості якої виникають окультурені діючим у державі правом організаційні відчуття, смаки, оцінки, переживання, ідеї, міркування, судження, установки, уявлення, почуття та ін. Також обґрунтована циклічність його функціонування і розвитку.
6. Досліджено вплив правової освіти на формування організаційного рівня свідомості особистості. Встановлено, що його природою є семантична реальність, носієм якої є смисл, а саморух його проявляється як явище смислогенезу, сутність полягає у відображенні та осмисленні процесу внутрішнього упорядкування, узгодженості взаємодії більш-менш диференційованих та автономних частин цілого, що обумовлена його будовою. Зміст впливу правової освіти на формування організаційного рівня свідомості особистості розкривається як сукупність процесів упорядкування та спрямування діяльності тієї чи іншої системи на основі організаційних ідей, поглядів, почуттів, що має індивідуальну і колективну форми організаційної свідомості. Морфологічно він має чітку структуру, яка розглядається в особистісному та суспільному вимірах, і у якості елементів він має: організаційні погляди, принципи, норми, цінності тощо, які між собою органічно взаємопов’язані, а інтегральним ядром їх системи визначені організаційні переконання, організаційні цінності та ціннісні орієнтації.
Функціонально вплив правової освіти на формування організаційного рівня свідомості особистості має систему функцій, що замкнена на так званий «управлінський цикл». Центральний системоутворюючий компонент такого циклу – прийняття рішень, що реалізується на індивідуальному рівні за допомогою цілеутворення в процесі самоменеджменту особистості, та, відповідно, цілепокладання – на колективному рівні в процесі управління (соціального, державного, корпоративного). Поза вказаним циклом організаційна свідомість самовідтворюється в процесі самоорганізації особистості та самоорганізації соціальних процесів.
7. У роботі обґрунтовано, що досягнувши певного рівня і обсягу правові знання, як об’єктивований компонент суспільства, формують у структурі свідомості особистості специфічний сегмент індивідуалізованого смислового поля, що починає виконувати роль директивної матриці її повсякденної поведінки. Тобто правові знання відіграють роль регулятора її життєдіяльності, не безпосередньо, а через механізм мислення людини, що проектує майбутнє і успішно реалізується в ньому.
8. З’ясований генезис суперечності між новим (інноваційним) і унормованим (консервативним) початками у мисленні особистості: неунормована організаційна свідомість забезпечує прояв свободи і творчої самореалізації особистості у процесі соціального розвитку, прояв її позитивної і негативної девіантності, а унормована правовою освітою її організаційна свідомість забезпечує порядок – свідому підтримку норм і правил сумісного життя і діяльності, збереження цілісності соціальних форм життя.
9. У роботі визначено критерій зрілості організаційної свідомості, яким виступає організаційна культура, що розуміється як зумовлений попереднім організаційним досвідом певний рівень гармонійного розвитку людей у суспільстві, їхнє вміння використовувати набуті організаційні знання в практичній діяльності, а також способи упорядковуючих дій та організаційної поведінки індивідів або соціальних груп.
10. Обґрунтовано особливий статус впливу правової освіти в системі освітянських технологій та необхідність його переосмислення у філософії освіти через філософсько-світоглядні та філософсько-антропологічні експлікації.
Розглянуті можливості правової освіти, а також її ефективність при формуванні організаційної свідомості особистості на різних етапах навчання: у середніх загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів (перший – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий – основна школа, яка забезпечує базову загальну середню освіту, третій – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту); в закладах професійно-технічної освіти, до яких відносяться професійно-технічні училища відповідних профілів, вищі професійні училища, професійні ліцеї, професійно-художні училища тощо, а також освіту протягом життя (перепідготовка, підвищення кваліфікації, курсове навчання).
11. З’ясовано діалектичний взаємозв’язок між досконалістю впливу правової освіти, формуванням організаційної свідомості особистості і рівнем законодавчого регулювання соціального середовища. Встановлено, що законодавча основа суспільства регулюється не лише під впливом об’єктивних зовнішніх чинників, скільки завдяки змінам у мисленні людини мережевого суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамян Е. Цивилизация в XXI веке. Анализ обстановки в мире и перспектив будущего. Глобальные кризисы / Евгений Абрамян. ‒ [4-е изд.]. – М.: Терика, 2009. – 315 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Философско-психологическая концепция С.Л.Рубинштейна: К 100-летию со дня рождения / Ксения Александровна Абульханова-Славская, Андрей Владимирович Брушлинский. ‒ М.: Наука, 1989. ‒ 248 с.
3. Адорно Теодор В. Проблемы философии морали / Теодор Адорно; [пер. с нем.]. ‒ М.: Республика, 2000. ‒ 239 с.
4. Адорно Теодор Исследование авторитарной личности. / Теодор Адорно. – М.: Серебряные нити, 2001. – 416 с.
5. Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина 1. Актуальні проблеми теорії держави: [навч. посібник] / [С.М. Тимченко, С.К. Бостан, С.М. Легуша, Н.М. Пархоменко та ін.]. ‒ К.: КНТ, 2008. ‒ 288 с.
6. Алексеев П. В. Философия: [учеб.] / П.В. Алексеев, А.В. Панин. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 592 с.
7. Алексєєв С.С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексєєв. ‒ М.: Статут, 1999. – 712 с.
8. Алексеев С.С. Философия права / С.С. Алексеев. – М.: Издательство НОРМА, 1999. – 336 с.
9. Американська філософія освіти очима українських дослідників: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 грудня 2005 р. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 281 с.
10. Амонашвили Ш.А. АМОН-РА. Легенда о Камне / Шалва Александрович Амонашвили. – М.: Беловодье, 2001. – 496 с.
11. Андреев А.А. Педагогика высшей школы. Новый курс. / Александр Александрович Андреев. – М.: Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2002. – 264 с.
12. Андрущенко В.П. Образовательная политика (обзор повестки дня) / Виктор Петрович Андрущенко, Владимир Леонидович Савельев. – К.: «МП Леся», 2010. – 404 с.
13. Андрущенко В.П. Світанок Європи: Проблема формування нового учителя для об’єднаної Європи ХХІ століття / Віктор Петрович Андрущенко. – К.: Знання України, 2011. – 1099 с.
14. Андрущенко В.П. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів / Віктор Петрович Андрущенко// Філософія освіти. – К.: Майстер-клас, 2005. – №1. – С. 5-17.
15. Арефьев А.Л. Тенденция экспорта российского образования / Александр Леонардович Арефьев. – М.: Центр социального прогнозирования и маркетинга, 2010. – 240 с.
16. Аристотель Этика. – Мн.: Литература, 1998. – 1398 с.
17. Аристотель Политика. – Мн.: Литература, 1998. – 1398 с.
18. Астапов В.В. Организационная культура как объект философского исследования: дисс. ... кандидата философских наук: 09.00.11 / Виталий Валерьевич Астапов. – Красноярск, 2000. – 149 с.
19. Базалук О.А. Сумасшедшая: первооснова жизни и смерти / Олег Базалук. – К.: Кондор, 2011. – 346 с.
20. Базалук О.А. Философия образования в свете новой космологической концепции: [учебник] / Олег Базалук. – К.: Кондор, 2010. – 458 с.
21. Балабанова Л.М. Динамика системы отношений личности курсантов в процессе социально-психологического тренинга / Л.М. Балабанова // Право і безпека. – 2006. – 5/1. – С. 187-189.
22. Балинська О.М. Філософія права (вербально-біхевіористський підхід): словник (категорії, поняття, терміни) / О.М. Балинська; Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. – Вид. 2-е, доп. і переробл. – Л.: ПАІС, 2008. – 164 с.
23. Балинська О.М. Правова комунікація: вербально-біхевіористський підхід: монографія / О.М. Балинська; Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. – Л.: Паіс, 2008. – 212 c.
24. Балинська О.М. Вербально-біхевіористська рефлексія правового виховання; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2008_2/08bomrpv.pdf
25. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві / О.О. Бандура. – К.: Логос, 2000. – 179 с.
26. Басін К.В. Юридична відповідальність: природа, форми реалізації та права людини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / К.В. Басін. ‒ К., 2006. ‒ 19 с.
27. Батліна Л.В. Основи людинознавства: Людина в цілому: [навч. посібник] / Л.В. Батліна. – К.: КНТ, 2008. – 329 с.
28. Батиев Л.В. О методах юридического образования / Л.В. Батиев // Северо-Кавказский юридический вестник. – Ростов-на-Дону, 1997. – № 3. – С. 112-126.
29. Барковський В.П. Формування комунікативної культури у майбутніх працівників кримінальної міліції: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Валерій Павлович Барковський. – Херсон, 2003. – 247 с.
30. Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и пам’ять / Анри Бергсон; [пер. с фр.]. – Мн.: Харвест, 1999. – 1408 с.
31. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А. Бердяев. ‒ М.: Изд-во «Республика», 1994. ‒ 480 с.
32. Бетурлакин В.В. Повышение качества высшего образования в контексте Болонской декларации / В.В. Бетурлакин // Социальное и общественно-политическое развитие России: история, теория, практика: [межвуз. науч. сб.]. ‒ СГТУ, КГУ, СГСЭУ и др. ‒ Вып. 1. ‒ Саратов: Научная книга, 2004. ‒ С. 82-87.
33. Бех В.П. Социальный организм: философско-методологический анализ / Владимир Бех. – Запорожье: «Тандем-У», 1998. – 186 с.
34. Бех В.П.Человек и Вселенная: когнитивный анализ: Монография / Владимир Бех . ‒ 2-е изд. доп. – Запорожье: «Просвіта», 1999. – 148 с.
35. Бех В.П.Человек и Вселенная: когнитивный анализ: Монография / Владимир Бех. ‒ 2-е изд. доп. – Запорожье: «Просвіта», 2007. – 148 с.
36. Бех В.П. Соціальний механізм навчального закладу: самоорганізація, саморегуляція та управління: Монографія / В.П. Бех, Л.М. Семененко. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – 330 с.
37. Бех В.П. Функціональна модель особистості: пошуки політико культурних детермінант поведінки: монографія / В.П. Бех, Є.О. Шалімова. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – 255 с.
38. Бех В.П. Технократизм у дискурсі проблем вищої школи: Монографія / В.П. Бех, І.В. Малик. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – 263 с.
39. Бех Ю.В. Саморозгортання соціального світу / Юлія Бех. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – 248 с.
40. Бжезінський З. Велика шахівниця / З. Бжезінський. – Львів-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – 236 с.
41. Бігун В.С.Юридична професія та освіта. Досвід США у порівняльній перспективі: монографія / В’ячеслав Степанович Бігун. – К.: Юстініан, 2006. – 271 с.
42. Бинсвангер Л. Бытие-в-мире. Избранные статьи. Я. Нидлмен. Критическое введение в экзистенциальный психоанализ / Л. Бинсвангер. – М.: «Рефл-бук»; К.: «Ваклер», 1999. – 336 с.
43. Бирич И.А.В поисках новой методологии отечественного образования: История, современность, прогнозы: Монография / Инна Алексеевна Бирич, Ольга Григорьевна Панченко. – Москва-Екатеринбург: Уральское изд-во; Большая Медведица, 2010. – 256 с.
44. Блонский П.П. Психология младшего школьника / Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого-социальный ин-т / П.П. Блонский; ред. А.И. Липкина, Т.Д. Марцинковская. – М.: Изд-во «Институт практической психологии», 1997. – 575 с.
45. Бобир В.І. Правознавство: [навч. посібник] / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова / В.І. Бобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій, О.Г. Кулик, А.Ю. Олійник; ред. В.В. Копєйчиков. ‒ 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 699 с.
46. Богачов С.В. Особливості процесу формування правової культури в Україні / С.В. Богачов // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – №2 (53). – 2011. – Спеціальний випуск «Незалежній Україні – 20 років»; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/vkhnuvs/2011_53/53/6.pdf
47. Болонина С.В. Научно-методические основы преподавания правовых дисциплин в неюридических вузах: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / С.В. Болонина. – М., 2000. – 25 с.
48. Болонский процесс: 2007–2009 годы. Между Лондоном и Левеном / Лувен-ла-Невом / Под науч. ред. профессора В.И. Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. – 302 с.
49. Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма. / О.Ф. Больнов. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 224 с.
50. Большой юридический словарь / [под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских]. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 704 с.
51. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: [навч. посібник] / Я.Я. Болюбаш. – К.: ВВП «КОМПАС», 1997. – 64 с.
52. Боровиков Д.А. Взаимосвязь образа организационной культуры и поведения эффективных работников: дисс. ... канд. психолог. наук: 19.00.05 / Дмитрий Александрович Боровиков. – Ижевск, 2006. – 135 с.
53. Босенко В.А. Воспитать воспитателя (над чем не работают и о чем не спорят философы) / В.А. Босенко. – К.: изд-во «Лыбидь» при Киев. ун-те, 1990. – 322 с.
54. Бостан С.К. Гуманістичні основи сучасного юридичного освітнього простору / С.К. Бостан, Л.М. Бостан // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – С. 7-14.
55. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: [навч. посібник] / Л.М. Бостан, С.К. Братан. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.
56. Булда А.А. Формування громадянської компетентності учнів у процесі навчання правознавства: навчально-методичний посібник для студентів / Анатолій Андрійович Булда, Таїса Миколаївна Смагіна. – К.: НПУ, 2010. – 88 с.
57. Буряк В.В. Методологические указания к изучению дисциплины «философия образования» / В.В. Буряк. – Симферополь: Изд-во ТНУ, 2002. – 19 с.
58. Буряк В.В. Глобальное гражданское общество и сетевые революции / Виктор Буряк. – Симферополь: «ДИАЙПИ», 2011. – 152 с.
59. Бычко И.В. Познание и свобода: Дисс. … доктора филос. наук / Игорь Валентинович Бычко. – К., 1973. – 364 с.
60. Бычко И.В. В лабиринтах свободы / Игорь Валентинович Бычко. – М.: Политиздат, 1976. – 159 с.
61. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века / Иммануэль Валлерстайн; [Пер. с англ. под ред. В.И. Иноземцева]. – М.: Логос, 2004. – 368 с.
62. Валлон А. Психическое развитие ребенка / А. Валлон. ‒ СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
63. Вашкевич В.М. Історична свідомість студентської молоді: ціннісно-світоглядні орієнтири: [навч. посібник] / Віктор Вашкевич. – К.: Світогляд, 2010. – 274 с.
64. Верба Г.М. Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): Монографія / Григорій Верба. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2007. – 656 с.
65. Венгеров А.Б. Теория государства и права: [учеб. для юрид. вузов] / А.Б. Венгеров. – [3-е изд.]. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с.
66. Вершловский С.Г. Взрослый как субъект образования / С.Г. Вершловский. // Педагогика. ‒ 2003. ‒ №8. С. 3-8.
67. Википедия: Свободная энциклопедия: [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki
68. Высшее образование для XXI века: VI международная научная конференция. Москва, 19-21 ноября 2009 г.: Доклады и материалы. Секция 6. Высшее образование и мировая культура / [отв. ред. Вл.А. Луков, Н.В. Захаров]. ‒ М. : Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2009. ‒ 100 с.
69. Вища освіта України і Болонський процес: [навч. посібник] / [за ред. В.Г. Кремня] / Авторський колектив: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабин. – К.: Освіта, 2004. – 384 с.
70. Водянська І.І. Модель науково-методичної роботи випереджаючій освіти у школі для сталого розвитку: [Електронний ресурс] / І.І.Водянська. – «Освіта.ua», від 15.11.2011. ‒ Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/
71. Волкова Н.П. Педагогіка: [посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Н.П. Волкова. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002 – 576 с.
72. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права / Н.Н. Вопленко. – М.: Юридическая ли-ра, 1976. ‒ 119 с.
73. Вопленко Н.Н. Социалистическая законность и применение права / Н.Н. Вопленко; [под ред. М.И. Байтина]. ‒ Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1983. ‒ 184 с.
74. Воронкова В.Г. Філософія гуманістичного менеджменту (соціально-антропологічні виміри): монографія / В.Г. Воронкова. – Запоріжжя: РВВ ЗДІА, 2008. – 254 с.
75. Воронкова В.Г. Філософія глобалізації: соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні виміри: монографія / Валентина Воронкова. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2010. – 272 с.
76. Воронкова В.Г. Соціально-орієнтоване державне управління: монографія / Валентина Воронкова, Олександр Фурсін, Наталія Сапа. – Запоріжжя: ЗДІА, 2011. – 256 с.
77. Вышинский А. Еще раз о социалистическом правосознании / А. Вышинский // Рабочий суд. – 1925. – № 5-6. – С. 194-199.
78. Гадамер Х.-Г. Хайдеггер и греки. Hans-Georg Gadamer. Heidegger und die Griechen //AvH Magatin / Х.-Г. Гадамер. – 1990. – № 55. – S. 29-38.
79. Гаджиева П.Д. Интерактивные методы в правовом образовании учащихся: дисс. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Гаджиева Патимат Даитбеговна. – Махачкала, 2005. – 244 с.
80. Галунский И.И. Организационная культура в деятельности органов внутренних дел: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Галунский Игорь Иванович. – М., 2003. – 249 с.
81. Гальперин П.Я. Экспериментальное формирование внимания / П.Я. Гальперин, С.Л. Кабыльницкая. ‒ М.: Изд-во Московского университета, 1974. ‒ 101 с.
82. Гарр Т.Г. Почему люди бунтуют. / Тед Роберт Гарр. – СПб.: Питер, 2005. – 461 с.
83. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХI века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б.С. Гершунский. – М.: Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с.
84. Гіда Є.О. Праксеологічна сутність правопорядку / Є.О. Гіда. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VAUMVS/2011_1/ gida.htm
85. Гладун З.С. До питання про формування правової свідомості і правової культури медичних працівників: [зб. наук. праць] / керівник авт. кол. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. / З.С. Гладун // Актуальні проблеми політики. – Одеса: «Фенікс», 2009. – Вип. 36. – С. 43-49.
86. Глисков А.А. Правовая культура в школе: проблемы и перспективы / А.А. Глисков, М.Г. Садовский // Правовая культура в России на рубеже столетий: Мат-лы Всеросс. науч.-прак. конф. – Волгоград, 2001. – С. 186-187.
87. Головко Н.І. Правова педагогіка: навч. посіб. / Н.І.Головко. – К.: МАУП, 2007. – 248 с.
88. Головнёр В.Н. Взгляд на мир глазами химика. Сборник методических материалов. / Владимир Нодарович Головнёр. ‒ М.: ГОУ Центр педагогического мастерства, 2010. – 104 с.
89. Головченко В.В. Право в житті людини: Статті / В.В. Головченко; [відп. ред. В.Ф. Сіренко]. ‒ К. : Оріяни, 2005. ‒ 336 с.
90. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі / О. Гомілко. – К.: Наукова думка, 2001. – 340 с.
91. Гончар М.В. Учебное сотрудничество как средство развития правового сознания школьников / М.В. Гончар // Правовое воспитание школьников: Сб. метод. материалов / Центр «Молодежь за свободу слова» / [отв.ред. М.В. Гончар]. ‒ Калининград: Издательство КГУ, 2001. ‒
С. 126-140.
92. Городиський М.І. Правова освіта майбутнього вчителя / М.І. Городиський; Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди / [ред. М.К. Подберезський]. ‒ Х.: Легас, 2001. ‒ 128 с.
93. Городиський М.І. Значення особистісно-орієнтованого підходу у структурі правової освіти / М.І. Городиський // Теоретичні засади педагогічного правознавства: зб. наук. пр. / [Г.Є.Гребенюк та ін. (ред.)]. – К.: Науковий світ, 2001. – С. 62-69.
94. Горун О.В. Теорія держави та права: [навч. посіб.] / Ольга Горун, Наталія Камінська, Олена Фатхутдінова. – К.: КНТ, 2011. – 216 с.
95. Грабовець І.В. Самоосвіта як інтегруюча детермінанта самореалізації молодих фахівців у професійній діяльності: дис. ... канд. соціол. наук: 22.00.04 / Грабовець Ірина Володимирівна. ‒ Кривий Ріг, 2004. ‒ 187 с.
96. Григорович Л.А. Педагогика и психология: [учеб. пособие] / Любовь Алексеевна Григорович, Татьяна Давыдовна Марцинковская. ‒ М.: Гардарики, 2003. ‒ 480 с.
97. Григошина Л.Ю. Социальный контекст трансформации организационной культуры в современном глобализирующемся обществе : дисс. ... канд. филос. наук: 09.00.11 / Григошина Лариса Юрьевна . – Краснодар, 2010. – 162 с.
98. Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства: монографія / [за наук. ред. В.П. Беха]. – К.: Вид. НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2011. – 680 с.
99. Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення: монографія / [Сіренко В.Ф., Бобровник С.В., Онищенко Н.М. та ін.]. ‒ К.: Логос, 1997. – 124 с.
100. Громадянське суспільство і правова держава, проблеми становлення: Зб. наук. праць / За ред. Є.М.Моісеєва. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1997. – 78 с.
101. Губерський Л. Філософія як теорія та методологія розвитку освіти. / Леонід Губерський, Віктор Андрущенко. – К.: «МП Леся», 2008. – 516 с.
102. Гулыга А.В. Эстетика в свете аксиологии. Пятьдесят лет на Волхонке: [науч. издание] / А.В. Гулыга. – СПб.: Алетейя, 2000. – 447 с.
103. Гуляс І.А. Аксіопсихологічне проектування особистості в акмеологічному розвитку професіонала / І.А. Гуляс // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – Т.ХIII, Ч.3 – К: Гнозіс, 2011. – С. 123-129.
104. Гусинский Э.Н. Введение в философию образования. / Э.Гусинский, Ю.Турчанинова. – М.: Издательская корпорация «Логос», 2000. – 224 с.
105. Гуссерль Э. Начало геометрии. Введение Ж. Деррида / Э. Гуссерль; [Пер. с франц. М. Маяцкого]. – М.: Изд-во Ad Marginem, 1996. – 269 с.
106. Гуссерль Э. Кризис европейский наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию / Э. Гуссерль; [Пер. с нем.]. – Санкт-Петербург: «Владимир Даль», 2004. – 400 с.
107. Гуссерль Э. Картезианские размышления / Э. Гуссерль; [Пер. с нем.]. – Санкт-Петербург: «Наука», «Ювента», 1998. – 316 с.
108. Даль Вл. Толковый словарь в 4-х т. / Вл.Даль. – М.: «Русский язик», 1991. – Т.4. – 684 с.
109. Дарманська І. М. Правова підготовка майбутніх вчителів початкової школи в умовах ступеневої освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І.М. Дарманська. – К., 2004. – 19 с.
110. Даценко В.С. Соціальна філософія Б.О. Кістяківського: Дис. ... канд. філос. наук: 09.00.03 / Вікторія Станіславівна Даценко. – Черкаси, 2010. – 226 c.
111. Декларація про рівноправність жінок та чоловіків: [Електронний ресурс] / Рада Європи. Прийнята Комітетом міністрів 16 листопада 1988 року на 83 сесії Комітету міністрів. ‒ Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/hr/equal/16-11-88.htm
112. Делёз Жиль. Ницше / Ж. Делёз; [Пер. с франц., послесловие и коммент. С.Л. Фокина]. – СПб.: Аксиома, 1997. – 186 с. (XX век. Критическая библиотека).
113. Делёз Ж. Что такое философия? / Ж. Делёз, Ф. Гватттари; [пер. с фр. С.Н. Зенкина]. – М.: Институт экспериментальной социологии, СПб.: Алетейя, 1998. – 286 с. (Серия «Gallicinium»).
114. Деннетт Д. Виды психики: На пути к пониманию сознания / С. Дэниел Деннетт; [пер. с англ.]. – М.: Идея-Пресс, 2004. – 184 с.
115. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи: монографія / За ред. Ю.С. Шемшученка. ‒ К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2001. ‒ 656 с.
116. Долгополов О.А. Организация правового воспитания в современной России: дисс. ... канд. юридических наук: 12.00.11, 12.00.01 / Олег Анатольевич Долгополов. – Рязань, 2004. – 229 с.
117. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей / М. Доналдсон; [пер. с англ.]. – М.: Педагогика, 1985. – 192 с.
118. Дручек О.В. Правовий нігілізм сучасної молоді: причини та форми прояву / О.В. Дручек // Держава і право. – 2009. – №46. – С. 18-25.
119. Духовно-нравственное воспитание в профессиональной школе: опыт, проблемы, перспективы: Материалы Регионального форума с международным участием по проблемам духовно-нравственного воспитания молодежи в рамках VII Всероссийских научно-образовательных Знаменских чтений / [ред. Н.Н.Травскиной, А.В.Ананьева, Л.М.Хализевой]. – Курск: Изд-во КИНПО (ПК и ПП) СОО, 2011. – 296 с.
120. Ермоленко А.М. Дискурс етичних норм та цінностей в сучасній німецькій практичній філософії: Дис. … доктора філос. наук / Анатолій Миколайович Єрмоленко. – К., 1996. – 422 с.
121. Желнов М.В. Проблема управления Московским университетом и философия образования. «Проблемы управления в контексте гуманитарной культуры»: [Сборник] / М.В. Желнов. ‒ М.: Университетский гуманитарный лицей, 1997. ‒ 198 с.
122. Жукова Е.А. Hi-Tech: феномен, функции, формы / Елена Анатольевна Жукова / [ред. И.В.Мелик-Гайказян]. – Томск: Изд. Томского государственного педагогического университета, 2007. – 376 с.
123. Журавський В.С. Методологічні проблеми дослідження політичної системи / В.С. Журавський. ‒ К.: Парлам. вид-во, 2000. ‒ 64 с.
124. Журавский В. Проблемы юридического образования / В. Журавский. ‒ Зеркало недели. – 2003. – №3. – 25 января.
125. Загальна теорія держави і права / [за редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова]. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
126. Загальна теорія держави і права: [підручник] / [ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина]. ‒ Х.: Право, 2002. – 432 с.
127. Зайцев М.О. Особистісне буття в смисловому полі європейської культури / Микола Олександрович Зайцев. – К.: Видавницство НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007. – 200 с.
128. Зайченко І.В. Педагогічна концепція С.Ф. Русової: [навч. посіб. для студ. пед. спец. вузів] / І.В. Зайченко. – [2-е вид.]. – Чернігів: Чернігівський державний педагогічний ун-т, 2000. – 234 с.
129. Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12
130. Запорожан І.Г. Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / І.Г. Запорожан. – Тернопіль, 2002. – 20 с.
131. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: в 2-х т. / А.В. Запорожец // Психическое развитие ребенка. ‒ Т. 1. ‒ М.: Педагогика, 1986. ‒ 320 с.
132. Запесоцкий А.С. Образование: философия, культурология, политика / А.С. Запесоцкий. – М.: Наука, 2002. – 456 с.
133. Запрягаев С.А. Глобализация и системы обеспечения качества высшего образования / С.А. Запрягаев, Е.В. Караваева, И.Г. Карелина, А.М. Салецкий. – М.: Изд-во МГУ, 2007. – 292 с.
134. Зарубінська І.Б. Компетентнісний підхід до формування змісту навчально-виховного процесу / І.Б. Зарубінська // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. – Вип.12. – К., 2008. – С. 56-60.
135. Захар’єва І.М. Самоменеджмент як засіб формування управлінської культури керівника навчального закладу [Електронний ресурс] / І.М. Захар’єва. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2010_7/files/ PD710_16.pdf
136. Захищаючи громадський інтерес: [підручник]. – К.: Атіка-Н, 2004. – 336 с.
137. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А.П. Заєць. ‒ К.: Парламентське вид-во,1999. – 248 с.
138. Зейгарник Б.В.Очерки по психологии аномального развития личности / Б.В. Зейгарник, Б.С. Братусь. – М.: Изда-во Моск. ун-та, 1980. – 169 с.
139. Зелинский С.А. Манипуляция массами и психоанализ. Манипулирование массовыми психическими процессами посредством психоаналитических методик / Сергей Алексеевич Зелинский. – СПб.: Издательско-Торговый Дом «Скифия», 2008. – 248 с.
140. Зязюн Л.І. Саморозвиток особистості в освітній системі Франції: Монографія / Л.І. Зязюн. – Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. – 388 с.
141. Иванов Д. Общество как виртуальная реальность / Д. Иванов // Информационное общество: сборник. – М.: АСТ, 2004. – С. 355-428.
142. Иванов И. Ранняя преступность / Илья Иванов // Зеркало недели. Украина. ‒ 2011. ‒ № 12. ‒ 1апреля.
143. Ильенков Э.В. Философия и культура / Э.В. Ильенков. ‒ М.: Политиздат, 1991. – 463 с.
144. Ильин И.А. Путь к очевидности / Иван Александрович Ильин. ‒ М.: «Республика», 1993. ‒ 430 с.
145. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: [учеб. пособие для студентов вузов] / Владислав Леонидович Иноземцев. ‒ М.: Логос, 2000. ‒ 304 с.
146. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. Лях, В. Пазенок, Я. Любимий та ін. – К.: ТОВ «ХХІ століття: діалог культур», 2009. – 404 с.
147. Информационные и коммуникационные технологии в дистанционном образовании: Специализированный учебный курс / пер. с англ. / Майкл Г. Мур, Уэйн Макинтош, Линда Блэк и др. – М.: Издательский дом «Обучение-Сервис», 2006. – 632 с.
148. Информационные технологии в управлении образованием. Часть II: [пособие для системы доп. проф. образования]? – М.: НФПК, 2006. – 208 с.
149. Іова В.Ю. Правове виховання та правовий захист учнів: [навч.-метод. посіб.] / В.Ю. Іова, Л.В. Красномовець. ‒ Кам’янець-Подільський: Абетка, 2009. ‒ 200 с.
150. Исследовательские университеты США: механизм интеграции науки и образования / [под ред. проф. В.Б. Супяна]. – М.: Магистр, 2009. – 399 с.
151. История политических и правовых учений / [под ред. Нерсесянца В.С.]. ‒ 4-е изд., перераб. и доп. ‒ М.: Норма, 2004. ‒ 944 с.
152. Калашник Н.С. Самоосвіта державних службовців як об’єкт державного управління [Електронний ресурс] / Н.С. Калашник. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2010-1/doc/3/04.pdf
153. Кант И. Сочинения в шести томах / И. Кант; [Под общ. ред. В.Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана]. – Т. 1. – М.: Изд-во «Мысль», 1963. – 543 с.
154. Кант И. Сочинения в шести томах / И. Кант; [Под общ. ред. В.Ф. Асмуса, А.В.Гулыги, Т.И. Ойзермана]. – Т. 2. – М.: «Мысль», 1964. – 511 с.
155. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / С.Г. Кара-Мурза. – К.: Оріяни, 2000. – 448 с.
156. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель / Кастельс Мануель, Хіманен Пекка; [пер. з англ.]. – К.: «Видавництво «Ваклер», 2006. – 256 с.
157. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Кастельс Мануель; [пер. з англ.]. – К.: «Видавництво «Ваклер», 2007. – 304 с.
158. Кашинцева О.Ю. Право біоетики та медичне право: новий напрямок наукових досліджень Київського університету права НАН України / О.Ю. Кашинцева; [ред. Ю. Шемшученко] // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис .‒ Вип.4. ‒ К., 2009. – С. 202-208.
159. Каюмова К.Г. Тенденции развития правового образования школьников: дисс. … кандидата пед. наук: 13.00.01 / Кадрия Галимовна Каюмова. – Казань: 2004. – 195 с.
160. Кельман М.С. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами): [підручник] / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
161. Кельман М.С.Загальна теорія держави і права: Підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. ‒ 2-ге видання, стереотипне – Львів: «Новий світ – 2000», 2005. – 584 с.
162. Керкегор С. Повторение / С.Керкегор; [Пер. П.Г.Ганзена]. – М.: Издательство «Лабиринт», 1997. – 160 с.
163. Керкегор С. Наслаждение и долг / С.Керкегор; [Пер. с датського]. – Изд 3-е. – К.: AirLand, 1994. – 504 с.
164. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. Психологическая антропология стресса / Леонид Александрович Китаев-Смык. – М.: Академический Проект, 2009. – 943 с.
165. Кириченко С.О. Громадянське суспільство і правова держава: поняття і зміст / С.О. Кириченко. – К.: Логос, 1999. – 47 с.
166. Кічук Я.В. Соціально-педагогічні умови формування правосвідомості майбутніх учителів у педагогічних коледжах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Я.В. Кічук. – Одеса, 2002. – 22 с.
167. Клепко С.Ф. Конспекти з філософії освіти / С.Ф. Клепко. ‒ Полтава: ПОІППО, 2007. ‒ 424 с.
168. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті / С.Ф. Клепко. ‒ Полтава: ПОІППО, 2006. ‒ 328 с.
169. Коваленко Д.В. Актуальність професійно-правової підготовки майбутніх інженерів-педагогів / Д.В. Коваленко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 26-27. – Харків, Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), 2010. – С.65-70.
170. Коваленко Д.В. Удосконалення правової підготовки інженерів-педагогів із метою підвищення якості майбутньої професійної діяльності у відповідності до вимог сучасної освіти: [Електронний ресурс] / Д.В. Коваленко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pipo/2007_18-19/07kdvmed.PDF
171. Коваленко Н.Ю. Формування правосвідомості і п