Філософсько-правовий аналіз тероризму та боротьби з ним

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………....3
Розділ 1. Філософсько-правові та історичні підґрунтя
аналізу тероризму................................................................................................11
1.1. Основи філософського осмислення феномена тероризму…………....12
1.2. Генезис тероризму та відображення цього феномена у
громадській думці……………………………………………………………...28
1.3. Еволюція тероризму в процесі його глобалізації……………………...56
Висновки до розділу 1………………..………………………………………...79
Розділ 2. Правова оцінка національного досвіду
протидії тероризму……......................................................................................85
2.1. Національно-правові заходи боротьби з
міжнародним тероризмом……………………………..………………………86
2.2. Ефективність державного та правового механізму
протидії терористичним актам в Україні………………………………….111
Висновки до розділу 2……………………..………………………………….130
Розділ 3. Стан та перспективи розвитку сучасної міжнародної
системи протистояння тероризму……….………………………………….132
3.1. Оцінка юридичних підстав міжнародної
боротьби з тероризмом…………………………………………………...…..133
3.2. Співпраця держав у сфері протидії тероризму та
перспективи її розвитку………………...……….…………………………...155
Висновки до розділу 3……………………………..………………………….170
Висновки………………………………...……………………………………..172
Список використаних джерел………………………….……………….…...177

ВСТУП

Актуальність теми. На фоні загострення глобальних проблем (екологічна, енергетична, демографічна, ресурсна, загроза застосування атомної зброї) особливу увагу громадськості викликає загальносвітовий сплеск терористичної активності наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Сучасний тероризм, як негативне соціальне явище, здатний не тільки руйнувати соціальні норми, підвалини, знищувати людей, але й серйозно впливати на політику та соціальний розвиток.
Україна зайняла активну позицію у сприянні розвитку та зміцненню міжнародно-правової співпраці у боротьбі з тероризмом. Це має прояв в участі України у створенні та роботі антитерористичних організацій в рамках СНД, міжнародних акціях, спільних антитерористичних діях. Україна прагне до здійснення заходів щодо припинення поширення тероризму як ззовні, так і в середині держави. У ст. 258 розділу ІХ Кримінального кодексу України закріплено кримінально-правову норму, яка передбачає відповідальність за здійснення терористичного акту. Спеціальним нормативним актом у сфері боротьби з тероризмом в Україні є Закон України “Про боротьбу з тероризмом” від 20.03.2003 р.
Активна науково-теоретична та практична діяльність по розробці стратегії і тактики боротьби з тероризмом знаходиться в центрі уваги представників юриспруденції, соціології, політології, психології та інших галузей науки. При цьому залишається невивченим достатньою мірою філософсько-правовий аспект цієї боротьби, що створює певні перешкоди на шляху створення її ефективного механізму. Слід зазначити, що недостатня ефективність існуючої системи протидії тероризму являє собою одну з найсерйозніших проблем дослідження боротьби із цим феноменом, і їй у роботі приділяється найсерйозніша увага.
Науково-теоретичну основу дисертаційного дослідження складає велика кількість наукових робіт, присвячених аналізу проблеми тероризму.
Так, серед сучасних робіт, присвячених проблемі насильства та її політичної форми – тероризму, що були використані в роботі, можна зазначити наукові праці О. Будницького, М. Вершиніна, Б. Дженкінса, В. Кудашева, У. Лакера, В. Сажина, О. Щєглова, Є. Холмогорова та ін. При аналізі міжнародних аспектів ефективного співробітництва держав у сфері боротьби з тероризмом були використані роботи О. Брасса, Ю. Іваніча, І.І. Карпеця, І.І. Лукашука, Є.Г. Ляхова, Б. Нетаньяху, М.Ю. Черкеса та ін.
При з’ясуванні проблем відображення феномена тероризму в громадській думці вивчалися роботи М. Бєляєва, С.Г. Кара-Мурзи, Д. Корецького, О. Кулікова, В. Петрова, В. Сажина, К. Соколова та ін. Для дослідження проблеми глобалізації тероризму використовувалися роботи В. Будкіна, М.А. Бірюкової, М.Г. Делягіна, О.Г. Дугіна, У. Лакера, У. Макбрайда, В.В. Нікітаєва, Е. Сатановського, О.І. Уткіна.
Серед робіт радянських, вітчизняних та російських дослідників проблем тероризму, зокрема, соціальних, політичних, кримінологічних, кримінальних та інших його аспектів та проблем філософії права в дисертації було використано праці В.Ф. Антипенка, Ю.М. Антоняна, В.В. Василевича, В.О. Глушкова, О.Г. Данільяна, О.М. Джужи, В.Н. Дрьоміна, В.П. Ємельянова, В.І. Замкового, Н.А. Зелінської, О.А. Івакіна, М. Ільчикова, С.В. Ківалова, А.А. Козловського, Я.Ю. Кондратьєва, М.В. Костицького, В.П. Кохановського, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, В.В. Лукашева, О.Є. Манохи, Л.А. Моджоряна, Є.М. Моісеєва, Г.І. Морозова, В.С. Нерсесянца, П.М. Рабіновича, Б.В. Романюка, Ю.С. Ромашова, К.Н. Салімова, С. Телешуна, Б.Ф. Чміля та ін.
Останнім часом в Україні виросла кількість дисертаційних робіт, присвячених вивченню різних аспектів тероризму, зокрема, це дисертації С. Допілки, Ю. Іванова, Л. Мошкової та ін.
Правову базу дослідження складають: міжнародно-правові угоди, зокрема, Європейська конвенція по боротьбі з тероризмом, Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, Шанхайська конвенція про боротьбу з тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом; Резолюції Ради Безпеки, Доповіді Робочих груп Організації Об’єднаних Націй; Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони України, зокрема, Закон України “Про боротьбу з тероризмом”, підзаконні нормативно-правові акти, зокрема ті, що спрямовані на усунення причин та умов, що сприяють злочинним проявам у сфері терористичної діяльності. У роботі використані конституції і законодавства зарубіжних країн.
Актуальність дослідження обраної теми обумовлена тим, що існуюча система знань про феномен тероризму та боротьбу з ним багато в чому виявила свою нездатність до розв’язання цієї проблеми, а нова ще знаходиться у процесі становлення і тому не набула розвиненої форми. Річ у тому, що майже до 90-х рр. ХХ ст. розуміння боротьби з тероризмом, в основному, зводилося до одностайного етичного та політичного засудження терористичних дій. Але зараз вже очевидно, що такий підхід є явно недостатнім і потрібні скоординовані практичні дії, що вимагають, у свою чергу, найсерйозніших та найоб’єктивніших теоретичних розробок. Так, аналіз статистики останнього періоду за даними журналу “Інтернаціонал секьюріті ревю” свідчить про тенденцію до зростання кількості проявів різних форм і видів тероризму у всьому світі, про низький рівень стану боротьби з тероризмом та його запобігання. Наприклад, у 2006 р. кількість загиблих від міжнародних терактів збільшилася до 311 чоловік зі 177 у 2005 р.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на реалізацію положень Комплексної Програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р. Робота відповідає плану комплексної науково-дослідницької програми кафедри філософії Одеської національної юридичної академії на 2006–2010 рр. та є частиною науково-дослідницької програми академії “Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу тероризму, з урахуванням процесів глобалізації, встановити суперечності, які знаходяться в основі філософського осмислення цього феномена, та надати оцінку ефективності існуючого правового механізму боротьби з тероризмом.
Для досягнення мети дослідження визначено такі задачі:
проаналізувати та виявити протиріччя, які знаходяться в основі філософського осмислення феномена тероризму;
дослідити генезис тероризму та проаналізувати відображення цього феномена у громадській думці;
з’ясувати вплив процесу глобалізації на розвиток тероризму;
проаналізувати діючий механізм регулювання боротьби з тероризмом за кордоном щодо можливості використання міжнародного досвіду в Україні;
розглянути проблеми та тенденції міжнародної співпраці у сфері протидії тероризму;
на основі здійсненого дослідження запропонувати теоретичні рекомендації у сфері боротьби з тероризмом.
Об’єктом дослідження є тероризм як соціально-правове явище, а також – суспільні відносини, що виникають у сфері громадської безпеки, і мають на меті забезпечення життя та здоров’я людини, її майнової недоторканності.
Предметом дослідження є філософсько-правовий аспект феномена тероризму та боротьби з ним.
Методи дослідження. Основою дисертаційного дослідження є комплексне використання сукупності методів та прийомів наукового пізнання. Зокрема, для досягнення поставленої мети в процесі теоретичних досліджень були використані методи абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції. З позиції системного підходу аналізуються різні сторони тероризму, його взаємозв’язок з іншими соціальними, соціально-політичними, соціально-правовими, тісно пов’язаними між собою явищами, як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням всіх його елементів та частин. При дослідженні передумов виникнення тероризму, його причин та умов, що сприяють його розвитку та модифікації, використовувалися історичний метод та пов’язаний з ним світоглядний підхід. За допомогою методу порівняльного аналізу було здійснено співставлення боротьби з тероризмом у ряді держав, вивчено законодавство та досвід протидії тероризму в Україні. Методологію боротьби зі злочинністю, включаючи тероризм, було висвітлено за допомогою методологічної функції кримінології. Основним методологічним фоном у роботі був діалектичний метод, що завжди дозволяє розглядати досліджуваний предмет у його розвитку і з властивими йому внутрішніми протиріччями, поетапне вирішення яких дозволяє доходити певних плідних висновків.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація являє собою філософсько-правовий аналіз феномена тероризму та боротьби з ним. Наукова новизна одержаних результатів відображена в таких положеннях:
вперше:
визначено і обґрунтовано тезу про те, що в основі (зародженні, становленні та розвитку) тероризму знаходиться протиріччя між індивідом та суспільством, яке має прояв у формі протиріччя між несправедливістю та споконвічним прагненням до справедливості;
на підставі дослідження відображення феномена тероризму в громадській думці стверджується висновок про наявність факту маніпулювання людською свідомістю при формуванні громадської думки стосовно тероризму та заходів боротьби з ним;
виявлено одну з основних перешкод на шляху створення ефективної системи боротьби з тероризмом, яка полягає у відсутності цілісного розгляду тероризму та аспектів, тісно з ним пов’язаних (насильство, політика, право, справедливість, моральність, психологія) у рамках філософського підходу;
удосконалено:
дослідження сутнісних характеристик тероризму в його історичному розвитку, а також у співвідношенні з філософсько-правовими категоріями: справедливість, насильство;
дослідження методологічних проблем вивчення сучасного тероризму, основні з яких пов’язані з наявністю таких невирішених односторонніх поглядів: зведення тероризму або до суто політичного явища, або до кримінального злочину; відсутність загальноприйнятого розмежування понять – тероризм, терор, революція, війна, національно-визвольний рух, партизанська боротьба; вельми абстрактна, умовна типологізація тероризму, яка викликана складністю чіткого виділення якої-небудь конкретної його форми;
набуло подальшого розвитку:
виокремлення сутнісних компонентів феномена “тероризм” на підставі вивчення існуючих концепцій його визначення;
з’ясування впливу процесу глобалізації на тероризм;
дослідження діючого механізму регулювання боротьби з тероризмом в Україні та за кордоном, здійснення порівняльного аналізу боротьби з тероризмом в Ізраїлі та Російській Федерації;
вивчення тенденцій міжнародної співпраці у сфері протидії тероризму та перспективи його розвитку;
пропонування теоретичних рекомендацій у сфері боротьби з тероризмом.
Практичне значення одержаних результатів.
Викладені в дисертації положення можуть бути використані, зокрема, у:
науково-дослідницькій діяльності – з метою подальшого вивчення питань, пов’язаних із зростанням терористичної активності у світі та заходами боротьби з нею;
законотворчості – при розробці програми національної та державної безпеки України;
навчальному процесі – при викладанні студентам (курсантам) курсу філософії права, політології, кримінології, міжнародного права, кримінального права, а також при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, науково-практичних коментарів до законодавства України.
Низку положень і висновків дисертації було впроваджено на п’яти науково-практичних конференціях при проведенні наукових дискусій у галузі філософії права, теорії держави та права та кримінології. Крім того, отримані результати дослідження були впроваджені у виховний та навчальний процеси студентів Одеської національної юридичної академії.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки роботи обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри філософії Одеської національної юридичної академії. Окремі результати дисертаційного дослідження докладалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: ІІ Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави”, присвяченій пам’яті докторів юридичних наук, професорів П.О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова (Одеса, 2004), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави”, присвяченій пам’яті докторів юридичних наук, професорів П.О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова (Львів, 2005), Всеукраїнському круглому столі “Актуальні проблеми філософії права” (Одеса, 2005), 8-й (60-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2005), 9-й (61-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2006).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчальному процесі – при проведенні семінарських занять зі студентами з курсів “Філософія” та “Філософія права” в Одеській національній юридичній академії.
Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в семи публікаціях, п’ять із яких опубліковано у збірках наукових праць, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 192 сторінки, у тому числі список використаних джерел – 16 сторінок, що включає 209 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Всі аспекти тероризму (політичний, правовий, релігійний, моральний тощо) мають системно розглядатися на теоретичному та практичному рівнях, на рівні цілісної суспільної (зокрема суспільної масової свідомості, суспільної психології) та індивідуальної свідомості. Врахування діалектичного зв’язку цих аспектів допускає визнання таких висновків:
1. При філософському осмисленні феномена тероризму було виявлено, що основна діалектична суперечність соціуму взагалі та тероризму, зокрема, полягає у суперечності між індивідом і суспільством і породжує різноманітні форми несправедливості та споконвічне прагнення до справедливості. Ця діалектика має прояв у формі суперечностей між сущим та належним, між свободою та відчуженням і, зрештою, все це проявляється у формі суперечності між природним та позитивним правом.
Саме на шляхи та способи вирішення всіх цих щільно взаємопов’язаних між собою суперечностей і спрямовано інтерес філософії права в процесі дослідження цією галуззю знання будь-якого серйозного соціального феномена, у тому числі і феномена тероризму.
2. Історичний аналіз феномена тероризму, сучасних форм його прояву підтвердив, що системоутворюючими основами феномена тероризму є відчуження, справедливість, природне право. Однак, аналіз відображення феномена тероризму у свідомості показав, що в середовищі аналітиків тероризму тривають абстрактність та розпливчастість у розумінні тероризму і способів його класифікації. Пов’язане це з тенденцією тотального зведення тероризму до суто політичного явища, або розгляду цього феномена тільки як злочинної діяльності, що належить до сфери кримінального права.
Ускладнює дослідження відсутність чіткого загальноприйнятого розмежування тероризму і процесів, які також мають своєю основою застосування насильства (війна, революція, національно-визвольний рух, партизанська боротьба і т.ін.), відсутність чіткого розмежування термінів “тероризм” та “терор”, які часто необґрунтовано використовуються як синоніми.
Крім того, новітні розробки у сфері психофізіологічних наук озброюють деяких політиків та ідеологів методами маніпулювання людською свідомістю. Так, наприклад у свідомості людей формується розуміння тероризму як певної зовнішньої злої сили, яка, подібно до природного катаклізму, має виключно зовнішні причини. Наслідком такої цілеспрямованої роботи є переважання у суспільстві однобічних поглядів на причини виникнення тероризму та методи боротьби з ним. Згідно з такими поглядами, тероризм є злом, адекватною відповіддю на яке повинне бути тільки спричинення його носіям рівнозначного зла.
3. При дослідженні впливу процесу глобалізації на розвиток тероризму було з’ясовано, що тероризм не є породженням сьогодення. В епоху глобалізації суспільство зіткнулося з тероризмом, який трансформувався, і ця нова форма є результатом зрощення політики, економіки та корупції. Крім того, особливості цієї нової форми тероризму містяться в тому, що сучасні наука і техніка дозволяють у багато разів збільшувати руйнівні можливості окремої людини та посилювати резонанс від його дій, що перетворює тероризм на небезпеку глобального значення.
4. Аналіз діючого механізму боротьби з тероризмом як в Україні, так і за її межами, дозволяє зробити висновок, що одним із важливих спонукачів появи тероризму виступає процес правової легітимації насильства як інструменту політики. Несправедливість цього процесу та несправедливість самого “насильства зверху” часто призводять до правового нігілізму мас і своєрідної, неправової, в основному соціально-психологічної, легітимації в політичному середовищі вже насильства, спрямованого проти існуючої влади. Без такої підтримки з боку певних верств населення “насильства знизу” тероризм як явище навряд чи зміг би коли-небудь досягти значних масштабів. Тому вирішення проблеми тероризму є можливим лише за рахунок вирішення суперечності між суспільством та індивідом шляхом всебічного розвитку конструктивного діалогу в глобальному суспільстві, без якого ускладнюється вироблення загальновизнаних та ефективних варіантів вирішення конкретних проблем.
5. Тенденціями міжнародної співпраці у сфері протидії тероризму є: дуже повільний темп становлення міжнародного права та невдала практика його застосування у боротьбі з тероризмом; розгляд антитерористичних заходів деякими державами як інструменту політики, що націлена не стільки на подолання тероризму, скільки на його використання при вирішенні деяких власних, далеких від цієї проблеми, завдань.
Відсутність конструктивного міждержавного діалогу при виробленні ефективного механізму протидії тероризму пояснюється не тільки складністю цього феномена, але й розбіжністю позицій держав, що мають свої приватні інтереси із цього питання. Протидія тероризму розглядається у кожній окремо взятій державі під різними кутами зору, в різних контекстах, що при проведенні переговорів по взаємній співпраці у цій сфері незмінно викликають складнощі, які знаходять своє вираження у нерозумінні, прихованих підтекстах і т.д. Інша причина ускладнення у вирішенні проблеми тероризму полягає в тому, що його основні причини лежать у політичній площині. У зв’язку з цим, прагнення політичних еліт за будь-яку ціну утримати владу, знаходить своє вираження у практиці застосування політики “подвійних стандартів”, використання у боротьбі з тероризмом таких методів, які за своєю суттю в завуальованій формі є методами “міждержавного” тероризму.
Вельми небезпечною, що набула поширення, є тенденція “одноосібного” вирішення з боку однієї “наддержави” питання про те, яка саме держава на цьому етапі “є посібником тероризму”, а тим більше – тенденція реалізації такого вирішення у вигляді “покарання” останнього практично своїми власними силами. Прикладами такої політики можуть бути нещодавні військові акції в Іраку, Лівані і т.д.
6. Здійснене дослідження показало, що тероризм є органічним породженням сучасного світопорядку та інструментом боротьби різних геополітичних сил. Міжнародний тероризм – це породження процесу глобалізації, його “зворотний компонент”. Тому боротися з ним потрібно як із внутрішньою вадою суспільних відносин, що переважають у сучасному світі. Боротьба з тероризмом, у тому числі і юридична – це не тільки створення та виконання законів, в яких йдеться безпосередньо про тероризм. Опосередковано, але вельми ефективно, на стан боротьби з тероризмом право впливає, коли воно реалізується в законах і нормативних актах, що мають профілактичний напрямок, тобто по-справжньому, а не формально, націлені на підвищення рівня справедливості у суспільстві, духовності людини, підвищення в усьому світі рівня виховання та освіти підростаючого покоління.
Ефективне вирішення проблем боротьби з тероризмом буде неможливим, якщо її розуміти обмежено і догматично за схемою “сила проти сили”, оскільки глибинні, початкові причини тероризму містяться, перш за все, у морально-етичній сфері людського життя. В основі методології боротьби з тероризмом повинні бути присутніми загальні принципи світоглядного рівня, зокрема загальнолюдське філософське “ядро” різних культур, що включає в себе принцип гармонізації буття людини на всіх рівнях, необхідності співбуття держав, культур, релігій, людей, знаходження загального світосприйняття, зміни поведінкової мотивації.
Ключова роль у світоглядному “ядрі” методології боротьби з тероризмом належить, як уявляється, як праву, так і філософії, особливо – у їх конкретному поєднанні у філософії права.
Для подолання тероризму і проблем, пов’язаних з ним, є необхідним перегляд стереотипів сучасного суспільства, що склалися, у розумінні таких категорій, як справедливість, демократія, свобода, насильство. Перспектива розвитку співпраці вбачається у розв’язанні перш за все суперечностей між індивідом та суспільством, між сущим та належним, між свободою та відчуженням, суперечності між правовою формою та фактичним змістом боротьби з тероризмом, тобто законодавчо закріпленими методами боротьби та їх реальним втіленням. Зняття напруги між народами, державами, партіями, націями, релігійними конфесіями заради загальнолюдських інтересів є можливим лише за умови всебічного поєднання людства у сфері вироблення єдиного підходу до проблеми тероризму. Зрозуміло, що такий висновок буде виглядати дуже абстрактно, якщо не мати на увазі, що зусилля до єдності людей повинні супроводжуватися конкретною, копіткою практичною роботою у цьому напрямку.
При цьому національні інтереси не є перешкодою об’єднанню сучасних держав у глобальне співтовариство, оскільки єдність не виключає різноманіття, а передбачає його.
До речи, все сказане вище повністю відноситься і до процесу завершення роботи над проектом загальної конвенції по боротьбі з тероризмом.
Вироблення загальновизнаних легітимних форм боротьби з тероризмом – це необхідна умова для створення ефективної системи протидії тероризму.
Такими є складнощі дослідження феномена тероризму і боротьби з ним, які людям вкрай необхідно розв’язати якомога швидше, але водночас методологічно і морально грамотно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб.: ЛАНЬ, 1999. – 256 с.
2. Алексеев С.С. Философия права: история и современность. Проблемы. Тенденции. Перспективы. – М.: Норма, 1999. – 336 с.
3. Андрієнко В.Г., Чуваков О.А. Розвиток світового тероризму в контексті зміни світової ситуації // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 1. – С. 26-29.
4. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом. Международные правовые подходы: Монография / НАН Украины. – К.: ЮНОНА, 2002. – 732 с.
5. Антипенко В.Ф. Оцінка тероризму як складової сучасного міжнародного життя. Міжнародно-правові шляхи боротьби з ним // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 28. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 568-575.
6. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения (криминологические исследования) / НАН Украины. Ин-т государства и права им. В.Н. Корецкого. – К.: НБУВ, 1998. – 190 с.
7. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и пути его предупреждения в Украине: Дис. ... канд. юрид наук: 12.00.08. – К., 1999. – 178 с.
8. Антипенко В.Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. –К.: НБУВ, 1999. – 61 с.
9. Антонян Ю.М. Терроризм: Криминологическое и уголовно-правовое исследование. – М.: Щит-М, 2001. – 306 с.
10. Аристотель. Политика // Аристотель. – Соч. в 4 т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – С. 375-644.
11. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. – Мн.: Литература, 1998. – 1392 с.
12. Архипова А.Б. 24-я Конференция европейских министров юстиции // Бюллетень Министерства Юстиции Российской Федерации: Офиц. изд-е / Учред-ль: Министерство юстиции РФ. – 2001. – № 11. – С.7-16.
13. Афанасьев Н.Н. Международно-правовая база борьбы с терроризмом // Закон и право. – 2001. – № 4. – С. 8-10.
14. Баранов П.П. Понятие терроризма: политико-правовой дискурс // Юристъ-Правоведъ. – 2001. – № 2(3). – С. 5-8.
15. Баструхін Г. Протидія тероризму та криза сучасних правових норм розвинутих держав // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 133-136.
16. Бачинин В.А. Философия права и преступления. – Х.: Фолио, 1999. – 607 с.
17. Бачинин В.А. Философия права: Конспект лекций. – Х.: Консум, 2002. – 368 с.
18. Бігун В.С. Антропологія, аксіологія та соціологія права. До питання про праворозуміння // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 4. – С. 23-32.
19. Бігун В.С. Правова антропологія. До питання про дослідження людини в праві // Часопис Київського університету права. – 2002. – № 4. – С. 7-16.
20. Бирюкова М.А. Глобализация: интеграция и дифференциация культур // Философские науки. – 2001. – № 1. – С. 33-42.
21. Бодрияр Ж. Прозрачность зла. – М.: Добросвет, 2000. – 257 с.
22. Борьба с терроризмом на границе трех южно-американских стран // Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печати). – 2003. – № 1. – С. 3-9.
23. Брасс А. Палестинские истоки. – М.: ООО ИД „Русь”-„Олимп”; ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2004. – 347 с.
24. Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. Современная версия. – М.: Эксмо, 2003. – 672 с.
25. Будкін В. Тероризм – одна із глобальних проблем сучасності // Політика і час. – 2004. – № 9. – С. 50-60.
26. В Великобритании принят закон о борьбе с терроризмом // Зарубежное военное обозрение. – 2002. – № 2. – С.63.
27. Власихин В.А. Новый закон США о борьбе с терроризмом и Билль о правах // США. Канада. – 2002. – № 4. – С. 87-104.
28. Гаврилин Ю.В., Смирнов Л.В. Современный терроризм: сущность, типология, проблемы противодействия: Учеб. пособие. – М.: ЮИ МВД России, Книжный мир, 2003. – 66 с.
29. Гайдук Э.Г. Терроризм в современном обществе (некоторые сведения о его структуре, основных видах и функциях) // Юрист. – 2001. – № 11. – С. 7-10.
30. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права або природне право і державознавство / Пер. з нім. Р. Осадчука, М. Кушніра. – К.: Юніверс, 2000. – 327 с.
31. Гегель Г.В.Ф. Философия духа. – Раздел второй „Объективный дух” // Гегель. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М.: Мысль, 1977. – Т. 3.
32. Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – 528 с.
33. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Гоббс Т. Изб. произвед: В 2 т. – М.: Мысль, 1965. – Т. 2. – С. 45-678.
34. Губенко А.В. Вызов терроризма (Психологический анализ феномена терроризма) // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 9. – С. 35-39.
35. Гуссейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Ученик. – М.: Гардарика, 2002. – 472 с.
36. Даниленко Н. Терроризм в контексте исторического развития. Некоторые аспекты этого явления // Профессионал. – 2002. – №3 (47). – С. 38-41.
37. Делягин М.Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации: Курс лекций. – 3-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 768 с.
38. Демиденко В.В., Прусс В.М., Шемякин А.Н. Пиратство, терроризм, мошенничество на море: Правовые аспекты. – 2-е изд. – О.: АО “Бахва”, 1997. – 144 с.
39. Джентилле Ф. О роли философии права в изучении юриспруденции в Италии // Государство и право. – 1995. – № 1. – С. 134-138.
40. Доклад Специального комитета, учрежденного Резолюцией 51/210 Генеральной Ассамблеи от 17 декабря 1996 года // Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. 56 сессия. Дополнение № 37 (А/56/37). – ООН, Нью-Йорк, 1997.
41. Допилка С.О. Уголовная ответственность за терроризм и пиратство на море: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – О., 1993. – 192 с.
42. Дремина Н.А. “Политическое преступление” в контексте выдачи террористов // Юридический вестник. – 2000. – № 3. – С. 121-126.
43. Европейская конвенция по борьбе с терроризмом 27 января 1977 года // Государство и право. – 1995. – № 4. – С. 43-49.
44. Емельянов В.П. Разграничение терроризма и посягательств с элементами терроризирования // Российская юстиция. – 2001. – № 4. – С.50.
45. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направленности: Монография. – Х.: Рубікон, 1997. – 176 с.
46. Емельянов В.П. Уголовная ответственность за терроризм и преступления с признаками терроризирования: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. – М., 2001. – 370 с.
47. Жаринов К.В. Терроризм и террористы: Ист. справочник / Под общ. ред. А.Е. Тараса. – Мн.: Харвест, 1999. – 604 с.
48. Жоль К.К. Философия и социология права: Учеб. пособие. – К.: Юринком Интер, 2000. – 480 с.
49. Журавский Д. Террор // Вопросы философии. – 1993. – № 7. – С. 125-146.
50. Замковой В.И., Ильчиков М.З. Терроризм – глобальная проблема современности. – М.: ИМПЭ, 1996. – 80 с.
51. Зарубежное военное обозрение. – 2001. – № 8. – 64 с.
52. Зелинская Н.А. Международно-правовое определение терроризма // Социально-правовые аспекты терроризма. – О.: Фенікс, 2003. – С. 41- 90.
53. Ивакин А.А. Диалектическая философия: Монография. – О.: Юрид. л – ра, 2003. – 352 с.
54. Ивакин А.А. Философские основания естественного права // Юридический вестник. – 2006. – № 1. – С. 81-84.
55. Иванич Ю. Наркотики и терроризм: паутина зла. – М.: Вече, 2005. – 464 с.
56. Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1994. – 544 с.
57. Ильин И.А. Учение о правосознании // Ильин И.А. Родина и мы. – Смоленск, 1995. – С. 249-440.
58. История философии права: Курс лекций / В.А. Бачинин, В.А. Чефранов. – Х.: Право, 1998. – 318 с.
59. Кант И. Основы метафизики нравственности. – М.: Мысль, 1998. –
1472 с.
60. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – К.: Оріяни , 2000. – 448 с.
61. Кара-Мурза С.Г. Мы сами копали могилу себе // Наш современник. – 1999. – № 6. – С.186-204.
62. Карпец И.И. Международная преступность / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1988. – 110, [2] с.
63. Керимов Д.А. Методологический аспект правотворчества // Вопросы философии. – 1975. – № 5. – С. 109.
64. Керимов Д.А. Методология права: Предмет, функции, проблемы философии права. – М.: Аванта+, 2000. – 560 с.
65. Кивалов С.В. Международное и национально-правовое регулирование противодействия терроризму // Социально-правовые аспекты терроризма. – О.: Фенікс, 2003. – С. 7-21.
66. Кожушко Е.П. Современный терроризм: Анализ основных направлений / Под общ. ред. А.Е. Тараса. – Мн.: Харвест, 2000. – 448 с.
67. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999. – 293 с.
68. Козловський А.А. Принцип єдності права: гносеологічні засади правової концепції Б.О. Кістяковського (1868–1920) // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 2002. – № 161. – С. 5-11.
69. Козловський А.А. Юридична конфліктологія: діалектичні константи правового пізнання // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 2000. – № 82. – С. 5-13.
70. Козочкин И.Д. Усиление борьбы с терроризмом: подходы Великобритании // Право и политика. – 2002. – № 1. – С. 45-52.
71. Комментарий к уголовному кодексу Российской Федерации / Под общ. ред. Ю.И. Скуратова, В.М. Лебедева – 3-е изд., – М.: НОРМА, 2001. – 896 с.
72. Конституции государств Европейского Союза / Ин-т законодательства и сравнительного правоведения. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 802 с.
73. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
74. Коршунов В.Д. Деякі аспекти класифікації тероризму // Трибуна. – 2006. – №№ 5/6. – С. 30.
75. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов-н/Д.: Феникс, 1999. – 576 с.
76. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст.131.
77. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та особлива частини): Навч. посібник / Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін.; За ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.
78. Лакер У. Истоки // Иностранная литература. – 1996. – № 11. – С. 190-202.
79. Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М. Боротьба з тероризмом. – К.: Знання України, 2002. – 254 с.
80. Ліпкан В.А. Тероризм і національна безпека України. – К.: Знання, 2000. – 182 с.
81. Лукашук И.И. Мировой порядок ХХІ века // Международное публичное и частное право. – 2002. – № 1. – С. 4-10.
82. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения. – М.: Международные отношения. – 1991. – 216 с.
83. Максимов С.І. Справедливість як основна правова цінність // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип.12, ч. І. – С. 268-273.
84. Малахов В.П. Философия права: Учеб. пособие. – М.: Академический проект, Екатеринбург, 2002. – 448 с.
85. Маноха О.Є. Боротьба з тероризмом у системному вимірі // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ, 2007. – № 3. – С. 275-276.
86. Маноха О.Є. Методологічна функція кримінології: Монографія. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – 196 с.
87. Маркс К. К критике гегелевской философии права (Введение) // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – М.: Госполитиздат, 1954. – Т.1. – С. 219-368.
88. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – М.: Политиздат, 1959. – Т. 13. – 772 с.
89. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – М.: Госполитиздат, 1954. – Т. 20. – 827 с.
90. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – 1960. – М.: Госполитиздат, 1954. – Т. 23. – 907 с.
91. Международная конвенция о борьбе с бомбовым терроризмом от 15 декабря 1997 года // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 115-124.
92. Международная конвенция о борьбе с незаконными актами, направленными против безопасности морского судоходства от 10 марта 1988 года // Бюллетень международных договоров: Офиц. изд. / ГУ; Администрация Президента Российской Федерации. – М.: Юрид. лит. – 2002. – № 1. – С. 3-11.
93. Международная конвенция о борьбе с финансированием терроризма от 9 декабря 1999 года // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С .125-138.
94. Международная научно-практическая конференция „О развитии взаимодействия правоохранительных органов государств-участников СНГ в борьбе с преступностью, международным терроризмом и иными проявлениями экстремизма”: Информация // Прокурорская и следственная практика. – 2001. – № 1-2 (16-17). – С. 7-10.
95. Международное право после 11 сентября 2001 года: Сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О.: ФЕНИКС, 2004. – 290 с.
96. Мильштейн И. Каменный топор // Новое время. – 2001. – № 38. – С. 17-19.
97. Мир философии: Книга для чтения. – Ч. 2. – М.: Политиздат, 1991. – 624 с.
98. Митиль А. Дилеммы глобализации. Социумы и цивилизации: иллюзии и риски // Вопросы философии. – 2002. – № 9. – С. 178-181.
99. Моисеев Е.Г. Международно-правовые основы деятельности государств-членов СНГ в борьбе с международным терроризмом // Право и политика. – 2002. – № 4. – С.113-118.
100. Моисеев Н.Н. Еще раз о проблеме коэволюции // Вопросы философии. – 1998. – № 8. – С. 26-32.
101. Моисеев С.В. Философия права: Курс лекций. – Новосибирск: Сиб. ун. изд-во, 2003. – 262 с.
102. Морозов Г.И. Чеченский терроризм – преступное орудие сепаратизма // Право и политика. – 2000. – № 9. – С. 40-52.
103. Мошкова Л.І. Феномен виникнення та проявів тероризму в сучасних умовах: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.04 / Одес. нац. юрид. академія. – О., 2001. – 24 с.
104. Мохончук С.М. Уголовная ответственность за терроризм: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – Х., 1999. – 187 с.
105. Нерсесянц В.С.Философия права Гегеля. – М.: Юрист, 1998. – 352 с.
106. Нерсесянц В.С. Философия права. – М.: НОРМА-ИНФРА, 2005. – 656 с.
107. Нетаньяху Б. Война с терроризмом: Как демократии могут нанести поражение сети международного терроризма: Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 207 с.
108. Никитаев В.В. Терророфания // Философские науки. – 2002. – № 1. – С.134-140.
109. Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН. Нац. общ.– науч. фонд; Науч.-ред. совет: предс. В.С. Степнин. – М.: Мысль, 2001. – Т.ІІІ. – 692[2] с.
110. Новгородцев П.И. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве / Предисл.: Альбов А.П. – СПб.: Алетейя, 2000. – 320 с.
111. Общая теория государства и права: Академ. курс: В 2 т. / Отв. ред. проф. М.Н. Марченко – Т. 1. Теория государства. – М.: Зерцало, 1998. – 416 с.
112. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / РАН – 4-е изд. – М., 2003. – 944 с.
113. Организация Объединенных Наций. Генеральная Ассамблея. 39-я сессия. Резолюция ООН 39/159 „О недопустимости политики государственного терроризма и любых действий государств, направленных на подрыв общественно-политического строя в других суверенных государствах”, одобренная 39 сессией 17 декабря 1984 года // Doc.UNA/RES/39/159.
114. Организация Объединенных Наций. Генеральная Ассамблея. 55-я сессия. Шестой комитет. Пункт 164 повестки дня. Меры по ликвидации международного терроризма. Доклад Рабочей группы 19.10.2000 A/C.6/55/L.2.
115. Организация Объединенных Наций. Генеральная Ассамблея. 56-я сессия. Шестой комитет. Пункт 166 повестки дня. Меры по ликвидации международного терроризма. Доклад Рабочей группы 29.10.2001. A/C.6/56/L.9.
116. Ортега-и-Гассет Х. Избранные труды. – М.: Весь Мир, 2000. – 704 с.
117. Павлинов А. Уголовно-правовые меры борьбы с преступлениями против общественной безопасности // Уголовное право. – 2001. – № 3. – С. 34-39.
118. Пиджаков А.Ю., Сиваченко Р.А. Международно-правовое регулирование борьбы с морским терроризмом // Транспортное право. – 2002. – № 2. – С. 25-33.
119. Пиратство, терроризм, мошенничество на море: Правовые аспекты / В.В. Демиденко, В.М. Прусс, А.Н. Шемякин. – 2-е изд., стереотип. – О.: АО „БАХВА”, 1997. – 144 с.
120. Платон. Государство // Платон. Соч. В 3 т. – М.: Мысль, 1971. – Т. 3 (1). – С. 89-454.
121. Платон. Законы // Платон. Соч. В 3 т. – М.: Мысль, 1972. – Т. 3 (2). – С. 83-488.
122. Политология: Учеб. пособ. для вузов / Сост. и отв. ред. А.А. Радугин. – М.: Центр, 1999. – 224 с.
123. Попов Г. Победа зеленых // Корресподент. – 2006. – № 4 (193). – С. 40-43.
124. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст.180.
125. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 08.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
126. Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” / Затв. Постановою КМУ від 04.02.2005 р. № 115 // http: // www. treasury.gov/offices/cotffc/jfac/sanctions/t11ter.pdf
127. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1. – Ст. 2.
128. Про інформацію: Закон України від 02.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
129. Радбрух Г. Философия права: Пер. с нем. – М.: Междунар. отношения, 2004. – 238 с.
130. Резолюция Совета Безопасности ООН от 12 сентября 2001 года № 1368 // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 139.
131. Резолюция Совета Безопасности ООН от 28 сентября 2001 года № 1373 // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 139-142.
132. Резолюция Совета Безопасности ООН от 12 ноября 2001 года № 1377 // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 143-144.
133. Резолюция Совета Безопасности ООН от 14 ноября 2001 года № 1378 // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 144-146.
134. Резолюция Совета Безопасности ООН от 6 декабря 2001 года № 1383 // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 146-147.
135. Рікер П. Торжество языка над насилием. Герменевтический подход к философии права // Вопросы философии. – 1996. – № 4. – С. 27-36.
136. Родионов К.С. Интерпол в борьбе с терроризмом // Международное публичное и частное право. – 2002. – № 2. – С. 6-10.
137. Розин В.М. Терроризм или выразительный симптом кризиса нашей цивилизации? // Философские науки. – 2002. – № 1. – С. 126-133.
138. Ромашев Ю.С. Проблемы борьбы с международным терроризмом и другими взаимосвязанными с ним общественно-опасными явлениями на современном этапе // Международное право. – 2001(12). – № 3. – С. 235-240.
139. Ромашев Ю.С. Борьба с преступлениями международного характера, совершаемыми на море (терроризм, пиратство, незаконный оборот наркотиков и другие преступления). – М.: РосКонсульт, 2001. – 300 с.
140. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или Принципы политического права. – М.: Соцэкгиз, 1938. – 124 с.
141. Савельев В.А. Об имплементации в российском законодательстве международных договоров РФ по борьбе с терроризмом // Международное публичное и частное право. – 2002. – № 2(5). – С.11-19.
142. Саинчин А.С. К вопросу об истории и развитии терроризма // Весы Фемиды. – 1999. – № 1. – С. 24-31.
143. Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма. – М.: Изд-во „Щит-М”, 2000. – 216 с.
144. Сатановский Е. Глобализация терроризма и ее последствия // Международная жизнь. – 2001. – № 9-10. – С. 17-25.
145. Социально-правовые аспекты терроризма: Монография / Под ред. С.В. Кивалова, В.Н. Дремина. – О.: Фенікс, 2003. – 232 с.
146. Телешун С. Політико-правові передумови боротьби з тероризмом в Україні // Право України. – 2001. – № 12. – С. 21-23.
147. Телешун С. Окремі політико-правові характеристики сучасного терроризму: українські реалії // Право України. – 2005. – № 2. – С. 91-95.
148. Терроризм: борьба и проблемы противодействия / Под ред. проф. В.Я. Кикотя, проф. Н.Д. Эриашвили. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, закон и право, 2004. – 592 с.
149. Тероризм і боротьба з ним. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам Центральної та місцевої виконавчої влади: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників: Міжвідомчий наук. збірник / За ред. А.І. Комарової та ін. – К.: Проблеми людини, 2000 – Т. 19. – 582 с.
150. Тероризм і національна безпека України: Матер. міжнар. конференції / За ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 275 с.
151. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби / За ред. Я.Ю. Кондратьєва, Б.В. Романюка. – К.: Національна академія внутрішніх справа України, 2003. – 452 с.
152. Тлумачний словник української мови / За ред. д-ра філол. наук, проф. В.С. Калашника. – Х.: ПРАПОР, 2002. – 992 c.
153. Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
154. Трунов И. Глобальная опасность // Армейский сборник. – 2002. – № 3. – С. 13-15.
155. Трунов И.Л., Ольховский К.П. Правовые аспекты борьбы с терроризмом // Адвокат. – 2001. – № 11. – С. 94-96.
156. Туркин В. Обеспечение безопасности морских судов на основе концепции приемлемого риска // Морской флот. – 2002. – № 2. – С. 18-19.
157. Устинов В.В. Конвенция о борьбе с финансированием терроризма // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – С. 8-11.
158. Устинов В.В. Правовое регулирование и механизмы противодействия терроризму и экстремизму в Российской федерации: действующая нормативно-правовая база и перспективы ее совершенствования // Государство и право. – 2002. – № 7. – С. 30-45.
159. Устинов В.В. Проблемы разработки Всеобъемлющей конвенции по борьбе с терроризмом // Московский журнал международного права. – 2002. – № 1. – С. 16-32.
160. Уткин А.И. Богатые и бедные // Философские науки. – 2001. – № 1. – С. 19-32.
161. Файкс Г. Большое ухо Парижа // Палачи и киллеры: Наемники, террористы, шпионы, профессиональный убийцы. Подгот. текста П.В. Кочетковой, Т.И. Ревяко. – Мн.: Литература, 1996. – 640 с.
162. Федеральный закон „О борьбе с терроризмом” от 25 июля 1998 г. // Собрание законодательства РФ. – 1998. – № 31. – Ст. 3808.
163. Федотова В.Г. Российское развитие в условиях глобализации // Философские науки. – 2001. – № 1. – С. 5-18.
164. Філософія права / За заг. ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля. – К.: Юринком Інтер, 2000. – 336 с.
165. Філософія права / За заг. ред. О.Г. Данільяна. – К.: Ін Юре, 2002. – 272 с.
166. Філософія права / За заг. ред. П.М. Рабіновича. – Львів: Юрид. фак. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – 290 с.
167. Философия права / Под ред. О.Г. Данильяна – Х.: Эксмо, 2005. – 416 с.
168. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1990. – 511 с.
169. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – Мн.: ООО „Попурри”, 1999. – 624 c.
170. Хакимов Б. Коллективная безопасность в СНГ // Международная жизнь. – 2001. – № 7. – С. 15-20.
171. Хлебников И. Об основных направлениях борьбы с современным терроризмом // Власть. – 2002. – № 12. – С. 3-7.
172. Хлестов О.Н., Мышляев М.Л. Вооруженная борьба против международного терроризма (политико-правовые аспекты) // Московский журнал международного права. – 2001. – № 4. – С. 11-21.
173. Хлобустов О.М. Международно-правовые основы борьбы с терроризмом // Государственная служба. – 2000. – № 2 (8). – С. 55-62.
174. Хлобустов О.М. Об историческом опыте борьбы с терроризмом // Российский следователь. – 2002. – № 7. – С. 21-24.
175. Хлобустов О.М. О сотрудничестве государств СНГ в борьбе с терроризмом // Российский следователь. – 2002. – № 2. – С. 43-47.
176. Циппеліус Р. Філософія права: Пер. з нім. / За ред. Є.М. Причепія. – К.: Тандем, 2000. – 290 с.
177. Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 2002. – 590 с.
178. Черкес М.Е. Международно-правовое обеспечение борьбы с терроризмом // Социально-правовые аспекты терроризма. – О.: Фенікс, 2003. – С. 22-40.
179. Шанхайская конвенция о борьбе с терроризмом, сепаратизмом и экстремизмом от 15 июня 2001 года // Дипломатический вестник. – 2002. – № 3. – С. 51-55.
180. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Х.: Фоліо, 1997. – 223 с.
181. Шутов Н. Анатомия терроризма // Слово. – 2002. – № 16. – С. 5.
182. Шумейко В.М. Екологічна токсикологія і тероризм. Біотоксиканти. – К.: ЕКОРЕГІО-ЕТХі, 2002. – 140 с.
183. Юркевич П. Історія філософії права. Вступ // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – № 3-4. – С. 38-72.
184. Юркевич П. Історія філософії права. Філософія права. Філософський щоденник. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 756 с.
185. Jenkins B. International terrorism: A New Mode of Conflict. Los Angeles // International Terrorism and World Security. Edited by David Carlton & Carlo Schafer. Croom Helm. – London, 1975. – P. 1-5.
186. Jenkins Brian M. / International Terrorism. A New Mode of Conflict // International Terrorism and World Security. Edited by David Carlton & Carlo Schafer. Croom Helm. – London, 1975. – P. 27.
187. Nawas M.K., Singh G. Legal control of International terrorism // The Indian Journal of International Law. – Vol/XVII/ – 1977. – № 1. – P. 70.
188. Official Journal of the European Communities L 344. – 28.12.2001.
189. Patterns of International Terrorism: 1980 // CIA, PA 81-10 163 U. – 1981/ – June. – P.jj.
190. Trends in Terrorism // Perspectives, Canadian Security Intelligence Service. Report. – 2000/01, December 18, 1999.
191. Internet http: // www.infoterror. net:80/ terrorism/index.html
192. Internet http: // Беляев М.И. Милогия, 2000 – Опубликовано 26.10.2001 //http: // milogia.narod.ru / terror 1.htm
193. Internet http: // В Крыму будет создана группа по противодействию религиозному экстремизму // http:/ www.risu.org. ua/ rus/ news/ article; 9723
194. Internet http: // В Украине откроют Международный антитеррористический центр // http:/ www. podrobnosti. ua/ podrobnosti/ 2005/05/18/213028.html
195. Internet http: // Генпрокурор предложил бороться с терроризмом путем „контрзахвата заложников” – Опубликовано 29.10.2004 г. // NEWSru_com.htm
196. Internet http: // Глава НАТО похвалил Украину за борьбу с терроризмом // http:/tribuna.com.ua/news/2006/02/02/43876/
197. Internet http: // Дугин А.Г. Философия глобализма – философия контрглобализма, 2001 / http: // arctogaia/ com / public / kontrglobal. shtml
198. Internet http: // Леонидов Ю. Исторические и экономические предпосылки экстремизма и терроризма в Украине // intellect.org.ua/index.php?lang
199. Internet http: // www. global. krsk. ru / publown Караганов С.А. Победителей не будет // Деловые люди. – 2004. – № 157.
200. Internet http: // Общественная коммуникация // http: / ru.obkom.net.ua/news/2005-07-11/1640.shtm/
201. Internet http: // О выходе из кризиса. Дата 31.03.2006 г. // http: / karabaev.chat.ru/krisis1.html
202. Internet http: // Патрушев Николай: В России создается единая государственная система антитеррористических мер – Опубликовано Интерфакс 29.11.2005 г. // www.rvps.ru
203. Internet http: // Плановые широкомасштабные антитеррористические учения // http:/ kiyany.com.ua/news/2005/11/12/6454.htm
204. Internet http: // Прокофьев С. От собак до ракет: в Израиле научились использовать для борьбы с терроризмом все способы // mozaic604.htm
205. Internet http: // www.russedina.ru/frontend/print.php?id=364 // Православные Украины против раскольников.
206. Internet http: // Сатановский Е. Компромиссы бессмысленны. – Размещено 24.11.2004года // http: / www.polit.ru
207. Internet http: // Спецподразделение „Альфа” поразило Ющенко // glavred_info.htm
208. Internet http: // Тихонов А. Генерал армии Юрий Балуевский: Цель – создание сильной, профессиональной, хорошо вооруженной армии // http://movu1 – perm.narod.ru/pablic.htm
209. Internet http: // Украина присоединилась к Международной конвенции о борьбе с актами ядерного терроризма // RNews. ru.htm от 14.09.2005 года