ПРИНЦИП СВОБОДИ У ДЕРЖАВОТВОРЕННІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Рувін Олександр Григорович

УДК 347.12

ПРИНЦИП СВОБОДИ У ДЕРЖАВОТВОРЕННІ:
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

спеціальність 12.00.12 – філософія права

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

науковий керівник –
Бліхар В’ячеслав Степанович
кандидат філософських наук

Львів – 2010
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ І. Ціннісне обґрунтування філософсько-правового виміру свободи як предмет наукового дослідження
10
1.1. Проблема реалізації свободи у філософському та правовому аспектах
10
1.2. Компаративний аналіз свободи як принципу державотворення
19
1.3. Філософське осмислення конституційно-правових засад реалізації права на свободу в демократичній державі

34
Висновки до першого розділу 50
Розділ ІІ. Універсальність свободи як сутнісного принципу демократично-правової держави
51
2.1. Свобода як екзистенційний принцип самовизначення і самореалізації особи
52
2.2. Вибір між позитивним і негативним змістом діяння як категоріальна міра прояву свободи
71
2.3. Єдність права та свободи особи – основа існування сучасної демократичної держави
86
Висновки до другого розділу 107
Розділ ІІІ. Діяльність держави щодо забезпечення свободи у процесі демократизації
109
3.1. Міжнародний досвід щодо забезпечення свободи громадянина як екзистенційного принципу державотворення

110
3.2. Організаційно-правові засади забезпечення органами державної влади дії реалізації ефективності свободи

118
3.3. Основи правового державотворення і забезпечення свободи в Україні
133
Висновки до третього розділу 150
ВИСНОВКИ 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 157

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблематика свободи впродовж історичних епох є однією з найактуальніших і найдискусійніших у філософсько-правовій науці, і зокрема в юридичній. Вона пов’язана з визначенням місця особи у громадянському суспільстві та демократично-правовій державі у площині реалізації особою головних своїх конституційних прав і свобод.
Для розгляду теми дослідження важливим є пошук компромісу між свободою особи та громадянина і рамками її обмеження державою, базовою цінністю якої є пріоритет прав і свобод особи та громадянина над іншими конституційними принципами. З філософської точки зору свобода  зміщується у площину політико-правових проблем і за таких умов стає терміном уже юридичним як певний комплекс правочинностей особи та громадянина, як визначений ступінь правового статусу особи, врешті – як екзистенційна особливість особи та громадянина  суб’єкта правових відносин. Тим більше, що не існує такої правової системи чи правової ідеології, яка б заперечувала свободу людини.
Недостатня теоретична розробленість, відсутність узагальнюючих праць щодо юридичної природи конституційного принципу свободи особи та громадянина зумовили актуальність дисертаційного дослідження. Враховуючи інтерес науковців до проблеми свободи, все ж існують різні концепції, у яких простежуються лише деякі елементи зазначеного принципу. Тому це викликало потребу подальшого комплексного наукового дослідження реалізації конституційного принципу свободи у державотворенні, його філософсько-правового виміру.
Таким чином, теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці учених, в котрих аналізувалися деякі аспекти окресленої в дисертації проблематики. Перш за все, слід виокремити таких українських вчених-правознавців: В. Грищука, А. Колодія, В. Навроцького, А. Олійника, В. Погорілка, П. Рабіновича, С. Сливки, В. Шаповала, М. Хавронюка та ін. З-поміж радянських учених-правознавців варто назвати Л. Воєводіна, Г. Мальцева, М. Матузова, В. Патюліна, В. Сокуренка, І. Фарбера та ін. Серед російських учених-правознавців – О. Лукашеву, В. Нерсесянца, В. Чиркіна та ін.; серед зарубіжних філософів – А. Токвіля, Ф. Хайєка, М. Фрідмана, Д. Ролза та ін.
Окрім того, в дисертаційному дослідженні були розглянуті праці Г. Гегеля, Т. Гоббса, І. Канта, Б. Спінози, В. Шелінга, М.Бердяєва, В. Соловйова, М. Трубецького, Б. Чичеріна, що дозволило простежити розвиток філософсько-правової думки стосовно свободи особи та відобразити зв’язок свободи і права.
Емпіричну основу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, міжнародно-правові документи, що стосуються прав і свобод особи та громадянина, зокрема, визнані Українською державою норми та засади міжнародного права, положення конституцій зарубіжних держав, сучасне законодавство України тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження є складовою наукової теми: «Методологія вивчення державно-правових явищ, філософії права, стану і перспектив розвитку ОВС України» кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ (шифр роботи 0113; номер державної реєстрації 0106U003648).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний теоретичний аналіз принципу свободи у державотворенні, його філософсько-правовий вимір і розробка найбільш оптимальної моделі взаємодії свободи та права в утвердженні засад формування демократично-правової держави.
Для досягнення поставленої мети у дисертації поставлено такі завдання:
– визначити головні теоретико-методологічні підходи в аналізі свободи, беручи до уваги її екзистенційне значення у державотворенні;
– здійснити компаративний аналіз свободи;
– узагальнити філософсько-правовий досвід взаємодії формального та матеріального підходів у дослідженні змісту поняття юридичної свободи;
– розкрити сутність проблеми філософсько-правового співвідношення і синхронізації утвердження та конституційного захисту прав і свобод особи та громадянина;
– проаналізувати значення свободи, її об’єктивного та суб’єктивного аспектів у формуванні правової свідомості та побудові демократично-правової держави;
– окреслити й обґрунтувати основні напрямки забезпечення свободи особи та громадянина за різними ознаками;
– відобразити пріоритетні напрями організаційно-правового сприяння реалізації свободи в рамках українського державотворення.
Об’єктом дослідження є особливості реалізації принципу свободи у державотворенні на основі залучення трьох способів аналізу: філософсько-правового, теоретико-правового, нормативно-правового.
Предметом дослідження є принцип свободи у державотворенні: філософсько-правовий вимір.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є історико-філософський, філософсько-правовий і системно-структурний підходи до аналізу об’єктивного та суб’єктивного аспектів соціальної і юридичної свободи, порівняльний, індуктивно-дедуктивний і статистичний методи, що дало змогу проаналізувати українські та міжнародні нормативно-правові акти, визначити правовий статус особи та громадянина щодо реалізації особистої свободи. Беручи до уваги специфіку дисертаційного дослідження, його мету та завдання, були використані, зокрема, такі методи: компаративний, за допомогою якого здійснено порівняння особливостей інтерпретації свободи у філософській та юридичній науці; діалектичний, за допомогою якого встановлено та проаналізовано специфіку взаємозв’язку та взаємозалежності свободи та права в усіх сферах життєдіяльності суспільства та держави; системний, за допомогою якого здійснено комплексне дослідження реалізації свободи у державотворенні та її філософсько-правовий вимір.
Інформаційною основою дослідження є офіційні документи, рішення, положення, інші нормативні документи, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що на підставі філософсько-правового аналізу принципу свободи у державотворенні поглиблено теоретико-методологічні засади і розкрито сутність свободи (соціальної і юридичної) особи та громадянина в контексті реалізації і державного захисту основних прав і свобод людини, закріплених у чинному законодавстві, Конституції України, міжнародно-правових документах тощо. При цьому отримані такі результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної теми:
уперше:
– обґрунтовано, що свобода особи як ознака її правового статусу включає два аспекти: об’єктивний (зовнішня свобода) і суб’єктивний (внутрішня свобода), де зовнішня свобода є змістом права, тоді як внутрішня умовою існування права; єдність обох аспектів свободи особи зумовлює і єдність правоохоронних інтересів та об’єктивних інтересів кожної конкретної особи;
– доведено, що процес формування демократично-правової держави характеризується забезпеченням та конституційним захистом свободи особи та громадянина на основні відстоювання їх прав і свобод;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні підходи щодо взаємозумовленості права та свободи, що дозволило ідентифікувати конкретні механізми впливу свободи людини на суспільство та державу;
– трактування системного впливу міжнародних правових норм на формування громадянського суспільства та демократично-правової держави, зокрема в Україні;
– рекомендації щодо оптимізації розвитку державотворення, забезпечення прав і свобод особи та громадянина на основі нормативно-правових документів, судової реформи, удосконалення законодавства;
удосконалено:
– стратегічні підходи щодо дослідження поняття і структури законодавчого регулювання та його значення у забезпеченні свободи особи та громадянина, що обумовлює наявність суб’єктивного аспекту правового регулювання; виокремивши ознаки поняття «зловживання свободою особи та громадянина», запропоновано методи усунення такого зловживання і проведено структуризацію правового механізму забезпечення свободи у державі;
– на основі дослідження свободи у системі інших конституційно підтверджених понять, принципів, норм у їхньому взаємозв’язку та взаємовпливі обґрунтовано двоаспектну інтерпретацію свободи особи в праві у площині її об’єктивного та суб’єктивного вияву.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в практичній роботі установ державних органів влади, пов’язаних із розробкою нормотворчих і законодавчих актів та провадженням юридичної діяльності, зокрема ОВС України; у подальшій розробці загальнотеоретичної концепції формування професійної культури майбутніх юристів, її теоретико-правової характеристики тощо.
Окремі положення і висновки дисертації можуть застосовуватись у навчальному процесі, використовуватися під час підготовки підручників, навчальних посібників із теорії держави й права, правничої етики, юридичної деонтології, філософії права та під час викладання відповідних навчальних дисциплін, а також для підвищення рівня професійної культури юристів.
Теоретичні положення та методичні підходи використовуються у процесі викладання навчальних дисциплін «Захист прав особи у кримінальному судочинстві», «Державне (конституційне) право зарубіжних країн», що читаються викладачами кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету Львівської комерційної академії для студентів спеціальності 7.060.101 «Правознавство», довідка № 206/22 від 20. 01. 2010 р.
Системні підходи до формування пріоритетних напрямів організаційно-правового сприяння реалізації свободи в рамках українського державотворення використовуються у діяльності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) при проведенні експертиз і досліджень, призначених органами дізнання, досудового слідства та судовими органами довідка, № 01/144-10 від 17.01.2010 р.
Основні напрями забезпечення свободи особи та громадянина за різними ознаками її значення для утворення демократично-правової держави в Україні використовуються у діяльності експертних підрозділів МВС України, зокрема Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при МВС України при забезпеченні проведення експертиз та досліджень довідка, № 757/10 від 17.01.2010 р.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостій¬ним дослідженням автора та базується на авторському переосмисленні наукової проблеми – принцип свободи у державотворенні: філософсько-правовий вимір. Усі наведені в дисертації і винесені на захист наукові результати отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ, на міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема на V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 30–31 травня 2008 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль суспільно-політичних дисциплін у формуванні світогляду працівника органів внутрішніх справ» (Львів, 28 травня 2009 р.); регіональній конференції «Проблеми державотворення в Україні: минуле і сучасне» (Львів, 21 травня 2009 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 29–30 травня 2009 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліко¬вано індивідуально п’ять публікацій у наукових фахових виданнях і три матеріали доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації та її обсяг. Специфіка визначених метою та завданнями проблем, що стали предметом дослідження, їхня багатоаспектність визначили загальну логіку і структуру дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 177 сторінок тексту, у т.ч. основний текст – 156 сторінок. Список використаних джерел викладений на 20 сторінках і складається із 242 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Філософія права пов’язана з пошуком оптимальних соціальних параметрів взаємовідносин держави та людини, котрі завжди були стержневими та визначальними у будь-якій державі. В ранній період розвитку державності залежно від соціально-класової приналежності людина або отримувала певні права з можливістю впливати на владу, або розглядалася як безправова особа з численною кількістю обов’язків.
Нерівність у правах й обов’язках становища індивіда була спричинена обмеженням свободи, відсутності демократії і, як наслідок, низького правового розвитку державності та й правової культури суспільства зокрема. Утвердження формальної правової рівності та єдності, так би мовити, адресата норм права зумовило важливий історичний прорив до свободи, демократії, до нового етапу державності  правової держави.
1. У рамках філософських передумов творення науки, зокрема юридичної, обґрунтовано недостатність суто емпіричних даних в межах діючого законодавства, поза теоретичними розробками щодо вивчення правових явищ у напряму подальшого розвитку юридичної науки, філософії права зокрема. Таким чином відстоюється думка, що виключно філософські методи зумовлюють формування одних із перших теорій і вчень про державу та право, творячи філософію права, в такому контексті, як частину системної інтерпретації буття і суспільства. Констатується факт, що, аналізуючи свободу, у філософсько-правовій літературі основний акцент робиться на її аналізі як наукової парадигми, а її теоретико-методологічній основі приділяється недостатньо уваги у вирішенні найважливіших соціальних питань, зокрема, українського державотворення. Окрім того філософський спосіб інтерпретації таких категорій як свобода, право, нормативність  вписує філософсько-правовий контекст у загальну цілісність людського буття, акцентуючи увагу на проблематиці змісту та особливостей філософського відношення до правової реальності у контексті гами проявів людського життя. У цьому випадку, коли гуманістичний напрям розвитку держави як фундаментальна основа буття зумовлений цінностями, які відображають усвідомлення принципу свободи як передумови гармонійного життя особистості громадянина та суспільства. Свобода тут інтерпретується як особистісна самобутність у рамках соціальних і природних явищ з одного боку, і як внутрішній стимул до практично-пізнавальної діяльності, звісно, у співвідношенні з нормативною свідомістю, з іншого.
2. Розглянуто зміст головних прав і свобод особистості та громадянина зумовлених положеннями Конституції України, іншими внутрішньо-державними й міждержавними нормативно-правовими актами. Висвітлено принципи та проблеми забезпечення реалізації прав і свобод особистості та громадянина, зокрема в Україні. Розкрито форми та методи діяльності суспільних інститутів щодо захисту прав і свобод особистості та громадянина, звернено увагу на оптимізацію міжнародного співробітництва в українському державотворенні, особливо, що стосується свободи людини.
3. Аргументується одне з основних завдань сучасного розвитку юридичної науки, яке полягає у створенні науково-теоретичної основи для законотворчості та правореалізації у межах розуміння юридичної свободи як пізнаної необхідності поза політичною кон’юнктурою. Відстоюється думка, що виконання такого завдання унеможливлюється за відсутності єдності думок серед науковців-правників щодо смислу та меж юридичного трактування свободи, як і щодо найнеобхідніших методів її досягнення.
4. Розкрито екзистенційне значення принципу свободи у державотворенні як принципу, в тому числі, самовизначення і самореалізації особистості та громадянина. Простежується спосіб інтерпретації свободи крізь призму вибору між моральністю та аморальність вчинку та невід’ємний зв’язок між правом і свободою як фундаментальної засади формування демократично-правової держави. Наголошується на виховному елементі свободи як способу формування високоморальної відповідальної особистості. Це дає підстави стверджувати, що людина не лише свідомо робить вибір, а й бере на себе відповідальність. У цьому ракурсі відображено одну із фундаментальних засад реалізації особистості – присутність свободи вибору вчинку та відповідальності за нього.
5. Підкреслюється необхідність збалансованості прав і свобод особистості та громадянина суспільною солідарністю, у рамках гуманістичного та демократичного напряму розвитку громадянського суспільства. В такому контексті, чинне законодавство повинно бути максимально відкритим щодо моральних норм, пануючих у суспільстві, з одного боку, та заповнити простір морального виховання самого суспільства, з іншого. Права та свободи, за таких обставин, – історично значуще досягнення людства, але необхідно вказати громадянам, у який саме спосіб ними слід користуватися із урахуванням моральних норм.
6. Констатується значення особистісного вибору як запоруки існування свободи особистості, оскільки свобода проявляється за умови, якщо особа до кінця усвідомлює усі зовнішні та внутрішні умови, завдання і, безумовно, наслідки своєї діяльності, здійснює свідомий вибір і несе відповідальність за нього. Здійснювати вибір  це невід’ємне право людини, хоча він є вибором однієї з безлічі альтернатив. Вплив на вибір має і свідомість, і почуття відповідальності, адже вибір правильно здійснюється за умови особистої відповідальності. Утім відповідальністю володіє виключно свідома та свобідна особа, в якої відчуття обов’язку присутнє за будь-яких обставин. Свобода може трактуватися і як можливість діяти виключно згідно з особистими бажаннями, беручи до уваги наявність альтернативних варіантів. Це дає підстави розуміти свободу як своєрідний простір, в якому реалізується можливість вибору як наслідок усвідомлення людиною особистих бажань.
7. Забезпечення, захист і дотримання прав і свобод особистості та громадянина є однією із засад правової держави. Загальноцивілізаційний розвиток вимагає і цивілізаційного розвитку права, тому й виникає ідея правової держави як такої, що визначає будь-яку державність. Саме правова держава гарантує особистості та громадянину дотримання прав і свобод, їх правовий захист і передбачає поєднання свободи та відповідальності, тобто свободи людини у моральному та правовому вимірах її відповідальності, і у випадку злочину. Структурним елементом демократизації, як і ефективності правового державотворення, є утвердження держави, основний обов’язок якої – реалізація прав і свобод особистості та громадянина.
8. Право на свободу в рамках юридичної інтерпретації зумовлюється можливістю кожної особистості самостійно вибирати характер, спосіб, специфіку міжособистісного спілкування, як і спілкування з оточуючим середовищем, змінювати на свій розсуд світ, діяльність, свобідно здійснювати дії відповідно до законів, правил і вимог та вимагати від інших осіб і держави такого ж ставлення. Але право людини на свободу не слід абсолютизувати, оскільки притаманні йому юридичні рамки базуються на потребі узгодження із правами та свободами інших людей та із суспільними інтересами.
9. Встановлено, що дослідження єдності права та свободи, ролі особистісного вибору та відповідальності за нього, значення нормативності у становленні та формуванні демократично-правової держави через призму методологічно структурованого наукового пізнання значною мірою розширює предметне поле філософсько-правової науки, сприяючи становленню нетрадиційних концепцій, зокрема, формуванню нового цілісного підходу до вивчення феноменології принципу свободи в юридичній науці, який, по суті, розкриває усі можливості єдності права та свободи, нормативного та соціокультурного підходів до становлення держави.
10. Стверджується незавершений етап трансформації України в державу, в якій відображено верховенство права та забезпечення своїм громадянам беззастережне дотримання прав і свобод. Тому для України вкрай необхідно: а) формувати гуманістичні цінності; б) виробити соціальний ідеал розвитку громадянського суспільства й державотворення; в) принцип свободи особистості та громадянина взяти за основу змісту творення демократичної, правової і соціальної держави. Свободу в даному випадку необхідно трактувати як гармонію взаємодії людини і суспільства, що розвивається і в якому враховуються інтереси його членів, їх потреби розвитку та самореалізації.
Разом із тим дослідження проблеми значення принципу свободи у державотворенні її філософсько-правового виміру не є в дисертаційній роботі вичерпним. Актуальними залишаються ще чимало аспектів єдності права та свободи. Результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися і для опрацювання та розвитку методології і теорії нинішніх зокрема українських держави і права, філософії права, і для практичного реформування чинного законодавства України на основі утвердження концепції фундаментального значення свободи у створенні демократично-правової держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббаньяно Н. Мудрость философии / Николо Аббаньяно.  М.: Алетейя, 2000.  312 с.
2. Авдеев В.Б. Метафизическая антропология / В.Б.Авдеев.  М.: Белые альвы, 2002.  256 с.
3. Авдеев Д.А. Права и свободы человека и гражданина их охрана, защита, обеспечение / Д.А.Авдеев // «Российское правовое государство: итоги формирования и перспективы развития»: Сборник материалов научной конференции.  Воронеж: Изд-во Воронежского государственного университета, 2004.  С. 7-14.
4. Аверин Ю.П. Особенности изменений в популистских стратегиях депутатов Государственной Думы в период политический стабилизации России / Ю.П.Аверин // Вестник Московского Университета.  Серия 18: Социология и политология.  №1.  2002.  С. 25-31.
5. Агацци Э. Человек как предмет философского познания / Эдвардо Агацци [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://anthropology.rchgi.spb.ru/forum/agazzi.htm
6. Адвокатская деятельность: свобода и независимость [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.russian-lawyers.ru/4gl2.shtml
7. Аквінський Т. Коментарі до Аристотелевої «Політики» / Тома Аквінський.  К.: Основи, 2000.  794 с.
8. Аквинский Ф. Дискуссионные вопросы об истине (отрывки) / Фома Аквинский [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.philosophy.ru/iphras/library/wealtrue/akvin2.htm
9. Аквинский Ф. Сумма против язычников: в ІІ кн. / Фома Аквинский [Пер. и примеч. Т.Ю.Бородай].  Кн. 1.  М.: Ин-т философии, теологии и истории св.Фомы, 2004.  440 с.
10. Аквинский Ф. Сумма против язычников: в ІІ кн. / Фома Аквинский [Пер. и примеч. Т.Ю.Бородай].  Кн. 2.  М.: Ин-т философии, теологии и истории св.Фомы, 2004.  584 с.
11. Акопов А.Ю. Свобода от зависимости. Социальные болезни Личности / А.Ю.Акопов.  М.: Речь, 2008.  224 с.
12. Алексеев Н.Н. Основы философии права / Н.Н.Алексеев.  СПб.: Лань, 1999.  256 с.
13. Алексеев С.С. Частное право / С.С.Алексеев.  М.: Статут, 1999.  160 с.
14. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: [Курс лекцiй] / В.П.Андрущенко. – К.: Генеза, 1996. – 368 с.
15. Апиян Н.А. Юридический статус личности – основа демократии / Н.А.Апиян [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.concourt.am/hr/ccl/vestnik/2.20-2003/Apyan.htm
16. Араб-Оглы Э.А. Европейская цивилизация и общечеловеческие ценности / Э.А.Араб-Оглы // Вопросы философии.  № 8.  1990.  С. 8-16.
17. Аристотель. Политика / Аристотель. Сочинения в 4-х т.  Т.4.  М.: Мысль, 1983.  С. 376-644.
18. Бабаев В.К. Теория государства и права: [Учебник] / В.К.Бабаев, В.М.Баранов, Н.В.Витрук.  М.: Юристъ, 2007.  637 с.
19. Бакунин М.А. Собрание сочинений и писем 1828-1876: в тюрьмах и ссылке 1849-1861 / М.А.Бакунин . – М.: Изд-во Всесоюзного общества политкаторжан и ссыльно-переселенцев, 1935. – 620 с.
20. Балашов Л. Е. Либерализм и свобода / Л.Е.Балашов.  М.: AKADEMIA, 2009.  56 с.
21. Бауман З. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман. – М.: Логос, 2002. – 390 с.
22. Бауман З. Свобода [Пер. с англ. Г.Дашевского] / Зигмунт Бауман.  М.: Новое издательство, 2006.  132 с.
23. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства / Иеремия Бентам.  М.: Росспэн, 1998.  415 с.
24. Бенуа-Ромер Ф. Право Ради Європи. Прямуючи до загальноєвропейського правового простору / Флоренц Бенуа-Ромер, Гайнріх Клебес.  К.: К.І.С., 2007.  252 с.
25. Бергсон А. Два источника морали и религии / Анри Бергсон.  М.: Канон, 1994.  384 с.
26. Бердяев Н.А. Самопознание: Сочинения / Н.А.Бердяев. – М.: Эксмо, 2008. – 640 с.
27. Бердяев Н. Философия свободы / Николай Бердяев.  М.: АСТ, 2005.  336 с.
28. Бердяев Н. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической философии / Н.А.Бердяев.  М.: АСТ, 2006.  320 с.
29. Берлин И. Философия свободы. Европа / Исайя Берлин.  М.: Новое литературное обозрение, 2001.  448 с.
30. Бэкон Ф. Новый органон, или истинные указания для истолкования природы / Френсис Бэкон // Сочинения в двух томах.  Т. 2.  М.: Мысль, 1978.  575 с.
31. Бичко І.В. Постмодерн: спроба нового підходу до проблеми свободи / І.В.Бичко// Філософсько-антропологічні читання. Антропологічні ідеали Київської школи та реалії постмодернізму. – К.: Стилос, 2000. – С.60-73.
32. Божанов В.А. Права человека: [Курс лекций] / В.А.Божанов.  Мн.: Дикта, 2008.  192 с.
33. Большой юридический словарь / Под ред. А.В.Малько.  М.: Проспект, 2009.  704 с.
34. Бондарь Н.С. Гражданин и публичная власть. Конституционное обеспечение прав и свобод в местном самоуправлении [Учебное пособие] / Н.С.Бондарь.  М.: Городец, 2004.  352 с.
35. Васильев А.В. Теория права и государства: [Учебник] / А.В.Васильев.  М.: Флинта, 2008.  440 с.
36. Вебер М. Политика как призвание и профессия / Макс Вебер Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990.  С. 644-706.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови (З дод. і допов.) / Уклад. В.Т.Бусел.  К.: Перун, 2005.  1728 с.
38. Веллмер А. Модели свободы в современном мире / Альбрехт Веллмер // Социо-Лотос.  Вып. 1.  М., 1991.  С .11-38.
39. Венгеров А.Б. Теория государства и права: [Учебник] / А.Б.Венгеров. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с.
40. Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности / Н.В.Витрук.  М.: Норма, 2008.  448 с.
41. Власов А.А. Гражданское право. Особенная часть: [Курс лекций] / А.А.Власов.  М.: СГУ, 2008.  456 с.
42. Вольнов В. Феномен свободы / Вячеслав Вольнов.  СПб.: БЛИЦ, 2002.  416 с.
43. Воронкова В.Г. Метафізичні виміри людського буття : проблеми людини на зламі тисячоліть / В.Г.Воронкова.  Запоріжжя: Павел, 2000.  176 c.
44. Гаджиев К.С. Политология: [Учебник] / К.С.Гаджиев.  М.: Юрайт-Издат, 2009.  512 с.
45. Гарасимів Т.З. Соціальний захист як одна із основних функцій політичних формувань на шляху до соціалізації суспільства / Т.З.Гарасимыв // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – №3. – 1998. – С.148-151.
46. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: в 2-х т. / Г.В.Ф. Гегель. – Т.1. – М.: Мысль, 1970. – 672 с.
47. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: в 2-х т. / Г.В.Ф.Гегель. – Т.2. – М.: Мысль, 1973. – 874 с.
48. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель.  М.: Мысль. 1990. – 524 с.
49. Гегель Г.В.Ф. Сочинения: в 14 т. / Г.В.Ф. Гегель. – Т. VIII. – М. Академия наук СССР, 1935. – 470 с.
50. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: Философия духа / Г.В.Ф.Гегель. – М.: Мысль, 1977. – 471 с.
51. Гелен А. О систематике антропологии // Проблема человека в западной философии: Переводы [Сост. и посл. П.С.Гуревича] / Арнольд Гелен.  М.: Прогресс, 1988.  С. 151-201.
52. Гёте И. Фауст / Иоганн Вольфганг Гёте [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://lib.ru/POEZIQ/GETE/faust_holod.txt
53. Гобозов И. Введение в философию истории / И.А.Гобозов. – М.: ТЕИС, 1999. – 363 с.
54. Гражданское право. Актуальные проблемы теории и практики / Под. ред. В.А.Белова.  М.: Юрайт, 2009.  1008 с.
55. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: [Учебник] / В.Г.Графский.  М.: Норма, 2007.  752 с.
56. Григорян Л.А. Курс советского государственного права / Л.А.Григорян.  М.: Юрид. лит., 1972.  295 с.
57. Григорьян Б.Т. Человек. Его положение и призвание в современном мире / Б.Т.Григорьян. – М.: Мысль, 1986. – 224 с.
58. Грищук В.К. Некоторые вопросы ответственности за преступления против личности по Уголовному кодексу Украины / В.К.Грищук // Российское уголовное право.  СПб.: Издательский дом Санкт-Петербургского государственного университета, 2005.  С. 201-205.
59. Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвропейський досвід / За ред. А.Ф.Карася.  Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 1999.  384 с.
60. Гроций Г. Оправе войны и мира / Гуго Гроций.  М.: Ладомир, 1994.  868 с.
61. Гулиев В.Е. Социалистическая демократия и личные права / В.Е.Гулиев, Ф.М.Рудинский. – М.: Юридическая литература, 1984. – 190 с.
62. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Вильгельм фон Гумбольдт.  М.: Прогресс, 1985.  450 с.
63. Гумилев, Л.Н. Ритмы Евразии. Эпохи и цивилизации / Л.Н.Гумилев. – М.: Экопрос, 1993. – 576 с.
64. Гурська Т. Деякі аспекти права жінок на особисту недоторканність / Т.Д.Гурська // Підприємство, господарство, право. – №12. – 2002. – С. 27-29.
65. Гусев А.Д. О правах человека и гражданина / А.Д.Гусев // Социально-гуманитарные знания. − № 3. – 2000. – С. 79-89.
66. Давыдов Ю.Н. Труд и свобода / Ю.Н.Давыдов.  М.: Высшая школа, 1962.  132с.
67. Данилевич А.А. Защита прав и свобод личности в уголовном процессе / А.А.Данилевич, О.В.Петрова.  Мн.: БГУ, 2008.  168 с.
68. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы / Рудольф Дарендорф.  М.: РОССПЭН, 2002.  288 с.
69. Дилигенский Г.Г. В защиту человеческой индивидуальности / Г.Г.Дилигенский // Вопросы философии. – №3. – 1990. – С. 31-45.
70. Декарт Р. Разыскание истины: [Философия] / Рене Декарт.  СПб.: Азбука, 2000.  288 с.
71. Деррида Ж. Письмо и различие / Жак Деррида.  М.: Академический проект, 2000.  432 с.
72. Достоевский Ф. Дневник писателя / Федор Достоевский. – М.: Современник, 1989. – 557 с.
73. Дьюї Дж. Свобода і культура / Дж.Дьюї // Читанка з історії філософії: у 6 кн.  Кн.6.  К.: Довіра, 1993 Зарубіжна філософія ХХ ст.  239 с.
74. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Эмиль Дюркгейм. – М.: Канон, 1996. – 432 с.
75. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Георг Еллинек.  М.: Юридический центр Пресс, 2004.  752 с.
76. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (994_536) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.5336.0
77. Егоров С.Н. Аксиоматические основы теории права / С.Н.егоров.  СПб.: Лексикон, 2001.  272 с.
78. Ильенков Э.В. Свобода воли / Э.В.Ильенков // Вопросы философии. – № 2. – 1990. – 462 с.
79. История философии права.  СПб.: Юридический институт, 1998.  640 с..
80. Желєзняк Н. Правові й організаційні форми діяльності органів юстиції в здійсненні державної правової політики / Н.А.Желєзняк // Право України. – № 6. – 2001. – С. 47-50.
81. Жоль К.К. Философия и социология права / К.К.Жоль.  М.: Юнити-Дана, 2005.  416 с.
82. Загальна Декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
83. Зайчука О.В. Теорія держави і права [Академічний курс] / О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
84. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році» [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/2359.html
85. Иваненко В.А. Социальные права человека и социальные обязанности государства. Международные и конституционные правовые аспекты / В.А.Иваненко, В.С.Иваненко.  СПб.: Юр. центр Пресс, 2003.  422 с.
86. Иоффе О.С. Гражданское право. Избранные труды / О.С.Иоффе.  М.: Статут, 2009.  784 с.
87. Каламкарян Р.А. Философия международного права / Р.А.Каламкарян.  М.: Наука, 2006.  208 с.
88. Камю А. Творчество и свобода / Альбер Камю. – М.: Радуга, 1990. – 608 с.
89. Камю А. Бунтующий человек / Альбер Камю. – М.: Политиздат, 1990. – 414 с.
90. Кант И. Критика чистого разума [Пер. с нем. Ц.Г.Арзаканяна] / Иммануил Кант.  М.: Эксмо, 2008.  736 с.
91. Кант И. Сочинения в шести томах / Иммануил Кант.  Т. 4.  М.: Мысль, 1965.  544 с.
92. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: [Монографія] / Анатолій Карась.  Л.: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003.  520 с.
93. Карпейль Т. История Французской революции / Томас Карпейль.  М.: Мысль, 1991.  575 с.
94. Кассирер Э. Индивид и космос / Эрнст Кассирер.  М.: Университетская книга, 2000.  656 с.
95. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права: [Учебное пособие] / Т.В.Кашанина.  М.: Высшее образование, 2009.  358 с.
96. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: [Підручник] / М.С.Кельман, О.Г.Мурашин.  К.: Кондор, 2008.  446 с.
97. Керимов Д.А. Методология права. Предмет, функции, проблемы философии права / Д.А.Керимов.  М.: СГУ, 2008.  528 с.
98. Коган А.Л. Вспоминая Великую Отечественную / А.Л.Коган // Вопросы философии. – №4. – 1998. – С.67-70.
99. Коженевский В.Б. Правовое государство и некоторые особенности его формирования в Российской Федерации / В.Б.Коженевский // Вестник Омского университета.  Вып. 1.  Омск, 1997.  С. 101-103.
100. Козловски П. Общество и государство: неизбежный дуализм / П.Козловски [Пер. с нем.]. – М.: Республика, 1998. – 367 с.
101. Козловский В.В. Модернизация: от равенства к свободе / В.В.Козловский, А.И.Уткин, В.Г.Федотова.  СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1995.  280 с.
102. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание/И.С.Кон. – М.: Политиздат, 1984. – 335 с.
103. Коновець С. Свобода як фактор творчої діяльності особистості/С.Коновець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newacropolis.org.ua/ua/study/conference/?DETAIL=3567
104. Кононенко А.Н. Конституционные социально-экономические права и свободы человека и гражданина в Российской Федерации и роль органов внутренних дел в их обеспечении / А.Н.Кононенко.  Белгород: Изд-во Белгород. юрид. ин-та МВД России, 2006.  132 c.
105. Конституція України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiev.ua/konst/CONST1.HTM
106. Корнеев В. Юридическая норма и некоторые проблемы юридической герменевтики/В.Корнеев // «Сборник научных трудов. – Вып. 6. – Часть 1. Гуманитарные науки». – Сургут: Изд-во Сургут. ун-та. – 2000г. – С.122-127.
107. Корнев С. Принципы российского фундаментализма: Свобода и собственный путь/Сергей Корнев [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.pereplet.ru/text/kornev/rus_fun2.htm
108. Котляр В.С. Международное право и современные стратегические концепции США и НАТО / В.С.Котляр.  М.: Центр инновационных технологий, 2008.  480 с.
109. Кравченко Ю.Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави: [Монографія] / Ю.Ф.Кравченко.  Х.: Нац. ун-т внутрішніх справ, 2003.  406 с.
110. Кравченко В.В. Конституційне право України: [Посібник] / В.В.Кравченко.  К.: Атіка, 2006.  568 с.
111. Кривега Л.Д. Мировоззренческие ориентации личности в условиях трансформации общества / Л.Д.Кривега. – Запорожье: ЗГУ, 1998. – 202 с.
112. Кропоткин П.А. Этика/П.А.Кропоткин. – М.: Политиздат, 1991. – 493с.
113. Кросбі Д. Самість і трансцендентність у стосунку до добра / Джон Кросбі // Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології.  Львів: Свічадо, 2000.  388 с.
114. Кругов М.Б. Философия свободы и справедливости / М.Б.Кругов.  М.: Gekapublishers, 2003.  240 с.
115. Кэмпбелл Д.В. Лунный ад: [Повести и рассказы] / Джон Вуд Кэмпбелл. – М.: АСТ, 2001. – 640 с.
116. Лаэртский Д. Ожизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Диоген Лаэртский.  М.: Терра-Книжный клуб, 2009.  608 с.
117. Левин Г.Д. Трактат о свободе: [Монография] / Г.Д.Левин.  М.: Канон+, 2009.  192.
118. Левицкий С.А. Трагедия свободы [История философии в памятках] / С.А.Левицкий.  М.: Канон, 1995.  512 с.
119. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права / О.Э.Лейст.  М.: Зерцало, 2008.  352 с.
120. Лекторский В.А. Христианские ценности, либерализм, тоталитаризм, постмодернизм/В.А.Лекторский // Вопросы философии. – № 4.  2001. – C. 3-9.
121. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности/Д.А.Леонтьев // Психологический журнал. – Том 21. – №1. – 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psylib.ukrweb.net/books/_leond01.htm
122. Локк Дж. Избранные философские произведения в двух томах / Джон Локк.  Т.1.  М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960.  736 с.
123. Локк Дж. Избранные философские произведения в двух томах / Джон Локк.  Т.2.  М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960.  532 с.
124. Лукашева Е.А. Человек, право, цивилизация: Нормативно-ценностное измерение [Монография] / Е.А. Лукашева.  М.: Норма, 2009.  384 с.
125. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: [Учебник] / И.И.Лукашук.  М.: Волтерс Клувер, 2008.  432 с.
126. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: [Учебник] / И.И.Лукашук.  М.: Волтерс Клувер, 2008.  526 с.
127. Людина в цивілізації XXI століття: проблема сво-боди/В.Г.Табачковський, М.О.Булатов, Т.В.Лютий,¬ Г.І.Шалашенко, Є.І.Андрос, А.М. Дондюк, Г.П.Ковадло, Н.В.Хамітов, О.А.Ярош, В.П.Загороднюк. – К.: Наукова думка, 2005. – 273 с.
128. Макиавелли Н. Государь. История Флоренции / Николо Макиавелли.  М.: Эксмо, 2009.  532 с.
129. Малахов В.П. Философия права. Идеи и предположения [Учебное пособие] / В.П.Малахов.  М.: Юнити-Дана, 2008.  392 с.
130. Марченко М.Н. Теория государства и права: [Учебник] / М.Н.Марченко.  М.: Проспект, 2008.  648 с.
131. Маслоу А. Психология бытия/Абрахам Маслоу. – М.: Ваклер, 1997. – 304 с.
132. Мертон Р.К. Социальная теория и социальная структура/Роберт Кинг Мертон. – М.: АСТ, 2006. – 873 с.
133. Международное право // Сборник документов.  М.: РИОР, 2009.  704 с.
134. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права: [Законы и законодательные акты].  К.: Українська Правнича Фундація, 1995.  40 с.
135. Мизес Л. Ф. Социализм. Экономический и социологический анализ / Л.Ф.Мизес. – М.: Catallaxy, 1994. – 416 с.
136. Милль Дж. Основы политической экономии: в 3-х т. / Джон Стюарт Милль.  Том 1.  М.: Прогресс, 1980.  496 с.
137. Милтон Ф., Хайек Ф. О свободе / Фридмен Милтон, Фридрих Хайек.  М.: Социум, 2003.  182 с.
138. Монтень М. Опыты / Мишель Монтень. Избранные произведения в 3-х томах.  Т. 1  М.: Голос, 1992.  384 с.
139. Монтескье Ш.Л. О духе законов / Шарль Луи де Монтескье.  М.: Мысль, 1999.  672 с.
140. Муляр В.І. Самореалізація особистості як соціальна проблема (філософсько-культурологічний аналіз)/В.І.Муляр. – Житомир: ЖІТІ, 1997. – 214 с.
141. Мухін І.М. Свобода як соціальний феномен (теоретико-методологічні аспекти)/І.М.Мухін// Культура народов Причерноморья. – №33. – 2002. – С.224-228.
142. Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормы, реальность [Учебник] / Р.А.Мюллерсон.  М.: Юридическая литература, 1991.  160 с.
143. Навроцький В. Злочини проти особи: [Лекції] / В.О.Навроцький. – Львів: Львів. держ. ун-т ім. І.Франка, 1987. – 49 с.
144. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства [Учебник] /В.С.Нерсесянц. – М.: ИНФРА, 1999. – 552 с.
145. Нерсесянц В.С. История политических и правовых учений: [Учебник] / В.С.Нерсесянц.  М.: Норма, 2004.  944 с.
146. Нерсесянц В.С. Философия права: [Учебник] / В.С.Нерсесянц.  М.: Норма, 2004.  652 с.
147. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология/А.Л.Никифоров. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1998. – 280 с.
148. Не только свобода личности, но и нравственные нормы: Выдержки из выступления митрополита Смоленского и Калининградского Кирилла, председателя Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата // РФ сегодня. Власть и культура. – № 8, 2006.
149. Новгородцев П. Сочинения / П.И.Новгородцев.  М.: Раритет, 1994.  448 с.
150. Новейший философский словарь / Сост. А.А.Грицанов.  Мн.: В.М.Скакун, 1998.  896 с.
151. Ноговицын О. М. Ступени свободы: логико-исторический анализ категории свободы / О.М.Ноговицын.  Л.: ЛГУ, 1990.  188 с.
152. Нуркаева Т. Н. Личные (гражданские) права и свободы человека и их охрана уголовно-правовыми средствами: вопросы теории и практики / Т.Н.Нуркаева.  СПб.: Юр. центр Пресс, 2003.  254 c.
153. Олійник А.Ю. Деякі питання забезпечення органами внутрішніх справ недоторканості особи / А.Ю.Олійник // Проблеми правознавства. – К., 1991. – С. 12-15.
154. Ортега-и-Гассет. Дегуманизация искусства/Ортега-и-Гассет. – М.: Радуга, 1991. – 638 с.
155. Ортинський В.Л. Філософські проблеми правового виховання курсантів у вищих навчальних закладах МВС України: [Монографія] / В.Л.Ортинський, В.С.Бліхар, М.Й.Штангрет.  Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009.  288 с.
156. Патюлин В.А. Неприкосновенность личности как правовой институт / В.А.Патюлин // Советское государство и право. – №11. – 1973. – С. 12-20.
157. Пиляева В.В. Гражданское право. Части общая и особенная: [Учебник] / В.В.Пиляева.  М.: КноРус, 2008.  992 с.
158. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир/Макс Планк //Вопросы философии. – №3. – 1998. – С.120-158.
159. Платон. Диалоги / Платон.  М.: Эксмо, 2009.  640 с.
160. Погребной И.М. Право и личность: свобода личности и права/И.М.Погребной [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://in1.com.ua/book/10656/8154/
161. Позняков Э.А. Философия свободы / Э.А.Позняков.  М.: Вагриус, 2004.  592 с.
162. Поппер К. Факты, нормы и истина: дальнейшая критика релятивизма [Открытое общество и его враги]/Карл Поппер. – Т . 2. – М.: Феникс, 1992. – С. 441-473.
163. Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы/Карл Поппер. – М.: Прогресс, 1983. – 606 с.
164. Поппер К. Открытое общество и его враги: в 2-х т. / Карл Поппер.  Т.1.  М.: Культурная инициатива, 1992.  448 с.
165. Поппер К. Открытое общество и его враги: в 2-х т. / Карл Поппер.  Т.2.  М.: Культурная инициатива, 1992.  528 с.
166. Права человека: постоянная задача Совета Европы [Пер. с англ.]. – М.: Права человека, 1996.  128 с.
167. Правоведение: [Учебник ] / Под ред. М.И.Абдулаева – М.: Финансовый контроль, 2004. – 561 с.
168. Правоведение: [Учебник] / Под ред. В.А.Козбаненко.  М.: Дашков и К°, 2006.  1072 с.
169. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?code=3767-12
170. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы тео¬рии права и государства: Вопросы и ответы/В.Н.Протасов. – М.: Новый Юрист, 1999. – 240 с.
171. Рагинский М.Ю. О гарантии неприкосновенности личности / М.Ю.Рагинский // Проблемы правового статуса личности в уголовном процессе. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1981. – С.42-47.
172. Радбрух Г. Философия права: [Монография] / Густав Радбрух.  М.: Международные отношения, 2004.  240 с.
173. Радугин А.А. Социология: [Курс лекций]/А.А.Радугин, К.А.Радугин. – М.: Центр, 1997. – 160 с.
174. Рациональность на перепутье: [В 2-х кн.]. – Кн. 1. – М.: Российская политическая энциклопедия, 1999. – 386 с.
175. Рашковский Е.Б. На оси времен. Очерки по философии истории / Е.Б.Рашковський.  М.: Прогресс-Традиция, 1999.  208 с.
176. Рыбаков О.Ю. Российская правовая политика в сфере защиты прав и свобод личности [Монография] / О.Ю.Рыбаков.  СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004.  352 с.
177. Ружмон Дені де. Єдність культури // Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи. Збірник текстів / Уклали Ю. Біленко, А. Карась, В. Терещенко, О. Фешовець. – Львів, 2002. – C. 347-367
178. Румянцев О.Г. Юридический энциклопедический словарь / О.Г.Румянцев, В.Н.Додонов.  М.: ИНФРА-М, 1997.  384 с.
179. Руссо Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права. Трактаты / Ж.Ж.Руссо.  М.: Кучкове поле, 1998.  416 с.
180. Саблин Д.А. Права человека: [Учебное пособие] / Д.А.Саблин. – Оренбург: ОГУ, 2004.  166 c.
181. Саидов А.Х. Общепризнанные права человека / А.Х.Саидов. – М.: Академический правовой университет, 2004. – 272 с.
182. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение / А.Х.Саидов.  М.: Юристъ, 2009.  512 с.
183. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм/Ж.П.Сартр//В кн.: Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-345.
184. Сартр Ж.-П. Человек в осаде / Жан-Поль Сартр [Сост. Л.Н.Токарева].  М.: Вагриус, 2006.  320 с.
185. Сырых В.М. Логические основания общей теории права. Элементный состав / В.М.Сырых.  М.: Юстицинформ, 2004.  528 с.
186. Сливка С.С. Юридична деонтологія: [Підручник] / С.С.Сливка.  К.: Атіка, 2003.  320 с.
187. Соколов А.Н. Правовое государство: от идеи до ее материализации / А.Н.Соколов.  Калининград: Янтарный сказ, 2002.  456 с.
188. Соловьев В. Свобода воли [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://hpsy.ru/public/x1087.htm
189. Соловьев В.С. Спор о справедливости: [Сочинения] / В.С.Соловьев.  М.: ЭКСМО-Прес, 1999.  864 с.
190. Сорокина Ю.В. Введение в философию права [Курс лекций] / Ю.В.Сорокина.  М.: Норма, 2009.  336 с.
191. Спиноза Б. Избранные произведения в двух томах/Бенедикт Спиноза. – Т.1. – М.: Политическая литература, 1957. – 629 с.
192. Табачковський В.Г. Антропокультурне та соціокультурне у людськім світовідношенні/В.Г. Табачковський // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – N3-4. – С.240-244.
193. Табачковський В.Г. Людина – Екзистенція – Історія. – К.: Наукова думка, 1996. – 184 с.
194. Табачковский В.Г. Человеческое мироотношение: данность или проблема/ В.Г.Табачковский. – К.: Наукова думка, 1993. – 174 с.
195. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і поза межами буденності/Т.М.Титаренко. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.
196. Тихомиров Л. Государство, свобода и христианство/Лев Тихомиров [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.patriotica.ru/.../tihom_gos_svob.html
197. Тлостанова М.В. Постсоветская литература и эстетика транскультурации: Жить некогда, писать ниоткуда / М.В.Тлостонова.  М.: Едиториал УРСС, 2004.  416 с.
198. Токвіль А. Про демократію в Америці: [Пер. с франц.] / Алексіс де Токвіль.  К.: Всесвіт, 1999.  590 с.
199. Толченкин Д.А. К вопросу о понятии «юридическая свобода» / Д.А.Толченкин // Человек: преступление и наказание.  М.: Академия права и управления федеральной службы исполнения наказаний, 2006.  № 1.  С. 90-93.
200. Трубецкой Е.Н. Энциклопедия права / Е.Н.Трубецкой.  СПб.: Юридический институт, 1998.  183с.
201. Трубецкой Е. Смысл жизни / Евгений Трубецкой.  М.: АСТ, Фолио, 2000.  656 с.
202. Тузова Т.М. Проблемы понимания в современной философии и методологии познания и творчества/Т.М.Тузова //Гуманитаризация науки и образования в переходный период. – Мн.: Аналитический центр НАН Беларуси, 2000. – С. 125-149.
203. Учебное пособие по теории государства и права /под ред. Диаконова В.В. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.allpravo.ru/library/doc108p/instrum151/
204. Федералист. Политические эссе А.Гамильтона, Дж.Мэдисона и Дж.Джея: [Пер. с англ.] / Под общ. ред. Н.Н.Яковлева. – М.: Прогресс–Литера, 1994. – 592 с.
205. Федотов Г.П. Рождение свободы. Полнеба охватила тень/Г.П.Федотов Судьба и грехи России. – Т 2. – СП.: София, 1992. – С. 253-275.
206. Фарбер И.Е. Конституционное право на неприкосновенность личности советских граждан / И.Е.Фарбер [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1135507
207. Фарбер И.Е. Правосознание как форма общественного сознаиня / И.Е.Фарбер.  М.: Юрид. лит., 1963.  205 с.
208. Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества [пер. с англ. М.А.Абрамова] / А.Фергюсон.  М.: РОССПЭН, 2000.  392 с.
209. Франкл В. Человек в поисках смысла/Виктор Франкл [Пер. с англ. и нем.]/Общ. ред. Л.Я.Гозмана. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
210. Франкл В. Философия человеческой ответственности (цитаты)/Виктор Франкл [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://old.newlit.ru/cit/000241.htm#05
211. Фридмен М. О свободе / Милтон Фридмен, Фридрих Хайек.  М.: Социум, 2003.  182 с.
212. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: [Підручник] / О.Ф.Фрицький.  К.: Юрінком Інтер, 2006.  502 с.
213. Фромм Э. Психоанализ и религия/Эрих Фромм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://humanus.site3k.net/psiho/fromm/psirelig/index.html
214. Фромм Э. Иметь или быть?/Эрих Фромм – М.: Мысль, 1990. – 314 с.
215. Фромм Э. Бегство от свободы [Пер. с англ. А.Лактионова] / Эрих Фромм.  М.: АСТ, МОСКВА, 2009.  284 с.
216. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности / Мишель Фуко.  М., Касталь, 1996.  448 с.
217. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность/Юрген Хабермас. – М.: KAMI: ACADEMIA, 1995. – 245 с.
218. Хавронюк М. Кожна людина має прав на свободу та особисту недоторканність / М.І.Хавронюк // Юридичний вісник України. – №27. – 1998. – С. 28-32.
219. Хайдеггер М.Разговор на проселочной дороге: Избранные статьи позднего периода творчества/Мартин Хайдеггер. – М.: Высшая школа, 1991. – 192 с.
220. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер.  Харьков.: Фолио, 2003.  503 с.
221. Цицерон М.Т. О государстве. О законах. О старости. О дружбе. Об обязонастях. Речи. Письма / Марк Туллий Цицерон.  М.: Мысль, 1999.  782 с.
222. Черкес М.Ю. Міжнародне право: [Підручник] / М.Ю.Черкес.  К.: Алерта, 2009.  392 с.
223. Чернякова Н.С. Наука как феномен культуры: [Учебное пособие] /Н.С.Чернякова. – СПб.: Изд-во РГПУ, 2001. – 104 с.
224. Четвернин В.А. Современная-либертарно-юридическая теорія / В.А.Четвернин // Ежегодник либертарно-юридической теории. – № 1. – М.: Тейс, 2007. – C. 5-8.
225. Чичерен Б.Н. Философия права / Б.Н.Чичерен.  М.: Наука, 1998.  656 с.
226. Чичерин Б.Н. Собственность и государство / Б.Н.Чичерин.  СПб.: Изд-во Русской Христианской Гуманитарной Академии, 2005.  824 с.
227. Шабанова М.А. Социология свободы: трансформирующееся общество/М.А.Шабанова. – М.: Московский общественный научный фонд, 2000. – 315 с.
228. Шабанова М.А. Социология свободы: трансформирующееся общество [Монография]/ М.А.Шабанова. – М. : Моск. обществ. науч. фонда, 2000. – 315 с.
229. Шаповал В. Морфологія та феноменологія свободи: контури однієї ідеї/В.Шаповал // Філософські обрії. – 2003. – Випуск 9. – 295с.
230. Шаповал В. Сторіччя юрб та доля людської свободи/В.Шаповал // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Вип. 8. – Київ-Полтава, 2002. – C. 22-35.
231. Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден.  М.: АСТ, 2002.  554 с.
232. Шеллинг Ф. Философские исследован