Трансформація етнокультурної національної ідентичності в добу глобалізації: соціально-філософський аналіз

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Русул Олег Васильович

УДК 13:001.3 (043.5)

Трансформація етнокультурної національної ідентичності в добу глобалізації: соціально-філософський аналіз

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук,
професор Лях Віталій
Васильович

На правах рукопису

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Аналіз джерельної бази дисертації та методологічні засади наукового дослідження
1.1. Становлення наукових уявлень про розвиток цивілізації і глобалізаційні трансформації світу 11
1.2. Методологічні засади дослідження національної ідентичності і глобалізації 41
РОЗДІЛ 2. Національна ідентичність як предмет соціально-філософського дискурсу
2.1. Концептуальні засади класифікації національної ідентичності 53
2.2. Традиції, звичаї, мова, релігія, національний менталітет як підґрунтя етнокультурної національної ідентичності 62
РОЗДІЛ 3. Етнокультура в добу глобальних трансформацій світу
3.1. Етнокультурна національна ідентичність і глобалізація 78
3.2. Етнокультурна трансформація соціальних систем 96
3.3. Космополітизм як один з варіантів розвитку культурної основи інформаційного суспільства 122
РОЗДІЛ 4. Трансформації етнокультурних основ націй-держав в умовах глобалізації
4.1. “ Ідентичності спротиву” як відповідь на виклики глобалізації 136
4.2. Мультикультуралізм – тренд культурної основи соціальних систем в добу глобалізації 154
ВИСНОВКИ 167 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Глобалізація як загальносвітовий процес інтеграції економічних, фінансових, соціокультурних аспектів життєдіяльності країн світу не лише відкриває нові можливості для техніко-економічного розвитку, але й трансформує культуру, спосіб життя людей, систему цінностей і настанов, що визначають становище людини в суспільстві. Відповідно, глобалізація руйнує і трансформує традиційні форми ідентичності, і в людей зникає відчуття причетності до певного оточення, сталих та визначених цінностей і орієнтирів. Так само руйнуються ідентичності, пов’язані з нацією-державою, що є досить гострою проблемою сьогодення і позначається як “криза ідентичності”, яка проявляє себе на всіх рівнях суспільного життя. Даний феномен, як правило, пов’язується з розмиванням етнокультурних засад ідентичності націй. Відповідно з боку держав є прагнення зберегти національні ідентичності, оскільки в умовах глобалізації втрачається підґрунтя, на якому базувалася єдність і монолітність індустріальних країн. Створюється ситуація невизначеності, тобто коли нові ідентичності, що мають прийти на зміну попереднім, ще не сформувалися, а старі цінності зазнають потужного тиску з боку глобалізації. Таким чином, на сьогодні актуалізується проблема пошуку адекватних рішень у відповідь на виклики глобалізації. Відповідно, у цьому контексті дослідження проблеми трансформації національної ідентичності відзначається неабиякою актуальністю.
Отже, актуальність даного наукового дослідження зумовлена як потребами пошуку адекватних відповідей на виклики глобалізації, так і необхідністю знаходження способів подолання такого явища, як “криза ідентичності”.
Ступінь наукової розробки теми. Трансформація національної ідентичності в добу глобалізації знайшла висвітлення в наукових напрацюваннях як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Проте, існує певна розбіжність у поглядах науковців як щодо розвитку глобалізації, так і щодо позитивних чи негативних її наслідків. Зрештою, маємо цілу низку досліджень з глобалізаційної проблематики, в яких представлені різноманітні підходи та оцінки зазначеного феномену.
Втім, майже всі дослідники одностайні в тому, що процес глобалізації супроводжується зростанням невизначеності, непевності, відсутністю сталості і надійності. Відповідно виникає ціла низка проблем навколо трансформації національної ідентичності, яка, зрештою, усвідомлюється як “криза ідентичності”. Сутність даного явища полягає в тому, що під впливом глобалізації відбувається трансформація національної ідентичності, за якої зазнають руйнації національні самобутні цінності, тоді як нові ідентичності ще не сформовані або перебувають в стані становлення. Відповідно спроби вирішити ці проблеми та можливі способи розв’язку представлені в багатьох розробках сучасних дослідників.
Зокрема, дослідницькі розвідки з проблем глобалізації, її сутності та перспектив розвитку в економічному, культурному, політичному відношенні знаходимо в працях Р. Арона, У. Бека, Д. Белла, З. Бжезінського, І. Валерстайна, С. Гантінгтона, Ж. Дерріда, В. Іноземцева, М. Кастельса, Е. Ласло, М. Нусбаум, Р. Робертсона, Ч. Тейлора, Е. Тоффлера, В. Фрейхофа, Ф. Фукуями, Д. Хелда та ін.
Проблематикою класифікації національної ідентичності, інтерпретацією її логічного змісту займаються такі дослідники, як П. Альтер, Р. Брубейкер, Е. Гідденс, Р. Дарендорф, П. Дракер, М. Ігнатьєф, Б. Йек, У. Кімлика, Т. Найгут, К. Нілсен, Дж. Скопфлін, Е. Сміт, С. Шульман та інші. Авторами так званої стандартної класифікації національної ідентичності є П. Альтер, М. Ігнатьєф і Е. Сміт. У цілому стандартна класифікація національної ідентичності зводиться до визначення етнічної або культурної національної ідентичності та громадянської національної ідентичності. Зокрема, структурний зміст культурної ланки національної ідентичності за стандартною класифікацією у даних вчених різниться несуттєво і майже подібний один до іншого. В наукових колах отримали розвиток дві критики стандартної класифікації національної ідентичності, а саме: концептуальна та емпірична критика. До представників концептуальної критики належать Б. Йек, У. Кімлика, Т. Найгут та інші. Представником емпіричної критики є дослідник К. Калхауан.
З-поміж вітчизняних вчених проблемами глобалізації, національної ідентичності, становленням інформаційного суспільства займаються дослідники Е. Афонін, С. Багряний, Е. Бандурка, О. Білорус, А. Гальчинський, М. Козловець, С. Кримський, В. Крисаченко, Г. Кулагіна, О. Лановенко, В. Ліпкан, Д. Лук’янченко, Я. Любивий, В. Лях, О. Мартинов, О. Мельник, Ю. Павленко, В. Пироженко, О. Рубанець, О. Скаленко, О. Соболь, В. Ткаченко, О. Шевченко та ін.
Такі дослідники, як З. Бауман та М. Кастельс аналізують зміни в соціальній організації суспільних утворень та їхній вплив на різні способи самоідентифікації. Зокрема, З. Бауман вказує на ті суспільні трансформації, що видозмінюють соціальну організацію держав під впливом сьогоднішніх реалій глобалізації. Останнє, в свою чергу, ставить під питання можливості ідентичності особи, яка перебуває в стані невизначеності. М. Кастельс акцентує увагу на формуванні “ідентичностей спротиву”, які, на його думку, постають як одна з відповідей на виклики глобалізації.
Проте, ще не існує усталеної думки щодо подолання “кризи ідентичності”, а тому процес трансформації національної ідентичності потребує подальших досліджень в контексті соціально-філософського аналізу. В даному дисертаційному дослідженні, зокрема, передбачається аналіз трансформації культурної складової національної ідентичності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах держбюджетних тем кафедри філософії Національного авіаційного університету “Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві” (№ 55-ф 9/к 97), “Проблеми культури постмодерну”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є соціально-філософська реконструкція процесу трансформації етнокультурної національної ідентичності в умовах глобалізації і аналіз адекватних / неадекватних відповідей з боку націй-держав на виклики глобалізації.
Для досягнення поставленої мети в дисертації формуються такі задачі:
– обґрунтувати онтологічно-екзистенційний зміст етнокультурної національної ідентичності;
– виявити характерні особливості трансформації національного менталітету;
– визначити зміст і значення національного менталітету як складової культурної основи національної ідентичності;
– з’ясувати особливості сучасної трансформації складових етнокультурної основи національної ідентичності;
– розкрити зміст поняття “космополітична культура” та виявити її роль в процесі становлення нових форм ідентичності;
– охарактеризувати наслідки активізації пошуків нових форм ідентичності в добу глобалізації;
– окреслити перспективу розвитку культурної основи інформаційного суспільства.
Об’єктом наукового дослідження є етнокультурна основа національної ідентичності в добу глобалізації.
Предмет наукового дослідження – процеси трансформації національної ідентичності під впливом розгортання глобалізації.
Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційної роботи є методи, підходи і принципи наукового пізнання, застосування яких створює умови для всеохоплюючого аналізу проблеми трансформації національної ідентичності під впливом глобалізації.
З-поміж методів теоретичних досліджень застосовувалися такі, як структурно-генетичний аналіз і синтез. Основними науковими підходами при вирішенні завдань дисертації стали компаративний, культурно-історичний, системний, соціокультурний та цивілізаційний. У науковій методології дисертаційного дослідження також використовувалися принципи пізнання – історизму і об’єктивності.
Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлюється тим, що в ході здійснення соціально-філософського аналізу процесу трансформації національної ідентичності в добу глобалізації було визначено тенденції щодо видозмін певних складових культурної основи національної ідентичності, які полягають у здатності набутого національного менталітету до трансформацій, та окреслено перспективи подальшого мультикультурного існування націй-держав в умовах глобалізованого світу, що передбачає паритетне співіснування культур в межах однієї держави, виключаючи при цьому домінування однієї культури над іншою.
Наукова новизна результатів дослідження конкретизується в таких положеннях:
Уперше:
– доведено, що онтологічно-екзистенційний зміст поняття “етнокультурна національна ідентичність”, обіймає собою традиції, звичаї, мову, релігійний світогляд і національний менталітет, який доповнює екзистенційну основу національної культури, що, в свою чергу, розширює межі аналізу процесів її трансформації в умовах глобалізації, та сприяє адекватному розумінню фундаментальних основ ідентичності націй.
Уточнено:
– структурний зміст поняття “космополітичний менталітет”, що містить у собі космополітичний світогляд, універсальний образ мислення та сприйняття індивідом світу як єдиного, цілісного в культурному, політичному і економічному вимірах. Врахування універсалізації сутнісного виміру процесу глобалізації та структурного змісту космополітичного менталітету дало підставу довести, що національний менталітет набуває нової космополітичної якості;
– зміст поняття “національний менталітет”, яке визначається як структурна складова “етнокультурної національної ідентичності”; з’ясовано, що це поняття, окрім традиційних складових, містить у собі етнічно-зумовлений світогляд і певний національний спосіб мислення та (як уособлення національного світогляду і характеру мислення) фіксує приналежність індивіда до конкретного етнокультурного утворення і підсилюється багатовіковим культурно-історичним досвідом, який успадковується з покоління в покоління.
Отримали подальший розвиток:
– ідея про те, що національний менталітет, а саме один з його рівнів – набутий національний менталітет (на відміну від генетичного рівня), трансформується в космополітичний через свою специфіку, яка полягає в тому, що він не є генетично вкоріненим в етносі і тому здатний до видозмін. Завдяки глобалізаційним перетворенням національної культури набутий національний менталітет піддається уніфікації та універсалізації, утворюючи тим самим нове явище – космополітичний менталітет. Йдеться про здатність національної етнокультури до космополітизації набутих культурних цінностей, особливо за умов досить лояльного ставлення націй-держав до трансформацій у сфері національної культури;
– уявлення, що структурними складовими космополітизму в площині культури є космополітично орієнтовані релігійний і теоретичний світогляди. Космополітична культура заміщує окремі складові етнокультурної національної ідентичності та сприяє формуванню деяких нових форм ідентичності, втілюючи в такий спосіб тенденцію глобалізації до розмивання традиційних культурних цінностей;
– зміст поняття “криза ідентичності”, яке, з одного боку, виражає тенденцію до відродження патріархальних форм ідентичності, а з іншого – активізує пошук нових форм ідентичності і тим самим формує іншу тенденцію, яка спричиняє рух в бік космополітизації культури та яка узгоджується із загальним трендом глобалізації до уніфікації світу. Показано, що завдяки космополітизації культури формуються нові ідентичності, які базуються на цінностях інформаційного суспільства;
– зміст поняття “мультикультуралізм” як перспективу розвитку культурної основи інформаційного суспільства. Обґрунтовано, що мультикультуралізм є одним з оптимальних варіантів розвитку міжкультурних діалогів у світі, який глобалізується, адже йдеться про існування як самобутніх, так і інтегрованих ззовні культурних здобутків. Наголошується на ролі мультикультуралізму в розбудові глобального світу, що виявляється в мінімізації конфліктів між державами на культурному підґрунті та створення передумов безконфліктного розвитку глобалізаційних процесів.
Теоретичне значення отриманих результатів. Результати наукового дослідження можуть бути використані як навчальний матеріал з курсу “філософія”, а також для подальших дослідницьких розвідок у проблематиці, що стосується розвитку світової цивілізації в добу глобалізації.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися в розробці лекційних курсів таких дисциплін як: культурологія, політологія, соціологія, філософія, зокрема, при підготовці тем із соціальної філософії та філософії історії.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійної праці автора. Всі одержані висновки, а також положення, що стосуються наукової новизни роботи, напрацьовані автором самостійно і є результатом безпосереднього процесу наукового дослідження по темі дисертації.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Національного авіаційного університету, а також на науково-практичних семінарах аспірантів кафедри філософії.
Головні ідеї та результати наукового дослідження були апробовані на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 16–17 травня 2008 р.; 9–10 квітня 2009 р.; 14 травня 2010 р.), “Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві” (Київ, 17–18 березня 2010 р.), “Правова система суспільства: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Кіровоград, 23 квітня 2010 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли своє відображення у шістьох одноосібних статтях, що надруковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та в 3 збірках матеріалів наукових конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації скомпонована у відповідності із тими завданнями і метою, що ставляться в науковому дослідженні. Дисертація містить вступну частину, чотири розділи (дев’ять підрозділів), висновки та список використаної літератури. За своїм обсягом основний текст дисертації вміщує 169 сторінок, список використаної літератури складає – 21 сторінку та налічує 215 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В ході наукового дослідження здійснений соціально-філософський аналіз процесу трансформації етнокультурної національної ідентичності. В результаті реконструйовано концептуальний зміст поняття “національна ідентичність”, а саме зазнала модифікації його культурна основа, в результаті чого дисертант замість понять етнічна і культурна національна ідентичність застосовує поняття “етнокультурна національна ідентичність”. В дисертації було здійснено модифікацію структурної основи етнокультурної національної ідентичності, і на підставі цього, автор додає поняття “національний менталітет”. Встановлено, що у результаті трансформації етнокультури одним з перших зазнає змін набутий національний менталітет, який здатен перетворитись на космополітичний. В межах соціально-філософського дискурсу було встановлено зміст поняття “космополітичний менталітет”. Розкрито зміст поняття “космополітична культура” та з’ясовано його роль у процесі формування нових форм ідентичності. Вказано на перспективи самореалізації індивіда в інформаційному суспільстві та визначено сьогоднішні відповіді держав на виклики глобалізації.
Виходячи із поставлених задач дисертації в ході наукового дослідження отримані наступні результати:
1. Визначено, що з позицій соціокультурного виміру до структурних складових поняття “етнокультурної національної ідентичності” відносяться: традиції, звичаї, мова, релігійний світогляд, національний менталітет. Інтерпретація поняття “етнокультурна національна ідентичність” через такі його складові роблять це поняття компактним і цілісним так як враховують по суті основні і головні культурні орієнтири нації-держави.
2. В рамках соціально-філософського дискурсу поняття “космополітичний менталітет” та його зміст визначається вперше. Виходячи зі змісту даного поняття, його носієм є індивід, у якого сформувався універсальний, космополітичний світогляд. Такий індивід – це громадянин світу, що віддає перевагу загальносвітовим цінностям та пріоритетам розвитку. Трансформуючись у космополітичний, набутий національний менталітет, як уособлення певного не вкоріненого генетично в етносі світогляду, сприяє подальшій космополітизації при цьому тільки набутих структурних складових етнокультурної національної ідентичності, якими є традиції, звичаї.
3. Уточнено зміст національного менталітету, який вбирає в себе такі складові, як етнічно-зумовлений світогляд, а разом з тим певний національний характер мислення, та буває двох рівнів генетичний і набутий. Національний менталітет фіксує приналежність індивіда до певного конкретного етнокультурного утворення. Стійкість і беззаперечність національного менталітету як складової основи етнокультурної національної ідентичності підтверджується його багатовіковим культурно-історичним розвитком і передачею із покоління в покоління.
4. З’ясовано, що набутий національний менталітет одним з перших у порівнянні з іншими структурними складовими етнокультурної національної ідентичності піддається трансформації під впливом глобалізації. З’ясовано, що причини цих змін слід вбачати у його специфіці, яка характеризує даний рівень національного менталітету як не вкорінений історично в етнос, а тому може зазнавати видозмін. Встановлено, що через глобалізаційні перетворення набутий національний менталітет набуває космополітичних рис, утворюючи тим самим нове явище – “космополітичний менталітет”. Останнє в свою чергу вказує на тенденцію до космополітизації національної культури, що може відбуватися за лояльного ставлення індивідів до глобальних трансформацій в сфері національної культури в умовах коли певні складові етнокультури є набутими.
5. Розкрито змістове значення поняття “космополітична культура”, яка включає в себе такі складові, як космополітичні менталітет, релігійний і теоретичний світогляд. Уточнено її роль, яка полягає в тому, що космополітична культура за умов певного лояльного ставлення до універсалізації національних культур, здатне співїснувати з ними як результат розвитку глобалізації. Відмічено, що космополітична культура є вагомим фактором у формуванні нових форм ідентичності, оскільки, враховуючи потреби глобалізації в універсалізації світу, надає їм космополітичних рис.
6. Виявлено, що таке явище як “криза ідентичності” сприяє активізації пошуків нових форм ідентичності, а також відродженню патріархальної ідентичності. В такий спосіб в прагненні відшукати адекватні відповіді на виклики глобалізації формується тенденція, яка веде до руху в бік космополітичної культури і узгоджується із класичними прагненнями глобалізації до універсалізації світу, в тому числі і у культурному відношенні. Рух в бік космополітичної культури як однозначна тенденція культурної глобалізації сприймається дисертантом, із застереженням, оскільки на сьогодні становлення космополітичної культури в цілому як заміщення патріархальної ідентичності виглядає досить суперечливо і тому говоримо про співіснування локальної і глобальної культури в межах окремої нації-держави.
7. Встановлено, що мультикультуралізм є оптимальним варіантом у процесі становлення культурної основи глобального інформаційного суспільства. Це досягається за рахунок певної гнучкості мультикультуралізму, коли поряд із патріархальними культурними цінностями мирно уживаються нові, інтегровані в результаті глобальних процесів культурні складові. Дане поєднання самобутньої культури із новою, набутою створює нагоду до безконфліктного розвитку глобальних процесів і дозволяє країнам мати більше можливостей для міжкультурних діалогів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. – М.: «ВЛАДОС», 1994. – 336 с.
2. Азроянц Э. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции / Э. А. Азроянц. – М.: Издательский дом «Новый век», 2002. – 416 с.
3. Альтер П. Этапы образования государств в Европе // Этнос и политика: Хрестоматия / П. Альтер. Авт.-сост. А. А. Празаускас. М.: УРАО, 2000. – С. 155–156.
4. Андрос Є. І. Всезагальне та індивідуальне в культурі і проблема світоглядного самовизначення / Є. І. Андрос. Онтологічні проблеми культури. – К., 1994.
5. Аникеева Е. Н., Семушкин А. В. Диалог цивилизаций: Восток – Запад / Е. Н. Аникеева, А. В. Семушкин // Вопросы философии. – 1998. – № 2. – С. 173–177.
6. Арон Р. Мир і війна між націями / Р. Арон; [пер. з фр]. – К.: М П “Юніверс”, 2000. – 688 с.
7. Афонін Є. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз) / Афонін Є. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. Укр. тов-во сприяння соц. інноваціям, Від. інф. – бібл. забезпечення Апарату Верховної Ради України. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – 352 с. – (Сер. “Відкрита дослідницька концепція”, Вип. № 2).
8. Багряний С. Національна традиція чи космополітизм / С. Багряний // Персонал Плюс 25 – 31 січня 2007 року. – № 3 (206) – Режим доступу до журн.: http:/www. Personal-plus.net/206/ 1710.html
9. Балабаева З. В. Идеология социального глобализма: Критич. анализ доктрины Рим. Клуба / З. В. Балабаева. – Киев: Высш. шк. 1989. – 163 с.
10. Балибар Э., Валлерстайн И. Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности / Э. Балибар, И. Валлерстайн. – Race, nation, class. Ambiguous identities / Общая ред. Д. Скопина, Б. Кагарлицкого. – М.: Логос-Альтера, Ессе Homo, 2003. – 272 с.
11. Барг М. А. Эпохи и идеи: Становление историзма / М. А. Барг. – М.: Мысль, 1987. – 348 с.
12. Бауман, Зигмунд. Индивидуализированное общество / Бауман, Зигмунд; [В. Л. Иноземцев ред. и пер. с англ.; Центр исследования постинд. общества]. – М.: Логос, 2002. – 326 с.
13. Бауман, Зигмунт Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Бауман, Зигмунт; [пер. з англ. І. Андрущенка; за наук. ред. М. Винницького. – К.: Вид. дім. «Києво-Могилянська академія»], 2008. – 109 с.
14. Бауман З. Текучая современность / Бауман, Зигмунт ; [пер. с англ. под. ред. Ю. В. Асочакова]. – СПб.: Питер, 2008. – 240 с.
15. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл; [пер. с англ. В. Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 1999. – 787 c.
16. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек; [пер. с нем. А. Григорьева и В. Сидельника; Общая редакция и послесл. А. Филиппова]. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
17. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. / У. Бек. – М., 2000. – 384 с.
18. Бек У. Космополитическое общество и его враги / У. Бек // Журнал социологии и социальной антропологии. 2003. Т. 6. – № 1. – С. 24–53.
19. Бенхабиб С. Притязания культуры. Равенство и разнообразие в глобальную епоху / С. Бенхабиб. – М.: Логос, 2003. – 350 с.
20. Бердяев Н. А. Смысл истории / Н. А. Бердяєв. – М.: Мысль, 1990. – 176 с.
21. Бергсон А. Два источника морали и религии / А. Бергсон; [пер. с фр., послесл. и примеч. А. Б. Гофмана]. – М.: Канон, 1994. – 384 с.
22. Бжезінський З. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / З. Бжезінський; [пер. з англ. О. Фешовець]. – Львів, Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 2000. – 236 с.
23. Бжезинский, З. Лицом к России / З. Бжезинский // США: Экономика. Политика. Идеология. – 1998. – № 8. – С. 122–124.
24. Бжезинский Збигнев. Еще один шанс. Три президента и кризис американской сверхдержавы / Бжезінський Збігнєв. – М.: Междунар. Отношения, 2007. – 240 с., ил.
25. Бжезінський, Збігнєв Вибір: світове панування чи світове лідерство / Бжезінській Збігнєв; [пер. з англ.. А. Іщенка]. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 203 с.
26. Білий О. Глобалізація, ідентичність і національна держава: Чи виживе Левіафан у ХХІ столітті / О. Білий // Сучасність. – 2005. – № 9. – С. 70–81.
27. Білорус О. Г., Лук'яненко Д. Г. Глобалізація і безпека розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’янченко. – К., 2001. – 733 с.
28. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’янченко. – К., 1998. – 416 с.
29. Білорус О. Глобалізація. Прийняти виклик часу / О. Білорус // Віче. – 2000. – № 12. – С. 131–146.
30. Бунаков М. Ю., Лукин В. Н. Национализм и национальная идентичность в условиях глобализации: проблемы концептуализации / М. Ю. Бунаков, В. Н. Лукин // – Режим доступу до журн.: HTTP: // CREDONEW. RU/ VIEW/ 553/31/
31. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / И. Валлерстайн; [пер с англ. П. М. Кудюкина под общей ред. Б. Ю. Кагарлицкого]. – СПб.: Университетская книга, 2001. – 416 с.
32. Валлерстайн И. После либерализма / И. Валлерстайн; [пер. с англ. М. М. Гурвица, П. М. Кудюкина, Л. В. Феденко под ред. Б. Ю. Кагарлицкого]. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 256 с.
33. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века / И. Валлерстайн; [пер. с англ. под ред. Б. Л. Иноземцева; Центр исследований постиндустриального общества]. – М.: Логос, 2003. – 368 с.
34. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / М. Вебер; [пер. з нім. О. Погорілий]. – К.: Основи, 1994. – 261 с.
35. Вельш В. Наш постмодерний модерн / В. Вельш. – К.: Альткпрес, 2004. – 328 с.
36. Вердери К. Куда идут «нация» и «национализм»? // Нации и национализм / К. Вердери; [перевод с англ. и нем]. М.: Праксис, 2002. – С. 297–307.
37. Вестернізація. Вікіпедія. Вільна енциклопедія / Вестернізація // – Режим доступу до журн.: http://uk.wikipedia.org/wiki/
38. Вико Д. Основание новой науки об общей природе наций / Д. Вико; [пер. с ит]. – М.: ИСА; К., 1994. – 618 с. – (Собрание Латинского Клуба).
39. Воробйова Л. С. Соціокультурна ідентичність особистості в умовах трансформації суспільства / Л. С. Воробйова // Наука. Релігія. Суспільство. – 2004. – № 3.
40. Воронов І. О. Глобалізація і політика: реалії і перспективи соціальних трансформацій: Монографія / І. О. Воронов. – К.: Генеза, 2004. – 288 с.
41. Гадамер Г. Г. Істина і метод / Г. Г. Гадамер; [пер. з нім]. Т. 1. – К.: Юніверс, 2000. – 464 с.
42. Гальчинський Анатолій. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти: Наук / А. Гальчинський. Вид. – К.: Либідь, 2006. – 312 с.
43. Гантингтон С. Кто мы?: Вызовы американской национальной идентичности / С. Гантингтон; [пер. с англ. А. Башкирова]. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзиткнига», 2004. – 635, [5] с. – (Philosophy).
44. Гантингтон С. Столкновение цивилизаций / Самюэль Гантингтон; [пер. с англ. Т. Велимеева, Ю. Новикова]. – М.: АСТ, 2005. – 603, [5] с. – (Philosophy).
45. Гелд Д. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура / Д. Гелд, Е. Макгрю, Д. Голдблатт, Дж. Перратон.; [пер. з англ.; Попер. слово Ю. Павленка]. – К.: Фенікс, 2003. – 584 с.
46. Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества / Иоганн Готфрид Гердер; [пер. и примеч. А. В. Михайлова]. – М.: Наука, 1977. – 703 с. – (Памятники ист. мысли / АН СССР).
47. Глобальний эволюционизм (философский анализ) / Отв. редактор Л. В. Фесенкова. – М.: ИФРАН, 1994. – 152 с.
48. Гершунский Б. С. Образование как религия третьего тысячелетия: гармония знания и веры / Б. С. Гершунский. – М.: Пед. общество России, 2001. – 128 с.
49. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Е. Гіденс. – К.: Альтерпрес, 2004. – 100 с.
50. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации / Э. Гидденс. – [2-е изд.]. – М. : Академический Проект, 2005. – 528 с.
51. Глобалізм і глобалістика: проблеми міжнародного співробітництва і наднаціональних корпорацій: Кат. Вист. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка; [уклад.: Л. І. Романова та інші]. – Х., 2003. – 87 с.
52. Губман Б. Л. Смысл истории. Очерки современных западных концепций / Б. Л. Губман. – М.: Наука, 1991. – 190 с.
53. Гумильов Л. Н. Ритмы Евразии. Эпохи цивилизации / Л. Н. Гумильов. – М.: Экопрос, 1993. – 576 с.
54. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Л. Н. Гумилев. 3-е изд., стереотипное. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 528 с.
55. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт.; [пер. с англ]. – М.: ООО «АСТ»: ООО «Транзиткнига»; СПб.: Terra Fantastica, 2004. – 602 [6] c.
56. Данилевский Н. Я. Россия и Европа / Н. Я. Данилевский; [сост., послесловие и комментарии С. А. Вайгачева]. – М.: Книга, 1991. – 574 с.
57. Дарендорф Р. У пошуках нового устрою: лекції на тему політичної свободи у ХХІ ст. / Ральф Дарендорф; [пер. з нім. А. Орган]. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 109 с.
58. Делягин М. Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации / М. Г. Делягин. – М., 2003. – 768 с.
59. Деррида, Ж. Глобализация. Мир. Космополитизм / Ж. Деррида // [пер. с фр. Д. Ольшанского] «Космополис». – 2004. – № 2 (8). – С. 125–140.
60. Дікон Боб та інші. Глобальна соціальна політика / Міжнар. Орг. й майбутнє соц. добробуту / Б. Дікон, М. Халс, П. Стабс; [пер. з англ. А. Олійник та інші]. – К.: Основи, 1999. – 346 с.
61. Дилемы глобализации. Социумы и цивилизации: иллюзии и риски / [Ред. коллегия: Т. Тимофеев (отв. редактор), К. Денчев, Ю. Огнесьян, М. Эмар]. – М.: Вариант, 2002. – 528 c.
62. Дракер П. Посткапиталистическое общество / Новая постиндустриальная волна на западе. Антология / П. Дракер; [под редакцией В. Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 1999. – 784 с.
63. Дротянко Л. Г. Феномен фундаментального і прикладного знання (Постнекласичне дослідження) / Л. Г. Дротянко. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000. – 423 с.
64. Духовні цінності в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій: монографія [текст] / ред. Власової, Т. М. Талько. – Дн-вськ: Вид-во Маковецький, 2009. – 404 с.
65. Душков Б. А. Психосоциология менталитета и нооменталитета / Б. А. Душков. – Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 448 с.
66. Ерасов Б. С. Цивилизация: Универсалии и самобытность / Б. С. Ерасов; [отв. ред. Н. Н. Зарубина]. – М.: Наука, 2002. – 524 с.
67. Жолдоков В. О. Релігійний фактор міжетнічних відносин на початку ХХІ століття (соціально-філософський аналіз): дис. кандидата філос. наук: 09.00.03 / Жолдоков Володимир Олексійович. – К., 2009. – 194 с.
68. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період / О. Забужко. АН України. Ін-т філософії. – К.: Наукова думка, 1992. – 118 с.
69. Завадская Е. В. Культура Востока в современном западном мире / Е. В. Завадская. – М.: «Наука», 1977. – 168 с.
70. Заграва Е. Глобалізація і нації / Е. Заграва. – К.: Фенікс, 2002. – 64 с.
71. Запесоцкий А. С. Молодежь в современном мире: проблемы индивидуализации и социально-культурная интеграция / А. С. Запесоцкий. – СПб.: СПбГУП, 1996. – 350 с.
72. Зашкільняк Л. О. Вступ до методології історії / Л. О. Зашкільняк. – Львів: ЛОНМІО, 1996. – 96 с.
73. Культурна ідентичність і глобальна культура в добу глобалізації / О. Зернецька // Політика і час. – 2003. – № 11. – С. 83–88.
74. Зубро П. Етнічна ідентифікація, або мрії про минуле / П. Зубро // Політичний менеджмент 2010. – № 1 – С. 88–95.
75. Іванишин В. П. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницький. – 4-те вид., доп. – Дрогобич: Відродження, 1994. – 217, [1] с.
76. Ильин В. В. Философия истории / В. В. Ильин. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. – 380 с.
77. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация. Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции / В. Л. Иноземцев; А. И. Антипова (ред.). – М.: «Academia» – «Наука», 1999. – 724 с.
78. Иноземцев В. Л. Вестернизация как глобализация и «глобализация» как американизация / В. Л. Иноземцев // Вопросы философии. – 2004. – № 4. – С. 58–69.
79. Історична пам’ять як поле змагань за ідентичність: матеріали “круглого столу” / Нац. інститут стратегічних досліджень; [за заг. ред.: Ю. О. Зерній]. – К.: НІСД, 2008. – 67, [1] с.
80. Йолон П. Обриси ментальності та її суб’єкта. Соціальні носії ментальності. Проблеми теорії ментальності: наукове видання / П. Йолон. Національна академія наук України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди; [ред. : М. В. Попович]. – К.: Наукова думка, 2006. – С. 372–403.
81. Кант И. Религия в пределах только разума. // Кант И. Трактаты. – СПб.: Наука, 1996. – С. 259–424.
82. Карпухин О. И., Макаревич Э. Ф, Национальная культура – основа национальной идентичности в глобализирующемся мире / О. И. Карпухин, Э. Ф. Макаревич // Социально-гуманитар. знания. – 2006. – № 2. – С. 31–50.
83. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; [пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана]. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
84. Кастельс М., Хіманен П. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен. – К., 2006. – 256 с.
85. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / М. Кастельс; [пер. з англ]. – К.: “Видавництво “Ваклер” у формі ТОВ, 2007. – 304 с.
86. Каптерев А. И. Информатизация социокультурного пространства / Андрей Игорович Каптерев. – М.: ФАИР – ПРЕСС, 2004. – 512 с.
87. Кессиди Ф. Х. Глобализация и культурная идентичность / Ф. Х. Кессиди // Вопросы философии. – 2003. – № 1. – С. 76–87.
88. Коган В. З. Теория информационного взаимодействия: философ-социол. Очерки / В. З. Коган. – Новосибирск: Изд-во Новосиб. Ун-та, 1991. – 1991. – 316, [3] с.
89. Козловець, Микола Адамович. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: монографія: / М. А. Козловець. Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Житомир: Вид – во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 558 с.
90. Козловски П. Культура Постмодерна: Общественно-культурные последствия технического развития / П. Козловски. – М.: Республика, 1997. – 240 с.
91. Колеснік О. Інтернет та “містична співпричетність”: структура хаосу. Людина і культура в умовах глобалізації / О. Колеснік. Збірник наукових статей. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003, – 400 с.
92. Колодко, Гжегош В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Колодко, Гжегош В. – К.: Основні цінності, 2002. – 248 с. – (Сер. “Сучасна думка”).
93. Колодний А. М. Феномен релігії. Природа, структура, функціональність. тенденції / А. М. Колодний. – К.: Світ знань, 1999. – 52 с.
94. Колодний А. Християнство за умов глобалізації / А. Колодний. Людина і культура в умовах глобалізації // Збірник наукових статей. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. – С. 302–311.
95. Комарофф Дж. Национальность, этничность, современность: политика самосознания в конце ХХ века // Этничность и власть в полиэтничных государствах / Дж. Комарофф. – М., 1996.
96. Концепція мультикультуралізму. – К.: Стилос, 2005. – 144 с. – (Український філософський фонд).
97. Космополітизм. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу до журн.: http://uk.wikipedia.org/wiki/
98. Крепон, Марк Європейські іншостті / Марк Крепон; [пер. з фр., післямова і прим. О. Йосипенко]. – К.: Укр. Центр духов. Культури, 2011. – 184 с.
99. Крымский С. Б. Цивилизационный статус глобализации / С. Б. Кримський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – C. 133–138.
100. Крымский С. Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / С. Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – № 12. – С. 21–28.
101. Кримський С. Б. Цивілізаційний розвиток людства / С. Б. Кримський, Ю. В. Павленко. – К.: “Фенікс”, 2007. – 316 с.
102. Крисаченко В. С. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри: Монографія / В. С. Крисаченко. – К.: НІСД, 2005. – 368 с.: іл.
103. Крисенко О. В. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка: дис. кандидата філос. наук: 09.00.03 / Крисенко Олексій Володимирович. – Х., 2005. – 183 с.
104. Кузьменко В. Л., Романчук О. К. На порозі надцивілізації: системний аналіз актуальних проблем сучасності, соціальне прогнозування та футурологія / В. Л. Кузьменко, О. К. Романчук. – Львів: Універсум, 2001. – 152 с.
105. Кулагіна Г. Доля народних релігій в умовах глобалізації релігійного життя. Людина і культура в умовах глобалізації / Г. Кулагіна. Збірник наукових статей. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003, – 400 с.
106. Кучера Т. М. Регіональні особливості формування єдиної національної ідентичності: соціально-філософський аналіз / Т. М. Кучера // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук. пр. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту “НАУ-друк”, 2009. – № 2 (10). – 192 с.
107. Ласло Э. «Пути, ведущие в грядущее тысячелетие. Проблемы и перспективы» / Э. Ласло. – Режим доступу до журналу.: http://spkurdyumov.narod.ru/ laslo1.htm
108. Любивий Я. В. Глобальне інформаційне суспільство: синергетичні та віртуалістичні концепції розвитку. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. В. Лях, В. С. Пазенюк, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко, О. М. Йосипенко, О. М. Соболь, Н. А. Фоменко, О. П. Будя, Ю. О. Безукладніков. – К.: ТОВ “ХХІ століття: діалог культур”, 2009. – С. 281–387.
109. Лях В. Постіндустріальне суспільство як нова парадигма соціального розвитку: проблеми і перспективи / В. Лях // Генеза: Філософія. Історія. Політологія. – 1994. – № 1. – С. 60–80.
110. Лях В. Нові форми ідентичності в добу глобалізації // Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. В. Лях, В. С. Пазенюк, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко, О. М. Йосипенко, О. М. Соболь, Н. А. Фоменко, О. П. Будя, Ю. О. Безукладніков. – К.: ТОВ “ХХІ століття: діалог культур”, 2009. – С. 94–110.
111. Лях В. Свобода самореалізації в контексті інформаційно-комунікативних процесів // Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. В. Лях, В. С. Пазенюк, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко, О. М. Йосипенко, О. М. Соболь, Н. А. Фоменко, О. П. Будя, Ю. О. Безукладніков. – К.: ТОВ “ХХІ століття: діалог культур”, 2009. – С. 69–93.
112. Лях В. В пошуках альтернативного майбутнього. Філософська і соціологічна думка / В. Лях // – 1993. – № 6. – С. 28–35.
113. Мартен Д. Метаморфози світу: Соціологія глобалізації / Домінік Мартен, Жан – Люк Мецжер, Філіп П’єр; Пер. з фр. Є. Маркічева / Д. Мартен. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2005. – 302 с. – Бібліогр. : С. 276–302.
114. Масуда Й. Комп’ютопія / Й. Масуда // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 6. – С. 36–50.
115. Матеріали міжнародної міждисциплінарної конференції “Людина та її ідентичність у добу глобалізації”, 29–30 червня 2010 р. / Відп. за випуск професор А. Карась. – Львів, 2010. – 302 с.
116. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд / К. Мей; [пер. з англ]. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 220 с.
117. Мельник О. М. Деякі особливості еволюції постіндустріального суспільства. Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій. Матеріали науково-практичної конф. 23.05.2003 / О. М. Мельник. – К.: Нац. акад. упр. – К., 2003. – 329 с.
118. Мозговий О. Л. Глобалізація як вимір сучасності: соціально-філософський аналіз: дис. кандидата. філос. наук: 09.00.03 / Мозговий Олександр Леонідович. – К., 2007. – 182 с.
119. Нагорна Л. П. Регіональна ідентичність: український контекст / Л. П. Нагорна. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
120. Назарян А. П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории: Синергетика, психология и футорология / А. П. Назарян. – М.: ПЕР СЭ, 2001. – 239 с.
121. Новая социальная реальность глобального мира: Кол. Монография, отв. Ред. В. И. Иванов [Серия Библиотека актуальной философии]. – Вып. 3 – Красноярск: Изд-во «ЛИТЭРА – принт», 2008. – 214 с.
122. Норберт Еліас. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження / Еліас Норберт. К., Видавничий дім “Альтернативи”. – 2003. – 672 с.
123. Нуссбаум М. Патриотизм и космополитизм / М. Нусбаум // Логос, 2006. – № 2. – С. 110–119.
124. Ороховська Л. А. Світова спільнота в контексті глобалізаційних процесів: філософсько-історичний та соціокультурний аспекти: дис. кандидата філос. наук: 09.00.03 / Ороховська Людмила Анатоліївна. – К., 2008. – 202 с.
125. Ороховська Л. А. Глобалізація та глобалізм: соціально-філософський аспект. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія / Л. А. Ороховська // Зб. наук. пр. – К.: Вид-во Нац. авіац. Ун-ту “НАУ-друк”, 2009. – № 2 (10). – С. 75–80.
126. Осборн Р. Цивилизация. Новая история Западного мира / Роджер Осборн; [пер. с англ. М. Колопотина.]. – М.: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2008. – 764, [4] с.
127. Осипов П. «Национальный менталитет» / П. Осипов // – Режим доступу до журн.: www.oratorica.ru/materials.../&id_obj_ex=135
128. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник / Ю. В. Павленко. Відп. ред. та автор вст. слова С. Кримський. – К.: Либідь, 1996. – 360 с.
129. Пазенюк В. С. Інформаційне суспільство і культура. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. В. Лях, В. С. Пазенюк, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко, О. М. Йосипенко, О. М. Соболь, Н. А. Фоменко, О. П. Будя, Ю. О. Безукладніков. – К.: ТОВ “ХХІ століття: діалог культур”, 2009. – С. 10–46.
130. Палій Г. О. Становлення єдиної національної ідентичності в контексті реалізації національних інтересів України: дис. кандидата політ. наук: 23.00.05 / Палій Ганна Олександрівна. – К., 2005. – 189 с.
131. Панарин А. С. Искушение глобализмом / А. С. Панарин. – М.: Из-во ЭКСМО – Пресс, 2002. – 416 с.
132. Панасенко Б. В. Вплив глобалізаційних процесів на духовну та соціокультурну трансформацію українського суспільства / Б. В. Панасенко. Духовність українства ХХІ століття: Матеріали конференції. VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (18 квітня 2008 р.) / Відп. ред. О. М. Барно. – Кіровоград: Вид-во КІРоЛ “Україна”, 2008. – С. 239–245.
133. Панафідіна О. П. Концепції кінця історії і проблема альтернативності історичного процесу: дис. кандидата філос. наук: 09.00.03 / Панафідіна Оксана Петрівна. К., 2009. – 199 с.
134. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс; [пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева]. Под ред. М. С. Ковалевой. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 270 с.
135. Пахомов Ю. Н. Цивилизационные модели современности и их исторические корни / Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. В. и др. – К.: Наукова думка, 2002. – 630 с.
136. Пахомов Ю. Н. Пути и перепутья современной цивилизации / Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. В. – Киев: Благотворительный фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук «Международный деловой центр», 1998. – 432 с.
137. Пелагеша Н. Україна у смислових війнах постмодерну: трансформація української національної ідентичності в умовах глобалізації / Н. Пелагеша. – К.: НІСД, 2008. – 288 с.
138. Переслегин С. Б. Самоучитель игры на мировой шахматной доске / Сергей Переслегин. – М.: АСТ, СПб.: Terra Fantastica, 2005. – 619, [5] c. – (Philosophy).
139. Попович М. Теорія ментальності. Що таке ментальність? Проблеми теорії ментальності: наукове видання / М. Попович. Національна академія наук України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди; ред.: М. В. Попович. – К.: Наукова думка, 2006. – С. 3–32.
140. Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація: Статті і фрагменти / Олександр Потебня; Упор. І вступ. Ст. Ю. Шевельова; Українська Вільна Академія Наук США. – Нью-Йорк, 1992. – 155 с.
141. Почепцов Г. Информационные войны / Г. Почепцов. М., «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2000. – 576 с.
142. Преодолевая барьеры: Диалог между цивилизациями / Под ред. С. П. Капицы. Пер. с англ. Т. П. Вечериной. – М.: Логос, 2002. – 192 с.
143. Природа і етнос / Ред. В. С. Крисаченко; НАН України. Ін-т філософії. – К.: Наукова думка, 1994. – 208 с.
144. Пряженцева К. В. Глобалізація: створення наднаціонального рівня прийняття рішень чи новий прояв волі до влади. Людина і культура в умовах глобалізації // Збірник наукових статей / К. В. Пряженцева. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003, – С. 286–290.
145. Річинський А. В. Проблеми української релігійної свідомості / Річинський А. В. / Упоряд. А. В. Колодний, О. Н. Саган. 3-тє вид. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 448 с.
146. Рубанець О. М. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Людина і культура в умовах глобалізації // Збірник наукових статей / О. М. Рубанець. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003, – С. 101–109.
147. Русул О. В. Сучасні процеси цивілізаційних стосунків і концепція С. Гантінгтона / О. В. Русул // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук. пр. – К.: Видавництво Національного авіаційного університету “НАУ-друк”, 2008. – № 2 (8). – С. 91–95.
148. Русул О. В. Релігія і мова як підґрунтя ідентичності у добу глобалізації / О. В. Русул // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук. пр. – К.: Видавництво Національного авіаційного університету “НАУ-друк”, 2009. – № 2 (10). – С. 184–188.
149. Русул О. В. Національна ідентичність і глобалізація / О. В. Русул // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. пр. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту “НАУ-друк”, 2010. – № 1 (11). – С. 164–168.
150. Русул О. В. Ідентичності інформаційного суспільства / О. В. Русул // Мультиверсум. Філософський альманах / Гол. ред. Лях В. В. – К., 2010. – Вип. 3 (91). – С. 47–59.
151. Русул О. В. Варіації розвитку прийдешнього інформаційного суспільства / О. В. Русул // Політологічний вісник. Зб-к наук. Праць. – К.: “ІНТАС”, 2010. – Вип. 46. – С. 78–87.
152. Русул О. В. Культурний космополітизм як підгрунтя трансформації етнокультурної ідентичності / О. В. Русул // Мультиверсум. Філософський альманах / Гол. ред. Лях В. В. – К., 2010. – Вип. 8 (96). – С. 67–77.
153. Русул О. В. “Європейська інтеграція України і релігійне питання” / О. В. Русул. Духовність українства ХХІ століття: Матеріали конференції. VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (18 квітня 2008 р.) / Відп. ред. О. М. Барно. – Кіровоград: Вид-во КІРоЛ “Україна”, 2008. – С. 266–269.
154. Русул О. В. Світові інтеграційні процеси і Україна / О. В. Русул // Науковий вісник “Україна”. Збірник наукових праць Кіровоградського інституту розвитку людини “Україна” 2009. – № 1 (5), – С. 118–133.
155. Русул О. В. Релігія і мова як підґрунтя національної ідентичності / О. В. Русул. Духовність українства ХХІ століття: Матеріали конференції. Х Всеукраїнської науково-практичної конференції (14 травня 2010 р.) / Відп. ред. О. М. Барно. – Кіровоград: Вид-во КІРоЛ “Україна”, 2010. – С. 60–70.
156. Сабадуха В. Мова та національна ідея в контексті матеріальних і духовних механізмів ідентифікації індивіда з народом / В. Сабадуха // Сучасність – 2007. – № 11 – 12. – С. 90–102.
157. Скаленко О. Глобальні резерви поступу / О. Скаленко. Передм. О. Білоруса. – К.: Основи, 2000. – 394 с.
158. Сладкий Д. Національна ідентичність як фактор національної та міжнародної безпеки / Д. Сладкий // Політичний менеджмент – 2008. – № 2. – С. 110–119.
159. Сміт Ентоні Д. Націоналізм: теорія, ідеологія, історія / Ентоні Д. Сміт; [пер. с англ.] – К.: Вид-во “К.І.С.”, 2004 – 170 с.
160. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Ентоні Д. Сміт; [пер. з англійської П. Таращука]. – К.: Основи, 1994. – 224 с.
161. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Е. Сміт; [пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала]. – 2-е вид., стереотип. – К.: Ніка-Центр, 2009. – 320 с.
162. Соболь О. Влада, свобода, особистість в інформаційному суспільстві. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. В. Лях, В. С. Пазенюк, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, В. К. Федорченко, О. М. Йосипенко, О. М. Соболь, Н. А. Фоменко, О. П. Будя, Ю. О. Безукладніков. – К.: ТОВ “ХХІ століття: діалог культур”, 2009. – С. 112–211.
163. Сокол С. М. Трансформація українського суспільства в контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз: дис. кандидата філос. наук: 09.00.03 / Сокол Сергій Михайлович. – Л., 2004. – 173 с.
164. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокін. Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Соломонов; Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.
165. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учебное пособие для студентов вузов / Сост. ред. и вступ. ст. Б. С. Ерасов. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 556 с.
166. Степаненко В. П. Постиндустриализм и «жизненный мир» (Концепция образа жизни в социальной философии США 70-80 гг. / В. П. Степаненко. АН Украины. Ин-т философии; Отв. ред. А. Н. Ермоленко. – К.: Наукова думка, 1992. – 96 с.
167. Стражений О. Ураїнський менталітет: ілюзії, міфи, реальність / Олександр Стражений. – К.: Книга, 2008. – 366, [2] с.: портр.
168. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: монографія / За ред. д-ра екон. наук проф. Д. Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2001. – 538 с.
169. Суліма Е. М. Глобальний соціальний порядок постіндустріалізму / Е. М. Суліма. Монографія. – вид. 2-е, доповн. – К.: Генеза, 2004. – 336 с.
170. Сумерки глобализации: Настольная книга антиглобалиста. – М.: ООО «Изд-во АСТ: ЗАО НПП «Ермак», 2004, – 348 с.
171. Сучасна релігійна ситуація в Україні: стан, тенденції, прогнози. – К., 1994. – 146 с.
172. Таланчук Петро Михайлович. Освіта і євротрансформація українського суспільства (Матеріали для вступної лекції і роздумів студентам) / П. М. Таланчук. – К.: Університет “Україна”, 2004 р. – 45 с.
173. Тарковський І. Людство на межі тисячоліть: перехід від індустріального до інформаційного суспільства (глобальний аспект) / І. Тарковский. Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій. Матеріали науково-практичної конф. 23. 05. 2003. – К.: Нац. акад. упр. – К., 2003. – 329 с.
174. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і “Політика визнання” / Ч. Тейлор. – К.: АЛЬТЕРПРЕС, 2004. – 172 с. – (“Сучасна гуманітарна бібліотека”).
175. Ткаченко В. Україна: проблеми національної ідентичності / В. Ткаченко // Політичний менеджмент – 2007. – № 3. – С. 19–37.
176. Тойнби, Арнольд Джей. Цивилизация перед судом истории: сб. / А. Дж. Тойнби; [пер. с англ]. – 3-е изд. – М.: Айрис-пресс, 2006. – 592 с. – (Библиотека истории и культуры).
177. Тойнби. Арнольд Джей. Постижение истории: сб. / А. Дж. Тойнби; [пер. с англ]. Е. Д. Жаркова. – М.: Айрис-пресс, 2006. – 640с. – (Библиотека истории и культуры).
178. Толстоухов А. В. Глобалізація. Влада. Еко-майбутнє / А. В. Толстоухов. – К.: Парапан, 2003. – 308 с.
179. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила / Е. Тоффлер. – Харків, 2003.
180. Тоффлер Э. Третя хвиля / Э. Тоффлер; [пер. с англ. В. Шовкун (ред. пер.)]. – К.: Видавничий дім “Всесвіт”, 2000. – 475 с.
181. Тоффлер Э. Шок будущего: Пер. с англ. / Э. Тоффлер. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 557, [3] с. – (Philosophy).
182. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление / А. И. Уткин. – М., 2001. – 254 с.
183. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Френк Уэбстер; [пер. с англ]. М. В. Арапова, Н. В. Малыхиной; Под. ред Е. Л. Вартановой. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400 с. – Philosophy.
184. Фадєєв, Володимир. Соціокультурні тренди та українські перспективи / Володимир Фадеев. – К.: Стилос, 2009. – 194 с.
185. Фещенко Е. В. Менталитет человека. Его эволюция и особенности в Западной Европе и в России: Тексты лекций по спецкурсу НГАЭиУ / Е. В. Фещенко. – Новосибирск, 1999. – 74 с.
186. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2001. – 719 с.
187. Философский словарь. – К: А.С.К., 2006. – 1056 с.
188. Філософський енциклопедичний словник. Наукові редактори Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук. Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди. НАНУ – К.: “Абрис” 2002. – 742 с.
189. Філіпенко А. С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність / А. С. Філіпенко. – К.: Знання, 2007. – 670 с.
190. Франк С. Л. Духовные основы общества / С. Л. Франк. – М., 1992. – 511 с.
191. Фрейхоф Виллем. Космополитизм // Мир Просвещения. Исторический словарь / Виллем Фрейхоф. – М.: Памятники исторической мысли, 2003, С. 31–41.
192. Фридман Т. Плоский мир: Краткая история ХХІ века / Томас Фридман; [пер. с англ]. М. Колопотина. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 601, [7] – (Philosophy).
193. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма. – М.: издательство АСТ, 2003. – 480 с.
194. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Фрэнсис Фук