СОЦІЄТАЛЬНИЙ КАПІТАЛ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
РОТАРЕВА ІННА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 141.7:[316.33:316.421]
СОЦІЄТАЛЬНИЙ КАПІТАЛ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник –
Лепський Максим Анатолійович
доктор філософських наук, доцент
Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СОЦІЄТАЛЬНОГО КАПІТАЛУ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА 10
1.1. Стан соціально-філософського дослідження соцієтального капіталу розвитку людства 10
1.2. Методологічні основи дослідження соцієтального капіталу
розвитку людства 38
РОЗДІЛ 2. ФЕНОМЕН СОЦІЄТАЛЬНОГО КАПІТАЛУ
РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА 66
2.1. Сутність та основні характеристики соцієтального капіталу
розвитку людства 66
2.2. Соцієтальний капітал як детермінанта розвитку людства 94
РОЗДІЛ 3. ДЕТЕРМІНАНТИ ОПТИМІЗАЦІЇ
СОЦІЄТАЛЬНОГО КАПІТАЛУ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА УКРАЇНИ 123
3.1. Сучасна детермінація соцієтального капіталу розвитку людства 123
3.2. Мобілізація соцієтального капіталу розвитку людства в Україні 150
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП
Актуальність теми дослідження . Актуальність обраної теми визначена процесом перетворення людства в глобальну систему, виходом соціальної спільноти на новий соцієтальний рівень. Сучасна глобальна соціальна спільнота характеризується високим рівнем взаємозв’язку, взаємозалежності її складових, цілісністю, яка формується у процесі глобалізації. Сьогодні вагомим завданням є виживання та прогресивний розвиток людства, основу вирішення якого складає соцієтальний капітал розвитку людства. Взаємопов’язаність та цілісність людства базується на загальнолюдських цінностях, їх поясненні і розумінні, та здійсненні того ресурсу діяльності, який можливо визначити як соцієтальний капітал розвитку людства. Соцієтальний капітал стає вирішальним чинником розвитку людства, визначає його особливість, динаміку, напрям та силу. Соцієтальний капітал суспільних відносин здійснюється у діяльності та здатності до вибору цілей діяльності суб’єктами суспільного життя, визначений самоорганізацією суб’єктів розвитку людства.
У теоретико-пізнавальному дискурсі актуальність теми обумовлена потребою соціально-філософського аналізу різноманітних суспільство¬знавчих досліджень змісту феномена соцієтального капіталу розвитку людства. Соціально-філософський аналіз спрямований на визначення закономірностей розвитку соцієтального капіталу, вивчення його суттєвих характеристик, принципів розвитку та функціонування в процесі становлення його як соціально-філософського поняття. У цьому плані філософська рефлексія феномена соцієтального капіталу розвитку сучасного людства носить актуальний характер, відповідаючи на нагальну потребу із збереження духовної цілісності суспільних відносин. Тим самим формується органічна солідарність цілісності суспільних відносин, у якій здійснюється соцієтальний капітал розвитку людства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконана відповідно до науково-дослідної теми № 0109У002518 «Удосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ», затвердженої наказом МОН України № 1043 від 17.11.2008 року; держбюджетної теми № 15/11 № ДР0111У000106 «Соціологія політики: імітаційно-ігрове моделювання та прогнозування політичних ситуацій та процесів», затвердженої наказом МОН України № 177 від 30.11.2010 року; проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІ»; планів науково-дослідної роботи кафедри соціології і перспективного плану розвитку факультету соціології та управління Запорізького національного університету.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є соціально-філософський аналіз феномена соцієтального капіталу, його сутнісних характеристик, механізмів самоорганізації та управління в розвитку людства.
Для реалізації визначеної мети необхідно вирішити такі наукові завдання:
– проаналізувати стан соціально-філософського дослідження феномена соцієтального капіталу розвитку людства;
– обґрунтувати методологічні основи дослідження соцієтального капіталу розвитку людства;
– розкрити сутність та основні характеристики соцієтального капіталу розвитку людства;
– проаналізувати феномен соцієтального капіталу як детермінанти розвитку людства;
– визначити сучасну детермінацію та механізми самоорганізації та управління соцієтального капіталу розвитку людства;
– встановити шляхи мобілізації соцієтального капіталу розвитку людства в Україні.
Об’єкт дослідження – мисленнєві моделі соцієтального капіталу розвитку людства.
Предмет дослідження – детермінанти оптимізації соцієтального капіталу розвитку людства.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження соцієтального капіталу складає комплекс методологічних підходів. Діалектичний підхід досліджує закономірності розвитку соцієтального капіталу в житті суспільства, діалектичну взаємодію процесів організації та самоорганізації, стабілізації та дестабілізації. У системному підході аналізується соцієтальний капітал, як системоутворююча характеристика людства, складна, цілісна система, у взаємозв’язку з оточуючим середовищем. Діяльнісний підхід спрямований на визначення специфіки суб’єкт-об’єкт-суб’єктної взаємодії соцієтального капіталу як ресурсу прогресивного розвитку України, формування цілепокладання розвитку українців у цілісності людства. Синергетичний підхід відбиває дослідження соцієтального капіталу в процесах самоорганізації як детермінанти розвитку суспільства, що знаходиться в умовах нелінійності, невизначеності, неврівноваженості, багатофакторності соціального розвитку. Герменев¬тичний підхід здійснюється у визначенні сутності різних теоретичних концептів поняття «соцієтальний капітал» у наукових парадигмах, які постають у соціально-філософському дослідженні як тексти і джерельна база, що інтерпретуються в контексті системного дослідження соцієтального капіталу.
Логіка дисертаційного дослідження відображає принципи: сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного та історичного, загального взаємозв’язку, розвитку, історичності, об’єктивності, цілісності, гуманізму та людиноцентризму.
Наукова новизна одержаних результатів, що відображає результати дисертаційного дослідження, сформульована у таких положеннях, що винесені на захист:
вперше:
– запропоновано інтегративне визначення «соцієтального капіталу» як соціально-філософського поняття, яке відображає духовно збагачений ресурс формування та відтворення цілісності суспільних відносин людства, який має здатність до самовідтворення, самонакопичення, конвертації ресурсів та здійснення їх в життєдіяльності суспільства. Визначення узагальнює онтологічний (ресурс цілісності суспільних відносин людства), гносеологічний (соціально-філософське поняття, яке відображає духовно збагачений ресурс цілісності суспільних відносин світового суспільства), аксіологічний (духовно збагачений ресурс розвитку людства), праксеологічний (діяльність суспільства з ресурсним соцієтальним потенціалом) аспекти;
– експліковано режими функціонування соцієтального капіталу: органістичний режим, який переважає в соцієтальних інститутах, відмобілізованій цілісності людства; мережевий режим, в якому відбувається самоорганізація, складання спільнотних потенціалів, мережі горизонтальних взаємозв’язків та гармонізації їх між собою; фрактальний режим, в якому відбувається тиражування соцієтального капіталу як патерну на різних рівнях та в різних масштабах;
удосконалено:
– вивчення традицій осмислення феномена соцієтального капіталу у ґенезі соціально-філософської думки щодо місця соцієтального капіталу в суспільному житті людства: ойкуменічна – ресурс, що визначає цілісність на історично та географічно обумовленій території культури; теологічна – трансцендентна взаємопов’язаність людської спільноти як віри в Бога, в цілісності надлюдських духовних сил; прогресивна – цілісність суспільних відносин у постійному прагненні людства до більшого блага в розвитку; цивілізаційна – цілісність існування цивілізації в її циклічності; синергетична – єдність людства як складної неврівноваженої системи;
– методологію вивчення суттєвих процесів самоорганізації в соцієтальності людства: спонтанне виникнення організації у взаємодії складних об’єктів, в якій людство набуває цілісності в універсальному процесі самоорганізації на соцієтальному, холістичному рівні; підтримка певного рівня організації цієї системи задля: самозбереження людства як цілісності в соцієтальному вимірі «живучості», «гнучкості», «адаптивності», «безпеки» з формуванням соцієтальних інститутів, її здатності накопичувати і використовувати минулий досвід у формуванні культури соцієтальності, в нормах, у метасуб’єктному, інтерсуб’єктивних відносинах, у ноосферному рівні розвитку людства;
дістало подальшого розвитку:
– вивчення особливостей суб’єкт-об’єкт-суб’єктних відносин соцієтального капіталу, які є внутрішнім устроєм суб’єктів суспільних відносин, суспільним способом життя, здатністю суспільства до узгоджених дій у виживанні та розвитку людства, що існують на метарівні (цілісність людства), макрорівні (взаємодія соціальних масштабних організмів), мезорівні (взаємодія спільнот), мікрорівні (взаємодія особистостей), та визначають холістичність суспільств у людстві, ноосфері, в активній та потенційній формах;
– знання про різні форми суспільного капіталу, які стають соцієтальними, коли отримують характеристики емерджентності і цілісності суспільних відносин людства у здійсненні соцієтальної діяльності, з базовими потребами виживання та розвитку людства, поступовості зміни поколінь в єдності освоєння культурних традицій та новацій, що є органічною солідарністю людей як референтних, так і неконтактних масштабних суб’єктів суспільних відносин між собою;
– відображення міри соцієтального капіталу розвитку людства соціальної, політичної, економічної, культурної, духовної сфер суспільного життя у здійсненні соцієтальної матеріальної і духовної діяльності суб’єктів суспільних відносин у прагненні до всезагальності;
– визначення детермінант мобілізації соцієтального капіталу розвитку людства в Україні, як органічної частини цієї цілісності, що обумовлено українською специфікою функціонування режимів соцієтального капіталу, формуванням суб’єктності незалежної країни у механізмах самоорганізації та управління, протистояння деструктивним руйнуючим процесам (війнам, конфліктам, кризам та ін.).
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці цілісної концепції соцієтального капіталу як детермінанти розвитку людства, що обумовлено функціонуванням режимів соцієтального капіталу, формуванням цілісності людства у вирішенні світових проблем сучасності, у механізмах самоорганізації та управління, здійсненні соцієтальної діяльності суб’єктами суспільних відносин. Отримані результати є основою вирішення конкретних теоретичних і практичних проблем виживання і розвитку українського суспільства в цілісності людства, формування культури всеєдності. Результати дисертації можуть використовуватися для розробки моделей оптимізації функціонування соціальних систем (держав, соціальних груп, особистостей) та їх гармонізації у цілісності людства, його сталому розвитку.
Результати дисертаційного дослідження мають практичне значення для викладанні курсів «Соціальна філософія», «Філософські проблеми управління», «Соціально-гуманітарна політика», «Соціологія управління», «Соціологія міжнародних відносин», «Соціологія» та ін.; розробки державних, галузевих та регіональних програм розвитку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрах соціології, соціальної філософії та управління Запорізького національного університету, у доповідях на дев’яти міжнародних конференціях: науково-практичних конференціях – ІІ «Стратегії розвитку України в глобальному середовищі» (Сімферополь, 2008), ІІІ, ІV з питань патріотичного виховання молоді (Запоріжжя, 2009–2010), ІІІ «Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформація держави і громадянського суспільства» (Одеса, 2010), наукових конференціях – «Людина. Мова. Культура» (Горлівка, 2009), VІІ «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2009), «VІ Харківські студентські філософські читання» (Харків, 2009), «Соціальне прогнозування та проектування майбутнього України» (Запоріжжя, 2010), науково-теоретичній конференції «Вдосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ» (Запоріжжя, 2011); на семи регіональних конференціях: І, ІІ, ІV науково-практичних конференціях студентів і молодих вчених «Молода наука» (Запоріжжя, 2008–2009, 2011), науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (Запоріжжя, 2008), конференції «Соціально-психологічні аспекти формування особистості» (Кривий Ріг, 2009), конференції «Науковий потенціал Запорізького національного університету та шляхи його розвитку» (Запоріжжя, 2009–2010); на двох всеукраїнських науково-практичних інтернет-конференціях: V «Україна наукова» (Київ, 2008), V «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» (Київ, 2008).
Публікації. Основні висновки дисертації викладені у 16 наукових одноосібних публікаціях, з них 5 – у спеціалізованих фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи зумовлені метою та завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи: 180 сторінок основного тексту та 25 сторінок використаних джерел (232 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Теоретичні узагальнення та практичні напрямки вирішення поставлених наукових завдань відображені у таких положеннях.
1. Проаналізовано стан соціально-філософського дослідження феномена соцієтального капіталу розвитку людства у традиціях осмислення соцієтального капіталу розвитку людства; виділено ойкуменічну (ресурс, що визначає цілісність на історично та географічно обумовленій території культури), теологічну (трансцендентна взаємопов’язаність людської спільноти як віри в Бога, в цілісності надлюдських духовних сил), прогресивну (цілісність суспільних відносин у постійному прагненні людства до більшого блага в розвитку), цивілізаційну (цілісність існування цивілізації в її циклічності), синергетичну (єдність людства як складної неврівноваженої системи) традиції.
2. Обгрунтовано методологічні основи дослідження соцієтального капіталу розвитку людства. Удосконалено методологію вивчення суттєвих процесів самоорганізації в соцієтальності людства: спонтанне виникнення організації у взаємодії складних цілісних об’єктів, в якій людство набуває цілісності в універсальному процесі самоорганізації на соцієтальному, холістичному рівні; підтримка певного рівня організації складної системи взаємодії самозбереження людства як цілісності в соцієтальному вимірі основних системних властивостей та з формуванням соцієтальних інститутів; удосконалення системи взаємодії в цілісності людства, яка здатна накопичувати і використовувати минулий досвід у формуванні культури соцієтальності, в смислах, нормах та цінностях розвитку людства.
3. Сформульовано інтегративне визначення «соцієтального капіталу», як соціально-філософського поняття, яке відображає духовно збагачений ресурс формування та відтворення цілісності суспільних відносин людства, який здатен до самовідтворення, самонакопичення, конвертації ресурсів та здійснення їх в життєдіяльності суспільства в єдності онтологічного (як ресурсу цілісності суспільних відносин людства), гносеологічного (як соціально-філософського поняття, яке відображає духовно збагачений ресурс цілісності суспільних відносин світового суспільства), аксіологічного (як духовно збагаченого ресурсу розвитку людства), праксеологічного (як діяльності суспільства із самовідтворення, самонакопичення, конвертації ресурсного потенціалу, як здійснення загальної мети) аспектів.
4. Розкрито сутність та основні характеристики соцієтального капіталу розвитку людства. Соцієтальний капітал є чинником суспільного розвитку, як діяльності суб’єктів заради суспільства і людства в цілому. Він здійснюється в об’єктивно спрямованій діяльності та руйнується в деформації суспільних відносин, у свавіллі. Відтворюються та розвиваються гуманістичні загальнолюдські цінності, що зцілюють суспільство, спрямовуючи на моральне відродження та повернення до духовності. Відбувається об’єднання суб’єктів суспільних відносин, гармонізація сфер життя у холістичності, що детермінує розвиток людства. Видові, відносно соцієтального капіталу форми капіталу стають соцієтальними, коли отримують характеристики емерджентності і цілісності.
5. Вивчено специфіку суб’єкт-об’єкт-суб’єктних відносин соцієтального капіталу розвитку людства, в яких здійснюється актуалізація гуманістичних тенденцій в сучасну епоху, формується сукупність внутрішніх та зовнішніх зв’язків суспільства, що є здатністю до узгоджених дій у виживанні та розвитку людства. Їх основою є принципи згуртованості суб’єктів суспільного життя, людиноцентризму, духовності і всеєдності.
6. Проаналізовано феномен соцієтального капіталу як детермінанти розвитку людства. Соцієтальний капітал внутрішньо властивий людству та відображує закономірність розвитку людяності та гуманізму, як онтології, буття світу. Здійснення соцієтального капіталу в життєдіяльності людства відбувається в органічній солідарності цілісності суспільних відносин, у діалектичній єдності особистості та суспільства, суб’єктній рефлексії та саморефлексії всезагального - людства.
7. Суб’єкти соцієтального капіталу вирішують глобальні проблеми сучасності системно, у цілісності режимів функціонування соцієтального капіталу: органістичному режимі, який переважає в соцієтальних інститутах, відмобілізованій цілісності людства; мережевому режимі, який відбувається у самоорганізації, складанні спільнотних потенціалів у горизонтальних взаємозв’язках суб’єктів та гармонізації їх у громадянському суспільстві; у фрактальному режимі, здійснюється тиражування соцієтального капіталу як патерну на різних рівнях та в різних масштабах.
8. Соцієтальний капітал розвитку людства детермінований механізмами самоорганізації та управління у виживанні і розвитку його складових – українського та інших суспільств. Управління визначає розвиток суспільства «від центру до периферії», від управліннями підсистемами до цілісності з іншими підсистемами. Самоорганізація є чинником розвитку самоуправління у сферах суспільного життя, яке здійснюється у векторі соціальних процесів «знизу вверх», «від периферії до центру». Відбувається формування народного уряду, ліквідація політики подвійних стандартів. Деструктивна діяльність влади долається самоорганізацією народу.
9. Українська специфіка мобілізації соцієтального капіталу розвитку людства детермінована формуванням суб’єктності незалежної України, в єдності механізмів самоорганізації та управління суб’єктів розвитку, у діалектичному взаємозв’язку держави та громадянського суспільства, в здійсненні принципів гуманізму, всеєдності у формуванні глобальної цивілізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абаніна Н. С. Соціальний опір у самоорганізації суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Надія Сергіївна Абаніна. – Запоріжжя, 2010. – 16 с.
2. Агабеков С. И. Инновационный человеческий капитал и эволюция социетально-инновационной структуры России [Электронный ресурс] : автореф. на соискание науч. степени канд. социол. наук : спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / Сергей Игоревич Агабеков. – Москва, 2003. – 21 с. – Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/data/420/1219/Agabekov.pdf.
3. Агарков О. А. Критерії моніторингу стану інтелектуального капіталу державного управління / Олег Анатолієвич Агарков // Нова парадигма : журн. наук. праць / голов. ред. В. П. Бех. – Вип. 65, Ч. 2. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – С. 3–9.
4. Агитон К. Альтернативный глобализм : Новые мировые движения протеста / Кристиан Агитон ; [пер. с фр. Е. Константиновой и Е. Кочетыговой под общ. ред. Ю. Марковой]. – М. : Гилея, 2004. – 203, [1] с. – (Час «Ч» : Соврем. мировая антибуржуаз. мысль).
5. Агошкова Е. Б. Эволюция понятия система / Е. Б. Агошкова, Б. В. Ахлибинский // Вопоросы философии. – 1998. – № 7. – С. 170–178.
6. Адо П. Духовные упражнения и античная философия / Пьер Адо ; [пер. с фр. при участии В. А. Воробьева]. – М. : Степной ветер ; СПб. : Коло, 2005. – 444, [2] с. – (Катарсис).
7. Адо П. Философия как способ жить : беседы с Жанни Карлие и Арнольдом И. Дэвидсоном / Пьер Адо ; [пер. с фр. В. А. Воробьева]. – М. : Степной ветер ; Спб. : Коло, 2005. – 283, [3] с. - (Катарсис).
8. Алексеева Л. А. Философия науки и техники : учеб.-метод. пособие для магистрантов / Л. А. Алексеева, Р. А. Додонов, Д. Е. Муза. – Изд. 2-е, испр. – Донецк : ДонНТУ, 2006. – 113 с.
9. Андерсон Б. Воображаемые сообщества : Размышления об истоках и распространении национализма / Бенедикт Андерсон ; пер. с англ. В. Г. Николаева. – М. : Канон-Пресс-Ц : Кучково поле, 2001. – 286, [1] с. – (Conditio humana : Соц. и культур. антропология / Ин-т социологии РАН [и др.]) (Социология : Унив. б-ка).
10. Андрійчук О. Україна – Європа: тести на сумісність : зб. публіцист. текстів / Олег Андрійчук. – К. : Смолоскип, 2007. – 378 с.
11. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть : Досвід соціально-філософського аналізу / Віктор Петрович Андрущенко. – К. : ТОВ «Атлант ЮемСі», 2005. – 498 с.
12. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій / Віктор Петрович Андрущенко, Микола Іванович Михальченко. – Вид. 2-е, випр. й доп. – К. : Генеза, 1996. – 368 с.
13. Антология мировой философии : в 4 т. Т. 1, Ч. 1 : Философия древности и средневековья / [ред. кол.: В. В. Соколов (ред.-сост. первого тома и авт. вступ. статьи) и др.] ; Академия наук СССР, Институт философии. – М. : Мысль, 1969. – 575, [1] с. – (Философское наследие).
14. Антология мировой философии : в 4 т. Т. 2 : Европейская философия от эпохи Возрождения до эпохи Просвещения / [ред. кол: В. В. Соколов (ред.-сост. второго тома и авт. вступ. статьи) и др.] ; Академия наук СССР, Институт философии. – М. : Мысль, 1970. – 776 с. – (Философское наследие).
15. Антология мировой философии : в 4 т. Т. 3 : Буржуазная философия конца ХІХ в. / [ред. кол.: Н. С. Нарский (ред.-сост. третьего тома и авт. вступит. статьи) и др.] ; Академия наук СССР, Институт философии. – М. : Мысль, 1971. – 760 с. – (Философское наследие).
16. Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку : монографія / Валентина Полікарпівна Антонюк ; НАН України, Ін-т економіки промисловості. – Донецьк : [б.в.], 2007. – 348 с.
17. Архангельский А. Базовые ценности: инструкции по применению / Александр Архангельский. – Спб. : Амфора, 2006. – 286, [1] с. – (Личное мнение).
18. Ассман Я. Культурная память: Письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности / Ян Ассман ; пер. с нем. М. М. Сокольской. – М. : Языки словянской культуры, 2004. – 363 с. – (Studia historica).
19. Астафьев Б. А. Теория генетического единства мира и человечество / Б. А. Астафьев // Проблеми формування фахівців у вищих навчальних закладах України в ХХІ столітті : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р. – К., 2008. – С. 139-146.
20. Афонін Е. А. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз) / Афонін Е. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. ; Укр. тов-во сприяння соц. інноваціям, Від. інф.-бібл. забезпечення Апарату Верховної Ради України. – К. : Видавець ПАРАПАН, 2002. – 352 с. – (Серія «Відкрита дослідницька концепція» ; вип. № 2).
21. Балабаева З. В. Идеология социального глобализма : Критический анализ доктрины Римского клуба / Зинаида Васильевна Балабаева. – К. : Вища школа, 1989. – 161, [2] с.
22. Баранец Н. Г. Картина мира европейского человека от Античности до Просвещения : материалы для учителей МКХ, литературы и истории / Н. Г. Баранец. – Ульяновск : ИПК ПРО, 2001, – 28 с.
23. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества / Зигмунт Бауман ; пер. с англ. – М. : Весь мир, 2004. – 188 с.
24. Бек У. Космополитическое мировоззрение / Ульрих Бек. – М. : Центр исследований постиндустриального общества, 2008. – 311 с.
25. Беккер Г. Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении / Говард Беккер, Алвин Босков ; пер. с англ. – М. : Изд-во иностр. лит., 1961. – 896 с. – (Для научных библиотек).
26. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество : Опыт социального прогнозирования / Даниел Белл. – М. : Академия, 2004. – 783, [3] с.
27. Бергер П. Социальное конструирование реальности : Трактат по социологии знания / Питер Бергер, Томас Лукман. – М. : Моск. филос. фонд, 1995. – 322, [1] с. – (Первые публикации в России. ППР).
28. Бердяев Н. А. О назначении человека : Опыт парадоксальной этики / Николай Александрович Бердяев. – М. : Республика, 1993. – 382, [1] с. - (Библиотека этической мысли).
29. Бердяев Н. А. Судьба человека в современном мире : К пониманию нашей эпохи / Николай Александрович Бердяев // Бердяев Н. А. Философия свободного духа : [сборник] / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1994. – С. 318–362.
30. Бех В. П. Социальный организм : философско-методологический анализ / Владимир Павлович Бех. – Запорожье : Тандем, 1998. – 188 с.
31. Бжезинский Зб. Ещё один шанс : Три президента и кризис американской сферхдержавы / Збигнев Бжезинский ; [пер. с англ. Ю. В. Фирсов]. – М. : Междунар. отношения, 2010. – 190 с.
32. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный поход / Игорь Викторович Блауберг. – М. : Эдиториал УРСС, 1997. – 450 с.
33. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Жан Бодрийяр ; [пер. с фр.]. – Екатеринбург : Урал. ун-т, 2000. – 96 с.
34. Бондаренко О. В. Сутність, історія та сучасність української та західноєвропейської економічної ментальності / Ольга Валеріївна Бондаренко. – Запоріжжя : ЗНТУ, 2005. – 254 с.
35. Буданов В. Методология и принципы синергетики / В. Буданов // Філософія освіти. – 2006. – № 1. – С. 143-172.
36. Бурдье П. Социология политики / Пьер Бурдье ; [сост., общ. ред и предисл. Н. А. Шматко ; пер. с фр.]. – М. : Socio-Logos, 1993. – 333, [2] с.
37. Бурдье П. Формы капитала / П. Бурдье // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3, № 5. – С. 60–74.
38. Бутченко Т. І. Інтеграція людства як соціально-політичний проект сучасності / Т. І. Бутченко // Нова парадигма : журн. наук. праць / голов. ред. В. П. Бех. – Вип. 65, Ч. 2. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – С. 152–159.
39. Бутченко Т. І. Соціально-політичне проектування: проблема взаємозв’язку суспільних потреб і державних інтересів : монографія / Тарас Іванович Бутченко. – Запоріжжя : КСК-Альянс, 2011. – 280 с.
40. Валлерстайн И. Конец знакомого мира : Социология ХХІ века / Иммануэль Валлерстайн ; пер. с англ. под ред. В. И. Иноземцева. – М. : Логос, 2004. – 355 с.
41. Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере / Владимир Иванович Вернадский // Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление / В. И. Вернадский. – М. : Наука , 1991. – С. 235-244.
42. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста : [сборник : К 125-летию со дня рождения] / Владимир Иванович Вернадский ; [предисл. А. Л. Яшина и др.; примеч. И. И. Молгалова, К. П. Флоренского] ; АН СССР. – М. : Наука, 1988. – 520 с.
43. Власюк О. С. Індекс людського розвитку: досвід України / О. С. Власюк, С. І. Пирожков ; Національний інститут стратегічних досліджень. – К. : ПРООН, 1995. – 84 с.
44. Воловик В. И. Философия политического сознания : монография / Виталий Иванович Воловик. – Запорожье : Просвіта, 2006. – 204 с.
45. Воловик В. І. Соціальний розвиток / В. І. Воловик // Культурологічний вісник : наук.-теор. щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 24. – С. 59-63.
46. Воловик Г. В. Життя як цілісність: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія і філософія історії» / Галина Віталіївна Воловик ; Запоріз. держ. ун-т. – Запоріжжя, 2001. – 19 с.
47. Воловик Г. В. Феномен цілісності людського життя / Г. В. Воловик // Гуманітарний вісник Запорізької інженерної академії. – Запоріжжя : ЗДІА, 2003. – Вип. № 13. – С. 192–203.
48. Воронкова В. Г. Філософія : навч. посіб. / Валентина Григорівна Воронкова. – К. : Професіонал, 2004. – 464 с.
49. Воропаєва Т. Український досвід спільного згуртування та типові ідентифікаційні практики: теоретико-методологічні аспекти / Т. Воропаева // Український досвід спільнотного згуртування : матеріали міжнар. наук. конф., 26 жовтня 2006 р. – К. : КНУ, 2006. – С. 60–73.
50. Гайнутдинова Л. А. Роль капитала как социальной силы в процессе формирования гражданского общества в России: социально-философский анализ : автореф. дис. на соискание учён. степени канд. філос. наук : спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Гайнутдинова Людмила Александровна ; С.-Петерб. гос. ун-т. – СПб., 2004. – 26 с.
51. Ганди М. Моя вера в ненасилие / М. Ганди // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 65–66.
52. Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [пер. с нем. А. М. Водена]. – СПб. : Наука, 1993. – 477, [2] с. – (Слово о сущем).
53. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники : (Ernest Gellner. Conditions of Liberty. Civil Society and Its Rivals. Hamilton. London, 1994) / Эрнест Геллнер. – М. : Московская школа политических исследований, 2004. – 240 с.
54. Глобальные тенденции развития человечества до 2015 года : материалы Нац. разведыват. Совета США / [пер. с англ. М. Леонович]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2002. – 119 с.
55. Гнатенко П. І. Український національний характер / Петро Іванович Гнатенко. – К. : ДОК-К, 1997. – 116 с.
56. Гобозов И. А. Куда катиться философия : от поиска истины в постмодернистскому трёпу : (философский очерк) / Иван Аршакович Гобозов. – М. : Савин, 2005. – 199 с.
57. Головаха Є. І. Суспільні відносини майбутнього / Є.І.Головаха // Українське суспільство : моніторинг – 2000 р. : інформ.-аналіт. матеріали / за ред. В. М. Ворони, А. О. Ручки. – К. : Інститут соціології НАН України, 2000. – С. 298-302.
58. Головин Н. Н. Наука о войне : избранные сочинения / Николай Николаевич Головин ; [сост. И. А. Вершинина]. – М. : Астрель, 2008. – 1008 с. – (Социальная мысль России).
59. Горпинич О. В. Формування громадянського суспільства в умовах соціокультурних трансформацій / О. В. Горпинич // Соціальні технології. – 2011. – № 49. – С. 37-44.
60. Гражданское общество: истоки и современность : [монография] / [И. И. Кальной и др.] ; науч. ред. И. И. Кальной, И. Н. Лопушанский. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Изд-во Р. Асланова : Юридический центр Пресс, 2006. – 490 с. – (Политика и право / Ассоц. Юридический центр).
61. Громов И. А. Западная теоретическая социология / Громов И. А., Мзцкевич А. Ю., Семёнов В. А.. – М. : Ольга, 1996. – 286 с.
62. Гроф С. Духовный кризис : статьи и исследования / Станислав Гроф. – М. : МТМ, 1995. – 256 с.
63. Гуленко В. В. Социетальный статус личности [Электронный ресурс] / В. В. Гуленко // Соционика, ментология и психология личности. – 1998. – № 1. – Режим доступа: http://www.socioniko.net/ru/articles/socient.htm.
64. Данилевский Н. Я. Россия и Европа / Николай Яковлевич Данилевский. – М. : Книга, 1991. – 573, [1] с. – (Историко-литературный архив).
65. Демків О. Б. Асоціальний капітал: проблеми концептуалізації і форм в сучасному українському суспільстві / О. Б. Демків // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Харків, 2005. – С. 118-124.
66. Дергачов О. П. Партнерський потенціал України: становлення і реалізація : [монографія] / Олександр Петрович Дергачов. – К. : [Парламентське вид-во], 2009. – 496 с.
67. Деятельность: теории, методология, проблемы : [сборник / сост. И. Т. Касавин]. – М. : Политиздат, 1990. – 365, [1] с. – (Над чем работают, о чём спорят философы).
68. Джонсон А. Г. Тлумачний словник з соціології / Алан Г. Джонсон ; пер. з англ. Я. Воробель ; наук. ред. пер. В. Ісаїв, А. Хоронжий. – Львів : Вид. центр Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка, 2003. – 387 с.
69. Добровольцы Корпуса мира работают на благо украинцев [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.kyivpost.ua/politics/article/dobrovoltsyi-korpusa-mira-rabotayut-na-blago-ukrainyi.html 28/011.
70. Додонов Р. А. Энтическая ментальность: опыт социально-философского исследования / Роман Александрович Додонов. – Запорожье : РА «Тандем-У», 1998. – 191 с.
71. Доклад о развитии человека 2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека / пер. с англ. ; ПРООН. – М. : Весь Мир, 2010. – 244 с.
72. Донченко Е. А. Социетальная психика / Елена Александровна Донченко. – К. : Наукова думка, 1994. – 208 с.
73. Дугин А. Г. Логос и мифос : социология глубин : учеб. пособие для студентов вузов / Александр Гельевич Дугин. – М. : Трикста ; Академ. Проект, 2010. – 363 с. – (Технологии социологии).
74. Духовне оновлення суспільства / В. П. Андрущенко, Є. М. Бабосов, Л. В. Губерський та ін. – К. : Либідь, 1990. – 200 с.
75. Дюркгейм Э. Социология : её предмет, метод, предназначение / Эмиль Дюркгейм ; пер. с фр., состав., послесл. и примеч. А. Б. Гофмана. – М. : Канон, 1995. – 352 с. – (История социологии в памятках).
76. Епанчицев А. О. Социальный капитал в западных и российских социокультурных системах : автореф. дис. на соискание учен. степени. канд. социол. наук. : спец. 22.00.06 «Социология культуры» / Епанчицев Артём Олегович ; Ростов. гос. пед. ун-т. – Ростов на Дону, 2005. – 23 с.
77. Жадько В. А. Соціально-духовні виміри світоглядної свідомості / Віталій Андрійович Жадько. – Запоріжжя : [Б.в.], 1997. – 166 с.
78. Загороднюк Т. Человеческий потенциал в концепции социетальной трансформации поскоммунистического общества Т. Заславской / Т. Загороднюк // Соціальні виміри суспільства : Вип. 12. – К. : Інститут соціології НАН України, 2009. – С. 129-139.
79. Заславская Т. И. Современное российское общество : социальный механизм трансформации : [учеб. пособ.] / Татьяна Ивановна Заславская. – М. : Дело, 2004. – 398, [2] с.
80. Зиновьев А. А. Запад / Александр Александрович Зиновьев. – М. : Эксмо : Алгоритм, 2007. – 507, [1] с. – (Политический бестселлер).
81. Ильин В. В. Философия багатства: человек в мире денег / Виктор Васильевич Ильин. – К. : Знания Украины, 2005. – 496 с.
82. Ильин И. П. Посмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа / Илья Петрович Ильин. – М. : Интрада, 1998. – 250 с.
83. Ігнатоля Н. І. Соціальний капітал «етнічного підприємництва» / Н. І. Ігнатоля // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2007. – № 761. – С. 152–155.
84. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений / Моисей Самойлович Каган. – М. : Политиздат, 1998. – 315, [4] с. – (Над чем работают, о чём спорят философы).
85. Каган М. С. Системный подход и гуманитарное знание : избранные статьи / Моисей Самойлович Каган. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1991. – 383, [1] с .
86. Каган М. С. Человеческая деятельность : (Опыт системного анализа) / Моисей Самойлович Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
87. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане / Иммануил Кант // Кант И. Сочинения : в 6 т. / Иммануил Кант. – М. : Мысль, 1966. – Т. 6. – 743 с. – (Философское наследие).
88. Капитонов Э. А. Управление общественными отношениями : учеб. пособие для студентов вузов / Э. А. Капитонов, Г. П. Зинченко, А. Э. Капитонов. – М. : Дашков и К° ; Ростов н/Д : Наука-Пресс, 2008. – 366, [1] с.
89. Кимелев Ю. А. «Субъект» и «субъективность» в современной западной философии : науч.-аналит. обзор / Юрий Анатольевич Кимелев ; РАН, ИНИОН, Центр. гуманит. науч.-информ. исслед, Отд. философии. – М. : Юнион РАН, 2006. – 95 с. – (Проблемы философии).
90. Кириченко К. С. Соціальний капітал як фактор інтеграційних процесів України / К. С. Кириченко // Нова парадигма : журн. наук. праць / голов. ред. В. П. Бех. – Вип. 65, Ч. 2. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – С. 190–197.
91. Клименко М. І. Поняття і показники соціальної солідарності [Електронний ресурс] / М. І. Клименко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи. Вип. 23. – Харків, 2009. – С. 119-123. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natyral/vkhnu/Soc_dos/2009_844/ rticles/KlymenkoMY.pdf.
92. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки / Павел Васильевич Копнин. – М. : Мысль, 1974. – 568 с. – (АН СССР, Ин-т философии).
93. Король В. Соцієтальна культура і паблік рілейшинс / В. Король, О. Некрасова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 4. – С. 161-173.
94. Корпус мира США в Украине [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.voanews.com/russian/news/ukraine/Ukraine-Peace-core-2010-06-17-96596934.html 28/02/11.
95. Космина В. Україна в світі цивілізацій і постцивілізаційних соціальних систем / В. Космина // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государств и гражданского общества : материалы ІІІ-й Междунар. науч.-практ. конф., 21-22 мая 2010 г. – Одесса : ВМВ, 2010. – Т. 1. – С. 144-147.
96. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. – 2000. – № 3. – С. 39 – 42.
97. Кравченко А. И. Социология управления : фундаментальный курс : учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / А. И. Кравченко, И. О. Тюрина. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Академический Проект, 2006. – 1134, [1] с. – («Gaudeamus»).
98. Краткий философский словарь / ред.-сост.: В. И. Воловик, Г. В. Воловик. – Запорожье : Просвіта, 2004. – 140 с.
99. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору / В. Г. Кремень ; АПН України. – К. : Пед. думка, 2009. – 520 с.
100. Кривега Л. Д. Мировоззренческие ориентации личности в условиях трансформации общества / Людмила Дмитриевна Кривега. – Запорожье : ЗГУ, 1998. – 202 с.
101. Кривоносов А. Д. Основы теории связей с общественностью : учеб. для студентов вузов / А. Д. Кривоносов, О. Г. Филатов, М. А. Шишкина. – СПб. : Питер, 2010. – 375, [1] с.
102. Крохмаль Н. Історичні форми саморегуляції соціального процесу / Наталія Крохмаль. – Запоріжжя : Просвіта, 2004. – 144 с.
103. Крохмаль Н. В. Історичні форми саморегуляції історичного процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія і філософія історії»/ Наталія Василівна Крохмаль; АПН України, Ін-т вищ. освіти. – К., 2003. – 20 с.
104. Куан Ю. Ли Сингапурская история: из «третьего мира» – в «первый» (1965-2000) [Электронный ресурс] / Ли Куан Ю. – Режим доступа: http://lib.ru/MEMUARY/SINGAPUR/singapur.txt.
105. Кулаков А. М. Символический капитал спорта в современном социокультурном пространстве: модусы и факторы его актуализации : автореф. дис. на соискание учён. степени канд. культурологи : спец. 24.00.01 «Теория и история культуры» / Артём Михайлович Кулаков. – М., 2007. – 23 с.
106. Куценко О. До соцієтальної інтеграції чи до розвитку «паралельних» суспільств? : (Порівняльне дослідження міжетнічних взаємодій) / О. Куценко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 1. – С. 140–165.
107. Кучуради И. Философия перед лицом мирових проблем / И. Кучуради // Вопросы философии. – 2004. – № 3. – С. 5–11.
108. Ланцман А. В. Социальный капитал как фактор повышения эффективности управленческой деятельности [Электроний ресурс] : автореф. дис. на соискание учён. степени. канд. эконом. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / Ланцман Антонина Валерьевна. – М., 2007. – 26 с.
109. Лапин Н. И. Антропосоциетальный поход [Электронный ресурс] / Николай Иванович Лапин. – Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/data/2010/12/02/1214824674/1bLapin.pdf.
110. Лапин Н. И. Общая социология : учеб. пособие для студентов вузов / Николай Иванович Лапин. – 2-е изд., доп. – М. : Высшая школа, 2009. – 451, [1] с.
111. Лебон Г. Психология народов и масс / Гюстав Лебон. – СПб. : Маркет, 1995. – 124 с.
112. Левин С. Н. Структура социального капитала предпринимателей в современной экономике России как фактор интернационализации политического ресурса / С. Н. Левин, Д. В. Кислицин // Научные труды ДонНТУ. Серия: Экономическая. – Донецк, 2011. – Вып. 40, № 1. – С. 15–21.
113. Лем С. Сумма технологии / Станислав Лем ; [пер. с пол.]. – М. : АСТ ; СПб. : Terra Fantastica, 2008. – 668 с.
114. Лепский М. А. «Свет» и «тень» социальной перспективы / Максим Анатолійович Лепський. – К. : Молодь, 2000. – 407 с.
115. Лепський М. А. Взаємозв’язок оптимізму та песимізму: проблема соціальної перспективи : дис. … доктора філос. наук : 09.00.03 / Максим Анатолійович Лепський. – Запоріжжя, 2006. – 414 с.
116. Логунова Л. Ю. Роль семейно-родовой памяти в трансляции социального опыта [Электронный ресурс] / Л. Ю. Логунова. – Режим доступа: http://conference.kemsu.ru.
117. Лоренц К. Восемь смертных грехов цивилизованного человечества / К. Лоренц // Вопросы философии. – 1992. – № 8. – С. 38-53.
118. Лукаш О. Україна у контексті азійського глобалізму / О. Лукаш // Україна в глобалізованому світі : зб. наук. праць / НАН України, Ін-т світової економіки і міжнар. відносин ; Нац. Б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2007. – С. 85–89.
119. Лукашевич Н. П. Самоменеджмент: как достигнуть успеха в деловой карьере : Кн. І : Деловая карьера: путь к успеху / Николай Павлович Лукашевич. – Харьков : ОКО, 1998. – 126 с.
120. Лыгина М. А. Синергетические основания социальной работы / М.А. Лыгина // Социально-гуманитарные знания. – 2010. – № 5. – С. 116–129.
121. Макиавелли Н. Государь : Трактаты / Николло Макиавелли. – М. : АСТ ; Харьков : Фолио, 2003. – 221, [2], с. – (Классическая и современная проза).
122. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию : [сборник] / Мераб Константинович Мамардашвили ; [сост. и предисл. Ю. П. Сенокосова]. – М. : Прогресс, 1990. – 368 с.
123. Маркс К. Глава о Капитале / Карл Маркс // Маркс К. Сочинения : Т. 46, Ч. І / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. – М., 1968. – С. 185–508.
124. Маркс К. Превращение денег в капитал : Гл. 4 / Карл Маркс // Маркс К. Капитал : Критика политической экономии. Т. 1, Кн. 1 : Процесс производства капитала / Карл Маркс. – М., 1983. – С. 157-187.
125. Маркс К. Триединая формула : Гл. 48 / Карл Маркс // Маркс К. Капитал : Критика политической экономии. Т. 3 : Кн. 3 : Процесс капиталистического производства, взятый в целом. Ч. 2 / Карл Маркс. – М., 1983. – С. 886-905.
126. Михальченко М. І. Модернізація освіти України в цивілізаційно-ціннісному контексті / М. І. Михальченко // Вдосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ : матеріали Міжнар. наук.-теор. конф., 21-22 квітня 2011 р. – К. ; Запоріжжя : КСК-Альянс, 2011. – С. 16–18.
127. Моисеев Н. Н. Быть или не быть … человечеству? / Никита Николаевич Моисеев. – М. : Ульяновский Дом Печати, 1999. – 288 с.
128. Моисеев В. И. Логика всеединства / Вячеслав Иванович Моисеев. – М. : Per Se, 2002. – 414, [1] с.
129. Найдьонова Л. А. Рефлексивний капітал територіальних спільнот в становленні суспільно-групових об’єктів політики / Л. А. Найдьонова // Вісник Харківського національного університету : зб. наук. праць. Серія Психологія. № 771. – Харків, 2007. – С. 187–191.
130. Наталіна Н. Політичний капітал як наукова категорія / Н. Наталіна // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Вип. 7-8. – Ужгород, 2007. – С. 95–101.
131. Никифорук Б. В. Системний підхід до прийняття управлінських рішень / Богдан Васильевич Никифорук. – Львів : Українська академія друкарства, 2007. – 229 с.
132. Николаева Т. Е. Патриотизм в эпоху глобализации / Т. Е. Николаева // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання молоді, 02-03 грудня 2010 р. – Запоріжжя, 2010. – С. 306-308.
133. Новейший философский словарь. – 3-е изд., исправл. – Минск : Книжный Дом, 2003. – 1280 с. – (Мир энциклопедий).
134. Новиков Б. В. Почему Россия? [Электронный ресурс] / Борис Владимирович Новиков. – Режим доступа: http://www.proza.ru/2011/02/06/665.
135. Новіков Б. В. Філософія як наука [Електронний ресурс] / Б. В. Новіков. – Режим доступу: http://www.proza.ru/2011/12/293.
136. Ортега-и-Гассет X. Новые симптомы / Хоссе Ортега-и-Гассет // Проблема человека в западной философии : сб. пер. с англ., нем., фр. / сост. и послесл. П. С. Гуревича ; общ. ред. Ю. Н. Попова. – М. : Прогресс, 1988. – С. 202–206.
137. Основы социального управления : учеб. пособие для студентов вузов / [В. Н. Иванов, В. И. Патрушев, А. Г. Гладышев и др.] ; под ред. В. Н. Иванова. – М. : Высш. школа. – 2001. – 270, [1] с.
138. Павлов А. В. Логика и методология науки : Современное гуманитарное познание и его перспективы : учеб. пособие / Александр Валентинович Павлов. – М. : Флинта : Наука, 2010. – 341, [2] с.
139. Панарин А. С. Искушение глобализмом / Александр Сергеевич Панарин. – М. : Эксмо : Алгоритм, 2003. – 415 с. – (Жизнь идей).
140. Парсонс Т. Система современных обществ / Толкотт Парсонс ; пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалёва ; науч. ред. пер. М. С. Ковалёва. – М. : Аспект-Пресс, 1998. – 269, [1] с.
141. Патнэм Р. Процветающая комьюнити, социальный капитал и общественная жизнь / Р. Патнэм // Мировая экономика и международные отношения. – 1995. – № 4. – С. 77–86.
142. Переход С. О. Идея всеединства в русской философии и духовной культуре / С. О. Переход ; Таврич. нац. ун-т им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2005. – 167 с.
143. Петров В.П. Движущие силы и основные пути развития человеческого общества / Виталий Петрович Петров. – 2-е изд., уточн. – М. : [Б.и.], 2001. – 71, [1] с.
144. Подмазин С. И. Идеал как условие бытия личности / С. И. Подмазин // Культурологічний вісник : наук.-теор. щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 25. – С. 77-84.
145. Постчеловечество / науч. ред. М. Б. Ходорковский. – М. : Алгоритм, 2007. – 317, [2] с.
146. Привалов А. Любитель Отечества: [сб. ст.] / Александр Николаевич Привалов. – СПб. : Амфора, 2006. – 526, [1] с. – (Личное мнение).
147. Про Національну доктрину розвитку освіти [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 17.04.2002 № 347/2002. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average.
148. Радаев В. В. Понятие капитала, формы капитала и их конвергенция / В. В. Радаев // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3, № 4. – С. 20 31.
149. Розов Н. С. Общества, микросистемы и цивилизации: синтез парадигм и структура истории [Электронный ресурс] / Н. С. Розов. – Режим доступа: http://www.tuad.nsk.ru/~history/Author/Russ/R/RozovNS/forrach.htm.
150. Ромашкин К. И. Синергетическое мышление в постклассической науке / К. И. Ромашкин, А. А. Мамедов // Социально-гуманитарные знания. – 2010. – № 5. – С. 210–218.
151. Российская национальная социологическая энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: httр: // www. voluntary.ru.
152. Ротарева І. В. Визначення поняття «соцієтальний капітал» / І. В. Ротарева // Гілея : наук. вісник. – 2010. – Вип. 33. – С. 174–180.
153. Ротарева І. В. Соцієтальний капітал як детермінанта людського розвитку / І. В. Ротарева // Гілея : наук. вісник. – 2011. – №51. – С. 212-218.
154. Ротарева І. В. Суб’єкт-суб’єкт-об’єктні відносини соцієтального капіталу / І. В. Ротарева // Культурологічний вісник : наук.-теор. щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – 2011. – Вип. 27. – С. 182–188.
155. Ротарева І. В. Традиції соціально-філософського осмислення проблеми соцієтального капіталу людського розвитку / І. В. Ротарева // Культурологічний вісник : наук.-теор. щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – 2011. – Вип. 26. – С. 182–190.
156. Ротарева І. В. Форми соцієтального капіталу людського розвитку / І. В. Ротарева // Гілея : наук. вісник. – 2011. – № 47. – С. 234–241.
157. Русакова О. Ф. PR-Дискурс : Теоретико-методологический анализ / Русакова О. Ф., Русаков В. М. – Екатеринбург : УрО РАН, Институт международных связей, 2008. – 340 с.
158. Русакова О. Ф. Дискурс коммуникативного действия как социетальный капитал [Электронный ресурс] / О. Ф. Русакова // Диалог культур и цивилизаций в глобальном мире : VII Междунар. Лихачев. науч. чтения, 24-25 мая 2007 г. – СПб., 2007. – С. 255-257. – Режим доступа: http://www.lihachev.ru/pic/site/files/lihcht/2007/sec4/s4_08.pdf.
159. Русакова О. Ф. Современная политическая философия : учеб. пособие / Ольга Фёдоровна Русакова. – Екатеринбург : Изд-во Урал. Ун-та, 2010. – 300 с.
160. Саітгареєва О. Г. «Економічна людина» в умовах глобалізації: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія і філософія історії»/ Олеся Григорівна Саітгареєва. – Запоріжжя, 2011. – 16 с.
161. Самоорганизация: психо- и социогенез / [Г. Н. Васильев, Р. А. Зобов, В. Н. Келасьев и др.] ; под ред. В. Н. Келасьева. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996. – 196, [2] с.
162. Словарь философских терминов по курсу «Философия» (для студентов всех специальностей) / сост.: Л. А. Алексеева, Д. Е. Муза, В. И. Пашков и др. – Донецк : ДонНТУ, 2002. – 69 с.
163. Снежко В. П. Наше прошлое и наше настоящее: борьба интенций / В. П. Снежко // Культурологічний вісник : науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2009. – Вип. 23. – С. 131–136.
164. Современные буржуазные концепции общественного прогресса : критический анализ : науч.-аналит. обзор / сост. В. Б. Сагарев. – М. : ИНИОН, 1987. – 38 с. – (Критика буржуазной идеологии, реформизма и ревизионизма).
165. Современный философский словарь / под общ. ред. В. Е. Кемерова. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Академ. Проект, 2004. – 864 с. – (Summa).
166. Соловьёв А. Цивилизационный облик российской политики : теоретические аспекты / А. Соловьёв // Трибуна. – 2008.– № 11. – С. 3–11.
167. Сорокин П. Человек. Цивилизиция. Общество / Питирим Сорокин ; общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов ; пер. с англ. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
168. Социальная перспектива: философско-методологический анализ современных зарубежных концепций / [авт. кол.: В. В. Ляков и др.] ; АН Украины, Институт философии. – К. : Наукова думка, 1992. – 217 с.
169. Социальная философия : словарь / [сост. и ред. изд.: В. Е. Кемеров, Т. Х. Керимов]. – М. : Академ. Проект, 2003. – 560 с. – (Summa).
170. Социологический русско-английский словарь [Электронный ресурс]. – Режим доступу: www.diclib.com.
171. Социологический справочник / [ред. В. И. Волович и др.]. – К. : Политиздат Украины, 1990. – 382 с.
172. Социология : энциклопедия / сост.: А. А. Грищанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин и др. – Минск : Книжный Дом, 2003. – 1312 с. – (Мир энциклопедий).
173. Соціальна філософія : короткий енциклопедичний словник / заг. ред. і уклад.: В. П. Андрущенко, М. І. Горлач. – К. ; Харків : Рубікон, 1997. – 600 с.
174. Соціологічна теорія: традиції та сучасність : навч. посіб. / ред. А. Ручка. – К., 2007. – 363 с.
175. Стёпин В. С. Эпоха перемен и сценарии будущего : избр. соц.-филос. публицистика / Вячеслав Семёнович Стёпин. – М. : ИФРАН, 1996. – 174, [1] с.
176. Столярчук О. С. Фрактальність та біфуркація людської історії [Електронний ресурс] / О. С. Столярчук. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/totallogy/2010_23/stolyr.htm.30/06/2011.
177. Таран В. О. Концепція ідеології перехідного суспільства в контексті соціокультурного аналізу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія і філософія історії» / Володимир Олександрович Таран. – К., 2001. – 40 с.
178. Татарко А. Н. Социальный капитал как объект психологического исследования : монография / Александр Николаевич Татарко ; Нац. исслед. ун-т. «Высш. шк. экономики». – М. : МАКС Пресс, 2011. – 173, [1] с.
179. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден ; [пер. с фр. Н. А. Садовского ; предисл. и коммент. Б. А. Старостина] ;