ПРАЦЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНО-ПОВНОЦІННОЇ ОСОБИСТОСТІ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
державний вищий навчальний заклад
“Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди”

На правах рукопису

Куц Віктор Анатолійович

УДК 111.852:316.334.22

ПРАЦЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНО-ПОВНОЦІННОЇ ОСОБИСТОСТІ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність: 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
доктор філософських наук,
професор, академік
Стогній Іван Петрович

Переяслав-Хмельницький
2012

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................................3

РОЗДІЛ І
Теоретико-методологічні засади естетичного у праці.
1.1. Багатофункціональність процесу праці ………………………………………...13
1.2. Універсальність праці……………………………………………………………43 1.3 Сенс праці: задоволеність і задоволення………………………………………..53
Висновки до розділу І………………………………………………………………...72

РОЗДІЛ ІІ
Суспільне виробництво і формування естетичного ставлення людини до дійсності
2.1. Розвиток праці в історичному поступі………………………………………….73
2.2. Практика – пізнання – чуттєва діяльність………………………………………90
2.3. Естетична складова трудового процесу……………………………………….105
Висновки до розділу ІІ………………………………………………………………124

РОЗДІЛ ІІІ
Трудова діяльність у цілісному розвитку людини
3.1. Фактори впливу на ставлення до праці в умовах нестабільного розвитку….125
3.2. Нове ставлення до праці: механізми детермінації…........................................136
3.3. Вплив насолоди працею на виховання та розвиток цілісної особистості…...145
Висновки до розділу ІІІ………………………………………………………...........165

ВИСНОВКИ.................................................................................................................166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................172

ВСТУП

Актуальність дослідження обумовлена трансформацією суспільного виробництва та корінними змінами у змісті, характері, видах і формах трудової діяльності в умовах нестабільного розвитку. Її зумовлюють насамперед глобальні зміни у системі “виробництво – споживання” і форм особистої участі кожної людини у цьому процесі. Комплексне дослідження проблем праці як засадничої умови людського життя, основи самоствердження особистості сьогодні не може викликати сумніву.
Враховуючи складність ситуації у сфері праці, тема дослідження є надзвичайно актуальною для сучасної України. Яскраво виражені симптоми кризи тут визначаються гострою потребою переходу до нової моделі соціально-економічного розвитку і необхідністю якісних змін у ціннісних орієнтаціях та суспільній свідомості в цілому. Тому проблема формування естетично-повноцінної особистості, її цілісного, гармонійного розвитку у праці і через працю надзвичайно важлива. Звернення до сутності естетичного уможливлює системний пошук джерел виникнення потреби працювати – іманентної людської потреби, головної умови буття самих людини і суспільства. Саме цей факт актуалізує необхідність комплексного дослідження праці як субстанційної умови творчого процесу і головного чинника людської культури в цілому.
Слід розуміти, що тільки праця, як складний чуттєво-духовно-практичний феномен, дає можливість покликати до життя, а відтак: побачити і відчути всю різноманітність форм естетичного. В площині культури трудова активність людини набуває характеру виключної умови творчого самовираження, спрямованого на пошук і утвердження сенсу буття, розвиває ідеал гуманності, визначивши найвищою цінністю суспільства діяльну, творчу, а отже: цілісну, естетично-повноцінну, гармонійну особистість.
У наш аж надто мінливий, неспокійний час прогресивний розвиток суспільства безпосередньо пов’язаний з постійним підвищенням ролі особистості у всіх сферах виробничої діяльності. Людина – джерело і носій невичерпного трудового потенціалу. Життєспроможність суспільства визначається передусім його спроможністю до створення всіх умов і детермінант перманентного нарощування цього потенціалу, а також можливістю його адекватної актуалізації. Іншими словами: мало, щоб людина була в спромозі віддавати, не менш важливо, щоб суспільство, соціум був у спромозі запотребувати, взяти.
Праця – щонайфундаментальніша основа людського життя, вона формує адекватне світосприйняття людини, визначає її матеріальне, чуттєве і духовне благополуччя. Це – той визначальний компонент людської діяльності, завдяки якому формується особистість як суб’єкт стосунків і свідомої діяльності, здатний до самопізнання і саморозвитку, як стійка система, – носій, – соціально-значимих рис, настанов, мотивів тощо.
Тільки віддана справі, відповідальна, ініціативна особистість здатна ефективно задовольняти нові вимоги до громадянської позиції, освітньо-професійного, культурно-духовного тощо рівнів та продуктивно використовувати надані суспільством можливості для власної самореалізації. В перспективі – для самоздійснення. Людська особистість завжди конкретно-історична як продукт доби і соціально-економічних відносин, сучасницею і учасницею, – носієм і джерелом, – яких вона є.
Потреба у само-актуалізації і естетично-повноцінному особистісному розвитку нерозривно, іманентно пов’язана зі спрямованістю до творчості. Творча компонента праці виступає основним джерелом естетичного ставлення до неї і естетичної насолоди нею, містить невичерпний резерв прискорення темпів суспільного розвитку. Потреба у творчості ненасичувана, тому саме у її здійсненні, будучи суб’єктом творчості і творцем, людина знаходить найбільше задоволення. Отже, творча праця (а по-тому – і творчість) – є найважливіша соціально-економічна, естетична і моральна цінність суспільства, нерозривно пов’язана з його ідеалами; є визначальною умовою поставання дійсного гуманізму і способу його буття – творчості в формі практичної всезагальності. Це визначальний фактор суспільного прогресу. Така діяльність можлива, коли людина має достойні її умови життя, відчуває суспільне визнання і повагу (у такої особи активізований найвищий рівень потреб, а дії характеризуються найбільшою результативністю) [184, 223-227].
Як не прикро, повторюємо, українське суспільство нині перебуває у кризовому стані, основними рисами якого є: системність; тривалість; деструкція основних соціальних інститутів; зволікання з необхідністю якісної перебудови у всій структурі суспільних відносин; поширення стану аномії на систему нормативних чинників.
(Аномія, – за Е.Дюркгеймом, – морально-психологічний стан індивіда чи соціуму, який характеризується розкладанням системи цінностей, обумовленим суспільною кризою, контроверза між оголошеними цілями і неможливістю їх практичної реалізації для більшості) [162, 52]. Не кажучи вже про їх здійснення. Виражається через тотальне відчуження людини та його, відчуження, похідні: апатію; розчарованість життям; злочинність.
Стосовно особистості аномія проявляється у: кризі соціальної ідентичності, інтеріоризованих (перетворених зовнішніх предметних дій, норм, способів поведінки у внутрішні процеси і психологічні утворення) ідеалів та переконань; деформації і заміні ціннісних орієнтацій; поглибленні суперечностей, неадекватності мотиваційних чинників поведінки і діяльності; кардинальних змінах стилю й способу життя. Масштабність ситуації зумовлюється та посилюється поєднанням соціально-економічної кризи із соціокультурною) [103, 3].
Наявність системної кризи – реальний факт українського сьогодення. Для оздоровлення суспільних відносин і економічної стабільності потрібен час. Колосальні зусилля. Відбулись страшні (в чомусь вже незворотні) деформації. Причина цього – трансформація способу життя людей у бік “легкого заробітку” і “надшвидких прибутків” за рахунок відповідного зменшення трудових зусиль. Знецінення праці продуктивної, заміщення її безліччю різновидів “ліквідного бізнесу”. За таких умов розуміння необов’язкової участі у виробничій сфері – вже майже норма. Та, не впадаючи у крайнощі, ми акцентуємо увагу на тому, що останнім часом, хоча й з перемінним успіхом, спостерігається певна симптоматика, що свідчить про потенціал подолання такого стану і стабілізації.
Зміни відбуваються практично у всіх областях суспільного життя, в тому числі і трудовій діяльності. Поступово, хоча й вкрай повільно, змінюється ставлення до праці. Ця повинність, декларована як вільна і бажана, починає усвідомлюватися об’єктивно – в якості засобу, що гарантовано дає віддачу [184, 7]. Тільки зростання продуктивності праці та ефективності виробництва зможе покращити життя людей і забезпечити їх гідне сьогодення та майбутнє. За цим принципом визначається необхідність переходу до нового, орієнтованого на гуманістичні цінності, стану суспільства з пріоритетом у соціальній сфері. Таким чином, подальше вивчення питань, пов’язаних з проблемою праці загалом, естетичної складової трудової діяльності і цілісним, гармонійним розвитком особистості є вкрай необхідним. З огляду на це обрана нами тема дисертації є актуальною і, без сумніву, потребує нарощення дослідницьких зусиль.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами підготовки наукових працівників ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди” на кафедрі філософії, по науково-дослідницькій тематиці: “Київська філософська школа в українському державотворенні та культурі: друга половина ХХ ст.” (Державний реєстраційний номер – 0100U003739), “Визначення методологічних основ сучасної педагогічної етики.” (Державний реєстраційний номер – 0101U003200).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі всебічної рефлексії феномену праці (трудової діяльності) здійснити філософське дослідження особливостей естетичного в її структурі, визначити його сутність, показати виняткове суспільне значення через вплив на розвиток (формування) людини як цілісної, естетично-повноцінної, гармонійної особистості.
З огляду на мету дослідження ставляться такі пошукові завдання:
– конкретизувати сутнісні характеристики трудового процесу як невичерпного джерела формування естетичного;
– осмислити особливості та прояви естетичного відношення у різних видах трудової діяльності;
– здійснити, з огляду на сучасний соціокультурний і економічний контекст, інтерпретацію понять: “праця”, “виробництво”, “прогрес”, “задоволення”, “задоволеність”, “практика”, “трудовий потенціал”,“естетичне”, “особистість”, “творення”, “творчість”;
– виявити характер взаємодії (кореляції, взаємовпливу) естетичного та ефективності виробництва;
– обґрунтувати положення про працю як основний фактор соціалізації людини;
– показати вплив естетичного на особу працівника і через його працю – на якісні зміни в суспільному житті;
– розкрити механізм формування нового ставлення до праці в сучасних умовах;
– обґрунтувати взаємозв’язок трудової діяльності і розвитку цілісної особистості.
Об’єкт дослідження – праця як джерело естетичного, виробничі відносини та їх взаємодія з розвитком цілісної особистості.
Предмет дослідження – естетична складова праці як засадничий спосіб задоволення потреб людини, поставання її повноцінної ментальності: духовності та чуттєвості, умова і засіб самоздійснення творчої особистості.
Методи дослідження. Основна мета і завдання дослідження визначили теоретико-методологічні засади та інструментарій для їх осягнення і вирішення. Засадничою базою дослідження є діалектико-матеріалістична методологія. Для досягнення поставлених цілей дослідження активно залучались методи: структурно-функціональний (аналіз елементів досліджуваних процесів і їх функціональних можливостей); порівняльно-історичний (аналіз явищ трудової сфери на різних етапах розвитку суспільства) при домінуванні аналізу і синтезу; принципи: єдності історичного і логічного (виявлення сучасного смислового, змістовного наповнення основних категорій і понять); об’єктивності (адекватна оцінка явищ, процесів і їх впливу); системності (розгляд процесу праці і його впливу на розвиток особистості у системі суспільних відносин); причинності (встановлення причинно-наслідкового зв’язку у досліджуваних процесах і явищах); історизму (встановлення періодичності і поступальності розвитку людини та суспільства). В основу дослідження і вирішення поставлених проблем покладені: філософське вчення про нову людину І.Стогнія, гуманістична концепція розвитку особистості (Г.Батіщев, В.Босенко, Е.Ільєнков, Г.Давидова, Л.Зеленов та ін.), філософське вчення про “сродну” працю Г.Сковороди, теорія творчості Б.Новікова, вчення про естетичне (Д.Кучерюк).
Наукова новизна дослідження. У дисертації здійснена, стосовно до сучасних умов, подальша конкретизація численних визначень (характеристик) феномену праці як невичерпного джерела розвитку естетичного відношення і здатності людини до цілісної самореалізації, як основи формування гармонійної особистості та поставання (формування) нової системи цінностей.
У процесі вирішення поставлених завдань у дисертаційному дослідженні обґрунтовуються такі положення, які визначають його наукову новизну і виносяться на захист:
– встановлено, що покращення ситуації у сфері праці в умовах суспільної нестабільності можливе виключно на основі вибору адекватної стратегії соціально-економічного розвитку суспільства та науково-обґрунтованої трудової політики, пріоритетом яких є реальне забезпечення життєвих потреб кожної окремо взятої людини, включно і потреби у виборі роду своєї трудової діяльності (професії);
– поглиблено семантику поняття “праця”: праця розкривається як: основна царина історичної реалізації та здійснення суспільної сутності людини; основний чинник творення і відтворення соціальності; невичерпне джерело свідомої активності, доцільного формоутворення і творчої діяльності; умова самовираження і самоствердження особистості; спосіб розкриття (актуалізації) потенціалу і використання родового досвіду; головна рушійна сила розвитку суспільства; основний засіб задоволення людських потреб і формування цілісної, естетично-повноцінної, гармонійної особистості; невичерпне джерело естетичного;
– з’ясовано, що: творчість є вищою формою суспільно-історичної практики, а естетичне є специфічне, духовно-чуттєве відношення до світу, найважливішою характеристикою якого є здатність людини до цілісної і всебічної самореалізації (розкриває чуттєвий аспект практики, яка знімає протиріччя свободи і необхідності); спростовано як ілюзорність думку про те, що лише у меті і в кінцевих результатах виражена сутність справи, поруч з якими ставлення до процесу і специфіка виконання є несуттєвими; конкретизовано висновок про справжнє багатство чуттєвого ставлення до світу – багатство мислення, свідомості, здійснення практик життя, предметності реалізованих (здійснених) потреб людини; людина праці – потенційний ресурс і найбільша цінність для суспільства; особистість – конкретний вираз сутності людини, цілісне втілення і реалізація в ній системи соціально-значимих рис і якостей суспільства серед яких: самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні і професійні відносини, відповідальність, автономність; за сприятливих умов прогрес особистості відповідає прогресу соціальної системи (кількісні показники повинні оптимально відповідати якісним станам); і в умовах “нестабільного розвитку” головними детермінантами діяльності людини виступають соціальна відповідальність та постійне нарощування творчої складової, ближчим чином – праці;
– теоретично відтворено процес трансформації, що відбувається за безпосередньої участі естетичного (відношення до світу за мірами краси, довершеності, гармонії) на рівні: трудової діяльності, особи, культури, соціуму;
– визначено інваріантний (стійкий) взаємозв’язок між трудовою діяльністю,
особистим розвитком і суспільним прогресом;
– доведено, що з наявних програм розвитку соціуму та особистості вимогам сучасності і майбутній перспективі відповідають ті, що вироблені з урахуванням світової практики, стратегії сталого розвитку суспільства: оптимізація (використання тільки ефективних засобів задоволення потреб людини на рівні безпосередньої реалізації); інноватика (акцент на продуктивному, креативному моменті буття людини; гуманізація (надання пріоритетного значення проблемам людини, здійснення її як цілі, але не засобу); естетизація (використання естетичного у всіх сферах суспільного життя і діяльності з подальшим перетворенням її у творчість);
– проаналізовано світоглядні орієнтації та смисложиттєві цінності людства у зв’язку з основними типами господарювання і виробничої діяльності, їх вплив на ставлення людини до праці, а, відповідно – вироблення стратегії оптимальної поведінки людини, що дієво сприятиме подоланню кризових явищ, завдяки поступовому переходу до нового, ноосферного ( в перспективі – креатосферного) типу господарювання і діяльності.
Практичне значення дисертаційного дослідження. Розроблені положення і одержані результати дослідження можуть використовуватись: у подальшому теоретичному осмисленні ролі естетичного щодо різних сфер людського життя і діяльності, зокрема феномену праці і творчості; комплексному дослідженні мотивацій, стимулів та спонук ставлення людини до процесу праці; стратегіях подолання кризових явищ в умовах нестабільного розвитку і становлення ринкової економіки; всіх формах виховання молоді; процесах соціалізації загалом.
Матеріали дисертації можуть стати основою для розробки нормативних курсів з філософії і соціології; проведення науково-методологічних семінарів; викладання спецкурсів з проблем гуманізації праці і трудових відносин; організації подальших досліджень проблем естетичного.
Шляхом впровадження результатів дисертаційного дослідження є
публікація наукових статей.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження, основні положення, концептуальні ідеї і висновки викладалися на міжнародних наукових конференціях, науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та науково-методологічних семінарах аспірантів і здобувачів ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”.
Головні ідеї оприлюднені у виступах на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукова спадщина Михайла Максимовича (до 200-річчя з дня народження вченого)” (Переяслав-Хмельницький, 2005); ХІІ Всеукраїнських Сковородинівських читаннях (Переяслав-Хмельницький, 2005); І Міжвузівській науково-практичній конференції “Регіональні особливості розвитку оздоровчо-спортивного туризму та краєзнавчої роботи” (Переяслав-Хмельницький, 2006); V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006); ХІІІ Всеукраїнських Сковородинівських читаннях (Переяслав-Хмельницький, 2007); ІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Регіональні особливості розвитку оздоровчо-спортивного туризму та краєзнавчої роботи” (Переяслав-Хмельницький, 2007); V Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота і сучасність: теорія та практика” (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Матеріалізм і емпіріокритицизм – шедевр світової філософської думки” (Київ, 2008); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2009); ХІІ Міжнародній науковій конференції Ільєнківські читання – 2010. “Немає нічого практичнішого за хорошу теорію” (Київ, 2010); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Марксизм і сучасність: контури грядущого у працях Ф.Енгельса” (Київ, 2010); ХIV Всеукраїнських Сковородинівських читаннях (Переяслав-Хмельницький, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції “Від посмішки Джоконди до посмішки Гагаріна ” (Київ, 2011); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість як основний ресурс відродження України” (Київ, 2011).
Публікації. Основні положення і результати дисертації відображені у 24 публікаціях (1 у співавторстві), з них 5 у провідних фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У всі часи праця виступала визначальним компонентом людської діяльності, спрямованої на зміну оточуючого світу для забезпечення нагальних потреб. Потреба у праці – соціально-обумовлена здібність особистості оптимально опредмечувати сутнісні сили і досягати самоутвердження. Саме у процесі трудової діяльності людина розвинула вміння, опанувала мову, постала як особистість, утвердилась як творець і володар природи.
На протязі тисячоліть завдяки праці створено безліч матеріальних і духовних цінностей, здійснено найвеличніші відкриття і винаходи. Її мета – виробництво продукту, що задовольнить потреби людей не тільки виходячи з вузькопрактичного призначення, але й відповідно з уявленнями про прекрасне.
Естетична насолода – особлива область естетичного, пов’язана з вищою сферою психіки людини, уявленнями, ідеями, ідеалами. Ця духовна насолода виникає в результаті безпосереднього впливу конкретних явищ, предметів, “живих картин життя”, на наші органи чуттів.
Естетичне – специфічне духовне, чуттєве відношення, що відбиває міру досягнутого людством багатства, всебічності і цілісності суспільної практики, людського ставлення до світу, найважливішою характеристикою якого є здатність людини самореалізовуватися цілісно і всебічно. Воно характеризує специфічно людський чуттєвий аспект практики, яка знімає протиріччя свободи і необхідності. Правильне його розуміння можливе тільки тоді, коли людина і її сутнісні сили розглядаються в умовах оточуючих їх життєвих обставин.
Розвиток людини, як всебічно-розвиненої, цілісної, гармонійної, особистості, базується на силі насолоди працівника творчим процесом і його результатом. Така праця сприймається виключно як радість життя.
Естетичне почуття працівника народжується не в пасивному спогляданні, а в дії, джерело якої – цілеспрямована людська воля. Трудовий процес нерідко проходить в муках творчості, подоланні опору матеріалу, пошуках, що вимагають впертості і найвищого напруження моральних і фізичних сил [204, 4-10].
Естетичне почуття, що виникає в трудовому процесі, пов’язане з уявленням працівника про мету і значення виконуваної роботи. Чим вище і людяніше ця мета, тим радісніше праця – процес її реалізації. Однак, естетична насолода не є простим задоволенням почуття виконаного обов’язку, усвідомленням користі, яку принесе праця іншим і суспільству.
Естетичне у праці – відчуття радості життя, насолода самою дією, в якій злилися людський розум, воля, рух м’язів. Подібно до того, як естетична радість, викликана спогляданням прекрасного предмету, вільна від вузькоегоїстичного, споживацького, інтересу, естетична насолода, вільна від практичного розрахунку, міркувань матеріальної вигоди.
Користь і краса виступають сумісними і взаємними, досягаються муками і потом творців. Творче начало особливо виразно і рельєфно виражене у праці, що створює нове, небачене. Тут досконально простежуються пошуки і відкриття, є очевидним особливий душевний підйом і творче натхнення, що приносить творцю незрівнянну радість. Разом з тим всі видатні досягнення в творчій праці стали можливими лише тому, що ця діяльність стала метою і сенсом існування людини, в якій вона знайшла найвище щастя і насолоду [204, 13-16].
Суспільне життя за сутністю практичне. Практика визначає специфічно людський спосіб існування, здійснює розвиток індивіда. Впливаючи на природу через працю людина змінює власну сутність і формується як особистість, конкретний вираз її сутності.
Творчість – особлива форма суспільно-історичної практики і вища форма соціальної діяльності; конкретний атрибут суспільства в основі якого покладена наука (накопичені думки, ідеї, знання); найважливіший елемент людського матеріально-духовного освоєння дійсності, яке визначається соціально-культурними і ціннісними детермінантами реального буття; за сутністю розвиток, що усвідомив себе, який продовжується усвідомлено; синтез різних форм діяльності з метою створення нових якостей. Як синтез творчість має подвійну природу: синтезовані духовні види діяльності реалізують духовне в предметно-практичній сфері. Об’єкт щодо суб’єкту є активним началом і тому постійно впливає на нього.
Найважливішою складовою формування людини є виховання (трудове, фізичне, естетичне, моральне, патріотичне, політичне), органічно пов’язане з трудовою діяльністю. Поза ним неможливе формування гармонійної, всебічно розвинутої, цілісної, особистості нового, гуманного, суспільства. Серед найважливіших факторів у вихованні молодого покоління, особлива роль належить саме творчій праці.
Відомо, що в процесі праці, завдяки олюдненню природи, вперше виникає багатство суб’єктивної людської чуттєвості: музичне вухо і відчуваюче красу форм око – почуття, які здібні до людської насолоди і стверджують себе як людські сутнісні сили. В якості необхідної передумови виступають особливості естетичних почуттів людини докласового суспільства, які формувалися завдяки праці і вдосконалювалися в процесі трудової діяльності. Далі суттєві зміни в структуру естетичних почуттів, характер і особливості естетичної діяльності людини внесли: суспільний розподіл праці, поява приватної власності і розкол суспільства на класи з подальшим формуванням державного механізму [191, 1-5].
В першій антагоністичній формації (рабовласницькій) основна форма власності, складені на її основі соціально-політичні відносини і ідеологія панівного класу поставили рабів поза суспільством, створили для них жахливі умови існування і праці, тим самим позбавили працю творчих елементів, які визначають її роль в естетичному збагаченні і розвитку особистості працівника. Праця була уділом рабів – горем, а не радістю. Феодалізм теж не вніс принципово нових явищ в трудову діяльність експлуатованих, хоча й особисто вільних працівників-виробників, з точки зору його ролі в їхньому вихованні. Примусова праця не могла бути радістю. Однак, і в таких умовах, працівник не міг не враховувати у продуктах і результатах своєї праці естетичні потреби, критерії творчості. У створених речах і предметах виявився досвід і естетичні смаки їх творця.
Естетизація праці – дуже ємне і багатогранне поняття, що охоплює різноманітні сторони трудової діяльності людини. В неї включені всі елементи праці: предмет, умови, знаряддя, процес, продукти, без яких не може проходити трудова діяльність людини, не можуть створюватися матеріальні цінності. Естетизація праці не може бути позачасовим і позасоціальним процесом [191, 13].
В процесі будівництва нового, гуманного суспільства все більше росте значимість трудового потенціалу як окремої особи, так і людства в цілому. Формування активної життєвої позиції, як суттєвого фактора покращення умов життя, неможливе без спрямованого розвитку емоційного, чуттєвого, світу особистості.
Чим вищий духовний рівень особистості, тим більший діапазон і сила естетичних явищ, що дають насолоду процесом праці. Джерело виникнення естетичного почуття криється у виробництві знарядь праці та діяльності для задоволення потреб.
Естетичне покликане допомогти зрозуміти красу оточуючої дійсності і сприяти розкриттю особистісних здібностей. Краса творчості повинна розвиватися як краса сутності людини, образу її життя, праці і всієї діяльності. Цільові установки в області естетичного пройшли шлях від формування уміння бачити, відчувати і розуміти прекрасне до задачі вміти творити його. Повсякденна трудова (виробнича) діяльність складає неперевершені умови для цього.
Основою розвитку і виховання особистості є праця і суспільно-корисна діяльність. Тому слід постійно розвивати трудову активність і ініціативу, долаючи відчуження від кінцевих результатів. Всебічний розвиток особистості обумовлений не тільки комплексним впливом виховних факторів, а і власною активністю особи у всіх сферах суспільного життя. Тому основна задача виховання особистості полягає у формуванні в кожної людини потреби у безмежному розвитку, збагаченні і самореалізації власних творчих сил.
У праці особа розкриває і примножує свої здібності, тому потрібна праця обов’язково творчого характеру, яка кликала б до самовдосконалення, збільшення обсягу знань, обміну досвідом, була джерелом радості і задоволення. Щоб праця стала такою, необхідно, щоб разом з рівнем виробництва працівник розвивався цілісно як особистість.
Справжня економічна свобода і розвиток особистості можливі лише в суспільстві з дійсними умовами для прояву творчості у праці. В такому суспільстві всезагальність трудової діяльності досягається забезпеченням всіх працездатних членів місцем роботи з оплатою праці відповідно кількості до якості. Тільки гармонійне поєднання інтересів суспільства і окремої, творчої, особистості дає спільний, гуманний, інтерес – добробут всіх і кожного [99, 8-9].
Використовуючи трудові навички і вміння людина досягла апогею свого розвитку, створила власний світ і предметне буття. Світ людини перетворився, таким чином, у світ необхідних речей, а ріст потреб поставив ще більші вимоги до них. З часом співвідношення між природним і штучним у речовому світі людини переважило на користь останнього. Проте, завдяки творчому началу, предметна сфера зазнає гуманізуючого впливу праці і рівновага відновлюється.
Гуманізація праці – процес перетворення праці в діяльність, адекватну сутності людини, яка стане її потребою, джерелом морального задоволення й
естетичної насолоди. Людина, змінюючи світ для своїх потреб і створюючи необхідне олюднила його. Тому, шукаючи прекрасне, ми не завжди помічаємо прекрасне у простому, оточуючих нас предметах і явищах. Виходячи з того, що місце, час і дія є параметрами одного загального суспільного явища, ми розуміємо, що праця – дійсно універсальний засіб в руках суспільства. Проте, на жаль, не всі її види однорідні, як і результати... Хоча, вже відомо, що неприємні відчуття у процесі праці виробляються не самою сутністю праці, а лише випадковими щодо неї обставинами.
Естетичне ставлення – виключно соціальне, вище духовне утворення, що виходить за межі конкретної спеціальності і стає одною з родових ознак людини. Ставлення до праці розкривається через реалізацію трудового потенціалу, як розвинутої сукупності фізичних, соціальних і духовних здібностей працездатного населення. Але, тільки дійсно естетичне ставлення до праці є універсальною формою прояву ідеальних уявлень про мету і цілі праці, як сенсу існування, що створює умови для творчості!
Основними соціально-економічними формами праці в Україні є: державна; колективна; кооперативна; дрібногрупова; індивідуальна; наймана.
Забезпечення нормальних, гідних людини, економічних відносин є обов’язком держави (в іншому випадку у суспільстві зростає невдоволення, людям важко знайти своє місце, посилюються кризові явища, збільшується розрив між багатими й бідними).
Праця – основа життєдіяльності і природна потреба свідомої людини; ставлення до неї – оцінка і усвідомлення ролі своєї праці в житті суспільства. Саме оцінка себе з точки зору власної корисності розвиває особистість і становить сенс людського життя. Гармонійне поєднання матеріальних і моральних стимулів до праці обов’язково повинно бути найважливішим принципом виховання нового ставлення до праці.
Трудова діяльність (праця) – завжди складний і змістовний процес, який потребує значного фізичного і розумового напруження. Саме напруження творчих сил, наповнює нас відчуттям прекрасного. Головне при цьому усвідомити реальну значимість своїх дій, їх корисність для людини і суспільства, вміти передбачати наслідки, наповнити сам процес індивідуальним творчим началом.
Цінність праці полягає в самостійному значенні для розвитку особистості, її творчого самовираження і забезпечення різними благами. Повернути суспільство до нових задач підключивши до їх вирішення творчий потенціал – найперша умова прискорення соціально-економічного розвитку. Тому, основна задача виховання полягає у формуванні в кожної людини потреби до безмежного особистісного розвитку, збагачення і самореалізації своїх творчих сил.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзенштат Р.Г. Об эстетическом отношении к труду: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Р.Г.Айзенштат. – М.: МГУ, 1966. – 17с.
2. Айзенштат Р.Г. Об эстетическом отношении к труду / Р.Г.Айзенштат // Вестник МГУ. – М., 1966. – № 5. – С. 55-65.
3. Александров П.С. Взгляды учёного / П.С.Александров // Наука и жизнь. – М., 1974. – № 8. – С. 3-8.
4. Арефьева Г.С. Общество как объект социально-философского анализа / Г.С. Арефьева. – М.: МГИРЭА , 1995. – 140с.
5. Аронов В.Р. Художник и предметное творчество / В.Р.Аронов. – М.: Искусство, 1987. – 232с.
6. Бабушка Л.Д. Краса як абсолютна цінність: історико-естетичний аналіз: Автореф. дис. канд. філос. наук / Л.Д.Бабушка. – К.: КНУ, 2003. – 15с.
7. Багнюк А.Л. Філософія / А.Л.Багнюк. – Тернопіль: Астон, 2005.– Ч.2.– 412с.
8. Бажов П.П. Уральские сказы / П.П.Бажов // Малахитовая шкатулка. – М.: Худож. литература, 1990. – 303с.
9. Байзаков И.И. Диалектика развития эстетического багатства труда: Автореф. дисс. канд. филос. наук / И.И.Байзаков. – Алма-Ата: АГУ, 1975. – 22с.
10. Баранов В.Д. Труд – основа формирования эстетических чувств / В.Д. Баранов. – Минск: Наука и техника, 1967. – 185с.
11. Басин Е.Я. Двуликий Янус / Е.Я. Басин. – М.: Магистр, 1996. – 172с.
12. Безмозгий Л.Н. НТП и эстетическое содержание материально-производительного труда: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Л.Н. Безмозгий. – Свердловск: УГУ, 1966. – 23с.
13. Безмоздин Л.Н. В мире дизайна / Л.Н.Безмоздин. – Ташкент: Фан, 1968. – 160с.
14. Белинский В.Г. Полн. собр. соч. / В.Г.Белинский. – М.: Худож. лит., 1982. – Т. 2. – 560с.
15. Бернал Д. Наука в истории общества / Дж.Бернал. – М.: ИЛ, 1956. – 735с.
16. Бернштейн Н.А. На путях к биологии активности / Н.А.Бернштейн // Вопросы философии. – М., 1965. – № 10. – С. 21-33.
17. Бобиева М. Социальные нормы и регулирование поведения / М.Бобиева. – М.: Наука, 1978. – 312с.
18. Бобиева М. Труд как фактор формирования духовного облика человека / М. Бобиева. – К.: КГУ, 1968. – 110с.
19. Бобовников А.Д. Труд как важнейший фактор развития нравственности: Автореф. дисс. канд. филос. наук / А.Д.Бобовников. – К.: КГУ, 1971. – 21с.
20. Бойков В.Э. Проблема формирования коммунистического отношения к труду у рабочей молодёжи в условиях развитого социализма: Автореф. дисс. канд. филос. наук / В.Э.Бойков. – М.: МГУ, 1976. – 23с.
21. Бор Н. Атомная физика и человеческое познание / Н.Бор. – М.: ИЛ, 1961. – С. 110-115.
22. Борев Ю.Б. Эстетика / Ю.Б.Борев. – М.: ПИ, 1975. – 350с.
23. Борев Ю.Б. Эстетика и этика / Ю.Б.Борев. – М.: ПИ, 1988. – 496с.
24. Борев Ю.Б. О трагическом / Ю.Б.Борев. – М.: Высш. школа, 2002. – 392с.
25. Бройль Л. По тропам науки / Л.Бройль. – М.: ИЛ, 1962. – С. 326-32.
26. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение / Л.П.Буева. – М.: Мысль, 1978. – 215с.
27. Бухалов Ю.Ф. О диалектике субъективного и объективного / Ю.Ф.Бухалов. – М.: Наука, 1966. – С. 110-120.
28. Бюхер К. Работа и ритм / К.Бюхер. – М.: ИЛ, 1923. – С. 33-40.
29. Вавилова И.А. О взаимоотношении правового и нравственного регулирования общественных отношений / И.А.Вавилова // Философские науки. – М., 1966. – № 6. – С. 23-30.
30. Валлон А. От действия к мысли / А.Валлон. – М.: Директ-Медия, 2008. – 416с.
31. Вареница П.Н. Общесоциологический анализ труда и его роли в современном обществе: Научный доклад / П.Н.Вареница. – К.: Изд. инст. филос. АН УССР, 1991. – 40с.
32. Васильева Ю.С. Производственная эстетика и эффективность труда / Ю.С. Васильева. – М.: Наука, 1968. – 134с.
33. Васильева Ю.С. Социально-экономическое значение производственной эстетики: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Ю.С.Васильева. – М.: МГУ, 1965. – 23с.
34. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М.Вебер // Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 804с.
35. Вернадский В.И. Работа по истории знаний / В.И.Вернадский // Избранные труды по истории науки. – М.: Наука, 1981. – 358с.
36. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С.Выготский. – М.: Наука, 1968. – 576с.
37. Выготский Л.С. Спиноза и его учение в свете современной психоневрологии / Л.С.Выготский // Вопросы философии. – М., 1970. – №10. – С. 10-15.
38. Вілков В.Ю. Людина і світ / В.Ю.Вілков, О.І.Салтовський. – К.: Кондор, 2001. – 208с.
39. Винер Н. Я – математик / Н.Винер. – М.: ИЛ, 1964. – С. 339-350.
40. Леонардо да Винчи. Избранные произведения / да Винчи Леонардо. – М.: ИЛ, 1935. – Т. 2. – С. 55-59.
41. Возможность и действительность / М.А.Парнюк. – К.: КГУ, 1989. – 288с.
42. Воронцов В. Симфония разума: Афоризмы и изречения отечественных и зарубежных авторов / В.Воронцов. – М.: Молодая гвардия, 1976. – 622с.
43. Вундт В. Этика: Принципы нравственности / В.Вундт. – М.: Либроком, 2011. – 264с.
44. Гайденко П.П. Творчество: Философская энциклопедия: В 5 Т. / П.Гайденко. – М.: Сов. энциклопедия, 1980. – Т. 5. – С. 184-186.
45. Гайдучёнок И.А. Слово о личности: Философское эссе / Л.В.Уваров. – Минск: Навука и тэхника, 1990. – 158с.
46. Гачев Г.Д. Очерки по истории образа / Г.Д.Гачев // Жизнь художественного сознания. – М.: Искусство, 1972. – Ч. 1. – 200с.
47. Гегель Г.В.Ф. Введение к курсу лекций по эстетике. Идея прекрасного в искусстве, или идеал / Г.В.Ф.Гегель // Эстетика: В 4 Т. – М.: Искусство, 1968. – Т. 1. – 312с.
48. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: В 2 Т. / Г.В.Ф.Гегель. – М.: Мысль, 1972. – Т. 1. – 668с.
49. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: В 2 Т. / Г.В.Ф.Гегель. – М.: Мысль, 1973. – Т. 2. – 630с.
50. Гегель Г.В.Ф. Логика / Сочинения: В 14 Т. / Г.В.Ф.Гегель. – М. – Л.: ИЛ, 1929. – Т. 1. – С. 333-340.
51. Гегель Г.В.Ф. Философия истории / Сочинения: В 14 Т. / Г.В.Ф.Гегель. – М. – Л.: ИЛ, 1935. – Т. 8. – С. 20-34.
52. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Сочинения: В 14 Т. / Г.В.Ф.Гегель. – М.: ИЛ, 1937. – Т. 5. – С. 5-19.
53. Генкин Б.М. Введение в метаэкономику и основания экономических наук / Б.М. Генкин. – М.: Норма – Инфра-М, 2002. – 367с.
54. Глезерман Г.Е. Рождение нового человека: Проблемы формирования личности при социализме / Г.Е.Глезерман. – М.: Наука, 1982. – С. 155-160.
55. Глушников В.Н. Мышление и кибернетика / В.Н.Глушников // Кибернетика. Вопросы теории и практики. – М.: Наука, 1986. – С. 27-35.
56. Гнеденко Б.В. Роль математики в развитии современного естествознания / Б.В.Гнеденко // Диалектика в науках о неживой природе. – М.: Мысль, 1964. – С. 42-56.
57. Гольдентрихт С.С. О природе творчества / С.С. Гольдентрихт. – М.: Наука, 1966. – 180с.
58. Гольдентрихт С.С. О природе эстетического творчества / С.С. Гольдентрихт. – М.: Наука, 1977. – 185с.
59. Гомер. Илиада. Одиссея / Гомер-аэд. – М.: Худож. литература, 1967. – 766с.
60. Гончаренко М.В. Мистецтво і виховання / М.В.Гончаренко. – К.: Мистецтво, 1963. – С. 227-233.
61. Гончаренко М.В. Проблеми естетичного виховання: Нариси теорії / М.В. Гончаренко. – К.: Мистецтво, 1976. – 223с.
62. Горький А. Архив А.М.Горького / А.М.Горький. – М.: ГИХЛ, 1951. – С. 183-188.
63. Горький М. Статьи, речи, приветствия 1929-1931 / М.Горький // Собр. соч.: В 30 Т. – М.: Худож. литература, 1953. – Т. 25. – 519с.
64. Горький М. Статьи, речи, приветствия 1933-1936 / М.Горький // Собр. соч.: В 30 Т. – М.: Худож. литература, 1953. – Т. 27. – 588с.
65. Горький М. Рассказы, очерки, воспоминания 1924-1926 / М.Горький // Собр. соч.: В 18 Т. – М.: Худож. литература, 1963. – Т. 17. – 494с.
66. Горький М. Статьи, речи, приветствия 1931-1933 / М.Горький // Собр. соч.: В 30 Т. – М.: Худож. литература, 1968. – Т. 27. – 465с.
67. Гофман М.И. Трудовая деятельность – основа формирования нравственного облика советского человека: Автореф. дисс. канд. филос. наук / М.И. Гофман. – Львов: Высшая школа, 1966. – 21с.
68. Григорьев В.И. Наука и техника в контексте культуры / В.И.Григорьев. – М.: УДН, 1989. – 160с.
69. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2007. – 559с.
70. Давыдова Г.А. Творчество и диалектика / Г.А.Давыдова. – М.: Наука, 1976. – С. 19-22.
71. Дарвин Ч. Произведения / Ч.Дарвин. – М.: ИЛ, 1953. – Т. 5.– С. 625-634.
72. Дворецька Г.В. Соціологія праці / Г.В.Дворецька. – К.: КНЕУ, 2001. – 244с.
73. Демин М.В. К вопросу о соотношении понятий “деятельность, активность, поведение” / М.В.Демин // Вестник МГУ. – М., 1975. – № 5. – С. 77-80.
74. Демин М.В. Природа деятельности / М.В.Демин. – М.: МГУ, 1984. – 168с.
75. Демина Л.М. По законам красоты: Эстетика труда / Л.М.Демина. – М.: Просвещение, 1990. – 207с.
76. Демях Н.Г. Особенности проявления эстетического отношения в труде: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Н.Г.Демях. – Минск: Наука и техника, 1967. – 21с.
77. Дирак П. Электроны и вакуум / П.Дирак. – М.: ИЛ, 1957. – С. 4-7.
78. Дмитриева Н.А. О прекрасном / Н.А.Дмитриева. – М.: Искусство, 1960. – 150с.
79. Донченко Е.А. Формирование разумных потребностей личности / Е.А. Донченко. – К.: ПУ, 1984. – 223с.
80. Дударь Г.Ф. Гигиена быта / Г.Ф.Дударь. – М.: Медицина, 1965. – С. 62-66.
81. Эйхгорн В. Человек как творец своего жизненного процесса / В.Эйхгорн. – М.: Наука, 1972. – С. 85-89.
82. Энгельгардт В.А. Познание явлений жизни / В.А.Энгельгардт. – М.: Просвещение, 1984. – 304с.
83. Энгельс Ф. Диалектика природы / Ф.Энгельс. – М.: ГПИ, 1953. – 286с.
84. Эстетика и современность / С.Е.Можнягун. – М.: Просвещение, 1978. – 192с.
85. Эстетика / Л.Т.Левчук и др. – К.: Выща школа, 1991. – 302с.
86. Эстетическая деятельность в социалистическом обществе / В.А.Попков, Н.И. Киященко, Н.Л.Лейзеров. – М.: Искусство, 1986. – 208с.
87. Эстетическое воспитание студентов / М.Ф.Овсянников. – М.: Высшая школа, 1980. – 248с.
88. Этика и эстетика: Республ. межвед. научн. сб. Вып. 29: Актуальные проблемы нравственного и эстетического воспитания молодёжи / Л.Т. Левчук. – К.: Вища школа, 1986. – 136с.
89. Егоров А. Г. Эстетика труда как наука / А.Г.Егоров. // Проблемы эстетики. – М.: Наука, 1974. – 420с.
90. Елисеева В.С. Труд, искусство, наука / В.С.Елисеева. – М.: Знание, 1964. – 40с.
91. Елисеева Н.Ф. Проблема гуманнизации труда и роль эстетического фактора в её разрешении: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Н.Ф.Елисеева. – К.: КГУ, 1970. – 24с.
92. Елисеева Н.Ф. Результаты отчуждения труда / Н.Ф.Елисеева // Вопросы философии. – М., 1966. – № 2. – С. 120-130.
93. Ельмеев В.Я. К новой парадигме социально-экономического развития и познания общества / В.Я.Ельмеев. – С.Пб.: Лань, 1999. – 280с.
94. Ємельяненко Є.І. Естетика комуністичної праці та побуту / Є.І. Ємельяненко. – К.: Мистецтво, 1973. – 98с.
95. Енин И.А. Проблемы структуры и логики творчества / И.А.Енин, А.Т.Шумилин. – К.: КГУ, 1988. – С. 35-38.
96. Еремеев А. Век науки и искусство / А.Еремеев, М.Руткевич. – М.: Молодая гвардия, 1965. – 267с.
97. Еремеев Б.И. Социально-экономические проблемы технического творчества / Б.И. Еремеев. – М.: Мысль, 1967. – 126с.
98. Журов Р.Я. Труд и эстетическое воспитание / Р.Я.Журов. – М.: Знание, 1965. – С. 34-42.
99. Загородний О.П. Творчество масс и его стимулирование / О.П.Загородний. – К.: ПУ, 1983. – 128с.
100. Замфир К. Удовлетворённость трудом: Мнение социолога / К.Замфир. – М.: ПИ, 1983. – 142с.
101. Зеленов Л.А. Становление личности / Л.А.Зеленов. – Горький: Мысль, 1989. – 168с.
102. Зворыкин А.А. Наука, общество, человек / А.А.Зворыкин. – М.: ССА, 1969. – 260с.
103. Злобіна О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / О.Злобіна, В.Тихонович. – К.: Стилос, 2001. – 238с.
104. Зотов И.А. Природа прекрасного / И.А.Зотов. – М.: Просвещение, 1965. – С. 229-234.
105. Зязюн И.А. Коммунизм и эстетическое развитие личности / И.А.Зязюн. – К.: КГУ, 1972. – 172с.
106. Зязюн І.А. Культурний прогрес і проблема естетичного виховання трудящих / І.А.Зязюн. – К.: КДУ, 1968. – С. 130-136.
107. Иванов В.П. Мировоззрение и активная жизненная позиция / В.П.Иванов, М.Л. Лезгина. – Л.: Просвещение, 1983. – С. 14-20.
108. Ильенков Э.В. Об идолах и идеалах. – 2-е изд. / Э.В.Ильенков. – К.: Час-Крок, 2006. – 312с.
109. Искусство и НТП: контуры взаимосвязи. / Е.Д.Богатырёва. – Самара: СГА, 2010. – 170с.
110. Исхаков А.Г. Критерий – отношение к труду / А.Г.Исхаков. – Казань: Высшее образование, 2000. – 86с.
111. Каган М.С. Лекции по марксистско-ленинской эстетике / М.С.Каган. – Л.: ЛГУ, 1963. – Ч. 1. – С. 96-102.
112. Кайдалов Д. Коммунизм, труд, человек / Д.Кайдалов. – М.: ГПИ, 1960. – 60с.
113. Кайдалов Д.П. Актуальные проблемы социологии труда / Д.П.Кайдалов, Е.И.Суименко. – М.: Экономика, 1974. – 238с.
114. Кант І. Критика чистого розуму / І.Кант. – Сімферополь: Реноме, 2003. – 464с.
115. Кантор К. Красота и польза / К.Кантор. – М.: Искусство, 1967. – 279с.
116. Китайгородский А.И. Физика – моя профессия /А.И.Китайгородский. – М.: Наука, 1965. – С. 103-109.
117. Киценко А.П. Формирование эстетического отношения к труду в условиях НТР: Автореф. дисс. канд. филос. наук / А.П.Киценко. – К.: КГУ, 1977. – 19с.
118. Киященко Н.И. Эстетическое творчество / Н.И.Киященко, Н.Л.Лейзеров. – М.: Знание, 1984. – 112с.
119. Коган Л.Н. От труда социалистического к труду коммунистическому: Автореф. дисс. док. филос. наук / Л.Н.Коган. – Свердловск: СГУ, 1962. – 34с.
120. Коган Л.Н. Роль искусства социалистического реализма в развитии науки / Л.Н.Коган // Социалистический реализм и проблемы эстетики. – М.: Просвещение, 1967. – Выпуск 1. – С. 38-43.
121. Коган Л.Н. Труд и красота / Л.Н.Коган. – М.: Соцэкгиз, 1963. – С. 20-28.
122. Комлев Н.Г. Слово, денотация и картина мира / Н.Г.Комлев // Вопросы философии. – М., 1981. – № 1. – С. 22-30.
123. Кондратенко Ф.Д. Коммунистический труд и эстетическое воспитание / Ф.Д.Кондратенко. – М.: Знание, 1980. – 64с.
124. Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию / П.В.Копнин. – К.: Наукова думка, 1966. – 288с.
125. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки / П.В.Копнин. – М.: Мысль, 1974. – 568с.
126. Крайчик Л.В. Формы связи эстетической деятельности с материальным производством: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Л.В.Крайчик. – М.: МГУ, 1966. – 23с.
127. Краткий словарь по эстетике / М.Ф.Овсянников, В.А.Разумный. – М.: ПИ, 1963. – 543с.
128. Красивое и красивость. – Ростов-на-Дону: Знание, 1966. – 102с.
129. Крушельницька Я.В. Людина в трудовому процесі / Я.В.Крушельницька. – К.: ПУ, 1983. – 143с.
130. Крюковский Н. Логика красоты / Н.Крюковский. – Минск: Наука и техника, 1965. – С. 40-46.
131. Кубланов Б.Г. Комунізм і естетичне виховання / Б.Г.Кубланов. – Львів: Вища школа, 1960. – С. 25-29.
132. Куделин Е.Г. Труд – потребность и радость жизни / Е.Г.Куделин. – М.: Мысль, 1966. – 197с.
133. Кузьмин В.П. Категория меры в марксистской диалектике / В.П.Кузьмин. -- М.: ПИ, 1966. – 175с.
134. Кучерюк Д.Ю. Эстетика труда: ценностные отношения, творчество, человек / Д.Ю.Кучерюк. – К.: Выща школа, 1989. – 150с.
135. Ланцоли К. Вариационные принципы механики / К.Ланцоли. – М.: ИЛ, 1965. – С. 5-9.
136. Левицька О.І. Моральний розвиток особи / О.І.Левицька. – К.: ПУ, 1990. – 174с.
137. Ленин В.И. Философские тетради / В.И.Ленин // Полн. собр. соч. –М.: ГПИ, 1963. – Т. 29. – 620с.
138. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / А.Н.Леонтьев. – М.: МГУ, 1981. – 575с.
139. Литвинов Л.Н. Творческое отношение к труду и формирование нового человека / Л.Н.Литвинов. – М.: Знание, 1978. – 63с.
140. Литвинов Л.Н. Труд – основа нравственного формирования личности / Л.Н.Литвинов. – М.: Знание, 1975. – 64с.
141. Личность и НТП / В.Н.Турченко. – Новосибирск: Наука, 1990. – 300с.
142. Лосев А.Ф. Эстетика / А.Ф.Лосев // Философская энциклопедия. – М.: Сов. энциклопедия, 1970. – Т. 5. – С. 574-576.
143. Лосев А.Ф. История античной естетики: Ранняя класика / А.Ф.Лосев. – М.: Высшая школа, 1963. – 584с.
144. Лосев А.Ф. История эстетических категорій / А.Ф.Лосев, В.П.Шестаков. – М.: Искусство, 1965. – 374с.
145. Лукреций. О природе вещей / Тит Лукреций Кар. – М.: Худож. лит., 1983. – 384с.
146. Макаренко А.С. Сочинения: В 7 Т. / А.С.Макаренко. – М.: Просвещение, 1958. – Т. 5. – 558с.
147. Мальцев В.А. Важнейшая проблема / В.А.Мальцев. – М.: ПИ, 1987. – 174с.
148. Мальцев В.А. О формировании коммунистического отношения к труду / В.А. Мальцев. – М.: ПИ, 1987. – 174с.
149. Марков Н.В. НТР: анализ, перспективы, последствия / Н.В.Марков. – М.: Наука, 1973. – 240с.
150. Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений / К.Маркс, Ф.Энгельс. – М.: ГПИ, 1956. – 699с.
151. Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів / К.Маркс, Ф.Енгельс. – К.: ПУ, 1973. – С. 526-551.
152. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал. Критика политической экономии – Т. 1. / К.Маркс, Ф.Энгельс // Полн. собр. соч. – М.: ГПИ, 1960. – Т.23. - 907с.
153. Маркс К., Энгельс Ф. Экономическо-философские рукописи 1844 г. / К.Маркс, Ф.Энгельс // Полн. собр. соч. – М.: ГПИ, 1974. – Т. 42. – 535с.
154. Маркс К., Энгельс Ф. Экономические рукописи 1857-1859 г. / К.Маркс, Ф.Энгельс // Полн. собр. соч. – М.: ГПИ, 1979 – Т. 46. – Ч. 2. – 618с.
155. Марксистско-ленинская эстетика / М.Ф.Овсянников. – М.: Наука, 1983. – 544с.
156. Межуев В.М. Культура и история / В.М.Межуев. – М.: ПИ, 1977. – 199с.
157. Мельник Л.Г. Экономика развития / Л.Г.Мельник. – Сумы: ИТД Университетская книга, 2006. – 662с.
158. Менделеев Д.И. Сочинения / Д.И.Менделеев. – М.: Мысль, 1964. – Т. 24. – С. 530-533.
159. Моррис У. Вести ниоткуда, или эпоха спокойствия / У.Моррис. – М.: ИЛ, 1962. – С. 204-205.
160. Нестеров В.Г. Труд и мораль в советском обществе / В.Г.Нестеров. – М.: ПИ, 1969. – 130с.
161. Новая философская энциклопедия: В 4 Т. / В.С.Стёпин, Г.Ю.Семигин. – М.: Мысль, 2001. – Т. 4. – 692с.
162. Новый энциклопедический словарь / А.П.Горкин. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 2001. – 1456с.
163. Новиков Б.В. Творчество и философия / Б.В.Новиков. – К.: КГУ, 1989. – 168с.
164. Новикова Л.И. Эстетика и производство / Л.И.Новикова. – М.: ПИ, 1969. – С. 15-18.
165. Новикова Л.И. Эстетика и техника: альтернатива или интеграция? / Л.И. Новикова. – М.: Искусство, 1976. – 288с.
166. Новикова Л.І. Естетична діяльність в системі НТР / Л.І.Новикова. – М.: ПИ, 1973. – С. 82-88.
167. Новикова Л.И. Искусство и труд / Л.И.Новикова. – М.: Высшая школа, 1974. – 176с.
168. Новосёлов Н.С. Умственный труд: его сущность и некоторые тенденции развития / Н.С.Новосёлов. – Свердловск: УГУ, 1972. – С. 9-13.
169. Окладников А.П. Утро искусства / А.П.Окладников. – Л.: Искусство, 1967. – 136с.
170. Основи економічної теорії / А.А.Чухно, П.Є.Єщенко, Г.Н.Климко. – К.: Вища школа, 2001. – 606с.
171. Основы современной философии / М.Росенко. – С.Пб.: Лань, 2001. – 384с.
172. Очирова О.А. Проблемы социального развития в контексте эволюции природы труда / О.А. Очирова // Вестник МГУ. – 2002. – № 4. – С. 80-90.
173. Петров Ю.В. Эстетический фактор процесса научного поиска: Автореф. дисс. канд. филос. наук / Ю.В.Петров. – К.: КГУ, 1975. – 27с.
174. Писарев Д.И. Избранные педагогические сочинения / Д.И.Писарев. – М.: Педагогика, 1984. – 367с.
175. Плеханов Г.В. Избранные философские произведения: В. 5 Т. / Г.В. Плеханов. – М.: Мысль, 1956. – Т. 1. – 847с.
176. Подольська Є.А. Філософія / Є.А.Подольська. – К.: ЦНЛ, 2006. – 704с.
177. Попков В.А. Эстетическое содержание процесса труда: Автореф. дисс. канд. филос. наук / В.А. Попков. – М.: МГУ, 1969. – 23с.
178. Попков В.А. Эстетическое содержание труда / В.А. Попков, Д.П.Целищев. – М.: Мысль, 1984. – 176с.
179. Природа и функции эстетического / Н.В.Гончаренко. – М.: Искусство, 1968. – 287с.
180. Пришвин М.М. Избранное / М.М.Пришвин. – М.: Мысль, 1975. – 351с.
181. Проблемы эстетики и эстетического воспитания – М.: Просвещение, 1971. – 136с.
182. Проблемы философии: Республ. межвед. научн. сб. Вып. 76: Актуальные проблемы социологической науки / М.В.Захарченко. – К.: Вища школа, 1988. – 128с.
183. Проблемы философии: Республ. межвед. научн. сб. Вып. 84: Диалектика взаимосвязи объективного и субъективного в процессе формирования социальной активности личности / М.В.Захарченко. – К.: КГУ, 1990. – 134с.
184. Психология труда / А.В.Карпов. – М.: Владос-Пресс, 2003. – 352с.
185. Пуанкаре А. Наука и метод / А.Пуанкаре // О науке. – М.: Наука, 1990. – 736с.
186. Пути и средства эстетического воспитания / Н.И.Киященко, И.А. Комиков. – М.: Наука, 1989. – 192с.
187. Пушкин А.С. Полн. собр. соч.: В 16 Т. / А.С.Пушкин. – Л.: Изд. АН, 1949. – Т. 11. – С. 33-42.
188. Развитие и диагностика способностей / В.Н.Дружинин. – М.: Наука, 1991. – 181с.
189. Развитие личности: проблемы, поиски, решения / А.В.Меренков. – Свердловск: УГУ, 1989. – 124с.
190. Рахимов М.Р. Социальные проблемы формирования нового отношения к труду в условиях становления рыночной экономики: Автореф. дисс. док. филос. наук / М.Р.Рахимов. – Ташкент: ТГУ, 1994. – 41с.
191. Рахманов А.К. Труд как важнейший фактор эстетического воспитания молодёжи: Автореф. дисс. канд. филос. наук / А.К.Рахманов. – К.: КГУ, 1974. – 23с.
192. Резерфорд Э. Строение атома и искусственное превращение элементов / Э.Резерфорд // Избранные научные труды. – М.: ИЛ, 1972. – 532с.
193. Рыжук Д.А. В поисках истины / Д.А.Рыжук, Г.Ф.Сунягин // Философские науки. – М., 1966. – № 3. – С. 111-118.
194. Риккерт Г. Ценности жизни и культурные ценности / Г.Риккерт // Философия жизни. – Минск: Харвест; – М.: АСТ, 2000. – 240с.
195. Ритм, пространство и время в литературе и искусстве – Л.: Искусство, 1974. – С. 4-12.
196. Роллан Р. Собр. соч.: В 14 Т. / Р.Роллан. – М.: ГИХЛ, 1954. – Т. 2. – С. 14-18.
197. Рузе М. Роберт Оппенгеймер и атомная бомба / М.Рузе. – М.: ИЛ, 1963. –С. 130-134.
198. Рунин Б. Вечный поиск / Б.Рунин. – М.: ПИ, 1964. – С. 3-10.
199. Сартаков С. Красота труда / С.Сартаков. – М.: Искусство, 1961. – С. 16-21.
200. Сельвинский И.Л. Избранные произведения / И.Л.Сельвинский. – Л.: Сов. писатель, 1972. – С. 97-99.
201. Семенюк Е. Філософія сучасної науки і техніки / Е.Семенюк. – Львів: Світ, 2006. – 152с.
202. Сикорский Ю.П. Эстетическая ценность техники / Ю.П.Сикорский. – К.: Мистецтво, 1970. – 175с.
203. Силаев И. Эстетика сегодня / И.Силаев. – М.: Искусство, 1968. – 145с.
204. Силаев Н.Е. Эстетика труда / Н.Е.Силаев. – М.: Искусство, 1962. – 91с.
205. Симонов П.В. Что такое эмоция? / П.В.Симонов. – М.: Наука, 1966. – С. 56-64.
206. Скаржинская В. Роль труда в коммунистическом воспитании народа / В. Скаржинская. – К.: КГУ, 1957. – 90с.
207. Скатерщиков В.К. К изучению основ марксистско-ленинской эстетики / В.К. Скатерщиков. – М.: Мысль, 1965. – С. 25-29.
208. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 Т. / Г.С.Сковорода. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 1. – 531с.
209. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 Т. / Г.С.Сковорода. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 2. – 574с.
210. Сморж Л.О. Естетика / Л.О.Сморж. – К.: Кондор, 2005. – 416с.
211. Сойер У.У. Прелюдия к математике / У.У.Сойер // Рассказ о некоторых любопытных и удивительных областях математики. – М.: Просвещение, 1965. – 355с.
212. Соціологія / В.Г.Городяненко. – К.: Академія, 2003. – 560с.
213. Спиркин А.Г. Основы философии / А.Г.Спиркин. – М.: ПИ, 1988. – 592с.
214. Спиркин А.Г. Происхождение сознания / А.Г.Спиркин. – М.: Наука, 1960. – С. 21-22.
215. Стогний И.П. Труд и нравственное развитие личности / И.П.Стогний. –К.: Выща школа, 1982. – 246с.
216. Стогний И.П. Труд и нравственное развитие личности в социалистическом обществе: Автореф. дисс. док. филос. наук / И.П.Стогний. – М.: МГУ, 1984. – 32с.
217. Столович Л.Н. Категория прекрасного и общественный идеал: Историко-проблемные очерки / Л.Н.Столович. – М.: Искусство, 1969. – С. 205-209.
218. Столович Л.Н. Природа эстетической ценности / Л.Н.Столович. – М.: Искусство, 1972. – 170с.
219. Строительство коммунизма и духовный мир человека / Л.М.Гатовский. – М.: Наука, 1966. – 640с.
220. Струков Э.В. Всестороннее и гармоническое развитие личности / Э.В. Струков. – М.: Наука, 1963. – 65с.
221. Тасалов В. Прометей или Орфей: искусство “технического века” / В.Тасалов. – М.: Искусство, 1967. – 372с.
222. Теория эстетического воспитания / Н.И.Киященко, Н.Л.Лейзеров. – М.: Искусство, 1979. – 255с.
223. Тимирязев К.А. Чарльз Дарвин и его учение / К.А.Тимирязев // Избранные сочинения: В 4 Т. – М.: СХИ, 1949. – Т. 4. – 474с.
224. Товмасян С.С. Философские проблемы труда и техники / С.С.Товмасян. – М.: Наука, 1972. – С. 221-224.
225. Труд и эстетическое воспитание / В.И.Асмолова. – Рига: Зинатне, 1969. – 176с.
226. Труд как важнейший фактор формирования нового человека: Тезисы докладов и выступлений / В.Г.Антоненко. – К.: Вища школа, 1974. – 303с.
227. Туровский М.Б. Труд и мышление / М.Б.Туровский. – М.: Наука, 1963. – С. 54-57.
228. Успенский Г.И. Власть земли / Г.И.Успенский. – М.: Мысль, 1984. – 400с.
229. Ухтомский А.А. Теория доминанты / Избранные труды/ А.А.Ухтомский. – Л.: Наука, 1978. – Т. 1. – С. 287-290.
230. Ушинский К.Д. Собр. соч. / К.Д.Ушинский. – М. – Л.: ПИ, 1948. – Т. 2. – С. 337-339.
231. Ушинский К.Д. Собр. соч. / К.Д.Ушинский. – М.: ПИ, 1950. – Т. 10. – С. 609-612.
232. Физиологические и психологические основы труда / Е.Ф.Полежаев. – М.: Профиздат, 1974. – 232с.
233. Философский энциклопедический словарь / Л.Ф.Ильичёв, П.Н.Федосеев, С.М.Ковалёв. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 840с.
234. Философский энциклопедический словарь / Н.Т.Фролов. – 5-е. изд. – М.: ПИ, 1986. – 588с.
235. Философский энциклопедический словарь – 2-е. изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815с.
236. Философский энциклопедический словарь – М.: Инфра-М, 1999. – 576с.
237. Філософський енциклопедичний словник / В.І.Шинкарук. – К.: Абрис, 2002. – 744с.
238. Фолди Л. Структура нуклонов / Л.Фолди // Успехи физических наук. – М.: Наука, 1966. – Т. 88. Вып. 3. – С. 566-600.
239. Цай А.В. Соотношение утилитарного и эстетического в продуктах материального производства: Автореф. дисс. канд. филос. наук / А.В.Цай. – Ростов-на-Дону: Знание, 1966. – 23с.
240. Цапок В.А. Творчество / Н.Г.Михай. – Кишинёв: Штиинца, 1989. – 148с.
241. Чангли И.И. Методологические вопросы социологии труда / И.И.Чангли // Вопросы философии. – М., 1967. – № 1. – С. 14-24.
242. Чангли И.И. Труд. Социологические аспекты теории и методологии исследования / И.И.Чангли. – М.: Наука, 1973. – 588с.
243. Человек в условиях НТР / Л.П.Татарникова. – Хабаровск: Знание, 1975. – 119с.
244. Чернышевский Н.Г. Эстетические отношения искусства к действительности / Н.Г.Чернышевский. – М.: Худож. Литература, 1955. - С. 46-48.
245. Чернышевский Н.Г. Полн. собр. соч.: В 15 Т. / Н.Г.Чернышевский. – М.: Мысль, 1953. – Т. 14. – С. 13-20.
246. Чернышевский Н.Г. Прекрасное есть жизнь / Н.Г.Чернышевский. – М.: Молодая гвардия, 1978. – 175с.
247. Чухина Л.А. Эстетическая сущность труда / Л.А.Чухина. – Рига: Зинатне, 1969. – С. 11-13.
248. Швили В.В. Искусство и производство. Социально-экономический очерк о союзе труда и красоты / В.В.Швили. – М.: Экономика, 1964. – 70с.
249. Шеллинг Ф.В.И. Философия искусства / Ф.В.И.Шеллинг // Сочинения: В 2 Т. – М.: Наука, 1989. – 636