КОНЦЕПТ ТІЛЕСНОСТІ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ



  • Название:
  • КОНЦЕПТ ТІЛЕСНОСТІ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ
  • Альтернативное название:
  • КОНЦЕПТ телесности В СОЦИАЛЬНО-философском дискурсе
  • Кол-во страниц:
  • 226
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА





    На правах рукопису

    ВАЛЄНСА ГАННА АНІБАЛІВНА

    УДК 101.1:316, 159.9.016.1



    КОНЦЕПТ ТІЛЕСНОСТІ
    В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ

    09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філософських наук




    Науковий керівник:
    Караульна Наталія Вікторівна
    кандидат філософських наук,
    доцент






    Київ – 2011








    ЗМІСТ
    ВСТУП.…………………………………………………………………………. 3
    РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТЬ «ТІЛО» ТА «ТІЛЕСНІСТЬ» В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ ….
    11
    1.1. Поняття тілесності у західноєвропейській традиції…………………… 11
    1.2. Термінологічні розвідки «тіла» та «тілесності»………………………... 34
    1.3. Методологічна багатовимірність дискурсу тілесності………………… 49
    Висновки до розділу І………………………………………………………….. 76
    РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ ТІЛЕСНОСТІ У ПРОСТОРІ СОЦІАЛЬНОГО………………………………………………………………. 79
    2.1. Метафоричність тіла та її використання у соціально- філософському дискурсі…………………………………………………………………… 79
    2.2. Афективність як засаднича характеристика тілесності……………….. 99
    2.2. Топоси дискурсу тілесності: Природне\Шучне, Своє\Чуже………….. 118
    Висновки до розділу ІІ…………………………………………………………. 146
    РОЗДІЛ ІІІ. ТОПОЛОГІЯ ТІЛЕСНОСТІ ЯК ЗАСНОВОК СОЦІАЛЬНОГО……………………………………………………………….
    148
    3.1. Рівень природної приналежності до «роду людського»………………. 151
    3.2. Соціально-філософський сенс «ототожнення з тілом»……………….. 161
    3.3. Пізнавальний потенціал «ототожнення з тілом» та його соціально-філософський вимір……………………………………………………… 173
    3.4. Соціальне конструювання тілесності…………………………………... 186
    Висновки до розділу ІІІ……………………………………………………….. 204
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 205
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 209









    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження пов’язана з потребою соціальної філософії у сучасних експлікаціях поняття «природа людини», які є надзвичайно важливими в контексті сучасного гуманітарного знання. Тілесність є одним із основоположних понять, що окреслює сучасне розуміння людської природи. Разом з тим, постає проблема розробки та застосування методології, адекватної вивченню такого складного явища, як тілесність людини в соціальному просторі.
    Серед історичних етапів у формуванні сучасного ставлення до понять «тіло» і «тілесність» важливими є відома з часів Декарта проблематика «психофізичного дуалізму», що знайшла відбиток у підходах Новочасної науки до тіла, ставлення до тіла у філософії життя Ф.Ніцше, народження і розвиток філософського поняття «тілесності» у феноменології Е.Гусерля, Ж-П.Сартра, М.Мерло-Понті, А.Шюца, Б.Вальденфельса і, нарешті – погляд сучасної соціальної топології М.Фуко, Ж.Дельоза, П.Бурд’є на роль і місце тіла людини у соціальному просторі.
    В Україні проблематика дисертаційного дослідження є мало розробленою. Важливий внесок у дослідження теми тілесності та топології як методу дослідження зробили такі вітчизняні автори як О.Є.Гомілко – історія поняття тілесності в західній метафізиці, Л.М.Газнюк – герменевтика соматичного буття людини в екзистенційному вимірі, Н.С.Медвєдєва – багатовимірність поняття тілесності в соціально-філософському контексті, С.П.Сітько, Л.І.Сидоренко – фізика живого, «самоузгоджений потенціал» людського тіла, М.Мінаков – історія поняття досвіду, Л.Рижко – топологія науки, М.Плющева – співвідношення тілесності та інтерсуб’єктивності у феноменологічній традиції.
    Під час написання дисертації автор спиралася також на роботи авторів: Ф.Тьоніс – розмежування понять спільнота та суспільство, Л.Бінсвангер – аналіз фрейдового розуміння тіла та онтологічних засновків психоаналізу, Ф.Гваттарі, Ж.Дерріда, Ж.Бодрійяр, С.Леш – постмодерністська традиція, де виразно демонструється процес соціального конструювання тілесності, Дж.Сьорл, К.Уілбер – сучасні розробки проблеми свідомості, її зв’язку з мозком та інтегральні підходи до проблеми природи людини й соціуму, Ф.Фукуяма – виклик людству з боку новітніх технологій та необхідність звернення до розробки сучасного розуміння природи людини, П.Рікер – проблема «свого» та «іншого» в людському досвіді; а також роботи російських дослідників: В.Подорога, О.Шпарага – феноменологія тілесності, Н.Шматко – соціальна топологія як актуальний інструмент соціально-філософського дослідження, И.Бескова, С.Азаренко, Я.Чеснов, В.Кутирев, И.Биховська, П.Тищенко, С.Хоружий – ціннісні, антропологічні, естетичні аспекти тілесності та їх інтерпретації в контексті культури, Е.Князева, М.Плохова – тілесність в контексті синергетики та сучасної теорії складних систем, В.Волков, О.Хархордин – теорія практик, Ю.Качанов – соціальна епістемологія тощо.
    Актуальність дослідження зумовлена суперечливістю використання термінів «тіло» та «тілесність» у сучасному філософському дискурсі, а також нагальною потребою сучасних природничих та гуманітарних наук у визначеному «вирішенні» питання про природу людини в аспекті поєднання людського тіла та людської суб’єктивності. У зв’язку з бурхливим розвитком інформаційних та біо-технологій, що ставлять під питання традиційне розуміння «людського як такого», важливим стає усвідомлення ролі людської тілесності як окремою людиною, так і суспільством в цілому.
    Соціально-філософське дослідження має відповідати на ключові питання стосовно засновків функціонування та структури інтерсуб’єктивного виміру буття людини. Тут тілесність постає як базовий екзистенціал колективного буття, який дає ґрунт будь-яким іншим вимірам соціального – економічному, культурному, політичному. Адже тілесність – явище, що фіксує присутність людини у світі, її «буття з іншим», місце серед спільноти «інших». На підставі вищезазначеного можна виокремити низку чинників, які надають актуальності дослідженню:
    • значне розмаїття у розумінні суті понять «тіло» та «тілесність», ставлення до них як до синонімічних або вільне використання смислових перетинів цих понять;
    • втрата класичними соціально-філософськими підходами усвідомлення унікальної ролі людської тілесності в соціумі, а звідси – відсутність границі між «раціональним» та «природним» підґрунтям соціального;
    • неусвідомлювана апеляція до тіла та тілесності як «самозрозумілих» явищ та використання цих понять у дискурсі соціального на рівні організмічних або чуттєвих аналогій;
    • інтерпретація «соціального» або як свідомо-раціонального прояву людської природи, або – як біологічно-раціонального (природного у сенсі природничих наук) явища, коли «межа тілесності», що індивідуалізує свідомість та надає їй конкретних вимірів, – не відчувається і не береться до уваги при створенні моделей соціального.
    Загалом, вище зазначені проблеми пов’язані з ігноруванням у соціально-філософських дослідженнях тілесності, як онтологічного ґрунту буття людини та зі спробою, досі послуговуючись новочасним розумінням людської природи.
    З огляду на це, є важливим застосування некласичних підходів до визначення співвідношення тілесного і соціального у сучасному соціально-філософському дискурсі. Одним з таких підходів є соціальна топологія, яка дозволяє зобразити простір будь-яких мислимих елементів, в тому числі уявлень про тіло та тілесність, та встановити необхідні аналогії між різноманітними просторами концепцій та підходів до одного і того самого предмета.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження здійснене в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України», науково-дослідної теми філософського факультету НДР № 06БФ041-01 «Філософія і політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання», та наукової програми «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації», науково-дослідної теми філософського факультету НДР №11БФ041-01 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
    Мета дослідження: шляхом розгляду топології тілесності у просторі соціального, показати засадничу роль поняття тілесності в соціально-філософському дискурсі та розкрити структуру тілесності як одного з базових концептів соціальної філософії.
    Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань:
    • виявити плюралістичність та суперечливість дискурсу тілесності, як в історії соціально-філософської думки, так і в сучасних філософських дослідженнях;
    • обґрунтувати принципову недостатність класичної методології для адекватного вивчення цілісності людського буття у соціумі та усієї складності стосунків тілесного та соціального;
    • показати проблематичність чіткого визначення таких понять як «тіло», «тілесність», «тілесне як таке», «тілесне як прояв соціального», «соціальне, як прояв тілесного»; довести необхідність ретельного термінологічного аналізу низки понять, пов’язаних із тілом у соціально-філософському дискурсі;
    • дослідити структуру тілесності у просторі соціального, застосовуючи некласичні методи соціально-філософського дослідження, такі як феноменологія та соціальна топологія, теорія практик, що дають можливість експлікації поняття тілесності та соціальності у взаємовідповідних категоріях (соціальне поле, соціальний простір, агент та його положення у просторово-часовій єдності поля тощо).
    Об’єктом дослідження є дискурс тілесності в соціально-філософському контексті.
    Предмет дослідження – структура тілесності у просторі соціального.
    Теоретико-методологічна основа дослідження. При вивченні поняття тілесності традиційно важливий феноменологічний метод. Саме у феноменологічній традиції обґрунтовується поняття тілесності, як один з базових екзистенціалів людського буття, поряд із інтенціональністю, темпоральністю та інтерсуб’єктивністю. Цей підхід дає можливість концептуалізації поняття тілесності, як свідомості, що існує власним тілом. Тут «живе тіло» – необхідний атрибут діючої свідомості, або навіть – «сама свідомість» суб’єкта соціальної діяльності (Е.Гусерль, М.Мерло-Понті, Ж-П.Сартр, А.Шюц). Герменевтичний метод важливий при вивченні великої кількості джерел, які самі по собі вже містять численні інтерпретації, а також для глибокого розуміння засновків адекватних інтерпретацій поняття тілесності. Завданням у руслі герменевтики є пошук прийнятних критеріїв інтерпретації поняття «тілесність». Загальнонаукові методи, такі як теорія складних систем, що самоорганізуються, синергетика, теорія динамічного хаосу, фізика живого, виявляються корисними для демонстрації усієї відомої сьогодні науці складності проблеми тілесності, її міждисциплінарності та актуальності. Нарешті, найпродуктивнішим для розгляду проблеми тілесності виявляється метод топології соціального простору. Даний підхід містить необхідну теоретичну базу для ефективного розгляду теми тілесності у соціально-філософських дослідженнях. Це пов’язано, як із використанням самого поняття «тілесність» у соціальній топології Фуко, Бурд’є, Вальденфельса, так і з розвиненою категоріальною базою соціальної топології, що дає можливість застосовувати поняття «соціальний простір», «фізичний простір», «габітус», «тілесна техніка», «тілесна практика» та ін.
    Зокрема, «застосувати метод соціальної топології» у контексті проблематики тілесності означає:
    • окреслити межі дискурсу тілесності в соціально-філософських дослідженнях (топологія дискурсу тілесності);
    • виокремити значення тілесності як способу існування суб’єктивності в соціумі (топологія суб’єктивності у просторі соціального);
    • розкрити роль тілесності окремої людини як підґрунтя існування соціального як такого (топологія соціального як простору практик);
    • показати структуру взаємозв’язку між різними аспектами розуміння тілесності як ключовими елементами простору соціального.
    Наукова новизна дослідження полягає в розкритті топології тілесності як одного з базових концептів у соціально-філософському дискурсі та визначенні функціональної структури тілесності у просторі соціального.
    Основними висновками дисертаційного дослідження, які містять положення наукової новизни і виносяться на захист, є:
    • розкрито суть методологічної проблематики стосовно тілесності, яка полягає в обмеженості класичної методології для досліджень тілесності, а також запропоновано адекватний методологічний шлях вивчення тілесності у соціально-філософському контексті – соціальна топологія та теорія практик;
    • доведено, що критеріями розмежування понять «тіло» та «тілесність» –
    є міра їхнього зв’язку із суб’єктивністю людини, межі застосування цих понять визначаються з контексту, оскільки у соціально-філософському дискурсі з приводу тілесності існує велика кількість смислових перетинів (різні терміни – один сенс) та паралелей (різний сенс – один термін);
    • обґрунтовано, що дискурс тілесності в соціально-філософському контексті має метафоричний характер, проаналізовані основні типи тілесних метафор (фізична, життєво-біологічна та суб’єктивуюча), а також визначені їх функції в соціально-філософському дослідженні: описово-моделююча, інтегративна (поєднання частин в цілому), інтерпретативна (для експлікації соціальної складності та динаміки), образно-комунікативна;
    • уточнено визначення тілесності як «живого фізичного тіла, що уособлює суб’єктивність» на фоні предметного світу, світу живих об’єктів та світу суб’єктивності як такої (включаючи соціальний, інтерсуб’єктивний вимір);
    • вперше розкрито структуру тілесності в просторі соціального як цілісного концепту, що поєднує чотири аспекти: 1) сфера приналежності до роду людського; 2) сфера самовіднесення та ототожнення суб’єктивності (Я) з власним тілом; 3) сфера усвідомлення можливої нетотожності Я та тіла, що є джерелом унікального пізнавального досвіду людини; 4) сфера соціального конструювання тілесності;
    • обґрунтовано, що концепт тілесності є одним з базових елементів в просторі соціального та являється унікальним засобом дослідження природи людини в соціально-філософському контексті, оскільки будь-які експлікації соціального виходять з більш або менш усвідомлених звернень вчених до таких «самозрозумілих» і «природних» явищ, які пов’язані із тілесністю як осередком суб’єктивності в соціумі (соціальна дія, соціальна поведінка, потреба, комунікація, соціальна відповідальність тощо).
    Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження полягає в створенні концептуального підґрунтя для всебічної розробки проблематики «природи людини» в соціально-філософському контексті. Основні положення, результати та методологічні підходи можуть бути використані для подальшої науково-теоретичної експлікації проблеми тілесності та соціальності у філософії, психології, теорії пізнання, соціології, політології, сферах права та соціальної роботи, управління, методології соціального пізнання, соціального прогнозування. Результати дослідження можуть бути корисні під час створення та викладання лекційних і семінарських курсів, спецкурсів, що пов’язані з темою тілесності. Концепт тілесності – постає як одна з базових структур, що їх необхідно враховувати у будь-яких сучасних моделях соціального. Також, окремі елементи вивчення тілесності людського досвіду, свідомого вчинку особи, структури вольових здатностей тощо, можуть бути застосовані в педагогіці, психології та антропології.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно.
    Апробація результатів дисертації відбувалась на засіданні кафедри філософії гуманітарних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні теоретичні положення дисертації, окремі її ідеї, були представлені та обговорені в ході виступів на міжнародних конференціях: «Людина. Світ. Суспільство. Дні науки філософського факультету» (Київ,
    2009 р., 2010 р.), міжнародній конференції молодих вчених «Шевченківська весна 2009» (Київ, 2009 р.), «Сучасна молодь і проблема життєвих цінностей: філософський та культурологічний виміри» (Київ, 2010 р.), та на семінарських заняттях філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та вміщені у фахових виданнях.
    Публікації. Основні результати роботи були відображені в семи наукових працях, три з яких – статті у фахових наукових виданнях, чотири – тези доповідей на наукових конференціях.
    Структура роботи обумовлена специфікою предмету дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, що диференційовані на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 226 сторінок, з яких основний зміст дисертації викладений на 208 сторінках, список використаних джерел містить 192 позицій на 18 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Дискурс тілесності в сучасній соціальній філософії – є плюралістичним та методологічно розмитим. Він являє собою строкатий пучок конотацій, сповнених різноманітними інтерпретаціями «навколо тіла». Історія поняття тілесності в соціальній філософії має за джерело проблему психо-фізичного дуалізму. Наслідком останнього є – новочасне розуміння людини як самосвідомого суб’єкта, тіло якого працює на кшталт біологічної машини. Саме на такому розумінні людини та світу грунтується класична наукова парадигма пізнаваності та керованості природних процесів, зокрема процесів, пов’язаних із тілом. Так звана «десоматизація суб’єкта» (за Гомілко), призводить до втрати повноцінного горизонту розуміння природи людини, вузьких спроб раціоналізації та редукування істотних властивостей людини до часткових проявів (актів свідомості, поведінки, цілераціональної дії), які зручно вивчати. Проблемою такого звуження в контексті соціальної філософії є побудова моделей соціального на базі таких окремішніх, раціоналізованих та фрагментарних уявлень про природу людини в цілому та мотивацію особи і груп, зокрема. Динамічний розвиток сучасної науки продовжує новочасну логіку та провокує до застосування класичної природничої методології стосовно тіла людини. Але ці дослідження вже самі по собі сягають новітніх розробок у сфері синергетики та «фізики живого» і, таким чином, виходять за межі тривіального сцієнтизму. Тобто, «природнича логіка», в дослідженні феномену людського тіла досягла власних границь і вимагає нового філософського та методологічного грунту для усвідомлення значення власних висновків у більш широкому смисловому полі. Таким чином, актуальними як ніколи виявляються епістемологічні, аксіологічні, культурологічні, соціально-філософські, онтологічні та історико-філософські пошуки навколо зазначеної теми. Адже сучасна соціально-філософська проблематика зосереджена навколо «природи людини» через небезпеку значного біо-технологічного впливу на людину і, відповідно необхідності віднайти засновки для прийняття визначеної позиції людства щодо свого майбутнього. На цьому, зокрема, досить аргументовано наполягає Френсіс Фукуяма у відомій роботі «Наше постлюдське майбутнє» [178]. Сучасний розвиток технологій ставить людство на межу знищення, генної модифікації, віртуалізації існування. Тому визначення границь вибору, перед якими стоїть людство – лежить саме у сфері філософії, а соціальної філософії – особливо!
    Велике заначення для дослідження тілесності в соціально-філософському
    дискурсі має феноменологічний метод, завдяки якому вперше було концептуалізовано тілесність у філософії як один з базових екзистенціалів людського існування. Також, саме феноменологія (Гусерль, Сартр, Мерло-Понті, Шюц, Вальденфельс) демонструє сутнісний зв’язок тілесності та інтерсуб’єктивності, що є важливим для соціальної філософії.
    Плюралістичість соціально-філософського дискурсу тілесності, його між-, полі- та трансдисциплінарний характер – вимагають глибокого вивчення та концептуалізації поняття тілесності в межах соціальної філософії. Незважаючи на велику зацікавленість сьогодні у темі тілесності з боку філософії, психології, нейрофізіології, когнітивних наук, фізики та біології, більшість існуючих підходів мають суто інтерпретативний та описовий характер. Метафоричний стиль використання понять «тіло», «тілесність», «організм», «сома» в соціально-філософському контексті має власний сенс та значення, вказуючи по-перше, на специфічну соматоморфність мови, якої важко, практично не можливо, позбутися в ході аналізу, а по-друге – на глибинний зв’язок теми тілесності та соціальності. Слід вказати основні види метафор, які використовуються в соціально-філософському дискурсі – це фізична, життєво-біологічна та суб’єктивуюча метафори соціального, що спираються на «самозрозумілий» для кожного соціального актора сенс власного тіла (тіла-«фізичного об’єкта», живого тіла як набору органів, тіла як носія суб’єктивності). Ці метафори виконують у соціально-філософському дискурсі наступні функції: описово-моделюючу, інтегративну (поєднання частин в цілому), інтерпретативну (для експлікації соціальної складності та динаміки) та образно-комунікативну.
    В результаті термінологічного аналізу, зроблено висновок, що ми маємо чітко розмежовувати тіло як фізичний об’єкт і живе та діюче тіло людини. Проблематичною залишається межа «життєвості», стосовно якої кожен з напрямків дослідження намагається по-своєму визначитися. «Фізика живого» називає межею – наявність «самоузгодженого потенціалу» та антиентропійні властивості живих тіл, та, зокрема, тіла людини. Онтологія та феноменологія – вкладають унікальний сенс людського тіла, на відміну від тваринного, в поняття тілесності, яке виявляється ширшим за поняття тіла, підкреслюючи особистісний сенс тілесності, її стосунок до суб’єктивності людини. Соціальна топологія та теорія практик взагалі відмовляється від граничних висновків про живе, не живе та свідоме, одразу використовуючи розуміння тілесності як необхідне уособлення суб’єктивності.
    Методологічний шлях соціальної топології та теорії практик дає можливість показати справжню значущість тілесного аспекту людського існування в соціальному просторі та розкрити саму структуру тілесності.
    Тілесність постає як цілісний концепт в межах соціальної філософії та може слугувати підґрунтям соціально-філософського дослідження у чотирьох взаємопов’язаних аспектах:
    • Природженість, природна належність до «роду людського» та несвідоме почуття єдності з іншими людьми на основі подібності тілесних проявів, що є самозрозумілими та звичайними для нас та являються граничною ознакою «людськості».
    • Базове несвідоме ототожнення кожним з нас власної самості та тілесності, «Я» – непроблематично відчувається як «моє тіло». На основі цього «самовіднесення» – кожен тілесний прояв в особистому та соціальному житті є справді «нашим», відповідальним та «людським».
    • Таке явище як «усвідомлення ймовірної нетотожності Я і тіла» – відкриває могутній пізнавальний та творчий потенціал людської істоти. Свідомість, як здатність «відокремлювати» почуття суб’єктивності від тілесних станів та конкретного «власного тіла», є особливим аспектом тілесної проблематики. Тілесність характерна тим, що дозволяє специфічне «звільнення від власного тіла», асоціацію з іншими тілами та «неперервну ідентичність» у процесі таких асоціацій. В соціальному сенсі – це дає можливість свідомого вибору власного тілесного іміджу, управління процесом ідентифікації, створенням образу та особистим «тілесним» впливом на інших.
    • Соціальне конструювання тілесності – масштабне явище людського існування, що включає та поєднує всі попередні рівні експікації тілесності. Адже на грунті природної приналежності, де людина з’являється у світ, через базову несвідому ідентифікацію з тілом, та за рахунок ролі тілесності як носія та виразника суб’єктивності – у просторі соціального тепер постає природно-духовна істота, що зазнає могутнього впливу культури. Людське середовище для окремої людини в тілі – це суцільне поле поглядів, оцінок, словесних та «німих» практик, приписів та вимог. Тілесність тут являється простором постійних змін, внутрішніх та зовнішніх, усвідомлених та автоматичних одночасно. Тілесність у соціальному середовищі – є горнилом усіх глибинних та поверхневих перетворень, що їх здійснює людина на протязі життя.
    Саме в останньому, соціально-філософському сенсі, варто говорити про тілесність – як осердя людського буття та критерій «людської природи», якого вимагає сучасний науковий дискурс заради проектування майбутнього на засадах гуманності та збереження життя на землі. Таким чином, концепт тілесності виявляється одним з базових елементів в просторі соціального та має використовуватись для дослідження природи людини в соціально-філософському контексті.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Августин А. Исповедь блаженного Августина, епископа Гиппонского / Аврелий Августин. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 440, [8] с.
    2. Азаренко С.А. – Сообщество тела. / С.А.Азаренко – М.: Академический Проект, 2007. – 239с.
    3. Аристотель О душе / Аристотель (Соч.в 4-х томах) – М.: "Мысль", 1976. – Т.1. – 1976. – 550с.
    4. Апель К.-О. Екологічна криза як виклик дискурсивній етиці / К.-О. Апель // А.М. Єрмоленко Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
    5. Апель К.-О. Ситуація людини як етична проблема / К.-О. Апель // А.М. Єрмоленко Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
    6. Апель К.-О. Трансформация философии / К.-О. Апель – М.: Логос, 2001. – 339с.
    7. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Реймон Арон [Пер. з фр. Г.Філіпчука]. – К.: Юніверс, 2004. – 688с.
    8. Асмус В.Ф. Метафизика Аристотеля / В.Ф.Асмус // Аристотель (Соч. в 4-х томах) – М.: «Мысль», 1976. – Т. 1. – 550с. – (Предисловие)
    9. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М.Бахтин // – М.: Искусство, 1979. – 424с
    10. Бард А. Нетократия / А.Бард, Я.Зодерквист. – СПб.: Стокгольмская школа экономики,– 2004, – 252с.
    11. Бауман З. Текучая современность / Зигмунд Бауман; [Пер. с англ. под. ред. Ю.В.Асочакова]. – СПБ.: Питер, 2008. – 240с.
    12. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П.Бергер, Т.Лукман – М.: “Медиум”, 1995. – 323 с.
    13. Бергсон А. Два источника морали и религии / А.Бергсон; [Пер.фр.Б послесловие и примечания А.Б.Гофмана]. – М.: «Канон», 1994. – 382с. – (История философии в памятниках)
    14. Бескова И.А. Феномен сознания / И.А.Бескова, И.А.Герасимова, И.П.Меркулов. – М.: Прогресс-Традиция, 2010. – 367с.
    15. Бинсвангер Л. Бытие-в-мире / Л.Бинсвангер; [Избранные статьи. Я.Нидлмен. Критическое введение в экзистенциальный психоланализ]. – М.: «Рефл-бук»; К.: «Ваклер», 1999. – 336 с. – (Серия «Актуальная психология»).
    16. Бовуар С. Друга стать / Сімона де Бовуар (У 2-х томах) – К.: Основи, Т.1 – 1994, – 390с.
    17. Богата Л.М. Уявлення про багатовимірне мислення, його прийоми та процедури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук: спец. 09.00.02. «діалектика і методологія пізнання» / Л.М.Богата. – К.:, 2011. – 36 с.
    18. Богачов А.Л. Філософська герменевтика. Навчальний посібник/ А.Л. Богачов – К.: Видавництво «Курс», 2006. – 405с.
    19. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры. / Ж Бодрийяр – М.: Культурная революция, Республика, 2006. – 269 с. – (Мыслители 20 века).
    20. Бодрийяр Ж. К критике политической экономии знака / Ж.Бодрийяр [пер. с фр. Д.Кралечкин.] – М.: Акадкмический проект, 2007. – 335с. – (Философские технологии), (Академический проект).
    21. Бойченко М.І. Системне конструюванння соціальної реальності як умова можливості майбутнього // Гілея. – К., 2011. – Вип. 44. – С.246-254.
    22. Бойченко М.І. Значущість природної настанови у соціальному пізнанні (на прикладі дослідження екології життєсвіту) // Гілея. – К., 2011. – Вип. 54. – С. 255-260.
    23. Бойченко М.І. Тілесність і соціальність: системна взаємообумовленість // Нова парадигма. – К., 2011. – Вип. 102. – С. 59-69.
    24. Боровська Л.О. Аналіз опозиції «природне» - «штучне» через призму концепту деструкції живого / Л.О.Боровська // Феномен соціоприродних систем. Світоглядно-методологічні нариси. Монографія. – К.:, 2009. – 284с.
    25. Брандт Г.А. Философская антропология феминизма: природа женщины / Г.А.Брандт – Екатеринбург: Изд-во Гуманитарного ун-та, 2004. – 204 с.
    26. Бродовська В.Й., Тлумачний російсько-український словник психологічних термінів: Словник / В.Й. Бродовська, В.О.Грушевський, І.П.Патрик — К.:ВД «Профессіонал», 2007.—512с.
    27. Быховская И.М. Аксиология телесности и здоровье: сопряженность в культурологическом измерении / И.М.Быховская // Психология телесности между душой и телом – 2005. – С.53-66.
    28. Буданов В. Как возможна квантово-синергетическая антропология (синтетические миры телесности) / В.Буданов // Телесность как эпистемологический феномен – 2009, С.55-70.
    29. Бурдье П. Социология социального пространства / Пьер Бурдье; [Пер.с.франц.; отв.ред.перевода Н.А.Шматко]. – СПб.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 2007. – 288с.
    30. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології / Бернгард Вальденфельс - К.: "Альтерпрес", 2002. – 176 с. - ("Сучасна гуманітарна бібліотека").
    31. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого. / Бернгард Вальденфельс – К.:ППС, 2002, 2004. – 206с. – («Сучасна гуманітарна бібліотека»).
    32. Вальденфельс Б. Ключевая роль тела в феноменологии Мориса Мерло- Понти / Бернгард Вальденфельс // Мерло- Понти, М. Видимое и невидимое – 2006. – С. 381-398.
    33. Тапскотт Д. Викиномика. Как массовое сознание изменяет все / Дон Тапскотт, Энтони Д.Уильямс. [Пр.в англ.. Павел Миронов при участии Галины Василенко] – СПб.: – BestBusinessBooks, 2009. – 392с.
    34. Вдовина И.С. М.Мерло-Понти: от первичного восприятия - к миру культурьі. / И.С.Вдовина // Мерло-Понти Морис. Феноменология восприятия. – СПб, 1999. – 608 с.
    35. Власова О.А. Телесность безумия: бытие тела и тело бытия / О.А. Вдовина // Mixtura verborum' 2010: тело и слово — Самара, 2010. — С.60-77
    36. Волков В.В. Теория практик / Вадим Волков, Олег Хархордин. – СПб.: Издательство университета в Санкт-Петербурге. – 298с. – (Серия «Прагматический поворот»; Вып.2).
    37. Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ / Юрген Габермас // А.М. Єрмоленко Комунікативна практична філософія. Підручник. – К., 1999. – С.287-324.
    38. Гадамер Г.-Г. Истина и метод / Ганс-Георг Гадамер – М.: Прогресс, 1988. http://ganzha.blogspot.com/2008/03/blog-post_27.html
    39. Газнюк Л.М. Філософські етюди екзистенціально-соматичного буття. Монографія / Л.М.Газнюк – К.: ПАРАПАН, 2008. -368с.
    40. Гомілко О. Апеляція до тілесності в структурі феноменологічного методу. / Ольга Гомілко // Феноменологія і філософський метод: Щорічник Українського феноменологічного товариства, 1999 р. - К.: Тандем, 2000. – С.62-74.
    41. Гомілко О. Є. Десоматизация еgо и "жизненньш мир" Гуссерля / Ольга Євгенівна Гомілко //Феноменология и современное гуманитарное знание: Материалы международной научной конференции. - К.: Тандем, 1998. – С.49-56.
    42. Гомілко О. Є. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі / Ольга ЄвгенівнаГомілко – К.: Наук.думка, 2001 - 340 с.
    43. Гомілко О. Є. Дух-тіло дуалізм як ключова проблема сучасного дискурсу тілесності /Ольга Євгенівна Гомілко // Збірник наукових праць Чернівецького універститету. Випуск 466–467. Серія Філософія. — Чернівці: Чернівецький національний унівеситет, 2009. — С. 21–26.
    44. Гомілко О. Є. Концепт тілесності: «примирення» антропології та онтології /Ольга Євгенівна Гомілко // Філософські діалоги. Виміри людського буття – логіка, методологія та семіотика культури. Вип.1. – Київ, 2009. – С. 246-254.
    45. Гомілко О.Є. Феномен тілесності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук: спец.09.00.04. «філософська антропологія, філософія культури». / Ольга Євгенівна Гомілко – К.:, 2007. – 36с.
    46. Грицанов А.А. Мишель Фуко / А.А.Грицанов, В.Л.Абушенко. – Мн.: Книжный Дом, 2008. – 320с. – (Мыслители ХХ столетия).
    47. Грицанов А.А. Жан Бодрийяр / А.А.Грицанов, Н.Л.Кацук. – Мн.: Книжный Дом, 2008. – 256с. – (Мыслители ХХ столетия).
    48. Грицанов А.А. Жак Деррида / А.А.Грищанов, Е.Н. Гурко. – Мн.: Книжный дом, 2008. – 256с. – (Мыслители ХХ столетия ).
    49. Гросс Э. Изменяя очертания тела / Элизабет Гросс // Введение в гендерные исследования. Ч.ІІ: Хрестоматия /Под ред.С.В.Жеребкина - Харьков: ХЦГИ, 2001, СПб.: Алетейя, 2001. - 991 с.
    50. Гроф К. Неистовый поиск себя: Руководство по личностному росту через кризиc трансформации / К.Гроф, С.Гроф; [Пер.с англ.. А.Ригина, А.Киселева]. – М.: ООО «Издательство АСТ» и др., 2003.-347,[5]с.- (Тексты трансперсональной психологии).
    51. Гроф С. Надличностное видение: Целительные возможности необычных состояний сознания/ С. Гроф; [Пер. с англ. С. Офертаса; Под общ. ред. В. Майкова]. – М.: ООО «Издательство АСТ» и др., 2002. – 237,[3]с. – (Philosophy).
    52. Гурвич А. Неэгологическая концепция сознания / Арон Гурвич – М., Логос № 2 (37) 2003, С.122-134.
    53. Гурко Е. Деконструкция: тексты и интерпретация. Деррида Ж. Оставь это имя (Постскриптум), как избежать разговора: денегации. / Е. Гурко– Минск: Экономпресс, 2001. - 320 с.
    54. Гуссерль Э. Картезианские размышления / Эдмунд Гуссерль – СПб., 1998. – 320 с.
    55. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология./ Эдмунд Гуссерль // Избранные работы, М. – 2005. – С.443-459.
    56. Гуссерль Э. Картезианские медитации / Эдмунд Гуссерль // Избранные работы, 2005. – С.377 – 441.
    57. Гуссерль Э. Избранные работы / Эдмунд Гусссерль; [Cост. В.А. Куренной]. – М.: Издательский дом «Территория будущего», 2005. (серия «Университетская библиотека Александра Погорельского») – 464с.
    58. Гуссерль Э. Собрание сочинений. Том I Феноменология внутреннео сознания времени / Эдмунд Гуссерль; [Под общей редакцией профессора В.И.Молчанова.] – М.: РИГ «ЛОГОС», Издательство «ГНОЗИС» 1994, 104с.
    59. Гуссерль Э. Собрание сочинений. Том 3 (1). Логические исследования. Т.ІІ (1). [Перев.с нем В.И.Молчанова].– М.: Гнозис, Дом интеллектуальной книги, 2001 – 473с.
    60. Девятко И.Ф. Социологические теории деятельности и практической рациональности. / И.Ф.Девяятко – М.: «Аванти плюс», 2003. – 336с.
    61. Декомб В. Современная французская философия / В.Декомб - М.: Издательство "Весь мир", 2000. – 344 с.
    62. Декарт Р. Избранные произведения / Ренэ Декарт – М.: Государственное издательство политической литературы, 1950. – 712 с.
    63. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Рене Декарт – К.: Тандем, 2001. – 104 с.
    64. Делез Ж. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Жиль Делез, Фелікс Гваттари: [пер.с фран. и послесл.Д. Кралечкина; науч.ред. В.Кузнецов]. –Екатеринбург: У-Фактория, 2007. – 672с. – (Philosophy).
    65. Дерріда Ж. Дарувати час / Жак Дерріда; [Переклад з французької Мирослави Ющенко]. – Львів: Літопис, 2008. – 208с.
    66. Дерида Ж. Письмо та відмінність / Жак Дерріда; [Пер. з фр. В.Шовкун; Наук.ред.пер. О.Шевченко]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 602с.
    67. Деррида Ж. Позиции / Жак Деррида; [пер.с фр. В. В. Бибихина]. – М.: Академический проект, 2007. – 160с. – (Философские технологии).
    68. Дильтей В. Собрание сочинений. Том IV. Герменевтика и теория литературы / Вильгельм Дильтей – М.: Дом интеллектуальной книги, 2001. – 531с. http://ganzha.blogspot.com/2008/03/blog-post_09.html
    69. Долімор Д. Сексуальне дисидентство / Джонатан Долимор [Пер. з англ. І.Гарник, П.Таращук]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 558с.
    70. Жеребкина И. Прочти мое желание. Постмодернизм. Психоанализ. Феминизм. / И.Жеребкина – М.: Идея-Пресс, 2000. - 256 с.
    71. Зазулина М.Р. Социальная топология Мишеля Фуко: структура, динамика и генезис социального поля / М.Р.Зазулина // Философия ХХ века: школы и концепции. Научная конференция философского факультета СПбГУ, 21 ноября 2000г. СПб.: Санкт-Пертербургское философское общество, 2001. С.85-86.
    72. Западно-европейская социология ХІХ века: Тексты / [Под.ред В.И.Добренькова]. – М.: Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. – 352с.
    73. Зиммель Г. Избранные работы, Т.1. Философия культуры / Георг Зиммель – М.: Ника-Центр, 2006. – 437с.
    74. Зотов А.Ф. Западная философия XX века. / А.Ф.Зотов, Ю.К. Мельвиль – М.: «Проспект», 1998. – 432 с.
    75. Изард К.Э. Психология эмоций. / К.Э.Изард – СПБ.: Питер, 2007. – 464с.:ил. – (серия «Мастера психологии»).
    76. История современной зарубежной философии: компаративистский подход. / [под ред. Корнеева] – СПб.:1997. – 480 с.
    77. Iсторія філософії. Словник / [За заг. ред. В.Л.Ярошовця]. – К.: Знання України, 2005. – 1200 с.
    78. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Ганс Йонас – К.: Лібра, 2001, 400с.
    79. Йосипенко О. Концепція екзистенції та історії: діалог із Сартром. Післямова / Оксана Йосипенко, Сергій Йосипенко // Мерло -Понті, Моріс. Феноменологія сприйняття – К.: 2001, С.529-541.
    80. Калуга В. Приречена сексуальністю. Проблема ідентичності людини з огладу на її сексуальну природу : [монографія] / В.Ф.Калуга. Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. – 488с.
    81. Качанов Ю.Л. Эпистемология социальной науки / Ю.Л.Качанов. – СПб.: Алетейя, 2007. – 232с. – (Серия «Gallicinium»).
    82. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги XX ст. / В.А,Канке – М.: Логос, 2000. – 320 с.
    83. Кебуладзе В.И. Феноменологія. Навчальний посібник. / В.І.Кебуладзе – К.: ППС -2002,2005. – 120 с.
    84. Кебуладзе В.И. Феноменологический анализ опыта смерти / В.І.Кебуладзе //Фенология и гуманитарное знание: Материалы международной научной конференции. – К.: Тандем, 1998.- 184 с.
    85. Князева Е. Телесная природа сознания / Е.Князева // Телесность как эпистемологический феномен [Текст] – М.:2009. – С.31-54.
    86. Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії / С.Б.Кримський – К.: Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 367с.
    87. Колядко В.И. Предисловие / В.И.Колядко // Сартр Ж.-П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии – М.: 2004. – С.3-18.
    88. Косоногов В. Зеркальные нейроны: краткий научный обзор / В. Косоногов. – Ростов-на-Дону, 2009, 24с.
    89. Кочеткова Т. Опыт осознания бессознательного и феноменологическая рефлексия / Т.Кочеткова //Феноменология и гуманитарное знание – К.: 1998. - 184 с.
    90. Крэйн У. Психология развития человека. 25 главных теорий./ Уильям Крэйн; [Под науч. ред. А.А. Алексеева]. – СПб.: Прайм – ЕВРО-ЗНАК,2007, – 512с. Ил. – (Психология –лучшее).
    91. Кули Ч. Х. Человеческая природа и социальный порядок / Чарльз Хортон Кули; [Пер.с англ]. – М.: Идея –Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. – 320с.
    92. Кутирев В.А. Человеческое и иное: борьба миров / В.А.Кутырев – СПб.: Алатейя, 2009. – 264с.
    93. Куцепал С.В. Постмодерный анализ концепции языка Э.Гуссерля (Заметки о "Начале геометрии" Гуссерля и "Введении" Деррида) / С.В.Куцепал // Феноменологія: рецепція у Східній Європі. – К.: 2001. – С. 142–151.
    94. Куцепал С.В. Французька філософія другої половини століття: дискурс із префіксом «пост-»: Монографія. / С.В.Куцепал – К.: видавництво «ПАРАПАН», 2004. – 324 с.
    95. Левчук Л.Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика / Л.Т.Левчук – К.: Либідь, 2002. – 255с.
    96. Лейбин В. Постклассический психоаналіз: энциклопедия / Валерий Лейбин. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2009. – 1022с. [2]c. – (Psychology).
    97. Леш С. Соціологія постмодернізму / Скот Леш; [Перекл. з англійської Юрія Олійника]. – Львів: Кальварія,2003. – 344с.
    98. Луман Н. Общество как социальная система / Никлас Луман ; [Пер. с нем./ А.Антоновский]. – М.: Издательство «Логос». 2004. – 232с.
    99. Любинская Л.Н. Проблема времени в контексте междисциплинарных исследований / Л.Н.Люблинская, С.В.Лепсилин; [Послесловие Уемова А.И.] – М.: Прогресс-Традиция, 2002. – 304 с.
    100. Мазин В. Машина по имени “Человек ” / Виктор Мазин; [Ред. С.Г.Уварова].– Нежин: ООО Видавництво «Аспект-Поліграф»,2008.–214 с., илл.3.
    101. Майерс Д. Социальная психология. Интенсивный курс / Д.Майерс – СПб.: «прaйм-ЕВРОЗНАК», 2004. – 512с. – (Прект «Мэтры психологии»).
    102. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. / Карл Маркс; [В 3х томах]. – М.: – Политиздат, 1984.
    103. Медвєдєва Н.С. Проблема співвідношення тілесності і соціальності в людині і суспільстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «соціальна філософія і філософія історії». / Н.С.Медвєдєва. – К.: 2005. – 20с.
    104. Мерло-Понти, М. Видимое и невидимое / Морис Мерло-Понти; [пер. с фр. О.Н. Шарага]. – Мн.:Логвинов,2006. – 400с.-(Conditio humana).
    105. Мерло-Понті, М. Феноменологія сприйняття /Моріс Мерло-Понті ; [пер. З фр. О.Йосипенко, С.Йосипенко]. – К.: Український центр духовної культури, 2001, — 552 с.
    106. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / Морис Мерло-Понти – СПб., "Ювента", "Наука", 1999. – 608с. http://www.zipsites.ru/books/maurice_merleau_ponty_phenomenologie_de_la_perception_ru/
    107. Мінаков М.А. Історія поняття досвіду: Монографія / М.А.Мінаков – К.: Вид.ПАРАПАН, 2007. – 380с.
    108. Молчанов В.И. Исследования по феноменологии сознания / В.И.Молчанов – М.: Издательский дом территория будущого, 2007. (Серия «Университетская библиотека Олександра Погорельского»). – 456с.
    109. Мюшамбле Р. Оргазм і Захід. / Р.Мюшамбле – К.: Темпора, 2011. 444с.
    110. Найдьонова Г. «Проблема тілесності в психології та філософії» / Ганна Найденова // Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність – Чернівці, 2008р. – 472с.
    111. Никитин В., Чудновский Ю. Основание иного / Владимир Никитин, Юрий Чудновский – К.: Оптима, 2011. – 176с.:илл.
    112. Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади / Фрідріх Ніцше ; [Пер. з нім. А. Онишка, П.Таращука]. – К.: Основи, 2003. – 437с.
    113. Новая философская энциклопедия: в 4-х томах / [Под ред.Степина B.C.]. / М.: Институт философии РАН, Нац. общ.-науч. фонд; 2001. – Т.2. - 634 с.

    114. Нордстрем К. Бизнес в стиле фанк навсегда: Капитализм в удовольствие / Кьелл Нордстрем, Йонас Ридерстайле; [пер. с англ. Кристоф Вагнер]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2008. – 328с.: ил. – (Книги Стокгольмской школы экономики).
    115. Окороков В.Б. Трансформація західноєвропейської метафізики (Онтологічний зріз) : автореф. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.05 «історія філософії» / В.Б. Окороков. – Дніпропетровськ, 2003. – 41с.
    116. Оруджев З.М. Природа человека и смысл истории / Оруджев Заид Меликович; [Предисл.В.А.Лекторского].– М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 448с.
    117. Пайнс Э. Практикум по социальной психологии / Э.Пайнс, К.Маслач – СПб.: Питер, 2001 – 528с.: ил. – (Серия «Практикум по психологии»).
    118. Палагута В.И. Эпистемологические основания применения топологических концептов к изучению дискурсивного пространства / В.И.Палагута // «Грані» №6(68) листопад-грудень 2009, розділ «Філософія». Дніпропетровськ – 2009. – с.70-76.
    119. Парсонс Т. О структуре социального действия / Толкот Парсонс – М.: Академический проект, 2000. – 880с. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/pars/09.php
    120. Пенн М.Дж. Микротенденции: Маленькие изменения, приводящие к большим переменам / Марк.Дж.Пенн, Кинни Э.Залесн; [пер. с англ. А.В.Савинова]. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2009. – 510, [2] с. – (Philosophy), (ООО Изд-во «АСТ МОСКВА»)

    121. Пітерс Д.Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Джон Дарем Пітерс; [Пер. з англ.А.Іщенка]. – К.: Вид.дім «КМ Академія», 2004. – 302с.
    122. Платон Апология Сократа, Критон, Ион, Протагор // Платон; [Общ.ред. А.Ф.Лосева и др.; Авт.вступит. статьи А.Ф.Лосев; Примеч.А.А.Тахо-Годи; Пер.с. древнегреч]. – М.: Изд-во «Мысль», 1999. – 864с. – (Классическая философская мысль)
    123. Плеснер Х. Ступени оранического и человек: Введение в философскую антропологию. / Хельмут Плеснер ; [пер. с нем.]. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЄН), 2004. – 368 с.
    124. Плохової М. Квантовий підхід до проблеми тілесності // Телесность как эпистемологический феномен. – М.:2009. – С.71-83.
    125. Плющева М.О. Феноменологічна онтологія тілесності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.01. «онтологія, гносеологія, феноменологія» / М.О.Плющева. – К.:, 2008. – 16с.
    126. Подорога В.А. Феноменология тела. Введение в философскую антропологию / В.А.Подорога – М.: “Ad Marginem”, 1995. – 340с. (Материалы лекционных курсов 1992-1994 годов).
    127. Поппер К. Р. Знание и психофизическая проблема: В защиту взаимодействия. / Карл Раймунд Поппер ; [Пер. с англ. Послесл. И.В.Журавлева]. – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 256с.
    128. Психология развития личности: средний возраст, старение, смерть / [под ред А.А.Реана]. – М.: АСТ; СПб.: Прайм-еврознак, 2007. – 384с. – (психология – лучшее), («Прайм-Еврознак»)
    129. Психология телестности между душой и телом / [ред.-сост. В.П.Зинченко, Т.С.Леви]. - М.: ACT: ACT МОСКВА, 2005. - 731, [5] с.
    130. Попов М.В.Аксіологія і медицина (Проблема цінностей і медицина) / М.В.Попов – К.:Вид. ПАРАПАН, 2003. – 284с.
    131. Рижко Л.В. Топологія науки / Л.В.Рижко – К., Національна Академія Наук України. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва , 2009. – 512с.
    132. Рикер П. Герменевтика и психоанализ; Религия и вера / ПольРикер ; [Пер. с фр. И.С. Вдови-ной]. – М.: Искусство, 1996. – 429с.
    133. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / Поль Рикер; [Пер. с фр. и вступит. ст. И. Вдовиной]. — М.: «КАНОН-пресс-Ц»; «Кучково поле», 2002. — 624с. (Серия «Канон философии»).
    134. Рікер П. Сам як інший / Поль Рікер; [пер. з фр.] – Вид. 2-е – К.: Дух і Літера, 2002. – 458с.
    135. Рикёр П. Я сам как другой / Поль Рикер; [Пер.с франц]. – М.: - Издательство гуманитарной литературы, 2008 Французская филососфия ХХ века. – 416с.
    136. Роменець В.А. Життя і смерть: осягнення розумом і вірою / В.А.Роменець Вид. 2-ге. – К.: Либідь, 2003. – 232с.
    137. РоменецьВ.А Історія психології XX століття: Навч.посібник / В.А.Роменець, МанохаІ.П.; [Вст.ст.В.О.Титаренко. Вид.2-ге, стереотип]. – К.:Либідь,2003. – 992с.;іл.
    138. Рудинеско Е. Розладнана сім’я / Елізабет Рудинеско; [Пер. з фр]. – К.: Ніка-Центр, 2004. – 232c.- (Серія «Зміна парадигми»; Вип.6)
    139. Рудинеско Е. Філософи в обіймах бурі / Елізабет Рудинеско; [Пер. з фр. О.А.Юдіна]. – К.: Ніка-Центр, 2007. – 208с.
    140. Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру: Критический очерк экзистенциального психоанализа / А.М.Руткевич – М.: Политиздат, 1985. – 175с. – (Социальный прогресс и буржуазная философия).
    141. Рябов М.А. Топология социального тела : автореф. на соискание уч. Степени канд. филос. наук : спец. 09.00.11 «социальная философия» / М.А.Рябов – Ижевск, 2004. – 19с.
    142. Сандамирский М.Е. Психосоматика и телесная психотерапия: Практическое руководство / М.Е.Сандамирский – М.: Независимая форма «Класс», 2007, – 592с. (Библиотека психологии и психотерапии).
    143. Сартр Ж.П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии. / Жан Поль Сартр; [Пер. с фр., предисл., Примеч. В.И.Колядко]. – М.: Республика, 2004. - 639 с. - / Мыслители XX века/.
    144. Сартр Ж.П. Воображаемое. Феноменологическая психология восприятия / Жан Поль Сартр – СПб.: Наука, 2001. – 319 с.
    145. Сартр Ж.П. Трансцендентность ЭГО. Набросок феноменологического описания / Жан ПольСартр; [Перевод А.Кричевского]. – М.:Логос № 2 (37) 2003, C.86-121.
    146. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм. // Сумерки богов. Ф.Ницше, З.Фрейд, Э.Фромм, А.Камю, Ж.П.Сартр. – М.: Издательство политической литературы, 1990. - 400 с.
    147. Cеменова Ю.А. Тілесна самоідентифікація людини в умовах культурних трансформацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. «філософська антропологія, філософія культури» / Ю.А.Семенова. – Харків, 2004. – 20с.
    148. Серл Д. Открывая сознание заново / Джон Серл; [Перевод с англ. А.Ф.Грязнова]. – М.: Идея – Пресс, 2002. – 256с.
    149. Ситько С.П. Кантово-механическая основа многообразной дифференциальной устойчивости живого / С.П.Ситько // Физика живого, Т.13, №1 (2005), с. 13-16. http://www.sergiysitko.org.ua/2005_01r.htm
    150. Сітько С.П. Фізика живого: від вивчення біологічних об’єктів до вивчення живого / С.П.Ситько // IV з’їзд Українського біофізичного товариства. Тез. – Донецьк: 2006., http://www.sergiysitko.org.ua/2006_01u.htm
    151. Сидоренко Л.І. «Проблема сутності живого в історичній ретроспективі та науці ХХІст» / Л.І.Сидоренко // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-problema.html
    152. Сидоренко Л.И. «Физика живого как наука о живом» / Л.И.Сидоренко // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/fizika-sidorenko.htm
    153. Синергетика на рубеже ХХ-ХІХвв.: РАН.ИНИОН. Центр гуманитарных научных исследований. Отдел философии [Сборник научных трудов / Отв.ред.Панченко А.И.] – М., 2006.– 114с. – (Сер.: Пробл.философии).
    154. Слейтер, Л. Открыть ящик Скиннера / Лорин Слейтер; [пер.с англ. А.А.Александровой] – М.: АСТ; АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 317, [3] c. – (Psychology), (ООО «ХРАНИТЕЛЬ»)
    155. Современный психологический словарь / [сост.и общ.ред. Б.Г.Мещеряков, В.П.Зинченко].—М.: АСТ; СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007.–490,[6] c. («Прайм-Еврознак»)
    156. Спиноза Б. Сочинения в 2х томах / Б.Спиноза; Т.І. – СПб.: Наука, 1999. – 489с.
    157. Тайсон Ф. Психоаналитические теории развития/ Ф.Тайсон, Р.Л.Тайсон; [Пер.с англ]. – М.: «Когито - Центр», 2006. – 407с. (Университетское образование).
    158. Тапкотт Д. Викиномика. Как масоовое сотрудничество изменяет все / Дон Тапскотт, Энтони Д. Уильямс; – CПб.:BestBusinessBooks. – 2009. – 387с.
    159. Телесность как эпистемологический феномен [Текст] / [Рос.акд.наук, Ин-т философии; Отв.ред. И.А.Бескова]. – М.:ИФРАН,2009. – 231с.
    160. Тищенко П.Д. Тело: философско-антропологическое истолкование. // Психология телестности между душой и телом – М.: 2005. – C.139-165.
    161. Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство / Фердинанд Тьоніс; [Пер. з нім.]. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2005. – 262с.
    162. Уилбер К. Интегральная психология: Сознание, Дух, Психология, Терапия / Кен Уилбер; [Пер.с англ. Под ред.. А. Киселева.]. – М.: ООО «Издательство АСТ» и др.,2004.-412,[4]с.- (Тексты трансперсональной психологии).
    163. Уилбер К. Око Духа: Интегральное видение для слегка свихнувшегося мира / К.Уилбер; [пер.с англ.В.Самойлова под ред. А.Киселева.] – М.: ООО «Издательство АСТ» и др., 2002. – 476,[4]с.- (Тексты трансперсональной психологии).
    164. Феномен соціоприродних систем. Світоглядно-методологічні нариси. Монографія. / [Відпов.редактор М.М.Кисельов] – К.: Видавець ПАРАПАН, 2009. – 284с.
    165. Философия природы сегодня / [Редакторы: И.К.Лисеев, В.Луговский ; Перевод с польського языка: В.Л.Васюков, Е.Н.Шульга.]. – М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2009. – 512с.
    166. Філософія прав людини / [За редакції Ш. Ґосепата та Ґ. Ломанна; Пер. з нім. О. Юдіна та Л. Доронічевої.]. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 320 с.
    167. Філософський енциклопедичний словник / [під ред. Шинкарука.]. – К.: Абрис, 2002 – 744с.
    168. Фрейд 3., Введение в психоанализ / Зигмунд Фрейд – М.: 1989, – с.38.
    169. Фрейд З. Влечения и неврозы / Зигмунд Фрейд; [Пер. с нем. А.М.Боковиков.]. – М.: Академический Проект, 2007. – 233с. – (Психологические технологии).
    170. Фролов И.Т. Перспективы человека: Опыт комплексной постановки проблемы, дискуссии, обобщения / Иван Тимофеевич Фролов; [Изд.3-е.].– М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 304с. (Из наследия Фролова.)
    171. Фромм Э. Искусство любить / Эрих Фром; [Пер.с англ.; Под.ред Д.АЛеонтьева, 2-е изд.]. – СПб.: Азбука, 2002. – 224с.
    172. Фромм Э. Человек для себя / Эрих Фром; [Перевод с английского Л. Чернышевой] – Минск.: Коллегиум, 1992. http://www.tchernyshova.ru/Fromm-Chelovek-1.html
    173. Фуко М. История сексуальности-III. Забота о себе/ Мишель Фуко; [Пер, с фр. Т. Н. Титовой и О. И. Хомы под общ. ред. А. Б. Мокроусова.] – Киев: Дух и литера; Грунт; М.: Рефл-бук, 1998.- 288 с. (Astrum Sapientiale)
    174. Фуко М. Рождение клиники / Мишель Фуко – М.: Смысл, 1998. – 310 с.
    175. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. / Мишель Фуко; [Пер. с фр. В. П. Визгина, Н. С. Автономовой Вступительная статья Н. С. Автономовой]. – СПб.: A-cad, 1994. – 408с.
    176. Фукуяма Ф., Великий разрыв / Френсис Фукуяма – М., ACT, 2003, 474с.
    177. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Френсис Фукуяма; [Пер. с англ.]. – М.: ООО «Издательство ACT»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. — 730, [6] с. — (Philosophy), (ООО «Издательство ACT»), (ЗАО НПП «Ермак»)
    178. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф.Фукуяма; [пер.с англ..М.Б.Левина.]. – М.: АСТ:АСТ МОСКВА, 2008.- 349,[3]c. – (ООО Издательство «АСТ МОСКВА»)
    179. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне / Юрген Хабермас; [Пер. с нем.]. — М.: Издательство «Весь Мир», 2003. — 416 с.
    180. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления / Мартин Хайдеггер; [Пер.с немецкого В.В.Бибихина.]. – М.: Республика, 1993. – 447с.
    181. Хайдеггер М. Бытие и время. / М. Хайдеггер; [Пер. с нем. В.В. Бибихина.]. — Харьков: «Фолио», 2003. — 503, [9] с. — (Philosophy).
    182. Хоружий С.С. Герменевтика телесности в духовных традициях и современных практиках себя // Психология телесности между душой и телом – М.: 2005. – C.166-192.
    183. Чеснов, Я.В. Телесность человека: философско-антропологическое понимание / Я.В.Чеснов ; [Текст] – М.: ИФ РАН, 2007. – 213с.
    184. Шибутани Т. Социальная психология / Т.Шибутани ; [Пер. с англ. В.Б.Ольшанского.]. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 544с.
    185. Шматко Н.А. Плюрализация социального порядка и социальная топология. / Н.А. Шматко // Социологические исследования. –№ 9. – 2001. – С.14-18.
    186. Шпарага О. Феноменология опыта: Опыт как «почва и горизонт» познания / О.Шпарага // Философско - литературный журнал “ Логос ”. – 2001. - № 2 (28). – С.103-122
    187. Шредингер Э. Мой взгляд на мир / Эрвин Шредингер; [Пер. с Нем. Изд.2-е.]. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 152с.
    188. Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом / Альфред Шюц; [Пер. с нем. и англ.]. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 1056с. (Серия «Книга света».)
    189. Шюц А. Феноменология и социальные науки / Альфред Шюц; [Пер. з англ. Вахтанга Кебуладзе] // Феноменологія і практична філософія: Щорічник феноменологічного товариства, 2001р. – К: 2003, с.189-205.
    190. Энгельс Ф. «Происхождение семьи, частной собственности и государства» / Фридрих Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф.; Избранные произведения. В 3-х т. Т. 3. – М.: Политиздат, 1986, – с. 28-178.
    191. Waldenfels B. Das leibliche Selbst. Vorlesungen zur Phänomenologie des Leibes / В.Waldenfels – Frankfurt am Main.: 2000.
    192. Waldenfels B. Der leibliche Sitz der Gefuhle. / В. Waldenfels //Mesotes Jahrbuch für philosophischen Ost-West-Dialog: Ereignis und Affectivitet. Zur Phänomenologie sich bildende Sinnes, Wien, 2006.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины