ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ВИМІР

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

АРХИПОВА ЄВГЕНІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 316.6-027

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ВИМІР

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Федорова Ірина Ігорівна
кандидат філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ ГЕНЕЗИ СУСПІЛЬСТВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОБИ 11
1.1. Методологічні засади дослідження феномену інформаційного суспільства 11
1.2. Експлікація безпеки та небезпеки в суспільстві інформаційної доби: синергетичний аспект 41
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ 67
2.1. Вплив інформаційної безпеки на свідомість та буття глобалізованого суспільства 67
2.2. Інформаційна безпека та небезпека: правничий вимір 88
2.3. Інформаційна небезпека: форми виявлення загроз та деструктивних впливів 110
РОЗДІЛ 3. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ В СУСПІЛЬСТВІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ 132
3.1.Інформаційна нерівність як джерело соціальної дестабілізації 132
3.2. Маніпуляційні технології комунікації в інформаційному суспільстві 147
3.3. Інформаційна компетентність та освіта як провідні детермінанти безпеки людини 168
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

ВСТУП
Актуальність теми. Глобальна інформатизація і сучасні інформаційні технології відкривають нові, досі небачені можливості у всіх сферах людської діяльності та одночасно з цим породжують новітні проблеми, зокрема, пов'язані з інформаційною безпекою особистості, суспільства та держави. Стає все більш очевидним, що і суспільний прогрес, і розвиток кожної окремої людини протягом всього її життя супроводжуються і навіть у значній мірі визначаються безпекою інформаційної сфери.
У сучасному світі інформація цілком обґрунтовано вважається стратегічним національним ресурсом. Для багатьох розвинутих країн інформація та інформаційна інфраструктура вже стали критичними компонентами, вплив на які здатний викликати масштабні негативні наслідки, дезорганізувати систему державного управління, спричинити серйозні соціальні конфлікти, оскільки інформаційно-комунікативні технології сьогодні використовуються практично у всіх секторах суспільного життя: від побутового рівня до систем державного життєзабезпечення. У суперництві держав, у реалізації їх політичних амбіцій та соціально-економічних планів відбувається явне зміщення пріоритету з відкритих силових методів і засобів протистояння на приховані та більш "тонкі" інформаційні, що породжені процесами глобалізації та інформатизації. Важливим є і той факт, що в Україні широко викорис¬товуються можливості інформаційних технологій для впливу на людську свідомість, а окремі люди, об’єднання громадян, державні заклади, приватні організації тощо все частіше наражаються на інформаційну небезпеку, яка може мати як суб’єктивну, так і об’єктивну природу.
У цих умовах роль інформаційної безпеки дедалі зростає. Щоправда, основні зусилля по вирішенню проблеми інформаційної безпеки в нашій країні спрямовані на розв’язання задач технічного характеру, тоді як проблеми захисту свідомості людини від деструктивного впливу інформації та сучасних технологій практично ігноруються. Українське суспільство ще й дотепер погано усвідомлює важливість забезпечення належного рівня інформаційної безпеки індивідуальної та масової свідомості для повноцінного функціонування та розвитку кожної особистості, спільнот людей, соціуму в цілому. Відповідно, в нашій країні не вживаються належні превентивні заходи щодо убезпечення суб’єктів інформаційних відносин від негативних інформаційних впливів, захисту інформаційної інфраструктури та інформаційного простору держави, досі відсутнє державне замовлення на обґрунтування та наукову розробку як загальнотеоретичних, так і філософсько-методологічних аспектів проблеми інформаційної безпеки, а комплексний характер задач безпеки, які висуваються самим життям, знаходиться в незнятій суперечності з дисциплінарною розпорошенністю наявного знання.
З огляду на це, особливої актуальності набувають проблеми соціально-філософського характеру, вирішення яких має визначити співвідношення між відкритістю інформаційного простору та інформаційною безпекою держави, свободою слова та свавіллям фальсифікацій, захистом інформаційних систем і захистом свідомості від деструктивного впливу інформаційних потоків. Для гарантування безпеки (або хоча б мінімізації ризиків) різних суб’єктів інформаційних відносин, необхідно розробити комплексну систему захисту, для чого слід переглянути доктринальний і концептуальний фундамент, категоріально-понятійний апарат галузі інформаційної безпеки, що у принципі неможливо зробити без належного методологічно спроможного та соціально орієнтованого філософського обґрунтування. Тому нагальною потребою сьогодення є здійснення ґрунтовного соціально-філософського дослідження проблемного кола питань інформаційної безпеки, узагальнення існуючих даних, моделей та підходів і синтезування інтегруючої основи, здатної протидіяти новим викликам соціуму.
Незважаючи на досить велику кількість наукових праць, присвячених дослідженню інформаційної безпеки, гуманітарні, зокрема соціально-філософські, експлікації цієї проблеми розвинуті ще вкрай недостатньо. Дотепер в напрямку соціальних експлікацій інформаційної безпеки переважають несистемні дослідження, що здійснюються окремими авторами в рамках спеціальних дисциплін: психології, політології, економіки, теорії катастроф тощо. Відсутність комплексного соціально-філософського підходу до дослідження проблемного поля інформаційної безпеки, фрагментарний та часом зовнішньо-суперечливий характер накопичених знань, а також величезна теоретична та практична значимість інформаційної безпеки в сучасному суспільстві обумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота є завершеним дослідженням, виконаним на кафедрі філософії факультету соціології та права НТУУ "КПІ" згідно з науковим напрямком кафедри. Тема дослідження: "Дослідження методів розвитку творчої особистості" (№0107U0000981).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексне соціально-філософське вивчення проблеми інформаційної безпеки та пошук шляхів мінімізації деструктивних інформаційних впливів на свідомість та практичне буття сучасного глобалізованого соціуму.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
- систематизувати теоретичні підходи до експлікації суспільства інформаційної доби та розкрити соціальну цінність інформації як амбівалентного ресурсу розвитку сучасного соціуму;
- виявити фактори безпеки і небезпеки, що діють в інформаційному суспільстві;
- дослідити впливи інформаційної безпеки на свідомість та буття глобалізованого суспільства;
- показати соціально-правові засади інформаційної безпеки через призму суб’єктивності та об’єктивності інформаційного середовища;
- типологізувати домінантні види загроз інформаційній безпеці людини, суспільства та держави в інформаційну добу;
- виявити специфіку трансформації свідомості сучасної людини в контексті деструктивних інформаційних впливів;
- розкрити філософське значення інформаційної освіти, компетентності та грамотності для безпеки людини в умовах сучасного медіанавантаженого соціального буття.
Об’єктом дослідження є соціально-філософське осмислення трансформаційних процесів у суспільстві інформаційної доби.
Предметом дослідження є соціальний вимір проблеми інформаційної безпеки як фактору, що детермінує процес розвитку сучасного суспільства.
Методи дослідження
Реалізація мети та завдань дисертаційної роботи зумовила необхідність використання діалектичного підходу, який спирається на загально-філософські принципи об’єктивності і цілісності, системності, метод аналізу та синтезу тощо. Завдяки компаративістському методу, що ґрунтується на порівняльному аналізі концепцій, визначено сутнісні ознаки та основні виклики інформаційного суспільства. Використання ідей та принципів соціальної синергетики і залучення системно-структурного підходу дозволило виявити можливі атрактори розвитку інформаційного суспільства, проаналізувати його в контексті дилеми безпека-небезпека та побудувати модель інформаційної небезпеки свідомості. Значну роль в осмисленні феномену інформаційної безпеки зіграв міждисциплінарний підхід, використання якого дозволило здійснити контамінацію знань, отриманих в межах різних наукових напрямків.
Наукові джерела, які складають методологічну базу даної роботи, можна згрупувати за кількома напрямками. Соціальні, філософські, куль¬ту¬ро-логічні та інші аспекти становлення та ознак сучасного інф¬орма¬цій¬но¬го суспільства висвітлені в роботах Д. Белла, 3. Бжезинського, М. Кастельса, Н. Лумана, М. Маклюена, М. Постера, Т. Стоуньєра, Е. Тоффлера, Ю. Хаяші, а також в працях таких українських і російських науковців, як І. Алєксєєва, А. Гальчинський, В. Іноземцев, О.Іщенко, Р. Калюжний, В. Лях, В. Пазенок, В. Піддубний, А. Ракітов, О. Рубанець, В. Цимбалюк та інші.
Велике методологічне значення мають роботи, присвячені осмисленню феномену інформаційної безпеки, зокрема його загальноте¬оре¬тич¬них (І. Алексє¬єва, В. Василюк, Г. Мінаєв), політико-правових (Н. Ко¬ло¬дюк, Б. Кор¬мич, П. Пархоменко, А. Стрельцов, Н. Федоренко), технологічних (В. Курба¬тов, В. Скиба, А. Фатьянов, В. Шаньгін) та філософських аспектів (І. Алексє¬єва, Г. Атаманов, В. Триняк). Значна увага приділена аналізу вітчизняних та зарубіжних нормативно-правових актів і стандартів, які регулюють та регламентують відносини в інформаційній сфері, зокрема в галузі інформаційної безпеки.
Важливу методологічну роль при підготовці даної роботи відіграли наукові розвідки дослідників, які вивчають окремі явища, що так чи інакше пов’язані з інформаційною безпекою: процеси та методи маніпулювання суспільною та індивідуальною свідомістю, феномени інформаційно-психологічних впливів та операцій (С. Кара-Мурза, Н. Лігачова, О. Литвиненко, В. Мандрагеля, Г. Почепцов, С. Расторгуєв, Ю. Пірогова та інші), цифрова нерівність (С. Бондаренко, М. Згуровський, Я. Нільсен), сутність інформації та знань і вплив процесів комп’ютеризації, інформатизації та глобалізації на свідомість та буття сучасного соціуму (Р. Абдєєв, В. Кушерець, Б. Новіков, А. Ракітов, А. Урсул, Ф. Цидря).
Окремий блок складають роботи, в яких висвітлено зміст, основні функції та завдання інформаційної (медіа-) освіти, компетентності, грамотності, культури (Н. Джинчарадзе, Н. Кирилова, Р. Кьюбі, Л. Мастер-ман, Г. Онкович, П. Офдерхед, Б. Потятиннік, А. Федоров, Ю.Усов та ін.).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійсненні ґрунтовної соціально-філософської рефлексії феномену інформаційної безпеки як провідного чинника розвитку свідомості та буття суспільства інформаційної доби.
- на основі синергетичного підходу досліджено інформаційне суспільство з точки зору його безпечності / небезпечності;
- вперше представлена соціально-філософська експлікація дихотомії "безпека-небезпека", яку автор розглядає як проекцію антиномії "буття-небуття";
- інформаційну безпеку запропоновано визначати як стан захищеності свідомості, почуттів та практик соціальних суб’єктів від інформаційних загроз, який визначається рівнем реальної чи то потенційної шкоди, заподіяної внаслідок деструктивного інформаційного впливу або порушення безпеки інформації. Артикульовані філософські визначення загроз інформаційній безпеці людини, суспільства та держави;
- акцентовані сучасні аспекти розуміння інформаційної нерівності, виявлені її соціально-філософські наслідки та сутність маніпуляційної стратегії комунікації в інформаційному суспільстві;
- досліджено природу загроз та ризиків деградації людської суб’єктності як здатності людини до формування та творчої реалізації власної позиції; окреслено механізм виникнення специфічного феномену сучасного соціуму – людини програмованої, яка керується заданими стереотипами;
- розкрита складна взаємодія чинників, що загрожують інформаційній безпеці людини та суспільства, на основі чого сформульована модель інформаційної небезпеки;
- обґрунтована необхідність розробки, впровадження та розвитку системи інформаційної освіти, результатом якої має стати високий рівень інформаційної / медіа- компетентності. Доведено соціальну запотребованість інфоосвіти як інструменту конструктивно-критичного сприйняття інформації, що значно посилить інформаційну безпеку свідомості людини та суспільства.
Теоретична і практична значущість отриманих результатів дослідження визначається актуальністю, новизною і сукупністю положень, які виносяться на захист. Здійснене соціально-філософське дослідження інформаційної безпеки дозволяє повніше зрозуміти комплексний характер проблеми, виявити вплив інформаційної безпеки на свідомість та буття сучасного суспільства, а також вивести рефлексію досліджуваного феномена на якісно новий рівень.
Результати дослідження можуть використовуватися для підготовки навчального курсу з інформаційної безпеки, а також для висвітлення окремих тем у рамках курсів політології, філософії, соціології, теорії інформаційного суспільства, інших дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Крім того, запропоновані рекомендації можуть бути використані для подальшого удосконалення нормативно-правової бази у сфері інформаційної безпеки України, для теоретичного обґрунтування та практичної реалізації програм підвищення рівня інформаційної освіти населення, а також як певний рубіж для впровадження подальших наукових досліджень. Матеріали дослідження можуть бути корисними при розробці стратегічних напрямків політики інформаційної безпеки України, при формуванні критеріїв та методологічних засад оцінювання захищеності інформаційного простору, а також для підготовки положень державної освітньої політики стосовно розвитку інформаційної грамотності населення
Особистий внесок здобувача в розробку теми дисертації. Концепція, зміст і висновки дисертації отримані та викладені автором самостійно.
Апробація отриманих результатів. Основні ідеї та положення дисертаційного дослідження обговорювались у виступах та доповідях на наукових зібраннях, зокрема: у виступах на факультетських Днях Науки у НТУУ "КПІ" (2001, 2002, 2006, 2007 та 2010 рр.), на міжнародних науково-практичних конференціях: "Сучасні проблеми управління" (Київ, 2007, 2009 рр.), "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2008), "Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі" (Київ, 2009), VІ Міжнародній конференції "Інтернет – Освіта – Наука – 2008" (Вінниця, 2008), Міжнародних наукових конференціях "Людина. Світ. Суспільство" (Київ, 2009), "Дні науки філософського факультету КНУ– 2010" (Київ, 2010).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 20 публікаціях, з яких 6 статей опубліковані у наукових фахових виданнях з філософії.
Структура та обсяг дисертації обумовлені поставленою метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Обсяг основного тексту дисертації складає 194 сторінки. Список використаної літератури включає 211 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Продемонстровано широкий спектр різноманітних точок зору стосовно основних характеристик та параметрів безпеки сучасного суспільства. Показано, що автори, які досліджують перспективи розвитку сучасного суспільства з соціально-філософських позицій, часто захоплюються прогнозуванням позитивних змін і, за деяким винятком, лише поверхнево розглядають загрози, які висуває перед нами суспільство інформаційної доби. Позитивні прогнози щодо безпечності майбутнього суспільства представлені в рамках соціально-синергетичної концепції, прихильники якої вважають, що нове суспільство буде позбавлене важких соціальних конфліктів, а зусилля індивідів мають бути спрямовані на самореалізацію та саморозвиток. Небезпечні тенденції розвитку проявляються, зокрема, у виродженні сфери публічної інформації та розширенні маніпулювання індивідуальною й суспільною свідомістю, загрозах поширення феномену влади грошей, виникнення контрольованого суспільства, перевантаження свідомості людини інформацією, фрагментації ідентичності тощо.
Головною парадигмою сучасного соціуму можна вважати суперечність між позитивним інформаційно-технологічним потенціалом розвитку усього людства та загрозами використання нових технологій та реалізації інформаційних впливів з деструктивними по відношенню до людини, суспільства та держави цілями. Забезпечити належний рівень безпеки можна лише шляхом вибору оптимальних соціальних атракторів розвитку, слідування яким дозволить подолати глобальні проблеми, що назріли в суспільстві, а також відповісти на нагальні виклики, які ставить перед нами епоха цифрових технологій та посиленого інформаційного тиску та диктату.
Інформаційна безпека виступає сьогодні чи не найбільшою детермінантою, провідним чинником розвитку буття та свідомості. Оскільки свідомість оперує ідеальними образами, надзвичайно важливим є гаранту-вання її інформаційної безпеки, бо лише сформована на основі релевантної інформації свідомість дозволяє людині правильно розуміти буття, прогнозувати події, створювати образ бажаного майбутнього, визначати пріоритети і через практичну діяльність змінювати буття, творити світ.
Феномен безпеки розглянуто у парі із своєю взаємовиключаючою та одночасно взаємодоповнюючою протилежністю – небезпекою. Дихотомія "безпека-небезпека" розуміється як розгортання антиномії "буття-небуття": безпека є необхідною (але недостатньою) умовою буття, а небезпека виступає передумовою, першою стадією небуття та одночасно неодмінною умовою, стимулом соціального та індивідуального розвитку. Поняття "інформаційна безпека" прирівнюється до вищих універсалій пізнання, оскільки в суспільстві інформаційних викликів саме це універсальне поняття розкриває діалектичні закономірності та головні тенденції розвитку сучасного соціуму.
Розкрито причини обмеженого підходу (домінування техніко-технологічних аспектів) до розуміння інформаційної безпеки в нашій країні. Конкретизовано зміст інформаційної безпеки, під якою авторка розуміє стан захищеності свідомості та буття соціальних суб’єктів від інформаційних загроз, який визначається рівнем реальної чи потенційної шкоди, заподіяної внаслідок деструктивного інформаційного впливу або порушення безпеки інформації. Акцентовано увагу на діалектичній сутності інформації, яка може виступати і об’єктом захисту, і засобом, інструментом впливу на свідомість та буття соціальних систем, причому цей вплив може носити як позитивний, так і негативний характер. Доведено, що безпека інформації, під якою розуміється стан захищеності інформації від випадкових або навмисних дій природного або штучного характеру, які можуть завдати збитку суб’єктам інформаційних відносин внаслідок порушення таких властивостей інформації як доступність, цілісність та конфіденційність, є лише однією зі складових інформаційної безпеки.
Продемонстровано, що з точки зору суб’єктивності та об’єктивності інфор¬ма¬ційного середовища, можна виділити дві групи загроз: 1) пору¬шен¬ня безпеки суб'єкту захисту внаслідок дезорієнтації свідомості та дес¬тру¬к¬тивних інформаційних впливів і 2) порушення безпеки інформації. Обидві групи загроз в кінцевому випадку реалізуються через вплив інфор¬ма¬ції на сус¬піль-ство, але загрози другої групи наражають на небезпеку об’єктивну складову інформаційного середовища, тобто організаційні струк¬ту¬ри та форми інформаційних потоків, а загрози суб’єктивній складовій ін¬фор¬ма¬цій¬но¬го середовища впливають безпосередньо на людину, зокрема на її свідомість.
Вперше сформульовані визначення загроз інформаційної безпеки людини, суспільства та держави. Так, під загрозами інформаційній безпеці людини розуміється сукупність умов і факторів, що впливають на інформаційну сферу, здійснюють негативний (деструктивний) інформаційно-психологічний вплив або/та загрожують реалізації законних прав і свобод людини. Загрози інформаційній безпеці суспільства визначаються як сукупність умов і факторів, що впливають на інформаційну сферу і можуть призвести до порушення функціональності суспільних органів, дестабілізації та дезорганізації життя суспільства.
До загроз інформаційній безпеці людини та суспільства віднесено: ути-скан¬ня чи позбавлення законних прав громадян в інформаційній сфері, в т.ч. обмеження доступу або надання неякісної інформації, незаконне збиран¬ня та використання персональних даних, розширення масштабів комп'ютерної злочинності, маніпулювання індивідуальною та колективною свідомістю, залежність сучасної людини та суспільства від функціонування інформа¬ційно-¬комунікаційної інфраструктури, небезпеку пошкодження соціально важливих мережевих ресурсів, розширення можливостей використання інформаційних технологій для впливу на психічну діяльність, що призводить до порушення духовного та фізичного комфорту людини, тощо.
Під загрозами інформаційній безпеці держави розуміється сукупність умов і факторів, що впливають на інформаційну сферу і можуть завадити державі виконувати свої основні функції. Найбільш небезпечними загрозами державі є неконтрольоване поширення "інформаційної зброї", кібертероризм та реалізація концепції "інформаційних війн". Потенційну небезпеку становлять такі явища як несумлінна конкуренція, порушення прав інтелектуальної власності, промислове шпигунство, позбавлення державних органів інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень тощо.
Однією із суттєвих загроз безпеці суспільства є поширення інформаційної нерівності, яка відкриває широкі можливості для здійснення соціальної дестабілізації та активно впливає на безпеку / небезпеку свідомості людини. Інформаційна нерівність є наслідком розриву соціально-економічного розвитку різних країн, регіонів і верств населення, має об’єктивні тенденції до подальшого наростання і володіє високим потенціалом загострення загроз інформаційній безпеці. Розмежовуються поняття інформаційної та цифрової нерівності. Виявлено дві групи проблем інформаційної нерівності: 1) відсутність рівномірного доступу всіх верств населення до сучасних технологій та інформації (цифрова нерівність); та 2) неспроможність певної частини людей, які не мають обмежень у доступі до інформації, самостійно її переробити та оцінити внаслідок браку освіти, знань, навичок аналізу тощо. Ці дві проблеми взаємопов’язані, причому перша за певних умов може спричинити виникнення та загострення другої. Відсталість в рівні інформаційного розвитку спричиняє нездатність людини адаптуватися до змін та виносить її на узбіччя соціального життя.
Одним із небезпечних соціальних наслідків інформаційної нерівності можна вважати корупцію. Показано, що інформаційна закритість влади створює надзвичайно сприятливе середовище для її корумпованості, а інформаційна нерівність в аспекті відсутності суспільно значимої інформації у загальному доступі сприяє збільшенню рівня невдоволення владою та поширенню корупційних зловживань. Через різку зміну культурної парадигми та руйнування загальноприйнятої системи ідеологічних координат, інформаційне суспільство є найбільш пристосованим до міфологізації суспільного, і особливо політичного життя, а, отже, стає найуразливішим для маніпуляцій.
Застосування різного роду маніпулятивних впливів призводить до серйозних розладів суспільного життя, породжує суспільну апатію та відчуження більшості населення від свідомої участі у процесі соціальних перетворень. Неминучим наслідком посилення суперечливості суспільного життя, нерівномірного розподілу освіти, знань та інформації є утворення "пізнавальних бар'єрів", продукування перешкод, що ускладнюють осмислення людьми соціальних і культурних реалій. Всеохоплююча експансія інформаційних технологій, свобода слова та вільний доступ до інформації перенасичують людину інформацією, перевантажують її інформаційне поле, роблять окремих людей неспроможними до синтезу різнорідної "мозаїчної" інформації і побудові на її основі світоглядної картини. Людині все важче стає орієнуватися в тому, що відбувається, вона втрачає системний образ дійсності, віддаючи перевагу спрощеній інтерпретації подій та явищ.
Перевантаження інформацією схиляє людей до міфологічного світобачення, що базується на стереотипах. За умови відсутності навичок раціонального осмислення великого масиву різнопланової і подекуди суперечливої інформації успішно спрацьовують закладені шаблони сприйняття та сортування вхідної інформації (повідомлень). На основі цих інфокліше у підсвідомості людей складається своєрідна семантична модель сприйняття інформації, яка працює за принципом фільтру: людина довіряє лише тій інформації, яка вкладається у заздалегідь сформований шаблон. Формується модель викривленого сприйняття об’єктивної реальності, відбувається "віртуалізація" оточуючого світу, порушуються механізми культурної та соціальної ідентичності. Соціальна дезорієнтація та невизначеність, інформаційна нерівність, руйнування та деградація суб’єктності збільшує залежність людей від різноманітних маніпулятивних впливів і створює сприятливі умови для виникнення людини програмованої як специфічного феномену сучасного соціуму. За певних умов наслідком цих явищ може бути деградація суб’єктності та деактуалізація особи.
В результаті взаємодії суб’єктивних та об’єктивних чинників інформаційної небезпеки (перевантаження свідомості, інформаційна нерівність, маніпулювання, деструктивні інформаційні впливи) виникає синергетичний ефект, який значно посилює їх дію і може мати надзвичайно шкідливі наслідки для психологічної та, навіть, фізичної безпеки людини. Загальними ознаками деградації свідомості, на нашу думку, є її фрагментація (мозаїчність), зменшення резистентності до маніпулювання, втрата суб’єктності, послаблення рефлексивних здатностей та неспроможність до раціонального сприйняття інформації, відмова людей від активної громадянської позиції у поєднанні із примітивізацією цінностей та домінуванням розважального стилю життя.
Оскільки повністю пере¬крити негативні інформаційні впливи на свідомість людини неможливо, то важливим засобом протидії загрозам інформаційній безпеці людини, суспільства та держави є розвиток інформаційної компетентності, освіти та культури населення. В сучасному суспільстві інформаційна освіта є дієвим інструментом підтримки демократії, невід'ємною частиною прав громадянина, ефективним засобом зменшення соціальної дестабілізації, що виникає на фоні інформаційної нерівності та маніпулювання, механізмом протидії загрозам інформаційній безпеці особистості та подолання кризи свідомості, яка є одним із найкритичніших викликів сьогодення. Інформаційна освіта має великий потенціал формування здатності до критичного сприйняття повідомлень та інформації, оскільки інформаційно грамотна людина спроможна свідомо оцінювати медіа¬тексти, тримати критичну дистанцію по відношенню до масової культури та протистояти маніпуляціям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев. – М.: ВЛАДОС, 1994. – 336с.
2. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества [Эл.ресурс]: Распределенная конференция "Технологии информационного общества 98 – Россия". – Електрон.дан. (1 файл). – Режим доступу: http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html.
3. Алексеева И.Ю. Информация и интеллект как ценности современной эпохи / И.Ю. Алексеева // Информационное общество. – 2009. – Вып. 1. – С. 42-49.
4. Архипов О.Є, Архипова Є.О. Положення про інформаційну безпеку в міжнародних стандартах / О.Є. Архипов, Є.О. Архипова // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави: науково-практ.журнал / Націо-нальна академія Служби безпеки України. – 2010. – №2(4).– С.62-65.
5. Архипов О.Є. Деякі проблемні аспекти менеджменту інформаційної безпеки / О.Є. Архипов// Інформаційна безпека людини, суспільства, держави: науково-практ.журнал / НА СБУ. – 2009. – №5(2). – С.102-106.
6. Архипов О.Є., Муратов О.Є. Про зміст та взаємозв’язок понять "інфор-маційна безпека" та "безпека інформації" / О.Є. Архипов, О.Є. Муратов // Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави: зб. матер. наук.-практ. конф., 17 березня 2010 р., м. Київ. – К.: Наук.-вид. Відділ НА СБ України, 2010. – С.185-187.
7. Архипова Є.О. Вища освіта як механізм формування інформаційної культури людини / Є.О. Архипова // Вища освіта України – Том 1(8). – 2008 р. – Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" – 528 с. – С17-22.
8. Архипова Є.О. Інформаційна нерівність як соціальна проблема сьогодення // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – 579 с. – С.335-339.
9. Архипова Є.О. Механізми управління свідомістю людини в інформаційному суспільстві / Є.О. Архипова // Мультиверсум. Філософ-ський альманах / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 4(92). – К., 2010. – С. 3-13
10. Астахова Л.В., Харлампьева Т.В. Критическое мышление как средство обеспечения информационно-психологической безопасности личности / Л.В. Астахова, Т.В. Харлампьева. – М.: РАН, 2009. – 136 с.
11. Атаманов Г. А. Информационная безопасность в современном российском обществе (социально-философский аспект): дис. ... канд. филос. наук: 09.00.11 / Атаманов Геннадий Альбертович. – Волгоград, 2006. – 168 с.
12. Атаманов Г.А. Диалектика безопасности [Эл.ресурс] / Г.А. Атаманов // Сайт Фонда "Наука-XXI". – Электрон.дан. (1 файл). – Режим доступа: // http://www.naukaxxi.ru/materials/author/52/ . – Заглавие с экрана.
13. Атаманов Г.А. Информационная безопасность: сущность и содержание [Эл.ресурс] / Г.А. Атаманов. – Электрон.дан. (1 файл). – Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/author/52/ . – Заглавие с экрана.
14. Атаманов Г.А., Рогачев А.Ф. О необходимости новых подходов к исследованию феномена экономической безопасности [Эл.ресурс] / Г.А. Атаманов, А.Ф. Рогачев. – Электрон.дан. (1 файл). – Режим доступа: // http://www.naukaxxi.ru/materials/author/52/. – Заглавие с экрана.
15. Бабак М.П. Використання комунікативних методів побудови політичного іміджу в засобах масової інформації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.01.08 "Журналістика" / М.П. Бабак. – К., 2006. – 25 с.
16. Бадрак В.В. Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.01.08 "Журналістика" / В.В. Бадрак. – К., 2000. – 20 с.
17. Баева Л.В. Информационная эпоха: метаморфозы классических ценностей: Монография / Л.В. Баева – Астрахань: ИД "Астраханский университет", 2008. – 217 с.
18. Баранов Александр Информационный суверенитет или информационная безопасность? / А. Баранов // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1 (13). – С. 70-76.
19. Бард А., Ян Зодерквист Я. Нетократия: новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я. Зодерквист. – СПб: Стокгольмская школа экономики 2004 г. – 254 с.
20. Басин М.А. Синергетическая методология [Эл.ресурс] / М.А. Басин // Сайт С.П. Курдюмова: Синергетика. – Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/Syn.htm#Si23. – Заглавие с экрана.
21. Башук А.І. Електронне врядування України у контексті розбудови інформаційного суспільства / А.І. Башук // Інформаційне суспільство. – 2006. – Вип. 4. – С. 9-12.
22. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования. / Д.Белл; пер. с англ. – М.: Academia, 1999. – 783 с.
23. Белл Д. Социальные рамки информационного общества /Д.Белл; Сокращ. перев. Ю.В.Никуличева// Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П.С.Гуревича. М.: Прогресс, 1988. – С. 330-342.
24. Богуш В.М., Юдін О.К. Інформаційна безпека держави / В.М. Богуш, О.К. Юдин. – К.: МК-Пресс, 2005. – 432 с., іл.
25. Бойко О.В. Зовнішньополітичний образ України та чинники його формування в друкованих англомовних ЗМІ в умовах трансформації суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 "Політичні інститути та процеси"/ О.В. Бойко. – К., 2001. – 22 с.
26. Брандман Э.М. Глобализация и информационная безопасность общества / Э.М. Брандман // Философия и общество. - 2006. – №1. – С. 31-41.
27. Брутян Г. Основные черты гносеологии операциональной философии А. Рапопорта /Г. Брутян; Из кн. "Философия марксизма и неопозитивизм". – М.: Политиздат, 1963. – 87 с.
28. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в обра¬зовании. Изд.3-е доп. / В.Буданов. – М.: ЛИБРОКОМ, 2009. – 240 с.
29. Буданов В.Г. Методология и принципы синергетики / В.Г. Буданов // Філософія освіти. – 2006. – № 1(3). – С. 143-173.
30. Буданов В.Г. Синергетическая методология в постнекласической науке и образовании / В.Г. Буданов // Синергетическая парадигма. Синергетика образования.
31. Бурмакина В.Ф., Зелман М., Фалина И.Н. Информационно-коммуникационно-технологическая компетентность / В.Ф. Бурмакина, М. Зелман, И.Н. Фалина. – М.: ИД КРС, 2007. – 56 с.
32. Валентина Гаташ. Физика с грифом "Совершенно секретно" / Валентина Гаташ // Зеркало недели. – 8 февраля 2003 г. – №5 (430). – С. 13.
33. Вартанова Елена. Цифровое неравенство [Эл.ресурс] / Елена Вартанова // Slon.ru: Деловые новости и блоги. – Режим доступа: http://slon.ru/blogs/vartanova/post/210958/. – Заглавие с экрана.
34. Василюк В.Я., Климчик С.О. Інформаційна безпека держави / В.Я. Васи-люк, С.О. Климчик. – К.: КНТ, Видавничий дім "Скіф", 2008. – 136 с.
35. Виноградов В.А. Информатизация как глобальная проблема современности / В.А. Виноградов. – М.: Наука, 1995. – 233 с.
36. Гарегин Хумарян Глобальное информационное противоборство нового типа [Эл.ресурс] / Гарегин Хумарян. – Режим доступа: // http://voskanapat.info/news/globalnoe_informacionnoe_protivoborstvo_novogo_tipa/2009-10-31-88. – Заглавие с экрана.
37. Гендина Н.И. Концептуальные основы формирования информационной культуры личности / Н. И. Гендина // Подготовка учителя основ информационной культуры личности в педагогическом колледже: науч.-метод. сб. – Кемерово: Кузбассвузиздат, 2002. – С. 5-15.
38. Глобальные исследования утечек информации за 2006-2010 гг. [Эл.ресурс]. – Режим доступа: www.infowatch.ru/analitics.html. – 2011 г.– Заглавие с экрана.
39. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства, церковного и гражданского / Томас Гоббс // Избранные произведения: в 2 т. – Т.2. – М.: Мысль, 1964. – 748 с.
40. Горовий В.М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс: монографія / В.М. Горовий. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 360 с.
41. Грачев Г.В., Мельник И.К. Манипулирование личностью: Организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия / Г.В Грачев, И.К. Мельник. Издание второе, исправленное и дополненное. – М.: Алгоритм, 2002. – 228 с.
42. Гриняев С.Н. Поле битвы – киберпространство. Теория, приемы, средства, методы и системы ведения информационной войны / С.Н. Гриняев. – Минск: Харвест., 2004. – 446 с.
43. Гуссерль Э. Феноменология / Э.Гуссерль; Перевод В.И. Молчанова; статьи из The Encyclopedia Britannica. 14-th edition, 17 ( p. 699-703) (1939) // Логос. – 1991. – №1. – С.12-21.
44. Дацюк С. Коммуникативные стратегии [Ел.ресурс] / С. Дацюк // (В рамках проекта "Культурные провокации") – Електрон.дан. (1 файл). – Режим доступу: http://xvz.org.ua/mssian/win/discussion/communicative strategy.html. – Назва з екрану.
45. Джинчарадзе Н. Г. Інформаційна культура: Монографія / Н. Г. Джинчарадзе. – К.: ТОВ "Видавництво "Українські пропілеї", 1999. – 147 с.
46. Джинчарадзе Н.Г. Інформаційна культура особи: формування та тенденції розвитку (соціально-філософський аналіз): дис... д-ра філос. наук: 09.00.03 / Джинчарадзе Наталія Гаврилівна. – К., 1997. – 425 с.
47. Дмитрук О.В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000 – 2005 років: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Дмитрук Ольга Вікторівна. – К., 2005. – 229 с.
48. Добронравова И.С. Синергетика: становение нелинейного мышления / И.С. Добронравова. – К.: Наукова думка, 1990. – 187 с.
49. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита /Е.Л. Доценко. – СПб: Речь, 2004. – 304 с.
50. Е-майбутнє та інформаційне право: монография / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець та ін. – К.: НДЦПІ АПрН України, 2006. – 232 с.
51. Ефимов А.Н. Информационный вызов: проблемы реальне и мнимые / А.Н. Ефимов. – М.: Наука, 1985. – 161 с.
52. Згуровский М.З. Путь к информационному обществу – от Женевы до Туниса / М.З. Згуровский // Зеркало недели. – 2005. – №34 (562). – С. 4-5.
53. Зелинский С.А. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание / С.А. Зелинский. – СПб.: Скифия, 2008. – 416 с.
54. Зиновьев А.А. Запад. Феномен западнизма / А.А. Зиновьев. – М.: Центрполиграф, 1995. – 464 с.
55. Зірка В.В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі 2005 року: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.02. "Російська мова" / В.В. Зірка – К, 2005. – 32 с.
56. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество – природа, противоречия, перспективы [Ел. Ресурс]: В 13 частинах/ В.Л. Иноземцев // – Електрон.дан. (1 файл). – Назва з екрану.
57. Информационная безопасность [Эл.ресурс] / О.В.Азамов К.Ю. Будылин, Е.Г. Бунеев, С.А. Сакун, Д.Н. Шакин. // Сайт Фонда "Наука-XXI".– Электрон.дан. (1 файл). – Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/41/. – Заглавие с экрана.
58. Информационная эпоха: вызовы человеку : монографія / Под ред. И.Ю. Алексеевой, А.Ю. Сидорова. – М.: РОССПЭН, 2010. – 335 с.
59. Информационные вызовы национальной и международной безопасности / И.Ю. Алексеева и др. Под общ. ред. А.В. Федорова, В.Н. Цыгичко. – М.: ПИР-Центр, 2001. – 328 с.
60. Информационные технологии управления: Уч. пособие / Под ред. Ю.М. Черкасова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 216 с.
61. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави: науково-практ.журнал / Національна академія Служби безпеки України. – 2009. – №1(1). – 106 с.
62. Інформаційна безпека України. Проблеми і шляхи її вирішення. Заочний "круглий стіл" // Національна безпека та оборона, 2001. – №1. – С.66-68
63. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В.В.Лях, В.С. Пазенок, Я.В. Любивий та ін. – К.: ТОВ "ХХІ століття: діалог культур", 2009. – 404 с.
64. Інформаційне суспільство. Дефініції: словник / В.М. Брижко, О.М. Гальченко, В.С. Цимбалюк та ін; За ред. Р.А.Калюжного, М.Я. Швеца. – К.: Інтеграл, 2002. – 220 с.
65. Інформаційні технології. Настанови з керування безпекою інформаційних технологій (ІТ). Частина 1. Концепції й моделі безпеки ІТ: ДСТУ ISO/IEC TR 13335-1-2003. – Чинний з 2004-10-01. – 21 с.
66. Інформаційні технології. Настанови з керування безпекою інформаційних технологій (ІТ). Частина 2. Керування та планування безпеки ІТ: ДСТУ ISO/IEC TR 13335-2-2003. – Чинний з 2004-10-01. – 20 с.
67. Інформаційні технології. Настанови з керування безпекою інформаційних технологій (ІТ). Частина 3. Методи керування захистом ІТ: ДСТУ ISO/IEC TR 13335-3-2003. – Чинний з 2006-07-01. – 28 с.
68. Іщенко О.М. Соціальна безпека в контексті управління розвитком суспільних відносин / О.М. Іщенко // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2010. – №18-19. – С. 135-140.
69. Каландаров К. X. Управление общественным сознанием. Роль коммуникативных процес сов / К.Х. Каландаров. – М.: Гуманитарный центр "Монолит". – 1998. – 80 с.
70. Капустин В.С. Глобализация и социосинергетика [Эл.ресурс] / В.С. Капустин // Сайт С.П. Курдюмова: Синергетика. – Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/D23Kapustin.htm . – Заглавие с экрана.
71. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием : учебное пособие/ С.Г. Кара-Мурза. – К.: Оріяни. – 2006. – 528 с.
72. Кастельс М. Галактика Интернет / М. Кастельс. – Екатеринбург: У-Фактория (при участии Гуманитарного ун-та), 2004. – 328 с. (Серия "Академический бестселлер").
73. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
74. Кендюхов А.В. Общество потребления как национальная трагедия Украины / А. В. Кендюхов // Зеркало недели. – 2011. – №1. – С. 7
75. Кириллова Н.Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Н.Б. Кириллова. – 2-е изд.; перераб. и доп. – М.: Академический Проект. – 2006. – 448 с. – (Серия "Технологии").
76. Кириллова Н.Б. Медиасреда российской модернизации / Н.Б. Кириллова. – М.: Академический проект, 2005. – 400 с.
77. Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: философско-социологические очерки . / В.З. Коган. – Новосибирск, Изд-во Новосибирск, ун-та, 1991. – 319с.
78. Колесов Андрей. "Проблема 2000" исчерпала себя. Забудьте? / А.Колесов // Модус. – 2000. – № 02'00. – С. 9
79. Конституція України: за станом на 23 лютого 2011. – К.: Право-інформ, 2011. – 50 с.
80. Конформизм // Социальная психология: Энциклопедический словарь в шести томах; Т. 3 / Под ред. М.Ю. Кондратьева; общ. ред. А.В. Петровського; ред.-сост. Л.А. Карпенко. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – С. 87.
81. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи : Навч. посібник/ Б.А. Кормич. – К.: Кондор, 2008. – 384 с.
82. Красников Б.И. Новый взгляд на эволюцию общества / Б.И. Красников. – К.: Крещатик, 1995. – 88 с.
83. Кузнецов М.В. Социальная инженерия и социальные хакеры / М.В. Кузнецов, И.В. Симдянов. – СПб.: БХВ-Петербург, 2007. – 368с.
84. Культурное и языковое разнообразие в информационном обществе. — СПб.: ЮНЕСКО, 2004. – С. 11.
85. Кушерець В.І. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філософ. наук: 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / В.І. Кушерець – К., 2003. – 41 с.
86. Ланде Д.В. Основи інтеграції інформаційних потоків: монографія / Д.В.Ланде. – К.: Инжиниринг, 2006. – 240 с.
87. Лапина С. В. Высшее образование в системе меняющихся координат информационного общества / С.В. Лапина // Образование для устойчивого развития: на пути к обществу знания: Материалы Междунар. форума (г. Минск, Республика Беларусь, 5–6 апр. 2005 г.): В 2-х т. – Т. 1. – Минск.: Изд. центр БГУ, 2005. – 730 с. – ISBN 034-345-124-1. – С. 569-570.
88. Ленин В.И. Философские тетради // ПСС в 50 т. – Т. 29. – М.: Изд-во полит. литературы, 1958. – 644 с.
89. Лепский В.Е. Становление стратегических субъектов в глобальном информационном обществе: постановка проблемы // Информационное общество. – 2002. – Вып. 1.– С.56-64.
90. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції : монографія / О.В. Литвиненко. – К.: Рада нац. безпеки і оборони України, Нац. Ін-т-т стратегічних досліджень. – 1999. – 163.
91. Лихобабин М.Ю. Гендерные детерминанты информационного общества: дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / Лихобабин Михаил Юрьевич. – Ростов н/Д, 2006. – 180 с.
92. Лужецький В.А., Войнович О.П., Дудатьєв А.В. Інформаційна безпека : Навч.посібник / В.А. Лужецький, О.П. Войнович, А.В. Дудатьев. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. – 240 с.
93. Любивий Я.В. Синергетична модель постнекласичної раціональності // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2008.– №74. – С.3-10
94. Лях В.В. Свобода самореалізації у контексті інформаційно-комунікативних процесів / В.В. Лях // Мультиверсум. Філософський альманах / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 73. – 2008.– №73. – С.3-26.
95. Маклюэн Г. M. Понимание Медиа: Внешние расширения чело¬века / Г.М. Маклюэн; пер. с англ. В. Николаева; закл. ст. М. Ва¬вилова. – М.; Жуков¬ский: "КАНОН-пресс-Ц", "Куч¬ково поле", 2003. – 464 с.
96. Мартин У. Дж. Информационное общество. Проблемы и иллюзии / У. Мартин. – М.:ИНИОН, 1989 –30 с.
97. Марущак А.І. Концептуальні засади забезпечення безпеки інформаційного простору та інформаційних ресурсів держави/ А.І. Марущак // Актуальні проблеми забезпечення інформаційної безпеки держави: Зб. Матеріалів наук.-практ.конференції, Київ, 20 березня 2009 р. / НА СБ України, Ін-т ЗізОД.- К.: Наук.-вид. Відділ НА СБУ, 2009. – С.19-24.
98. Масуда Й. Гіпотеза про генезис Homo Іntelligens / Й. Масуда // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996. – С.335-361
99. Масуда Й. Компьютопия / Й. Масуда. – М.: Идея-Пресс, 1998. – 358 с.
100. Микола Мельник, Василь Постульга. ЗМІ і влада в Україні: як подолати корупцію? / М. Мельник, В. Постульга // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1 (13). – С. 84-88.
101. Минаев Г. А. Безопасность организации : Учебник / Г.А. Минаев. – К.: КНТ, 2009. – 440 с. – ISBN 978-966-373-464-4
102. Миронов А.Л. Раздувай и властвуй: практическое руководство по технологиям мягкой пропаганды /А.Л. Миронов. – М.: Дело ЛТД, 2001. – 357с.
103. Національний інформаційний суверенітет у контексті розвитку новітніх інформаційних технологій / О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. І. Попик та ін. – К. : НБУВ, 2011. – 160 с.
104. Нейсбит Дж., Абурден П. Перестройка корпорации // США: экономика, политика, идеология. – 1987. – № 1. – С. 80-90.
105. Нейсбитт Дж., Эбурдин П. Что нас ждет в 90-е годы: Мегатенденции. Год 2000. / Дж. Нейсбит, П. Эбудин – М.: Республика, 1992. – 414 с.
106. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под редакцией В. Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – 640 с.
107. Новиков Б.В. Желаешь сделать рабом – сделай невежественным [Эл.ресурс] / Б.В. Новіков // Сайт Proza.ru. – Режим доступа: http://www.proza.ru/2011/01/29/874. – Заглавие с экрана.
108. Новиков Б.В. Свобода как жизнь понимающая: Сб. статей / Б.В. Новіков. – К.: ТП-Прес, 2008. – 376 с.
109. Окинавская Хартия глобального информационного общества. Окінава, 22 липня 2000 р. // Дипломатический вестник. – 2000. – № 8. – С. 51-56.
110. Олексієнко Н.Д. Формування зовнішньополітичних орієнтацій суспільств перехідного періоду засобами масової комунікації (на прикладі України, Росії та Польші): автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 "Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку" / Н.Д. Олексієнко. – К., 2001. – 17 с.
111. Основы информационной безопасности / Е.Б. Белов, В.П. Лось, Р.М. Мещеряков, А.А. Шелупанов. – М.: Горячая линия – Телеком, 2006. – 544 с.
112. Панарин А. Глобальное информационное общество: вызовы и ответы. // Власть. – 2001. – №1. – С.14-19.
113. Панченко В.М. Лінгвостатистичні ознаки маніпулювання суспільною свідомістю в засобах масової комунікації / В.М. Панченко // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – 2009. – № 1 (4) / 2009. – С. 81-85
114. Парошин А.А. Информационная безопасность: стандартизированные термины и понятия: словарь / А.А. Парошин. – Владивосток: Изд-во Дальневост. гос. ун-та, 2010. – 216 с.
115. Партыка Т.Л., Попов И.И. Информационная безопасность: Учебное пособие для студентов учреждений среднего профессионального образования / Т.Л. Партыка, И.И. Попов. – М.: ИНФРА_М, 2002. – 368 с. – (Серия "Профессиональное образование")
116. Петров В.П., Петров С.В. Информационная безопасность человека и общества / В.П. Петров, С.В.Петров. – М.: Энас, 2007. – 336 с.
117. Пирогова Ю.К. Имплицитная информация как средство коммуникативного воздействия и манипулирования / Ю.К. Пирогова // Проблемы прикладной лингвистики. – М., 2001. – С. 209-227.
118. Платонова М.В. Категориальный статус понятия "Информационное общество" (социально-философский аспект): дис. ... канд. филос. наук: 09.00.11 / Платонова Марионелла Владимировна. – Волгоград, 2005. – 133 с.
119. Поляруш О.О. Парадигма інформаційних впливів в перехідних політичних системах / О.О. Поляруш, О.Є. Тарасенко // Сучасні технології у сфері безпеки та оборони: науково-практичний журнал. – 2008. – №3 (3). – С.81-85.
120. Поляруш О.О. Парадигма інформаційно-психологічних впливів на соціальні системи / О.О. Поляруш // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави: науково-практичний журнал. – 2008. – №1 (1). – С.21-25.
121. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов.– М.: Рефл-бук, 2001. – 624с.
122. Почепцов Г.Г. Информационные войны. / Г.Г. Почепцов.– М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. – 576с.
123. Почепцов Г.Г. Как ведутся тайные войны: психологические операции в современном мире / Г.Г. Почепцов. – Харьков: Консум, 2000. – 200 с.
124. Про боротьбу з корупцією. Закон України від 5 жовтня 1995 року № 357/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34.
125. Про доступ до публічної інформації. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12.
126. Про електронні документи та електронний документообіг. Закон України від 22 травня 2003 року № 851/ IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36.
127. Про затвердження Концепції створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 40 // Офіційний вісник України, 1997 р. – № 4. – с. 35.
128. Про концепцію (основи державної політики) національної безпеки України. Постанова Верховної Ради України від 16 січня 1997 року № 3/97-ВР // Голос України. – 4 лютого 1997. – С.5.
129. Про Концепцію Національної програми інформатизації. – [Чинний від 1998-02-04]. Закон України від 4 лютого 1998 року № 75/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28.
130. Про основи національної безпеки України. Закон України від 19 червня 2003 року.// Голос України. – 22 липня 2003 р. – № 134.
131. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки. Закон України від 9 січня 2007 року № 537-V// Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12.
132. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації. Закон України від 23 вересня 1997 року № 539/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст.299.
133. Про телекомунікації. Закон України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12.
134. Райл Г. Понятие сознания / Г. Райл; пер. с англ., общ. ред. В.П. Филатова. – М.: Идея-Пресс, 2000. – 408 с.
135. Ракитов А. И. Компьютерная революция и информатизация общества / А.И. Ракитов // Философские науки, 1988, № 6. – С. 37-45.
136. Ракитов А. И. Цивилизация, культура, технология и рынок / А.И. Ракитов // Вопросы философии, 1992. – № 5. – С. 3-16.
137. Расмия Махмудова. Некоторые аспекты формирования информационной культуры / Расмия Махмудова // "Интернет – Образование – Наука – 2008": Сборник материалов конференции. Том 1. – Винница: УНИВЕРСУМ-Винница, 2008 – 345 с. – С.1-4.
138. Расторгуев С.П. Введение в формальную теорию информационной войны / С.П. Расторгуев.– М.: Вузовская книга, 2002. – 120 с.
139. Расторгуев С.П. Философия информационной войны / С.П. Расторгуев. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2002. – 365 с.
140. Расторгуев С.П. Информационная война. Проблемы и модели. Экзистенциальная математика / С.П. Расторгуев. – М.: Гелиос АРВ, 2006. – 240 с.
141. Рахманкулова Н.Ф. Новые-старые ценности человека информационной эпохи / Н.Ф. Рахманкулова // Информационная эпоха: проблема ценностей: Сб. науч. работ. – М.: АМИ, 2007. – С.237-249.
142. Рубанець О.М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень: монографія. – К.: ПАРАПАН, 2006.– 420 с.
143. Сагула Т. По данным социологов, около 30 процентов жителей Украины хоть раз в жизни давали взятку / Т. Сагула // Факты, 16.08.2007. – С. 5
144. Семченко О.А. Засоби масової комунікації у виборчому процесі: вибори Президента України 1999 року: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 "Політичні інститути та процеси" / О.А. Семченко. – К., 2008. – 20 с.
145. Скиба В.Ю., Курбатов В.Я. Руководство по защите от внутренних угроз информационной безопасности / В.Ю. Скиба, В.Я. Курбатов. – СПб.: Питер, 2008. – 320с.: ил.
146. Смолян Г. Л. Человек и компьютер: Социально-философские аспекты автоматизации управления и обработки информации / Г.Л. Смолян. – М.: Политиздат, 1981. – 192 с.
147. Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: Збірник наукових статей учасників Четвертої Всеукраїнської науково-практичної конференції / Л.І. Яковенко (гол. ред.). – Полтава: Скайтек, 2011. – 368 с.
148. Стан // Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. – Т.3 / Укладачі: В.В. Яремко, О.М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007. – С. 412.
149. Стрельцов А.А. Содержание понятия "обеспечение информационной безопасности" / А.А. Стрельцов// Информационное общество. – 2001. – Вып. 4. – С.10-16.
150. Субетто А.И. Основные тенденции развития образования в XX веке / А.И. Субетто //Образование и социальное развитие региона. – Барнаул, 2003.– № 1-2. С. 14
151. Телебачення спецоперацій. Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних програмах українського телебачення: моніторинг, методи визначення та засоби протидії [Ел.ресурс] / Н. Лігачова, С. Черненко, В. Іванов, С. Пацюк // Телекритика. – Електрон.дан. (1 файл). – Режим доступу: http://telekritika.kiev.ua/doc/tbteror.doc. – Назва з екрану.
152. Терминологический словарь [Эл.ресурс]: Портал Информационная грамотность и медиаобразование для всех. –