УПРАВЛІНСЬКА ЕЛІТА ЯК СУБ’ЄКТ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ГОНЧАРЕНКО ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 316.344.42

УПРАВЛІНСЬКА ЕЛІТА ЯК СУБ’ЄКТ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація
На здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник –
Діденко Ніна Григорівна,
доктор наук з державного управління, професор

Донецьк – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ
1.1. Концептуалізація управлінської еліти в історії зарубіжної
соціально-філософської думки 10
1.2. Управлінська еліта як категорія соціальної філософії 34
1.3. Дослідження еволюції національної управлінської еліти у процесі
розвитку українського суспільства 49
Висновки до розділу 1 67

РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІНСЬКА ЕЛІТА ЯК СУЧАСНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ
ФЕНОМЕН
2.1. Місце управлінської еліти в соціальній структурі суспільства 70
2.2. Соціальна мобільність і зміна еліт в умовах сучасних суспільних
трансформацій 85
2.3. Ідентифікація управлінської еліти у процесі суспільних змін 95
Висновки до розділу 2 114

РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОДІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ І СУСПІЛЬСТВА
3.1. Формування суспільного консенсусу між управлінською елітою
і громадянами 117
3.2. Соціокультурні функції еліти в українському
суспільстві 134
3.3. Концептуальна модель формування сучасної управлінської еліти
в Україні 146
Висновки до розділу 3 159

ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Суспільні трансформації передбачають вирішення значної кількості різнопланових проблем соціального буття, серед яких важливе місце посідає потреба в ефективному і науково обґрунтованому управлінні, здатному забезпечити перебудову суспільства. Ця функція значною мірою покладається на управлінську еліту, яка, виступаючи суб’єктом суспільних трансформацій, вирішує актуальні задачі організації та перспективної орієнтації соціуму, є ідеологом і провідником нації, відповідає за долю і майбутнє держави, відіграє ключову роль у будь-якому суспільстві.
Враховуючи активність трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні, управлінська еліта може відігравати важливу роль у вирішенні сучасних проблем розвитку країни, впливати на модернізацію економіки, демократизацію суспільних відносин, покращення життя громадян.
З огляду на це виникає потреба глибокого та всебічного соціально-філософського аналізу управлінської еліти як соціального феномена, її місця в соціальній структурі українського суспільства, мобільності та якісних перетворень у процесі суспільних змін, виявлення її специфічних характеристик.
Виходячи з того, що, ініціюючи зміни, демонструючи ділові та особистісні якості, управлінська еліта здатна очолити суспільство і забезпечити позитивні зрушення в економічній, політичній, соціальній та гуманітарній сферах, актуальним є вивчення діяльності управлінської еліти з формування суспільного консенсусу і виконання нею соціокультурних функцій.
У межах соціально-філософського аналізу одним з важливих питань залишається розробка концептуальної моделі формування сучасної управлінської еліти як інтелектуальної, компетентної, дієздатної соціальної групи, що усвідомлює свою відповідальність за суспільний розвиток і майбутнє України.
Актуальність теми обумовлюється також тим, що проблематика управлінської еліти є достатньо складною в методологічному плані та дискусійною з точки зору наявності численних елітологічних концепцій, що потребує вивчення категоріального апарату, який застосовується для аналізу управлінської еліти у зрізі філософського знання, дослідження інституціональних засад даної соціальної групи.
Характеризуючи ступінь розробки даної проблеми в соціально-філософській літературі, можна виділити як найбільш вагомі роботи В. Парето, Г. Моски, Р. Міхельса, М. Вебера, Ф. Ніцше, Дж. Шумпетера, К. Мангейма, Х. Ортега-і-Гасета, М. Бердяєва, П. Бурдьє, Д. Белла, Е. Тоффлера, У. Гофман-Ланге, З. Баумана, Т. Парсонса, Е. Гідденса та ін.
Суттєвий внесок у розгляд проблем формування і діяльності управлінської еліти зробили російські дослідники М. Афанасьєв, Г. Ашин, О. Гаман-Голутвінова, С. Глазьєв, Ю. Левада, Є. Охотський, В. Ледяєв, Т. Заславська та ін.
Концепції національної еліти, розроблені В. Липинським і Д. Донцовим, започаткували вивчення еліти в українській соціально-філософській думці. Використовуючи їхні ідеї, вітчизняні науковці вивчають взаємозв'язки суспільного розвитку країни зі станом та особливостями формування сучасної національної еліти, історичні аспекти відносин між елітою та народом, можливості її управлінського впливу.
У ґрунтовних працях сучасних українських дослідників (З. Атаманюк, К. Баранцевої, А. Бичко, С. Вовканича, В. Кременя, Б. Кухти, А. Пахарєва, Ф. Рудича, П. Ситника, Л. Сохань, Л. Шкляра та ін.) розглянуті історичні витоки еліти, процес її формування і функціонування, структурування еліти відповідно до сфер професійної діяльності, роль еліти в суспільному розвитку тощо.
Вітчизняні дослідники (І. Бичко, А. Горак, Є. Гуцало, А. Єрмоленко, В. Лях, С. Кримський, І. Маноха, М. Попович та ін.) висвітлили такі проблеми, як духовність, вибір ціннісних установок, колізії політичного життя еліти.
Окремі філософські, політологічні, соціологічні аспекти діяльності управлінської еліти в українському суспільстві розглянуті у роботах С. Бондарука, Д. Видріна, М. Головатого, В. Горбатенка, Н. Діденко, Г. Дмитренка, Н. Ємелья¬ової, А. Зоткіна, В. Корнієнка, О. Крюкова, Н. Латигіної, І. Лопушинського, Л. Мандзій, А. Машталер, І. Мисик, М. Михальченка, М. Пірен, Т. Ріктор, В. Танчера, С. Чукут, М. Шульги та ін.
У наведених роботах існують як загальні підходи щодо управлінської еліти, так і певні розбіжності, отже, дана проблематика не є повністю вичерпаною. Це визначає необхідність подальшого дослідження цих питань, що обумовлено і тим, що по мірі накопичення соціального досвіду виникає потреба в уточненні та сучасній інтерпретації змісту діяльності управлінської еліти. Тому наукове завдання полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності, ролі та функцій управлінської еліти у процесі суспільних трансформацій та розробці практичних рекомендацій щодо її формування та діяльності в умовах суспільних змін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління «Соціально-гуманітарні аспекти державного управління» (автор – виконавець наукових тем «Теоретико-методологічні засади сучасного соціального управління», номер державної реєстрації 0105U004584); «Суспільно-гуманітарна компонента у змісті фахової підготовки студентів-управлінців», номер державної реєстрації 0105U004583, «Філософсько-психологічні проблеми соціальної взаємодії в системі сучасного управління», номер державної реєстрації 0111U007588, в рамках яких дисертантом розглянуті питання духовно-культурного та соціального феномена управлінської еліти, еволюції національної еліти в умовах суспільної трансформації, духовно-інтелектуальної та соціокультурної ідентичності управлінської еліти, освітніх механізмів її формування й розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка на основі соціально-філософського аналізу теоретико-методологічних засад діяльності управлінської еліти як суб’єкта суспільних трансформацій у її взаємодії з суспільством і практичних рекомендацій щодо її формування та розвитку в умовах суспільних змін.
Для досягнення поставленої мети у роботі визначені наступні задачі:
– систематизувати та узагальнити наукові концепції стосовно управлінської еліти в зарубіжних і вітчизняних наукових дослідженнях;
– обґрунтувати цілі, завдання і функції управлінської еліти в процесі суспільних трансформацій;
– проаналізувати категоріально-понятійний апарат управлінської еліти в соціально-філософському дискурсі;
– дослідити еволюцію національної еліти у процесі розвитку українського суспільства;
– проаналізувати соціальну мобільність і зміну управлінської еліти у процесі суспільних трансформацій;
– дослідити ідентифікацію управлінської еліти у процесі суспільних змін;
– розглянути управлінську еліту як сучасний соціальний феномен, з’ясувати її місце в соціальній структурі українського суспільства;
– обґрунтувати формування суспільного консенсусу між управлінською елітою та громадянами;
– визначити соціокультурні функції управлінської еліти;
– запропонувати концептуальну модель формування сучасної управлінської еліти в Україні.
Об’єкт дослідження: управлінська еліта.
Предмет дослідження: управлінська еліта як суб’єкт суспільних трансформацій.
Методи дослідження. В роботі використовувались філософські, загальнонаукові та спеціальні методи, синтез яких дає змогу виконати поставлені завдання.
Дисертація ґрунтується на принципах системного і структурно-функціонального аналізу, який дозволяє всебічно підійти до визначення поняття «управлінська еліта» шляхом виявлення її основних структурних елементів, визначити місце управлінської еліти в соціальній структурі суспільства, дослідити управлінську еліту в процесі суспільних трансформацій в сучасній Україні.
Діалектичний метод дозволив розглянути формування суспільного консенсусу як важливої форми взаємодії еліти і громадян. Для розробки концептуальної моделі формування сучасної управлінської еліти застосовано методи моделювання й узагальнення.
Для теоретичного обґрунтування поставлених питань та уточнення ключових понять у дисертації застосовано метод узагальнення, для вивчення особливостей національної управлінської еліти – логічний, порівняльно-історичний, статистичний аналіз. За допомогою аналізу, синтезу, порівняння визначено цілі, завдання, функції, повноваження, особливості діяльності управлінської еліти.
У дисертації використана синергетична методологія, що дозволило встановити особливості функціонування управлінської еліти у процесі суспільних змін.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна виконаної дисертаційної роботи полягає в соціально-філософському осмисленні та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад діяльності управлінської еліти як суб’єкта суспільних трансформацій, розробці практичних рекомендацій щодо її участі в суспільному розвитку України.
Наукова новизна результатів дослідження розкривається в таких положеннях:
уперше:
– обґрунтована актуалізація взаємодії управлінської еліти і суспільства як чинника суспільних трансформацій шляхом формування суспільного консенсусу та виконання управлінською елітою соціокультурних функцій;
– запропонована концептуальна модель формування сучасної управлінської еліти в Україні, яка включає такі базові компоненти: відкрита елітна освіта; створення сприятливих умов для формування культури, успішності, творчості управлінця; мотивація до входження в управлінську еліту; відбір і селекція управлінських кадрів; розвиток лідерських якостей; реалізація спеціальних програм підготовки управлінців; впровадження в підготовку управлінців меритократичного підходу;
удосконалено:
– наукове знання соціально-філософської теорії щодо місця та ролі управлінської еліти в соціальній структурі суспільства як активної соціальної групи, здатної впроваджувати інновації та зміни, органічно поєднуючи їх з існуючими традиціями;
– розуміння сутності соціальної мобільності управлінської еліти у процесі суспільних трансформацій, яка характеризується високою конкуренцією та наявністю внутрішньогрупових норм і вимог;
– засади ідентичності управлінської еліти, які формуються залежно від інтелектуального та духовного характеру взаємодії з іншими громадянами;
дістали подальшого розвитку:
– визначення сутності та основних характеристик управлінської еліти як суб’єкта суспільних трансформацій, здатного прогнозувати і планувати соціально-економічні, культурні зміни, здійснювати науково обґрунтоване управління суспільством;
– систематизація й узагальнення наукових концепцій управлінської еліти в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях як домінуючої соціальної групи, що виробляє і здійснює державну соціально-економічну та гуманітарну політику, виконуючи стратегічну, організаторську, прогностичну, комунікативну, захисну, культурно-виховну функції;
– дослідження еволюції національної управлінської еліти в розвитку українського суспільства як складного і суперечливого процесу, що вимагає від еліти розуміння своєї духовно-культурної місії та відповідальності за характер і результати соціально-економічних та політичних змін у країні.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дослідженні ре-зультати соціально-філософського аналізу управлінської еліти як суб’єкта суспільних трансформацій мають філософсько-методологічне значення для різних сфер соціогуманітарного знання та практики державного управління, підготовки управлінців.
Матеріали дисертації можуть бути використані в підготовці спеціальних курсів з філософії, філософії управління, державного управління. Концептуальні ідеї та окремі положення роботи можуть застосовуватися у виховній та освітній практиці.
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації отримані автором самостійно. В наукових працях, які опубліковані у співавторстві, особистий внесок здобувача відображено у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорені на засіданнях і наукових семінарах кафедри філософії і психології Донецького державного університету управління, щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління (2005-2011 рр., м. Донецьк), доповідалися на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях. Основні з них наступні: ІІІ і IV Міжнародна наукова конференція «Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту» (м. Донецьк, 2006, 2009 рр.), ХХI міжнародна науково-практична конференція «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (м. Донецьк, 2007 р.), Міжнародна наукова конференція «Еліта, обдарованість, людиноцентризм» (м. Київ, 2010 р.), III Міжнародна науково-практична конференція: «Управління інноваційним розвитком промисловості: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк, 2010 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 14 роботах, з яких: 3 статті у наукових фахових виданнях, 7 статей в інших наукових збірках, 4 публікації в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 5,82 др. арк., з яких особисто автору належить 5,55 др. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел (280 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок, у тому числі список використаної літератури – 30 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного у дисертації соціально-філософського аналізу теоретико-методологічних засад діяльності управлінської еліти як суб’єкта суспільних трансформацій вирішено наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування сутності, ролі та функцій управлінської еліти у процесі суспільних трансформацій і розроблено практичні рекомендації щодо її формування та розвитку в умовах суспільних змін.
Викладене у дисертації підсумовують такі узагальнюючі положення:
1. На основі проведеного теоретичного аналізу визначено, що дослідження феномену управлінської еліти є актуальним і дискусійним питанням, що відображається у кількості різноманітних соціально-філософських концепцій та підходів до аналізу походження, сутності, функцій управлінської еліти, її ролі у суспільному розвитку.
2. Проаналізовано різноманітні підходи щодо сутності та функцій управлінської еліти: макіавеллівський, ціннісний, демократичного елітизму, множинності еліт, структурно-функціональний і ліберальний. Доведено, що відповідно до суспільної місії основними функціями управлінської еліти можна вважати: стратегічну, організаторську, прогностичну, інтегративну, комунікативну, захисну, культурно-виховну. Щоб ефективно реалізовувати ці функції, управлінська еліта повинна мати такі якості як державний тип мислення, готовність до захисту загальнонаціональних інтересів, патріотизм, розуміння своєї духовно-культурної місії та відповідальності за характер і результати соціально-економічних та політичних змін.
3. Встановлено, що управлінська еліта є необхідним елементом соціальної структури та суспільного розвитку, зокрема у демократичних країнах суспільні зміни пов’язуються з формуванням підготовленої, ефективної управлінської еліти, яка має відкритий характер і є підконтрольною суспільству. Це визначає еліту як суб’єкт суспільних трансформацій, що виробляє та здійснює державну політику
4. Досліджено еволюцію національної еліти у процесі розвитку українського суспільства та визначено, що в умовах суспільних трансформацій актуалізується питання про необхідність формування в Україні активної управлінської еліти, здатної прогнозувати та планувати соціально-економічні зміни й очолювати суспільство у їх здійсненні.
5. Розглянуто управлінську еліту як сучасний соціальний феномен і з’ясовано, що її формування та розвиток як необхідного елемента соціальної структури зумовлюється тим, що підтримання сталості суспільства з його одночасним реформуванням потребує активної соціальної групи, здатної впроваджувати інновації та зміни, органічно поєднуючи їх з традиціями, що існують. Здатність еліти виконувати таку роль зумовлена її сутнісними характеристиками, у межах яких поєднуються необхідні для цього якості: інтелектуально-когнітивні, відкритість до змін, духовно-культурна ідентичність.
6. Досліджено, що для формування нової управлінської еліти в Україні мають значення як горизонтальна, так і вертикальна мобільність. На відміну від мобільності інших соціальних груп мобільність еліти характеризується більш високою конкуренцією, наявністю внутрішньогрупових норм і вимог, котрі позиціонуються як обов’язкові. Встановлено, що в Україні процес репродукції управлінської еліти переважає над її циркуляцією.
7. Визначено, що у формуванні ідентичності управлінської еліти в процесі суспільних змін найбільш важливе значення набувають національна самосвідомість, суб’єктивне сприйняття власної ролі у процесі управління суспільством. Це дає підстави розглядати управлінську еліту більш або менш згуртованою групою, об'єднаною не тільки спільністю професійного статусу та соціального становища, а й елітарною самосвідомістю, сприйняттям себе особливою верствою, покликаною управляти суспільством.
Доведено, що сьогодні в Україні відбувається ідентифікація управлінської еліти через насичення новими якостями: гуманізмом, патріотизмом, високими духовними і моральними принципами та нормами, професіоналізмом, громадянською позицією.
Визначено, що основними властивостями управлінської еліти, здатної управляти суспільством, можна вважати: прагнення до вирішення проблем, які стосуються суспільства в цілому, домінування не егоїстичних, корпоративних інтересів, а інтересів суспільного розвитку; здатність забезпечити оптимальне співвідношення між демократизмом, професіоналізмом і моральністю в соціальному управлінні; орієнтація на розширення демократії.
8. Обґрунтовано актуалізацію діяльності управлінської еліти як суб’єкта суспільних трансформацій у формуванні суспільного консенсусу, що передбачає консолідацію управлінської еліти, взаємодію владної еліти з іншими елітами та взаємодію з громадянами, громадськими об’єднаннями, громадською думкою.
Встановлено, що така взаємодія – це закономірне відображення становлення політичних інститутів, еволюції конституційних, демократичних, ліберальних цінностей у соціальному функціонуванні, основа діяльності суспільних інститутів, характерний показник розвиненості суспільно-політичних процесів.
Доведено, що високий рівень професіоналізму управлінської еліти у досягненні суспільного консенсусу залежить як від удосконалення знань і вмінь, так і від розвитку специфічних професійних якостей, які необхідні для взаємодії управлінської еліти та громадян в сучасних умовах. Зокрема це стосується підвищення рівня громадянської компетентності, яка засновується на новій управлінській ідеології, спрямованій на модернізацію адміністративної культури, формування готовності управлінського персоналу приймати рішення в умовах зростаючої свободи дій та підвищення особистої відповідальності з орієнтацією на служіння державним і громадянським інтересам.
9. Визначено, що механізми соціокультурного впливу управлінської еліти на суспільство пов’язані з цілепокладанням, раціональністю, суб’єкт-об’єктною опозицією. Реалізація владної інтенції еліти здійснюється у процесі спілкування, передавання, усуспільнення певних цінностей через комунікативну взаємодію.
Основними соціокультурними функціями управлінської еліти є наступні: розвиток людського потенціалу, формування й підтримка ціннісних орієнтацій у суспільстві, збереження усталених зразків поведінки, традицій і формування нових, сприяння консолідації суспільства.
10. Запропоновано концептуальну модель формування сучасної управлінської еліти в Україні, яка передбачає підготовку інтелектуальної, компетентної управлінської еліти, яка відповідає вимогам суспільних трансформацій, розуміється на основних концепціях соціально-економічного розвитку, здатна знаходити спільні позиції з іншими громадянами, усвідомлювати свою відповідальність за суспільний розвиток.
Обґрунтовано, що підготовка управлінської еліти має бути безперервною, ступеневою, варіативною, багатофункціональною, будуватися на основі науково визначених принципів, правил, технологій, які б потребували людей з видатними інтелектом і талантами, дозволяли оновлювати еліту новою генерацією управлінців та відповідали сутності реформ, що відбуваються в Україні.
Визначено, що підготовка ефективних управлінських кадрів передбачає створення мотивації до входження в управлінську еліту як найбільш значиму і відповідальну соціальну страту суспільства; здійснення організаційних заходів з відбору і селекції управлінських кадрів; реалізацію спеціальних програм підготовки управлінців; упровадження в кадрову підготовку управлінців меритократичного підходу.
У практичному відношенні розробка цих теоретико-методологічних проблем може бути корисною для осмислення та аналізу суспільних процесів в Україні, підвищення ролі і якості управлінської еліти в управлінні суспільством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алехин В. В. Философия управления (социально-гуманитарные проблемы) : [монография] / В. В. Алехин, В. В. Бурега, С. Ф. По¬важный, Л. В. Алехина ; под общ. ред. В. В. Алехина. – Донецк : ДонГАУ, 1999. – 294 с.
2. Арендт Х. Vita activa или о деятельной жизни / Х. Арендт ; [пер. с англ. В. В. Бибихина]. – СПб. : Алтейя, 2000. – 437 с.
3. Аристотель. Політика / Аристотель ; [пер. с давньогрец. О. Кислюк]. – К. : Основи, 2000. – 238 с.
4. Астаф’єв А. О. Політико-ідеологічне підґрунтя національної ідеї в сучасних умовах / А. О. Астаф’єв // Стратегії розвитку України : теорія і практика / [за ред. О. С. Власюка]. – К. : НІСД, 2002. – С. 103-113.
5. Атаманчук Г. В. Управление в жизнедеятельности людей : (Очерки проблем) / Г. В. Атаманчук. – М. : Изд-во РАГС, 2008. – 397 с.
6. Афанасьев М. Н. Правящие элиты и государственность посттоталитарной России / М. Н. Афанасьев. – Воронеж : НПМ «МОДЭК», 1996. – 327 с.
7. Афонін Е. Проблема психологічного феномена проекції в політиці
/ Е. Афонін, О. Донченко // Політичний менеджмент. – 2009. – № 4. – С. 28-43.
8. Ашин Г. К. Курс элитологии / Г. К. Ашин, Е. В. Охотский. – М. : ЗАО Спортакадемпресс, 1999. – 368 с.
9. Ашин Г. Наука об элитах и элитном / Г. Акшин // Власть. – 2004. – № 1. – С. 46-56.
10. Ашин Г. О понятии «элита» и не только / Г. Ашин // Власть. – 2005. – № 11. – С. 40-54.
11. Ашин Г. Правящая элита и общество / Г. Ашин // Свободная мысль. – 1993. – № 7. – С. 91-99.
12. Ашин Г. К. Современные теории элиты : критический очерк
/ Г. К. Ашин. – М. : Международные отношения, 1985. – 256 с.
13. Ашин Г. К. Формы рекрутирования политических элит
/ Г. К. Ашин // Общественные науки и современность. – 1998. – № 3. – С. 85-96.
14. Ашин Г. Элита и образование / Г. Ашин // Власть. – 2001. – № 3. – С. 25-32.
15. Баранцева К. Історична еволюція елітистського дискурсу: теорія та методологія (стаття перша) : Поняттєві методологічні та концептуальні задачі дослідження / К. Баранцева // Філософська думка. – 2002. – № 1. – С. 56-67.
16. Баранцева К. Історична еволюція елітистського дискурсу: теорія та методологія (стаття друга) : Витоки концептуалізації образу еліти
/ К. Баранцева // Філософська думка. – 2002. – № 2. – С. 48-58.
17. Баранцева К. Історична еволюція елітистського дискурсу: теорія та методологія (стаття четверта) : Український елітистський дискурс: історія та специфіка / К. Баранцева // Філософська думка. – 2002. – № 4. – С. 59-73.
18. Баранцева К. К. Еліта як духовно-інтелектуальний феномен (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / К. К. Баранцева. – К., 2001. – 20 с.
19. Баранцева К. Проблема формування державно-управлінської еліти : світовий досвід та Україна / К. Баранцева // Молода нація : альманах. – 1997. – № 6. – С. 115-130.
20. Баранцева К. Трансісторичні підстави буття еліти : соціально-філософський аспект / К. Баранцева // Філософська думка. – 2005. – № 2. – С. 13-19.
21. Бард А. Nетократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я. Зодерквис. – СПб. : Стокгольмская школа экономики, 2004. – 251 с.
22. Барнард Ч. Функции руководителя: власть, стимулы и ценности в организации / Ч. Барнард ; [пер. с англ. В. Кошкина]. – М. ; Челябинск : Социум, ИРИСЭН, 2009. – 332 с.
23. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман ; [пер. с англ. ; под ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2002. – 324 с.
24. Бауман З. Текучая современность / З. Бауман ; [пер. с англ. ; под ред. Ю. В. Атанова]. – СПб. : Питер, 2008. – 240 с.
25. Бевз Т. Концепт політичної еліти у дискурсі сучасного політичного процесу / Т. Бевз // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 2. – С. 69-80.
26. Белебеха І. О. Українська еліта : [монографія] / І. О. Белебеха. – Харків : Березіль, 1999. – 345 с.
27. Белл Д. Культурні суперечності капіталізму / Д. Белл // Сучасна соціальна зарубіжна філософія : хрестоматія / [упоряд. В. Лях]. – К. : Либідь, 1996. – С. 251-274.
28. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства / Д. Белл // Сучасна соціальна зарубіжна філософія : хрестоматія / [упоряд. В. Лях]. – К. : Либідь, 1996. – С. 194-250.
29. Бердяев Н. А. Царство Духа и царство Кесаря / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1995. – 375 с.
30. Бердяев Н. Кризис интеллекта и миссия интеллигенции / Н. Бердяев // Интеллигенция. Власть. Народ : антология. – М. : Наука, 1993. – С. 281-285.
31. Білецький В. Українська національна еліта XVII – XVIII ст. Феофан Прокопович / В. Білецький // Схід. – 1997. – № 9-10. – С. 53-57.
32. Білошицький С. Відчуження національних еліт від цінностей та інтересів суспільства / С. Білошицький // Політичний менеджмент. – 2008. – Спец. випуск. – С. 183-192.
33. Богуславська К. О. Застосування мережевого підходу у дослідженнях політичних еліт / К. О. Богуславська // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред.
О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін.-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 1. – С. 351-361.
34. Бодрийяр Ж. Общество потребления : Его мифы и структуры
/ Ж. Бодрийяр ; [пер. с фр. ; послеслов. и прим. Е. А. Самарской]. – М. : Республика ; Культур. революция, 2006. – 269 с.
35. Бойченко М. І. Соціально-філософський аналіз інституційної та посадової еліт як елементів системи управління [Електронний ресурс] / М. І. Бойченко // Гілея : наук. вісник. – 2008. – Вип. 12. – Режим доступу : http://www.giltya.org.ua.
36. Бондарук С. Елітарно-консервативна концепція В'ячеслава Липинського : спроба позитивного аналізу / С. Бондарук // Генеза. – 1997. – № 1 (5). – С. 218-224.
37. Бондарук С. Д. Роль еліти як суб'єкта соціального поступу в історіософії Вячеслава Липинського : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» / С. Д. Бондарук. – К., 1997. – 17 с.
38. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / П. Бурдье // Социология социального пространства / П. Бурдье. – СПб. : Алтея, 2007. – С. 64-86.
39. Бурдье П. О символической власти / П. Бурдье // Социология социального пространства / П. Бурдье. – СПб. : Алтея, 2007. – С. 87-96.
40. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье ; [пер. с фр. ; сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко]. – М. : Socio-Logos, 1993. – 336 с.
41. Василевська Т. Етика державного службовця в умовах суспільних трансформацій в Україні / Т. Василевська // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 2. – 2006. – С. 241-251.
42. Васильева Л. Н. Теория элит (синергетический подход)
/ Л. Н. Васильева // Общественные науки и современность. – 2005. – № 4. – С. 75-85.
43. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М. Вебер // Избранные произведения / М. Вебер ; [пер. с нем. ; сост., общ. ред. и послесл. Ю. И. Давыдова]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 644-706.
44. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер // Избранные произведения / М. Вебер ; [пер. с нем. ; сост., общ. ред. и послесл. Ю. И. Давыдова]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 61-277.
45. Видрін Д. В Україні еліта лобіює переважно групові інтереси / Д. Видрін // Національна безпека і оборона. – 2003. – № 9. – С. 33.
46. Видрін Д. Еліта – це проблема побудови суспільства / Д. Видрін // Віче. – 2003. – № 5. – С. 43-44.
47. Вовканич С. Національна еліта та інтелектуальний потенціал нації / С. Вовканич // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – № 7-8. – С. 3-16.
48. Вовканіч С. Пріоритет еліти : інтелект і творчість у злагоді з духовністю / С. Вовканіч // Сучасність. – 1997. – № 7-8. – С. 189-197.
49. Воробйова Л. С. Соціокультурна ідентичність особистості в умовах трансформації суспільства / Л. С. Воробйова // Наука. Релігія. Суспільство. – 2004. – № 3. – С. 217-220.
50. Гаєвська О. Б. Управління як соціальний феномен : [монографія] / О. Б. Гаєвська. – К. : КНЕУ, 2000. – 160 с.
51. Гаман-Голутвина О. Определение основных понятий элитологии / О. Гаман-Голутвина / Полис. – 2000. – № 3. – С. 95-103.
52. Гаман-Голутвина О. Политические элиты России. Вехи исторической эволюции / О. Гаман-Голутвина. – М. : РОСПЭЕ, 2006. – 448 с.
53. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель ; [пер. с нем. ; ред. и сост. Д. А. Керимов, В. С. Нерсесянц ; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц]. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
54. Гельвеций К. О человеке / К. Гельвеций // Сочинения : в 2 тт.
/ К. Гельвеций ; [сост., общ. ред. и вступ. статья Х. Н. Момджяна]. – М. : Мысль, 1974. – Т. 2. – С. 5-567.
55. Гельвеций К. Об уме / К. Гельвеций // Сочинения : в 2 тт.
/ К. Гельвеций ; [сост., общ. ред. и вступ. статья Х. Н. Момджяна]. – М. : Мысль, 1973. – Т. 1. – С. 143-603.
56. Гидденс Э. Постмодерн / Э. Гидденс // Философия истории : антология : [учебн. пособ. для студ. гуманитарн. вузов] / сост., ред. и вступ. статья Ю. А. Кимелев. – М. : Аспект Пресс, 1995. – С. 340-347.
57. Гидденс Э. Устроение общества : Очерк теории структурации
/ Э. Гидденс. – М. : Академический Проект, 2003. – 524 с.
58. Глазьев С. «Продуктивная» и «правящая» элиты / С. Глазьев // Политическая элита : ежегодник. – М., 2003. – С. 12.
59. Головатий М. Політична еліта сучасної України: регіональний і національний контекст / М. Головатий // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. випуск. – С. 42-48.
60. Головатий М. Проблеми і біль становлення української еліти
/ М. Головатий // Нова політика. – 1999. – № 2. – С. 44-53.
61. Гончаренко И. А. Гуманизация как стратегия высшего образования / И. А. Гончаренко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління : зб. наук. праць Донецького державного ун-ту управління. – Т. VІ. – Донецьк, 2007. – Вип. 3. – С. 137-146. – (Сер. «Філософія, психологія, педагогіка»).
62. Гончаренко І. А. Гуманізація освітнього процесу в контексті розвитку інформаційного суспільства / І. А. Гончаренко, Н. Г. Діденко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління : зб. наук. праць Донецького державного ун-ту управління. – Т. 6. – Донецьк, 2007. – Вип. 2. – С. 28-33. – (Сер. «Філософія, психологія, педагогіка».).
63. Гончаренко И. А. Гуманитаризация образования как один из важнейших принципов современного человеческого развития / И. А. Гончаренко // XXI століття і альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія : матеріали VI міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 8-9 черв. 2007 р.). – К., 2007. – Кн. 2. – С. 309-314.
64. Гончаренко І. А. Духовно-інтелектуальна та соціокультурна ідентичність управлінської еліти як ціннісний орієнтир соціального управління / І. А. Гончаренко // Наукове пізнання : методологія та технологія. – 2010. – № 1 (25). – С. 58-63.
65. Гончаренко І. А. Національна управлінська еліта в умовах суспільної трансформації / І. А. Гончаренко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління : зб. наук. праць Донецького державного ун-ту управління. – Т. XI. – Донецьк, 2010. – Вип. 155. – С. 174-179. – (Сер. «Державне управління»).
66. Гончаренко І. А. Освіта як засіб демократизації суспільства
/ І. А. Гончаренко // Наука. Релігія. Суспільство. – 2007. – № 3. – С. 134-142.
67. Гончаренко І. А. Проблема готовності студентів до навчання у вищий школі (на прикладі Торезького коледжу) / І. А. Гончаренко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління : зб. наук. праць Донецького державного ун-ту управління. – Т. 6. – Донецьк, 2010. – Вип. 1. – С. 103-107. – (Сер. «Філософія, психологія, педа¬гогіка»).
68. Гончаренко І. А. Проблеми формування української національної еліти / І. А. Гончаренко // Філософські та психологічні засади управління : зб. наук. праць Донецького державного ун-ту управління. – Т. 10. – Донецьк, 2009. – Вип. 125. – С. 200-205. – (Сер. «Державне управління»).
69. Гончаренко И А. Развитие информационного общества и проблемы гуманизации и гуманитаризации в высшем образовании
/ И. А. Гончаренко // Соціально-гуманітарні проблеми менедж-менту : матеріали III міжнар. наук.-практ. конф., Донецьк, 27 жовт. 2006 р. – Т. VII. – Донецьк : ДонДУУ, 2006. – С. 291-303. – (Сер. «Філософія, психологія, педагогіка»).
70. Гончаренко І. А. Складові творчості / І. А. Гончаренко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління : зб. наук. праць Донецького державного ун-ту управління. – Т. VІ. – Донецьк, 2007. – Вип. 3. – С. 184-189. – (Сер. «Філософія, психологія, педагогіка»).
71. Гончаренко І. А. Управлінська еліта як духовно-культурний і соціальний феномен: сутність, основні характеристики
/ І. А. Гончаренко // Еліта, обдарованість, людиноцентризм : матеріали міжнар. наук. конф., Київ, 26 лют. 2010 р. / Акад. пед. наук України ; ін.-т обдарованої дитини АПН України. – К., 2010. – С. 75-85.
72. Гончаренко І. А. Управлінська еліта як соціальна група: шляхи формування в структурі транзитивного суспільства / І. А. Гон-чаренко // Зб. наук. праць Донецького державного. ун-ту управління. – Т. 12. – Донецьк, 2011. – Вип. 180. – С. 71-77. – (Сер. «Державне управління»).
73. Гончаренко І. А. Формування ключової компетентності у студентів вищого навчального закладу / І. А. Гончаренко // Управління інноваційним розвитком промисловості: держава, регіон, підприємство : матеріали III міжнар. наук.-практ. конф., Донецьк, 1 черв. 2010 р. / [за ред. О. С. Поважного]. – Донецьк, 2010. – С. 67-70.
74. Гончаренко І. А. Освітні механізми формування і розвитку управлінської еліти / І. А. Гончаренко // Гілея : наук. вісник. – 2011. – Вип. 50 (8). – С. 556-560.
75. Горбатенко В. Десять уроків політичного лідерства для пострадянських керманичів / В. Горбатенко // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. випуск. – С. 48-63.
76. Горбатенко В. П. Основні напрями успішної діяльності еліти в умовах перехідного суспільно-державного розвитку / В. П. Гор-батенко, І. А. Горбатенко // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 2. – С. 95-109.
77. Горєлов М. Є. Українська еліта за В. Липинським і Д. Донцовим
/ М. Є. Горєлов // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 1. – С. 205-212.
78. Грицак Я. Й. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX – XX ст. : [навч. посіб. для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, іст. факультетів ВНЗ, учителів] / Я. Й. Грицак. – К. : Генеза, 1996. – 360 с.
79. Губерная Г. К. Власть и управление / Г. К. Губерная,
В. Г. Ильюшенко // Менеджер. – 2003. – № 2 (24). – С. 7-12.
80. Дарендорф Р. У пошуках нового устрою : лекції на тему політики свободи у ХХІ ст. / Р. Дарендорф ; [пер. з нім. А. Орган]. – К. : Вид. дім «Києво-Могилян. академія», 2006. – 109 с.
81. Дацюк С. Чи може прийти до влади в Україні стратегічна еліта демократичним шляхом? / С. Дацюк // Українська правда. – 2009. –
3 берез. – С. 4.
82. Демократия и железный закон олигархии : главы из книги
Р. Михельса «Социология политической партии в условиях демократии» (Лейпциг, 1911 г.) / [пер. Ю. Филиппова] // Диалог. – 1996. – № 3. – С. 42-45.
83. Джилас Н. Новый класс : [Анализ ком. систем] / Н. Джилас. – New York : Praeger, 1958. – 246 с.
84. Діденко Н. Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики : [монографія] / Н. Г. Діденко. – Донецьк : ТОВ «Східний видав. дім», 2007. – 404 с.
85. Діденко Н. Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти взаємодії : [монографія] / Н. Г. Діденко. – Донецьк : ДонДУУ, 2005. – 128 с.
86. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організації : [навч. посібник] / Г. А. Дмитренко. – К. : МАУП, 2006. – 224 с.
87. Дмитренко Г. А. Управлінська еліта: Можливості її формування в сучасній Україні / Г. А. Дмитренко, Т. Л. Ріктор // Економіка та держава. – 2007. – № 5. – С. 74-76.
88. Дмитренко Г. Стратегія формування української еліти в Україні у сучасних умовах / Г. Дмитренко, Т. Ріктор // Персонал. – 2007. – № 6. – С. 64-69.
89. Дмитренко І. Самозвана «еліта» чи просто номенклатура?
/ І. Дмитренко // Віче. – 2003. – № 8. – С. 33-35.
90. Додонов Р. О. Соціально-філософський аналіз процесу формування та функціонування етноментальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Р. О. Додонов. – К., 1999. – 36 с.
91. Донцов Д. Дух нашої давнини / Д. Донцов. – Дрогобич : Відродження, 1991. – 213 с.
92. Донцов Д. Націоналізм / Д. Донцов. – Лондон ; Торонто : Українська видавнича спілка, 1966. – С. 286-287.
93. Донцов Д. І. Правда прадідів великих / Д. І. Донцов. – К. : Українська видавнича спілка, 2004. – 104 с.
94. Дробноход М. Проблема формування управлінської еліти в Україні / М. Дробноход, В. Левицький // Освіта і управління. – 1997. – Т. 1. – № 4. – С. 29-36.
95. Друкер П. Ф. Эффективный руководитель / П. Ф. Друкер ; [пер. с англ. О. Л. Чернявский]. – М. : Вильямс, 2008. – 222 с.
96. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Э. Дюркгейм ; [пер. с фр. и посл. А. Б. Гофмана]. – М. : Наука, 1990. – 432 с.
97. Д’юї Д. Демократія і освіта / Д. Д’юї ; [пер. з анг. І. Босак, М. Олійник, Г. Пехник]. – Львів : Літопис, 2003. – 289 с.
98. Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 1. – 2006. – 492 с. ; Т. 2. – 2006. – 580 с.
99. Еліта та соціальна зміна : матеріали «Круглого столу» 26 берез. 1996 р. / Ін-т соціології НАН України // Філософська і соціальна думка. – 1996. – № 5-6. – С. 201-251.
100. Ємельянова Н. М. Феномен європейського нігілізму : Традиції і новації / Н. М. Ємельянова. – Донецьк : ТОВ «Лебідь», 2002. – 250 с.
101. Єнін М. Проблема визначення підходів до виокремлення та аналізу еліти в сучасному науковому дискурсі / М. Єнін // Грані. – 2007. – № 5 – С. 111-115.
102. Журавський В. С. Політична еліта України: теорія і практика, трансформації / В. С. Журавський, О. Ю Кучеренко, М. І. Ми-хайльченко ; [Укр. акад. політ. наук ; ін-т соціології НАН України]. – К. : Логос, 1998. – 264 с.
103. Забужко О. На порозі гуманітарної катастрофи: Культурна політика і державна незалежність / О. Забужко // Дзеркало тижня. – 2005. – 3-9 груд. (№ 47). – С. 17.
104. Заславська Т. И. Социетальная трансформация российского общества: деятельностно-структурная концепция / Т. И. Заславс¬кая ; Моск. школа социальных и экон. наук. – М. : Дело, 2003.
105. Зеленько Г. Контексти політичного лідерства на постсо-ціалістичному просторі / Г. Зеленько // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. випуск. – С. 136-147.
106. Зелетдинова Э. Определение и классификация механизмов демократизации властной элиты. Теоретико-методологические основы / Э. Зелетдинова // Власть. – 2002. – № 9. – С. 41-48.
107. Зелетдинова Э. Элита – власть – демократия / Э. Зелетдинова // Власть. – 2000. – № 3. – С. 49-54.
108. Зернецька О. В. Нова еліта ХХІ століття – медіакратія / О. В. Зернецька // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін.-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 1. – С. 47-55.
109. Зиглер Х. Демократия для элиты / Х. Зиглер, Е. Охотский. – М. : Юрид. лит-ра, 1984. – 432 с.
110. Зливков В. Проблеми соціальної самоідентифікації української еліти / В. Зливков // Соціальна психології. – 2004. – № 6. – С. 3-16.
111. Зоткін А. Деякі аспекти елітогенезу в Україні та Криму / А. Зоткін // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 1. – С. 202-211.
112. Зоткін А. Становлення регіональних владних еліт в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.03 «Економічна соціологія і демографія» / А. Зоткін. – К., 2005. – 19 с.
113. Кант И. Исследование степени ясности принципов естественной теологи и морали / И. Кант // Сочинения : в 6 тт. / [под ред. В. Ф. Асмуса]. – М. : Мысль, 1964. – Т. 2. – С. 243-276.
114. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен ; [пер. з англ.]. – К. : Ваклер, 2006. – 256 с.
115. Квасниця О. Нова парадигма еліти – фундамент суспільної трансформації / О. Квасниця // Пам'ять століть. – 2004. – № 3/4. – С. 245-248.
116. Кіндзерський С. А. Державне управління в гуманітарній сфері регіону України: стан та тенденції розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / С. А. Кіндзерський. – К., 2006. – 20 с.
117. Кірєєва О. Маргінальність сучасної управлінської еліти в Україні
/ О. Кірєєва // Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком : матеріали IV регіон. наук.-практ. конф. за міжн. участю, Дніпропетровськ 26 лист. 2010 р. / [за ред. В. Г. Вікто-рова]. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2008. – С. 30-33.
118. Колісніченко Н. М. Передумови ґенезу й історичних особливостей формування і розвитку системи підготовки політичної еліти
/ Н. М. Колісніченко // Наука і освіта. – 2008. – № 1/2. – С. 178-183.
119. Колпаков В. Лидерство – фактор общественного развития
/ В. Колпаков, О. Анисимов / Персонал. – 2005. – № 4. – С. 69-70.
120. Конфуций. Беседы и суждения Конфуция / Конфуций. – СПб. : Кристалл, 2001. – 1119 с.
121. Кононенко Н. Адекватність політичної еліти сучасним моделям політичного і соціально-економічного розвитку / Н. Кононенко // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. випуск. – С. 156-162.
122. Концепція гуманітарного розвитку України : проект від 14.03. 2008 р. [Електронний ресурс] / [кер. групи М. Г. Жулинський]. – Режим доступу : s.gov.ua/Table/koncsep.htm.
123. Корнієнко В. О. Формування політичної культури сучасної владної еліти в Україні : [монографія] / В. О. Корнієнко, В. В. Добіжа. – Вінниця : ВНТУ, 2009. – 160 с.
124. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзер-кала : лекція прочит. в нац. акад. «Києво-Могилян. академія» 1 верес. 1999 р. / Л. Костенко. – К. : Вид. дім «Києво-Могилян. академія», 2005. – 31 с.
125. Кремень В. Освіта і інтелект: роздуми про інтелігенцію
/ В. Кремень // Дзеркало тижня. – 2008. – 15-21 берез. (№ 10). – С. 14.
126. Кремень В. Г. Філософія управління : [підруч. для студентів ВНЗ] / В. Г. Кремень, С. М. Пазинич, О. С. Пономарьов. – 2-е вид., переоб. і допов. – Харків : ХПІ, 2008. – 521 с.
127. Кримський С. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2003. – С. 185.
128. Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії / С. Б. Кримський. – К. : Вид. дім «Києво-Могилян. академія», 2008. – 367 с.
129. Крымский С. Элита – это термин, противоречащий идее гражданского общества [Електронний ресурс] / С. Крымский // Діалог UA. – 2007. – 2 мая. – Режим доступу : www.dialogs.org.ua/.
130. Крыштановская О. Анатомия российской елиты / О. Крыштановская. – М., 2005. – 384 с.; Крыштановская О. В. Формирование региональной элиты: принципы и механизмы / О. В. Крыштановская // Социологические исследования. – 2003. – № 11. – С. 3-13.
131. Крэстева А. А. Власть и элита в обществе без гражданского общества / А. А. Крэстева // Социологические исследования. – 1996. – № 4. – С. 9-29.
132. Крюков А. Эффективное политическое управление и качественная элита: фантастика или реальность? / А. Крюков // Зеркало недели. – 2009. – 30 апр.-15 мая (№ 16). – С. 14.
133. Крюков О. Демократизація суспільства та розвиток еліти
/ О. Крюков // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2004. – № 4. – С. 470-475.
134. Крюков О. Політико-управлінська еліта України як чинник державотворення / О. Крюков. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – 252 с.
135. Крюков О. І. Політико-управлінська еліта України: особливості становлення та розвитку в умовах суспільної трансформації : дис. … доктора наук з державного управління : 25.00.01 / О. І. Крюков. – К., 2007. – 427с
136. Кузнецов В. Слепой полет над гнездом элиты / В. Кузнецов // Віче. – 2008. – № 2. – С. 14-17.
137. Кульчицький С. В. Помаранчева революція: зміна еліт? Погляд історика / С. В. Кульчицький // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 2. – С. 117–128.
138. Кухта Б. Політична еліта і лідерство / Б. Кухта, Н. Теплоухова. – Львів : Кальварія, 1997. – 224 с.
139. Лазоренко О. Модернізаторська еліта і розбудова громадянського суспільства України / О. Лазоренко // Сучасність. – 2004. – № 2. – С. 54-59.
140. Латигіна Н. Елітарні теорії: сучасне бачення : (Соціальна структура) / Н. Латигіна // Віче. – 1998. – № 8. – С. 119-126.
141. Латигіна Н. Історична концептуалізація вихідних понять елітаризму та основні передумови виникнення еліт у суспільства :
/ Н. Латигіна // Гуманітарні науки і сучасність : зб. наук. праць ; [М-во освіти і науки України, Київ. нац. торг.-економ. ун-т]. – К., 2002. – С. 10-16.
142. Латигіна Н. А. Політичні еліти в системі управління посткомуністичним суспільством (структурно-функціональний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Н. А. Латигіна. – К., 2000. – 20 с.
143. Латигіна Н. А. Сучасні теорії еліт в політичній науці США і Великобританії / Н. А. Латигіна // Трибуна. – 1998. – № 7-8. – С. 25-27.
144. Левада Ю. Элита и «масса» в общественном мнении: проблема социальной элиты [Электронный ресурс] / Ю. Левада // Экономические и социальные перемены : Мониторинг общест-венного мнения. Информационный бюллетень. – 1994. – № 6. – Режим доступа : http//sbiblio.com/biblio/archive/Levada_Ot/06.
145. Ледяев В. Г. Власть : концептуальный анализ / В. Г. Ледяев. – М. : Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2001. – 384 с.
146. Лещенко В. Трансформація політичної системи та роль політичних еліт у розвитку суспільства / В. Лещенко // Віче. – 2009. – № 11. – С. 25-28.
147. Либман Г. И. Теории элит / Г. И. Либман, А. В. Варбузов,
Э. О. Сухарева // Социально-политический журнал. – 1997. – № 4. – С. 106-115.
148. Лидерство / [пер. с англ. А. Лисыциной ; ред. И. Толстикова]. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. – 258 с.
149. Лидеры об управлении : Разговор начистоту / [пер. с англ. ; под ред. М. Эшби, С. Майлза]. – М. : Олимп Бизнес, 2006. – 288 с.
150. Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В. Липинський – К. ; Філадельфія : Східноєвроп. дослід. ін-т ім. В. К. Липинського, 1995. – 470 с.
151. Липинський В. Національна аристократія / В. Липинський // Консерватизм : [антологія / упоряд. О. Проценко, Л. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 1998. – С. 262-256.
152. Лопушинський І. П. Формування української політико-управлінської еліти: сучасний погляд на проблему [Електронний ресурс] / І. П. Лопушинський. – Режим доступу : http:// www.nbuv.gov.ua/Portal/Sos_Gun/Apdu/2010_1/doc/1/03.polf.
153. Лукман Т. О социологическом видение нравственности нравственной коммуникации / Т. Лукман // Зарубежная социология XX века : [хрестоматия ; тексты / отв. ред. Г. В. Городяненко]. – Днепропетровск, 2001. – С. 170-174.
154. Луман Н. Власть / Н. Луман ; [пер. с нем. А. Ю. Антоновского]. – М. : Праксис, 2001. – 256 с.
155. Мазепа В. Еліта та народні маси у соціальній філософії Івана Франка / В. Мазепа // Філософська думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122.
156. Майборода О. Українська еліта з народом чи сама по собі? / О. Майборода // Вітчизна. – 1998. – № 11-12. – С. 2-9.
157. Майборода О. М. Українська самоідентифікація на сучасному етапі : елітарна та масова версії / О. М. Майборода // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред.
О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін.-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 1. – С. 71–75.
158. Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли // Сочинения / Н. Макиавелли ; [пер. с ит.]. – СПБ. : Кристалл, 1998. – С. 45-120.
159. Мандзій Л. С. Правляча політична еліта України: суть та етапи становлення : дис. … кандидата політ. наук : 23.00.02 / Л. С. Мандзій. – Львів, 2003. – 172 с.
160. Мангейм К. Идеология и утопия / К. Мангейм // Диагноз нашего времени / К. Манхейм ; [пер. М. И. Левиной и др. ; ред.-сост.
Я. М. Бергер и др.]. – М. : Юрист, 1994. – С. 7-26.
161. Маршев В. И. История управленческой мысли : [учебн. для вузов по экон. спец.] / В. И. Маршев. – М. : Инфра-М, 2005. – 729 с.
162. Маслак О. Пристрасті за елітою / О. Маслак // Сучасність. – 2009. – № 10. – С. 182-189.
163. Машталер А. А. Еліта постіндустріального суспільства: знання, культура, освіта / А. А. Машталер // Еліта: витоки, сутність, перспектива / [авт. колектив : В. Г. Кремень, В. В. Ільїн, С. В. Пролеєв та ін.] ; за ред. В. Г. Кременя. – К. : Т-во «Знання» України, 2011. – С. 275-314.
164. Медвідь Ф. Виховання української еліти системою національної освіти в умовах консолідації української нації / Ф. Медвідь // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред.
О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін.-т політ. наук]. – К. : ТОВ УВПК «Екс об», 2006. – Т. 2. – С. 337-361.
165. Миллс Р. Властвующая элита / Р. Миллс. – М. : Иностранная литература, 1959. – 543 с.
166. Мисик І. Г. Вплив політичної еліти на стабілізаційні процеси в суспільстві / І. Г. Мисик, С. М. Наумкіна // Політологічні записки : зб. наук. праць. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – Вип. 4. – С. 25-31.
167. Михайловська О. Роль політичної еліти у процесах інституціоналізації громадянського суспільства / О. Михайловська // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. випуск. – С. 73-82.
168. Михальченко М. Еліта в Україні : їсте куме що зварили
/ М. Михальченко // Віче. – 2003. – № 1. – С. 7-11.
169. Михальченко М. І. Пошук лідерів : чесних, талановитих, справедливих / М. І. Михальченко // Політичний менеджмент. – Спец. випуск. – 2006. – С. 15-22.
170. Михальченко Н. Украинское общество : трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Н. Михальченко. – К. : Ин-т социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
171. Михальченко М. І. Українська еліта як специфічний феномен / М. І. Михальченко // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. статей / [голов. ред. О. О. Рафальський ; НАН України, ін-т політич. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса ; Укр. акад. політ. наук ; ін.-т пол