ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПАТРІОТИЗМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ У СТАНОВЛЕННІ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДУХОВНА-КРАВЧЕНКО ОЛЕСЯ СЕРГІЇВНА

УДК: 141.7:172.15:321.01:342.1

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПАТРІОТИЗМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ У СТАНОВЛЕННІ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник –
Воловик Віталій Іванович,
доктор філософських наук, професор

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПАТРІОТИЗМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ 12
1.1. Генезис соціально-філософського аналізу патріотизму та
національної ідеї 12
1.2. Основні принципи та методи дослідження взаємозв’язку
патріотизму та національної ідеї 39
1.3. Патріотизм та національна ідея як соціальні феномени: сутність
та зміст понять 50
Висновки до першого розділу 77
РОЗДІЛ 2 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПАТРІОТИЗМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ
ІДЕЇ ЯК ДЕРЖАВОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР 79
2.1. Сучасна держава: національний вимір в умовах глобалізації 79
2.2. Патріотизм та національна ідея: закономірний взаємозв’язок у становленні сучасної держави 92
2.3. Особливості взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї в становленні української держави 116
Висновки до другого розділу 137
РОЗДІЛ 3 ПАТРІОТИЗМ ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ: СТАН ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ ОПТИМІЗАЦІЇ НА
СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 139
3.1. Стан взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на сучасному
етапі розвитку української держави 139
3.2. Основні детермінанти оптимізації розвитку взаємозв’язку патріотизму
та національної ідеї в Україні на сучасному етапі розвитку 166
Висновки до третього розділу 185
ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Національна ідея та патріотизм пов’язані з усіма сферами соціального буття: з політикою, економікою, правом, освітою, релігією, мораллю тощо. Ці феномени відображають зв’язок людини з певними атрибутами її існування – спільнотами, соціальними інститутами: патріотизм – з місцем народження, проживання, певною державою, національна ідея – з нацією. Власне існування та розвиток держави та патріотизму, так само, як і нації без національної ідеї – неможливе. Ось чому розвиток держави та нації, їх трансформація впродовж людської історії завжди гостро актуалізує соціальні феномени патріотизму та національної ідеї.
Зрозуміло, що з моменту появи перших держав, а пізніше з формуванням націй, з трансформацією імперій у національні держави, в наш час – з глобалізацією сучасного світу, патріотизм та національна ідея постійно змінюються, наповнюючись новим змістом, який адекватний історичним реаліям, особливостям духовно-світоглядного, економічного, політико-правового розвитку, вимогам часу. Патріотизм набуває нових рис, інколи трансформуючись під впливом нових умов у націоналізм, регіоналізм, космополітизм, об’єктивно породжуючи ряд питань існування конкретного соціуму. Національна ж ідея як феномен, що своїм змістом покликаний відтворювати найрізноманітніші виміри буття соціуму, сформульовані єдиним, цілісним чинником у вигляді фундаментальної мети існування конкретної нації, в сучасних, за своєю суттю багатонаціональних суспільствах не завжди адекватно реагує на виклики часу. Звідси – очевидна актуалізованість патріотизму та національної ідеї.
Актуальність соціально-філософського дослідження патріотизму та національної ідеї також зумовлена процесами глобалізації та інтеграції сучасних міжнародних відносин. Що кардинальним чином впливає на функціонування сучасних держав, особливості механізмів реалізації їх внутрішньої та зовнішньої політики. Відповідно до цього змінюється і характер та прояви досліджуваних феноменів. Тому вкрай необхідним стає аналіз їх суті, характеру та механізмів взаємовпливу в умовах глобалізації сучасного світу.
У процесі розбудови самостійних держав, що створені в результаті розпаду СРСР, питання патріотизму набувають особливої гостроти, оскільки, по-перше, мотивують сам факт становлення та розвитку незалежної країни,
по-друге, є формою виявлення зв’язку громадянина та держави, по-третє, сприяють самоідентифікації особистості. Значного розвитку набуває й національна ідея як загальна мета розвитку спільноти.
Водночас на пострадянському просторі існує, а в деяких країнах знаходить державну підтримку, націоналізм і ототожнення понять “патріотизм” та “націоналізм”. Тому актуальність дослідження зумовлена ідеологічними та соціокультурними чинниками, що характеризують історичний розвиток та сучасний стан України, а також необхідністю подальшої теоретичної розробки понять “патріотизм” та “національна ідея”, усвідомленням значення національної ідеї як чинника консолідації спільноти, та розуміння патріотизму як мотивуючого чинника розвитку сучасної держави.
Стан наукової розробки теми. Початок вітчизняних наукових розвідок теми патріотизму та національної ідеї пов’язаний із працями таких відомих послідовників українського питання як В. Антонович, М. Грушевський, В. Липинський, С. Петлюра та інші. Увага до формування патріотизму та національної ідеї актуалізується в Україні після проголошення незалежності. Окреслена проблематика посідає важливе місце в працях сучасних українських вчених В. Андрущенка, А. Астаф’єва, Т. Безверхої, В. Беха, М. Вівчарика, В. Воловика, Р. Додонова, В. Жадька, В. Заблоцького, Л. Залізняка, В. Кременя, В. Лісового, М. Лепського, Л. Лук’яненка, М. Михальченка, В. Медведчука, Д. Павличка, Л. Рижко, М. Розумного, Н. Скотної, В. Тарана, О. Шморгуна тощо.
У роботі спираємося також на ідеї відомих російських філософів, які різною мірою розробляли зазначену тему. Це праці відомих російських філософів І. Ільїна, М. Карамзіна, Д. Мурєтова, Г. Плеханова, В. Соловйова, П. Струве, Є. Троїцького, Є. Трубецького, П. Чаадаєва, Л. Толстого, Г. Флоровського.
Питання патріотичного виховання, ролі патріотичної пропаганди в суспільстві розглядаємо, спираючись на праці радянських дослідників А. Агаєва, Д. Волкогонова, М. Джунусова, М. Подугольнікова, сучасних російських дослідників В. Бушуєва, А. Зіміна, А. Козлова, В. Лутовінова, В. Нерсесянца, С. Путілова, В. Шаповалова.
У працях Ю. Габермаса, Дж. Мацціні, Дж. Пламенаца, Г. Когна, К.С. Герберта патріотизм розглядається у зв’язку з націоналізмом, що дозволяє виділити сутнісні характеристики обох досліджуваних явищ суспільного буття.
Проте, незважаючи на значну кількість робіт з питань патріотизму та національної ідеї, наявність певної методологічної бази їх дослідження, цілий ряд фундаментальних зрізів взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї ще не отримали достатньої уваги як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Зокрема, немало питань як у методологічному, так і практичному плані породжує процес становлення сучасної держави. Особливу гостроту дискусій становить народження нової української держави. До того ж, самі феномени патріотизму і особливо національної ідеї ще не стали предметом прискіпливої уваги українських дослідників, у працях яких спостерігається різноманітність в тлумаченнях змісту цих понять. Це є додатковим аргументом на користь соціально-філософського дослідження взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена у відповідності до науково-дослідної теми “Удосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософії на гуманітарних факультетах ВНЗ” (номер держреєстрації № 0109У002518), яка виконувались в 2008-2011 рр. у Запорізькому національному університеті на замовлення Міністерства освіти і науки молоді та спорту України; планів науково-дослідної роботи кафедри соціальної філософії та управління Запорізького національного університету. Тема дисертації затверджена Вченою радою Запорізького національного університету (протокол № 5 від 22 січня 2009 р.).
Метою дослідження є концептуалізація взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї як фундаментального чинника становлення сучасної держави.
Основними дослідницькими завданнями, що уможливлюють реалізацію мети, є:
- дослідження ґенези соціально-філософського аналізу патріотизму та національної ідеї;
- експлікація сутності патріотизму та національної ідеї, виявлення їх структурних елементів та функцій;
- виявлення суттєвих характеристик сучасної держави в умовах глобалізації;
- розкриття взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї як закономірності у становленні та розвитку сучасної держави;
- визначення особливостей взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на різних етапах становлення української держави;
- розкриття особливостей функціонування патріотизму та національної ідеї на сучасному етапі розвитку української держави;
- визначення основних детермінант оптимізації розвитку взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на сучасному етапі розвитку української держави.
Об’єктом дослідження виступає становлення сучасної держави.
Предметом дослідження є взаємозв’язок патріотизму та національної ідеї в процесі становлення сучасної держави.
Методологічні основи дослідження. Серед базових принципів дослідження слід виділити: принципи об’єктивності, історизму, системності, загального зв’язку та розвитку. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження у дисертації використані конкретно-історичний, структурно-функціональний, порівняльний методи, системний підхід.
Конкретно-історичний метод дозволяє розглянути формування патріотизму та національної ідеї в їх трансформації у відповідності до історичного розвитку націй та становлення сучасних, за своєю сутністю національних держав. Структурно-функціональний метод, який використовується при аналізі взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї, дозволяє виявити основні елементи патріотизму та національної ідеї, розкрити функції цих складових та досліджуваних феноменів у цілому. Порівняльний метод застосовується в роботі для виявлення відмінних рис і характеристик патріотизму та національної ідеї з подібними явищами суспільного життя. Системний підхід, використаний в цьому дослідженні, дозволяє розглядати патріотизм та національну ідею, а також їх органічний взаємозв’язок, як специфічні складні та структуровані системи з визначеними функціями. Цей підхід вимагає комплексного дослідження з виявленням якостей системності та структурно-функціональних залежностей об’єкта.
Вищезазначені методологічні засади дослідження дали змогу виявити сутність та зміст досліджуваних понять, характер і роль цих феноменів на етапі становлення та розвитку національної держави.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі зроблена одна з перших у вітчизняній науці спроба соціально-філософської концептуалізації взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї у становленні сучасної держави.
У результаті дослідження обґрунтовано ряд положень, які характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:
Вперше:
- обґрунтовано, що взаємозв’язок патріотизму та національної ідеї виступає як закономірність становлення та розвитку сучасної держави. Виділені такі його характеристики як об’єктивність, внутрішність, повторюваність, необхідність, суттєвість;
- проаналізована історична динаміка взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на різних етапах становлення української держави: спочатку взаємозв’язок патріотизму та національної ідеї мав культурно-просвітний характер (кінець 18 – початок 19 століття), поступово набуває масовості та політизується (кінець 19 – початок 20 століття), набуває політично-ідеологічних характеристик в кінці 20 століття;
- розроблено детермінанти оптимізації розвитку взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на сучасному етапі розвитку української держави. Виявлено об’єктивні (розвиток всіх сфер суспільного буття та політичної культури) та суб’єктивні (які залежать від особливостей становлення та розвитку конкретної держави) чинники розвитку взаємозв’язку досліджуваних феноменів.
Уточнено:
- структурно-функціональний аналіз патріотизму. Патріотизм – це позиція особистості, яка характеризується почуттям любові до вітчизни, готовністю до практичної діяльності заради втілення в життя державних інтересів та ідеалів, повагою до законів держави та ототожненням власних інтересів з інтересами держави, в якій проживає особистість. Головними елементами патріотизму є любов суб’єкта патріотизму до об’єкта, історична пам’ять, інтереси суб’єкта патріотизму, що органічно узгоджуються з цілями існування об’єкта патріотизму. Основними функціями патріотизму є стимулююча, трансляційна, консолідуюча. У відповідності до основних критеріїв типології патріотизму – зміни об’єкта патріотизму, наявності дієвої компоненти, рівня усвідомлення людиною патріотичних почуттів – виділені такі його типи: місцевий, регіональний, державний; споглядальний, дієвий; неусвідомлюваний, усвідомлюваний;
- структурно-функціональний аналіз національної ідеї. Національна ідея є уявленням певної нації про те, яке місце вона займає в соціальній реальності, усвідомлення свого історичного минулого і формулювання на основі аналізу минулого і теперішнього свого стану адекватної дійсності мети існування. Структура національної ідеї включає історичну, презентаційну, прогностичну та емоційно-ціннісну компоненту. Основними функціями національної ідеї є консолідуюча, координуюча, мотивуюча, смислоутворююча;
- аналіз стану взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на етапі сучасного розвитку української держави, де виявлені: догматизований характер національної ідеї, відсутність ідеології державного розвитку, перебування патріотизму у латентному стані, відсутність спрямованості патріотизму на державу, його місцевий, споглядальний характер, втрата гармонійності між патріотизмом та національної ідеєю, абсолютизація однієї зі сторін цього взаємозв’язку, е домінуюче положення взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї в українському суспільстві.
Отримали подальший розвиток:
- аналіз ґенези соціально-філософської рефлексії патріотизму та національної ідеї, де виділено такі стадії: пропедевтична; стадія виникнення та формування понять; радянська стадія; сучасна стадія;
- розуміння національної сутності сучасної держави визначенням атрибутів її системного прояву: політична та правова суб’єктність нації, громадянство як форма вираження лояльності та самоідентифікації до певної національної держави, реалізація національних інтересів з урахуванням основних засад та принципів міжнародної політики, незмінність території.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів визначається науковою новизною та полягає у можливості їх застосування з науковою, навчальною та прикладною метою. Результати дослідження можуть бути використані при подальшому філософському осмисленні патріотизму та національної ідеї. Можливе їх використання у практичній діяльності органів державної влади, політичних партій, громадських організацій та центрів. Основні положення та висновки можуть бути використані в навчально-виховному процесі.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням. Всі результати і висновки отримані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на кафедрі соціальної філософії та управління Запорізького національного університету, на міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій та науково-практичних семінарах, а саме: III міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія розвитку України у глобальному середовищі” (Сімферополь – Ялта, листопад 2009); науково-практичній конференції “Національна ідея та національний інтерес України: єднання заради майбутнього” (Сімферополь, грудень 2009); III міжнародній науково-практичній конференції з питань патріотичного виховання молоді (Запоріжжя, листопад 2009); міжнародній науковій конференції “Соціальне прогнозування та проектування майбутнього України” (Запоріжжя, березень 2010); науково-практичній конференції студентів та молодих учених Запорізького національного університету “Молода наука – 2010” (Запоріжжя, квітень 2010); IV міжнародній науково-практичній конференції з питань патріотичного виховання молоді (Запоріжжя, грудень 2010); міжнародній науково-практичній конференції “Вдосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософських дисциплін на гуманітарних факультетах ВНЗ” (Запоріжжя, квітень 2011); V міжнародній науково-практичній конференції з питань патріотичного виховання молоді “Соціальне прогнозування патріотичного виховання молоді” (Запоріжжя, листопад 2011).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відтворення в 13 працях, з них: 5 – статті у фахових виданнях з філософських наук, 2 – публікації в інших наукових збірниках, 6 – тези конференцій.
Структура та обсяг роботи. Поставлена мета і завдання щодо її досягнення зумовили логіку і структуру роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (213 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, із них основна частина – 192 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі отримали розвиток концептуальні засади соціально-філософського дослідження взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї у становленні сучасної держави. Це дозволяє підсумувати результати дослідження в таких теоретичних узагальненнях:
Аналіз джерел з проблематики дослідження свідчить про постійну увагу світової соціально-філософської думки до питань патріотизму, а пізніше – й національної ідеї.
1. В історії філософії ми пропонуємо виділити такі етапи дослідження патріотизму та національної ідеї:
- пропедевтична стадія, на якій самих понять ще не існує, але вивчається явище, його сутнісні характеристики, тобто поняття існує у вигляді концепту;
- стадія виникнення та формування поняття, на якій досліджуються джерела та складові явища, обґрунтовується необхідність існування поняття;
- сучасна стадія дослідження, на якій звернення до цих феноменів суспільного буття враховує перш за все такі реалії дійсності як глобалізація.
Розглядаючи генезис соціально-філософського дослідження понять “патріотизм” та “національна ідея” у вітчизняній науковій думці, доходимо висновку про необхідність виділити ще радянську стадію дослідження.
Одночасно виділяються й особливості кожної стадії, характерні для вітчизняного дискурсу. Так до особливостей пропедевтичної стадії можливо віднести ототожнення образу рідної землі з християнською релігією та виділення двох об’єктів патріотизму: рідну землю та владу. На стадії виникнення та формування понять відбувається дослідження сутності явищ, компаративний аналіз української національної ідеї та патріотизму з відповідними феноменами у інших народів. Радянська стадія характеризується тим, що об’єктом патріотизму виступає багатонаціональна держава СРСР, відповідно й національна ідея замінюється на інтернаціональну. Головною характеристикою сучасною стадії дослідження є одночасна глобалізації світового суспільства та становлення національної української держави.
2. Проаналізувавши сутність патріотизму, робимо висновки, що патріотизм відображає зв’язок людини з певною територією, який існує у вигляді любові до неї. Змістом патріотизму є позиція особистості, яка характеризується почуттям любові до вітчизни, готовністю до практичної діяльності заради втілення в життя державних інтересів та ідеалів, повагою до законів держави та ототожненням власних інтересів з інтересами держави, в якій проживає особистість.
Структурно-функціональний аналіз патріотизму дає можливість виділити такі його функції: стимулюючу, трансляційну, консолідуючу.
Водночас виділяються й елементи патріотизму: любов суб’єкта патріотизму до об’єкта; історична пам’ять; інтереси суб’єкта патріотизму, які певним чином співвідносяться з метою існування об’єкта патріотизму.
Об’єктом патріотизму може бути:
- місце народження людини;
- територія, яка має одноманітний етнічний склад і де проживає людина;
- держава.
Можливість зміни об’єкту патріотизму впливає на характер його прояву, який також залежить від індивідуальності суб’єкту патріотизму та від індивідуальності переживання суб’єктом патріотизму самих патріотичних почуттів.
У залежності від зміни об’єкту ми виділяємо місцевий, регіональний та державний патріотизм. Місцевий патріотизм – це любов людини до місця народження, місця становлення людини як особистості. Цей тип патріотизму має своїм об’єктом батьківщину – місце, де народилася людина, яке має певну цінність для людини, тому що пов’язане зі спогадами про дитинство, про власне минуле, її рідний край. Державний патріотизм – це любов людини до існуючого політичного, економічного, суспільного ладу в країні, тобто любов до вітчизни. Регіональний патріотизм – це прихильність до території, яка має одноманітний етнічний склад, особливості історичного, економічного розвитку і де проживає людина Існування регіонального патріотизму пов’язане з недостатньо розвинутими національними зв’язками, незадоволеністю існування певних регіонів в межах однієї держави або невдалим процесом етнічної асиміляції. Така ситуація може скластися, коли національна політика багатонаціональної держави не задовольняє певні регіони, де проживає етнічно однорідне населення.
У залежності від наявності дієвої компоненти ми виділяємо такі типи патріотизму як: дієвий та споглядальний.
Беручи до уваги рівень усвідомлення людиною патріотичних почуттів, можна виділити усвідомлюваний та неусвідомлюваний патріотизм.
3. Історія дослідження поняття “національна ідея” значно коротша, ніж дослідження поняття “патріотизм”. Це пов’язано з тим, що формування та функціонування національної ідеї безпосередньо залежить від існування нації, тому дослідження структури, функцій та місця національної ідеї в суспільному житті починається з моменту актуалізації концепту “нація” та “національна держава”, що припадає на епоху Просвітництва.
На основі аналізу наукової полеміки щодо визначення поняття “національна ідея”, пов’язаної з різноманітністю проявів цього поняття, обґрунтовано нашу думку, що національна ідея є уявленням певної нації про те, яке місце вона займає в об’єктивній реальності, усвідомлення свого історичного минулого і формулювання на основі аналізу минулого і теперішнього стану її мети існування, що адекватна дійсності.
Для життєздатності та можливості реалізуватися національна ідея має функціонувати у вигляді системи економічного, політичного, соціального, духовного розвитку нації, та містити: історичну, презентаційну, прогностичну та емоційно-ціннісну компоненту.
Історична компонента національної ідеї містить усвідомлення історичного минулого нації, особливості історичного розвитку національної держави, історичний досвід і висновки з нього, мовну приналежність, особливості національного характеру, який складався історично, дозволяє нації зберегти в умовах трансформації суспільства своє історичні коріння, історичне підґрунтя та проектувати майбутній стан, заснований на певній традиції.
Презентаційна компонента формує уявлення про певну націю серед інших у сучасному світі. Вона може змінюватися, до того ж саме в її межах формуються засади для майбутнього розвитку нації, які можуть мати вигляд програм, доктрин, стратегій, планів.
Окрім історичної та презентаційної компоненти, національна ідея містить прогностичну компоненту, яка відповідає за формулювання мети існування нації в силу свого стратегічної спрямованості та визначення місця нації в світі в майбутньому. Ця компонента включає в себе національні інтереси та національний ідеал.
Також вважаємо можливим виділити в структурі національної ідеї емоційно-ціннісну компоненту, яка містить в собі притаманні певній спільноті психологічні та ментальні особливості.
4. Виявляючи сутнісні характеристики сучасної держави, ми визначаємо такі атрибути її системного прояву: політична та правова суб’єктність нації, громадянство як форма вираження лояльності та самоідентифікації до певної національної держави, реалізація національних інтересів з урахуванням основних засад та принципів міжнародної політики, незмінність території. Це дозволяє розглядати сучасну державу як таку, що зберігає суттєві характеристики національної держави.
5. Розглядаючи взаємозв’язок патріотизму та національної ідеї, ми відзначаємо, що йому притаманні об’єктивність, внутрішність, повторюваність, необхідність, суттєвість. Це дає змогу розглядати його як одну з інтегруючих закономірностей становлення національної держави.
6. Під час аналізу взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї на різних етапах становлення української держави, нами були зроблені висновки стосовно актуальності та наукової обґрунтованості примордіалістської та модерністської версії української націогенези. Так, концепції формування української нації та засад української держави в період з найдавніших часів до 10 століття, на нашу думку, є науково необґрунтованими, так само, як і тези про те, що українська нація та українська держава починає формуватись у 10 столітті.
Аналіз історичних джерел показує, що в цей час дуже вагомим чинником розвитку суспільного буття є взаємозв’язок патріотизму, який у Київській Русі мав характеристики державницького патріотизму та релігійної ідентифікації населення. На нашу думку, така характеристика зберігається навіть у 15 – 17 столітті, в період формування української нації.
Проаналізувавши історію становлення національної української держави, вважаємо можливим виділити такі основні етапи в цьому процесі:
- перший етап тривав з кінця 18 століття до початку 20 століття;
- тривалість другого етапу визначається з початку 20 століття до встановлення радянської влади в Україні;
- наступний етап становлення української національної держави ми визначаємо як період з другої половини 80-х років 20 століття до проголошення незалежності України.
7. На сучасному етапі розвитку української держави для взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї характерні догматизований стан національної ідеї; відсутність ідеології державного розвитку; перебування патріотизму у латентному стані; відсутність спрямованості патріотизму на державу, його місцевий, споглядальний характер; втрата гармонійності між патріотизмом та національної ідеєю, абсолютизація однієї зі сторін даного взаємозв’язку, що проявляється в поширенні в суспільній свідомості націоналізму та в прагненні певних суспільних та політичних сил його використати в діяльності політичних партій та державній політиці; недомінуюче положення взаємозв’язку патріотизму та національної ідеї в українському суспільстві. Всі ці особливості дають змогу розглядати взаємозв’язок патріотизму та національної ідеї на сучасному етапі розвитку як імпліцитний, що зумовлює необхідність розробки детермінант оптимізації розвитку даного взаємозв’язку.
8. Серед таких детермінант ми виділяємо:
- розвиток політичної культури населення;
- виведення національної ідеї з догматизованого стану, наповнення її новим змістом, що відповідає сьогоденним потребам розвитку суспільства;
- формування та поширення ідеології державного розвитку;
- розвиток пропагандистської діяльності, спрямованої на формування та поширення патріотичних цінностей в суспільстві;
- створення системи зворотного зв’язку державних установ, підвищення відповідальності держави перед суспільством, формування відкритості влади;
- формування відчуття особистісної соціальної значущості та відповідальності у громадян;
- практична підтримка державою розвитку домінування патріотичних цінностей у суспільстві.
Звичайно, розв’язання кожних з цих питань потребує комплексного вивчення за участю представників галузей науки – економіки, політології, соціології, правознавства, соціальної філософії і може стати темами самостійного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев А. Г. Патриотизм и интернационализм советского человека / А. Г. Агаев. – Махачкала : Дагкнигоиздат, 1974. – 372 с.
2. Андерсон Б. Уявлена спільнота / Б. Андерсон // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. / [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с. – С. 333 – 342 – (“Політичні ідеології”).
3. Андрущенко В. Українство і національна ідея державотворення / В. Андрущенко, М. Михальченко, О. Штика // Віче. – 1992. – №8. – С. 97 – 111.
4. Антонович В. Б. Про козацькі часи на Україні / В. Б. Антонович ; [післям. М. Ф. Слабошпицького; комент. О. Д. Василюк та І. Б. Гирича]. – К. : Дніпро, 1991. – 238 с.
5. Ануфрієв Л. О. Яка ідеологія потрібна українському суспільству / Л. О. Ануфрієв // Вісник Одеського Національного Університету. – 2009. – Т.14. – Випуск 13. – С. 323 – 328.
6. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель ; [пер. Е. И. Темпова]. – М. : Мысль, 1997. – 458 с., [1] с.
7. Астаф’єв А. О. Національна ідея в цивілізаційному процесі / А. О. Астаф’єв // Стратегії розвитку України: теорія і практика / [за ред. О. С. Власюка]. – К. : НІСД. – 2002. – 864 с. – С. 99 – 103.
8. Баграмов Э. А. Национальная проблематика: в поисках новых концептуальных подходов / Э. А. Баграмов // Вопросы философии. – 2010. – №2. – С. 34 – 51.
9. Бакальчук В. О. Тенденції етнокультурної толерантності в українському суспільстві // Стратегічні пріоритети – 2007. – №4 (5). –
С. 69 – 75.
10. Балл Г. Деякі визначальні риси гуманістичної та патріотичної ідеології / Г. Балл // Куди йдемо? Матеріали науково-практичної конференції “Ідеологія та ідейно-політичні засади державного будівництва в Україні” / [за ред. М. І. Михальченко, Б. І. Корольова]. – К. : Україно-фінський ін-т менеджменту і бізнесу, 1993. – 160 с. – С. 82 – 84.
11. Бебик В. Глобальна українська ідея. (Історична розвідка) / В. Бебик // Політика і час. – 2007. – № 6. – С. 41 – 48.
12. Безверха Т. В. Державне управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління : спец. 25.00.01 “Теорія та історія державного управління” / Т. В. Безверха. – Дніпропетровськ, 2008. – 23 с.
13. Белевцева В. Державний суверенітет, його ознаки та властивості / В. Белевцева // Теорія держави та права. – №10. – 2009. – С. 7 – 10.
14. Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / А. С. Блинов. – М.: МАКС Пресс, 2003. – 150 с.
15. Бойко Ю. Шлях нації / Ю. Бойко. – Париж – Київ – Львів : Українське слово, 1992. – 126 с.
16. Боммес М. Международная миграция и дерегуляция коллективных форм социальной идентичности в национальных государствах [Електронний ресурс] / М. Боммес // Центр независимых социологических исследований. – Режим доступу : http: // www.cisr.ru/files/publ/Migr_Bommes.pdf.
17. Борисенко В. Зародження української національної ідеї / В. Борисенко // Народна армія. – 1996. – № 10 – 12. – С. 4.
18. Боришевський М. Духовність у державотворенні / М. Боришевський // Розбудова держави. – 1996. – № 2. – С. 19 – 21.
19. Бройи Дж. Подходы к исследованию национализма / Дж. Бройи // // Нации и национализм / [Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрок и др.]; [Пер. с англ. и нем. Л. Я. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского]. – М. : Праксис, 2002. – С. 201 – 235.
20. Бушуев В. В поисках национальной идеи / В. В. Бушуев // Свободная мысль. Международный общественный журнал. – 2006. – №5 (1567). – С. 182 – 194.
21. Былины / [сост., вступ. ст., подгот. текстов и комент.
Ф. М. Селиванова]. – М. : Сов. Россия, 1988. – 576 с.: ил. – (Б-ка русского фольклора; Т.1).
22. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII – початок ХХ ст.) / В. Верига. – Львів : Видавництво Світ, 1996. – 447 с.
23. Винниченко В. К. Заповіт борцям за визволення /
В. К. Винниченко. – К. : Криниця, 1991. – 128 с.
24. Вівчарик М. По шляху до консолідації нації / М. Вівчарик, Р. Карташов // Розбудова держави. – 1996. – № 2. – С. 14 – 18.
25. Вівчарик М. М. Українська нація: шлях до самовизначення : монографія / М. М. Вівчарик, П. П. Панченко, В. І. Чмихова. – К. : Вища школа, 2001. – 287 с.
26. Вілсон Е. Українці: несподівана нація / Е. Вілсон ; [пер. з англійської]. – К. : “К.І.С.”, 2004. – 552 с.
27. Волкогонов Д. А. Феномен героизма: (О героях и героическом) / Д. А. Волкогонов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с. – (Личность. Мораль. Воспитание).
28. Воловик В. И. Философия политического сознания : монография / В. И. Воловик. – Запорожье : Просвіта, 2006. – 204 с.
29. Волошина Н. М. Соціально-філософський вимір патріотизму сучасного українського суспільства : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 “Соціальна філософія та філософія історії” /
Н. М. Волошина. – К., 2010. – 187 с.
30. Воронкова В. Яку державу будуємо? / В. Воронкова // Віче. – 1996. – №12 (57). – С. 23 – 34.
31. Габермас Ю. Европейское национальное государство: его достижения и пределы. О прошлом и будущем суверенитета и гражданства / Ю. Габермас // Нации и национализм / [Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрок и др.]; [Пер. с англ. и нем. Л. Я. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского]. – М. : Праксис, 2002. – С. 364 – 380.
32. Габермас Ю. Громадянство і національна ідентичність [Електронний ресурс] / Ю. Габермас // Умови громадянства: Зб. ст. / [під редакцією Варта ван Стінбергена]. – К., 2005. – С. 49 – 70 // «ІЗБОРНИК». – Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/rizne/haber.htm.
33. Гаврилюк В. В. Гражданственность, патриотизм и воспитание молодежи / В. В. Гаврилюк, В. В. Маленков // Социологические исследования. – 2007. – № 4. – С. 44 – 50.
34. Галичанець М. Українська нація: Походження і життя української нації з найдавніших часів до 11 ст. / М. Галичанець. – Тернопіль : Мандрівець, 2005. – 368 с.
35. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. / Г. В. Ф. Гегель. – Т.3. Философия духа [отв. ред. Е. П. Ситковский]. – М. : Мысль, 1977. – 471 с.
36. Гелнер Е. Нації та націоналізм; Націоналізм / Е. Гелнер ; [пер. з англ]. – К. : Таксон, 2003. – 300 с. – (Ex professo).
37. Гонеева В. В. Патриотизм и нравственность / В. В. Гонеева // Социально-гуманитарные знания. – 2002. – № 3. – С. 178 – 187.
38. Государственная программа “Патриотическое воспитание граждан Российской федерации на 2001 – 2005 годы” [Электронный ресурс] // Российская газета. – Режим доступа: www.rg.ru/oficial/doc/postan_rf/122_1.shtm
39. Гречаний К. С. Роль ідеології в процесі сучасної інтеграції / К.С. Гречаний // Вісник Одеського Національного Університету. – 2009. – Т.14. – Випуск 13. – С. 490 – 496.
40. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – К. : Т-во “Знання” України, 1991. – 240 с.
41. Гурбик А. О. Виникнення Запорізької січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) / А. О. Гурбик // Український історичний журнал. – 1999. – № 6. – С. 3 – 17.
42. Демчук П. Творчий дух національної ідеї / П. Демчук // Віче. – 2001. – № 9. – С. 68 – 73.
43. Джолос С. Поняття, ознаки та види сучасної держави /
С. Джолос // Юридичний вісник. – 2009. – №3. – С. 4 – 10.
44. Джунусов М. С. Социалистический патриотизм и интернационализм / М. С. Джунусов. – М. : Издательство “Знание”, 1973. – 32 с.
45. Додонов Р. О. Пріоритетні напрямки оптимізації національно-державницької самосвідомості в Україні / Р. О. Додонов, С. О. Мофа // Політичний менеджмент. – 2003. – № 2. – С. 3 – 13.
46. Дойч К. Народи, нації та комунікація / К. Дойч // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. / [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с. – С. 317 – 332 – (“Політичні ідеології”).
47. Драгоманов М. П. Вибране (…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні) / М. П. Драгоманов [упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р. С. Міщук; приміт. Р. С. Міщука, В. С. Шандри]. – К. : Либідь, 1991. – 688 с. (“Пам’яті історичної думки України ”).
48. Дудар В. В. Історична пам’ять як духовний і соціокультурний феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.11 “Соціальна філософія” / В. В. Дудар. – К., 1994. – 16 с.
49. Екатерина ІІ. О величии России / Екатерина ІІ. – М. : Ексмо, 2006. – 832 с. – (Антология мысли).
50. Етнос. Нація. Держава. Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду / [ред. Ю. І. Римаренко]. – К. : НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 2000. – 516 с.
51. Ефименко А. Я. История украинского народа / А. Я. Ефименко [сост. и авт. ист-биогр. очерка В. А. Смолий; примеч. Н. Н. Яковенко]. – К. : Лыбидь, 1990. – 512 с.: ил. (“Памятники исторической мысли Украины”).
52. Жадько В. А. Історична пам’ять як функція національної ідеї та духовності: проблема взаємозв’язку / В. А. Жадько // Нова парадигма. – Вип. 68. – С. 69 – 76.
53. Жулинський М. Українська національна ідея в ідеологічній системі державотворення / М. Жулинський // Вища освіта в Україні. Теоретичний та науково-методологічний часопис. – 2006. – № 4 (23). –
С. 9 – 14.
54. Залізняк Л. Козацька Україна – прямий нащадок України-Русі / Л. Залізняк // Людина і політика. – 1999. – № 1. – С. 34 – 38.
55. Залізняк Л. Про українську націю та національну ідею /
Л. Залізняк // Українська національна ідея. Науковий збірник. – К. : Українська видавнича спілка. – 1998. – № 4. – С. 71 – 73.
56. Замалеев А. Ф. Отечественные мыслители позднего средневековья (конец ХІV – первая часть ХVІІ в.) / А. Ф. Замалеев, В. А. Зоц – К. : Либідь, 1990. – 176 с.; ил.
57. Зимин А. И. Аршином не измерить … / А. И. Зимин // Социологические исследования. – 1992. – № 10. – С. 71 – 78.
58. Златоструй. Древняя Русь. Х – ХІІІ вв. / [сост., авторский текст, коммент. А. Г. Кузьмина, А. Ю. Карпова; оформл. худож. Ю. В. Игнатьева, В. В. Ситникова]. – М. : Мол. гвардия, 1990. – 302 [2] с., ил. – (Дороги человеческой мысли).
59. Ильин И. А. О русской идее / И. А. Ильин // О грядущей России. Избранные статьи / И. А. Ильин [под ред. Н. П. Полторацкого]. Совместное издание Св.-Троицкого Монастыря и Корпорации Телекс Джорданвилл, США. – 1991. – 367 с.
60. История Древнего Мира / [под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. Изд. 2-е]. – М. : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983.– 574 с.
61. История и культура Китая. Сборник памяти академика В. П. Васильева / [отв. ред. Л. С. Васильев]. – М. : Главная редакция восточной литературы изд-ва «Наука», 1974. – 480 с.
62. Іванишин В. Нація. Державність. Націоналізм / В. Іванишин. – Дрогобич : Видавнича фірма Відродження, 1992. – 177 с.
63. Казаневская В. В. Философско-методологические основы системного подхода / В. В. Казаневская. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1987. – 232 с.
64. Карамзин Н. М. О любви к отечеству и народной гордости / Н.М. Карамзин. // Избранные статьи и письма / Н. М. Карамзин ; [составл., вступит. статья и комент. А. Ф. Смирнова]. – М. : Современник, 1982. – 351 с., портр. – (Б-ка “Любителям российской словесности. Из литературного наследия”).
65. Карманова Д. А. Патриотизм как общественное отношение: социально-философский анализ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.11 “Социальная философия” / Д. А. Карманова. – Иваново, 2007. – 13 с.
66. Касьянов Г. В. Теорія нації та націоналізму: [монографія] / Г. В. Касьянов. – К. : Либідь, 1999. – 352 с.
67. Кафарський В. Етнологія. Підручник / В. Кафарський, Б. Савчук. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с.
68. Кафарський В. Нація і держава: Культура, Ідеологія, Духовність / В. Кафарський. – Івано-Франківськ : Плай. – 1999. – 336 с.
69. Керимов Д. А. Философские основы политико-правовых исследований / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1986. – 332 с.
70. Кіндратець О. М. Формування суспільства сталого розвитку: проблеми і перспективи. [наукова монографія] / О. М. Кіндратець. – Запоріжжя : ЗДІА, 2003. – 383 с.
71. Кісь Р. Національна ідея / Р. Кісь // Українська національна ідея. Науковий збірник. – К. : Українська видавнича спілка. – 1998. – № 4. –
С. 17 – 29.
72. Козлов А. А. О соотношении гражданственности, патриотизма и национализма [Електронний ресурс] / А. А. Козлов // «Нравственность в образовании». – Режим доступу : http://www.nravstvennost.info/library/news_detail.php?ID=2284
73. Козлов А. А. Патриотизм и гражданственность в советский период [Електронний ресурс] / А. А. Козлов // «Нравственность в образовании». – Режим доступа : http://www.nravstvennost.info/library/news_detail.php?ID=2286
74. Козлов А. А. О патриотизме. Основные понятия и краткий исторический аспект [Електронний ресурс] / А. А. Козлов // «Нравственность в образовании». – Режим доступу : http://www.nravstvennost.info/library/news_detail.php?ID=2263
75. Колодій А. До питання про типологію та шляхи формування націй / А. Колодій // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Вип. 2. – Львів : ДУ «Львівська політехніка», 2000. – С. 5 – 26.
76. Конфуций. Об управлении страной на основе ритуала и “исправления имен” // Антология мировой философии в 4 т. – М. : Мысль, 1969. – Т.1. Ч.1.: Философия Древности и Средневековья. – С. 192 – 198.
77. Концепція національно-патріотичного виховання молоді від 27.10.2009. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=107963&cat_id=65645
78. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття / Б. Кравченко ; [пер. з англ. В. Івашко та В. Корнієнко]. – К. : Основи, 1997. – 423 с.
79. Кравченко М. Сутність української національної ідеї / М. Кравченко // Психологія і суспільство. – 2005. – № 4. – С. 5 – 29.
80. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї: Людина. Освіта. Соціум / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2007. – 576 с.
81. Кузнецова А. О смысле патриотизма / А. Кузнецова // Безопасность Евразии. Журнал личной, национальной и коллективной безопасности. – 2006. – № 2 (24). – С. 414 – 422.
82. Кульчинський С. Комунізм в Україні: перше десітиріччя (1919 – 1928) / С. Кульчинський. – К. : Основи, 1996. – 396 с.
83. Куташев І. Політичні ідеї періоду становлення Козацької держави / І. Куташев // Політичний менеджмент. – 2007. –№ 2. – С. 176 – 186.
84. Ленин В. И. О национальной гордости великороссов / В. И. Ленин // Полное собрание сочинений / В. И. Ленин. – 5-е изд. – Т. 26. – М. : Издательство политической литературы, 1963. – 598 с. – С. 107 – 112.
85. Лепський М. А. Взаимосвязь украинской идеи и общественного дела – как проблема полноты бытия Украины / М. А. Лепський // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2002. – Вип. 23. – С. 73 – 82.
86. Линц Х. “Государственность”, национализм и демократизация / Х. Линц, А. Степан // Полис. – 1997. – № 5. – С. 9 – 30.
87. Липа Ю. Призначення України / Ю. Липа // Дніпро. –1997. – № 11 – 12. Спеціальний випуск. – 267 с.
88. Липинський В. Листи до братів-хліборобів [Електроний ресурс] / В. Липинський. – Нью-Йорк, 1954. Режим доступу : www.ukrhistori/narod.ru/texts/lypynski-2.htm
89. Липинський В. Націоналізм, патріотизм і шовінізм / В. Липинський // Хроніка. – 2000. – Вип. 39 – 40. – С. 717 – 719.
90. Лісовий В. Націоналізм, нація та національна держава / В. Лісовий, О. Проценко // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. / [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с. – С. xi – xxxvii. – (“Політичні ідеології”).
91. Лісовий В. С. Культура – ідеологія – політика / В. Лісовий. – К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 1997. – 352 с.
92. Лісовий В. Що таке національна (українська) ідея? / В. Лісовий // Сучасність. Література, Наука, Мистецтво, Життя суспільства. – 2000. –
№ 4. – С. 43 – 64.
93. Літопис гадяцького полковника Григорія Гребянки / [пер. із староукр.]. – К. : Т-во “Знання” Україна, 1992. – 192 с.
94. Літопис Самовидця. – К. : Видавництво “Наукова думка”, 1971. – 206 с. – (Джерела з історії України).
95. Лосский Н. О. Условия абсолютного добра: Основы этики; Характер русского народа / Н. О. Лосский. – М. : Политиздат, 1991. – 368 с. – (Б-ка этической мысли).
96. Лук’яненко Л. Г. Національна ідея і національна воля / Л. Г. Лук’яненко. – К. : [б. в.], 2006. – 288 с.
97. Лутовинов В. И. Гражданско-патриотическое воспитание сегодня / В. И. Лутовинов // Педагогика. Научно-теоретический журнал. – 2006. –
№ 5. – С. 52 – 60.
98. Лутовинов В. И. Российский патриотизм (концептуальный анализ). [Електронний ресурс] / В. И. Лутовинов // Наследие. – Режим доступу : http://nasledie.ru/oboz/N12_97/12_3.HTM
99. Лутовинов В. И. Российский патриотизм: история и современность. [Електронний ресурс] / В. И. Лутовинов // Основы патриотической политики в России. – Режим доступу :
http://o-patriotizme.narod.ru/Lutovinov2_rospatriotizm
100. Любашиц В. Я. Возникновение национального государства как государства современного типа: проблемы теории / В. Я. Любашиц // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – №1. – С. 6 – 17.
101. Майнеке Ф. Загальний погляд на націю, національну державу і космополітизм / Ф. Майнеке // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с. –
С. 264 – 272 – (“Політичні ідеології”).
102. Мала енциклопедія етнодержавознавства / [редкол.: Ю. І. Римаренко та ін.]. – К. : Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
103. Малі Я. Сучасні виклики національної ідентичності / Я. Малі // Зовнішні справи. – 2008. – Жовтень. – С. 36 – 39.
104. Мамут Л. С. Государство в контексте глобализации /
Л. С. Мамут // Право и политика. – 2004. – №1 (49). – С. 4 – 13.
105. Марк Аврелий. Наедине с собой. Размышления [Електронний ресурс] / М. Аврелий ; [под общей редакцией
А. В. Добровольского]. – К. : Collegium Artium Ing, Ltd. – Черкассы: РИЦ "Реал", 1993. // PSYLIB. Самопознание и саморазвитие. Психологическая библиотека Киевского Фонда содействию развития психической культуры – Режим доступу : http://psylib.org.ua/books/avrel01/txt03.htm
106. Марк Туллий Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях [Електронний ресурс] / М.Т. Цицерон ; [перевод с латинского и комментарии В. О. Горенштейна. Издание подготовили В. О. Горенштейн, М. Е. Грабарь-Пассек, С. Л. Утченко.]. – М. : “Наука”, 1993. // История Древнего Рима – Режим доступу : http://ancientrome.ru/antlitr/cicero/phil/officiis3-f. htm
107. Мацціні Дж. Обов’язки перед країною // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с.– С. 18 – 33 – (“Політичні ідеології”).
108. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення / В. Медведчук. – К. : Україна, 1997. – 170 с.
109. Медведчук В. Україна: актуальні питання розвитку суспільства, держави і права / В. Медведчук. – К. : Інтерпрес ЛТД, 1999. – 240 с.
110. Медвідь Ф. Українська національна ідея як детермінанта державотворчих процесів / Ф. Медвідь // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 35 – 43.
111. Межуев В. Идея национального государства в исторической перспективе / В. Межуев // Полис. – 1992. – № 5,6. – С. 10 – 16.
112. Мельник В. В. Национальная идея, национальное самосознание, национальный характер: политологический анализ / В. В. Мельник // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2003. – Вип. 15. – С. 152 – 172.
113. Микуленко С. Е. Проблема просвещенного патриотизма / С. Е. Микуленко // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2001. – № 1. – С. 84 – 93.
114. Мирский Р. Я. Патриотизм и интернационализм в развитом социалистическом обществе / Р. Я. Мирский. – М. : Знание, 1982. – 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия “Философия” № 9).
115. Михальченко М. Українська мрія та національна ідея: ґенеза, взаємодія / М. Михальченко // Політичний менеджмент. – 2009. – № 6. –
С. 3 – 13.
116. Михальченко М. Чи можлива інтегративна ідеологія в Україні / М. Михальченко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 6. – С. 195 – 199.
117. Монтескье Ш. Размышления о причинах величия и падения римлян / Ш. Монтескье // Избранные произведения / Ш. Монтескье [общая ред. М. П.Баскина]. – М. : Госполитиздат, 1955. – 799 с.
118. Муретов Д. Этюди про национализм. / Д. Муретов // Национализм. Полемика 1909 – 1917. Сборник статей. – М., 2000. – 237 с. [Електроний ресурс] // Библиотека Якова Кротова. – Режим доступу: http//www. krotov.info/lib_sec/16_p/pol/emik1.html.
119. Нагорна Л. Національна ідентичність: українській феномен в історичній ретроспективі / Л. Нагорна // Розбудова держави. – 1997. –
№ 7/8. – С. 47 – 55.
120. Нагорна Л. Поняття національна ідентичність і національна ідея в українському термінологічному просторі / Л. Нагорна // Політичний менеджмент. – 2003. – № 2. – С. 14 – 30.
121. Наконечний А. Р. Національна ідея як інтегративний чинник у суспільно-духовному житті України (друга половина XIX – перша половина XX ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 “Історія філософії” / А. Р. Наконечний. – Львів, 2001. – 16 с.
122. Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства від 15 вересня 1999 р. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України – 1999 р. – № 37. – С. 33 // Мега-НАУ. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/?uid=1067.1.6146&title.
123. Нерсесянц В. С. Постсоциалистическая Россия: цивилизм как национальная идея / В. С. Нерсесянц // Общественные науки и современность. – 2008. – № 5. – С. 91 – 99.
124. Одесский М. П. Иделогема “патриот” в русской, советской и постсоветской культуре / М. П. Одесский, Д. М. Фельдман // Общественные науки и современность. – 2008. – № 1. – С. 109 – 123.
125. Оцінка стану толерантності українського суспільства: ризики і можливості для формування національної єдності. Аналітична записка [Електронний ресурс] / Бурковський П., Черненко С., Зорько В., Кохан Г. // Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/500/
126. Очерки по историческому материализму / [сост. Морозов В. И., Белова Н. И., Гончарук С. И.]. – М. : Издательство “Наука”, 1981. – 359 с.
127. Павличко Д. Українська національна ідея / Д. Павличко // Схід. Аналітико-інформаційний журнал. – 2005. – № 3 (69). – С. 36 – 47.
128. Павличко Д. Українська національна ідея та її значення для утвердження державної незалежної України / Д. Павличко // Народна творчість та етнографія. – 2005. – № 1. – С. 7 – 20.
129. Патриотическое сознание: сущность и формирование / [сост. А. С. Миловидов, П. Е. Сапегин, А. А. Симонов и др.]. – Новосибирск : “Наука”, 1985. – 254 с.
130. Пахльовська О. Україна і Європа в 2001-му: десятиліття втрачених можливостей / О. Пахльовська // Сучасність. – 2001. – № 7 – 8. – С. 78 – 85.
131. Пашкова О. Б. Національна ідея як чинник консолідації українського суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.05 “Етнополітологія та етнодержавознавство” /
О. Б. Пашкова. – К., 2008. – 23 с.
132. Пелагеша Н. Україна у смислових війнах постмодерну: трансформація української національної ідентичності в умовах глобалізації : монографія / Н. Пелагеша. – К. : НІСД, 2008. – 288 с.
133. Петлюра С. Патріотизм / С. Петлюра // Розбудова держави. – 1997. – № 7/8. – С. 94 – 101.
134. Петронговський Р. Р. Поняття “патріотизм” у гуманітарних науках / Р. Р. Петронговський // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2006. – № 1. – С. 2 – 6.
135. Пламенац Дж. Два типи націоналізму // Націоналізм: Антологія. 2-ге вид. [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К. : Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с. – С. 483 – 494. – (“Політичні ідеології”).
136. Платон. Держава / Платон ; [пер. з давньогрецької та коментарії Дзвінки Коваль]. – К. : Основи, 2005. – 355 с.
137. Плеханов Г. В. Патриотизм и социализм. / Г. В. Плеханов // Избранные философские произведения / Г. В. Плеханов. – Т. 3. – М. : Госполитиздат, 1957. – С. 89 – 98.
138. Подугольников М. П. Советский патриотизм как движущая сила нашего общества / М. П. Подугольников. – М. : “Общество “Знание” РСФСР, 1967. – 30 с.
139. Програма ВО “Свобода” (чинна) [Електроний ресурс] // ВО “Свобода” офіційна сторінка. – Режим доступу : http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/prohrama/
140. Путилов С. В. Идея нации и национальная идея: различия и взаимосвязи / С. В. Путилов // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2007. – № 4. – С. 63 – 67.
141. Пухкал О. Національна ідея як передумова трансформації громадянського суспільства в Україні / О. Пухкал // Вісник Національної Академії державного управління при Президенті України. – 2008. – № 1. – С. 145 – 152.
142. Реєнт О. Ідея Соборності України і спроби її реалізації в 19 – 20 столітті / О. Реєнт // Історія України. – 2005. – № 37 (437). – С. 1 – 6.
143. Римаренко Ю. Національна ідея, національний інтерес та українське державотворення / Ю. Римаренко // Куди йдемо? Матеріали науково-практичної конференції “Ідеологія та ідейно-політичні засади державного будівництва в Україні” [за ред. М. І. Михальченко,
Б. І. Корольова]. – К. : Україно-фінський ін-т менеджменту і бізнесу, 1993. – 160 с.– С. 53 – 56.
144. Рогачев П. М. Патриотизм, классы, революция / П. М. Рогачев, М. А. Свердлин. – М. : Политиздат, 1979. – 208 с.
145. Розумний М. М. Ідея і нація / М. М. Розумний // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. – 2005. – № 13. – С. 10 – 13.
146. Розумний М. Національна ідея та її самозаперечення / М. Розумний // Сучасність. Література, Наука, Мистецтво, Життя суспільства. – 1996. – №6. – С. 58 – 63.
147. Ромашко О. Українська національна ідея в дзеркалі преси / О. Ромашко // Політичний менеджмент. – 2006. – № 2 (17). – С. 115 – 126.
148. Руссо Ж. Ж. Об общественном договоре или принципы общественного права / Ж. Ж. Руссо // Избранное. Главы и отрывки из сочинений / Ж. Ж. Руссо [пер. с франц. И. Верцмана]. – М.: Детская литература, 1976. – 190 с.
149. Сабадуха В. Проблема визначення змісту поняття “українська національна ідея” / В. Сабадуха // Схід. Аналітико-інформаційний журнал. – 2008. – № 4. – С. 131 – 134.
150. Сейранян Ф. Государственно-патриотическая идеология как основа консолидации общества и укрепления государства / Ф. Сейранян // Основы государства и права. – 2002. – № 6. – С. 51 – 65.
151. Ситник П. К. Проблема формування національної самосвідомості в Україні: [монографія] / П. К. Ситник, А. П. Дербак. – К. : НІСД. – 2004. – 226 с. – (Сер. “Гуманітарна політика і духовна культура”).
152. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Д. Сміт Ентоні [пер. з англ. П. Таращук]. – К. : Основи, 1994. – 223 с.
153. Современный философский словарь / [под общ. ред. проф. В. Е. Кемерова]. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Академический проект, 2004. – 864 с.
154. Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис: [монографія] / В. Ф. Солдатенко. – К. : Либідь, 1999. – 976 с.
155. Соловьев В. Русская идея / В. Соловьев. // Сочинения в двух томах / В. Соловьев. Том 2. Чтения о Богочеловечестве. Философская публицистика. – М. : Издательство “Правда”, 1989. – С. 219 – 246.
156. Соціальна філософія : Монографія / [Воловик В. І., Лепський М. А., Бутченко Т. І., Краснокутський О. В.]. – Запоріжжя : Просвіта, 2011. – 376 с.
157. Сталин И. В. Марксизм и национальный вопрос [Електроний ресурс] / И. В. Сталин // Сочинения в 16 томах / И. В. Сталин. Том 2. // Хронос. – Режим доступу : http://www.hrono.ru/libris/stalin/2-19.html
158. Степико М. Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз) / М. Т.