СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗНАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧЕНБАЙ НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 001. 895: 316.422.42 (043.5)

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗНАННЯ
В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Дротянко Любов Григорівна

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………….……………………………3
Розділ 1. Становлення науково-технічного знання
(огляд літератури)
1.1. Культурно-історичні витоки науково-технічного знання………....…..…13
1.2. Логіко-методологічні засади дослідження соціокультурного виміру науково-технічного знання в інформаційну епоху……………...………………48
Висновки до розділу 1…………………………...………..…….…...……....……62
Розділ 2. Соціокультурний потенціал науково-технічного знання в процесі інформатизації суспільства
2.1. Інформаційні технології та сучасне науково-технічне знання………..…...64
2.2. Соціокультурний зміст високих технологій в інформаційну
епоху…………………………………………………………………….….............94
2.3. Гуманістичний аспект науково-технічного знання в умовах інформатизації суспільства……………………………………….………….…....…..……..........116
Висновки до розділу 2…………….…….…..…………….……...…...…..…......127
Розділ 3. Роль технічного університету в реалізації соціокультурної функції науково-технічного знання
3.1. Соціокультурні засади університетської освіти.………….………....…....130
3.2. Соціотворчий потенціал технічного університету в інформаційну
еру…………………………………………………………...……………….…....151
Висновки до розділу 3…………………………………..…………..…….....…..168
ВИСНОВКИ……………………………………………………..……..…….…..171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….……………..……..…...…..…...…175

ВСТУП
Актуальність теми дослідження

Наука як соціокультурний феномен із середини ХIХ ст. визнавалася продуктивною силою суспільства. Згодом вона почала виконувати й інші соціальні функції. Певною мірою це стосується й науково-технічного знання, яке з другої половини минулого століття стає самостійною галуззю науки. В умовах інформатизації немає жодної сфери суспільного життя, в якій би не використовувалися новітні технології, які ґрунтуються на сучасному науково-технічному знанні.
З розвитком глобального інформаційного суспільства, яке засноване на високих технологіях, важливим є не тільки розвиток науки, техніки й технологій, а й усвідомлення того, який вплив вони здійснюють та можуть здійснити в майбутньому на суспільну свідомість, трансформацію соціальних структур, соціальну реальність, мислення людини тощо. Означені зміни провокує науково-технічний розвиток, який все частіше визначають як інформаційно-технологічну революцію. Остання є суттєвою якісною тенденцією історичного поступу людства кінця ХХ – початку ХХI століть. І хоча техніка, технології, наука супроводжують суспільство сотні років, та лише сьогодні науково-технічне знання набуває нового – соціокультурного виміру, який змушує філософів, соціологів, психологів і представників інших наук включитися до єдиного суспільного дискурсу щодо його статусу, місця, ролі в світоглядній картині майбутнього.
В контексті вищезазначеного актуальною є проблема ідентифікації феномену науково-технічного знання, яке має особливий статус у культурі інформаційної епохи. Це обумовлено набуттям ним соціокультурної, аксіологічної, етичної та прагматичної інтенцій і виявляється в новому змісті науково-технічного знання залежно від запитів окремих соціальних практик. У зв’язку з цим актуалізується проблема об’єктивності та гуманістичної цінності сучасного науково-технічного знання.
Сучасна наука в багатьох відношеннях суттєво відрізняється від науки середини минулого століття, що, на нашу думку, виражається в трансформації її соціальних функцій. І оскільки соціальні функції науки, науково-технічного знання не є чимось сталим – вони змінювалися, еволюціонували разом із наукою, виникає потреба в соціально-філософському дослідженні культурно-історичних витоків науково-технічного знання, особливостей його гуманістичного й соціокультурного вимірів в інформаційну епоху.
Ступінь розробленості проблеми. Проблема соціокультурного виміру науково-технічного знання є перманентно актуальною й розглядається в працях дослідників, починаючи з другої половини 60-х років минулого століття. У той час в суспільстві склалася ситуація, коли зв'язок науково-технічних досягнень зі змінами в житті соціуму стає настільки очевидним, що його не можна було ігнорувати.
Значна роль в осмисленні соціокультурного виміру науки та науково-технічного знання належить представникам вітчизняної філософської традиції. Так, у працях учених та філософів Г. Волкова, Г. Доброва, Б. Кедрова, Ю. Мелещенка, Ю. Островитянова, І. Соколова та ін. акцентувалася увага на оцінці зміни ролі науки й науково-технічного знання в житті суспільства, на зростанні їхнього впливу на всі його сфери в умовах розгортання науково-технічної революції. Серед західних дослідників означених проблем необхідно відмітити доробки Дж. Бернала, Ю. Хабермаса, Дж. Гелбрейта та ін. Останній, зокрема, зосереджує увагу на наслідках використання наукових та інших видів систематизованих знань у виробництві для вирішення практичних завдань.
Філософсько-методологічним аспектам аналізу техніки, технічного знання, технічної діяльності, інженерного мислення, науково-технічної творчості; особливостям розвитку технічних наук в епоху науково-технічної революції та їх взаємозв'язкам із соціальною практикою приділяли увагу Н. Абрамова, Г. Волков, В. Горохов, А Зотов, Б. Іванов, Б. Кедров, Б. Козлов, Б. Кузнєцов, І. Майзель, Г. Маринко, Н. Мамедов , Ю. Мелещенко, В. Мельник, А. Московченко, І. Негодаєв, В. Недорєзов, А. Ніколаєв, Л. Покатаєв, Є. Попов, В. Розін, Г. Рузавін, Е. Семенюк, В. Стьопін, Г. Таврізян, Б. Іванов, Б. Українцев, А. Урсул, В. Фігуровська, В. Чешев, Г. Шеменєв, М. Шубас та ін. Найбільш повний розгляд соціальних, логіко-гносеологічних та світоглядних проблем техніки, технічного знання, технології здійснив В. Чешев [82; 252; 253; 254].
Соціально-філософському аналізу цивілізаційних наслідків технічного розвитку присвячені праці В. Кутирьова, А. Назаретяна; антропологічних – В. Князєва. Соціально-філософський аналіз змін у науково-технічному знанні в інформаційному суспільстві здійснений Т. Вороніною, А. Ракітовим, Л. Сурковою та ін.
На соціальні аспекти виникнення й розвитку технічного, науково-технічного знання, технічних наук на різних історичних етапах розвитку соціуму звертає увагу Б. Козлов, В. Фігуровська, І. Негодаєв та ін. В. Стьопін виділяє окремий прошарок досліджень – інженерно-технічні науки, які виробляють принципи, на базі яких проектуються технічні пристрої та технологічні процеси до того, як відбувається їхня реальна практична реалізація. В. Недорєзов виявляє «зовнішні» та «внутрішні» фактори еволюції науково-технічного знання. Дослідження В. Горохова, В. Розіна присвячені питанням специфіки технічних наук в системі наукового знання.
Зазначені дослідники відстоюють концепцію, згідно з якою процеси становлення та розвитку технічних наук, науково-технічних знань відрізняються від процесів становлення й розвитку природничих наук. Технічні та природничо-наукові знання є різними частинами наукового знання, що зв'язані між собою.
Особливостям «високих технологій», осмисленню явища Інтернет, його впливу на суспільну та індивідуальну свідомість, феномену комп’ютеризації та її соціальним наслідкам; уточненню змісту поняття «інформація» (яке іноді неправомірно ототожнюється з поняттям «знання») присвятили свої дослідження Д. Іванов, Б. Пружинін, Д. Дубровський, В. Розін, І. Алексєєва, В. Онопрієнко, М. Онопрієнко, В. Лях та інші.
На проблемах співвідношення науки й техніки, кореляції фундаментальних й прикладних наук; специфіки природничих й технічних наук та їх зіставлення, фундаментальних і прикладних знань акцентується увага в працях Е.Агацци, В. Горохова, Л. Дротянко, Д. Іванова, І. Негодаєва, В. Недорєзова, В. Розіна, М. Розова, В. Стьопіна, В. Чешева та ін.
Проблеми фундаменталізації університетської освіти, її трансформації під впливом науково-технічного знання та новітніх технологій певною мірою висвітлені в працях В. Андрущенка, Л. Губерського, І. Добронравової, Л. Дротянко, С. Кримського, В. Кременя, В. Лук’янця, В. Ляха, В. Онопрієнка, В. Рижка, В. Розіна та ін. В них також приділена увага осмисленню зміни ролі науки в розвитку суспільства, впливу інформаційних технологій на розвиток науки, проблемам трансформації системи університетської освіти відповідно до запитів науки.
Ціннісний статус науки на рубежі ХХ-ХХI ст.ст., її етичний вимір, проблема відповідальності вченого та інженера за результати практичного впровадження науково-технічного знання розглядаються в дослідженнях Е. Агацци, Л. Дротянко, В. Казютинського, С. Кара-Мурзи, С. Кримського, Х. Ленка, В. Ляха, О. Мамчур, М. Овчиннікова, В. Онопрієнка та ін. Так, С. Кара-Мурза, досліджуючи соціальні функції науки, доводить її безпосереднє відношення до ідеології як способу маніпуляції масовою свідомістю. Названі дослідники продовжили розгляд тих проблем, яким присвятили свої доробки теоретики інформаційного суспільства Д. Белл, З. Бжезінський, М. Кастельс, М. Маклюен, Й. Масуда, Е. Тоффлер, А. Турен, Фр. Уебстер, Ф. Фукуяма та ін. В контексті історичної періодизації культури на модерну та постмодерну роль науково-технічного знання в розвитку суспільства розглядали Ж.-Ф. Ліотар, П. Козловськи, Ю. Хабермас та ін.
Проведений аналіз існуючих джерел дозволяє стверджувати, що науково-технічне знання в інформаційну епоху набуває нового змісту й статусу. Значна кількість дослідників певною мірою торкалася проблеми соціокультурного виміру науково-технічного знання, порушили питання про його ціннісний статус. Проте малодослідженими залишаються джерела й механізми еволюції соціальних функцій науково-технічного знання в інформаційну епоху, що й обумовило проведення даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах держбюджетних тем кафедри філософії Національного авіаційного університету „Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства” (№ 55-ф 9/к97), „Проблеми культури постмодерну”, „Антропологічний та соціокультурний виміри глобалізованого світу” (№ 32/12.01.10).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення соціокультурного виміру науково-технічного знання в інформаційну епоху.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- уточнити зміст понять „науково-технічне знання”, „інформаційно-комунікаційні технології”, „високі технології” через їхню кореляцію та виявити їх соціокультурний статус;
- обґрунтувати культурно-історичні витоки науково-технічного знання в процесі його становлення та розвитку;
- окреслити логіко-методологічні засади дослідження соціокультурного виміру науково-технічного знання в інформаційну епоху;
- виявити особливості взаємовпливу інформаційних технологій і сучасного науково-технічного знання;
- обґрунтувати соціокультурний зміст високих технологій в інформаційну епоху;
- розкрити гуманістичний аспект науково-технічного знання в умовах інформатизації суспільства;
- встановити соціокультурні засади університетської освіти в інформаційну добу;
- виявити соціотворчий потенціал технічного університету в інформаційну епоху.
Об’єктом дисертаційного дослідження є науково-технічне знання як феномен культури.
Предметом дослідження є соціокультурний вимір науково-технічного знання в інформаційну епоху.
Методологічну основу дослідження відповідно до мети й завдань дисертаційної роботи складають синергетичний, культурно-історичний та соціокультурний методологічні підходи у їхньому взаємозв’язку, а також компаративний метод, принципи сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку та розвитку, методи аналізу і синтезу, аналогії та ін.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше у вітчизняній філософії на засадах діалектичного поєднання синергетичного, культурно-історичного та соціокультурного підходів здійснено цілісне соціально-філософське дослідження соціокультурного виміру науково-технічного знання в інформаційну епоху через осмислення генезису його соціальних функцій.
Наукова новизна отриманих результатів розкривається у таких положеннях:
вперше:
- виявлено особливості взаємовпливу інформаційних технологій і сучасного науково-технічного знання. Обґрунтовано, що в інформаційну епоху на розвиток технічних наук істотний вплив здійснюють гуманітарні, що призводить до формування міждисциплінарних наук, предметом яких стають людино-машинні системи: психолінгвістика, когнітологія, теорія перекладу машинних мов, теорія управління, теорія прийняття рішень, теорія «штучного інтелекту» тощо. Означені науки впливають на розвиток інформаційних технологій, які ґрунтуються на сучасному науково-технічному знанні. У своїй єдності вони формують новий образ технічних наук, науково-технічного знання як феномену культури інформаційної епохи. У свою чергу, інформаційні технології здійснюють зворотній вплив: з одного боку, вони є засобом перетворення знання на інформаційний ресурс суспільства, а з іншого – засобом реалізації відповідних соціальних технологій і втілення їх у соціально-інформаційні технології, які вже можуть безпосередньо використовуватися в різних соціальних практиках;
- обґрунтовано соціокультурний зміст високих технологій в інформаційну епоху. Показано, що останні, поряд із когнітивною та праксеологічною, виконують соціокультурну функцію в умовах інформатизації всіх сфер буття соціуму. Вони значною мірою здатні суттєво впливати на діяльність соціальних інститутів, використовуючись в управлінні державними справами. При цьому громадянське суспільство покликане усувати нелегітимне функціонування тих високих технологій, які можуть нести загрозу самому існуванню громадянського суспільства, про що попереджали антиутопії;
- виявлено соціотворчий потенціал сучасного технічного університету, який полягає в тому, що: по-перше, студенти не тільки отримують наукові знання, а й долучаються до процесу продукування нових знань; по-друге, університет служить осередком перманентної перекваліфікації фахівців, відповідаючи на запити інформаційної доби; по-третє, він легітимує соціальну функцію науково-технічного знання через формування майбутньої еліти суспільства;
отримали подальший розвиток:
- розробка логіко-методологічних засад дослідження соціокультурного виміру науково-технічного знання. Обґрунтовано, що найбільш адекватними тут є соціокультурний, культурно-історичний і синергетичний методологічні підходи в їхньому взаємозв’язку, яким підпорядковані принципи сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку та розвитку, методи аналізу і синтезу, компаративний тощо. На основі виявлення методологічних підходів до ідентифікації науково-технічного знання в інформаційну епоху здійснена його репрезентація як цілісного феномену сучасної культури;
- теоретичне положення, згідно з яким науково-технічного знання в процесі його становлення та розвитку зумовлюється відповідним типом культури суспільства. Показано, що культура певної історичної епохи, як матеріальна, так і духовна її складові, з її ідеалами й настановами, кидають виклики науці, в тому числі технічній. Приймаючи ці виклики, наука істотно прагматизується, проникаючи в усі пори культури через відповідні технології та техніку;
- ідея щодо гуманістичного характеру науково-технічного знання в умовах інформатизації суспільства. Встановлено, що розвиток сучасного науково-технічного знання та інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розширенню міжособистісної та міжкультурної комунікації, отриманню інформації, яка раніше була недоступною широким верствам. У своїй єдності інформаційно-комунікаційні системи й високі технології суттєво змінюють простір суспільного буття людини, впливаючи на якість її індивідуального життя. Але разом із тим, посилення гуманістичного характеру сучасних інформаційно-комунікаційних технологій повинно протистояти тенденціям дегуманізації цих технологій, пов’язаним із дезінформацією, ідеологізацією користувачів цих технологій;
- концепція, яка обґрунтовує соціокультурні засади університетської освіти. Аргументовано, що технічний університет в інформаційну епоху своїми соціокультурними засадами має: економічну результативність; розробку та втілення в різних сферах культури суспільства соціальних проектів, які ґрунтуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій; участь студентів, аспірантів, викладачів у розробці високих технологій тощо;
уточнено:
- зміст понять «науково-технічне знання», «інформаційно-комунікаційні технології» та «високі технології» через їхню кореляцію й виявлено їхній соціокультурний статус. Обґрунтовано, що сучасне науково-технічне знання можна визначити як таку галузь науки, результати якої безпосередньо об’єктивуються в усіх сферах культури інформаційної епохи. Інформаційно-комунікаційні технології є засобами для створення, зберігання, обробки, отримання та передавання інформації з використанням сучасної комп’ютерної техніки, створеної на підставі науково-технічного знання, яке входить до складу телематики (інформатики, кібернетики, лінгвістики, математики, логіки) тощо. Високі технології є такими наукомісткими технологіями, в яких об’єктивуються сучасна математика й науково-технічне знання, що здатні виконувати функції людського інтелекту («штучний інтелект»). Зазначені поняття характеризують культуру інформаційної епохи, чим і визначається їхній соціокультурний статус.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для подальшого філософського осмислення різних аспектів функціонування науково-технічного знання в інформаційну епоху, його впливу на масову й індивідуальну свідомість, на трансформацію процесів комунікації, глобалізацію світового соціуму тощо.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в навчальному процесі: при викладанні соціальної філософії, культурології та інших соціально-гуманітарних дисциплін, при розробці спецкурсів, написанні підручників, навчальних посібників із відповідних дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою здобувачки. Висновки і положення наукової новизни одержані авторкою самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертації оприлюднені у виступах на Міжнародних наукових «круглих столах» «Філософія серця Григорія Сковороди і сучасність», (Київ, 2-3 грудня 2005 р., 8-9 грудня 2006 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (Київ, 22-23 березня 2007 р.), II та III Міжнародних наукових конференціях «Філософія космізму і сучасна авіація» (Київ, 7-8 квітня 2005 р., 12-13 квітня 2007 р.), міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих учених «Шевченківська весна» (Київ, 2007 р.), «Людина. Світ. Суспільство» (до 175-річчя філософського факультету) (Київ, 21-22 квітня 2009 р.), Дні науки філософського факультету (Київ, 20-21 квітня 2011 р.); науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства» (Київ, 20-21 березня 2008 р.), науково-теоретичних конференціях «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 19-20 березня 2009 р., 17-18 березня 2010 р., 30-31 березня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХI ст.: проблеми теорії і практики» (Чернігів, 4-5 грудня 2009 р.), наукових конференціях «Філософська спадщина Григорія Сковороди в контексті ХХ1 століття» (Київ, 5 грудня 2007 р.), «Філософічність літературної спадщини Миколи Гоголя» (м. Київ, 16 грудня 2009 р.), «Проблема людини та міжособистісної комунікації в художній і епістолярній творчості А.П. Чехова (до 150-річчя від дня народження А.П. Чехова) (Київ, 8 грудня 2010 р.), «Людиновимірний характер творчості Лесі Українки (до 140-річчя від дня народження Лесі Українки)» (Київ, 7 грудня 2011 р.); міжнародній науково-теоретичній конференції «Антропологічний та соціокультурний виміри глобалізованого світу» (Київ, 21-22 березня 2012 р.), методологічних семінарах аспірантів кафедри філософії Національного авіаційного університету (Київ, 2007-2010 рр.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 10 публікаціях, із них: 6 – наукові статті у виданнях, які визначені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як фахові з філософії, та 4 – тези доповідей у матеріалах наукових конференцій.
Структура дисертації спрямована на досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг тексту дисертації становить 194 сторінки, основний текст 174 сторінки. Список використаних джерел містить 275 одиниць (з них 9 - джерел іноземною мовою).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У ході дослідження було виявлено неоднозначність тлумачення понять «науково-технічне знання», «інформаційно-комунікаційні технології», «високі технології». Це обумовило необхідність уточнення їхнього змісту та здійснення кореляції з метою виявлення їхнього соціокультурного статусу відповідно до мети дисертаційного дослідження. Виходячи із зазначеного, встановлено, що сучасне науково-технічне знання можна визначити як таку галузь науки, результати якої безпосередньо об’єктивуються в усіх сферах культури інформаційної епохи. Інформаційно-комунікаційні технології є засобами для створення, зберігання, обробки, отримання та передавання інформації з використанням сучасної комп’ютерної техніки, створеної на підставі науково-технічного знання, яке входить до складу телематики (інформатики, кібернетики, лінгвістики, математики, логіки) тощо. Високі технології є такими наукомісткими технологіями, в яких об’єктивуються сучасна математика й науково-технічне знання, що здатні виконувати функції людського інтелекту («штучний інтелект»). Зазначені поняття характеризують культуру інформаційної епохи, чим і визначається їхній соціокультурний статус.
2. Найбільш адекватними методологічними засадами соціально-філософського дослідження проблеми соціокультурного виміру науково-технічного знання в контексті культури інформаційної епохи виявилися соціокультурний, культурно-історичний та синергетичний підходи у їхньому діалектичному зв’язку. На основі культурно-історичного та соціокультурного підходів було виявлено, що в різні історичні епохи соціокультурний вимір науково-технічного знання осмислювався по-різному. В Античності та Середньовіччі в контексті цінностей та ідеалів культури, запитів соціальної практики розвиток і особливий статус отримало лише теоретичне знання, а прикладний його аспект вважався другорядним. В епоху Відродження спостерігаються тенденції до поєднання теорії й практики, що актуалізуються в Новий час. З другої половини Х1Х ст. наука набуває соціальної функції. Причому науково-технічне знання в умовах науково-технічної революції стає ключовим фактором суспільного виробництва. В інформаційну добу воно існує переважно у вигляді інформаційно-комунікаційних технологій, які використовуються в усіх соціальних практиках.
3. Дослідження соціокультурних трансформацій інформаційних технологій у взаємозв'язках із сучасним науково-технічним знанням в умовах інформатизації дозволило виявити, що на певному етапі суспільного розвитку сформувалася й отримала розвиток концепція технологічного детермінізму та антитехнократична опозиція. Протягом останніх десятиліть погляди їхніх представників стосовно інформаційних технологій, перспектив їхнього розвитку в майбутньому зазнали змін. До науки сьогодні застосовується інформаційний підхід, який є найбільш адекватним. У самих технічних науках відбулися якісні зміни, що зумовило здійснення аналізу внутрішньої змістовної структури науково-технічних знань. В інформаційну епоху на розвиток технічних наук впливають гуманітарні, що призводить до формування міждисциплінарних наук, предметом яких стають людино-машинні системи. Означені науки впливають на розвиток інформаційних технологій – у своїй єдності вони формують новий образ технічних наук, науково-технічного знання як феномену культури інформаційної епохи.
4. З розвитком високих технологій, мережі Інтернет науково-технічне знання набуває нових форм, змісту й значення, стає основою економічного зростання суспільства. Інформаційні технології, з одного боку, є засобом перетворення знання на інформаційний ресурс суспільства, а з іншого – засобом реалізації відповідних соціальних технологій і втілення їх у соціально-інформаційні технології, які безпосередньо можуть використовуватися в різних соціальних практиках. Високі технології в умовах інформатизації всіх сфер буття соціуму виконують соціокультурну функцію. Вони об'єктивно сприяють покращенню життя людей, але за відсутності жорсткого контролю з боку держави й громадянського суспільства високі технології можуть становити небезпеку для людства. На сучасному етапі інформатизації ще не вироблені механізми контролю за можливими негативними наслідками їхнього використання. Позитивні ж наслідки застосування цих технологій (зокрема біотехнологій), їхній швидкий розвиток дозволяє стверджувати, що в недалекому майбутньому слід очікувати переходу від експериментів до широкого застосування їх на практиці. Вплив мережі Інтернет на індивідуальну й суспільну свідомість, причетність Мережі до створення нової «віртуальної реальності» дозволяє зазначити, що потенціал цієї високої технології ще не розкрито повною мірою.
5. Розвиток сучасного науково-технічного знання та інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розширенню міжособистісної та міжкультурної комунікації, отриманню інформації, яка раніше була недоступною широким верствам. Разом інформаційно-комунікаційні системи й високі технології суттєво змінюють простір суспільного буття людини, впливаючи на якість її індивідуального життя. До позитивних моментів цього процесу відносять те, що, окрім можливостей для спілкування з представниками різних народів, культур, вільного доступу до вершин світової культури, користувачі Інтернету отримують нові можливості для розвитку власних творчих здібностей. Негативні моменти пов’язані з поширенням за допомогою інформаційних технологій цінностей масової культури, що може вести до втрати ідентичності етнічних культур.
6. В інформаційну добу науково-технічне знання об’єктивується й у діяльності технічних університетів. Своїми соціокультурними засадами технічний університет має: економічну результативність; розробку та втілення в різних сферах культури суспільства соціальних проектів, які ґрунтуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій; участь студентів, аспірантів, викладачів у розробці високих технологій тощо. Це дозволить молодим фахівцям за потреби легко змінювати види діяльності, фах та надасть можливість постійно підвищувати кваліфікацію, оскільки ще під час навчання вони набувають досвіду самостійного пошуку нових знань, уміння творчо співпрацювати в колективі над розробкою проектів, які дають соціально-економічний ефект.
7. Соціотворчий потенціал сучасного технічного університету полягає в тому, що, студенти не тільки отримують наукові знання, а й долучаються до процесу продукування нових знань. Це стало можливим лише в останні роки, коли розпочалося реформування системи освіти. Через формування майбутньої еліти суспільства легітимується соціальна функція науково-технічного знання. Забезпечення доступу студентів до передових освітніх технологій, можливість використовувати їх у будь-який зручний для них час сприяє підвищенню рівня засвоєних знань та формує особистість, яка творчо підходить до процесу набуття знань.
В інформаційну епоху соціокультурний потенціал вищої технічної освіти та університету, як її основи, виявляється в трансформації поняття соціального в суспільній свідомості, адаптації соціуму до фрагментарності соціальної реальності, внаслідок чого відбувається перехід від влади техніки (технократії) до влади технологій (суспільства знань). Через реалізацію зазначеного потенціалу технічного університету стає й потенціально можливою консолідація етнокультурних спільнот на засадах повсюдного впровадження сучасного науково-технічного знання.
8. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого філософського осмислення різних аспектів функціонування науково-технічного знання в інформаційну епоху, його впливу на масову й індивідуальну свідомість, на трансформацію процесів комунікації, глобалізацію світового соціуму тощо.
Отримані в дисертації теоретичні висновки і положення можуть стати корисними для подальшої соціально-філософської рецепції просторово-часових вимірів соціальних простору й часу в глобалізованому світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев. – М.: ВЛАДОС, 1994. – 336 с.
2. Абрамян М.Г. Философские проблемы развития и применения нанотехнологий / А. Абрамян, В. Аршинов, В. Беклемышев, Р. Вартанов, Д. Дубровский // Наноиндустрия: Научно-технический журнал. – 2008. – Вып. 1. – С. 4-11.
3. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники / Э. Агацци. – М.: Моск. филос. фонд, 1998. – 344 с.
4. Агацци Э. Переосмысление философии науки сегодня / Э. Агацци // Вопросы философии. – 2009. – № 1. – С. 46-47.
5. Агацци Э. Почему у науки есть и этические измерения? /Э. Агацци // Вопросы философии. – 2009. – № 10. – С. 99-105.
6. Алексеева И.Ю. Идея интеллектуальной технологии / И.Ю. Алексеева // Традиционная и современная технология: (философско-методологический анализ): Монография / Отв. ред. В.М. Розин. – М., 1998. – 11,79 л.
7. Алексеева И.Ю. Интернет и проблема субъекта / И.Ю. Алексеева // Влияние Интернета на сознание и структуру знания / Под ред. В.М. Розина. – М.: ИФРАН, 2004. – С. 24-56.
8. Алферов Ж. Новое направление подготовки «Нанотехнология» / Ж. Алферов, Ю. Таиров, М. Астахов, Ю. Чаплыгин, А. Горбацевич // Высшее образование в России. – 2004. – № 6. – С. 82-90.
9 Антисери Д., Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта / Д. Антисери, Дж. Реале / В пер. и под ред. С.А. Мальцевой. Кн. 3. – СПб: Пневма, 2002. – 853 с.
10. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. / Аристотель; [пер. с древнегреч.]. – М.: Мысль, 1975. – Т. 1. – 500 с.
11. Ахутин А.В. История принципов физического эксперимента от античности до ХV11 в. / А.В. Ахутин. – М.: Наука, 1976. – 291 с.
12. Базалук О.А. Философия образования: формирование планетарно-космического типа личности / О.А. Базалук // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2009. – № 1(9). – С. 5-9.
13. Барнетт Р. Осмысление университета (По материалам инаугурационной профессорской лекции, прочитанной в Институте образования Лондонского университета 25 октября 1997 г.) / П. Барнетт // Образование в современной культуре. Альманах 1. (Серия «Университет в перспективе развития»). – Мн.: Пропилеи, 2001. – С. 97–126.
14. Бэкон Фр. Великое Восстановление Наук / Фр. Бэкон. – Соч.: В 2-х т Т. 1. – М.: Мысль, 1978. – 567 с.
15. Бэкон Фр. Сочинения: В 2-х т./ Фр. Бэкон. – М.: Мысль, 1978. – Т. 2. – 575 с.
16. Белл Д. Электронная библиотека социологического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова / Даниел Белл [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://society.polbu.ru/negodaev_engineeringphilo/ch17_i.html
17. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С. Гуревича. – М.: Прогресс, 1986. – C. 330-342.
18. Бергсон А. Два источника морали и религии /А. Бергсон. – М.: Канон, 1994. – 241 с.
19. Бердяев Н.А. Человек и машина (Проблемы социологии и метафизики техники) / Н.А. Бердяев // Вопросы философии. – 1989. – № 2. – С. 147-162.
20. Бернал Дж. Д. Наука в истории общества /Дж. Д. Бернал ;[пер. с англ. А.М. Вязьминой / Под ред. Б.М. Кедрова, И.В. Кузнецова. – М.: Изд-во Иностранной литературы, 1956. – 738 с.
21. Бернал Дж. Наука и общество: Сб. ст. и выс. / Дж. Д. Бернал; [пер. с анг.]. – М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1957. – 298 с.
22. Бернал Дж. Д. Мир без войны / Дж. Д. Бернал. – М., 1960. – С. 48.
23. Берд К. Микророботы: технология будущего сегодня / К. Берд // Компьютерра. – 2002. – № 14.
24. Бех В.П., Малик І.В. Технократизм у дискурсі проблем вищої школи /В.П. Бех, І.В. Малик // Монографія / За ред В.П. Беха. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. – 263 с.
25. Бойко А.І. Філософія модернізації освіти в системі ринкових трансформацій: світоглядно-філософський аналіз / А.І. Бойко. – К.: Знання України, 2009. – 379 с.
26. Вернадский В.И. Размышления натуралиста: Научная мысль как планетарное явление / В.И. Вернадский. – В 2-х кн. – Кн. 2. – М.: Наука, 1977. – С. 191.
27. Верхоланцев Г.О. Інформаційно-комунікативні технології в підготовці фахівців вищої військової школи /Г.О. Верхоланцев // Проблеми і перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць / За ред. Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. – Вип. 9-10 (13-14). – Харків: НТУ «ХПІ», 2006. – 462 [1] с.
28. Визгин В.П. Границы новоевропейской науки: модерн / постмодерн. – Границы науки / В.П Визгин. – М.: Изд-во ИФРАН, 2000. – 274 с.
29. Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Н. Винер // Информационное общество / Под ред. А. Лактионова. – М.: ООО «Издательсто АСТ», 2004. – С. 45-218.
30. Витол Э.А. Учение В.И. Вернадского о ноосфере и современность: новый взгляд на планетарную эволюцию / Э.А. Витол // Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). Спецвипуск, № 1. Філософія і космологія. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2001. – 297 с.
31. Влияние Интернета на сознание и структуру знания / Под ред. В.М. Розина. – М.: ИФРАН, 2004. – 239 с.
32. Волков Г.Н. Изменение социальной ориентации науки / Г.Н. Волков // Вопросы философии. – 1969. – № 1. – С. 35-46.
33. Волков Г.Н. Истоки и горизонты прогресса: Социологические проблемы развития науки и техники / Г.Н. Волков. – М., 1976. – С. 233.
34. Воронин А.А. Техника и мораль /А.А. Воронин // Вопросы философии. – 2004. – № 10. – С. 93-101.
35. Воронина Т.П. Философские проблемы образования в информационном обществе / Т.П. Воронина // Автореф. дис. … доктор. филос. наук. – М.: МГУ, 1995. – 42 с.
36. Ганов В.А. Социальная ценность научно-технического знания / В.А. Ганов // Автореф. дис. … канд. филос. наук: 620 - диалектический и исторический материализм. – К., 1968. – 24 с.
37. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой / П.П. Гайденко. – М.: Либроком, 2009. – 376 с.
38. Гайденко П.П. К проблеме становления новоевропейской науки /П.П. Гайденко // Вопросы философии. – 2009. – № 5. – С. 80-92.
39. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж Гелбрейт; [пер. с англ.] – М.: АСТ: ООО «Транзиткнига. – СПб.: Terra Fantastica, 2004. – 602 [6]с.
40. Геранзон Бу. Практический интеллект / Бу Геранзон // Вопросы философии. – 1998. – № 6. – С. 66-78.
41. Герасимова Е.М. Економічні знання у дискурсі становлення глобалізованого світу: соціально-філософський аналіз / Е.М. Герасимова // Дис…. доктор. филос. наук: 09.00.03. – К., 2009. – 460 с.
42. Герон Александрийский. Забытые изобретения /Геро Александрийский [ Електронний ресурс] // Режим доступу: www. romanenko.biz/ru/library/article_heron.html.
43. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХ1 века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б.С. Гершунский. – М.: Интер-Диалект+ , 1997. – 697 с.
44. Гиббс У. Синтетическая жизнь / У. Гиббс // В мире науки. – 2004. – № 8. – С. 46-53.
45. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Е. Гіденс. – К.: Альтерпрес, 2004. – 100 с.
46. Горохов В.Г., Розин В.М. Специфика технических наук в системе научного поиска / В.Г. Горохов, В.М. Розин // Вопросы философии. – 1978. – № 9. – С. 77.
47. Горохов В.Г. Системотехника и управление / В.Г. Горохов. – М.: Знание, 1979. – 64 с.
48. Горохов В.Г. Розин В.М. Введение в философию техники / В.Г. Горохов, В.М. Розин. – М.: ИНФРА, 1998. – 240 с.
49. Горохов В.Г. Особенности анализа становления и развития технической теории / В.Г. Горохов // Философия, наука, цивилизация / Под ред. В.В. Казютинского. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 368 с.
50. Горохов В.Г., Сидоренко А.С. Роль фундаментальных исследований в развитии новейших технологий / В.Г. Горохов, А.С. Сидоренко // Вопросы философии. – 2009. – № 3. – С. 67-76.
51. Гриценко В. Суспільство в інформаційну епоху: реалії і перспективи розвитку / В. Гриценко // Вісник НАН України. – 2005. – № 6. – С. 28-34.
52. Гуманістичний вимір інформаційного суспільства (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції) Філософські семінари. Випуск 7 / Мін-во освіти і науки, Полтавський нац. тех. ун-т ім. Ю. Кондратюка. – Полтава: ПолтНТУ, 2008. – 155 с.
53. Гусаковский М. А. Приключения разума в культуре и судьба идеи университета / M.А. Гусаковский // Университетское образование: от эффективного преподавания к эффективному учению: Матер. III науч.-практ. конф. (29-30 апр. 2002 г.) / Под ред. М. А. Гусаковского, А. А. Полонникова. – Минск: БГУ, Центр проблем развития образования, 2002. – С. 16–26.
54. Да Винчи Леонардо. Избранное /Леонардо да Винчи. – М., 1952. – 258 с.
55. Дайсон Ф. Биотехнологии, климат, дарвинизм, нанофабрики / Ф. Дайсон // Что нового в науке и технике. – 2005. – № 1-2. – С. 114-132.
56. Декарт Р. Избранные произведения / Р. Декарт. – М.: Политиздат, 1950. – 712 с.
57. Делокаров К.Х. Является ли «общество, основанное на знаниях», новым типом общества? / К.Х Делокаров // Концепция «общества знания» в современной социальной теории: Сб. науч.тр / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч-информ. исслед. Отв. социологии и социал. психологии; отв. ред. Д.В. Ефременко. – М., 2010. – 234 с.
58. Длугач Т.Б. Человек в мире техники и техника в мире человека / Т.Б. Длугач. – М.: Политиздат, 1978. – 112 с.
59. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение / Г.М Добров. – М.: Наука, 1966. – 271 с.
60. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение / Г.М. Добров. – К.: Наукова думка, 1970. – 320 с.
61. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальна волна на Западе. Антология / Под редакцией В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – С. 70-100.
62. Дрекслер Э. Машины созидани / Э. Дрекслер [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://golenko.hotmail. ra/archiveru.html
63. Дротянко Л.Г. Інформаційна культура і сучасний університет / Л.Г. Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2007. – № 2(6). – С. 5-8.
64. Дротянко Л.Г. Фундаментальне та прикладне знання як соціокультурна та праксеологічна проблема / Л.Г. Дротянко / Монографія. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 180 с.
65. Дротянко Л.Г. Суспільство у ХХI столітті: проблеми науки і освіти / Л.Г. Дротянко // Людина і космос: Зб. наук. праць. Додаток до наукового журналу «Персонал». – К., 1999. – № 6 (54). – С. 40.
66. Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального і прикладного знання (Постнекласичне дослідження) / Л.Г. Дротянко. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту фінансів, інформ. мистем, менеджм. і бізнесу, 2000. – 423 с.
67. Дротянко Л.Г. Постнекласична наука в контексті інформаційного суспільства / Л.Г. Дротянко // Гуманістичний вимір інформаційного суспільства: матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції Філософські семінари. Випуск 7 / Мін-во освіти і науки, Полтавський нац. тех. ун-т ім. Ю. Кондратюка. – Полтава: ПолтНТУ, 2008. – С. 15-22.
68. Дротянко Л.Г. Інформаційний вимір постнекласичної науки / Л.Г. Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2008. – № 1(7). – С. 15-19.
69. Дротянко Л.Г. Масова культура в інформаційному суспільстві /Л.Г. Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2009. – № 1(9). – С. 141-144.
70. Дротянко Л.Г. Особливості диверсифікації закладів вищої освіти в інформаційну епоху / Л.Г. Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. Зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2010. – № 1(11). – С. 9-13.
71. Дьюдни А.К. Нанотехнология / А.К. Дьюдни // В мире науки. – 1988. – № 3.
72. Енциклопедія постмодерну / За ред. Чарлза Е. Вінквіста та Віктора Е. Тейлора; [пер. з англ. В. Шовкун]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.
73. Ефременко Д.В. Концепция общества знания как теория социальных трансформаций: достижения и проблемы /Д.В. Ефременко // Вопросы философии. – 2010. – № 1.– С. 49-63.
74. Эллюль Ж. Другая революция / Ж. Эллюль // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С. Гуревича. – М.: Прогресс, 1986. – С. 147-152.
75. Энциклопедия. Том 18. Человек. Ч.3. Духовный мир человека / Глав. ред. Е.Ананьева; вед.ред. Т. Каширина. – М.: Аванта+ , 2004. . – 608 с.
76. Жичко Т.А. Теоретичні засади розвитку університетської освіти: європейській контекст / Т.А. Жичко // Дисертація на здобуття наук.ст. д-ра філософ.наук. – К.: 2011. – 401 с.
77. Жукова Е.А. Hi-Tech: динамика взаимодействий науки, общества и технологий / Т.А. Жичко // Автореферат дис. ... доктор. филос. наук. – Томск, 2007. – 39 с.
78. Жукова Е.А. Hi-Tech: феномен, функции, формы / Е.А. Жукова; под ред. И.В. Мелик-Гайказян. – Томск: Изд-во Томского гос. пед. ун-та, 2007. – 376 с.
79. Завалишин А.П. Экология космоса на рубеже ХХ1 столетия / А.П. Завалишин // Людина і Космос. Додаток до наукового журналу “Персонал”. – № 6 (54). – К.: МАУП, 1999. – 107 с.
80. Зворыкин А.А. Научно-техническая революция и социальные последствия / А.А. Зворыкин. – М.: «Знание», 1968. – С. 6.
81. Згуровский М.З. Путь к информационному обществу – от Женевы до Туниса / М.З. Згуровский. // Зеркало недели. – 2005. – № 34 (562) [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/562/51078.
82. Иванов Б.И., Чешев В.В. Становление и развитие технических наук / Б.И. Иванов, В.В. Чешев. – Л.: Наука, 1977. – 262 с.
83. Иванов Д. Общество как виртуальная реальность / Д. Иванов // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 355- 412.
84. Иванов В.Г., Лезгина М.Л. «Информационное общество» как продукт научно-технического прогресса /В.Г. Иванов М.Л Лезгина // Теоретический журнал «Credo new”.– 2005. – № 2 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://credo-new.narod.ru/credonew/02_05/3.htm.
85. Игнатьев А.А. Наука как объект управления / А.А. Игнатьев // Вопросы философии. – 1971. – № 11. – С. 17-26.
86. Инновационная экономика. – 2-е изд. – М.: Наука, 2004. – 351 с.
87. Инфо-комуникационные технологии, общество и государство (Материалы «круглого стола») // Вопросы философии. – 2003. – № 6. – С. 3-24.
88. Информационный подход в междисциплинарной перспективе (Материалы «круглого стола» ) // Вопросы философии. – 2010 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=103&Itemid=52
89. Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В.В. Лях, В.С. Пазенок, Я.В. Любивий, К.Ю. Райда, В.К. Федорченко, О.М. Йосипенко, О.М. Соболь, Н.А. Фоменко, О.П. Будя, Ю.О. Безукладніков. – К.: ТОВ «ХХ1 століття: діалог культур», 2009. – 404 с.
90. Икеда Д., Садовничий В.А. Рубежи веков: диалоги об образовании и воспитании / Д. Икеда, В.А Садовничий. – М.: МГУ, 2004. – С. 9-69.
91. Йойрыш А. Правовые аспекты генной инженерии / А. Йойрыш // Biomediale: Современное общество и геномная культура / Сост. и общ. ред. Д. Булатова. – Калининград: Янтарный сказ, 2004. – С. 53-59.
92. Казанцева Е. С. Личностно-ориентированный подход к организации учебно-исследовательской деятельности студентов. Дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Казанцева Екатерина Сергеевна. – Нижний Новгород, 2006. – 172 с.
93. Казютинский В.В., Коняев С.Н., Кузнецова Н.И., Лисеев И.К., Мамчур Е.А., Сачков Ю.В. Философия естествознания в контексте философской мысли ХХ в. Итоги исследований по философии естествознания в нашей стране, их современное состояние (Материалы Международной конференции «Философия естествознания ХХ века: итоги и перспективы») / В.В. Казютинский, С.Н. Коняев, Н.И. Кузнецова, И.К. Лисеев, Е.А. Мамчур, Ю.В. Сачков // Вопросы философии. – 1997. – № 10. – С. 132-156.
94. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего / С.П. Капица, С.П. Курдюмов, Г.Г Малинецкий. – М., 1997. – С. 6.
95. Кара-Мурза С.Г. Идеология и мать ее наука. Серия: Тропы практического разума / С.Г. Кара- Мурза. – М.: Алгоритм, 2002. – 256 с.
96. Карлов Н.В. Путь познания, или дорогу осилит идущий… / Н.В Карлов // Вопросы философии. – 1996. – № 5.– С. 3-20.
97. Касавин И.Т. Обсуждаем статью «Знание» / И.Т. Касавин // Эпистемология и философия науки. – 2004. – Т.1. – № 1. – С. 139-140.
98. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс [ пер. с англ.]. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
99. Кедров Б.М. Возрастание роли науки в нашу эпоху / Б.М. Кедров // Вопросы философии. –1967. – № 5. – С. 15-26.
100. Кедров Б.М. История науки и принципы ее исследования / Б.М. Кедров // Вопросы философии. – 1971. – № 9. – С. 78-89.
101. Кедровский О.И. Взаимосвязь философии и математики в процессе исторического развития. От Фалеса до эпохи Возрождения / О.И. Кедровский. – К., 1973. – С. 15-18.
102. Келле В.Ж. Цивилизационные императивы инновационной политики / В.Ж Келле // Философия, наука, цивилизация / Под ред. В.В. Казютинского. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – С. 309-322.
103. Кизима В.В. Идея и принципы постнеклассического образования / В.В. Кизима // Тоталогия. – К., 2005.
104. Кириллова Н.Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Н.Б. Кириллова. – 2-е изд. – М.: Академический Проект, 2006. – 448 с.
105. Князєв М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні / М. Князєв. – Випуск 38. – 1995. – 35 с.
106. Кобаяси Н. Введение в нанотехнологию / Н. Кобаяси [пер. с японск.]. – М.: БИНОМ; Лаборатория знания, 2005. – 134 с.
107. Козлов Б.И. История и теория технических наук / Б.И. Козлов. – Л.: Наука, 1987. – 32 с.
108. Козлов Б.И. Возникновение и развитие технических наук: Опыт историко-теоретического исследования / Б.И. Козлов. – Л.: Наука, 1987. – 248 с.
109. Козловски П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия общественного развития / Петер Козловски; [пер. с. нем.]. – М.: Республика, 1997. – 240 с.
110. Колмогоров А.Н. Автоматы и жизнь / А.Н. Колмогоров // Информационное общество: Сб. – М.:ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 285-312.
111. Колоней Д.В. Влияние Харьковского университета на развитие частного образования на Слобожанщине в первой половине ХІХ века / Д. В. Колоней // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вип 35. Історія. – 2003. – № 594. – С. 315–323.
112. Колпаков В.А. Социально-эпистемологические проблемы современного экономического знания (экономическая наука эпохи перемен). Научная монография / В.А. Колпаков. – М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2008. – 208 с.
113. Колпаков В.А. Общество знания. Опыт философско-методологического анализа / В.А. Колпаков // Вопросы философии. – 2008. – № 4. – С. 26-38.
114. Концепция «общества знания» в современной социальной теории: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отд. социологии и социал. психологии /Отв. ред. Д.В. Ефременко. – М., 2010. – 234 с.
115. Копнін П.В. Теорія пізнання та кібернетика / П.В. Копнін. – К.: Вид-во політичної літератури України, 1964. – 68 с.
116. Коцев И. От индустриального оптимизма к технологическому пессимизму/ И. Коцев. – М.: Экономика, 1986. – 165 с.
117. Крёбер Г. Научно-техническая революция, наука и общество / Г. Крёбер // Вопросы философии. – 1974. – № 3. – С. 41-48.
118. Кримський С.Б. Запити філософських смислів / С.Б. Кримський. – К.: ПАРАПАН, 2003. – 240 с.
119. Кримський С.Б. Наука як феномен цивілізації / С.Б. Кримський // Вісник НАН України. – 2003. – № 3. – С. 7-19.
120. Кудрин Б.И. Введение в технику / Б.И. Кудрин. – 2-е изд., перераб., доп. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1993. – 552 с.
121. Кудрин Б.И. Технетика: Основание и закономерности / Б.И. Кудрин // Наука и ее методы накануне ХХ1 ст.: Сб-к науч. трудов. – М.: РХТУ, 2004. – 236 с.
122. Кутырев В.А. Естественное и искусственное: борьба миров /ВА. Кутырев. – Н. Новгород: Изд-во: «Нижний Новгород», 1994 – 199 с.
123. Ладыжец Н.С. Философия и практика университетского образования / Н.С. Ладыжец. – Ижевск, 1995. – 256 с.
124. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії / Д. Лайон // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996. – С. 362-380.
125. Лапин Н.И. Проблема социокультурной трансформации / Н.И. Лапин // Вопросы философии. – 2000. – № 6. – С. 3-17.
126. Ле Гофф Жак. Цивилизация средневекового Запада / Жак ле Гофф [пер с фр.] / Общ. ред. Ю.Л. Бессмертного. – М.: Издательская группа Прогресс, Прогресс Академия, 1992. – 376 с.
127. Лебедев С.А. Технология / С.А. Лебедев // Философия науки: Словарь основных терминов. – М.: Академический проект, 2004. – 320 с.
128. Лебедев С.Д. К концепции современного технического знания / С.Д. Лебедев. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.socionav.narod.ru/staty/koncept.htm
129. Лежников В.П. Гуманизация образования: сущность, цели, пути (философский анализ) / В.П. Лежников. – Автореф. дис. …доктор. филос. наук. – М.: МГУ, 1996. – 42 с.
130. Лен Ж.М. Супрамолекулярная химия Концепции и перспективи / Ж.М. Лен. – Новосибирск: Наука, 1998. – 333 с.
131. Ленк Х. Размышления о современной технике / Х. Ленк; [пер. с нем.]. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 183 с.
132. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Лиотар; [пер. с фр.]. – СПБ.: Алетейя, 1998. – 160 с.
133. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранняя классика / А.Ф. Лосев. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – 621 с.
134. Лукреций. О природе вещей / Тит Лукреций Кар; [пер. с лат.]. – М.:Художественная литература, 1983. – 383 с.
135. Лукьянец В.С. Нанотехнологии и их роль в судьбе цивилизации. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// www. transhumanism-russia.ru; http://valeo-future.narod.ru/nano.html
136. Лускинович П.Н. Нанотехнология / П.Н. Лускинович // Компьютерра. – 1997. – № 41. – С.43
137. Лях В.В. Передмова / В.В. Лях // Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В.В.Лях, В.С. Пазенок, Я.В. Любивий, К.Ю. Райда, В.К. Федорченко, О.М. Йосипенко, О.М. Соболь, Н.А. Фоменко, О.П. Будя, Ю.О. Безукладніков. – К.: ТОВ «ХХ1 століття: діалог культур», 2009. – С. 3-9.
138. Маклюэн М. Средство само есть содержание / Маршалл Маклюэн // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 341-348.
139. Малинецкий Г.Г. Нелинейная динамика и историческая механика /Г.Г. Малинецкий // Обществепнные науки и современность. – 1997. – № 2. – С. 109.
140. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию / М.К. Мамардашвили. – М., 1992. – С. 189.
141. Мамчур Е.А. Образы науки в современной культуре: Научная монография / Е.А. Мамчур. – М.: «Канон+» РОИИ «Реабилитация», 2008. – 400 с.
142. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Т. 23 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М., 1960. – 908 с.
143. Маркс К. Капитал. Послесловие ко второму изданию. Т. 23 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М., 1960. – 908 с.
144. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Т. 47/ К. Маркс, Ф. Энгельс. – М., 1973. – 660 с.
145. Маркузе Г. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / Г. Маркузе; [пер. с англ. ]. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 526 [2] с.
146. Марчук М.Г. Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації. Дис …. доктор. філос. наук: 09.00.09 / М.Г. Марчук. – К., 2002. – 436 с.
147. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф. Махлуп. – М.: Прогресс, 1966. – 462 с.
148. Медоуз Д.Л За пределами роста /Д.Л. Медоуз // Вести МГУ. Серия 12. Политические науки. – 1995. – № 5. – С. 80-86.
149. Мелещенко Ю.С. Характер и особенности научно-технической революции / Ю.С Мелещенко // Вопросы философии. – 1968. – № 7. – С. 18.
150. Мелик-Гайказян И.В. Информационный подход в междисциплинарной перспективе (Материалы «Круглого стола») / И.В. Мелик-Гайказян // Вопросы философии. – 2010 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=103&Itemid=52
151. Мирская Е.З., Мирский Э.М. Наука, технология, общество / Е.З. Мирская, Э.М. Мирский // Вопросы философии. – 1970. – № 5. – С. 166-174.
152. Мирский Э.М., Барботько Л.М., Борисов В.В. Научная политика ХХ1 века: тенденции, ориентиры, и механизмы / Э.М. Мирский, Л.М. Барботько, В.В. Борисов // Науковедение. – 2003. – № 1. – С. 8-26.
153. Моисеев Н. Информационное общество / Н. Моисеев // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ». – 2004. – 507 с.
154. Монтень М. Опыты: Судьбы и нравы / М. Монтень; [пер. с фр]. – СПб.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2012. – 288 с.
155. Назаретян А.П. Истина как категория мифологического мышления / А.П. Назаретян // Общественные науки и современность. –1995. – № 4. – С. 105-108.
156. Нанотехнология в ближайшем десятилетии. Прогноз направления исследований /Под ред. М.К. Роко, Р.С. Уильямса и П. Аливисатоса / Пер. с англ. – М.: Мир, 2002. – 292 с.
157. Наука и культура (Материалы «Круглого стола») // Вопросы философии. – 1998. – № 10. – С. 3- 35.
158. Наука и ее методы накануне ХХ1 ст.: Сб-к науч. трудов. – М.: РХТУ, 2004. – 236 с.
159. Негодаев И.А. НТР и культура / И.Негодаев. – Ростов-на- Дону, 1985. – 127 с.
160. Негодаев И.А. Философия техники / И.А. Негодаев. – Ростов-на-Дону, 1997. Электронная библиотека социологического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://society.polbu.ru/negodaev_engineeringphilo/ch17_i.html.
161. Негодаев И.А. Техническое знание как духовный фактор техники / И.А. Негодаев [Електронний ресурс] // Режим доступу: society.polbu.ru/negodaev/ ch19_i.html.
162. Негодаев И.А. Информатизация культуры / И. А. Негодаев. – Ростов-на-Дону: ЗАО Книга, 2003. – 320 с.
163. Негодаев И.А. Нанотехнология сквозь призму философии / И.А. Негодаев // Вестник Донского государственного технического университета. – Т 4. – 2004. – № 2. – С. 206-214.
164. Недорезов В.Г. Техническое знание в системе наук о природе и обществе / В.Г. Недорезов. – Теоретический журнал CREDO NEW. – 2001. – № 1(25). – 12 с.
165. Нейдриен С. Нанотехнология и двойная спираль / С. Нейдриен // В мире науки. – 2004. – № 8. – 342-351.
166. Нейсбит Д., Эбурдин П. Что нас ждет в 90-х гг.: Мегатенденции. Год 2000 / Д Нейсбит, П. Эбурдин. – М.: Республика, 1992. – 416 с.
167. Николаев А.Ю. Наука в системе общественных отношений / А.Ю. Николаев // Вопросы философии. – 1967. – № 2. – С. 21-35.
168. Овчинников Н.Ф. Знание и сознание в деятельности ученого. Социокультурный контекст науки / Н.Ф. Овчинников. – М., 1998. – 221 с.
169. Онопрієнко В.І. Постнекласична наука і нова парадигма освіти / В.І. Онопрієнко // Totallogy (п’ятий випуск). Постнекласичні дослідження. – К.: ЦГО НАНУ. – 2001. – С. 202-212.
170. Оноприенко В.И. Глобальное сетевое общество и национальная наука / В.И. Оноприенко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. Зб. наук. праць. – К.: НАУ, 2007. – № 1(5). – С. 42-43.
171. Оноприєнко В.И. Науковедение: поиск системных идей / В.И. Оноприенко. – К.: ГП “Информационно-аналитическое агентство, 2008. – 288 с.
172. Онопрієнко М.В. Дорожня карта високих технологій. Історико-наукові та філософсько-наукознавчі аспекти мегатехнологій знаннєвого суспільства: монографія / М.В. Онопрієнко. – К.: Інформ.-аналіт.агенство, 2011. – 359 с.
173. Ортега-і-Гассет Х. Місія університету / Хосе Ортега-і-Гассет; [пер. з ісп.] [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.management. com.ua/vision/vis009.html.
174. Островитянов Ю.К. «Постиндустриальная цивилизация» или капитализм в 2000 году? / Ю.К. Островитянов // Вопросы философии. – 1969. – № 7. – С. 31-41.
175. Охріменко Л.В. Персоналізація раціонального знання в парадигмі постнекласичної науки. Автореф. дис. … канд. філос. наук / Л.В. Охріменко. – Львів, 2009. – С. 12-13.
176. Пазенок В.С. Інформаційне суспільство і культура / В.С. Пазенок // Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В.В.Лях, В.С. Пазенок, Я.В. Любивий, К.Ю. Райда, В.К. Федорченко, О.М. Йосипенко, О.М. Соболь, Н.А. Фоменко, О.П. Будя, Ю.О. Безукладніков. – К.: ТОВ «ХХ1 століття: діалог культур», 2009. – 404 с.
177. Панарин А.С. Искушение глобализмом /А.С. Панарин. – М.: Эксмо-Пресс, 2002. – 416 с.
178. Патон Б., Вавілова І., Негода О., Яцків Я. Україна в сузір'ї космічних держав світу / Б. Патон, І. Вавілова, О. Негода, Я. Яцків. – К.: МКП „Компанія ВАІТЕ”, 2001. – 93 с.
179. Пахомов Н.Н. Кризис образования в контексте глобальных проблем / Н.Н Пахомов // Философия образования для ХХ1 века. – М.: Логос, 1992. – 212 с.
180. Пахотін К. Якість освіти – інтелектуальне обличчя нації / К. Пахотін // Вища освіта України. – 2005. – № 4. – С. 112–117.
181. Печчеи А. Человеческие качества /А. Печчеи. – М.: Прогресс, 1985. – 312 с.
182. Планк М. Происхождение и влияние научных идей / М. Планк. – М., 1975. – 590 с.
183. Полозков С. От «информационного общества» - к «экономике знаний» / С. Полозков [ Електронный ресурс] // Режим доступу: polit.nnov.ru
184. Полякова Н.Л. ХХ век в социологических теориях общества / Н.Л. Полякова. – М.: Изд-во «Логос», 2004. – 384 с.
185. Попкова Н.В. Философия техносферы / Н.В. Попкова. – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 344 с.
186. Порус В.Н. Рациональность. Наука. Культура / В.Н. Порус. – М., 2002. – 352 с.
187. Пружинин Б.И. Фундаментальная наука и прикладные исследования: методологический аспект взаимодействия Проблема ценностного статуса науки на рубеже ХХI века / Б.И. Пружинин. – СПб.: РХГИ, 1999. – 280 с.
188. Пружинин Б.И. Ratio serviens? / Б.И Пружинин // Вопросы философии. – 2000. – № 12. – С. 4-12.
189. Пружинин Б.И. Новые информационные технологии и судьбы рациональности в современной культуре / Б.И. Пружинин (Материалы «Круглого стола» // Вопросы философии. – 2003. – № 12. – С. 3-8.
190. Пружинин Б.И. Информационный подход в междисциплинарной перспективе (Материалы «Круглого стола» ) // Вопросы философии. – 2010. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option= com_content&task=view&id=103&Itemid=52
191. Пушкин В.Г., Урсул А.Д. Информатика, кибернетика, интеллект / В.Г. Пушкин А.Д. Урсул. – Кишинев: Штиинца, 1989. – 341 с.
192. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции /А.И. Ракитов. – М.: Политиздат, 1991. – 287 с.
193. Ракитов А.И. Регулятивный мир: знание и общество, основанное на знаниях / А.И Ракитов // Вопросы философии. – 2005. – № 5. – С. 82-94.
194. Ратнер М., Ратнер Д. Нанотехнология: простое объяснение очередной гениальной идеи / М. Ратнер, Д. Ратнер. – М.: Вильяме, 2006. – 240 с.
195. Рац М.В. К вопросу о фундаментальном и прикладном в науке и образовании / М.В. Рац // Вопросы философии. – 1996. – № 9. – С. 169-177.
196. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання / В.А. Рижко. – К.: Наукова думка, 1995. – С. 190.
197. Рижко Л.В. Науковий простір: філософський і наукознавчий аспекти / Л.В. Рижко. – К., 2000. – 301 с.
198. Рыжков К.В. Сто великих изобретений / К.В. Рыжков. – М.: Вече, 1999. – 528 с.
199. Розин В.М. Типы и дискурсы научного мышления/ В.М. Розин. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 248 с.
200. Розин В.М.