Інформаційна безпека як соціокультурний феномен (соціально-філософський аналіз)

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
ІМЕНІ ІВАНА КОЖЕДУБА

На правах рукопису

Триняк Віталій Юрійович

УДК 1:316.4

Інформаційна безпека як соціокультурний феномен
(соціально-філософський аналіз)

09.00.03 Соціальна філософія та філософія історії

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Мануйлов Євген Миколайович
доктор філософії, професор

ДНІПРОПЕТРОВСЬК 2009

Зміст

Вступ ..................................................................................................................

3

Розділ 1.

теоретико-методологічні засади дослідження інформаційної безпеки в СУЧАСНИХ умовах .........

13

1.1.

Огляд літератури та методологія дослідження інформаційної безпеки ..............................................................................................

13

1.2.

Інформаційна безпека як система зв’язків і відношень: сутність і зміст .................................................................................................

42

1.3.

Характер та рівні загроз інформаційній безпеці ...........................

56

Висновки до розділу 1 .

79

Розділ 2.

Інформаційна безпека як глобальна проблема сучасності ..................................................................................

81

2.1.

Наслідки домінування інформаційних технологій як соціокультурна проблема ................................................................

81

2.2.

Етичні аспекти використання інформаційних технологій у контексті забезпечення національної безпеки ..

110

2.3.

Інваріанти оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України: філософські та правові аспекти ......................................

128

Висновки до розділу 2 .

157

Висновки .........................................................................................................

159

Перелік використаних джерел ...........................................................

166

вступ
У XXI столітті система забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав зіткнулася з низкою чинників, які негативно впливають на можливості держави ефективно забезпечувати захист своїх національних інтересів в інформаційній сфері. Серед зовнішніх чинників найбільш небезпечним уявляється процес глобалізації, який супроводжується нав'язуванням країнам і народам інших цінностей і підривом їх традиційних цінностей за допомогою нових, інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій.
На сучасному етапі боротьби держав за сфери впливу акцент із явного застосування сили усе помітніше зміщується на використання більш гнучких засобів, основним з яких є контроль і керування інформаційними ресурсами. Для досягнення цих цілей в умовах зростаючої насиченості інформаційними і керуючими засобами, у тому числі й іноземного виробництва, може бути використане високоефективне і таємне проникнення в програмне забезпечення державних інформаційних та управлінських систем України.
Крім того, висока результативність використання інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, широкий спектр їх застосування і прихований характер дії виявилися причинами, з яких багато країн ведуть розробки в галузі теорії й практики їх застосування як інформаційної зброї і, як наслідок, розробки теорії ведення інформаційних війн.
Стрімкий розвиток технологій роботи з інформацією в розвинених країнах обумовлює формування стратегій інформаційної війни”, головною метою якої є інформація, оволодіння нею чи зміна у своїх інтересах. Очевидним стає той факт, що інформаційні технології відіграють надзвичайно важливу роль не тільки в забезпеченні національної безпеки, але й у розвитку особистості, суспільства і держави в сучасних умовах.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена наступними положеннями.
По-перше, інформаційна безпека займає одне з провідних місць у системі забезпечення життєво важливих інтересів усіх країн і, безумовно, України. Це, насамперед, зумовлено нагальною потребою створення розвиненого інформаційного середовища українського суспільства, однак, саме через таке середовище найчастіше здійснюються загрози національній безпеці.
По-друге, в сучасних умовах система забезпечення інформаційної безпеки України, яка склалася раніше, явно не відповідає новим принципам забезпечення інформаційної безпеки і не може надійно протидіяти інформаційним загрозам. Тому в сучасний період розвитку України гостро постало питання визначення пріоритетів у сфері державної політики забезпечення інформаційної безпеки і зосередження зусиль на найбільш важливих ділянках потенційних і реальних загроз.
По-третє, проблема забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах зумовлена особливою роллю інформації у функціонуванні всіх сфер суспільного життя, оскільки саме інформаційні фактори набувають усе більшого значення. Особливе місце займає інформація в забезпеченні і здійсненні зовнішньополітичної діяльності держави. Без створення умов формування достовірної, повної і своєчасної інформації для прийняття зовнішньополітичних рішень і запобігання незаконного використання актуальної інформації про зовнішньополітичну діяльність, тієї інформації, що забезпечує пріоритети України на зовнішньополітичній арені, Україна не зможе відігравати гідну роль у світовій спільноті. Тому існує необхідність подальшого поглибленого пізнання сутності інформаційної безпеки, насамперед, на філософському рівні.
По-четверте, в умовах розширення інформатизації українського суспільства, коли інформація стає товаром і ресурсом розвитку, та нарощування політичної, економічної, воєнної та духовної потужності держави, коли інформаційна сфера безпеки все більше й більше виступає системотворчим чинником усієї багаторівневої системи забезпечення безпеки особи, суспільства і держави, визначення пріоритетних напрямів діяльності державних органів країни стосовно забезпечення інформаційної безпеки стає найважливішим теоретичним і політичним завданням.
По-п’яте, оскільки інформаційна безпека є невід’ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових сфер життя і діяльності особи, суспільства і держави в Україні, і водночас вона являє собою самостійну галузь національної безпеки, покликану забезпечити не лише захист інформації, а й збереження самобутності вітчизняної культури, необхідним є наукове обґрунтування і розробка чітких і дієвих механізмів забезпечення інформаційної безпеки України та можливостей використання її теоретичних конструкцій у практичних цілях.
По-шосте, інтеграція України у світовий інформаційний простір як планетарного, так і регіонального масштабів, супроводжується все більшим зростанням відкритості українського суспільства. Процес раціонального сполучення вітчизняного інформаційного простору, що формується, і міжнародного простору, що постійно змінюється, вимагає наукового обґрунтування пріоритетів діяльності державних органів і суспільних організацій у вирішенні завдань інформаційної безпеки України. Україна має гостру потребу в ефективній політиці забезпечення безпеки своїх національних інтересів в інформаційній сфері, яка повинна враховувати об'єктивні реалії сучасного інформаційного середовища і базуватися на науково-методичних засадах. Вона дозволить державним органам влади відійти від стилю рефлексії управління інформаційною безпекою та спрямувати свою діяльність на запобігання загрозам в інформаційній сфері.
Важливо підкреслити, що проблемі забезпечення інформаційної безпеки України постійно приділяється особлива увага з боку вчених і практиків. Однак наукових праць, в яких безпосередньо досліджується інформаційна безпека України, явно недостатньо. На сьогодні, переважна більшість наукових розробок стосовно проблеми інформаційної безпеки належить до технічних наук. У силу цього, обрана тема покликана заповнити певну прогалину наукового знання в галузі інформаційної безпеки і його застосування на практиці.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Проблеми, які розглядаються в дисертації, тісно пов’язані з реалізацією положень Постанови Верховної Ради України Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні” від 1 грудня 2005р. №3175-IV. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планами науково-дослідних робіт Гуманізація” та Гуманітаризація”, що здійснюється кафедрою філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за завданням Міністерства оборони України. Результати дослідження відображено у проміжних і заключних звітах про науково-дослідну роботу.
Ступінь наукової розробленості проблеми.
Проблема інформаційної безпеки є предметом розгляду багатьох вчених, спеціальних інститутів і центрів, що представляють різні наукові галузі знання, причому, як гуманітарні, так і технічні. В Україні увага політологів до цієї проблеми притягнулась відносно недавно, точніше на початку 90-х рр. XX ст. Однак, у вітчизняній науці в цілому накопичено потенціал для поглибленого дослідження проблеми інформаційної безпеки. Разом з тим, суспільний інтерес до інформаційної проблематики найбільше повно відбивається в наукових працях закордонних учених. У їх роботах розкриваються теоретичні і методологічні основи трансформації західних суспільств у нову інформаційну стадію свого розвитку, розглядаються соціальні, технічні, політичні, економічні та інші передумови цього процесу, дається детальна характеристика пов’язаних з цим змін у всіх сферах життя й діяльності суспільства, обґрунтовуються можливі негативні впливи інформаційної революції на людину, соціальні групи і спільноти людей. У контексті цього є сенс виділити декілька груп наукових праць, у яких висвітлені ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми. Першу групу складають праці таких іноземних дослідників, як Д. Белл, 3б.Бжезинський, Е. Дайсон, М. Кастельс, Й. Масуда, А. Мінка, Дж. Нейсбіт, Е.Паркер, Е. Тоффлер, X. Шпіннер та ін.
Другу групу джерел складають роботи вітчизняних і російських авторів, таких як Р. Абдєєв, В. Афанасьєв, Т. Береза, В. Глушков, Е. Єршова, В. Коган, І. Колиушко, А. Колодюк, В. Лекторський, В. Лисицький, Л. Мельник, М. Моісеєв, Е. Моргунов, Б. Парахонський, Г. Почепцов, В. Пусько, А. Ракітов та ін., в яких досліджується зростання ролі інформації в сучасному суспільстві. В їх працях розкривається характеристика інформатизації як об’єктивної закономірності розвитку суспільства, проблеми становлення інформаційної цивілізації, даються прогнози про розвиток інформаційної цивілізації і досліджуються технічні і гуманітарні фактори цього процесу.
Третю групу джерел складають праці, присвячені дослідженням методологічних, сутнісних і змістовних основ інформаційної безпеки. Серед таких робіт особливе місце посідають праці Е. Бєляєва, М. Бусленка, С.Гриняєва, О. Данильяна, О. Дзьобаня, Г. Ємельянова, В. Лопатіна, Є.Мануйлова, Л. Сергієнка, В. Циганкова, О. Позднякова, М. Чеснокова та інших дослідників.
У четверту групу входять наукові джерела, у яких розкриваються особливості забезпечення інформаційної безпеки. Серед них особливе місце займають праці О. Дзьобаня, А. Колодюка, В. Копилова, А. Кубишкіна, Є.Мануйлова, В. Ніцевича, А. Стрельцова, М. Якушева та ін.
Отже, незважаючи на те, що існує велика кількість наукових праць із проблем інформаційної безпеки, варто підкреслити той факт, що їхній зміст носить, з одного боку, дискутабельний характер, а з іншого сутність політики інформаційної безпеки та сенс її забезпечення надається у фрагментарному вигляді.
Крім того, в дисертації проаналізовано значну кількість українських і зарубіжних документів, аналітичних та інформаційних матеріалів спеціального і загального періодичного друку, статистичних даних стосовно різноманітних аспектів забезпечення національної безпеки взагалі й інформаційної зокрема, які представляють значний інтерес для філософського аналізу досліджуваної проблеми.
Слід зазначити, що названі дослідження інформаційної безпеки не повною мірою відображають її суперечливу сутність. Значна частина цих досліджень акцентує увагу на техніко-технологічних особливостях, залишаючи на периферії багато питань, що мають комплексний зміст.
Таким чином, недостатня наукова розробленість проблеми, фрагментарний характер і її величезна теоретична і практична значущість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дослідження. З огляду на ступінь розробленості проблеми, а також її поліаспектність, у даному дисертаційному дослідженні ставиться мета: визначити сутність інформаційної безпеки як соціокультурного феномена й визначити та обґрунтувати пріоритетні напрямки державної політики у сфері інформаційної безпеки України.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:
- здійснити соціально-філософський аналіз феномена інформаційної безпеки як соціокультурного явища в історичному й онтологічному аспектах;
- проаналізувати сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв’язків і відношень у сучасних умовах;
- проаналізувати різні рівні загроз інформаційній безпеці України;
- виокремити наслідки використання інформаційних технологій та визначити їх вплив на рівень забезпечення інформаційної безпеки України;
- визначити місце й роль інформаційної етики в сукупності умов забезпечення національної безпеки;
- обґрунтувати основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.
Об’єктом дослідження є сучасний соціум на етапі становлення інформаційного суспільства.
Предметом дослідження є інформаційна безпека як соціокультурний феномен.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення загальної теорії політики, теорії інформації, національної безпеки, інформаційної безпеки, теорії управління стосовно предмета дисертації; принципи політики інформаційної безпеки, поняття політології, етики, інформатики, системно-функціональний, інституціональний, діяльнісний і логічний підходи; загальнонаукові методи пізнання аналіз, синтез, абстрагування, аналогії, теоретичного узагальнення та ін.
Методологічною основою роботи є загальні принципи об’єктивності, пріоритету конкретної істини, які передбачають об’єктивне висвітлення і комплексний аналіз соціокультурних процесів на основі науково-критичного використання різноманітних джерел інформації.
Значну теоретико-методологічну роль у розширенні уявлення дисертанта про досліджувану проблему, відіграли матеріали періодичної преси, що відображають вплив інформації, нових інформаційних технологій на стан і процес забезпечення оборони і безпеки.
У дисертаційному дослідженні використано методологічні положення і висновки, що містяться в працях вітчизняних та іноземних вчених, політичних і державних діячів, матеріали наукових дискусій, конференцій з інформаційної проблематики, а також ідеї, положення філософської й політичної наук про політику як соціальне явище, пов’язане з інформаційною безпекою.
Достовірність отриманих результатів та авторських умовиводів обґрунтовується з використанням сучасних засобів теоретико-методологічного аналізу і за допомогою верифікації пропонованих теоретичних положень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні на основі соціально-філософського аналізу авторської позиції стосовно рефлексії інформаційної безпеки як соціокультурного феномена на тлі суперечливих тенденцій глобалізаційного розвитку сучасного світового соціуму, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність інформаційної безпеки. На підставі цього обґрунтовані основні напрямки забезпечення інформаційної безпеки України.
До найбільш значущих результатів і теоретичних висновків, що мають наукову новизну і виносяться на захист, належать такі:
- уточнено концептуальну схему розуміння інформаційної безпеки як цілісності, доопрацьовано смисл специфічних вихідних понять і виявлено зв’язки між ними, внаслідок чого забезпечення інформаційної безпеки розуміється як відкрита система зі специфічними структурними і функціональними елементами. Вона має власні внутрішні зв’язки і зв’язки з навколишнім середовищем, функціонує й розвивається під впливом численних факторів (як природних, так і соціальних);
- вперше доведено, що найважливішим елементом у забезпеченні цілеспрямованої координації зусиль усіх державних і суспільних сил країни стосовно забезпечення інформаційної безпеки виступає її система управління. Вона може включати елементи, інститути й органи державного управління, суспільні структури, які беруть участь у соціальному й державному управлінні. Необхідною умовою здійснення цілеспрямованих і ефективних керуючих впливів з метою забезпечення національної безпеки виступає наявність достовірної, об’єктивної, повної і своєчасної інформації. Одержання такої інформації суб’єктами національної безпеки можливе за рахунок функціонування інформаційного забезпечення національної безпеки;
- обґрунтовано, що внаслідок глобалізації, з розвитком і розширенням глобального інформаційного простору, інформаційна боротьба усе більше затверджується як основний вид боротьби за вплив, владу й інтереси. Ця боротьба має своєю головною метою досягнення інформаційної переваги для контролю й управління свідомістю населення країни, головним чином, через засоби масової інформації. У цій ситуації на перший план виходять проблеми безпеки й особливо її інформаційні та інформаційно-психологічні складові. Чим більшими інформаційними можливостями володіє держава, тим імовірніше (за інших рівних умов) вона може досягти стратегічних переваг, що є особливо актуальним для визначення ролі й місця України в сучасному процесі глобалізації всього інформаційного простору;
- виявлено, що поширення інформаційних технологій на загальнокультурному рівні має двоїстий характер: з одного боку, внаслідок інтенсивного інформаційного обміну між представниками різних цивілізаційних систем відбувається взаємне збагачення існуючих культур, з іншого спостерігається розмивання традиційних національних культур;
- уточнено особливості та нагальні завдання інформаційної етики як системи оцінювання негативних та позитивних впливів інформаційно-комп’ютерних технологій на людське буття;
- з’ясовано та обґрунтовано напрямки, рівні та форми оцінювання стану інформаційної безпеки у сучасній Україні з урахуванням трансформаційних та глобалізаційних процесів.
Теоретична і практична значущість отриманих результатів дослідження визначається актуальністю, новизною й сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну, й полягає в тому, що здійснений соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена дозволяє краще зрозуміти сутність комплексної проблеми забезпечення національної безпеки, вплив дисфункційних процесів на сферу безпеки, а також вивести рефлексію досліджуваного феномена на якісно новий рівень.
Теоретичні висновки і практичні рекомендації випливають із цілісного бачення феномена інформаційної безпеки. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалювання нормативно-правової бази здійснення політики інформаційної безпеки України, а також для ефективної практичної реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах.
Сформульовані рекомендації можуть також використовуватися в законотворчій діяльності з удосконалення правовідносин у сфері інформаційної безпеки.
Крім того, результати дослідження можуть знайти застосування у викладанні політології, філософії, соціології, інших гуманітарних і соціальних наук у вищих навчальних закладах України; у системі підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, а також у науково-дослідній діяльності, для активізації зусиль з подальшої теоретичної розробки проблеми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовано у виступах на науково-методичних семінарах кафедри філософії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, на науково-практичних конференціях і читаннях, зокрема, на IX Міжнародній науково-практичній конференції Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2007), 1-й Міжнародній науковій конференції Соціально-гуманітарні аспекти педагогіки вищої школи” (Харків, 2008), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції Психологічні аспекти національної безпеки” (Львів, 2008), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції ХХ Харківські політологічні читання Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи” (Харків, 2008), 5-й Ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2008), Міжнародній науково-теоретичній конференції ХХІ Харківські політологічні читання Суспільство і політичні інститути в умовах трансформації та реформ” (Харків, 2008).
Найважливіші положення й анотації дисертації українською, російською й англійською мовами опубліковано за допомогою мережі Інтернет у телеконференціях (alt.philosophy.debate, relcom.sci.philosophy).
Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення у 8авторських публікаціях, з них 5 наукових статей, опублікованих у спеціалізованих наукових виданнях, затверджених ВАК України та 3 тезах наукових конференцій.

Структура дисертації зумовлена метою й логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (6 підрозділів), висновків і переліку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 189 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту (8,3 друкованих аркушів). Список використаних джерел містить 250 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Здійснений у роботі комплексний соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки у контексті сучасних соціокультурних умов дозволяє зробити наступні висновки:
1. Концептуальні ідеї інформаційної безпеки сягають у сиву давнину. низка дослідників звертала увагу насамперед на інформаційно-етичні аспекти проблеми (Августин Блаженний, І.Кант, Р.Оуен, А.Бергсон, А.Швейцер). Інші вбачали основну перешкоду у досягненні безпечного суспільного стану в господарській розрусі, в порушенні нормального функціонування всієї економічної та інформаційної структури (Ціцерон), в колізії природного й громадянського станів особи (Т.Гоббс, Дж.Локк). Треті розробляли правові аспекти проблеми безпеки, досягти якої вони прагнули шляхом договору між урядами, створенням регіональних або всесвітніх федерацій держав (Г.Гроцій, Сен-Сімон, К.Ясперс, А.Тойнбі). Четверті вважали, що корінь небезпек має соціальний характер, і усунути його можна, лише змінивши структуру суспільства (е.роттердамський, с.франк).
2. Переважна більшість сучасних дослідників характеризують інформаційну безпеку як стан захищеності інформаційного середовища, що відповідає інтересам держави, при якому забезпечується формування, використання і можливості розвитку, незалежно від дії внутрішніх та зовнішніх інформаційних загроз.
3. Інформаційна безпека як соціокультурне явище, з нашої точки зору, є складною багаторівневою функціональною системою і є невід’ємною частиною системи забезпечення національної безпеки в цілому. Основними структурними елементами системи інформаційної безпеки є особа, суспільство і держава, їх життєво важливі інтереси, загрози в інформаційній сфері. Різноманітні підходи, доповнюючи один одного, дозволяють розглянути проблему інформаційної безпеки з позиції комплексного підходу.
4. Для розвитку системи забезпечення інформаційної безпеки характерними є два взаємопов’язані процеси: збереження стійкості, підтримання цілісності та їх тимчасове порушення. Збереження цілісності, тобто спроможності протистояти зовнішнім впливам (загрозам), забезпечує спадкоємність у її розвитку. При цьому новий склад елементів і тип інформаційних структур дають початок новому цілому. Вони є вторинними відносно попереднього складу елементів і структур, є їх продуктом, і стають первинними відносно нових процесів і явищ.
5. Система забезпечення інформаційної безпеки це діалектична єдність її елементів, які взаємодіють із середовищем (тобто тим, що знаходиться поза межами системи, але пов’язане з ними і впливає на них) і протистоять йому; елементів, пов’язаних між собою певним типом структури, що забезпечує цілісність системи інформаційної безпеки. Вони (елементи) отримують можливість виступати як ціле, завдяки відтворенню своїх передумов. але це може відбуватися тільки тоді, коли система виступає внутрішньо суперечливим утворенням. Тому система інформаційної безпеки певного типу характеризується своїм специфічним характером змін і своїм історичним часом.
6. Становлення як системи національної безпеки україни в цілому, так і інформаційної безпеки зокрема відбувається в умовах утвердження нової української державності та нових внутрішньосуспільних відносин. Внутрішнє життя України сьогодні характеризується натягнутими відносинами столичного центра з окремими регіонами, соціальною модернізацією, внутрішньою нестабільністю і політичною невпорядкованістю, політичним і соціальним розшаруванням, яке доходить до рівня протистояння, що посилюється кризою економіки, фінансової дестабілізації. Особливо гостро стоїть проблема стійкості політичного режиму, державного устрою, а також форм і методів здійснення політичної реформи, що має найбезпосередніше відношення до забезпечення інформаційної безпеки.
7. Інформаційна безпека України являє собою складну, динамічну, цілісну соціальну систему, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави і суспільства. Сам$е взаємозалежна, системна інформаційна єдність останніх складає якісну визначеність, покликану здійснити захист життєво важливих інтересів особи, держави і суспільства, забезпечити їх конкурентоспроможний, прогресивний розвиток.
8. Із зовнішніх загроз інформаційній безпеці України найбільшу небезпеку представляють:
інформаційний вплив іноземних політичних, економічних, військових та інформаційних структур на розробку і реалізацію стратегії зовнішньої політики України;
поширення за кордоном дезінформації про зовнішню політику України;
порушення прав громадян України та юридичних осіб в інформаційній сфері за кордоном;
спроби несанкціонованого доступу до інформації і впливу на інформаційні ресурси, інформаційну інфраструктуру органів державної влади, що реалізують зовнішню політику України, українських представництв і організацій за кордоном, представництв України при міжнародних організаціях.
9. Результати соціально-філософського аналізу нормативно-правових документів та наукових публікацій з даної проблеми надали підстав виділити наступні внутрішні загрози інформаційній безпеці України, які є визначальними у контексті даного дослідження:
корупція, хабарництво, зрощення бізнесу і політики;
порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції та законів держави, прав і свобод людини і громадянина;
істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності та науково-технічного і технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку;
переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними;
зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства;
вияви моральної та духовної деградації суспільства;
науково-технологічне відставання від розвинених країн;
неефективність державної інноваційної політики, механізмів стимулювання інноваційної діяльності;
нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутність його ефективного захисту від іноземної технічної і технологічної експансії;
зниження внутрішнього попиту на підготовку науково-технічних кадрів для наукових, конструкторських, технологічних установ та високотехнологічних підприємств, незадовільний рівень оплати науково-технічної праці, падіння її престижу, недосконалість механізмів захисту прав інтелектуальної власності;
від’їзд учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі країни;
вияви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;
поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;
комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм;
намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.
10. Створилася принципово нова ситуація як у самій Україні, так і на геополітичному просторі СНД, де загрози інформаційній безпеці України стимулюються прямо чи опосередковано через інформаційний вплив на політичні процеси в суспільстві, а особливості функціонування інформаційно-психологічного середовища суспільства через систему формування суспільної думки, що є одним з основних об’єктів інформаційно-психологічного забезпечення.
11. Результати інформаційної революції виявляються на системному рівні. Традиційна культурна сегментація, пов’язана з етнічною приналежністю, релігією, віком та фахом, доповнюється, а згодом витісняється іншими, пов’язаними з новим типом знань, технологій, способами роботи з інформацією, типом освіти, взятим у його змістовних аспектах, а також рівнем мобільності.
12. Інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних та інших конфліктів у суспільстві. зазнала певних якісних трансформацій і держава в цілому, а роль і значення її на міжнародній арені сьогодні багато в чому залежать від розвитку інфосфери.
13. В соціальній сфері наслідком використання інформаційних технологій стає небезпека виникнення нових видів нерівності в суспільстві, що призводить, в свою чергу, до реальної загрози цифрової нерівності та потенційної загрози формування переважно інформаційної еліти суспільства. Небезпека використання результатів процесу інформатизації може викликати реальну загрозу комп’ютерної злочинності. небезпека негативного впливу комп’ютерної техніки на здоров’я людини призвела до реальної загрози виникнення нових видів захворювань і розвитку вже існуючих.
14. Етичні проблеми розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій неможливо розглядати окремо від соціальної етики. Вони вирішуються за допомогою тих самих аналітичних прийомів та етичних категорій, які з часів античності застосовуються у традиційних етичних вченнях: утилітаризмі, деонтології, етиці суспільного договору”, кантівській етиці з її принципом самоцінності особистості, в автономній і гетерономній етичних системах. Але використання традиційних етичних категорій не завжди допомагає вирішувати складні етичні проблеми, що виникають у сфері інформаційно-комп’ютерних технологій.
15. Незважаючи на різноманітні точки зору та наукові дискусії щодо змістовного наповнення інформаційно-комп’ютерної етики, на наше переконання, важливою є їх кінцева мета вироблення правил поведінки людини у процесі застосування нових технологій. Ключовими категоріями, які описують цей процес є відповідальність” та право”.
16. Негативні наслідки функціонування ЗМК не тільки викликають соціальну напругу, а й впливають на головну складову процесу інформатизації культуру. Не випадково все частіше лунають голоси про те, що народження культури, адекватної інформаційному суспільству, супроводжується кризовими явищами у функціонуванні та розвитку сучасної культури та моралі, що негативно впливає на національну безпеку будь-якої країни.
17. Глобальні проблеми інформаційно-комп’ютерної етики виникають у зв’язку з бурхливим розвитком нових технологій, а також пов’язані з неузгодженістю національних законодавств у цій сфері. Таким чином, захист національних інформаційних інтересів є нагальною і досить складною проблемою, оскільки, з одного боку, неможливо порушувати демократичний принцип на свободу отримання й передачі інформації, а з іншого боку необхідно захистити національне інформаційне поле від негативного зовнішнього втручання.
18. Оцінювання рівня інформаційної безпеки пов’язується, в першу чергу, з інформаційною безпекою людини. Такий комплексний характер оцінювання рівня інформаційної безпеки визначається цілою низкою елементів (показників), у тому числі, базових, до яких належать:
рівень прав і свобод людини й громадянина в сфері інформації;
дієвість державних механізмів забезпечення та реалізації інформаційних прав і свобод людини та права нації на самовизначення (політичне, культурне, економічне);
демократичність механізму формування політичної влади в державі, який дає можливість окремій людині та суспільству в цілому через механізми народовладдя визначати основні параметри інформаційних процесів у державі.
19. Сучасний рівень інформаційної безпеки може бути оціненим за кількома напрямами:
захист персональних даних особи;
діяльність правоохоронних органів у контексті інформаційної безпеки;
можливість доступу особи до правової інформації;
можливість доступу до екологічної інформації;
захист від негативного інформаційного впливу;
забезпечення інформаційної безпеки громадян як суб’єктів політичного процесу.
20. В сучасній ситуації під час оцінювання рівня інформаційної безпеки необхідно враховувати, що у політиці взагалі, а особливо у міжнародній, немає ані друзів, ані ворогів, а є лише інтереси. інформаційно-психологічна війна це війна всіх проти всіх, і її підґрунтя криється у головному протиріччі нашого часу протиборстві розвинених країн (насамперед, США) та решти сучасного світу.
21. Оцінювання рівня інформаційної безпеки України потребує соціально-філософського аналізу діяльності спеціальних інформаційних підрозділів при органах державного і воєнного управління. Основним завданням таких структур є розробка та проведення стратегічних заходів з метою попередження і нейтралізації негативних інформаційних впливів на світогляд населення України на зовнішньому (глобальному, субрегіональному, регіональному) та внутрішньому (державному, відомчому, місцевому) рівнях.

Перелік використаних джерел

1. Августин Блаженный. О Граде Божьем / Августин Блаженный. СПб. : Алетейя; Киев : УЦИИМ-Пресс, 1998. 684с.
2. Алексеева И. Ю., Шклярик Е. Н. Что такое компьютерная этика? / И.Ю. Алексеева, Е. Н. Шклярик // Вопросы философии. 2007. №9. С.6073.
3. Андреев Э. М. Социально-гуманитарное знание и образование, новые реалии, иные измерения, информационная безопасность. Монография / Э. М. Андреев, А. В. Миронов. М. : Социально-гуманитарные знания, 2001. 142 с.
4. Анохин П. К. Узловые вопросы функциональной системы / АнохінП.К. М. : Наука, 1980. 198 с.
5. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональной системы / Анохин П.К. М. : Наука, 1978. 128 с.
6. Апресян Р. Г. Понятие общественной морали (опыт концептуализации) / Р. Г. Апресян // Вопросы философии. 2006. № 5. С.318.
7. Арон Р. Мир и война между народами [под общ. ред. ДаниленкоВ.И.]. М. : NOTA BENE, 2000. 880с.
8. Аршинов В. И. Синергетическое познание в контексте проблемы единства двух культур / В. И. Аршинов // Высшее образование в России. 1994. № 4. С. 1418.
9. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. М. : Наука, 1980. 560с.
10. Бабурин С. Н. Потенциальные военные угрозы после расширения НАТО / С. Н. Бабурин, В. Н. Тетерин // Национальные интересы. № 2 (3). 1999. С.1215.
11. Бабуркин С.Гражданское общество и национальная безопасность России. Режим доступа : http://www.prof.msu.ru/PC/book3/bab.htm.
12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Даниел Белл; пер. с англ.; под ред. В.Л.Иноземцева. М.: Academia, 1999. 786 с.
13. Белл Д. Социальные рамки информационного общества: пер.с англ. / Д. Белл. М.: Прогресс, 1986. 310 с.
14. Белов А. Национальная безопасность безопасность личности, общества и государства. Режим доступа : http://www.niss.gov.ua/book/belov/1.htm.
15. Берг А. И. Кибернетика и прогресс науки и техники / Берг А. И., Бирюков Б. В. Современное естествознание. М. : Наука, 1969. 650с.
16. Бергсон А. Два источника морали и религии : пер. с фр. / примеч. А.Б.Гофмана. М. : Канон, 1994. 382с.
17. Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память: пер. с фр. Минск : Харвест, 1999. 1407с.
18. Бердяев Н. А. Судьба России / Н. А. Бердяев. М.: Советский писатель, 1990. 342 с.
19. Береговий В. І. Біфуркаційний метод прогнозування стратегічних війн / В. І. Береговий. Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. 220с.
20. Берталанфи Л. фон. История и статус общей теории систем / Берталанфи Л. фон // Системное исследование. Ежегодник. М. : Наука, 1973. С. 2036.
21. Беткевич О. Г. Соціальне управління як вид діяльності в суспільних системах перехідного типу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 Соціальна філософія та філософія історії” / О.Г.Беткевич. К., 2004. 20с.
22. Білоконь І. В. Особливості соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 Соціальна психологія; психологія соціальної роботи” / І. В. Білоконь. К., 2008. 20 с.
23. Бжезинский Зб. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы : пер. с англ. / Зб. Бжезинский М. : Международные отношения, 2000. 256с.
24. Билас И. Приоритетные направления реформирования невоенного сектора безопасности Украины в современных условиях / И. Билас // Зеркало недели. 18 июня 2004 года. №23 (498).
25. Биченок М. М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою / Биченок М. М. К. : РНБОУ, 2005. 194с.
26. Білоцький С. Д. Міжнародне-правове регулювання співробітництва регіональних організацій колективної безпеки з ООН (на прикладі миротворчих операцій НАТО в Південно-Східній Європі) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 Міжнародне право” / С.Д.Білоцький. К., 2008. 18с.
27. Бірюкова О. О. Геополітичний вимір етнонаціональних процесів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 Політичні інститути та процеси” / О. О. Бірюкова. Харків, 2007. 18с.
28. Блюменкранц М. Глобальные проблемы современного культурного процесса / М. Блюменкранц // Вопросы философии. 2006. № 5. С.160164.
29. Богданович В. Ю. Методологические основы системных исследований проблем военной безопасности и государства / В.Ю.Богданович, А. Я. Маначинский. К. : НІСД, 2001. 172 с.
30. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Жан Бодріяр; [пер. з франц. В.Ховхун]. К. : Основи, 2004. 389 с.
31. Бойко О. Інформатизація культури України / О. Бойко // Філософські обрії. 2006. №16. С. 164178.
32. Бондар Ю. В. Національний інформаційний простір новітньої України: становлення та функціонування у процесі політичної трансформації суспільства / Ю. Бондар. К. : МАУП, 2007. 184с.
33. Бондар Ю. В. Поле битви інформаційний простір / Ю. В. Бондар. К. : МАУП, 2006. 152с.
34. Бортніков В. Особливості участі громадян в концептуальних моделях демократії / В. Бортніков // Політичний менеджмент. 2007. № 3. С. 3850.
35. Боулинг К. Общая теория систем скелет науки / К. Боулинг // Исследования по общей теории систем. М. : Прогресс, 1969. С. 106124.
36. Бранский В. П. Теоретические основания социальной синергетики / В. П. Бранский // Вопросы философии. 2000. №4. С.112129.
37. Брижко В. М. Від інформації до інформатизації / В. М. Брижко, А.С. Марченко // Збірник наукових праць ДНДІІМЕ. К., 1996. С. 1624.
38. Брижко В. М. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право / Брижко В. М., Швець М. Я., Цимбалюк В. С. К. : НДЦПІ АПрН України, 2007. 233с.
39. Брыжко В. М. Е-будущее и информационное право / В. М. Брыжко, В. С. Цимбалюк, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко / под ред. д-ра юрид. наук, проф. Р. А. Калюжного, д-ра экон. наук, проф. М. Я. Швеца. К. : Интеграл, 2002. 264 с.
40. Брюн В. Куда эволюционирует Интернет? / В. Брюн // The Russian Weekly. 2000. 7августа.
41. Василенко И. А. Информационные ресурсы власти и формирование новой постклассической картины политического мира ХХІ в. / И. А. Василенко // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. 2004. № 2. С. 2637.
42. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика в теории социальной самоорганизации) / Василькова В. В. СПб. : Лань, 1999. 480с.
43. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. М. : Наука, 1958. 340с.
44. Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Норберт Винер; пер. с англ. И. В. Соловьева; под ред. Г.Н.Поварова. М. : Советское радио, 1958. 215 с.
45. Власенко Ф. П. Особливості соціалізації індивіда в умовах інформаційного суспільства (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 Соціальна філософія та філософія історії” / Ф. П. Власенко. К., 2008. 18 с.
46. Вовканич С. Дім” нації і глобалізаційні тенденції (Соціогуманістична компонента стратегії розвитку України) / С. Вовканич // Вісник НАН України. 2003. №4. С. 4854.
47. Возжеников А. В. Гомеостаз и национальная безопасность / А.В.Возжеников // Синергетика, философия, культура. М. : Изд-во РАГС, 2001. 347 с.
48. Возжеников А. В. Национальная безопасность России: методология исследования и политика обеспечения / А. В. Возжеников. М. : Изд-во РАГС, 2002. 424с.
49. Возжеников А. В. Национальная безопасность: теория, политика, стратегия / Возжеников А. В. М. : НПО «Модуль», 2000. 240 с.
50. Возжеников А. В. Государственное управление и национальная безопасность России / А. В. Возжеников, А. А. Прохоже. М. : Изд-во РАГС, 1999. 133 с.
51. Волкова В. И. Основы теории систем и системного анализа / В.И.Волкова, А. А. Денисов. СПб. : ГТУ, 1999. 510 с.
52. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / За заг. ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного. Ужгород : ІВА, 2003. 240 с.
53. Гвишиани Д. М. Организация и управление. 3-е изд., перераб. / Д.М. Гвишиани. М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1998. 322с.
54. Герье В. Блаженный Августин / В. Герье. М., 1910. 348с.
55. Гесиод. Работы и дни / Гесиод // Античная литература. Греция. Антология. Ч. 1 / [cост. Н. А. Федоров, В. И. Мирошенкова]. М. : Высшая школа, 1989. С.5969.
56. Гидденс Э. Последствия модернити / Э. Гидденс; пер. с англ. // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. М. : Мысль, 1999. 220 с.
57. Глазьев С. Новая эпоха новый смысл для российской политики / С.Глазьев // Независимая газета. №10. 21.01.2000.
58. Глобалізація і безпека розвитку: Монография / [О. Г. Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін.]. К. : КНЕУ, 2001. 733 с.
59. Голобуцький О. Перспективи інформаційної трансформації політичних інститутів в Україні / О. Голобуцький // Політичний менеджмент. 2006. № 2. С. 93106.
60. Голуб Є. С. Синергетична інтерпретація сучасної інформаційної парадигми (методологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.09 Філософія науки” / Є. С. Голуб. К., 2007. 18с.
61. Горбань О. В. Стратегема сталого розвитку суспільства (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 Соціальна філософія та філософія історії” / О. В. Горбань. Сімферополь, 2004. 20с.
62. Горбулін В. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України / В. Горбулін // Стратегічна панорама. 1999. № 3. C.1219.
63. Гриняев С. Н. Интеллектуальное противодействие информационному оружию / С. Н. Гриняев. М. : Мысль, 1999. 256с.
64. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются государственное право и право народов, а также принципы публичного права / [пер. с лат. А. Л. Саккетти]. М. : Гос. Изд-во юрид. лит-ры, 1957. 868с.
65. Грубов В. М. Європейська колективна безпека в умовах глобалізації: ліберальна парадигма / В. М. Грубов. К. : ФАДА ЛТД, 2007. 554с.
66. Гуманитарные аспекты информационной безопасности в условиях современного развития России / [под общ. ред, С. В. Смульского]. М. : Военная академия РВСН им. Петра Великого, 1999. 100 с.
67. Гусейнов А. А. Перестройка: новый образ морали. Этическая мысль: Научно-публицистические чтения / Гусейнов А. А. М. : РАН, ИНИОН, 1990. С. 516.
68. Гыскэ А. В. Внутренняя безопасность российского общества: проблемы обеспечения (Социально-философский анализ): дис. д-ра филос. наук : 09.00.11 / Гыскэ Андрей Васильевич. М., 2001. 367с.
69. Данилишина К. О. Впливи інформаційних світових потоків на пострадянське суспільство / К. О. Данилишина // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць / Голов. ред. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л.І.Кормич. Одеса : Юридична література, 2003. Вип. 17. 392 с.
70. Данильян О. Г., Дзьобань О.П., Калиновський Ю.Ю., МойсеєваН.І. Національна безпека України в етно-ментальному та міжнародному вимірах: Монографія / Данильян О. Г., Дзьобань О.П., Калиновський Ю.Ю., МойсеєваН.І. Харків : ХАІ, 2004. 276с.
71. Делокаров К. Х. Системная парадигма современной науки и синергетика / К. Х. Делокаров // Общественные науки и современность. 2000. №6. С.110118.
72. Джердж С. Ф. Україна-НАТО: співробітництво заради безпеки / С.Ф.Джердж. К. : Товариство Знання” України, 2007. 96c.
73. Дзьобань О. П. Національна безпека в суспільствах транзитивного типу: Монографія / Дзьобань О. П. Харків : НАУ ім. М.Є.Жуковського ХАІ”, 2004. 291 с.
74. Дзьобань О. П. Національна безпека в суспільствах транзитивного типу: Монографія / Дзьобань О.П. Харків : НАУ ім. М.Є.Жуковського ХАІ”, 2004. 291 с.