ЕВОЛЮЦІЙНА ТЕОРІЯ В БРИТАНО-АМЕРИКАНСЬКІЙ КУЛЬТУРНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ : Эволюционная теория в британо-АМЕРИКАНСКОЙ КУЛЬТУРНОЙ АНТРОПОЛОГИИ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 2
Розділ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КЛАСИЧНОГО ЕВОЛЮЦІОНІЗ-
МУ 8
1.1. Становлення та розвиток еволюційної думки у класичній британо-американській культурній антропології 9
1.2. Принципи реконструкції еволюції культури у класичній антропології ХІХ ст. 31
1.3. Детермінанти культурної еволюції 42
Розділ ІІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ НЕОЕВОЛЮЦІОНІЗМУ 79
2.1. Універсальна еволюційна теорія у британо-американській культурній антропології 80
2.2. Теорія багатолінійної еволюції Джуліана Стюарда 103
Розділ ІІІ ВІДРОДЖЕННЯ ЕВОЛЮЦІОНІЗМУ В БРИТАНО-АМЕРИКАНСЬКІЙ КУЛЬТУРНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ 117
3.1. Теорія «загальної» та «конкретної» еволюції Елмана Сервіса та Маршала Салінза 117
3.2. Культурний процес в еволюціонізмі Роберта Карнейро 134
3.3. Культурний матеріалізм та еволюційні ідеї Марвіна Херріса 148
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В Україні відбувається складний і суперечливий процес оновлення, демократизації всіх сторін суспільного життя на засадах формування громадянського суспільства і правової держави. Настає час перейти від системи силового нав’язування суспільству чужих для нього постулатів та думок до усвідомленого вибору своєї долі кожним громадянином. Вибір між революційним та еволюційним розвитком – це боротьба життя і смерті, це суперечка між громадянським миром та громадянською війною. Історія, на жаль, часто вирішувала її на користь війни. Сьогодні доведено, що силові революційні методи соціального прогресу себе вичерпали. У зв’язку з цим у багатому арсеналі світової філософської думки актуалізуються ідеї соціального еволюціонізму, в яких шукають відповіді не лише на питання про походження і розвиток світу, але і про його найближчі перспективи, обґрунтовується доцільність поступового, плавного, органічного характеру розвитку суспільства та рішуче заперечуються його силові, волюнтаристські, революційні перетворення.
Еволюційна теорія досягла свого апогею у сфері біології і знайшла своє втілення в працях сучасних біологів В. Гранта, С. Четверікова та С. Райта, котрі хоч і розробляли синтетичну теорію еволюції (синтез класичної менделівської генетики і дарвінізму), започатковану Е. Майром, всі визнавали культурний еволюціонізм з усіма його аспектами. Особливо інтенсивними у філософії є дослідження еволюційних процесів у культурній антропології – напрямку, що вивчає проблему взаємовідносин людини і культури. Окрім еволюціонізму існують й інші напрямки аналізу культури, такі як: дифузіонізм (пояснює розвиток культур окремих народів не їх самостійною еволюцією, а запозиченням культурних досягнень інших народів), представниками якого є британські та американські вчені К. Уісслер, Е. Сепір, А. Крьобер, Г. Еліот-Сміт та інші; функціоналізм (заснований британцем Б. Маліновським, спрямований на вивчення та з’ясування функцій кожного елемента культури); структурна антропологія визначає символічну природу свого об’єкта та описує системи знаків згідно із структурними моделями, представлена К. Леві-Стросом, А. Редкліфом-Брауном та іншими.
У вітчизняній філософській літературі дослідженню еволюційної теорії у культурній антропології порівняно з іншими напрямками приділяється недостатня увага. Відсутні монографії та дисертації, які б розкривали цілісний системний характер еволюційного розвитку. Інформація про теорії культурної еволюції лише стисло викладена в окремих підручниках та навчальних посібниках з філософії культури та культурології (С. Гатальськa, Б. Головкo, В. Панченко, О. Погорілий, М. Савельєва тощо).
У зв’язку з цим вельми конструктивним і плідним є звернення вітчизняних науковців до досліджень теорії еволюції у британо-американській культурній антропології, недостатнє вивчення якої в Україні унеможливлювало розвиток цілісних уявлень про походження і сенс деяких її концепцій, про долю і роль її авторитетів, про досліджувані ними інституції, до яких у нас сформувалося суперечливе ставлення. Саме у Великобританії та США у ХІХ ст. зароджувались ідеї еволюційної теорії в культурній антропології, в результаті гострих наукових дискусій вони поступово складались у цілісне вчення, яке стало самостійним напрямком у антропології. Через це вивчення еволюційних ідей у британо-американській культурній антропології є важливим для адекватного розуміння не лише минулого цієї науки, але й багатьох сучасних теоретичних напрямків, що визначають наукову діяльність антропологів, етнологів, істориків, соціологів тощо. Отже аналіз культурологічного контексту і систематизація основних векторів теоретизувань британських (Е. Тайлора, Г. Спенсера, Г. Чайлда) та американських (Л. Моргана, Дж. Стюарда, Л. Уайта, Р. Карнейро, Е. Сервіса, М. Салінза, М. Херріс) антропологів – актуальне завдання сучасної філософії.
Актуальність проблеми, теоретична нерозробленість та суперечність підходів до висновків учених-еволюціоністів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження : «Еволюційна теорія в британо-американській культурній антропології».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України», науково-дослідної роботи філософського факультету №01БФ01-01 „Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть”, науково-дослідницької тематики кафедри етики, естетики та культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дисертаційної роботи. На основі реконструкції та системного аналізу еволюційної теорії в британо-американській культурній антропології визначити місце та особливості еволюційних теорій у сучасній філософії культури.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання:
- на основі аналізу автентичних джерел і критичної літератури виявити витоки еволюціонізму та простежити еволюційні зміни в британо-американській культурній антропології;
- виділити й обґрунтувати методи та принципи реконструкції еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології;
- проаналізувати основні детермінанти та ознаки культурної еволюції;
- дослідити особливості теорій лінійної, універсальної та багатолінійної еволюції в культурній антропології;
- визначити специфіку неоеволюціонізму як рефлексії класичних ідей.
Об’єктом дисертаційного дослідження є еволюційна теорія в культурній антропології.
Предметом дослідження є процес становлення та особливості еволюційної теорії в британо-американській культурній антропології ХІХ – ХХ століть.
Теоретико-методологічною основою роботи є теорія еволюції у філософських, соціологічних, антропологічних та культурологічних дослідженнях, універсальний закон диференціації та інтеграції культур як рушійна сила соціального розвитку, ідея Л. Уайта про поведінку людей як функцію культури, праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені історичним, загальнотеоретичним та методологічним проблемам філософії культури та культурної антропології (Ю. Аверкієвої, В. Андрущенка, Ю. Асочакова А. Белика, І. Бичка, С. Гатальської, Б. Головка, І. Добронравової, Ю. Ємельянова, К. Жоля, І. Зельнова, С. Іконнікової, А. Коротаєва, А. Лоя, М. Михальченка, В. Панченко, Б. Парахонського, О. Погорілого, Е. Орлової, С. Токарєва, А. Садохина, О. Соболя, Г. Осипова, Г. Отюцкого, Ю. Солоніна, Е. Дюркгейма, Ж. Кондорсе, Д. Мілля, Ш. Летурно та ін.).
Джерельною базою дослідження стали автентичні праці британських та американських теоретиків еволюції, які здебільшого не перекладені російською та українською мовами і недоступні для широкого вітчизняного наукового загалу (Г. Аппельбаума, Г. Бернса, Ф. Боаса, Е. Еванса-Прічарда, Р. Карнейро, А. Купера, Р. Лоуві, Л. Моргана, Дж. Мура, Р. Нерола, М. Салінза, С. Сендерсона, Е. Сервіса, Г. Спенсера, Дж. Стокінга, Дж. Стюарда, Е. Тайлора, С. Такса, Л. Уайта, М. Херріса, Г. Чайлда та ін.). Робота над ними здійснювалась у наукових бібліотеках США та Великобританії.
Вирішення поставлених завдань та досягнення мети забезпечувала сукупність методів, використаних в дисертаційному дослідженні, зокрема: проблемно-категоріальний аналіз, який дозволив простежити розвиток категоріального апарату в еволюційній теорії; описовий метод застосовувався для опису основних ідей еволюційної теорії; порівняльний аналіз культурологічних та філософських поглядів зарубіжних учених на досліджувану проблему; соціокультурний аналіз як теоретико-методологічна підстава дослідження культурно-історичного процесу; історико-філософський аналіз забезпечив можливість глибше вникнути в детермінанти тих чи інших наукових підходів до даної проблеми; за допомогою методу іманентної критики було розглянуто взаємодію і протиріччя між ідеями вчених-еволюціоністів у вирішенні основних теоретичних проблем.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні зроблено теоретичну реконструкцію та системний теоретичний аналіз історії становлення та розвитку еволюційної теорії в британо-американській культурній антропології.
У дисертаційному дослідженні отримано результати, які відзначаються науковою новизною та виносяться на захист:
- виявлено основні стадії розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології: класичний еволюціонізм, неоеволюціонізм та відроджений еволюціонізм;
- розкрито сутність основних принципів реконструкції культурної еволюції у класичній британо-американській антропології: уніформізму; послідовності; переходу від простого до складного; психічної подібності людей; диференційованого підходу; «сучасного предка»; «пережитків»; оптимізації соціальних змін;
- виділено основні детермінанти і ознаки культурної еволюції, концептуалізовані вченими-еволюціоністами, а також напрямки та особливості еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології: однолінійний, універсальний і багатолінійний еволюціонізм;
- виявлено тенденції трансформації інтегральної оцінки розвитку культур в еволюційній теорії: підпорядкованість середовищу (від слабкої до сильної), організаційна структура (від простоти до складності), організація життя популяції (від сільської до міської), спеціалізація в суспільному поділі праці (від нерозділеної до вузькоспеціалізованої), моделі керівництва (від авторитарного до консенсусу), розподіл благ (від зрівняльного до чітко диференційованого), поведінка еліт (від експлуататорського до відповідального), функція війни (від помсти до політичних інтересів);
- розкрито причини зростання та спадання наукового інтересу до еволюціонізму.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони сприяють виявленню додаткових можливостей для всебічного аналізу антропологічної проблематики та здійснення конкретних досліджень в галузі культури.
Практичне значення. Матеріали роботи можуть бути використані при розробці нормативних курсів з філософії культури, культурології, спецкурсів з методологічних проблем філософської антропології та культурології.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки й положення наукової новизни одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені на міжнародних конференціях „Дні науки філософського факультету” Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2006 р., 2007 р.); на звітній науковій конференції викладачів та аспірантів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (м. Тернопіль, 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Релігія, релігійність, філософія та наука у сучасному світі» (м. Луганськ, 2008).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у дев’яти публікаціях – семи статтях, що були вміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України і двох тезах, опублікованих у матеріалах конференцій.
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 186 стандартних сторінок, з них 169 сторінок основного тексту. Список використаних джерел становить 16 сторінок, містить 223 найменувань, з яких 163 англійською мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Еволюційна ідея була властивою науковій думці ще з часів Анаксимандра. Космологічні міфи первісних народів, утопії та давні легенди, релігійні та метафізичні системи моралі й утопічні картини „золотого віку” – все це є значною мірою своєрідними формулами еволюції, що відображають той чи інший ідеал епохи. Теорія монад Г. Ляйбніца, діалектика Г. Гегеля, вчення про загальноісторичні стадії культурного розвитку філософів епохи Просвітництва Ф. Вольтера та Ж. Кондорсе та про своєрідність і рівноцінність різних епох культури німецького філософа Й. Гердера, природно-наукові концепції – П. Лапласа, Ч. Лайеля, К. Бера, Ж. Ламарка, еволюційна теорія походження видів Ч. Дарвіна справили визначальний вплив на формування і розвиток еволюціоністських ідей у культурній антропології. Найвідоміші представники класичного еволюціонізму британці Г. Спенсер і Е. Тайлор та американець Л. Морган розробили загальну теорію походження й розвитку людини як суспільно-культурної істоти і пов’язану з цією теорією міждисциплінарну методологію дослідження структури та динаміки культури.
Криза еволюціонізму і заміна його іншими парадигмами (дифузіонізм, функціоналізм) у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. була не стільки наслідком вичерпаності чи пізнавальної слабкості ідеї еволюції, скільки наслідком недосконалості всієї парадигми, що проявилась у нових історичних умовах. Ця слабкість виражалась у відсутності зв’язку між теоретичними узагальненнями і емпіричним матеріалом (теоретики і етнографи-польовики були різними людьми), у надмірній абстрактності теоретичних узагальнень і логічній недосконалості методів.
Визначено три основні стадії розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології: класичний еволюціонізм (друга половина ХІХ ст.), який репрезентований працями Л. Моргана, Г. Спенсера та Е. Тайлора, неоеволюціонізм (перша половина ХХ ст.), представлений теоріями Дж. Стюарда, Л. Уайта, Г. Чайлда, та відроджений еволюціонізм (друга половина ХХ ст.), найповніше розроблений американськими вченими М. Салінзом, Е. Сервісом, Р. Карнейро, М. Херрісом.
Основними методами реконструкції культурної еволюції стали порівняльний метод, який здебільшого використовували класичні еволюціоністи Г. Спенсер, Е. Тайлор, Л. Морган, генеалогічний та біографічний метод, а також шкалограмний метод, запроваджений в теорію еволюції культури представниками другої хвилі еволюційного відродження, зокрема Р. Карнейро. Виділено основні принципи реконструкції культурної еволюції у британо-американській антропології: уніформізму, послідовності, переходу від простого до складного, психічної подібності людей, диференціального підходу до реконструкції еволюції, «сучасного предка», «пережитків» та оптимізму соціальних змін.
На основі аналізу ідей британо-американських еволюціоністів, виділено іманентні антропологічні (психічна спільність, расовий детермінізм, здатність людини до самовдосконалення, дії індивідів, ідеї) та зовнішні (вдосконалення продуктивних сил, способи життєдіяльності, розподіл праці, власність, система спорідненості, шлюбно-сімейні стосунки, соціальна структура, війна, зброя, розподіл на класи тощо) детермінанти культурної еволюції.
Концепція культурної еволюції ХІХ століття характеризується наступними ознаками: видова спільність людства, ментальна подібність людей; неперервний прогрес людського суспільства, постійні і поступові зміни культурних феноменів від простоти до складності; передбачуваність розвитку будь-якого елементу культури, подібність стадій і ступенів розвитку культури; взаємопов’язаність різних елементів культури; детермінованість культурних відмінностей народів різними ступенями їхнього розвитку тощо. В історичному розвитку виділено дві основні тенденції – функціональна і структурна диференціація культури та інтеграція культур, внаслідок чого виникає міжкультурна взаємодія. Всі характеристики класичного еволюціонізму залежать від контексту. Вони можуть критикуватися та заперечуватися на багатьох підставах: теоретичних (коли призводять до нереальних наслідків або вимагають хибних припущень); емпіричних (коли не випливають з фактів соціального життя й суперечать історичній очевидності); моральних (коли порушують або ігнорують загальноприйняті цінності). І справді, критика слідувала за всіма цими напрямками, що призвело в першій половині ХХ століття до кризи і тимчасового заперечення еволюційної теорії.
Для характеристики та зручності опису підходів до еволюційної теорії виділено однолінійний, універсальний та багатолінійний еволюціонізм. Однолінійний еволюціонізм (охоплює еволюціонізм дев’ятнадцятого століття) передбачає наявність аналогічних стадій культурного розвитку всіх народів (наприклад, класичні «дикунство – варварство –цивілізація») і визнає лише відмінні риси цього розвитку. Щоправда, класичні еволюціоністи не були одностайні у визначенні однолінійності еволюції. Г. Спенсер доводив, що соціальний прогрес може бути дивергентним або недивергентним. Е. Тайлор стверджував, що суть лінійної еволюції полягає у тому, що подібні стадії розвитку повторюються в інший час в іншому місці. Окремі еволюціоністи чітко усвідомлювали можливість відхилення від загального принципу у будь-якій з культур. Універсальний еволюціонізм (представниками якого є Л. Уайт та Г. Чайлд) є поглибленням теорії Л. Моргана, в якій послідовність у розвитку культури є найвищим рівнем узагальнення, а різноманітність умов та рис спільного існування людей не враховується; багатолінійний еволюціонізм (представлений Дж. Стюардом) передбачає, що основні типи культури можуть розвиватися подібними шляхами за подібних умов, проте існує мало таких конкретних аспектів культури, котрі б проявлялися у всіх групах людства в правильній, тобто в одній і тій самій послідовності. В історії еволюціонізму були спроби об’єднати ідеї універсального і багатолінійного еволюціонізму (Е. Сервіс, М. Салінз), однолінійного і багатолінійного еволюціонізму (Р. Карнейро).
Розвиток антропології в кінці 1940-х років був відзначений відродженням інтересу до ідей еволюціонізму. Представники неоеволюціонізму частково відійшли від партикуляристичних традицій, що домінували в інтелектуальній сфері того часу, а також якнайкраще використали археологічні та етнографічні дані, довівши, що еволюційну теорію можна узагальнити, сформулювати та виправдати. Вони спрямовували свої зусилля на пошуки емпіричних свідчень розвитку, на підвищення міри достовірності і обґрунтованості таких свідчень, на вивчення механізмів та факторів, які обумовлюють зміни локального та глобального характеру. Еволюція культури при цьому розглядається як результуючий концепт, що об’єднує в послідовний процес незворотні зміни, котрі утримуються в світовому масштабі та пов’язані з організаційним ускладненням соціокультурного життя. З неоеволюціоністської позиції відмінність культур визначається за інтегральною оцінкою наступних параметрів: підпорядкованість середовищу (від слабкої до сильної), організаційна структура (від простоти до складності), організація життя популяції (від сільської до міської), спеціалізація в суспільному поділі праці (від нерозділеної до вузькоспеціалізованої), моделі керівництва (від авторитарного до консенсусу), розподіл благ (від зрівнювального до чітко диференційованого), поведінка еліт (від експлуататорського до відповідального), функція війни (від помсти до політичних інтересів). Завдяки цим характеристикам здійснюється оцінка суспільств в контексті глобалізації.
Охарактеризовано основний внесок до теорії еволюції сучасними теоретиками, які представляють другу хвилю відродження еволюціонізму, а саме: представлення теорії «загальної» та «конкретної» еволюції; розробка закону еволюційного потенціалу; розробка теорії політичної еволюції, а також концептуальний та методологічний внесок до еволюціоністських теорій, котрий стосується визначення поняття еволюції, відродження поняття однолінійної еволюції та застосування шкалограмного аналізу для зображення еволюційного порядку; застосування концепції культурного матеріалізму в неоеволюціонізмі.
Популярність еволюційної теорії мала різкі злети та падіння. За аналогією з економічним феноменом М. Кондратьєва, де виділяються фази А (фаза економічної експансії) та В (фаза економічного застою та кризи), американець С. Сендерсон доводить аналогію зміни популярності непопулярністю еволюційної теорії з економічними хвилями: еволюціонізм досягає вершини своєї популярності під час економічного зростання і стає непопулярним упродовж періоду економічної кризи. Сьогодні важко зробити точні прогнози щодо подальшого розвитку й популярності еволюційної теорії, яка прямо залежить від всезагального оптимізму, оскільки вивчення соціокультурних процесів, що відбуваються в постіндустріальних суспільствах, свідчить про те, що їх ріст та експансія не є безмежними. З одного боку ці динамічні характеристики обмежені соціобіологічними передумовами, антропологічними інваріантами, що встановлюють внутрішні межі фізичним, психологічним, пізнавальним можливостям людини. З іншого боку, скінченність розмірів планети та обмеженість засобів існування роблять очевидними зовнішні обмеження сучасної стадії соціокультурної еволюції. На початку ХХІ ст. у світі спостерігається заключна стадія фази В – світова економічна криза, що асоціюється з песимізмом. Вчені передбачають, що попереду світ чекає перехід до фази А, котрий повинен призвести до відродження еволюційної думки. Оптимісти сподіваються, що це буде період апогею в розвитку культурного еволюціонізму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверикиева Ю. П. История теоретической мысли в американской этнографии / Аверикиева Ю. П. – М.: Наука, 1979. – 288с.
2. Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. [cборник статей / под ред. д-ра филос. наук Г.В. Осипова]. - М., 1972. – 392с.
3. Антология исследований культуры. Интерпретация культуры. – Спб.: Университецкая книга, Т. 1, 1997. -– 728с.
4. Антонович И. И. Социальное развитие и проблема прогресса: Критика новейших буржуазных концепций/ И.И. Антонович. – Минск: «Беларусь», 1977. – 286с.
5. Асланян Г. Г. Идея прогресса в буржуазной философии истории / Асланян Г. Г. - Ереван, 1965. – 395с.
6. Асочаков Ю. В. Американская культурная антропология: замысел естественной истории культуры / Асочаков Ю. В., Чегринец М. А. // Вестник Санкт-Петерб. гос. ун-та, сер. философия и социал-полит. науки. – Спб, 1993. - №6 – 24с.
7. Белик А. А. Культурология. Антропологические теории культур: [учеб. пособие] /Белик А. А. – М.: Российский гос. гуманит. у-т., 1999. – 241с.
8. Блюм В.Р. Проблема субстрата культуры в этнологии эволюционизма ХІХ в./ Блюм В.Р. // Учен. зап. Тарт. гос. ун-та. – Тарту, 1986. – С. 29-39.
9. Булгаков С. Н. Основные проблемы теории прогресса / Булгаков С. Н. // Философия хозяйства. М., 1990. – С. 269 -275.
10. Введение в культурологию. Курс лекций/ [под ред. Ю. Н. Солонина]. - Спб., 2003. С. 131-141.
11. Воронкова Л. П. Культурная антропология как наука / Воронкова Л. П. – М.: Диалог – МГУ, 1997. – 60 с.
12. Гатальська С. М. Філософія культури / Гатальська С. М. – К.: Либідь, 2005. – 328с.
13. Георгиевский А. Б. Дарвинизм / Георгиевский А. Б. - М., 1983. 150с.
14. Гірц К. Інтерпретація культур: вибрані ессе. під ред. Н. Комарова / Гірц К. – К.: Дух і літера, 2001. – 542с.
15. Головко Б. А. Філософська антропологія: Навч. Посібник / Головко Б. А. – К.:ІЗМН, 1997. – 240с.
16. Грант В. Эволюционный процес: Критический обзор эволюционной теории / Грант В.; [пер.с англ.] – М.: Мир, 1991. – 488с.
17. Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора / Дарвин Ч. – Спб.: Наука. – 1991. – 544с.
18. Емельянов Ю. Н. Введение в культур-антропологию: Учеб. пособие/ Емельянов Ю. Н. - СПб, 1992. – 61с.
19. Емельянов Ю. Н. Культурная антропология: Учеб. пособие/ Емельянов Ю. Н., Ермошкина М. А., Зуева Ю. К. – СПб., 1996. – 186с.
20. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Енгельс Ф., Маркс К. Твори, т. 21, 1962. - С. 23-171.
21. Зворыкин А.А. Из истории развития теории культуры на Западе // Вопр. Философии / Зворыкин А.А. – М.,1982 - № 10. – С. 99-104.
22. Иконникова С. Н. История культурологических теорий / Иконникова С. Н. - СПб.: Питер, 2005. – 480с.
23. История социологии в западной Европе и США. Учебник для ВУЗов [под. ред. Г. В Осипова]. – М.: НОРМА, 2001. – 576с.
24. Кондратьев Н. Д. Основные учения о законах развития общественной жизни / Кондратьев Н. Д. // Новые идеи в экономике. Спб., 1914. - № 5. – C. 1-35.
25. Коротаев А. В. Социальная эволюция: факторы, закономерности, тенденции / Коротаєв А. В. - Москва: «Восточная литература» РАН, 2003. - 287с.
26. Косвен М. О. Очерки истории первобытной культуры/ Косвен М. О. – М.: АН СССР, 1953. – 216с.
27. Кравченко А.И. Культурология: Словарь / Кравченко А.И. - М.: Академический проект, 2000. – 1439с.
28. Культурология ХХ век. Энциклопедия, Т. 2. – Спб.: Университетская книга, 1998. – 447 с.
29. Культурологія: Навч. посібн./ [упорядкув. О.І. Погорілий]. - К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2005. – 316с.
30. Лайэль Ч. Основные начала геологии или новейшие изменения земли и ее обитателей / Лайэль Ч..- М.:А.И.Глазунов, 1866. - Т. 1. – 399c.
31. Люри Д. И. Развитие ресурсопользования и экономические кризисы / Люри Д. И. // Известия РАН. Серия географическая. 1994. - №1. - С. 14-30.
32. Орлова Э. А. Культурная (социальная) антропология / Орлова Э.А. – М.: Акад. Проект, 2004. – 479с.
33. Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную антропологию / Орлова Э.А. - М.: МГИК, 1994. — 214 с.
34. Осипов Г. В. История социологии в Западной Европе и США. Учебник для ВУЗов / Осипов Г. В. – М.: НОРМА, 2001. – 576с.
35. Отюцкий Г. П. История социальной (культурной) антропологи: Учеб. Пособие для вузов/ Отюцкий Г. П. – М.: Акад. Проект, 2003. – 399с.
36. Панченко В. І. Ранні форми культури / Панченко В. І. // Історія світової культури / [Левчук Л. Т. Шинкаренко О. В., Гриценко В. С. та інші]. – К: Либідь, 2003. – С. 32-59.
37. Паньков А. Ф. Теория развития систем и системная теория логики. Кн.1 / Паньков А. Ф. - Пермь, 1993. 194с.
38. Першиц А.И. История первобытного общества / Першиц А.И., Монгайт А. Л., Алексеев В. П. – М.: Высшая школа, 1974. – 223с.
39. Петрова Г. Н. Трактовка Г. Спенсером государства как организма. Актуальные проблемы истории политических и правовых учений; [Сборник научных трудов] / Петрова Г. Н - М., 1990. – С. 123-136.
40. Печчеи А. Человеческие качества.- М., 1985. – 340c.
41. Работы Л. А. Уайта по культурологии / РАН Институт научной информации по общественным наукам. – М., 1996. – 170с.
42. Савельева М. Ю. Лекции по мифологии культуры / Савельева М. Ю. – К.: ПАРАПАН, 2003. – 272с.
43. Садохин А. П. Культурология: Теория культуры / Садохин А. П. – М.: ЮНИТИ, 2004. – 364 с.
44. Семенов Ю. И. Как возникло человечество/ Семенов Ю. И. – [2-е изд.].- М.: Наука, 1966. – 576с.
45. Соболь О. Н. Критика философских концепций американской «культурной антропологии» / Соболь О. Н. – К.: Наукова думка, 1978. – 99с.
46. Спенсер Г. Гипотеза развития / Спенсер Г. - СПб, 1904. – 238с.
47. Спенсер Г. Личность и государство / Спенсер Г. - СПб.: «Вестник знания», 1908. – 83с.
48. Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские / Спенсер Г.; [под ред. Н. А. Рубакина]. – Мн.: Современный литератор, 1998. – 1408с.
49. Спенсер Г. Прогресс, его закон и причина / Спенсер Г. - СПб., 1868. – 45с.
50. Строус Д. Морган / Строус Д.; [пер. с англ. Л.Г. Мордуховича, А. Ю. Шманевского]. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2002. – 896с.
51. Тайлор Э.Б. Антропология: Введение к изучению человека и цивилизации / Тайлор Э.Б.; [пер. с англ.] – Спб.: Билибин, 1898. – 436 с.
52. Тайлор Э.Б. Первобытная культура / Тайлор Э.Б.; [пер. с англ.] – М.: Политиздат, 1989.- 573с.
53. Токарев С. А. История зарубежной этнографии / Токарев С. А. – М.:Висш. школа, 1978. – 352 с.
54. Уайт Л. Избранное: Эволюция культуры / Уайт Л. - М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. – 1063с.
55. Философия культуры. Становление и развитие/ [под ред. М. С. Кагана].- Спб.: «Лань», 1998. – 448с.
56. Философский энциклопедический словарь / [pедкол. С.С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др.] – 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 814 с.
57. Шелов-Коведяев Ф. В. Введение в культурную антропологию / Шелов-Коведяев Ф. В., 2005. – 373 с.
58. Эванс-Причард Э. История антропологической мысли / Эванс-Причард Э. – М.: Вост. л-ра, 2003. – 358с.
59. Эволюция, культура, познание / [отв. ред. Меркулов, И.П. ]. – М., 1996. – 166с.
60. Этнологическая наука за рубежом: проблемы, поиски, решения / [отв. ред. Козлов С. Я., Пучков П. И.]. – М.: Наука, 1991. – 190с.
61. Applebaum, H. Perspectives in cultural anthropology / Applebaum, H. - N.Y.: Albany State Univ. Press, 1987. – 614p.
62. Barrett, S. R. The rebirth of anthropological theory / Barrett, S. R. – Toronto: Univ. of Toronto Press, 1984. – 266p.
63. Beals, R. An Introduction to Anthropology / Beals, R, Hoijer, H. – [3-th ed.] – N. Y.: The MacMillan Company, 1971. – 788p.
64. Beardsley, R. K. An Appraisal of Leslie A. White’s Scholarly Influence / Beardsley, R. K. // American Anthropologist. -1976. – № 78 - P. 617-620.
65. Boas, F. Anthropology / Boas, F. // Encyclopedia of the Social Sciences. – N. Y.: The Macmillan Company, 1930. – Vol. 1. – P. 73-110.
66. Boas, F. The aims of anthropological research / Boas, F. // Science, 1932. - №76. – P. 605-613.
67. Boas, F. The History of Anthropology / Boas, F. // Science, 1904. – Vol. 20. – P. 513-524.
68. Boas, F. The Mind of Primitive Man / Boas, F. - N. Y.: The Macmillan Co., 1911. -272p.
69. Bock, Ph. Modern Cultural Anthropology: An Introduction / Bock, Ph. - N.Y.: Knopf, 1974. – 464p.
70. Bohannan, P. Social Anthropology / Bohannan, P. – N.Y.: Winston, 1963. – 421p.
71. Bowden, E. A Dimensional model of Multilinear Sociocultural Evolution / Bowden, E. // American Anthropologist, 1969. – Vol.71. – P. 864-870.
72. Brinton, D. G. The Aims of Anthropology / Brinton, D. G.// Science, 1895. - Vol. 2 - P. 241-252.
73. Burrow, J. W. Evolution and Society: A Study in Victorian Social Theory / Burrow, J. W. - Cambridge, 1966. - 295 p.
74. Carneiro, R. A reappraisal of the roles of technology and organization in the origin of civilization / Carneiro, R. // American Antiquity, 1974. – Vol. 39. – P. 179-186.
75. Carneiro, R. A theory of the origin of the state / Carneiro, R. // Science, 1970. – P. 733-738.
76. Carneiro, R. Ascertaining, testing, and interpreting sequences of cultural development / Carneiro, R. //Southwestern Journal of Anthropology, 1968. – P. 354-374.
77. Carneiro, R. L. Cross-Currents in the theory of State Formation / Carneiro, R. L. // American Ethnologist, 1987. - Vol. 14 – P. 756-770.
78. Carneiro, R. L. Evolutionism in cultural anthropology: a critical history / Carneiro, R. - Colorado: Westview Press, 2003. – 311p.
79. Carneiro, R. L. Herbert Spencer / Carneiro, R. //International Encyclopedia of the Social Sciences. - New York.: Macmillan, 1968. - Vol. 15 – P. 121-128.
80. Carneiro, R. L. Review of The Evolution of Culture, by Leslie A. White. / Carneiro, R. L. // Natural History, 1960. – Vol. 69. – P. 4-7.
81. Carneiro, R. Scale analysis as an instrument for the study of cultural evolution / Carneiro, R. // Southwestern Journal of Anthropology, 1962. – P. 149-169.
82. Carneiro, R. The devolution of evolution / Carneiro, R. // Social Biology, 1972. – Vol. 19. – P. 248-258
83. Carneiro, R. The Muse of History and the Science of Culture / Carneiro, R. – Plenun Publishers, 2000. – 300 p.
84. Childe, V. G. Man Makes Himself / Childe, V. G. – N. Y.: New American Library, 1957. – 351p.
85. Childe, V. G. New Light on the Most Ancient East / Childe, V. G. – London, 1935. – 255p.
86. Childe, V. G. Social Evolution / Childe, V. G. – Cleveland: World, 1963. – 213p.
87. Childe, V. G. What Happened in History / Childe, V. G. – Harmondsworth: Penguin Books, 1954. – 303p.
88. Darnell, R. Readings in the history of anthropology / Darnell, R. – N.Y.: Harper & Raw, 1974. – 479p.
89. Darwin, C. The Descent of Man / Darwin, C. – L.: John Murray, 1871. - 450p.
90. Dole, G. E. Essays in the Science of Culture: In Honor of Leslie A. White / Dole, G. E., Carneiro, R. L. – N. Y.: Thomas Y. Growell Company, 1960. – 509p.
91. Durham, W.H. Advances in Evolutionary Culture Theory / Durham, W.H. // Annual Reviews of Anthropology, 1990. – P. 187-210.
92. Dyde, S. W. Evolution and Development / Dyde, S. W. // The Philosophical Review, 1895. – Vol 4. – P.1-21.
93. Eisenstadt, S. N. Readings in social evolution and development / Eisenstadt, S. N. – Oxford: Pergamon Press, 1970. – 456p.
94. Evans-Pritchard, E. E. Social anthropology and other essays / Evans-Pritchard, E. E. – N. Y.: McMillan Co., 1964. – 355p.
95. Fellner, R. The Problems of Cultural Evolution / Fellner, R. // Papers from the Institute of Archeology, 1990. – P. 45-55.
96. Ferguson, A. An Essay on the History of Civil Society / Ferguson, A. – Philadelphia, 1819. – 506p.
97. Flannery, K. V. The Cultural Evolution of Civilizations / Flannery, K. V. // Annual Review of Ecology and Systematics, 1972. – Vol. 3. – P. 399-426.
98. Frazer, J. G. Psyche’s Task / Frazer, J. G. – London: Macmillan, 1913. – 284p.
99. Freeman, D. The evolutionary theories of Charles Darwin and Herbert Spencer / Freeman, D. // Current Anthropology, 1974. – Vol. 15. – P. 211-237.
100. Freeman, E. A. Comparative Politics / Freeman, E. A. – London: Macmillan, 1873. – 380 p.
101. Fried, M. H. On the Concept of ‘Tribe’ and Tribal Society / Fried, M. H. // Transactions of the New York Academy of Sciences, Series II, 1966. - Vol. 28. – Pp. 527-540.
102. Fried, M. H. Readings in Anthropology / Fried, M. H.– N. Y.: Thomas Crowell Co., 1968. - Vol.2. – 868p.
103. Gathercole, P. Patterns in prehistory: an examination of the later thinking of V. Gordon Childe / Gathercole, P. // World Archeology, 1971. – Vol. 3. – P. 225 – 232.
104. Goldenweiser, A. Anthropology: an introduction to primitive culture / Goldenweiser, A. – N.Y.: F. S. Crofts & Co., 1937. – 552p.
105. Goldenweiser, A. Cultural Anthropology / Goldenweiser, A. // The History and Prospects of the Social Sciences – N.Y., 1925. - P. 210-254.
106. Goodenough, W. Comments on cultural Evolution / Goodenough, W. // Daedalus, 1961. -№9. – P. 521-528.
107. Haferkamp, H. Social change and modernity / Haferkamp, H., Smelster, J. N. – Berkeley: University of California Press, 1992. – 450p.
108. Haines, V. A. Is Spencer’s theory an evolutionary theory? / Haines, V. A. // Amer. J. of sociology. – Chicago, 1988. – Vol. 93, №5. – P. 1200-1223.
109. Hallpike, C. R. The Principles of Social Evolution / Hallpike, C. R. – Oxford: Clarendon Press, 1986. – 412p.
110. Handler, R. Boasian Anthropology and the Critique of American Culture / Handler, R. // American Quarterly, 1990. – Vol. 42. – P. 252-273.
111. Harner, M. J. Population pressure and the social evolution agriculturalists / Harner, M. J. // Southwestern Journal of Anthropology, 1970. – Vol. 26. – P. 67-86.
112. Harrington, A. Modern social theory: an introduction / Harrington, A. – Oxford, 2005. – 378p.
113. Harris, M. Author vs. Reviewer/ Harris, M. // Natural History, 1969. - Vol. 78, № 1. – P. 195-200.
114. Harris, M. Cannibals and Kings: The Origins of Cultures / Harris, M. – N. Y.: Random House, 1977. – 351p.
115. Harris, M. Monistic Determinism: Anti-Service / Harris, M. // Southwestern Journal of Anthropology, 1968. - Vol. 25. – P. 198-206.
116. Harris, M. The Rise of Anthropological Theory/ Harris, M. – N.Y.: Growell, 1968. – 806p.
117. Harris, M. Theories of Culture in Postmodern Times / Harris, M. – London: Alta Mira Press, 1999. – 244p.
118. Hatch, E. Theories of man and culture / Hatch, E. – N.Y.: Columbia University Press, 1973. – 384p.
119. Haviland W. A. Anthropology / Haviland W. A. – Belmont: Wadsworth/Thomson, 2003. – 839p.
120. Hegel, G. W. The Philosophy of History / Hegel, G. W. – New York: Dover Pub., 1956. – 1767 p.
121. Herskovits, M. J. Franz Boas / Herskovits, M. J. – N. Y.: Charles Scribner’s Sons, 1953. – 360p.
122. Hoagland, H. Evolution and Man’s Progress / Hoagland, H., Burhoe, R. W. – N.Y.: Columbia University Press, 1962. – 181p.
123. Hoebel, E. A. Readings in anthropology / Hoebel, E. A. – London: McGraw-Hill, 1955. - 417p.
124. Honigmann, J. Handbook of social and cultural anthropology / Honigmann, J. – Chicago: Rand McNally, 1973. – 1295 p.
125. Huxley, J. / Evolution: the Modern Synthesis / Huxley, J. – L: George Allen & Unwin Ltd., 1942. – 644p.
126. Huxley, J. Higher and Lower Organisation in Evolution / Huxley, J. // Journal of the Royal College of Surgeons of Edinburgh, 1962. – Vol. 7. – P. 163-179.
127. Huxley, T. H. Man’s Place in Nature and other Anthropological Essays / Huxley, T. H. - London, 1910. – 575p.
128. Ingold, T. Evolution and Social life / Ingold, T. – Cambridge: CUP, 1986. – 431p.
129. Kant, I. The Idea of Universal History from a Cosmopolitan Point of View / Kant, I. // Ideas of History. – New York, 1969. - Vol. 1.- P. 50-66.
130. Kaplan, D. Culture Theory / Kaplan, D., Manners, R.A. – N.J.: Prentice – Hall, 1972. – 208p.
131. Kluckhohn, C. The Place of Theory in Anthropological Studies / Kluckhohn, C. // Philosophy of Science, 1939. – Vol. 6 - P. 328-385.
132. Kluckhohn, C. The role of evolutionary thought in anthropology / Kluckhohn, C. // Evolution and Anthropology: A Centennial Appraisal. – Washington, 1959. – P. 144-157.
133. Kroeber, A. Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions / Kroeber, A., Kluckhohn, C. // Peabody Museum of American Archeology and Ethnology, Vol.47, No. 1.- Cambridge, Mass.: Harvard University, 1952. – Pp. 41-72.
134. Kroeber, A. History of Anthropological Thought / Kroeber, A. // Yearbook of Anthropology, 1955. – P. 239-311.
135. Kuper, A. Anthropologists and anthropology: the British school, 1922-1972 / Kuper, A. – N.Y.: Pica Press, 1973. – 256p.
136. Kuper, A. Culture: the anthropologists’ account / Kuper, A. - Harvard Univ. Press, 1999. – 299p.
137. Laufer, B. Review of Culture and Ethnology, by Robert Lowie / Laufer, B. // American Anthropologist, 1918. – Vol. 20. – P. 87-91.
138. Linton, R. The Tree of Culture / Linton, R. – N. Y.: Alfred A Knopf, 1955. – 692p.
139. Lowie, R. Cultural Anthropology: A Science / Lowie, R. // The Amer. j. of sociology, 1936. – vol. 22. - P. 301-320.
140. Lowie, R. Edward B. Tylor / Lowie, R. //American Anthropologist, 1917. – Vol. 19. – P. 262-268.
141. Lowie, R. Evolution in Cultural Anthropology: A Reply to Leslie White / Lowie, R. // American Anthropologist, 1946. – Vol. 48. – P. 223-233.
142. Lowie, R. Introduction to Cultural Anthropology / Lowie, R. – London: Harrap & Co., 1934. – 363p.
143. Magli, I. Cultural Anthropology: An Introduction / Magli, I., Sethre, J. – McFarland & Co., 2001. – 175p.
144. Maine, H. S. Ancient Law / Maine, H. S. – N.Y.: Scribners, 1871. – 427p
145. Mair, L. P. An introduction to social anthropology / Mair, L. P. – Oxford: Clarendon Press, 1972. – 317p.
146. Makarius, R. Ancient Society and Morgan’s Kinship Theory 100 Years After / Makarius, R.// Current Anthropology, 1977. – Vol. 18. – P. 709-727.
147. Manners, R. A. Theory in anthropology: a sourcebook / Manners, R. A. – Chicago: Aldine Pub. Co., 1968. – 578p.
148. McCabe, J. The ABC of Evolution / McCabe, J. – New York: Putnam, 1921. – 766p.
149. McLennan J. Studies in Ancient History / McLennan J. - L., 1876. - P. 106-107.
150. Mill, J. S. A System of Logic / Mill, J. S. – N. Y.: Harper, 1846. -657p.
151. Moore, W. E. Social Change / Moore, W. E. - N.J.: Prentice-Hall, 1963. – 128p.
152. Morgan, L. H. Ancient Society / Morgan, L. H. – Cambridge: Belknap, 1964. – 569p.
153. Morgan, L. H. System of Consanguinity and Affinity of the Human Family / Morgan, L. H. - Washington: Smithsonian Institution Press, 1871 - 517p.
154. Murphee, I. L. The evolutionary anthropologists: the progress of mankind / Murphee, I. L. // Proceedings of the American Philosophical Society, 1961. – Vol. 105.- P. 265-300.
155. Murphy, R. F. The Dialectics of Social Life / Murphy, R. F. – N. Y.: Columbia University Press, 1971. – 272p.
156. Naroll, F. Main currents in cultural anthropology / Naroll, F., Naroll, R. – N.Y.: Appleton-Century Crofts, 1973. – 410p.
157. Nitecki, M. H. Evolutionary progress / Nitecki, M. H. - Univ. of Chicago Press, 1988, 354p.
158. Opler, M. Cause, process, and dynamics in the evolutionism of E. Tylor / Opler, M. // Southwestern Journal of Anthropology, 1964. - №20. – P. 123 – 144.
159. Opler, M. Integration, Evolution, and Morgan / Opler, M. // Current Anthroplogy, 1962. – Vol. 3. – P. 478-479.
160. Opler, M. Testing Evolutionary Theory / Opler, M. // Human Organization, 1963. – Vol. 22. – P. 159-162.
161. Parsons, T. Evolutionary universals in society / Parsons, T. // American Sociological Review, 1964. - №29. – P. 339-357.
162. Parsons, T. Introduction to The Study of Sociology, by H. Spencer / Parsons, T. – University of Michigan Press, 1961. – P. v-x.
163. Peace, W. J. Leslie A. White: Evolution and Revolution in Anthropology / Peace, W. J. – Nebraska: University of Nebraska Press, 2004. – 376p.
164. Penniman, T. K. A Hundred years of anthropology / Penniman, T. K. - Gresham Press, 1965. – 397 p.
165. Peoples, J. Humanity: an introduction to cultural anthropology / Peoples, J - Ohio: THOMSON, 2003 - 431p.
166. Perrin, R. G. Herbert Spencer, a Primary and Secondary Bibliography / Perrin, R. G. – L: Garland Publishing, 1993. – 113p.
167. Persons, S. Evolutionary Thought in America / Persons, S. – N. Y.: George Braziller, 1956. – 462p.
168. Radcliffe-Brown, A. R. Evolution, Social or Cultural? / Radcliffe-Brown, A. R. // American Anthropologist, 1947. – Vol. 49. – P. 78-83.
169. Radin, P. The method and theory of Ethnology: An Essay in Criticism / Radin, P. – Massachusetts: Bergin & Garvey Pub., 1987. – 318p.
170. Randall, J. H. The Making of the Modern Mind / Randall, J. H. – Boston: Rappaport, 1926. – 418p.
171. Resek, C. Lewis Henry Morgan, American scholar / Resek, C. – Chicago: The University of Chicago Press, 1960. – 184p.
172. Runciman, W. G. Culture does evolve / Runciman, W. G. // History and Theory, 2005. - № 44. – P. 1-13.
173. Sahlins, M. D. Evolution and Culture / Sahlins, M. D., Service, E. R. – M.: University of Michigan Press, 1960. – 131p.
174. Sanderson S.K. Evolutionism and its Critics / Sanderson, S. // Journal of World-Systems Research, 1997. – P. 94-114.
175. Sanderson, S. K. Social evolutionism: a critical history / Sanderson, S. - Cambridge: Blackwell, 1990. – 251p.
176. Sanderson, S. Social evolutionism: a critical history / Sanderson, S. – Cambridge: Blackwell, 1990. – 251 pp.
177. Service, E. R. Cultural Evolutionism, Theory in Practice / Service, E. R. – N. Y.: Holt, Rinehart and Winston, 1971. – 53p.
178. Service, E. R. Leslie Alvin White 1900-1975 / Service, E. R. // American Anthropologist, 1976. – Vol. 78. - P. 612-617.
179. Service, E. R. Origins of the State and Civilization: The Process of Cultural Evolution / Service, E. R. – N. Y.: Norton, 1975. – 361p.
180. Service, E. R. Primitive Social Organization: An Evolutionary Perspective / Service, E. R., 2 nd. ed. – N.Y.: Random House, 1971. – 221p.
181. Service, E. R. Review of The Rise of Anthropological Theory, by Marvin Harris / Service, E. R. // Natural History, 1968. – P. 74-75.
182. Service, E. R. The Prime-Mover of Cultural Evolution / Service, E. R. // Southwestern Journal of Anthropology, 1968. – Vol. 24. - P. 396-409.
183. Service, E. R. The mind of Lewis H. Morgan / Service, E. R. // Current Anthropology, 1981. – Vol. 22. – P. 25-42.
184. Spencer, H. Essays: Scientific, Political and Speculative / Spencer, H., 2 vols. - London: Williams & Norgate, 1868. – 414p.
185. Spencer, H. First Principles / Spencer, H. - London: Watts, 1937. – 203p.
186. Spencer, H. First Principles / Spencer, H. - London: Williams and Norgate, 1862. – 316p.
187. Spencer, H. First Principles / Spencer, H., - [4-th ed.] – N.Y.:Appleton, 1896. – 589p.
188. Spencer, H. First Principles / Spencer, H. – [6-th ed.] - London: Watts, 1937. – 595p.
189. Spencer, H. Principles of Sociology / Spencer, H.- N.Y.: Appleton, 1897. - Vol. 3. – 674p.
190. Spencer, H. Reasons for Dissenting from the Philosophy of M. Comte / Spencer, H. //Essays: Scientific, Political & Speculative,– London: Williams and Norgate, 1891. - Vol. 2. – P. 118-144.
191. Spencer, H. Recent Discussions in Science, Philosophy, and Morals / Spencer, H. - N. Y.: Appleton, 1888. – 372p.
192. Spencer, H. Social Statics together with the Man versus the State / Spencer, H. - N. Y.: Appleton, 1892 – 431p.
193. Spencer, H. Social Statics / Spencer, H. – London: John Chapman, 1851. – 553p.
194. Spencer, H. The Man versus the State: With Four Essays on Politics and Society / Spencer, H. - Baltimore: Penguin, 1969. – 397p.
195. Spencer, H. The Principles of ethics / Spencer, H. - N.Y., 1904. – 453p.
196. Spencer, H. The Principles of Sociology / Spencer, H.- N.Y.: Appleton, 1890. - Vol. 1. – 644p.
197. Spencer, H. The Study of Sociology / Spencer, H. – N.Y.: Appleton, 1886. – 390p.
198. Stanly, R. B. Anthropology: A Student’s Guide to Theory and Method / Stanly, R. B. – Toronto: Univ. of Toronto Press, 1996. – 270p.
199. Stern, B. Lewis Henry Morgan, Social Evolutionist / Stern, B. – Chicago: University of Chicago Press, 1931. – 221p.
200. Steward, J. H. Cultural Causality and Law: A Trial Formulation of the Development of Early Civilizations / Steward, J. H. // American Anthropologist, 1949. – Vol. 51. – P. 1-27.
201. Steward, J. H. Cultural Evolution / Steward, J. H. // Scientific American, 1956. – Vol. 194. – P. 69-80.
202. Steward, J. H. Review of Social Evolution by V. Gordon Childe / Steward, J. H. // American Anthropologist, 1953. - Vol. 55.- P. 240-241.
203. Steward, J. H. Theory of Culture Change / Steward, J. H. – Urbana: University of Illinois Press, 1955. – 256p.
204. Stocking, G. W. After Tylor: British social anthropology, 1888-1951 / Stocking, G.W. - Univ. of Wisconsin press, 1995. – 570p.
205. Stocking, G. W. Matthew Arnold, E. B. Tylor, and the Uses of Invention / Stocking, G. W. // American Anthropologist, 1963. – Vol. 65. – P. 783-799.
206. Stocking, G.W. Race, culture and evolution / Stocking, G.W. – N.Y.: Free Press, 1968. – 380p.
207. Stocking, G.W. Victorian Anthropology / Stocking, G.W. - N.Y.: Macmillan,. 1991. -429p.
208. Tax, S. An appraisal of anthropology today / Tax, S. – Chicago: The University of Chicago Press, 1953. – 395p.
209. Tax, S. Horizons of anthropology / Tax, S. – Chicago: Aldine Pub. Co., 1964. – 288p.
210. Trigger, B. E. Sociocultural evolution / Trigger, B. E. – L.: Blackwell Publisher, 1998. – 256p.
211. Tylor, E. B. On A Method of Investigating the Development of Institutions; Applied Laws of Marriage and Descent/ Tylor, E. B. // The Journal of Anthropological Society of Great Britain and Ireland, 1889. - Vol. 18.– P. 245-269.
212. Tylor, E. B. Primitive culture / Tylor, E. B. - N.Y.: Holt, 1976. - Vol. 1. – 502p.
213. Tylor, E. B. Primitive culture / Tylor, E. B. - N.Y.: Holt, 1976. - Vol. 2. – 470p.
214. Tylor, E. B. Researches into the Early History of Mankind / Tylor, E. B. - N.Y.: Holt, 1878. – 388p.
215. White, L. A. Energy and the evolution of culture/ White, L. A. // American Anthropologist, 1943. – Vol. 45.– P. 335-356.
216. White, L. A. Ethnological Essays / White, L. A. – New Mexico: Albuquerque, 1987. – 389p.
217. White, L. A. Evolutionary stages, progress, and evolution of cultures / White, L. A. // Southwestern Journal of Anthropology, 1947. – P. 165-192.
218. White, L. A. Evolutionism in cultural anthropology: a rejoinder/ White, L. A. // American Anthropologist, 1947. – Vol. 49. – P. 400-413.
219. White, L. A. History, evolutionism, and functionalism: three types of interpretation of culture/ White, L. A. // Southwestern Journal of Anthropology, 1945. - P. 221-248.
220. White, L. A. Morgan’s attitude toward religion and science / White, L. // American Anthropologist, 1944. – Vol. 46. – P. 218-230.
221. White, L. A. The Concept of Cultural Systems: A Key to Understanding Tribes and Nations / White, L. A. – N. Y.: Columbia University Press, 1975. – 204p.
222. White, L. A. The evolution of culture / White, L. A. – N. Y.: McGraw-Hill, 1959. – 378p.
223. White, L. A. The science of culture / White, L. A. – N. Y.: Grove, 1949. – 235p.