КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА У КОНСТЕЛЯЦІЯХ ПІЗНЬОГО МОДЕРНУ: ФІЛОСОФСЬКО–АНТРОПОЛОГІЧНІ ЕКСПЛОРАЦІЇ : КОРПОРАТИВНАЯ КУЛЬТУРА В констелляции позднего модернизма: философско-антропологической ЕКСПЛОРАЦИИ

Краткое описание

Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди

На правах рукопису

Дмитренко Марія Йосипівна

УДК: 130.2 (1-73) ″19/20″

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА У КОНСТЕЛЯЦІЯХ ПІЗНЬОГО МОДЕРНУ: ФІЛОСОФСЬКОАНТРОПОЛОГІЧНІ ЕКСПЛОРАЦІЇ

Спеціальність 09.00.04 філософська антропологія,
філософія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філософських наук

Науковий консультант
Корабльова Надія Степанівна
доктор філософських наук, професор

Харків 2014

ЗмІСТ
Вступ...4
Розділ 1. Теоретикометодологічні стратегії дослідження корпоративної культури.........17
1.1.Феноменологічна перспектива дослідження корпоративної культури...........17
1.2. Крпоративна культура у дискурсі тілесності......37
1.3.Постмарксистська методологія розгляду корпоративних культурних формоутворень ....50
1.4.Антропологічна редукція та антропологічна інтерпретація корпоративної культури.....63
1.5.Методологічні можливості структурнофункціонального та системнотеоретичного аналізу корпоративної культури..............................71
1.6. Комунікативний поворот у дослідженні корпоративної культури..84
1.7. Методологічні можливості аналізу корпоративної культури у постмодерністській філософії....96
Висновки до І розділу...131
Розділ 2. Історичні праобрази корпоративної культури....134
2.1. Соціогенетичні і психогенетичні передумови формування корпоративної культури...134
2.2. Домодерні культурні форми самоорганізації світу праці: homo faber структурує життєвий світ....138
2.3. Становлення корпоративної культури у добу раннього Модерну............................................................................... 146
2.4. Мімезіс родинності та досвід відчуження..162
2.5. Цементуюча сила традиції169
Висновки до 2 розділу..172
Розділ 3. Культура індустріального суспільства як досвід руйнації праобразів корпоративної культури...174
3.1. Нові просторові виміри виробництва та їхні антропологічні наслідки...174
3.2. Службовці і робітники на перехресті життєвих світів..182
3.3. Корпоративна культура і культура трудового колективу: до методології розрізнення....205
Висновки до 3 розділу...222
Розділ 4. Конституювання корпоративної культури у добу постіндустріальних трансформацій....224
4.1. Модернізація як виклик консерватизму корпоративної культури.........................224
4.2. Нове відкриття традиції і малих форм підприємства...................269
4.3. Корпоративна культура у глобальних соціокультурних контекстах .....280
Висновки до 4 розділу..297
Розділ 5. Амбівалентність людинотворчого потенціалу корпоративної культури пізньго Модерну..............................299
5.1. Функціональний потенціал корпоративної культури....299
5.2. Морально-етичні орієнтири корпоративної культури...312
5.3. Сакралізація і ритуалізація корпоративної культури ...330
5.4. Біхевіоральний і праксеологічний аспекти корпоративної культури..336
5.5. Корпоративна культура як складова життєтворчості особистості344
Висновки до 5 розділу...360
Висновки....361
Список використаних джерел.......367

ВСТУП

Актуальність теми. Корпоративна культура є невід’ємною складовою сучасного суспільного і культурного життя. Її вплив на самовизначення і саморозуміння людини значно посилюється через розвиток інформаційних технологій і притаманних їм антропотехнік. Усе це актуалізує розгляд корпоративної культури у філософсько-антропологічній площині. Така оптика дозволяє розсунути горизонти осягнення культурного виміру корпоративності і здійснити концептуалізацію її куль-турних репрезентацій на макрорівні теоретичної рефлексії. Перспектива, що відкривається внаслідок філософсько-антропологічного підходу щодо проблематики корпоративної культури, дозволяє виявити її людино-творчий потенціал, який відповідає запитам активного і мобільного суспільства. Загальнокультурні зрушення, що відбуваються внаслідок суспільних трансформацій постіндустріального зразка, глобалізація світу праці, відбиваються на корпоративній культурі, активізують її людино-творчий потенціал. Отже, розгляд пізньомодерних трансформацій і репрезентацій корпоративної культури, дослідження її коеволюції зі світом праці сприятимуть розумінню соціо- і психогенетичних тенденцій сучасного етапу цивілізаційного процесу.
Розв’язання окресленого кола проблем належить до числа актуальних завдань сучасної філософської антропології, що виступає методологічною основою міждисциплінарних досліджень соціокультурних синтезів, до яких належить корпоративна культура.
Особливо актуальним дослідження корпоративної культури в окресленій площині є для країн із соціалістичним минулим, де корпоративна культура фактично була зруйнована уніфікованою «культурою соціалістичної праці» та домодерними організаційними формами нелегальної праці так званих цеховиків. Подолання цього спадку є важливою передумовою духовного оновлення таких суспільств, до яких належить також й Україна. Реставрація домодерного типу корпоративності на пострадянському просторі нерідко супроводжується розбудовою коруп-ційних схем, придушенням особистості. Прояснення культурно-антропологічного статусу корпоративної культури та шляхів її гуманізації сприятиме ствердженню європейських еталонів культури праці та культури свободи в Україні.
Тема дисертаційного дослідження є не менш актуальною на макрорівні теоретичної рефлексії. Корпоративна культура як специфічне культурне формоутворення протягом досить тривалого часу залишалась за межами філософської рефлексії і розглядалась здебільшого у соціологічній або культурологічній площині. Необхідність доповнення цих теоретичних розробок філософським аналізом не в останню чергу обумовлено зростанням ролі плюралізованих і, водночас, гомогенних культур у структуруванні комунікативного простору на перехресті життєвого світу і світу праці. Усе це також можна вважати викликом для філософської антропології, яка прискореними темпами розширює своє проблемне поле, досліджуючи людину у цілісності того, що є разом з «культурою в культурі» та висуваючи через це домагання на статус «першої філософії» (Е. Тугендгат).
Ступінь розробленості проблеми. Тема дисертації передбачає таке широке застосування теоретичних розробок, присвячених розширенню філософсько-антропологічних узагальнень у міждисциплінарних досліджен-нях людиновимірності «культур у культурі». Це праці А. Гелена, Г. Плеснера, Е. Тугендгата, Н. Хамітова. Зважаючи на цей момент, важливим ресурсом даного дослідження стали теоретичні та емпіричні дослідження феномену корпоративної культури у культурологічних, соціологічних, психолого-педагогічних працях та у роботах з теорії управління.
Поняття, специфіка і структура корпоративної культури як культурного формоутворення, а також аналіз її компонентів розкриті у роботах М. Вебера, Е. Дюркгейма, А. Кребера, К. Клакхона, P. Холла та ін., на ідеї і методологічні засади яких спирається це дослідження.
Істотний внесок у дослідження становлення поняття «корпоративна культура» зробили І. Ансофф, М. Армстронг, Б. Карлоф, К. Камерон, Ф. Котлер, А. Маслоу, Р. Рюттенгер, К. Томпсон та ін.
Слід зазначити, що змістовний і функціональний аспект формалізованої корпоративної культури традиційно розглядається у річищі управлінської проблематики (засновник Е. Шейн). Культурно-антропологічний підхід щодо проблем становлення і розвитку організаційної культури поданий у роботах таких зарубіжних авторів, як Р. Акофф, А. Гелен, Р. Кілман, А. Кеннеді, З. Кракауер, Р. Куінн, Дж. Ньюстром, У. Оучі, Т. Пітерс, П. Робінс, Л. Смірсич, Г. Хофстеде та ін.
До недавнього часу проблематика корпоративної культури розглядалася російськими та вітчизняними вченими лише у руслі управлінських реалій економічної та частково соціальної сфер життєдіяльності суспільства. Вагомий внесок у розробку цього аспекта корпоративної культури зробили С.Абрамова, А.Асаул, М.Баб’як, Т. Базаров, О. Віханський, І. Грошев, Е. Капітонов, В. Козлов, А. Колот, І. Костенчук, Ю.Красовський, Б. Мільнер, В. Маслов, Н.Могутнова, Ю.Палеха, А.Погодіна, Т.Персикова, А.Пригожин, А.Радугін, Л.Скібіцька, Т. Соломанідіна, В. Співак, Г. Чайка, Е. Черних та ін.
У контексті теоретичних завдань філософсько-антропологічного дослідження феноменів культури взагалі та корпоративної культури зокрема, а також у визначенні перспектив сучасної людини методологічно й світоглядно значущими є напрацювання низки сучасних вітчизняних філософів у галузях теорії та історії культури, філософії культури, філософської антропології, історії філософії, етики та естетики, філософії освіти, зокрема В. Андрущенко, Т. Андрущенко, В. Бех, Є. Бистрицький, Є. Більченко, В.Бондаренко, В.Вашкевич, Л. Газнюк, Н. Корабльова, В.Кремень, М. Култаєва, С.Куцепал, Г. Мєднікова, Л.Панченко, М. Розумний, І. Степаненко, В. Ярошовець та ін. Соціальні та філософські аспекти корпоративної культури досліджували також В. Бебик, В. Воронкова, М. Каган, М. Ронзіна, В. Щербина та ін.
Важливе значення для розробки теми дисертаційного дослідження мали методологічні програми представників Київської світоглядно-антропологічної школи, започаткованої В.Шинкаруком, де культура розглядається у її екзистенціально-антропологічному вимірі. Провідними представниками цієї школи є І.Бичко, В. Іванов, В. Загороднюк, Н. Корабльова, С. Кримський, В. Табачковський, Н.Хамітов. Г. Чміль та ін. У роботах О. Кузя, Т. Розової, М. Розумного, О. Ременець наведено ґрунтовний аналіз громадянського суспільства, що є значущим для осягнення корпоративної культури у відкритому суспільстві. Здійснений Н.Хамітовим аналіз внутрішньої самотності та внутрішньої комунікації, усвідомлення культури як феномену граничного буття людини розкриває нові можливості концептуалізації феномену корпоративної культури у координатах проекту метаантропології. У рамках цього проекту для осягнення критеріїв конструктивності та ефективності корпоративної культури продуктивною є концепція краси вчинків і стосунків, запропонована С.Криловою, а також її дослідження креативності як феномену культури; усвідомлення специфіки корпоративної культури у сучасному місті зумовлює звернення до аналізу людського буття у структурі мегаполісу, який здійснює Ю. Легенький.
Проте залишається не дослідженою корпоративна культура у констеляціях пізнього Модерну та у постмодерних контекстах. Це і зумовило вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано на кафедрі філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди у рамках комплексної теми наукових досліджень Інституту вищої освіти НАПН України та Центру філософії освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття» (0103U000960, № 44 від 06 березня 2003 року) та комплексної теми кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Філософія освіти і духовне оновлення українського суспільства» ( 0111U006439 від 26.05. 2011р.)
Мета і завдання дослідження. Актуальність теми дослідження та рівень її розробленості зумовили мету дисертаційної роботи, а саме: на основі авторської методологічної програми розкрити антропологічне підґрунтя корпоративної культури та проаналізувати її функціональний потенціал й особливості репрезентації у констеляціях пізнього Модерну.
Загальна мета дослідження конкретизується у таких завданнях:
- здійснити аналіз методологічного досвіду дослідження корпоративної культури;
- розробити антропологічно орієнтовану метатеорію корпоративної культури;
- з’ясувати особливості культурного простору на перетині життєвого світу і світу культури;
- виявити історичні прообрази корпоративної культури та їхні антропологічні обґрунтування;
- простежити тенденції становлення корпоративної культури індустріального зразка;
- розкрити особливості життєвого світу службовців у різних соціокультурних констеляціях;
- обґрунтувати перспективу гуманізації корпоративної культури у контекстах сучасності та постсучасності;
- проаналізувати функціональний потенціал сучасної корпоративної культури;
- обґрунтувати людиновимірність корпоративної культури;
- розкрити вплив глобалізації та корпоративну культуру;
- обґрунтувати можливості адаптації корпоративної культури до викликів мультикультуралізму;
- дослідити постмодерні модифікації корпоративної культури;
- проаналізувати морально-етичну складову корпоративної культури, її вплив на духовні основи суспільного життя та на самореалізацію людини.
Об’єкт дослідження корпоративна культура у множинності її репрезентацій і практик.
Предмет дослідження антропологічний вимір корпоративної культури у констеляціях пізнього Модерну.
Методи дослідження. Методологія дисертаційного дослідження у цілому спирається на методи міждисциплінарного дослідження, історичної компаративістики, антропологічної редукції та антропологічної інтерпретації. Розробка антропологічно орієнтованої метатеорії корпоративної культури потребувала застосування феноменологічного методу, а також історико-генетичного та методології історичної компаративістики. Функціональний потенціал корпоративної культури розкривається через застосування структурно-функціонального методу та методології системно-теоретичного аналізу Н.Лумана, а також методологія трансцендентальної прагматики, які дозволили розглянути корпоративну культуру як комунікативний процес з конкуруючими стратегіями репресивної та емансипаторної комунікації. Особливе значення для цього дослідження мав герменевтичний метод, який дозволив розглянути семантику смислів корпоративної культури, що породжуються її автопоезісом, а також біографічний метод.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні на засадах авторської методологічної програми нового напряму культурно-антропологічних досліджень, а саме: філософсько-антропологічної рефлексії локалізованих культурних форм і спільнот у світі праці. Запропонована філософсько-антропологічну концептуалізацію корпоративної культури як культурного формоутворення на перетині світу праці і життєвого світу.
Вперше:
- здійснено концептуалізацію корпоративної культури як ускладненого культурного формоутворення. З одного боку це культура в культурі, яка визначається загальними культурними тенденціями і ціннісними орієнтаціями, з іншого, - це культура життєдіяльності специфічної цілісної культурної спільноти, що конституюється у просторі робочого часу і періодично виходить за його межі, колонізуючи простір вільного часу через механізми організації корпоративного дозвілля за допомогою процедур самоспостереження і самоопису;
- запропоновано антропологічно орієнтовану метатеорію корпоративної культури як соціокультурної форми життєдіяльності співробітників та керівного складу, яка може формуватись автоматично або цілеспрямовано, керуючись логікою ситуації, логікою селекції та логікою агрегації;
- обґрунтовано методологічну значущість розрізнення між різними рівнями репрезентацій корпоративної культури: на макрорівні вона є теорією культурної організації і самоорганізації у рамкових умовах можливого спільного світу. На мезорівні корпоративна культура конкретизується через свої власні множинні репрезентації, смисли яких закріплюються відповідними традиціями та ритуалами. На мікрорівні корпоративна культура трансформує індивіда в співробітника з відповідним габітусом;
- доведено, що корпоративна культура є феноменом пізнього Модерну і обернутою формою життєдіяльності організованого капіталізму (Ю. Габермас, К. Офф), здатною репродукуватися та як корпоративна або транскорпоративна традиції;
- виявлено екзистенціальний та інструментально-прагматичний виміри корпоративної культури, обґрунтовано, що співвідношення між їхніми смислами визначає як стиль цієї культури, так і її загальну людинотворчу інтенціональність, яка можу бути стратегією розвитку або стратегією культурного розвитку;
- розкрито амбівалентність функціонального потенціалу корпоративної культури та її антротехнік у площині активної-креативної та пасивно-примусової адаптації, обґрунтовано небезпеку перетворення її на примусову практику;
- встановлено відмінність між відкритим і закритим способом існування корпоративної культури. Доведено, що у відкритій корпоративній культурі долається її капсулоподібність, а міметична раціональність доповнюється комунікативною;
- обґрунтовано необхідність встановлення меж вторгнення корпоративної культури у сферу приватного життя людини, показано, що репресивна корпоративна культура криє у собі небезпеки перетворення індивіда на одномірну людину, основними чеснотами якої стають комфортність, слухняність та підкорення;
- виявлено амбівалентну внутрішню логіку корпоративної культури, яка визначається взаємопереходом логіки сакралізації і логіки десакралізації. Перша домінує у сфері робочого часу, друга у дозвіллі, де відбувається десакралізація ієрархічних структур корпоративної культури;
- проаналізовано культурно-антропологічні підвалини зв’язку сучасної корпоративної культури з її історичними прообразами, у ході якого виявлено тенденцію інтеріоризації певних патернів салонної культури, адаптованих до онтологічних рамкових умов корпоративної культури;
- з’ясовано внутрішній зв’язок плюралізованих корпоративних культур з розвитком культури демократії, яка легітимізує плюральну репрезентацію корпоративної культури, не обмежуючи її розвиток ззовні;
Набули подальшого розвитку:
- положення про активний характер корпоративної свідомості, яка задає матрицю корпоративної культури;
- теорія локальних точкоподібних криз К.Оппа, запропоновано вважати якісні параметри корпоративної культури у діагностиці таких криз;
- положення симетричної антропології Б.Латура про культурну гібридизацію, доведено, що корпоративна культура продукує гібридні формоутворення;
- комунікативний аспект корпоративної культури, яка, утворюючи мережу вертикальних та горизонтальних зв’язків, перетворюється на інтеркультурну комунікацію;
- етика відповідальності як принцип функціонування демокра-тичної корпоративної культури.
Уточнено:
- розрізнення між філософсько-антропологічними концептуалізаціями трудового колективу та корпоративної спільноти. Перша ґрунтується переважно на засадах соціальної антропології, друга на основі культурної антропології;
- різні способи авторитарної заданості у трудовому колективі та у корпоративній спільноті. Homo oeconimicus першої у корпоративній культурі повертається до образу homo faber, амбіції якого обмежуються структурними рамками корпоративності;
- різні можливості конструювання рольової реальності корпоративної культури, моделі якої обумовлені її культурою свободи.
Поглиблено:
- розуміння міжпоколінної та екологічної справедливості, які в рамкових умовах корпоративної культури усвідомлюються не тільки як конкретне завдання, а й маніфестуються як вибір життєвої позиції;
- уявлення про людинотворчий потенціал корпоративної культури, яка удосконалює модерну антропотехніку тренування (П.Слотердайк);
- розуміння ризиків і небезпек, що походять із суворо регламентованої корпоративної культури, смислові коди якої перетворюються на ритуалізовані смисли, породжуючи ситуації відчуження;
- розуміння значення освіти і виховання для розбудови гуманістично орієнтованої корпоративної культури.
Практичне значення одержаних результатів досліджень визначається сукупністю положень, що виносяться на захист.
Результати дисертаційного дослідження сприятимуть ствердженню гуманістичної і соціально відповідальної корпоративної культури, її відкритості і прозорості, що є культурно-антропологічною передумовою профілактики корпоративних схем корупції і репресивних практик у самоорганізації світу праці, у розробці стратегій професійного та особистісного розвитку людини, проясненню її смисложиттєвих орієнтирів.
Матеріали дисертації можуть бути використаними у викладанні курсів філософської антропології, філософії культури, спецкурсів з теорії і практики управління.
Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні положення і висновки у дисертації та наукових публікаціях зроблені автором одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, методологічних та науково-практичних семінарах. Серед них: семінар «Реформи середньої та вищої економічної освіти в Україні та Польщі». Краків, Польща, 03-05 березня 2007 р.; ІІ-га Міжнародна науково-практична конференція «Інтеграція України у Європейський та світовий фінансовий простір», Львівський інститут банківської справи, м. Львів, 31травня - 01 червня 2007 р.; засідання Дискусійного клубу «Соціальна природа грошей», Університет банківської справи НБУ, м. Київ, 07 листопада 2007 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегічний кадровий менеджмент у контексті формування громадянського суспільства», Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, м. Київ, 06-07 грудня 2007 р.; ІV-та Міжнародна конференція «Сучасна картина світу: інтеграція наукового та позанаукового знання», ДВНЗ «Українська академія банківської справи», м. Суми, 13-14 грудня 2007 р.; Круглий стіл: «Корпоративна соціальна відповідальність», Університет банківської справи НБУ, м. Київ, 12 березня 2008 р.; ІХ-та Міжнародна науково-практична конференція «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті», Харківський авіаційний інститут, м. Харків, 22-23 квітня 2008 р.; III-тя Міжнародна науково-практична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків», Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ, м.Черкаси, 25-26 вересня 2008р.; дискусійний клуб «Фінансова цивілізація: загрози, виклики, перспективи», Університет банківської справи Національного банку України, м. Київ, 20 листопада 2008р.; Х-та Міжнародна науково-практична конференція «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті», Національний аерокосмічний університет ім.М.Є.Жуковського «ХАІ», м.Харків, 10-13 вересня 2009 р. ІV-та Міжнародна науково-практична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків», Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ, м.Черкаси, 15-16 жовтня 2009 р.; семінар УБС НБУ «Запровадження курсу «Корпоративна соціальна відповідальність» як інноваційний підхід у підготовці фахівців економічного профілю», МОН України, Академія педагогічних наук України, Компанія «Виставковий світ», Київський палац дітей та юнацтва, м. Київ, 02-04 груд-ня 2009 р.; установчі збори Українського філософсько-економічного наукового товариства, Університет банківської справи НБУ, м.Київ, 26 березня 2010 р.; літній інститут УАРМБО-2010 «Технологія і методи викладання дисципліни «Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу» за підтримки Мережі Глобального договору ООН в Україні, Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, м.Черкаси, 04-10 липня 2010 р.; ХІ-та Міжнародна науково-практична конференція «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті», Національний аерокосмічний університет ім.М.Є.Жуковського «ХАІ», м.Харків, 09-11 вересня 2010 р.; V-та Міжнародна науково-практична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків», Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ, м.Черкаси, 14-15 жовтня 2010 р.; ХV-та Міжнародна науково-практична конференція «Фінанси України», Дніпропетровський національний університет ім.О.Гончара, м.Дніпропетровськ, 08-09 квітня 2011 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Філософські виміри сучасної соціальної реальності», Донецький національний університет, м.Донецьк, 14-16 квіт-ня 2011р.; Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури», Інститут еконо-міки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», м.Львів, 19-21 травня 2011 р.; V-та Міжнародна науково-практична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації фінансо-вих ринків», Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ, м.Черкаси, 19-21 жовтня 2011р.; Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Філософія в умовах сучасних соціокультурних викликів», Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького м.Черкаси, 11-12 жовтня 2012 р.; постійно діючий семінар «Соціально-політичні та морально-етичні аспекти управлінської та підприємницької діяльності», Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ, м.Черкаси; Міжна-родний науково-практичний симпозіум: «Про перспективи наукового співробітництва Всеукраїнської асоціації політичної економії, Міжна-родної асоціації інституційних досліджень та Українського філософсько-економічного наукового товариства», м. Черкаси, 21-22 жовтня 2013 р.; ІV-та Міжнародна наукова конференція «Нові виміри духовності на початку ХХІ століття». Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» м. Суми, 29-30 листо-пада 2013 року.
Публікації. Головні положення та результати дисертації представ­лені в двох одноосібних монографіях «Корпоративна кул

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз корпоративної культури, запропонований у монографічному дослідженні, розкриває теоретичні можливості авторської методологічної програми, яка на комплементарних засадах поєднує філософсько-антропологічний аналіз з феноменологічним та історико-генетичним, що дозволяє концептуалізувати корпоративну культуру як процес, результат, і специфічну комунікативну систему. Виявлення поліаспектності корпоративної культури та способу її існування як культури у культурі розширює проблемне поле її дослідження.
Філософсько-антропологічна концептуалізація корпоративної культури як культурного формоутворення на перетині світу праці і життєвого світу сприяла подоланню обмежень соціологізаторського та вузько культурологічного підходу до феномену корпоративної культури. Професійна самореалізація людини у добу пізнього Модерну, формування самоконтролю і самодисциплінування, навичок соціальної адаптації здійснюється в рамках корпоративних культур, які прищеплюють молодим працівникам настанови етики відповідальності, вимагають дотримання правил етикету і культури спілкування.
Корпоративна культура у добу раннього і пізнього Модерну демонструє тенденцію ускладнення своїх структур, вона стає багатовимірною, продукує свої смисли, настанови та імперативи, які у констеляціях пізнього Модерну та Постмодерну все більш узгоджуються з соціальними і цивілізаційними імперативами. Із закритих капсуалізованих культур вони перетворюються на відкриті та прозорі інтеркультурні комунікації із значним людино творчим потенціалом.
Разом із ускладненням форм організації та структури корпоративної культури посилюється також амбівалентність її людино творчого та загальнокультурного потенціалу, який може реалізовуватись як конструктивний і деструктивний чинник, причому передумовою активізації останнього може служити тиранія корпоративних цінностей
Розрізнення між різними рівнями репрезентацій корпоративної культури має принципове значення для оцінки її людинотворчого потенціалу. На макрорівні вона задає алгоритм культурної організації і самоорганізації у рамкових умовах можливої ідеальної професійної спільноти. На мезорівні корпоративна культура конкретизується через свої власні множинні репрезентації, смисли яких закріплюються відповідними традиціями та ритуалами. На мікрорівні корпоративна культура трансформує індивіда в співробітника з відповідним габітусом і водночас запускає в дію механізм соціального навчання з метою формування нових людських якостей.
Онтоантропологічні експлорації у проблемному полі корпоративної культури виявили протилежні тенденції її розбудові у сучасних соціокультурних контекстах. З одного боку, ця культура виконує функції маркеру корпоративної спільноти, ущільнює її до стану капсули, замикає її на собі, а з іншого боку змушена комунікативно розривати цю замкнутість, утворюючи міжкорпоративний простір, який у добу глобалізації тяжіє до розширення на відміну від географічного простору як місця емпіричної локалізації корпорації.
Корпоративна культура у добу пізнього Модерну і ще більшою мірою у постмодерних контекстах стає агресивною, демонструє тенденцію вторгнення до життєвого світу людини. Вона змінює біоритми людини, колонізуючи ніч та розмиваючи межі між робочим та вільним часом. При цьому як репресивний ресурс можуть використовуватись практики організації корпоративного дозвілля. Водночас у межах корпоративної культури відбувається зіткнення між моделями поведінки homo economicus, homo faber та homo creator, ціннісні орієнтації яких узгоджуються лише за умов морального компатибілизму.
Сучасна корпоративна культура не має гарантій поступального розвитку. За умов посилення в ній репресивних практик вона може регресувати до рівня до модерної культури, що обмежує поле самореалізації людини не тільки у світі праці, а й у її життєвому світі, який стає об’єктом корпоративного контролю.
Корпоративна культура може бути авторитарною і демократичною. Ці модифікації корпоративної культури відрізняються за своєю інтенціональністю та психологічним кліматом організації. Внутрішній взаємозв’язок між корпоративною культурою і демократичною політичною культурою є резервом духовного самооновлення корпоративної культури, використання якого сприяє гуманізації міжлюдських та міжпосадових відносин у корпоративній спільноті.
Корпоративна культура у її екзистенційному вимірі розкриває принципову значущість реалізації людини у світі праці, який структурується не тільки за системно-організаційно ознаками, а й за культурно-антропологічними ознаками. Введення людини до світу корпоративної спільноти можна розглядати як класичну екзистенціально-філософську ситуацію закинутості людини до світу, де людина, сприймаючи або відкидаючи рамкові умови корпоративної культури, конституює простір своєї професійної самореалізації.
Надмірна прагматизація корпоративної культури, її підпорядкування критеріям успішності організації, знижує її людинотворчий потенціал. Запобіжним заходом тут може бути встановлення кордонів припустимого втручання корпоративної культури у сферу приватного життя людини, адже максимально прагматизована корпоративна культура здатна перетворити індивіда на одномірну людину, основними чеснотами якої стають комфортність, слухняність та підкорення.
У постмодерних контекстах корпоративна культура демонструє намагання поєднати логіку сакралізації з логікою профаналізації. Якщо у контекстах пізнього Модерну ці дві логіки застосовувались у різних просторово-часових параметрах, то постмодерні соціокультурні констеляції легітимізують змішування сакрального і профанного. Це спричинює руйнацію корпоративної субординації, але водночас посилює антропологічне та культурне значення довіри у корпоративних відносинах та корпоративно обумовлених моделях життєтворчості.
Корпоративна культура трансформується у контекстах мультикультурного суспільства, що конституюється через прискорення глобалізаційних, техногенних та інформаційних процесів. Завдяки комунікативним практикам корпоративна культура легко «освоює» новий культурний простір і виступає одночасно засобом здійснення мультикультурності і, одночасно, фактором її становлення. Незважаючи на універсальність своїх сутнісних рис, корпоративна культура не веде до повної культурної уніфікації.
Процеси глобалізації, корпоратизація суспільства, мультикультуралізм багато в чому стали причиною духовної кризи європейської культури. В результаті виникає загроза збереження екзистенціальної особистості в умовах зростаючих процесів відчуженості. В умовах постіндустріального суспільства виникає нова система цінностей і людина перестає бути «мірою всіх речей». Подолання духовної кризи в рамках корпоративної культури можливо, так як вона виявляє здатність до трансформацій та конвергенції з гуманними формами культури, що сприятиме формуванню нового суб’єкта комунікативного простору корпорації.
Так проблематика діалогічності, комунікаційних здібностей спочатку виходить на передній план у тлумаченні особистісного самовизначення і культурної творчості, а потім свідомо чи несвідомо модель «Я-Ти» екстраполюється на міжкультурну комунікацію. Береться до уваги, що за партнерами по діалогу стоїть порою несвідома сила традиції, що має не тільки синхронний, а й діахронний, історичний вимір, і важливо знайти точки взаємопорозуміння і духовного зростання.
Звернення до проблеми корпоративної культури у констеляціях пізнього модерну зумовлено необхідністю вирішення низки теоретико-методологічних завдань, що торкаються оптимізації регулювання соціальних процесів у системі виробництва українського соціуму, інтеграції української економіки в єдину систему світового господарства, розвиток якого на сучасному етапі визначається пріоритетами інформаційно-інноваційної економіки ринкового типу. Такими пріоритетами виступають наука, освіта і культура управління, що забезпечують розробку та впровадження у виробництво високих технологій, а також створення соціально-економічних умов для їх успішного функціонування. Адаптація людини до цих нових умов свого існування, поруч з іншими чинниками, відбувається також через настанови та орієнтири корпоративної культури.
Розвиток корпоративної культури в Україні є однією з передумов її успішної євроінтеграції та демократизації. Усунення командно-адміністративних структур від виконання владних функцій виявило слабкість, а часом і безпорадність суспільних механізмів самоорганізації та самоврядування не тільки в політичній, соціальній, духовній сферах, але, що найважливіше, у економічній. Особиста свобода людини, особливо молодої, у виборі професії та можливість самовдосконалення в цікавій для неї професії у більшості випадків жорстоко заблокована економічною залежністю особистості, необхідністю задовольняти повсякденні потреби за рахунок роботи, що не сприяє творчій самореалізації людини у світі праці. Знецінення, низький престиж таких властивостей працівника, як: професіоналізм, компетентність, професійна зацікавленість, виконання професійного обов’язку, професійна майстерність, творчість, талант та інші якості особистості, які є найбільш запитаними у цивілізованому суспільстві.
Філософсько-антропологічний аналіз корпоративної культури розкриває нові обрії її дослідження. Це торкається проблемних полів ідентичності, автентичності, адаптивності, статичної і мінливої мультикультурності, культурного есенціалізму і конструктивізму, а також проблем, пов’язаних з постмодерною плюралізацією моделей життєтворчості і суперечливим впливом маскульту на корпоративну культуру.
Далеко не всі проблемні лінії, пов’язані з само репрезентацією і тенденціями розвитку корпоративної культури експліковані і проаналізовані у дисертації. Серед таких передусім треба назвати нові форми корпоративної культури, які виникають внаслідок становлення структур глобального менеджменту. Але ця проблематика виходить за межі філософсько-антропологічного аналізу у площину соціальної філософії і може вважатись відкритим питанням, пошуки відповіді на яке передбачають продовження цього дослідницького проекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова С.Г. О понятии «Корпоративная культура» [Текст] / С.Г.Абрамова, И. А. Костенчук. М.: Дрофа, 2001. 269с.
2. Абушенко В. Л. Феноменологическая социология / В.Л. Абушенко // Новейший философский словарь / сост. Грицанов А. А. Мн.: Изд. В.М.Скакун, 1998. С. 750751.
3. Автономова Н., Башляр Г. Новый рационализм / Н. Автономова, Г.Башляр М.: Прогресс, 1987. 287с.
4. Акофф Р. Планирование будущего корпорации [Текст] / Р. Акофф. М.: Прогресс,1983. 327с.
5. Алтайцев А.М. Корпоративная культура университетов США [Электронный ресурс] / А.М. Алтайцев //Идея университета: парадоксы самоописания. Способ доступа: http://charko.narod.ru/tekst/cb7/alt.html.
6. Андрущенко В. Ідеологія. Особистість: Методологосвітоглядний аналіз [Текст] / Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. К.: Знання України, 2002. 580с.
7. Андрущенко В.П. Майбутнє університетів у контексті протиріч ХХІ століття: академічний прогноз [Текст] / В.П. Андрущенко // Філософія освіти: науковий часопис. 2009. № 12. С. 712.
8. Андрущенко Т.В. Комунікативні чинники толерантності [Текст] / Т.В.Андрущенко // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. 2011. Вип. 51 (№9). С. 497503.
9. Ансофф Н. Новая корпоративная стратегия [Текст] / Н.Ансофф. СПб.: Питер, 1999. 416с.
10. Антонов В. Г., Крылов В. В., Кузьмичев А. Ю. и др. Корпоративное управление: Учебное пособие / Под общ. ред. В.Г.Антонова М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРАМ, 2006. с. 230237
11. Аристотель Метафизика. [Текст] / Аристотель. М.,1964. 96 с.
12. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем / М. Армстронг РостовнаДону: 1998. С. 134
13. Армстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами [Текст] / М. Армстронг. М.: ИНФРАМ, 2002. 328с.
14. Асаул А.Н. Культура организации: проблемы формирования и управления [Текст] / А.Н. Асаул, М.А. Асаул, П.Ю. Ерофеев, М.П.Ерофеев. СПб.: Гуманистика, 2006. 216с: ил.
15. Бабич О.Б. Результативність функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури: дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 [Рукопис] / О.Б. Бабич. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. регіон. інт держ. упр. Х., 2005. 22с.
16. Базаров Т.Ю. Социальнопсихологические методы и технологии управления персоналом организации: диссертация доктора психологических наук [Рукопись] / Т.Ю. Базаров: 19.00.05 Москва, 1999. 678c.
17. Бала О.І. Економічне оцінювання та розвиток корпоративної культури машинобудівних підприємств: Автореф. дис. канд. екон.наук: 08.00.04 [Рукопис] / О.І. Бала; Національний університет «Львівська політехніка». Л., 2009. 23с.
18. Бандурин А.В. Деятельность корпорации [Текст] / А.В. Бандурин. М.: БУКВИЦА, 1999. 600с.: ил.
19. Бебик В.M. Інформаційнокомунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка наблік рилейшнз: Монографія [Текст] / В.М. Бебик. К.: МАУП, 2005. 440с.
20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. [Текст] / Д.Белл. М.: Мысль, 1993 С. 96
21. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. [Текст] / Д.Белл М.: 1993. С. 20
22. Белова Л.И. Корпоративная культура российского университета как объект социокультурного анализа (на примере ЮжноУральского государственного университета): автореферат дис. кандидата культурологии [Рукопись] / Л.И. Белова. Челябинск, 2009. 26с.
23. Беляев А. Корпоративная культура университета: от теории к практике [Текст]/ А.Беляев // Высшее образование в России. 2007. № 11. С. 6283.
24. Бердяев Н.А. Предсмертные мысли Фауста / Н.А. Бердяев // Философия творчества, культуры и искусства. Т. 1. М., 1994. С. 390
25. Берлин А., Романовская К. Управление организацией, децентралистичеекие концепции / А. Берлин, К. Романовская // Российский экономический журнал. 1999. № 3. С. 70
26. Берлин И. Оригинальность Макиавелли [Текст] / И. Берлин // Подлинная цель познания: Избранное эссе. М., 2002. С.368
27. Берлин О.А. Управление организацией: децентралистские концепции: [Текст] / О. А. Берлин, К. Романовская // Российский экономический журнал. 1999. № 3. С. 6973.
28. Бетина О.Б. Корпоративная культура как инструмент управления организационным поведением: на примере вуза: автореферат дис. кандидата экономических наук [Рукопис] / О.Б. Бетина. СПб., 2007. 20с.
29. Бех В.П. Генезис соціального організму країни [Текст] / В.П. Бех. Запоріжжя: Просвіта, 2000. 286 с.
30. Библер B.C. От наукоучения к логике культуры: Два философских введения в XXI век / В.С. Библер М.: 1991.С. 26
31. Бичко А. Класична доба української філософії [Текст] / А. Бичко // Філософія: Курс лекцій. К.: Либідь, 1994. 576
32. Блинов А.О., Василевская О.В. Искусство управления персоналом. / А.О. Блинов М.: 2001. С.49
33. Блинов А.С. Мотивация персонала корпоративных структур [Текст] / А.С. Блинов // Маркетинг. 2001. № 1. С. 88101.
34. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. / Ж. Бодрийяр М, 2000. С. 28-128.
35. Бодуан Ж.П. Управление имиджем компании [Текст] / Ж.П.Бодуан; [Пер. с фр.]. М.: ИнфраМ, 2006. 432c.
36. Бойетт Д.Г. Роли и обязанности лидера что делают лидеры [Электронный ресурс] / Джозеф Г.Бойетт, Джимми Т. Бойетт // Методологія: Управління персоналом: Розвиток лідерства. Способ доступа: http://www.management.com.ua/ld/ld003.html.
37. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти [Текст] / Я.Я. Болюбаш. К.: ВВП «КОМПАС», 1997. 64с.
38. Бондаренко Л.В. Я мир: механизмы и этапы формирования мировоззрения личности [Текст] / Л.В. Бондаренко. К.: Наукова думка, 1990. 88 с.
39. Бритов А.В. Роль организационной культуры в эффективном менеджменте высшего учебного заведения [Электронный ресурс] / А.В.Бритов, Н.П. Макаркин, О.Б. Томилин //Университетское управление: практика и анализ. Рубрика: Организационная культура вуза. 2004. №56. Способ доступа: http://www.umj.ru/index.php/pub/rubrica/41.
40. Бубер М. Я и Ты / М. Бубер М, 1993. С.8.
41. Буева И.И. Корпоративная культура образовательных сообществ: опыт формирования [Текст]: монография / И.И. Буева; Мво культуры, общественных и внешних связей Оренбургской обл., Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования «Оренбургский гос. инт искусств им. Леопольда и Мстислава Ростроповичей». Оренбург: ОГУ, 2010. 291 с.
42. Буева И.И. Формирование корпоративной культуры педагогических сообществ [Текст] / И.И.Буева // Социальногуманитарные знания. 2006. №4. С.1617.
43. Буряк П.Ю. Корпоративне управління: особливості розвитку в Україні [Текст] / П.Ю.Буряк, Н.Б. Татарин// Фінанси України. 2006. N6. С. 114120.
44. Вайнштейн О.Б. Постмодернизм: история или язык? / О.Б.Вайнштейн // Постмодернизм и культура: материалы круглого стола // Вопросы философии. 1993. № 3. С. 3. ].
45. Вальденфельс, Б. Ответ чужому: основные черты респонзивной феноменологии / Б.Вальденфельс; [пер. с нем. О.Шпарага] // Мотив чужого: Сб. пер. с нем. / науч. ред. А.А.Михайлов; отв. ред. Т.В.Щитцова. Минск: Пропилеи,1999. С. 123
46. Вальденфельс, Б. Своя и чужая культура. Парадокс науки о «Чужом» / Б.Вальденфельс; [пер. с нем. О. Кубановой] // Логос. Философсколитературный журнал. 1995. № 6. С. 81
47. Васильченко Л.В. Формування управлінської культури керівника школи в системі післядипломної педагогічної освіти: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 [Рукопис] / Л.В. Васильченко; Тернопільський національний педагогічний унт ім. Володимира Гнатюка. Т., 2006.
48. Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека в XX веке / Ю.А.Васильчук // Общественные науки и современность. 2001. №1. С. 8-13
49. Вачевський М.В. Теоретикометодичні засади формування у майбутніх маркетологів професійної компетенції. Монографія [Текст] / М.В.Вачевський. К.: ВД «Професіонал», 2005. 364с.
50. Вашкевич В.М. Роль складових особистісного характеру у формуванні світоглядної позиції особистості [Текст] / В.М.Вашкевич// Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. К.: ВІР УАН, 2011. Випуск 53 (№ 10). С. 235239
51. Вебер М. Избранные произведения [Текст] / М.Вебер; [пер. с нем.] М.: Прогресс, 1990. 880с.
52. Вебер М. Наука как призвание и профессия [Электронный ресурс] / М.Вебер// Библиотека Гумер. Культурология. Способ доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Veber/_Nayka_Proff.php.
53. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М.Вебер // Избранные произведения. М.:1990. С. 7383
54. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий. Попытка сравнительного исследования в области социологии религий / М.Вебер // Избранное. Образ общества. М.: 1994. С. 43
55. Вельш В. «Постмодерн»: Генеалогия и значение одного спорного понятия// Путь. 1992.№1 С.115
56. Веснин В.Р. Многомерные стили управления [Электронный ресурс] / В.Р.Веснин. Способ доступа: http://www.elitarium.ru/2009/09/29/mnogomernye_stili_upravlenija.html
57. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Паблик рилейшнз. Ч.1 [Текст] / И.Л.Викентьев. СПб.: ТризШанс, 1995. 228с.
58. Виланд Й. Управление культурным разнообразием / Й. Виланд // Корпоративная этика и ценностный менеджмент. Сб. статей по материалам международной конференции «Корпоративная этика и ценностный менеджмент», 2021 ноября 2002 г. М.: 2003. С. 33
59. Вильховченко Э. Прогресс труда на современном этапе НТР (соотношение детерминизма технологического, организационного и социокультурного) (статья вторая) / Э. Вильховченко // Мировая экономика и международные отношения. 1992. №10. С. 39-40
60. Виханский О.С. Стратегическое управление [Текст] / О.С.Виханский. М.: Гардарика, 1999. 292с.
61. Гегель Г.В. Энциклопедия философских наук [Текст] / Г.В.Гегель. Т.1. М.: Наука, 1974. 486с.
62. Герибадзе А., Регер Г. Глобализация научных исследований и разработок: последние изменения в управлении инновационной деятельностью в транснациональных корпорациях / А. Герибадзе, Г.Регер // Глобализация: Контуры XXI века: Реф. сб. /РАН ИНИОН. Центр научноинформ. исслед. глобальных и региональных пробл. Отд. Восточной Европы. 4.2. М.: 2002 С. 237
63. Гессе Г. Собр. соч. в 4х томах. / Г. Гессе СПб., 1994. Т. 4. С. 37.
64. Гёте И.В. Избранные сочинения по естествознанию [Текст] / И.В.Гёте [пер. и комм. И.И.Канаева; под ред. акад. Б.Н.Павловского] М.: Изд. Академии наук СССР, 1957. 555с.
65. Гидденс Э. Социология [Электронный ресурс] / Э. Гидденс // Глоссарий: основные понятия и важнейшие термины. Способ доступа: http://voluntary.ru/dictionary/577/page/8.
66. Гольман И.А. Практика рекламы. Десять уроков для советского бизнесмена [Текст] / И.А. Гольман, Н.С. Добробабенко. Новосибирск: Интербук, 1991. 141с.
67. Горшкова О.В. Роль корпоративной культуры в формировании эффективного университета [Электронный ресурс] / О.В. Горшкова, Г.И. Мальцева//Университетское управление: практика и анализ. Рубрика: Организационная культура вуза. 2006. №2. Способ доступа: http://www.umj.ru/index.php/pub/rubrica/41.
68. Гофруа Ж. Что такое психология: В 2х т. Изд. 2е, стереотипное Т.1: [пер. с франц.] / Ж.Гофруа. М.: Мир, 1999. 496с.
69. Грачев М.В. Управление трудом (теория и практика капиталистического хозяйствования) / М.В. Грачев М.: 1990. С. 122
70. Грейсон Дж. К. мл., О'Дейл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. . [Текст] / Дж. К. мл. Грейсон, К. О'Дейл М.: 1991. С. 228
71. Гринин Л.Е. Соотношение экономического и политического аспекта глобализации / Л.Е. Гринин // Философия и будущее цивилизации: тезисы докладов и выступлений IV Российского конгресса (Москва, 2428 мая 2005 г.). в 5 т. М.: 2005. С. 258
72. Грошев И.В. Гендерные особенности конфликтности на предприятиях и в организациях [Текст] / И.В. Грошев // Социологические исследования. 2007. № 6. С. 122130.
73. Грудзинский А.О. Проектноориентированный университет. Профессиональная предпринимательская организация вуза [Текст] / А.О.Грудзинский. Нижний Новгород: Издво ННГУ, 2004. 370с.
74. Губман Б. Л. Современная философия культуры [Текст] / Б.Л.Губман М., 2005. С. 199-490
75. Гудінова І.П. Глибоке розуміння навчального тексту як критерій вільного існування у інформаційному просторі [Електроний ресурс] / І.П. Гумінова. Спосіб доступу: http://www.newacropolis.org.ua/ru/study/conference /? Thesis = 4675.
76. Гумбольдт фон В. Избранные труды по языкознанию [Текст] / В.Гумбольдт. М.: Прогресс, 1984. 398с.
77. Гэлбрайт Дж.К. Новое индустриальное общество [Текст] / Дж.К.Гэлбрайт. М.: Прогресс, 1969. 480с.
78. Гэлэгер Р. Душа организации: как создать успешную корпоративную культуру [Текст] / Р.Гэлэгер; [пер. с англ.]. М.: Добрая книга, 2006. 352с.
79. Даниленко Л.В. Все об имидже: от подходов до рекомендаций [Текст] / Л.В. Даниленко // Маркетинг и Маркетинговые исследования. 2007. № 4. c.4348.
80. Данилов А.Н. Глобализм, регионализм и современный трансформационный процесс [Текст] / А.Н. Данилов // Социс 1998, №9, С. 12. ]
81.