ІГРОВА КОНЦЕПЦІЯ КУЛЬТУРИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ : ИГРОВАЯ КОНЦЕПЦИЯ КУЛЬТУРЫ: УКРАИНСКИЙ КОНТЕКСТ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ІГРОВА КОНЦЕПЦІЯ КУЛЬТУРИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
  • Альтернативное название:
  • ИГРОВАЯ КОНЦЕПЦИЯ КУЛЬТУРЫ: УКРАИНСКИЙ КОНТЕКСТ
  • Кол-во страниц:
  • 198
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка


    На правах рукопису



    Павленко Олег Едуардович

    УДК: 130. 2: 394.3 (477)


    ІГРОВА КОНЦЕПЦІЯ КУЛЬТУРИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

    09.00.12 – „українознавство (філософські науки)”

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філософських наук

    Науковий керівник
    Кривда Наталія Юріївна
    доктор філософських наук,
    професор


    Київ – 2011








    ЗМІСТ

    ВСТУП............................................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. ГРА ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНИИЙ АСПЕКТ КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ………………………………………………………...12
    Висновки до першого розділу…………………………………………………..69
    РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ „HOMO LUDENS” У КОНТЕКСТІ
    УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ..............................................................72
    2.1. Проблема агону в українській культурі: міф, обряд, змагальна культура..................................................................................................................72
    2.2. Місце і роль гри в естетичній сфері української культури........................82
    2.3. Гра і сучасний український соціально-гуманітарний
    дискурс …………………………………………………………………………110
    Висновки до другого розділу ............................................................................125
    РОЗДІЛ 3. МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ У СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ ГРИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ.............................................................................128
    3.1. Гра як маніфестація протестних інтенцій молодіжних
    субкультур............................................................................................................128
    3.2. Ігровий контекст естетики та міфології молодіжних
    субкультур............................................................................................................138
    Висновки до третього розділу............................................................................169
    ВИСНОВКИ........................................................................................................171
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................174







    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Об’єктивний погляд на становлення та розвиток української культури потребує різнобічного висвітлення її проблематики, дослідження в контексті різних концепцій, які є актуальними в сучасних гуманітарних наукових практиках. З огляду на розширення кола проблемних питань, які постали перед філософськими науками у ХХ ст., відзначимо, що cеред наявних концепцій, які пояснюють сутність людини, концепція „Homo ludens” (людина, що грає) є на сьогодні однією з важливих. Гра з її інтенцією до пошуку нестандартних рішень, експерименту, ризику, змагальності є нескінченним джерелом оновлення та розвитку культури, умовою функціонування багатьох мистецьких жанрів та напрямів. Гра активізує в людині творчі та пізнавальні інтенції, поєднує в ній схильність до розваг та серйозність, вільний вибір та необхідність, раціональність та душевні поривання, глибинний смисл та абсурд. Ознаки гри простежуються практично у всіх площинах культуротворення, побуті та міжособистісних людських стосунках, світоглядних і поведінкових установках людини, соціально-економічних і політичних явищах.
    За умов демократизації суспільного життя в Україні розширились і можливості досліджувати різноманітні феномени української культури, передусім спираючись на праці відомих західних вчених. Але, незважаючи на те, що чисельність наукових досліджень, пов’язаних з різноманітними проявами гри в українській культурі, зростає, вони загалом стосуються певних вузьких дослідницьких галузей і не дають повного уявлення про роль, місце та значення гри в процесі українського культуротворення. На наш погляд, актуальність цього дослідження полягає саме в узагальненні та науковому обґрунтуванні матеріалу, який так чи інакше охоплює питання, пов’язані з висвітленням ігрової проблематики.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексної наукової програми „Наукові проблеми сталого державного розвитку України”, науково-дослідної теми філософського факультету № 06БФ041-01 „Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного
    знання ”.
    Метою дослідження є системний аналіз феномена гри як концептуального аспекту функціонування культури та його історико-філософська інтерпретація, особливості трансформації гри в українському культурному просторі. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
    – розглянути основні аспекти концептуалізації ігрового феномена в культурі, проаналізувати їх проблематику та сучасну соціокультурну інтерпретацію;
    – дослідити роль агональної домінанти в українській культурі, з’ясувати коріння окремих проявів агону;
    – на основі аналізу праць українських філософів розкрити зміст основних дослідницьких підходів щодо проблеми походження гри;
    – з’ясувати місце та роль гри в становленні і розвитку естетичної сфери української культури;
    – дослідити ігровий аспект сучасного українського соціально-гуманітарного дискурсу та розглянути екзиcтенційний вимір буття української людини;
    – проаналізувати гру як дієву складову молодіжних субкультур України.
    Об’єктом дослідження є концептуалізація феномена гри в культурі.
    Предметом дослідження є гра в українській історико-культурологічній інтерпретації.
    Теоретико-методологічні основи дослідження. Дослідження феномена гри як складової культури вимагає всебічного вивчення та висвітлення, що передбачає звернення до філософського, історико-культурологічного, мистецтвознавчого, етнографічного, психоаналітичного, літературознавчого, педагогічного дослідницького матеріалу.
    У формуванні методологічних та теоретичних основ дослідження велике значення мав досвід сучасних українських філософів: В. Андрущенко, С. Бондаря, В. Бондаренка, Т. Горбаченко, Л. Губерського, А. Конверського, Л. Конотоп, Н. Кривди, Г. Лозко, В. Лубського, І. Огородника, В. Панченко, О. Предко, М. Рибачука, П. Сауха, М. Стадника, Є. Харьковщенка, В. Цвиха.
    Важливе місце в процесі дослідження займають тексти, що склали філософське підгрунтя дисертації, серед яких праці Платона [179], Аристотеля [9], Б. Паскаля [177], І. Канта [88], Ф. Шиллера [229],
    А. Шопенгауера [232–234], C. К’єркегора [253],Ф. Ніцше [160–162], Д. Міда [149], М. Вебера [29], Е. Дюркгайма [69; 70], Г. Зіммеля [81], А. Камю [86; 87], Р. Каюа [91; 92], Х. Ортеги-і-Гасета [166–168], З. Фрейда [213], К. Юнга [240; 241], Г. Маркузе [146], Гі Дебора [45], О. Лосєва [135–139], М. Еліаде [72–74], К. Гірца [46], Ж. Бодріяра [25; 26], Ж. Дельоза [63], М. Мід [150],
    В. Тернера [199], Т. Лірі [132; 133], К. Леві-Строса [125], У. Еко [75],
    С. Жижека [77; 78], К. Леша [129], Л. Колянкевича [98], а також роботи
    Н. Автуховича [1], Т. Апінян [9], А. Байбуріна [12], Я. Білика [23], А. Білої [22], М. Германа [44], В. Бичкова [19–21], О. Дугіна [67–68], А. Костомарова [106], О. Кошелєва [107], О. Ксендзюка [114], С. Кузнєцова [116], Б. Маркова [145], К. Сигова [188–189], Г. Тульчинського [201], В. Турчина [202],
    Л. Орнатської [165], Г. Чхартішвілі [227].
    Дослідження ігрового феномена потребувало культурологічного аналізу теоретичною основою якого були класичні твори Д. Чижевського [226], М. Костомарова [107], І. Франка [214], Д. Мережковського [148],
    М. Бахтіна [15], М. Поповича [181; 182], М. Котляра [108] та наукові розвідки
    Т. Голіченко [47], В. Давидюка [59], О. Забужко [79], І. Колесник [97],
    О. Курочкіна [119], О. Клековкіна [95], А. Макарова [141], О. Мандзяка [144], І. Морозова [154], М. Русина [195].
    Осмислення гри як культурного феномена в межах дослідницького поля української філософії потребувало звернення до праць видатних українських вчених: Ф. Прокоповича [185], М. Грушевського [55],
    В. Юринця [242; 243]; сучасних українських дослідників: Я. Білика [23] та
    К. Сигова [188; 189]. Для розгляду виховного аспекту гри був використаний педагогічний досвід В. Сухомлинського [198].
    Дослідження гри як естетичного феномена української культури потребувало мистецтвознавчого осмислення, для чого були використані праці Ю. Бірюльова [24], Д. Горбачова [50], І Зубавіної [81], І. Лімборського [131], О. Клековкіна [96], Н. Корнієнко [101], В. Крвавича [110],
    Р. Пилипчука [178], К. Черемського [224]. У названому контексті використовувалися філологічні дослідження О.Білої [22], Я. Голобородька [48; 49], Т. Гундорової [56–58], О. Ільницького [84], І. Лімборського [131],
    О. Ушкалова [208; 209], праці російських дослідників А. Юдіна [238; 239],
    С. Юркова [244; 245].
    Аналізуючи окремі сучасні соціокультурні явища в Україні, автор спирався на дослідження С. Кара-Мурзи [89; 158], П. Кені [94], Л. Павлюк [173; 174], О. Панаріна [175], П. Слотердайка [192].
    У дослідженні ігрових проявів у молодіжних субкультурах були використані праці А. Лавея [121; 122], Ж. Бодріяра [25; 26], Д. Белград [16], Д. Брилл [249], Ю. Давидова [60], Д. Десятерика [4], Гі Дебора [45],
    С. Жижека [77; 78], І. Кормільцева [104], С. Лєвікової [126; 127],
    О. Єремєєвої [76], Ю. Каблучко [85], Ш. Кейвен [93], В. Куліка [117],
    Г. Маркуса [147], Д. Моррісона [84], К. О’Хари [169], І. Роднянскої [60],
    В. Тернера [199], П. Хоугена [221], Т. Щепанської [236; 237], В. Ященка [248].
    Вирішення завдань цього дослідження полягало передусім у філософському осмисленні проблеми гри, яке дає змогу торкнутися глибинних питань людського буття саме в культурному контексті, що зумовило застосування аналітичного методу. Філософський аналіз вищезазначеного феномена слугує фундаментом, на якому ґрунтується розгляд питань естетики, соціальної філософії, культурології тощо. Досліджуючи ігровий аспект на різних рівнях буття людини: у давньослов’янській міфології, сучасних науках – фольклористиці та естетиці, діяльності мистецько-артистичних спільнот, в окремих культурних стилях, мистецьких жанрах та напрямах, суспільних явищах, функціонуванні молодіжних субкультурних спільнот та ін., автор спирався на загальнонаукові дослідницькі засади, дотримувався принципів історичності, наукової об’єктивності, плюралізму та толерантності.
    Автор висвітлює ігрову проблематику як один з актуальних аспектів культурології, аналізує гру як невід’ємну складову різноманітних мистецьких напрямів і жанрів у контексті західної та української культур, розкриває естетичні погляди мислителів різних епох в історико-філософському процесі, досліджує ігровий феномен у контексті історичних особливостей його тлумачення, відзначає певний зв’язок та спадковість у поглядах мислителів Нового часу та постмодерної доби. З точки зору етнографії автор висвітлює проблему співвідношення гри і сакрального в ритуальному дійстві, при цьому виокремлює ігровий контекст у праукраїнському язичницькому міфі, християнському міфі та обрядах.
    Для вирішення завдань дисертації були використані такі методи: аналітичний, за допомогою якого здійснено аналіз джерельної бази дисертації, дослідницьких підходів, що стали основою ігрової концепції, досліджено ігровий контекст окремих явищ сучасної культури, а саме: авангардного і постмодерністського мистецтва, масової культури, спорту, контркультурних практик; історико-культурний, що обґрунтував певну діахронічну послідовність у дослідженні ігрового феномену в українській культурі; компаративного аналізу – застосування якого висвітлює зв’язок між філософськими підходами у дослідженні гри як елемента естетики, відстежує спорідненість ігрового контексту авангарду та естетичних пріоритетів молодіжних субкультур.
    Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснюється розширене і поглиблене тлумачення гри як концептуального аспекту сучасного культурфілософського дискурсу та вперше в дослідницький практиці розглядається процес українського культурогенезу в контексті ігрової концепції („Homo ludens”). Положення, що виносяться на захист, набувають чинності новизни:
    – уточнено основні дослідницькі підходи, пов’язані з тлумаченням естетичного аспекту феномена гри: 1) естетична гра як архаїчна сутність поезії, її взаємозв’язок з міфом, культом, святом; 2) естетична гра як наслідування божественної гри; 3) вільна естетична гра та пов’язана з нею ідея свободи, естетичного задоволення; 4) зв’язок гри з трудовим і виховним процесами; 5) абсолютизація ігрового елементу з його інтенцією до створення принципово нових мистецьких форм, переваги процесу гри над змістом; 6) абсолютизація гри та естетичне задоволення в контексті тотальної релятивізації; подається аналіз утопічних соціокультурних моделей, у яких принципи естетичної гри розглядались як спосіб звільнення людини від влади репресивного чинника цивілізації і заперечували наявний стан речей; теоретично обґрунтовано поняття „життя-гра”;
    – набуло подальшого розвитку дослідження агонального елемента в архаїчному праукраїнському міфотворенні, обрядових та ритуальних практиках; показано, що агональну зумовленість названих культурних феноменів можна пояснити з двох позицій: 1) з точки зору антагоністичного облаштування архаїчного племені, на чому акцентував увагу Й. Гейзінга; 2) з точки зору концепції „імажинер” Ж. Дюрана, де мотив боротьби бере початок у постуральному рефлексі новонародженої істоти і стає згодом головним змістом героїчного міфу, у якому герой протистоїть часу і смерті; встановлено, що максимальне вираження агонального елементу української культури простежується в світоглядних інтенціях, поведінкових установках, формах дозвілля, стилі життя українського козацтва; з огляду на сказане та спираючись на веберівське вчення про ідеальні типи, з’ясовано можливість розглядати культуру Запорізької Січі як змагально-ігрову культурну модель;
    – встановлено, що проблема походження гри в українських дослідницьких практиках розглядалася у двох аспектах: ритуально-естетичному та трудовому; у ритуально-естетичному аспекті ігровий елемент набуває самостійного існування як естетична функція внаслідок звільнення творчої енергії, спрямованої на здійснення обрядового дійства, а в трудовому – гра, будучи тісно пов’язаною з працею: а) передує їй як поетична функція і є її головною ознакою; б) з’являється в результаті наслідування праці, виконуючи утилітарну функцію підготовки до трудового процесу;
    – з’ясовано, що ігрова складова української культури найбільш виражена в її естетичній сфері, насамперед в традиційній календарно-побутовій обрядовості, фольклорі, драматично-видовищній культурі, літературі (бароко, рококо, романтизм, модернізм, сучасна література), сучасному візуальному мистецтві, різноманітних формах дозвілля, діяльності літературно-мистецьких груп; уточнено, що основними функціями гри в естетичному контексті є ритуально-поетична, рекреативна, креативно-інноваційна, когнітивна, вітальна, дидактична, естетична, агональна, компенсаторна; встановлено, що актуалізація гри відбувається в момент трансформації культурних процесів у нових стильових кордонах;
    – уточнено ігровий контекст сучасного українського соціально-гуманітарного дискурсу, показано його два основних спрямування: 1) гра, пов’язана з освоєнням культурних надбань цивілізації, пошуків нових мистецьких форм, оживлення культурної ситуації; 2) відчуження від національних, культурних та духовних цінностей, живого спілкування, пуерелізм; на основі осмислення проблеми екзистенційного вибору людини встановлено, що в умовах соціального тиску, актуалізується ігрова складова людської індивідуальності;
    – вперше доведено, що гра є однією з пріоритетних складових молодіжних субкультур; виражені елементи гри простежуються в естетиці, міфології, обрядах, поведінкових та світоглядних установках їх представників, альтернативності щодо суспільства, офіційної культури.
    Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу історико-культурологічної інтерпретації концепції гри в контексті української культури. У світлі ігрової проблематики були розглянуті давньослов’янська та християнська міфології, окремі мистецькі феномени, суспільні та суспільно-політичні явища, масова культура, спорт, діяльність неформальних молодіжних груп та супутніх їм феноменів. Теоретичної значущості нашій роботі надає спроба проаналізувати ігрову складову окремих мистецьких парадигм, відстежити трансформацію її форм та проявів, пов’язаних зі зміною контексту загальнокультурних процесів як в межах західного, так і українського культурного простору. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що матеріали цієї роботи можуть бути використані для розширення та поглиблення дослідницького поля щодо ролі гри та її проявів в соціокультурному просторі, проблеми співвідношення гри з категоріями етики та естетики, в етнографічних розвідках, а також при викладанні окремих розділів української культури, мистецтвознавства, нормативних курсів, спецкурсів з українознавства, історії України.
    Апробацію результатів дисертації здійснено під час обговорення роботи на кафедрі української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення й результати дисертаційної роботи викладено в наукових статтях, доповідях на наукових конференціях, а саме: на міжнародній конференції „Дні науки філософського факультету” (2008, 2009) у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, V Міжнародній науково-практичній конференції „Альянс наук: Вчений – вченому” (2010) у Дніпропетровському державному аграрному університеті, в інших публікаціях: „Гуманітарні студії”, збірник наукових праць, випуск 2 Київського національного університету ім. Т.Шевченка.
    Публікації. Результати дисертації висвітлено у шести наукових статтях, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура та обсяг дисертації. Тема, поставлена мета і завдання дослідження зумовили структуру дисертації, що складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і джерел.
    Загальний обсяг дисертації 197 сторінки, з них 173 сторінок основного тексту. Список використаних джерел та літератури містить 258 позицій.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації вперше в українському українознавстві здійснено системний аналіз феномена гри як концептуального аспекту українського культуротворення, його історико-філософську інтерпретацію. Мета, завдання, методологія дослідження дозволили обґрунтувати такі висновки:
    1. Протягом усієї історії європейської культури погляди на гру змінювалися залежно від загальнокультурного контексту. Якщо в архаїчному суспільстві гра була тісно пов’язана з міфом, культовим дійством, святом, то в епоху модерну розширюється коло питань, у центрі яких знаходилась гра – це сфера мистецтва, проблема свободи, вдосконалення людського духу і навіть створення на їх основі нової естетичної держави. Це загалом і дало поштовх для звернення до естетичної гри як до можливості звільнення людини з-під влади репресивного чинника цивілізації, що було визначальним для деяких соціокультурних моделей ХХ століття. Одним з важливих аспектів, на які звертав увагу Й. Гейзінга, була агональність культурних процесів. У цьому контексті слід відзначити концепцію „волі до влади” та естетику Ф. Ніцше; філософію абсурду А. Камю, де головним мотивом є метафізичне протистояння людини світу, долі, смерті; наукові розвідки Х. Ортеги-і-Гасета, який однією з головних складових культурного та суспільного поступу вважав здатність до боротьби; протистояння міфічного героя і часу, що становить сутнісне ядро наукової концепції Ж. Дюрана. Дослідження західних вчених у другій половині ХХ століття, означивши ситуацію в сучасній культурі як постмодернізм, дали поштовх до зміни ігрового контексту в бік тотальної релятивізації. З одного боку, це іронічна гра зі стилями старої культури, як вважає В. Бичков, з іншого боку, це відчуття неавтентичності світу як негативний бік театральності, яке знайшло відгук у працях французьких авторів Гі Дебора, Ж. Бодріяра та інших мислителів, у багатьох мистецьких творах.
    2. Названі вище процеси відобразилися і на стані справ у сучасному спорті, який втрачає дух священної гри, про що писав Й. Хейзінга, тому криза сучасного спорту, окрім того, що він досяг межі свого розвитку, полягає ще в його тривіалізації, перетворенні його на засіб для заробітку, продукт індустрії розваг, що загалом підтверджує ідеї, викладені в програмному творі Гі Дебора „Суспільство спектаклю”.
    3. Українська культура як складова європейського культурного процесу розглядається в контексті тієї ж проблематики, яку означили Й. Гейзінга та інші дослідники гри. Агональна забарвленість культури українців бере початок з архаїчних світоглядних моделей, які відобразились у міфологічних сюжетах, фольклорі. Свідченням агональної зумовленості архетипної свідомості є концепція „імажинер” Ж. Дюрана, що пояснює змагальну насиченість праукраїнського міфу, ритуальних практик, фольклору. Мотив агону максимально виражений у стилі життя, поведінці, світогляді, дозвіллі запорізького козацтва, що, з огляду на вчення М. Вебера про ідеальні типи, дає можливість розглядати культуру Запорізької Січі як змагально-ігрову культурну модель.
    4. Погляди українських філософів на проблему походження гри пов’язуються, передусім, з естетичною сферою і поділяються на два напрямки. Представники першого пов’язують походження гри з ритуалом, обрядовим дійством, вбачаючи в ній естетичну, розважальну функцію як звільнення залишкової творчої енергії, представники ж другого – розглядають гру в контексті трудового процесу, яка або передує йому як поетична функція, супроводжуючи працю первісної людини, або виконує функцію наслідування трудових дій, слугуючи елементом виховання, навчання.
    5. Найбільш виражені ознаки гри простежуються в естетичній сфері української культури. Однак, якщо естетичні пріоритети народних мас полягали у обрядових, фольклорних, карнавальних, театрально-видовищних, сміхових ігрових формах, то представники аристократії мали змогу реалізувати свої ігрові інтенції у креативному використанні дозвілля: створенні власних парків, колекціонуванні, участі у масонському русі, різних формах світського мистецтва. Естетична гра, виконуючи поетично-вітальну функцію, пов’язану передусім з господарською діяльністю, ритуалістикою, окрім цього давала змогу перенестися у фантазійний світ, створювала ефект іншої реальності, допомагала людині звільнитися від тягаря буденності, відчути насолоду від естетичного дійства, вирішувала певні виховні завдання. Гра була ознакою елітарності окремих мистецьких напрямків, важливою складовою світоглядних інтенцій багатьох представників творчої інтелігенції. Численні ігрові прояви сприяли інноваційним процесам в царині мистецтва, свідченням чого є творчі експерименти представників модерної літератури, авангарду, сучасних мистецьких практик. Елементи естетичної гри були властиві окремим явищам, пов’язаним з невдоволенням наявним станом речей, слугували маніфестацією протестних настроїв у суспільстві.
    6. Для сучасного українського соціогуманітарного поля характерними є два основних контексти функціонування феномена гри: 1) гра, пов’язана з освоєнням культурних надбань цивілізації, пошуків нових мистецьких форм, оживлення культурної ситуації; 2) відчуження від національних, культурних цінностей, живого спілкування. Питання екзистенційного вибору містить в собі виражений ігровий елемент: мімікрування, агон, демонстративний радикальний жест як свідчення нескореності соціальній системі.
    7. Гра є однією з важливих складових молодіжних субкультур України; виражені елементи гри простежуються в естетиці (рок-музика, творчі практики, зовнішня репрезентація, мода, стиль), міфології, обрядах, поведінкових та світоглядних установках їх представників, альтернативності щодо суспільства та офіційної культури, глибинних мотивах молодіжного протесту. Гра в досліджених нами молодіжних субкультурах виконує такі функції: креативно-інноваційну, соціальну (адаптативну), комунікативну, когнітивну, естетичну, рекреативно-компенсаторну, агональну, ескапістську (психоделічні практики).






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Автухович Н. В. Проблема „лица” и „маски” в „Максимах” Ларошфуко (к проблеме игровой поэтики) / Н. В. Автухович // Сборник XVII век в диалоге эпох и культур: материалы научной конференции. – Сер. „Sympo-sium”. Вып. №8. – СПб.: Санкт-Петербургского философского общества, 2000. – С.84-86
    2. Аксютина О. DIY протест против коммерческой культуры: массовая музыка и андеграунд [Электронный ресурс] /Ольга Аксютина.– Режим доступа: http://news.zaraz.org/articles.php?a=79
    3. Альтернативная культура: энциклопедия /сост. Д. Десятерик. Екатеринбург: УльтраКультура, 2005. – 240 с.
    4. Андрухович Ю. Аве, „Крайслер”! Пояснення очевидного
    / Юрій Андрухович // Сучасність. – 1994. – №5. – С.8
    5. Андрухович Ю.: Хай живе політичний карнавал: [інтерв’ю з Ю.Андруховичем.– Rheinischer Merkur] [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://novynar.com.ua/worldabus/55114
    6. Андрухович Ю.: Я насправді патріотичний український космополіт: [інтерв’ю з Ю.Андруховичем. – розмовляв А.Сова] [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.gk-press.if.ua/node/1687.– Заголовок з екрану
    7. Антонич Б.-І. Велика гармонія (модерністична поезія ХХ століття)
    / Богдан-Ігор Антонич. – К.: Веселка, 2003. – 350 с.
    8. Апинян Т. Сущностно-универсальное определение игры: феноменология фантома / Т. Апинян // Вопросы философии. – 2008.– №2. – С. 59 – 73
    9. Аристотель. О софистических опровержениях [Электронный ресурс] /Аристотель // Сочинения: в 4 т. – М.: Мысль, 1978. – Т. 2 – С. 533 – 593. – Режим доступа : http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000357/st000.shtml
    10. Арнольд П. Эстетические аспекты спорта: Спорт и искусство [Электронный ресурс] /П.Арнольд.– Режим доступа: http://lib.sportedu. ru/GetText.idc?Tx-tID=857. – Заглавие с экрана
    11. Афанасьев А. Н. Мифология Древней Руси: Поэтические воззрения славян на природу / Александр Николаевич Афанасьев. – М.: Эксмо, 2005. – 608 с.
    12. Байбурин А. К. Ритуал как культурный феномен. Ритуал и другие формы поведения [Электроный ресурс] /Альберт Кашфуллович Байбурин. – Режим доступа: http://www. cultinfo.ru/arts/.../baybur4.htm.– Заглавие с экрана
    13. Бакина В. И. Космологическое учение Гераклита Эфесского
    / В.И. Бакина // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. – 1998. – №4. – С.42 -55.
    14. Барт Р. Мифологии / Ролан Барт; [пер. с фр. С.Зенкина].– М.: Академический Проект, 2008. – 351 с.
    15. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / Михаил Михайлович Бахтин. – М.: Худож. лит., 1990. – 541с.
    16. Белград Д. Культура спонтанності: імпровізація і мистецтво в повоєнній Америці / Даніел Белград – К.: Факт, 2008. – 528 с.
    17. Бердник О. Золоті ворота. Поезія, публіцистика, інтерв’ю
    / Олесь Бердник. – К.: Смолоскип, 2008. – 416 с.
    18. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: психология человеческой судьбы / Эрик Берн. –М.: Центр общественных ценностей, 1996. – 336 с.
    19. Бычков В.В. Эстетика: краткий курс / Виктор Васильевич Бычков.– М.: Проект, 2003. – 384 с.
    20. Бычков В. В. Эстетические пророчества русского символизма [Электронный ресурс] / В.В.Бычков.– Режим доступа: http://www.gumer. info/bibliotek_Buks/Culture/Buchkov/Buchkov_EstetSimvol.php.– Заглавие с экрана
    21. Бычков В. В. Лексикон нонклассики: художественно-эстетическая культура ХХ века / В. В. Бычков. – М.: РОССПЭН, 2003.– 607 с.
    22. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки / Анна Біла. – К.: Смолоскип, 2006. – 464 с.
    23. Білик Я. М. Ігровий феномен в культурі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософ. наук: спец. 09.00.04 "Філософська антропологія та філософія культури"/ Я. М. Білик. – Харків, 1999. – 26 с.
    24. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії / Юрій Бірюльов.– Львів: Центр Європи, 2005. – 184 с
    25. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть /Жан Бодріяр; [пер. с франц. Л.Кононовича]. – Львів: Кальварія, 2004. – 376 с
    26. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. / Жан Бодріяр. – К.: Основи, 2004. – 230 с.
    27. Болен Д. Дионис, бог вина и экстаза: мистик, любовник, странник [Электронный ресурс] / Джин Болен // Боги в каждом мужчине.– Режим доступа: http://www.psylib.ukrweb.net/books/bolen02/txt10.htm. – Заглавие с экрана
    28. Братство. Офіційний web-сайт партії „Братство” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bratstvo.info/ua/propovidi/672-1185652800
    29. Вебер М. Избранные произведения / Макс Вебер. – М.: Прогресс, 1990. – Прогресс, 1990. – 808 с.
    30. Веселовська Г. „Духовно – містичні аспекти культурно – мистецької діяльності української еліти кінця ХVIII початку XIX ст.”/ Г.Веселовська, О.Ковальчук //Мистецтвознавство України: збірник наук. праць. – К., 2009. – Вип. 10. – С. 253 – 265.
    31. Выставка современного искусства REFLEXION [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=1643.– Заглавие с экрана
    32. Вітгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus: філософські дослідження / Людвіг Вітгенштейн. – К.: Основи, 1995. – 311 с.
    33. Вій – пивний клуб Майдан: Вій” – місія язичницького rock-n-roll’у триває [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://maydan.com.ua/ukr/menu/menu_for_soul/vij/
    34. Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
    35. Волосова О. І. Юрій Шерех (Шевельов) як літературний критик: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандид. філолог. наук: спец. 10.01.01 „Українська література ” / О.І. Волосова. – Харків: 2002. – 18 с.
    36. Вольф. Т.: Я стал более совершенным: [интервью с музыкантом Тило Вольфом Sounds Online Magazine] [Электронный ресурс] / Т. Вольф. – Режим доступа: http://www.lacrimosafan.ru/articles.interview?sub=44
    37. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис
    / Олекса Воропай. – К.: Оберіг, 1991. – Ч.1.– 456 с.
    38. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис
    / Олекса Воропай. – К.: Оберіг, 1991. – Ч.2. – 448 с.
    39. Гадамер Г.- Г. Актуальність прекрасного / Ганс-Георг Гадамер; [пер. з нім]. – К.: Юніверс, 2001. – 288 с.
    40. Гадамер Г.-Г. Істина і метод / Ганс-Георг Гадамер. [пер. з нім]. – К.: Юніверс, 2000. – Т.1. - – 464 с.
    41. Гадамер Г.- Г. Игра искусства / Ганс-Георг Гадамер // Вопросы философии. – 2006.– №8. – С. 164. – 169.
    42. Гайденко П. Прорыв к трансцендентному Новая онтология XX века
    / Пиама Гайденко.– М.: Республика, 1997. – 495 с.
    43. Генрі Т. Панківське й авангардне мистецтво [Електронний ресурс]
    / Тірсія Генрі.– Режим доступу: http://www.gallart.narod.ru/punk.html. –Заголовок з екрану
    44. Герман М. Модернизм: искусство первой половины ХХ века
    / Михаил Герман.– СПб.: Азбука – классики, 2005.– 476 с.
    45. Ги Дебор. Общество спектакля [Электронный ресурс] / Ги Дебор. –Режим доступа: http://avtonom.org/old/lib/theory/debord/society_of_spectacle.html?q=lib/theory/debord/society_of_spectacle.html.– Заглавие с экрана
    46. Гирц К. Интерпретация культур / Клиффорд Гирц.– РОССПЭН, 2004. –560.
    47. Голіченко Т. Слов’янська міфологія та антична культура
    / Тетяна Голіченко. – К.: Наукова думка, 1994. – 92 с.
    48. Голобородько Я. Артеграунд: український літературний істеблішмент / Ярослав Голобородько . – К. : Факт, 2006. –160 с.
    49. Голобородько Я. Игра на раздевание. Театральный „антитеатр” Леся Подервянского [ Электронный ресурс] / Ярослав Голобородько. – Режим доступа: http://www.zn.ua/3000/3680/54022/. – Заглавие с экрана
    50. Горбачов Д. Гопашно-шароварна культура як джерело світового авангарду / М. Горбачов. – К.: Смолоскип, 2008. – 96 с.
    51. Горук Р. В гостях у сатаністів [Електронний ресурс] / Р. В. Горук. – Режим доступу: http://www.rakurs.rovno.ua/info.php?id=1785.– Заголовок з экрану
    52. Гоголь-Борделло: через дах у андеґраунд. Історія успіху [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zapysy.com.ua/modules/news/print.php?storyid=2018
    53. Грабович Г. Семантика котляревщини / Григорій Грабович.– До історії української літератури: дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997. – С.317-329
    54. Григорян А. О „Крематории", о времени, о смерти.” [Электронный ресурс] /Армен Григорян. – Режим доступа:
    http: //www.kulichki.com/death/koi/memento_mori9.htm
    55. Грушевський М. С. Історія української літератури: в 6 т. [упор.
    В. В. Яременко] / Михайло Грушевський. – К.: Либідь, 1993. – Т.1. – 392 с.
    56. Гундорова Т. Кітч і література. Травестії / Тамара Гундорова.– К.: Факт, 2008. – 284 с.
    57. Гундорова Т. ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму / Тамара Гундорова.– К.: Критика, 2009. – 448 с.
    58. Гундорова Т. Франко не каменяр. Франко і каменяр
    / Тамара Гундорова. – К.: Критика, 2006. –352 с.
    59. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору
    / Віктор Давидюк. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. – 310 с.
    60. Давыдов Ю. Социология контркультуры. /Юрий Давыдов,
    И. Б. Роднянская. – М.: Наука, 1980. – 264 с.
    61. Дэвид Ф. Н. Игра в кости и азартные игры (заметка об истории ве-роятности) [Электронный ресурс] / Ф. Н. Дэвид.– Режим доступа: http: //elenakosilova.narod.ru/studia3/math/translatio/dicing.htm. – Изображение с экрана
    62. Дегтерёв Д. Зарубежные работы по теории игр [Электронный ресурс] /Д.Дегтерёв //Мировые процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики.– 2009. – №3. – Режим доступа: http://www.intertrends.ru/twenty/006.htm. – Изображение с экрана
    63. Делез Ж. Логика смысла /Ж. Делез. – Екатеринбург: Раритет, 1998. – 480 с.
    64. Джонс Д. Джим Моррисон. Тёмная звезда [Электронный ресурс]
    / Дилан Джонс.– Режим доступа: www.doorsmania.narod.ru/Books/Dylan.htm.– сохраненная копия
    65. Донцов Д. Літературна есеїстка / Дмитро Донцов. – Дрогобич: Відродження, 2010. – 688 с.
    66. Дроздовський Д. Код майбутнього: Криза людини в європейській філософії: від екзистенціалізму до українського шестидесятництва
    / Дмитро Дроздовський. – К.: Всесвіт, 2006. – 192 с.
    67. Дугин А. Философия политики [Электронный ресурс]
    Александр Дугин. – Режим доступа: http://www.klex.ru/9ca
    68. Дугин А. l'imaginaire Жильбера Дюрана [Электронный ресурс]
    /А. Дугин. – Режим доступа: www.abyssland.org/publi-others/DuranDugin.doc
    69. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії / Еміль Дюркгейм.– К.: Юніверс, 2002. – 424 с.
    70. Дюркгайм Е. Самогубство соціологічне дослідження
    /Еміль Дюркгайм. – К.: Основи, 1998. – 519 с.
    71. Энгер К.: Кеннет Энгер отвечает на вопросы Дмитрия Волчека: [интервью з кинорежиссёром К. Энгером] [Электронный ресурс].– Режим доступа: http://www.mitin.com/tough/honor_roll/anger/inter.shtml
    72. Элиаде М. Аспекты мифа / Мирча Элиаде [пер. с фр.
    В. Большакова]. – М.: Инвест – ППП, СТ ППП, 1996. – 240 с.
    73. Элиаде М. Оккультизм, колдовство и моды в культуре
    / Мирча Элиаде. – К.: София; М.: ИД Гелиос, 2002. – 224с.
    74. Элиаде М. Тибетские религии [Электронный ресурс]
    / Мирча Элиаде // История веры и религиозных идей: в 3 т. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Relig/Eliad_4/43.php.– Изображение с экрана
    75. Эко У. Заметки на полях „Имени Розы” / Умберто Эко [Електронный ресурс].– Режим доступа: http: //www.philosophy. ru/library/eco/zametki. html. – Изображение с экрана
    76. Еремеева О. В. Мифопоэтика творчества Д. Моррисона: дипломная работа / О. В. Еремеева. – М.: ГИТИС, 1996
    77. Жижек С. Метастази насолоди / Славой Жижек. – К.: Альтернатива, 2000. – 188 с.
    78. Жижек С. Матрица или две стороны извращения
    [Электронный ресурс] / Славой Жижек.– Режим доступа: http: //www.gumer.info/bogoslov_Buks/Phi-los/Article/Gig_Matr.php.–Изображение с экрана
    79. Забужко О. „Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій” / Оксана Забужко. – К.: Факт, 2007. – 640 с.
    80. Зіммель Г. Избранное / Георг Зіммель. –М.: Юрист, 1996. – Т. 2 –
    607 с.
    81. Зубавіна І. „Стратегія гри” в просторі сучасної екранної культури
    / Ірина Зубавіна // Сучасне мистецтво: Наук. зб.– К: Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ, 2004. – Вип. 1. – С. 206–227
    82. Ильин И. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа /Илья Ильин / М.: Интрада, 1998. – 255 с.
    83. Іздрик Ю. Станіслав: туга за несправжнім [Електронний ресурс] /Юрій Іздрик // Незалежний культурологічний часопис “Ї” 55 / 2009.– Режим доступу: http: //www.ji.lviv.ua/n55texts/izdryk2.htm
    84. Ільницький О. Український футуризм: 1914 – 1930
    /Олег Ільницький. – Львів: Літопис, 2003. – 456 с.
    85. Каблучко Ю. Послушай парень, объяви нас как нужно. Мы – „ Дорз”. Джеймс Дуглас Моррисон / Ю. Каблучко, О.Чернишенко, В. Авилов;
    [ пер. с англ.]. – М.: Васанта, 1993. – 160 с.
    86. Камю А. Бунтующий человек / Альбер Камю. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с
    87. Камю А. Творчество и свобода: сборник. /Альбер Камю; [пер. с франц.]. – Радуга, 1990. – 608 с
    88. Кант І. Естетика / Імануїл Кант [ пер. з нім. Б. Гавришкова]. – Львів: Аверс, 2007. – 360 с.
    89. Кара-Мурза С. На пороге Оранжевой революции [Электронный ресурс] / С. Кара-Мурза, А. Александров, М. Мурашкин, С. Телегин. – Режим доступа: http://onby.ru/skaramurzarevolyutsija/11/. – Изображение с экрана
    90. Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників / Тарас Каляндрук. – Львів: Піраміда, 2007. – 288 с.
    91. Кайуа Р. Люди и игры. Статьи и эссе по социологии культуры
    / Роже Кайуа. М.: ОГИ, 2007. – 304 с.
    92. Каюа Р. Людина і сакральне / Роже Каюа. – К.: Вакслер. – 2003. – 256 с.
    93. Кейвен Шейла. Коммуна Хиппи в Хейте [Электронный ресурс] /Шейла Кейвен. – Режим доступа: http://www.hippy.ru/f35.htm.– Изображение с экрана
    94. Кені П. Карнавал революції: Центральна Європа 1989 р.
    /Педрик Кені. – К.: Критика, 2006. – 472 с.
    95. Кислюк К. Релігієзнавство / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – К.: Кондор, 2004. – 646 с.
    96. Клековкін О. Сакральний театр. Генеза. Форми. Поетика. (Струк-турно – типологічне дослідження): монографія./ Олександр Клековкін. – К.: КДІКК інт. ім.. Карпенка – Карого, 2002. – 272 с.
    97. Колесник І. І. Інтелектуальне співтовариство як засіб легітимації культурної історії України XIX століття /Ірина Іванівна Колесник
    // Український історичний журнал.– 2008.– № 1. – C. 169–193
    98. Колянкевич Л. Світ культурних дійств: університетські діалоги № 9 /Лешек Колянкевич. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 88 с.
    99. Кондаков И. В. Эристика в культуре ХХ века [Электроный ресурс] /И.В.Кондаков // Культурология. ХХ век: энциклопедия в 2 т. Гл. ред. и сост. С.Я.Левит. – СПб.: Университетская книга, 1998. – Режим доступа: psylib.org.ua/books/levit01/txt133.htm
    100. Корнилюк Р. [Електронний ресурс] / Р. Корнилюк. Мічені Нобелем: військовий теоретик Томас Шеллінг // Економічна правда. – 2010. – 20 –21 липня. – Режим доступу:
    http://www.epravda.com.ua /publications/2010/06/25/239690. –
    Зображення з екрану
    101. Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього
    / Неллі Корнієнко.– 1998. – К.: Факт, 1998. – 469 с.
    102. Корчинский Д. Революция cообществ [Электронный ресурс]
    / Дмитрий Корчинский // Революция от кутюр.– Режим доступа: http://www.idoloboretz.info/read/32-dmitrij-korchinskij-revolyucziya-ot-kutyur.html
    103. Корчинский Д. Основы братства [Электронный ресурс]
    / Дмитрий Корчинский //Революция от кутюр.– Режим доступа: http://www.idoloboretz.info/read/32-dmitrij-korchinskij-revolyucziya-ot-kutyur.html
    104. Кормильцев И. Рок-поэзия в русской культуре: возникновение, бытование, эволюция / Илья Кормильцев, Ольга Сурова // Русская рок-поэзия: текст и контекст сборник научных трудов. – Тверь: Тверской государственный университет, 1998. – С. 5 – 33
    105. Косиков Г. К. Два пути французского постромантизма: символисты и Лотреамон / Г.К. Косиков // Поэзия французского символизма. Лотреамон. Песни Мальдорора.– М.: МГУ, 1993. – С. 5 – 62.
    106. Костомаров А. С. К идее социальной маски в современной философии: /А. С. Костомаров // Вестник Самарского Государственного Университета. Гуманитарная серия. – 2005. – № 1. – С.15 – 19
    107. Костомаров М. Славянская мифология [Електронный ресурс]
    / Микола Костомаров // Слов’янська міфологія: вибрані
    праці з фольклористики й літературознавства. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/kostomar/kos.htm
    108. Котляр М. Ф. Княжа служба в Київській Русі
    / Микола Федорович Котляр.– К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – 251 с
    109. Кошелев А. Д. К общему определению игры / А. Д. Кошелев
    // Вопросы философии.– 2006. – №4. – С.60 – 72
    110. Кошелева В. Л. Дюфренн (Dufrenne) Мишель
    [Электронный ресурс] / В. Л. Кошелева. – Режим доступа: http://www.psylib.ukrweb.net/books/levit01/txt031.htm
    111. Крвавич Д. П. Джерела інспірації скульптури бароко і рококо
    / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова // Українське мистецтво: навч. посібн.: у 3 т. – Львів: Світ, 2005. – Т. 3. – С.81 – 91
    112. Кремнёв Д. Анти-помо. Советы выздоравливающим [Электронный ресурс] / Д. Кремнёв. – Режим доступа: http://www.proza.ru/2011/01/22/1017
    113. Кримський С. Під сигнатурою Софії /С.Кримський. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 718 с.
    114. Ксендзюк А. Фундамент безупречности: три победы воина - Страх смерти [Электронный ресурс] /Алексей Ксендзюк // Тайна Карлоса Кастанеды. Анализ магического знания дона Хуана: теория и практика. – Одесса, Хаджибей, 480с. – Режим доступа: http: //www.stalking.nm.ru/artic-le/a_immaculacy2-k.html.– Изображение с экрана
    115. 115. Ксендзюк А. Тайна Карлоса Кастанеды. Анализ магического знания дона Хуана: теория и практика [Электронный ресурс]
    /Алексей Ксендзюк.– Режим доступа: http://lib.rus.ec/b/138911/read. – Изображение с экрана
    116. Кузнецов С. По ту сторону иметь и казаться: от Исидора Изу до Малкома Макларена [Электронный ресурс] / С. Кузнецов. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nlo/2003/64/kuz15.html. – Изображение с экрана
    117. Кулік В. Молода Україна: сучасний молодіжний рух та неформальні ініціативи: Дослідження /В. Кулік, О. Голобуцький,
    Т. Голобуцька. – К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. – 460 с.
    118. Кундера М. Бессмертие [Электронный ресурс]
    / Милан Кундера. – СПб.: Азбука, 2001. – Режим доступа: http://lib.guru.ua/INPROZ/KUNDERA/kundera_bessmertie.txt
    119. Кунцлер М. Літургія церкви / Михаль Кунцлер. – Львів: Свічадо, 2001. – 615 с.
    120. Курочкин О. Українські новорічні обряди : „Коза” і „Маланка”: з історії народних масок. / Олександр Курочкін – Опішне: Українське народознавство, 1995. – 392с.
    121. ЛаВей А. Сатанинская библия [Электронный ресурс]
    /Антон ЛаВей.– Режим доступа: http://zhurnal.lib.ru/m/majesty_d_i/lavey.shtml. – Изображение с экрана
    122. ЛаВей А. Ш. Записная книжка диявола [Электронный ресурс]
    / Антон Шандор ЛаВей. – Режим доступа: http://mag.org.ua/libtxt/107-1.html.– Изображение с экрана
    123. Лакримоса: [інтерв’ю з німецькою готик-групою Lacrimosa
    / розмовляв Anton "Christ888" Shekhovtsov] [Електронний ресурс].–
    Режим доступу: http://www.gothic.com.ua/ukrrus/interviews/Lacrimosa.htm.– Зображення з екрану
    124. Ларошфуко Ф. Максимы. Франсуа Ларошфуко [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/maxims1.htm. – Изображение с экрана
    125. Леви-Строс К. Первобытное мышление /Клод Леви-Строс. – М.: Республика, 1994. – 384 с.
    126. Левикова С. И. Готика как она есть, или о старой-новой субкультуре. / С.И. Левикова // Философские науки. – 2006. – № 7. – С. 79–91; № 8.– С. 91–161; № 9.– С. 117–125
    127. Левикова С. И. Молодежная субкультура: игра в ценности [Электронный ресурс] / Светлана Игоревна Левикова // II Всероссийская научная конференція: Сорокинские чтения – 2005. – Режим доступа: http:// lib. socio. msu.ru/
    128. Лемко І. Львів понад усе / Ілько Лемко. – Львів: ЛА ПІРАМІДА, 2007. – 188 с.
    129. Леш К. Вырождение спорта [Электронный ресурс] / К. Леш.– Режим доступа: http://magazines.russ.ru/logos/2006/3/l2.html. – Изображение с экрана
    130. Лизлова С. М. Гра в постмодерністському творі: на матеріалі творчості Ю. Андруховича: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: спец. 10.01.06 „Теорія літератури” / С. М. Лизлова. – Донецьк: 2004. – 19 с.
    131. Лімборський І. В. Художня парадигматика українського рококо і український контекст / І.В. Лімборський // Наукові записки: філологічні науки. – К.: КМА, 2005. – Т.1. – 90. – С.12-19
    132. Лири Т. Практика приема психоделиков: руководство, основанное на Тибетской Книге Мертвых [Электронный ресурс] / Тимоти Лири, Ральф Мецнер, Ричард Альберт.– Режим режим доступа: http: //www.leary.ru/books/psy/. – Изображение с экрана
    133. Лири Т. / Тимоти Лири [ Электронный ресурс ].– Режим доступа: http: //www.green-door.narod.ru/learymain.html. – Изображение с экрана
    134. Лихачев Д. С. Смех в Древней Руси /Д. С. Лихачёв,
    А. М. Панчеко, Н. В. Понырко. – Л.: Наука, 1984. – 295 с.
    135. Лосев А. Драматизм и танцевальный характер платоновского учения об идеях [Электронный ресурс] /Алексей Фёдорович Лосев
    // История античной эстетики. – М.: Искусство, 1974. – т. 3. – Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/lose003/txt20.htm. – Изображение с экрана
    136. Лосев А. Законы. Абсолютистское завершение платоновского идеализма в „Законах” [Электронный ресурс] / Алексей Фёдорович Лосев
    //Комментарии к диалогам Платона.– Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/losew06/txt23.htm. – Изображение с экрана
    137. Лосев А. В поисках последней и кратчайшей формулы эстетики Плотина / Алексей Фёдорович Лосев. // История античной эстетики в 8 т. М.: Искусство, 1980. – Т. 6. – С. 699 – 704
    138. Лосев А. Эстетика возрождения /Алексей Фёдорович Лосев. – М.: Мысль, 1982. – 623 с.
    139. Лосев А. Философия. Мифология. Культура / Алексей Лосев. – М.: Политиздат, 1991. – 525 с.
    140. Маерчик М. Большой карнавал имени революции [Электронный ресурс] / М. Маерчик // Зеркало недели.– 2004. – 18 – 24 декабря № (51(526).–Режим доступа: http://zn.ua/SOCIETY/bolshoy_karnaval_imeni_revolyutsii-42036.html.– Изображение с экрана
    141. Макаров А. М. Світло українського бароко
    / Анатолій Михайлович Макаров. – К.: Мистецтво, 1994. – 288 с.
    142. Мальцев Л. Л. Молодіжна субкультура як предмет філософсько- естетичного аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.04 „Естетика” / Л. Л. Мальцев. – К., 1995. – 25 с.
    143. Мамонтова А. Д. Доминанта музыки от культуры декаданса до готической субкультуры [Электронный ресурс] / А. Д. Мамонтова,
    Н. И. Ромах. – Режим доступа:
    http://analiculturolog.ru/ru/component/k2/item/459-article_42.html. – Изображение с экрана
    144. Мандзяк О. Воїнсько-фізичне виховання аріїв. Народні ігри в практиці українських бойових мистецтв / Олексій Мандзяк.– Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 208 с.
    145. Марков Б. В. Хайдеггер и Ницше / Борис Васильевич Марков
    [Электронный ресурс].– Режим доступа:
    http://www.anthropology.ru/ru/texts/mar-kov/sergeev_13.html.– Изображение с экрана
    146. Маркузе Г. Эрос и цивилизация / Герберт Маркузе. – М.: Ермак, 2003. – 312 с.
    147. Маркус Г. Легенды свободы [Электронный ресурс] / Грэйл Маркус. – Режим доступа: http://zhurnal.lito.ru/PDF/1-2011.pdf
    148. Мережковский Д. С. Гоголь. Творчество, жизнь и религия
    [Электронный ресурс] / Дмитрий Сергеевич Мережковский. – Режим доступа: http://www.vehi.net/merezhkovsky/gogol/01.html.– Изображение с экрана
    149. Мид Д. Интернализованные другие и самость [Электронный ресурс] / Джордж Мид. – Режим доступа: http: //www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Article/Mid_GestSimv.php
    150. Мид М. Культура и мир детства / Маргарет Мид. – М.: Наука, 1988. – 429 с.
    151. Мисимо Ю. Хагакурэ Нюмон [Электронный ресурс] /Юкио Мисима.– Режим доступа: http://shounen.ru/books/hagakure_nyumon.shtml.– Изображение с экрана
    152. Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – 588с.
    153. Мойнихэн М. Князья Хаоса. Кровавый восход норвежского блэка
    [Электронный ресурс] / М. Мойнихэн, Д. Седерлинд.– Режим доступа: http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/111236/Moiinihen,_Sederlind_-_Knyaz%27ya_Haosa._Krovavyii_voshod_norvezhskogo_bleka.html.– Изображение с экрана
    154. Морозов И. А. „Физиология игры” ( к анализу метафоры „игра как живой организм”) / И. А. Морозов // Логический анализ языка. Концептуальные поля игры. – М.: Индрик, 2006. – С. 42–59
    155. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. / наук. ред. М. Гримич. – К.: Дуліби, 2008. –
    Т. 1: Діти. Дитинство. Дитяча субкультура.– 400 с.
    156. Национальная социологическая энциклопедия. Глоссарий по социологии [Электронный ресурс].– Режим доступа: http: //voluntary.ru/dictionary/
    157. Незалежний культурологічний часопис „Ї” 24/2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.ji.lviv.ua/n24texts/24-zmist.htm
    158. Незалежний культурологічний часопис „Ї” 30/2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n30texts/kara-murza.htm
    159. Неофициальный сайт группы Flëur. Украинская мелодичность и французская утонченность [Электронный ресурс].– Режим доступа: http://fleur.kiev.ua/ru/artic/26.php. – Изображение с экрана
    160. Ницше Ф. Сочинения: в 2 т. / Фридрих Ницше. – М.: Мысль, 1990. – Т. 1.– 829 c.
    161. Ницше Ф. Сочинения: в 2 т. / Фридрих Ницше. – М.: Мысль, 1990. – Т.2. – 829 c.
    162. Ніцше Ф. Повне зібрання творів: критично-наукове видання у 15 т. / Фрідріх Ніцше. – Львів: Астролябія, 2004. – Т.1. – 770 с.
    163. Огняний змій: Українська готична проза ХІХ ст. / [упор.
    Ю. Винничук]. – Львів: ЛА „ПІРАМІДА”, 2006.– 520 с.
    164. Огнєва Т. Відбиток часу у дзеркалі буття: монографія
    / Тетяна Огнєва. – К.: Академвидав, 2008. – 216 с.
    165. Орнатская Л. Массовая культура и „дух епохи”
    /Людмила Орнатская // Российская массовая культура конца ХХ века [Электронный ресурс]: материалы круглого стола (4 декабря 2001 г. Санкт-Петербург). – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество. 2001.– Режим доступа: http://anthropology.ru/ru/texts/ornatsk/masscult_20.html.– Изображение с экрана
    166. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры / Хосе Ортега-и-Гассет.– М.: Искусство, 1991.– 588 с.
    167. Ортега-и-Гассет X. Новые симптомы / Хосе Ортега-и-Гассет
    // Проблема человека в западной философии. – М., 1988.– С. 202–206
    168. Ортега-і-Гасет Х. Спортивне походження держави / Хосе Ортега-і-Гасет // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 6.– С. 39–48
    169. О’Хара К. Философия панка [Электронный ресурс]
    / Крейг О’Хара. – Режим доступа: http://www.zaraz.org/lib/punk_phil.html. – Изображение с экрана
    170. Павленко О. Е. Гра як філософська проблема
    / Олег Едуардович Павленко // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Збірник наукових праць. Випуск XXII. – К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2009. – С.71–78
    171. Павленко О. Е. Ігровий аспект української культури
    /Олег Едуардович Павленко // Мультиверсум: філософський альманах. Випуск 7(95).– К.: Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, 2010.– С.181– 192.
    172. Павленко О. Е. Гра як ознака гіппівського руху в Україні в контексті її естетичних пріоритетів (на прикладі рок-музики) // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. Випуск 22. – К.: Київський національний лінгвістичний університет, 2008. – С.44–49
    173. Павлюк Л. С. Знак, символ, міф у масовій комунікації
    / Людмила Степанівна Павлюк.– Львів: ПАИС, 2006. – 120 с
    174. Павлюк Л. Риторика, ідеологія, персуазивна комунікація
    / Людмила Степанівна Павлюк. – Львів: ПАІС, 2007.– 168 с.
    175. Панарин А. С. Дезертирство элит в эпоху катастроф [Электронный ресурс] /Александр Сергеевич Панарин.– Режим доступа: http://www.cisdf.org/TRM/TRM1/Panarin.html
    176. Панченко А. М. Юродивые на Руси [Электронный ресурс] /А.М.Панченко // Русская история культуры. Работы разных лет. – СПб.: Юна, 1999.– С. 392-407.– Режим доступа: http://ec-dejavu.ru/j/Jurod.html.– Изображение с экрана
    177. Паскаль Б. Мысли / Блез Паскаль; [пер. с фр.]. – М.: Эксмо, 2009. – 640 с.
    178. Пилипчук Р. Зародки театру: ігри та обряди, скоморохи, літургійне дійство [Електронний ресурс] / Ростислав Пилипчук // Історія української культури: у 5 т. – Т. 2; (Українська культура XIII - першої половини XVII століть).– К.: Нова думка, 2003. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ist-kult2/ikult229.htm.- Зображення з екрану
    179. Платон. Законы // Платон. Сочинения в 3 т. – М.: Мысль, 1972. – Т.3. Ч. 2. – С. 83-478
    180. Попов А. Сатанизм как религиозная игра [Электронный ресурс]:
    / А. Попов. – Режим доступа: http://rus-baptist.narod.ru/dop/satan.htm
    181. Попович М. В. Мировоззрение древних славян
    /Мирослав Владимирович Попович.– К.: Наукова Думка, 1985. – 168 с.
    182. Попович М. В. Нарис історії культури України
    /Мирослав Володимирович Попович. – К.: АртЕк, 1998. – 728с.
    183. Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи
    / Мирослав Попович. – К.: Майстерня свободи, 2008. – 256 с.
    184. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки [Электронный ресурс] /Владимир Яковлевич Пропп.– Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Li-nguist/Propp_2/index.php.– Изображение с экрана
    185. Прокопович Ф. Філософські твори в 3 т. / Феофан Прокопович. – К.: Наукова думка, 1979. – Т. 1. – 512 с.
    186. Савчук Б.Український Пласт: 1911-1939 / Борис Савчук.– Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1996. – 264 с.
    187. Сверхновая Сарматия. Манифест [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.mesogaia-sarmatia.narod.ru/
    188. Сигов К. Метафізика гри та „Веселіє серця” Григорія Сковороди
    / Костянтин Сигов // Сучасність.– 1992. – № 12. – C. 66 – 67.
    189. Сигов К. Человек вне игры и человек играющий
    / Константин Сигов // Философия и социологическая мысль. – 1990. – № 4. – C. 31 – 47.
    190. Ситуационистский интернационал [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://saint-juste.narod.ru/situat.htm. – Изображение с экрана
    191. Ситуація постмодернізму в Україні [Електронний ресурс]. – Режим достпу: http://www.ktm.ukma.kiev.ua/2001/6/postmodern.html. – Зображення з екрану
    192. Слотердайк П. Критика цинічного розуму / Петер Слотердайк; [пер. з нім. А.Богачова]. – К.: Тандем, 2002, 544 с.
    193. Соколов Е. Г. Модерн-декаданс: Р. Вагнер и символизм
    / Е. Г. Соколов. – Miscellanea humanitaria philosоphiae. Очерки по философии и культуре. К 60-летию профессора Юрия Никифоровича Солонина. Серия «Мыслители». – Вып. 5. – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. – С. 235–244
    194. Сосновский Н. Культура растафари [Электронный ресурс].–
    / Николай Сосновский.– Режим доступа:
    http://knigosite.ru/library/read/64294.– Изображение с экрана
    195 Спадок століть. Український культурологічний альманах. Україна: Філософський спадок століть.– К., 2000. – 803 с.
    196. Столович Л. Н. Искусство и игра / Лев Наумович Столович. – М.: Знание, 1987. – 64 с.
    197. Стоун С. Хиппи от А до Я: Мода и стиль [Электронный ресурс] /Скип Стоун. – Режим доступа: http://www.hippy.ru/az/index.htm
    198. Сухомлинський В. А. Сердце отдаю детям
    / Василий Александрович Сухомлинский.– К. :Радянська школа, 1988.– 272 с.
    199. Тернер В. Символ и ритуал / Виктор Тернер. – М., 1983. – 280 с.
    200. Ткаченко Л. П. Мода як естетичний феномен: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.08 „Естетика”
    / Л. П. Ткаченко. – К., 1999. – 17 с.
    201. Тульчинский Г. Л. Самозванство, массовая культура и новая антропология: перспективы постчеловечности [Электронный ресурс]
    / Григорий Леонидович Тульчинський.– Режим доступа: http://www.antropolog.ru/doc/persons/tulchinskiy/toulch6/?print=Y
    202. Турчин В. С. По лабиринтам авангарда / В. С. Турчин. – М.: МГУ, 1993. – 248 с.
    203. Уэльбек М. Г. Лавкрафт: Против человечества, против прогресса
    [ Электронный ресурс ] / М. Уэльбек.– Режим доступа: http://wg-lj.livejour-nal.com/350990.html. – Изображение с экрана
    204. Уилсон Р. Э. Недостижимые звезды [Электронный ресурс]
    / Р. Э.Уилсон. – Режим доступа: http://www.leary.ru/books/iskushenie/?n=40. – Изображение с экрана
    205. Українські літературні школи та групи 60-90-х р.р.: Антологія вибраної поезії та есеїстики. – Львів: ЛА Піраміда, 2009. – 620 с.
    206. Украинский DIY портал [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ukrdiy.at.ua/.– Изображение с экрана
    207. Успенский Б. Антиповедение в культуре Древней Руси
    / Борис Успенский// Проблемы изучения культурного наследия. – М., 1985. – С.326–336
    208. Ушкалов Л. Есеї про українське бароко / Леонід Ушкалов. – К.: Факт – Наш час, 2006. – 284 с.
    209. Ушкалов Л. Українське барокове богомислення / Леонід Ушкалов. – Харків: Акта, 2001. – 224 с.
    210. Феррони В. В. Теория симулякров Ж. Бодрийяра: “Ностальгия по настоящему”/ В. В. Феррони // Вестник ВГУ. Серия 1. Гуманитарные науки. – 2001. – №2.– С. 222–234
    211. Финк Э. Основные феномены человеческого бытия [Электронный ресурс] / Эйген Финк // Проблемы человека в западной философии. – М.; 1988.– С. 357–402.- Режим доступа: http://lib.ru/FILOSOF/FINK/fenomeny.txt
    212. Фонтаръ №18 2010 [Электронный ресурс].– Режим доступа: diyclab.moy. – Изображение с экрана
    213. Фрейд З. Художник и фантазирование /Зиґмунд Фрейд.– М.: Республика, 1995. – 400 с.
    214. Франко І. Король балагулів Антін Шашкевич і його українські вірші /Іван Франко. Зібрання творів у 50 т. – К.: Наукова думка, 1982. –
    Т. 35. – С.113 – 149
    215. Фромм Э. Душа человека / Эрих Фромм. – М.: Республика, 1992. – 429 с.
    216. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне: Экскурс.
    Ф. Шиллер "Письма об эстетическом воспитании человека"
    [Электронный ресурс] / Юрген Хабермас.– Режим доступа: http://society.polbu.ru/habermas_moderndis-cus/ch05_i.html.– Изображение с экрана
    217. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер. – СПб.: Наука, 2002. – 450 с.
    218. Хьелл Л. Карл Густав Юнг: Аналитическая теория личности
    [Электронный ресурс] /Ларри Хьелл, Дэниел Зиглер // Теории личности: основные положения, исследования и применение.– Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/hjelz01/txt08.htm. – Изображение с экрана
    219. Хейзинга Й. Осе
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины