ТРАНСФОРМАЦІЯ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР : ТРАНСФОРМАЦИЯ КУЛЬТУРЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: философско-антропологическое измерение

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВ1ТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ПИЛИПЕНКО СВІТЛАНА ГРИГОРІВНА

УДК 130.2:141.319.8

ТРАНСФОРМАЦІЯ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

Спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія,
філософія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Цехмістро Іван Захарович

Харків – 2012

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………
3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження трансформації культури……………………………………………….. 11
1.1 Трансформація культури у філософсько-культурологічній інтерпретації……………………………………………………………… 11
1.2 Культурні трансформації в контексті глобалізації………………… 33
1.3 Сучасна культура в медійному просторі…………………………… 52
Висновки до розділу 1………………………………………………….. 71
Розділ 2. Основні форми прояву трансформації культури……….. 74
2.1 Комп’ютер та Інтернет як чинники інформаційної культури……. 74
2.2 Інновації як джерело технологічної культури……………………… 92
2.3 Особливості динаміки масової культури…………………………… 109
Висновки до розділу 2………………………………………………….. 126
Розділ 3. Антропологічний вимір трансформації сучасної культури…………………………………………………………………. 129
3.1 Людина в ситуації трансформації культури………………………... 129
3.2 Криза монокультурної ідентичності особистості…………………... 146
Висновки до розділу 3………………………………………………….. 164
Висновки…………………………………………………………………. 166
Список використаних джерел…………………………………………. 171

ВСТУП
Актуальність теми. Динамізація всіх процесів дійсності, прискорення ритму життя, поява нових відкритих систем, а також глобалізація актуалізували проблему культурних змін. Суспільство засвідчило множинність ликів культури ХХ – початку ХХI століття. Стає безперечним той факт, що культура не є жорсткою і замкненою системою, а перебуває в безперервних змінах, у динамізації форм і типів, як єдине поле взаємодій. Проблема культурної динаміки належить до числа фундаментальних у філософії й культурології. Будь-який процес змін (формування, розпад, реконструкція, трансформація тощо) культури завжди має певні акценти, спрямованість, швидкісні характеристики, які детермінують його динаміку. Культурна динаміка є значимим аспектом при вивченні не лише культурних артефактів, але і зміни життєдіяльності людей.
Сучасна культура переживає стан, який дослідниками визначається як «кризовий», «критичний» чи «міжепохальний». Значних трансформацій зазнають як базові елементи культури – час, простір, людина, так і фундаментальні антропологічні константи – самототожність, самотрансценденція, цілісність, відкритість, духовність, свобода, здатність до творчості тощо. Нестійкість, варіативність і постійна мінливість світу – джерела зміни і варіативності культури. Разом із тим, окремого розгляду вимагають трансформаційні процеси як складові культурної динаміки, що зумовлені конкретно-історично, соціально забарвлені. Трансформаційні процеси, які відбуваються в сучасному світі, вимагають нових підходів до аналізу культури та технологій культурного виробництва. Без їхнього переосмислення не можливе подолання незбалансованості розвитку культурного потенціалу як особистості, так і суспільства.
Культура зазнає суттєвого впливу різноманітних факторів: соціально-економічних, соціально-політичних, духовних та інформаційних. Водночас, і культура здійснює значний вплив на них, виступаючи своєрідним каталізатором процесів, які відбуваються. Трансформація культури – це реальність культурно історичного процесу, коли культурна ситуація виходить за межі попереднього якісного стану («типу культури»), проте ще не виступає цілісністю нового типу, іншого системного рівня. Трансформаційні процеси змінили взаємозв’язок культури і людини, обумовивши трансформацію людини, але і сама людина здійснила вплив на цей глобальний процес.
Взаємозв’язок трансформації культури і глобалізації потребує здійснення повороту від стратегії глобалізації «за моделлю ринку» до стратегії глобалізації «за моделлю культури» (В. Межуєв). Глобалізація «за моделлю культури» передбачає, що незалежно від національності та місця проживання людині надається право на знання і культуру, що сприяє її культурному зростанню й розвитку, в тому числі й зростанню матеріального благополуччя. Водночас, стає очевидним, що глобалізація і трансформація культури – це сторони єдиної соціокультурної системи, вони взаємообумовлені та виступають найбільш впливовими факторами, що перетворюють соціальне і культурне середовище. Слід підкреслити, що наповнення суспільно конструктивним смислом духовного змісту людини, з одного боку, і гуманізація, «окультурнення» суспільних відносин, з іншого, є одним із сутнісних завдань сучасної культурної політики України.
Спрямованість дисертаційного дослідження зумовлена недостатнім рівнем філософсько культурологічного осмислення основних форм прояву інноваційного характеру трансформації культури, необхідністю означення трансформації культурного типу людини, якому відповідає формування нової культурної ідентичності.
Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена:
– по-перше, необхідністю проведення філософсько-культурологічних досліджень трансформації культури в умовах глобалізації;
– по-друге, доцільністю визначення основних тенденцій трансформації культури в глобальному інформаційному просторі;
– по-третє, потребою з’ясування питання впливу трансформації культури на особистість.
Ступінь наукової розробки проблеми. Дослідження трансформації культури спирається на широке коло теоретичних джерел. Насамперед, це фундаментальні роботи Е. Кассірера, Ф. Ніцше, М. Бердяєва, Е. Фромма, О. Шпенглера, М. Данилевського, А. Тойнбі, К. Ясперса, П. Сорокіна, М. Бахтіна, В. Біблера, П. Тейяр де Шардена, В. Вернадського, Т. Парсонса, Р. Мертона, Р. Барта, Ю. Лотмана, Ж. Дерріди, М. Фуко, У. Еко та ін.
У названому контексті науковий інтерес викликають роботи, де подано аналіз феномену трансформації сучасного суспільства, культури, особистості. Це праці Е. Тоффлера, Н. Лумана, З. Баумана, С. Бейнхабіб, В. Стьопіна, А. Пелипенка, І. Яковенка, М. Кагана, Н. Миронової, М. Хрєнова, І. Добронравової та ін. Аналіз інноваційного характеру трансформації культури не можливий без звернення до праць Д. Белла, С. Леша, У. Бека, Р. Рорті, Е. Гідденса, Ю. Габермаса, В. Кутирьова, О. Панаріна та інших дослідників, які висловили цікаві думки про глибокі зміни в культурі.
Серед теоретиків, чий доробок є безперечним для дослідження процесів глобалізації та її наслідків в інформаційному суспільстві, слід назвати таких науковців як Дж. Несбітт, Ф. Фукуяма, І. Валлерстайн, З. Бжезінський, Р. Робертсон, П. Бергер, Т. Лукман, Н. Смелзер, Ю. Габермас, Й. Файхтінгер, М. Моісеєв, В. Федотова, В. Межуєв, Б. Єрасов, П. Пружинін, В. Павленко, П. Саракун та ін.
Значним підґрунтям розробки теми дисертації стали здобутки філософських дослідження мас-медіа, їхнього впливу на розвиток культури, а також соціологічні, культурологічні, психологічні праці, присвячені цій проблемі. Серед них маємо назвати фундаментальні дослідження М. Маклюена, Р. Дебре, Ж. Бодрійяра, Д. Рашкоффа, Дж. П. Барлоу, П. Віриліа, С. Жижека, Г. Почепцова, В. Подороги, В. Дубровського, В. Савчука, Ю. Рижкова, О. Соболь та ін. Сучасні наукові реалії пов’язані з появою віртуальної реальності, мережевого суспільства, Інтернету та комп’ютера, які стали предметом філософсько культурологічного аналізу. Про це свідчать роботи М. Кастельса, М. Уебстера, С. Леша, Е. Тоффлера, М. Ульбека, М. Носова, С. Хоружого, А. Кармина, Д. Іванова, В. Миронова, О. Астаф’євої.
Дослідження антропологічного виміру трансформації культури обумовило звернення до питань кризи культурної ідентифікації, впливу трансформації культури на людину. Цей аспект аналізу не можливий без звернення до таких джерел, як роботи Е. Макінтайра, Ж. Ліповецькі, Ж. Дельоза, У. Бека, А. Запесоцького, Г. Тульчинського, Л. Бевзенко, В. Тарасенка, С. Куцепал та ін.
Філософське осмислення взаємозв’язку культура – суспільство – особистість, яке є теоретичним підґрунтям дослідження, вагомо представлене в роботах українських філософів М. Поповича, В. Табачковського, Є. Бистрицького, В. Андрущенка, М. Михальченка, С. Кримського, Н. Хамітова, В. Пазенка, в тому числі і харківських філософів І. Карпенка, Л. Газнюк, Я. Білика, Л. Дениско, В. Стародубцевої, М. Култаєвої, Т. Воропай, Я. Артеменко, О. Титар, І. Цехмістра та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми кафедри філософії Луганського національного аграрного університету «Розвиток філософських і соціально-політичних наук в Україні: історичний та сучасний контекст» (державний реєстраційний номер 0108U008510).
Мета дисертаційної роботи – визначення основних напрямків трансформації культури, їхніх проявів в умовах сучасної глобалізації.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:
– обґрунтувати концепт трансформації культури, його філософсько культурологічну інтерпретацію;
– дослідити багатоваріативність трансформації культури в контексті глобалізації;
– виявити головні тенденції трансформації культури;
– з’ясувати інноваційний характер трансформації культури;
– визначити взаємозв’язок трансформації культури і трансформації особистості;
– означити зміну культурної ідентичності людини в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є феномен трансформації культури.
Предметом дослідження є філософсько антропологічний вимір трансформації культури в умовах глобалізації.
Теоретико-методологічною основою дослідження є постнекласичне мислення, принцип світоглядного плюралізму в поєднанні з методологічними підходами різних наукових парадигм, які дозволяють системно дослідити концепт трансформації культури. У роботі застосовано комплекс методів, а саме: аналітичний (для визначення теоретичних, методологічних засад дослідження); історичний та компаративний (для окреслення основного теоретично-понятійного інструментарію та розкриття антропологічного виміру процесів трансформації сучасної культури), а також міждисциплінарний підхід, який дозволив залучити результати досліджень з історії філософії, культурології, психології, що дало змогу розглянути трансформацію культури в більш широких соціокультурних контекстах.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в таких положеннях:
Уперше:
– обґрунтовано розуміння трансформації культури як взаємообумовлену зміну культури і людини. Трансформація культури визначається одним із напрямків культурної динаміки, що долає лінійний/циклічний розвиток культури. Це дозволяє розглядати трансформацію культури як суттєву зміну стереотипів, цінностей, інтересів, принципів, тенденцій як культури суспільства, так і особистості. Виникають не лише нові типи культури, але і нові конфігурації їх зв’язку;
– доведено, що трансформація культури в антропологічному вимірі постає як трансформація особистості в багатомірне втілення в контексті різноманітних культурних практик, що викликає до життя новий культурний тип людини, так і криза монокультурної ідентичності людини, котра являє собою віднині мозаїчну культурну конфігурацію.
Поглиблено розуміння:
– транскультурних і наднаціональних тенденцій трансформації сучасної культури в контексті глобалізації, котрі виступають як домінантні й універсальні тенденції;
– основних форм прояву трансформації культури: мережевої, віртуальної, технологічної, масової, інформаційної, які не протистоять, а доповнюють одна одну, взаємодіють між собою, перетинаються, що підкреслює поліваріантний характер сучасної культури, усуваючи однозначність, категоричність і одномірність інтерпретацій існування культури.
– виникнення технологічної культури у результаті інтенсивного розвитку техносфери, де домінантного значення набувають взаємодії інновацій та творчості. Головною ознакою технологічної культури є відсутність просторово-часових меж, унаслідок чого вона пронизує усі типи культури, має вільний доступ до культурних цінностей на підставі інноваційних технологій, медіа, комп’ютера, Інтернету.
Уточнено:
– розуміння глобалізації як своєрідного різновиду трансформації культури, а також взаємообумовленість трансформації культури і глобалізації як процесів, що не суперечать один одному. Звернення до цих процесів в філософсько-антропологічній площині сутнісно доповнює економічні, фінансові, геополітичні та інші аспекти репрезентації динаміки сучасного світу;
– визнання медіа як одного із головних чинників трансформації культури в умовах інформаційного суспільства. Медіапростір стає середовищем функціонування культури;
– визначення масової культури в умовах глобального інформаційного простору, де характерними формами її прояву є піар, шоу, мімікрія тощо. На відміну від масової культури індустріального суспільства, в інформаційному суспільстві вона набуває символічного характеру.
Теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження. Отримані результати мають суттєве теоретичне значення для подальших філософсько-культурологічних та філософсько-антропологічних досліджень. Зокрема, вони доповнюють сучасний концепт динаміки культури, акцентуючи увагу на антропологічному аспекті, заповнюють прогалини у сфері розуміння трансформації культури, сприяють теоретичному узагальненню актуальних для сучасності проблем, пов’язаних із трансформацією соціокультурної реальності і культурною трансформацією людини. Результати дисертації можуть бути використані при формуванні науково обґрунтованих державних культурних та освітніх стратегій і практик, спрямованих на розвиток особистості, а також в курсах філософії і культурології в системі вищої освіти.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення та висновки дисертації були обговорені на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і доля нації» (Харків, 2003), II Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми інноваційного розвитку в Україні» (Харків, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції до 287-ліття з дня народження Г. С. Сковороди (Суми, 2009), Міжнародній науковій конференції «Філософські виміри сучасної соціальної реальності» (Донецьк, 2011), Міжнародній науково-теоретичній конференції «Філософія освіти у контексті історико-філософського знання» (Дніпропетровськ, 2011); міжвузівських – III Міжвузівському науковому семінарі «Некласична філософія моралі, мистецтва та культури» (Чернігів, 2003); Міжвузівській науково-практичній конференції «Правова культура та правосвідомість українського суспільства: стан й напрямки вдосконалення» (Харків, 2009), а також на наукових семінарах кафедри філософії Луганського національного аграрного університету і кафедри теорії культури та філософії науки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Результати дослідження використовувалися дисертанткою в лекційному курсі «Філософія» для студентів Луганського національного аграрного університету.
Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні положення і висновки у дисертації та наукових публікаціях дисертантки розроблені особисто.
Публікації. Основні ідеї та результати дослідження представлені в 14 наукових працях, із яких 10 статей опубліковано в наукових фахових виданнях, решта – у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел з 182 найменувань. Загальний обсяг роботи – 188 стор. Обсяг основної частини тексту – 170 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження трансформації культури і глобалізації засвідчує зняття проблеми розуміння їхнього зв’язку як односпрямованого, одновекторного: чи то глобалізація обумовлює трансформацію культури, чи то трансформація культури – глобалізацію. Взаємодія трансформації культури і глобалізації –значно складніший процес, який призводить як до зміни в самому процесі глобалізації в сучасних умовах, так і до зміни динаміки культури. Мова йде про необхідність переходу від глобалізації за економічною моделлю до глобалізації за моделлю культури. Саме така глобалізація призводить до появи нових типів культури, які не були відомі на попередніх етапах розвитку людства. Отримані в ході дослідження результати представлені в таких положеннях:
Обґрунтовано положення про те, що трансформація культури є одним із напрямків культурної динаміки, що долає опозиції лінійності – циклічності, континуальності (неперервності) – дискретності, єдності – множинності, закономірності – випадковості, поступовості – раптовості, на вирішення яких і були спрямовані «класичні» і «некласичні» парадигми наукового знання. Показано, що філософсько-культурологічна інтерпретація трансформації сучасної культури ґрунтується на множинності парадигмальних підходів, які підкреслюють комплементарність зміни соціальної реальності та трансформації культури. Зазначається, що трансформація як процес виступає кардинальним «зламом» попередніх стереотипів, інтересів, цінностей і принципів. Мова йде про радикальну зміну, що долає існуючу послідовність, характеризуючи перехід до принципово нового рівня чи стану. Трансформація культури – це стан культури, коли вона модифікується, зазнаючи значних внутрішньосистемних перетворень і змін зовнішньосистемних зв’язків. Підкреслюється, що внаслідок трансформації культури людство опиняється перед принципово новими соціокультурними практиками, в основі яких лежить інновація.
Показано, що в контексті культурних трансформацій в умовах глобалізації відбувається виникнення дихотомій локальне/глобальне, локальне/ґлокальне, національне/наднаціональне, транснаціональне/гібридне тощо. Підкреслено, що глобалізація подолала одномірність у розумінні розвитку культур в умовах трансформації, демонструючи наявність установки «і – і – і –», а не лише «або – або», що є альтернативою лінійному розвитку культури і розглядається як різновид трансформації. Обґрунтовано, що в контексті глобалізації транскультурні і наднаціональні тенденції виступають домінантними, універсальними. Сучасна культура в умовах глобалізації та інтенсивного розвитку інформаційних технологій перетинає національно-державні кордони, набуваючи наднаціонального характеру, головною ознакою яких є значна динамізація. Ці зміни пов’язані з поширенням не лише інформаційних технологій, але і мас-медіа, що підкреслює мозаїчний, транскультурний характер сучасності. Транскультурні та наднаціональні тенденції – це вияв трансформації культури в умовах глобалізації, які сприяють різноманітності і поліваріантності сучасної культури, а також свідчать про неможливість установлення для неї єдиного знаменника буття сучасної людини.
Доведено, що одним із головних чинників трансформації культури стають медіа, які також виступають засобом зв’язку культури і процесів глобалізації. Підкреслюється, що цей взаємозв’язок є ознакою сучасного інформаційного суспільства, де відбувається руйнування класичних цінностей. Нема такої сфери культури, її форм і напрямків, які б не зазнали впливу медіа. Інтенсивний розвиток медіа є тим джерелом, що обумовлює наявність медіареальності, медіапростору, медіакультури. На підставі медіа відбувається тиражування, розкрутка, сублімація, проекція, ідентифікація, популяризація культури. Медіа поширюють можливості міжкультурного діалогу й, водночас, його значно спрощують. Підкреслено, що панівна роль медіа в інформаційному суспільстві є чинником появи медіакультури і, так само, чинником трансформації культури, що зумовлює нові стратегії філософсько-культурологічного пізнання. Медіа трансформують культуру шляхом творчості. Водночас, вони зазнають трансформацій від культури, і це підкреслює амбівалентний зв'язок взаємодії.
Обґрунтовано, що основними формами прояву інноваційного характеру трансформації культури є інформаційна культура, технологічна культура і масова культура. Показано, що метафорично зв'язок названих форм культури можна позначити як павутиння, де кожна з означених форм доповнює одна одну, зазнаючи трансформацій і трансформуючи інші. Їхній взаємозв’язок можна визначити максимою: не лише зробити, але й подати, зробити відомим. Виникає новий культурний полілог, нова соціокультурна реальність, що свідчить про поліваріантність сучасної культури.
Показано, що інформаційна культура породжує нові суспільні та духовні явища і є невід’ємною складовою соціальних практик існування інформаційного суспільства. Інформація стає головним предметом культурної творчості та культурного споживання. Водночас, не можна погодитися з твердженням, що інформаційна культура – це соціальна інформація, насамперед, це лише один з аспектів інформаційної культури. Зміст інформаційної культури значно складніший, у ній присутні культурні цінності, сенси, настанови, артефакти тощо. Зазначено, що Інтернет і комп’ютер не виступають виключно технологічними досягненнями, а втілюють соціокультурні феномени сучасності, стають соціокультурними чинниками і здатні суттєво впливати на культуру.
Установлено, що технологічна культура виникає в умовах постіндустріального/інформаційного суспільства, де на підставі новітніх технологій, у тому числі й інформаційних, задається новий характер взаємодій між сферами культури, яка зазнає значних перетворень і набуває нових перспектив. Підкреслено, що технологія знаходиться поза «географічними», «національними» чи «культурними» пріоритетами. Визначено, що технологічне середовище стає тотальним простором сучасної культури, своєрідною культурною матрицею. Технологічна культура вирішує проблему «як зробити», виступає видом творчості, майстерності, що різними способами надає можливість людині заглиблюватися в різні культурні світи. Природа культури все більше визначається рівнем науково технічного розвитку. Цю ситуацію культури обумовлює домінантність науки і техніки, на противагу мистецтву і філософії (П. Козловські).
Визначено, що масова культура в умовах глобального інформаційного простору зазнала значної трансформації, набувши мозаїчного, «кліпового» характеру, що підкреслює її динамічний характер. За допомогою сучасних інформаційно комунікативних технологій масова культура отримала нові можливості перетворення маловідомого чи елітарного на загальнодоступне та широковідоме, стаючи частиною життя людей. Доводиться, що відтепер сучасна людина живе у світі кліп-культури, культури, що є фрагментованою, колажовою, ігровою, швидкісною. Тому, розглядаючи масову культуру, не можна ігнорувати той факт, що вона пропонує безліч індивідуальних культурних стилів та життєвих стратегій. З’явилися такі засоби поширення масової культури як шоу та піар, завдяки яким відбувається її трансформація. Масова культура стає поп-культурою, яка транслює певний образ життя людини і суспільства
Зазначено, що культура, яка трансформується, водночас змінює людину, котра постає багатомірною, втілюючи множинність культурних практик. Незнані до цього часу форми діяльності людини, нові форми її буття призвели до розпаду її цілісності. Життя людини перетворюється на набір реалій, а не ідеалів чи перспектив. Останні вже не вдосконалюються до рівня ідеалу, а просто комбінуються на нових засадах, що можуть набувати вигляду екстравагантності та парадоксу. У цій ситуації традиційні моделі соціокультурного життя, завданням яких є надання людині умовно безконфліктного існування, не можуть аналізувати зміст цих потоків, а також орієнтувати людей на конструктивний діалог. Тому людина стає максимально відкритою, що спричиняє хиткість її буття і змушує шукати нові адаптаційні основи. Виникає культурний тип людини, який визначається як біфуркаційний.
Установлено, що криза культурної ідентичності не є проблемою певного суспільства, а навпаки – виступає характерною ознакою сучасності. У добу глобалізації у зв'язку з постійною мінливістю соціального оточення, фрагментованістю побудови життя, полікультурністю для особистості складно залишитися в рамках однієї ідентичності. Зазначено, що основною рисою сучасної культурної ідентичності є її необмеженість існуючими культурними патернами, адже основними чинниками, які сприяють формуванню останньої, є саме медіасередовище і віртуальні інформаційно-комунікативні системи. Тому криза монокультурної ідентичності особистості є аспектом цілісного процесу трансформації світу, суспільства і людини. Таким чином, криза монокультурної ідентичності виступає в якості «втрати контролю над теперішнім», що втілюється двома основними модусами: перший свідчить про розгубленість людини внаслідок утрати світоглядних орієнтирів, другий – про необхідність вибору нових моделей ідентичності у результаті їхнього руйнування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анисимов А. С. Технологизация: ее природа и социальная роль / А. С. Анисимов. – Харьков : Изд-во при Харьков. гос. ун-те, 1989. – 164, [2] с.
2. Аниян Т. А. Надоевшая игра / Т. А. Аниян // Человек познающий, человек созидающий, человек верующий : сб. ст. / ред. кол.: Ю. Н. Солонин и др. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2009. – С. 272–273. – (Вестн. СПбГУ. М-во образования и науки Российской Федерации : спец. вып.).
3. Архиепископ Афинский и Всея Греции великий господин ХРИСТОДУЛ. Национальное и религиозное наследие в сужающемся мире глобализации и новых технологий // Нация, религии православие и новые европейские реалии : доклады : междунар. полит. конф., (Афины, 17–19 апр. 2005 р.) – Афины, 2006. – С. 137–142.
4. Астафьева О. Современная образовательная парадигма в контексте социальных и культурних изменений / О. Астафьева // Філософія освіти : наук. часопис. – К., 2007. – № 1 (6). – С. 56–72.
5. Барлоу Д. П. Декларация независимости Киберпространства / Д. П. Барлоу // Информационное общество : сборник. – М., 2004. – С. 349–352.
6. Барлоу Дж. П. Продажа вина без бутылок : экономика сознания в глобальной Сети [Электронный ресурс] / Дж. П. Барлоу. – Режим доступа:
http://fictionbook.ru/author/barlou_djon_perri/prodaja_vina_bez_butiylok_yekonomika_soz/read_online.html?page=1
7. Барт Р. Нулевая степень письма [Электронный ресурс] / Ролан Барт. – Режим доступа:
http://www.libfl.ru/mimesis/print/pismo.html
8. Бауман З. Индивидуализированное общество : пер. с англ. / З. Бауман ; под ред. В. Л. Иноземцева ; Центр исслед. постиндустр. о-ва, журн. „Свободная мысль”. – М. : Логос, 2002. – 390 с.
9. Бауман З. Текучая современность / Зигмунт Бауман ; [пер. с англ. С. А. Комаров]. – М. [и др.] : Питер, 2008. – 238 с.
10. Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций / Л. Д. Бевзенко ; НАН Украины. Ин-т социологии. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.
11. Бейнхабит С. Притязания культуры. Равенство и разнообразие в глобальную эру : пер. с англ. / С. Бейнхабит ; под ред. В. И. Иноземцева. – М. : Логос, 2003. – 350 с.
12. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Ульрих Бек ; пер.: Владимир Седельник, Н. Федорова. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
13. Бек У. Что такое глобализация? (ошибки глобализма – ответы на глобализацию) / У. Бек ; пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
14. Белл Д. Грядуще постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования : пер. с англ. / Д. Белл. – М. : Академия, 1999. – 956 с.;
15. Берегова О. М. Культура та комунікація : дискурси культуротворення в Україні ХХІ ст. : монографія / О. М. Берегова. – К. : Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. – 184 с.
16. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Луман. – М. : Медиум, 1995. – 323 с.
17. Библер В. С. Нравственность. Культура. Современность / В. С. Библер. – М. : Знание, 1990. – 64 с.
18. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры : два филос. введ. в ХХІ век / В. С. Библер. – М. : Политиздат, 1990. – 413 с.
19. Блюменкранц М. В поисках имени и лица. Феноменология современного ландшафта / М. Блюменкранц // Вопр. философии. – 2007. – № 1. – С. 47–60.
20. Блюменкранц М. Время анти-истории. Картина мира: дубль 2003 / М. Блюменкранц // Вторая Навигация : альманах. – Запорожье, 2005. – С. 9–15.
21. Блюменкранц М. Общество мертвых велосипедистов / М. Блюменкранц // Вопр. философии. – 2004. – № 1. – С. 175–178.
22. Бодрийяр Ж. Пароли. От фрагмента к фрагменту / Ж. Бодрийяр ; пер. с фр. Н. Суслова. – Екатеринбург : У-Фактория, 2006. – 200 с.
23. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла / Ж. Бодрийяр ; пер. Л. Любарская, Е. Марковская. – М. : Добросвет, 2000. – 258 с.
24. Бодрийар Ж. Реквием по масс-медиа / Ж. Бодрийар // Поэтика и политика. – СПб., 1999. – С. 193–226. – С. 201.
25. Бодрийар Ж. Фрагменты из книги „О соблазне” / Ж. Бодрийар // Иностр. лит. – 1994. – № 1. – С. 59–66.
26. Брэдбери Р. 451◦ за Фаренгейтом / Р. Брэдбери // Брэдбери Р. О скитаньях вечных и о Земле: Пер. с англ. / Сост. и послесл. В. И. Скуратова; Вступит. слово В. А. Джанибекова. – М., 1987. – С. 7–152.
27. Бурдье П. О телевидении и журналистике / Пьер Бурдье ; [пер. с фр. Т. В. Анисимовой, Ю. В. Марковой]. – М. : Прагматика культуры : Ин-т эксперимент. социологии, 2002. – 159 с. – (Малая сер.).
28. Бурдье П. Социальное пространство: поля и практика : пер. с фр. / Пьер Бурдье ; сост., общ. ред. пер. и послесл. Н. А. Шматко. – М. : Ин-т эксперим. социологии ; СПб. : АЛЕТЕЙЯ, 2005. – 576 с. – (Gallicinium. Истор. кн.).
29. Важно, чтобы работа не прекращалась… / интервью с акад. РАН В. С. Степиным ведет член-корресподент РАН И. Т. Касавин // Вопр. философии. – 2004. – № 9. – С. 16–71.
30. Вебер М. Наука как призвание и профессия / М. Вебер // Самосознание европейской культуры XX века. – М., 1991. – С. 130–149.
31. Восточная Европа: национальные культуры в контексте глобализации и интеграции : сб. обзоров и реф. / Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам, ред. Ю. И. Игрицкий и др.]. – М. : ИНИОН РАН, 2006. – 131 с. (Сер. „Проблемы общественной трансформации в странах Восточной Европы и России”).
32. Всеобщая декларация о культурном разнообразии : принята 31-й сессией Генеральной конференции ЮНЕСКО, Париж, 2 ноября 2001 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www1.umn.edu/humanrts/russian/instree/Rculturaldiversitydecl.html
33. Головачева И. В. Зачем писателю теория (инструменты самопознания О. Хаксли) / И. В. Головачева // Вестн. С.-Петерб. ун-та. – 2007. – № 4. – С. 15–26.
34. Голозубов О. В. Радість і сміх у культурних практиках постмодерну: філософсько-антропологічні виміри : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра філос. наук : спец. 09.00.04 „Філософська антропологія, філософія культури” / О. В. Голозубов. – Х., 2010. – 36 с.
35. Гранин Ю. Д. Глобализация и национальные формы глобализационных стратегий / Ю. Д. Гранин // Филос. науки. – 2007. – № 9. – С. 5–26.
36. Гранин Ю. Д. „Глобальное гражданство” или „глобальная этика” / Ю. Д. Гранин // Филос. науки. – 2008. – № 10. – С. 5–20.
37. Гусейнов А. А. Возможно ли моральное обоснование насилия? / А. А. Гусейнов // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С. 19–27.
38. Дебор Г. Общество спектакля / Ги Дебор ; пер. с фр. C. Офертаса, М. Якубович. – М. : Логос, 2000. – 184 с.
39. Делез Ж. Анти-Эдип : капитализм и шизофрения / Ж. Делез, Ф. Гваттари. – Екатеринбург : У-Фактория, 2007. – 672 с.
40. Делез Ж. Общество контроля [Электронный ресурс] / Жиль Делез. – Режим доступа:
http://www.irms.ru/delez.html
41. Джохадзе И. Массовое общество и демократический тоталитаризм : свобода без выбора / И. Джохадзе // Логос. – 2005. – № 5 (50). –
С. 165–178.
42. Доусон К. Г. Религия и культура / К. Г. Доусон ; пер. с англ. К. Я. Кожурин. – СПб. : Алетейя, 2000. – 281 с. – (Миф, религия, культура).
43. Дэвис Э. Техногнозис: мир, магия и мистицизм в информационную эпоху / Эрик Дэвис. – Екатеринбург : Ультра-Культура, 2008. – 480 с.
44. Егоров В. С. Философия открытого мира / В. С. Егоров. – М. : Моск. психол.-соц. ин-т, 2002. – 250 с.
45. Ерасов Б. С. Социальная культурология / Б. С. Ерасов. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Аспект-пресс, 1997. – 590, [1] с.
46. Жижек С. Киберпространство, или Невыносимая замкнутость бытия / С. Жижек // Искусство кино. – 1998. – № 1. – С. 119–128.
47. Зандкюлер Х. Й. Демократия, всеобщность права и реальный плюрализм / Х. Й. Зандкюлер // Вопр. философии. – 1999. – № 2. – С. 35–50.
48. Зандкюлер Г.-Й. Плюрализм, культуры знания, транскультурность и право [Электронный ресурс] / Г.-Й. Зандкюлер // Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація : зб. наук. пр. – 2009. – № 1. – С. 107–116. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/npfj/2009_1/05_Act_Probl_Fil_Cult.pdf.
49. Зубрилин A. A. Эмигрирование в Интернет / A. A. Зубрилин, Р. И. Александрова // Человек. – 2002. – № 4. – С. 131–137.
50. Иваненко А. И. Практическая медиафилософия / А. И. Иваненко // Человек познающий, человек созидающий, человек верующий : сб. ст. / ред. кол.: Солонин (пред.) и др. – СПб., 2009. – С. 296–304. (Вестн. СПбГУ. М-во образования и науки Российской Федерации : спец. вып.).
51. Иванов Д. В. Виртуализация общества = Virtualization of society / Д. В. Иванов ; [Центр „Петербург. востоковедение”]. – СПб. : ПВ, 2000. – 95, [1] с. : ил.
52. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : учеб. пособие для студентов вузов / В. Л. Иноземцев. – М. : Логос, 2004. – 304 с.
53. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації : пер. с нім. / Г. Йонас. – К. : Лібра, 2001. – 400 с.
54. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган ; Акад. гуманитар. наук и др. – СПб. : ТОО ТК „Петрополис”, 1996. – 414, [1] с.
55. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство : пер. с фр. / Альберт Камю. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с. – (Мыслители XX века).
56. Кармаданов О. А. Эффект отсутствия: культурно-цивилизационная специфика / О. А. Кармаданов // Вопр. философии. – 2008. – № 2. –
С. 29–41.
57. Кармин А. Философия культуры в информационном обществе : проблемы и перспективы / А. Кармин // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 52–60.
58. Кассирер Э. Опыт о человеке: введение в философию человеческой культуры / Э. Кассирер // Проблема человека в западной философии : сборник : пер. с англ., нем., фр. / сост. П. С. Гуревича ; общ. ред. Ю. Н. Попова. – М., 1988. – С. 28–29.
59. Кастельс М. Галактика Интернет : [микроформа] : размышления об Интернете, бизнесе и обществе / Мануэль Кастельс ; [пер. с англ. А. Матвеева ; под ред. В. Харитонова]. – М. : РГБ, 2009. – 328 с.
60. Кастельс М. Информационная эпоха : экономика, общество и культура / Мануэль Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана ; Гос. ун-т. Высш. шк. экономики. – М. : [Б. и.], 2000. – 606 с. : ил., табл.
61. Катаєв С. Л. Сучасне українське суспільство : Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 200 с.
62. Киселев Г. С. Мир человека: тупиковая ветвь эволюции ? / Г. С. Киселев // Вопр. философии. – 2007. – № 4. – С. 9–23.
63. Козин Н. Г. Идентификация. История. Человек / Н. Г. Козин // Вопр. философии. – 2011. – № 1. – С. 37–48.
64. Козловски П. Культура постмодерна : [пер. с нем.] / Петер Козловски. – М. : Республика, 1997. – 238, [1] с. – (Философия на пороге нового тысячелетия).
65. Куда идет российская культура ? (материалы „круглога стола”) // Вопр. философии. – 2010. – № 9. – С. 3–59.
66. Культурология как наука: за и против : [круглый стол] // Вопр. философии. – 2008. – № 11. – С. 3–31.
67. Культурология. ХХ век : энциклопедия / [гл. ред. сост. и авт. проекта С. Я. Левит]. – СПб. : Унив. кн., 1998– . –
Т. 1 : А–Л. – 1998. – 445 с
68. Купер И. Р. Гипертекст как способ коммуникации [Электронный ресурс] / И. Р. Купер. – Режим доступа:
http://www.socio.ru/bull/18.htm
69. Курбатов В. И. Социальное проектирование : учеб. пособие / В. И. Курбатов, О. В. Курбатова. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 416 с.
70. Кутырев В. А. Могущественный раб техноса / В. А. Кутырев // Человек. – 2006. – № 4. – С. 47–62.
71. Куцепал С. В. Ідентичність модерна та постмодерна / С. В. Куцепал // Філософські обрії. – 2007. – № 17. – С. 3–15.
72. Левченко О. Людина на перетині текстів : естетичне як етичне / О. Левченко // Філософія освіти. – 2007. – № 1. – С. 169–181.
73. Лекторский В. А. Умер ли человек ? / В. А. Лекторский // Человек. – 2004. – № 4. – С. 10–16.
74. Липовецки Ж. Эра пустоты : эссе о соврем. индивидуализме / Жиль Липовски ; пер. с фр. В. В. Кузнецова. – СПб. : Владимир Даль, 2001. – 330 с. – (Унив. б-ка. Философия).
75. Лотман Ю. М. Семиосфера: культура и взрыв внутри мыслящих миров : статьи, исследования, заметки : [1968–1992] / Ю. М. Лотман ; [сост. М. Ю. Лотман]. – СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – 703 c.
76. Лук’янець В. Філософія як універсальність, що трансгресує себе / Валентин Лук’янець, Ольга Соболь // Філософ. думка. – 2002. – № 3. – С. 3–19.
77. Луман Н. Понятие общества / Н. Луман // Проблемы теоретической социологии / Под. ред. А.О. Бороноева. – СПб. : Петрополис, 1994. – С. 25–42.
78. Луман Н. Реальность масс-медиа / Николас Луман ; [пер. с нем. А. Ю. Антоновского]. – М. : Праксис, 2005. – 253 с.
79. Макінтайр Е. Після чесноти: Дослідження з теорії моралі : пер. з англ. / Макінтайр Е. – К. : Дух і літера, 2002. – 436 с.
80. Маклюэн М. Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего = The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man / Маршалл Маклюэн. – М. : Акад. проект, 2005. – 496 с.
81. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека = Understanding Media: The Extensions of Man / Маршалл Маклюэн. – М. : Кучково поле, 2007. – 464 с.
82. Маклюэн М. Средство само есть содержание [Электронный ресурс] / Маршалл Маклюэн. – Режим доступа:
http://www.uic.unn.ru/pustyn/lib/maclu.ru.html
83. Манхейм К. Избранные труды по социологии культуры. – М., СПб., 2000.
84. Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества : пер. с англ. / Герберт Маркузе – М. : REFL-book, 1994. – 368 с.
85. Медиареальность. Медиасубъект. Медиафилософия [Электронный ресурс] / интервью Андрея Кузьмина с Валерием Савчуком. – Режим доступа:
http://www.intelros.ru/pdf/mediafilosofia_2/31.pdf
86. Межуев В. М. Модернизация и глобализация – два проекта „эпохи модерна” // Глобализация и перспективы современной цивилизации / отв. ред. К. Х. Делокаров. – М., 2005. – С. 9–24.
87. Межуев В. М. Актуальная функция философии / В. М. Межуев // Филос. науки. – 2008. – № 1. – С. 10–24.
88. Миронов В. Коммуникационное пространство как фактор трансформации современной культуры и философии // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 27–43.
89. Миронова Н. Н. Социальная динамика: метаморфозы самоорганизации и управления / Н. Н. Миронова. – Челябинск : ОАО „Челябинский Дом печати”, 2005. – 173 с.
90. Михайлов А. В. Языки культуры : учеб. пособие культурологии / А. В. Михайлов. – М. : Яз. рус. культуры, 1997. – 912 с.
91. Многоликая глобализация : культурное разнообразие в современном мире / под ред. Питера Л. Бергера и Сэмюэля П. Хантигтона ; пер. с англ. В. В. Сапова ; под ред. М. М. Лебедевой. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 378, [1] с. : ил., табл.
92. Моисеев Н. Н. Алгоритмы развития / Н. Н. Моисеев ; АН СССР. – М. : Наука, 1987. – 302, [2] с. : ил.
93. Моисеев Н. Н. Расставание с простотой / Н. Н. Моисеев. – М. : Аграф , 1998. – 472 с. – (Путь к очевидности)
94. Моль А. Социодинамика культуры = Sociodynamique de la culture : Sociodynamique de la culture : [интеллектуал. рынок и культура, передача культур. сообщения, повседневность культуры и интеллектуал. творчество, радио и телевидение, циклы распространения культуры] : пер. с фр. / А. Моль ; вступ. ст., ред. и примеч. Б. В. Бирюкова, Р. Х. Зарипова и С. Н. Плотникова. – М. : Изд-во „Прогресс”, 1973. – 406, [1] с. ил., табл.
95. Московичи С. Век толп : истор. трактат по психологии масс / Серж Московичи ; [пер. с фр. Т. П. Емельяновой]. – М. : Центр психологии и психотерапии, 1998. – 475, [2] с.
96. Моторина Л. Е. Философская антропология : [учеб. пособие для вузов] / Л. Е. Моторина. – М. : Высш. шк., 2003. – 255 с. : ил.
97. Назарчук А. В. Сетевое общество и его философское осмысление / А. В. Назарчук // Вопр. философии. – 2008. – № 7. – С. 61–75.
98. Нариньяни А.С. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями // Вопр. философии. – 2008. – № 4. – С. 3–17.
99. Наумова Е. И. Проблема нарциссизма в медийном пространстве [Электронный ресурс] / Е. И. Наумова. – Режим доступа:
http://www.intelros.ru/pdf/mediafilosofia/09.pdf
100. Николаева Е. В. „Трансфигурации” классического искусства в пространстве медиареальности / Е. В. Николаева // Медиафилософия V. Способы анализа медиареальности. – СПб., 2010. – С. 195–208.
101. Николаева Л. Е. Трансформация веры в прогресс в современном общественном сознании // Человек познающий, человек созидающий, человек верующий : сб. ст. / ред. кол.: Солонин (пред.) и др. – СПб., 2009. – С. 446–455. (Вестн. СПбГУ. М-во образования и науки Российской Федерации : спец. вып.).
102. Новые информационные технологии и судьбы рациональности в современной культуре : (материалы «круглого стола») // Вопр. философии. – 2003. – № 12. – С. 3–52.
103. Нэсбитт Д. Что нас ждет в 90-е годы. Мегатенденции: год 2000 : десять новых направлений на 90-е годы : пер. с англ. / Д. Нэсбитт, П. Эбурдин. – М. : Республика, 1992. – 415 с.
104. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс ; Дегуманизация искусства ; Бесхребетная Испания : [сборник : пер. с исп.] / Хосе Ортега-и-Гассет. – М. : АСТ, 2008. – 348 с.
105. Пелипенко А. А. Культура как система : структур. морфология культуры. Единство онто- и филогенеза. Изоморфизм мышления и ист.-культур. феноменологии / А. А. Пелипенко, И. Г. Яковенко. – М. : Языки рус. культуры : Кошелев, 1998. – 271 с.
106. Пелипенко А. А. Человек и культура как субъекты диалога / А. А. Пелипенко // Цивилизация. – 2006. – № 7. – С. 64–81.
107. Псевдонаучное знание в современной культуре : (материалы „Круглого стола”) // Вопр. философии. – 2001. – № 6. – С. 3–31.
108. Пузько В. И. Кризис идентичности личности в условиях глобализации / В. И. Пузько // Философия и о-во. – 2007. – № 4. – С. 98–113.
109. Пфафф В. Ідеологія все ще багато важить у боротьбі великодержав [Електронний ресурс] / Вільям Пфафф ; пер. А. Павлишин // Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 19. – Режим доступу:
http://www.ji.lviv.ua/n19texts/pfaff.htm
110. Пэнто Л. Философская журналистика / Пэнто Л. // Социо-Логос постмодернизма : альманах рос.-фр. центра социол. исслед. Ин-та социологии Рос. Акад. наук. – М., 1996. – С. 30–56.
111. Ракитов А. И. Пролегомены к идее технологии / А. И. Ракитов // Вопр. философии. – 2011. – № 1. – С. 3–14.
112. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции / А. И. Ракитов. – М. : Политиздат, 1991. – 286, [1] с.
113. Рашкофф Д. Медиа Вирус! = Media virus! : как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание / Дуглас Рашкофф ; [пер. с англ. Д. Борисов]. – М. : Ультра-культура, 2003. – 363 с.
114. Рорти Р. Философия и будущее / Р. Рорти // Вопр. философии. – 1994. – № 6. – С. 29–34.
115. Ротенфельд Ю. А. Новый подход: к философии образования и воспитания / Ю. А. Ротенфельд // Философия образования. – 2003. – № 8. – С. 23–33.
116. Рыжов Ю. В. Медиарелигиозность: основа будущей религии? / Ю. В. Рыжов // Человек. – 2006. – № 4. – С. 119–126.
117. Савчук В. Медиа-философия: формирование дисциплины / В. В. Савчук // Медиа-философия. Основные проблемы и понятия. – СПб., 2008. – С. 7–39.
118. Саенкова Л. П. Принципы массовой культуры в средствах массовой коммуникации / Л. П. Саенкова // Коммуникация в социально-гуманитарном знании, экономике, образование : материалы 11 междунар. науч.-практ. конф., (Минск, 13–14 ноябр. 2008 г.) / ред. совет: А. В. Рубанов, [и др.]. – Минск, 2008. – С. 72–74.
119. Саракун Л. Основні тренди розвитку культури в умовах глобалізаційних трансформацій / Л. Саракун // Філос. обрії. – 2008. – № 19. – С. 111–123.
120. Сеннет Р. Падение публичного человека / Ричард Сеннет ; [пер. с англ. О. Исаевой и др.]. – М. : Логос, 2002. – 423 с.
121. Соболь О. Становлення медіально-мережевої парадиґми / Ольга Соболь // Філос. думка. – 2008. – № 5. – С. 3–15.
122. Сорокин П. А. Социальная и культурная динамика : исслед. изм. в больших системах искусства, истины, этики, права и обществ. отношений / Питирим Сорокин ; пер. с англ. В. В. Сапова. – СПб. : Изд-во Рус. Христиан. гуманитар. Ин-та, 2000. – 1054 с.
123. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество : пер. с англ. / П. А. Сорокин. Сост. А. Ю. Согомонов. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
124. Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и перспективы техногенной цивилизации / В. С. Степин // Синергетическая парадигма : многообразие поисков и подходов / [отв. ред.: В. И. Аршинов и др.]. – М., 2000. – С. 12–28.
125. Степин В. С. Теоретическое знание: структура, историческая эволюция / В. С. Степин. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 744 с.
126. Тарасенко В. В. Антропология Интернет: самоорганизация „человека кликающего” / В. В. Тарасенко // Обществ. науки и современность. – 2000. – № 5. – С. 115–120.
127. Титар О. В. Культура Слобожанщини: проблеми національно-культурної ідентичності: монографія. – Х. : Райдер, 2006. – 240 с.
128. Тоффлер Э. Третья волна / Элвин Тоффлер. – Киев : Вид. Дім „Всесвіт”, 2000. – 480 с.
129. Тульчинский Г. Л. Новая антропология : личность в перспективе постчеловечности / Г. Л. Тульчинский // Вопр. философии. – 2009. – № 4. – С. 41–56.
130. Уолцер М. Компания критиков. Социальная критика и политические пристрастия XX века : [пер. с англ.] / Майкл Уолцер. – М. : Идея-Пресс : Дом интеллект. кн., 1999. – 354 с. – (Политология). (Университет. б-ка).
131. Урманцев Н. М. Свобода общества и человека : аспекты самоорганизации / Н. М. Урманцев // Философия и о-во. – 2007. – № 4. – С. 68–82.
132. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Фрэнк Уэбстер ; пер. с англ. М. В. Арапова, Н. В. Малыхиной ; под ред. Е. Л. Вартановой. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 398, [1] с.
133. Уэльбек М. Мир как супермаркет [Электронный ресурс] / М. Уэльбек. Мир как супермаркет. – Режим доступа:
http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/59211/Uel'bek_- _Mir_kak_supermarket.html
134. Файхтингер Й. По ту сторону методичного национализма. Перспективы культуры, истор. памяти и идентичности в Европе / Й. Файхтингер // Вопр. философии. – 2007. – № 9. – С. 32–38.
135. Федотова В. Г. Глобальный мир и модернизация / В. Г. Федотова // Филос. науки. – 2000. – № 1. – С. 5–36.
136. Федотова В. Г. Модернизация и глобализация : образы России в ХХІ веке. – М. : ИФ РАН, 2002. – 208 с.
137. Федотова В. Г. Факторы ценностных изменений на Западе и в России / В. Г. Федотова // Вопр. философии. – 2005. – № 11. – С. 3–23.
138. Философия в современной культуре : новые перспективы : (материалы „круглого стола”) // Вопр. философии. – 2004. – № 4. – С. 3–46.
139. Философские проблемы постнеклассических практик // Филос. науки. – 2008. – № 7. – С. 77–78.
140. Фоллмер Г. Теория эволюции познания: врожденные структуры познания в биологии, психологии, лингвистике, философии и теории науки [Електронный ресурс] / Герхард Фоллмер. – Режим доступа:
http://www.evolkov.net/VollmerG/
141. Франкл В. Человек в поисках смысла : сборник / В. Франкл ; пер. с англ. и нем. Д. А. Леонтьева, М. П. Папуша, Е. В. Эйдмана. – М. : Прогресс, 1990. – 368 с.: ил. – (Б-ка зарубежной психологии).
142. Френч Г. Виклики екологічної глобалізації / Г. Френч // Стан світу 2000. – К., 2000. – С. 203–223.
143. Фромм Э. Искусство любви : исслед. природы любви / Эрих Фромм ; пер. с англ. Л. А. Чернышевой. – Минск : Творч.-произв. центр „Полифакт”, 1991. – 77, [2] с.
144. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Фрэнсис Фукуяма ; [пер. с англ. под общ. ред. А.В. Александровой]. – М. : Изд-во АСТ , 2003. – 476 с. : диагр. – (Philosophy).
145. Хабермас Ю. Постнациональная констелляция и будущее демократии / Хабермас Ю. // Логос. – 2003. – № 4/5. – С. 105–152.
146. Хантер Дж. Д. Мир американских глобализаторов / Хантер Дж. Д., Йейтс Дж. // Многоликая глобализация. Культурное разнообразие в современном мире / под ред. П. Бергера и С. Хантингтона. – М., 2004. – С. 341–377.
147. Хантингтон С. Ф. Столкновение цивилизаций / Самюэль Хантингтон ; [пер. с англ. Т. Велимеева]. – М. : АСТ , 2006. – 571 с. : ил., табл. – (Philosophy).
148. Хёсле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности / В. Хёсле // Вопр. философии. – 1994. – № 10. – С. 112–123.
149. Хлопов А. Нью-медика: потребитель становится творцом / А. Хлопов // Журналист. – 2007. – № 6. – С. 9–15.
150. Хоружий С. С. Проблема Постчеловека, или трансформативная антропология глазами синергийной антропологии / С. С. Хоружий // Филос. науки. – 2008. – № 2. – С. 10–31. – С. 29–30.
151. Цехмістро І. Наукова картина світу останніх 20 років: докорінна зміна антропологічної перспективи / Іван Цехмістро ; пер. з рос. В. Недашківського // Філос. думка. – 2004. – № 3. – С. 51–64.
152. Цивилизационная структура современного мира : в 3 т. / под. ред. Ю. Н. Пахомова, Ю. В. Павленко. – Киев : Наук. думка, 2006– . –
Т. 1 : Глобальные реформации современности. – 2006. – 687 с.
153. Чешко В. Ф. Этика и эпистемология управляемой эволюции. Дивергенция процесса научного познания в эпоху постмодерна / В. Ф. Чешко // Вісн. Харьків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Х., 2006. – № 714. – С. 235–242. – (Темат. вип. „Шляхи релігії в ХХ–ХХI ст”).
154. Чудова Н. В. Психологические особенности коммуникативного пространства Интернета [Электронный ресурс] / Н. В. Чудова, М. А. Евлампиева, Н. А. Рахимова. – Режим доступа:
http://evartist.narod.ru/text7/47.htm
155. Шайхитдинова С. К. Дуальные и медиальные структуры в культуре [Электронный ресурс] / Шайхитдинова С. К. – Режим доступа:
http://www.intelros.ru/pdf/mediafilosofia_2/5.pdf.
156. Шалаев В. П. Состояния и ресурсы философии нашего времени : деградация или рождающий хаос (опыт соц-филос. анализа) // Человек познающий, человек созидающий, человек верующий : сб. ст. / ред. кол.: Солонин (пред.) и др. – СПб., 2009. – С. 42–58. (Вестн. СПбГУ. М-во образования и науки Российской Федерации : спец. вып.).
157. Шейко В. Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації : монографія / В. Шейко, М. Александрова. – К. : Ін-т культурології Акад. мистец. України, 2009. – 312 с.
158. Шинкаренко Ю. Ідентичність і життєвий світ у контексті сучасних цивілізаційних змін / Юлія Шинкаренко // Філос. думка. – 2002. – № 1. – С. 68–83.
159. Эко У. Введение в семиологию. Осутствующая структура / У. Эко. – СПб. : ТОО ТК „Петрополис”, 1998. – 432 с.
160. Эпштейн М. Н. Творческое исчезновение человека. Введение в гуманологию / М. Н. Эпштейн // Филос. науки. – 2009. – № 2. – С. 91–105.
161. Яковец Ю. В. История цивилизаций : учеб. пособие для студ. вузов гумнит. профиля / Ю. В. Яковец. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ВЛАДОС, 1997. – 352 с.
162. Яковлев Е. Г. Художник в технотронном мире / Е. Г. Яковлев // Яковлев Е. Г. Эстетика : учеб. пособие. – М., 1999. – С. 252–265.
163. Ярославцева Е. И. Коммуникативные стратегии человека в современном мире / Е. И. Ярославцева // Филос. науки. – 2008. – № 7. – С. 79–97.
164. Ясперс К. Смысл и назначение истории : [сборник : пер. с нем.] / Карл Ясперс. – 2-е изд. – М. : Республика, 1994. – 527 с. – (Мыслители XX века).
165. Approaching postmodernism / ed. by Douwe W. Fokkema, Hans Bertens. – Amsterdam ; Philadelphia, 1986. – 301 р.
166. Goldbery I. Treatment of Internet Disorders / I. Goldbery. – New York: Oxford University Press, 1999.
167. Нannerz U. Transnational Connections : Culture, People, Places [Electronic resource] / U. Hannerz. – London : Routlege, 1996. – 122 р. – Access mode:
http://books.google.com/books?id=TZ7XuqRdW-EC&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
168. Hantington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order / Samuel P. Huntington. – New York : Simon and Schuster, 1996. – 367 p.
169. Hassan I. Innovation/Renovation: New Perspectives on the Humanities / Іhab Hassan, Sally Hassan. – Madison : University of Wisconsin Press, 1983. – 365 p.
170. Heim M. The Metaphysics of virtual reality / Michael Heim // Virtual reality: theory, practice and promise / еd. Sandra K. Helsel and Judith Paris Poth. Meckler. – Westport ; London, 1991. – P. 27–33.
171. Hogg M. A. Social motivation, self-esteem and social identity / M. A. Hogg, D. Abrams // Abrams D. Social identity theory: Constructive and critical advances / D. Abrams, M. A. Hogg. – London, 1990. – Р. 28–47.
172. Kelly K. Out of Control: The Rise of Neo-Biological Civilization / K. Kelly. – MA : Addison-Wesley Publishing Co., 1994. – 527 p.
173. Lash S. Critique of Information / S. Lash. – London : Thousand Oaks (Ca.) : Sage Publications, 2002. – XII, 234 p.
174. Levitt P. Transnational migration and the redefinition of the state: Variations and explanations / P. Levitt, R. Dehesa // Ethnic and Racial Studies. – 2003. – Vol. 26, № 4 (Jule). – P. 587–611.
175. Lyotard J. F. Answering the question: “What is postmodernism” [Electronic resource] / J. F. Lyotard. – Access mode:
http://www.scribd.com/doc/39071461/38092647=Lyotard=Postmodern=
Condition=1
176. Riesman D. The Lonely Crowd / D. Rismen. – New York : Doubleday Anchor Books, 1953. – 195 р.
177. Robertson R. Globalization: Social Theory and Global Culture / R. Robertson. – New York : Sage Pablications, 1992. – 211 р.
178. Said E. V. Orientalism: Western concepts of the Orient / E. V. Said– Harmondsworth, 1979. – 250 p.
179. The Consumer Society / ed. by N. Goodwin, F. Ackerman, D. Kiron. – Washington, 1997. – 385 p.
180. The Linguistic Turn: Recent Essays in Philosophical Method / еd. by Rorty R. – Chicago : University of Chicago Press, 1967. – 393 p.
181. Therborn G. Migration and Western Europe: The Old World Turning Now / G. Therborn // Science. – 1987. – № 237(4). – P. 1183–1188.
182. Fukuyama F. Our Posthuman Future: Consequences of the Biotechnology Revolution. Farrar, Straus and Giteux / F. Fukuyama – New York: Oxford University Press, 2002.