ВЗАЄМОВПЛИВ ПРИРОДНОЇ ТА ШТУЧНОЇ МОВ У КУЛЬТУРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕРИ : ВЗАИМОВЛИЯНИЕ Естественного и искусственного ЯЗЫКОВ В КУЛЬТУРЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ ЭРЫ



  • Название:
  • ВЗАЄМОВПЛИВ ПРИРОДНОЇ ТА ШТУЧНОЇ МОВ У КУЛЬТУРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕРИ
  • Альтернативное название:
  • ВЗАИМОВЛИЯНИЕ Естественного и искусственного ЯЗЫКОВ В КУЛЬТУРЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ ЭРЫ
  • Кол-во страниц:
  • 204
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису


    АНТІПОВА ОЛЬГА ПЕТРІВНА

    УДК 130.2:81-2 (043.5)

    ВЗАЄМОВПЛИВ ПРИРОДНОЇ ТА ШТУЧНОЇ МОВ У КУЛЬТУРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕРИ

    09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філософських наук


    Науковий керівник:
    ДРОТЯНКО Любов Григорівна
    доктор філософських наук,
    професор




    Київ – 2012







    ЗМІСТ
    ВСТУП ………………………………………………………………...………… 3
    РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження взаємовпливу природних і штучних мов …………………………………………………… 13
    1.1. Аналіз джерельної бази дослідження взаємовпливу природної та
    штучної мов ..……………………………………………………………. 13
    1.2. Термінологічний апарат і методологічні засади дослідження взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної ери ............................................................................................................... 32
    Висновки до розділу 1 …………………………………………………………49
    РОЗДІЛ 2. Соціокультурний вимір природної та штучної мов ………... 52
    2.1. Феномен природної мови у культурному поступі людства ……………. 52
    2.2. Специфіка репрезентації феноменів культури засобами штучної
    мови …………………………………………………………………….... 87
    Висновки до розділу 2 ………………………………………………………..119
    РОЗДІЛ 3. Особливості трансформації зв’язку природної та штучної мов у культурі інформаційної доби …………………………………………….. 122
    3.1. Культура інформаційної доби як детермінанта взаємовпливу природної та штучної мов .………………………………………………………… 123
    3.2. Тенденції лінгвокультурних трансформацій природно-штучного мовного середовища в інформаційну еру ……………………………………… 152
    Висновки до розділу 3 ……………………………………………………….177
    ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..… 180
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 184








    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Трансформація світової культури на межі ХХ-ХХІ століть характеризується динамізмом кількісних і якісних змін, які призводять до значних зрушень у всіх соціальних практиках. Серед основних чинників, що сприяють цьому, – комп’ютеризація та інформатизація як невід’ємні атрибути процесу становлення інформаційної ери. Вони сьогодні осмислюються не просто як інженерно-технічні процеси, а як феномени, що набувають глибинного гуманістичного змісту, тим самим долучаються до кожної сфери життєдіяльності людини, змінюючи її спосіб життя, мислення, комунікативну взаємодію. Окрім цього, на перший план виходить постійне зростання обсягів різнорідної інформації, потреби в удосконаленні технології її накопичення, обробки, систематизації та використання. Оскільки ці процеси уможливлюються завдяки мовним практикам, першочергово трансформацій зазнає лінгвокультурна сфера. Тому означені характеристики сучасної доби спонукають розглядати мову не просто як засіб комунікації, а як генератор соціокультурного середовища інформаційної ери. Це дозволяє висунути декілька аргументів щодо актуальності теми дисертаційного дослідження.
    По-перше, підвищення ролі інформаційних технологій і прискорений розвиток комп’ютерної техніки в сучасному світі стимулює появу нових типів спеціалізованих штучних мов людино-машинного спілкування, що здебільшого усвідомлюються як універсальні засоби репрезентації основних соціокультурних реалій доби. Проте означеного типу мов виявляється недостатньо для вираження потенційних можливостей сучасних технологій та їх відповідності запитам соціуму. Означені процеси передбачають кореляцію штучної мови з природною як обов’язкову та невід’ємну рису сучасного лінвокультурного середовища. Тому на сьогодні особливо важливою є культур-філософська рецепція перспектив взаємодії штучних і природних мов як фактора продукування культури інформаційної доби, їх репрезентаційних можливостей.
    По-друге, як суто технічні, так і духовно-культурні процеси інформаційної ери тісно пов’язані з циркуляцією інформаційних потоків, що призводить до виникнення нових типів комунікацій, відповідно передбачає зміну їх базисної складової – мовленнєвої сфери. З огляду на це сьогодні на перший план виходить проблема адаптації соціуму до нових умов і «правил» комунікативної взаємодії, існування в умовах розпаду старих комунікативних зв’язків і появи нових, вироблення найбільш оптимальної стратегії функціонування комунікативної практики.
    По-третє, все відчутнішою стає потреба у вивченні та подоланні загрозливих наслідків інтенсивного розвитку знакових систем в умовах інформаційної доби. Посилення ролі інформаційно-комунікаційних технологій, на перший погляд, покликане сприяти становленню глобального інформаційного простору, стиранню культурних меж між спільнотами, проте поряд з цим сучасники спостерігають непередбачувані наслідки – інтенсивне застосування вербальних і невербальних маніпулятивних технологій, тиражування зразків низькопробної культури та поширення неякісної інформації, створення всіх умов для популяризації неунормованої лексики тощо. Йдеться про зниження загального рівня розвитку культури мовлення більшості населення, що вступає у суперечність із прискореними темпами розвитку техногенної цивілізації. Тому цілком виправданою видається необхідність виявлення лінгвокультурного потенціалу культури інформаційної доби як умови вирішення означеної проблеми.
    Ступінь розробленості проблеми. Вивченню питання проблеми взаємодії природної та штучної мов приділяли значну увагу вітчизняні та зарубіжні філософи, культурологи, лінгвісти, психологи та ін.
    Теоретичні напрацювання щодо лінгвокультурних явищ характеризується тематичною різноплановістю та численністю підходів до усвідомлення феномену мови. Так, окремі соціокультурні характеристики мови найбільш ґрунтовно розглянуті в роботах І. Бодуена де Куртене, Л. Вітгенштейна, В. фон Гумбольдта, О. Потебні, П. Рікьора, Ф. де Соссюра, Ю. Хабермаса, М. Хайдеггера та ін. Темі штучності, умовності мови в контексті культурних трансформацій присвячені дослідження Ж. Бодрійяра, Ж. Дельоза, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко та ін. Розуміння мови як засобу трансляції соціокультурної інформації властиве роботам Р. Рорті, Ж. Дерріда, Н. Лумана, Г. Райла та ін.
    Особливу цінність у процесі вивчення кореляції природної та штучної мов становлять дослідження представників аналітичної філософії, що зосереджені на проблемі невідповідності граматичної та логічної форм вираження цих мовних пластів (А. Айєр, Дж. Віздом, Н. Малкольм, Дж. Е. Мур, Дж. Остін, Ч. Пірс, Г. Райл, Б. Рассел, П. Стросон, Г. Фреге та ін., продовжувачами ідей яких стали М. Дамміт, С. Кріпке, Г. Кюнг, Х. Патнем, Н. Хомський та ін.).
    На окрему увагу заслуговують роботи сучасних дослідників, присвячені різноманітним аспектам трансформації лінгвокультурного середовища в процесі становлення інформаційної ери (І. Алексеєва, А. Анісімов, А. Вежбицька, Л. Дротянко, А. Казакова, І. Касавін, Н. Кирилова, Ю. Кристєва, Р. Ленем, В. Налімов, С. Тер-Мінасова та ін.). На мовній проблематиці інформатики, зокрема питаннях автоматичної переробки природної мовної інформації, процесу представлення знань у штучних інтелектуальних системах зосередили увагу Н. Автономова, П. Ревко, С. Дрейфус, Х. Дрейфус, А. Ракітов, Л. Стерлінг та ін.
    Окремим аспектам взаємодії природних і штучних мов у контексті Інтернет-комунікацій, використання інформаційно-комунікаційних технологій присвятили дослідження такі автори, як М. Кастельс, О. Леонтович, М. Мак-Люен, С. Михайлов, В. Монтвілов, В. Розін, М. Розов та ін. Проблема ролі штучної мови науки в процесі формування наукового знання, особливостей функціонування сучасної термінології, її ролі в моделюванні наукової картини світу порушується в роботах Н. Арутюнової, Н. Гвішиані, О. Есперсена, О. Мамчур, О. Султанова, Б. Уорфа, В. Налімова, Б. Успенського та ін.
    Численні теоретичні розвідки сучасних науковців дозволили значно наблизитися до розуміння сутності лінгвокультурних явищ в умовах репрезентації культури. Проте їх концептуальні системи, перетинаючись, лише фрагментарно репрезентують якісь із аспектів досліджуваного предмета. Аналіз таких джерел дозволяє віднести до широкого спектру проблем, які поки ще залишилися поза увагою вчених, й питання щодо взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної доби, що актуалізує дослідження проблеми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах держбюджетних тем кафедри філософії Національного авіаційного університету «Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства» (№ 55-ф 9/ к 97), «Антропологічний та соціокультурний виміри глобалізованого світу» (№ 32/12.01.10). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 5 від 11 лютого 2009 року).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є культур-філософська рецепція особливостей взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної ери.
    Для досягнення мети поставлені такі завдання:
    - уточнити зміст ключових термінів дослідження «природна мова» та «штучна мова» через їх співвідношення зі змістом терміну «інформація»;
    - встановити методологічні засади дослідження взаємодії природних і штучних мов у культурі інформаційної ери;
    - показати еволюційний характер природної та штучної мов у процесі трансформації культури соціуму;
    - обґрунтувати соціокультурну обумовленість взаємовпливу природної та штучної мов в умовах інформатизації;
    - виявити людиновимірний характер спеціалізованих штучних мов у процесі розвитку лінгвокультурного простору інформаційної доби;
    - встановити особливості взаємовпливу природної та штучної мов у науці як феномені культури інформаційної ери;
    - з’ясувати тенденції лінгвокультурних трансформацій природно-штучного мовного середовища в умовах інформатизації.
    Об’єктом дослідження є природна і штучна мови як феномени культури інформаційної доби.
    Предмет дослідження – взаємовплив природної та штучної мов у культурі інформаційної ери.
    Методологічну основу дослідження становлять соціокультурний підхід, що уможливлює осмислення мовних явищ крізь призму культурної складової життєдіяльності соціуму; культурно-історичний, який передбачає врахування лінгвокультурних змін парадигмальних установок тієї чи іншої культурно-історичної епохи як вихідної складової особливостей предмета дослідження; герменевтичний підхід, що завдяки процедурам тлумачення та розуміння дозволяє продемонструвати специфіку репрезентації соціокультурних реалій інформаційної ери засобами мови. Найбільш повному розкриттю соціокультурної детермінації взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної доби сприяють методологічні принципи системності, доповняльності, відповідності, синергетики й історизму, а також метод культурно-семантичного аналізу.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у ньому вперше у вітчизняній філософії на підставі діалектичного поєднання соціокультурного, культурно-історичного та герменевтичного підходів здійснено культур-філософську рецепцію особливостей взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної ери. Наукова новизна отриманих результатів представлена у таких положеннях:
    вперше:
    - доведено, що генезис природної та штучної мов перебуває в амбівалентному зв’язку із загальним культурним поступом людства. З одного боку, він постає результатом пристосування соціуму до культурних змін у різних соціальних практиках, а з іншого, – є своєрідним виявом адаптаційного потенціалу мови в умовах постійного зростання комунікативних потреб суспільства. Зміна типів комунікацій на кожному з етапів культурного поступу характеризується поступовим ускладненням процесу інфообміну, що обумовлює неоднорідність співвіднесеності природної та штучної мов. Як суто технічні, так і духовно-культурні процеси інформаційної доби демонструють домінування ролі штучної мови в сучасному лінгвокультурному середовищі порівняно з попередніми епохами, що, в свою чергу, не може не позначитися на їх взаємодії з природним мовним середовищем;
    - обґрунтовано соціокультурну обумовленість взаємовпливу природної та штучної мов з огляду на лінгвокультурні характеристики різних соціальних груп в умовах інформатизації. Показано неоднорідність мовленнєвого середовища в культурі інформаційної ери в площині різних соціальних груп, що полягає в різній кореляції природних і штучних мов у них, яка пояснюється низкою чинників: специфікою комунікативних потреб, мотивацією соціокультурної діяльності, нерівністю в доступі до інформації, інтенсивністю та швидкістю лінгвокультурних змін;
    - виявлено тенденції лінгвокультурних трансформацій природно-штучного мовного середовища в умовах інформатизації. Серед них основними є стрімка адаптація до норм культури, породжених інформаційною ерою (культура спілкування в мережі Інтернет, культура накопичення, обробки та зберігання інформації на нових артефактах та ін.), і, як результат, – суттєве прискорення темпів змін комунікативного середовища, трансформація культури мовлення в різних соціальних практиках, посилення взаємодії природної та штучної мов, зокрема, домінування ролі останньої, інтенсивне набуття нею людиновимірного характеру;
    отримали подальший розвиток:
    - встановлення методологічних засад дослідження взаємодії природних і штучних мов у культурі інформаційної ери. Показано, що найбільш адекватними методологічними засадами виступають соціокультурний, культурно-історичний та герменевтичний підходи в їх діалектичному зв’язку;
    - філософська рецепція щодо людиновимірного характеру спеціалізованих штучних мов. Обґрунтовано, що через розширення лінгвокультурних практик за допомогою удосконалення спеціалізованих штучних мов у людини формуються нові інтереси, потреби, світоглядні орієнтири тощо. Тому виникнення нових спеціалізованих штучних мов відбувається, в першу чергу, не стільки під впливом ускладнення технічних засобів, скільки – відповідно до культурно-духовних запитів особистості;
    - осмислення взаємовпливу природних і штучних мов у науці як феномені культури інформаційної ери. Виявлено, що в інформаційну добу найбільш динамічною складовою культури є наука, в якій природна та штучна мови взаємодіють найінтенсивніше. Це зумовлює суттєві трансформації мови науки, зокрема сприяє посиленню її штучної складової за рахунок нових типів штучних мов чи їх елементів, розширення її функціональних можливостей, інтенсифікації міграційних процесів лексичних одиниць з однієї мови в іншу і навпаки;
    уточнено:
    - зміст ключових термінів дослідження «природна мова», «штучна мова» у зіставленні зі містом терміну «інформація» відповідно до мети і завдань дослідження. Показано, що в терміні «природна мова» репрезентується знакова комунікативна система, основою утворення та функціонування якої є стихійні (природні) процеси кодування соціокультурної інформації. Зміст терміну «штучна мова» показує, що це – спеціально створена на основі природної мови знакова система, основним завданням якої є реалізація практичних потреб людини щодо операцій із соціокультурною інформацією в тих галузях, де використання природної мови є менш ефективним або неможливим. З’ясовано, що терміни «природна мова», «штучна мова» та «інформація» корелюють у такий спосіб, що будь-яка інформація кодифікується, передається, обробляється та зберігається залежно від використання тієї чи іншої системи мови у відповідному культурному контексті.
    Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в цілісному системному культур-філософському аналізі процесу взаємовпливу природної та штучної мов в умовах сучасної культурної доби. Результати роботи дозволяють виявити репрезентаційний потенціал природно-штучного мовного середовища, його соціокультурну обумовленість, місце в науковій комунікації.
    Теоретичні положення, отримані в ході дисертаційного дослідження, сприятимуть подальшому розвитку культурно-філософських, лінгвістичних, культурологічних тощо концепцій соціокультурної інтенції мови в умовах культури інформаційної ери.
    Практичне значення роботи полягає в тому, що її основні теоретичні положення та висновки можуть бути використані для віднайдення шляхів подолання нагальних лінгвокультурних проблем інформаційної ери, серед яких – зниження загального рівня культури мовлення, тиск штучних засобів комунікації на розвиток природної мови, адаптація репрезентаційного потенціалу природно-штучного мовного середовища в нових культурних умовах.
    Матеріали та результати дослідження можуть також використовуватися в навчальному процесі: при читанні нормативних і спеціальних курсів з філософії, філософії культури, філософії мови, культурології; при написанні підручників, навчальних посібників з відповідних дисциплін, а також у подальших наукових розробках проблематики взаємовпливу природної та штучної мов.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Положення дисертації, її концептуальні ідеї обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Національного авіаційного університету, на низці методологічних семінарів аспірантів кафедри філософії Національного авіаційного університету, а також були оприлюднені на наукових і науково-практичних конференціях: науковій конференції «Філософська спадщина Григорія Сковороди в контексті ХХІ століття» (Київ, 2008); ХХV Міжнародній науково-практичній конференції «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2009); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів» (Тернопіль, 2009); науковій конференції «Філософічність літературної спадщини Миколи Гоголя» (Київ, 2009); науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 2009, 2010, 2011); Х ювілейній науково-методичній конференції «Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія та практика» (Донецьк, 2010); Х Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки» (Київ, 2010); Міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми мови права: історія та сучасність» (Кіровоград, 2010); науковій конференції «Проблема людини та міжособистісної комунікації в художній і епістолярній творчості А.П. Чехова» (Київ, 2010); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи» (Сімферополь, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти» (Рубіжне, 2011); науковій конференції «Людиновимірний характер творчості Лесі Українки» (Київ, 2011); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Марксизм і сучасність: радянська філософія – вчора, сьогодні, завтра» (Київ, 2011).
    Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 17 працях, з них: 5 – наукові статті у виданнях, які визначені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як фахові з філософії, та 12 – тези, опубліковані у матеріалах конференцій.
    Структура дисертації спрямована насамперед на досягнення сформульованої мети та завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел (227 позицій). Обсяг роботи – 204 сторінки, основна частина дисертації – 183 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Культур-філософська рецепція взаємовпливу природної та штучної мов в умовах інформаційної ери дозволяє зробити низку висновків, а саме:
    1. Фундаментом нової соціокультурної парадигми, свідками якої є сучасне покоління, вважається її інформаційна складова. Процеси накопичення, обробки, зберігання, передачі інформації уможливлюються завдяки мовним практикам. Тому на сьогодні сутність лінгвокультурних явищ першочергово полягає в з’ясуванні їх ролі та місця в інформаційному потоці. З огляду на це в основі змістових характеристик природної та штучної мов лежить їх кореляція зі змістом терміну «інформація», оскільки циркуляція будь-якої інформації в соціумі уможливлюється завдяки тій чи іншій системі мови залежно від культурного контексту. З огляду на це в терміні «природна мова» репрезентується знакова комунікативна система, основою утворення та функціонування якої є стихійні (природні) процеси кодування соціокультурної інформації. Зміст терміну «штучна мова» показує, що це – спеціально створена на основі природної мови знакова система, основним завданням якої є реалізація практичних потреб людини щодо операцій із соціокультурною інформацією в тих галузях, де використання природної мови є менш ефективним або неможливим.
    2. Оскільки мова є системою, що постійно змінюється, її теоретичне осмислення з часом перестає відповідати реальним фактам. Це потребує вироблення концептуальних схем і методологічного інструментарію, адекватних культурним умовам доби. Основними критеріями ефективності методологічних засад дослідження взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної ери є здатність продемонструвати соціокультурну інтенцію комунікативного середовища; розкрити репрезентаційні можливості мови в нових культурних умовах; виявити шляхи та результати взаємовпливу різних мовних систем. Такими є соціокультурний, культурно-історичний і герменевтичний підходи в їх діалектичному зв’язку, що й становлять основу методологічної стратегії даного дослідження.
    3. Аналіз еволюційного поступу природного та штучного мовного середовища переконливо доводить амбівалентний характер взаємозв’язку мови та культури. Культурно-історичний розвиток показує, що рушійними силами трансформації лінгвокультурних явищ є зміна типів комунікації, реалізація адаптаційного потенціалу мови при постійному зростанні обсягів інформації, рівня знань, ускладнення комунікативних потреб людства. Означені процеси характеризуються особливою динамічністю в умовах культури інформаційної ери, що спонукає до постійного вдосконалення знакових систем. Тому, окрім трансформації природного мовного середовища, можна констатувати суттєве ускладнення природи та функціонального навантаження спеціалізованих штучних мов, які під тиском сучасних комунікаційних засобів помітно домінують у комунікативному просторі.
    4. Процес взаємовпливу природної та штучної мов має наскрізно соціокультурну інтенцію. Така риса найбільш чітко виявляється при порівнянні лінгвокультурного середовища різних соціальних груп, особливо тих, які мають різний ступінь долученості до реалій культури інформаційної доби. В основі домінування однієї мови над іншою – специфіка комунікативних потреб, мотивація соціокультурної діяльності, місце інформації в системі ієрархії цінностей, мінливість лінгвокультурного простору конкретного соціального осередку.
    5. Виявлення характерних рис сучасних культурних умов дозволяє констатувати, що спеціалізовані штучні мови, зокрема мови науки та мови людино-машинного спілкування, демонструють значний репрезентаційний потенціал. Вони є універсальними засобами представлення культурних реалій доби, пов’язаних із приростом знань, розвитком науки і техніки, процесами інформатизації та комп’ютеризації. Ускладнення цих мов відбувається не стільки в плані семантики та синтаксису, скільки в плані структури та ідеологічного наповнення. Вони все більше відповідають запитам людини, її конкретним комунікативним потребам, включаючи духовні орієнтації, світогляд і свідомість, а отже, стають більш людиновимірними.
    6. Прискорений розвиток наукової сфери, розширення інтелектуальних горизонтів неминуче призводить до утворення унікального комунікативного простору. Він зумовлює посилення взаємовпливу природної та штучної мов у процесі адаптації соціуму до нових культурних умов і постає необхідною засадою повноцінного функціонування лінгвокультурного середовища. Тому найбільш динамічними складовими культури в плані трансформації природно-штучної мовної системи є наукова сфера, а також соціальні практики, найбільш долучені до циркуляції наукової інформації, набуття знань. Підтвердженням цьому є взаємні міграційні процеси лексичних одиниць мови науки та повсякденної мови, посилення ролі маргінальних термінів, феномен метафоризації, що, окрім суто лінгвокультурних трансформацій, свідчить про зближення різних сфер життєдіяльності, зокрема наукового та повсякденного дискурсів.
    7. Найсуттєвішими тенденціями змін мовленнєвого простору інформаційної доби є поява нових культурних типів комунікації, постійний пошук способів адаптації природно-штучного мовного середовища в умовах тиску штучних засобів комунікації, суттєве прискорення темпів трансформації комунікативного середовища, критерієм чого виступає ступінь долученості до процесу обігу інформації в соціумі.
    Особливої ваги набуває конкретна мовленнєва діяльність кожного мовця, зокрема його лінгвокультурна позиція, специфіка мислення, ідеологічних установок, що підтверджує антропологічні характеристики сучасного комунікативного простору. Будучи «носієм» різних дискурсів, людина посередництвом свого внутрішнього світу стає активним учасником процесу взаємодії природного та штучного мовного середовища.
    8. Із появою нових форм і засобів комунікації, привнесених інформаційною ерою, суттєво трансформується загальна картина культури мовлення. Зокрема спостерігається розмивання норм літературної мови, проникнення в неї просторіч, діалектизмів і жаргонізмів, помітне зниження формальності в міжособистісному спілкуванні, виникнення та вживання комп’ютерного сленгу і його стрімке поширення за межами Інтернет-комунікацій, популяризація ненормативної лексики в мережевому просторі, перекладання функцій слова природної мови на знак штучної мови, набуття статусності лексичним пластом мови, що долучений до реалій культури інформаційної ери, тощо.
    9. Результати дослідження особливостей взаємовпливу природної та штучної мов у культурі інформаційної ери є перспективними в плані подальшого аналізу трансформації мовного середовища відповідно до культурних змін. Комунікативний простір сьогодення є динамічним, він постійно трансформується, тому особливої актуальності набуває філософське осмислення проблеми швидкого реагування на ці зміни. Актуальним напрямом подальшого дослідження є й культур-філософський аналіз трансформації культури мовлення наукового співтовариства під впливом застосування інформаційно-комунікаційних технологій у науковій сфері.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамов С. Р. Герменевтика: История и теория метода (Краткий очерк) / С. Р. Абрамов. — Майкоп : Издательство АГУ, 2001. — 318 с.
    2. Автономова Н. С. Познание и перевод. Опыты философии языка / Н. С. Автономова. — М. : РОССПЭН, 2008. — 704 с.
    3. Ажеж К. Человек говорящий: Вклад лингвистики в гуманитарные науки / К. Ажеж. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 304 с.
    4. Азнабаева Л. А. Антропоцентризм в мышлении и языке : монография / Л. А. Азнабаева. — Уфа : РИЦ БашГУ, 2010. — 124 с.
    5. Айер А. Дж. Язык, истина и логика : науч. издание / А. Дж. Айер; [пер. с англ. В. А. Суровцева, Н. А. Тарабанова]. — М. : «Канон +» РООИ «Реабилитация», 2010. — 240 с.
    6. Алексеева И. Возникновение идеологии информационного общества Електронный ресурс / И. Алексеева. — Режим доступа : http://emag.iis.ru /arc/infosoc/emag.nsf/BPA/99a40acf200e2915c32568b1002fcb16.
    7. Алефиренко Н. Ф. Язык, познание и культура: Когнитивно-семиологическая синергетика слова : монография / Н. Ф. Алефиренко. — Волгоград : Перемена, 2006. — 228 с.
    8. Андреева Е. С. Язык как смысловая система: решение теоретических проблем и прикладных задач языкознания и информатики на основе разработки модульной понятийно-сетевой системы логической формы / Е. С. Андреева . — [6-е изд.]. — М. : МАКС Пресс, 2009. — 124 с.
    9. Анисимов А. Компьютерная лингвистика для всех: Мифы. Алгоритмы. Язык Електронный ресурс / А. Анисимов. — Режим доступа : http://lib.ru/CULTURE/ANISIMOW/lingw.txt.
    10. Анисимов А. В. Информатика. Творчество. Рекурсия / А. В. Анисимов. — К. : Наук. думка, 1988. — 223 с.
    11. Анисимова Е. Е. О целостности и связности креолизованного текста / Е. Е. Анисимова // Филологические науки. — 1996. — № 5. — С. 74 — 83.
    12. Антонов В. И. Язык и культура: Особенности этносемантической интерпретации / В. И. Антонов // Вестник Московского университета. Серия 7. — 2001. — № 2. — С. 50 — 59.
    13. Анцупова В. В. Мова й особистість у просторі сучасних соціокультурних комунікацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 24.00.01 / В. В. Анцупова. — Ростов н/Д, 2005. — 16 с.
    14. Аристотель. Сочинения в четырех томах / Аристотель. — М. : Мысль, 1976. — Т. 1. — 550 с.
    15. Аристотель. Сочинения в четырех томах / Аристотель. — М. : Мысль, 1978. — Т. 2. — 687 с.
    16. Аристотель. Сочинения в четырех томах / Аристотель. — М. : Мысль, 1983. — Т. 4. — 830 с.
    17. Арутюнова Н. Д. Русский язык / Н. Д. Арутюнова, Г. В. Степанов. — М., 1979. — 410 с.
    18. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. — М. : «Языки русской культуры», 1999. — 896 с.
    19. Баксаганский О. Е. Когнитивный образ мира : научная монография / О. Е. Баксаганский, Е. Н. Кучер. — М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2010. — 224 с.
    20. Балли Ш. Язык и жизнь / Ш. Балли. — М. : Едиториал УРСС, 2003, 272 с.
    21. Барт Р. Нулевая степень письма / Р. Барт // Семиотика. — М. : Радуга, 1983. — С. 306 — 349.
    22. Бахтин М. М. Антрополингвистика / М. М. Бахтин // Избранные труды. — М. : Лабиринт, 2010. — 255 с.
    23. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества. — 2-е изд. — М. : Искусство, 1986. — 444 с.
    24. Бахтин М. М. Проблемы творчества Достоевского. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. — 5-е изд., доп. — К. : «NEXT», 1994. — 508 с.
    25. Бергельсон М. Б. Коммуникативные методы в управлении или менеджмент как искусство коммуникации / М. Б. Бергельсон // Теория и практика коммуникации: Вестник Российской коммуникативной ассоциации. — Вып. 2. — Ростов н/Д : ИУБиП, 2004. — 244 с.
    26. Бистрицький Є. К. Філософський енциклопедичний словник / [Бистрицький Є. К., Булатов М. О., Ішмуратов А. Т. та ін.] ; гол. ред. В. І. Шинкарук. — К. : Абрис, 2002. — 743 с.
    27. Біленко Т. І. Феномен слова в українських реаліях (філософський аспект) : монографія / Т. І. Біленко. — К. : Знання України, 2003. — 432 с.
    28. Блуд О. О. Мова як трансценденція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 / О. О. Блуд. — К., 2007. — 18 с.
    29. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структура / Ж. Бодрийяр; [пер. с фр., послесл. и примеч. Е. А. Самарской]. — М. : Культурная революция; Республика, 2006. — 269 с.
    30. Бородянский Э. И. Экономические понятия. (Логич. характеристика) / Э. И. Бородянский. — М. : МОГИФК, 1990. — 71 с.
    31. Брагина Н. Г. Социокультурные конструкты в языке : монография / Н. Г. Брагина. — М. : Гос. ИРЯ им. А.С. Пушкина, 2005. — 360 с.
    32. Бугров В. А. Мова та символ у контексті проблем розуміння : автореф. дис. канд. філос. наук : 09.00.01 / В. А. Бугров. — К., 1996. — 17 с.
    33. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У. Вайнрайх; [пер. с англ. А. К. Жолковского] // Новое в лингвистике. — Вып. VІ : Языковые контакты. — М. : Прогресс, 1972. — С. 25 — 60.
    34. Вальденфельс Б. Міркування щодо генеалогії культури / Б. Вальденфельс // Філософська думка. — 2009. — № 1. — С. 13 — 26.
    35. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая; [пер. с англ. А. Д. Шмелева]. — М. : Языки славянской культуры, 2001. — 288 с.
    36. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая; [пер. с англ., отв. ред. М. А. Кронгауз]. — М. : Русские словари, 1997. — 416 с.
    37. Визгин В. П. Вера и разум: заметки к теме / В. П. Визгин // В перспективе культурологи: повседневность, язык, общество; [отв. ред. О. К. Румянцев]. — М. : Академический Проект; РИК, 2005. — 528 с.
    38. Вітгенштейн Л. Tractatus Logico-Philosophicus: Філософські дослідження / Л. Вітгенштейн. — К. : Основи, 1995. — 311 с.
    39. Войскунский А. Е. Метафоры Интернета / А. Е. Войскунский // Вопросы философии. — 2001. — № 11. — С. 64 — 79.
    40. Волков А. А. Язык и мышление: Мировая загадка / А. А. Волков. — М. : Издательство ЛКИ, 2007. — 240 с.
    41. Волков А. Г. Язык как система знаков / А. Г. Волков. — М. : Изд-во Московского ун-та, 1966. — 88 с.
    42. Волошин В. Г. Комп’ютерна лінгвістика / В. Г. Волошин. — Суми : ВТД «Універсальна книга», 2004. — 382 с.
    43. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Г.-Г. Гадамер. — М. : Искусство, 1991. — 367 с.
    44. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Х.-Г. Гадамер; [пер. с нем., общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова]. — М. : Прогресс, 1988. — 704 с.
    45. Гвишиани Н. Б. Язык научного общения (вопросы методологи) : монография / Н. Б. Гвишиани. — М. : Высш. шк., 1986. — 280 с.
    46. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Г. В. Ф. Гегель. — Т. 3. — Философия духа. — М., 1977. — 471 с.
    47. Гессе Г. Магия книги: Эссе, очерки, фельетоны, рассказы и письма о чтении, книгах, писательском труде, библиофильстве, книгоиздании и книготорговле / Г. Гессе; [пер. с нем. А. Науменко]. — М. : Книга, 1990. — 240 с.
    48. Гжегорчик А. Життя як виклик. Вступ до раціоналістичної філософії / А. Гжегорчик. — Варшава-Львів, 1996. — 264 с.
    49. Гисматов Ф. А. Генезис и эволюция мира искусственного : монография / Ф. А. Гисматов. — Казань : Изд-во Казанского университета, 1992. — 144 с.
    50. Гладкий А. В. Синтаксические структуры естественного языка в автоматизированных системах общения / А. В. Гладкий. — М. : Наука, 1985. — 143 с.
    51. Глузман С. А. Наука и философия: Жизнь в искривленном пространстве / С. А. Глузман. — СПб. : Алетейя, 2010. — 296 с.
    52. Гончар К. М. Модель комунікації у філософії культури Р. Якобсона (лінгво-філософський аспект дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.04 / К. М. Гончар. — К., 2003. — 17 с.
    53. Городецкий Б. Ю. Компьютерная лингвистика: моделирование языкового общения / Б. Ю. Городецкий // Новое в зарубежной лингвистике : Вып. ХХІV. Компьютерная лингвистика; [пер. с англ., сост., ред. и вступ. ст. Б. Ю. Городецкого]. — М. : Прогресс, 1989. — С. 5 — 31.
    54. Григоришин С. Мова як феномен культури у контексті розвитку трансцендентальної феноменології (на матеріалі феноменології М. Шелера / С. Григоришин // Філософська думка. — 2009. — № 1. — С. 54 — 65.
    55. Григорьев А. А. Концепт и его лигвокультурологические составляющие / А. А. Григорьев // Вопросы философии. — 2006. — № 3. — С. 64 — 76.
    56. Гройс Б. Под подозрением: Феноменология медиа / Б. Гройс; [пер. с нем. А. Фоменка]. — М. : Художественный журнал, 2006. — 200 с.
    57. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-світоглядний аналіз / Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. — 3-є вид. — К. : Знання України, 2007. — 580 с.
    58. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт; [пер. с нем., общ. ред. Г. В. Рамишвили; послесл. А. В. Гулыги и В. А. Звегинцева]. — М. : Прогресс, 2000. — 400 с.
    59. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества / В. фон Гумбольдт // Избранные труды по языкознанию. — М. : Прогресс, 1984. — 400 с.
    60. Дабагян А. В. Человек, его сознание и культура в паутине электронно-цифровых сетей / А. В. Дабагян. — Х. : Торсинг, 2003. — 336 с.
    61. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. — М., 1978 — 1930.
    62. Делокаров К. Х. Является ли «общество, основанное на знаниях», новым типом общества / К. Х. Делокаров // Концепция «общества знания» в современной социальной теории : сб. науч. тр.; [отв. ред. Д. В. Ефременко]. — М., 2010. — 234 с.
    63. Дельєж Р. Нариси з історії антропології. Школи. Автори. Теорії / Р. Дельєж. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — 287 с.
    64. Деменский С. Ю. Научность метафоры и метафоричность науки : монография. — Омск : Изд-во ОмГТУ, 2000. — 116 с.
    65. Дери М. Скорость убегания: киберкультура на рубеже веков [Електронный ресурс] : монография / М. Дери. — М. : АСТ, 2008. — 480 с. — Режим доступа: http://torrents.ru/forum/viewtopic.php?t=1120300.].
    66. Докучаев И. И. Феноменология знака: психические, социальные и культурне аспекты семиозиса / И. И. Докучаев. — СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 1999. — 174 с.
    67. Дротянко Л. Масова культура в інформаційному суспільстві / Л. Дротянко // Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. — 2009. — № 1 (9). — С. 141 — 144.
    68. Дротянко Л. Наукова і побутова мови у процесі взаємопроникнення культур / Л. Дротянко // Вісник НАН України. — 2005. — № 11. — С. 51 — 58.
    69. Дротянко Л. Г. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну / Л. Г. Дротянко // Людина і культура в умовах глобалізації : зб. наук. статей. — К. : ПАРАПАН, 2003. — С. 247 — 254.
    70. Дротянко Л. Г. Інформаційний вимір постнекласичної науки / Л. Г. Дротянко // Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. — 2008. — № 1 (7). — С. 15 — 19.
    71. Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства : навч. посібник / Л. Г. Дротянко. — Вид 2-ге, доповнене і перероблене. — К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. — 161 с.
    72. Дротянко Л. Г. Фундаментальне та прикладне знання як соціокультурна і праксеологічна проблема : монографія / Л. Г. Дротянко. — К. : Четверта хвиля, 1998. — 180 с.
    73. Дубровский Д. И. Сознание, мозг, искусственный интеллект / Д. И. Дубровский : сб. статей. — М. : ИД Стратегия-Центр, 2007. — 272 с.
    74. Дэвидсон Д. Что означают метафоры? / Д. Дэвидсон // Теория метафоры. — М., 1990. — С. 172 — 193.
    75. Елистратов В. С. «Сниженный язык» и «национальный характер» / В. С. Елистратов // Вопросы философии. — 1998. — № 10. — С. 55 — 63.
    76. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка / Л. Ельмслев // Зарубежная лингвистика. — М., 1999. — Вып. 1.
    77. Есперсен Отто. Философия грамматики = The philisophy of grammar / Отто Есперсен; [пер с англ. В. В. Пасек, С. П. Сафронова, Б.А. Илыш]. — изд. 3-е, стер. — М. : URSS. КомКнига, 2006. — 408 с.
    78. Жоль К. К. Мысль. Слово. Метафора. Проблемы семантики в философском освещении / К. К. Жоль. — К. : Наук. думка, 1984. — 304 с.
    79. Изотова А. С. Англоязычные коммуникации в контексте межкультурного и социального взаимодействия : автореф. дисс. канд. социолог. наук : спец. 22.00.06 / А. С. Изотова. — М., 2006. — 20 с.
    80. Исследование аналитического наследия Львовско-Варшавской школы. Вып. 1 / [отв. ред. В. Л. Васюков]. — СПб. : Издательский дом «Миръ», 2006. — 304 с.
    81. История компьютера [Електронный ресурс]. — Режим доступа: http://chernykh.net/content/view/25/50/.
    82. История философии : энциклопедия. — Мн. : Интерпрессервис; Книжный дом, 2002. — 1376 с.
    83. Казакова А. Е. Особенности семантики языков программирования / А. Е. Казакова // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. — 2007. — № 6. — С. 69 — 75.
    84. Калмыков В. В. Гипертекст мышления и коммуникативное пространство / В. В. Калмыков // Человек. — 2007. — № 7. — С. 122 — 129.
    85. Карамишева Н. Природне та штучне як властивості креативних об’єктів / Н. Карамишева // Вісник Львівського університету. — 2004. — № 6. — С. 274 — 282.
    86. Кара-Мурза С. Г. Власть манипуляции / С. Г. Кара-Мурза. — М. : Академический проект, 2007. — 384 с.
    87. Карасик В. И. Язык после письменной эры / В. И. Карасик // Языковая личность: проблемы семантики и прагматики : сб. науч. тр. — Волгоград : РИО, 1997. — С. 141 — 154.
    88. Касавин И. Т. Анализ повседневности / И. Т. Касавин, С. П. Щавелев. — М. : Канон +, 2004. — 432 с.
    89. Касавин И. Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания / И. Т. Касавин. — СПб. : РХГИ, 1998. — 408 с.
    90. Касавин И. Т. Язык повседневности: между логикой и феноменологией / И. Т. Касавин // Вопросы философии. — 2003. — № 5. — С. 14 — 29.
    91. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество, культура / М. Кастельс. — М., 2000. — 606 с.
    92. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / М. Кастельс; [пер. з англ. Е. Г. Ганиш, А. Б. Волкова]. — К. : «Видавництво «Ваклер» у формі ТОВ, 2007. — 304 с.
    93. Качераускас Т. Язык и культура в феноменологической перспективе / Т. Качераускас // Вопросы философии. — 2006. — № 12. — С. 137 — 144.
    94. Кириллова Н. Б. Медиасреда российской модернизации / Н. Б. Кириллова. — М. : Академический проект, 2005. — 400 с.
    95. Кирина Л. В. Естественный и искусственный языки как детерминанты современной культуры : автореферат дис. кандидата философских наук : спец. 24.00.01 / Л. В. Кирина. — Майкоп, 2007. — 20 с.
    96. Кирющенко В. В. Язык и знак в прагматизме / В. В. Кирющенко. — СПб. : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. — 199 с.
    97. Козлова М. С. Философия и язык (критический анализ некоторых тенденций эволюции позитивизма ХХ в.) / М. С. Козлова. — М. : Мысль, 1972. — 254 с.
    98. Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски. — М. : Республика, 1997. — 240 с.
    99. Козырьков В. П. Специфика интернет-знания в системе культуры / В. П. Козырьков // Наука и повседневность: языки науки: материалы Шестой (2003 г.) и Седьмой (2004 г.) межрегиональных научных конференций. — Вып. 6. — Нижний Новгород : Изд-во Нижегородского университета, 2006. — С. 11 — 21.
    100. Колин К. К. Фундаментальные проблемы информатики / К. К. Колин // Системы и средства информатики. — М. : Наука. — 1995. — Вып 7. — С. 5 — 20.
    101. Колізії антропологічного розмислу / [Табачковський В. Г., Шалашенко Г. І., Дондюк А. М. та ін.]. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002. — 156 с.
    102. Коновалов А. К вопросу развития языкового и культурного разнообразия в киберпространстве с позиций культурно-психологического подхода / А. Коновалов // Языковое и культурное разнообразие в киберпространстве : материалы международной конференции (Якутск, 2-4 июля 2008 г.); [сост. Е. И. Кульмин., Е. В. Плыс]. — М. : МЦБС, 2010. — С. 240 — 252.
    103. Концепция «общества знания» в современной социальной теории : сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед.; [отв. ред. Д. В. Ефременко]. — М., 2010. — 234 с.
    104. Коротченко Ю. М. Моделювання знакових структур (на матеріалі текстів культури) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 / Ю. М. Коротченко. — Сімферополь, 2003. — 20 с.
    105. Костомаров В. Г. Языковой вкус епохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа / В. Г. Костомаров. — Изд. 3-е, испр. и доп. — СПб. : «Златоуст», 1999. — 320 с.
    106. Кравченко А. В. Знак, значение, знание. Очерк когнитивной философии языка / А. В. Кравченко. — Иркутск : Издание ОГУП «Иркурская областная типография № 1», 2001. — 261 с.
    107. Кривоносов А. Т. Мышление, язык и крушение мифов о «линвистической относительности», «языковой картине мира» и «марксистско-ленинском языкознании». Доступы к сущности языка / А. Т. Кривоносов. — М.; Нью-Йорк : ЧеРо, 2006. — 821 с.
    108. Кронгауз М. Раздвигающие язык: «эффект Хонтуя» / М. Кронгауз // Новый мир. — 2004. — № 5. — С. 160-165.
    109. Крохмаль Н. В. Історичні форми саморегуляції соціального процессу : автореф. канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / Н. В. Крохмаль. — Запоріжжя, 2002. — 20 с.
    110. Кукушкина Е. И. Познание, язык, культура / Е. И. Кукушкина. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 264 с.
    111. Куликова Л. В. Коммуникативный стиль в межкультурном общении : монография / Л. В. Куликова. — М. : Флинта; Наука, 2009. — 288 с.
    112. Кургузов А. О. Мова як засіб соціокультурної самоідентифікації особистості : автореф. дис. канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / А. О. Кургузов. — Запоріжжя, 2004. — 16 с.
    113. Кутырев В. А. Естественное и искусственное: борьба миров / В. А. Кутырев. — Н. Новгород : Изд-во «Нижний Новгород», 1994. — 199 с.
    114. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон; [пер. с англ. А. Н. Баранов, А. В. Морозова]. — Изд. 2-е. — М. : URSS, 2008. — 254 с.
    115. Ланина Е. Е. Идеи и знаки: семиотика, философия языка и теория коммуникации в эпоху Французской революции / Е. Е. Ланина, Д. А. Ланин. — СПб. : Межрегиональный институт экономики и права, 2004. — 248 с.
    116. Лапин Н. И. Проблема социокультурной трансформации / Н. И. Лапин // Вопросы философии. — 2000. — № 6. — С. 3 — 17.
    117. Ленем Р. Електронне слово: демократія, технологія та мистецтво / Р. Ленем; [пер. з англ. А. Галушка]. — К. : Ніка-Центр, 2005. — 376 с.
    118. Лещев С. В. Коммуникативное, следовательно, коммуникационное : монография / С. В. Лещев. — М. : Эдиториал УРСС, 2002. — 172 с.
    119. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна [Електронный ресурс] / Ж.-Ф. Лиотар. — Режим доступа: http://lib.ru/CULTURE/LIOTAR/liotar.txt.
    120. Лисина Н. М. Злоба дня (просторе чия и жаргонизмы в печати) / Н. М. Лисина // Язык и культура : материалы третьей международной конференции; [сост. С. Б. Бураго]. — К., 1994. — С. 133 — 135.
    121. Лоренц К. Оборотная сторона зеркала: Опыт естественной истории человеческого познания / К. Лоренц; [пер. с нем. А. И. Федорова]. — М. : Республика, 1998. — 493 с.
    122. Лосев А. Ф. Философия имени / А. Ф. Лосев. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. — 269 с.
    123. Лотман Ю. М. Память в культурологическом освещении: избранные статьи / Ю. М. Лотман. — Таллин : Александра, 1992.
    124. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. — СПб : «Искусство-СПБ», 2000. — 704 с.
    125. Лукьянец В. С. Наука в горизонте постэсхатологической епохи / В. С. Лукьянец // Практична філософія. — 2003. — № 2. — С. 3 — 19.
    126. Луман Н. Медиа коммуникации / Н. Луман; [пер. с нем. А. Глухов, О. Никифоров]. — М. : Логос, 2005. — 280 с.
    127. Лурье С. Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Исследования / С. Я. Лурье. — Л. : Наука, 1970, 664 с.
    128. Макаров М. Л. Основы теории дискурса / М. Л. Макаров. — М. : Гнозис, 2003. — 280 с.
    129. Мак-Люен М. Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги / М. Мак-Люен; [пер. з англ. А. А. Галушки, В. І. Постнікова]. — 2-е вид., перероб. — К. : Ніка-центр, 2008. — 392 с.
    130. Мамфорд Л. Миф машины. Техника и развитие человечества / Л. Мамфорд; [пер. с англ. Т. Азаркович, Б. Скуратов]. — М. : Логос, 2001. — 408 с.
    131. Мамчур Е. А. Образы науки в современной культуре : монография / Е. А. Мамчур. — М. : «Канон +» РООИ «Реабилитация», 2008. — 400 с.
    132. Мантатова Л. В. Стратегия развития: Ценности новой цивилизации / Л. В. Мантатова. — Улан-Удэ : издательство ВСГТУ, 2004. — 242 с.
    133. Марков Б. В. Л. Витгенштейн: язык – это форма жизни» / Б. В. Марков // История философии, культура и мировоззрение. К 60-летию профессора А. С. Колесникова. — СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — С. 85 — 102.
    134. Маркс К. Капитал. Послесловие ко второму изданию [Електронный ресурс] / К. Маркс. — Т. 23. — Режим доступа: http://www.esperanto.mv.ru/ Marksismo/Kapital1/kapital1-00.html#c0.2.
    135. Маслова В. А. Homo lingualis в культуре : монография / В. А. Маслова. — М. : Гнозис, 2007. — 320 с.
    136. Медушевский А. Н. Когнитивно-информационная теория как новая философская парадигма гуманитарного познания / А. Н. Медушевский // Вопросы философии. — 2009. — № 10. — С. 70-92.
    137. Мечковская Н. Б. Социальная лингвистика / Н. Б. Мечковская. — М. : Аспект-пресс, 1996. — 205 с.
    138. Миллер Е. Н. Что такое язык? Гносеологический аспект / Е. Н. Миллер. — [2-е изд]. — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 96 с.
    139. Мова і культура : науковий щорічний журнал. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. — Вип. 6. — Т. 1. Філософія мови і культури. — 344 с.
    140. Москалик В.В. Зв’язок мови та дії як предмет сучасної лінгвістичної філософії : автореф. канд. філос. наук : спец. 09.00.04 / В. В. Москалик. — К., 2011. — 20 с.
    141. Навроцький В. В. Логіко-семантичний аналіз інформаційних і мотиваційних підстав соціальних дій: автореф. дис. д-ра філософ. наук : спец. 09.00.06 / В. В. Навроцький. — К., 2010. — 32 с.
    142. Налимов В. В. Вероятностная модель языка. О соотношении естественных и искусственных языков / В. В. Налимов. — [2-е изд.]. — М. : Наука, 1979. — 303 с.
    143. Наука в информационном обществе; [пер. с англ. Л. В. Петрова]. — СПб. : ЮНЕСКО, 2004. — 102 с.
    144. Науковий світогляд на зламі століть : монографія / [Лук’янець В. С., Кравченко О. М., Озадовська О. Д. та ін.]. — К. : Вид. ПАРАПАН, 2006. — 288 с.
    145. Никитина С. Языковое сознание и самосознание личности в народной культуре / С. Никитина // Язык и личность : сб. статей; [отв. ред. Д. Н. Шмелев]. — М. : Наука, 1989. — С. 34 — 40.
    146. Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. Общ.-научн. фонд; [научно-ред. совет: предс. В. С. Степин, заместители предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов]. — М. : Мысль, 2010. — Т. 1. — 744 с.
    147. Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. Общ.-научн. фонд; [научно-ред. совет: предс. В. С. Степин, заместители предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов]. — М. : Мысль, 2010. — Т. 4. — 736 с.
    148. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. — М. : изд-во «Советская энциклопедия», 1972.
    149. Озадовська Л. В. Парадигма діалогічності в сучасному мисленні : монографія / Л. В. Озадовська. — К. : Вид. ПАРАПАН, 2007. — 164 с.
    150. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры / Х. Ортега-и-Гассет // Теория метафоры : сборник; [пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз. / вступ. ст. и сост. Н. Д. Арутюновой; общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. — М. : Прогресс, 1990. — С. 68 — 81.
    151. Основы философии науки / [Кохановский В. П., Лешкевич Т. Г., Матяш Т. П., Фатхи Т. Б.]. — 4-е изд. — Ростов н/Д : Феникс, 2007. — 608 с.
    152. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. — [2-е изд.]. — М. : Знание, 1983. — 248 с.
    153. Парадигмы социологии знания : хрестоматия; [под. общ. ред. В. Л. Шульца]. — М. : Наука, 2007. — 284 с.
    154. Пауль Г. Принципы истории языка / Г. Пауль [под общ. ред. А. А. Холодовича]. — М. : Изд-во иностранной литературы, 1960. — 500 с.
    155. Петров М. К. Язык и мировоззрение / М. К. Петров // Историко-философские исследования. — М. : Российская политическая энциклопедия, 1996. — С. 168 — 228.
    156. Петров М. К. Язык, знак, культура / М. К. Петров. — [2-е изд.]. — М. : Эдиториал УРСС, 2004. — 328 с.
    157. Платон. Діалоги / Платон; [пер. з давньогрецької / передмова В. В. Шкоди, Г. М. Куц]. — Харків : Фоліо, 2008. — 349 с.
    158. Плеханов Г. В. Избранные философские произведения / Г. В. Плеханов. — Т. 1. — М. : Госполитиздат, 1956.
    159. Полякова Н. ХХ век в социологических теориях общества / Н. Полякова. — М. : Логос, 2004. — 383 с.
    160. Попова Т. Г. Картина мира как феномен языка и культуры / Т. Г. Попова // Языковые измерения: пространство, время, концепт : материалы IV Международной научной конференции по актуальным проблемам языка и коммуникации (Москва, 2 июля 2010 г.). — Т. 1. — М. : Книга и бизнес, 2010. — С. 261 — 268.
    161. Портнов А. Н. Язык и сознание: основне парадигмы исследования проблемы в философии ХІХ вв. : монография / А. Н. Портнов. — Иваново : Ивановский государственный университет, 1994. — 370 с.
    162. Потебня А. А. Полное собрание трудов: Мысль и язык / А. А. Потебня; [подготовка текста Ю. С. Рассказова и О. А. Сычева]. — М. : Лабиринт, 1999. — 300 с.
    163. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс; [пер. с англ. / общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича, Ю. В. Сачкова]. — М. : Прогресс, 1986. — 432 с.
    164. Псевдонаучное знание в современной культуре : материалы круглого стола // Вопросы философии. — 2001. — № 6. — С. 3 — 31.
    165. Рабинович Е. Риторика повседневности : филологические очерки / Е. Рабинович. — СПб. : Изд-во Ивана Лимбаха, 2000. — 240 с.
    166. Разлогов К. Э. Экран как мясорубка культурного дискурса / К. Э. Разлогов // Вопросы философии. — 2002. — № 8. — С. 24 — 41.
    167. Райл Г. Обыденный язык / Г. Райл // Аналитическая философия: Становление и развитие; [пер. с англ., нем.]. — М. : «Дом интеллектуальной книги», «Прогресс-Таридиция», 1998. — 528 с.
    168. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции / А. И. Ракитов. — М. : Политиздат, 1991. — 287 с.
    169. Рассел С. Искусственный интеллект: современный поход / С. Рассел, П. Норвиг. — [2-е изд.]. — М. : Издательский дом «Вильямс», 2006. — 1408 с.
    170. Ревко П. Искусственные интеллектуальные системы и повседневная жизнь человека [Електронный ресурс] / П. Ревко. — Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2009. — 130 с. — Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_ Buks/Philos/revko/index.php.
    171. Ревяков И. С. Язык. Миф. Социум : монография / И. С. Ревяков. — Донецк : Норд-Пресс, 2007. — 80 с.
    172. Резанова З. И. От нових лингвистических объектов – к интегрированной интерпретации естественного языка (на материале виртуального дискурса) / З. И. Резанова, Н. А. Мишанкина // Филология и философия в современном культурном пространстве: проблемы взаимодействия : сб. науч. докладов; [под ред. В. А. Суханова]. — Томск : Изд-во Том. ун-та, 2006. — С. 53 — 66.
    173. Ромащенко Л. С. Роль философских категорий и языка обыденного общения в становлении картины мира / Л. С. Ромащенко. — Саратов : СГАП, 2001. — 132 с.
    174. Россман В. Техники пунктуации: знак препинания как философский метод / В. Россман // Вопросы философии. — 2003. — № 4. — С. 68 — 76 с.
    175. Рубанець О. М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень : монографія / О. М. Рубанець. — К. : Вид. ПАРАПАН, 2006. — 420 с.
    176. Рузавин Г. И. Человек и робот / Г. И. Рузавин // Вопросы философии. — 1987. — № 2. — С. 67 — 79.
    177. Савельева М. Ю. Введение в метатеорию сознания / М. Ю. Савельева. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002. — 334 с.
    178. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Э. Сепир. — М. : Прогресс, 1993. — 656 с.
    179. Сибиряков И. В. Метафора: Гносеологический статус, механизмы реализации и роль в познании : монография / И. В. Сибиряков. — Челябинск : Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. — 129 с.
    180. Скрипникова Н. Н. Прагматика языка как феномен семиотики / Н. Н. Скрипникова. — Воронеж : Издательство «Номос», 1999. — 199 с.
    181. Смелзер Н. Социлогия / Н. Смелзер. — М., 1994.
    182. Смирнов И. Н. Социально-философские проблемы информатики / И. Н. Смирнов // Вопросы философии. — 1986. — № 10. — С. 49 — 60.
    183. Смирнова Е. Д. Роль фольмализованных языков в познавательной деятельности (Г. Фреге, А. Тарский) [Электронный ресурс] / Е. Д. Смирнова. — Режим доступа: http://logic. ru/ru/node/608.
    184. Соколов А. В. Введение в теорию социальной коммуникации / А. В. Соколов. — СПб. : СПбГУП, 1996. — 320 с.
    185. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ф. де Соссюр; [пер. с франц. А. Сухотина / Под общ. ред. М. Э. Рут]. — Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1999. — 432 с.
    186. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства / Ю. С. Степанов [отв. ред. В. П. Нерознак]. — [2-е изд.]. — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. — 336 с.
    187. Степанов Ю. С. Язык и Метод. К современной философии языка / Ю. С. Степанов. — М. : Языки русской культуры, 1998. — 784 с.
    188. Столяров В. И. Методология введения, оценки и унификация понятий / В. И. Столяров // Вестник Московского университета. Серия 7: Философия. — 2007. — № 1. — С. 9 — 22.
    189. Субботин М. М. Теория и практика нелинейного письма / М. М. Субботин // Вопросы философии. — 1993. — № 3. — С. 36 — 45.
    190. Султанов А. Х. Слово и термин: Пролегомены к философии имени : монография / А. Х. Султанов. — М. : РУДН, 2007. — 207 с.
    191. Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. — М. : Наука, 1989.
    192. Сысолятина О. Н. Вербальные и невербальне формы репрезентации знания / О. Н. Сысолятина. — Киров : КФ СПбГУП, 2007. — 120 с.
    193. Тепляшина А. Н. Методологические основы жанрообразования в массмедиа / А. Н. Тепляшина // Логос, общество, знак (к исследованию проблемы феноменологии дискурса). — СПб., 1997. — 237 с.
    194. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. — М. : Слово/Slovo, 2000. — 624 с.
    195. Тихомирова Е. Е. Культурный универсализм естественного языка: автореф. дисс. канд. культурологи : спец. 24.00.01 / Е. Е. Тихомирова. — Новосибирск, 2009. — 24 с.
    196. Тоффлер А. Футурошок / А. Тоффлер. — СПб. : Лань, 1997. — 464 с.
    197. Трофимова Г. Н. Языковой вкус Интернет-эпохи в России. Функционирование русского языка в Интернете: концептуально-сущностные доминанты : монография / Г. Н. Трофимова. — [2-е изд.]. — М. : РУДН, 2009. — 436 с.
    198. Успенский Б. А. Ego Loquens: Язык и коммуникационное пространство / Б. А. Успенский. — М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 2007. — 320 с.
    199. Философия культуры. Становление и развитие / [под ред. М. С. Кагана, Ю. В. Перова, В. В. Прозерского, Э. П. Юровской]. — СПб. : Лань, 1998. — 448 с.
    200. Философия языка и семиотика / [под общ. ред. А. Н. Портнова]. — Иваново : Ивановский государственный университет, 1995. — 231 с.
    201. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук; [пер. с фр. В. П. Визгин, Н. С. Автамонова]. — СПб. : А-cad, 1994. — 407 с.
    202. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы / Ю. Хабермас / [пер. с нем.] — М. : Весь мир, 2002. — 144 с.
    203. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; [пер. с нем. В. В. Бибихин]. — М. : Ад Маргинем, 1997. — 452 с.
    204. Хайдеггер М. Дорогою до мови / М. Хайдеггер; [пер. з нім. В. Кам’янець]. — Львів : Літопис, 2007. — 232 с.
    205. Харченко Ю. В. Політична риторика в діалозі «Схід-Захід»: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. канд. филос. наук : спец. 09.00.03 / Ю. В. Харченко. — К., 2008. — 21 с.
    206. Хряпченкова И. Н. Человек в искусственной среде (Стратегия социальной жизнедеятельности) : автореф. дисс. д-ра филос. наук : спец. 09.00.11 / И. Н. Хряпченкова. — Н. Новгород, 2004. — 26 с.
    207. Цымбаленко С. Б. Подросток в информационном мире: практика социального проектирования / С. Б. Цымбаленко. — М. : ННИ школьных технологий, 2010. — 256 с.
    208. Чернейко Л. О. Лингвофилософский анализ абстрактного имени / Л. О. Чернейко. — [2-е изд.] — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. — 272 с.
    209. Чернов А. А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы / А. А. Чернов. — М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2003. — 232 с.
    210. Черносвитов П. Ю. Закон сохранения информации и его проявления в культуре / П. Ю. Черносвитов. — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 296 с.
    211. Шефатов О. И. Социальная природа языка и его роль в современном обществе : автореф. дисс. канд. филос. наук : спец. 09.00.11 / О. И. Шефатов. —
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины